The archive of
Lemko radio

Це там батном кохаты При микрофоні Анна Кырпан Е При микрофоні Анна Кырпан і лем Анна Кырпан з огляду на епідемію коронавірусу не мож выти дореспондентів стрічати ся з нима безпосередньо Жебы прирыхтувати гнешню передачу мусіли єм лем бесідувати з людьми телефоном але до тых бесід взяли єм лем даяку інформацию а самы бесіды до передачы не голожли Но што же такы маме реалиі в кінци марця <unk> рока Колиси коли передача буде звучати в повтуріню за якій час там рік два три будеме лем споминати страшну пане епідемію а тепер сме в самім епіцентрі подій так єст і так то треба приняти Но але підеме юж до темы нашой передачы Внеска маме трету з циклю передачу про поету Маляря Лемківского походжыня Богдана Коровайця Припоминам же він в роди в сусхідньой части Лемковины в селі синяла в <unk> або як даякы Лемкы повідают <unk> Руці а вмер барз рано і несподівано для вшыткых в <unk> році успитали Івану Франківску похороненый в місті Калуш Іванофранківской области де жыл од <unk> р В двох попередніх передачах прослого Камрота оповідали два творці з Калуша два Маляры Ігор Голучок і Петро Карпенко Ну а окрем того і я тиж оповідала мам кус про жытя і творчіст Богдана Корваця Ну і вказало ся же я мушу тепер тото переповісти на нову Бу Корыстала єм з інформациі про Богдана Корвача яку нашли єм в книжці Горіня од Ководы Окрем вершів і малярскых утворів в тотій книжці подано і статі ріжных авторів про Корваця Ішто же як ся вказало ним вшыткы не вшытка інформация там правдива не вшытко провірена дашто подано выкривлено а удаці не повіджено взагалі Но і як виділа же было дашто повіджено не так доялем ся робити тоту трету передачу про Богдана Корваця І і іщы раз може лем дакус інакше оповісти про того цікавого чловека про село одколь походил про родину і про час в якій жыл Жыл сий колиси в Голичыні такий сой пон вылдімєш і пуліт ґнєвыш гербу равич Варю Голичыні бо мал маєткы в ріжных частях Голичыны мешкал переважні в найбільше улюбуваным місцю умалым містучку Золотый Путік на полудне Удбуця догнешня Терноплідска Област Ґмєвось серйозно занимал ся політиком был послом так як гнаска бы м повіла депутатом до австрийской Державной рады брал участ в Товаристві Господарці Товаристві Кредитовім Товаристві Кулюк Рільнич і інчых такых подібных зато розумі ся не занимал ся безпосередньо господарком в своіх вшыткых маєтках Для того мал одповідных люди якы рядили на каждым місци Коли купил сой маєток в <unk> році в селі синього КольоРымова то і Тадель призначыл такого управителя якому барз вірил В часах о якых оповідаме был то Михайло Горошко з Гримайлова якій уж давно служыл в Ґнося Він скінціл земску академію значыт был аґрономом і мудро рядил двором і цілым маєтком в Синяві і за вітця і пак як перешло то до його сына што тиж звал ся В Людімиш гнівы ся Отец Горошка як служыл війску даси і воювал там Австриі то барз сподобал сой єдну австрийску дівочку Но і сподобал ней привюз домів сой жену зас сам Михайло Горошко не глядал жену барз далеко його жена Анастазия зо Скалята то од Гермайлова барз близко тото вшытко то на сході Тернопівской области Грошкы то не были уж такы просты люде Были і кус вчены і кус богатси і коли перенесли ся в синялу взяли зо собом молодшы діти старшых як уж єм зрозуміло в тім часі уж повільнували Юлесні ту ідівка Мария она вродила ся в <unk> р ту она выдала ся за Павла Корваця А він з <unk> р такій старший Родинна леґєнда твердит