Обзерач Природы #50 – Samowie i klimat
Еп. 50

Обзерач Природы #50 – Samowie i klimat

•

Опис епізоду

Odcinek „Obzeracz Przyrody“ poświęcony jest wpływowi zmian klimatu na Arktykę i na mieszkające tam ludy autochtoniczne. W szczególności omawia Samów z Laponii, hodowlę reniferów oraz to, jak ocieplenie i topnienie lodu utrudniają codzienne życie i zagrażają lokalnej kulturze.

Обзерач Природы #50

Автоматычна транскрипция

Обзерач природы веде якуб зыкнут Добрыден дорохы слухач лемківского радия Лем фм
бесідує Вам Якуб Зыґмунд Зачнаме нашу авдицию обзерач природы авдицию котра тыкат
ся природничых тем і не лем на власні бо внешным одтинку будеме
обзерати не так барз природу што будеме обзерати культуру а докладні культуру
ріжных автохтонных населінь е з ріжных части світа а предовшыткым з Арктикы
Но власні знаме самы Інуіты Чукчы Ненці і вельо інных населінь замешкаючых
реґіон Арктикы од столітів думат ся же в тотым найбарже пілночным в
тотій найбарже пілночній обшыри нашого ґлобу жыют <unk> мілийоны люди Остатны зміны
климату дают ся ім вынятково во знакы бо тото же росне середня
температура Е власній она росне в Арктиці два раз скорше як в
решті світа вельо дослідителів з ріжных держав призріло ся влияню кліматичных змін
на місцеву культуру тотых соспільности Вказало ся же на жаль традициі і
звыкы такых населінь пілночы тают разом з Арктычным Ледом Но і днес
в дни шмоттинку призріме ся ніньцям і самам Дале покля што призріме
ся чом взагалі лед так скоро зникат нам з Арктикы але то
вшытко повім по короткій перерві послухайме штоси власні по самскы артистка Маді
в співанці під наголовком Ідіт Ґлоссу То была маді сам з Лапоніі
для пляндиі співанці під наголовком Ідіт Ґлосу а мы внешнім обзерачу природы
будеме обзерати якє має влияня зміна клімату на автохтонны населіня в пілночных
реґіонах нашого ґльобу нашой плянеты Істнує передшыткым вельо теорий на тото чом
арктычний Лед так скоро зникат Середній фактор Альбедо котрий окрислят Е Такій
рівен того кілько світла е одбия м одби може быти одбита даном
повірхньом Тот фактор Альбеды єст в цілій Арктиці штораз меньшы Поводом того
єст штораз меньша повіхня Сталого Леду як дотепер в звязку з чым
тепло заміст одбияти ся од того льоду важ єст берене през воду
в океані Ной процес тот напружат сам себе значыт штораз меньше льоду
робит штораз більше береня тепля през океан а тым самым потхіваня атмосферы
в реґіоні Арктикы і дальше топніня ледовой покрывы зменьшаюча ся поверхня сталой
ледовой покрывы штораз теплійшы зимы і іщы барже но такы Трудны до
перевидыня хвильовы обставины зміняют уж днес стиль жытя в вельох соспільности на
пілночы Арктикы І власні перше хтіл бы мам повісти про самы про
самых е в Лапоніі але якє докладні вліяня має климат на іх
культуру то обясню по короткій перерві послухайме по румуньскы Мадаліня паваль співанці
під натуле і Дума вы ту лем ту Є соре де ге
ге дупн слухате обзерача природы То была Мадаліна Паваль по румуньскы в
співанці Дума вантуле а мы в обзерачу природы бесідуєме про тото якє
влияня має зміна климату на автохтонны населіня в Арктиці І перше то
хтіл бы м повісти про самых про о самых в Лапоніі Клеметті
на Калярві доктор на університеті в Оулю в Пілночній Фінляндиі досліджыл в
якій спосіб культура самів може быти захорожена кліматичныма змінами самы мешкают вночным
пілночній обшыри Скандинавіі од в берегу Норвеґіі од берегу Норвежского Моря аж
до Мурманьска в Росиі вказує ся же покля што можливе єст пристосуваня
годовли пілночных реніферів з котрых сут знаны самы до змін клімату Традиция
ходовли од давна єст незмінна але подля доктора На Каляярві єст податна
на захорожыня Як обяснят дослідитель зовлю процес штораз частшого зазеленя ся паствиск
но єст трудностьом вынавіґуци в навіґацию стада в переміщаню ся його і
взагалі в ходовлі пілночных реніферів так но влас як буде штораз теплійше
то буде штораз зеленьше в Лаплянді і то буде трудностьом для самів
поокрем того на Калярві в своіх досліджынях зем серпня <unk> р обяснят
же дакотры стары самскы слова выходят уж з хоснуваня а то з
той причыны же обставины або подіі до котрых ся односили уж в
Лапоні в Лаплянді по просту не появляют ся Досліджыня вказуют же тіж
самы не можут уж днес безхраничні вірити свойому знаню котре сгромадили през
столітя і котре дало ім успіх в культурі ходовли пілночных єленів но
і власні такто Выглядат в примірі самів але іщы хтіл бым Вам
повісти внешнім проґрамі про ненців в росийскій Арктиці Але то о коротку
хвилю послухайме звенту з фонтану співанці по росийскы стежкі стьожкі дарожкі дая
дале ґуляй буйкома задяжная наварило кольжу для свого стражному варілуй комішу єсму
страшны Люж іш страшний єшіж страшний Тежіж страшны ґульшу цярошєблиця тим ви
ты само як сернила То была звента свентана співанці по росийскы з
тюжкі Дарожкі аме власні іхаме до Росиі до росийской Арктикы і там
будеме смотрити на культуру ненців ненці іх соспільност замешкує пілночну обшыр росийской
Сибериі і тіж змагат ся на ріжны способы зо змінами клімату В
рапорті орґанізациі <unk>ea<unk> котра занимат ся правами меншын было стверджене же дакотры
з Немців уж зареаґували на поступуючы кліматичны зміны опустили они своі кочывничы
соспільности і переіхали до міст Рапорт походит з <unk> рока і представлят
якым огромным великым проблемом ненців котры перенесли ся до міст єст алкоголізм
безроботя і депресия Тласні в росийскій Арктиці обзерат ся Е найтраґічнійший найтраґічнійше
влияня отепляючого ся клімату на автохтонне населіня так власні видиме же не
лем ненці мают проблемы в Арктиці але тіж і окремы автохтонны ґрупы
в тотій части світа власні вшытко З того з той причыны же
крайові ляндшафты середовиско до якого тоты ґрупы привыкли уж не выглядат так
як скорше як раньше Но послухайме кус музыкы одпочниме од той темы
през хвильку послухайме ансамблю Інструменті з Латві тіж з пілночы власні днес
така музыка в такым кліматі ансамбль інструментів співанці під наголовком Лена Уґунс
Біс сосы Крыскы спадсокы паня котку от быкы коткы Атыс Діялоґных <unk>r<unk>o<unk>У
з кєвых і сіпра Осланс <unk> Осла Ласонс Сыо Дусоску Цо Масуютра
і осель <unk> тры цирк тужы ства сус два сус <unk> сыспо
Слухали сме ансамблю Інструменті з Латвіі полятишскы в співанці під наголовком Лена
Луґунс но а мы іщы продолжаме през коротку хвильоньку тему того якє
влияня мают климатичны зміны на культуры пілночных населінь Як уж знаме З
самы ци з Ненцями неє добрі на жаль і з іх культуром
предовшыткым більшіст досліджынь на тему пілночных населінь представлят дост смутне і непокоючы
візиів візиі на тему жывотности культуры тамтых соспільности уж єст тото фактом
же отепляючий ся клімат Е но споводувал част так по части запомніня
і упадок вельох традиций прад практик і звыків Трудне до выдуманя єст
тото што стрічыт інуйтів ненців самів Чукців і окремы ґрупы в будучым
Майме надію же дотеперішній іх гардуха та і знаня достосуваня ся до
тяжкых обставин жытя будут ім помочом втываючым уж тепер в тырваючій уж
тепер борбі зо змінами климату Днешній одтинок был влас такій мен меньше
природничий был барже такій культуровий але мам надюжы тіж Вас заінтересувала тота
тема но і власні очывидно такє така єст ідея того проґраму жебы
розшырати горизонты не лем природничы горизонты але і культуровы горизонты і мам
недюжы В тім вам єм днес поміг Дякую Вам сердечні за увагу
слухайте дальшых одтинків обзерача природы Дякую вам тримайте ся агой То был
проґрам Обзерач природы