Odcinek 26 z 28 listopada 2011 roku poświęcono podstawom gramatyki języka łemkowskiego. Prowadząca wyjaśnia znaczenie odmiany, rolę norm językowych oraz omawia pojęcia tematu i końcówki wyrazu.
Лекциі лемківского языка #26 - 28 XI 2011
Автоматычна транскрипция
Добрий ден Выдам лекциі лемківского языка цілком Зміниме кус напрям бо мали
сме в більшости лекциі лекцикальны мали сме цикль выкладів уж ма Барз
высокым ері по університатскым мали сме тіж кус річы такых культуровых а
днеска буде курс ґраматикы Початково в моім замірі Не было в загалі
ґраматикы в моіх лекциях прото же мій радийовий колеґа Демко Трохановскій веде
Проґрам языковий покус дбарз докладні Бовям перфекциі як бы входит в тот
язык од його самых початків і він роздумує ся там над ріжныма
о явисками ци то ґраматицныма ци то підглядом істориі языка але я
думам же мыжеме собім на тых лекциях позволити на як бы найпростше
представліня основ ґраматикы І я думам же ґраматика є барз важна ходит
про языко лемківскє бо она надає языкови окрисляны нормы А якы Як
хочеме абы язык тот практичні был полны языком то мусиме тоты його
ы нормы Очывидно знати але просто іх узнавати і думам же одміна
слів одміна части мовы дуже улатвит І поправит якіст бесіды і улатвит
писовну значыню орфоґрафіі бо дуже як бы правил є очывидно звязаный власні
з одміном Я можу повісти так е на жаль барз дуже учытелы
Е той ґраматикы не узнає і той ґраматикы не вчыт Бесідуют же
Волят представляти Історичны факты очывидно історич історичны факты ци істория сут тіж
барз важны Я єм просто за тым жебы занятя з лемківского бо
то сут преважні <unk> годины в тыжні в школах жебы тоты занятя
просто были леподілены же на єдной лекциі вчыме ся бесіды на другой
лекциі вчыме ся ґраматикы а на третьой лекциі наприміры історию Жебы ріжницювати
тото вшытко І можна очывидно важні тот час як си собі так
заплянувати жебы переказати як найбільше зріжницюваных знань І я прото власні дам
тоты основы ґраматикы на акциях лемківского языка в нашым радию жебы усвідомити
же так лемківскій язык свою ґраматику ма І каждий Лемко тоту ґраматику
повинен знати Хоц єй основы Я знам же ґраматика неє приємном річом
но хоц очывидно залежности для кого Я особливо не любила єм николи
ґраматикы Од основной школы уж што очывидно одбыло ся Не за барз
добрі для мене уж на студиях бо очывидно моі неґативны емоциі в
однесінь до ґраматикы вязали ся з тым же єм ся просто никоси
до ней не прикладала а на студиях коли Уж професоры зягнули барз
глубоко в тоту ґраматику не было легко Просто надробити коли деси основы
были забыты і не были утырвалены так як бы як тото повинно
быти Так же Ягнеска власні про одміну слів в дужой очывидно мірі
буду корыстала з ґраматикы котра уж остала Створена бо я очывидно нич
нового не выдумую лем приказуют тото што уж є што уж мам
Іского языка <unk> створена написана през Америка Фонданьского і Юрослава Гомяк Тота
перша част Я підкрислям же тота перша бо щыро повісти з той
другой Не корыстам не корыстала єм і не буду корыстала Але перша
Част очывидно єд найбарже Так же гнеска одміна Слію очывидно подійме си
поділиме собі тоты одміны было іх аж <unk> на наступны кажды наступны
лекциі Але Добо вшыткого <unk> помішат также одміно слів В описі правил
одміны розріжняме в слові основу і кінцилку Основа выражат лексикальне значыня слова
то значыт описує предметы явиска чынности і приметы очывидности Кінцивка то част
слова яка находит ся по основі і служыт до выражаня ґраматичных значынь
Бесідуючы інакше основа то тота част формы слова котра остає по однятю
од ній кінцивкы напримір слово формах гора горы гору І так дальше
