Слухайте сем <unk> процент лем нескова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk> Видам вас дорогы слухаче днеска мы во Львові в жыдівскій реставрациі ту Сідят не Жыды а Лемкы я і мій гіст Андрей Толпаш і хочеме проводити бесіду чысто лемківску але з жыдівскым якымси граньом співаньом акомпаниментом Так не будеме в кусцьок як бы кус якых Жыды Но але еы чом мі пришли на гадку Жыды Повідают же лем Жыды ы На Лемківщыні тургували гандлювали ци но робили кєй си гандель більше же Лемкы до того ся не надают Але Лемкы так по правді то надают ся до вшыткого і маме перед собом чловека котрий рядил великым підприємством і робил тото барз добрі бо нашы люде дошыткого ся надают як найліпше і был барз добрым меценатом для вшыткых лемківскых справ котры ся діяли во Львові Зато закликала м го ту цідиме ту в такым барз приємным місци ту годят свічкы світят нам і вшытко в жыдівскым стилю но а мы будеме більше о Лемках То бы ся вродили в селі Святкова Та бы была іщы Святківка Так Святкова мала так в якым было році тото было В <unk> році Юж єм розмінял <unk> Дашто памятате з того села Добрі памятам Што памятате так з дітячых років Ну з дітячых років шмы жыли чудовому прекрасному чарівну місті як і вся Лемківщына в горах річка Свіжівка называла с бо сусіднє село Свіржова Руська І мы в тых горах біля той річкы жыли І як і всі Лемкы займали ся як в нас казали ерництвом пасли корів уці козы І як кажуты вкорми і курей і гусей і все што треба бы в нас было практично натуральне натуральна ґазівка Добре Повіджте ы два слова про тата маму ци влико была ваша родина Так была дуже велика Моя мама з родины смерека ниців ци знаменити родина значыт це было село Свіржова Руська від того місця де я народил ся десь пару кілометрів народила ся моя рідна мама і єй родині было <unk> дітей І всі братиі і сестры моєі мамы кажд розіхались по сьому світу і в один з братів Микола оселил ся в Америці І там створили родину і то же в його родині было <unk> дітей однадцеть хлопців і одна дочка і всі отримали быщу освіту і як кажд найсли знайшли себе в жыті Батько тоже яка і він <unk> році поіхал першый раз до Америкы а потім уже <unk> раз поіхал і там робил в копальнях і в тій копальні і загынул В Америці Дідо мій І наша родины як і всі лемківскій были мала ґаздівку одповідно мала землю вырощували все што можна што могло родити на тых недосючых ґрунтах в горах Мали як і корів і конеі і всю цю господарку і все робили як кажді в нас казали гарували з ранку до ноці і тинжыли Найбільше як што заробляли то це дерво врізали його на сягы значыт везли з Мигорід або в Ґорлиці або Вясло там продавали і штось купили тошо не можна было зробити бе на цій нашій ґаздівці Я горджусь з тым шы я народил ся в тому чырівным місці в тому селі тому што близко з нашыма селами од Свіржова Руська де в нашому селю было ґаздівкы і статі не было ні одного Поляка ні єдного Жыда Жыды тількы мали корчмы але вони приіз приізджали з Змигорода і так як кажут гандлювали в нас ци мали ті корчмы і привозили то што потрібне было людям Мамо называли Рузя Розалия Діда маминого батька называли Лука Розалия Люкіянівна І она ся село Так І пришла з моім няньом створили як кажут свою вездівку і такыли в нас і нас было шестеро дітей найстарше было Юля потім был Михайло потім был Василь Анна Мария і Андрийя Як і всі діти бавили ся Купали ся в рідці одситловили гыбу руками Были пстругы морена найбільше Зберали грибы яфыры пасли корів овец вівці выганяли через гору в Залезля і там ставили такі літні стоянкы де вони были все літо І так дальше то і з ранку до вечера была робота якою займали си дорослі і дітей долучали до ційой роботы Ну робили коли мы дітьми були мы робили пискавкы пискавкы із вербы з вербы значыт молодоі вербы робляли значыт вытягли середину і Робили такі пискавкы потрафил бы Такы Такі мячі Не такій был бай шмат Та рянте звязали докупы мынали і так бавили ся Так Вшытко было скакавкы робили такій скакан перескакували значы хто высше перескочыт через ту скакавку Всілякі были такы забовкы Потом в школе явцівці там першій другій крясі на вчыня в нас проводили украіньскою мовою Мили братя для тых хто іщы не зна што ту ся діє бо лем тепер до нас ся долучыл то підповім же то Андрий Талпаш наш гіст оповідат о собі о своім селі де ся вродил на Лемківской земли а во Львові вшыткы го знают бо рядил фабрыком світить Кондитерска фабрыка де робили прекрасны цукоркы прекрасну чыколяду Но і тепер зробиме музичну перерву но і не знам што бы мы послухали може львівску ґрупу же так ся зове Чыколяда ци поукраіньскы шоколад вышырокы є простоля не смыл чом злоням на прихычка почому з напрых Ягадта Бачка і звычора Аж до раня свичкай нас гасы Чому зна приходи пани Як шапна водан та не такаіна Я простала Чом зноя на приходы Ничка була мытка Чому з на приходы парадны леґіо Яка шак на гей там Коли почала свойна то з війны я найбільше запамятал бы село значыт хоц дукляньскій перевал хоц дукляньска бойня де загынуло <unk> тис тілько диск Червоной Арміі І це най страшна подія була але це було дестак кілометрів <unk> дальше од нашого села і мы спостерігали як там літа самольот летит його Стріляют в нього носит розрыває ци залишає ся дим і деколи быва такше і падає і то буде страшно а потім уже в січні <unk> року коли Німці уже ішли в сторону туды Горлиц Чымало технік і тіма видами транспорту єхали мимо нашой хыжы Дорогы ж не было то было такє болото страшне і то все розбили через свіржову было вісім місточків деревяных бо річкы так тетляла І це все розбили і то страшне страшне было вони в тому чыслі жыли і в нас хыжы в нашій Німці і нас выганяли мы спали де попало а они спали лже в нашых кімнатах То были страшні рокы і коли Затлосили вже про закінчыня війны то мы тоже раділи але мы зрозуміли што тілько же тепер після того коли після війны уже стала ся ося страшна траґедия з нашыми людми з нашыми Лемками Украінцями якій попали під цю страшну значыт траґедию депортацию Якы може найстрашнійшы річы памятати з війны і што вам як у малій дітині хлопчівску было може найбільше страшно бо што было такє же но може найстрашнійше што было кінця сіцивы десивкі Кали ци было так же нон што было Были якысы такы епізоды же было но фронт не ішол през ваше село был кус дальше Но але выділи виділи тото і стояли Німці в селі то Было што такє же нож вы ся бояли же было страшно страшно было было просто страшно неімовірно тому што значыт шум гам возы техніка ідеі мы прятались буду тыкє што брат мій дес там з якого воза німецкого взял нарти значыти і хотіл тікти тото за ним стріляли нас такых Нарків не было якы якы якы Німці мали Стіли Пробувати як на такых нартах можна зізджати в зимою посігу Початок війны мы знали тоді коли дуже богато Самольотів пролетіло них бач як вони летіли на схід во то всі говорили на дорослі сказали злото почала ся війна значы Німці пішли на схід на Украіну на Росию Значыт зміной то было <unk> рік З початку не было нас Німців никого не было значыт была тілько партизанка значыт на конях де коли появляли проышли на конях і мы іх тілько бачли А так не було бы мы трошкы наше село было трошкы дальше від тых подій выє войсковых В селі вони дес нис не зупиняли тількы мычыли іх на конях або так проходили іх Нє товны то были з украіньской повстаньской арміі Два Ну то было уже рік Нє та Ну то нам розповідали