70% #145 - Адам Голодиньскій з Бонарівкы (4 част), бесіда-хыжа-молитва, 6 XIІ 2014
•
Опис епізоду
70% #145 - Адам Голодиньскій з Бонарівкы (4 част), бесіда-хыжа-молитва, 6 XIІ 2014
Автоматычна транскрипция
Слухайте сем <unk> процент лем нескаркова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk> Витом вас витом вас мили моі слухаче при мікрофоніі Анны Кырпан Тыжден тому в бесіді з вами повіла єм же не знам што робити бо барз цікаво бесідувати з Адамом Голодиньскым з Бонарівкы а то уж был третій раз едиция з циклю Но і думала ци дати іщы кавалец послухати нашой бесіды ци уж буде за дуже Но думала єм думала і зробила єм высновок же треба бодей іщы раз треба но а пак буде переерва од того мого респондента а колиси до него іщы верну а гнеска іщы кавалец нашой бесіды дам Припоминам хто лем перший раз чує про такого чловека Адам Голодиньскій ну то простий чловек ціле жытя проробил на заводі хоц як сам повіл ниґда не думал же буде деси робити в місті хотіл быти в селі любил своє село любил барз свою бынерівку але його жытя ся уложыло не так як сой хотіл ціла родина была вывезена в Украіну і не лем ціла родина а і ціла праві бынерівка мешканців того села розселили в Івано Франківской области тепер пан Адам мешкат в Івано Франківску Бесідували сме з ним о вшыткым і гнеска тиж бесіда буде о вшыткых річах а зачнеме з бесіды о бесіді Пожычыла єм нашому респонденту книжку же недавно вказала ся друком Автор Роман Періг зове ся немеркнуці перлины то лемківскы приповідкы Приповідкы оповідкы з Вынівкы Автор вродил ся вынівці і принесла єм тото для пана Адама думала же може йому буде цікаво бы то сусіднє село Вынівкы То за гором од Бонарівкы Повіл мі пан Адам же было цікаво но і звідує ся його же автор деклярує же пише мовом свого села Яка то мова ци така як в Бонарівці і яка лемківска бо нараз чую же тот острів на пілніч од Коросна часто называют же то не Лемкы і же іх бесіда замішаньска но не лемківска то послухайте што повіл мі на то Адам Голодиньскій вы чытали кусюте та же то кідти кавы є ті припові книжочка написал Роман Періг не меркнуці перлины лемківскы приповідкы і він дзвенівкы Ту ліжны приповідкы наприклад такы Кільку ни єст не будеш богатий а будеш бріхатий То скілько бы не єл ты бы не были богаты а будеш бігати Або наприклад котрій кін тягне того і поганяют О так кот іх ді добре робит то мало давай го быти бы біжыт забы те так Ты і тікаве такы питали Коло гнилого ябка і здоровы погниют Кобы болото а ябли ся найдут Кобы літа ся вернули то і хлопці бы ся горнули Кобы свины крыла она бы небо зрила тен Кого Бо хоче скарати тому розум одберат Питай А я што хочу повісти пише тот автор же така бесіда того села села вынівка сусіднього села но я бы повіла же то бесіда лемківска а то говарят же то не Лемкы Я бы повіла же то лемківска бесіда наприклова як диня а у голові мохы голова без розуму якы ліхтарня без комфіны голово ремін гріє Гіст непрошений не барз былат гостєний Выпас ся як бык Выдурил бы із ябла пінягі Видно аж очі не треба Вшыткы люде братя но єдны а велі інчы каіны Ту даякы з бонарівкы повідают бы то звенівкы А деякы з бонерівкы повідают же они не Лемкы было бесіда іх не лемківска але ту чытам яка бесідал вынівці но ту выглядит мі же лемківска як чытам тоты приповідкы Адзі оддал ґоєви цьоц ало мало ісі деповідкы были або можна было пізнати де деякій змінены того видміл коли Танка звідкє Русенко был Вы там о такой лукотой такой гнилоє побачыте іх мола кот мала близкотань Манювкы безимово насідали на Прислівсє Ванютця Але николи я не цурал ся же є Лемко Відікажу я є Лемк І николи я не вытырал ся той што творай ся своім шевченьку одказал Твоі мови нирай ся дуго навчай ся твоі мови не треба ночувати яка таж мама твоя дідна говорила тоту твою мову і людми твоі мало ду Хіба може быти тохо тохо інакше до люди за неполно розумно ты якзати такому што не любит свій край не любит свою своіх родиців Скілько ятка є такы люди бы нема села без болота нема стада без погной вівці Быває в каждім стрелі Былає нас погана Не кажут же всі не якій віначы а ту поганы над де погані люди є є Та нераз кажу як ты ті знаєш свою рідню історию своіх рідных Він