Обзерач Природы #50 – Samowie i klimat
Еп. 50

Обзерач Природы #50 – Samowie i klimat

•

Опис епізоду

Odcinek „Obzeracz Przyrody“ poświęcony jest wpływowi zmian klimatu na Arktykę i na mieszkające tam ludy autochtoniczne. W szczególności omawia Samów z Laponii, hodowlę reniferów oraz to, jak ocieplenie i topnienie lodu utrudniają codzienne życie i zagrażają lokalnej kulturze.

Обзерач Природы #50

Автоматычна транскрипция

Обзерач природы веде якуб зыкнут Добрыден дорохы слухач лемківского радия Лем фм
бесідує Вам Якуб Зыґмунд Зачнаме нашу авдицию обзерач природы авдицию котра тыкатбесідує Вам Якуб Зыґмунд Зачнаме нашу авдицию обзерач природы авдицию котра тыкат
ся природничых тем і не лем на власні бо внешным одтинку будемеся природничых тем і не лем на власні бо внешным одтинку будеме
обзерати не так барз природу што будеме обзерати культуру а докладні культуруобзерати не так барз природу што будеме обзерати культуру а докладні культуру
ріжных автохтонных населінь е з ріжных части світа а предовшыткым з Арктикыріжных автохтонных населінь е з ріжных части світа а предовшыткым з Арктикы
Но власні знаме самы Інуіты Чукчы Ненці і вельо інных населінь замешкаючыхНо власні знаме самы Інуіты Чукчы Ненці і вельо інных населінь замешкаючых
реґіон Арктикы од столітів думат ся же в тотым найбарже пілночным вреґіон Арктикы од столітів думат ся же в тотым найбарже пілночным в
тотій найбарже пілночній обшыри нашого ґлобу жыют <unk> мілийоны люди Остатны змінытотій найбарже пілночній обшыри нашого ґлобу жыют <unk> мілийоны люди Остатны зміны
климату дают ся ім вынятково во знакы бо тото же росне середняклимату дают ся ім вынятково во знакы бо тото же росне середня
температура Е власній она росне в Арктиці два раз скорше як втемпература Е власній она росне в Арктиці два раз скорше як в
решті світа вельо дослідителів з ріжных держав призріло ся влияню кліматичных змінрешті світа вельо дослідителів з ріжных держав призріло ся влияню кліматичных змін
на місцеву культуру тотых соспільности Вказало ся же на жаль традициі іна місцеву культуру тотых соспільности Вказало ся же на жаль традициі і
звыкы такых населінь пілночы тают разом з Арктычным Ледом Но і днесзвыкы такых населінь пілночы тают разом з Арктычным Ледом Но і днес
в дни шмоттинку призріме ся ніньцям і самам Дале покля што призрімев дни шмоттинку призріме ся ніньцям і самам Дале покля што призріме
ся чом взагалі лед так скоро зникат нам з Арктикы але тося чом взагалі лед так скоро зникат нам з Арктикы але то
вшытко повім по короткій перерві послухайме штоси власні по самскы артистка Мадівшытко повім по короткій перерві послухайме штоси власні по самскы артистка Маді
в співанці під наголовком Ідіт Ґлоссу То была маді сам з Лапоніів співанці під наголовком Ідіт Ґлоссу То была маді сам з Лапоніі
для пляндиі співанці під наголовком Ідіт Ґлосу а мы внешнім обзерачу природыдля пляндиі співанці під наголовком Ідіт Ґлосу а мы внешнім обзерачу природы
будеме обзерати якє має влияня зміна клімату на автохтонны населіня в пілночныхбудеме обзерати якє має влияня зміна клімату на автохтонны населіня в пілночных
реґіонах нашого ґльобу нашой плянеты Істнує передшыткым вельо теорий на тото чомреґіонах нашого ґльобу нашой плянеты Істнує передшыткым вельо теорий на тото чом
арктычний Лед так скоро зникат Середній фактор Альбедо котрий окрислят Е Такійарктычний Лед так скоро зникат Середній фактор Альбедо котрий окрислят Е Такій
рівен того кілько світла е одбия м одби може быти одбита даномрівен того кілько світла е одбия м одби може быти одбита даном
