70% #142 - Адам Голодиньскій з Бонарівкы (1 част), 15 XІ 2014
•
Опис епізоду
70% #142 - Адам Голодиньскій з Бонарівкы (1 част), 15 XІ 2014
Автоматычна транскрипция
Слухайте це процент лем не з Кракова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого ся леякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk> Видам Вас милы моі слухаче при мікрофоні Анна Кырпан Наска одбыла ся важна подія для Лемків Украіны бо насках во Львові одбыл ся Зізд Заукраіньского Товариства Лемківщына то был уж Зізд но то про тоту конференцию про тоты зборы побесідуєме очывидні за тыжден більше внеска перенесеме ся в часі і просторі в Село на пілніч од Коросна село Бонарівка о тотім селі Моіх Кустьокюш Оповідали даякы нашы респонденты оповідали о тотім селі але думам же днешня бесіда тыж буде цікава для вас то прошу посмотте на мапу на пілніч од міста Коросну видите села же творили гейбы уыстріл Острів в польскым мурі колиси то не был острів в польскым морі Полякы жыли дальше но але докола села были уж асимілюваны лем тот кавальчык іщы якоси ся тримал і власні ту єст тото село Бонерівка о котрім днеско будеме бесідувати А оповіст о нім Адам Голодиньскій же вродил ся в тім селі в <unk> руці Але барз добре вшытко памятат Я так думам же то буде неєдна бесіда А може Дві три штырі Бо пан Голодиньскій оповідат так цікаво же же можна сформувати едициі на ріжны темы І може я так і зроблю іщы не знам як тото буде Ту повім же перший раз пришле м до него якых пілтора рока Тому барз дня зацікавил пан Адам барз дуже памятат і зна оповісти і якоси так было же зачали сме бесідувати про Івана Русенка Но знате же Русенку родил ся в сусіднім селі селі Коростенька же пак назвали тото село Красне Власні в Бонерівці він был през якійси час учытельом і пан Адам повіл же барз цінує Русенка А оказало ся же нема його книжкы і його творів Но Ты я пришла з том книжком і то был для пана Адама найліпший дарунок Тота книжка выбране же вказала ся друком пару років тому же уложыл вшытко опрацувал зредаґувал Петро Мурянка і власні послухайте фраґмент нашой бесіды То іщы піло рока тому коли принесли єм тоту книжку і пан Адам ясне же прібувал чытати вершы но а пак мы зачали оглядати тоты рисункы же сут тиж в тотій книжці І якоси так вышло же бесіда перешла уж з Русенка на тоты малюнкы а з малюнків на людий котры там нарисували і зачали сме бесідувати о цім зараз будете чути Подумала єм же найбы гнеска прозвучали пісні написаны на тексты Русенка і думам же і вам то буде приємне і для пана Адама тыж но а мозє і душа Русенка деси там На небі Возме свій слухалкы і буде слухати нашу едицию А тепер вернеме до того моменту як пан Адам втішыл ся же мажку Вертаме до Бынерівкы вертаме в тоты давны часы просиме слухати Мото прошу видите хочете ту видіти вшытку о видите владні ту О телот нажыти же так виґівко то іванівком За Бо том венґль венґіль то пупочу так га але то нияковы інявиш вино хто было а вышын Кажы том ланя першы зоселил туванів куваня зацитуваня пішли Званівка до него з переказу Красны Коростерка по нашым хоростенкы Нєл От Туже густу заселену тута як оці было між горе были кустакы ту і в над горы были выту ланів Оту гору были вытыків туже вуды Сльозів туже была рівнена туде де польскы села были а в нас оту ланівка туту Крустенка або нарівка то были париі годбы такы гориты вшы Полякы не зорали а в начня о сан єздили Но ту стрижу стрижу о цижу то ога цижу цижу о ту высли де смовит але то даль туди попісти овести го Ріквислік певно оло воно іща дві пі зробила під Ясло і там з в колоса іща під Ясло і там такє коліно і выстала ся до сыжлы Угы Высліґ ріка угы Кроснова оту скіткроснова докоросно ся ішло ішол ся через Вислід а тепер кажы выстиґіце по середину куросна божыт ся лем єсна коростенка по нашому было коростенка То вы говарите же Русенку рисувал