не знає свого діда про єдвідкє был якій він не знай Но як ти знач як тіж видиш як ты знай Твого тата дідного мамы зрідку походит якой фамиі якій твій дідо і падіду Булакый є То ся ти не цікавиш якій ти є ти такій любити своіх рідных та ти як ся тікаш своіх рідню ти любиш і як ся тікаєш в вас шум то ти не шаненуєш батька своі матю своі не шануєш Як бы вона не горила не говорила та ж твоя мама тебе выховала твоіма людьми видувала Вона може ні в одну ніж не зоспала бо як ти як ти был хлоді або чоп над тобою сиділа А тепер єй мовы тураєш ся жіны Украіны є ты так ми Русины зо знакы на шкоді євик Вартисківскы Русі не будеме з Росиянами быти Ми не Русияне Бозай єдцим выступал найти його я буду памятати його фразу Я є руской чоловек єзруско монгольска клопшо ця істория Віщы мені є теба тій водній фразі вся істория є До чого яю маю дійти дож якой ішыльна Што был надслоком найблизче місточко бо баба як я з бабо іхоты мі солту купила то буду совту тоту нато надзевали товту те білеті окає такє выспитаня в печані хліпыт такє маленті або цука дикє два Іщы охоті бачыте колю поізд назвали колі Як він іде то же авдале то єхал через Тыжы а там через гору діве называли гора ся І стижів там высоко за высоком містечку Стрижів і так якбабця час од часу ходила часто на багы до Стижела і там зразу пізнати було хто з котростанькы хто з упадівкы хто єст ліпника хто зладівкы хто єст петушый воді то єст воздянкы По своій мові раз і ніодна жінка не буде горите по польскы на в польскій мов Же чловікє пієк пісте мужчыны то горите по польскы а нілодна жінка не гулят по польскы ци бабця ці така жінка ци мама своє по своій мові голодили і розумію Поляк розуміл же Я памятаю як сьогодні як бабцы вішли там а звідкы той Поляк не знают Поляком ішли чоть там торгували торгували ся штось говорили вы бабтя по свому а другы по томы бабте вшыткі тырмувал ту і полек докаль Якым языку мовил муві А той Поляка вонірусі має свой язык вшо то єст люджыти слова Іваче тим водит ту нашу мову ті мама ті бабба ті жінкы зберегли ся бо чловіків же зачынали говорити до Поляка по польскы а там на Торгові чы до Жыда чыни смо А тоті Жыды жели медведы в целе Украіньскє бы по тому настале кооперативы они бенкетували жеде більшы іщы тіснели ся до містів до котре же еде желивці або чыгванівці аж жели в місті то они николи гуд з нашыма людми не говорили по пальскы Бывы під такыма мало якы вынго Радили як жыде то нашол мову лемківску на тему Бо так як метаді як жыл в саді так выголоду до нас а польском молод ним выта Хыба был же коті не был в рускых селах Не казал кот жыл то він але слухал і ніч доказал Но я то вам ком як водит поник до другого вказу Яку моязыка му як цьовень моє і мізику а ты полекажвынь зусідів маєш свой язык А чым ріжнила ся мова каждого з тотых сіл Жетоси пришол з рібника хтоси з гвыздянкы і з чого было пізнати же товари мов де ацент якій доха был не такій як саді як деґданім саді Я м кажу кольостенка вванючыл же актет бы Іван більше до Бынадюдского было опаділка бідостенка бісє начыкай то такий то ся якій то Ей то сорокатий тото крес шырокій тото окатий отаків Вызнявка бє мала такы мову дес актат то гай бы польского войско Але говорюла текди де в якым слові десь де той язык был Аблю Яблюницят Я не спіткал же не буде яблинит ся ниця Но то дає я знаю закінчену збоку закінеці До тем також говорили по як є як буду говорили по лемківскы І там навет ґолеів Ватрінь не Михл Михал ґоли учытелів там єблиц та ін ті байко з разів знає во ни учыні учениці його были за Польщы Він казал Йой буду ся такло і то були Украінці себе звали Украінцями свій Думишы пишут ся горити за ті байкы зо ним Екаль то выды Украіті кажу як владовы Украіті те в Украіні Ашового села неа досвідного села Чи я лем тепер хтіла знати яка была ци вот в книжці чытали сте яка мова венівці допише мовом того села такы венівкы то подібно як в Бунелівці так даль подо Десь был актент тога зміне акт короценті был актент більші зміне А тім селі опадівка панівка майже як на чуст відрізняте ся десь в якым слові што за той ебухлу кінци дес або затягла бой актент слово был інчым А Петрушю Воя Підлю так выдаютя Давы там мы говодили в