же Хорваты то направду Хорваты очівидню од того і такє прізвиско Хтос з іх дідів придідів пришол колиси в синьолу з Хорватской землі Вы так званий Юсифіньской метрийці з <unk> рока вказано же в Синявій сут дві родины з такым презвиском Курвиць Но в каждым разі за кілька поколінь Корвацє як і пришли деси з хорватской землі то міцно ся вымішали з місцевыма мешканцями Хоцело синьово лежало не в горах а в шырокій долині Віслока прад горами єднак землі все бракувало Затовар з дуже мешканців з села іхали на зарібкы за вельку молоку Так і з великой родины Курвайців як єй оповідаме трує найстарша Марися єй братя Петро і Василь поіхали до Канады і стало ся так же уж там ся і лишыли В думу остали Михал Антон Андрий Ваню і Павло Павло то будучый отец поеты Богдана Корваця Іх родице Максим Курвац і Анна з Дому Вацлавска а была то барз мудра і учвиднівчана жена розуміли же каждому землі дус невділят лем єден лишыт ся на ґаздівці з іх діти Зато каждий з старшых братів пішыл ся вчыти дакого ремесла а як опанувал тото то мал обовязок навчыти свого фаху і молодшого брата Бо заплатити за науку каждому на такє іх бы не стало Так і Павло сім років был під майстром в Рыманові в Жыда Кравца років вчыл ся а платило за тото його старша сестра присылала з Канады доляры а як Павло ся вивців навціл того кравецкого ремесла і молодшого брата Як завернеме кус наперед то будеме видіти же власні тото кравецкє ремесло і ратувало Павла і його родину по выселіню Рыдяньскій Союз Павло шыл і на роботі вы ателіє в місточку Підгайці і по Груботі і шыл вшытко і вшыткым а особливо то участной партийной еліті і то не лем спідгаєц гы з цілой Тернопільской области Бо другого такого кравтя навет не кравця а повісти бы навет модилєра там товды і не было Але перенесемі ся за село Синяла якє колиси описал своі книжці Украіні Горі Дмитро Бедзиґ такій барз совітскій писменник В Синяві жыли і польскы і жыдівскы родины мони становили што найбільше десяту част мешканців а решта то были Лемкы Доднес стоіт грекокатолицка церков Рождества Пресвятій Богородиці з <unk> рока То типова східньолемківска церков а над єй дахом традицийні вырастали три верхы як три ялицькы Лем же коли нашы братя римокатоликы переробляли церков на кустюль робили ремонт то при тім ремонті Тоты дві яличкы зрубали бо ім они нияк ся не подабали і так зупсули давну церкву Нобы такого не додумал ся зробити Помісцевы Лемкы жыли зо сузіздами Поляками все в згоді і в порозумліню конфліктів не было што більше і самы Лемкы не ладили ся медже собом хоц єдны мешканці синявы ходили до мускофільской чытальні імени Качковского а інчы до народовской проукраіньской чытальні присвіты Наприклад при світи ходил і не лем ходил але был єй такым активным діятьом Єден з братів Корватів Антось Але тот мал такы погляды тот такы то якоси никому не шкодило Мам намір зробити іщы колиси передачу о селі Синява то може колиси о повім і о страшных воєнных часах в Синяві і о І світовій війнахнеска не буду о тім Повім лем же Інчый брат Андрий Корвач трафил в Ґонцляґєр в часі німецкой окупациі алемо вселенцю і радяньска армія його освободила Тотовды пішол глядати жену яку вывезли деси аж до Одеской области Но і нашол щестливу Барз тяжко пережылосиняла фашыстску окупацию і фронт і здавало ся же найгірше уж ся скінчыло Але ту зачала ся выселенця акция Кількоро люди якоси вписало ся іхати на схід але решта не думали рушати ся з місця В маю <unk> рока в Синялу прибил