Слухайте сем <unk> процент лем Нескрокого азо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталя Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk> Витом Вас дорогы слухаче Днес витом Вас не зустне словова Ци як то тепер ся назывут Іваном Франківском А з Ужгорода І будеме ту бесідувати з Валерийом Педяком Жебы витати Вас з Ужгорода треба было перше ту прити А од нас з Іванофранківска треба іти цілу ніч колийом ци цілий ден автобусом Мам правда коляґу котрий барз любит тоту місту ци як ту з Мадярска гварят варож і на своім авті потрафит долекіти навет зо три годины Але я ся бою сідати до його автак глядит страшні на його фраз возме Чом тот уж город на мапі так выглядит близко а іхати так далеко Но Богоры Бо Карпат выєдеме през головний карпатскій гербат гырбат котрий тисяці років был природном границьом і державном тиж Днес то лем граница медже областями ту за Просмиком за Хырбатом зачынит ся Закарпатска Облест Закарпатска бо кєд смотриме з Івано Франківска то она за Карпатами Но кєд дахто тамаль смотрит то выглядат же я Івано Франківску в Галичыні жыю за Карпатами Друге мено того краю Підкарпатска Русь А повім щыро мі ся не подабат ани перша ани друга назва Бо Закарпатя як за Карпатами так і в Карпатах так і перед нима А Підкарпатска Русь тиж не знам чом она під Карпатами І чом лем ту бо і Лемковина і Пряшівщына тиж може ся звати і Підкарпатска і Карпатска Русь Ей видите я не барз ся розумію в русиньскій істориі і ґеоґрафіі тиж Але тото вшытко зна Валерий Падяк і не лем сам зна але може і другых навчыти і з другыма мудрыма людми зорґанізували на Закарпатю русиньскы клясы і діти скасявчат не лем русиньской бесіды але і геоґрафіі істориі русиньской тыж вчат ся <unk> років Ідут до першой клясы русиньской школы в десят років коли уж скінціли як ту Украіні называют початкову школу Дуже о тотых русиньскых клясах уж писано бесідувано Але направду то до першой клясы в цілим Закарпатю іде хыба сто дітий не більше Неприязны до падяка і до русиньскых шкіль люде гварят же кєд бы не помагал гамерицкій професор Маґоці оно бы не істніло Але преці родичы самы вписуют своіх діти до русиньскых клясів Коли бесідувалам з учытелями єдной закарпатской школы повідали мі же хотіли бы мати в своій школі доброго учытеля котрий был вчіл русиньского языка Бо перше мали тоты лекциі а тепер неє хотіли бы заасчыти діти свого То преці тыж проблемы який фаховий рівен кваліфікация того учытеля Валерий Падяк направду дуже робит вшыткого для русиньскых шкіл а він єст головом правліня закарпатского областного благодійного фонда або інакше закарпатской областной надациі русиньска школа В своім выдавництві оно так ся і называт выдавательство Валерия Падяка медже інчыма книжками выдає і літературу для шкіл Пан Валерий єст фаховым філологом кандидатом наук і не лем директором выдавництва а і лектором Інститута Русиньского Языка і Культуры Пряшівского Університета і членом Світовой Академіі Русиньской Культуры Але для радия Лем фм радо ділил свого часу хоц і мал пильну роботу рыхтувал до друку нову книжку і ся понаглял жебы начас скінчыти Але тепер наю собі повіст сам Валерий Паняк Добрий дікує Красню Тайлос Вітаю вшыткых слушателів радио лем у Польщы Вітаю і з Ужгорода Знам же ви кте фаховым філологом мате закінчену росийску філолоґію і пак Вашы заінтересуваня фаховишны ся до праврусиньскых до русиньской філолоґіі і мате тиж дисертацию в якій тиж бы ся хотіло побесідувати яка то была тема і што вам то дало ци было вам то цікаве Кєд кус особы то сказал бы м так же мы тепер той находиме ся но моєму выдавательстві котрый уж робит веце як десят років Ясно і діло же пришол єм до того не нараз учылим ся в шкулі жывим кус уж руді кус усилі то значыт же усилі і з бабов луж уруді і з батьками Учілім ся на Філолоґічному Факультеті і мушу повісти же уж ем ся хотіл учыти на Філолоґічному Факультеті так то вышло же то был Ужгорудскій університет уж якым мал го скончыти фактичну уж мал веце <unk> років Пришло дашто такоє я ся зачал інтересувати русиньску культуру Яснує діло же од самого дідства Я бесіду по русиньскій у нас ся ту не запріщало у слі іншак і не мож говорити то значыт же ушыткє говорят а нашой село та як другє села на Подкарпатю є іх веце як <unk> русиньскых сел в нашому селові тоє село Ставне Коло тисяці люди може маленько меньше тепір то значыт же не было проблемы і з бесіду была проблема і з тым же фактично коли я мал скончыти університет я порозуміл же єдаяка друга за котру ниц це не говорит культура цілий етнос Русины і зато не мож было дозвідати ся прочытати даґде бо зато не писало ся і фактично ніц си не говорило І коли єм мал скончыти університета я скончыл університет і так тоты казали з одзнаку значы же У то был <unk> рік Коли я уж скончыл університет і такой нараз першый што мені прийшло же дале учыти ся іти до аспірантуры скончыти аспірантуру мати по собі дисертацию пак быти професором університетя т то значы же научний путь Уж тоди в міні виділ ся як дашто перспективне але жытя воно вшытко поставило на своі моє місто Ни про яку аспірантуру я не міг думати бо перше я не был партийным В свому жытю я ниґде не был ани єден ден партийным то значыт же уж тото ламало многі моі пляны Але тот інтерес до Русинства він ня просто гнал я ішол до Академіі Наук Інститута Украіньской Літературы ім Тараса Шывченко Академіі наук жебы просто лем зафіксувати даяку научну тему над котром я буду робити сам без аспірантур без вшытко Тота тема кіл означыти термінолоґію днишнього часу То є русиньска література ХХ столітя у літературных контактах у даякых традициях із культуром і літературу аналоґічном культуром і літературонолоґічного періода русиньской літературы То значыт Пушкін і Карпатскій Русины Достоєвскій толстой Чехов і карпаторусиньска література Я сам без аспіранту за сім років написал дисертацию самым з гатижаком на плечю пішол до Академіі наукы заявил што я хочу засітити дисертацию І в <unk> р фактычно уж розпадувал ся СС бо всяди были мітинґы демонстрациі я бурнил свою тему русиньской культуры XIX ст котра і стала фактычно основу дальшого мого жытя бо вона вызначыла многоє в мом жытю Коли я зачал серйозну Робити в русиньстві я маю можност низко походити обєктивно до тых проблем бо персі десят років то было сидіня в архівах де я мал можност чытати русиньскы ґазеты XIX стлітя русиньску пресу ци книжкы ХХ столітя або І половкы XX столітя до ІІ Світовой Войны то значыт я увиділ як розвивала ся русиньска культура в еволюциі яснує діло што робота в архівах вна має і тот плюз же вы находите даякы рукописы за котры є може вони в архівах а може по приватных архівах Але за котрі многі не знают ци не здогадуют ся што вони є і так на світ Божый я почал вытягувати рукописи Анатолия Кралицкого вызначного русиньского писателя Александра Духновича Не так давно я опубликувал роботу котру я робил пятнадцет років рукописна спадщына нашого вызначного єпископа Андрия Баціньского І поступну десяткы другых маленькых ци великых вопросів язеных із русиньску культуру і з русиньскым языком і з русиньску літературу і з етноґрафів поступну поступну формували моє віджыня той проблемы Хто такє Карпатскє Русины ци то окремий народ ци то може даяка ґрупа етнічна субетнос атле а так дале Низ фактично у мене є друга проблемы тото што я <unk> років од <unk> років зберал треба передати Другім жебы другє через книжкы через публикациі через лекциі в університеті то значыт через перобічні даякє рок діятельство дойшло до молодых Русинів Зато то што я несроблю оно повязано з тым же як тото што я уж знаю донести до другых Чом сте выбрали власне росийску філолоґію Чом не якуси інчу першу є што може не было то повязано з даякыми москофільскыма ідеолоґіями нияк в уж роді дея жыл Поблизу была русиньска школа однозначно з цілого района діти ходили до русийской школы то значыт же я міг ся добрів орієнтувати іщы слом у русиньскій літературі і культурі І то были єдным із тых стимулів чом я выбрал приміром русиньску філолоґію філолоґічний Курс факультет а не украіньскій украіньску літературу ци язык Хоц школі мосідували і по русиньскы і по украіньскы яснує діло што русиньска бесіда на дакільку місиціва главно є в ліці бо три чри місиці я жыл выключно в селі В одномоетнічному селі то значыт бесідувало ся лем по русиньскій і нияк ємша я фактично одключал ся од тых вшыткых другых языків і говорил лем по нашому по свому так і зумнул бабка Ци дідик приказували говирили та якы з цимборами то значыт же я пройшол тото сільскоє жытя я добрі знаю што такоє заяти корову Я знаю што такоє косити траву ци там отаву Я знаю што такоє роботы із сіном я знаю што такоє сюлб ліз Што такоє іти на єфины ушытка робота ци накласти угінь гупец ци принести дрива іти до дриваркы ци іти дустайню почыстити гній Я пройшол тут і вшыткы роботы Я тото все знаю на практиці Од самого самого я не знаю тых першых три рочкы коли я себе першый раз зачал самоосмыслювати а дуже добрі тямлю то было на Різдво Різдво в селові то дашто красноє То такоє красноє сято у Карпатах якоє не мают другі народы котры уж пройшли тот етап котрі уж є атиізувані Знайте было то так же ам того року нападал лице з великій сніг І туту путь прокопали тако як бы сме ходили по дикунках о копы кажут дикунків Ішли сме видіти як бетлеґемы пришли до сусідів і там Ціливі фли єм а мы натягали ся до обуків попозерати як вони там красно тоту выставу давут і раз отваряют ся дві і беклегемы выходят што співают і выходят на ґрадиці той хыжы деревяной хыжы а помедже них і чорт Е такого дзвоника тумал Он виділ на самых маленькых діточок і мил се в бійці за нами я позерал тікаючі позерал же он біжыт зо мну а я біжу по тому снігу ни вправо ни в ліво не мож зблочыти А сам собі кажу не дай ся не дай ся і такєм утік оцьорта І што і думате же так уж втікли і то юж на долго Знаєте хоцю повісти же каждый чловек самоосмыслює б своє жытя Я думаю же є чул іх щастливый Бо многє што я в свому жытю любил є робил із душу і ниґдем не чекал за тото даякі награды Я просто хотіл тото зробити і рубил Хоті тяжко мені было як каждому чловікови Главно в девяности років было тяжко коли не было ниякой скоро ниякой роботы і треба думати захлібно сусной Але поступно поступно многі проблемы у свому жытю я рішыл главно є я ся не одступил той главной цілі у свому жытю І думаю же то было правильно рішыня коли я заклал своє приватне выдавательство в ужурді Яку літературу ви даєте Як книжкы котры може найліпше вам ся оддали або може такы найважнійшы Ци такы же репрезентуют тото выдавництво Яка специялізация яку літературу выдає кілько уж єст за тоты рокы выданой книжок За тоты <unk> років мы выдали коло <unk> титулів То є добрий результат Чытателю доста буде набрати падяком выйти на сайт Выдавательство жебы увидіти ушыткы тітулы якы выдані за тоті посліднє <unk>літя в нашым выдавательстві Вызнаєте кажда книжка она натілько індивідуальна што не мож нах казати но будеме выдавати лем книжкы з русиньской літературы але книжкы з русиньской етноґрафіі Шыроко обозначыли сме для себе же мы будеме русиньскым выдавательством То значыт же книжкы з істориі карпатскых Русинів але то може быти лем книжка із істориі грекокатолицкой церкви в карпатскому реґіоні то же є наша тематика а вец це буде популярна істория карпатскых русинів В ушыткых реґіонах де жыют Карпатскы Русины для нас доста важны і для того мы зробили і так называний Дослідный Центр Карпатознательства при выдаватильстві Аґітувати і втягувати в наш процес кликати до собі капцятий собі ученых поетів писателів котры нарабляют сю тематику Так же так поступно мы можеме сказати бы были щастливі бо в нашым выдавательстві были выдані книжкы і русиньскых поетів мушу повісти не лем русиньскых поетів Подкарпатя хоц тых є більше але мы маєме контакты і з Русинами авторами книжок котры жыют в пряшівскому реґіоні А вець у Сербіі Русинівой Водины Ай што і батьваньскій діалект тіж хоснуєте ци то переклады Приміром тепер мы пробуєме выдати книжочку Виджю ту Гаврііл Костельник найду це на бібліотекы же писал Гавріл Костельник перше на батьваньскым діалекті аба ся навціл і украіньского тоголицкого языка Мушу повісти што для мене войводы на тырі доста близкій реґіон По перше што мы зробили таку ініциятиву то была моя ініциятива стрічати ся з общєственныма діятелями і з русиньскыми общєстными діятелями Войводны жебы мати можност одправляти до Войводны учыти ся од русиньскых дітий Дніска мы маєме там уже студентів із Ужроды Мукачівы і з нашых русиньскых сел котры уж учят сел в Воєводині то значы же каждый рік я хож новой до Воєводны Єсной діло што тоты стрічі в Воєводині то все стрічы з писателем єст поетом Я люблю русиньску воєводиньску літературу ци то буде Дюра Папарґаі ци буде Гаврил Костельник ци то буде Володимір Бесерміні ци то буде Наталия Канюх ци Наталия Дудыч Ци многі многі многі другі імена типір єд ся Квоман Николя Шанти котрий типір лем написал і тыми днями была промоция того нового романа то значыт для мене і тота тематика доста близка В якійс час то так мало бы быти Люди котрі роблят уєдному якомусь русинь Они стрічают ся закладают творці асоцияциі корпоративы творці ґрупы Выйшло так што єдного разу мы ся познакомили з професором академіком Павлом Робертом Маґучі академіком Тороньску Університету і намітили про себе десяткы проєктів котры бы сме хотіли реализувати у тематиці тематично і деся лем закарпатскых русинів І єден з такых проєктів то є популярне выданя котре мы означыли як народний вид книжка дотепір выдержала уж коло <unk> тис фалятків Русины є народ ци етнос котрий в Европі уж нико не знає бо была епоха тоталітаризма і кєд не позерати на Югославію бывшу де Русникы Русины воєводиньскє мали права зачынаючы од костельника котрий мал можніст зробити ґраматику в році іншыкі Руснакы ци то была Польща ци то была Чехія ци Словакія єдно Чехословакія ци Румунія ци Мадяршін главной Украіны была заказана нацийональніст Русин То значыт же світ нас уж рокы і рокы скоро пстолітя атрибутувал як Украінці Мы хотіли зробити проєкт бо книжка Народ не виткєла на закарпатскых Русинів але то проєкт не про нас Русників бо каждый з нас прочыт возмету книжочку друг каже Йой та я у десят раз былше міг бы м сказати закарпатскых Русинів чомі ся так так лем на курто зробили І де є то єй книжкы в тому жебы цілий світ гой Европа обернула ся до тоє проблемы же мы Руснакі Русины русинькі руснацкє русицькє мы твій Жыєм якій жыли сме тис років тому в Центральній в Европі Мы є туй мы ся не стратили мы маєме своі лиця То значыт тоту книжку му видили зробили сме першы два вариянты анґлийска і украіньска і такой нараз русиньска про подкарпатску дале ясно і діло мы робили для про нашых сусідів Про Словакію на словацкому по словацкій прорумуньскій світ по румуньскій єсной діло анґлийска версия іде на цілий анґлоязычний світ так што звыпустили сме аж дві версиі єдна котра вышла в Европі другу котра была пічатала ся в Америці в Канаді єсноє діло прийшол частном треба зробити По хорватскій жебы Хорваты знали же карпатскі русины історичны білі Хорваты то значыт много єй капцяє карпатскых русинів до днешніх Хорват жебы в Хорваті май толерантно позерали на карпатскых русинів котры жыют низко в реґіоні срем то як сусіды реґіона Воєводы неісторичны реґіону Ай яй Яснує діло што нам треба было і дати воєводиньскій вариянт той книжкы то значыт мы выдали і народны выдкє котра выпущена на воєводиньскому русиньскому языкові Але то ся не конец Бо уж готові єден з вариянтів по мадярскій а другій вариянт той книжкы ціскій цільскоязычны книгы котры мы надііме ся же літім уж будеме презентувати як туй в Украіні де помедже нашы Мадяры мыту маєме кород <unk> процентів населеня Подкарпатя є Мадяры Так будеме презентувати єй і у Будапешті а ціску версию будеме презентувати у Празі і єснує діло што будут выбереме собі і другі даякі реґіоны в Чехіі може то буде бырно де сут добрі громады де є інтерес докарпатскых Русинів Мы мусиме дякувати бо є то унікально Приміром у Чехіі є Общество цимбурів карпатскых Русинів общество Пшател Подкарпатской Руси то значыт же єст толкы істолкы інтеліґентных люди котрі інтересуют русиньску культуру приходят туй на Подкарпатця Інвестуют гроші в туристичний бізнес Подкарпатя проводят туй свій час но так бы м сказал што по момому выдавательству по нашому выдавательству то є книжка котра продає ся найліпше Обєктивно є толерантно є выданя котре пояснює што помедже другій народы Центральной Европы сут Русины котры мают своі традициі там ся пописує якій Свою культуру яку свою силу історию яку свою бесіду яку своі діалекты які і фактично там вызначає си главні цілі карпатскых русинів Мы были бы з вами фантастами або авантуристами кєд бы сме говорили но найбільша ціль томати свою державу Яв з каждому я чытаю лекциі в університеті Я даву ґлобус студентам і кажу Кілько на ньому держава бо не рахуют кажут коло <unk> ціла земля то є лем двасто держав А кілько етносів днис є на Землі Многі студенты ани не замыслювали ся што на днишній ден є веце як <unk> тис етносів Мати свою державу Не є пріоритет не лем прокарпатскых русинів про любий II етнос ХХ століті дні народы были в другій половині Май успішні Они утворили своі державы Зачали процесы кончыли ся процесы І світову войну Карпатскі русникы тоже были успішні Бо куст териториі Европы был вызначений на южных схылах Карпат як територия де Карпатскы Русины можут мати свою державу а можут не мати Ци є то пріоритетом ужыткой культурной роботы Ніт пріоритет в тому жебы Карпатскі Русины як писал Духнович Были вони тепер є і вони мают быти іщы наймене тисяч років они мают быти вони мают мати свой язык своі школы своі музеі своі театры Я не знаю што своє ісі популярна музыка своі шоу што Своє жебы вони ся не стратили помедже другі народы се і є сама главна проблемы І знаєте што ниякыми політычными лозунгами тото рішыти не даст ся Кмы хоціме жебы были школы а треба мати школы Кмы хоціме жебы діти в школах ся учыли то треба написати про них учабників Кєд мы хоціме жебы діти учыли ся по учемниках то треба кодифікувати ґраматику кєд мы хоціме мати кодифікувану ґраматику мы маєме мати <unk> поетів писателів драматурґів котры будут як тота знаєте вода у потоси камін тоці да каждий поет воточує русиньскоє слово то значыт то што мы маємі робити Выдавательство якраз не цілене на тоту гой спада до серед по царса тройопі нам по лем буса пеця тю дали по нас поті ся не подилия вылюбы тияны любити Я розарвила зірва погоді то на слоці звеся на дорама залея ми любит пересія розпадат осереды паса бусат при котры роби кодом кусаты а моє рамыя Кы є мотия Змілим ся варити парафопасия То были гудакы гудакы з закарпатского села Нижнє Селище А тепер на тым місци мі бы ся хотіло перервати нашу мудру офіцийну бесіду спомином пана Валерия Падяка Оповіл мі тото коли інтервю гы ся скінчыло Том Я дуж доста дубрія зостал той період <unk> года коли я полна Вроцлав Познань Зелены Ґуры Схова Лешну Одар по тых вшыткых териториях де я міг видіти тых людей котры были в выселені То мам народина деси тых реґіонав ге Зелена Ґура І тепер жыют уж Бо мамін брат хотіл жебы я ішол жыти там он мали был ґутнік у тому у ґутник є такій варож лоґул то тепер воєводство Льнові І хотіл жебы я ішол там жыти ной бо я повіл же я там не піду жыти хоц мов ци хыжу і никому было передати ту хыжы ну як старшы же двоє О так же они уж практично вшыткы поумерли але о тоты <unk> році коли я ся был в школі ся учіл я ся виділ тото я виділ тото психолоґічний портрет як тото было фактично мы три рокы робили візу лем на четвертый рік нам дали візу зробили вшыткы каеба входили і рейонне і лем не тылькнет лем так тот список вшыткы хто дакого в тюрму давали ци ніте так то є перше наконец подавали ся документы дворі і все вертали ся на <unk> <unk> місяц назад і казали ном же дванадцет місяців прошло то же неактуально назад пишіте же чыты рокы зберали си Ну а як ішли сме тамтам же отиц казав же ідеме на ціле літо Взяли сме за три рокы тому ти одтутину як серплицю просоюзні одпускати як ты серплицы але як ішли сме до родиців то все приішла даяка друга родина родина ци просто даякі іх сусіды до нас стрічали ся му там сиділи гостили ся дале вони выдумували же они хочут повести нас до своі сестры до своі братках же сме зо три місяці ходили сме по тых і было што єсти пити бо каждый раз тем нас брали везли туди Там уж была гостина і з цілого села пятшест родин схладили ся Співали там вшытко о тото говорили і лягали там спати на другє рано же приходили дальші то же брали разы дальше то не была родины на <unk> процентів то были просто чужі люде Але у каждому селі жыло лем три родины котры могли себе ідентифікувати як Украінці ци як Лемкы не могло быти веце як штыри родины То значыт же у тому великому селі они были лем така мали маленька то а і не мали си шанс ходити до нас дакі мали бо даколи мы ся стрічали з Поляками уже туди Полякы ходили на тых своіх автах аж пробували ту і на льво ходили на бізнес такоє всяко Но но то інтересной што я тото все виділ у тоты часы Ур так было інтересном бо знаєте Но то было пройти цілу Пульсю атуди ся знаєте як пришли сме до Перемышня О Перемышлю рано пришли сме сидиме на вокзалі аж до Сім вечра буде лем єден поізд іде аж на Вроцлав Кракою треба выступити з єдного поізда по тот што іде на Вроцлав то комплікувано є то было вшытко Я памяталу Перемышль в <unk> році то было што страшноє тоты як по войні было ся забите Перемышлю то красний варож поціщений такє пофорблены Як то маме родина была То тиж они підпали під акцию Вісла одкаль была тота родена Бо тото село де вы ся родили то ту на Закарпайтю А як они там трафили то не мало нич обшого Ісла Бо мене по віцьовій ліниі вшыткы куріня ту діду один дідо друг протопрадіду другій прадіду А у мамы фактично мішаноє куріня І дакой з родиців был мы ниц не знаєме бо мати моя у два рокы лишыла ся сирото округу псио значы нич не знаєм Першый раз я виділ фотоґрафів свого свого діда уж десу <unk> років коли я уже мал двац років я десу дакых да далекых родиців найшол то Но але по маміні лініі знесід кєд дако был у родині як шляхта шляхтиць польскій шляхтиць то вшыткы хлопцікы мусили ся записати Поляками так влада записувала а вшыткы дівочкы записували ся за маму то знач мамы на нацийоналіст Коли ся было по ІІ світовій войні то ушыткых люди котры ани не мали нич до польской ани по польскы говорити скоро не знали вшытко мусили выіхати гет для того жебы як Поляків Іх примала Польщы вони мусили хотіли выіхати ци не хотіли вони мусили выіхати а на іх місто мали приймати выселеных Лемків тых што были в переселені То значыт не операция Вісла а <unk> рік І хлопци молоді хлопци котры мали <unk> років може меньше просто як дітей мусили выіхати і жыти у пульсі Ясно і діло што в <unk> році ім было по <unk> років по <unk> років всякє были єден был О тым робоці другій мал свой бізнес уже мал свою ферму што для нас было чудно бо мы тут лем колгоспы были а він уже мал свою ферму третій был зробил карєру у міліциі то значыт был уже якым з полковником Не мушу повісти же у файті все в нас были люди як правило або мінімально то были учытелі у школі А як правило то были люди інтеліґентні то значыт така файта же даякых такых у нас ну як то кажут всі были і то кажды каждому поколіню то было так Файта ту на Закарпаті так называют рід родину Но так же по маміній ліні то мене така о траґедия што мы Практично ани ниґде сме не виділи я не виділ свого діда Я не виділ свою бабку Я понятя не маю я просто знаю же ім было приписано же у неє же мій дідо є польскій шляхтиць Автоматично як польскій шляхтиць вшыткы діды то з мойой мамы вшыткы браты мусили быти в Польщы тобто міняли іх насельни Так же отака траґедия Но сме як ішли видіти своіх браців то мы попали як раз туры тот реґіон де як раз были выселені Лемкы То спілпала але вони тримали ся всі вєдно я мушу сказати же і мы пройшли через тото фактично той власти не была заінтересувана жебы мы ішли в Польщы видіти тото Такых ся як кугут міг ходити бы він бал даякє там своі тоты офіцийні інтересы да влада дозволяла такє А мы што мы прості люди власни хотіло то значы <unk> років мы не могли іти туди Но коли сме уже першы раз пішли я пак ходил дас <unk> або пят разів Виділ тотой соміса то так любило Але я виділ тоту ностальґію Я виділ тоту ностальґію же як тоты люди выт выни допосліднього вничали лем зо столом першы раз познакомите так сак а дале вже знаєте як маленько випили уже маленько руславли ся і почынали і плакати і співанкы співати і розказувати же яка ту несправедливіст же іх там уж присти же я вернул ся з того І з пульсі цалком інчы кым чловіком то я почал з мі было шінадцет років посял здумат Боже сут такі проблемы за якы я ся ани здогаду ни на радию ни в телевізиі прото нико не говорил Вы ци розумієте же як то може быти же якій проблемы скрывают ся мы же все знали кулько Американци доставут гроші Іщы такой холодны вывойны все ідеолоґія А тото што мене брало за жывоє зато не мож было говорити І так якшнат років є ся познакомил із проблему операциі Вісла але практично ся познакомил бо три місяци жытя помедже Лемків Якразу там в тых реґіонах главно то было коло Зеленой Гуры во не цалком інчык Я почал позорати на тоті проблемы а повернул єм ся туи а ту цалком інчыкє проблемы знаєте ну Прадідо был муй Американцьом Американдуч То значыт руснак котрий выіхал жыти в Америку зарубляти гроші зарубил гроші і вернул ся ту Был вызначным такым важным чловеком <unk> років был старосто нашого села Село мало свою сольницю Можете представити же од нас на першый жебы іти в нашому селі было сольниц Была культурный центер была желізна дорога была асфальтова дорога через село то село величезной великє село домінанта на другє села котрий ся сім сел А вон пришол з Америкы ну што купил землю поставил хыжу На схіжы такой на річці уж стояли Купил вшытко <unk> років был старосто села єден з май такыхну авторитетных людей в селові Ма тут приходит радяньска власт і не знаєт што з ним робити бо у нього тілько землі же он підпадає по куляк І фактично вся дальше його жытя то фактично же його выдавлювали з землі пак заберали тоту землю пак до тюрмы пак выпусцяли пак другій раз до тюрмы пак выпусяли пак третє разовы і у нас была така традиция у родині же за тоту нику не говорил Нам дітям медже собом може говорили но нам дітям нику не гру Але куфри дід знайтеш куфры з котрым Америкы пришол де были вшыткы його облиґациі позичкє банківскє переписка з банками переписка з Америку переписка з родицями котры пішли в Америку тому селі вшытко тото было на подіі Я як хлопцю котрому никудсь не говорили але в літі є любіл тото баба ня все пустила я ішол напід Постелили м недалеку пляхту я собі там чытал позарал книжкы і одкрываю тоты куфры і ціла істория нашого рода фактично через тоты куфры Я хотіл подумати же штусьту не то зрозумієте но як ту такый в гый бывызначний чловік руси мал землю заробил вшыткой а вмірал як жебрак тому вшытку позаберали фактично Двоє дітей умерли з голуду подцяс ІІ Світовой войны бо не было шы єсти Рускы забрали вшытку землю по ІІ світовій войні Забрали і малі свойой землі не мавіст ниякой державной пенсиі Кід не маліст державной пенсиі не малі землі Што было оцінити умерати Істория Я так і написал книжку я тепер ся буду єй выдавати вона выйшла журнальный вариянт назывет ся Америка мого прадіда де я описал цілоє жытя мого діда дід был близкій нину близкій ци не близкій но вєдно жыл і з звідцьом Енді Варголя В Гомстей VТo<unk> то низка тує пригород Варша Пітсбурґ у Пенсильваніі І они вєдно там як то кажут людины тот самый час робили на тых вшыткых на Шахтах то вшыткы можна сказати же я то вшытко тоту історию я тото знаєте раз воно пришло до мене теоретично лем через родину Через такы даякы артефакты а в селі Боже заварил жебы тото говорило ся одкрыто Бо тоты писма што приходили з Америкы ту нам приносили вже такє потерті же нам казали то писмо пришло з Америкы одкрыто Ясно і ділу што міліциі же чытали вшытко і позерали тото а пак давали знати же мы чытаєме вашы пісня Я б не пришла словоня Да люде мой лядуче вольну призора насут мой даю то мой даю оче дереволь мой безона ту вой Як бы пришларта рукова Совіт <unk> іщы ємра Як почали хлопці Спали месо з роты роди на поливате лем за па А деса заплац моє лібры А друга заплас моря єс а третя запласти запа А тепер вертаме до перерваной Бесіды до днешніх часів Може бы м сказал іщы главноє за єдну з найважных книг якы были зроблены выдавательстві за послідній час То є енциклопедия Карпатскых Русинів котра має специфічну назву То не просто енциклопедия Карпатскых Русинів бо кєд люд чловік возме і увидит титул той книжкы на писмо Енциклопедиі Істориі і культуры карпатскых Русинів то главной і можна дякувати тым нашым Авторам котры пришли в выдавательство і котрі зробили мы вєдну зробили енциклопедию главне під редакцию професора Маґучы хоц є коло <unk> авторів котры писали своі тексты до той енциклопедиі І выдавательство взяло ся за тот тяжкій проєкт тяжкій бо малі народы не мают своіх енциклопедий Русины унікатні в тому одношыню мы на пальцях помеже тых <unk> тис етносів може ме назвати на пальцах єдной рукы може дві рукы максимально Назвати мелі народы котры мают свою енциклопедистику Русины успішні Вони мают свою енциклопедию І тепер наша ціль Мыі видали уж же енциклопедия вышла ясна річ Дякуючы тороньскому університету і академіку маґу ці вона выйшла по анґлійскій вона выйшла тепер на єдному з славяньскых языків В кірили мы вызначыли же то буде украіньскій язык така вышла по украіньскій тепер мы маєме ідию зробити єй на єдному з славяньскых языків але тоты языкы котры хоснуют латиньскій язык то значыт буде то або польскій або ціскій і на конец она має выйти на кодифікуваному карпаторусиньскому языку і то буде Послідня четверта част того ґрандийозного проєкта той Енциклопедиі Істориі і Культуры Карпатскых Русинів Головне не забыти ани за одного маленьку ци велику русиньску діяти яку робил на історию і на культуру карпатскых Русинів Згадати за нього в тій енциклопедиі дати му характеристику і вызначыти його місто у тому пантеоні карпаторусиньской істориі і культуры Ну а ясноє діло што я не знаю кілько бы ся сунам треба было з вами стуй бесідувати жебы за кажду книжку сказати Але мушу повісти же кажда книжка в выдавательстві то є окрема бесіда то є окрема істория Але выдавательство успішно бо до нас ідут люди І коли мы зацінали з вами бесіду выказали же найважну є ісі продати книжку Вы знайте выдавательство Зачало робити тоди коли забыл період ренесансво русиньству Зато фактично книжечкі якій мы зачали выпускати мы скоро не мали проблемы і з іх шыріньом люде самі деклярували інтерес дусиньство і брали тоты книжочкы А днис выдавательство котре уже має колосальний опыт роботы Бы знаєте музынали на языкові котрий не был кодифікуваний ан не знали сме як бы ліпше написати сяк сяк ци сяк бы мы могли орієнтувати ся на даякі ґраматикы <unk> років сороковых років атле Днес мы уже маєме даякы конкретні наробкы у тому одношыню выдавательство може робити і мы декляруєме себе як русиньскє выдавательство зато мы клічеме і чекаєме в наше выдавательство новых і новых дальшых і дальшых авторів жебы вєдно робити на історию культуры Бо то є главна ціль наше выдавательство як є фактично Мені ся видит же робит своє діло тото што думали робити в русиньскому світі то велика част нашого жытя выдавати русиньскы книжкы але іщы тепер єдна част нашого жытя то выкладе в Пряшівскым університеті Так уж два рокы я люблю як лектор Інститута Русиньского Языка і Культуры Пряшівского Університету котрий раз одкрыл бакалярскоє одділіня а дале і маґістерской одділіня і но котрий каждый рік записуют ся дальшый дальшы студенты В інституті вєдной своіми колегами а мушу повісти же моі колеґы то є все то професийональы академічні працовникы Я чытаю такы курсы як Істория старшой русиньской літературы то значы <unk> столітя Е чытаю курс новшой русиньской літературы тото што повязано і з процесом будительства серед ХХ ст до може <unk> років Є чытают даякі другі спецкурсы студентами на першому другому третому тепер же і дальшый курс буде так жед то значыт же я мужу днис студентам робити і давати ім тоту інформацию ци тоты інформациі котры я даколи зберал для себе коли робил над свою дисертацию єснує діло же того материялу нам не выстає його мало так же як выкладач єснує діло што мусиш каждий день кажду минуту робити над субу Ну єсной діло мыхоці ми так плануєме роботу жебы студентам было і інтересну і же было ні Мали даякій практичний інтерес приміром тепір і студентами третього курсу мы рішыли зробити підготовити Для чытателя роман Марко Шолтес роман котрий был написаний в <unk> рокы вызначным русиньскым літератором лексикоґрафом паном Кубиком отцьом Кубику котрий жыл в Америці і выдал го некриличными буквами Але по латиньскым альфавіті Перше того романа уж практично не є бо він ся уж розышол а мы рішыли го транслітерувати на Кырилицю І от сьому ліці ми уже будеме Роман выйшол у трьох книгах то є роман я бы повіл як за характеристику саґа за єдну русиньску родину або єден рот русиньскій котрий та істория того роду котра тягне ся од силы давнины так і можне видіти як становліня до героя Як мы рішыли студентами же мы в рамках русиньской літературы зробиме транслітерацию то значыт же тот текст поправиме Перепише ме на тірилицю І в ліці ци може на зачатку вже в ся році в <unk> р на осінь плянуєме выпустити першый то тритомного романа Марко Шолтес І то буде Думают добра така візитка Інститута Русиньского Языка і Культуры Хоц моі колегы тоже много роблят і єсноє діло што выпускают і думают за кодифікацию русиньского языка і за укоріниня русиньской бесіды у русиньскых школах Но Словакі думают за то же бы дати комплекты учебників до каждой одкрыє ся русиньска школа в єдному селі на Словакі Значы діточкы нараз мают достати цілий комплект то неєден ученник цілий комплект для першого для другого то так дале так дале То значыт же В сьому пляні назад мушу повісти же я майже щестливый чловік бо даколи я коли м ся сконці університету хотіл іти у науку так мені ся віділо досто серйозну я все думал же перше є што на што ты ідеш для того жебы ся научыти і дале учыти другых І тепер я маю тот шанс котрий не можне лем шанс робити в інституті Русиньского Языка і Культуры Пряшівского Університета Мушу повісти же то має іщы єдной досто важной значынь Ужгруді іде борба за одкрытя хоц лем кафедры русиньского языка і літературы в ужгрудскым університеті Влада бльокує єй многі котры себе тримают як антирусины кажут А нашто вам кафед русиньского языка Є кафедра украіньского языка А яка то може быти кафедра русиньского языка Ото што в Словакі продуктивно функцийонує уж не кафедра а цілий Інститут Русиньского Языка і Культуры є добрым доказом і добрым образюком про інтеліґенцию Подкарпатця і цілокарпаторусиньску світу і в Украіні для чыновників од влады же може быти кафедр русиньского языка і літературы Вона строіт ся на тому на тых основах на котрых строіт си Любаінскадра ци то буде в Новісадскым університеті ци то буде в Ніриньгайскому університеті ци в Пряшівскым університеті де уже сут одділіня а вець катедры русиньского языка і культуры Мы бесідували іщы долго Коли єм просило про стрічу то пан Валерий гварил же найде для нь хыбыль годину вільну не більше Але яко каждий чловек котрий зна і любит свою справу міг бы оповідати о выдавництві о школах о культурнім жытю Русинів аж до рана нихто бы не годен был гы спинити Но але мы мусиме спинити бо наш час ся кінцят А обіцюю Вам же зас придеме в гості до пана Падяка Іне лем до него ту на Закарпатю дуже єст цікавых люди а на тім мушу ся пращати з вами до стрічы за тыжден Слухайте сем <unk> процент лем на Скракова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk>