Бігті говодили по як і Петрушы Волі так і Упаюті відкєди годили по слам де дожы до Полякы а од Рекін тиж нашы люде там жыли та нашы жели болі і Полякы жели палькє води коня а од нашых же мало жыли То было уж більше од рекін то на рівнім місци неє такых гір реєків на рівні Ци під коротом мона Бішевислока і ківисти были там был замок коло замка были два камені великі кіскале то Нім тіди там знімали ты днай чы в обы два камені зняли чуді на дорогу лопали То люди были противні тому але што будут сказати як бы природна памятка А замок то бы як вітата дістав лем за той замок бы то были ягоды знате перш ягоды лісі а мы зберали сіткій хлопцю і назберали яі і пішли докоросно продавати жы не піште продали ягоды і вернули ся тоді бы ме выходили по тім замку хоти бы ты мура і дивили ся як то было як за ми до коросця перше на бадань ме пішли на забок дивити ся а по тобы ти пішли а в сонци же над гором Кы бы пішли додому я пішол тот же там було а в сусі там татіл сусід татуючыма шых і де были падійку хоят Жоздиба є та уж тебли іх дібатко росне Шодымає Я пишу а до тел бы бек кажю яда любил ся поділ і тебы за тебы бают дубати де поділ што занесли продавати яглодици і не занесли де самы поіли бы вже пізно было на база хе І голо тіпу о так той то выбы вчасту ішли явде продувати не лише той рад а і другым разом ішли продавати то бы там в Коросні было дорожче бо старіжів был близше але меньше місточко меньше было тых панів а там в Крошті же были більші там была рафінадя Были фабрыкы ти обуна были цукарня вже більше промыслове было віст більше было такых панів но і я де але де більше місты тем більше є Жыдів якых гороби волонти городи гороми поленти золоми зо ге ге згорино до нигу поленти зайду Вансвото прийду Гы з вечеро не прийду боглачеро вар свого ділямило од ноци пермо Повістте мім такє Я знам же в Лемків як была яка си хыжа то хыжа як бы ся звала якоси напр повідали до того ци до того люде з той хыжы якосы звали си так А звідкой якы звыкой холупил ся От я зрозуміл зрозуміл тепер я ваткы было так бо як рівні де треба є то по улицях кажут цулиті такой тіруйкой я такє а в нас рівни не буду шавди не будули Хоц бе пойтім ту была моя хата от ту зло а тут потик там пеепалия а там дізло а тут была як пивка кляжу ту і моя хата владом є другата а ту тата фата А даже гат не мож оставити бо не ма місця Не мам місце бути де ходба є квати або рівні пора рівнісі пода нахідте бы було там посіяте потрати То казали так отам то і з Підліся Підліся Вате там Іван Іване Леско з Підліся тє такы пидают А хто знай же там є техати то гвійон там дя то знаєт знай котрий є бы некаждій мі буде еван не кажді хаті тото найе той то за той А то там е ватель качма ватель катма то ви там з поля двіт з поля і на полю жыют тамы течыте хати тотом вати там А там з горба а там з букы А там де під падіі А там з потока Бы з над потока іначе з потока Бо над потоком мірят ле потик а єше бы в єй потоці хате там ім не місце буде є вода близко і він собі там поставил Ото то не коли з потока то вас єй з потока то выни вже там здали од другого Де де то звідти Або як было мальці фамиі як Добляньскій то не знали але были Добляньскій Іван Бый Добляньскій О два Іване был голі жыл в ріжнім кінци і до ріжнім То беза назвала і Вас до лішнього кін Іван Добляньскій іде Іван Адамів Адамів тоді добляньскє до ліжнього кінця А буду Падлівскій то Пальскій Желигорі І буде наші сусіде А то Вас єю Падювскій з горі належе Ага ту годітма А ту ватрей опаюткы долены ту наже до ніжнього кін о так звали Нас сусіды были за Доленькы а писали ся то тісікы З одного боку Доленка і другого долека ту одна хата была і воде зеленого єбе на горбі Ту долина Ту пария Ту долина така і дозволе за долинкы І так мы ту приіхали о то за долинкы такы теків то буду такы або по што мали вышніці назве Тепер багато тыкне оте выластит писарів Писаня зліквідували Нема писалів як бы товтыты настали а назвали осиля писарого там його сыны Антей Антін Чыпеты а його донька Высиля писарого до знали де писарю жыє Але писали ся качмарскі Однали І те назвали до бы писали тепер назвали о теп задана Стегодицкого же было вітом в залтю Іте назвали го даче до торого віта до торго віта Таді віт Я то зі старого а выни писали ся выдиткі А то старого віта От так єй тай назвали І все мож нарозуміти про кого єде Даль То не было улиц не было нічого не буде тето Не якій територий віджыве По тоті над потоком під літом ци на горбі ци під горбом чы ти тото вже знали Або до Ґрубалью писали ся Ґолеі так а до Василя Ґрубадю до гробы купа то і так пішло тих пішло до а Михайло Василя Ґрубельбы ци нага до того того до Ґрубервого писаль Хоцєли другє місце Але пішут так вло земс є пета ґрубатлого чы там інакше А писали ся ґоляі уличному так були Або лу кугутиків назвали були кугуте а були кугутикы то зели гуты жели горімкі А кугутикы колоталькы вымали свою узядну дешо а писали ся кугутикы писали ся іначе танчы кєпомуєме А назвали кугутика кугутик Ей пішол такык назвы Я не маю далькоє памят давны части я добре памятаю а тепер іше приходжы ни на думку А тепер як я памятала же было уж рає то же не мата і памяю же німечыну знаю де я был де я робил там Ты своіх мальтів знаю Німців Ту як я пихал де я жыл кого я был де відажду ни іхал до родины бы ановы не жыял Ты пшукал родину Як я є іхухал я памятаю добре Тай не все памятаюте пеєсні часы моі не все памятає бы жыд а давні часы я можу выратувати то што я памятаю на ни Мені здає як бы был і каже брат бы там было сане Каже што заросло те вас дам не пізнал Неправде я бы пізнал чов де была стежка де была дорога Дето долішні хати де стояли гоішнікати аби ні не памятал може А хіба з самого голішнього кінця аби памятал І ту коло теркви А ту яй абы памяту тыла того хата А ту в сусідстві того хата А тото галупа як нас дозвали і до самого кінця єбе я бы памя выщы же высєркве або пикінци хеле я бы памятал тіта а до середину я бы не все памятал є дехата чыятя хіба такы вы дедякы тім тя та ти нехаты Ты пишеш што чекаєш мене Як добре мати твоі чеканя Коли мі тривожну і не затишну Я огортай з ним і мені тепліше Моя лемківны княги Лем ольо Чыя те любко А може то неє Оже не Чехаш може не заглядаш то чом ся бую Же ся не найде то чом же страхтуй же ся не стрілем Серце мі стури мойо ємків Я ніразу не бачыл як дівчата плетут вінкіно купаву і кидаючі іх на воду кожны шепці ім є кохано Моє лемківно княгине моє ция ти любку А може тя неє А може ня цекош може лядаш То чом ся бую Же ся не найде То чом же страхтуй Же ся не стріне Серце мі студит моє лемківно А вчора марили со я на волі І не взявши за рукы Вредему вулицями порожньо місто я в подертій сорочці і босий Я нияк не можу заглянути тобі в облиця ус кождого вікна На нас дивлят ся люди Я так і не впізнал тебе Моя лемківны княги Лемойо чыяти любко А може тя неє О можека може не заглядаш то чом ся бою Же ся не найде то чом же страхтуй же ся не стрілем Серце містурий мойо лемківно так хоче жебы хтось написал мені в неволю Моя лемківно княгине моя ция ти любку А може ся неє Оже ня церков може не зелеш То чом ся бою Же ся не найде То чом же страх той же ся не стрінем Серце мі судил мою лемківно мою лемків Мыли слухаче кєд памятате В минулых бесідах з Адамом Голодиньскым з Бонерівкы же неска мешкат в Івано Франківску бесідували сме про хыжу і не лем абстрактну лемківску хыжу ци типову хыжу ци якуси хыжу типову бынарівці а бесідували сме про конкретну хыжу яку зробил яко макєт як забалкова хыжочка пан Адам зробил недавно може пару років тому Зробил жебы діти і внукы памятали яка то была колиси хыжа Тота хыжа мала бы представляти хыжу де ся вродил пан Адам в Сиднині єст вшытко праві што мало бы быти барз добрі прецизийні зроблений пєс єст і стіл і лавкы пусті в сінях єст втупа же приводило ся і в рух ногами єст там і млинец і тото діє можна спрібувати лем барз маленькє для якысых ліліпутів Зосін сут двері до стайні направу в стайні зроблено доправды так як має быти в стайні жолоб драбина дементали сіну для худобы сут навет тоты інструменты якыми напр згартало ся ній цікавы же навет тоты маленькы інструменты тиж дост акуратно зроблены Но а мы тепер выйдеме до той мешкальной части хыжы плодме тепер гуйсті до родины Голодиньскых як бы до хыжы пан Адам повіл же тота хыжа іщы деси в Бонарійці ствоіт Но то подме до середины хтіло бы м побесідувати уті же хыжа была не лем місце мешканя не лем місце де рыхтували ізти де єли де с впали де робили якысы річы але то было тыж місце де была як бы домашня церква де люди ся молили і молитва мала барз великє значыня для Лемків Но то просиме зас до бесіды Як вас ту было в середині што было у вас што было на стінах ци висіли якысы образы образы были Ні єй не облазы были і фотоґрафіі были за стіні а приход якы Пияно твоі одыґрафіі давни фотоґрафіі діда ті з Америкы што люди мали то он подивил ся бы до тіны А переважно образы были Кілько образів могло быти в хыжы Як они были в горі то під пололпы Переважны были ті облазды не дещы а під половы де так більше беньсі єй більші як половина было пер до ціны а як бы тету част занимала ту облязы від половы А не те кілько было образів там ді ґіди як дедя ґідде девкого Вили десь більше декого меньше Але переважно асти скажу дикій кобуло врозіл де з кухни было пят там де бы спаде де спалиме то будут тыхы більже оброзів А може також пят дес буду Но і буде там де не спали было щы Статуя при чест діли малі Купили в Карвалі де ся ходили в Кадвалівску давно люде про се ходили вели купиту над памятку татуют таку во і во і роблят таку коробку тыку і то постели оті Веди я піччыста діва Мариі сусвисто купила на кральвалі ту а де пєчыста діва Мария была більша то єз зубокою зяв зыдальшой квартеры бо там вырожні зявы пітчыста діва Маія і сусвисто і маю чыстую але маленька <unk> тисто туйпа коли скасували Пещезну то татів дідо на кальварі купил Ото на то памятку як касували Пещезну тходил на кальвалі ІІва найкавалі купил ту на цитулю то бідил <unk> рік Так тате тотуві але візы не божу натім Прекрасна Прекрасна ту є і купина і то є на памятка зали баба А дальше я не вкажу бы я не был там не знаю і товтатую Я до нині з Бельгаю То таті Дідо то мій прадідок Прекрасны прекрасны А по тому діло татуют же ходили мама на кальвалю тату бы я не был на кальвалі Я дім мліял коли зайте але зархопила віна Я тоді все вли найбільсі жнивал вівсяні тоді як вынаус пенівы тоді бы найбільші жнива хто діловис был Яс ми люди пустили звызжали то мало хто Як ви хто мал што роботы то мало хто ходил та ходили люди Ходили багато ту пте ходили на Кельвалів єсе думал віхате іти на Кельвалів і дума вроду та го до купту на дві рік піду я вовтоді тиятя в оті ти ям шістнайты доків та міг іте на Кельвалів А якось так же в шістнат тым році вогтоді Віна попало Ей тотє я мал шістнайте докреаци воєз татує те велика паґаства Я любил тмати тітай і ховати ті ті старі якы орна там буде ступа тупу лисили в Польщы ватия бы але то не было як зяте Жодна взяли з собою ты Богдана на глубокі є кажу Не ти памятку ней буде на памятку тіжорна най буде нас на памятку ж мелили муку Нові баба боба казали выкішу ся в кухні там де бы спали над тыма дверми таку зробили дощадку і там підпору і вона стояла на тій дощадці А ту ся были тілок кєд не дай Боже упала бы там виділя кільк а де дай Божів палит ся вышоє як што то там хвораты тримали ся на тім пільку Оце я взял думу діял і тило ту же тато ходили по моємиця мамама і вони купили на хавалі В тій двій статуі де я взял з доми Як я єхал бобы в чеж мама желе по тому лишыла ся одна пустка хата мішын Богданів брата Зять то занял м на майстерню там вуче куферок таківло Завеликы мій вуйку што м выселял мамі тіждаві там куферку малсіляків барахло таке а то люде розрібрали бы тымашы бесі были де недіт більше є всиякых сорочок і такє гло як давно было Давно люди деяка дійка лотали і носили дальше деякы черевик Ту некє довде што можно было ходи а де золотовы прищыпок дал ци підзолю ци споде дал юдину силь тай буде тепер материяльно то кращы ж і давны як бы не было Але над тым бачы давне якыс весілійшы люди были Не почул в селі деякій спіл деякій вод пішлют тепер зима В де господарці нема роботы на наполю люди прали ходили пяты одни до другых повна хата ся найшло пряли кузіль вона на полотно То дес плели тобі які Вы повіли же о так глас были в дома образы ріжны то як было наприклад рано люде стали то якы клякали і молися Ци ставали і молили ся як ых жадкы дыла родина Ци хто коли стал товды помолил ся і пішыл як то выглядало Наш кажде молил ся але дивил ся і малы діти ся молили як были десь ты або баба ся бы діти спали долшы Як май долшы спали іх як літом каждий старал ся абы Такы якы назвали пастухы підродкы діди вже были дительні то збудил його помоли ся помися і худобу на поли был же сонце сходит ци вже доліє ци як там было же сонце зышло то баба чы ци і мама воне рану стали помили ся і выбули ранню молитву та і діті выда давай пастухы же пастухы гонят на поле там худобу давай А вже дівні діте найспятше долше Жы того поспіли я жалем выма мали іти на поли бо же пізнійший іщы на поли як пастухы выганяли худобу а іх буде ли помоли ся помися і вей бо ми не маєм коли ідем на поля Як молили ся авды то што му ци молили ся ош богородици діло што якы были такы Но найперше што ци іщы а оця нашы Оця Оця наш безек я ішол до школы як каж обяв я м я вже знал цілованну молитву раз бы то было о Е Пеше Святі Боже Еты до Тадя было молитвы помолил ся Тадю небесний по тому ты пісня та Юслава Богу дистут бы пісня бы тадю лебесний а одча наж бы те молото до святой Тойцю было так По тому Ченаш після Оченаш быловірую після вірую Богороди ділу по твою милюст і достойно єдні всяді А після сього заповіди Божі дві заповіди Божі по тому дес заповіди Божі по тому церковні так Але не всі То вшытко треба было повісти Выта повісте бы забыты Каждый ден Каждый день кот А як сташы ся молити вымовит ся потиху Бо не было год бы не было коли год то бы тевы всі будете ну а по тому зимою ты лже і одтаці помолили ся діти постувати же діти і давайте помолити ся ты же там тато ци мама ци баба подали молитву Вони за нима вони за нима І як сідали до стола перехрестили ся перехрестили Перехыстили ся і Не еворили яку смулитву ня Нє ны Пы просто перехрестили ся поіл перехрестил ся або раз або тыразы перехрестил ся і в шо І як робите на полю то від також некаждый мусіл ся перехыти як зчыну роботу так пришол на поле і треба было зачати роботу то перехрестий ся допоможе мені Божы та і то аскінчыл роботу вдишу дом дякую собі Божю жыте допоміг ми і то жебы перехрестил ся і в ся то были такы словиты марли сыскы про мож потыла стемко насвіют ся тыцкы проґа на собор ґрецицкы проґорця Зарца Но і были нас не вызвыча і такы та може і глаз были што на матку біжу святили твіты назвали зільы Там ходили всілякы цвіты фільни ходили і з того колосу джыта кошениці там ходил до того і на матку біжу тайквы то святили А ту того не было ту не ма того Іл ту ходят до тайквы на глубокы шы На глубокым зайци того ся локы святили на матку біжу то є до успеніл а назво Мытка біжы або перше Мыткы біжы Довнас на каждый раз ходили до талькы ходили мов Зіля то назвали зі букет Цвітами там вылиці якы кажді могло родець колыхати переважно жінкы тым любили ся і навіці як ішли блукат то кажде дивит ся отганий твіт тото єй звідкє взяла якы насіня о тако воте І тижі цвітили хіли букати дома ся то десь дале підстрех або де чоб не было на сонце або на процязі той букыт він высушыл ся і был сухий По тому як дехто был переважно помер або што ту труну назвали труна перше то обкурил обкурил тым тым зільом є гіли гірку зіля зял там святу там там того і де тым демом обкурил ту Ту труну звели труноз нас не знає як напно і вете до того клавте Тепер на поли выходите выганяли худобу рано а перше рано ды ходали переважно при кінци квітня або нав початку маяти уж <unk> раз Выганяли худобу перший раз но худоба стояла в стайнім през зиму і от перший разы выгла Ци были якы при тім якысы тыж звычаі якысы традициі як перший раз выганяли Також до дзідав даль Лядя обкурили ном голу ту худобу жебы бо жебы втелі від сякой хоробы худобы і так дале Боже та дежыли нашу худібку від того того Віт то помолив ся там отця наш там родити діло і пасти ви на поле А і дітам і саму одно як выходили першы разорати першы разорати то обовязково підкурили коня ся обкурили помилили ся то вже помолили ся не е хрестом а і отця наш помолили ся обкурили то вшо І на поли і ґада взял тоху того зіля Де всьо А тоху палугыдок і під першу скебу положыл абы Богы дал вырожай абы там відрады зберіг або што о такы были а якы жнива зачынали ся лем зачынали жати То были якысы тыж при кінци молитва ци што як зачынали першый раз вышли жати Епе же ты в хаті ся помолили в тойшывженці першы аты ся помолили одчынат бы родити дів сат перед і піщы А на поли не было штоси А тепер хыздил ся просто на полю відтайде може хто на полю молил ся Може і было таке як ва помолил ся то на полю молил ся Ай як конец жнив выглядал тиж были якысы обряды ци што як скінчыли жнива чысто уж вшытко Як полю зыбал як подюзыбал то помолил ся так не были такы штобы якыси обряды были такы дезы тото помилил ся так але што такы не буду Може десь давно було но за мене то не было выся помилили ся в ся Но ну і молитва то было тото з чого ся зачынало в школі урокы так лекциі в школі рано рано в школі Глади молитва было з рана гляда молитва была Як пришол до Кляты онаш бы родити діло Бо товы нас были єрусу Рустинны не подакы А подакы то напевно також молитва буде молитв але по польскы Но і зачали урокы ся в кінцьов урокы в кінцьоврокы вже Было перерва годину в років та може меньше годину на передерву то ха там побігали хлоп давай дзвонок довай до клясы ней до клясы другів рок третів рок де і якій шол додому тако з молитвы І вете і пішол додому од польсків уж було учытелі Полякым були перева украіньскы учытелів не было тайотым кєд а священник в украіньскы приходил Клюфас наштоді памятає одного священя колюфат назвали ксьондз Але то по украіньскы буде буду Грекокатолицкій свята великокатолицкій священник Іван Клюфен но і винна Раз тижник оден ден былу оден урок был раз тыжне было я реліґія то навет я мог взяти ті свідоцмы налет буду урок реліґіі якыма не был Доблі зопресоны доблі рока везла або добра і ґракокатолі та буде напесна на ремо котоле ґрекокатолі в церкві то была як было по церковнословяньскы літургіє царославяскє буду фадославяньскє будо вы евангелів чытали по салем славяньскым а по тому отепер примнили тепер чысты по украіньскы кажды мали ливы А товды і священник чытал по церковнословяньскы а пак Проповід была так жебы люди могли якы я быду зробили не было поставы або порозуміли по украіньскы быти был украіньскє священник тай ся бы зрозуміли а те поставы славяскє тея і грамо ті люде дуже не все врозуміют Дагоры очы з того віку Там были лямкы росли літи Они плакали сыдочы Бок не правдивий на пришол рочу Рідна стороно лемкіскє слово жоль мі зо тому жоль мі зо тву Як они жоли з рідной стороны Лишали доми лиси і дзвоны О думко было в сарданьку моім Же ся вернева южсло Ридна стороно лемківскє слово Жол мі зо тов жоль мі за тубу Чосы меют нич ся не вертот жоль превелитий вцискод мі серце Лем горе нашыстойот забыты Заливархы смутком на крыт Ридна стороно лемківскє слово жоль мі за того жоль мі за того зовж мі зо тоу Такы дань короткы то глюте мня то дає найкороткі дне надказали най Найкы де на Анну на ден на культі крок а на рідбо вже налучыт коды А святкували Анны Вы тепер там в Польщы Лемкы святкуют Анны то всекі святкуют а товды як было <unk> друг то байде до тепер маєм грудя маєм зо выданя выдені а діднай тыколає Анон прикладно Миколає Якуси святкували ци лем ошли до церкви ци нияк не святкували Я святкували це был николи святє Николай і дінтересу што несте подалькы певночы діти мо під головы кажы Святый Николе під лізґучы патик як де пустуждіє быти патик то буду таке де будут звычайшы на Николая несты для хлібе і там або яйця або масло відправляли пазастат за помас Заты нажде книжку упамятник шы были помершы каждій все хоті был памятникы такі такі помер такы такы та ім я то ідеце священник дипата і выпамятал цих што мянил тік памятників помельшых <unk> два хліби на Николя і масла там гонятко чы яйця чывякє ту Але нас не текліве квыт а два Дивниш же власні в тот дены за померлых Я не знам такой традициі же власні но Миколає жебы за померлых хравили Дай нас правили Ди можы ті може дяди знают ся але ту не знают ту не знают ся техноце А нас было на Диколая нас А діти як діставали якысы дарункы то што то было Тоты по высади де діте звяти колепя бабятає як сьогодні сєме і вели казабей не будем мусіли видіти того Николая ниночю під наци поза румкы Аби деспи бол еди другого турис бы не заспал а ми мали таку канапу нам збили чы текіпоці ся розсувала на те надал а де ся засувало