70% #15 - Лемкы на чужыні, Полтавщына (1 част), 12 V 2012
•
Опис епізоду
70% #15 - Лемкы на чужыні, Полтавщына (1 част), 12 V 2012
Автоматычна транскрипция
Слухайте <unk> процент лем не з Кракова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталя Сатурян слухайте <unk> процент а будете мати цілых <unk> Видам вас моі милы слухаче Вами рам на Кырпан днес підеме з вами до Польтовской Области чомаш тадиль бо і гын на східній Украіні жыют Лемкы і не лем жыют а навет потрафлят зорґанізувати лемківскы фестівалі мая целі лютеньскі будистя в Полтавскій области власні і одбыл ся такій локальний фестіваль барвы Лемківщыны Лемків ту єст цалком мало Вшыткы лемківскы родины котры жыют в лімківскым реґіоні выселены з ходу Лемковины З єдного села села Камяна З Камяной до стациі Гадяць іхали <unk> тыжнів На нове місце пришли в червцю <unk> рока Мешканці Камяной представляли сой же вшытко буде так як обіцювали аґітаторе же вшыткы будут жыти разом в єднім селі же поставлят сой свою церкву для того вели з рідного села церковны реці дзвін не те все стало Людей розшмарили по ріжных селах гінківского реґіона найбільше Лемків поселили в лютеньскых Будищах Силівці Соколовщыні Горобіях На заході Украіны в <unk> році іщы не было колгоспів а ту на Полтовщыні Лемків зараз погнали когоспи і они з поважных ґаздів ся зробили нараз робами Не было ім де жыти не было што єсти А о церкві ани нихто не споминул но Лемкы не зобыли тій тяжкій біді ани о бузі ани о рідній Лемковині ани о традициях свого народу Гварит Миколат Коцьк голова Товариства Лемківщына в Полтавской области Йо запамятов як мамо дерапіря зимую і співає пісню А всі сумні пізні всі сумні были Весели і тоді не співали можливы были але не співали Тако цер про дівчына Лемкыня Народила дитинку від польского і батькі єй осудили Ну ну нес не підтримали єй в ту важку хвилину хот не оцінили єй поступкы Івана співає татусю мій мій любий помож мі ховати буде то віютятко на тютюн ходити Буде тобі ланятку на тютюн ходити дунецку ти моє высо мышти давно пові далі нехо дзюляном так мыш ти давно пові дали не хоц юлом мотує помож мі хывати буде тові юлянятку на скрипоцьку врати Буде тобі юлянятку на скрипоцку грати дуницку ти моя Ховай си вы самы мышті давно пові дале не хоцювано мышті давно пові дале не хоцю ном Саме так теце так Яс придумати Перед фестівалем бесідувало м з Марийом Деркач з думу Ткачык Гварит она уж по полтовскы бо хоц ся врудило в камяні ціле жытя мешкат ту медже полтавцями Нує Мария Ну хай Дкача хочет Деркаць Мария Стефанівно зничыт ткачык з дому з камяны від <unk> ткачык А тут за чловікы же деркач ци є то дзерґло <unk> годы <unk> годы а тыме же в Шылісі в селі там всі были лемк А потам дівчата же розішли кого буде взяли Кілько вас было в родині нас было як выселяли было два хлопці яша <unk> Іван <unk> сестра <unk> я <unk> прошу звати вшыткых як ся называли Анна Буля ци Ткацик Анна сестра Ямария Ткацык Яків Ткацик і Іван Ткар і батько Стефан Ткацик і мати Оцевый Ґустіна Ткацяк ма з дому як ся называло Рысловска А коли в якій році тато і мама ся поженили Но я сестра <unk> вылучай ся нихтожне з <unk> получай ся <unk> дру Поженили ся Мат была Пресловска ци Володя Тресловскій є мати Яв Володє Присловского оце мій брат Юрины його батькы а наша мати ріднє Понімаєте як ті нас рускі пришли Уже <unk> січня <unk> году Німце выгнали Рускі пришли Я знаю то чепска Галя напоні до нас при скапаля а батькя дома не было Вацько был з конем і з короми там банискы такє так выкопували там такі печары і ціли тиждень вияли ся в Німці одступали вже і проз нашу хату выни ішли вони никому шкоды не робили тілько як выпасят конявы під воду не забрали внижли слабі А наше селово на струні Трасы через ноче две є траса через камяна а трасы не было наче так тупіку Камяна она така красива ну тупіку нова новый Санбула Того не могли взяти іх коня до батька не было а она прискатала на коня і каже Рускі пришли Выла як і мы все пойме іх рускі пришли Ішо думате як на ты а нас батько будят Як пришли рускі як оце все фронт пішол дальше набрали нашых хлопців молодых а то пулякы ж не брали войны нашых пулякы не брали А вже як ці пришли небагато стало ще і забра забрали хлопців Єдначе всі повертали собі Германі то брали богато матен брат Михало Зыманін не вернул ся Там похоронили його не выдрали на роботу на роботу тудита Брали просто так ловили людей люди зразу так а потом просторовили проз нашу хату проз бо мы під лісом жыли і ото поліцаі пой до стороны і дорога блажы колючой проулко і о ворожы штобни кєкали і ото на Лавову на Новій Санці і германіі він робил у пана і што свинці коні поносили тіж зволів там похороны каменом без сталіням лю было зваты Михайло Врышловскій Михайло Вінсь Лопец был девят то такых брали власні такых молодых да Ну значали зразу началь казацю будут нас выселяти Шо дес там туди близє до Ґорлици там уже выселяют людей выселяй Вадко піде уже а де сходку де робит де голосы жерали бы хоцол ты звали його не земен при Німцях был Я уже самоспитала Бать то пізнійше кажу чо таке жуп Михайло што всых судили тут старздів а жукаш не судили мы приіхали Батьок кажен был дуже добрий Він каже так старал ся Просили людей і люди його понімали дано тобі зайкурую цю беді одну знайну Німців зай зай бы єй ничы не зроблю В люде кєс Німце найшли сме годували от пришол выказ здавайте везітю Креницю девят кілометрів а я а через ліс шіст Батько і мене взял Клиницю то уже было на верно <unk> год перед діздвом Приіхали мы в Клиницю холо Батько пішол а Німци спішат же выни уже вони зоберали тікати спішат плакуют си все Кажут тебе кєд де є забері додумать то каже міні бумажка нужна Ніж є нужен бумажку дать назад буду вести Япороця дорозню акы не взяли заліза тепороця точно <unk> рам <unk> а тесе бату мішками на Кли на Підлоі Німци ци Німці были Може і поліцаі я не знаю І оддали нам його додому Додма ховали все бы як Німці звідноти ховали ся з ним ну ну оддали все А батько каже і одтудє сходили ж не од головы сліды а до церкви сходили люде Тількы шходка же подзвонят дзвони подзвонят засіда люде знали дзвонят удень значы на сходсце І ото кажут так все равно треба Треба выізять ничы не зробиш Ци не схорчыт ся од пресовскій дядь комын брат поіхал украду Пытай шо буде нам як мы не послухаєм што нам буде а не кажут Тепер там уж были з Украіны были Комісия была Зараз не вас просим вы не слухаєте а потом буде Тебы нас просить мы вас не будем слухати І якоси люде всі понімаєте нас не так доже Операция Бійсла Боля в селів Каміяны там страшены іх же так бы они ну гмут сели Уседили взяти І тількы сказало оббивают язкы обыват і писат на польтову кроску шібрати Дале все і єльку везли і зтупу ту зукты кашу І журно привезли воніє там од сусідів Але журно еворили віли рлинец є мыйнец мый незна Хбато памяти на поланий і куреі дві коровы і на скінка што все все тоді вже якыс уже були підводы підводы брали грузду ци все Полякы выділяли Полякы вызели на станцию хто з стамбул командувал звозыли ґрібів на