70% #107 - Богдан Дудиньскій, Середнє Великє (2 част), 1 III 2014
•
Опис епізоду
70% #107 - Богдан Дудиньскій, Середнє Великє (2 част), 1 III 2014
Автоматычна транскрипция
Слухайте семка <unk> процент лем наскракова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Наталия Асатян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk> Витом вас мали моі слухаче при мікрофоні Анна Кырпан заслухате <unk> процент і днеско друга част бесіды з Богданом Дудиньскым З Ліска За пару мінут власні будете чути нашу бесіду но хочу перше повісти же в тім тыжни была барз смутна подія вшыткы знаме же в Украіні тепер хыбаль смутны подіі і драматичны Знате тоты новины днесК не буду О тім бесідувати можна повісти же в тім тыжни в цілій Украіні як бы єден великій похорон бо каждий ден хоронят люди а переважні барз молодых люди котры были забыты в Кыйові на Майдані і был медже нима і Лемко з Львівской области Молодий Перібук Але в тім моменті уж не буду о тім рдити повім же з тых похоронів може Найбільше радістний як можна так повісти як смію так повісти про похорон то был похорон лемківского історика етноґрафа публициста Івана Красовского Нашы слухаче знают хто Іван Красовскій але може тепер дахто влучыл радийо перший раз то повім же пан Іван вродил ся в селі Дошну барз был здібний пак ся вчыл В Креницкій Учытельскій Семінарі но пак депортация Украіну Тернопівску област і так дальше пак студиювал історию львівскым університеті і робил в ріжных львівскых музеях і остатньо долгы рокы робил музею в Скансені Львівскій Де його велика заслуга же постал там лемківскій сектор же там перенесены лемківскы хыжы же постала там скопіювана сыкотами лемківска церков і при ціли жытя написал Іван Красовскій дуже дуже ріжных публикаций Все писал през долгы рокы наше слово в ріжных селах о лемківскых діячах ріжных історичных особах тепер тото зобране в єдну велику книжку котра уж вышла барз долго не могла выйти і кус помагал прикінци тото уложыти Іван Челак был Іван Красовскій был старший а найважнійше же юж не виділ Не міг чытати виділ але тяжко му было писати і чытати Зато помагал Іван Челак тепер Тоту книжку мож накупити можна навет мі написати хто бы хтіл купити то можна переслати з Украіны она барз велика груба тяжка но але зато будете уж мати што чытати То власні в понедільок рано одышол од нас по хоробі бо мал інсульт По тяжкій хоробі одышол од нас Іван Красовскій Я не знам як єст на Пряшівщыні не знам як єст медже Лемками в Польщы але в Украіні Іван Красовскій был лем єден такий Был лем єден же зробил тілько для Лемків же з него ся зачало і был іщы Петро Когут і він то два тоты котры барз дуже зробили жебы был зорґанізуваний хор Лемковины в селі Рудно Коло Львова жебы постало Товариство Лемківщыны жебы была зорґанізувана Фундация Досліджыня Лемківщыны во Львові і барз дуже інчых добрых справ же они ся зачали з ініциятивы Івана Красовского Можеме ріжно сой гадати што было так а што не так в його працях мал своі погляды мал своі якысы думкы може дакому тото ся подабат дакому ся не подабат але попросту неє никого хто бы тілько зробил кілько написал Ту медже Лемками в Украіні другого красовского неє Зато коли в середу зачал ся його похорон мушу повісти же то был час такій робоці же вшыткы были деси при працях але зышли ся дост дужы люди і похорон был не так раз два і вшыткы ся розышли домів През цілу годину тырвали выступы нацмонтарі промовы каждий хотіл дашто добре повісти і было повідяно тиж же то был не лем вчений не лем діяч але барз добрий чловек Же хто го просил дашто помочы но такє в якыхси справах жытя просты ріжных справах то все поміг то все на него можна было чыслити Но а як ся скінчыло вшытко на цмонтарі то пішли якыси такє кафе як то ся звало і тиж барз дуже люди там просила його ділка оксана і барз просила єй може навет осемдесят люди тади пішло і далей уж при столах Зас были выступы барз дуже люди хтіли повісти і каждий повіл дашто інакше і дашто добре нихто ся не полтарял На похорон пришли Лемкы з Тарнопільской области з Іванофранківской области з Львівской области но і з самых міст Іванофранківска Львова Торнополя і были не лем діяче но бо была Софія Федина ци был Вынгринович были головы областных тотых осередків Товариства Лемківщына Но але як бы ім ся належало Але важне же пришло барз дуже простых люди котры горили же не могли не прити до того чловека хотіли го остатній раз пошанувати і попрощати ся з ним Вмер на <unk> році жытя Шкода же неє гуюж з нами але похорон тот был світлий Коли были сме на цмонтарі засвітило нам так приязно сонце як бы засміял ся так як він все вміл щыро ся засміяти Іван Кросовскій прожыл великє жытя тілько потрафил зробити же нам ся зостало лем єдно продолжыти розвивати ыти том дорогом і примножати вшытко што зробил тот великій Лемко Тепер хоц уж бы вы послухали маленькій фраґмент з того похорону сунечку Заслужыл собі то што мы будемо казати доро я Кажу од нас пішла жыва істория як же непокійний Іван Церкви во Львові бы не было Покійний был засновник ініциятор будівництва Церкви і він был першый гола Фундациі і в товаристві Першы слово найдає ся пану Петру Гандяку голові фунданскій зустрі Івандры змовс дуже богато задуміл Най не вірут ся на то што йому было тяжко до останнім часом є писати і чытати він все такы штоденно працувал над священы над історию для того шы мы і тіж то буде піщ до нас Могли вылчати історию Лемківщыны Іван Дмитрович был єдным з двох єхініцияторів і створили перше Товариство на Украіні Лемківскє Товариство головою Булкову Іван Дмитрович был заступником і они были першыми хто орґанізовувал роботу по вывчыню істориі відроджо Лемківщыны З часом выникла ідея Івана Дмитровича яку підтримували підтримали в першу чергу тіжо два колегы то Солинко Метро Царство і Мунебесны і колот Петро Михайлович і вни задумали будівництво церкви у місті Львові Але то зараз легко говорити но той час то были надзвычайно велика праца надзвычайно великы проблемы для того жебы збудувати ту церкву На базі того комітету По будівництву церкви при музеі побуту народной архітектуры было створено Фундация досліджыня Лемківщыны Дальс будут три спілголовы а потім Іван Мидрович стал одноосібний голова в Фундациі Іван Мидрович Навіт тоді коли створил Фундацию разом зо своіми тыма товаришами мал великы задумы але і вже коли він не был головою был членом прямо Фундациі членом правліня нього по роботі Фундациі завжды было дуже богато ідей Його были ідеі о тішы мене раз отут чуємо коли нас критикуют жебы Фундация дійсно стала наукова орґанізация Ну але не всьому так вдає ся як хоче Покійний дуже богато чого мріял Лечыт добре што од назво мрій велико то є підсумок його праці десь напродит ся <unk> літ што все такы з недоробками можы зосід може там жыта Інформация дека устаріло то мушы зрозуміти <unk> років він працувал над той енциклопедиі яка выйшла в кінці минулого року Янскышлоноє надто корыстна і цікова Не дивлячысь на тож я з Іваном Нитровичым богато спілкувал ся Я тю енциклопедиі вичытал про свого стика якого я не знал тому шол нас в родині одколи я ріс доці не знали куда він діл ся де він пропал його історию тікі енциклопедиі я вичто за нього І буду мали доц я тоді зразу приіхал до Красуску і каже Іван Мидрыч Шукайте ті джерела звідкіль су брали інформацию бо я мушу шырше вычнути зо стріти Але так так я од того ночы так він не буду часу найти Як дум што так скоро піде Іван Митроль Я лем дуже то наполягал і так я тых джерел не прочытал але хот я маю загальному інформацию десід про свою родину Я думає што коли вы почытаєте о ту енциклопедию тут уже богато там з вас найдешой користно для себе і про села і про родины і про другых вызничных люди Іван Петрович після себе залишу велику спадщыну спадщыну для нас Лемків шубы мы могли на його працях на його кныжках учыти ся вывчату ту Лемківщыну шуб мы є і сами любили і привовали любов молодым Лемком до рідных нашых земель Спочывай брате наш Лемку Спочывай наш брате во Христі ту вічным сном тільо померло а Памі най прийме твою душу до жытя вічного Прости мі прости нашым Лемкам і не Лемкам чым мы Тебе образили словом думком якыма вчынками і ділами бо на протяжі цілого часу заснуваня церкви писаня книжок інчых праць різне было так бо то є праця дискусы бесіды Але в нас має в серці все быти і скорка любові і памяти же од нас одышол і мы прощаме він нам прості вшытко стане моі Там ген ген До горы до неба Там днескы горы плачут на рідній Лемківщыні днескы сум бы одышол од нас Лемку спи Іване Тобі буде привезено твойом родином ци нашым Лемками котры підут домю до твого села тоту землицю села Досня І тота земля буде ванютові посыпана ту нас мунтери на твоім голі Тота землиця буде з рідной гой землі з той першой землі Лемківщыны Ты зостал ся для нас дорогій твердым Лемком твердым патріотом і прикладом для нас вшыткых творме добро Жыйме згоді жыйме в любові лем наробме зла прикрости бо штораз одходят нашы Лемкы Господ клича до себе най пан біг Я повідам і гадам бесідую раджу Дорога лемківско родино дорога родино лемківска украіньска бо ту є Лемкы не Лемкы інчы нацийональности Боже вам заплат устами покійно же выне так ладно так чысленно одпровадили на вічний спочынок Я там буду споглядал з горы на ванс лем заповідам Вам продолжте Творте удрожуйте то рідне лемківскє утірідні вільній Украіні державі во не надарма загнули нашы діти і внукы за волю і за долю Украіны спи спокійнуваню Вічна тобі память А вам дорогы як дома повідали Великій великій Боже забла Ярий мамескы нечкы Ярий маме ходити бывсико Лаґо был Лемко несил возгодо Лемко невыл вызгодо зобыте єбіль забыти не біді нищы Буду жыти кроцужы не забудут не забудут новиндови не забудут на забоду а ветломой Його жы то ґне была южы то гне быде як не былж А тепер милы слухаче вернеме ся до нашой бесіды з нашым гостьом котрого уж чули сте тыжден тому а то Богдан Дудиньскій з Ліска же ся вродил В <unk> році был з родином депортуваний в Украіну Тыжден тому він оповідал більше не о собі а то была оповід про його тата Андрий Дудиньскій <unk> років робил в Америці вернул ся перед І світовом війном Взяли го до війска австрийского а то юж росийскє війско наступало при тім Андрий Дудиньскій был ранений так нашол ся в Росиі де был кілько років і іх гнали тотых полоненых з початку до Москвы до Санкт Петербурґа а пак аж до самого Владивостока Но тама якымси чудом він на кораблі же перевозил багажы Червеного Креста достал ся Щестливу Домів вказало ся же його грошы чекают го у банку з того поставил хыжу оженил ся вродили ся шестеро діти но і власні зачали сме бесідувати о тотых дітях бо мы на тім скінчыли Припоминам же Андрий Тато пана Богдана вродил ся в <unk> році в селі Середне Великє Кололійска а його мама ся вродило в селі Лукове тиш Близко Ліська і в Ліску Они Сє стріли запізнали ся бо мама товды іщы молода дівка кватирувала в знаймого Андрея знаймого же мал назвиско Хома ну і власні бесідуєме о тім же вродили ся Шестеро діти вшыткы были барз мудры вшыткы пак пізнійше ся вчыли в высокых школах і тепер пан Богдан оповіст о кім як його брата хтіли завербувати жебы был шпєгом аґєнтом такым аґєнтом котрого даси мали очывидні заслати до Польщы а може і до Німеччыны Пан Богдан якоси з того ся вывязал а його брат скінчыл траґічні То власні отім зараз сам Вам оповіст Мало было на дванадцет років молодшы від батькы і нас было потім же шестер дітей <unk> братів на сестра Найстаршій Іван <unk> дудиньскій Богдан з <unk> року дудиньскій насор одпер лютого калюшны похоронили го брата о пароків оці похоріл місяц похворіл і пішол отот так дудиньскій настор <unk> Дальше іде дудиньска Мария тужыла Івану Франківску Дудиньска Мария <unk> року Дудиньскій Ярослав <unk> року Жыл в Кыєві за кінців той же університет Шыяговы учы земны мов а він за кінців Біолоґічні Факульте Лодескій Університет Але він біололоґ был потім же захистил дисертацию працілувал науковцем но йому помогли умерти з Радянску Союзу то Славку а наймулодці то Мирослав што жыве в Кыєві закінціл Вілсків Політехнічный Інститут Радийотехнічный Факультет і потім теж захистил дисертацию і працувал науковців в Інституті Фізикы там в Кыєві звідти пшуно пенсию і там же пенсийонар жыє в Києві наймолодші брат То коли нас переселяли з Польщы то йому было чытри рочкы мама го загорнула в Перену бо нас привезли в Зимі то было після Нового року перед Йорданом привезли нас на станцию Утинія Але долго мы стояли на зупинці Санбір З польскых вагонів з высшых корій перегружали до родяньскых до тых І там долго нас морозили морозили дужом ото Я собі тоді лю морозил пальців на ногах Оморозил су мі тут я нах тількох пальців нігтів не маю я не маю нігтів на тых а то не вочо брато мала загуртала завжды вце іх перену і все рівно він же тото ж неодля доба іницей і тисяй не было горячых угістів убы в Туварняках в вагонах Туварняках ноправды кусь том пічку зелізну мы пополили брали худили крали том вугыльом по вугралі і так полили сиділи трошт огрівали ся І звідт як приіхали сюди то на станциі Утиніє нас мыціве кєнули то зима морозы были і так на плятформі мы зіли до годины <unk> в ден Аж батько пішол то єд дав дес якусь ту сераду цим іскраду І там ночы дес там дале тку кімнатку ш полвена была дві сестры были полвена украіньска полвена полька выіхала зночы сестра Віл гапольсю Ту нас ту кімнатку поселили але піска было розвалена блятом не было не было о цім підугріти ні зварети ніж они бы там мисло в холодному сиділи І о того брат там сиділ і завжди як сиділ на окзалі то зажды казал Маму мінішой стут позоват зеле мамо мішой поза зелету зо пальці повиймай мі а то ім за пари зышли Так От ту завжды казом мало повыймай мі Справа тому ткій досить патріот Лот і десь там Тото єй і мі пропонували пропонували тку історию Кули я коли я вже закінчыл третій курс Ци было <unk> року по мойому был фестіваль в Москві І хто хто так кращы уледіл же іноземной мовы то не пропонували але я довил ся был членом інтерклубу Я му дозвол і тых хто інтерклюб і там з тыма мужыками якы заходили м іх трошкы погурити скій порт Таґ погурити А никожны о можливі суда Ну і не зустрічали тых іноземців ну я мускву з неми не іхал яму наше было завданя іх зустріти посадити автобус ввести в цей інтерклюб готель і показати для дачы там толят де багаж покласти деы цей ресторан І все А там же брали інчы під упіку і везли іх в Музбу то я в Музку не єхал Короці каждый я доситам натреніжувал ся і розмовлял з ними А потім понімацку шумну Пунімац Потім таку пропозицию зробили Я пішол літом у дряскій порт підзаробляти Підходят до мене два внуці підходят до мене два ночы в такых скірных ґурточках з такыма такыми ся як дипломатиківе і кажут фурсийскє того Вы не знайте ді роботат Дудінскій А там хлопці калодвін Гы они добре знали Добре знали приходит ва слиш ты знаєш польскій язык Яж знаю А мож нам перевоз зділити Затям будеш єс в Калюват Метів додівлучю роботу што то были за люди А це були з лечысто як называют ся што агітуют до контрозвиткє знайте Хочут зробити якєм был штыліс знайте от і сказали мі адрес Сказали мі найкудену прийти і переложыти выкажме тво плотом дат страм з польско ра на русийскє Не думаєте сішол туда Не в квартиру а же ме цікали над на улиці клишут мене туди є пу приміщыня выпоказали текст Ну о тот кійте того кажыфі фішка было выптам же каж пані Барбара зоповідає там внуку якіст том ножы те я то перекодаю з польску на русиньску єнкажыну Хорошу Хорошо хорошу от подієш Хорошу так потім Нівецкій нівецкій Щы німецкі зонбали мі там текст я перекладаю Німецкій Добри Завтра нас ішо значыт нужно На завтрат приходжу на другій ден же мене заводят в інчу кімноту І в інчый будинок Зустрічают там же але видут же в інчый будинок і в інчы тісиі Дали текст я там перекладаю той правду з початку розрахували ся зо мною всього понесів І другє раз розыхували ся а третє раз я прийшол знов в інчый будинок і інчы кімнаты Мя то здивувало што це тикєкєс а нетінес міньскы звали знаєш Засям тібы там в Каливоть давай будем учыліщы од Іруют і зопустил значыт в Польщу Будеш працювати учытелем або в Німечыну Будеш працувати учытельом а нам будеш досют передавати на ся тыку то вся на шпіонажы былу жардяньску служу І хотіли насначыти кєм зробити Но і я значы отут З початку ничого не сказал А мого брата од цього загітували Так і він На відріз зразу сказал Я закінціл цей університет Я отут захістил дисертация хочу науковой робото займати Я тым не буду займати ся На відріз А Был ден Сівченкы і він такій знайте в патріоті пішол десь тонькі квіты занесют памятникы Сівченкы І там зесіли тыкі За ним слідкували зыли а він кій был высокій здоровий то о о о куляра ходил Присіли І коли він там покладал квіты кіж підішол заклику го сторону шуж скажу хочу му сту пугы він підішол в сторону а ней го трах по осі праве оку і йому куляры розлетіли ся і ускло залетіло аж в локу в братві І ней му тіж сказали хто не знаме тот против нас Ниту нес тоі бригада Хто не знаме тот протів нас І він оце повернул ся з дому о в чым його трохы там надубтювали І на тім справ закінчно Він пришол Яз дем три разы єздил в Одесу Інститут Філатва і там оце скло выберали солока все але я в то же потім в курсі справы там є в тім учылисі є то потім вчас там є когось треба знищыти Ту єти бактериі шу тако вдарит полици і передадуцы Лом не знают чобай Руковецкє специяльны тоя жыпотів злол І як треба колись ліквідувати то тикы глусне і там переда ся він скоро піде зо світу То назвай ся тыкє Ніби то два той в бактеругічной війни але є в тім І він зачал хворіти хворіти хворіти то око зачал о нього гниг не тиг не тишло змый хлоп пішол зі світа похорнили ме го там в Кыєві о тім справы кінци Так от я выйшол з той псановы трошкі індакше Бо я не знал навіт брат братви не хотіл признати же го загетували в ту орґанізацию а я наче там пробул ті орґанізациі чы тыри місяци і три дні Вы говорите про тошу було вудесі Так Зничіт што там нібы треба было нібы то быти перекладаче треба было специяльне учалищы такє як закінчыти секретне учалищы што потім закінули за кордон як розвідника Але я одразу не сказал про це тілько я одєнра чул як брат по телефону што сюрил я замітил номер телефону А тотой смішы вийозна так дбачте я выпадково пополнал той телефон і каровку А ты звідкі знаєш тій телефон а вінше так навед не хотіл признат ся кажу Я кажу а я той телефон знаю ся аж збілілу настрашыл ся Я тоді помаленьку один раз на чоне же там треніруют і показуют зброю потім же сту мі пояснили яка іно зо мна зброя як нею корыстувати ся Чекайте хто Вам запропонували таку річ Та не зробили для пробы переклад так а потім Вы десь пришли де в них буду учыли а того то учыли ся ніхто я до сьогоднішно то досит стало кожде раз де іншы місце Так але і вылокіст навчаня вітували А як же ся Якы ходили нам тоновчанє Вечером ходило Але тот два раз за тыждень вечером Тобто це были якістикі леакциі і крім влам были ся люди Были дес нас было чловік Деве чловек было діль Но я іх не знал Я і не знал тыку так Я не знал віцийте Забыл Це было або <unk> моя был літом за якого ся мно там вєзли ся в тых Замців це было приблизно забыло <unk> літом бо я памятаюшу нас хотіли тренірувати як скакати з парашутів і <unk> листопада мене День народжыня <unk> листопада <unk> листопада нас тідале з парашутів біля Аскані і Нові То Виколайскій облас так Але там были высоковольтні лініі але внени были під струмом внени были під струмом ті куты упоры ті залізні упоры І коли здало то літак пішол так низко нихто не хоті відважыти буду темнота і нихто не хоче відважыти ся з літака самы той то не беруть о так попід рукы І так швидли туда і людино летит з початку внес головою бож ось так наішо голова нібито важно летит аж потім як той парашут смекне ексмекне людина зорієнтує ся і стоял верхла Але то низ кулетіл а трохи был вітер І занесло мене на ту упору і зачепил ся яж был від землі недалеку де іх может іх <unk> шіст метрів но зачепил си за упору парашут Одным блоком Яшо тропы парашута ци купу Купу зачепил ся А тістропы в недолгых ківых Ой тото залежно залежной прошу порощали якых вы порошу тренірували То был де три А де одденты были Грузуві Грузви Де го же вас хтиж презентувати назву мі такы діти надіілици то я зато ді як я хотіл Зірвати ся з того є не міг ніяк зірвати ся він зірвал ся а вітер такій смалил такій холодний шляду шлятом замерзнул Но я тото якось то крутил ся шарпуй і строп не можу оден строп якось чы з вітром якой зірвало ту купу ломкы хто нову то ся засипувал нияк лей годе до гряз Грену а то якій капронті што то єк тото страшне І зрываю ся і паду на землю Паду на землю але якос пол таку трошт вдарил ся як по трошти і горбозі нє Нижній таскы дал на позвуножник І Я думал ся в том переломюсину А ту з холодну і не знаєш шо але Там же повідомили те ідут зберати тых порушытистів Але цін єхали му ту зыклем з келяскыми Гіс воєнні Ганяют Пу тых по травах у тых ідут там лежы то світят сиґналят збере І тут попалено номане і мне той Я кажу жы тут бы о пол і зый Якаж я не можу най парашут поласити Я не можу посити лечто зо сомістом з другы Тоді м лем в чукыляску і воєнны госпой одесла Там на перевірку я зачалка притворяти ся жыли мене і влизме і выли сме і той они же тут і так і так я і член Кульны булицкі храма і ліцей і так ясно выкрутил ся більше тым не займати Так О такым спосом я выкру ся а той брат такы навідклас відказал ся сказал Я не хочу того Яю світу Я хочу пруцювати науковсом ім хто не знаме тот против нас де яку діло попробуват Яку скакати Спорошути мы ніколи не пробували Але дзюс мі хлопіт си я не знаю де бы было така можливіст дес і часом єй Што на верці першы там то перше звескє Так так А тотра знайте такы людина бола Кальфизычно здоров векшого серци што з то або шос троштє нарве або шото том відважу ся Я тоді опучувал добре зопучувал дой Бог же си серцу жоб так вызнаєте де на першый раз скошыти з літока в темряву цілю переважно пускают оцых хто не відважыт си міт А то берут і выкідайте а паршу автоматично розкрывай Коли ж бо уж травук зимово одпаже його це підбуває в тым тічы то дено має нічого не робили то і ті в кінців ся окласили А от як призвилити ся неподі а тоді трават застропы котет при то да і той і вас підносит то в ту сторону то в ту сторону І коли приходите до землі тут одже вчат перед тым єдный структаш од глуне гоне шуб них выпасти на стену і мождати хату гано мож потягнути і в ту строру а можу потягнути як што вперед Пару кроків пробіжыте гу а єж назад не пару крок так а назад вин ся можете головою вдарити ся штыною мож дальшы гуля жебы так выдрувати све побігти вперед І можно же Ногы трошкы призягнути ш было амортізация Лат бы інакше як на штном мож на так тато дає єст рух ташбельты Мыли слухайцем припомином же бесідуєме з Богданом Дудиньскым з Ліска котрий тепер мешкат Івано Франківску і тепер Зробиме музичну перерву Але Украіні хоц не жалоба уж офіцийні але час смутний і зато не хочу давати дашто весельше іщы хоронят і хоронят тотых хто был забытий в Кыйові на Майдані і барз часто при тых похоронах звучыт пісня котра не єст похоронна не єст призначена до того бо знаме же сут такы Специяльны смутны пісні котры співают даколи на похоронах але так ся стало же єдным з найпершых хто згынул на Майдані был Михайло Жызневскій Хлопец з Білоруси же уж сім літ жыл в Украіні і його товарише знали яку пісню він найбільше любит барз му ся подабала пісня Закарпатя пливе кача По тисині значыт потисі річка Тыса Тоту пісню можна почути в выконаню ріжных артистів але тепер она звучыт на Майдані і сядит на похоронах о выконаню ансамблю Зільвова ци повіме вокальной формациі зо Львова же ся зове пікардійска терция Самого початку тота пісня прозвучала для Михайла Жызневского же згынул <unk> стичня і в тот ден коли была панахіда му сполнило ся бы лем <unk> років І од того похорону од той панахіды тота пісня звучыт цілий час і ціла Украіна уж єй вывчыла на памят Зато даю єй ту пісня котра тепер уж стала символом траґедиі Майдану Ей пли на кача поте сині пли на кача подесині мамкож моя одылай мам мені заляєш ми злу годину заляяш ми зву годину Сын не знаю де богы де боґы і погынує о чужім краю погыну є о чужім краю Хтож не буде бродийо хто жы Ей выборудны чужі люди выборудны чужі люде Ци назойте мамко Ци зорти Мамґо буде як бы с мені сынку не жаль Як бы же мені сынку нежышно моєт серцу лежа пулина каша потисині Пулина кашы потисині А тепер милы слухаче вертаме ся до нашой бесіды припоминам же наш гіст Богдан Дудиньскій же ся вродил Ліську в <unk> р а тепер мешкат в Івано Франківску Побесідуєме кус про Ліску Я наприклад польску мову яж закінчыл Вердвиной бо я пришол <unk> років до школы на Лава Три клясы польскых закінців ся довине потім о коли нас ся мали переселяти знов Польщы на стало од пішы Німців Од выткым пересельню ся вже ходил ся льскій ся духодил аж до того пересельня з людими од Таяру иж Поляка вересля польску мову свобідно розмовляю і листыписал там выжына там ся є было тото уже померли сестра єдна выйшло завіл Поляк але потім стал Поляком і увыл ся там аж в Ґлоґі Што ми ждили туди Я был в свій хаті там бортал де не народил ся то в тій хаті де я народил ся в ліску я был в <unk> році од зінку і сой дочкой жы вмерла в <unk> році там же третя сімя жыла Коли будували на ріці Сян там село мецківці будували цей гідроелектростанців і звідти селян Поляків выселяли і давали тут будинкы Після Украінців тых на су высели там ґрус селили звідти што затупили там наш територию вселили якусь сімю Тасим я шойс том пожыло пожыло і накінес штось передумало і продала І другій купили а потім жатішыстом ся перепродали всяку мустом Овшым не приіхали туди я зайшол та господиня як раз же то жала там на подвірю обєкты Я зайшол туди позоровил ся по польскій зносю все і представил ся тут єст чутой орудзоны в тым домі все і она так здивувала ся дуже А чловік был на роботі На роботі Га тоді хлопців післаля за чловіком І він так здивувал ся Я кажу же я не приіхал з поганым настройом Я кажу жыві собі тут на здоровьом лем побудували собі там будинків довертати ся не будем Но і мы так розговорили ся розгорили ся на кінец Він приходит з роботы чловік приносит в пляшку горілкы і ожадає гыстити а каж они дуже бояли ся выказали што бандеровци шляс вшыткых выбію выбіюм і ся сказали што нібы тох дехто з ту буйду пустил што брату шубка ся померты Шын ні бы ту бандера той він был товды же был малым пацегом той тяж ся хтось там ляпнул од шу приіде на же він помстит ся ш він то Яка звідсві на здоровя тут тай все погурил то долтым хлопцьом были молітол ся Я єм долку пійкє на памятку там нашы скіс звіси лот привіз і погурыз ми іх гарно не розішли ся приночували в них Все і поіхали На другій раз я вже єхал сам і єхал той брат Ту раз то вже <unk> другій раз То ме были так само там В них Але ме там не ночували в них же не ночували А я же тоті як другій раз ме приіхали яка ломайте того шысівуяли той бодарови скажу ахы він не пришол каж то він жартувал сміял ся тамтей а той брат як мі любил тоді любил глувым богаторжыл спільті в Калюсі весчас тові смі так любил і тяплют декули десь в гостях замолсил зоровит кіпу інсвітовых сіл з тым поляком смітя в Лесбіка бачте і авандера Ше пошыл вас быти мыси пішыло туды погустювати пожертувати побожати вам добру і цож відсв на здоровни хто мений геций Нє нияків ургы Вертаме ся до давных часів припоминам же бесідували сме тыжден тому бівше про тата пана Богдана Вы уж знате же Андрий Дудиньскій вродил ся Коло Ліска в селі Серед Невеликє його мама З села Карликів значыт баба пана Богдана Но мы не бесідували про маму Олену пані Олена мама Богдана Дудиньского зо села Лукове тиж недалеко Ліьска О назва верчаків цікаве же єй тато Варчак Іван был поважным чловеком дяком і війтом в селі Люкове бабця з родины дробиків походила тиж з того самого села не буду більше оповідати бо зараз оповіст сам пан Богдан Мы говорили што тато выпадково познайомил ся з мамою бо мама була квартерантка квартирувала того хоми бы якій был комуністом і хчелез ся в Ліску шыти Свиче так книга Кручына том Жыдівкєтко є вшыли ся вічловік был кравес а жін аж жінка жывочы селя всякє там а мала там навчыли ся все для нас потім сєлювала фльозом Іногдило вчыти ся сити А дід дід Ваверчак дід в помами гросит то блоку в Лукряку Значыт мама приіхала з села Лукуве Ну не так далеку азк ах так пару кіломет аг так аы розказіть про тата і маму мамных батьків мамен батьку нач мій дід Ваверчак Ваверчак Іван дід помамил він жіл тову силі Лукове Він был дяком і війтом можу вам тіж навести приклад як там был твій порядок війт мол тыкых хлопців што ходили по селі вечером і дівели ся чы хтось там не бешкєтує ся не бєт ся о так наче б то дружынник є І якшо десь хлопці там побели ся на тіс там забавы ци ноцін то ті хлопці брали одного два брали одного другы брали два під другій і велита То был великій суд віта а дід мал таку загнану палиц велику Ідків гуса дулязня аж дух я ся повлятаю на завжды о гусового скутавы дітей і привели го тудат до страшний стривели дві тошу там де Накоіли ле сишы тов кусів бышкєтували А дід зразу так глянул і бере отцю палицю і так стукне до підлогы Каж Ты лайдоку бач гуцю палицю Як ся будеш так бешкітувати в селі оця пали ся на товды поломици І каже маш мі бятла більше тудивачів о це был цілий суд І выходят ті хлопці выводят оддіт як каждраз выйде спали сю ґарлуці О то был цілий суд І це было найбільше гібы так Іду так Ісил в него туда він ся старал ся бы сило а другій дей розказувал што был шуй году вітов вводили од І оце дід погламит летаю а мама бабсє походила з родины драбиків Драбик Драбик бабци поверсяк Мариє так рі горсяк Мариє А от в батьку і родины То коли батько повернул ся з Русиі маме вже не застал мама померла а батьку ся бул батьку Але в ни жыли в селі середньовеликє а коли батько ся был в Америці высыла гроші тут І мама там продала Бо дід был дуже такій простий чловік ніж одкы люльку курил а більше мамо там кєрувала господарку бабці зносил Я бабці не зазнал бо я не бачым же світі не было ґна померла батку ся был в Русиі Купили недалеко від Ліска купили там село Угерці купили там землю і там побудували будинок побудували будинок і оця коли батько повернул ся з Америкы то же тількы жыл там дід поы дід Василь дід Василь тато тато так Дід Василь Дудиньскій Василь батків тату Я його не бач після того як брат народил ся той што велиці жыве то ся того брата колисал дід А як я народил ся то я то же дід помер то я діда во Батькві я родише не памятай і не знаю Ну то вертайм ся щы до вамных руків Водобна мама ева Мам мама Е ну і дід такы так внез того села і ну і дід был поважным чловіком і діком і війтом то очывидно што грамотным мудрым чловіком Друшо не было так шупоблату Не мусім заслужыти так Мусіл заслужыти і ций І скількє в них было дітей топтувасю є Зармамы були зарзарти сестры Зарзаргольскы жу Так найстаршы то был Антон Антон Дальшы моя мамо Оленка Олена Олена Олена Олена Дальшы ішла сестра Ганя Анна Валена сестра Дальше За нею ішля Ішол бы брат Андрий Андрий отут потім в тернопискові Хуросків Він похороный тут помер од і Таганя а Анны так само Хоросткій Пухороны Хорозкой Отут похороні Од і Юлия Юлия Похоронена Валиці То я вже іх хоронил Я опікую ся нею была одинока незаможня Так Юлия Микола якій в Канаді помер в Канаді так в Канаді і похороны в Канаді Приіждал сюди За Радяньску Союзу але так в тихаря як турист был у Львові і не взяли такси і привезли його внуці до Галита з Рудиною вішолсі і в хуросків Мхі приіхал з Рудиною Пувачысі і назад го внуці з готель той Завезли Микола той наймолоці І там він же помер То шестро дітай так то не шестро діти а я ще однесо был наймолодша была Оля Оцяшу Северу так тотя Оля была наймолодша яка в Польщы опинила ся в ґлоґуві Хоця отя Ольо там побыт отьо Ольо то чого того так хотя Ото з тым чловиком же жыли тут Біляліска нас выселяли сюди нузей а він куж там якыс документы переровившы нібыту ін трохи іх Поляк і туда опинили ся на західніх тых териториях туля Та я ом хочу сказати штоси є більше людином тым як краще бо якось має дукого пити цілсвята цілу гості цішо А якше одперо має удну дитину або но крайнім выпадку двоє а не дай Богше ся стане ся уто лишай ся як палец Ни дукого зайте ни дукого ой тот чен єсимяця є зогыно або а выґуна дитина а ся не дай Богдже суставу знаєте же і батькіс лишаєте як бездітні То чынце не єсим я в сімі повинно быти Двоє троє хоч бы дітей а чым більше тым кращы Якось така біда была тото і голод был і то в <unk> році мы приіхали сюди і наш сястро было інчы собоє такого не набрали якось мала нас всіх якось іх ялдувала якось ме і хожі любудуіли і хож і сей але якось вежыли і хів вешу світу не жыли Пухотіли старали ся То вы памятайте своіх діде і бабу по мамі Дідаво памятаю Мамных пак той памятайте а вни ну вы жыли в місті а вни сіли со і так ни приізджали вид них приізджали так єзли завжды приізджали Доділя до бабы мы приіздали то батько зопрягол коні і сідали мы діти мама сідала на сю них А якшо в вівторок нас был Базар в Ліску вол Базар то переважно дід з бабою і той війтівці приізджали сюди і заходили до нас От приходили до нас а ты сестры нас і цьоткы наші то даколи ся іх были незалежні то в нас дохі зіли і ночували Вы пишете в своій стеті пригадуй швікторок в Ліску відбувал ся великій ярмарк на якій приіздили люди з ріжных повітів і сіл чловіків в соломянных капелюхах гунях розмовляли лемківску мову як памятают дотепер Як той ярмарок выглядал якту буду і ківасі вражіня є діти туди ходили ці я мож згляди Посередині міста Ліску Стоіт ратушы ратушы А довкола было бруківкы але вельо женос такых каміня ночы якку вітів були жни тіткі велюженоі жали фіры продавали свині козылята но різне тєлоты Жынкє выносили там різне сутом собою і торгували ножу тов Я памятаєш переважно з сукна такого што з овец ткане звачыциі вали або курткє або такы долгы ткіцеі долгы як плащі товди тото нас называли гуня То я повітаю тє назвали Короткі гуні а кє долгі тут кічувані Тоті курткє курткє навет ґузикы тут былитні зо шкєльного ткого ремінця што было все саморобны саморобны пустулены Пустули палиц раз вшо Поляків посміли ся Хлопхам Ходак не назвали Ходакє Пуляк назвал Кєрці Так То были зо шкіры з такой невыпраменой шкіры о так сурнят такіх ходили Ну зразу тут же біля біста Ліску тоше тых Такых богато слів лемківскых ся не вжывали Але же приізджали звідти Балигорода Болигород так відти приіз Мохале Мыхала там солотикє А там не чули як то Мыхав том Поляці сполили церкву діж огнали людей ту далеко з праздник был І закрыли і спалили то гмухали там был роде з якій мого татах был там в мухали жыл ти погятаю то там сполили церкву Пуляків Ці Вам будут цікаво дивити ся на тых хоц людей од шум букажу пати ні внецікавы буде пригідны шол волося мале так долге мушєне так рівно врізане то як то я погятаю ла тек пригудено яру ти долткє ся так рісти так немодно было зна нє А хлопеци ламали дулгы пак Капелюхы то переважно все з соломы сут засуваны самородні то я повітає ты скій гарно тако так ми мій дід молтил єй капелюх літом ту вкрай час кому капелюсі ходил той дід вальчакту повітаю А тепер я ом хочу таку сказати справу <unk> або <unk> або <unk> рік Мій тато любил собі говды газеты чытати журнали Фьо бы был господар одкє хотіл сой той ходил то культурульні ци там на збори ну і же оден раз тато чытає і розказуєш Новині Полякы дуже знущают ся там з Украінцями і там повстала Утворяло ся в повстанця арміі а шол не зробили Полякы хотіли ополячыти ті землі том новилини Шло ті землі ся недавно належыли до росийской і потім вони відішли до Польщы і Полякы хотіли дуже швидко як переіначы на слухали Двердальшы вони там почали кусцьолы будувати навіт на терноописні більшы кусолив ніж в Івано Франківскій голоси Вы то замітил навіт з трусу і тикым такій кусцьовы шыты і там туж по селах были а на Улині тым більше там будували ті кусцьоли і хотіли тов І осі В мою <unk> р вони вели туда польк Улянів Поляків на конях розквартирували там в селах і коней загнали в церкви То я помітає тато чытал і то розказу зуче В церкви коней загнали бы сказали што не єст костюл то єст хляф Хляф не ся стайнє Згнали па тых уляны розквартырували по квартирах жінкєм мали значыт зрізати куры смажыти яйце і іх годувати а чловиком мали носити сіну лес січку ся іх коней годувати так о ті уляне допют ся то ся венуці жінку носилюют І це вес было страшну таку ненавист і встала та украіньска повстанця армію О ца была справжня така украіньска повстанця армія Потім коли вже Німці напали на Польщу Польщу же ліквідували Польсків же не має тут пришли Німці це а натінец радяньскы війска пришли трошків Пуличала ся друга та Німці пришли другій раз до нас і оці побачили упа оці волині што были бы і хлопці ті Яцо ся памята Не побачали што буде нерівний бій што тут нічо нияку Украіну не побудуют Зачали тут штонізувати Заршав той што і Бандера зачал орґанізувати то мельник зо чолу той Іни повачы з того нічого не выйде і почали відступати я памятаю як нас же пришли ті Німці вступили выступали выступали тіж находили сы і на ріці Сян коли было граници шы ранше то Німці сказалиме дальше же не выступу му ту буде остаточный бій А радяньскій іска нач наступали наступали своє І приходят Німці сказали в нас розвітайте ся куди хоч з міста буд з місто нічо не залишыт буд буде освятошний бій І тато рішіл поіхати в село Лукуве оце там дел І там завезти до сут куровы бугая завести будут вож кудашта ґлишати ну І ся дештом другє солоду свого дворідного брата хотіл завести да І коли мы єхали з татом а міст был на селі завинуваний і выіхал дулкола аж через Сяник долколе Великій круг робили і приіхали в село Лукове Лукове приіхали сюди і там залишыли а потім тато каже дуйка до того Антона одвеного брата ну так каже шакы хоці зо мною поможете нашу там худобу перевести бы хоч богаяв тові вести бы того І він погодил ся і мы пустили ся іхати на пряму коротшым шляхом сового грушка до Ліска А туда як іхали ішли долкола бы тут розказували ж там польскы які партизане сидят І як довкола круг єхали туда довколи Сєник і в Загірю мы ночували в дяка Атуді в того дяка зыбрало ся ціле подвіря тых хлопців з упа што выступали Іне на конях Притіх гарніх лобців о люді І то сме вычерили ся мене пригущали а я вже кажде дякую а них та єж єж І уне сме там де пішли в сусіди взяли собі там пляшку самогонкы І каж діж хлопцю бо мы не знаєм што на завтра з кай не выступали в сторону Карпат і вней шли ішли і десту дак кулю Болегорода ім там Полякы перегородили дорогу зачали з цитовцей Але то было вказівко з Москвы шукто і іх там дуже богато загінуло Загело там в Сні Буішли І оле там частина тіж вали ся на Словакію а через Словакі зацитам дех Німачыну а звідты частина десітам селох позаграниців Канаді Лан ліі Нівацині ото сте ото А тошо тут же оті бандера што то лемуянна якы і хто думкы але він Дурницю зробил гучувати дерницю звил Він бачил шыряньскій свіжку Німачыну буборов А тут сидіти там агітувати в тіх ямах сидіти і тым што там зайшол де якусь гранату тым кістову кусочок якой пістоляти што тым будеш любити а отвор тит кубя з вылонам што бы нас называют в вандерівці што западніків от то была глупу його склупля Це во дурницю він был фанатик фанатик был той бандерагонскы фанатикій Быє фанатикы політичні Шызнає тіку такы має быти ты має быти комуніст в цілым світі То є фанатик Єфанатиків спурсивні лотсю на футболі тіку наше команда має перемухти інакше треба ся дети там Так то было десь тут уж кільку публичка в якій краіні Не єй є є є є єфонати реліґійнішы знає тікута реліґія а інакше то треба всього того Той кажду мусульмане мают то мают кажды єфанатикы но Як той вуйко Андрий Андрий о той мамин брат пришол оден раз до нас і кажду мого тата Шваґры ще відмідь по лісі бігає они же шкіру ділят Шменліківці і бандрівці Да не мож ся поділити мсувой о тато засміял ся і вуйко засміял ся Мили моі слухаче пришол несподівано час на прощаня Шкода мі бо мала м такого бесідника же оповіл мі барз дуже цікавых річы і знал оповідати лем шкоды же затратил ся тот лемківскій язык бо пан Богдан робил ціле жытя учытельом мусіл так в школі бесідувати чысто украіньскым літературным языку хоц выкладал німецку муву Тон Богдан мал велику охоту іщы раз ся стріти зато я мам надію же може іщы ся стрінеме бо я час того виджу і давно уж го знам Зато мам надію же будеме іщы бесідувати бучуєме іщы ріжны ціковы оповіди Но тепер просям ся прасям ся і мам надію же коли з вами Стрілю ся за тыжден будут якысы весельшы подіі і більше радости в душы хоц заходит великій піст Але гнеска юж Яр Може той яры не видно Але желям Вам жебы пришла до вас Яр весна жебы Яр была в вашім серци вашій душы і незалежыт кілько вам років і якы мате проблемы в жытю Жы лом вам в душы ясного сонечка цвітів літавок кольоровых зеленой свіжой пахнячой травы чогоси нового нового в жытю бо кажда весна приносит дашто нове новых надій новых думок ідей і іх реалізациі Но я видам вас З плостом з великым плостом може то дивне як то можно з тым витати но але я витам вас з тым і желям достойно перейти пізд і дойти до свята Великойдня А мы стрінеме ся за тыжден При мікрофоні была Анна Кырпан Оставайте здравы Майте ся красні Слухайте сем <unk> процент лем наскракова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk>