Слухайте сим <unk> процент лем не Скракова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого ся леякого Анна Кырпан і Наталя Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk> Видам вас моіли слухаче при мікрофоні Анна Кырпан Хнеска мы Івану Франківску мы в гостях Панства Кычмарскых Сідиме при стулі з прошу Яка чмарска Ольга Алексиівна з Дому Сувтесік народила ся в селі Глубока колюменьского району стравскій тепер Івано Франківскла <unk> квітня <unk> року же на Глубоці То барз близко од мого дому треба было далеко іти доколи глядам Лемків далеко а тепер барз близко іду по сусідах можна повісти Глосены были єм в селі Вынерівка перший раз виділем тоту Село былам в середині в церкві ходилам на цмунтір можна было кус перейти ся по селі кус дивны вразіня тото зробило на мене Село можна повісти барз долгє то долга і узка долины Тепер Поля тоты уж де люди мали своі поля тото зароснене лісом дос густы там лісы єст тото село бо знаме же даякы села не істнуют тото село єст і якысы люде там Мешкают в тым селі не тілько як было колиси але якысы суд ну тото церкви єст костьолом але як усе так кусмі выглядало як джунґлі бо довкола лісы я так розумію же так не было же ну были якысы поля же люде там обробляли же орали а то так выглядало гейбы гейбы ліс і як бы в лісі стоят хыжы Оповідьте мі ци Вы были в Бонерівці Ня Я не был ниразу в Бонарівці І з Боннарівку нешне памятам ты котры з розповідів родиців бо я народила ся в жены Глубоці І тато і мама з Бонерівкы так татой мама з Боннарівкы Мій тато Султисик Алексий Михайлович <unk> р народжыня і мама моя Сутысік Олена Лихсіів на <unk> р народжыня з Бонерівкы Ує Іщы в родині Кєм вас были діти так менше два братия Сутысік Михайлу Ликсєвич і сутысік Богдану Лексєвич Вас одраз переселили ту станиславівску област товды звали ся Станиславівска Гнеска Івано Франківска одраз сту переселили не везли деси не Везли одразу тот Дашто Вам оповідали родичы о тотым селі Оповідали все повідали тото з дому тото з дому се была розмова там навіт годины были все на так они там давно на годины годинникы Жеґар нас не был переведеный дуже долго Севропейскій час так ту ся уклало жытя на новім місци Знаме же Лемкы были призвычаєны до того способу жытя якій вели на лемківскій земли Ту треба было штоси є зміняти ваш тато Чым ся занимал дома Ци лем господарку Ци іщы певну дома певну лем господарку ті господарку взязнимо коли ту переселили ся то тато ше был кавалір Переселил ся сюди на глубоку ту свою родину а мама мамо моя свою родину так само тато мамы помер там бы на рівці ся перед переселяню <unk> році <unk> о <unk> <unk> ся переселили тотато там Вмер а мама переселили ся з свойою мамою і брат і брат Евен бывшы Мамо лен звал ся а брат Евен они ся троє переселили Ну і ту дістали на глубоці як то розподіляли по голупох кому там дати шой як сеє то і нам дале моій мамі дуже таку погану хату під солому што протікало Пола протіка дах протіку мы были малы ту мы ся тішыли підставляли банячкы бутеку як дощ паду і так вони прожыли Переселили ся в <unk> році травнів а в <unk> році в листопаді ся поженили мамы з татом І тоді як уж тато пришли сюди до той хылупы і зачали трохы думати ш як бы ту побудувати другову А тато мій был дуже то вынуєти Він ну ту як з початку зачали жети то він сыти зачыл людям шыл вшыткы чловічу шыл плащы хлопскы костюмы хлопскы жіночы плащы зимове вчіл ся десла а він ся навчыл в од свого брата його брат хціл ся в Польщы Дам вціл ся на Кравця татож в одного ся хтіл іж так не жебы іншыст там особливе то не і тато зачал тушыти трохи складати винязі зачали і побудували другу халупу шлаку блокы таку студияну але але нову і мы в <unk> році полністю переселили ся до той новой холупы Баба померли шых старых лупів а ми ся пересылили з дітьми пересыли ся уж милой холупы А потім в <unk> році на тата ну як то кажут доклали што тато шыє і дали тотови штраф <unk> рублів то были великы пінязі <unk> рублів і тато відмовили ся од того петенту Хто сы донюс та як бы было нелеґальне то бы они легальне але хтоси донюс і з финбіді лю пришли і высунули шухляду а тато чоси мали таку привечку сесвоі ковельцікы не вдавали людям з того шупущы але все складали до той як высунули шухляду а там повну тых кавельциків остатків і в незрозуміли шу таты шыл Як дали тото хтоді <unk> рубів тато заплатили ці рубів але під патенту ся одказали і більше нишыли І тато тоді перевели ся до утиніі дяком робити І року то была то тато не ходил деси на роботу а не тато шыл дома та м не в котгла спі само по собі мусіл робити До одночас та як бы колоспіл робил то бы не присудеб недалены ничого Когласпіробы і платін пішол дяком робеты до отиніі то так само іх котгаспі роби відяком роби нераз В <unk> годині відправа было о самій годині бо то кажд ден ся провело тот сатак на саму годину на службу Божу потім з церкви і біголом переберати ся і до колгоспу до колгоспу мусіл то з улого аспі дума самособою