Лекциі лемківского языка #99 - 24 VI 2013 - Синтаксис
Еп. 99

Лекциі лемківского языка #99 - 24 VI 2013 - Синтаксис

•

Опис епізоду

Odcinek lekcji języka łemkowskiego poświęcony jest składni: wyjaśnia, czym są zdania, związki wyrazowe, funkcje części mowy w budowie zdania oraz rolę intonacji i orzecznikowości. W drugiej części prowadząca omawia podział zdań ze względu na cel wypowiedzi na oznajmujące, pytające i rozkazujące, ilustrując je prostymi przykładami.

Лекциі лемківского языка #99 - 24 VI 2013 - Синтаксис

Автоматычна транскрипция

Добрий вечер Видам барз сердечны на лекциі лемківского языка Теория теория котра
тычыт ся ґраматикы Колиси бесвітували сме собі про фонетику значыт про буквы
про вымовы Про іх характеристику а што творит ся з букв З
букв очывидно твориме слова речыня Важні внеска про речыня значыт синтаксис пару
головных інформаций поділ речы запрашам барз сердечні Синтаксис є науком о речынях
слова іх формы і словозлучыня сут в синтаксисі трактуваны як елементы речінь
Синтаксис описує формы раджынь і іх час функциі части в будові цілого
речыня і ґраматичны одношыня в речы В каждій бесіді можеме розпознати слова
або ґрупы слів котрыма выповідаме своі думкы інформуєме о дакым ци да
шым відвідуєме ся розказуєме жадаме жаламе і просими напримір В літі поіхам
до теты ліє Вырмат Солце світат Люблю чытати оповіданя Владимира Хыля Народну
Школу Шклас ґімназиі Кінчу Санчы матуру роду в Пряшові З його іменом
вяжут ся початкы розвития лемківского писаного языка Подай мі клейду Ци підеш
до Руской Бурсы Поєдинчы слова формы слів або получены з єдні з
ґраматичныма нормами ґрупы слів котры выражают закінчены мысе называме власні речынями Драматичным
значыньом каждого раджыня єст предикатывіст тосіня змісту речыня до очывидности реальности Тото
однесіня доконує ся передовшыткым при помочы формы часу способу і особы часослів
Представліня того што ся повідат як очывидне реальне або як неочывидне можлива
правдоподібне потрібна прагнена і інчы называме модальностю напримір свитат дні є Жемекала
єм каба Я піду до церкви очывидно дань Кє бы я мал
добры люде шапку невидимку поіхал бы м зараз до Хыч хоц лем
на хы Русинко Неочывидна модальніст плях ния желане од обставин Кажде речыня
має типову інтоляцию без одповідньо інтонациі не мож повисти же речыня єст
закінчене По каждым выповідженым речыню Робиме перерву а по каждым написаным речыню
ставляме крапку відальных або выкличных напривды стане ся явным же Владимир Хыляк
єст єдным з першых творців котры свідомо остреміли до створіня літератского лемківского
языка А яка могла быти воля білых Хорватів перед десятьома віками перед
тисячом років Хвалити Бога Титу язку Адже ж виджу тя раз іщы
Тепер запрошу на коротку музичну перерву а пак побуде собі іщы проти
перечы Лінґійбы Лінґієлінґімом І заґаля за <unk> ІІ бом Витам попередві і
так як єм обіцювала типер зо взгляду на ціль выповіды Зо взгляду
на ціль выповіды дідлиме речыня на розповідны звідальны і розказовы Кажды з
тых речы може быти выкричны Розповідне речыня переказує інформацию о фактах і
явистых очывидности Може оно быти стверджаюче і одрікаюче напримір Я піду до
школы Стверджаюче речыня Я не піду до школы одрікаюче неґуюче речыня Розповідны
речыня мают опадаючы інтонациі тон голосу обнижат ся в кінцьовій части Звідальне
речыня выражат прагніня отримати інформацию в формі одповіды напримір Коли поіхаш на
Лемковину царан Де пил єс вчера діда што робиш Жмыкам Звіданя о
дополніня інформациі зачынаме місце назывником Хто што де коли котрий чый докаль
чом прошло На тоты слова падат лоґічний акцент Хто піда Сут тіж
звідальны речыня котры вымагают не лем дополніня інформациі але полну інформациі напр
Коли поіхаш на Лемковину Звіданя лем о дополніня інформациі дознаме же давто
поіхат але не знаме коли Ци поіхаш на Лемковину Тото звіданя потрібує
полной інформациі котра розтрігне ци тот кого ся світуєме поіхат ци Ні
бо нич не знано о замірах в тій справі Коротко одповід так
або ні Літ буде уж полном інформацийом для такого звіданя кот мож
одповісти тіж так поіхал або ні не поіхал В поезиі бесіді стрічат
ся тіж реторичны звіданя на котры не жде ся одповіди напримір Чого
мам перше Щестя ци правды глядати Стефанівскій Хто в днешніх часах меле
на млинци В розказовых речынях выповідаме розказы жаданя заказы жаланя просьбы Розказове
речыня може мати ріжны значыня од несмілой просьбы ци жаланя жаданя аж
до катеґоричного розказу наприм пребач мамичко нерозумной діти про вину пребач мі
землице позберай нас діточку і до серця свого приту Сід спокійні подме
чытай На місце не медж Розповідны звідальны розказовы речыня можут быти тіж
выкричныма Мают товды спільний лоґічний акцент і одповідню мотоляциі В такых речынях
стрічают ся выкличникы слова в функциі выкличника ци емоцийны каздкы наприм розповідны
выкличны речыня Нарешті сі Ой тратя там давно Але ся зрадила Щастливіст
молодых літ Фалити Бога што титу яцку аджеж виджут як раз іщы
Ввідали выключны речыня Хто там зас Выхудакы і розказови выключны речыня Не
докучай зыйд мі з очы І на тым внеска бым закінчыла дякую
вшыткым пар сцептичні зовла бесідувала для вас з Моника Тилявска