станцию звозили Шоб нитоді вже як поізд пженой бо не хватало онівизду не хватало єхали Як мыже єхали мы жыли крайні під лісом під Ділом і єй книжці там карта є де наша хаза там то по тому же мы началь строіти Авно найна наче Німців жебы <unk>лал нову хыжу тіти поставили язай воізко пелевні оце сарай стайню для коровля все а хату не вспі Хатык іх невеликы пристроі уже він на началь рецепсу по том Нудже всю а утром уже с є выіздят посідній раз я плоню мати силювала З тій двері навз Мы не брали Никота ани собакы не брали Куди браты они з такы ми єхали мыте люди сесо єхали То ті собакы і коты девкови і курка бігала ци уж сут нам діті мы єхали на вокзал дви ци на познам і ся не доходило так як доходило на чым водкам Приіхали мы в Паляны сестра Батюшы з стріленостом Но в ґрибові мабуть нівтри постояли а потом погрузили Но єднож я кажу наша вулиця така тут топы люде лучышут гризня одна оден сусіди не вела по село будут дружны Шы так як єдит при Словскій єдут качыкы і Ґобызы поідут і жылиті і поідем усі Тілько три сімі нихто не знал што вниж Маленя Теодозий ци такы чоловік былогатий Тоді Жылиць Владомір і потым Юлька Гарбура Три смійтикы цен ся до нас і я готовили все і униз возили яйчык до своіх ґрибів а потым як погрузили ся волны А іх не мокому было іхати у кумяно іх шукати ни в ліс потікали вони язикы тікы так по нас возили і потікали вони в ліс Выщы годжыли там конечно одразу ім было гарно там о змены да людейозыме на было такописна была гарна все н не давали Не давали людям ні купат ні орад ну не купат нихто орад не давали сказали все ровну непохорошым поідите То поідте по поганому Насиль Васут Совновасут ци Рускі Були арми єст не Тепер то сте камяным Миколя єздил бранту Панове а вы были сте в камінінный буля А шкода шкода і дуже шкода єст берали понімаєте так выішло горит Микола Коцьк Це особливо якєс віцітьо коли вперше я бым пісету а коли вперше вышли силу з кроів кроі то дівятіс на право і на ліво нам здовало ся шу мы все шум і міт жы все знаємо по розпівношых батьків хоц сестер Люнно ся жыло сестро Мойон Мариє жыво вып проходили і ном здовали ся смы тут уже были і розі все це знаємо але ті умови ці умови зовсім інці Зовсім інчых тяжко зідати як тут змуш привыкати Як писну Я навіт кажу я вчора єду автобус Дивси Бозє все рівно як тіл Іщы єден брат Яків Ткачыкрасы стражыну них камяны Были солдаты Радяньскій Єден коже Дід ти коже вино Украіну на полтоси там кожы сядиш на коня і рівнина і зєдниш сві зєдиш зєдиш ци потошлен так лену це жы украіньска рівнина то ж на Дніпрові Труся В каждій державі поділеній історичні на ріжны реґіоны ріжны части єст якос єдно найважнійше Власні в тотім краю не раз навіт невеликім Діют ся найважнійшы історичны подіі формує ся і нация і держава а мова того краю часто єст основом літературного языка В Украіні таку особливу роль сполнили теперішні кыіовска полтавска по части чернігівска Кєровоградска черкасска і інчы области котры лежат в самым центрі Украіны на двох берегах Дніпра Можно повісти же то такы гыйбы взірцева Украіны Думаме типовый приклад украіньского краєвиду хыжы строю основу днешньой украіньской літературной мовы єст власні бесіды того краю котру называме Кыйов полтавскым діалектом Памятам як вілс ня авту якій сиполяк і хтілом короткому повісти о Украіні бо як ся вказало мало славы понятя што вів мати років той стівірів Але кєд повілом же в центральній Украіні Сут тыж історичны давны міста а Кыів ма більше як пілтора тисячы років в тоты юж шофер не вірил Думал сой певне же гын лем дикы племена жыли а цивілізация ся розвивала хыбай докола Кракова Но то власні треба повісти же земля кыівска і земля чернігівска і полтовска і землі доколо них не лем серци Украіны але і земля на котрій люди господарят уж тисячы і тисячы років Земля тота щедра то переважні прекрасний украіньскій чорнозем Оповіли мі леґенду як бог роздавал землю ріжным народам Украінці тихо стояли деси з краю і скромно ждали Аж нараз ся вказало же вшытка земля уж поділены Нич не зостало кєд они попросили о свою частку Бог не мал юж што дати Але шкода му было Украінців Подумал хвильку і приділил ім тоту част котру зоставим для себе Лемкы знали у тій прекрасній землі на сході Коли ороли своі комунисты поля і раз за разом выурювали камені і метали іх на майджу миряли о землі без каміня Кєд поле ся стулило під гору і треба было притримувати при оронів скыбу жебы ся не перевертала назад Лемкы мрияли о рівнім рівніньскым полю І коли ґазды возили заєдно на поли гній і для того тримали ся власні коровы І в Нигіли Нигіли зас гнили тот кавалец поля бо бы ницін ним родило і товды мрияли о землі котру не треба лем гниіти гыіти Кєд єдны агітаторы запрашали до Росиі а інчы кликали Лемків на Украіну оповідали власні о тотых самых розкішных Чорноземах о рівных бурях без кінця і без краю Мій діду Іван і інчы ґазды кєд депортували іх в сам центр Украіны в Кіривоградску област село Ахтова вышли за село жебы видіти тото чудо Іх виділи і вшыткы повіли Але што земля Были за чудува Але тоту благодатну землю Бог дал не Лемкам І небог іх ту привюл хыбыльнечыстий трафні они сьому цілино тотых розкішных Чорнозем Повєнны села потрібували люди Іщы в <unk> році Сталін выдумал диявольску страшну річ штучний голод І в страшных муках вмерали мілийоны Украінців Пак кілька мілийонів Украінців выкосила ІІ світова война Інчы были арештуваны высланы на Сибір І зостали в повоєнных селах лем жены стары люде і діти І ту розказ з головом кулгоспів приняти якысых люди привезеных з Польщы То были не лем бабы і діти пришли і ґазды здоровы міцны Головы когоспів одразу повыселіли были рады кєд виділи же переселенці пришли зо своім добром з худобом з кінми ясне же худобу одразу одобрали і повели до когоспу През якійси час Головы коспів іщы більше ся тішыли бо переселенці працували честно были передны ниґда не крали не брехали Зато в неділю не годен был нияк іх загнати на роботу Молили ся ішли до церкви так было і в зімківскым реґіоні о котрым нас бесідуєме Стояли дуже частко як іхали по тому ж парудиных батоли І батюшку везли сму і в дорозі як єхали і по великых празднаках выносили єконы на вокзалі І тоді люде сходили си солдаты слухали і батючку везли а по три сиві три сімі от все вага Шоте оте все в одному вагоні коровы коні в одному вагоні а люде в одному вагоні три сімі вному вагоню же поділили скоро іхати конечнос єс ті Ноленди крикливий был такій Нічого приіхали От приіхали Гадяч нас привезли а потом кульгос бы попросиляли під воды быками тукійми Заберали же тут они розпреділи был ворона первий секретар Райкум То він был гадячы му там Я знаю як з вагони выкідали спішыли забратя вагона до Ласитка ци дольний братний Пішол вагоні Я не поіду Я поіду до Думы Я не піду никуди Ци я знаю як його цей Ворона просил Там нас буде гарно там нас тут травичкы вес тому гора жыли Антут же буде лем гарно Не хоцю Я хоц додуму Ном ся мном привезли а там колись был пан Черненко В дворі роздрузили всых Конесют люди до жыхаров люде після війны тоже нелегко було Тому дівскій тіль наші жінкы што з чловіками понімаєт з чловіками і дітей пятры сестры а они те і даже шу і циґанцят нас люди позабірали Як Німци началь <unk> циґанів знищюват і циґаны роздали дітей Я знаю одного тароса Циґанка Яв Іґуля Привела свого хлопцка і проси цого тароса Наукольчкы цілює єм мновых тюпів Возміт мого сына мы вернеме ся мы пойдем з ніг одкідать мы вернемо с і мы заберем його Нувын вони взяли його ін єй сюди привезли ті тарасы новины не вернули <unk> іх порозстрілювали Нихто з Циганів нихто Євреі хитрішы ранче выіхали З якой село та було Циганскы трихаты циганы хай они помагали людям Помагали нас воєло сме на землі там волошы робити Ну циганы помагали єм давали юни вони не крали нічули ковалі були а євреі торгували вони приносили ся курибу все таке євреі ну єревір ціхы рам ці не стало А циган то не Лемків ту єст цалком мало лем кількоро люди Але якоси ся тримают уж другій раз фестіваль тот орґанізували Зато мушу повісти лем єдно Боже заплат вам дорогы полтавскы Лемкы Далеко вы од заходу Украіны де єст кілько Лемків далеко ви од матери Лемковины мало вас а ви ся твердо тримате слово Але тото же Лемків ту так мало тиж не єст добре бо самы такой Лемкы не годны зорґанізувати цілу імпрезу Зато помагат і орґанізує єй властиві Влада Полтовской Области і гінківского рейону Миколат Качік ініциятор Зваю Осуным орґанізатором все такє районодерна Адміністрация і заступник головы райдмістрациі Тресєнку Александр Миколайович Він был же директор шкулы у Селі Лютняньскій Будища хоц він знає про тых людей він ся там знає і він уже міг натиснути і на шкулу насільску роду силую влады забезпечыти орґанізацию всю орґанізацию імно дійства всю столі А ідея моя Моя ідея в думшы на східній на лібобразній Украіні діє ся Товариство Лемківщыны ц Пулто А внос з <unk> року розпочата робота в повіновліню істориі Лемківщыны по вывсіню архівів стало можливом тілько в <unk> р коли были одкрыті архівы До цього тема была закрыта Дудыну Canto для вывціня материялів повязаных з <unk> роком Церстал тістурикы Микола Якєменко в Полтові він выкладач Сільскыцкого Інституту Левін і Стурик і він І в архівах Пысьол Цюробутів Заступникы директора архіву Тарас Пустовіт це його тоту был істориком відумым в Пультові і він віднісит цю надзвычайно відповідально доброзычливо Туй період це тема была закрыта преса роділ то лебоціня ни в якым розі не могли опубликувати нічого выцю питонів Аж пукы і утак крук за круком ту дну редакцию є звертал ся ту в інчу якы специялістітску господарство ме не знали в редакциі як бы участо приіздили і є єздив з ними по селах по хазяйствах І я малу по молу підкідовцю ідею розказал показувал в доні будів І ток бы за ці рокы при спиянній обласной <unk>or Микола Льопаненко він відніс ся тоту надзвычайно одповідально Мы зробили три документальны фільмы мыжею і розіруне жытя Це важлива робота це велика робота было А внос уже нотиці ослово же підтримал Дозволила друкуваны урізли зброли Старінні футы ся Лемківскій о тот єс і футо молото тай момы весільны футы то інчы тій книзы Ту уж здену сям ру <unk> десят років напружыли єй такой робуты з нашой стороны Ци віро Михалів на Кушыло упові єс Голово з Украіньского Товариства Украіна Світна дружына Лемка Юноце розуміло туже внові дуже допомогло І потім розум уток уток крук за круком де ся односет тіяв в ґазеті де с народіл тудіж душу три документальны фільмы якы крутили ся Да выказували в осіны Но один был фільм як уче один коли выказувал