про лемківскы різдвяны, а кус і про весільны традициі. В якых формах могли Лемкы плекати свою культуру в місцях, де іх выселено? Як долго справляли весіля «по свому»? Ци спричынили ся даяк до утриманя языка і традициі лемківскы фольклорны ансамблі?

То уж остатня ― третя ― бесіда зо женамы з Підзамочка, села коло Бучача. Зато, як видите, они ту сідят і смотрят в будучніст. Знимка може і не барз новорічна, але символічна.

Сідяча найближе до нас ― то Дария Фуджак, котра має 68 років. Вродила ся по выгнаню на Радяньску Украіну, уж ту, в селі Підзамочок. Єй родиче походят з Котани і Мысцовы. За ньом ― Мария Зіньска, котрій восени ся сполнило 80 років, а пак Мария Пыж, о рік старша од давной свойой товаришкы. Они вродили ся в селі Ріпник коло Коросна.

Жыют ту медже своіма, бо в селі дост дуже Лемків, оддали ся тіж за Лемків. Брали участ в лемківскім фольклорным ансамбли (зліва видите Марию Пыж ― членку ансамблю).

То іщы Лемкы. Зберегли лемківскій язык, традициі і передали своім дітям. Але внукы, хоц шануют іх, переважні уж не чуют ся Лемками.