ся якыйси дзяд Бортак бесідувал до річы і недорічы видно вшытко йому в голові ся вымішало але люде шкудували бідак і давали бідецискових хто што мал Дашто му уділили і Антис Іулькы Корваце коли вступил і до них він захтіл іщы передреці ім іх будучу долю Муж і жена не хтіли такого слухати бо християне не удают ся доцярів до маґіі єднак дідо такой повіл своє пророцтво розложыл карты і повіл Антосьови же скоро згынут кулі То де то може вид Та війна уж ся скінчыла якыси дурниці варит а з рукы Юліі выворожыл же буде жыти барз долго але далеко од тамиль іщы раз ся выдаст і окрем двох діти якых ма буде мати іщы двоє Посміяли ся они з діда Варята і забыли о тім што він повіл А єднок вшытко ся сполнило <unk> червця <unk> рока Юлия як звыкло робило на своім поли але яке стырвлоге і якє смутне перецютя стискали єй серце Просто над ньом кричол і крицьол Чорний Горын Так гейбы віщювил біду Акурат зас робили зборы кричали же треба выізджати але нихто не хотіл Што буде Як стніло і мешканці синявы уж споцівали цело нараз влетіла польска банда Ту Пак уж пізнійше хтоси ся дознат же медже бандитами ношол ся пробос з Рымова Матерняк зо села Посада Гірна Лібка зо села Поляна і інчы Полякы же взяли гріх на душу Але в тот момент коли нагло входили в єдну другу трету хыжу грабували стріляли палили нихто не розуміл Хто тото Што што ся діє До хыжы Антона Корваця послали двох сусідів жебы ім отворил Як отворил трьох одраз застрілили і запалили хыжу Чудом вратувала ся Юлия велитіло з двома дідми през дим В тоту ніч синяві згынула <unk> особа з них половина діти девят осіб были ранены і згоріло девят хыж Мешканці Синявы чули же польскы банды роблят страшны річ цілі околиці Але якоси не думали же такє може быти і у них но бо не мали з поляками жадных конфліктів но і УПА Там в тым часі не было Хоц в польскых інтернетресурсах можете деси прочытати же подіі той страшной ночі то был бій не знатя кого з вояками ЛУПА Але было інакше Згынул в тоту страшну ніч не лем Антись Корвач офірами остали і інчы члены великой родины Корваців Як то все никого не покарали Но ах влада в такий спосіб добыла ся того чого хтіла жебы вкінци тоты Русины выіхали Мешканці синяли зачали з плячом пакувати річы і в призначеный ден поіхали на стацию в Гроблику од тамай на схід Юлия Корвач жена Антона Корваця якой оповідали сме замешкала пак в Моловодых Тернопільской области же в тербовляньскым реґіоні Інчы Корваця з той великой родины з другыма мешканцями синяли Замешкали в Козуві ци коло Козувы то сусідній район інчы Корваци не лем Кырватці в Санбурі но а родиче Богдана Корваця якім Неска Бесідуєме спинили ся в селі Біло Крениця коло Підгаєц Жебы сте знали же тото Підгайці Маловоды Козлова то менці більше недалеко і зачало ся цілком інче жытя градяньскє Треба было якуси давати сой рады Павло ял ся шыти а його жены Мария як зорґанізували колгосп мусіла іти робити доколгоспу І гейбы за мало іщы было смутку пришло нова біды В тотій околиці дітиль хворіли на скарлатину і кір захворіли і мали коровацята Богданка лем не захворіла а єй брата близця Богдана ведутього поету Меншю його сестричку Неґію і мецітького братика Зенка завезли до шпиталю і бодю і надя якоси вышли з того Поздоровіли Зенко вмер гейбы жебы втішыти засмученых родиців родила ся пак іщы наймолодця Людмила Є было в жытю кус того смутного Так можете повісти о тота траґедия яка стала ся в Синьовій На якій то ма стосунок до наприкляд поезиі Богдана Корваця