70% #128 - Ольга Кратюк (з д. Оленич) з Перегримкы, 9 VIII 2014
•
Опис епізоду
70% #128 - Ольга Кратюк (з д. Оленич) з Перегримкы, 9 VIII 2014
Автоматычна транскрипция
Слухайте сим <unk> процент лем Нескалького азо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk> Видам вас мили слухаче при мікрофоні Анна Кырпан днеска мы пішли до Коломиі ту мешкат пані Ольга Крацюк то юсь Помужу а доправды оленич в селі Перегримка ся вродила в IV році і про тото село написала книжку Тота книжка ма двох авторів іщы єден автор Петро Серняк тиж з Перегримкы з <unk> р власні пан Петро Презентувал мі тоту книжку стріли сме ся Луганьской на лемківскым фестівалі де пришол Донецка зо свойом родином Петро Серняк Ял го але не было такой можливости безпосередні бесідувати І власні ту была така нагода же могли коротко побесідувати Зналам же він єст спілавтором книжкы же прославлят свою рідну перегримку і цілу лемківщыну бо єст лікарьом єст ученым барз знаным урологом барз барз поважным чловеком в своім середовиску А тепер пришли сме до пані Ольгы тиж спілавторкы той книжкы пані Ольга зробила певне більшу роботу Як пан Петро было она більше знала як то робити приці робила музею была директорком музею ту в Коломиі тот музей спочатку ся звал Коломиньскій Музей Народного Мистецтва Гуцульщыны а тепер То єст Музей Ґуцульщыны і Покутя ім Кобрыньского Так так добрі ім повіла Да добрі Зато і я ту і зато зараз будеме бесідувати Но то просиме ся провитати як Перегримці люде ся витали медже собом Найчастійше казали славы Ісусу Кысту а добридень казали пізнійше А в слібо тикы слава Ісусу Кристу Лото чул сте уж пані Ольґу як ся так стало з чого вы зачали Зберати материял до той книжкы ту сут впомины мешканців того села і описану покус вшытку І і історична яка інформация і ґеоґрафічна і што іли люде выреґримці і якы мали традициі барз ріжны річы ту описаны же дают понятя о тотім селі і о селі і што было потім коли мешканці Переґримкы были депортуваны Доласні як пришли сте до того же треба писати таку книжку Я по специяльности історик і дуже мер то влі доля Лемків і хотіло ся жебы залишыла ся хоц маленька згадка про наше село яка на протіз багатьох років даршо чула од своіх родичів то старала ся записати Хто дал ідею ци Вы самы таку ідею мали дому написати книжку Тома я і дає є давно проценурияла але не могла це здійснити бы мала відповідальну працу єды до того што дуже фворіла і то мені перешкоджала А вже як пишла на пансю То почало вже так більш детально займати ся шлифувати це років бы пішло богато десдесят років з перервами Я теж ся зібрала серед нашых односельців Спогады На основы цього своє спогады спогады мойого батька брата з сестры і так ця книжка появила ся де гнеско жыют мешканці село Пигримко Да в світі они жыют і да в Украіні конкретні бо были выселяны выпарше на Ломбостах так є багато дачык односельчан залишыли со на Доббасы од якы вчора говарили своіма догірныма братами а не же вытынацку одит донадс ден Мелітополь а більша роден нововысільківскій район Там бато нашы єродине багато нашых владносельчан авдіівскій район Но і тут тут багато Тут два ешелоны были Зупинє такшо высновановы великє новосильківскє район і авдіівскє тот осунувал наше село То было <unk> ешелоны два тот в авдіівскым районі зупинили арешта Велико новосильківскій Пришли До Сталіньской области товды было Сталіну та нацкы дахто одраз і при першой можливости втікали на захід думали же іщы ся вернут так в якыйси спосіб Но пак замешкали в Голичыні так Евой Сабір Борислав Коломея Вертен в тыклицях Жєкы жытелів села переселили Донадку област Вісем родит залежыло ся якы них хотіли виє вовили си выізджати такы жывут Ну то же Як ся поколіня появило си жытелів вже не має в товси помрали але іх депортували по Нєчы депортували Одну родину тыкы депортували на захід Сарняк Микола Сарняк Микола але вене <unk> році повернули си назад в перегрибку А бы єздяли з сел деси до Америкы заробляти Грошы до Канады навет деси до Полудньовой Америкы наветразиі та Арґентины єразиі єхали а Чехы Вертали Одні вертали а ті што в Америку повиізджали то залишыли ся там де завжды Маємо родину в Америці щежыва мамина двоюрідна сестра дорадце вона приізджала до Коломиі вона зустріч знают тот Приізджали з Доцькою Но але то не было бідне такє село же такы выізджали бы бідны Можна повісти же село не было з тых найбіднійшых лемківскых сел бо оно стояло на дорозі зо Хнігорода Віґрыд