70% #106 - Богдан Дудиньскій, Середнє Великє (1 част), 22 II 2014
•
Опис епізоду
70% #106 - Богдан Дудиньскій, Середнє Великє (1 част), 22 II 2014
Автоматычна транскрипция
Слухайте <unk> процент лем не Скракова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk> Видам вас мили моі слухаче при мікрофоні Анна Кырпан днеска якыси не годна єм навет зачати бесідувати до вас так весело як то все бо в Украіні діют ся страшны річы Здає ся же найстрашнійше уж ся скінчыло Знаме же збыты не знам іщы точне докладне чысло але очывидні більше як <unk> люди певно <unk> ранены в результаті страшных подій в Кыйові на Майдані незалежности Не хочу гнеско бесідувати о тотых смутных Подіях своій едициі то окрема мала бы быти бесіда Але гнеско хочу лем спомнути о тотых котры В центрі Европы час миру ани війны Згнули так страшно Были то найліпшы люде барз дуже молодых і найстрашнійше же в тот час коли хтоси ишол воювати за демократичны свободы тоси ішол бороти ся за демократичну Украіну а хтоси інчый тиж з державлян Украіны ішол на тото місце з якого найліпше стріляти цілил ся і стрілил Стрілял так жебы одраз забыти І робил тото барзфахову То были специяльны снайперы поставлены для такой цілі І то было найстрашнійше Гнеска хочу жебы мы през якуси мінуту передумали Тото Подумали о тотых подіях І помилили ся пак за душы тотых невинных люди а навет і тотых котрым давали розказ ыти стріляти ци бити і даякы з них тиж невинны лежат уж в землі забыты доколи навет своіми Зато прошу послухати вас украіньску народну пісню выконує Василь Жданкін а по тій пісні вернеме ся до темы нашой бесіды вікуль лым тым злочыно кроґы спокійю Лажыт поза на куль Лыт козок тойского тры гытой мою за води Гоны А тепер милы слухаче пучуєте бесіду з нашым гнешнім гостьом то Богдан Дудиньскій же ся вродил в <unk> році в Ліску а гнеска мешкат в Івано Франківску Зачало ся вшытко з того же іщы давно прочыталам вылемківскым в часописі Загорода же выходил в Зындронові шкода же тепер не выходит то в <unk> рыталам таку кореспонденцию власні од пана Богдана де оповідат кус о своім жытю о жытю свойой родины а найбільше о своім няню Якє то было дост цікаве його жытя і ріжны сподіваны і несподіваны вендрівкы Зато гнеска пришла єм до пана Богдана а давно уж тото плянувалом бо пана Богдана давно давно уж знам Но і мы дост цікаво побесідували Но бесідували по украіньскы пан Богдан Юш не зна так по лемківскы родити жебы давати інтервю чым іщы цікала тота бесіда бо переважні Лемкы оповідают о жытю В селі в тім селі з якого вышли з якого были депортуваны а пан Богдан дашто повіл о жытю в місті о місті Ліску Но і послухайме о чім мы бесідували То фактично вы вже були містіжытелі тому жы жыли в Ліску а і вы були рахували сил же вы вже понебыли трохи такы вы жыли в місті Брала в тому што мій батько Дудиньскій Андрий поіхал в Америку ще за Австрию до <unk> <unk> року до на чы был <unk> років в Америці хлопция Тато єст з <unk> р і народил ся недалеко Ліска в селі Середні великє Батько народил ся в селі середньовеликє Почынає ся там Лемківщына оч Бо Ліску ту ся тут тыкаю можна скати відносит ся до Надсяня ту туды а же то да вже Луке середнє великы женчынай ся чудают до Карпат же начынай ся Лемківщыны Вы написали што його мама ваша баба є з села Карликів а Ваш дідо Вы по батьку ві так тата тато Тато тато з цього середньовеликє Середньо велик так А баба было соля назвали Карликів Карликів наголос Карликів о тый опомятаю Вашого тата было дуже цікава доя але почнему з Америкы што зоставило поіхати в Америку Чи была така тяжка ситуация материяльна Чому была справа што батько відважыл ся поіхати в Америку Батько поіхал в Америку тому жый в сімі было богато дітима а мало поля мали Шокрем того то было тєтрошнє горесте поле і коли дощі шли бато змивало цього родючого ґрунту і даколи бвало што не было з чого созыбрати нияку рыжаніст о неіхал батько туди молодым хлопцем в получній Штаты Америкы Вісім років працювал в шахтах Де в якій місцевісти Пітсбурґ Ііщы А потім батько працювал два рокы на ций років на шахті а два рокы кучегаром на паперовій фабриці І коли працювал кучегаром там такій порядок Як же хтось не выйшол на роботу там бухгалтерів ні касірю непотрібну Там называє ся бриґадира або бас як ме называли Він має все записану блок двадця скількі гыден вербил і штосуботы выплачує гроші А той хто працувал в нього собі записує скількы він вырубил гыден скій кіты І як шо хтось не пришол на зміну коталь не буде стояти значым то треба ся дальше полити То він підходит і каже Андрий хоц і не вышл чы захорів цішотом хоче залишає ся на другу зміну з нього знімаю а дві плечу подвійну пот вся богаты Іх батько