70% #144 - Адам Голодиньскій з Бонарівкы (3 част), хыжа, 29 XІ 2014
•
Опис епізоду
70% #144 - Адам Голодиньскій з Бонарівкы (3 част), хыжа, 29 XІ 2014
Автоматычна транскрипция
Слухайте <unk> процент лем Нескаркова азо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталя Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk> Видам Вас мили моі слухаче при мікрофоні Анна Кырпан внескы зас продолжыня бесіды з Адамом Голодиньскым з Бынарівкы Пляня найважливійше ту єст же в такым радию якы єст Лем фм можу о чымси оповідати дос шыроко а не лем пару слів бо што можеме коротко повісти То єст такий тот Адам Голодиньскій Но просто чловек но вродил ся В році в селі Бунерівка было іх в родині десятеро діти были выселены вшыткы в Украіну выванофранківску област пан Адам не хтіл быти в Кульвоснім рабстві втюк до міста до Станиславова бо то іщы товд был Станиславів втюк і робил през долгы рокы на заводі то был паровозоремонтный завод коло коло стациі коло вокзалу і так ціле жытя праві проробил то кєд мы так коротко повіме но то нич такого цікавого Простий чловек але коли маме час послухати што він може оповісти но то єст барз цікаво пан Адам Вам оповіст о вшыткім зна і вшыткы дерево в лісі і кажде до чого найліпше служыт тото чули сме тыжден тому зна і вшытко што ся діяло в селі і в світі знал вшыткым яку тему я бы не зачала то він знал продолжыти вшыткым ся цікавит найбільше любит чытати історичну літературу але не лем вшыткым кусь ся орієнтує ма прекрасну памят А ту треба припомнути же барз скоро за пару місяців сполнит ся йому рокы Што стратил вжыкю стратил мову свого села зато не міг мій оповісти вшытко так як то вдома бесідувано Повіл же в нижнім кінци села може бы змилил ся але в нижнім кінци навет як тепер вшытко заросло лісом не він бы потрафил там піти і вказати де стояла кажда хыжа Його хыжа стоіт доднес тота хыжа де ся вродил де выріс но принаймні іщы недавно стояла то <unk> протин Власні о тотій хыжі доокола той хыжі іде наша бесіда а пред нами стоіт тота хыжа лем маленька маленька така як забалкова Таку хыжочку зробил для своіх внуків пан Адам жебы они виділи як выглядала лемківска хыжа правда в селі бы нарівка не было слова хыжа повідали халупа мова дакус ся ріжнила тота хыжа не така Долга як бы мала быти в масштабі не знам чом ци не выстарчіло материялу ци як зробила єм знимку з того можна видіти як она выглядат но і в середині вшытко єст Тыж так як хыжы мало бы быти єст і пец і стіл і лавкы і пустіль выізку вынарівці Не повідали быіску а повідали о обыізку Но то в кім обоіску тыж єст то што там ма быти вузовні тыж і там сут маленькы матідкы ціпы граблі но і інчы річы в сінях стоіт ступа така же ногами на ній ся робило і здає ся же то вшытко забалкове Але то не забавка то памят і власні в худі той бесіды мы смотриме на тоту хыжу не яко на макєт малу копію неяко в масштабі а Мы як бы ходиме докола правдивой той хыжы і тиж можеме глуйти духыш до середины походити там і я запрашам і Вас глуйти Духыш іти з нами часто так єст в казках же Дахто може зробити ся маленькым мецітькым і глойти наприклад Мору до Мышы Тепер представте сой же мы зробили ся маленькы премаленькы можеме глойти в сіни наліво буде саме мешканя направо Сут тыж двері до стайні през стайню можеме ыти дальше дверми до буіска а далей гылозовня то уж треба хыби выйти надвір жебы там трафити можеме тиж полізти деси на під сінях сут сходы жебы выйти на підно і тиж можна выйти на під З боіском хыжа тота же макєт єй видиме поставлена іщы дідом нашого густя при кінци ХХ столітя то традицийна долга хыжа де вшытко зобране під єдну стріху найгнеско буде така етноґрафічна Оповід Думам же старшым людям припомнит она іх хыжу а молоды послухают о такых річах з котрыма неска Не мают до справы бо неска напр сут Інчы материялы для ізоляциі утипліня мешканя не мох не сіно не чатина власні цікаво як колиси люде давали сой рады робили так жебы в хыжы в зимі в дос остры морозы было тепло приємно Долга хыжа была барз ощадна кєд ходит про тепло про енерґію тепла была тота мешкальна част де ся палило она кусцьок огрівала і стайню она кусцьок огрівала навет і дальше поізку і так было більше економно жыти і людям і худобі під єдным дахом і барз выгідно жебы вшытко было близко Як вшытко было рацийонально придумано В каждім была якаси своя лоґіка Но вертаме до давных часів вертаме до давній хыжы тота хыжа маленька тота хыжа тота забалкова барз мі помогла бо коли по великій перерві ишла єм в усті до пана Адама то забыла єм якє то мешканя і смотрю а там на бальконі тота маленька хыжа то я одраз пізнала і трафила просто до пана Адама Адам Голодиньскій мешкат в Івану Франківску в Новім Высокым Домі але здає ся же в серці своім памяти все жыє в Бынерівці там в тій самій бынарівці Устьок на пілніч од Коросн Принаймні як бесідуєте з ним то вшытко памятат Памятат цілу вынерівку памятат вшыткых люди памятат такє же можу лем ся дивувати як може такє запамята Но тепер просиме слухати Того по хыжі і не лем Для кого робили сте тоту хыжу Для себе Абы памятали якого не выглядали Абы іх хто памятал были ботате До буде то мі братя ди будут діти памятате Да діте най памятай яка яка была тиха лупа наша А вас повідали голупа так залупа Вас было словопыдали хыжы таку павил халупу таля холпом гнола Як зачынали будувати хыжу як зачынали столити выбрали місце Дашто на тім місци робили придым як зачынати будову Зыходили ся ды помилили ся перше помилили ся а по тым як поставили хыжу як нас халупа то свяща каждийо перед Юдданом о по єднані ходил і посвячали заклададуво Але не кажде рік то ой запросили побыпы поплатили подівчаты як же Джу мали жыти як жебы мали переходити дай тот так А тепер ту як поставлят тоты кроквы ту то гварят же ту квітка і зроблят якє такє як бы деревце ци штоси такє і причеплят на кроквах же туж будова як бы дошла до того же зацяли дах гас было такє поді Было було бур Як же кроху поставили то же поставили ти єленкы Єленку зяль і добыхо там дале якыс уздобу ти так пиват де якій з Юлянты якы такє дале назват мат і попричыпали то будуты мало ся пок там якій час Такый є в то поставена єст хата же то можна галупа як назвали та і мож діжыти же то поставену тіха така Як зачынали ся лу поставити то перше наліжниками дало Но так по тому як загалтите може то Польщы не будут казати ци казали деба давали там рійскы тибрийскій палюрийскы чы што на пиші фундаме запесю той підвалину як назвату підвалину то давали як каже грошы давали Але небато там рийскы чы назвал ци курду котру не дорожі были в них Давали ріньскы там рийскы чыпалю монеты тє тылюди дискутат Додавали жебы в хаті ся святе мало якіс ґрайтаты кажут грайтат колухате а копил бы ся темал крайцаль то мыту як ды магло пінязю то там на тій підвалини є пінязь є ґрайтат Пистале хата як дозберал то буде были сте автийскій Еґайталены Ґайтале аборийскій То такє было за некалы забобона А то не забободи то з Тебе казы вычай звычайте будували хату з колодів тисано кладате колоде Кілько хата дожыде тілько вы мал быте то є фундамент долгы Выначе не буду наш была хата чы ни бы дыжали сіне тайня і штодоля то дест было так єбы по добро бы вказати де штукыти мати мала быти дожыде Мате то туля за кухню майстыцка і вшо тоту тато мали тыкальны хыже такій кодо могла матимети туло не спали сіты Отула перегороджа даво той кладат А ту сіде мале шырокы ся там дзорно стояли тупа сьовець хому вець господарскы знаряд А ту стайня бачете А ту сіны були лобачете відте доте было перегородка там є таке То были сіны шырокы были сіны такы ло што та бурна буле ступа то крупу толкы тамиці мя на волі дате і хомут был на тым на стіні і пили і гыблі ся там было язкых то чо інвентарто і од податкы ваты ват выходили си так Де сіди треба было сіди были від одной девяти до другой А то же де буде вікна знаєте буде было такы сіпы за сыносіном то сіп а ту ще были буде пивниця на назвала на склеп жебыло там декатофню темали ся так што міты ту за бы вікну зами не было викли ужыния пожена Стан гляну берну ся на мило вытовру стан гляну берну ся на мило вытвору підпертує підтердує прамите линію а ми бого чорні очі моє серце міліє а мимого чорни очы моє серце мліє Моя хыжат за том поро А твоя за друго ой болетня моє серце е мі за того ой болетня моє серце е мі за того ой болетня моє серце е мі за того ой полидня моє серце мімипи за того мімипий за того бы го мімипий за того А тут буду трувіте до тых тайня то оден як был худобы стоял тудло то від ціни задаме задом туда головами в сіны Бы жебы было не вдбучу тене від худобы доба стояла головами до як бысіли до сі такы Ясла быле було жыло был дабина было щы кормили на ту ще від худобы до буіска была перегородка ту свині тымали діяти А тут Тодоля назвало буіском ту як ґе літом возили нопе чышо Туркій зі єзджали до столове вже ціконем зосім весві Так шыроке высокє Было веше Было выше підвесня было тох тоты не дах Дах был такій ло высокій то весь Вся паша всє збіжа же треба было ужывати через рік то всє поміщало ся тут ся Поможно повісти же тота хыжа то была не лем хыжа а то была ціла ґаздівка в єдным місци ціле было люде там і мешкали і вшытко робили і была там і худоба і был там склад повіме вшыткы склад вшыткого вшытко зложено для люди і діня для худобы ремненты і ріжны ріжны ріжны же І оно было долше но вы зробили она была долже далеко ялиже такло она бета была Як бы тепер добы ты бе така была А ту был гідщы мало того назвало боізко ту молотиле ту было выстелену глину жолту і забито І на тій глині не была підлога з дерева Але з глины жолтоі запрестовано і на тым молотили ціпами володичо окрем того ту буду і світкарня поміщали ся і млину для соткуваня збіж бы коли брали і кєдали попела полова была бызша а засно літіло дальше І вы тым суртували а пізнійше же же після І світой війны люди купили млинкы одрутив там і там зортували в нинках ся зви гарне зерно перше цо ту друготу а там каналями вже такє відходе а ту полова лицяла дальше бо то воду гонил єй далі і они тот берали то і воно ся лише тут стояла Но і чо а тут збоку не мали ту подвіря выстелене было каміні плити плити вити камінни бо в нас камяне было кругле воро На билах бривы называли бривы были каміне пляту на бы мало было бы рівного вы як кажу были горбы ямы пар єй так шо были п рівні пляты там называли як бы табупі де більше дві тыхаты де на рівным а дальжы не будут на рівным місти де ставети то не было такым місце а другє визнайте же выставили в новых хатах то вже окремы ставдестайні Евокрайны помешканя і студолу окремы Але знайте в чым выгода было давно тому же майте з комнаты Як же ми з комнаты не ішол на подвіря і до стайні А тудло были двері до сіни як сіни сін до стайни а стайні на обіску дес были двері зі сін були за кід Дзи ми не ішол на подвіря з Дустайні або на обіздко аж аж там де змешкал дусі на світ Дустайні там двері а тут быстайні не обуіздко вас выгідно То дедакы было вигідно бы над надвірі шолы свій зоводую і задува І до выходка Еге выходи мале там стай Ага До выходка в зимі тіж не лем до Стай а тут то і одно чы як было зимы одости а мороз не был цілу зиму еди была відлива це такє в зимі быває відлия Влад но тот як была відлия то дола якы были вкрадал біску Бо як буде молод знов то знов тебе над позывами пай подоба ішол лич за воду ішол А вода тояла была надже така пария така гы глубока і там двох боків до парі де іщы трубкы були давно наведеш предіде предіде де жели І бы вода была фотаном майже до тых трубук з берегів Зоно оберай друг обера А тут буде там плите такых так біжы як ту то такы якы як господарскі тів десь вышліфуваній Великы камінні грубі десь давет дава женя діди преді ся прачы прадкы тот зробили да на додній боці і на другій боці І ті там люде прали прайде камело думашне полотно оды пляли да вода николи не замыздала Як в зимі морозы будули ту тумані шолты поводі Там люде думорозы на горі а коли воды люде бездруковидме цього правлят собі дівцьо і кєдийти злоде на верто вжыв мору зл та вода мала одну температуру бо в ліці як пішол поту водичку завзяти воды на пом трудно было босло востати Водо было дуже холодна але водна мала оды температуру мала може два градусе може може ты градус як ся мала а літом то здавало ся дуже холодне О зимі за торзало Бо на землі выходили тепле Та там парас флянко Сиві сині Івана франка бы там жывы мойой ци мойо тата до рідной сети Мало там має чороху в жывысі за Німтів не было то там свого сына брал купате в літі то так ведешо вет бы то холоте было А в його купал твого двате Бодыбы і тові чобыли здорові Бы здорови то таку весь О тепер коли його показували по телібачыну нуку ну бутла то він мал дві донькы тарас Франко і сена все наймолодшы был то моім братом люльком дест буде робет некы разом ходил як был на свіжым воздусі разом собі кудыґувала А чом він власні до Бонарівкы приізджюл Ой сві подобал свіжю Воду <unk>or Він мал тріник на ногах не ей тыличык він берал на пляче то є тріник собі на плече вил другу року кушырок ішол в лісы і фотоґрафал вець вежді тіте тодю вате Там найбільше сполюбил собі же як єйшол на війшній кінец то там былай бы Іваніівка і і бачыл той висникє ішол від коротна а в Підяхлы і по тому зробил коліно і на стежі від Підяшів Тото самого чупка ді кажут до самого вязку треба бы іти там де є границя вже між бы нарівку а высоку Єсте під польскым селом а Борналівскым Тамто іте тым важе видну ладівку там на захід ті села виту Высоку і віслик видно як він плютит як же іде під даст не видно но і знов відкучає за відясо пістыжів Робы такє коліно А тым кот медже тым колідом То была бы ладівка высока жезнів будова вынівка вот так бысник ішол через коротну поплекоротно на Ясло і робил коліно і туда на стижів над Яшів і там же бы залучыя Уведу кони там назывленны ічкі уведу кони там назелены Сам крийґын по малючкы Сам плідым ми по малючкі Якыя си за співав на вранім колоничку Якыя си за співам на бранім колоничку Лаплака як брава водичку затпана якрава Не плач Миване плачне на войнуйду Не плач Миване плачне на войнуй до тис заплачеш як дотя не прийду Лес завбачыш як дотя не приду Веду конита на зелены інчыі Веду коне там на стнычкы до милостику по марчы сам прийд до милостика Але же тут была пристойка е навіз возы сані борони плугы вшо то была пристойка вызаня вызаня бо віз забыла вызаня шібка така была што літом не тяжяли тут не розберали воза то буд розібрані для запасу були бороны були плугы а віз специяльно як возили снопы з вода божо а дожд одходил Воде ту было шопа воде шкоду до той шопы з возом жебы не могли Ту такод была вызия вызяня Да ту іщы іщы єдно кырпат де бы закыти від дожу А на зему то не розберали і туда сьо а санів ту на зиму віз розберали на части бы но бы не треба было глодати теба іх вплодали одо тоту і вызів ті выділі І літом і курима малетамі і гусы і гнізда буде еку земстойка І саны там были де сані зимою і тым не треба бы сані то вся і інвентар котры был рухомій Зимі то выставили тут а коты были рухомі літом а в зимі і теба бы тут ставили бороне плувы в цідакі та взадядя світской господарскы але куры там не были куры на діті на дітом так На літом были кури там літом А зыбі давали ту ту стайня были така підвышыня де і они жыли а під подом была полава лава і там звынімали а літом не давали бы бо за пахде все дня бы ни букулячы показали же то бы а довали єй до той шіпкы до той вызовні І там ні здаробили корячы там ся Єде ат якы мало під клочку садили яйця де клочка была А тотам видівня она была під дахом під дахом Ци было так добудувано Під дахом але не під там дахом але достоєніє дал бо ту одгай я о тото я хтіла знати же ту іщы там достояні был дах але не шырока была не така як воізком то халушо бы там легше бур скла но для курей там мало де теба было богато для гусай небога то там мал бла А якє то было за шырокє ну як піл того як полона як бы перевозы на половину так бы то комнату на половину там до зихані могли быти на кільку на стініс на кілок бале та єй колефа розібляні віты фо там плуг там тоял хто дал з борони по накільок бати А з той стороны были пуличкы што там куде собі ся дат А якы мали сте саны Мали сте лем такы рубочы же возити з ліса деревы а могли быти такы самы же выгідно людям іхати так буде санкы што специяльню людей возите назад загадці санкы Ети шмате ків добу мали всю выгоду то буде такы декоты мали а декоті мали специяльню возити возити дісат евро пароткы мале там не гыз тако ще на