І чом оповідаме о тым вшыткым Могый былядач і Богданко який мал на час выселіня пят з половином років был за малым жебы м жебы што Ноясне же не міг принимати і розуміти вшытко што ся діяло як дорослий але до дітячых вражінь додало ся оповіданя переповіданя дорослых о роді о родині о предках о синявій о часах добрых і злых і оно вшытко якоси вплывало на дітину Його отец Павло был прекрасным бесідником свого рода унікальным артистом оповідацьом Памятал при ріжны істориі жарты і найважнійше ся знал іх оповідати А як цікаво оповідали дідо Михал Горошко і його жена баба Анастазия Они то всяди были а кілько вшыткого знали Но і формувала характер Богдана і лемківска пісня лемківска музыка Повідают же хоц якій інструмент взял бы він в рукы одраз знал на нім заграти Хоц фактичні музыкы гейбы ся не учыл так як то ся належыт Цікава же мала Владана Корваця Мария мала толенту скульптуры Розумій ся не Продавало ся товды повіні такого кольорового пластиліну як то тепер Пані Марися радо ліпила з воску З того што мала під руками Спочатку для своіх діти а патойчок цілой улиці Жебы для них дашто выліпити діти приносили світькы а Мария Куроць барз легко з вуску ліпила хоц якых звірів раз раз раз ді єст кін ци пес ци кіт ци даякій птах ну хоц што знала зліпити Проминулы рокы і тепер по высокых школах ліпит уж єй внук Середній сын Богдана Корваця Андрий же жыє в Кыйові Єст направду славным скульптором Хоц барз дібным єст і його старший брат Тарас якій на штоден на жаль не занимет ся тепер мистецтвом Може іщы приде до того Замолодшого Петра знам барз мало зато і не можу Вам оповісти Але вертам до іх відтя Богдана Корваця Як видите цікава то была родина цікаве середовисє Так і Богдан од маленку остиліпил малювал і отец як виділ тото то зо знаємым якій выкладал в львівскым художнім учылисті імени Труша уж бесідувал жебы дати його тади ся вчыти Власні Богдан скінчыл <unk> клясу і добесідували ся они з тым выкладачом же тот даст знати коли они мают приіхати до Львова Остал ся прикрий трафунок Тот професор з Учылища стріл в <unk> Львові голову кульгоспу з Білокрениці і повіл жебы товды а товды Павлу зо сином приіхали голову кульгоспу начысто забыл о тім Час летит хлопці і дівчата приіхали на еґзамены а Богданкы ниє І коли пришол лис зо Львова Што ся стало Павле чом не приіхали сте О і товды можна было лем розпечати бы уж было пізно Так жебы не стратити рік Богдан поіхал вчыти ся в зоветеринарний технікум в місту Буцюць Потім мы уж Вам оповідали ту далей продолжыл вілювати як і першый писати вершы і мліяти у тім же такой мусит ся вчыти колиси во Львові Як не тепер то кус пізнійше але мусит Єднак по технікумі пришла пора служыти війску а приділили Богдано в Рыгу Служу при радийолокацийній везі З єдной стороны служба і не така тяжка і барз цікаво было для Богдана познати тот край познакомити ся з том культуром видіти Валтийскє море А з другій стороны была там яка радияция товды того так іщы не досліджували і в часі службы Богдан был і опримінений достал якысу дозу радияциі Тепер іщы кус поезиі на буйному пасовіску жытя пасу худу худобу власных вірсів Курівкє так собі на красі і на гірсі Іх молоко придатне для питя Худоба є худобы то рывуть то гуртом біжат уж коду в близку Я завертаю іх на пасовиско хай соковиту скубают траву Селяньскій сын Як шол ся не сівач пастух із мене мал бы выйти вмілий Коли за батьківскє святе узял ся тіло роби його нихникій і не плаць Є бусий бігыю