70% #131 - Андрий Сухорскій з Вількы (1 част), 30 VIII 2014
•
Опис епізоду
70% #131 - Андрий Сухорскій з Вількы (1 част), 30 VIII 2014
Автоматычна транскрипция
Слухайте <unk> процент лем Не Скракова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого ся леякого Анна Кырпан і Наталя Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk> Видам Вас милы слухаче при мікрофоні Анна Кырпан Недавно были єм во Львові і в Тернополі хочу коротко повісти о подіях якы там ся одбывали <unk> серпня Музею Етноґрафіі і художнього промыслу во Львові отворила ся нова выстава то была різба знаного майстра зо села Вілька Андрея Сухорского Акурат за ден до того <unk> серпня йому ся сполнило <unk> років Зато люде пришли не лем на выставу но і привитати майстра по выступах витанях зычынях перешли в іншу салю для свобіднійшой бесіды но а там уж было і частуваня і співаня І власні товды коли мы ся устили співали многа єліта Андрею Сухорскому в Тырнополі встановлювали на постамент новый памятник Архітектором выступил Володимір Стасюк Дрівного авторы самого памятника два сыны Андрия Сухорского Андрий і Владек На постаменті был напис Украінцям жертвам депортациі <unk> і <unk> років а по штырьох сторонах постамента з горы Ворито Холмщына підряс ся насяня Лемківщыны Памятник невеликій але дос ориґінальний В неділю <unk> серпня на сам ден незалежности Украіны Юзі Міхала до Тырнопуля бы мали урочысто отворити тот памятник Правда з початку была презначена інша дата <unk> вересня болесні в тот ден было підписано в Люблині фатальний документ Улада медже Урядом Украіньской Радяньской Социялистичной Республікє і Польскым Комітетом Нацийонального Вызволіня про евакуацию украіньского населеня з териториі Польщы до Украіньской радяньской Социялистичной Республікы і польскых громадян з териториі украіньской радяньской Социялістичной Республикы до Польщы Обидві договідні сторны зобовязуют ся по підписанні тієй угоды приступити до евакуациі всіх громадян украіньскоі білоруской росиньскоі і русиньской нацийональности Так зачынала ся перша статя той угоды Подам іщы єдну цитату Евакуациі підлягают лише тій з осіб якій выявили своє бажаня евакуювати ся Евакуация є добровільною і тому примус не може быти застосований ні прямо ні посередньо То была звыкла светска брехня Іщы єдно циґаньство Дуже старшых Лемків оповідали люж Вам в проґрамі <unk> процент як доправды выглядала тота задеклярувана в документі Добровільніст То власні <unk> вересня <unk> річницю підписаня той уводы мал бы быти отворений новый памятник але вкінци орґанізаторы выбрали близшу дату Ден Незалежности Украіны Не знам ци тоты даты были ліпше бо при цілий час той урочыстости ял дощ і як на таку погоду то пришли іщы дост дуже людий і не лем з Тырнополя наприклад приіхали Лемкы зо Львова з Іванофранківска з Тырнопільской области Приіхала навет учытелька украіньской мовы з Перемышля она оповідала же власні з того міста были вывезены на захід єй родиче в ході Операциі Вісла А пак хоц не было ім то легко зробити але вернули ся в рідний Перемышль Крім той учытелькы тему вертаня на рідну землю уж нихто не піднимал бесідувано лем окім яку страшну річ підписали <unk> вересня яка то была кривда і несправедливіст і же не можеме того забыти Але Ягнеска не буду докладні оповідати о той урочыстости рад ся хотіла бы м повісти пару слів про памятник бо він барз цікавий Він представлят гейбы дерево з обтятым коріньом З горы то выглядат не лем дереву але і земля рідна земля а на ній мацітькы цирковці і хыжочкы на тім дереві выроблены вырізаны і люде котры пращают ся зо свойом рідном земльом ідут в незнане Єднай част землі ци токроны дерева як бы одтята одкраяна на ній лишыл ся в самоті не одлетіл чогоси єден смутний боцин Памятник поставили в самым центрі Тырнополя в невеликім сквері коло Універмагу зато каждий може там прити і го видіти і вартат бо то направду мистецка річ Андрийови і Уладкови Сухорскым не треба было выдумувати ту не знатя што они нераз чули оповіди свого тата пана Андрея як выселяли село Вількы І тоту подію представили ту так як знали од тата од діда од родины власні о тотім селі Вілька наша нєсіда з Андрейом Сухорскым она одбыла ся в його дому де мешкат зо старшым сыном Богданом Ту треба повісти же пан Андрий ма трьох сынів Старший Богдан вродил ся в <unk> році Володимір <unk> і Андрий Наймолодций в <unk> Вшыткы од маленькости гірбили і різбят доднес Єст лем єдна ріжниця Жыладик і Андрий того ся вчыли фаховы скінчыли львівскій Інститут Декоративного Прикладного Мистецтва же тепер ся зовы Львівска Академія Мистецтв специяльніст скульптура Они знаны як творці памятників Співачці Соломіі Крушільницкій в Тырнополі памятника на могилі композитора Ігора Білизіра во Львові но і інчых але єст єден твір котрий знают вшыткы то памятник Тараса Шевченка в самым центрі Львова Три сыны переняли любов до різьбарства од свого тата а од кого перенял Любов до того ремесла іх тато Андрий Найперше од смугыняня Петра Сухорского но не лем В селі Вілька дашто різбыли дерева вшыткы як і сусідні балутянці Як посмотриме з єдной стороны лізбыли бо то был заробок бы єй бы можна было продати на курортах фірманів з друі і воніт з другій але як посмотриме з другой стороны Так пра ся выразити в дереві душо Лемкам Был міцно звязаным з природом милувал ся любувал ся вшыткым што было докола а пак компонувал на танірах ци пуделках листя каштана явора клена гілля чересні ци винограду вырізувал фиґуркы орла церны олейня Лишкы вшытко брал з околишньой природы з ліса з гір Власні так як продолжыня той гірской природы як памятку уний очывидні трактували тоты лемківскы сувеніры люде котры приізджали здалека на курорты То прошу оповісти пана Андрея і про вільку і про ізбарство то вшытко Просиме слухати Вільці вшыткы різбыли <unk>ысале село Не мало ні школы ні цер Но а де ходили сте Ходили см парифіяльна церков была в селі Дошно звідкы походил Красовскій але она крем того очолювала шы дві церкви та парафія баотяньску церкву і церкву Ботошові блудкє селу Душова Даляко было ходити дудожно То через гору было деж кілометри Три Три може і три кільометры буду Я до тогора ся звала То гором нас звала ся патрия але мы нешли попа триі а попри патриі додошно А дожно было дуже внизу порівнючы з вількою і згори терба было іти зверху іти на долину Душна там была кожну неділю відправа церківна а в Балтянці і в селі Утушові то там деся ну через через пару недіт Ту з <unk> рока так бы і не полю <unk> як посмотріти Ну я знам може но не выглядате Але мама Мій тато был з <unk> року А мама покійна была певно з <unk> сот Она была старше винна на рокы три але померла дуже рано бо ходила продавати різьбу диву ніч здрою і зимою зимою тікєдна санатори працювала велика Лексийон по моім верш поміляє ся але называли будова І та будова працувала крузырі там і воду пили і все там ся были купиль на місці були Но і частина різбярів якы зимою уж не мали такых доходів то нухусили там ставали на дворі Но і мама присудила ся дістало запалиня і на протязі року <unk> <unk> почала ся та винна і <unk> році мама померла вже перед но в січни місяци дес чыслах <unk> чыслях січня захорувала <unk> Як то было з різьбом як бы з єдной стороны посмотріти то было добре бо на тім заробляли і заробляли і якоси село жыло і так дальше а як в другій сторони посмотріти то і такє было Цікаве мі было як тоты гора ся звали Же выходила по правору до церкви од того Петрия Петрия то она потрила на вшыткых Потрия і через ту гору мы ходили до школы в селу Болдянкы До там было панно но трошкы но ди два з половины кілометры трошкы близше чым то дош Там было тридесят кілометрів А то вы до церкви ходили до Дошна а до школы до Болотянкы Так то і до церкву як шы было під проболтянці той до церкви ходит бым Не кажду неділю было Ни том не было том через другучый акто свящаник на єдну неділю был там єднім селі на другу другім і якы і на третім вынчыт то три церкви мутушовій так рейзувал як отец Дуда Пек отец Дуды Титів отцу возіт мышыны А там фіруй о того кілометрів Та Нопискілом єздил такну сторону А Вы ту в церкви я виділа же выходили з кадилом там не жеркві прислуговуюч як мосцей но і давно то ви уж так прислугуєте в церкві Та підкоцерко пустал м зато же вызату церкви вы близко мешкате та Но я знаю може і то і то спомкали Мыше буду я помаг я бушыт в складі той бригады же бы бригадили Яка Нє мы робили мы такы нібы Красовскю учолю тамку гудбу Ленко то муж дуда приєднул ся в Кыєруслав Мили слухаче власні час на музичну перерву то заспіват для нас хор Лемковина зо Львова а пак зас вернеме ся до бесіды венпорты Дозберігали традициі лемківскых пісень бы были дуже співучі І дівчата і хлопці Я памятаю мене была така цьотка то як бабце мож было назвати тоту бласьотка мого батькы бо мого діда і бабы я уже не памятаю они дуже нічыно раном віці померли а може То вынато шота бабця то тыка говила каже Но так же людям ся добре поводит же ночом мі співают спати не дают Очывидно то буде певно же дни добре приіде коли Недійсно по тому пришли Німці з і ситуация дуже різко змінила ся з співаньом жы Припиняли ся же люди забрали донімешыны а деякі з початку пару хлопців де ним же не будут чым з ночом зробляти поіхали же там зроблят але там ничо не зробили а по тому трох тішес поіхал Потом Німци зоставляли хто мало поля а ма богаты діти в хаті то мусіли давати як континґентых людей з хаты Німечны і псолтыс І правліня і выділяло з якой хыжы може тілько люди поіхат Німечын на роботу І там насильном мусіли поіздит моє дворідні натві сестры Поіхал теж бых выділили і они поіхали і там працювали они десь будут ближе на Шльонску Ну і богато інчых так поіздил поіхал Тепер Стицяка теж поіхал оддвоєц браді і сестрадні меншыны Лавринович поіхал од троє дньмечыны і ніодно не вернули ся однен сын правда вернул ся поріхалшы до бабці бубабця яка не хотіла ту визнати на Украіну то єй єло забили разом з той бабцию То моє покуліня же і не носили чуганів але мій дідо то малшы чуганів правды якого я вже не запомятал был очывидно він в молодому віці абой помер І він Чымал чыганяло мій батьку покули є мого батька уж тато уж бы не взял на ся ня модне так Нас была ся чуваня очывину подіду то як приіхали з Поля і кін ся загрю то не крывали тым то і чуганю жы так жы быте так ешебы кінни дісту зопален ся задыхал і вздоєл долгу Так Дуже шанували Но чуга не было же вженів але перешло доклоня так До музею не было ґаздно робы музею жебы збрига но і Лемкы мали орнамент такій ну трошкы інакше під украіньску Такій гани такій Но якы тяжко мі приділити він трошкы был інакш від украіньску хоц пошырінь може і такій был але я памятаю мі навет тато мал йому коли моє мама перше вмероту Тато одружу ся вдругє і мужінка нова нова жінка мулда принесла влас таку лемківску сорочку такы гафтована А то были гарны ты сорочкы Але украіньскы сорочкы не носили бо пулякы не спримали в нашых сторонах украіньской вышывкы Я кус посмотріла што єст в інтернеті і прочытала іщы Ваше інтервю два рокы тому котры дали сте доказати наше слово і з вами бесідувал Богдан Гукы з Вырмысля І то зове ся Хто бы хтіл то міг бы найти в інтернеті то ся зове Доочестіня лемківску села Вількє <unk> року і ту власні оповідати о Но дашто о селі і о подіях котры ся одбыли в часі війны і якы были траґічны траґічны драматичны подіі і власні якы польскы банды діяли жебы люде самы хтіли деси Втікати в Украіну ци іж деси але лем втікати з рідной землі робили вшытко навет наветы Нетяжко ім было і зобыти чловека замучыти а лем бы люди ся бояли і і втікали лем бы терроризувати як бы тепер повіли Страшны ріці ся творили А вінка то было село де уж ся зачынали польскы село З єдной стороны то были лемківскы а з другой стороны польскы і село было маленькє і такє А вту власні в тім інтервю повіли же были такы хлопці же купили сой зараз майж тото місце жебы оповідати же были о лопару же парібкы різбяры в Рымановій з вашого села і они суй купили такы з Сородкы де вышытя было такє украіньскє было одраз видно же то Украінці і по якам тоту страшні ся не подабало Поякы думали же то но я не знам што они будут за Украіну аґітувати ци што Но пак тоты парібкы мусіли першы тікати втікати і перші ся уписали і поіхали в Одатку Област так переважнос хыж боды ся сіст хыжы такы акы парокы тоты они были різбяры дыш так Но так они то была з ним під час німецкой окупациі была створена така артилер різбярска в містечку Римановы бо то был Здрій Риманив але бывшый місто Риманив Ґміновы місты называли ся і в тым місті Ґриманови одны з Лемків села Болитянкы Іван Рысик з был створил такій артіль і він навет был тым директором того того артю і там богатых хлопців з мого села якы не хотіли днімечны бы іх зоставляли штобы дід люди з села думали на роботу то не были Но як робіт оні на роботу не брали бо працували звязку з жпрацувал твіртіль а на той час был величезний попыт на лемківску різбу як Німці пришли они купували дуже богато той різбы війсковий самы Німці так сами Німці бы Бо здроє і паньст медкого як в здорою уж не было зовсім бы тур злетіло ся В <unk> мороці в вересни як пришли Німці ото уже в сепным місяци вже ся здрі навет липню вже сіл жебы знеділ так Бо тож была паніка вже вшытко тікало гет іздрі і пустіли аж потому коли Німці пришли В вересни місяці <unk> році війску а не більше Австрияків вершуче руднос попали австрийскє війско не дожкупували туризбу Але Німці особливо Німці дот дуже любили туризм воєнні ті купували Платили ты німецкы маркы он не были такы але были на той час то маркы ішли з лотопольскы вже не ішли Но і і рівночасно робили такій бартер Міняли різмы надзиґарі на цукур цукр будефіцит навет і насилю насильно той час оден час соли не было тотеж мына міняли різбу на на продукты Та різьба помагала якоси жыте якы давати раду Так помагала і люде в селі жыли так досит зажыточно бо окрем того ще мали ґаздівкы так так так так так так так так так так так Шымало дязбы ґаздівкы то не І окрем того шерізьбили переважно зимою бо зимою было вільного часу дуже богато Ною рівночасну господыні в нашому селі были ті три господары якы мали плодні корові то были найбіднійші Але всі інчі мали по три по дві і навет і поне было <unk> куровы а в інчых было навет по <unk> і <unk> курів бо з молока мали велику корыст носили до здоів і на готово там не треба было чытати што скупил носил в дідальні і зразу там Здавали то молоко і носили по десят такє были банькы Лемкы назыка в яркы по пят літрів і мене на односили до гілніча мой же кожды десят літер молока ну а окрем того же продавали грибы гілніч подва малену суници нас назвали годы Ілжыны ну вшыткым мало великій попыт в тому здрою яйця продавали і масло зато же село было близко курорту то была з того выгода Мат дуже велика выгода была і люде доси навет заможны обрали ся в купуваны еліґантскы костюмы нашы хлопці Не курили такі дзиґарі дешеві купували на циґареты такій добрі Але вы в тім інтервю повіли же они гворили як ідут до болутянкы же там іх Товаришы просят жебы ім принесли дзиґарів Были як бы біднійшы і они ім несли самы курили файкы Еже бы не было так ім дорогом они лем так вказували же они такы Видою файкы курил переважно старшы люди старшы поколіня а молоты курил од циґараты циґарі то были такы спорт мала єґібскій тоткы назвы циґаретів были Но і были шы такы з надутку Но і приходили до церкви найбільше в село Дошну бо Дошно былу біднійшы болтянка то они теж заробляли бы носили різбу они судали більше рады Ношні селы Дошно не мали такы доходы они десь там горі здили брали дыр дрова і везли до здрою не до здрою може і до здрою возили але не більше возыли до міста Рыманова до Коміновых міста Рыманів і там Ней там міщане купували продавали дерво та Єй з того мали кєсіно мусіл якы субідавати рады А як єшли до церкви Дводянкы дошно особливу То хлопці здочне знали шыновільців заможнійшы хлопці кевалірка то просили завдже ж ім давало закурити то брали більше зиґарів навет може і по дві пачкы же но і гощали іх рівночас Село Вількаше было цікаве тым што там было Дуж багато молоді хоц сел не были великы але люди мали богато дорослых і синых і дочок сто ско рокува і сокруты Мылы слухаче вертаме по музичній дереві для вас співал хор Лемковина зо Львова припоминам же бесідуєме з Андрейом Сухорскым львівскым Різбаром бесідуєме о його селі Вілька но і зас вертаме до нашой бесіды Мы Як выіздили перед выіздом батько Дал Курову такому дному Поляку якій нас під час фронту мешкал єй дуже будобрий колеґа з батьком і мы єм помагали давали бульбу триґрасу нову был диш в серпни місяці Но і він взял ту корову на отриманя шыбы нам не вкрали шыбны бо были вкілы падкєли останю коровы Нашы Полякы были не взяли А він взял і сховал корову і корову не віддал Так Я ім до речы радил не давайте коровы бо він Вам не віддаст Я відчуто Домам были не взяли мой бат мал добры контакты з тыми Поляками они до нас не приходили ні разу то кєрували Полякі з здроів і водніча То вы тепер повіли о тім што было в часі він тій часы він не так як бы ся мали выселяти вже часы были якысы бамбы Авты были дуже богато побили навт в селі багато людей А што то были за банде Хто были Были поякы ци хто были ци якы полякы Но приходили в початку ночів такы орґанізациі невеликі але одна была така Коли ж Німці же відышли з Здрою і войниче перешли до Кросна Кросну был від івоні чат кілометрів но вісемнадцет певно Німці вже в Кросні был же ся готовил на выізд а Полякы тоі поселили свою банду то одного ра одной ночы пришли од Кабана што кружыли ціле село І той ночы они взяли <unk> штук худобы і в тым чыслі шонродиз вісикіс То ночы было вечера люде як жниват то люди бачеріхали но і солтис стринул Солтис втік з дому і спуток каже Не дідте в село бы в селі полно польскых банды польской Е шо ми ідемо они так трушкы хотіли стати навіт буляками не выіздити Хто были Ты были орысикы Они си споляшли ци якы тепер не везли кіс сіно чы шы Чісно пишеш такє може навет сіно везли так Но ле они зраз іх затримали і так забрали Всі на половину скєнули се самы нато посідали на той віс і шыі до ша были такы гарны ж великы Но і зобрали візрали гаця і клоніч то так конеч ім то притреву бато не скєнуй полвину і світом посідали Юря неє разом з тым так <unk> худобы В Крану было а окрем того не Они же ту справу почынали ще Німці были то приходили взяли в дно господаря бо там были в господарі ся тримали і вівці навіт то двівці взяли в носподар а в том пройшол тіж певный час Знов пришли два Полякы з кырабінами і теж забрали дві вівці Господар мусіл аж іх провадити туди на купальню через лісы обтому його підпустили і зобрали Люде могли ся боронити пред нима нас ты молоді хлопці всі выіхали бо ни за Німців носили краіньскы сорочкы Чікайте як то выіхали Каде поіхали Они выіхали лет <unk> році вже в грудню Ті господары выіхали де были сины малы синів бо не більше на тых нападали бо за Німців носили украіньскы сорочкы Хто нападал Но і польскы банды Дже Украінці Німя так ім то не подобал ся бо тут мали чыні то люде нормально мусили вышы свій вышык кєд нихто ім там ничым не загрожыл Але Лемкы мали право они носили малож і свою вышылку специфічну То більше русиный орнамент жінкы Но мужчыны носили такы гафтовані сорочкы вешыті теж Но але вы тепер повіли же носили вышываны сторочкы то як за Німці влучали м так але якы вышываны сторочкы такі украіньскій якій по неіснує діти тоді же было было Лемкы то не мали ту рушыт хлопы Мали Но но інакше інак то назвали гафтовані тот пілий біло кольору Така смужка мула Ной ди така як на выше бо вышыл під нижей шырокой і рузкой Но то такой середны недуже вузкой недуже шырокыма дмітатом мал таку сорочы шку ты є добро памятаю і но може інчы ґаздовы але приважны мусили приважны мусили такы сорочкы згляного полотна же мало было вышыти так А жінкы мали вышывані такы з орнаментом росленным і то ничого той не дратувало Но а начально сити хлопці такій То было же в місті Рамой зроблена така артіль но і в тій артіль працювало богато різбярів якых были реблітованы на від насильства выіздити в Німеччыну бо то брали так то они якы робили веє архіві тамто не мусіли уж іхати так то были звільнені відвізду до Німаччыны Ем были промусы з вашого села То так были різбяры такі были селы Мілік Різбылы і сол Болтянкы Частина хлопців была села велькє частина села Болтя а інчых партымковито артіль не было то ату артільзирх започепкувал такій был Іван Куцабышын Рысик писул ся выказал бы куцабехы Він не стал тым директором якыс тым тым кєрулом ішли різьба до Німечыны дуже богато різбнім купували І рівночасной відправляли Як відправляли Но відправляли По плочті десь там до Кросно Кросну турвало то як і зараз там был такій центер тургівлі такій в Кракові Но высывали до Краку о туризбу навет нашы Мусильчане неякі одправляли Такы Макіяно Дерхівскій Ім плотила якы жы одповідньо єй Імешкан ім давали в тым місті і они там і мешкали рівночас буду З дому єздити было Але дихто але дехто працююшы на домнику і там возил А што робили переважні ужытковы річы Робили богато орлив і тітерівкєвы тішы дивили ся Пляскы Таі такы наручникы Тот быликы орнамент зроблены тамтыкы пулечкы што можливо там рушник повіжати жебы зойсити учник тата такы вжыткові были рачы том рамкы робили купильничкы робили такі найкыж там листоґій можна было тут курити такы то были ткі вжытковы речы А цікаве о тотых орлах то выповіли же орли то не Лемкы выдумали то Моі аті Моі хлопці десь в інтернеті найшыли шы з Швайцариі робили такы рачы десь в столітю то было як бы іх нацийональне Очывина в де айбах были такы Я не знаю Буди мны досит до нашы горли подібны Але нашы нашы звідто не взяли нашы зовсім іншы а указу якы робили своіх ладів Своі горды абсолютно не мали ниякого відношыня до тых швайцарців А бота різьба як швецарска тона очывидно десь проістнувала десь в стому она обвенно зникла Але тепер як нашы різбярі супадают дуже з том темы але нашы не мали ниякого відношыня тым більше до тых просто суйорли А тіоры з почытку Михайл Орисик якій пришол повернул ся з І світовой війны То може даси виділ і такє мож Но він не знат чдведів але він десь там был в Петербурзі і через ліл іх отуды до полону де сте мож до Русиі Гм як вернул ся але він до того вже ж різбил рамкы они там робили Знали сте Кого Урисика Вен тошо знал то мого батька дворідний брат Но хай гориси Він мол же пят сынів і всі сын пурцювали бо вяли досино Німеччыны Одден найстаршый діж выіхал ту трохы на Украів бунчы Як Німці пішли туди на схід то він звідси вернул ся был Клупі Гайс такій такє село было хутор Він там мешкал то він там штраґічну згыну невідомо яка там была перешыреной смерті Але Красовскій писал Йо там нібы в мандрівці Але не відомо бы під тым гаслом працювали різні Пакше я бым всказал што може єй і вендею ці до того першетні можей владын Він як раз і загынул той юристик найстарший швихал ту на Украіну Він згынул десь як мы ту приіхали Кадже три тыжні жінка батьк і пишу том на той хутор попляло ся на золови хутор каждйой три тыжня як Ваня забрали єй немол то мыше были на статці по туторок державскым районі як вінше был жывий мы там сиділи більше місяц Мылы слухаче кєдвы лем тепер долучыли ся до нас Підповім же бесідуєме з Андрийом Сухорскым же ся вродил в селі Вілька а тепер мешкат во Львові коло самого львівского Скансену і добрі же там мешкат бо барз близко йому ходити до лемківской церкви Він єст церковником се прислугує при службі Божій його мостів вшыткы го знают але найбільше знают того же єст славным Різбаром Оповідали сме тиж про його сынів трьох сынів вшыткы сыны Різьбаре переняли тото од него Но а тепер хыпаль зробиме музичну перерву співат Хор Лемковины зо Львова Зашы Што з васы разом мношкы Но такє звіданя же я даю вшыткым От як люде сприняли же треба деси ся переселяти деси іхати як то было де люде жыли жыли на своім місци В своім в своіх хыжы сідили в своіх горох жыли там суткы літ і ту нараз треба деси іхати Як роци было так же докотры воєтне першы ту выіхали самы хтіли до Росиі дахто бы были може кєтышкы были прихыльні до комунізму може дес найближе тотам від Крениці там не был бы схы А нашы не было схыні до той Русиі бы вызнал тифій ситуациі бы была інформаций шла і за Німців тым більше Шорбы зо священниками і священникы втікали єхали і по дорозі стрічали ся з нашыма людми якы везли Німцям Кіс дарвы Кашов єде Ты Кыш ге што ти комунізм знайте шо він выробляє зо священниками і не тыкі з іщы з священниками з украіньской теліґенциі Тото же ся вшы одбуло так шымых дічы мед з Німцями то было ніж листо по то каж дожли єс зимну а они ітьмес на цілю родины але они мали іша раз шатр сугнатых хвір порбилы єхали на захід З Німцім дозволяли і знав нім рекуналім радили іх натньмеч Тым тым Украінцям тут які ся бояли комунізму Украінцям Двай найбільше священны кіхали даличны згали дали Через Лемківщыну єхали до Німеч найНимечны тіка То люде як бы были інформуваны знали што ся діє в Совітскым Союзі звычайно мали понятя то певны мали полну інформацию Былогват так жже не знали же іх з аґітували і они повірили і поіхали Была така ситуация і тоты банды і так дальше же было зрозуміле же такто Полякы не лишат же мусят як коси выгнати Створили ся банды і крем того той великой банды яка тоні ночы взяла то жы ходили такы дрібні банды і теж зброі зоберал ту воднє то подві штокы ту там То были Полякы Такшы Полякы бывали з сусідніх сіл до Здрою Іонічы Люботова і з сел Клюнкувкы Кунківкы то не звідным походили найбільше Як ту так было же скорше не было жадных конфліктів медже великых медже Пояками же жыли в той місцевости і Лемками А ту якоси такы Зє но такы річы робили Нодвины бымякых конфліктів з Поляками же осі нормальнох односинах але не трошкы так підсміхали ся з украіньской мовы Содяг у того жіночый одяг был зовсім інакший чым той он мал ті фортухы то знате то і лемківскє оня нацийональні Но як жінка ішла десь там через польскє село то не так дітишкы кєдали каменьом ти в селі кленківкы там мож єй нічу так не было здоровє чу там може більш было культурні слізы Лемківці то были дуже доброзычливы ти дроздкє такіло різні Русінє Кідали камянчыка мі батько на медведю з подверя і навет дітя не заперечыл турвити так не был східні до вас Ничо ся отворило ся творила ся така ситуация што такы банды впервали нити Силівількы чы Болтянке ци Дошну ци там Рыманів такє великє было ту бо воровлик то там стрілянины были такы шы навет з милим стріляли Мали они брабу том пор хы фронты люде были так озброєні то было чути аж наше село а то было приблизно коло якых від нас но десь км чут постріли з вітом ішли пост так як вийно Воювали смуляками теж то всі околоці гір были оточені тыма польскыма Но а было вас ін селі деякы може партизаньскы такы ґрупы Нє тоты як мы были ту украіньскы партизантскы ґрупшын не було они вже як мы выіхали они появили ся десь Был в основным горти вселекє згаду інчі но То вын не же выіхали тоді же там не было нас але дальше в горотам то они ся долше тримали І они ся помагали украіньскым партизанам іх підкормлювали бы то вонишы Но были якысы такы возе партизаньскы тоты то воны якы комуністичны Нє то были нацийоналістичні Абсолютні Ня а такых комуністів А комуніст теж были але они были <unk>ых Тоді як же то не же путом присунули ты партизаны русийскє але за незабаром же <unk> мороці вже єй армія бы окупувала нашы але оне дес пану <unk> Сур третіл же были такы партизаныі Навет кугут Петро то был пришеный дес тамы і він навіт помагал Но однали сте його товды Ні Мізнали пізно же тух ну він кугут был Чловек активний є вынику не знатя як бы бы бы бы бы было з тым лемківскым товариством і з тым вшыткым а він мал великій вплыв бы він мал авторитет ридяньской влады а то вше ся робилориства то ся різвали по рыдяньскій владі як же він міг і помагал богато орґанізувати товариство Міг выйти до вшыткых тоты до того начальства вшыткых вызнали заслуженый працівны культуры він мал быти кє почестны званя то він мал право просити за Лемків іде дальці Ану так він мал вплыв той гладый здемонтаґувал рохвосячы Вы товды коли вы там з ним ся стріли вы знали хто він такий єст Но знали што ты є Лемкы він любит Лемків Він такій оратор был дуже добрий очывидно він бул добрий начытаный чловик знал Латин был Він был совітскым партизаном і навіт непартизаном а но шпівым шпіоном штам Дапе і розказу цікава реч як він як його одного разу обкружыли ІНімці найшли го но і єден з Німців з ним спіл То він мені то істо розказу каже но і Німці пішли з ним в ресторан ной він з нима він а йому же придали нашы што є Німец шви был з ним обережний треба якось єм від нього відвязати ся А Німец напил ся пила і пише в туалет і они гозяли закрыти нашы аґєнты русиньскій А ты каже Петре в Тірсі з кількым маєш сил жебы ся вдірло дньом то є небезпечный аґент німецкй каже і писали такы листы шыя нібы шыя неє не в Польщы а я же з Німечы не пишу ти листы То адресували б його адресу і трошкы такій з но не якы не могли свій час його мали знай Кадже я віз дві велізы своіх і выдніалі велізі тай не радию чы радйо передалью передачы каже і провіряют всіх ноая качываліз Яка жы Але Німці подивили ся што він такій смілий і не провіряли каже і пішли дальшы в озді Єднакым чынлея ся спасла ґадна на тым о такы малы Мало різны пригоды в свому жытів што зробил робил ся старал і не тыкі зробил але і старал ся зробити і зроби боту Мыли слухаче так пришли сме уж до самого кінця нашой передачі но не єст ту уж доправды конец бо Наша бесіда іщы буде продолжена за тыжден маме іщы дос дуже цікавого повісти о сухорскых і о селі Гілька были сте нас казами во Львові в Домі Андрея Сухорского бесідували сме же пан Андрий святкувал <unk> серпня <unk> літ іщы раз повім не выглядат на своі рокы а цалком молодсы бо Лемкы ся тримают Пан Андрий выдумал найліпший спосіб святкуваня зробил выставу своіх творів выставил різбы з ріжных періодів свого жытя творчого жытя выставил іх Музею Етноґрафіі і художнього промыслу во Львові іщы о тотых різьбах будеме оповідати но а тепер мусиме скінчыти едицию зато Просям ся з вами чекам на нову стрічу з Андрийом Сухорскым і з вами милы слухаче то в стрічы за тыжден оставайте здоровы Слухайте <unk> процент лем на Скаркова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk>