Горойце до Яр так то не де сил Куті І там жели і дос богаты ґазды але дост дуже выізджало заробляти різні были были богатці были днєсі ды якыса уы Лампків такы є шобы мати є більше штобы дедувати І то складали ся як могли же ле продавали маякы якы мали коровы продавали шобы выіхати во Америку Але заробили дашто і вертали ся переважні за рік два три переважні ся вертали были патріоты Так вертали ся назад як што вертали ся то безумовно заробили грошы та тут будували сюди новы кыты купляли руты землю Оц знаю ся багато із тых што вертал ся давали грошы на церкву на клюб на шкону так ся помагали село Можна повісти же тото село было село і дос культурне нешто там было чытаня ей не Кычковского было такє як бы народный Ґєм як Анліза Школа были І выходили тиж до той школы Так і памятате памятам ся персі дні як мы пришли до школы чем пане была товаричка Оня Данила дадуже плата Гаца місце леса в памят Выдно єст страшно я чыс ся не бояла Ясмийше бы но одраз было видно ж то буде директорка музею То товды коли выж ходили до школы то тота школа уж была як бы більше украіньска так в часі окупациі німецкой то было все учыня поукраіньскы так учытеле были зо східньой Ґаличыны Вчытель был зрогынат другы пулы із Гораданкы а то місцевы были і згнешні так бы повісти Івано Франківской области з нашого краю демонту дар Жиєме так Жебы буде добре де то памятає але деякы моменты мі запамятали сы додне Що наслучыл Михайло Гамула то втонен не знал выроку того дивы Был по руках а были і по інчому місци то хлопци підкладали Материялы якыс жебы не так были но тото місце Таты місци підкладали до цього Назагол місяц дає же лемківскых діти хоц рано іх давали до роботы але як дітина зробило свою роботу то пак могла но што хотіла робити так залучали нас до роботы зманку ящы до школы не ходила то де заставляли коровы пасти рано треба было ставати і коровы на лацюзі вазти на высовищы Але мож было і ся бавити мож го бавили сийой бавили ся бавили Памятаю бавили си ає пасли коровы то бавили ся о цапы то така цикава гра то выберали ділянку ну господарку Посередини той діданкы забывали палку а участникы гре науковы по кругу розміщали си якы дали палку Хто збыл ту палку по середині то Кєдали як то было полиця вбито до землі по середині та Мойой другой палкы збивали цю по середині до хто невдаль не попал то цього называли цапом На його мисі выризали кузкы земли одтяли од його землі як бы приватно і так од його ґаздюкы та тялы тах е так называли цапом дражнены цап цап А вшыткы по Черзі мали бити полицю тоту так по Чезі Чехзі жынкы были били по Чезі а хто вдарил добрі тото што было то добрі было нич а хто на добрі тото ци одтяли од його землі якій си ковалец называ так Але якій брали кавалиц Но четверту част ци яку там бы то гра ішло долгу то не одраз вшытку одтяли но бы кыскы одріз І як бы тот програл хто лишыл ся без землі так кому забрали вшытку землю так А іщы як ся бавили ля панку а в школі якы вчыли ся то гру дес була подомяночка Пишете же у вас в хыжы были докули вичуркы і там ґілкы парібкы ся бавили юж серйозно то уж были такы забавы дорослы дар То ся дета была гра капына Я прочытала в книжці тото але я не до кінця зрозуміли як то было то Перібок приходил до каждой ґілкы дівкы пряли і в каждой кусцьюк взял того як то было просил кажду дівку Взял якій сволец сіл тоты порібок котрий зачынал ту зобову до робеных екаплон то на палкы намотували Были смули смут брали у кожной дівчыны од намлотували чор голову платім його усяжы вымазули і то давали до Петры і з тыме кли і мусили цілювати дівчына Парібок брал тоту руку полицю де было намотали такє тото гей бы страшне і в саджі літы вымазали забабране такє было чорне і рав тоту руку єшол до каждой ґілкы по черзі ци котра не хотіла цілювати ся тот ні цілювала каплуна А мусіла тото страшенно тото цілювати Но не знам як подібок был брыдкый то може ліпше было цілювати того Мож же А вы были діти і вы тото виділи і змудріли ноге діла ділили ся Матяя Маланка була Але наші каті може часто ці вечірниці були зберали ся хлопци дівчата і та всякы гіры є запамятала цього каплуна Дудя ся вже не памятаю ан найперше запамятала це каплуны нотых вычурках дівкы переважні дашто робили пряли а парібкы жартували більше што грали в карты карты грали Они не робили ничого такого ня Нє грали в карты а дівчата пряли а потім робили забаву рали на глудній гармозці танцювали так кінчали ся ці вечырниці Но тырвало до ы Різдво і пискы Різдва і папы Різдві і будока зыпала в декалях і ожетах не памята Не памятаю я не мала о кого питати бо сестра моя померла брат помер і не было мє о кого питати Але была тото коло моє жінка євна же померла роздільска є до ней Ходила в нам і розповідала ция записы Мали вы якысы рецензиі ци просто люде вам наприклад телефонували і же прочытали Вашу книжку было такє якоси реаґували Было кілька реців але небогато бо то найстаршых людей мало носило ся або Є не знал Не знал і не поглат ниє та зате є добре написал чы хоц є дуже ся очекал чыб сказали мі своє сло Двого наш Петру Степана Пофли <unk> слухаче припомином же глядка мы в місті Колюмиі Іванофранківской области Мы в гостях в пані Ольгы Оленич Пумужу Кратюк котра написала книжку Рідне село Перегримка Бесідуєме о тотій книжці бесідуєме тиж про музей народного Мистецтва Гуцульщыны і Покутя де долгы рокы робила і была директором пані Ольгы Бесідуєме о ріжных річах а тепер зробиме музичну параргу співат Лейся Ґорлицка сом головной А як прийде до дівціли свого годен зуча Гей ге гей ге ге ге ге ге ге ге свого дузи ай сползычає дай землі А як прийде до дівціли пам вель Гей гей гей гейлюда гыют пам вельпій А в істольскым піщені три рочы тран але і выкрани його далі єст бульзицяно Гей гей гей ге лемічано А крава кума під шыйом зланшым свята а на нового хляга кєри Виіхудит зникнята гей гей гей ге гехы выдит звікята зроблений але <unk>or<unk>ec<unk> є <unk>rer лем є гечік раделю шпиєнця го дівціна ковдра там голодина Грепрашым я дівцину урва нас друзина ге ге ге ге Ту в книжці єст ріжна ріжна інформация і тиж о кім оціны тепер бесідуєме і як напр весіля было в тім селі навет як похворы куру одкупы вшытку описане Цікава наприклад про похорон же была яка така традиция то даня было дост цікаве бо я іщы такого не чула же небіжчык якы лежал у хыжы то при нім была мыдница з влодом Так жебы душа приходила і могла ся скупати так Вірили же душа ма прити і ігмити ся Бети ся і пити выд і тота медница стояла аж закля поховали даду до похорону Так в Лемків барз дуже обрядів звязано з водом наприк же новелию Святый Ветір ішли ся мыти воді у Питуці ци наіз двора памята Памятате то як вы вшыткы ішли кілько вас было в родині товды Нас троє было ты троє діте татой мал тато ми называл ся Андрий мамы Мария брат Степан і сестра бідя Емілі Емілі Та жена чула принєс солому клал на лавкы сіну на стіл і сіль ішли ми были близко річкы ішли бы до той грецкы Подяны ішли помете си Лице мили так обтарли так бы точкло дзебы были холодні Великы нам маты такы выбули такы з зем были тяжкы заметалы гет ся Що скати вити не мож былчы не выхладили покыка дів схаты а коровы єсти давали то через трех переходили до сталь і такы выдовали кудов як ішли на під і од тамань до тайні заходу в дели так так за метальо швитискати неможливо было Через якій час через де пробывали Я бы повіла же достут єст такых книжок про ріжны села Ріжны Села лемківскы і штоси єст подібне подібне в тотых одповіднях дашто інакше дашто інакше даш якысы деталі Доколи чыташ і чыташ і видиш штоси такє же Жыдиме же такє было наприке же описано ту тоты час окупациі час війны і напр навет написано такы же Німці горили людям зберати грыбы і І навет тоту тоту труйку трутизму так і з того робили як кысы утруйны Не знам кысикоз як то было Якотвы кры гы отруты робили то є не знаю але Ци ціле іма лихє доросли хмирами не іх взяли ліз і зберали грибы переважно ці отруі і так зоставляли збарати тоту власні зоставляли платили грошы ци як Нє не памята ци по мойму не платили грошы ні якы А зберали дуже богаты то чого цілыми нихами зберали і іздовали Та і з того якаси было труты знопокоі косы Ноказали сюди зправляли на фабрыку і переробляли автрут в допасі розчуло же такє было Дуже люди мі оповідали о війні але такого наприкотяны не чули од никого Ісане а тоту я уж чула же но то єдна з мешканок того села посвідчыла же Коли люде з него выіхали і там пару люди достало то Грибы як бы ся скінчыли ягоды як бы ся скінчыли і шынку недры был дак і навет нич майже не цвіло бо такы за тыма людми же пішли зо села як бы была така жалоба То жебы природа жыло то природа тужыло то правда так ца мені розповідала Мати моєй товаришкы до якоі я Зупинило ся в якой зупинили ся в перегримці Мы були в <unk> од часі році перекривці Мати товаришкы розповідала аж дуже страшны было вечерами авколи псы коты мявкы ненавид старали ся як найменше выхладити бо было дуже страшно пару люди ся лишыло така Це спочатку было Дуже мам а то же пізне ся збільшело ся повернули ся деякы іс ємерчы якє были вывезеня до робота двоє Полякы поселист Кажде село чым си цікаве ту увязали мітли такы барз добры робили тиж камені для млинців Так дітатур Ще як мы вернули си з Донбасу Калыш тож підували страшно ты Тато зробил ґлинок Евы кукурузы Кукурут на бартлямк Юбили єзды нас было в фастоаля Горох діб капуста оце бы єда Переге Милы слухаче припоминам же гнеска наш гіст Ольга Оленич Помужу Крацюк зо села Переґримкы спілавтор книжкы про Переґримку мам тоту книжку і тота книжка дос Цікава А Мушу повісти же Я лем ся чудую як пані Ольга потрафила тото написати бо она не мала тотых вшыткых можливости якыма бы можна бы было ся скорыстати для писаня книжкы для збераня материялів Она по выгнаню лем єден раз была в своім селі <unk> році то была лем єдна така вандрівка не мала здоровя Я стількы вырымающы я просто сама собі дивись відкым нице силыщы берут Але же є з ею І тепер жаліла ся же кєд бы чула ся ліпше то барз дуже бы зробила Пішла бы по архівах пішла бы сядель назберала кілько бы материялу а она была кус ограничена но але дай Боже вшыткым зробити тото што зробила тота жінка бо зробила барз дуже зробила добру книжку і зробила прекрасний дарунок для вшыткых мешканців Переґримкы а тепер зробиме кус перерву співат Леся Ґорлицка з місточка буцяць в Тернопільской области Шыроке коріня в діяблю Повідс мі дівча гадко што тя были были дмя сердечко за моім цюгайом што мі дам хысточку з білым крайом Были дмя сердечко за моім сюгайом Што мі дам хысточку з білым краю Шырокій конари в тій аблони Повідс мі дівчогатко што тя были Были т мя голока з за моім шыгайом Што мі дал хысточку з білым крайом Молит мя голока Здаме ім шгайом што мі дал хысточкы з білим краю В нашім стаді Явір посаджений Співат на нім пташо прилюблений сухай дівця суха пташ щебельше же з велькой любовы сылизете сю Сухай дівдже слухай а пташок щебельче Же з велькой любовови Сы лезетецю Червенне Яблоцько не Ябыловли Бовід світ чатко што тя были Были дмя сердечко за моім цигайом што мі залхысточку з білым крайом Были дмя сердечко за моім цюгайом што мі в залхысточку з білим край Якы і як ме ту книжку з Петром Сипане зліпили Но добрі то хочу то хочу тото звіданя хочу тиждати же ту два авторы і треба было єкоси ділити хто яку част зробит Но ту більше більше шы роботы ту вы зробили такой роботы як но оглядати материялы якоси то уложыти то тот вы більше той роботы зрубіли зробили Я то написала про історию села і етноґрафічну частину От але сумнівали ся чыя ци добре зробила чы ні Петро Стефанович мій родич старшый Думают дільше зна І пислала йому ци материялы штоб він перевірил шможе шус додаст може што ся пропустила не так написала лет через якій Час зводит до мене Але як ты думаш як я до твого материялу додам свій Ними разом выдамо книжку Я беру на себе выдавництво Я погодила ся вид взал добавил то што своє тіке і дя трохи незадоволе нам о дуже багато фотоґрафіі родине своіх угу треба было медже то зробито же ведал частину грош половину грошей я дала нам недавне <unk> половины фєд то вы Самы тото самы сой зохтіли тото выпускати і самы своім коштом Но так сут іщы тоты книжкы мож на іх даш ци іщы купете Ясю біли ся ле дві книжкы А може може бы перевыдавати як як як як як як як як як як якє скінчыли готцы родичка з Америкы писала штыли бы хотіли перевидати На аґлийскє бові гм Є сказала написала што майже половены же переклада до тексту Ну але штось більше не пише ничого то я не знає на якым це етапі А там сут Ламкы в Америці котры ґыбель бы по анґлицты могли бы тото прочытати так але іх то цікавит ча Мамей ще іщ чытати лемківскє Але більше говорити вшыто што вже было близкє Дже там народили ся Коли тота книжка вышла то была яка си презентация ци як наприклад не дале знати мешканцьом того села же єст така книжка то был <unk> Влас ми вышла тота книжка в донеты донетку ы Не дуже в донатку выходит з лемківской літературы правда тота книжка вышла та темы пікы Петро Степанович Выдавал своі книжкы то Нєр <unk> выданя Страніци Жыз аден там быды знайом якосто він звынил томане чымы де не Не хотіла я ся бы переветали Тає ікай бода але треба переробити дещо І так на тому стал тым жытці почало ся терорити віне і так мы вже більше не спілкували си з на Вартало бы певне перевидати то власні выробили якосы і ну была якасы презентация ци были якасы якосы выповіли же Ну і своій родині і назай мешканцям переґримкыш же єст така книжка же можут сой купити як тот было перезвонювали люди Яку звидкы од девят другых вызнавали як вышла книжка то я выслала в Санбердцет книжок в Америку в <unk> штукы выслала Арешта тот то в колониі в районіх то в селах є то тут передавал Я більше передавала дарувала і ж продавала Мили слухаче припоминам же мы бесідуєме з Ольгом в Крадюк в Дому Оленич а мы в місті Коломия і власні в кінністі люде зачали співати коломийкы Співают доднес і тепер не лем в коломиі Коломийку ІІ співают і танцюют коломика Жиє і барз популярно Чынают нашыбшых забавах і обовязково на лесідах Тепер тиж чуєте коломийку Єстема депороти маколяция но тота в доробы деякові поготя то неґє любила припархла середно тепер полодий на <unk>or<unk>e Але собі треба мовлячы мала воза жебы треба роза В Коломиі єст Лемківскє Товариство Но Осерадок Товариства Лемківщыны То бы товарист наш коломиі є обєднаня переселянт але то же підносили ся до того товариства Ямала серцю Лемків і кілька років я єй очолювал окля Головою той секси то мы єздили на ватру В Польщы два Лекы Карасы єхали от а потом стала сильно фворити я передал Тай Як єс тепер Сумно сумно Когосте мы выбрали але вінше ниякой роботы не робит нас кликає діячо на заукы Ту у Колюмиі може неєст так Дуже Лемків може во реґіон може село Глубокы ток Лубокы наш село є таме томаше ціле село Лемківскє Оберте є богато єв теніє дуже богато шепедівци пядике замолци то з якых сел з якой части Лемківщыны Но ті всі значны сель но а назвашу Вызнате з якых сел сут ту Лемкы Телич то з бынарівкы в глыбокій Аперя то з нашого села Был чоловік Підцерева у є тут жєнка підцерева Ат Є Стылича Єсвяткувай позыта в Колумиі про коломийни Коли ся зачали тоты товариства при кінцим <unk> деветых років был якій рух было і коси ся дашто ся діяло а тепер штораз тихше і тихше Ничого не діє нема кому рухати то треба любити Любите єж свій край любити все то А так Кого свыбрали были зборы Кого свыбрали Кос чловіка ледже тут народил ся лем же ден не знай Лемківщыны тікє порозповідя То Вы дост долго робили музею з початку ся звало же то музей гуцульскій з початку ся звало же то Музей Народного Мистецтва Ґуцульщыны і я мушу повісти нашым слухацям Івано Франківска Област ма тырі етнореґіоны Як бы такій ром мал таку форму і ма гірску част і долины то горах у нас жыют на сході Бойкы на полудню Гуцули На пілноці Іванофранківской области єст Попіля реґіон етноґрафічный а на сході Пукутя то гласні тото Пукутя де мы тепер коло мия належыт до Пукутя Пукутя найбільше высунено на захід част Пудія тота його част зове ся Пукутя Жю Франківской области то не горы то долины то Прекрасны поля родюці і Передгіря тоту власні ту тота Коломинщына то прекрасный край і барз близко єст реґіон гуцульскій він не єст лем в Іванофранківской области а тягне ся дале до Чірівецкой до Закарпатской области дали де жыют Гуцули часто єст в Іванофранківской области І власні ту в Коломиі єст прекрасний музей Прекрасний просто прекрасний в селю былом тот Музей все од маленькости Коли мы приіхали до Коломиі з родичами то все ішли в тот музей і тот Музей представлят гуцульскій тот край і Пукутя гуцули мож більше знаны більше популярны але Пукутя тиж барз барз цікавый край своє ма мистецтву прекрасны своі струі ма свою красу і власні директорком того музею была пані Ольга і спочатку вы просто робили в тім музею а од <unk> рока были директором до девятдесят до <unk> рока Потім ще <unk> років працувала науковым працівником секретарем до <unk> р є працувала в музеі Ну а не Шкода Вам же кілько років сідили в тым кім музею Вам ся тото подабало єс ідучы потоп Но ваша освіта была історична Но треба было до чого ся вчыти жебы знати як музейна справа выглядат Ну то пасывали нас ны Курсы ніс самы занятя проводили в музеі самы вчыли сыше самышы мене цікавили як тото вычалят Коли я была маленька наприклад то в тім музеі мі більше ся подабала церков така зроблена деревляна як велика може може высокости може до метра ци ци кільку там она мала як бы модель церкви От я памятам же то як я была маленька то было барз мі цікаве І мі было барз цікаве видіти гуцульску хыжу в середині вшытко зроблене так доправды як бы хыжа і там вшытко уряджене як то хыжы ма быти тото все як підходило в тот кут і там все долго смотріла на тото но і інчы річы Ном што было більші цікаве може што вы бівше любили бы там сут м гварю і струі і якы сытканы річы і деревляны і раниты метанків што было більше мож цікаве ци близкє Шкєбникы творчы шклібникы значыт різбы традицийна гуцульска різ деревляны ріжны річы зы дерева а такы геометричны різбы і суха інкрустация так то ціла родина шкріблякы же занимали ся різбы іхо можна навет полізти они лем тым ся занимали у горах жели землі не мали трош кєдесце а переважно займали ся якым ремыслом Ач крибликы займали ся Лізбой де навсали Но і сут даякы там річы же лем в нашым краю можно тоту видіти напр коні зо сыра роблят Лем гуцули такы штукы они тиж сут музею Кепер писанкы окремо зобраны в музею писанкы Поставили тото яко писанку ону в формі писанкы окрему і там сут не лем писанкы з Украіны але і з ріжных украінці татары Тах сами має музей я його зорґанізувала початок дала Йому то з початку той музей был в церкви на цвинтари а потім в двохцотым році так ніже уж помелити ся был гуцульскій фестіваль всесвітні і тоді побудували той музейчык одыночык якы якой тепер мор не знаходит тепер то як бы філя але і як окремий музей бо то окремий окремій дімку імен рока Но ча то рахує ся як фільял <unk>e музею то один директор хоц там є завідуюче музею а директор один Тепер Музей наш нацийональный тото выдумали зробити окремо музей Пытонкы Но як то було В середині семдесятых років чыпівці сямдесятых років почали створювати Народны музеі Нас заставляли створювати ты музеі по створювали мепы В селах там де были мали <unk>eokы в церквах бо не было такых приміщынь то был спосіб жебы зберагти церкву так Бо як в церкві зробили якій музей навет музей атиізму то то был спосіб жебы церкву не знищыли а коли просто стояла церкву і была там пустка не было нич а то переважні так было тото в ним могли ввісти борзо складека конспы ліпше жебы в церкви был музей Я знам же специяльні навет робили Музей атиізму жебы Церкву была перетырвала но і тоты церкви сут і тепер они церкви Не знали што они давни церкви І вы товды подумали жы зробити музеі писанкы Так тот моя пропозиция была од чыбы реґіі за церкву і є дуже богаты праців зузяли покылице це з ничого Зничого Трохы было нас музеі писано але нас музею не взяли писанкы а нашы люди єздили по сел замовляли писан карт етак по трохи по трохи і зыбрали ся до куп Найгірше было опрацувати структуру як то подати Адже нидеком Музею не буду пришло спімати багато літературы багато єздите поке опрацувало ся структуру Все Нашы слухачы над Украіны не знат же Писанка то совєтскы часы было штоси такє як бомба То колиси не можна было писати писанкы ани наприкляд продавати на базарі то потихо деси бабы тото робили але того не было можна бо то были як бы як предметы культу І То было звязане з християнством з реліґію і того не можна было А ту вы якосы таку дали ініциятиву жебы зробити музей писанкы Но ту уж было правда ту уж гурбочовскы часы але тыж треба было быти смілым жебы робити музей писанкы відкрыли Церкви Лемпис Церкви Благовіща <unk> собы берут собі крыта То традицийно церкву деревяну і дос гарді іурґанічні было тоту тій церкви Я памятам тот перший музей гарді тото зробили урядили тоту вшытку цікаво было Ну о пок церкве мало быти як церкв так треба было передас дале віруючым церкву і музей все познимали це деякє час то ся було в цьом музею Лунщы а потім дали приміщыня держа дуже мудре в улици Шукевича до А Потім до цього фестівалю збудували же в єден світі Лешы <unk>rer<unk> то по них За будівництво динку потім же колекция была досит тіж велика же было різни Облисте писаткы от і А як пришли писанкы з ріжных реґіонів Украіны Выписали кумус жебы прислали ци як то было Вызнавали прізвища писанка рык звідкі воне де писали замовляли просили так потрохи потрохи тає Стали багато і то такый популярний барзмузий же наветы приходят президенты тай пишут там писанкы Так най перше куч мабу Юсот кобу кілька разів Яно коц той далекый Ющан Копух кілька разівкам іх є писом кєй єхніми підписами О певно єдным світі такой музий так більше неє Поім не має Як дяту При краєзнавчых музеях кєтрин так самостінно більш не має Лемківскы писанкы том сут Є Початку лемківскых писанок не было Пана це дуже заєдало чом до Має Лемківскє Сідає баба За книжкы почынає писати лемківскы писанкы так што з початку то моі быль не дуже мудры бы треба жы в правності наперат А кажда Лемкыня потрафит нам писати прекрасны писанкы Но обхотіли бы вам показати