на обрі Звізда сиґналит што уж ніч наступит скоро Пора заганяти стадо до оборы якум є і наймет і ґазда Нова казка у рыбко золото думкы немилі принюс до Тебе Выруч мене десь згубили щастя осяй не ну выпливы хоц раз на гребінь хвилі Молчыть як рыба уці золото Немає над людиною сумлінь З досады в море кєдию камінь Загубленого доля не вертовере <unk> рік тонку Знову осінь хуть Кризляті клены золотом посыпали стижків де по них не ходиш до мене понад тихым бергом рікы а над містом выснут сірі хморы щеб достям свій выплы жаль і зима зближає ся му старіст неублаганна біле як печаль Будут в інчых щастя і дорогы по якых є більше не піду Впало серце глухо і убу перестиглым ябликом в саду В небі сонце жолте як жыржына сумно оглядає білий світ чуєш пісню што до тебе Лине што сама блукає Стількі літ Кохана світлых сліз твоіх бурштын розсыпил ся у воды Чорноморя На скіль чайко квылила і з гуря Степами вітер вієл як полин Як туга море выпє з глибни Я вызберю сльозы буштынові Щоб назавжды лишыли ся вони В моєму серці і моєму слові Вітерет колише жыто выколисує добро Над полями через сыто сіє хмарка серебро Наливає ся пшениця полным колосом дзвинит Крешут хмары блискавиці сьобій позолотит Гей далі бездорожні Я вас бачу Харці у торбі о дусі пісні У долині звыбливы так маяцять верхівкє щастя золотой ясні Мене в вітри невдаці зустрічают бурхливі рікє урыстя Круті Не піддаю ся дикому вітцяю бо я віддал ся же давно миті Плыл Ты бы у тім безкраім морі Де сонце веслами гребе Скупатись в радустях і горі Й зустріть не бачу Тебе Покіщю скількы стане зуру Десь до выселквых вершын Я вырушаю вдаль прозору землею Пішкє і одыны Ніч языку місяця вылізує зоряну шерст неба і темнота вылискує чорнотою великой кіішкє што хєжы очатує на білу хвосту мышів кометы яка інколи выбігає в глибокой нори всесвіту Балтійскє море відкрыло ся чудовым синім блиском і білым парусом на синім горизонті рыжевым мячыком щезаєт ся нашым сонцем грайливы ніжны бавили ся хвилі є поглядом упал на синій простір думкы сві пустил до горизонту устами хвиль схвильовно пінистых слідів на березі моіх торкалось море Немолбы кликало до себе на гостину задуманого хлопця з Прикарпатя І я пішол в обіймы Теплі моря Пристяг до хвиль солоны стірі рукє безмірно радий зустрічі щастливій з Тарезным Сосном Што на жолтых дюнах задумні край берга стояли Як мудры ці што знали древні тайны Я передал поклін від Украіны А мудрі сосни вдячно нашептали мні леґенд рыболовейскых древніх одвічных наче труд і відпочынок мне на хвилях море коли сало пісні співало ніжно бурштынові Дві весны шлеш листах міні Тижні проліскі сівялі І будеш настрій сумні Далекі мриі тихі жалі З твоіх кригів Летят вітры Там плява сонце в полным воді танок танцюют єворы У весняному хороводі А нас з тобою розняли Думками вымріній долі Дві весны шлез в листах міні Свій смутокяі Художник і обывателі Вы дбаєте шыб шлункы были ситі і шыбна не бракло на стулі Для вас окрасы матінкы землі з ломками потаємными закрыті А я щобы фарбы свіжыми были щебы цвіля натхненя творча сила Щобы дуся до світу говорила і щебы сонце вырвати з імли І ось картины выставлені в залі Выни людскі серця розхвилювали а ви крізь толщу згідну соли Продрете оці і чувайте далі Є серце наструглю на кєпарис На тій горіщю Крымуней выстя Під неосяжным неба полотнищем Він дуже вперто выстє і выстє різ Якщо побачиш вогникти на мить Що жевріє у вечоровій лисі Знай не зорято серденько горить На стромлене