Архів
лемківского радия

Добрий вечер Витам на слуговиску днеска кус інакше як все мало внес поезиі протохнецка Васінаню запрашам А буде то Павльо Стефановскій зо збіркы Лем запрашам Діти моі Діти моі коханы Чы знате што стало бы ся як бы сте змінили образ свій малюваний прес мене вірте на тым світі єст лем єдно жытя І змарнувати го невільно без пережытя красы злученой з силом крови колиском істориі Народу тхніньом няня серцом Матери любови великой до свого Терпливостьом досвідчыньом дідів любоввідцом двигнену з землі рідной до предків Хоронте для щестя свойого і поколінь хоц бы лем порох або тін пришло вам хоронити Діти моі вірте мі дух ваш ся не до сонця хоц тіло знищат слосливы Бы лем духом сильны будут щестливы і люде будут і Вы будете велькы Духом будте справедливы З тобою Я б втік на кінец світа срібні моі літо візьму з собою як листок на скорий поізд Щоб не на горі задержатись а за горою Хтіл бы м тямати під плащом пуху таємниц Там за хмарком початку світа Днеє заказів призвычаінь Лем ме іты В Білянці Пані редактор Дякую за весну аним великій аним богатий Мам свою луку на ній квіты самы выросли вшыткы для пані зорву або скошу З подякуваня мойого вінок судбы сплету Для Лемків разом в Поранній Росі скупаме сонце і одпочнеме на моій луці Кывітів в Білянці А тепер запрашам на коротку музичну перерву а пак іщы пару вершів Накшы шала як воли стеден шлят А може то вил цирквя в нім єма по со жыт коха кей Накшы жала сім дві на добрых для аний люді мам фельшів за товол твойша <unk> Он меншыл нял для нейа леч она рідцяла спокою ухаці Не огльондам за себе Не слышю Чут ся вольны Порушены віятрем іде <unk>nte ци Колисе Колиси то ся жыло Не было стресів і судів не было выстарчыла сокыра і зылліст Хылопска щыра і жыло ся як в небі Вшытко векше было Ден был векший радіст векша А уж клопотів то жадных не было коса смерт Порядкы правила товды была сила того доброго світили свічкы Як глядали злого а яку атволо найти скарбы і пригоду і смерт для гонору Колиси был єден выбір не было іншого выбору Я хочу вертати Коли ся приздрю Коли ся призрю на минула Смутну серце стає быти почынат плакат Повідще мі добры люде Од чого почати Чого мам перше щестя ци правды глядати но повіджте повіджте бідний Лемко просит Што од <unk> уж року смуток в серци носит Чого молчыш Чого молчыте вшыткы ту зобраны Чого вам ліют ся сызы Вы сте тіж сказаны Од правды почни сыну кварит Старец при слезе Так повідают люде бо неє правды Там щестя не буде Повіджте мі добры люде Бо час жебы знати за што мя вышмарили з рідной мойой хаты Шкода же был єм бідний небогатий Може не мал бы м такой страты Шкода же не повіли мі люде Може бы м скорше знал што буде Грайте мі моі струны Повіджте прав доньку ци верну я ци не верну свою гатиноньку Я гнескы хочу вернути На крылах летіти до свойой рідной хаты Я хочу вертати Лемковино тихій краю Лемковино Моя мати ниґда Тебе не забуду поклян жыти буду Я хочу гыраты буйний вітер віє вітер Віє буйний віє завиває Каже Деревам кланятись та смутно гуляє Віє вітер віє буйний дерева схынає та Поміж листями дерев пісню Выграває гей Ты вітре гейты буйний Перестань вже відстань рыдати грати глудіти гуляти Вітер просьбы не слухає Лиш віє сердито Хылит траву хне дерева та сидит укрыто Дерева все нище схынає віє завиває Поля в море хвиль заміняє та і бурю скликає Віє вітер віє буйний віє завеває Каже деревам кланятись та і смутну співає гуляє Люблю тя Люблю ся мі квіта Квіт точку єдиний Неє такой длины годины хвилины жебы м Тя не глядал Не думал про Тебе в листочкы прибраний в краскы устроєний пахучий і свіжий мі квіт кучарівний Днями і ночами мрию Думам о тобі шалію тишу ся радію золотий мій квіте мого щестя ти што душу мі отвераш серце на паваштривого ты для мене жыєш Вымераш Ты Є моім Бого Нагнеска то уж вшытко Дякую барз сердечні за увагу бесідувала Моніка Тлявска