в лянці як вшыткы А тато так то мы за тата ходили хлы брати ходили щы были підростками як тату до церкви обрати сли помагати лем ся знущали з них бушоти пацанів преслу нас таківіл бригадир дуже погайшоти пацанів пресу а сам не пришол но амін мусіл іти бу службы бы То была православну церков такту беправославну церков інакше не могло была заперта то была православна церков в Вытиніі але вам то кавали з дорогы Та мы ходили в ці глубокы дотинів мы до школы ходили <unk> кілометры Штыри кілометры ми ходили до школы так само і до церкви заходили до Уніі Але потім якы зачали з нас дуже знущати сме особливо шытатом і дяком така была кєрівничка з чернігівской области Руска і вынах семеНО вітато Дяґі так само і мы потім мы Сами як діти вже потім Пєдрупові до сали то ме зачали ходити до скопівкы до Хлібечына што бы там нас меньше виділи до інчых церков ґакта А тату пішол до церкви дяку але то не так просто то може іщы перше знал ся на кім Бо то треба знати як дак та дознал ся шых бунарівці то там бунарівці при дяку ся вчыл же того дяківства І він дуже был талюновитий дуже малгарний голос і без ниякой музичной світы без ничого він стіль років аж майже до <unk> рок року вже потім на глубоці щыту бы вдяку нашій цій церкви кшы незміный был тым Но смотте в кім році Як бы досіл то мал бы сту літ так <unk> оберезня як раз того року был мало бы <unk> років і <unk> років тому як вмер <unk> років Трохы звы зо Украіны те трохи похладил на глуботя до церкви шы трохи Бы так симрів як ту близку добрі бы доберати ся білу тяжку до той олтиніі з початку ту пішкы хлади потім пізнійше же не міг хто на тыма автобусами доберу ся путиніі назад домів по дві годины деколи стоял бы не было нашосіст Каже молода дівка пришла підняла руку же мешено і стала а я сіжу та мі сіджу і сіджу і ниж мене не хоче брати Але то были такы часы же вам было як чути ся же од тато єст дяком і в школі учітелька Высмівала ци як вы чули ся бо товды в рыдяньскый часы до того ся стидали як штоси такє было як вас было в родині Была така родина побожна як от вы памятате іщы як вы были маленькы і як то было і вшытко тото было тяжко в рыдяньскій час бо атистична была пропаґанда было тото штоси смішны дивни ждахто може ходити до церкви то якыси лем глупы багабы ходят як вы чули си як вас дома было тото выхованя хризняньскє Нас дома наша родина было християньскы і мы не сте дали ся того што там хтоси повідат нас было так зведено в неділю обовязково вшыткы шли з галупы до церкви Кєд бы єден хто ся лишыл той Богдан был в малейкы то там корову пасти а решта вшыткы ми шли до церкви Ци нас на глубоці так было завидено хоц пішкы хоч далеко але каждой неділь выходили до церкви І навет в школі тото тото не дуже так ци хвилювало шоны там потім мыли до скупівкы потім мы доглібилже на остатку навіт я своі діти вшевудил од хлібицяна до церкви жебы ту франківску тыжбы не виділи шуходят до церкви Там никто з не зну мы собі нормально ходили там а як наприклад Святкували Різдвы ци Великден ріклоси Потиху дома Нє нас ниж не было по тих все было так має быти ник нас не переслідувал никни Тошы діти там стояли учытелі Я не знаю я ходил до церкви все імен николи ниґны не пересіду зосі А мы бесідували ту нас было два раз так лемківскє різдвы там жы мы мы орґанізували нас было мы бесідували о тім же якысы были традициі своі не лемківской земли якысы были традициі і різдвяны і іщы якысы были традициі котры кус ся ріжнят од того як ту єст місцевых Ци Были в васій родині якысы традициі з бунерівкы привезены такы же може в місцевах того не было Ну не вели як зазвычайно я знаю як певні такє як і місцевы єли гутували два найце страви ну куті нас не было Куті Лемкы не робили куті Ну а такы Сідали за стіли і єли ті стравы кудятували ну то што ходили кудятнекы самого вечера зо с Хлопческы переважно звізду бывскомали звізду току світило серед свічку Моі брате ходили кольодувати похоло по вечером то было для них дуже великє щастя бо внес тішыли тым што ходили приносили до нас не знає як там місцеве наси приносили дуже суломи дужы сіну на стіл квали а під стін сулому квали і на ці суломі ся того Перевыслами ся вязали то не знаючы то місце была а тото про тоты Смітыкы то тутейшых такого не было Шу потім ночы ну різдвук скінцивы ся вечер пришол і зберали ся в хлопчезкы і ходили то называли ся Смітякы дудівок порядных ходили І там вязали густили ся а потім рубили перевесло і тыма перевеслами дерева перевязували комин перевязували на другій ден як ідеме до церкви смутриме о там были смітикы там были тіхо упи тихо упіли Я є є є є єден раз з своє жытя разом з тыма смітниками ходила цілу ніч По цілым селі мы ходили аж то єден разів є ходил з тым о тото в місцевых такого не было каже хло опець же його не червей не зюрю ся Кому ми споодоблю ся найка я не озюрю ся кому ми споодоблю ся Припоминам же гнеска в гостях ЛЕМ фм Ольга Кыцьмарска родичы котрый походят з Бынерівкы власні де