За 83 рокы Текля Крупа (з дому ― Нищот) пережыла дост дуже. Сідиме в єй хыжы в селі Підлісся, на предмістю Бучача, споминаме давне. Бесідуєме про вечiркы, про пстругы, про смутне відро вівса, про веселых 14 літрів кропкы, про строгого єґомостя, про выселіня з Панкной, а тіж про двох сынів, внуків і правнуків… Што дало єй силу вшытко пережыти, не заламати ся, што дає силу жыти дале? Молитва і рідна пісня!