никы привязували такы як вы зголобжыня жебы колоду тягнути грубу то на тем вызели і задубыли сані Але дес гірну тягнули лищы на одных санях Смотте о я тепер нарисую а муци такы Такы мале длям тату так ла што ся бы прикріпляли до них і ту прикріпляли ся На ту ту дереву привязували си так а посередині дала жыти як бы жолоб але вузонькій і середині в Лімка Жы як грубы дереву везли то одневе згір а як на подівнині то зы ззаду а теба грубы грубы долгы дерево везете же за ню заду приклипали щы одні танкы такы самі Зводит заданых за ним незовали Так за другы передні будете кыж і передні А як подібні місцы то давали задні цанкы жебы было легше тягнути Як дерево треба было з ліса то лем в зимі Были вчаду я материялу дерева в лісі николи не рубали Але в зимі і то не як найбільшы морозы были показали же найдолійше деревы Як найбільшы морозы переважні в Січне по і оддані в Січни лже пишу лютів же все не думало бы же слабшы дыже же сонце пригрівало воно і здавало же же своі солкы же підходили ся бы ся жыл берадны же розвивали Повідают же місяц січен зове ся так бо власні січни сікли деревы Дакже же власні од того тот місяц так ся зове же треба было в лісі насікти дерева ци якы од того січен Бо вез на джересновку казали люде Што найбільше морозы дерево нимы замерзає але тоді замерзає дерево як вороже має сокы выпускати а морозывают тоді воно замерзає тоді воно мерзни ті дерева Не было ния сівы і гідна не было засі батьків мой а пато не было Яке дерево найліпше было жебы будувати хыжу Надпивы выважно бляли сосну Отіне росне як підете побачыти ту смерекы вона росне як свічка до горы Не ялицу ядіпє Ліпше сосну як ґелицю віялиця не є така сильна як сосна Хто состильнійше і долше стоіт Як далі люди то брали лесосну бована має з смолу і долше єй звиє та моя хата має тоты ці най тык то ся найцюкы моя хата ма Тато ся родили мойой <unk> році тоди хату будували Істоі Там нас хата была така што і конце были маленькы Я памятаю же мене малого што ящы не ходил давали скілько ящы підозлют до вікна єти ходу То я є был великій же за тато были же ґаздом были то ме лізали кы біфю ту ло ті воы за вікля і другі ставили побільшыли побільшыли то ме лізали по кавалку і люпали бо смоле бы ся дасі перенибала бо сама смола была Ті казали люде сталю же на фундамент насде Е мали ставити на сосну то пешы давали на спі найстіннійшу сосну на смолу давали смышко та мала смоле ба специяльно казали жеді люди казали спецпияльно ішли і цюпали Коли є коду кєды смоле забрала сосна Знате тюпали доверху пишали на підмалине тото дерево якє пак мали стяти тото специяльні так поцюпали покоі жде таді люди щы люди Жебы жебы вышла смула жыве ця жебы просмулило тоту далило Я бы было сильнійше на підвалене на твак назнавалет Я вже забыл Явже забыл як бесідувати в лемків З початку то клали каміня Ах над напис каміня але не багато Дат бы більшы написа в надпис псидили зачынала будувати хыжу щого Підвалине як так кажут пи фундамент выназвали фундамет давали камінь плиты камини вдолж але нибы не заливали чымось найбільше ложка рока жебы были рівны зрівнали а по тому на них давали дерева Но як выберали місце де бы стояла хыжа Як бы брали Якє місце найліпше жебы там Найблизше ставили на Высоці жебы высше было А де річкє будут жебы де было десь так Абы было на Высоці бы там тепліше было на высоці вода не підходила якы бо воды было нас богато такых річых потоків дішло на кєчаді можна было жедальні воды ішли і з кєчары вати Жедайні воды то більше ставе жебы было высше Лиха высше на водбі на такы воє Но і було ґаздек тати не было місця так єбы місце выбрати дуже Тальце од декодру майже бо то не было так были близку барскы вісы блис было бы місця для хызів то были бісы даче а якы тот новду горбы баты долина Барията а там нов дай было пощадка на Ще на пят на світ кат або або на одну хату то тамто вели цуде А на своє варто же кажді своі на своі земли ставы на своі вічедні як казали на своі вчезні на діт тото місце же йому од його віця діда перешло то част землі То дезві діда ци від тата перейшол йому то має свою вітчызну він дождил ся від дід о своій вітчы є май А як от епускєп выженил ся оден взял жінку собі десь другого хваты то де не казал же на його вічы а будуву хату звідкє не взял бы там місце было на Шеда хату будува коже на жіночы вітчызні На віці вітчызні оці так повідал там най або назвала жінка баба а то та же на бабині вітчызні буду хаты ставити таме місце там є зваты там зобы а было як жінкы тале а да на слово хлопа в вітчызні буду стави буды ставити своі на своій вітчызні буды стави Так переважні там де было рівне місце то было поле а ставили там де не годен был наприклад орати де не дают де місце было де ся води де ся рідкы де ся потыка де ся води Бо кєдне дівас буду того тых туднів Тудні буду тайді але за чым буду будувати йому там копати яму нале на тудню назвали як він колохате зас потішок тамово пару кроків тамоводу але були такы што зробили собі кедитя аби нейде до Деще добе піддарег поводу або што Як на то не был клиці не мали тых кєднить туди як дозвале тудня Але брали з паниі ходили бы водах люди долиі та брали свіжу воду То фактичні лем зо водом треба было конці выходити з хыжы а решт вшытко было близко так выповіли же в хыжы было вшытко вшытку выгідно было зроблено і был маленькій кавальчык в Загороді дашто русот наприклад морку ци даль були зяткы рядкы зрядкы куло з самой хыжы Не де было за хыжу може было цати можы блати там рівне місце і ліпше поле не камінисте ліпше може было пугнити бубличко підливати ся та мале капусты мали моркву цибулю оці городовину якы были най близше хаты ту колохаты то не было хаты абы не было иякой сады яблінькы грушкы чышо Што найбільше якы дерева найбільше во гвас родили і ци мали сте даякы суртовы дерева Найближе ж я памятаю то нам миже были буківкы назвыла дереве Ябка і вони были сильні можна было іх злати і кляти напит Ціном пликы в отудло там было теплоли ся довесне А такы были папірівкы тепер было і Шара жената было золота жената были осінні є пізнійшы вони в жыті як же был Сільскій господар же Товариство Сільскых Господар Воту вони заклядали же найбільш во тим займал ся а то назій Добяньскій во то він сусід мігато мал там мимошкілку він хто бы врощав то любил Но і тато мале мале своі щепили ме своі дичкы щепили де были выхаті де буду коло хат і пересаджували Брали щапкы вид шляхітных джерел від такых як шаранета золота рената чы інчых боль боде іщы персадили коло хатнышы і дерева над по тому я затаназил кыблянскы мал тато міркы ґучты грядкы держат такной А більше ци два разы ту як та комната так і клин был Каже я за Таназым на спілку бы садили ме своі шкілку дерева всідакы по тому я поіхол до Німечыне то а Танасі щепил бы я вже был в Німечыні хлати вы як щепити і коли щыпете вы теба матек на все час муси дбати повідачы ся шепка не прийме Мож же дати коли чыпете диякій час і як щыпете Чыєш тот полет сонници дане Чыєш што палечком не зарадне То мало міго вызаны дбале тому ого мило выза недба ангель то мало міго за недбале тому ого мило выза не дба ангель Олян не порадне але маводне о радне але маво бягну колечко пова мамо бы ся му колечко пова маво бядну колечко пова мало бы ся му колечко пола мав Лей пома быра аба Колеч котва марам ка ва чож ти котана тадзовя дзьом ді котана чож дикотана тадзовя дзьо што rora Як дівма выддай на праві Як ти ся спаман дай направи нау ся мій милій господари знал ся мій милій господари нау ся мій милій господари знал ся мі милій господари чорны очыпадтапа і Ю а миочка ін гози райш тона анятатми раів што нарми бопози райштона нястерми раі Шкона ня такми райш тона нястами Што на нятакли вози раєш то на нятали возераю што на нят такли вобераєш то на нятакли лопіра і што на няцакли вози раєш то на аня цакли вози раю Добрі я хочу так і обернути бо ту вас <unk> были ту была стіна то тепер мешкальна част хыжы смотриме на тоту част де ся мешкало бо там была ідена господарка Такі так А те былы Звернуте дві дві вікна до полудня А те до сходу як своє на такі Были і на захід декоты але на ту на захід была пивниця на те назва на склеп Што те мали там катовню ти мал то ей той дах тым дахом закрывали тут чат а входили до той пивниці того склепек назвали хіне і ту были двері і там чыд не ходили там поземякы ці ся чыє подвіря в зимі а буде зісіли были дваті ту боку і надету была пивниця І тут той дак дєдба ся был внесі і закрывал ту пивницю Не мам так хыжа фронтом хыжа вылскюіт до В ходу тоты вікна До полудня до полудня де мешкали До де мешкали там спадна спали кухня была там были і ґаздова майстерня там были ты а то спали видіть було тако зупывали ся два На захід то была стіна ту не было вікна ту были лем дверима Оту дваді сіны Были двері зо сін А ту было вікно оту На були сусіда бывали Вас вас было а ме внад Фале наша хата не мала Карас не было тю була як назвала тепер пивниця што катофлю ты мала таку жы Але але назвале не была она ану од тудло Тут была накладат тудло Але тут были зісіди і тут безче была положена тут ту было хата на годбі то там была пивниця выкопана Шезче може так єдмета ні може коломета што бнище бы як бы іх тут было як бы зрівнано І так бы підмурувано было з каміня той то стіна Ту значыт ту де де вікна де на полудне ту было нише і за тот як было підмурувано якыси якасиця підмуруване жебы і до Желипы то каміня было глине і то над тым ся тема на тепле і ту была пивниця ту і тот пивницє так што не ішол через подвіря а злосінь тыма для ме тоты допивницю А тут пивните было віконце невеликє бо як копали картуфлю то не носили десь аж туди елем віконце ципали з воза просто до того віконця і там од віконце было до полудня Тивниця была рівно зі стіну а тут было то страству між пивнитым і під дахом Ту давали отаву называли сіном го на то додавали ікывали А ту давали по тому загату на зиму што было тепле і пивнице што было тепле ту було высє А ту было низє ту ту було з каміном сплит камінник выложене подвіря В каміні над не бракло замуровкы Мі полаву пиниті бы ту была певниця і бы не было пілкругла така полава але а дахом ти было просланство там давали ти важну вытаву бы вылсене кусили начыд цикали казали отава на другій зіл і давали тут нату на ты просланство Давали напід і давали ту також і укладали ціне навколо укладали тій хату тым всім апатохами тым всім што было тепы нас піддавали фатохы што грабали в лісі а ту писпа была шырока Додавали ті патикы нарубали лізібу лісі і ся не бракувало прости і тудбали за піддажа і до землі до приспе а дес повдавала так назво може на пілметер вісібті патохы грабали то вшо і стелили навколо хаты а по тому давали Давали або солому стелили або соломи щадили солому тому што було дах покрывати то січку різати то сяк а дісят чатеня лісові дієті гылкы свою лісу накрывали а на то давали сісіну А по тому выщы давали солому же тают тіжні снопы соломянь давала під дах же было так вылхати любно зиму зыздавали як тепер восні така была погода то были жнивы в лісі то там фатофы грабали заготовляли назым длова то ты зробили все в лісі Каждий мал свою участ в ліси там зелевый порядок До якого часу тото робили Не дум доры думают як же были сніг падал желі сенишли а іщы зимою як была санна сани то там рубали де хто оддому помагал возити на хату вынарубал ялиці хто с не це нарубал а де атуль Зішли ся всі люди зі села і поразу прозвы привезели му всюды бы колихати а в хаті колихати собі в лепыщы собвіти там де хату ставил ци переставлят хату то там на весно єм тисали його тід валкы якы треба было дыхати кыжут долже майстер до хыжы та вете кыжу то был майстер а так заготовляте дешо були колективно ків оды двом помагал Ото мі бачу же йому те ба він того того закликнот нам якій молодиць постав за то тис ґувал Не просил мазю никого Енока діво нарубал ялиці нарубал сосин треба йому взети коли буде коли зідбаме ся і вызійшли ся разу як же буду в нарубану під готовин То всі од ругой од на той ден ся зійдеме тей ти йому звеземо відраз І так робили так звязли ся відраз навден фільш што треба было до будовы на Крокви він собі сам готовы а люди тобі привезли Навет так бывало што од осінь глубока а тому ся лишыло ся на поді земякы выкопати а тому зішли ся люди і помогли мыков абы йому сніг низы не звали а переважно старали ся жебы до покровы земяків на поді не было і до покровы засіяли Вас повідали земнякы Землякы Вы повіли же вас было ту з полудньовой Странинь было саме мешканя в хыжы То вшех ставили хыжі люди як ставили бы же молодші люди ставили што всю одно ставили окремо по тому такы што станьо окремой і помішляня вже было такє ставили там черепецьов што было Бо так за алти бы деревы дешевы казали А Пульсті же было дорошы Подмету то ваше было мешканя ту были два поклика о то была Перегородка Але Педогородка не была так угли в Тавері як стін там буде зы з шафе з дной бокы і з другоі буде як ве стіна але специяльно зроблена шафа нам там мале ци той стороне тако шафе буде свате і бы там модіж мале тов Малий скрині то так завни скрині звали такывали а і были приватны шафы мали Ятули ту були рафы же перегородили аж до горы так было батюти вотуло ты є на є туло такы выпут є но то там була вязаня було І на долині Ту та І на таґа таґан І ту на долині было вязаня І ту ний то на долині як в горі так на долині было вязаня цілисті тым таґарем а ту называли Таґаль в годі называли на долині ватры як тых забыл Ізалопе І хоті ту были вязаны ватры А то долину горі обовятковы штобы засну тымати і так темали ся як хоц то были занізе А то были такы буде слупкы як были выдобано також были такы як вы заізете мали але всеодну може перегнете выжы А то долше те мало і безписніє було Ну і гласти єдного великого покоя зробили два кухня і медна як татово вас адмале там тых подарскы інвента ве было гради тами якыс колесо дажей возы тева было жебы текуте никули а так можы зробити самій мож зробити для себе Молекі стіл зыбете якій стілит крісла діж господарскє што было потрібне но бороны тепер з боруй возы были деревляні вороны а зубці желізни треба было дівити ся но і запасы зробили десь А може там колесо дисцеп ся може вшеляко быти то в запасі мали там колеса штобы невітсє не ват тількы што бкути того не было так всьо то што і што милосподарска деревлянє то робили сами Хіваш тото был такій майстер ніг вшытко для себе так та і шафу зробили для себе тіпості зробили но за такы як як як як як як як як як як якій маєте вытво але зроби для себе зробили Малы слухаче бесідували сме зас з Адамом Глодиньскым Не знам іщы як зроблю Може за тыжден буде Іщы раз бесіда з нашым гостьом Але на цалком інакшу тему може верну ся за якый час За злотой особы был то унікальний чловек уж єм повіло же може оповідати о селі Боналівка безконечно без кінця без краю памятат праві вшытко памятат вшыткых ґаздів ґаздынь ді памятат вшытко што росло докола Што де было Памятат традициі памятат радістны і смутны сторінкы жытя з того села Писал тиж спомины же вышли яко маленька книжочка До того іщы ся вернеме зато з такым чловеком мі барз цікаво бесідувати і наша бесіда не лем о селі Бонарівка было годібны были і інчы села Подібны были і інчы хыжы барз найдеме подібного в інчых місцях Лемковины зато то бесіда не лем конкретно о бынарівці Радийо Лем фм дає таку унікальну нагоду з єдным чловеком Бесідувати не пят минут не десят а тілько кілько чловек може дашто цікаве оповідати Власні тото барз ціню здає ся мі же барз важне коли бесідуєме бо сут ріжны бесіды і вродию сут ріжны бесіды і сут ріжны Люде але наприклад бесідуєме з паном Адамом у селі Бонерівкы і Но тепер єст там і сут якысы хыжы Церкув маленька церков єст костелом але тото вшытко такє як джунґлі і того села же было то фактичні не є Він памятат вшытко так як было і він собі носит тот цілий світ цілий світ якого уж давно давно неє І тото єст унікальне І тото уж ся не верне Зато бесіда з такым чловеком для ня барз барз важны і важнійша може за даякы подіі в лемківскым світі же діют ся Тепер ци за бесіды з діячами В спокійнім ритмі можно слухаючы того довідати ся о такых річах о якых може дакому ани ся не думало і не фнило На кім прасям ся з вами Днеско При мікрофоні сідила Онна Кырпан барз барз молодша од свого устя котрому скоро сполнит ся <unk> рокы то был Адам Голодиньскій з Бонерівкы До стрічы за тыжден оставайте здоры Слухайте сем <unk> процент лем не ско зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk>