повірхньом Тот фактор Альбеды єст в цілій Арктиці штораз меньшы Поводом тогоповірхньом Тот фактор Альбеды єст в цілій Арктиці штораз меньшы Поводом того
єст штораз меньша повіхня Сталого Леду як дотепер в звязку з чымєст штораз меньша повіхня Сталого Леду як дотепер в звязку з чым
тепло заміст одбияти ся од того льоду важ єст берене през водутепло заміст одбияти ся од того льоду важ єст берене през воду
в океані Ной процес тот напружат сам себе значыт штораз меньше льодув океані Ной процес тот напружат сам себе значыт штораз меньше льоду
робит штораз більше береня тепля през океан а тым самым потхіваня атмосферыробит штораз більше береня тепля през океан а тым самым потхіваня атмосферы
в реґіоні Арктикы і дальше топніня ледовой покрывы зменьшаюча ся поверхня сталойв реґіоні Арктикы і дальше топніня ледовой покрывы зменьшаюча ся поверхня сталой
ледовой покрывы штораз теплійшы зимы і іщы барже но такы Трудны доледовой покрывы штораз теплійшы зимы і іщы барже но такы Трудны до
перевидыня хвильовы обставины зміняют уж днес стиль жытя в вельох соспільности наперевидыня хвильовы обставины зміняют уж днес стиль жытя в вельох соспільности на
пілночы Арктикы І власні перше хтіл бы мам повісти про самы пропілночы Арктикы І власні перше хтіл бы мам повісти про самы про
самых е в Лапоніі але якє докладні вліяня має климат на іхсамых е в Лапоніі але якє докладні вліяня має климат на іх
культуру то обясню по короткій перерві послухайме по румуньскы Мадаліня паваль співанцікультуру то обясню по короткій перерві послухайме по румуньскы Мадаліня паваль співанці
під натуле і Дума вы ту лем ту Є соре де гепід натуле і Дума вы ту лем ту Є соре де ге
ге дупн слухате обзерача природы То была Мадаліна Паваль по румуньскы вге дупн слухате обзерача природы То была Мадаліна Паваль по румуньскы в
співанці Дума вантуле а мы в обзерачу природы бесідуєме про тото якєспіванці Дума вантуле а мы в обзерачу природы бесідуєме про тото якє
влияня має зміна климату на автохтонны населіня в Арктиці І перше товлияня має зміна климату на автохтонны населіня в Арктиці І перше то
хтіл бы м повісти про самых про о самых в Лапоніі Клеметтіхтіл бы м повісти про самых про о самых в Лапоніі Клеметті
на Калярві доктор на університеті в Оулю в Пілночній Фінляндиі досліджыл вна Калярві доктор на університеті в Оулю в Пілночній Фінляндиі досліджыл в
якій спосіб культура самів може быти захорожена кліматичныма змінами самы мешкают вночнымякій спосіб культура самів може быти захорожена кліматичныма змінами самы мешкают вночным
пілночній обшыри Скандинавіі од в берегу Норвеґіі од берегу Норвежского Моря ажпілночній обшыри Скандинавіі од в берегу Норвеґіі од берегу Норвежского Моря аж
до Мурманьска в Росиі вказує ся же покля што можливе єст пристосуванядо Мурманьска в Росиі вказує ся же покля што можливе єст пристосуваня
годовли пілночных реніферів з котрых сут знаны самы до змін клімату Традициягодовли пілночных реніферів з котрых сут знаны самы до змін клімату Традиция
ходовли од давна єст незмінна але подля доктора На Каляярві єст податнаходовли од давна єст незмінна але подля доктора На Каляярві єст податна
на захорожыня Як обяснят дослідитель зовлю процес штораз частшого зазеленя ся паствискна захорожыня Як обяснят дослідитель зовлю процес штораз частшого зазеленя ся паствиск
но єст трудностьом вынавіґуци в навіґацию стада в переміщаню ся його іно єст трудностьом вынавіґуци в навіґацию стада в переміщаню ся його і
взагалі в ходовлі пілночных реніферів так но влас як буде штораз теплійшевзагалі в ходовлі пілночных реніферів так но влас як буде штораз теплійше