потім книга хоц аж і потім поіздкы ну я богаты єж бы гол Ни одного команцікави зыш дворі За свій кожызаль спонсерів не має нас немає Лемків при владі немає Лемків в бізнеси Лусток зо своі кушты і до сьогодні відумы туриство Лолтовска Областна Орґанізация Всеукраіньску Лемків Сіг Втім же тот фестіваль зачали Лемкы місцевы а зорґанізувала влада было і добре і дивне Кєд з єдной стороны смотриме то добрі Дали розказ та парадянскы чысту рыхтуєме фестіваль лемківскій і вшыткы мусіли ся плуготи І зробили фестіваль лемківскій А кєд з другой стороны посмотриме ліпше бы они за тото ся ани не брали Влада Полтовской области в тым часі робит вшыткы культурны імпрезы лем до Европейского Чемпіонату Но і лем чути євро ві <unk> другій темы неє І хоц фестіваль Барвы Лемківщыны до спорту мал хыбри тото же ся одбыло на стадионі але влады сой урядили же абсолютні вшытко ма быти звязане з тотым чемпіонатом І запросили сполтавы діти два танцювальны ансамблі котры ся рыхтували іхати до Польщы они знали уж танці вшыткых реґіонів Польщы Дали сой пошыти одповідны строі но і раз за разом выходили аж покій не перетанцували вшытку прирыхтувану для польскых глядачів проґраму Но тепер я можу сміло повісти же уж выділом вшыткы польскы танці і строі вшыткых реґіонів Інчым участником орґанізаторы тыж повіли жебы ся навчыли чогоси польского І там демонстрували украіньску польску дружбу І там демонстрували украіньску польску дружбу напр дует діных з Упішного котрий мал в репертуарі десяткы лемківскых співанок мусіл выконувати зо сцены лем дві співанкы польскы Але была річ прикрійша як тота направду абсурдна в тім місци польской час програмы Найгірше же влада хотіла зробити фестіваль барвы Лемківщыны акурат наперше має як лоне Але рік тому мая припало тыжден по Великойню В тот ден ся зберают вшыткы Лемкы зінківского району і ся стрічают на своім лемківскым цвинтарі Ідут далеко навет з луганьской области Скрыму з Кыйовы Микола Ткацюк І Хвистовай Відбуз Через тыждень пісня польскє в неділю в минулым Руці Великы Дня а в понедільок уже грубыкы і в сірі было надзвычайнова нас нід было положыти рудиців нуцювати бо приіхали з Руси Вдринович козак селяк і артисти были запрушені Окрім того поприізджали на грубыкы наше рідньо зруйных области Украіны І туди будеш ся мы повезли вси том было дужы богаты людей І зустрічі Лемків были такі хвилюючы богато хту Нибоців од неудного тридцет років Як коли сме розіжджали ся лізын бос і дітинків буде ся рідньо там в Росию а самы тоді они зустріли си А в тому руці в звязку з тым шы было за тыждень пізнійше і вже рідны які приіздили на грубы кєднин ранійше ниже не змогли приіхати сьогодні ну і де ся змінила власна адміністрация деся змінила сценорій минулому році были сяникы наші зінківскі священникы освячували подію на сцені в цьому році хтось сказал вшы неподібну Цофактично лемківска традиция што в о той понедільок після провідной неділі всі зберают ся на цмонтрі так шыбы помяну я не замітил такого серед місцевых Украінців якы тут жыют постійно вони можут приізти можут не приізджати це не такы обовязково Для Лемків це обовязково можливо це звязано сам з тым што традицию ті увога до батіів уж моі братиі сестры покыткы были жыві вони николи нікуди не єздили нінаякій моря нінаякій одпусткы ниякій Крим ніякій Єгыпет Покы были жыві батькы всі в відпуску приізли до тотой думы одід і тому на грубы кєдце святый обовязок дітей приіхати на Могилу батьків В лютеньскых буде ся одне клодовищы ци силу великє А в