переоповідат якы з бынарівскых традиций плекали ся на выгнаню на новім місци де переселили Лемків а конкретні в селі глибокомийского рейона Іванофранківской области Іщы до недавна там на різдво ходили смітикы так называл ся тот обряд смітыкы тота традиция і так называли парібків котры приходили гейбы вымітати солому внесену до хыж на святый вечер а так направду то до красных дівочок Смітникы приходили лем до ділок на выданю Очывидні тота традиция мала барз глубокы може і дохристияньскы корені але в <unk> рокы ХХ столітя маґічний зміст ся затратил символы были Меньше важны то уж більше припоминали приємну святочну забаву ділок і переібків Послухайте як оповідат ой тім пані Ольга котра днес мешкат в Івано Франківску То ізмєтикы то як бы Як бы мало бы быти вымітаня тогы акта сіны соломи сіны є такєа святый вельты І треба было тото вымести Але то при кім были жарты такы акты жарты то вони не вымітали вшыткого то ам трохы зробили первазо перевязала тора што то же ґазданя собі на другы ден вымім самы замітала то было на другій ден свят ци на третій Не то было зразу на різдвых вецір Га ніч зразу після різдвы На саме різдву ограни так цікаво бо я знам же в інчых селах то подібне было на третій ден Не нас было одразу на різдвых ветір од разу Приходили парібкы в тоту хыжу де мышкала яка сиґівка та Дівкы што дівкы з тового стину не погостили ся лем трохы выпили поробили переверсло повязали там ци і пішли з буд єдной холупы і брали ту дівку собу і вже до другой холупы і так по цілым селі ходили Повересла робили стола так яка была та хыжы принесена Но яко не треба было лізти на самку ментя та може брали діз драбену там тішыну лізли кумены были поперязуваны перевысла То штоси значыло же по враз люм обвязали комин што значыт там порядна дівка втихо лупіє мыткых подію гостили і гостили до великых діло в думах не ходили тікыткы вже доросли выданю так так на выданю ледя перед самым выданю ходили єден раз з тыми смітаками по селі І як то было высел был файн был кодядували га То ішли пуче до єдной дівкы пак єй брали ішли так порогы так і єд аж другы села та кінци села Но в кінци села што было тиж был врано кіпы же ся розходили Порозходили ся сме аж до рана ходили аж до рано цілу ніч буде село то невеликой але там трохы ся затримали там трохи то цікавы Цікавы дуже были цікавы Таґральну Выці такой традициі Я не зна Я навіт не знаю ци том гладі не знаю Ну а якій то был рік <unk> і од як <unk> ходили А же перед тым може з самого початку вше ходили кєд приіхали то я не знаю Ну і так мы походили походили зо сментиками а пак ся оддали Та по тым гусены Но А як то так ся стало Нат я чула такє і не од єдного когоса а од ріжных Лемків я чула же котры были переселены деси ду они мали як бы сой такє правило таку заповід же будут рібкы брати лем своіх лем женити ся зо своіма Бо навет была така думка же може іщы поведе ся вернут і жебы пак вшыткы своі ся вертали навет там мали люде надію же іщы ся вернут бы уж пізнійше то зачали уж брати істі і кыхси місцевых там діло коли хлопці і так даль Долшій час лем зусмуіме І аж може деси в сімдесятых роках уж тото зачало зміняти бы уж зачали ся женити з ріжныма А то было лем так то власні все было штоси такє якє си такє провило там де выжыли была така бесіда ци ци ниґда не было такой бесіды ци не гварили родиче жебер з нашых ді Там нас так само было спочатку женили ся майже з села а потім як є повідаєте там вже в сімдесятых роках жебы ци лоту же зачали ся женити з тутишніми там выдавати ся ну а мы нас так попали я знаю нектам ни не повіє дожень ся там ци выдали ся то так ме познаємест на як вам там попало добрі Я знаю так мі попал мій Юрко каже ти На колінах ходил около церкви жебы з такого як я ти ся попал такє Він мі дараз дотупує я кажу не На колінах єм не ходила але але до церкви весь час хоц я молила ся я знаю так попал ся і добре попал ся то ніч А вы там жыли близко Як близко я знаю пятнадце галупів дес так поядните самій стороні Но а то вшыткы з бынерівкы якыси такы в купі такым селі якыси так заняли хыжю в купі Так та купі бо то тых вшыткых што там жыли переселили до Польщы бо там жыли Полякы і вшыткых до Польщы а нашых на здобрышых купі Бо так мову свою зберегли не сте дали си до школы ходили вшыткы мы по лемківску родили пішли до отиніі до школы пятый кляс я той уж нараз повіда Японятя не мала вшыткы по украіньску родити Мы вшытко там по лемківску дешу знали потім пришли до Лутиніі вышли Яду ся на глубойці дуже добрі хы ониманай трійок вешла до Тиніі розказути казку про цю про бабину дучку і дідучку і вышла як кнаскє памятам на середині клясу то розказую казку знаю а до ся по лемківскы Я два слова цілы клас га я два слова цілы кляс га я до Тоді мі першу трійку поставили то я так вокала выядных глубойці цілий ся добрі нмала трію ґа там затышыл Але потім вчытелька да обяснювали дітам што хто ми такы єли вшыткы ядно были такы хлопци што дуже ся прозывали Лемкы той Лемкы о Лемкє де мене раз выбрали Старосту Клясу то тым за мну в літалишы Лем котый для Лемкы нятий та і котім я ся зрекло того старостуваня тако было А видні тіж было Лемкы Нє мал мал был дні было дуже мало Лем навіт бы не давали собы знати што ни Лемкы То треба было в <unk> класів жыти до тако дні назбыло штыри класы Но а як в школі вчыли ся до того Выгорите же вчыли ся по свому то в школі што было вчыти Лемку ци Яку Нє было дамкы але мы переважно єм Ну я знаю в чыли хтіли си мы чытати там по украіньску Але між собу на перервах нотую зжытко по лемківску і Не мали того дискомфорту же не чули ся же якыси інакше так нормальні могли бесідува А там бы на ґлобоаці них ся не прозело бы шаткы выли лемкы та і ник ся не прозелижду ти ніє там зачали же прозивати ся обзывати ся тым же зачали звыка тых жетивы чете там по украінскы тай же потім ця не хжели школу было подало ся і мы пришли сюди жед Я бы не холь нищыло ся ту <unk>em <unk> році мы перешли сюди жед по нинішній ден жыє Ну а як то м переслід Но купили мы тоту половину хату м а панту нашу роботу Так він тут в френківскы был приписаный перед тым ше він ту робил долше долго же робил перед тым ніж сме ту поженили Дулже вшыткы роботі пломінів Не подабало мі ся ту пішол там пішол там де тіку не трав Ці ся золочно робил І ту <unk> рокы же власні то ведут уж <unk> рокы ка про минуло можно повісти каже жытя так І туж і внукы діти внукы Гора гора ідолина Не буду я Материна лем собі за горку зайду там собі Фраі ранайду Лем собі за гор ку зайду там собі Фраі ранайду Лем я блуду ваницькогова баваницького душа моя Лем собі за горку зайду там собі фраі і ранайду лем собі за горку зайду Там собі фраі і ранайду Гора гора верхсоснови Невірдівця фрагірови Лем собі за горку зайду Там собі фраіра найду Лем собі за горку зайду Там собі фраіра найду Милы слухаче може дакотры з вас лем тепер ся долучыли до нас ту підповім Бесідуєме днеска з Ольгом Кецьмарском з думу Солтисік же тепер мешкат в Івану Франківску Єй родиче а тиж родиче єй мужа походят з Бонерівкы Може дахто не зна де то село ту мусит глядати на мапі кус высше значыт на пілніч од Коросна Так ся стало же знам дост дуже мешканців Бонерівкы іх діти і внуків а дві з того роду то моі добры приятелькы Наталия Асатурян Галина Султисік Но і вшыткы мешканці бонарівкы ци іх діти внукы мают в собі штоси подібне подібний погляд подібны узкы очы подібны они кусно твары подібны іх рукы навет не сміти ся кус грубшы запясткы вшыткых І іщы сут інчы деталі о котрых не буду ся оповідати але они сут Але найдивнійше для ня было глуйти церков в Бонерівці і видіти же і святы на іконах докладні так антрополоґічні выглядают як мешканці того села Дахто міг о тім бы написати добру дисертацию але мы тепер не будеме о тім дискутувати вертаме ся зас до бесіды з пані Ольгом Выгорите же ваш тато был дяку Ци был музичні здібний до того дуже музычны обєктив Ци крім того же співал в церкві ци співал свой так сам для себе ци любил співати Мамо моя так само співала в хлопому шытато там правы церкви В Рудині я знаю в Рудині ме так Дома не дуже Жебы так співали Ну він співал там ся при клюбі был і спочатку якій там хло нас в клюбі шу выступували А дома так Тома я не знаю Я спіом не дуже так мі оспівати брат мій тиж не дуже той середущый я Богдан наймувачы ту він співал але дома такше ми в рудині шта Співали то не дуже мето ні А наприклад было якєси свято же зышло ся родином То было такє же сме і співали ци да ну а я же давно співали давно не было сини бы спів А зараз то зараз зараз не хочут співати давно то співали а по вісі єд як співали А як родина зойшла ся то співали переважні што украіньскы народні пісні переважной повісиі як співали лемківскє было дуже дужы пісні всякых але то ся позабывало Было дуже І народні такы лемківскы всякы всякы співали сіля В такых традициях як было дома ци уж ту было інакше уж на новым місци як то было На початку то были традициі бударівскы В Свашкы нас Слашка Вісідя ся зачынало вницю Під вечер дішли до Сважкы потім Вислашкы до молодого до молодой словом вісіло дуже долго дуже долгу ці тягну не так засідали під вечер як тепер цілым цілый ден был вісіє то до шлюбу то від шлюбу то А потім тепер пізнійше тыж так всюди Жніме тых традиций Вы памятате як бы были маленькы Ходили десно вісіня памятати цілы то вісіня єдно вісідя то ну я цілы ну трохи памятам кажу до сла шкє ми ходили потім же я з ними ходила цілый ден цілы вісіля то єдну былуткы вісіды в моім жыті не знай четвернайц років єма тоді мы дозволили нібы цілу ніч бети но тому вісілю то єдно было вісільо в моім жытю такой А так то не памятам жебы я деси так худи одужыл А якє было ва нашу весілью было же был майже тако як і вшыткє всіл Ну сважкы было а быо сважкы потім были дві пісвашкы што называли Але так переважно жы як плотім плотім наш час жы Нич такого особливго не был зышли ся Вывели муду дум молодого весідній староста Прибрали мене там сусідні халупі та вывели дум молодого потім сіли за стіл та із такого Густили ся потім знайду койту годины пару годин посідили Потім пішли вшыткы вісіньом до клюбу бо в нас клубі вісідя грали тайцували в клюбі не был ниякых поляток не Площадом ничого на то были листопад до клубу в клюбі потайцували трохы і знов духолупы знов другій раз з листів сіли А уже потім по ту нібы по два раз не єден раз ходило до клюбу То было першый ден гмен а потім на другій ден было гнего вісідю То так само владнос пішли дунь до него там сіли за стіл посідили потім пішут до клубу нал духову пити так швид такого особливо тыняж не былк О селі глибока было і родина тата і родина мамы мыєй так глубой тіж никого не был бы мама мойой маба нібы мой мамі мамы вмерла <unk> тількы мамобы а тато штам вмер на рівці з тотовой родины з діда мого родины не было никого же а тотова родина тата мого родина тата мого родины так тато разом переселили ся з свою маму свою і брат был нижонаті ту ся тату з ним переселили і дві сестры то вони ся разом пересыли до єдной голупы потім тату тамты пішли домами а ті ся родиче лишыли там тата было штыри браты і три сестры а же навіт три сестры переселил ся То ті браты ж были два жонаты то они своіми сімы окремы ся переселили ано іхоглупы потім єдна сестра вмерла тотова мала трийці років же на глупоці вмершыс там перестудияла ся і вмерла А ті жыли тоты наймулотся сестра з <unk> р буде дверезня буде рік як мер Тепер <unk> років Наш тато вшыткы долгыжытелі браты долгы жыли і сестры долну ця єднаня ці на мамны мамы молоды мамы вмерли <unk> рокы моій брат Што мож дати о своій мамі оповісти Уж о своій мамі Кут гласни працюває та дуже была роботящы така была тихо айка ниґде не худила як то ті другі бабы де там напльоткы тішоті робота той робота той стайня і все А бы в стай не был вшытко зроблено бы корова была часно накормлена напоєна і так раной а діті той когос то бывшы страшного То така важка праця была Зрано до ноці ставали все в <unk> годині жбы подоіти покормити а потім до того колголаспу рабского цілый ден в колгоспі а нал бід бігом бы знов здоіти корову і знов навит не мали коли поісти і бігом до колгоспу вечером з когоспу пришли шабы не присидебі штоси там попувати покопати новетше приходят домів Знов корову доіти знов знов корові єст давати так і так кождый ден кождый ден то неділю тікут жы до церкви і все і тако был жытьом моєй мамы Той такы спрацуваны дуже тяжкє жытя спрацуваны та і так не пожыли долгы <unk> рокы місяц ім бракувал і мер шкода же такы кусы Так такой было жытя і так вшыткы люди не тілько моі мамы вшыткы бабы так ся тяжко мучыли в тому кулгоспі Што там в кулгоспі треба было бы ну на вшытко єднакі што там сіяли што там І што там было найбільше яка была там робота Яка была робота буракы о то бы найтяжы цукровы буракы ци ішло тым я помагала жем трохи підросли ци была адска робота або зараз буракы сіют сіют по єдному бураку якы з машыны є по єдному сіют а то насіяла щытом І тото прорываня тых бураків то была найтяжша робота для бабів му треба было поєдному лишати а там позышло ащы буряны до того вшыткого а они привыкли як моі мамы так моі сусіды тых вшыткых бо нарівці привыкли шту ся має добрі сыпати не так як тутейшы а перелетіли є як небудь посыпаля то мало так быти нецілу муты яку мало быти жебы было помягцети жебы мягку было то найгіршы были тоты буракы кукурудза кукурудзу сыпати было трохи леґше А потім тоты буракы гусены треба было кажді лупату підважыти і цілобу вытягати бы кормовы буракы мож взяти в руку раз раз раз а то лупату треба было тоту вшытко потім честити тоты буракы потім складали такы кахаты потім приізджала машына тоты буракы зыберали і вшытко грузили шытко руками ціляли Одзышли ся вшытко руками зышли ся купы бабів ку єдной купы тых бураків і націляли потім сідали на тоту машыну іхали дотні везли тоты буракы і тоту ты буракы згружали вшытку руками вшытко руками а потім пізніє тубили што такы тамта тягаче такы зробили што тяч трохи потянул тоту тоту буракы і так же ся лишал трохы по крає а з початку то шытко шытко руками Доцикых бураків Потім были щы лен о це тиж была дуже тяжка робота Той лен выбрати вшытко руками ме брали Я помагала так само Потім той Лен вязали вязали такі купецкы ставили той лем дозрів до деякого часу потім його возили потім розстидяли розстиляли го по долинах по жебы гормычыти і він так два тыжні стоял в тых росах А потім м ішли і зберали той лен і знов його вязали дикы млейкы дикы снопкы і вузили потім звезли кому конюшні там было то місце і вони там тоту вшытку звезли а потім той лен тыми такы были мецекы специяльно зрублены деревяны і той іх упцім хували то тыма мычыками той лем плянцы та оце бы они тяжа робота А люде нарікали но тоту уж муся іти до Колоспу жюму ся тото робны яку тоты Лемкы і власны мешканці Бынеівкы Як они до того зьмусят они ся робати не бояли але то была арабска рута Нияк не жны на ріку Як бы то мало так быти Я николи не чул од мамшу не казали тяжко чы шырше чыє маюты зробити николи такого не был Рубили так бы то мало быти так і не пватили пінязів не пватили никому Зо тото не знаю Потім пізнієш трохы зачали дес якусь копійку з початку ту неж не пватили тоты трудо дні ніяк і просут за тото штоси дак давали кіс там якой з пшеници давали ту якій с колисі ношы сут до сувому Давали так было Фактичні лем в неділю можна было оддыхнути а суботу треба было іти тиж до втых Но єй суботу ниякой там суботы ниякого оддеху не білотіку неділю і свята вали наприклад свято і якысы Но святе свято тіж гнали на роботу Неликі свято не гнали Хіба так якы нераз як шус там купиє то травы был ту долаж має піти ту так шли а так так такы свято не ходили на роботу не ходили І тото был колос так яка тато піс службы зразу бігом до колосбули на глядаче єден з нашево села такій был бригадер йому піддакували інчі та іздили та вшыткы войсковы мусіли піти вшыткы на роботу Ци споминали родиче о вынерівці ци звучало то о іх споминах Як там было ци штоси наприклад там не так было ци а дома было так Ци оно звучало а як звучало то коли і як Я знаюте декола оповідали як там буднарів ци як то але декотры річы якы привезу ток ся повідали о тоту з дому тоту з дому а так збышу ся так такого особливы я знаєм А привезли дашто ціны з дому штоси такє жы памятка ци што ж то одбыло Выбразы были Іше донескє там сут на глубоці Озы ся понищыло бы нашы гылу побыла шляку то было мокру теку стінів а лиш є пару образів А так більшы отакуваны были образы ци репродукі Не репродукция Мій тато зачыл малювати в образы потім як кінців вшыте і взял ся перевык лючыл ся образы малювати бы тым бывшых шыхудважник был до того всього Якы мал формы Я не знаю тіту были фор Тыж ся выдушували ту певну ліні і зачал малювати єден пару шівобразів дє лемцюткы єден вобраз єл сусідів єден вобраз шытату подору за то же нам ориндували на весілля кімнату подеру Там єс нас домешы пару образів але дужы тату попалили образы бо бояли ся жебы хто не прискаржыл жебы знов платім не дали йому зышыт А был здібний до того і того де вчіл ся ци так само сам від себе сам від себе мал дикій талант дужы Вразы были непогані мож не повісти жы были погані навіт суду образиш Цікаве я бы м хтіла видіти Нова коли прийдеме як я буду зможу то прийдем коли на покровы на праздник і підеме Янкар Підам на глубоку на праздник приідати на покровы Я кождый рік быв але цого року і тамтого року то я не был два рокы не ум я А Як тато зачал вылювати образы ти як то хтоси замоловил І ту мтому си просто тато просто для себе Тоді як лишыли Я не знаю чы то было перед тым якій дяком ту певній перед тым як дяком было тоді мали такого часу а тоді пєдно писал то як святий лишыли та ішебы заполнити чыс з тым то зачали малювати Дуже было образі велика потім попалили бы ся бояли ж бы хто не прискаржыл знулы родині де цю одкіє Вобраз голоскові вуйкы є вобраз тато малювали Ну і тым дале За реанду тай дома Дома є дває Якы были што памятати Был Ісуслі Такє як є Лутині на Іконостасі вони номалювали Мария З Ісусу і Ісусу Крем <unk>кє то як си сусмолит на Улемній Горі тото іх Тюткы і Голоскові а то єшто з іконостасу Ну от наприклад жыли тоты люди Жыли в своіх традициях якыхси звычаях тримали ся свого тепер інакше умовит тепер інакше Ци можеме тепер наприклад заціковити тым Діти і внуків ци можеме якоси бы ну жытя інакше бы так не жыєме деси На Лемковині жыєме ту в інчых умовах ту доколи люди місцевы школах інститутах учат ся по украіньскы так дальше до котры гварят же Но уж непотрібны то уж нецікаве якы были традициі як ся бесідували І тепер то нецікаве тепер то непотрібны бо тепер Лемкы пришли в Украіну і злили ся з украіньскым народом і в порядку Яка вашы думка і як выдите тоту справу і власници вартат як усы так выховувати діти ци внуків А як выховувати то што ім горити як ім представляти цілу справу Но я ся старам выховувати в лемківскым дусі Я дуже дома раджу до них по лемківскы дужы дужы тым што Юрко Лемко то єй такє як бы хто был інчы то може быти все Але але вони не дуже ся тым цікавлят Не дуже ім тоты чысы цікавит ся не дуже ім тоту цікаво слушати Я не знаю як ту мож ся іначе выховати Я бы хотіла я бы старала ся стараю ся хочу бы они тото хоч трохи зберегли тоту Приізджают ті з надвірной Хлопці то я розповідам то цікавлят ся Ну я знаю як воно далі буде Моя таня каже што з вами ту ся піде Не знаю Я бы не хотіл хотіло м жебы ся шылишыло Але як гуно єйде то я не знаю А як бы діти зацікавили то чым найліпше Я навіт не знаю Я навіт не знаю то уповідит си йому розказую сут были тоты хлопці тані мойой другой дочкы шыны двірні жыє той має старшы має двайце років очі <unk> найць же як попідростали то тепер ся дуже цікавлят цікавлят родут я імом могла выписала той муватсий собі сило Но хоц бы вміли там наприклад родити з кым будут родити німа дуже з кым так родити по лемківску там в надвірній сут Лемкы не дужы але єст пільной Там іщы не было треба поітади Ліпіти Подоблять Я вір похылений Сідит на ні пташок примилений Слухай милий як тот пташок співа Жез любы ніч добра не бива жез любові же з любові ніч добра не бива Цита любов єст то од богадана Ци лем може діяблом підшептана Хоц бы с не хтіл дому сиш люби Хоц бы с не хтіл про Томаш тырпіти хоц бы с не хтіл хоц бы с не хтіл про Томаш тырпіти мы ворожка давно ворожыла Же тя здурит дівка чорно брива Жане будеш видів за не в світа Аж проминутво гімладі літа гаш про ми інуд гаш про минут двогі младі літа Подоблацько мія гіры зеленіє Посмотнили як тот вітер віє Може вырве його скореня Мили сухай што того буде з нами су ухай мили слухай што того буде з нами Така то бесіда была у нас гнеска з Ольгом Кацьмарском Родину Кацьмарскых знам доздавно бо уж рокы і рокы приходят на лемківскы службы Божы Івану Франківску приходят і з дітими і з внуками а іх внук часто прислугує єгумостю коло престола А тепер Муж пані Ольгы Юрий Качмарскій занимат ся будовом лемківской церкви Зато коли пришла єм до паньства Кацьмарскых то з ним бесіда ся зачала власні од той будовы Бо церков росне і росне і хоц туж ся одправлят літургія но в былиякых умовах але розуміє ся люде хотят жебы церков як найскорше была скінчена Так родили сме о ріжных річах ясне по украіньскы бо пан Юрий Кацьмарскій каждому припомнит же Лемкы то найзахіднійший конер украіньского народа а бы нерівка то было свідоме украіньскє село Радили сме при столі бо ґазда захотіл ня погостити а при тім пані Ольга повіла мужу же я была цікава ци гварили колиси родиче дітям брати за жену ци за мужа лем когос зо своіх Звітало гласні пана Юрка ци в його родині о тім доколи ґадали Послухайте што на то одрюк пан Юрий Як то показали браты свою як де ся мож же нети цея Воло не было такой особливой рекомендациі то шо Лемкыня то выникло вже мене самого коли я до школы ходил І там Лемко Лемку тілько тобу сінцьони были то вно так віли ся гу кров же я собі думай штоб я ся взял і міні казала Лемку такого не можу О такій был принцип Пан Юрий споминат як рішали проблему міжетнічных шлюбів в дома в Бонерівці В нас не было ні одной польской сімі то был желізний закон в селі нияку Польку не брате а як брате то гетселя ніяку Поляка не брате а як брате то гетселя Але землі тубі не дают вы самы го не было земля было накормила От такій закон і был він вытримал быднарівку до кінця і в нас не было убитых Поляками люде Бул нас была така самоуборона як тепер называют на Майдані самоуборона што так побили банду польску шуна втекла і більше не появляла ся в селі Отоді як Москалі ся не пришли а Німці вже своі влады не мали тоді Полякы Страшно почали різати Украінців по селах Ле нападали убивали то зараз мало нихто не говорит зараз говорят тількы Полякы а Украінці мучат здальшы а то буде страхітя было І в знашого села ніхто тому што так звана самоворона як называют была на самым высокым рівню Юрий Кецьмарскій повіл же село де депортували мешканців Пынерівкы барз припоминало выселеным Лемком іх рідне село Коли приіхали на Глубоку я бы сказал шы было щастя для нас што насы выкінули на глубоці з поізда Было багатьох повезли втуди по Украініх долже багато а на лиш то ся было щасніх так а мы приіхали сюди нібы свою буднарівку так само такі сым і землі такісим і горбы такісим і хаты Всю нібы і крем того третя ся стена з села будны рівкы помістила ся на глубоці Тоту всі своі Никого чужого рівка Кім нагадує той краєветы Нагадує той криєвет полністю глубока Ци чысто лубок ті горбы такі самі така сама земля такі сме о Там ліз там ліс як меж бігали по тых лісах горбы грибы зберали ложыну зберали все ци то саме было і крім того мы приіхали нам дали землю Мы стале господарыме тут за комуністів тож было аж ся не аж гос в <unk> році насорґанізували розміти пят років мы жыли своє господарку малекшой в стайні мене буду <unk> коровы І кінь ту блука пуну Ну Куди його дівати Ну продавали ну здавали де державі треба было здати Але завжды буду Я не знал што такє не маму локаєсв шол напил ся літру випил те і же браю І же мене нічы не хвилює Люде працували як ґрабы худобу забрали всю лишели одну корову ся ли з далекого а то было під зиму тато цілу зиму бігал до когосной стайні носил з солому сіно і кормил свою худобу шубна не подох Хто не бігал не кормил то вся худоба до весни подохла по Лоспі А наше вижыле а і коли той якій тато так дуже любил єйо вижыл до весны думу што никому це ак не потрібны од такого было Всі з кого спотікали тікали Милый слухаче припоминам же бесідували сме з Ольгом Кацьмарском а тепер з єй мужом Юрийом же ся уродил в Бонерівці Пан Юрий колиси вчыл ся будівництва в желізничным технікумі а пак штудіювал автоматику в львівскій Політехніці і робил в ріжных ріжных місцях в ріжных роботах звідала м го як пришло тепер до того же зачал будувати церкв а він оповіл товды о своій мамі Коли Вяшен народил ся в Польщы коли батькы побудували господарку