выступлюют ріжны кінцилкы а основа гор остає така сама слово формах зелены
зеленого зелену зелены зеленых і так дальше выступуют ріжны кінцивкы Е О
Iт Натоміст Без зміны остає основа залакы основны інформациі і Перша одміна
на з выників Ішто є назывник Назывник є то част мовы речы
яка называт предмет і характеризує ся лексикально ґраматычным значыньом роду і ґраматычныма
значынями одмінка і чысла Причыну выступує предовшыткым в функциі підмету і дополніня
але може тіж быти придатком обставником і присутком Назывник одповідат на звіданя
одмінків назвы одмінків одмінок называючий рождаючий даючий видячий творячий місцевий кличучий І
може подам тепер названків уж зо звіданями называючых тошто рождаючий кого чого
неє даючий кому чому даю видячий кого што виджу творячий кым чым
ся тішу З кым з чым іду Місцевий о кым о чым
бесідую кличучий О коли чучий служыт до зверніня увагы названого ним спілбесідника
нап Лемку внуку ужываного тіж в переносным значыню од неособовых назывників наприм
радосте Доль і іщы ЛЕМСКО Подам Вам поділ назывників на одміны жебы
сте ме уж мали такій цілый вид того што на нас жыде
Бо маме тых одмін очывидно <unk> поділ назывників на одміны Лемківскы назывникы
ґрупуєме в штырьох одмінах До першой одміны належат назывникы жыньского роду закінчены
в называючым одмінку єднотного чысла на а напримір Перша ґрупа Боденка борода
Весна вода ворга ворона гостина ґамба корова кочерга кума мама нога палюнка
Друга ґрупа вежа душа куча Польща хыжа ґрупа Гуня Доля Земля Куля
Лемкыня IV ґрупа Адміністрация Асекурация редакция морфолоґія Назывника мужского роду закінчено в
называючым одмінку єднотного чысла на ая напримір Улка Слуга староста Юлия тіж
належат до першой одміны Назывникы спільного роду напримір ляпздуля ляпа плецюґа сирота
Они тіж належат до першой одміны Тепер маме уж другу одміну до
котрой належат назывникы мужского роду закінчены в называючым одмінку єднотного чысла согласным
в писмі тіж мягым знаком а окрем того назывникы мужского роду закінчены
на О напримірі Перша ґрупа Ворог выгляд глудак дуган Дротар кін клинок
кєрпец кролик лайбик пастух паробок Ученик Цяк Выгір чепец Ярец ІІ Біль
Корабель Учытель третя ґрупа Край Шугай і <unk> ґрупа нянь Сторыко Ваню
Одругой одміны но належат тыж назывникы серед нього роду закінчены <unk>ra<unk> Є
і Я окрем тых якы в одмінках набывают суфіксы а <unk> і
<unk> Н Перша ґрупа Повересло Право Ребро Село друга Море Поле Сонце
і третя Васіля Зіля Іходиме до третьой одміны до котрой належат назывникы
женьского роду з основом закінченом на согласний В писмі тіж намягкій знак
з нулевом кінцилком в называючым одмінку єднотного чысла ґруп гаус кіст Кров
матір ніч Церков част ІІ колей До четвертой одміны належат назывникы середнього
роду в кінцил Комie <unk>n<unk>e писмі котры при одмінюваню мают суфіксы а
VI <unk> Лемча лем <unk> гача <unk>a<unk> кача качата паця пацята Теля
Теля та Опліча опріча та інчы Як тіж сімя семены семены і
так дальше імя імена імены вымя вымена вымены і інчы То был
поділ загальны одмі а на гнизнійшых занятях позваме першу одміну Але закляд
то зробила зобне собі коротку перерву Со Перша одміна Назывникы першой одміны
ділят ся на три ґрупы зо взгляду на топ основы Першу ґрупу
творят назывникы з твердом і согласном Основы перед кінцилком в называючым одмінку
єднотного чысла мают они кінцилку а напр Ватра Лемковина Робота і так
дальше Як окремий підтоп выділяме денекотры назывникы мужского роду на а як
напримір ґазда староста дружба другу ґрупу творят назывникы з мягкым согласным основы
або ци перед кінцилком в называючым одмінку єднотного чысла Тоты назывникы мают
кінцилку А котру в писмі означуєме буквом Я напримір Лемкыня Мериндя Хвиля
Уця Сениця і так дальше Як окреме під тебе выділяме декотры назывникы
мужского роду На я напримір Ілия До той ґрупы зачысляме тіж назывникы
типу адміністрация котрых основа кінчыт ся мягкым согласным звуком єйод в писмі
кінцьова Йотувана буква Я означат получыня остатнього звуку основы іоты зо звуком
кінцилкы А напримір асекурация асекурациі А редакция редакциі А і так дальше
Формы скінцил ком і мают скорочену основу без звуків єты Окрему ґрупу
творят назывникы з основом нажы ш щы котры мают называючым одмінку єднотного
чысла кінцилку А напримір вежа душа куча Польщы і взоры першой одміны
Найперше з твердом основом таком і будут то такы слова напримір такы
назывникы як муха Нога Донашка Уйчына В называючым кінцивка А кто што
называючы кінцивка А рождаючый кого чого кінцивка ы за ден Все В
першій одміні в рождаючым пишеме задні Даючый Кому чому кінцилка і видячий
кого што у кінцилка творяти з кым з чым кінцилка о місцевий
окым о чым кінцулька і і і і і і і і
і і і кличучий кінцилка о в множным чыслі называючий кінцивка Е
тіж заднє в першой одміні рождаючый <unk>r<unk> кінцука nu<unk><unk>e<unk> зачыднеє просто кінцивым
даючый кінцивка А <unk> або ведячым нев залежности або як в называючым
або як врождаючым творячий амо місцевый ах кличучий так як в называючым
І слухайте приміры Одниме собі слово муха на назывник мухы Кто што
муха чождаючий кого чого мухы Даючий Кому чому мусі видячий кого што
виджу муху творячий з кым сычым з мухом місцевий окым очым о
мусі кличучий о мухо і множны чысло Ктошто мухы рождаючий кого чого
мух даючий кому чому мухам видячий когошто мухы творяти з кымс чым
з мухами місцевий окым о чым о мухах і клечучий о мухы
Тепер підтып ґазда староста дружба значыт назывникы котры сут мужского роду з
кінцулком А называючий ктошто кінцилА рождаючий кого чого кінцулька Е задны даючый
кінцил <unk>ra і видячий кінцилка <unk> творячий кінцилка <unk> місцевый кінцил К
<unk> кличучы кінцилка <unk> в миножным чыслі называючый кінцилка Е або Ова
Руждаючий кінцилка І даючий кінцилка а Мидячий як врождаюч значыт кінцивка І
Творячий а мы місцевый ах і кличучий як в называючым і одмінуме
собі Для приміру ы назывник ґазда называючый ктошто ґазда рождаючий кого чого
ґазды даючий кому чому ґазді видячий кого што виджу ґазду творячий з
кым з чымс ґаздом місцевий окым очым о ґазді і тичучий о
ґаздо Як тото буде завучало в множным чы слі послухайме Назваючий хто
што ґазды ґаздове рождаючий кого што ґаздів Даючий кому чому ґаздам видячий
кого што виджу ґаздів творячий з кымс чым з ґаздаме місцевий окым
о чым о ґаздах і тычучий о ґазды або о ґаздове То
был другій підтип і тепер третій підтип з мягком основом і закінчены
надце наприм земля Хвиля синиця І так в называючым буда кінцилка Я
рождаючий кінцилка і даючий кінцилка Е середнє видячий <unk>o<unk>y кінцилка Ю творячий
<unk> місцевый Е кричучий о Е а в множным чыслі называючыйка і
рождаючий буде то тінцилка нулева натоміст в писмі будеме зазначати мягкій знак
даючий кінцулка Ям видячий кінцилка і творячий Ямы місцевый ях кідючы кінцука
ІІ Очывидно Сут то кінцивкы котры Я бесіду так як іх записуєме
в бесіді Он звучат барже як Ани як я В творячым одмінку
єднотного чысла перед кінцюльком Ом і вкличучым одмінку єднотного чысла перед кінцулком
О в писмі выступує мягкій знак Назывникы типу симиця в рождаючым множного
чысла мают перед нулевым кінцульком два радеци В писмі не є там
легкого знаку Назывным учал рождаючым одмінку множного чысла має форму овеци І
собі одмінуйме в такым разі муже Мож два назывникы Земля і буде
то называючый хтошто земля кого чого земли кому чому земли кого што
землю з кым з чым з земльом о кым очым од земли
і о земльо о земли І в множным чыслі назвалчий кто што
земель рождаючий кого чого земель на кінци мягій знак даючий кому чому
Землям видячий Кого што в землі творячый з кымс чым землями місцевый
окрим очым о землях і пєчучий о землі І може іщы приміры
назывника уця Бо там буде я мати в рождаючым новного чысла о
выняток Е кто што уця Кого уці Кому чому уци Когошто уцю
З чым уцьом то це мягкій знак окрем очым о уци і
кличучий о уцьо Посемягій знак і в множным чыслі Кто што уці
кого чого овец Егел є выняток кози треба запамятати Кому чому уцям
кого што уці з кым з чым з уцями і о кым
очым о уцях ІІ тлечучий о уці і іщы підтип на Еі
адміністрация єпархія называючий кінцивка А рождаючий і даючий і видячий Ю творячий
ом місцевый і кличучий Ом В множным чыслі называючий І рождаючий кінців
Лева даючий ям видячий ІІ творячий ямы місцевый ях і кличучий як
называючым значыт і В формах творячого одмінка єднотного чысла перед кінцюльком о
кличучого одмінка єднотного чысла перед кінцюльком О і в формі рождаючого одмінка
множного чысла з нулевом кінцюльком пише ся букву Й котра означат остатній
звук основы І одміниме собі тіж Два назывникы з твердом і змягому
Перша адміністрация Кто ж то адміністрация кого чого адміністрациі кому чому адміністрациі
кого што адміністрацию з кым з чым з адміністрацийом о кым очым
о адміністрациі о адміністрациі і множно чысло кто што адміністрациі кого чого
адміністрациі кому чому адміністрацийом кого што адміністрациі з кым з чым з
адміністрациями окрем очм о адміністрациях і о адміністрациі і іщы єпархія Єднотне
чысло ктошто єпархія кого чого єпархіі На кінци маме Два короткє і
Кому чому єпархіі тіж два короткыі Кого што єпархію Скор з чым
з єпархійом О кым очым О єпархіі тіж два короткыі і о
єпархію І множне чысло Ктошто єпархіі Кого чого єпархіі Кому чому єпархія
Кого што єпархіі З кым шым з єпархіями о кым очым о
єпархіях О єпархіі і Остатня остатній тип котрий Назывникы котры мают накінци
жышы чыщы напр хыжа Душа куча пуща в называючым кінцю КА врождаючым
ЛЕ заднє даючым i середнє в видячым У творячым ом в місцевым
ы середнє і включучым О множне чысло называючий ы заднє родаючый кінцивка
ну лева даючий кінцивка ам видячым як так як называючым значыт ся
заднє творячий амы місцевый ах і тычучий як в называючым значыт ы
заднє но і одміныме собі Може хыжу хыжа Кто ж то хыжа
Кого чого хыжы Кому чому хыжы Кого што хыжу З кым з
чымс хыжом О кым о чым о хыжы О хыжы і можне
чысло называючий хыжы рождаючий хыж даючий хыжам видячий хыжы творячий хыжами місцевый
хыжах і кличучий о хыжы Но такє того гідні і напевно як
без такой бесіды не барзы Є тото так можливе жебы од розвитко
допамятатым найліпше Зробити собі просто з того нотаткы і мати такы таку
розписку просто якы кінцивкы в якым типі Сут очывидно тіж де некотры
особливости як ходит про одміну Але я думам же може на першый
раз про тоты особливости не будеме бесідувати я мам для вас задачу
ы Таку Переслугати собі докладні лекциі зробити собі нотаткы значыт Якы назывник
належат до першой одміны якы штырі типы тых назывників маме І зробити
собі такы табелькы в котрых каждий з типів опишете значыт опишете одмінок
кінцилка в єднотным і вночным чыслі І Барз спомічне Я думам же
Сут сте в силі зробити тото по переслуханю барз докладній лекциі Жебы
собі очывидно подвічыти тото треба м як найвыце одміняти і І прото
прошу одмінити такы слова як лорга Весна староста дружба Хвиля синиця душа
куча Як тіж лекция і надія Дякую за увагу і чуєме ся
за тыжден