з Лакову подвійно платит і трошкы собі так руклі на выгілю подажыт і стає на другу зміну Шо розказувал батько што йому сподобало ся в Америці што там є така точніст што нихто не хоче когось кажут в той час не знає тепер што нихто никого не хоче шукати на роботі а якшо залюбил то му точно платят точно выплачут Дальше Розказувал што є оці бары бары значы што можно піти сві чаручку выпити І каже там так хто хоче хто хоче половину стаканчыка ці полный стиканчык ся на однак Каже хочеш вели таку хоч вели єдиє людина што хоче тірошычкы а єтыкій хоче більше Але каже так было там яктів там было там того не бач є там Што ся розказу Порядок на улицях не можно там Смітити плювати оце за то дуже підходит полісай і робит зауважній каждых бо хто ся раз піймає тым буде сплатити штраф за це дуже доглядає з о Там напевно богату буду лемків віздови разом де сме там вкупі тримали га Такю наймали наймали будинок значыт Хто же там обжыл ся і з нашых людей тут сут приіздали же там долгы літа були потім будує будинок будує будинок і примає на квартиру собі тых котры приіхали еміґрантів Ті еміґранты значыт там жывут господиня Вардім єсти гутує все і внетам на же одповідно оплачуют І не жывуют не це і там выперає єм білизну все там жывут так як дома лотцей тыкій там порядок а на роботу ідут все має быти вже всього готове Но відповідно ці маєт прибуток сього має то прибуток А як быває даж істом зай быває што ідут і розом з тіж котры звідси поіхали туди то ідут дехдайку забаву розом в кумпаніі ідут зобавляют ся музекє грают берут з собою музиканти в тых місцевых звідси жо приіхали шогарно грают по місцевому наш і все тоті дуже дивували ся навіт Бо там єй різдны были і Полякі і Чехіі і Більгійці і Голянці товды ді не згодну то же дуже ім подобала ся ца музика от же тут якы танцювали танці подобали ся імси і співы от на тім якы як весіля і кєд буду то все все забавляли ся разом в компаніі Од церковы якыс було де ходили В той час так В той час было ся мало тых єст церковшы вулици ся бало было були але втиків в більшых містах А тепер же після тій еґрациі після цій другой світовой вны дуже богатой є церков дуже богато єй і клюбил там і різно тут верс того так меньше было Бо так батько завжды жартома казав рам кажы приізджали нашы люди а тамтыкі высоткы будинкы і каже стане і так шапку держыт ідею ци дуры а каже поліцай підходит і сміє ся каже недвесі двербо каж ворона влетит ся в рот не дихы Ну в війску тиків не було ся думіл Нє не очывидно праця в шахтах было достыть важка і пісня того робота на паперовому якомусь комбінаті напевно была легша відносно Ні На паперовій фабрыці важка але робота была Бо кытель там значыт без час травут держати температуру одповідно і то гілля вся в грушнукі далешну Так што траву працювати в боці чула але платили добры А батько зразу знийшол роботу як туда приіхал Руботы так было Потім ся батко зобрал свого молодшого брата Миколу туде і той залишыл ся там пус то Европа мабуть помер давно от бы мы потім звязок ту тратили з ним бы батько не переписал ся всі адресы сполил бы тому шубуяли ся не переслідуй залишыл ся там в Америці волошсий браті Робота была Заробил добру сумму гарну платили і в <unk> році батько повернул ся сюди додому Ізыкім з роком той заробіток здал австрийскій банк Но Австрия тут було то австрийскій банк здал місці ліско здал грошы всі взял квітанців і три місяці побыл дома через три місяці почала ся І світова війна Австрия воювала проти царской Русиі Батька забрали австрийску армію і в першых боях під Люблином был поральный в Нову А якы він был авслийскій арміі Австрия воювала по Протисарскій Русиі і він хоц был пораный в ногу і так зрудным черевиком без шафі попал Русию в Польо І потім надже там велікували в Русиі велікваленого і направили на роботу під Петербурґо завезли до Русиі де Забрали полон і завезли делікували де де де злікували під Москвою під Москвую в лікарні і в воєнным госпітелі а потім коли же великой воєнноплянникы направили Пєтербурґ якусь там залізницю ці ремонтувати ци ці ці будувати шішой там працували воєнноплянны війсково полунені А потім почала ся же за революция одтам лейн выступол артувал це все а потім почала ся революция і уєднопленных одправляли все дальше на схід вжатку новурал потім лезы в Сибір Омск Томск і Нахінец В Сибіру был батько Шытан зайцю пят ці ся літ а платів опинил ся в Владивостоку Вы пишете што ваш тато зустрічал ся з ниным Пишете што так стало ся што він дес там близку булу ци Вам тато про то розказувал Та розказувал лезя та ся добре добре не вылетає добре не вылетає Што тато розказувал і про той Петербурґ про ту ситуацию яка там тоді была Батько розказувал так же Ленін обіцял што земля буде селяном а заводы фабрыкы будуют робітниками він дес былкому мідных уделень інвитал так так Дайму приходило ся там почути ся Што такоє середскы вла Йом дочутят сутучний етой новой власти котрый нехатяти і не мот занятліст о выслідстві справ Душне дійо вывлекают сіх дід роботі з каждій страны до Польщы і Польщы зо стаі з том Што пєзді государством управляли такый насти боґатыє і капіталісты а діє первий раз управляют государством літом мастером цістне як раз є гласный католиц капітализму єдом Даже самой демократичний даже самой Свободной Республикы пака остаюты освопітала Пака земля остаюты часных зовсенности государством ци науправляют нібай своє мінщыство взяти є назвід звізых і капіталисты білі баґады Первий раз міри власт государства построєме унас престі такым образом што только роботы только труґаньскій сукістяні експлотаты выставляют матры гінжаны ся реды які середым приймаютны влад Восвыму часніклидзют на Раздію пристеріти выладі возґє а різде в міг словост стало не только панятным стало популярным стало любімым для робочых для Ждысту дяків Іредска власка та вынівред є Сталойником комунізма в ріжных странах середскы лазні мінуєма ніздезна і в недальотым будут симпебізізват Доміґы Выграто знаєм што у нас єст многы недостатка з орґанізациі Середсків <unk>э Лазніс ремізне цілен єст Зразу ад недостаткы выслова атризґраматності ані культурності атметниці дікій вейник атметницю ґрафіцкого капітализма до зато она дают возможніст фіґехадіст специялизму але дают возможніст патнятця тым кому угнєтали і самім власти обочый больсти в своілуці о управліні государством ци управлині хазяйством ци управліны проізводком Саредска власт єст путь социялізму найдений властви друзя і по тому вірний і потому невывідімий Тепер як чули сте гварил до Вас Владімір Ілійць Вєнін а зараз вертаме ся зас до бесіды з Богданом Дудиньскым з Івано Франківскым А потім батько коли повернул ся звідти і каже Вже повачы те ж там творили ся як там водю розстрілювали страшно богато Після той революциі і батько сказал він як бы стал з гробу він бы сам повісил ся то він одповіл той ден Які были роботы де полуненых приділяли на роботу До так до тых робіт А потім была особлива ситуация почала ся революция громадяньска війна І што бояли си шыті війсково полонені можут шестнета зробити і іх відправляли якыми етапами на схід на східнища де сме приказали іх відправляти на схід на схід Спочатку Ноураль Науралі был Вадко Нуралі Чябенску А што там робил Там кольоровых метали тых дубували і што єс там на тых родниках на тых рудниках працювал Навет привіз кусочок такого металю што там попадали крих памяткій вродя як срібло штости кєкє подібне оддумал собою а після того підправили Сибір Сибір значыл Сибіру же там был ломску томску і там шок батько розказувал місцевы люди добре відносили ся до тых Были нане особливо кутрі котрі были тут з західной західньойтиі Украіны хоц о туж со шу християне до християн дуже ся односили от вони там дуже побожні были Царскій Русиі А отта да на весарскій Русиі до тых євреів тото сешного каліка Коли русийска армія в <unk> році коли то І світовайна пришла туда Докарпат і од селі Лукуве там было богато євреів Жыдів Іли кістом не знают ци Ци тоджыкы ци Армянец і хто там теж были в русиньскій арміі Іден з них веціжом десь він тоди знал ся де єст сімя тых Жыдів взял шаблю ілюджену верубал І дітей іх іх верубал і пришол додому Там думого діда маминого батька з дачы до вершыка пришол і там шаблю милу промил від крови а рано втали ціла сім языч вербано тых Така даче была ненависнає дотє было То нацийональний был гіций То в Росиі дя воловоружняця против Жыдів єст той Дей Жыдов спасай Русию Кягаслов буду в Русиі Так мій батько розказувал так значу завды там крижали Дей Жыдов Спасай Русию А тепер можете послухати як Ленін Жыд Ленін выступат проти антисемітизму переслідуваня Жыдів Анцімітізмом называют ся розпространі в раздівлев Ката проклята єптарска єманархія дозівала своє посліднє врімя а настарала не травіст тных робочіх і гістяльных євреі Тавка епарія даючыспанистікім єґіталистымі устраюла єврейскімы Нєві з мученых нуждой роботі кристиян пані капіталісты старали направит неєвриів Іранах приходит тілієдкє што капіталісты роздігают вразду ківлиім штобы застаріть ґлаза робоці то бадвиці зорій од нестаястого враґату Дясітя од капітала Вражда гірєм держыт ся прочно тілько там яка балапа місті кыпікапіталістыв дознала безпразную тімнату роботі дітиян Тілько та сєм тому там забітый люді вот вілжы і клите то зпусаряйми простім єй Ета астат і Старова Крипатного в Леміні ката поприставляли зігатній діко ках Ката суть товалера Када народ был задавлен без гладі Етоя кіпетністыскій тімнота прогоді Народ становит зряці Ніврий в раді Друдяці в раді роботіх капіталистичых страв Відієм єм єст робочы дружы іх першынство ані наші братя быню капіталом наші стараісті бы <unk>ea<unk>єм єст колякі експлоататоры і капіталисты так і віці рускых Такы звідіт єх на Капіталісты старают ся бадіі розділа зумі з роботі разный зер разный нациі разны рады На разній роботі дяжытци діле і власти капітала богатый іргрійскы богатый рускійскы боґатій сіх стран дают є друг з другым давят гнетут грабят розрізняєт роботі бато прокляты муселізму Муці всьому ізнедом євреів бато о тым выті ваздуків єйм вытінрі в другім наций Дастує братскє деревя і Боєвойска Юс Лабоці чех наці байде за звержендє кепітала Вы кажете што він коли дес был в Сибірі бачыл што до них насельні кєд там было добре ставы за вынятку Жыдів Так так А як Жыды были такосвійсково полонені были і до них было інакше ставни акшы сой як є вороже ставленя а до іх выавстрийской арміі теж были там были ріжні Полякі і Жыды і значы оці Украінці то до них ворожу ставили ся до Ждів в Царскій Русиі А так то дуже добро підносили ся навіт деякі там повдружували ся в Сибіру навет мого батько там начальник залізниці малдучку Начальник якой залізниці Ну там в Сибіру нойківску добу Так так там был на станциі на якій і начальник той желізниці завжды запрошыл батька до досягы додому Андрей Захаді на чай по пььомчайку Приходил батько туди по Пеличаю а потім каже у нього дочка пішла в монастыр Одну дочку мали ля пішла монастыр А може кажеме єй переговором і жєнісь Но Ватка тягнуло додому і весь час доци хотіл додому повернут ся а дібу пожы іх відти веселили аж пол Ладивусток і от потім через Червоный Храз повернул ся додому Милы слухаче хто може не чул нашу бесіду з початку то припоминам же бесідуєме з Богданом Дудиньскым і він оповідат про місточко Лісько де ся уродил де мешкали його тато і мама но а діды бабы то были з долколишніх лемківскых сел Оповідат внеска переважні про свого тата жытя його было дост цікаве Андрей Дудиньскій вісем років робил в Америці пришол одтамаль перед І світовом війном одраз го мобілізували і одраз в першых боях был легко ранений Вояків австрийской арміі взяли в Полон росийскы воякы і пару років Андрий Дудиньскій был в Росиі ту уж дале ся звало Радяньскій Союз і якымси чудом вернул зас додому в II році Його сын повіл же тато был правій сядиль по світі хыбаль не был на австрилийскым континенті То вертаме зас до нашой бесіды далекых далекых земель дуж Віддаленых підемо аж аж на схід і на схід Вы пишете што тату влаштувал ся вырвоному Христік што опинил ся влады в Остуаці і там познайомил ся з представниками Меджнародного Червоного Христа І Червоний Хрест та орґанізация давала Росиі якусь гуманітарну допомогу А што то было за гуманітарна допомога Зараз розкажу ачит Червоный Хрест коли батько звернул ся туди як бы то добрати ся додому А они запропонували батькові батько знал агліскій аґлійску мову в Америці окрем того сам сам сам сам сам сам сам сам сам сам самостійно богато вилчал Батько был так досит грамотний надяка вчыл ся коли хлопців мій батько і знал анґлійску мову і звернул ся до Червоного Христа Як добрати ся додому через Червоный Хрест Не запропонували каже влаштуй ся до нас на роботу Переконат ся єм Русийску мову знаєш анґлийску мову знаєш влаштуй ся до нас мы через якій час заключытови хоч на пару місяців і ме потім доставам додому цим червоных раз доставит Але цікайте але він был в становищі полонен ва як може быти як він был все такє в становищі полоненого тото людина не цілком вільна і як він міг вернути ся в Червоный Хрест з такою пропозицию він же не міг робити шохоці як його могли приняти перекладачем А базте Тут же был хаос великій хаос в Русиі ту было же безвладя Цар <unk>re<unk> яка вымордували ту все ту же та пішля громадянска війна тут же і кожный хто як міг так доберал ся додому І звертали ся через Червоный Храст і червоный Храс як там не поуформляли я того не повітаю як ты Але якым ціном війсково полунаных одправляли дому Коробель за короблями відправляли додому Батку погодил ся там на ци будували гуманітарку але сказали же треба плавати в інчій краіны і там де они наберают луце в портах гуманітарку гуманітарну допомогу для Росиі Для Русиі Для русколь населеня Для русийской се Але та допомога приходила войовы Ленін дал приказ то все давати на революцию не роздавати з населеню там нашы сай а все на революцию і тым командувал про потім настав Як ся точно там то розподіляло ся я точно так же і не памятаю Батько то розказало то чони не запомятало ся Фактой жо батько Блов в ріжных краінах і в Яплоніі Блов там є плині Японю Потім на ци там на ті островы Суматра Яве В Африці зам в якій краіны но точно там не можу сказати в якій портивны захо заходили і велику допомогу давали велику допомогу Портали ся сюди І тут значыт овывантажували значы в Владивостоку Написано што тут вы написали сте тіж што дітато побувал і в Америці і в Індіі В ріжных краінах так Алекы батьку не было Австралиі Австралиі не бывал Крім Австралиі Австраліі батьку не бывал а так в ріжных раінах побувал І коли цей дугвір закінчыл ся на скійку непригал на скільків батьку том книгу в орґі Івеку новы свій сей дале Грошы уплатили зак як бы він працювал Дале на дорогу всіх продуктів червоных хрест дали одяг дали вся навет такій шкіряний кужухви мішок великій выказали властам Зима тепер в Австриі в них же завды назвали Австрию былокы дали скаж на дорогу бы там шуб не замерз все дали і Долкола Екватор тот корабелі шол <unk> діб до Італиі до Триясу і там знач пришвартувал ся з тыма воєнно пленныма І од по дорогі дуже богату мыралу Не вытримували жары особливо нашых тых з Голицине Поляків і Німці там всякі были І коли проходили томато страшна жара на Екватрі а они мают заготовлені тыкій ящік ідаче як труна і клодуют того покійного клодуют ящік не зобывают свяхами а привязуют єму і кісів Груз до ніг і скорабля опускає на воду корабель засиґналит робит круг навколо цього кряшка одкрыває ся покійні летит в воду а труда плава є на тім Ото называє ся пого та хоронили і так багато по дорозі такых не похоронили тых тых війсково полоненых І так но ци коробез загоділ після того і пішол своім маршрутом Кос батько те выдержал ту жору ся повернул ся мал же том і біляты ся з Тріястры так сюди ей то Ал тут же Польща настала Польщы оставем І коли приіхал Австрию Австриі теперішный Австриі прихо зима і в снігах поізд зупинил ся Замітіли стрышні боли і там <unk> три добе стояли в снігах вагонах і стрышні Морозы І батьку сиділо тому мішку каже як был бы того мішка недале то был бы замерз Тій кєвручных тоалят бы ходил з на чыстого белазыв і назад в той мішок В той моє кужухтыкє Такій кужухій в пальні мішок Такій великій з такій спальній мішокшеньскій забочку бысувал ся то батько уж казл з люды Ткій з кужуха великій він ньому для ся там сиділ і тото Червоный Хрездал на дорогу І там значыт міг дащы і поізди собі в середині в чому одто врізныма консервы різны значыйшы дале забезпечали дуже богату тонь І о так зай приіхал сюди Але все такы трошкы присудил ся І тут трошкы підлежыл дома трошкы присудил ся трохи підлежыл дома Приіхал сюди і тут же Австриі не має остала Польщы Тепер назавтрох є фактично він цей час был перекладачем І він перекладал вес час што треба за росийску і на анґлійску і анґлійску і на Русинях А скількы то было років бо вы каждый в році повернул ся Ну а вінто років было разом він там на вся приблежно был около року в тым переколяциям Заключыл договіры з ними і внес на ци дотримали слова іх довкінців ся і зразу нашы жа підкєнадсой же громадянской війны підкінечой Революциі разий то сім років ся был там батько в Полоні разом стоі з тым што был нас в Червоным Охысів років До скількі часу тато был в Владивостоці А в Ладивостоці всього был около три рокы А до того был в ріжных місцях Росиі так де іх етапували Спочатку під Пєтербургом як бы єднопленний працувал нас залізниці там на ремонті ци на будівництві того то не памятаю Потім як почала ся революция громадянска война іх воєнноплянных відправил новрал новралі бул ты опамятаю цілябиньску цілявиньску был Вшахто хто мі кликал рудниках такы якій том кульоровы металишовшыстом рускопти тіж зробили А пісня того дальсі іх в Сибір то повітальшы завжды батьку розказу омск Томск потім приізджали дальшы іх на схід приізджал біля озера Байкал і розказувал жозро Байкал там єст <unk>надцет тунелів батьку біля озеро Байкал і каже така прозора водаш як кєнул купійку Ту на великій глубині она така як бы то всьо видно тыка честа вода в байкалі Озгріл байкаль Яштудів попалашы Ладюстокы І там же три років так батьку был в Ладюстоку кого протіл короту вытро е А Владивостоку щор был до того покє звязал ся з червоным Христом А покы звязал ся з Червоным Христом то іх там в якыс ці Шось подару значы тамкій доскіст стрували шыстиківєстом шыстикы якы в якій майстернях ло в якій майстернях працювали тіжков полунанішыстом штулярных так в стлярных в майстернях лото Яси бы там навид батьку зробил такій як Сундучок такій деревяны ґриюты не вельоч кутыку на чышого Думаш же сибі там поскодаєш той І він оце з тым сундучком приіхал аж сюди через Червоный Хрест і в тей то зберігало ся там десь в нього в чому влодивустоку а потім зашкули вже мали одправити Дудому смі той сундичок взял з собою там раці своі склал і то привіз то я повітаю ся його оцей а потям не єхали сюди же нас выселяли з Польщы і я точно не пригадую што ту будуча мама здеся які продукты до того склала ци шо і то што як вагоне грузили і дешто пропало ци хтось в кравці бы не хотіло та скриня знов єхати по тій самій друзі просто по тій сам мы повертаєм ся знов в тодішню державу Польщы мы вертаєм ся в II рік і ваш тату вже може нихто не сподівал ся А він вернул ся додому Коли батько повернул ся в році з Полону з Русиі тут же достала Польща взял батько цю квітанцию шол здал грошы австрийскій банк і так собі сам до себе сказал каж пропала вся моя праці ж я вісім років важко праціловал в Америці Пропала вся моя праця Але так з той квітанциі іде в банк польскій А там в польскому банку якась пані каже Ніц пану не припадло Пану велькы проценты наросли за сем лят Ничого вам не пропал Вам великі проценты выросли за сім років Все ж пан бєж пан Яхоте берігже выплатили все з процентом за <unk> років ся в долар тым полнистю выплатили Польскій банк выплатил все Тоді батько на Украіні місто ліску на Украіні місто купує <unk> гектарів землі Было всяк з половино гектари але батько не хотіл ся купляти бо хотіл буденок побудуват а ся не жонатий был Купує тых гектарів землі і будує будинок наш будинок самий крайній місці в ліску але та одкім грубочку а напротів была досит рафінерия а выначе нафту перегонне золото так было видно А дорога яка ішла біля нашого будинку батько побудувал будинок накрыл цинку і бляхую от аж діждил ся хося мамок взял зо села Лукуве Так а тепер трох з роками іздатыми Як тато народил ся в <unk> році не был двадцет коли побудувал же хату тузийкій бурік то был же дес десь проблезно ХХ рік святко побудувал бы то гро грошы были де в IV році ХХ му почал II де скінчыл будинок старшый чловік Женил ся жы старшым чловиком процел так батьку батьку женил ся же му было около <unk> Три сидей тоді батьку же выйшло так был в Америці то він был в Русиі і не было якій женити ся І так вышло што ся цілком зрілым чловіком він нарешті зміг повернути ся додому і мал якій досвід і кошты і якій ізнаня взя і все Так што фактично так доля його повернула ся з одного боку богато выпробувань а з інчого боку він щестливо повернул ся і щестливу гросіму вернули ся такос рідкісний выпадок А мене я складал Я працувал ужытель я склядал і од Пром <unk> Радяньскій То не приватный банк іцей але пром буд банк Сер Я мал там десят тисяч тривал як кажут шуб діти попідрусали божеку і страв до вісіли звитвожы сте дав там нараду мошыну купити ноты ді до Царзі стояли на ту мошыну то был дефіцит страдяньску Союзу Я не куплял і так на ті хоч бы удну купійку опришол Павлу Списал ті грошы на Москву і мі злишыл девят копіів Обикрали мене до краю до краю а я тепер на старіст дізбав і сижу од тількы на тій нещастній жебрацій пенсиі О так А я мал забезпечены старіст Я міг мати гроші я ни процедру ни про пивны ни прогулял о Батьмі повернули вся до купількы Ну то власне як раз вертаєм ся до того часу і він был трохи вже старшым кавалером але такым завидным достойным так і тепер чойну захотіл женити ся І як собі выбрал дівку А батько мал товариша якій з ним был в Полоні в Русиі Прізвис ся його Хома Хома то я памятаю А тепер милы слухаче пан Богдан мал бы оповісти тото што повіл при самым кінци же в того Хоми мешкала дівка котра пак Стала женом його няня його мамом але штоси так ся повернула бесіда же пан Богдан зачал оповідати не про свого няня і навет не про свою маму яка квартирувала в того хому товды коли ся вчыла на кравчыню а про самого хому і то дос тиж цікава оповідка просиме слухати Але він был там Карч набрал ся того комунізму і страшным был комуняка Але він повернул ся пізнійше вже Він был з злізка самого Ліска Хомо І працівувал потім він го там загітували што будут звідти з Москвы выселяти гроші фінансувати а він суб тут розводил оцяйкій Комуністичный Партій в Польщы Ото сме зопомятайте досить важливы І він оцей Хома Альтувал таташ вступил в комуністичну партию Хома то было прізвисє Так вам ближу ся я от не можу Не можу згадувати По батькы знаю же Іванович але як го єм я вже зовко завды його поіві пубатю так польшыл ся як Русиі о поімі Пубацків гор Клику він Набрал там пару чыловік такых што загітувал іх і звыткуй орґанізацию комуністичну Іни зберали ся в лісі ліст такій называло ся цільна В тому лісі в неділю зберали ся там проводили нарады Ну што сме там ім кідал якусь купійку значы за ту аґітацию і там шовни мали проводити далься агітувати Але він был як кажут маленькым злодійом тиком собі більше в кісаню а ім як жебракам кідал Ну і він ту орґанізацию учолювал комуністичну а батьковскы услугы ти я цей навилни спурили бы батьку його аж пізнійше узнал не там разом не служыли в тім а аж тут познаюмили ся і жы были в Русиі в якых місцях Приблизно так само В ним в Русиі не були Нє ні в Русия не Зішли си ту тає были се в них богато спільно Так шнили то в тых самых містах і тыктих самителях так само в тых в Сибіру і так дальше Від оцей Хома влаштувал ся секретар Ремф адвоката Хыляка Хыляк бол місцевый жытель наш Украінец нежонатий был мал великій кабінет і дуже гарным адвокатом процілювал а він нього гоштувал ся так бы з секретарям Ну был досит тій грамотний хомо Іцілювал в нього він долго Той коли батько куплял ту землю хектарів то адвокат Хыляк купил оцых <unk> половины гектара так жебы вейшло шбатько Амежа з тым адвокатом Вони просто купили дві частины того поя так ну частина той так А той адвокат купил другу частину А той Хомо влаштувал ся в нього так як бы господарем аренду взял на целту землю і він оце вся обрублял в адвоката в якого він працювал тым секретарем взял ту землю в аренду побудувал велику студолу там обрублял пас мал дві курове і там выписал драл в ружаі там вылутили в тій судолі все то а тому жлени я не зна як він з ним розраховувал ся з тым адвокатом якым там ці грішыч і ся він там розрахувал ся за тото тоту аренду Фактой што він в нього долго был тым секретарем Ну а нас господарка была така мож схвата як малий фермер в батьку держав завжды <unk> коровы самоншы <unk> коровы племенного богая што приводили тамтой свині куры і так дальшы пара клоней буду і мала завжды бо заробітків такых не было Ту мама завжды ранком як мы ішли в школу давала збанкы з молуком Іме нашли Я і найстарші бляди кісє жыє в Галици він найстарші Іван Дудиньскій Іван Він на два рокы старшый од мене то бе насли Але мене носили молоко тільки до такых заможных панів Бо там біля нас были мінеральні воды якраз і там повинны были будувати курорт І понишли ті минеральны воды пити і батьку звілсат і нас там яблука сливых грушых купляли нас на місці Там лаушкі батьку поставил лагу і де свини ішли там купто Але пані як ішла то мусіло подивити ся як мама курову доіт ци курова честра то мала то акуратну ся мела ґем я фьо доіла і встелил батьку під худобу з солому не спали як на перені коровы Ідівни брали молюку реґулярно мы приносили мала собі запису волов зложыт А пані собі запису значы так брала пані Баюркова значы з цього з рафинериі з нафтопергону за воду брала молюко былна і для дітей і ся ім малпу держала тот на ся там малпу гыдувала от як памятаю што Іван Вхал пальці дуй малпы онай го царапнула хе хапну хапнула і так потім начальник Пошты была пані Перуцка Перуцка начальник Пошты тудва носили от і ся такій был кугут Коли што він был ам было жытя сільскогосподарскє обєднаня не ла він том іх кым зо мали свій Мазен низу і не том доверху жыли низу Муазенбу чуда носили о три місцями носили мукопу стіну А проходит кєд місяцом в ночы мало мало жытом як кажу як зарплату І так на ци дішло і одного разу я іду в школу то буду <unk> або в <unk> по моі в <unk> році прихожу в місту о ту такій страшний перепулох Кажут хыляках хтось убил того адвоката Всі так кєнули ся з шосталыхів Вявляє він был нежонатий і дуже авторитатно великій в місці і Жыдеє і такі пане які мали цінности злыті реці вул сейф і мытам зберігали в нього в сейфі оті реці А він ішол вечером з тикыма адвокатами з дикыма панами грати там кісці картец білярд Не знаю десь там ішли тоты кісті казино ці шо там то называло ся там нейшли зуда А мал приберальницю яка му там в тых кімнатах то бы была кімната і значыт його робочий кабінет і всот і там він спол жыл на другым поверсі жыл от будинок бо поверховий был і одного разу кажут што його хтось розвил Я ото пришол додому і то дома розказал батько значі скєнул ся і каже Шот остаты пшол та си розвіли кажу шу вырезали в стелі діру Але хтось вырізал такшу зрубил маленьку дірку потім упускал парасолю розскрывал парасолю і різал більше і шупчане летіли тут суб не буду чути В той час коли той паросолю падали ковалкы Так І оця значыт што выризали і на шнурах хтось впустил ся внес і коли він пришол з того чызноч звідкіл то пришол І тут го підсупили і ружне тішона на горы зычали го нашто і тай го а він рвал ся до Дудивана В дивані він мол пістулеты він был узброєный мал своі зброі і мі тато дварі Ольвере свій купил бы так жыли на Украіні тато мал грошы ты быял ся ти купил собі мол бы посвідціт документы на цефо ліцензів І го замордували і на дивані поклан тоді одкрыли той сейф все забрали ті цінности грошы і все Ну і хотіл леже так батьку ся зустрічає з ним хомує тай му розказує а той такій значы зробил выглядкій Юй ошото си стало так ґут А то выявляє ся выявляй ся потім выявили ся оцей Хомо што такій был агітаток той комуністичной партиі ви мол добрых двох синівків высокых той найстаршый то был Богдан а другій был Славку ті были здоровом вщены же іхня робота ци іхня робота Ле то мабут не можу тож досказати але звідкі то вишло што він знал кули він приходит той Хомо кули приходит звіти І то в той час лис там же были в середині і на нього єждали Котжы кажд же го замордували забрали все і нихто нічом не знал іх по лісі шукали шукали нитя было кули слідство Не знали ни відбитків пальців не знали цього ничого такого не знайшли Ну і то не было дехто в Кохын То были поліцаі в Ліску в Нові Не були аж такі Короцє Кальців потім як Німці перше напали на Польщу <unk> версня <unk> р Польщу розібрали за два тижні ішли на схід Частину Поляків тікала нашого пане і тікєл той уряд чотікало до Румуніі а частина воєнных выступала на схід А тут Радяньскій Союз переішол границю і пішол вызволяти західну Украіну Бо в нас Німці пришли же нас в Ліску были Німці підішли майже під Львів а потім вступили зробили на Рісі Сян зробили границю Як знайшли жу был той хломы а заркажу А потім значым же зробили границю на <unk> розі же почала ся друга війна Коли вже Німці з Радянскім Союзом воювали і коли Німці пришли другій раз до нас томчнюхували хто был комуніст хто выл ків активіст Здяньску Сюзу і такых як той Хома в Концляґель там о Свянцім Забрали го тудалы Свянцім і ся там якых пару такых тых што він іх здеметувал забрали іх туди і там видно вся за ним нетучка пішла ж тут кєм він працювал што там буду зошыл той вбитий цей і він там признал ся Аж там признал ся і звідти вийшло О звідти выявили што його робота значы оце все што замордували того кє адвоката хєкы така істория Тепер дальше Опто признал ся коли його притиснули показвали Німці як члена комуністичной партиі од тій зобрали гой од і там тых тых што ін іх агітувал што проводили там в лісі оті нарады а потім як же Радяньскій Союз пішол туда в Ред армі як же віна з кєм зєла ся До нас пришло до ті і за каждым тіку звільнили місто ліску зразу тут же родяньскій тікіс тінкы цийовы в арміі там жыє тікійцей зразу слідство робили хто кого хто Німцям служыл хто кого выдавал хто кого цей І там вызывали того того того того скріз і в нашій кімнаті дну кімнату зайняли в нас і там закрывали двері не там то ся допиты робили ниж там питали же то все і там не было право навіт близко підійти І тых синів вызывали того хомы вызывали Ну то шолним Никє розказвал нож батько там проводил нарады в лісі з тыми той але выявило ся ш він дуже богато грошев в кров Што высылали з Москвиту на аґітацию а він свій богато собі то там честину отут в нитой і там на цілы по документах штости то писали Він потрапил в кунстатір інчы звідтом не выйшл Ня Ня пришло повідомне што нібы то серцевый напад А з синам щубуло А си не Сине Кули вначы почали пересиляти насе Тут оден опинил ся десь в Самбурі другій десь в стрію десь то Я точно не можу сказати в якым разів не лишыли ся жыві бай так Ага а мама моя покійна мама в то охомы жыла на квартирі Доктом чыном тато познайомил ся з мамою Так мама вчала ся на Кравчыні в там водной Жыдівкі Вот вчала ся на Кравчыню апружувала в Хломы нього будянок был гарницкій от мама прожывала там з дівчыною і батку приходил познайом ся з тым хомою там Щекі там буду тіж повертали ся з сого з Русиі і так ся розмовили си і познайомил ся з мойой мамою Мама была на дванадцет років молодша від батіка І нас было потім ся шастро дітей <unk> братів на сестра Найстаршій Іван <unk> дудиньскій Богдан з <unk> р дудиньскій насор отвер <unk> лютого калюшны похоронили го брата о пароків молоций похоріл місяц похворіл і пішол ото так дудиньскій настор <unk> Дальше іде дудиньска Мария тужыла Івану франківску Дудиньска Мария <unk> року Дудиньскій Ярослав <unk> року Жыл в Кыєві за кінців той же університет Шыявы учынных мов а він закінціл Біолоґічній Факульте Удескій Університе так Але він біололоґ был потім же захистил дисертацию працілувал науковцем ну йому помогли умерти З Радянску Союзу могли йому Як стало ся так же брату Ярославу помогли вмерти і дуже інчых історий почуєте за тыжден бо пан Богдан Дудиньскій давний мешканец Ліска а тепер Івано Франківска оповіл тілько вшыткого же в єдну годину нияк ся не вмістило зато просиме Вас Слухати <unk> процент за тыжден А я лем припомню же при мікрофоні была Анна Кырпан То до стрічы мойой дорогенькы Оставайте здравы До стрічы за тыжден Слухайте <unk> процент лем Не Скрокого а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk>