70% #150 - Адам Голодиньскій о Різдві в Бонарівці, 10 І 2015
•
Опис епізоду
70% #150 - Адам Голодиньскій о Різдві в Бонарівці, 10 І 2015
Автоматычна транскрипция
Слухайте семка <unk> процент лем не скогова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk> Хріст ся раждає Хріст ся раждає милы моі слухаче стрічаме ся уж по Різдві Але Різдву як бы тырват Зато внеско Бесідуєме о різбі о різдвяных традициях з юж знаным Вам Адамом Голодиньскым же ся вродил в Бонарівці в <unk> році в Бынарівках на пілніч од Коросна то край Лемковины медже дюж традиц циі были кустьокы змішаны буду лемківскых долучены традициі же были на Нысяню а може і даякы інчы і власні о тім як выглядало різдво бо нарівці іщы давно іщы до війны Потім зараз будеме бесідувати і пан Адам якого виж знате і з якым мы іщы будеме ся стрічати памятат дос доклядні як давно святкували ся різдвяны свята А я лем хочу додати же Переважні так єст же <unk> процент звучат лемківскы співанкы але внеска зроблю інакше будут звучати коляды Щыдрівкы з того краю де я жыю де Лемкы жыют Тепер з іванофранківской области Іванофранківска област ма <unk> етнореґіоны на заході і на пілдні нашой области сут горы горы то медже з Закарпатской областю на заході нашой области в тых горах жыют вуйкы на полудню Ґуцули На пілночы нашой области де уж гір неє маме іщы єден реґіон моє так званий то Опіля а на сході Кутя Но і вшыткы тоты реґіоны не знам як тепер але давно мали тиж традицийну культуру і тиш традицийны формы святкуваня Різдва Нового рока бы явлены Зато будеме чути якысы фраґменты в якых зрозумієте як то было як то звучало А тепер входме до Адама Гоздиньского і будеме звідувати го як то выглядало Різдво в Бынарівці Но што зас ним было святі вечер Як будуж тепер што раднаєте што було Пилипівка за чыт піст дозвоти як давно постелене так тепыше котре допишу святый Вечык надходит свяче речы до нас было так призвычай што воне Старали ся не єсти ці аж вечеру на тых драна до вечер Но і там підготовляли ся як пишывечы по святівецю сі допинати там сіна пахучого на стіл постелили скатертьовгазну накрыли но єдна лавка бы то не были крісля коло столя Ено такы шырокы лавкы были давно Там на лавках што кож поставли сіна накрыли такым ляным полотном як домашнин на не полотно було на телькы пахучы і пахучы сіно на підлогу принесли там соломи вівсянуй брек сіном буду в хатю на постідку пніс нас було зіля называли Там буду пару колосків вівса пару пшениці пару то што родило ся і кунюшына там була і то надівайку назут дідух ту назвал над то назвали Дзіля І там святяны діля буду котры зберігали ся тый рік Был нас на успені святелита айкы зіда то зіда бо оно по тому здавали так на всілякій такій як велікация же пти пізнійше ом розкажут на ту зіля жы што од як на весно то ґаздан як першый раз ішол на поле то зіля брало свячене быти свящебу і піс першу скєбу кляв як свячене помолил ся і бей і тоты зіде кляв там не все але якыс часто вызіля якыс пазу стемелит туда під Пешлю скєму і часто вызіля брали ся до Туто зіл аж до буду і розвяде ся аж до другозіля аж до Дозіля То были там і короткі пшениці і пару колоткє єдчмені втекли то што родило ся пан і конопель і дає тонешник там был пару штук і до і паті твіты всілякых на городі там були ци дорожі мали та не було якы дуже дуже так багато але парадкы парут тыкы стебелит Но і то быдали до хате носиів той каже Христо дає ся І всі сказали то ґады То найстарша людина што были в цімі І з повагою всі помолили ся пустили на кут та меди не на лавці не на стіл а так лавкы були І углі буду так напустили велику пощестю на ціли то стояло ціли свята а зкінчыли і до Йордану стояло найте бы дуды назвали щедий вечер ще вічы оздан Ідали до вечері як печа звізда зацвітила не раньше є на дедві ты показала пес одізде то можна буду цідат найпізнійше до нє разы відвізд Праві по цілій Лемківщыні была така традиция же пред тым як сідати до святой вечері Люди ішли до потока ся гмыти Ци штоси подібне вас было ци такого не было не было такого не было ся было то і в нас Не было щыбы кутю вадити також не было Не було в нас то незвая земного А што было на столі