декорациі для чытальні так тавта выту написа бы на выставы зато всю як те декорацию вымалювал то безплатно він не брал грошы Він был худорник А ту написану книжці же він вшыткых тотых селах до окола де были чытальні то вшыткым малювал до выставы декорациі і все го просили і він все тоту фравы худорник вы табарикатуры такы як Як бакы тото така така людина была той жебра по чыдо А тот Джыд недав хати Жыды то там были ротив правда Жы так Но як ту вымалюют точну теп то жебракало Бо дай Адже бы Джыд жыдати б недав О гудакы то выдакыны а оту лемківскы політикы Стефан Варянка Осиф Кыселиця ге га но то так сий выдумал дабы хе хе І они політикуют смут деякы політикы А ту гудакы тобаты маєт і а тот мыту ґодині туже А то ґаздиня пришла а тота ворожыт До ворожкє писло молодетя ге гай вырожете І то тебе як міє так бы помы такі теп А то гудакы ідут грати на весіля то хыбай циґаны смотте О то циґаньскы гудакы о блянар же вшыткы малячы клити вікна двере овіяр тиж мі ся подабат подрет ту буде мал быти дыячы дыдя єс єтує о то мітяре то маєр Оо дык А ту дехтяр а то другы хы бы дехтю ввозили та водне были дехты дехтяле то найбільше были ложов ложів было декы Буде мали своі склады в Крокови та одкажут дихтя они дехт робили березы топиле якы дефм буде березовой де А в нас топили пивану смолу зотны сотыс п смолу А повіджте іхали тоты маре І майсто чого хуснували Што ньом робили што мазали Незнаю бы талі люде богато брали на якій хоробы на якій чоболяткы чы што де вроді помагало знати же дале дохтою так не буду был єден догти на цілу уклицю де нас нас діжевій был налет на по На пові тіли был стижыло повіт на тілу ту ґміну был оден патрон доктор доктры оден патон такы што вже до нього ходили по тому корочний был скороста ґеякій Украінец Не злузна крошу быв же до доктора то за також ходили кажут же был долі добрій доктор до Такошыв тыме в Коросні а з Козахстанкы родом Аж він в Коросні зєд был добрі доктор Казали як приходили приходили свята Украінці то а Украінці будут ту скоро торбудну Русину прийму бо Полякы не люди зачекают бы там заждут бо завтра свято людзі свято ся піжыт в добі дохтин А в зіжеві ты будоти патонну тілу колитю поле выказали те як хто на жулуды хлопю был на жлудна на натонх то хою на жулудок была бо на е на мочы того на кушы пива же чловікы на чловічы на ры найкы мочу ся вышол то выказок ідь друсів ду наруці є ід том кісєліцю то гы га а зайде косылиця да зубівця до таго хы хамула ся тыл гы бы тот здорове хы ха злове До то нас назякли наци не сіли і ішли на свіжі воду ті панебо декотрі такы біднісі бы блигаты ба не ту не ішли до сіньскы такы а де зішли бы більше дот де з Вязлюд де там Криницю де з Ґорлиці де там більші віддихате В дорожы были а най біднійшы пане то ішли такы містухы ішли до села віддихате то лишыте казлові кіселицю вічан вшсю Кіселицю А тото пона был понасум выкиселит ся то был певно кісіль тепер такы але звіл са то кысили дежны як то знают та то прекрасно бы ле то любил дізнати што але любил не бо были зі сквалками были зі сиром давали Але я любил зрішынь конопляного улію Як дал конопляны улікісли то я там не лишыл дісвого хы свато дівы за А в повісти мі іщы од дохтора то ясне же был доктор в Корохні был доктор в Стрыжові а в селі люде як ся обходили был може дахто мудрійший в селі же Дашто порадил коли такє легкє може комуси ся Но якы була вынівці булакушерка штопи мала породы десь вона було тыху вчыла ся де єм може вчыла ся бы там было Село хоц бідне на землю але богате бы там были купальны нафты там і вони втіслиют ся як богатчы селе бы там коли ся нафту єкупато протиле ґазді за брудну і занету не были За за продуктатіщы ви якій потента питили і вшо такы были ґазды што мал дві вішкы на своім повіту він барбу Ати бы мал дол быти йом бы бы ту його земля была вы не гандували то його той потили якыс потента ну то там было девчыло ся Що была кущадку вроды принимали то якій не было о васти лесе ділодно жінкы ся вчыло але не довчыло ся найти бы треба было быти або грошы за науку а гроші были дуже дорогі нарена якшто тяжше родиту доня же Же тяжы роды то дуванівкы як уже дуду або ні то патрона достіжела то же буде то же не дулют тужы дуже тяжы роды то же патронті принимал ті роды То так ся писал патрон Патрон назвал пато не знаю чы писал ся певно патрон ся писал назвали доктор патрон То были такы роды бадже жінкы будаків здорові што вона єли кызоле зводно родили там мы памя і зачали болі пищы болі кажынявы бороду та і скоро біли было бы там не нащо чыта мяко захворіла дале на наполю Те прилетіли кажы нім притілтю жы родили дитину взяли людину лю дитину выдити до але і попід пахы привезли додому Отакы роздорови были Я не знаю жінкы ци може працювали фізичну віщы бо праця была дуже тяжка нас надію на ті бы тошото не было механізаций запа цапа пу борона єй бесіді чой тіп а горели фапа ци мотыкові Пымотыку называли а ту Язев запу будже е прошу мі так повідати як было дома будовы і тоты тіка Я буду буду буду тапетляти ся буджу тепе побішал ся хы мішайте ся назад ха ха Треба везути ся дома Мутыка нотика мутека сарб мутыка тає тає дає грабли виле ловили невеле вили называли ати так Ґралі або ґралі Выз называли вели Те я памятаю щы ні гні наберали вилями деревляныма Не памятаю Чепамятаю але вили дереви робили граба бо граби в Слизкій Знайте і він скоро бере ся до До землі ды до до ной і выкедати гіты Але мало де ся ліпити Не буде єм брати в ній так новыло то може потім зошмарити Лавку Есвил Та видна земели але оне мали тене зубы м а тепер тіли головні зуб а збоку текєло не было і два зубы з боку І Тымовила вшыкє памятаю А по тому купили вже ті веле желіз і то же были шыршы і там были Буде чуте желже зубы А повідте а вы памятате іщы як был плуг не цілий желізний а лем деревяний а окутий желізом памятате іщы до І світовой войны такы плу Такы плугы Але памятаю же були ці піжы де земляні то то а і тото што тако деревляны лісінь буде букуте таме дека наклятіж приішол ту была бляха што ішло і відкідало ся то глину ся відкєляти была бляха вже вы желізо І тей выкли прикручало ся підкладна підкладло важ то был же был там жебы были желізны і підклад был желізный Но і чын спереду што різало был желізне а спід был такій лишень єй такій стілят але был паток Желізний більшій а ціпіє то што было держане То был як бы в мали в хлопным тижі плуг взял на цет на плячу і ні собі Не был тяжкій был чыяний А же по тому той пізнійшій купи плуг такижылже ціпі буде желізны правда же той был Е той лобы голови той лони як назвали Епє я вже забувачыл што доколитя ся докли тулячы ся прикло был жыді деревянь А то было желізо то же был тяжкій Я же нім його підтял під наци А то коли тот плуг куплиновий Ты жо кілько років вам было коли купили новий плуг Скілько років так коли новий желізний плуг купили Но то же было веді певно десі знайте доке вже до школы не ходило же был же был такій парубок того під парубок Же не был пастухом бы в без ет пастухаме розывали а вже помагал тотови же коня тымал же конем робил то жыву як під парубок ны Гворили парубок ци парібок Парібок парібо о ды оты гый бык гворили лас я парібу Мі ліп забыл Як єм был за воду За пінязі Без пінязи про Ґєм был зо ся го то были єм си по голум А ту ґолос бруты біда мі до кус ге ге памятам Чыга су як ім івыга су ту лемы токерме сугу тырбу і кулыгы От зо ходу Стугу вітер од полуднього был там перед новок од сітня догрудньо Мыли моі слухаче кєд дахто з вас лем тепер долучыл ся до нашой бесіды підповім же наш гізд то Адам Голодиньскій він з Бонарівкы а тепер мешкат в Івану Франківску перший раз пришле єм до него піло рока тому то прослухали сте фраґмент з нашой першой стрічы а тепер зас пришле єм высті до него і вышло якос так як бы продолжыня нашой бесіды Бесіды о тім чым занимали ся люде Евбонарівці якы знали ремесла якы ріжны мали зарібкы прочытала єм о тім в книжці пана Адама книжочка така невеличка маленька книжочка і зато хтіла єм більше ся довідати о тотім селі і о тотых людях такы люде же вшытко потрафили зробити барз дуже люди з Бонарівкы ся вылчыло іщы до ІІ Світовой війны но а уж в Совітскым Союзі то барз дуже пішли в высшы школы то так ся получали же ой Пан Адам так ся уложыло його жытя же при ціле жытя робил ту Івано Франківску на заводі паровозу ремонтнім заводі але я бы вам повіла же то такій мудрий чловік як академік Бесідувати з ним для мене то сама лем приємніст то Днеска власні тема про ремесле ріжны ремесло а пак будеме бесідувати про історию про політику і о інчых річах бо він вшытко зна А тепер о тім чым занимали ся люде в Бонарівці А што можете оповісти чым ся занимали крім господаркы Те господар Бофелі Господа Дюкаждий был ґазда так Але я так виджу же люде в Бунарівці занимали ся іщы дачом жебы якоси якосидували сой рады і вы написали же в селі занимали ся вшыткым Же навет меблі плели А вы были такы мобы Были такы Маемо Івана Голодинького Голодиньскє тако моя фамія былали родичы давны были бы то же прадкы першы іх предкы занимали і бали суртісіка Миколая То відтоводы были ремісникы што они робили меблі ниву заказували ім пани меблі такы такы дешо Дали ім журнал і вони выберали неґді малых чылядників і робили мебли А як то скоріня сосни плели бо як влозы то ясне А як то скоріня сосны мож наплести ясно Пишет же плели штоси они выплітали дз абы питали кожыкы вшыляка то бы злоды але лозе в нас не было доводе Коли выслока в сусідім Чыстижеві был стиж был выстик пис тыжів пи важно будова там люця тик лозы росли великі І вони закупували собі лозу так ромат рутизій а та наздик добляньскій вони пляли кошыкы пляли всілякы там Пели мали своі начыня пер кошык типцьо ту писяте же іщы плелим якысы річы з кореня сосни А водне сотне школіня Коли сосне родне має або поверховы коліня має і долгы по два берты і дальше вони выкопували ті коліня і ділили за те ділили на На четверо залежат якій коли был Ділили його і на четверо і плели кошыкы з того І были добрі сильні кошыкы то мушу сусильне корене же дав было сильне Відти дождю від чого бы смоли мало і колині были сильні та єй воды пляли і ті кошыкы воды і закопували будусильні кошыкы і тоты А де продавали то Дайте же другы пили же заказували собі люде то пили і вы переважно ходили заказували собі люде то подійшы стали о П з польскых селів або позовали пішы до тыжо на ярмарок та продали тефо А выта віник де были черновідскій Никола то він видіть што встижыла не мало то полна фіры было вінників были з новых Бы там не мали тові по пятнадцет грошів подвайти грошів закій был торг де і скілько яка де якій сезон был новіке і віникы робил не так як ту Купа є до вале перепотає такы што мали форму відыка Той то же Выпишете барз дуже абочкы робили бочкы робили Выпишете ся барз дуже было но ріжного ремесла в бонаівці і пишете зже робили вшытко навет же был хтоси фотоґрафом был навет то ж іхте пал то вызволил добрил і ідентиста зубы ставлял діців зубы тот Штафан Сухтисік і знимкы робил і зубы ліцю Як єт че І конаді та айто ту бачат зюбы літат і здорові ся псуют Выбелти то а він не Він дал бы поту долчыло і тілы типы небіня Чи доліжні того ріжне як ся дыбоку звій зуб то відставлял діклю чавду того як перавду того піднибіня штучного І не псудил здоровы зубы а тепер здорови зубы псудбу і коровку ставлят Та дичоте птуй здорові зубшете же вшытко робили же Іван Оперівскій міг зремонтувати вшытку зремонтувати годенник хоц якій А той ты моі жінкы таты Він скепку зробил він одному подаковы скєпку зробил і бет гошу бет гошы Не де такизде з кыздя але треба мати і до того материял одповідний Вказаме і скєпка має быти нибы за колґузок чым старший Ялена бо то з Ялена з підлоґы тым дошка тым гыбіщы голос має каждий Ім му подак дал підлогы підлогу з костеля выкідали А вона бы єльова з ялиті і дал єм ма безбы поверхову скєпку а піт ма быти з бука най тез бука пізжебы му ту скрипку і від без ґоршу діжде першу премію то бы долзе піхал дому морит за той кращы голос мала ста скєпка А пікали ми сюда в Польщы депилю тут каждий смик має мати своі даний материял то азы з бозу аж тут пішол і здальшол боз а до ястипів зобю смик звозл і зробил смик з одного річного бозу а то голоснійший Декратні голос дос де має Відбыває ся вым мал слуг добрі Ти зна ві як пат корову то він якы робил шкєпку то мал з собою шкрабач І шкепку і так го потягнул з ником тво потягнул до буха і взял і шкап шкіль місце потомнол потяг I місце шкрабну поло а другій Івану Паівскій тулішнім же в бісуд до того славкы пеівской Штеко то його батько што был священником То наймолодшый ци был того Андрея Варцватич то він был шлюсац великій то і зробил рушницю то здил пан тюлюшницю што єй зробил а пан был на на свіжі молос його батько мал двір збенкретувал чы што чы той двір розподал А він пише він бліл то ту ружницю і каже дідке взял хто бы робил ту ружницю він побоял ся жебы не змеджували бы ти было тай а то і той дай мі його того чудюдину і взял його влюблінь мал по тому як бы тато збенкетувал што додал двір Він в любліній собі сільскогосподарскы машынфабрику збудувал тота І той дає цен малту фабрыку і взял його выпаютского Івана в лаборатору до фабрыкы він там любил в лабораторі потомож нашого села педвіду і хто з нашого села пару люди взял хлопців взял на роботу ся А тепер смутно то в корпото Ниґне дзвонит в церквах не видно то норы во Лемківского є на чут весі іди Затыхлипис і серед правді бідны Ламку выселя Ото дрыноси Найбільше мі было цікаве же в бунерівці был навет такий хлоп з же шолкопрянів мал же гусінь шолковицы Был в Смісусі за Таназий Атаназий Добрядкій Добряньскій так же він кошыкы плел з лозы він был майчыне всі рукы і чоботы робил што треба було той зыбил І споводжал зєдлова ту яєчка вате та малойты то і мал комту велику та бывшу як той фате І што вестіл поплистіл І на столі тібы вложыл на паперы ти яєчка пате І він не знал коли має де ходите і він морбул назад шолковицю морбу мале люде і його брат мал жывоплате обы обложені з морбы жывоплоты На тек же жыгали так но і по ярах де були великы западене там морму посадили найтепете і віті яєчка спывадил два ты зілова і вони коли выходили і гусиниці якой там і віті тілисточкы сік на димно і дал ім вони тііли морву Єли по тому зробили ся ни гусиниці такы як пілпальця великі і вже што шукали в собі Візнає же они хотят пляти кукон Іхтод патиків богато позабивал такы злозы датково столів і вели по тых патиках і від патика до патика і плету нитку І така была груба така была курокы великі якы як куряче яйце Ен округле бо кулятя еты увадже то Ен округле І він то по тому знал коли де і зберал то вшо І баняк палил воду кыпятил а на банакы дал сітку і на ты кукони поставил тій ті кукодичы І він вбивал ті гусениті в тый дені Вбивали ся сваты В той пары і то Выславы віл і зидновому приходили там гроші ачы што не знают не ходили бы є ходил до нього бы тот сусід найблизшій сусід і показувал мі Він мал щепи якы крыто ди навет тяты витяты дале такваты землі та то мі дальш бы я учыл ся нам в нього дощыпете да лучкувати дешоща Пета постель і так як лишыі до Німеччы не поіхаты так ся лішыл І пидві нові Думал а тельзо пося заняли Німці зробили границю дже до його не пішле І він себе зробил ті густиниці і вони калей буяйця І від тілякой бляві не выходило ще тебы штось бракувало або температуру бы треба было тымати іх Доверзне ци зиму а як выходили зимова то він кажден зна жебы я мов конструкцию каже то мож я бы збедітигти яєчка што бы тыликы нове вусена нанесли я бы міг бе зібрати і мож ухоронити Іх довезно мож я бы і дальше робил тілу Але продукты не мали і так дыхак ся лишыло А іщы цікаво же люди не лем тримали в Бонарівці кріликів простых але англорскых Анґоры Так Анґоры і і пак з них І волну Та волы чепали як гусів підяте Щепали так волну Дате та воне давай і пялы волна так або долга о так деся темати мала або і быше тоха І воне пали тобі на де табой вирубал І выстелял то долова волну то дзюди высылал той віце він выробил робил шаликы ви пухові то робил рукавиці то так выглядали тепер хусткы найти є та акнитку прасти трем будут зміти прасти жебы мала такы собі ті волны выходили з той ниткы Як ті што з ципів выходят наєте што цуковы хусткы о так выглядали А пото бы люде занехали і цього і так бо а кликы ся позахращували з такыма простема і то вже не было такого такого доброго Але всього котрыстувала ся то віно вшот зробила своє тай Я так прочытала же вшытку бы на лівці люде знали зробити перше робили ґонты Ґонты вшыткы робили так Ґонде робили по ліса піща пещызды знаєте ексых Пещыдню люде ся кєнули дещо робити Границі впуйтырали можна было іхати за реницю то богато поіхал за редицю о так то добрязкє тато поіхал тепило тихе Андий лелпадівскій воіх ік плядідо плядідо поіха тенькович поіха пару люди поіхало потім тотали ся тягати од І так во Манхестер выма там ґы богато зосідит цілы шкоростеткы зладівкы там зрупадівкы брате людей і зробили свою парафію там і мают церковцю покрове в Мангестрі мыщат масвід Таткій моі гыл з мойой мамы два брате там є поберали тепер недавно во піще війне Жы але што ся кинули до лісів до ґонтів зачали ґонты робите До і тіжы ґонты робити што заробил тепер жеда бо Жыдый ковлю даму сто грама зайше дальшый так бы Та пішло а тіж што в Америці робили но тоті заробили грошы в теплізджали і купили якій кусник подашов а по тому во блы священникы вложыли в тыркій блад Перезосте бате то же Спилето властил петеку Власні тот отец мудрий то він барз так зачал проти пеєтикы ся бороти і на місці корчмы заміст корчмы зробили пак школу Были три корчмы вшыткы корчмы заперли і з єдной корчмы зробили школу так Таг ты кошмы были ты кошмы была голішня кожмо єже памятає дозволя розваляли голішнім кінцикы кошму ты был лейзор ней донині до кінця лишыла ся дорога након наванювкы лейзора дорога на дорогу лейзора ты То была коло корчме та де кол дорогы та корсма бо же де там де было коль ди коло доріг де на похрестю він сам ставил собі корчмы в доніжтім кіты была колочалькы корчма то деє лейба мал якій лейба мал ты ту корчму но то він збанкетувал пішля пащы жде він недолго мал бы бубалку церкви коржму то малкы від церкви і замекал церкви а ті протили йому дань А віддань пи віддавал панове А щы до того як як мал якіс грошы то то пропил никого церкви за арковжыда А в доліж тім церкви была коршма там тото ту коршму закупил тава Івана тато також голодиньскій Петро голодиньскій ту кошму закупил а слому сынови там збоку мал де свіжку бірку што мало то жыти тікомчену а дія жыд ту кожму продал бы же збенкєтувал А то жыд мой мой сіль кап мойси мойси кальт был йому Мойсий кальп то теж загыкал же кы бідний жыд мал Даль тыма ся в целі бы так запы до запальничкы свідник был дорогій дайти коробка звідиків за Польщы стояла <unk> грошів А яйте в літым куштоли де грошыячы тепер маєте захарин Загарен неподобулопою не вільно было Тепер трафіку не вільно было тримати Бус была кооперативале не вільно быдавати было Адже то звідбал такій брузок ци назвали працівка пєсувалі то по полні неточка Якы і він подавал Де тво хоч бы то же ти бы хто курил ты купил Жыда такы то тебе зділила повину або ічетушку того тюцю та і купил Жыда а більше не купил бы треба было до здвормати купува Захарены з цукры кілограм за гарену было і цукру было злотого на злотого треба робити тіль было Жниля в горячы жнива пілты злотого заробил ты чорно робочу більше не заробил до два злоты рід поколе та а злоти кілоґрам цукру а Жыда дістал захарин таблетку за харину замістух Жыд бал Бал Тепер сянечкы были дорогі також монополі За панечкы дівыти мате Так за падячок было заборонено бы за купувати фирників было треба А в Жыда камінці до западячкы дістал так жебы іску давати камінці Зєдмал і діда можно мі дістат Зєдбал ся де де тут жед але в місті де Жыдів так до рушниці патрон дістал Екап дю до патора дістал всьо дістал купил ся до рушниці Іши і шыріте тов знате а пороху не дістал Заборонено буду біг дістате а пороху мало в дозвір мате а люде доба любили порох Одучат сы сількы дучат садіте тетучат вугля мішате в бензену мішати мішати мати порох Хотай выроби і стріляли Мы бідны уздіі да прадіі да то духом хоц будме богати І чести не дай мез до пта а віри не зломит нам бій чести не дай мез до птагати а віри не зломит нам бій Ни темны так варят не легемкы то треба ґу сонцю нам ііти Бо сонце і для нас за свій гідит не будме всевколо по темкы бо сонце і для нас за свій Гідит не будме все вколо по те Ми слабы як гача до пугу га то одружно ся берме додііла і буде в нас до раз міцци гіла лем треба з помоци друг другу і буде в нас дораз міци лем треба з помоци друг другу Нас мало то вєдну громаду всі Ходме і смо трме до когова дис трима очами сокого Хто з нами в раз іде хто заду дис трима очами сокого хто з нами враз і дехто загы та ґварят як лигы Нагаритуйме ся вшыткы на груду пламени наукы і стузат внед наша роди пламени наукы труду істузат внед нашароди Но і власніня зацікавило же люди вшыткы потрафили зробити самы Вшытко ґунарівці вшытко робили і писяте наприклад такє же ґунарівці были кравці ліпшы як тоты желкоросні же до них приходили же шевці тиж были шелці Микола Падох Акым Добряньскій а были кравці Юрко Кацьмарскій Осафат періг то были кравці же приходили до них здалека бо они барз добрі знали шыти такы были майстры супер Коли мене жыли клявит цик сте пан Віс сусід наш был Він был такый кравец подивил ся на вас мидал плечы мивіл туль всюди всюди і дощадил звір што не дощадил весте лепрезден запробу і Доблюскы Запробу сте пришли І ниразу не попровіял Ниразу не поправил точно змінял кілько допут ґекія і я же щадній нихто не што добы долвій Кєди повірил блюзку людску до тебе провірил каже як добри дещыж го поправил і ся о такій был Стефан кравит Виджю же такы были майстры і цікаве было такє навет жо была оліярнян І цікаве я прочытала же той оліярні были такы слупы як бы дідо і баба і каждий же перший раз Ой хотіл там вытиснути до мусіл тілювати дідей бабу ге тат ге діда пага тато сміяли ся зда люде Це была тото та ге як нищы зволялі поцілюй діда і бабу дє дерева фупы были рады Вырублены были там давы глядят дерева ти высіт так сміяли ся дю поцілюю гіяндуяду то поділил дідай бабу даревяді были то проти товды писаду было ты хто деписал таке ту ГАндрий мал чакы тримал мамкы ґутого мамча катату Тримал тоту гуліярню І што люде доправды цілювали тоты ділядю сміх девз <unk> так лез же было жарти ваты даты жати бо Лемкы любят такі жартий <unk> потілий бабу потілий діда то дівартавлі Тот петядит І мали сте і ся ночник бо ту написано же і з чого робили они Да робили о єй цодальти копы томо пробыле роле але де было цодальтику так дале але собі так а переважных конопелі І лен то конопель з конопел діл смачнійшы як длен а тепер коноплі заборонажы сіяти А тоді люди сіяли по картоплины знайте катофлі сидили ты кынут там парузаникын а она конопля як сама росте так дерево вода росте в обло До высына был все не в робці то багато і лептахы то біда а люде брали то одвязали і на выіздку додому тіпаме молотили і то найшло багато зашло зелень зберали і ту сушели же піти смажували і о лій был дуже смачний смо снішыє злен Не знаю атик патиків техотіл тото мучыл долго татиків то на блина на мутузы свенотынь А декотта конопта щы в загоді выросла то пешу чкота циля то єй выберали по одні з Тыблині І вычели або в воді або на дорозі і по тому волокно робили а тій лищы в конопі насіня лишали а лоценю зберали і знову молотили але уж же не дала та конопа тійку уружаю насіня чы наздавала на ті капыні што росло як дерево вате Тода даволокно на бенна полотно давали І пишете же была не лем молочарня а там навет молоцяні был сепаратор же масло і сыр рубили але же пишете же і был як бы такий холодыльник Выкопаний специяльні у Березі Та в Березі специяльні зробили такє бо колиси не было такы даєтикы не было жебы якы екстичні холодиникы робил А робили люди природно копали навколо яму атя навколо о бы тыні там было обмурувано добре навполу обложыли теркєдом від татаку набивали ту леду зимі і то холодны мало тіли рік даш до нового Ладу І там брали масло робили масло брали і в пачкы давали по тому як было багато іду стижыла на татю і відправляли дольован маслу Союз там Але по тому Подакы заборонили бокы зачали хы выдавати сусідні села вузити польскы села до Богдалівкы а польскы селя також мали бы молочани мали тирульничы кука такы што бы зачали банкетувати бо і выходило бы з нею дякось кращы ходили бы більше платили ци більше што мали там дуати І по тому Полякы зачали так робите так робити же то де мали де сане бы депы підходит ыпІТкультурну як назвали санітарню длате Дозірюла бы ходили і з чоі іх зачали ся оборіняти і нипы і таксили ся Каже выту з подаками нічого не зробити треба буде треба банкетувати лишати блучан І так по тому заняли якій приватні а по тому і приватник лишыл то бы недале полякы розчуджювати дальшы блуча а тых а коватива згода Тымала ся до кінця А был єн млин на ріці стоял а были іщы пят млинів вітряных ВА витаны были были витыякы Та вітрякы і ну деси они якы в горі мусіли стояти жебы там де вітер біля де был більшый вит додби Більше стале в вітови мли Але в вітовым лене не бы тіли ся обетали Еверхку колесо ся обертало так же было прикліпы там вытяню щы оберта ся навколо колесо ся обертал а не тілі клитик А якы они были деси за великы Еду бы высокы жыт высокы были так жы тема было тамт кошык был де щыбы зверно Высокы бы не вы не было шырокы такы а ви більше высокы а наве самі верху было вишка і был і те ане колясо котре обетало ся а колесо было на подобу тепер як єсте выставили ті выдого не знаєте што видают найти тіво што помпуют воду ті маленькы коляса левони крутили ся выгу были ті поставлені ті вітриля і выкрутили ся добре Мыли моі слухаче гнескы будеме уж ся пращати припоминам же гнескы мали сме бесіду з Адамом Голодиньскым же мешкат в Івану Франківску а вродил ся в селі Бынерівко Днеско было лем єдно тема ріжны занятя бонаровян ріжны ремесла ріжны фахы а коли стрінеме ся зас ту будеме бесідувати уж о інчых річах і о істориі і о політиці і о інчых справах бо пан Адам зна барз дуже і може оповідати безконечно о ріднім селі Бынарівка Днеска были як бы дві части бесіды перша одбыла ся іщы пілотора рока тому коли перший раз єм пришла до пана Адама а друга част бесіды ласні Тепер але якоси так вышло же перша і друга част Добрі ся получыли медже собом і як бы єдно ціле Барз дякую пану Адаму за цікаву оповід і пращам ся пращам ся з Вами милы слухаче надію ся вшыткых вас Ту в радию в тій годині стріти за тыжден то очывидні уж знате же при микрофоні была Анна Кырпан Но і што І Неска уж конец Оставайте здоровы до стрічы за тыжден Слухайте <unk> процент лем наскрокого а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого ся леякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk>