всю свою было брат і сестра вже народили ся і мама дуже захворіла моя Молода жінка де з тридцет років страшно хвора Ну при смертіл же Высухла шкіпку <unk> кілоґрам вагымала єд діти маліє як жінка плаче як они будут без мене єщы І потім якійсь вже то было майже кінец хтось сказал таты віж ті повезиды такого то лікариста Коросно чыдате уно же вінше споможе а мама дала таку клятву собі як кажут Богу Як што я вызю я побудую тут коплицю на своім огороді Но і тато повіз до той жінкы єй до той лікаркы вона обдивила ся Сказала мамі моі ты будеш жыти силы не будеш мати але жыти будеш долго до старостів Нихто не знає што то було бо на далеко з лікарства якых устрав мамо попила через місяц стала ходити стала з дорогом Нихто не знає досьой І коли мама вмерала вже тут ду ме приіхали ясно штур нам не выконал то бо то зразу было перед війною тут віна і мы поіхали І коли мы приіхали сюди коли мама в <unk> році вмерає на руках нас моя сестра і тримає таку головну рука я стою кол ней пряму вона знає што на ся оні помре і вмерає І каж мі Як я буду там яж не выконала убіцильку Бу ну і она помер Після цього були певні кулізі в моєму жыті то дуже долго розказувати але я собі дал словой я повинен працювати щебы выконати то што не выконал мам Я маю вісім церков крім того в монастырях всякы будови і я не задумусь над тым ци там гроші хто здаєці не дає Я роблю ту роботу яку я вважайше сем мій был обоязык Тому шям мал померти ся <unk> років назад А я не помер Нашого села практично не має Як бе не было церкви то села буже бы зовсім было Внуснещіно буквально залишыли ся шыздекіль хат Моя сестра старша десят років коли та бій ся певно з <unk> років єздила туди бы напамятала ся тусю Бо єй было і коли мы выізджали тій же было дванадцет років вона вже была старша памятала бо я нічы не памятаю вона ходила ходила ходила ходила і ничого не знешла навіт місця де нашы хаты стояло Я што діло напішла до той Фенне шытам одна жінка шытам і та фенна єй завела і показала отут было ваша хата Вона почала дивитись навіть Полякы вырубали сад шоб не было навіт замітно што тут было колис хаты Вы бачли там ікону покрове отцю ікону Матері Божы той покровы малювалу <unk> ц <unk> році єй тап де зняну йому дале бо були художникы зо Львова тоты де робил ся капітальня ремонцер бо я ся тато і своім кажу слухайте ну ну то врубило капітан требу яку ся кращу архітектуру зробити я ся мі тату бул і булята фотоґрафій прислал по мойому цеі зо Франциі як кажу ну то треба уж іскра зробити Ітуді Все село худило робило своіми руками ту реконструкцию той церкви а єй тато был Малешын пятнадцет років але вже і помагалвати шдва ті маляры ци дя а тато стоі з неме молодий хлопец І вони йому дозволили намалювати самому образ Пукрове Путо тра было там наверху малювати А бят я це знайду я це чун малювал сей образ Я так раз розказувал што вынишы з тамі кушем лібо шыс там робили Як же чест дотішо робили а дівчата діти приходили і єли шкількы то мама як была молодша на пят років то мамы приходили і зберали тіжкіркы і єли тому єй тапло <unk> тапы <unk> років Но там дес будут <unk> років а мамы мали року десят років ходили тіж кількы зберали єл Не тілько мамы самі але діти приходили єй І цей образ коли Полякы булякы робили вже ремонт той церкви то то то то то то то то то то той образ залишыли так як він єго не перемалювал він так залишыл ся його не віднов ничого була і була як до нас робила надзвычайно Высока реліґія християньска то в душах вона буде Нас было масаль людеєкі ні разу не вступили буріг до коршы ні разу не вступили тобто Жыд был страшно бідний нас в нашым сні він мал одну коршну І Жыдівку там забули як то называли ся і до них до неі не ходили дуже рідко і то пару такых ну называли іх алкоголикы але по сьогоднішніх мірках то ниякій алкоголік як вони цілыми тыжнями працували в полі а в неділю заміст того шуміти до серпы ішли в цю до Жыда То іх называли алкоголікы в селі А більше та но та еві піллітра як была на вісілю од на піллітра горівкы тото влажали ся был він багатый бым же має горів такого не было а рюмкы ял о такы девят грам рюмочка тыкана кунос гарна о з такых рюмочкыв Ну девят грам горів мушути Одным словом село мало што особливе такє што нон надто відрізняло ся од інчых сіл нашых На тім дорогы дякую нашым гостям в котрых я было в гостях а то моі можна повісти навет сусіды бо барз близко мешкают Ольга і Юрий Кацьмарскы Бесідували сме гнескы о селі Бонарівка коло Коросна і о селі Глибока де переселили трету част Бонарівкы в коломийскым реґіоні Іванофранківской области ґнеска звучали співанкы выконаню Галины Баранкєвич акторкы Івано Франківского Драматично Музичного Театру Натім прощам ся з вами при мікрофоні была Анна Кырпан До стрічы за тыжден Оставайте здоровы Слухайте <unk> процент плем Нескропова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого ся леякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете макы цілых <unk>