на святый вечер На стоді што бы честник обовязково мал быти Як сідате до столу втял честнок плаву руку імя отта і сына і Святого Духа Амін Точестникы Робили тут тым зубком такы Екы хрести Чому на ту памятку жывыжа честных найдодрійше лікарствє Юм помагає Но і там де єй старшый хто был в родині то поблажал цін помолили ся самы собом і поблажал жебы через рік нову місяци ішли дорогий були і так дас і сідали за стіл Но на столі нас буде щы колач такій То мама пекле то Але заказували тобі декодрі то была така жыдівка та будухова будухова жыдівка пекарка вона ті петяны колячы пекля бо то і Магайці і Подакы мали тепено мале были што не даз Украінців Выклеп до пекла то што то вони закупували де была петена такы коляч долгы людскє петені Енеякос пива восьмеро Нете назнала перте де был долгый так як тіл маєте як тів шырокый так тив долгый але высокій же там всі приправы були на паску ділачы то мама не заказували тобі а сами пекли Едошы Восмеро не пекли як вона ту плитьонку пекле но звайд Еной пляли велику а по тому меншы і кляли на ту велику злюбили ся бы плетена была на Восмеру Розывали штрушля Трушля Колотой струшці віниц честнику взял є бы той то є здоровий честник Честник ся влажало же ты є лікарство же то деякы бы дат Божый на дікарство што таке як бы і на Божне але деі ложало ся чыякы забобоны чышо Ет уважал же тік звычай обечає дак вонес без туду і вшто тіснок помагал чеснок одлюбил чути його денико неє непієвно было чути його деникоты не хотят того честнику але то помагало Даго зачынала ся вечера Мали сте просвору брали сте з церкви просвору жбезме Ґвлян Было так же зачынали з просворы доправда продко дабула То одна такы маленькє той хывето тылили по укрушенці каждомудному тобу Пестє чеснокту посколи то дібрало ся на вечері ся пісне Куцю на дни не була жду Пиіхали сюди ту куцю вазили Чули мє за кутю же так є але не вази куці чы здавна давен так было што Піселиця пісна не пізна олійом помащена Олів конопляным кудоплянів лійбу найсмачнійшы а і білу ліст конопе Але коноплянів жал ся від бій смачнійшій А тепер конопли сіяте а наций Яле коноплі ся кєдале літі по катофлі Ідаскодів ся як дерево зо стазабокы і з того зберали і да на зиму лі то жєде бы самы коноплі што нас рости в загоні новокло до того мешын такого не было а што більше на сіню блущы од іду кремы Іти конопляны побуло і лня не але і хто мал конопляни тепер конопляным він был найпи пахучий і был найбільше такій Дяти його лочку було до бадяка то блути його од далека А што і дай на столі на столі іщы везы була <unk> обовы звівса Были звіса то мачнійшы были так піс небо ся новыі голубці тамы перогы з ріба з капусты були ци катофель а на оліі На вылій бы голубці были також на оліі На олі Голубці были з рыжом Будуж багаті не бута але то не каждому было то дорыжого так аж з чым были голубці Пан так єдны так Але пан такє чіні был што тепер пізнати його знайте так і має таку ямку несиді нає таку стружку фезиками і вікруй А були млини што з пан таку робили як гріш не пізнати было рыжу від пан так Были вже на посвідку буду так додавали Але так він той взял до Голендера перше Голендер той машына Там юзял першы здале ту тружку взял з того пантака нібы з того зерля вісят а по тому дадто был пантак а по тому дале на другій машыну І там те єй Я то не знал што тей свято втеді знал же є така машына а то было чос закрыто І за поздідку буде яка машына анґейска чы звідкє споводжали І там моло так па так І перше зщы єст ся крупа на те то крупу уклем панзакова крупа Осєдо молошы не види Да діяти ты меншы был завдно было меньше Але пінаты ты пантакты Але ти пізнати буду же як те пантакты долше треба вадити було а дешто шко ся дозвадил А добры были тоты голубці Дота добры были Я видю я не знаєм і давно сме свыкола ся яка страва добна Вычыслили сме же была кіселиця были пирогы были голубці пирогы были бондурцями капустями і іщы з чем де бы грибами бы а зыбами были бо забы бул ли грибами і так грибило грибы де перогами то буде як до перогів але окремо грибы вазили зыбы як буливку катовсут новокрем будут має жытя як безвантє стравы Але то всідакы буде такы такы ве тляли катофля глибе А была рыба наступула Была я забыл о т оселедит оселедит были де Купували отє бы де бы де было такой де было такє по потоках то была лепка лета маленька локтю більше як тюлькове тыкє А з чого зачынали вечерю Был якій порядок з чого зачынали Що за же та пише то молиты Но і взяли тот честнок так Но і пише врали кіселицю каждий собі взял бы том нокызлицьо теґы або хліб Або были там катофлевы выты З єдной мыскы бы вшыткы брали Не в єдні месці вдали восне вєздя та николи так не було паньского жебы кажды могли татнати давно то было по давному А было так же на святый вечер Лишали дашто для вмерлых Ци ставили якыс танір для померлых А тадільку джерет бы змели декат де тадількы што ся рішыли то збоху ней будут мал мати небощыкы котры відішли і за них ся тыкож помилили Ци был компут з сушеных яблок сливок А то бы было падантны яблок але были з яйд Бо в нас ти уж єдна то называли нас часниці называли усе нетілою злістом єщы І поза ний є такы што на верху лютва То найбільше буде смачнійше што надавне були ті і найбільше родили То води піщ на хліба як выдумали хліб то також там кєдале бы піст было щы тепле Кєдале тамті ті чадниці сушыли бы компотів не робили на зиму як закручате як тепан є з чосуша не было то назвали на зиму не компот а юха на юху назвали юху Тотам было й та солодиле тате єй топивали Перрогы робили тишы з щаднеті зробили тако щаниця Едосер деті сущыли тоді як по хлібі то за економили і тепло і дола плате Пак тоты сушены є воды даси сой Складали і они чекали Но зиму такі чекали на зиму на постів як пости были переважно тото і тых ягід были тій юхы назва Юха Но і гетбата гетбаты называли ты чай бо то зважно з липы был з липы част тых першых ягід Суниці знаєте што помале дівництв песі приходят літом то також ті листкы зберали люде і сушыли ідему на На На На На На На На На На Нату Юху Бор тако бы на Гезбату назвали Зызвали Гезбата Не леповіт світі Бет на язбат то на столі на святый вечеры был якій збанок де мусіло быти юха юхасюва з яблуб ци слив ябливых зіватя і всякы голотят зо сусяных і зусісусяных яйдбуд Вшыткы сіли до стола і каждий мусіл спрібувати вшытку Дес каждій мусіл каждій мусіл сприбыва Ци бы смакували ты не смукували але кано як пивально давно яю ты люди все смакувано Ти того апетиту не батиче пива Мили слухаче на хвильку перервеме бесіду з Адамом Голодиньскым з Манарівкы а тепер то з Івану Франківска перервеме жебы пан Адам кус оддихнул но то покай буде тырвати тот одпочынок запорядує нам Параска Божовска села під Высокє снятиньского района то схід Іванофранківской области етнореґіон Пукувак зас вернеме до нашой бесіды Радуйте і люді е раді з небо ге нам спадає раді з небо ге нам спадає ге веселя на мновина бородили діва сина бородила діва сина ступил до нога свесокости зве сокости ге рад бы він нас сігіфту спасти рад бы він асіфту спасти радуй ся ді выомаріє радуй ся ді выомаріє А коли вы сіли до вечері вшыткы спрібували вшыткы стравы вечеря ся скінчыло товды вшытка родина колядувала Колядували ся за дедаякых якых кодад не знал ноды по предвіжній топася была коляда была ся малым хлопцем як є был то сєд говорити леду вміл ти авже і ту коляду зо чов співати А іщы якы куляды были в вашій родині Де была выселя новина ни ділати за такве де буй земля знови були кыдати вы Не дожде чужого дитяти в Піукраі ідут колядувати ты кожмя співали чы Лемкы тут кы Лемкы співают Подалякы і роі так были бы тым тоті півали бы новцайкы не співали того автакы то співали дайкы то біщы якы было безреліґійне Адраз детай Коля дикы ішли опоквадвали то повінсували папаруслів сказал здоровя і так дальше Але долго так не було По тому як ішли на другій день то вони вже віншували один другому дитам ґазда ґаздині чыт колядникы ішли ай Хто ходил колядувати Ци были то хлопці парібкы Хлопці были молоді хлопці ходили то зберали на рідну школу переважно то на то і то ділили по тому за натію одовы бо то дід на школа воне тымали в ся і тых студентів котры не мали возмощы ся Вчете то ім додавала то назвала дідна школа для тых наукы то зберали По темно другій ден ано до талькы ціпишти таркы і знову поубідали якы належы і колядникы В тому вічы найде колядникы ходи до другы новой коляды ті клопі молоді дівчата та і відхаты до хаты колядувати ташы якій медже нима бывшым віл добре довлужыти то ж якы віншуваня но і віншувал каждому там ґазда што міг дати то до додал паду грошы доправды же до Польщы то были дорогы грошы за пілгроша то было бы трудно было дідітати же за авти то буде Краще было жытя на Елькажы можна было скорше зробити а за Польщы трудно буде гыва тых што были за границю якых доєдні то помагли люди в хаті А так то трудно А повечер же но і по тому то тьотя кінцє Но покоядували І спокійні ішли спати Спати ішли бы важно спали на соломі бо на тій соломі шыпе несли зыхаты не на ліжку пиважно спали бо і судскій стол надрудил ся на соломі Таку солому вівсяну котра была перважну вівсяну солома найбільше вівце сіяли На Лемківщыні то был і хліб ноты вці пострелили штобы мож было там застрелили казартішы полігали спати рано полігали спати просто в долині на соломі так На соломі на свою постіль не ішли Та солома была зателена тали але але на постіль не ішли Найзде бы то єсту Хысто з на соломі спал ідродил ся на Соломіі Ай на діжку і діжка не мал но так гыл то дат гы святы люди то было том надтой звычай был такый над То оды ден Том Не цілий денш тамы были тікалы Но одпали же там мыкевы дівчата хлоп не врадут ят Ну а тепер різдво різдву рано ышли сте до церкви там до смоленька церков Бонерівці якы ся зміщали Двістали ся мусіли ся змістити было теплотибіси до купкы ся зізбірити риве Ци было вас так же на Різдво люде ішли лем до церкви і більше не ходили на самы Різдво перший ден же сідили каждий в себе в дома не ходил деси а уж на другій третій ден то ся ходили Як то было было глад так Було Різдво Буде і вітю піщне візла было вічірна зіздо было ся темно было як діздали свята ся зачали і по тому дома дома подому Вецірня а не другій де як звыкли до таткы своі зататі дне Тифана та кожтак што дома такуж невітірню Рану был і якы хотіл хто іти на ветіню близє пішы на вечырню а не то ішол на другій ден до талькы це як зыклі раной службу та на службу божы і на Стефана і також пішле службы божой та отри це были вечырня Ветідня мыже була Як і на діздво так і за по тым свята на дує за теты свят то на святый вечер приходил дахто колядувати ходит колядникы на самі вечер ветер Як як є певеця дяле Толжы кодлядникы ішли хлопці та дівчаты зрыхтували ся ішли дівчата ходили свяк з хлопцями і ходили дівчата ходили на святый вечеря На святый вечеры а на різдвы То на діду також хоц ведений пілизе святы то на діздвойш ти кожна єду то же істи на діздо же не ішли старшы хлопці не ішли такі о мали хлопці шкідякы звертайпом верте мали і так ішли вы постелях жей додрішли звертайпом а звертапом як мали шупку мали тамы тале пастухы там е там ірод там вірцьо і ангели были ной чорт бусів то они самы переберали ся де берали ся были прибрали ся так за тот той так і та ходили від каты до хаты таж давали там там інпы стоіш то хто міг Они кульодували як для себе ци на церкву Ци привану там може і для тебе што єй дале якыс копійку але переважно на церку і на дідну школу на тых што не моли ся вчыти не мали за што мале талянт ся вчыти то на рідну школу обовязковы отазку якыс мали част дати бате і дальше не було То такій был звычай Для тых быти богаты буду студентів што молися дести дальшы а не мали возможности тей студент якы был до ґімназиі ходити жбыти Ебы початкова школа безплатна була А то решто в лемтеты А як были тоты снітикы знанчыти хыжы было досто гусіна соломи І як бы тото треба было вимітати Нойде сме такы як заліздло Як же вечы ды пізно до вечора тя там хлопці дивчат ходили там переважно хлопці ды дівчат там хот мал наречену там ішли до дной до другоі І там гостили ся тай выпивали дештох а вже по тому де пізно вечер дали смітникы выпятати в хаті смітя навде солому крутили под весло так го обвязали навколо щепе дерева зробили з єдного струпа так до другого дерева такы шнур великі з того подвес Отаке вы і завітали хату А хто робил Та хлопці тишо што дав дівчат ходили зустували ся хлопці те і зобили Од я мают двох там цютых підятых доводить і мают дівчыну там Ты запросим до дівчыны і таме по стмікы зобера по тов до того хлопця до його дівчыны І так бы такы дівчата уж знали же до них переібдец Вельно ся знали як налечеда то на де наречене обовязково прийде Они ходили там де уж было такы дівкы на выданю Так так до дзєд До цо же дівка была на выданю десятых роках Можно повісти же тоты смітникы то як бы было така забава просто вытомала бы забава бы то не было якій обят якы такє што входил якы сти а прото забава была вы такы вы такы смітникы Наізд выставили в вас яличку што вы та бы мали твою лісоты не як доставете Вы не в каждій хаті Бозы в каждій хаті была бы там были хаты што бы пильоста діли люде взял были штатю А то більше там де діти были то єленкы теве было турботіхы джеджю те а было доколи так же Яличку завісили як бы повісти доворы новами Вас такого не было вас просто дояла перетуда Было ж то вісале не Не лте ме бляком догори вершком підчіпало ся до стелі надле полава а там над назверху над называли ся напід так вычіпляли Але важком дужком догори підчіпляли так было під тя як палу Ага а были тоты полукы ци штоси такє подібне дзі прикрашали дур а была жы де бы показуютвізові соломы та даст лед соломы Робили такє Солому малювали вели были такы павукы оден головні а з боківы там чытель і такы маленькы зновпавучкы зовковы А фарбували для того солому Но чолому подбали там на кольоры декотры так чуло декотры фарбували кольоры Паукы прикрашали а іщы якысы были прикрасы в хыжы до свята Рукым тото оддобляли Обляды выздобляли якым букатами во такы фиґурило ІІ Навколи іх постатя робили сы кодолове кы паперу так де хто мил такы робил віці ном хору бо святы были тай такы і по святах стояли же покыле не было чорніло то як бы чоділо тоді выказали бы як паначна тоту здобрали ся так думаю вісту сохыста тумадів бо то навколи были такы віці правы люби зо світів спотали тай в нас буде ся статує молика выле і сут тіжы діюмали з Люрду такы волты втибы недвуста мале копя люд з Льольду та буде велика і тато зробил таку до нею таку скєнкову выздобил сєдакы і та мама дзвіти давали час від теастру добєли твяте твіти якы почорніли бы то з паперу пива любили роби любитых філяків міле ту зрожі любили то давку такы вірыт пляли вір І оті з дому я мал ту буде по кута в ло в одним куті булечка в другым куті то мама такє відет зло Але то же коли мама поперла і то від того часу нихто не при Вінті так ся рішыл чы сата міла пасти чы вона текір Білявінці Найте вона вже померла вже о же буде хыл двайци з рок і той тіло а пасти так нихто більше не уміл Брат міл щы плети мій блочы за мене браткє міл мама мущы і вышывате міл такы хрестиком не шывал Здал му ле парубкы шту мішывате дівтаты плети мі сютате здібне дошыткого до вшытковы Вышывал всілякі там такі недалеко стусід антін Анти Супот як він же помершым Від чого міг віце кышы вышывати куміры знати выложені так і ло Вышывал так шыну гадно як і дівчата можети го можы так неві як Вышувал Тай брат мі Іван також вышывал дышы ой гы Івана вона не могла вышувати молодша черта А таше ви ней о <unk> року теґі мамай і він ті Пера о єй єй дочкы вміют пля І то не одна таша міє а молодше дни має до того а тамі Надмече не взял ту гону шываку до мал німецінь мал як єм піхал туди был коли краківця тебі вкрали ту єшыва і беріг яклохо в голові на памятку де виходжете мені вкролит Німечы нівде не Уходил ті вышуванци ниякы свята то Німкы жал пи як тоты рото і важ Ты то фабрычне ге гы то зробляли Я і показувал зрозумівали показувал як то ся робит то вышыва А были такы волчы і ті патріоты што наказан і так якы выходжы в тым як Єґы на тетку ті говны де кажут ты моя гоша вшытве выхозит гыпер милы слухаче зробиме музичну перерву послухайме пояду зо селища Верховины там затримали ся чысты гуцульскы традициі єсва незрізна прецесло єсобісло дає приче родила сенай зває твоє трудило земе родева земе ґупай триперскы царі зл зладецкій царіса айзибра лиса Юзесла ізлаже другє рузол рану воду Венізла Велізла ідут іду тай повертаю роду Велі зла гори роде седе днесте слави це гытає ветає зло єде три паньскій заідемой злойны годив сой над банами звані зва над панами Зай над царями зла Лізва народилсы Бвох рід ґупил ідите дай сам клоніте і сла лем я то буду Дай само клонюсла Смодрити ідучы вертайте сла веді слай розгнівал за Сла в році злоти чодерека ти сла чотирикати дітай сте мати зло є тайсти гымати хлопцив молотів сладі голосло Зочудувал ся Зла хочу дуза Най родні волзы зло Лені зло хоц так не буде Як ти гадає зло званок ти гадає слога неслак ти гадаєсу заскєди зла роцо пройсла Леді слай за клену Як є закленосла клено гыры ґа задану раюслай сладлицай мосвятого виді Боґалите нам здоровом з езрядми зла жебы до оцикали вите барзарі барзарі Він чуєму вас щастям здоровям з тым святами різдвями новым роком кращы дочекати віддеват за рік на многа я многа є літо А якы было на новый рік Новасиля Як уси святкували Новы рік бы на Василя але вони не так як ту святкуют А те што скромнійшы были не такы были просто бы Василь пусты были дотак ішти так што і правде же было там відправа што тых казва Але Дзє єй оддан то жебы II свечыр То найдан такє епізотвляли як надіздво І в нас най оддан ходили бы ту ходят на новый рік віншуют а в наз нащы девечыр зывали черахы чыдракы цєдракы ходили тых пиваны хлопців дорости дівчата відкаты щыдрували там мішували і там ім мішку далят до мішка пиважду віса тох віса до вівса воєз Лемківщы был головных хлі Я бы ту дакы на Украіні пшениця так на Лемківщыні увал головный тым што він дородил ся дівше Він не родил ся што на табло єст великій Але тому ж я дорог великє мал Бо тнорно Дебаль відростил Тебло а в Ядро не має такой на Лемківщыні был Левове з меншы але він більше Ядомол це діше Тому называли ся же де родит ся на Лемківщыні віт на вівці водрости дівсє віся іде ця то голодна буде іх така така іх діда вкісили дівса і давали щыдракам Щедракы ся звали <unk>ракы На щестя на здоровє за той новидік дає Божы здоровя так дальшый місця вийде ґаздовий ци як то міл так шыдил а на щестя на здоровя за той новидік Небу І позивам зато за щездыка бы сте мали што давати ріґу до рока ди чекати о так Но мі што бы то были якы там пазуслівшы были ци щытачкы того темы то дівчата вы хлопці ходили ся там могли ходити такы О дівчата хоци хлопців ходили а де было міс це де святили воду на Йордан Было якє єдно місце же все там святили Нас было потакы багато і было головна ріка то бы селы мішли А двадс потоків ішли до тий плавылі Але коло такє выл потіґо над трамбівкы называли потік то найбільше выдяні потік на ці потокы были І даєт більше Божек на головным ріку Был той ой том вівка за тіж там вівці што року святили давны девет цвыты воды пямы коло тазкла Діду такы може тий тымтів а може торок метів тай потік вызнат і в тоці жытель воды Він виплыва з підкечали під Підкычали богато потакы плывали найбільше годат великыча А пак священик ходил до каждой хыжы і святил Але він наніс свою в своі воды тому што нас не было так жебы были в купі хате Е не буду ходити через по тіґатам падухат там бадухат і носити йому звыдом воду то не можна было і морозы были тоді воды замерздали были А так він мал то воды Але вісти воды двали миску на ст і священник то воду щыл юрданску воду не жебы было поститі найордан приносили воду кажді мал конувку деревляну выдовлену гарну і там выконовці пят дітет владывіджы може чути як то мал І то як священник по хати довиткаты духати тым міточка была на столі І там были кропы і там гыл священник мал своє кропиво а ты кропы водут там пумоливцем Найте водну мінітето ту священник є памятає ходил Але він не ходил штороку Яз над штороку не ходил так раз на два на три рокы ходил од хаты до хаты Але він як пришол до хаты то дал каждому якій образок перед дитині так лад І він і просто похропил і пішол дальше Якуй метолку зволи і поставил собі той храстик на тив і помолили ся дам молил ся дяк дак бил як бы яка коротка была відправа А што діклопил Не єст і дня ж дивно на тив медже нами голодвы Жопишо в Покриві листо зождайте і до дзаді пішол якы дивны бы до того не было наступнете што бы якы было повагаду той людины што в хаті є А были якысы звыча найордон Не до єднану приватно зроблены хресты Не єдан хлест Тедаро были на дверях Рюбили на кажды дверех де де двади буде ляс мале дерева і мы і там де якы де брали воду тым місце де бы нас были за хату назвали палия де там люди все брали Сусіды гетра науколити ту воду платит добра железна вода выности мі николи не замерзал а в літі як же казал воту ногу буду тяжко тратинь легка холодна Вона мала десь одну температуру І таме також во я переважно робил хресте і тами клял і сусід також клял І так скілько там заводы тым по свящані храсты дома поклопили свящану воду і там покляли помолили ся і пішли до хаты а в хаті любили ме навколи найкажды двадзяк любили мы храз З чого Деревляні Деревляні Деревдані бож деревяні любили меленькых на Там де мыбели воду де священик там вывдол лем был там де копало ся хрест і копальты гест поставили ся і там відпали Вдома на вшыткых дверях То чім робили хрест Вдома на вшыткых дверях для ні хлетикы робили пивали для недведы каждых двері Най кажды дверях тай всюди де мы переходили там ме робили і там де мы брали воду там також кресты мы поставили фем На дверях та і тайде в хаті на дверях тайде на образах всюди бы робите кыхляты деревляні гадні вєстрували з дерева Діщене переважно бута діщына было ладка І там не плебывали І та не водили Но пече высвящену воду высвященна вода ся лишыла ся той і так выпили там не прибывали Так сусідне робили І там яка же там де бы брали сусідану воду жедальну воду ты кажде в собі Сусід там поставил град дібе також Но і також рано до тат пришли як на діздво бате істи тако а святяну воды ты лишали аж до двоі роды Бы теба были покрыпити десот хаті і цудобу покрпили хоц бы же Може деколя мі ся же худобу тихо хоче же то не християнство же то за бобонство Як то бободство Як за бобоцтво іх тоді ся як ся невіяк з молитву є робіл ти я не єзев бо А коли вышли ту то Вам были дивны якысы звычаі якы были ту Ци вшытко такє подібне было Та дешто подібно дешто дивны были Бо ту пощыдляка не ходили ено нас на ще дівятю і нас на новиди ходили І ту были маланка а нас малянькы не были не буду тек А ты маленька на нові нова селя была А наш на щаст девяты то они не знаєт А нас на ще девяты поважали ся майже як надізянішат Аты так малы так малы люди І што одно было нас бо ту нема чы на Николя податкы дає так а насвыча на Николя приведе ся фарастас за помершых Каждый ніс два хлібы до татка Николя і там де што што ей яєц не буду бы коли ся не не не не не не не не не не нести а ніц годятку того масла коло выкаждіт то жена Николяя як за іх душу Николя так підзвычай был а тут того ту не має А в нас бы на Николя то як Николяй носит святє подаркы діти так дне дале до вымщых на святы Николя Не хочу ся спитати чы тепер на глубоку теґє Бо як буде на глубоку тыме дути і належали тыме нанимали священника Дутиніі відправлявным Милы слухаче очывидні уж знате же наш гіст НАСКА то Адам Голодиньскій з Бонарівкы Але оно не шкодит припомнути і Зас повім у тім же днескы Слухаме не коляды з Бонарівкы зробили сме кусцьок інакше слухаме як колядуют ту де жыєме Тепер в Іванофранківской области уж єм повіла же маме штырі етнореґіоны може найбільше такій знаний і атракцийний то гуцульщына а найменьше знаний навет може самым мешканцям нашой области то опіля Опілья єст на пілночы Іванофранківской области то наприклад рогатиньскій район власні з того района зо села Липівка єст фольклорно етноґрафічный колектив опіля ма тыж Своі цікавы традициі Єдна з такых традиций то святкуваня святого Василя і витаня особливе такє привитаня люди же мают тото мено Хто мано Василь тот уж зна же рано на Василя до него придут його привитати і заспівати му особливу пісню яку зараз будете чути а іщы роблят вінец дос великій не такий як на голову А такий же можна сой завісити на стіну його плетут з колося ну і може быти там якєси квітя якій си безсмертник але так назагал то з колося з пшениці вы формі серця Але то такє серце же догоры ногами Но і так витают Василя Дают йому тот вінец чула м же традицийні каждий Василь вішол го на стіні там де його пустіл Медже Лемками тото мено тиж было дост популярне напр приходит мі нагадку Василь Шкымба лемківскій конференсьє з калуша но і Василів єст більше ясна річ То наперед іх вшыткых витаме но і Новасиля тиж витали з новым роком бо власні тот новый рік колиси святкували не <unk> січня свой єсы добрий постиль Василий Ясти На ці ласовати модворы нас омірувати модворцы демон записом Зати Басилия прац моли Басилія і гладію сомоли з Вода Бо орцы звой на мозай тотриме творцы зво з грізничого діт ся побуде дарізы своіма злезоми молізы Сутролесовіси на і пізю слабают церкви пізю співают Маладію ци Василя прославляют Рыґытього сына Прославною знам же на глубоці іщы долго были смітикы же смітикы на глубоці были же люде з Бонарівкы перенесли тоту традицию і глубоку Тото знам Я знай же смітикы бы тепер зє знали а тепер не знам тепер не знам Вы то дзя поминали дзє помышляли Як бы сте повіли ци хтіли бы сте жебы тоты традициі жыли ци тепер такє вшытко модерне же того не треба в днешнім світі Як бы може дехто думає же то добо не тебе бы любите Но якы каза тебе Ты памятка нашых предків Тебе тиде не кидати те памятка же межыли там є якы люди тем жыли чы там наші предкы жыли Іту памятку те ведбы будут зберечы іх дє най будут хотят же за бобоны чоблят з Богом молитвоі там забобоны нема Як буде за Бобоне то за черкадилю татві Як так казате просто медже нами Некоди яту чыто же то щы мер ся на ту тхате же три разы на порогы свят же то за Бобон Я той з монаха же то вжытлялівте як за Бобон Як він ся пращат мерти він не стане першати ся але ознака же він пращає ся з тым здомом Та не приносит хости никому то неє заболен Забонє тоді тоді што Тоджы як нещастя буде приносите ґадову перейду Нещастя буде тоє зроб а щастя буде то як я тот робіл то єст бубо надію ся же то і добю то же то мінасте стат А то єст бо зробюты з гадкы і там зобечай то неє Ци я думаю якто але думаю то неє зо бубо Но а як різдво колиси было ліпше як тепер ци гірше ци різдбо всеєднако Святкуваня было ліпше Як хоц піше більше того было же чаю обечаю більше якогось буду такє як бе на божности більше Пішнішутє было вуборне А тепер такє як были як бы робочы дязбути ся хоча кыс подале Є правда же декоті шануют але Але мені давно было што піємнійше ся предвіду Буде Полякы при о тій целі не були але по сусідніх целях якось чос ся і ті Русины і польскі вышанували і Полякы і рускы заснували свят одне один ден святувало ся тепаку де єст двяни свята Якос туж якостю было інашту ввідж бім во польскых селах там буде ґудовал ті села были безлісів на мыжыле Кенканюков Паюка Лібник тепен бозаюка в ґєсти з тых селах де ді си приважали то Поляк николи не пішол як буду святу Русінів як усі дискювали Николи не пішу по дерева до ліса бо там в Дюсіни Святуль Дусіні святуют Лебе жой такє один працюют другы видитя Святує што єй такым повішали што ты нема того якой повагы такой на етых ІІма тоі тых обычаів як буде давно Ті обычаі ті звычаны на селах Шестбержут селах Штезбержут а міста вони пропадают Бо місто ты збродно сты збродны А села Сера там є там є фундаментцелі нацийонального жытя там є целі як выгнали неє Як выгнали зо свойой землі ну то уж інакше Та тепер не ма такого знати одно што ты люде більше по селах мало є тых зычаі обычай мало людей што прав до міста а за землю ся задбає Війми тепер бы туло штой до того людяк такій як бы бы бы бы бы был в уряді нахід дбал за людей двал за землю Тобі інакше буде вы не брали градку Кытаю а Тата бы ся то трудила бутує тот до землі ту бы ся ся людил А то з Кытаю бы градку сміх Де найгужы на цекетай і теп гліб купуй ся в Кетай а на украічы до тебе Певы слухаче на тім гнеско очывидні уж буде конец бо на чым си попросту треба скінчыти Было пан Адам може безконечно оповідати обо нарівці о святкуваню єздва о святкуваню інчых чла але кінця в нашых передачах припомином же в ній звучали Коляды Щыдрівкы інчы пісні якы выконуют традицийні ту де жыют я де жыют тыж Лемкы Гонерівкы в Іваны Флемківской Области чули сте ріжны взірці фольклоры звязаных з різдвяным сакральным циклом Но на тім прашем ся з вами При микрофоні была кырпан стрінеме ся за тыжден крісты ся раждає Слухайте <unk> процент лем на Скаркова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте <unk> процент а будете мати цілых <unk>