то буде штораз зеленьше в Лаплянді і то буде трудностьом для самівто буде штораз зеленьше в Лаплянді і то буде трудностьом для самів
поокрем того на Калярві в своіх досліджынях зем серпня <unk> р обяснятпоокрем того на Калярві в своіх досліджынях зем серпня <unk> р обяснят
же дакотры стары самскы слова выходят уж з хоснуваня а то зже дакотры стары самскы слова выходят уж з хоснуваня а то з
той причыны же обставины або подіі до котрых ся односили уж втой причыны же обставины або подіі до котрых ся односили уж в
Лапоні в Лаплянді по просту не появляют ся Досліджыня вказуют же тіжЛапоні в Лаплянді по просту не появляют ся Досліджыня вказуют же тіж
самы не можут уж днес безхраничні вірити свойому знаню котре сгромадили презсамы не можут уж днес безхраничні вірити свойому знаню котре сгромадили през
столітя і котре дало ім успіх в культурі ходовли пілночных єленів ностолітя і котре дало ім успіх в культурі ходовли пілночных єленів но
і власні такто Выглядат в примірі самів але іщы хтіл бым Вамі власні такто Выглядат в примірі самів але іщы хтіл бым Вам
повісти внешнім проґрамі про ненців в росийскій Арктиці Але то о короткуповісти внешнім проґрамі про ненців в росийскій Арктиці Але то о коротку
хвилю послухайме звенту з фонтану співанці по росийскы стежкі стьожкі дарожкі даяхвилю послухайме звенту з фонтану співанці по росийскы стежкі стьожкі дарожкі дая
дале ґуляй буйкома задяжная наварило кольжу для свого стражному варілуй комішу єсмудале ґуляй буйкома задяжная наварило кольжу для свого стражному варілуй комішу єсму
страшны Люж іш страшний єшіж страшний Тежіж страшны ґульшу цярошєблиця тим вистрашны Люж іш страшний єшіж страшний Тежіж страшны ґульшу цярошєблиця тим ви
ты само як сернила То была звента свентана співанці по росийскы зты само як сернила То была звента свентана співанці по росийскы з
тюжкі Дарожкі аме власні іхаме до Росиі до росийской Арктикы і тамтюжкі Дарожкі аме власні іхаме до Росиі до росийской Арктикы і там
будеме смотрити на культуру ненців ненці іх соспільност замешкує пілночну обшыр росийскойбудеме смотрити на культуру ненців ненці іх соспільност замешкує пілночну обшыр росийской
Сибериі і тіж змагат ся на ріжны способы зо змінами клімату ВСибериі і тіж змагат ся на ріжны способы зо змінами клімату В
рапорті орґанізациі <unk>ea<unk> котра занимат ся правами меншын было стверджене же дакотрырапорті орґанізациі <unk>ea<unk> котра занимат ся правами меншын было стверджене же дакотры
з Немців уж зареаґували на поступуючы кліматичны зміны опустили они своі кочывничыз Немців уж зареаґували на поступуючы кліматичны зміны опустили они своі кочывничы
соспільности і переіхали до міст Рапорт походит з <unk> рока і представлятсоспільности і переіхали до міст Рапорт походит з <unk> рока і представлят
якым огромным великым проблемом ненців котры перенесли ся до міст єст алкоголізмякым огромным великым проблемом ненців котры перенесли ся до міст єст алкоголізм
безроботя і депресия Тласні в росийскій Арктиці обзерат ся Е найтраґічнійший найтраґічнійшебезроботя і депресия Тласні в росийскій Арктиці обзерат ся Е найтраґічнійший найтраґічнійше
влияня отепляючого ся клімату на автохтонне населіня так власні видиме же невлияня отепляючого ся клімату на автохтонне населіня так власні видиме же не
лем ненці мают проблемы в Арктиці але тіж і окремы автохтонны ґрупылем ненці мают проблемы в Арктиці але тіж і окремы автохтонны ґрупы
в тотій части світа власні вшытко З того з той причыны жев тотій части світа власні вшытко З того з той причыны же
крайові ляндшафты середовиско до якого тоты ґрупы привыкли уж не выглядат таккрайові ляндшафты середовиско до якого тоты ґрупы привыкли уж не выглядат так
як скорше як раньше Но послухайме кус музыкы одпочниме од той темыяк скорше як раньше Но послухайме кус музыкы одпочниме од той темы
през хвильку послухайме ансамблю Інструменті з Латві тіж з пілночы власні днеспрез хвильку послухайме ансамблю Інструменті з Латві тіж з пілночы власні днес
така музыка в такым кліматі ансамбль інструментів співанці під наголовком Лена Уґунстака музыка в такым кліматі ансамбль інструментів співанці під наголовком Лена Уґунс
Біс сосы Крыскы спадсокы паня котку от быкы коткы Атыс Діялоґных <unk>r<unk>o<unk>УБіс сосы Крыскы спадсокы паня котку от быкы коткы Атыс Діялоґных <unk>r<unk>o<unk>У
з кєвых і сіпра Осланс <unk> Осла Ласонс Сыо Дусоску Цо Масуютраз кєвых і сіпра Осланс <unk> Осла Ласонс Сыо Дусоску Цо Масуютра
і осель <unk> тры цирк тужы ства сус два сус <unk> сыспоі осель <unk> тры цирк тужы ства сус два сус <unk> сыспо
Слухали сме ансамблю Інструменті з Латвіі полятишскы в співанці під наголовком ЛенаСлухали сме ансамблю Інструменті з Латвіі полятишскы в співанці під наголовком Лена
Луґунс но а мы іщы продолжаме през коротку хвильоньку тему того якєЛуґунс но а мы іщы продолжаме през коротку хвильоньку тему того якє
влияня мают климатичны зміны на культуры пілночных населінь Як уж знаме Звлияня мают климатичны зміны на культуры пілночных населінь Як уж знаме З
самы ци з Ненцями неє добрі на жаль і з іх культуромсамы ци з Ненцями неє добрі на жаль і з іх культуром
предовшыткым більшіст досліджынь на тему пілночных населінь представлят дост смутне і непокоючыпредовшыткым більшіст досліджынь на тему пілночных населінь представлят дост смутне і непокоючы
візиів візиі на тему жывотности культуры тамтых соспільности уж єст тото фактомвізиів візиі на тему жывотности культуры тамтых соспільности уж єст тото фактом
же отепляючий ся клімат Е но споводувал част так по части запомніняже отепляючий ся клімат Е но споводувал част так по части запомніня
і упадок вельох традиций прад практик і звыків Трудне до выдуманя єсті упадок вельох традиций прад практик і звыків Трудне до выдуманя єст
тото што стрічыт інуйтів ненців самів Чукців і окремы ґрупы в будучымтото што стрічыт інуйтів ненців самів Чукців і окремы ґрупы в будучым
Майме надію же дотеперішній іх гардуха та і знаня достосуваня ся доМайме надію же дотеперішній іх гардуха та і знаня достосуваня ся до
тяжкых обставин жытя будут ім помочом втываючым уж тепер в тырваючій ужтяжкых обставин жытя будут ім помочом втываючым уж тепер в тырваючій уж
тепер борбі зо змінами климату Днешній одтинок был влас такій мен меньшетепер борбі зо змінами климату Днешній одтинок был влас такій мен меньше
природничий был барже такій культуровий але мам надюжы тіж Вас заінтересувала тотаприродничий был барже такій культуровий але мам надюжы тіж Вас заінтересувала тота
тема но і власні очывидно такє така єст ідея того проґраму жебытема но і власні очывидно такє така єст ідея того проґраму жебы
розшырати горизонты не лем природничы горизонты але і культуровы горизонты і мамрозшырати горизонты не лем природничы горизонты але і культуровы горизонты і мам
недюжы В тім вам єм днес поміг Дякую Вам сердечні за увагунедюжы В тім вам єм днес поміг Дякую Вам сердечні за увагу
слухайте дальшых одтинків обзерача природы Дякую вам тримайте ся агой То былслухайте дальшых одтинків обзерача природы Дякую вам тримайте ся агой То был
проґрам Обзерач природыпроґрам Обзерач природы