ногострім кіпарисі На кленовых листках мы з тобою удвох ворожыли Жолте листя рекло што коханя не матиме меж На світанку погасло одна з найполкійшых пожеж Єй попіль вітры по холодных полях розносили Над землею літа молодыми крыльми відтужыли Злото осні нам не сіятиме щастям лже Тількы память цей час наче скарб дорогій переже На кленовых листках Мы даремно тоді ворожыли І укінци він во Лювіл мриянім Львові Тым разом рішыл вступати до університету і тон журналістыку і вдало ся вступил Был ти як не милю ся <unk> рік і ер Хрущова шла до завершыня В жолтню <unk> рока Хрущова одсунут од влады скінчыт ся і Хрущовска одтепень Хоц то был і невеликій одмяк а єднак і така демократизация по сталіньскых часах дала можливіст дыхнути людям цілком свобіднійше особливой інтеліґенциі Але коли Хрущова Заміну Брезню одлига ся скінчыло В <unk> році в серпню Верезню зачали ся во Львові і в Кыйові арешты і трафили зас вляґры кращы представникы украіньской інтеліґенциі а медже нима дос осіб творчых і барз толоновитых Зато коли Богданови хтоси дал мудру раду Хлопе по што тобі журналістыкы Ты місцевий ти ізроджяний в Польщы то автоматичні ясне же робити нормальні тобі не дадут Вартат як найскорше ся перевести на інчу специяльніст от хоц бы на словяньску філолоґію Так му порадили і Богдан послухал той рады і направду новий фах йому якраз пасувал То был добрий выбір для него А малюваня Як з малюваньом Тоту мрію не загабил і вписал ся в студию малюваня яка товды была при університеті Звернеме кус наперед мрія достати добру мистецку школу г не лишала <unk> років Богдан зачынет ся рыхтувати <unk> здає ся вступил до Ленінградской Академіі Мистерств фактичні то называло ся Інститут Малярства Скульптуры і Архітектуры імени Іліі Рін То был успіх вкінци сполнила ся го мрія родины юж рыхтували ся переізджати до Ленінграда І ту в почтову скринку пришол папір же Богдан Горвач не ма права іхати на студиі бо уж він вчыл ся в університеті аж студіювати другій раз як бы йому не позволено То был якій си абсурд яка си дурниця Але з тым треба ся змирити на жаль на жаль і но все Повіли єм про тоты репресиі про тоты арешты єдных выслали другых Выгнали з роботы третым іщы якоси зопсули жытя Но чого хотіли тоты нечысленны смілы молоды люде якы фактичні выступили проти тогочасной системы Будете певні заскочены Представте сой переважні они скрум мріяли лем о социялізмі з людскым лицьом не більшы А кєд ходит о нацийональной совітской політиці то хтіли лем звыклых нормальных прав на розвиток нацийональных мов і культур нич особливого бо русифікация робила ся штораз більше аґресивна во вшыткых республиках Нокраіні особливо Сестра Богдана Корваця Богданка в документах она записаны яко Даниілом оповіли мі же і Богдан в час студиі належал до якысой тайной політичной очывидні студентской орґанізациі Але своі демократичны погляды очывидні выявлял нетайну одкрыту в каждім разі за ним зачали слідити а пак нераз выкликали як то говорили на бесіду Старше поколіня тото добрі зна А вы молоды слухаче представте сой же з вами хтоси все слідит все підслухує высліджує і не знате хто з вашых товаришів то може быти і може не єден а кілько товаришів І так ціле жытя Тогдой вершык хтоси зложыл Я так не знаю сам себе як знают хлопці з Кахебе Цым Богдана Корваця Андрий оповідал мі про якысого чловека якій приходил і на роботу до його віця і додому а по його смерти приходил і до його жены Мирославы а по тотій візиті оны долго плыкало Сен памятат як його отец якій николи не курил по одході того незнаного пана же пришол на роботу жебы даяк ся успокоіти вкінце нервово закурил циґарету Єст дост дуже загадок якы не можеме розвязати але кус за дуже річій дивных в итю Богдана Корваця Коли пришло ся до того жебы выдати по смерти книжку поезиі Вказало ся же тотых поезий єст небогато хоц вшыткы колеґы припоминают же писал Богдан Корвач праві каждый ден Тлумачыл поезию з ріжных словяньскых мов а перекладів його тыжнеє ся стратили Андрий Курвач споминул же науго по смерти тата іх і обікрали Інчы при крыістали ся пізнійше петий Маяр колиси пристосувал для ся пивницю під іх мешканьом Не было то клясичне робітня Маляря але штоси такє маленькє подібне Такій свій куд Специяльні Ци несподівано але пивницу тоту як оси заляла горяця вода І богато малюнків ци інчых річ было знищено фатум ци До чыє зловуя Не знам В каждім разі з того што сотворил Богдан Корвач лишыло ся нам барз мало підзріло мало На жаль Товаришы знали же комуніст Богдан Корвач ма цілком антикомуністичны погляды Знали же за ним слідят знали же його вершы не друкуют бо они не підпадают під совітскы стандарды а може і іщы дашто знали І коли Богдан цілком несподівано раптово вмер То зродила ся леґєнда же умерты йому помогли Нич де много в Ряньскым Союзі тото добрі знали зробити може і зато же обшырила ся такы вісткы похорон был такым многолюдным Но треба признати правду не был поета цілком здоровым чловеком наприклад мал хворы ниркы і нераз лічыл ся А товды в IV р до шпіталю пішол гыбы лем для того жебы го зпадали так профілактичні Е певне николи не дознаме ся як то было направду може і был то тот Офіцийні записаный діаґноз рок а може і ніт В каждым разі єдно можеме повісти твердо чос і обставины не сприяли Богданови Корвацови Свобідні жыти свобідні творити свобідні писати і тоту тяжку йому было вытерпіти бо был свобідным чловеком але вернемеш ся іщы кус до Львува в <unk> рокы в Університет імени Івана Флянка Ох так університет Ту совітскы ідеолоґы слідили за студентами барз пильно не так як наприклад в політехніці ци в інчых інститутах Студента університету могли выкликати і ганьбити Лем за тото же носит баюси як маюси значыт єст украіньскым буржуазным нацийоналістом а то єст страшне А як дахто завару і божы взял на ся вишыту сорочку но то уж конец то уж вшытко ясно То бандеровиц Єднак Богдан Курвач нашол ле сні ту в університеті велику свободу Як вывціл пуку словяньскы мули і зачал чытати в ориґіналі по чешкы словацкы сербскы і хорватскы по польскы по болгарскы і не лем одкрыл для себе цілий світ прекрасной свобідной літературы чудовой прозы поезиі Студентів старшых курсів долучали до перекладаня коли в Совітскій Союз приізджали туристы з братскых социялістычных держав ґрупы туристів або делеґациі Курвац тлумачыт але і просто бесідує з гостями заграниці Бы цікаво Дознає ся же там у них вшытко кус інакше Як твердит його сестра Богданов не узавязали ся приятельскы стосункы з гостями заграниці І то такы же міністры міністерка культуры Чехословациі гейбы обіцяли йому же орґанізує йому подорож ци взагалі выізд до Чехословациі Але не удало ся на жаль В єдній з такых візит дружбы з Чехословациі Радяньскій Союз приіхал у рік старший од Корваця Співак звізда якого лем сходили на естраднім небі і барз заприятелювал з перекладацьом Корвацьом в подіі Домы свого Суй для друг Но вгадали сте якій співак за приятелів остіру з Корвацьом Розумій