Обзерач Природы #28 – Czerwone Wierchy
Еп. 28

Обзерач Природы #28 – Czerwone Wierchy

Опис епізоду

Odcinek poświęcono Czerwonym Wierchom w Tatrach: ich położeniu, wyglądowi i geologicznej budowie, która łączy cechy Tatr Wysokich i Zachodnich. Prowadzący zapowiada też praktyczne wskazówki dotyczące wędrówki po tym masywie oraz omawia jego przyrodnicze i krajobrazowe walory.

Обзерач Природы #28

Автоматычна транскрипция

Обзерач природы веде якуб зыкнут Добры ден дорогы слухачы лемківского радия Лем
фм бесідує до вас Якуб Зиґмут Зачынаме проґрам обзерач природы нашу природничу
авдицию в котрій вандруєме тоту то там в ріжны барз інтересуючы красне
місця і одкрываме таємниці нашой природы І ци звертали сте увагу же
николи не были сме іщы в Татрах власні днес пришол тот час
і підеме вкінци на шлякы найвысшых гір і Польщы і Словациі днес
докладні підеме на червены верхы До бо тото власні они сут єдным
з найкраснійшых місц в Татрах і паругодинна вандрівка през през тот вынятковий
масив даст нам незапомняны не за такы барз красны вражыня так і
заавансуваным туристом як і аматором гірскых выправ но і днешній одтинок тіж
єст заінспіруваны не Пьотром Косярскым автором бльоґа Мапа без дорожы мапа без
дорожы котрий тіж єст подорожником і гірскым вандрівником і власні но завдякы
його бльоґа можеме днес власні слухати про Червены верхы Так Дознаме ся
днес вшыткы практичны інформациі як піти што то за хоры сут і
як собі як ся прирыхтувати до вандрівкы власні высокы Татры А покля
што послухайме музыкы перед нами ансамбль Оре P<unk>Lo<unk> Дорога тьоту сіты ляґак
до того дя о заґатого вітого ряду нобуз на моро о пошы
такыляю вам доси Лосу Дяда Зыґен доломбаля тотя ля ля ля ля
ля ля ля ля ля ля ляй май ма І слухали сте
ансамблю Оре Ларис Мадяр Співанці Хопса а в днешнім обзерачы Природы ідеме
на чырвены верхы в Татре власні ідеме То што то сут со
тото за горы но власні червены верхы то масиф котрий складат ся
з <unk> четрех верхів котры находят ся медже турнями высокых татр а
вапняковыма хорами Західных Татр сут то ідучы од східу Копа Кондрадзка о
высоті <unk> метрів кресаніця кресаниця кресаніца о высоті <unk> метры над мором
Малончняк о высоті <unk> метрів та сямняк о высоті тіж <unk> метрів
Горы тоты практичні в цілости сут покрыты барз інтересуючым ґатунком травы котрий
в такым періоді осінным зачынат прибірати червонавы кольоры освітльоны власні освітлены през
заходяче сонце верхы червеных верхів выглядают товды барз явисково Но власні але
чом червены верхы чом днес власні ідеме на тоты хоры в Татрах
бо каждий хто хоцкій раз одвідил тото выняткове місце Скорше ци пізнійше
буде хціль до нього вернути Тоты видокы тото же тіж там єстно
кусцьок меньше туристів як в інчых місцях в Татрах тото роблят Робит
же вандрівка през червены верхы мож нам дати барз Файне такы красне
вражыня При та но невеликым щастю тіж удаст ся нам стрічыти мешканців
того выняткового масиву абесіда про медвіді е но і важным такым атутом
червеных верхів єст тіж іх е но ріжна така ґеолоґічна будова З
той причыны сут они такым лучником медже двома цілком інчыма гірскыма ґрупами
ґранітовыма высокыма татрами на східі а збудуваныма з вапняковых скал заходныма татрами
на західі і власні червены верхы мают дашто спільного так з єдной
як і з другой ґрупы Іх секрет тішы крыє ся в вапняковым
коріню котрий скрыват ся під твердом ґранітовом покрылом власні тот вапняковий корінь
пресудил о укшталтуваню ся таємниці червеных верхів а докладні ходит о Великій
комплекс яскынь якій єст найбільшый власні там в цілій Польщы значыт найдолшы
яскыні в Польщы і найбільшу таку іх но плонтаніну маме в червеных
верхах Добрі А коли докладні вандрувати на червены верхы і одкаль докаль
іти так найліпше жебы ся не умучыти ажебы выти но то дознати
ся по короткій перерві покля што перед нами ансамбль Хр співанці по
русиньскы Штефан Корве леште пан борбем я дай маєчы дайте є за
нього дайте є за нього ге го ейде ге ня Мамкомоя ге
го е гора ледайде геня Мамкомоя погляд то є золию Одолию золію
госамію вказати не міру еголя ледайде генымоя е гора лейде генымоя Бо
є собі рома были нього выма Віддавайте ся дівчата як высловця прося
до прося не прося назы высалі не розмошалі не дайте Леман дамая
не дуже лем хто вывайте ся дівчата васпочат давайте ся дівчата васпочат
ся дівчатай Е слухате обзерача природы Слухали сте ансамблю Хырза в Співанці
Штефан а мы сме в днешным одтинку в Татрах в обзерачу природы
і вандруєме выходиме на черевены верхы І коли найліпше піти на червены
верхы то уж Вам здраджам бо найліпшым часом на вандрівку єст перелом
літа і осены В хоры тіж товды іде уж но абсолютні меньше
туристів але ден іщы єст на тілько долгий е же можеме собі
позволити на вандруваню без охраничынь бо як лем нам ся удаст стрелити
в добру хвилю то може ждати нас направду красне пражытя А одкаль
і докаль іти так жебы собі в єден ден собі пройти тоты
вшыткы штыри червены верхы то уж Вам бесідую Так найліпше лоґістичні зачате
вандрівку в Долині Косєліскій Можеме там доіхати бусом закопаного но і практичні
тіж о кажды мы о каждій порі дня і по около тригодинным
маршу дойдеме до Першого верха Тємняка єст он найбарже скалистий і такій
негостинний з червеных верхів а то з той причыны же на тємняку
належы но заглати особливу осторожност зимом з його стромых стоків можут сходити
лявины і тіж ідучы дальше червеным шляком на схід дойдеме до окремых
верху верхів масилу Малончняка Кшесаніци та Копы Кондрадской Но і як старчыт
нам іщы сил то в дорозі до Кузніц можеме тіж загачыти о
ґєвонт та схрониско колибу на Галі Кондратові де вартат очывидно спрібувати ґеніяльной
Шарльоткы А як ся прирыхтувати до вандрівкі в ласі чыначы Ци на
червены верхы мож піти каждий то вам повім по короткій перерві перед
нами ансамбль Орк співанці під як же актуальным доднешнього одтинку наголовком Карпаты
Карпаты Карпаты Карпотыны стойоцькы нобоку хыжы сторека мати свого сымоской Мой сыну
міс Дайным кокосу далеко ня струюл А твоі сестры нас лю приготовил
село месо буде вам першыснодечно на ректо зо того слова пече та
запорож на камароті штолін на собі роти Берете свясонку Оспода просу писа
сценарию пересуля мапе туле робіна ту на школіня вступил до дому Русинів
і на спосіны ґарпальа до серед на Слухали сте ансамблю Русінь чендеш
Орхестра під наголовком Співанка была Карпаты Карпаты а мы днес сме на
червеных верхах і праві уж єм вшытко Вам єм повіл як піти
коли піти собі на вандрівку на червены Верхы но і як тото
заплянувати але іщы треба повісти так взагалі як ся прирыхтувати до вандрівкі
бо выправу на червены верхы вартат заплянувати барз рано хоц верхы тоты
на амапі так выглядают но нормальні мож повісти То вандрівка през іх
вшыткы тамы хребеты може быти барз тяжка а особливо для аматорів І
коли змучыня і упал дадут нам ся во знакы і то часівкі
можут нам ся так новы долшыти на хло І зато добра мапа
і лятарка найліпше чылівка винны обы обовязково быти в вашым еквіпунку в
вашым плецяку Не можете тіж забити ци запомнити о запасі воды а
то з той причыны же на червеных верках нема поточків і нема
не є де узуполнити запасу воды не варта тіж забрати зо собом
накрытя головы і штоси теплого но а то з той причыны же
аж літом і на горі може дути холодний вітер Вандрівку през червены
верхы на тіж но аж но як єст мучача так а і
вымагат прирыхтуваня то можу його тіж полетити дальше аматором бо там неє
барз вельо стромых подій небезпечных міст тіж неє о ків котры маме
ся шляку і власні тот масив єст но дост приязний не лем
для заавансуваных вандрівників але власні тіж для тотых котры зачынают вандрівкі по
татрах очывидно треба мати хоц тоты мінімум розвахы і здорового такого розуму
І мам надію же коли буде добрий час то ся выберете на
вандрівку по червеных верхах Мам надію же тоты інформациі Вам ся придадут
деси в будучым часі коли будете плянувати ріжны вакацийны вашы выізды лем
припомну же днешня тема была заінспірувана Пьотром Косярскым подорожником і тіж гірскым
вандрівником котрий має свойого бльоґа мапа без дорожы мапа без дорожы по
лемківскы Е Васі на котрий на котрым він пише барз інтересуючы речы
про холь про хоры і не лем Дякую Вам сердечні днес за
увагу слухайте дальшых наступных од тинків обзерача природы тримайте ся здорово і
агоі Єс вєзане То был проґрам обзерач природы