дорослі было не за Коли почала ся до ці знищыня сіл страшыня людей што вымате выіхати бы вас як ся не вийдите то всерівно Вас примусило выіхати Все было і того страшно пережывали всі бо ті слухы доходили до нас про те што о там спалили пілсела там частину села там побили людей там І приходили ті аґітаторы Давайте выізджати давайте выізджати бы вымайте выіхати бы це обмін мол населеня і вы мусите звідси іти Вывісти мі топу річ Даякы Ламкы в Польщы мі повідали же Тоты ж пішли на Украіну же они вшытко самы они вшыткы самы хтіли ити они самы ся описували они самы охочы были іхати рады были выіхати Украіну де ту єст правда і як васі в селі аґітували як то было Ци люде самы летіли ся убисувати жебы іх вывозили ци як люде сприняли до тых аґєнтів котры людям оповідали о Совітскым Союзі Были такы в ріжных селах же скорше выізджали напр же самы хтіли Були такіше выіждали і же побули там деякій час повернули ся розповідали якє то там це колгосне жытя і тому добровільного переселеня добровільний не было А тількі підсилюю тому што значыт чым Дальше приходили і аґітували то тым більше погрожували і казали як што вы не вийдете добровільно то буде так як стало ся з тым селом з тым селом де там Хто найбільше был Противил ся цій справі його заберали і він не вертал ся І страшно приводило людей до того што не спали ночами думали як то быти І дійсно дехто уже тоді каже давайте звідси тікати мо тут згынемо і нас тут постріляют Як є само гробазала Як є само гробаль наза Пришло Тома Шаляна пришло Тома Шалама Пішло тома на кіче рушален Пришло Тома Шаляна пришло Тома Шалана пришло тома на кіче рушален мало оці мало звис мало звык Повятало же мяс єст поґатало же мяс єст поґадало мы на уж кошымя погятало же няс єст поґатало же мяс єст погятало мы на Ушко Шымяна лем за оличком кусело лем заличко кусело куси Лем за оличком кусерло лем за оличком кусело Лешко кусельо куси Асла тарте розбира Ано личко нічого ано личко нічого Ановычку нічого не зна лечко нічого ано личко ничого Аноличку нічого не знали слухаче то было ґрупы шоколад зо Львова А тепер зас вертаме до нашой бесіды з Андрейом Толпашом І слас страшенна боротьба Воті Орґанізация де Качковского знайце були Москвофілы єкі хотіли переконати людей што рускі ци Росияне і в нас навіть было так што між святковой великой і Свіржовой стояла таблиця то было так што было написано свіржова руска а были такійшо выставили Руска Русі єдну буку дописа І це русофільство принесло величезну шкоду бо тому штой нарід ті люди Моі прапрапрадіды як перепонує істория жыли на тых землях споконвічно щы з камяного віку там же были наші прадіды і це землі были завжды значыт рускыми украіньскыми землями Не было не было в нас была чытальня Значыт было значыт той ґрупы качковского такой не было сильной было найбільше значыт так страшыли це енкаведисты які зберали Кождого тыжня значыт до громады ходил такій ріг был тому розібы Была записка і было і было перед другой Передавали што такій то од тій то годині бы мати быти в громаді і запрошули туди і там з початку значын малювали што там буде прекрасно што то такій край куди Вас хочуты переселити а Потім значыт чым долше все тягнуло тым більше страшыли при чым страшыли тым што што мы вас тут хочте не хочте і показували на прикладах інчых сіл де вступали як кажут окружали село і до того што всі почали боятись і бояли ся і тому значыт же потом были такій штавайте бо бы мы тут сийне моі все Ну це было уже в <unk> році це был червень В <unk> році і нас значыт выгнали і Сказали што маєте быти всі в Яслі А від нас до Ясля было <unk> кілометрів і це <unk> кілометрів пішкы З одным возом З коровою ішли і тому це перехід од села до Ясла продолжал ся двоє дві добы А потім же коли в Яслі на станциі залізничній і там ще десь два тыжні під відкрытым небом значы стояли і там і корову мыже мали і было так што старша сестра же з молодшою пішли корову ж треба шісти давати і дес там водного поляка понарвали той травы плахту значыт а він выйшол з вилами і за не за ними і єдины шолже по том той оды з вояків якій был на станциі значыт сказал же як все ти будеш дальше продолжыти і доганяти то я тебе значыт застрілю Но короче це были такі мытарства што як кажут што люди там были навіт такішы там згынули в тому Ясрі а потом коли мы дочекали сь уже Зычыт коли вже вагоны подали ті телятникы значы то поселили по декілька родин выден той вагони то один на другому сиділи там же ж не можно было То было страшне і звітам провезли нас до хірва а в хірві знову з вагонів выстли і мы ся в гірві десь два тижні знову під відкрытым небом начы стояли в хірві і чекали на інший траспорт Добре же было літо і там уже стояла війскова частина і перше там побачыл коли на Повісли ту екран плахту начыт там кіно показували же війскові то є там перше побачыл той То кіно Тото Але тотакі метарства по тому коли нас уже ще на вагони же в Хірові то мы уж єхали до Львова значыт через Самбір то было не было де Навід Ночыт помістити ся в тому вагоні така была тіснота то я памятаю коли мы деякі реці ліжкы деревяніті значыт закріпили дротами прикрутили на верху на даху на вагоні І я значыт думаю то найкраше буде на вагоні сісти я зліз на той вагон а він коли сме рушыли з хабора то значыт так почал хытатись той вагон Што я думаю тут буде кінец на ци тия тоді ліг наш війт рукы в сторон ногы в сторону і так протримал ся до наступной станці шыяв же зрізы більше нікому не гене не бо не бачыл што не рекомендувал штобы хтось студи не поповторил одсюмуюці і мій пустубок Де замешкали на новім місци мешканці села Святковы наш ешелон вес вывезли на Донбуас і нас розмістили в Сталіньскій Тоді в області там нас завезли на станців дружківка ці гроз поділили по ріжных селах нас тілько три родины попало водну водне село і там нас завезли така курява страшна пидюка була і нас до одной бабці там а в той бабці была тілька глинянка Значыт не было Дах был тількы такій літній значыт і мы там Значыт не могли навіть ні від душу ні від чого І потом нас перевели ся в інше селоми там тоже значыт та годин на другому Нас розмістили і нихто нами не цікавил ся і ніх никому мы там не потрібні были і самы то шо мали з собою жера Почали розгублювати корову же де залишыли і так мучыли ся пока не почали думати як тікати звідтам і вертати ся домів А вже домів мы зберали єхали лже на не вагонах а в одкрытых пульманах єхали і на вуглі і на металі то не доповід як долгу были сте власти Мы там были пілторо року І там робили в колгоспа в колгоспах Я памятам якычыт думали то мені на уборці дали грабліті металічні коня і я тілько грабал солому і граблі двертал і такій робил цель І один раз цей кінь монголь такій был Йому шли та шлия на пошкодила шкіру і ті ово де ті мухы не давали йому жыт вырвал ся і його три дні не могли зловити того коня то был Такій епізод Страшний якій я ніколи Не забуду Я не зробил той роботы яку давали Я не знал як то буде даче цим то ся закінчыт все А потім ся памятам такє што згарно вывозили дружківку на станці залізничну І мене малого хлопця брали на машыну ка была полуторка і зерно зберали в мішкі а вже на станциі яті мішкы стягу по тому ґузови а другій чоловік підходил брав на плеці і лже ніс склад І зерно так же така така дам робота была ложками насопа з грушками з рушком з грушком яде чыят Чым тебе шты гуляте гулят напитане сы я Чыя я ложкам з лом парто з рушком З ружками з рубушками з рушком о дечыєночыя Чыя дичыя дичыя Чыме нажде гулят Гуля де гулятка Ну мали слухаци тепер зас вертаме до вас спу музичны перерід вчули сте ґрупу Шоколад А тепер припомином же бесідуєме з Андрейом Талпашом зо Львова то власні він рядил Фабрыкум де робили славну львівску чоколяду то фабрыка світоць світоч то єст бренд світоч то найліпша чыколяда найліпшы чоколядовы цукоркы вшыткы знали же найліпша чыколяда во Львові Як я была Маленька Ямишка лату во Львові до нас приходила єдна пані Іона робила на славнім славній фабриці Цвідуць І она приносила все свіжы цукуркы Прекрасны Такы же гнескы зроблены а не деси долго лежали же она одраз я не знам як то люди товды крали ци як но але все приносила і то не якыси просты цукоркы А якый си спартак Якы сы такы чекульодовы з чімси При Красным середині ріжны ріжны Коли она пришла у гості то все штоси нияку дітині такє смачне принесло З тотых часів початокдесятых років памятам тото слово світуць мам таку асоцияцию з чымси прекрасным смачным таємничым І слово ся запамятало Я памятам же я іщы была маленька і думала што бы тото слово бы я його не розуміла што бы тото слово могло означыти я яку дітина думала што то такє єст тот світоч мі і оповідали што така фабрыка робит куркы чыкояду але што то такє тот цвідуч і якы смі выяснювали Но очывидні не могли товды добре выяснити і ужы тепер коли я уж доросла я ся дознала же така фабрыка діяла іщы до І світовой війны же были якєси маленькы такы фабрыка же она діяла пак коли перешли світы то они продолжыли штоси робити на кім підприємстві Но і чытали єм же то анґлицкє слово може быти но може быти і украіньскє такє слово може быти і анґлицкє выбрали на тоту назву но і барз мі было цікаво коли я ся дознала же власні Лемку рядит том фабрыком котра товды для ня была так важна як і для діти То з котрого року власні якій то был рік як ся так стало же вы зачали робити власні в тотій сфері бо з печатку то зачынали сте не з цукортів своє уж доросле жытя правда з чого сте зачынали Коли смы пережыли ціль Неймовірні мытарства депортациі выце жытя в Донбасі вці колгосне жытя Потом повернули ся і мы не меньше мытарстве бо мы не зупинили ся навіт у Львові а єхали батько єхал дальше до Саамбора Самбора хотіли ся туди нада на Борислав на друго і перебратись через границю і попасти назад нас на свою домів на свою рідну землю Але то ся нам невдалы ми зупинили ся спочатку біля Санбора на гірне такє село а потім части частина нашой родины была В кульчыцях і ми в тым в тому чыслі на кульчыцях жыли тамтрошкы а потім в Черхаві значыт одну зиму значыт перезимували дуже в дуже тяжкых умовах нашы всі дітими брати і брат і сестры розішли ся як кажут по по людях і што там кажут служыли людям і за цеми нам давали єсти і мы якось і вся моі брати і сестры Брат і сестры значыт на жаль мало учылись тілько до середньой освіты єй єдиний в допомогой всієй родины значыт закінціл технікум спочатку а потім закінчыл уже сам пробиваючий і Вечірній Економічный Факультет і Юридичный Факультет Львівского Університету і такым чыном я як кажут проберал ся ну відслужыл від них в арміі три рокы і після арміі три рокы значыт посувал на львівскому поробозовы норемонтному заводі і післярмиі Пару років ходил в тому одязі в якому єдным былизові з армиі а потім уже поступово як кажут добы ся якось положыня в жыті Мыли слухаця тепер зробиме музичну перерву припоминам же гнеска мы в жыдівскым ресторані жыдівскій реставрациі В самім центрі Львова на улиці Старой Єврейскій а бесідуєме ту з Андрийом Толпашом зо села Святкова Велика бесідуєме о ріжных річах но і ясне про Чыколяду він Зна найліпше як ся робит чыколяда бо рядил великым підприємством то была кондитерска фабрыка львівска же зови ся світоць Тото підприємство не потрібує жадной реклямы вшыткы знают яку смакоту оно се продукувало Світит то барв в мачло як барвіном корос А сам не барвином Нысагалява Горомы гна Но тепер засвертаме до нашой бесіды І от уже в <unk> році я на конкурсі і основі Бо перед тым я займал різном роботом в тому чыслі значыт громадско державній роботі є был і Ничы дослужыл до того што я уже міг поздати свою кандидатуру на кєрівника на Світоць і коли нас на Світоці оголосили конкурс то я моя кандидатуру была серед тых конкурсантів на цей Я пройшол по всіх підрозділах по цехах розповідал про себе Значыт люди задавали питаня і коротше мне на конкурсній основі обрали головою правліня ты а світоч назва сама Це была така мода В той час <unk> рокы коли почали обєднаня створювати Промысловий обєднаня больвів завжды был такым торговым найперше торговым центром бо він в такому находит што як раз передні шляхів медже заходом і сходом меж Пілднем і Балкієм і тут завжды была така ділова еліта а шо стосує ся в той як раз Світоче то нас були прогрес назвало це взутя выпускали маякы швейне трикотажне промінь бу і коли уже ж шукали яку назву коли створити бо у Львові спше в ті рокы довоєнні было десяткі а може не десяткы а до сотні дрібных підприємств маленькых підприємств якій выробляли продукцию о то шо мы сьогодні называємо середнім і дрібным бізнесом тото все было Але радяньска влада це все знищыла і пройшло обєднаня обєднаня то єст Ті більшікы підприємства обєднали водно і назвали його Світоцьом Світоць бо львівска продукция была найнайкраша в Украіні і не лем в Украіні і коли дахто іхал до Москвы то там просили жебы львівску цукуряду зосміти ся привести ци штоси такє львівскы цукоркы Я знам же І одколи уже почали ся высікосмічні польоты то для космонавтів і для Кремля найціннійша продукция была кондиторскых цельскы Цікаівско світ Як то космонавты то в Космос ідуч теж робили для космонавтів Аж для космонавтів шоколад шоколаді цукєркы там де води іх центр підготовкы То для той центр космонавты заказували найбільше сві продукцию світяча чому она була собом Брали безперечно шоколат це такій продукт якій дают всім хто іде під воду під водою повітры і так дальше це є найціннійший продукт якій был і мабут назавжд залишыт ся цінным продуктом сам шоколад боєм має такі властивости такі складникы што они дуже потрібні для людины Як нас технологы казали Шоколадка світоч цедан заміняє біла гру Но я не знам ге Жбы наша рекляма не зробила шкоды бо може дахто буде купувати Але мі ся здає же но я не знам Тепер люде гварят же тепер коли підписали з нас тє контракты до <unk> і так не помагат То правда Не зовсім Не зовсім Значыт чому в той час коли я пришол на світо была найкраща львівска продукция Ци першу чергу тому што вына тоді были кондиторскі фабрыкы в кождій області якых было там <unk> і фабры і фабрык было в Украіні <unk> кондиторскых і всі выпускали практично одну і туж продукцию а львівска была найкраша тілько тому што у Львові радяньска улада Була не з <unk> року а з <unk> і тут більш люди порядні біль До церкви ходіт так дальше они знали што не можна красти бо то не колгосп колгоспах навчыли найбільше красти і так даче і так дале Мыли слухаче на тім очывидні скінчыме нашу бесіду з Андрейом Толпашом Барс дякую йому за час за бесіду барз приємні было з ним бесідувати ту во Львові Жыдівскій Реставрациі при мікрофоні была Анна Кырпан До стрічы за тыжден Оставайте здоровы Слухайте <unk> процент лем на Скаркова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk>
