70% #136 - Володимир Дрань зо Святковы Великой, 4 X 2014
Ц03:Е136

70% #136 - Володимир Дрань зо Святковы Великой, 4 X 2014

•

Опис епізоду

70% #136 - Володимир Дрань зо Святковы Великой, 4 X 2014

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте <unk> процент лем не Скракова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого ся леякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk> Витам вас мили моі слухаче при мікрофоні Анны Кырпан нска мы в місті Калуш Іванофранківской области ту пришли єм до пана Володимира Драня але до него в гості пришли дві його сестры молодша Іванка і старша Мария Щестливо я трафило бо пані Мария мешкат аж в Полтаві пришла гості і малом таку добру нагоду з ньом побесідувати Іщы не тіло родины Дранів але отім пізнійше Зараз лем повім же як так ся стало то зачала єм бесідувати з том найдальшом сестром же мешкат в Полдалі а пізнійше будеме покус зо вшыткыма Бесідувати мушу повісти тиж же бесіда з паном Володимиром Драньом была тыж цікава і він чытал мі барз цікавы поезиі они будут звучати гнеска нашой едициі а більше почуєте певне уж за тыжден Потічкы потічкы мала і найбільша річка зачынат ся з потічка Потічкы воду зберают потічків ріками оддают Течут они тисячами горами лісами попри людску раді з горе конец Пути то єст море Ізмыла тота водичка з каждого нашого лицка Ісизы селены Певні зато і моря селене І каждий напевні знає же вода і жытя дає де неє воды а не росли там нич не жыє і не росне Володичка кров землі таку силу має Процвітают народы ті хто єй вдосталь має Лемкы своі горы мали Бескіды низенькы і там вшытко своє мали лісы і студентів Я запамятал од матіска нашы лемківскы потішкы бо сме з потісків воду пили як по ягодий грибы ходили потіцку потішку маш чысту водичку ботече зо студентів чыста і свіженька І спеку твоє водитя остра і крижала як бы з глубокой кірниці тілько што набрана І так пити ся давала ліпше як солодка вода якы бы в собі чары мала для старшых і для молодых Бо не тілько справу пити она задовювала Силу жыти і робити она додала Што року я єжджу на ватры і до святови на Лемківщыну Як ся вертам то мушу набрати спотічка водичкы хоц плящыну Жебы же єй дітям дати тіж той выдичкы ся напити вшыткым родицям могилы взяти Як святом владичком покропити Але зачнеме з пані Мариі Ну то лем повім же пані Мария Дрань по мужу Міщенку барз ся журила же не годна з зо мном бесідувати по лемківскы не памятат уж рідной бесіды але бесіда з ньом была барз цікава Ну хай мі выбарчыт пані Аннай і вся програма яка выкувы высвітлюєте при Лемків бо я лемківску мову геть забула Повідьте кусу собіні з Юкар рока перше <unk> року та повіджте кільку років вы южы жыєте в Полтаві Як такы было же вынашли ся деси там схід Ставют Рудина переіхала ту до Калушы Но і вшыткы де пішли де ся вчыти такы Ну пухкали сме бы приіхали в <unk> році весною Мы попали в велику Украіну на Харківщыну зміівскє реййон і там пробули літо <unk> зиму <unk> на <unk> а пізнійше моі батькє дуже были насторойні повернути си на нашу рідну Лемківщыну они не уявляли што це вже неможливо Ім здавало ся што як они приідут на західню Украіну то перейдут собі свобідно через кордон і буде іхня Лемківщына З величезныма трудностями мы весною <unk> року в страшных жахливых умовах єхали на захід тому шо Была вдана вказівка урядом штобы ні в якым разі переселенцям не продавати ни квиткы на поізд ні сприяти іхньому поверненю тікы треба было жыти там де нас переселили у Харківску област Харківскы области мы были в Зміівскому реґіоні село Гініівка нас было родины а слідуючы чотри родины были уже напевно через вісім кілометрів в слідуючым селі О так розпорушували нас шмыяк асимілювали Ну але тягнула ся душа додому І приіхали мы в калышы З великыми труднощами приіхали Жыли тоже з великыма труднощами з тмушу Сімя была велика девят чловік нас было а будинку де жыти не було мы знешли Батько знишол будинок без вікон без двери так мы поселили ся Першывка леше ну были трудны ще до будовы лес і так дальше Ваша родина пришла до Колюша Вас люде доукола нормально сприймали ту было дос дуже Лемків і ся не дували Нє нас приняли оце місцеве населеня не з великым ентузиязмом Я вам скажу з великым О двадцете як поличыло ся в ци нібы была угода меджы двома державами Польщы і Украіном Поляків переселили чыстину Польщю а Лемків переселили на Украіну Але місцеве населіня дуже было проти цього штобы наші Лемкы занімали польскы будинкы Польскє участкы землі вони розрахували што це все остане ся для них а тут вдруг зявили ся як сніг на голову якіс переселенці з Польщы і вони тоже претендуют на будинкы на землю на то все нас наприкыт ґали ся не всі любили і не всі нам хотіли шось допомогти Ну були єс дикіше спілчували буду дикіше допомагали Я не можу зказати загало Але це відчувало ся я на приклад коли ходила в школу в нашу тут ґалишскєкы Коли кінчала десятый кляс я відсувала дуже зневажливе відношыня до нас Лемків Я відсувала причыну напр в школі В школі вы не ділили домы дома якы зайняты В школі выбыли вшыткы як бы рівны вшыткы Але што могло быти причыном школі Бо наприкляд добре Лемкы пришли заняли якійси дім а тоты сусіды хотіли може його самы заняти Може они были незадоволены допустим напр такє дайны на то але в школі як бы Вшыткы єдносі Ци было віддзеркаленя іхнього стосунка до Лемків в сіміі Ци діти звідсы брали оце все зневажливе відношыня до нас Я тілько так пояснил што це все шло від єхніх батьків што они так зневажливо відносили си до нас неважливо не дивлячи ся што Лемкы дуже гарно вчыли ся майже всі навіт на плодив Закінчыла я десяти літку калишы поступила я у Львів медичный заклад на зубнолікаря учыли В нотах называли зуболікарска школа Трохрічно після <unk> класу В той час ци была майже та сама програмшы і для стоматолоґів але тодійше у Львови Навіт Стоматолоґічного Факультету в Медичным Інституті не було І я закінчыла тоді трьохрічну току школу а після того уже была в медичным Інституті одкрыта кафедра стоматолоґіі де вціли ся чоты рокы Ново мене трошка куційшены і я працувала на Івано Франківщыні спочатку в инивскому рейоні по тому В усилі мыслів потому Калиси до Замізя То я працувала до Сімыка як зумный лікар Я працувала як зумный лікар до семдесятого рока в <unk> році я вышли за між і переіхали в Кыів чыловікы де прожывал в даный час <unk> році в Кыєві працювала працювала і жыли мы з <unk> ріку Кыєві до чорнобильскых тых траґедий Коли стала се оця Траґедия в Чорнобилі мы рішыли поміняти місце жытя І коли выбухнул Чорнобиль рішыли Дєщы два рокы там прожыли <unk> <unk> аж <unk> по обміну квартиры З Кыєва на Полтал япері мы переіхали Смію Пылтал І так мы з <unk> р дотепер жывемо в Пылтаві інжынер геодізист Аркадій Андрийович Він роботу Він знайшол роботу А я вже буду на пенсиі тоді я оформила пенсиішы в Кыів і в Полтаві я вже не працувала по фаху свойому одна дочка вона з нами жы А тепер зробиме невелику музичну парарву од Кракова за ваячка мя взя В Бардійови моі власы стри гали Моі власы сей га на коліна падали Отец мати і фриірка полака Моі власы шый га на коліна падал Отец мати і фреірка полака гы Отец мати і фреірка не благачте Ліпше ви ся пану Богу погоєте І як надлетит куля Як надлетит кульочка Я ся скочу як на небі звіздого гучка Як надлетит куля Як надлетит кульочка Я ся скочу як на небі звіздого гочка Юж мі грают юж мі грают бубну Юж мі братя куферочок рыхту Престанте мі грати престанте мі бубнуват най ся піду зо свой милой пожестанте мі грати престанте мі бубнуват най ся піду зо свой милой поже Іщы піду до Цментара ного пожегнати свого з няня старого Ставай отце старій з того гробу много Взяли сына за выячка твойого Ставай отце старий з того гробом нового Взяли сыны за воячка твойого Пропультову Выд там ходити до якого лемківского товариства так я ото з початку як не приіхали я навіт не знала што хто небудь там єй з Лемків У тій Полтаві потому з годом я познаєомила ся з тыкало є у не лемківскє а Украіньскє Товариство Світове Товариство Девы та буде така орґанізация я ся з цію орґанізацию звязала ся і хотіла взнати єд якій небудь Нащадкы з Лемківщыны на Полтощыні міні сказали ше іх дуже богато по всіх районах Но в самій Полтаві я знайшла тілько <unk> чловік Я вже потому заняла ся тою справою розшукувала тых всіх Лемків <unk>надцет чловіків ме так постворили невеличку там орґанізацию Лемківщына при то Украіна і Світ Вышли был <unk> рік і одраз зачали си цікуванє не пізнійше значно пізнійше Я дес напевно через <unk> років аж почала розшыкувати своіх Лемків <unk> років значыт то был рік децетатак дес так і вызычали більшы тым ся ціковити і тоту Товариство Украіны Світ з початку оно ся якоси інакше называло а пак ся звало Юш Украіны Світ вызычали ся ціковити і выповіли же назберало ся в самій Полтаві пару Лемків і вы створили Як бы своє товариство оддумало ци окреме Товариство Лемківщыны Таку ну мы входили в це Украіна і Світ в тому ну і мы такы спількували ся з тою Вірою Михалівною і орґанізували один раз выіздку Лемків на Ватру Уждынів Ци был <unk> рік одді нас поіхало дванадцет чловік в тому чыслі лицей Микола Ткачек Він был орґанізатором нашой той ґрупы лемківской мы мікроавтобусом нас было ні то <unk> ні то <unk> його Зінькова єхала ЛАТы з чотерьох чловеків Яворина то о пісні то а може о пісні то был єденкомпініатор Як та іо Тріу Явы Яворина Ото мытны Лемкы Они лем співали лемківской Пісні і є Лемківскому Одзі Ото мы один раз З Полтавы поіхали на ту Лемківску Ватру Жд більше яправда на Лемківщыну не єхала бо то же і вікны той і здоровля не целым Ну ничого я там з своіх спогадів дітячых не знешла будинку нашого нема І впомині Все пор міняли ся саду нема будинку нема школы до якой мы ходили то же вже было все розєбрано єцівно Зникли я не знаю з людскою допомогаючы само по собі Храм наш оцей православний шыбугы было тоже є розібрали Полякы так што дуже богато нашых сусідів будинків зовсім не зовсім не было розібрані побудовані нові я была дуже дуже здивувана што так з тых Можно сказати <unk> років што я перше попала на Лемківщыну што были такы зміны і в природі і на околишньому середовисці ничого я не могла Навіт декілька тікы будинків якых є запамятала в дитинстві я іх змогла знайти і взгадали іхніх жытелів В цим нашому селі святково велик Але ваше село істніє а сут такы села же там просто ліс Там там не і нич А ваше село іщы єст є была єм в тім селі Быле єм в кій церкві в середині Прикрасный там і кун там ця церкви ш <unk> єст там році Прекрасне то просто мі она не так ся подабало бо мі м недало же в святківці Як бы ліпша ліпше гармонія форм архітектурных але в середині церков в Святковій Прекрасна то перлина І знате якоси фронт был і в Першу світову війну і в другу і то же церква стоіт то тыж чудо так Цел встояла а ташы збудували собі якусь нову оця не встояли оце то значыт треба повісти же в р село перешло на православія і уж зо два рокы поставили капли та правил православный свясвященник і там люди ся ішли кати ся молити Но А цяы старовины церкви вна зберегла ся зберегвала ся полністю і навит і от мы тоді підвидали сий храм помылили ся згадали ся дуже старовинні ікони дуже старовинні розписі так штурально Мили слухаче припоминам же мы в місті Калуш пришли сме до родины Дранів і бесідували сме з Марийом Дрань котра помужу пише ся Міщенко і тепер она мешкат аж в Полтаві Была така щастлива нагода єй ту видіти і я тым ся скорыстала бо вышла у нас дос цікава бесіда а тепер попрошу єй брата Володимира прочытати свій верш Ш <unk> років по выгнаню Того літа был єм в святковий на обистю своім Там юж жыют ґазды новы назвем гы моі Але што там тепер моє Збоку стоіт чужа хыжа і позерат на ня як звірина хыжа Просили сме ся в то ґазды на стодолу ночувати Не пустил нас же будеме сіном утоптати Постоял єм на нашім пляці де лем стоіт спеца горбик як бы на старым теметі занедбаной гроби А ту было наше жытя Я ся ту городил В погыняні по ті з дощок в підлозі єм ходил Цизы в очах заблищали хыжа мі ся привіділа таку як сме лишали стріха ґвонтів стіна біла Вшытко тото в оці мінів Помяти ся про явило як бы в дакым дивнім кіні мі ся прокрутило Виджу вшытко в середині сушнів пецок горці мискы Постід заголовкы на переді і выразні вшытко з близка Фамилийний стіл єм виділ бо сме з собом го не взяли лем нихто за ним не сідил як сме все за ним сідали стоял в кухни під выглядом на ним обрус полотняний Так все на різдло выглядал зерном засыпаний страв дванадцет нашы мамы на стіл подавали жебы сме так цілый рік стіл богатий мали На великди на нім было паска жынка і кубаса на кєрми за ним східила вся родина наша На стіні над ним образы до них богу ся молили Каждий ден як ся на вечерю вшыткы ся сходили Воз надворі было літо міся зима припімнуло Зимі роботы більше в хыжы ся робило І вшытку м роботу виділ яку товды ся робило нянь мамо бабця дідо кажде штоси там робило за пецом стоіт выядло коло нього снувальниці Під выглядом стоят кросна верх вниз ходят ничениці Мама бердом сит дуркали баб ся істы рыхтували дідо тихо скубли волны а нянь выпряли Не відєм стрібра злота в середині видно было але дорож од злота тепло рідной хыжы был Зробил мі ся жаль на серці за тым вшыткым што страчено І самы злочы потекли сизы гіркы і селены Гущам дошы приложыл цибы сизы повтерати Як ся взяли так зачали злочы образкы щезати вшытко щезло ниць неє Неє діда ни бабусі Лем ся серце тяжко биє і чого си дзвонит усі Дзвонит як віщуло дямба же так мусит быти несуджено дідам няням назад ся вернути хыбаль діти або внукы будут приізджати на місце дідовой хыжы землю цілувати місянич не лишыло Лем єм землю поцілувал і для дідовой могилы мішочок і на поку Пращай пляцу десягру пращай рід ти загорода ту ся няню мі наробил вшытко як бы взяла уладу А прошу повісти Ту нам писано дзвониш як віщувал Дзямба Хто был такий Дзямба і што віто была стара родина дідо з бабою были є у селі Літа вони ся лишыли вони не выіхали Як люди ся зберали николи люди не іти Там добра не буде іти тримайте ся свойой землі Але Раз ідете вы ся уж не вернете не вернете хыбаль о так він і казал Внукы вашы будут цілювати тоту землю а вы ся не вернете як выідете м і вони померли так лишыли ся бы решту вывезли на операция Вісло пона вывез на німецкє одысканя землі як то называли Ґурний Сльонскы А они такы поминают не знают де могили іх і хто іх там похоронил лисіли ся Дзям Ватоли Він так під лісом жіл дальше відселат рокы Заспертами до нашой бесіды барз дуже цікового нескы мі оповідат пані Мария Дрань же пумужу Міщенко просиме слухати же тото то товариство орґанізувало вандрівку на Ватруждыні і так до свого села вым могли тати та но та была така Вася лика Мандрівка ве аж доплис Я машу повісти і для нашых слухачів же не єст так просто поіхати з з Польтавы з другого кінця Украіны буту наприґадзоюла ци з Івано Франківска то легше Але з Польтавы і може молодым іщы легше а пус такым поважным Лемком тотящє То то тиж подвиг Отама ліхати тотатий кавалиц дорогы то зато може дахто думат чом ся не іхало каждий рік а то не єст летя што треба переіхати перше всю Украіну так а пак іщы границю і стояти на границі і в черзі і так дальше то єст дост велика дорога і пускати ся треба мати і здоровля в тиш зато не єст так просто Добрі же зробили сте тото бо маме дуже такых Лемків же ся не понагляют і гваряты што єм там не виділ ци што там тепер цікового але преці то важне видіти то місце де вы ся врудили де жарили вашы люде ама діду прадіду Баба пробаба і вшыткы вшыткы Вашы предкы то єст ваше рідне Вы можете дашто памятати ци не памятати але вы тай вышли Зато то барз барз важне І я бы повіла же каждий Лемко незалежыт кількома років як іщы здоровий іщы владен ходити то мал бы піти А найважній бы пішли діти в рукы то найважнійше ну од я свойою дочкою Поіхали єй обіцяла што я повинна показати єй Це місце де я народила ся де я выросла і она была дуже щестлива і дуже єй сподобала ся Лемківщынам Оленкы Она была дуже задоволена і дуже щестлива што я єй туди змогла привести і показати свою батьківщыну рідну свою землю Ну жаль што не зберегли ся наша будівля наша хатина наша хыжа як казали в нас Ясий хлопец молоденькій них то оромя Ничне Ясий хлопец молоденькій них то омя ничне Лемра і речы але она не по лем та єдина афри і речка але она не Хоц бы она повідала а ви ого ожы Хоц бы она повідала немо ожы Сама не е закыликы ле подяничку не былжы Сама амер не еза кыли і кыл подяничку не был Она мене закликала до коморы до свойой Подала мііпу гарвина Дорученькы до Му дала мііпу гарвина Дорученькы до Мо Яси хлопец молоденькій них то горомя Нич не езна лем та фреіречка але она не поєден афреіречка але онам не по Прошу уповісти што памятато з дому ци памятато наприкіт свята Єдине што я памятаюш ото на на свята завжди были выті Горіли субіткы по всіх нашых горбах на я быликы собіткы были субіткы і мы всі пастухы старали ся як найвыщу як найкращу зробити што было нагоріла долгы і было видно з усіх кінців села І ходили так мы ходили на сой Ну мы правда не скыкали так через воє як це все роблят на сході Але што робили воє воген ну а ви там поберали співали співали співали І єдине што нам завжди батько куплял Все так бы сказати величезний для нас было цімус газовану якусь кольорову водичку будилках і мито выпивали коло той субіткы Я не знаю яку но тепер його назвати оце цю забаву але о цю забаву є памятаєш што батько нам привозил такє кольорові утилоцкій з шіпучком Собітка Зо вшыткых свят што ся святкувало найбільше Яна ся запамятало бо было серед теплого літа як пастушыли у горах діти Великы оген запалювали што го собітком называли Повідали же то іщы од Поганів але палили го і давні християне Для діти то было барз весело змагали ся чыє білься на ціле село Як ся в Зиві лісы підсыщало Конары на купу ся складало На выбрані найблизці місці здерали пастухы тоторіжя Як худобу стаі янкы позаганяли цілой округы до гурту ся здрало І собітку запалювали сой вериді розкладали таку гостилю сой робили раз в рік так ся бавили І были танці і співаня од гріхів вогни очыщаня През огінь перескакували гріхы вогни спилювали Были такы місця з супідковы на штыри стороны од Святковы де найвана ся зберали під весілься парували під повірками під марешком під коленьом під острежку на сельджых вершках під чертежом на верску і під Уверезом На другій ден ся в селі зберали каждый свою субітку выхваляли Чыє найбільше кільку горіла Што ціле село єй виділо Вшыткы долго тото свято памятали Старшы пастухы палюнку куштували Така давня традиция была тепер жаль бо ся уж гет забыла Неє худовы зникли пастухы неє забалы дітячый втіхы Іде си пропали тоты святы духы што огни выпалювали гріхы Но і зас вертаме до нашой бесіды Твы были котра дітины Выпрошу вычыслити вас так родина а сімя наша складала ся в той час дідусь Дмитро бабуся Пелагея мама Олена батько Микола і нас Четверо дітей тоді было значыт Василь самый старший Мария друга Володимір І на сама меньша сестричка Аня яка народила ся вчас війны в <unk> році у лютому місяци Коли наше село было окуповане Німцями коли была сильна зима величезні снігы і народила ся оця моя сама меньша сестричка на той час Аня в <unk> році де лютому місяці оце было дуже нам тяжко томущы Німці евакуірували сімі з маленькыма дітьми значыт ішли ішол перепис населинь Заходили в кожный будинок всіх якій были трудоспособні діти наприклад я мала <unk>надцет років мене заставляли працувати на німецкій кухні і з моім братом Старшым Василим а о той володя йому тоді было десять і ту сыстрічку маленьку і мою маму і бабусю дідуся евакуірували іх на фіри і вывозили невідомо куди Ну моя мама з Схытрила Володів од того десятирічного оставила в дома заміст мене а сама зі мною і з тійою маленькою на руках дитиною рішыла выіздати Але выізджати шобы обовязково по дорозі втікнути Отакій ней был плян моєй мамы Іст правда покли соберали нас з усього села на тій фірі цель родин было досить богато з маленькыма дітьми і з такыма нетрудоспособныма і соберали там в центрі нашого села А поскількы мама была з маленькой дитиною то Німец нам дозволил зайти в саму блишню хыжу пока выни ци все гуртували разом І мы за слів цю будівлю але мама мала тілько думку тікати Тут же ж свойому селі же тікат Посиділи метрошка у будинку і мамо посылає мене Іди вперша Біжы туди до річкы Як не будут стріляти буду по тому бігти я за тобою з свойою дитиною Так я пішла перше Через снігы такє більше выще колін Но яка тамдцет років дівчыску пробігла я од будинку до річкы ну метрів напевно <unk> нихто не стріляє Потому пішла зо мною і моя мама Тоже они як то не замітили наш ми з тіє будівлі без іхнього дозволу выйшли Але куди ж ми дінем ся з зима снігы так мы ідем по тій Річці так трошка она была в глубіні нас же не было видно А там буде такі знайте тоді в Нелемківщыні Называли ся такі стаянкы ци така будівля на сіно Дорогы оборогы тикы знайте Они были так трошка дальшы від будинків і заполніні сіном суловома сіяно всяк для годівлі худови і мы вышли там на такі піддасє туди до того сіна залізли і там заховали ся Долго дособерали селит ся кавалькада наша ціла а потом в кінци кінців погнали всіх людей дальше через село звіржувала туди внапляр в напрямі інчых сіл а мы сиділи там до Самой ноці В тым сіні і з тою маленькою грудною дитиною мам і вечером пришли ні два брати сіно для своіх коней І там вони нас знешли Ну знайшли і ну зговорити сме не могли мама показує свою дитинушу ш нас ґєвек ґєвек Я не хочу я не хочу і выни сказали Вертайте ся додому І мы ночю пришли з той мамою з той дитиною до свойой хаты Заховали семе тоже у себе на стриху бо бояли ся навіт показати ся тым Німцям а полний будинок был Німців полний Нас была така досит велика хыжа наша на три кімнаты То всі ті три кімнаты были полністю бокотом лежали Німці якы приізджали з фронту на відпочынок а фронт від нас был дес так кілометрів пятнадцет То коли мы повернули ся додому то ми сиділи тоже в сіні шыбы якось так адаптувати ся і показати ся на другій ден шыбы зайти вже до нашой хыжы Ну але вони вже нас лишыли в спокоі ни неций Не выганяли нас такми і залишыла ся наша ціле сімя І старший брат і молодці брат і найменьша сестричка і мы перебули цілі Фронт аж до травня міся <unk> р Всі вдома тілько дідуся і бабусю забрали дес там на <unk> кілометрів вікы з село выкынули і там выни бутому повернули ся до нас Оцеме на такі спогоди Были найтраґічнійші бо це было страшно бо было дуже строга зима Холодна снігола і мы опинили ся такому іщы нас евакувірувати хотіли а мы старали ся за всяку ціну повернути ся додому зеленем посі оселене зышлы зеленем посі ял зелене зышлы Котрем дівча а люби і за мене неепішло Котрем дівча а люби і за мене не епішло Фреі рецькы штырі про што сте ся агабили фреі рецькы штырі про што сте ся агабили Про тебе фреере же сме тя любили Про тебе фреіре же сме тя любили Іст м не танцувала аж буду прібуваы Збучка на яличку прескакува збучка на яличку буду прескакува Мари сют тетинаме собі родина Ани ти ани я не мам ефреіры ани ти ани я не мам ефреіра Не мам го не мам го ани сильне жычу Як мі буде треба то сой го пожычул Як мі буде треба то сой го поожычу Божыча нифрер такій до любіня Як стара корома зимі догоіня Бо стара корова не хце ся доліти Божыча Ниґіфреі не хце ся любити Божычаний фрегій не хце ся любити Палюнко шалюнко добре Тебе еепити Ой пию я пию до самого орана Што за паалюнка а жея не єпіяна Што за паалюнка жея не є епіяна Ой пяна ой пяна треба ме не вести а напере тме юночку нести а наперет мене епа юночку нести Лемкы були дуже трудолюбили народ дуже трудолюбили Жыли вони так бы сказати не дуже розкішно тому шы землі наші на Лемківщыні были бідні і не всі были заможні Богато издили на заробіткы в Америку там вни деколи повертали ся здоровыми повертали ся інвалідами і старали ся за ті зароблені грошы якось піднімати в господарку Мій батько Микола Дрань был дуже проґресивной людиною в нашым селі батько його был війт а він син війта мал бібліотеку свою сільскогосподарску він старал ся зробити богато всякых нубществ у господарстві тому што ранше была кірка і лопата Батько мій уже закупил отакій плугє шбы орати землю плужкы шбы судити картоплю Всякій кістикій кєрати куплял жебы му лотили лже не ціпом а з допомоґы механізмів о такій він был проґресивний дуже прогресивний чловік на наций час Но смуты гладят часту жы Лемкы были консервативны Але выоповідате про вашого тата же радо принимал вшытко мове што браті вчасі о што было добре што можно было застосувати того того куристо Звычайно звычайно єй і людям помагал і сам старал ся іти якось трошка попереду того дідівского методу господарюваня По перше з допомогою і за так све сказати мого батька іщы был в нас дуже мудрий учытель звірік вони побудували навіт у нашым селі Кооператив а ци была новина на Лемківщыні тому што ранцю торгівлю занімали си тікы Єврейскє якій там клеркыт жыдівскє а батьку з тым звірком звычайно з єй громады побудували коперативу і батько там был першым продавцем у цьому кооперативі Ну і окрем того цесийскє господарство Господарскы реманентя він оце куплял і старал ся людей до цього як то залучати шы іти має праве же він не сам лем хотіл але хотіл і інчым так і дак дак так і по тому я знаюшу Сусіды брали оті тереманентя на своі господи тоже обробляли землю обробляли картоплю нас основний продукт ци було картопля і такы як лес він тягнул ціли Лемківщыну трошка на такій екійск Ур Може м сказати же так наудало і його дітям Можу Мож ме сказати же діти ты жыти ся Так якы ся уклало Но як Вам сказати Я не знаю як мы приіхали Укалыш оце <unk> тому В році цель <unk> си был дуже голодный рік Мы страшно голудували Я навіт не знаю як мы тоді выжыли Тому же нас была величезна родина девят чловік і не было ниякых способів для жытя Єдиний батько працувал на каліным в заводі у Калы І отримувал <unk> рублів <unk> рублів рок так а буханка хліба коштувала <unk> рублів Можете уявити як ми тоді нам было трудно но ідно мій батько заставлял нас всіх ходити в школу Мы всі закінчыли десят клясів Цей час ци так было як університет Засы А по тому хто як брат старсі пішол на фельдшер вчыти ся у Івано Франкіссмін працувал фельдрус Мій брат вчіл ся в бурсі вже в <unk> класах бо батько шыл в Польщы його як то пропихал так трошка по світі шбы він іде В Ґорлицях Ґорлицях у бурси Закінця по мойму два клясы я не знаю чы ци рахувала с <unk> і <unk> і по тому Наступила овіна Зачала ся віна Єсе ну скінчыло ся было німецка влады так окупациі Сада і школы закрыли і він повернул ся оцей мій брат додому Ні зверти Я поіхала в Львів закінчыла оцю нашу Академію смію ся Стала зубным лікарем Брат оцей Володя ну він же пізнійше закінчыл будівельный Інститут в Одесі по мойму Сестра Іванка о це зі мною тотєл она вже народила в Калыші нас закінчыла залочно товельный харківскій Четергово економічний муж є вжы і Перебутой Так што всі з стравця што народила ся в лютым місяци року но закінчыла хімічный технікум Калышы і працувала на хімічным заводі докын Працювал так што всі мы мали освіту по можливости кожний з нас одержали освіту і старали ся якусь корист принесли і принести нашвиско нашой державы Отака была наша родина Повіли сте же Лемкы здоли як дорубиты барз были Трудолюбиві батры крім того што мож жыти іщы повісти Но я бы сказала ся так реліґійні трудолюбиві друзні І я бы ся сказала старали ся також піднімати з шеіі Культуру з своімантами От наприклад мій батька моя мама Вони ставили пєсы Старицку Іщы якєхос по мойму основному старицкого Вони брали участю у тых выставах прилучали і нас молоды дітей мы танцювальні гурткы были в нас в школі Но яка ж така культура трошечка розвивала ся в многу з тогочасным можливостями тому шті села Польщы не дуже нас там освічувала Коли до війны школа Была чытрьохкласна Выкладаня было польскою мовою правда я щы не ходила тоді до школы тілько мій брат ходил старший то учытелі заставляли тілько говорити на польскій мові і навит за цекали Але все ж такы олоті Моіх батьків іхні рувесникы выни старали ся ставити своі пєсы украіньскій я вважаюшы ци был величезний выклик Полякам Я бы сказала што це было нацийональне пробуджыня украіньскых тых Лемків жони старали ся якось не тілько працювати але шы і культуру свою збагачувати грай мі мужыка на чмыка А я більже оплачу я продам выка Ойграйте жем і грайте мо і музиканте а я ван заплятю вы ся меграю музик канте грают і басуют а у моі водка шлежы ся катуют Заграй мі мужика заграйте мі вашы Майжойвы танчую своімы часы Майжойвы танчую своіма ды часы Были сте т на фестівалів Уждыні Та виділи сте тут фестівыль ци то на вас зробило яке выражіня Ой плакала з початку до кінця На скількій це все сплинуло в моій памяті оце жытя наше в Польщы оці нашы прекрасні горы оці прекрасны природы Оце Знайте це все так нахлинуло на мене а ціщы лемківскы пісні якы кожний гурт выходил в своій пісні співал І про Горы Карпаты і про село і про те і про коханя і про страданя і то Я перший раз як поіхала на Нациюват в Ждыні то мене оці не высыхали по перше моло я почули свою мову Вже як сказати і відвикла і забула єс скєтаючись по ріжных реґіонах Украіны так што я была страшно задоволена я была дуже щастлива што міні Господь допоміг же в такому віці добрати ся до тых істоків свого народжыня де я народила ся до той свойой пуповины звідкі походит наш рід моє жытя Я была дуже щестлива і дуже