своі писалкы бы я має том Першы воє зачали писати хібы были лемківскы писанкы ту лезами зробили а пакы зачали ю в писанкарю зберати просити же ліпше появили ся то як же быє Сказала жодны але ту ся зберают і писанкары на якысы своі та зізды з цілой Украіны не лем з Украіны із Америкы были Цікавы жыл ті музею писанкы каждо писанко законсервувано Середи І то барз важне же выдумали такый спосіб бы писанка то што сы такє делікатне же може раз іль союзний є Выдумали такый спосіб як можна зробити жебы писанкы долше могли быти музею так выглядати прекрасні не впасти не розбити ся те Може тоты сакрат повісти вшыткым слухачам якый выдумали сте з полосіб і тоту выдуму Нас была реставратор Ріка Болидзюк вона разом золов не похорот ся в медже крыковскым любни То собі придумали І так што за цим способом реставруваны все писуткы єде будут зберати стов То они зроблены так як папє маше пак в середині Берше треба розрізати писанку а пак роблят такє папіє машы з ґазеты ци чоло і склею зо середины треба выкласти писанку цілу зо середины і єд пак скласти докупы і так жебы єй не было видно же єй розбивали нас ся ла реставратер ріка были тых на померла жебы дак рабы ся не лем полоде Но але так але вашы дівко тыж тым ся занимал О чым музею ся занимат навченый секретар Писатка робитків музею на Була закєнчым на тотже історичны факульте Кєнчеля музучелища музичный виділ падуче лища хотіл перев купую Хоты робити перевк Я кажу то ваше ной це не кращыт церез такы такы так видно видно прикрасных О цепер гримскє церве ога написано за нашы ката То шытку выробили то ся моє за наша хата Не летя верст тількы ум покрутили спокрутели ся тай полетіли дальшы бабы суди фантизували гм це перегримскы То орнаменты з перегримкы то класичы Буды зведучы опих бабы хлодят поводжыня лечка Мате то цілий косік то богатство то і звізды то коли бы были вдому писали писанкы іщы в перлинці Яла было і одинадцет років бы не ведено ся як писало сыстра Як міні тяжкы дуже на душі яру своі спис пограю ся з ними Но памятате тоту царкву Перегримці добре памятай Нок выли в кым селі виділи Вы были лем раз перегримців лише раз Было єст чоловіком але лише раз пиш чловік то же пересели нас тікы ты ской щын закосестра запересалитском брат маєз Мале наче то без кост То же вы зробили то барз важне же зробили сте тот музей і барз важне же вы зобрали жы яко директорка музею пильнували того жебы тоты скарбы жебы они были в музеі жбы они внезали сін слони ся лишыли Коли вы робили музею ходили по тім музею і там были прекрасны річы котры Створили майстри просты люде з покутя з Гусульщыны Ци вы доколи думали же хтіли бы сте быти директором музею такого бы там были якысы лемківскє мистецтво лемківскы річы Ци Вам такє приходило до головы Ци вы тім ани не думали То мала яле Це вже не здійсни Приці такы самы было штоси но не такы самы але было і в Лемків было своє культура было своє мистецтво народне мистецтво і так дальше і же вы робите і ту вы ся бєте над тым жебы зберегти тоты річы а от як бы было такы зобране лемківс Не робили різны зустрічы святкуваня тай бы мане трохи Є материялу але я повел насєд це то же по моій ініциятиві поє допоможы Музей Істориі Коломиі Там робили листовкы в Про Лемківщыну і там Не рокы то о дес до <unk> може більше експонатів є про Лемківщыну є попро наше село маю богату фотоґрафіі маю лодях маю ну богато маю Але це Ям мріє Лешю це зроблю чей Лемківскій Музей з здоровєм є не підкачу В Украіні сут в ріжных місцях сут якысы музеі де зобраны лемківскы експонаты Перше напевно Лів во Львові до Музей Етноґрафіі художнього промыслу в самым центрі Львова де лемківскы експонаты і іщы можі і з давных часів іщы з передвоєнных єст якофілія а тепер Юж яко окремий Музей Скансен ци Музей Архітектуры і Побуту західніх области Украіны так Сюпченків скій гай там тыж в фондах сут лемківскы експонаты мі ся здає же што сы што с там єст Тырнополю Кразнавці Музей Лемківскє єст в Кыйові Музей Декоративного Мистецтва так там сут тыж лемківскы експонаты варю о такых більшых колекциях лемківскых державны музеі Но Ужгороді можна повісти же там єст тота част лемків в великобризняньскым і перечыньскым реґіонах то там єст тота част та тамтота част експонатів але Лемкы пу пілнічній части карпатскых гір то хыба і хыбо в тых в тых місцях но а єст монастырску Музей же люде самы зорґанізували І хтіли сте жебы зробити такій маленькій музей лемківскій ток то треба ето зряз треба любити я то што бы Лемків ся дознал же Музей справ знал жебы зміг зоранизувати даде щебы переміщыня были тож треба бладыня то треба трохи коштів на товс Я Музей писат кєто за рахунок з цього музею Оцульщыны робили врани вшо художникы охляли од то за тошсю за рахунок музею зробили со Я была директором тыя Ци бы розпоряджали Ну і єсты результат того было Бо то така родзинка коло моі так тепер туристы ідут і вшыткы тот музей было такого чуда іщы не виділи жебы сам музей был як писанка і жебы кільку писанок было в середині правда тепер там так богаты єпис гары Выдате даси там і видите же то єст справа Вашого жытя То вы своім жытю то зробили Тот музей гнаска він ся зове імене Кобрицко Нацийональне Музей Народне мистецтво Гуцульщыны Покотя і леня Єсефата Кобрітко Єсефат Кобрицкій це был великій пети великій самовідданый Вен был священником селіше колобницкого району по його інициятив за його допомогы за його кошты побудували народный діб якому в році одкрыли музей а це вже робил Імбрицкій Молодер Я бы хтіла лем повісти при кінци нашой стрічы же я каждому бы дала раду буде деси в тым краю іде до коломиі іте до того музею бо то вартало бы тото видіти вартало бы видіти тоты скарбы музей барз цікавий Сут ту просто шедевры дакотры шедевры мают авторів але переважні авторів неєм мы не знаме хто вышіл якуси сорочку ци хто зробил різьбу ци тоту торбу ташку цифрувал прикрасил ґудзичками то доправды мистецтво ґуцули жыли в горах переважні высокых горах і не было там дуже землі такой жебы можна было дашто сіяти орати жебы такы ґаздувати і они мали час на такы річы повімы такы і дошли до досконалых просто уж форм наприклад в писанках Даколи таку писанку як космацка пише ся і зо дві годины але она дрібна дрібна дрібна дрібна як дрібне вышытя І і інчы річы прекрасны но а річы з покутя може не такы дрібны не такы выроблены але мают Свій смак кольоры ты твій стиль прекрасний Там прекрасне учутя міры кольору і хто ма тот ґурт тот смак мистецкій і хто нема і хто тото одчуват і хто не одчуєт я бы вшыткым дала раду піти в тот музей і видіти преці і вашу працу видіти бо і вы кільку років робили жебы зобрати тото жебы представити як найліпше А то може і не было легкє бо то было совітскы час то не было легкє бо то были інчы пріоритеты вшыткососовєтскє ідеолоґічне было пріоритатом а то якє си такє но треба было добре дивити ся во всі стороны і думати жебы чос тенденциі сказати бо штоси на такто южс забрали юшы высморили з роботы треба было туж же дуже святкувати лепшыб дес што не тількы я але в хтості з процівників дячого не Зато ся чудую же зробили сте тот музей писанкы іщы в совітскы часы бо писанка то гы но но но по што писати писанкы то є кєсы Несовітскє не совітска справа Но но то представляли яко народне мистецтво же то не мало нич до велико а дня то так представляли так мусіли ся представляти бо же то лем народне мистецтво більше нич Но і в такій спосіб як оси якоси лем хыбаль так То не реклямувано І зробили сте велику справу зато зробили сте для Ґуцулів для Пукутя і зробили сте для Лемків тижде написали сте книжку про своє село І я думам же з той книжкы дуже люди вашого села довідали ся якысы історичны факты якысы іщы інчы факты Я не была в тым селі і я не звязана з ним Але мі цікаво было тото прочытати То для нь было цікаве Думам же буде цікаве і для інчых Може не мамеж як купити але може може мож найти тоту книжку в бібліотеці то рекомендую сут дес в бібліотеках так Видумай то лише на <unk> штук барз мало Але мешканців села єст більшы І як бы кажда родина купила то певно было бы більше Як карушыня порыздавала такы то рідне броздаля тосадчана дюю щыро за бесіду юю щыро мили слухаче были сте гнаска з нами в кульмиі в мешканю пані Ульгы Крацюк же ся вродила в Перегримці і товды іщы звала ся Ольго Оленич отуюж Пумузю Кратюк і гнескы Были сме в єй мешканю в Коломиі бесідували сме про єй книжку Рідне село Перегримкы і бесідували сме про коломийскій Музей Народового Мистецтва Покутя і Гусульщыны де она была долгы рокы директорком бесідували сме о писанках пані Ольга подала ідею створити якофію окремій музей писанкы котрий гнеска єст Рудинком для туристів дуже ідут до коломиі лем жебы видіти тот музей Запрашам тиж до коломиі а я мам быти щыро дякую і прашам ся з вами Слухайте <unk> процент лем наскракова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте <unk> процент а будете мати цілых <unk>