ся Карль Ґот якого на жаль однедавно з нами Загаі зо студеньскых часів курвач як повіли сме ходил до студиі малюваня а тиж до Літературной студиі Франкова Кузня Але не лем тадиль Ходил сядиль во Львові было де піты і вшыткым покус ся цікавил то сядинь мал товаришів якы пак остали славныма каждий в своій номінациі Богдан Корвац мал такій характер же любил товаришів своіх і взагалі любил люди был такым оптимістом і люде до него ся тягнули Выглядало же і пред Корвацьом Згідным студентом словяньской філолоґіі ся отворит шырока перспектива зачал робити в інтуристі перекладачом ся дерейзувол з ґрупами туристів і што робота цікава розмаіта ненудна і нетяжка Но просто паньска робота Але рідко яка орґанізация была так густо насичена аґєнтами КБ як інтурист Як ту робити то і самому треба остати аґєнтом і фурт доносити Знате як оно вышло але Богдан послухал пораду двох своіх приятелів з міста Калуш Богдане та прийд до нас як назначде піти Ту хоц де найдеш роботу як маш малювати лозунґы писати треба і плакати малювати тиж та ти то годен ти то потрафиш А калюш місту хіміків тепер ся розбудовує ту скоро і мешканя достанеш лем прид ту не будут тя так дівати то калюсь Де пахти птачы ґра Та поета цілком змінил напрям і трафил докалушы Забыл о дівцятах з мистецкого середовиска о бемных ділах і заграничных приятельках а в <unk> році оженил ся з робітницьом Мирославом цимбалістом Но і што же она проста зварювальниця Швайсерка Зото якій прекрасний магулос Як она співат І Доправды в тім колюшы барз скоро дали мешканя Велика радіст для Богдана Корваця была прихід на світ його трьох сынів Його дітинство припало на рукы німецкой окупациі фронт выселіня тяжкій повоєнный час і тепер з дід Михай бы іщы раз пережывал своі дітячы рокы бавил іх і бавил ся сам Выдумувал фурт новы цікавы розвагы прівців і до спорту іх доконструюваня майструваня разом робили моделі самолюків з хлопцями вказувал ім красу природы і радіст творчости Часто чытал ім діточы книжкы Жаль лем же найменьший Петро так мало застал тата же го фактичні не памятат А старшы памятают памятают же был то найліпший тато на світі Провадона Корваця бесідуєме в лемківскым радию але на кільку інчул ся Лемком Пріці Аны не писал по лемківскы Аны на штоден не бесідувал думам же част його душы была такой лемківскы Так си і думам Но бо по тотови токус Лемко Сын Андрий споминул о подорожы автобусом родины весільных гости зо Львова дасти в Тернопільску област на высілья Його отец цілу дорогу бавил вшыткых якого конференціє то повідал жарты то споминал высільны приспілкы Лемківскій фольклор очывидні знал і любил і так то гарді выходило же коли уж приіхали на місце люде шкудували же скінчыло ся такє веселы шул і треба вкінце выходити з автобусы Хоц і приіхали на весіля Но власні то споминают вшыткы Богдан Корвач был великым оптимістом знов жертувати знов розвеселити люди Зато і спомину вшыткых люди з кым бесідували єм про него світли світли і кольорови Я най єм хочу завершыти тоту передачу жебы ті прирыхтувати кус мі помогли Михайло Стульківскій якій власні подал ідею зробити книжку по смерти Богдана Корваця Андрий Корваць Богдана Корвац Штогрин і інчы добры люде хтіли єм Кус оповісти про чловека і його цьос Жебы памятали сме же был творил мыслил мріял Богдан Курвич Як вышло так вышло Але уж конец А на тім пращам ся з вами Бесідувала гна з козвами Анна Кырпан Оставайте здоровенькы моі дорогы Оставайте здоровы і до стрічы за тыжден