Archiwum
łemkowskiego radia

Видам Вас миле моі слухайці при мікрофоні Анна Кырбан Внесках маме продолжыня бесіды з пані Марийом Клемышын з дому Пухыр Припоминам же она вродила ся в <unk> році в селі Святкова Мала ци повідают іщы Святківка То не барз далеко од Змигорода од Дуґлі Ні барз ся подабают тоты лковиці і саме село Святкова Мала і іщы барз мі ся подабат Святківці прекрасна церков То доправды Берлина О єтинстві пані Мариі в Святківці Більше бесідували сме в першій части а внесках в части другій нашой бесіды хуцют дознати ся більше як іх выселяли в радяньску Украіну Проводиме нашу бесіду вым мешканю пані Мариі вывану Франківску замешкала ту она недавно а взагалі перемінила неєдно місце жытя Высліню родина Пухырів нашла ся в Харківской области де в них виділи яку тяжку біду терпіли украіньскы селяны Колгоспникы по Голотоморі і Війні Та і самы родины пухырів поважны ґазды скоро зробили ся ту такы самы отец пані Мариі прібує вернути ся в рідну святківку але не удало ся Зато за якый рік він рішыл переіхати зо сходу Украіны зо Слобожаньщыны в Галичыну місто Калусь же Івано Франківской области чом бо там замешкало барз дуже Лемків і то власні з тотых же сторін Святкова Святківка Крампна Котань Незнайова Граб ну і хоц на рідной земли Але цюли ся ту медже своіми Борися Пухыр як сама мі поіла мала два таланты лічыти люди і шыти удяг Стало ся так же не пішло по тотій медичній дорузі прилчыло ся лем пару місяців А за шытя за Карвацку справу взяли ся серйозно Новера і вартало Морися ся вылучыла на крымчыню што в тоты часы давало добрий заробок но і пак выдала ся за місцевого хлопця Звели своє гніздо і выглядало же пані Мария Бівше не буде деси переізджати Летіли щестливы рокы єден по другім але по нечеканой смерти мужа пані Мария приіхала до родины свойой дівкы вы Кыівску област місто Біла Церкви Но а тепер вшыткы они вернули в Галичыну но і ту Івану Франківску мы і стріли ся Думам сой же наша бесіда была бы богатся і більше кольорува кєд бы познакоми лем ся з мойом респондентком <unk> ци років з курсы Бо час робит своє але і днес цікаво было послухати єй оповіди Лем же она сама Вродила ся же того ци томтого не памятит Пані Мария Клемишын то жена проста а єй щыра Зато бесіда з ньом была ні мила вец на долгім пути словы жытя пані Мария потратила лемківскы слова рідну святківску бесіду Но то просиме слухати Почала ся уже бомбьошка війна в котрім селі ся війна почынала што бомбили самольоты і то і ті Німці Ту всі пришли до хыжы нашой і з котаме і з крампной і з вышываткы вся родина і в нашій хаті в нашій тій хыжі было <unk> дітей Тоді як была війна Бо в тому селі в тому селі вже было мліт там і всі тікали А вкотами тета мала таку увагу тоту скрыню што все тримала в тій ладі все щы гарне было про неділю і хусткіі і вся тота іхня курткыі і кабаты і тоты всі без запаскы все было в тій ладі і взяли в котами тета закопали выкопали в стайни яму і глибоко запхали тоту ваду туди А як раз Німці поселили стайню коней і дуже было теті жаль Шо тото скриня як раз тота вада є під кіньме бо помосты тоті здощок были зверху помосты там де закопана была тота вада І всі вся родина пришла жыти пока де війна Вся родина і з Вышываткы з крампноіс скотаны геть всі пришли до нашой хаты і були всі в нашій хаті і в стайни в цього ся не вміщали так а то была осінь пізна і дуже падал дощ Ляго дуже І тоті на день трохи освободжали ішли ы у ліс Самы і рядом коло лісаы была поляна і на тій поляні трохи сушыли з возів Своіх возів сушыли туту свою одежу там шумали і якусь ци подушку ци то нема не заголовкы ци жы што то там якій мали тоты што ся накрывали І сушыли на тій поляні самольоты выбачыли і давай той ліс скраю там де вони всі были выгы І з Крампной тоту тету самольот уже там убило іх поранило і назад ся вертали уже після обіда вертали ся дох до хыжы што хоронили тоту тету нас уже в Святківці і тых там ім трохи давали поміч што были поранені І так ті люде всі пізнійше жебы там бомбили там то село бомбили то село бомбили то село люди выіжджали Як на той стадийон я знаю што выіхали і Німці з нами єхали ш мы єхали ті в сі фіри я бачыла як єхали мы і было дуже зємно вясло на той стадийон величезний Мы як єхали і мы на фірі то стоял з автоматом Німец на самим переді з боків два Німці з автоматами і ззаду з автоматум я добре знаю і так Мы выіхали на аж куди мы єхали цілу ніч і земно было і то так як бы вже сніг маг падати чы што І на той стадийон в сі в сіті фіре в сіті то все Ті коні ті коровы то вше было на стадюні Ще ділили на тім стадіоні Ділили так налівы ворота ішли всі такі з дітьми вагідні всякі старі А направо ту всі шли ділили тых кого заберали сынів дочок зятів котрі молоді і діти котрі такі што же ім по тримадціт минуло Отцых брали на право значыт ці поідут в Німеччыну робоча села а ці Выідут не знаю куди шы іх выженут До нас там і на тім навіт забрали у нас украли оті коровы а десь был підземний хід там там все было І як все тато казал ага Анька була ще малесенька там ді на лямпі гріли цього выдичкє попити ще што зовсім манюсінька була Анца з <unk> рока а то был <unk> То в ней тепер буде <unk> років то оно значыт іщы немало руку Ні Ні нема як перед фронтом значыт немало рук Ще немала ще была маленька Маленька бо мама там дес на лямпы Гріла єй выдичку чос і там гріла з по пети угнути То пред фронтом ну мусово вывозили ціле село там якы так музроби близку фронту так мусовы везли Людей вывозили так выізджали як ціли дальше В часі фрунту як в ся зближо Товды я знам же вывозили люди кус дальше од фронту же бы там прибыли тот часток з початку писали ся нашом на дальці села м і по хатах По польскых хытах Кодры Якє село Ци котрий вас везли Я не знаю через якы села нас везли але нас завезли аж утакє як до Поляків На польскы села Агаш туди дальше на польскы села де як раз сме ночували сиділи там попали до такого плана богатого якогось чуд што тримал Тоже трима ішевску майстерню і кравецку і такє богатій той вшы што всьо ну тому домі все было Ти і ме там были Не знаю Чы мы дві неділі чы цілий місяц потім тато каже Я піду поіду подивити ся туди до себе поіду ци же освободили трохи святківку ци нема ну ти взяли тато Запряг коні мал ти запряг ті два коні і накєдал соломи і бабу бабы не знат скількы было бабці ци пі <unk> ротів чышо але жебыла бабця бабули внукыми та є в солому заховал бабцю А сам сиділ Шо іш єхал все подивити што там вже ся дома робит чы вці А на дорозі был Німец з автоматом Де питає ця зупинил тата Де ти ідеш на фронт Він каже так на фронт на війну А де він сіл підіхати а бабця усуломи на лозі А тато так пережывал што як щы бабце там або закашляє або што што Німец відразу зострілит і його на тім возі і бабцю утім суломі Але він трохи поіхал та і зішол і так тато приіхал же Німців уже в хаті не було і привіз бабцю лишыл дома а поіхал назад же нас попривозит помалу і так нас привіз уже додому што Щы Німців вони дальси пішли десь бомбити а на у нас не були ряду А в вашім селі не было фронту Там дальше было в вашім селі не было были Німці Німці были івлі в нашым селі были А тьотку Тату сестру як вони провіряли по хатах хче Ци не ма о кого забрати у Німеччыну ходил я не знаю хто там чы чы солтыс ци хто там ішол провіряти хто є такій то Тата дома не было і стрийка не було дома а была сама ся ть ть тьотка што сестра татула єй был <unk> років єй минуло як раз і забрали Німці забрали тьотку бо не найшли ні тата ні стрийка в хаті Ту забрали тьотку і в селі забрали уцей гутыровий мрійкы тоже тьотку забрали іщы одну три дівчны в селі взяли што не было кого інчого брати То всюди вже ішло ся бы без без твоі татовоі сестры Но і як забрали як на роботу ци на роботу ту дивнімечну Но <unk> років то і раз заберали <unk> рок <unk> рік не рахували ші вже <unk> років і вне забрали Ну так доправды то іщы іщы зо молоды так якы заберали то ну але видно же просто може хотіли пімстити ся мож і як выповіли же вас повезли деси на село де были польскы селы латам до охолота Так так коло куросно І отавай вы зас вернули по фронті вы зас вернули до свого села Так так так О кілько іщы были сте своій хыжы Я не знаю чы то было з пілроку чыта недолго Недолго значыт выповіли ся на тім стадийоні Вшыткых розділяли а тотых як бы дорослых і такых множы Старі ся вертали назад і ся побули То тых там розділяли і одтамай одраз до нівычыну роботу так так так так так так так так так так так так Тых же не відпускали молодых забрали і вже не відпускали тых уже не знаючы ци поіздом по очывидні же кулейом повели до Німечыны на роботу Вы вшыткы цілий тот час выбыли Ціла родина в купі отец мама так та діти ци там Йонци оча іщы ци ци хто іщы з вами был цясі баба Баба точыє мама вашу віця так Тереза так амамин брат вуйко выіхал в Канаду Толже тоді якы ты были всі што выбомбили в ся люди си повертали по хатах до своіх поквернули за своє село То была пізна осінь была зима І мы мы в зимі А потім як же с хатіл што лже ся писали бо кажды ішли по селах і писали вшы бо люди ся повертали што трохи як были бомбили до ся до своіх хатів повертали А як же ся повернули до потім было пописали людей кого куди оны шох но я не знаю хто то ходил ци то то то то той шолтыс кто кому было приказано што всі люде всі села повинні выіхати І я знал што дуже было холодно заболітлячы сай выса Пришол такій смутний час же повіли якоси же люди будут выселяти дах нам ци то называли шолтыс ци хто з тых мал Сказати же будут высиляти лже был приказ для нього жебы він всім розказал што будут всіх высиляти і почали высиляти лже сх вод люде повертали схто де был тако што І тоді вже Стали бы як люде повернули ся трохи то всіх сказали всім жебы они готовили Мій тато было йому сказано за пят минут жебы він приготовил дітей і своі в нас буду дві коровы і два коні І забрал нас на віс і той хліб ш был спечений і повіс А тоді вже як высиляли людей выіжджали вже люде геть туди обыло приказ што будут людей пописали хто куди має єхати Од них писали Мій тато записал ся на Харків в Сиі Доповіс нас добре і што і пак вернули ся люде в своє село і іщы цілу зиму были В своім селі тоты жы вернули тарили і цілу зиму ме ся цілу зиму всі жыли в себе Навить Німец один што жыл в нашій хаті так уже был же привик Но та привик то так але як пришло совітскє війско то мусів втікати Атак мусіл втіка привик не привик тога платім Як він просил тата щебы тато його через ліс перевіл абы його не любили А тату сказал ы Дал цю табетярку свою шымал папіросницю і він свій розпис написал у нього на нациі На тій табатярчы де де были ті папіросы Мамины мамины родиці Жыли в Вышовадці Так Ам они тиж были вывезены Я старыми іх не знаю чы были вывезені но на Харґів ци де там не на Харкові были но але іх вывернул в Ґридіну Рыдявску так І хто же вызли іх всіх повывозили всю родину татово всо тых теймоново з тыми всіма шыни Донецкы Макєвка а Константиновка оце вже ішло на Харків Значыт Выйщы перезимували там в тім той святківці выйщы перезимували в своій хыжы Так так так так так так так так так так так так аж то Як зачала ся ярду зачали вывозити ци коли то было я то было В селі ся лишало двоє дві фамілиє або три што сказали шм я не поіду за нищо То брали іх вывозили так як в Сибір то называли на шльонск называли на Сльонск што вывозят на Сльонск і вже звідти маєш права докы жыти будеш відтин маєш права выізджати До іх выселяли і везли специяльно так як тут у Сибір а іх везли на Шльонскы Ту написано же в Селі лишыло ся потім як поіхали в Радянскій Союз то выіхало <unk> Лемків В <unk> році а в селі в тым часі лишыло ся <unk> родин і з них <unk> <unk> особы вывезли на Шльонск Іщы якысы <unk> осіб ся лишыло якы полякы были і <unk> якысы особы якы Но то были муж ци жена же уж з ними рахували си іхе О <unk> році даякы родины ся вернули і навет приіхала єдна родина циґаньско з того село ту мам такє написано Повіджте ы што выла яр не знам якой місяц бы вы мі не повіли Я місяц не понепадаю але то было было же тепло Завезли нас до Ясла а в Яслі Но тоді щы я казала ті Были пописані котрі куди тоті єхали тих єхало Тельмало тых всіх но богато єш отец зописал ся в Карпатівску област такы Зміівскій район село Шылюдківка А хтоси радил же ліпшы тадель ци якы рішали одмале мішовоше м рішали родине Ага мы мы туди підем або туди якы были іщы можливости як не до харківской области до дыякой То вже донецкы Того донатку можно было іщы так іх туди найбільше понаписували з Вашого села З вашого села поіхали іщы даси окрем Гарківской области Ну та лишень то што Константиновку туди де то і дато таймо то де Дей мну Сталінска А тепер донечка Погрузили людей в вагони товернякы в товерняках лишень були солома там якась кєнена І так єхали два тыжні Шо поізд што трошкы відіде з місця і знов стоіт і знов стоіт і тых два тижні чы навіть більше поізд ледве доіхал жаль што ті зішли у Харкові а ті зішли щы скорійше по тім донецку Іде найбільше людей Зішло на то найбільше зішло туди як то тельманово туди а наші всі знаю шо єхали єм чы захотіли чы як н записали себе у Харків Приіхали у Харкові У місті тоді людею в село як посиляли людейку Куди в якє село підут У тому селі посилили шело як посилили людей і по хатах спочатку люде розсилили І там ужы мам довами Карточкы А в тото село де вы трафили Было там іщы трафили істі люде до святківкы Ци лем ваша родина Я так трохы щы хтось был але чогось небагато было там лиш попал Вуйко мамен брат агаты туди выни попали А ті чогось они в село Шелюдківка у то село попали Ну і там розселили по хатах потім нам давали тоту допомогу та як червоный хрест чыщо на малых дітей штось іщы допомогу там давали зіде карточкы дале на хліб шбы ішли получати то мій брат старшы і я Мы двоє поіхали в Харків з села мы мали карточкы на троє На трьох то мы везли назад пілторе буханкы хліба такого як карпічык што нам дали по тых карточках жо якось харків был чогось біднійший шо так допомога ішла зовсім мала Шымне не мали свого шыбы нам дали багато всього так Але кушы было іхати так далеко жедали єдных ів там підка шмы Мы не мали свого хліба нам давали нам выдавали і єс выдавали все нам видволи Село выглядало дуже бідне воно выглядало так што як хтось ци помер ци што то ж не было што або по телефоні чы по радів то выходила жінкама на свою ту вуличку і Так плакала кричала жебы декілька хатів чули шо там уже хтось помер бо всі были на війні всі чловікы были на війні самы жінкы і сіяли і горали і все самы собою Мальовані пішли до Кыілць Окі рилик книгу гуляє бари лицько набиває і піс мицького пише Дити нукыше жінкы і тых дітей малесинькых як собачок а дітей кормити тых малых хто давали як собаці напідна землю того выдичку з чымос ци там молочка І так та дитина котра абы не вылізла на стіл ци на ліжко то його привязували до ніжкы до цього до столя чы чы до ліжка як писята А самы жінкы ішли на роботу До кого с пішли Вам было такє дивне бы такого в нас такого не миж були тикі то же як багаті своє своє все мали хліба досить мали і всього мали І зарабляли і робили і тато і мамай і то не мали доситі і ідеі всього і сад Сад был яблука грусів все всеж було і курий і гуси єй все тримали Пішли до колгоспу одна тетима дочка пішла свинаркою а друга пішла Дояркою і вни почали ґаздувати своі хаты побудували собі і то же тримали вже і коровы і і гуси Чы качкы люде вже почали ґаздувати што звідти і донені не выіхали Дес хіба іх побомбили тепер ци ци де іх лже не знают де де вони ци хто жывий ци нежывий Я пішла до школы туту калушы Приіхали мна А недолго были сте на сході Там мене недолго Е рік Один цілий рік потім <unk> ми вже вули вкал <unk> было лем ме там полністю Як <unk> Як так ся стало же вы Так сой подумали же будете отама ліхати Найперше так як я Вам казала што хвитіл тату што переіде границю чы потім нас всіх з гаркова што мы переідем назад до себе в Польщы Але так як його оцей Німец тато є сказал Жы він жыл трохи та як унашыл же был свій та як значыты за Німця Значыт глаз хыжы през якыйси час жыл Німец і пак ваш отец переводил його през ліс жебы він даси втюк так жебы його ы на сятска арбія не вельо Не зобыло не зімало тада си він мал тато його лишыл што одразу він лишыл одразу а вже пройшло почти два рокы і тато як хотіл тато перейти ту границю там і його зловил цей самий Німец а як то ы Він Німец то може на граници польскых Німців певне то з тых же жыли може дас там з сілескых може тых бо як чол бы він то І той Німец як вышол топаны Німец был так в Польщы Мабуть так І як зловил там на граници вже татос думал чы через рікучы як там переплыве чекайте то ваш отец Подумал же потрафит вернути ся до Польщы Так хтіл ы тайно перейти границю і хтіл тайно перейти границю Нопраз ся Хыба Іс річку ся Я не знаю як выма называли як раз його Той самий Німец Зловил тата Той же якій был хыжы Так але то цікавый ся стало так ся стало Якось так ся стало што він тата не впізнал ну перевидіті як тото він не впізнал а тато його упізнал А він сказал што я маю з Тобом зробити Тато каже мій То саме што я зробил з тобою і дає йому цу табатярку і там його є підпис він укаже што ти іде назад ти не перейдеш уже границю Але як будеш і ты мож за тобом будут замітять то Ты підеш там уще мабуть підказувал што зайдеш в селі в якомусь де будеш бігти і тато зайшол ту стайню І взял з себе куртку чы што скєнул ту одеж верхню і взял вели і тачку і кидал в селі гнів А ті прибігли лже чы то Німці чы хто за ним Але ж його не найшли бо то ніби ґазда выкєдує гній стані буде вести О так тато хотіл сам перейти границю І перешол Во тисні во тисні перешол але його гімол тот Такы тот сам Німец іы ну і пові же не вільну уж того робит так так він повів шы не будеш тут тебе зловлят і тебе можут любити Но певна был з тых фольсудуйчерів І так само перешол зас границу у ваш отец так і вернул і вернул до назавас до До До Дохарківской области Назад ся вернул Тихся Но і што Як він Думал же тото ся бы йому удало то ся не удало то было як бы но Смутно же же нич не выйде же же не може вывернути все лишень то што вже люде собі Кукалш устрий самб Дроґич Люди ся так вертали лже з того Донбасу зусіхти Хто куди зупинял ся Лемкы братя Лемкы жлізнами зробили же нас вшыткых Лемків з Карпат выселили з Карпат выселили та по цілим світі Тепер ся нам трудні і з каждым видіти Розышли сме ся як дашечкы з гнізда юж ся не зыйдиме до купочкы ниґда Наша Лемківщыля лісом заростає нихто лотім не зна Єден банбіг знає нихто о тім не зна і не хоче знати докай Лемківщына буде зароснати Заросли нашы стежкы устыма кряками кадиль сме ходили босыма ногами Кали сме ходили більше не будеме Наше Лемківщыно мы ся дотя ниґда не вернеме і так Тоді вже діти до школи пішли же почали ся вчыти всі што приіхали і вашом родином так само зробило то іначе поіхали до Колушы так в Іванофранківской области А мали сте ту родину ци чом выіхали до Колюша ци Зато же з вашого села были туж люде так так Яс багато же же приіхали до начка і вся і мы тоді приіхали стрыко якось получыл хату і ми дострикал ся до свого а мій тато взял грошы за ту хату што лишыл што мусіл ся будувати наш тато ся побудло Але ті всі і што было у мене написано все лікарство є дуже любила ще што бы я лікувала Я знала што што робити як былить Ага то від черяків а то від еґземы А то так лігыти а то так ато Все у мене так ся все получало Але від моіх рук Всім ставало добре Врозумійте відразу сусід чы банкы поклясти ци масожі зробити ци што зробити ци Дже мати добры добры но а вы не хтіли Якосина вчыти ся на тоту Я з початку знайте лукалшы пішла цей намерцистер бурсы Як раз я кінчыла сьомий клас і пішла на ті курсы Дали мене тато з мамлю што бы я м бы я дуже любила всіх хлікувати всіх іщы малоів Мені чытри рокы было А мій тато ім ми навид мені показал як банкы класти Всє дуже м і я потім пізнійше вже жаліла я походила печти піл року ци більше навить і перешла А як дурні діти коли сбули А тебе заберут на фронт на війну ти лише ти ідеш на што другє а я кажу а на што ся під ну ти іде на кравацкій платєм брат твій рідний з Камптной Приіхал до нас у гості добуло якє свято тий каже до мойой мамы Де де ваша Марийка хладит та хладит на мерты струсі лучыт А він пішол каже Дайте мі гір чы торбу чы як він сказал де она што там она пише Він принєс подивил ся а там нарисованы суконкы нарисоване тото все такє блюзочкы та іщы раз спитал А де ваша Маріка Ватвіт ся де она ходит Но тій тато мене там чымось вдарил ци руковчы шопло в задниці тай каже якій він сказал же тепер нічо не зробите же хай кінчає курсы Кравецкє і може выіде франківску на швену фабрыку і так я перешла на цю швену фабрыку мені на квартиру І там я буля цілых більше як пят років я так робила своіми ручынятами шыля і все робила што я зарабляла стількы грошей як мій тато і два моі браты Стількы не могли заробити скількы я заробила бо я выполняла пран гшы на роботі і выполняла щы і друго через двері цех бул музкі костюмы і все ящы там породила То Як похвальні грамоты під оркєстер давали мені я ся навіть все дала така пацанка як грав оркєстер як я то все працувала тыме А три заявы давала потім вы мене розрахували о все начальник амстер тото порвей каже Та не іди каже Куди ты підеш не лишай каже бачиш Я так тото все любила ішыти і лікувати А все мені ся так виділо того полікую І чую шо добре же я стілько ту людей вылікувала нихто не знає свята вже жыло у білій церкви то сюди то туди а я тих вылікувала Там вылікувала ті еґзаме то все на роботі Е лікара што він был терапевт а його жінка тоже а мене його мама был він зослаб на ногы сильно Та я ходила того лікара лікувала Укалшы но то ы вы мі не уповіли Вы В кім часі жыли в місті Калуш а Вас скєрували робити до Івано Франківско Ци як давас скєрували шыти туде Ще я молодшыме молодша була то я вес часу франківску буля тут шыла роз Люксембургі Нє де то было свена фабрыка коли спірт золото кот Евы лем сіли ви не круіли Не то кроів цех то на закріни Закройний цех был там і тридцет штук ы лишень настелювали полотна та єдно другы єдно на другій всякы кольоры а потім І всі кусочкы і тоті всі які до пальта приходят і нижні і верхні і всюдли по рукавах што бы зшолпал той номер бо як оден десь перепутила то вся пальто пішло так і синє і червоне І ті кускы і тото треба было такому бути акуратному шобы все Кіль в сій Закорощыні я іх так пономерувала каждый раз што шыніга нічо не перепута І такыми купами было малесинькє тикік всякы кусочкы і шыла ще креме того я шыла Высіли стну дядикуток Вдома ту дія як була же більша тоя шыля А так фартушкы яку школу хыдила оті білі фартушкы і чорні тоя шыля Е не дітям то одным другым Милуй буі слуханці в густях у нас была пані Мария Климышын з думу Пухы То была уж друга передача друга част нашой бесіды В першой части пані Мария оповідала про своі дітячы рокы якы минули в ріднім селі Святкова Мала Власні святкулі Малій ци то в Святківці в <unk> році Родила ся наша респондентка Бівшу час жытя пані Мариі минула в Украіні щыро дякую пані Мариі і єй дівці то власні она пані Світляна запровадила ня до свойой мамы Но і на тім буде мі ся пращати При мікрофоні была Анна Ґырбан Мото Оставайте трауль до стрічы за тыжден