задоволена Ну більше же я не рискнула єхати бы це дуже тяжка дорога Я насилю жыва вернули ся звідти Оле тепер такє звіданя видити Я бесідую з ріжныма людми з Лемками І все вертам ся хочу ци не хочу до того як з ним єст ци тото вшытко уж лемківскє пропало тота бесіда тота культура ци оно буде істніти лем в такій формі же Хто си затанцує заспіват на фестівальній сцені си тото мусит уж вмерати си іщы перетырвати Яка ваша думка і якы вытім повіли Вы повіли же сідили сте Пед сценом у Ждыні спомнули су і тото спомнули тоту бесіду спомнули вашы рокы дітячы коли жыли сте в своім селі но і як то тото уж пропало на все ацияц Я надію ся што уна на все не пропало Але выно ну надто мы вже розпорошені по всьому світу Частина у Польщі Частина в західній Украіні частина на сході мы настількы розпорошені што в нас не має таку згуртуваності як утатар Вони сидят там же тепер у свойому Криму і старают ся ту свою культуру мову своє свою нацийональніст тримати в купычци А ме тепер такє розрізнині єдні дивлят ся на це байдуже другій Пережывайт старай ся зробити треті взагалі патріовати до мозга костє як кажут Но якось не має в нас уже такой єдности як бы хотіло ся Осмутте наприкыды <unk> років ходили сядень по світі о <unk> році такой зробили свою державу І не лем тото они одродили свою мову то думу же была лем в книжках мова книжна котру давно нихто не хоснувал ньом не бесідувано уж през долгы рокы Це выгли по трофи Це велика заслуга Я бы дуже щастлива была шобы нашы Лемкы тоже так змогли зберегти все наше цінне на наше майбутнє поколіня Я бы была дуже щастлива но я бачу што в нас шострошкы воно не так іде Мы тут то што так розползли ся по всій нашій необятній Украіні што якосі забыли якого народу Я не хочу критикувати всіх але є такі Лемкы я навіт знаю такых Лемків у Волтавіі якій І коли є ім нагадала што выни переселені з Лемківщыны то выни не попередили шя никому про це несы не сміла навіт сказати Шы Аж мені дивно аж мені боляче было што выни так стидаєт ся свого походжыня А єй такій серед нас одбачыте не знают чы ми так відродиме ся як відродил ся Ізраіль Но знаю не можу вам свою думку навітє сказати Лемківска бесіда Прекрасна єст украіньска мова Каждий Лемку має знати Нич не гірший язык польскій і ним мож глядати Але я єм Лемко впертий І знам з діда і прадіда была єст і мусит быти лемківска бесіда І хоц она споріднена діалектом ся называт чым людина єст роджена най ся того тримат бо лемківска бесідонька має свою красу єй не стратила до днешнього часу Хоц Лемків розпорошыли та был бы нам страшний гріх як бы сме бесіду забыли і думали лем про бріх Як бы за нашой памяти і за нашого поколіня пришла чысто до затраты лемківской бесіды куріня Зберайте ся в товариствах і на ватрах в Ждині бо лемківскы бесідуйме в каждій лемківскій родині Негайте ся люди фальшывых што ружны бесіды знают А той што іх мама вчыла в чом си ся встидают бо ся трафит і ім стат на лежачы граблі што поможе ім згадати же то вся кров граблі Лем ту єст така проблемка як під нігтьом з кавка бо перся в каждого Лемка была своя дзявто На своі земли бесіда жыла і ся розвивала пришла од сусідів біда і нам вшытко одобрала горы лісы одобрали кыжы потіжкы долины і по світах розметали вшыткы лемківскы родины Границі нас не обходят мы іх не рушаме Для свойой бесіды землю назад мати маме До потомкы ся звертаме з ых люди што нас кривдили вернути нам одобране найдте в собі сили Бо сироты здерти лахы не загріют вас николи Лемкы сут осероджены тото нас барз болит і будеме по свойому свою землю вробляти Як колиси по свойому співати бесідувати Йой тій кумолитвы до Бога нашы Лемкы одчытали од серця просиме Бога жебы нася нам оддали Были слухаче днескы были сме в устях родины Драню в місті Калуш Іванофранківской области бесідували сме з Марийом Дрань а тиж з єй братом Володимиром Драньом внешній едициі звучали вершы же написал пан Володимір і то іщы не конец до той темы і до той родины іщы вернеме а на разі мусиме ся пращати при мікрофоні была Анна Кырпан то до стрічы за тыжден Оставайте здоры Слухайте <unk> процент лем на Скракова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте <unk> процент а будете мати цілых <unk>