было як крісло ци як штось на те такы были канапы были назвали канапы Но а ту піды дошками было солома тай розсудили вератучы што як то зазвали плавту там не спали то спаймо спаймо сте мы ниде тій николе Але по товбы зоснули клейкы прибудиме ся хоч же потозкы є бы зо спали нибачыли ґон Дай што напи якій Николай был якій ангеликы були ха А што то было што достали сте што си такє до ідіня так Но тато родиці поставили так так так так так так так так так так так але што то было Но парункы якій там толо дощы якєй было такє вы што діти домо не мали а міряли за той ся слухал тата маму кєбісє молил ся то ся николе під бій о та хы ха То было лем дашто такє же можна ести ци была даколи забалка Були забалкы были што сє якій солодощы Были такы вы або бы ся більше забал бостю то тебы были купувати А забалкы а забавкы самы робили бы абы діте не виділи де так абы не дале де догадали ся же тотато робил чымбы Якы были забавкы Но якій коникы якій звізкы якій теківо коникы тягли водок візок і два волы ты тя два быкы называли ярмо яка для хлопців была найліпша забалка Яка што стріляте яка люшниця диж якій млин такій а де дівчат якы з лялька якы вытіпці сіла ся колисочка до діти якій кухолька ся выгвадила диж кажді мал до свого ця плати Хлопці якы мали забалкы ся стріляли Што было Но яка жлушниця была была того теє з боку був отаківы робили такы як або піторит або рушницю таку зугали деревало і там деревяні патроды робили і ты была натяг патичком натяту пук і пыті калавті полетілы з ручниці ской Ада найбільшы найбільше робили кажут єй якій выстігали кодників выстіяли возы то найбільше зробили То якому ся подабало Як ся хто м діял за малю тому тому зробили такы А мій прадідо мій предідо мому татови зробил такій возок же наприкляд дітина могла сісти до него Але як віз знати як віз же можна было дашто там дати і вести тото то мій тато был такій страшенні радий же майну такій возок но може як тото та тот возок памятат же дідо йому зробил Віз о маленькій віс Тато мам зробил возок маменцю ся родили через два легкы родичы дітины Мама зо собом зо поли вісок цю тире колеса такы як на стойящы Віз великій Ето маленькє што дітина лізля на нім не або і двоє маленькє діточок лізло ті я таш і был над нима чы тато ци мама ішли жати як теба было взяти за собою такы ди бы той десик шелепенька на те на кільце взяли на затя і тягли нагород нале і там зобели буду таку як циганы мают І Тамже сиділи маленькі діточкы чости не ходили же радкували ле тамє тєли тетаі тай ходили тым візочку темали ся навколо і так ходили а більше же коло віска бавили бавили ся тым візочы такы маленькі візочык на м зато зробил а тым малым дітем те а памятає мені зробил по тому той зіпштал ся бы де буде вічно Повдибы другій візоч деґен настоящым віз ся было точно як на стоящым воді великым Гыло дівне мале Не ту нечыти тошто было так десят было деране А де колеса і вседиє ту было гля бы было слизкє легко было і те А там ся тохо поматил та же жінка тягла за собою ци чоловік тіжінка тій визочок іх поле тайпи та мама жали же то тішом жнива А то ті діте бавили ся коло віска та з відчасу хлодил то дивили ся бы дитина мала во не хоц і єст жбы не взяла якыси колосок То сой вут дерігали єй не єла не тыткала то нато ся встерігали дуже єд далеко від снопів дальшы віснопів зем діти маленькє бо вже більше зрозуміли о такы што вже бігали мале же ты окрити жебы ся більше розуміли а маленькій што ти рачкувал не розуміл же то не можна єсти не можна вяти в роты Милы слухаче на тім НЕСКА скінчыме нашу бесіду з Адамом Голодиньскым з Бонарівкы же машкат Івану Франківску Я щыро дякую же пан Адам посвятил мі кілько свого часу і так цікаво оповіл оповідал дос долго зато ту в едициях звучали лем якысы фраґменты з нашых долгых бесід і очывидні іщы будут звучати але зробиме кустьок перерву бо я мам цілу долгу чергу люди котры мали бы дашто повісти нашім радию Внеска звучали пісні з репертуару ансамблю Лемкы Кыйова Уж знате же при мікрофоні была Анна Кырпан до стрічы за тыжден Оставайте здравы Слухайте <unk> процент лем не Скракова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте <unk> процент а будете мати цілых <unk>