Шільскій Світскій Раді декілька сіл Але клодовищє одне єдине Куди приносит привозят хоронит Лемкы своіх батьків а тепер уже і сестры баты і сестры руку ХХ уж уж помрают уже померают богато михоруним нос хорунят на одным Лоды І на поминальный ден туди приізджают сут ні дені Власні на тот час коли они ся сходят і было заплянуване днешнє свято Але владі ся більше подабало комуністичне першє має то на теперішній другій фестіваль пришло лем пару Лемків арешты были місцевы бо Лемкам тяжко за тыжден іщы раз приіхати здале Тотыш і похвальне але і смішне бо люде з Областного Управліня Культуры о Лемках не мают принятя Цено было розмалювано такыма квітками як традицийна полтовска піч Тыж то припоминало знаменитий петриківскій розпис з Дніпропетровской области Артисты з Зінкова з Районного Дому Культуры перед святом глядали в інтернеті лемківскых співанок і што нашли то і заспівали Барз ся старали вера барз старали а кєдякє слово не так вповіли но то они не Лемкы Они може і не розуміли што то значыт тиж місцевий гурт зо села Лютеньскє Будища Навців ся лемківскій співанок І інчы ся навчыли Лемків выступало мало а треба преці было зробити лемківскій фестіваль то тотым людям можеме лем дякувати же так щыро ся старали же прирыхтували ся як найліпше же так полтавці Лемківску бітню Вамдарує квартат Ютенсковіского буденку Культура зустрічате войну з войны Цікаве же мешканці полтовскых сіл переважні радо принимали новых сусідів Чул м ту од місцевых Украінців о Лемках лем добры слова На фестівалю люде самы приходили до ня як до журналісткы і оповідали якы то добры честны побожны інтеліґентны люде Туты Лемкы одразу кєд іх привезли зробили на місцевых як найліпше вразіня Мали направду золоты рукы кажду роботу знали зробити І навет місцевы полтавці од них дуже вшытко ся навчыли Отім написано і в поеміі котру чытали зо сцены мешканці села Сєлівка поемы долга бо хотіли повісти дашто добре о каждім Лемку жебы нихто ся не загнівал Но то мы ту даєме лем част того твору Згадаймо фуцьків што жывут у деконці якы они друзі які молодці всі розом тримают ся нібиті пальсі застигуті в однім куляці А як не згадат трактористку Олену щы вміло ростила врожай буряків є в ней медалі за процю натхненну вона найвідомійша із хохояків Коли было треба уходя скопати Кругы цементу робили міцні Семена Фуцька всі ходили гукоти і все це робил він за єй ціні дні Майструют усе нібе тіж Ротіі Прислопскій Микола Прислопскій Семен а брат іх Васильс жыве у Росиі навцяє студентів Та сі бізнессмен А наші Зінківці Маруся і она В роботі были від зорі до зорі І ніба пальця у них непогана та стеж вони люблят копати в землі Же поставіли цісто лемківскій родины лекы лемківскы вжены не сут дітей та Лемкы жытимут як гілочка Крагіны допокы они будут в памяті людей Сестом серці моім все лемкам даруєм світлю мрію і коску і сонячну ласку щєвец Соловіний і пісню з Украіны Былом в гостях в полтавскых Лемків лем дві ночы і <unk> ден бо пришло прецін на фестіваль а тота імпреза ся зачала в першій годині пополудні і тырвала кілька годин Але шкода мі было же мам так королити додому Зато за мойо мило поземно моя мило позни Будеме на свойде домі виду Тепер хочу зас до тотых ємківскых Лемків барз мі ся сподабали тяжко было так скоро з нима ся пращати Но і з вами тис тяжко ся пращати Але муж то не на долго За тижден будеме бесідувати О полтавскых Лемках і не лем о них то до стрічы Слухайте <unk> процент лем Не Скрокова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk>