70% #158 - Адам Голодиньскый з Бонарівкы (3 част), o войнах, о спорті, о Русинах і Украінцях, 7 ІІI 2015
•
Опис епізоду
70% #158 - Адам Голодиньскый з Бонарівкы (3 част), o войнах, о спорті, о Русинах і Украінцях, 7 ІІI 2015
Автоматычна транскрипция
Слухайте <unk> процент плем Не Скропова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk> Витам вас милмий слухаче при мікрофоні Анна Кырпан і днескы певне остатня з того циклю Бесіда з Адамом Глодиньскым з Бонарівкы Причыном м нашой бесіды повіме так єст не лем моя цікавіст до села Бонерівка до його культуры істориі до його людий але іщы тото же пан Адам Голодиньскій же ся вродил в Бонерівці в <unk> році і іщы барз дуже вшытко памятат написал своі спомины написал спомины бы го просил Никола Ґолий тыж з того самого села Тоты спомины мали бы выйти яко невелика книжочка но і вый выйшли были выдрукуваны в <unk> році выдавництво <unk>r<unk>pX Місто Снятин Іванофранківской области было власні там мешкат найбільше переселенців зо села Бонерівка Книжочка вышла але была она так зредаґувана же пан Адам барз незадоволений з того редаґуваня бо при тім редаґуваню было барз дуже Змінено ріжных річ же не знатя по што было тото міняти а даякы річы цалком перекручены Ясне же сут такы невинны омилкы наприк написано было же штырьох хлопців дали школу де ся вчыли малюваня но аг Доправды то они вчыли ся в школі В селі Милюваня то власні ту Іванофранківской области Але там чогоси написали же была така школа де ся они вчіли малюваня Но не было там жадного малюваня Но але можна так подумати же то іщы было невыразні написано але сут такы ічы наприк ідеолоґічны політичны же тот хто укладал тоту книжку Мирослав Мамчак тиж сын мешканця вынарівкы і редактор певне з того выдавництва Володимір Карий они якы так вшытко змінили Дописали якысы подіі в споминах пана Адама якых не было інчы Перевернули косы цалком інакше же пан Адам барз незадоволений бо його текст змінений і ани йому о тім не повіли Але то уж минуло то уж было іщы в <unk> році а тепер власні і наша бесіда слугує для того жебы направити дашто принаймні в радию Лем фм то припомню же о тім селі селі Бнарівкы іщы скорше в <unk> році в Кыйові вышла книжка Ярослава Пастяка же ся вродил тиж у Бонарівці але о рік скорше як пан Адмут в рын не дожыл до выданя свойой книжкы бо вмер в <unk> році В тотій книжці родимий край Село Родиме Описує село описує долколишны села описує Ярослав Пащак і даякы подіі же не тычят ся то неяко нарівкы але він был наприклад членом УН і был деси в часі окупациі німецкой виницкой области в Кыйові Польтаві і описує і тоты подіі але цілу Свою оповід потрафил довести до <unk> р а очывидні дальше уж не дописал хоц хотіл дописати і зато была ідея выдати Спомины де бы были описаны і подальшы подіі тыж но і власні была выдана тота книжочка о котрій Спочатку сме бесідували в трачена земля они ся злове деы коротко дос описаны спомины же іх подали Миколай Ґолий і Адам Голодиньскій Тота книжочка єст за мотузком єй можна найти в інтернеті но і власні мы будеме зас направляти даякы хыбы очывидні навмысны хыбы Даякы сторінкы той ціла сторінка меньше більше нормальне Але даколи єст наприклад єден малий кавальчык де ціла купа вшыткого єст цалком не так як было написано автором Но то вертаме ся до самого тексту Вернеме ся з початку іщы до І Світовой війны но пак спомнеме і о І світовій міні то просиме слухати Прочыталам Вашу книжку Бо до тамты коли там повеликы выликы выіщы то одраз повіли же там сут якысы блюды же там редаґували І дашто змінили Не так як вы подали та дешто там Змінили што было не так як вы подали в своім Я там выписувал же священник Іван Мудрий был Уцей той священник же зав ци ся до мене він хыстил же в році І дяке тото іх забрали в тюрму тюрму за Азє за Авций як русофілів як рускых знаєте же є <unk> єст Звязаді з Русив В тотій книжці про них там єст о Русиі Же они были в Росиі Евы Нє А то смотте зараз я найду мисту Ту написану в книжці Так З выбухом війны зы бо нарівкє богато людей было призвано до війска і тяжко было знайти сімющ хто з ней не был на війні Мали місц выпадкы што на фронті шли батько з сыном як Іван Левко з сыном Теодором обидва боронили перемысль і щестливо вернули ся додому де богато пропало безвісти або було важко поранено трапляли ся тікі што были в русійскому полоні навіт на Далекому Сході Вернули ся з Полону о Іван Мудрий і дяк Петро Зевійскій якій надыбал ся в Полоні і наслухал ся ріжных русиньскых революцийонерів і демократів розділил село на Русинів і Украінців Русины жыли в ріжній частині села а Украінців до Ліжній Це было дуже шкідливо для села бо медже людми почали ся непорозумліня і выникали часом бійти о такі наслідкы для села залишыла І світова війна А тепер прошу повісти мі як было направду Направді то было так як мудрі Він знаєте в урядах буду же Полякы заусти більшы урядників буду і ту воне Не знант вели Украінців а Русинів рускій рускій буду Хто был на цвідо што маєш кы то рускій язык Новскє язык не язык рускій язык плы і вода І они і вто в они тых свідомых кы чы бы не було ниґды ци свою не будували якусь державу украіньску буду чали ся тікайте цікайте ту як ту написано Значыт зачала ся І Світова війта То австрийску армію мобілізували хлопців з бонерівкы так і лаґів Дотыкайте як я запе розкажу гмно а Сиданы ся лишыли свідомі Селяны як Дяк священник рішыл ся в Целі Ту воне Полякы были більшы при урядах авти і вони хотіли щеб Украіна не повставала але польска повстала величыні Тому вони рішыли так може в скідных областях в скідный Оличыні так робили А в Західі Галиций штобы держати штоб не бы не панувати ты свідомы Украінців зачали арештувати Полякы в тім то воны Русины і пляцюют на Русию Новіно з Русів І так Іван Мудий тій дяк Петро Петру За війскій єжджали Авсы залещували в концла дале не Талергоф До Талергофу за Австі дале Тероль там Телергоф они там были заклю як заключені Доняваты свідомів Русинів бо не зна вони не признали Украіну рулюют А том они не мали звязок з Русів а прева же то робили Полякы бо ім інтересну туголичыні не повстали Украінці бо Полякы же зачали підыпустувати де Тою державы зачали же орґанізувати же того А при удязя были польска інтеліґенция вчев То украіньскій молох індієнци был А поля польска інтеліґенция был то они тых люди повысідали Таляргоф і тамы мудні шы будут тогочы Священник комітом відправлял мал свободу відпевлял Не был так як заключеный а Петопы той евійскій дяк но тові він бы пустил і так ходил помідже Німців як свобідний але мусіл вертати ся назад Як вечер вертал ся назад і мусіл ся замендувати там заєструвати жеж візє там а його пустали він по німцях ходил працювал робил ту столярку тоху ємцям насвященник там іх іцьоху знал вісємул свідомій вісімыл знаня то там і ні з Лімтями што зробили не был так страшно як ту заключаны як ту были консы што не могли выйти з того они то были обывателі Явцискы Вы іх так не мучыли але все одно были як заключы якы чыслили ся як затримані То был такій телергоф То темі богато люди і приминали бы іх гыстаників болочы были до війні А Сталиків брали далегофаме абы не повстаня ты не постало же зарускы а Полякы брали том автийскым уряді казали же то в єн має двяток зотиів в торуціні ват ват А в ім тера то было Поляка штобы іх забрали єдых свідомых Русинів забрали і концлагы заштували за тыма шобы вони тут ним не зробили бунту Але все одно постала галицка Ага тота армя постала Дай потім посталай і за Лемківщыні Лемківска Республика повстала але по тому тото сфермували ты пісня Я знаю за Лемківску Республику што є Західну і Східну то вы мате інакший текст Вы мате і тот текст якій вы подавали а то юж змінили змінили то мачете ті тамты помилька і такы вді помили там є бато Бы там дя Вадя або не розуміли або зыцабе додале Ду ом же додали А думам же додали А мате то тексты же вы писали мате в себе Да не май бы ям відал А зліжы добрі ж бы мали сте тоты для дядєвя не мал де одно другє што бым дає дал кыл Кракові Тай нихто не знал коли шлюб брал Бердера нихто не знал Він был в Кракові люб Але чого же писати як най до паюткы знай хто де ін брал шлюб Нихто не знал де ін без шлюб Я того не писал І то не писал зате затейло зате кодля не писал Я писал так і можу свідчыти перед вам посвідчыти же я писал же навіну брали вціх на Едів Батько Выско Бы Левко Теодору Левко Іван то Іван Левко тато а Теодору його сыто назлоба бы вывівали Але наленту вінчы кінтик відти не під перевезти Але в інчых тих ониз діле помішали то а були што буде і от такє як дяк Пето был на Кубані выдосказлову з його Най зого оповіданя был пето качварскє в сюбожны біді в Полоні і там будут добры там буде мати обходили прекрасны Вони на ет ґазду джовы николи укребы не єли разом з ґаздом діли зо отым столом Там буде ся за зацарской я за царизму а не за тепер за зародженьскы влады а за царизму А зате ж они были тыядні коли то я написал Були там діє кшептицкє был в чурві Дитам децьорбя та так і тот священник і дяк вернули ся доле ся до тому так Лют они але в дома повеляли лізоли е они вернули ся жывы здоровы долове ся може бы здоровля боже не мали такого бо вже старшы люде може были зажалені тым же уж іх закрыли але вони мали свободу діко щы вони мули де як ішол з Лару то мусіл ся зобедувати же іде то бы выпускали і як приходил то дащы записал ся щы підпишу кєди є за ним не чыкали Але я знам же в Талергофі был і тиф і люде были вшыткы там під голым небом і гмерали страшні і іх муціли то може они не были в самім ляґрі а деси коло того Може были окреми ляли може окремы были так а окремы были там може єй безлідували вобі як забрали тедвы тюрму ци ся вони переходят слідство Так Може там перешлоди світом же были заправду так бы были такы бо кажда держава має якій своє і своіх розвідників має свою і бідна держава яка бы не была вона мусит мати своіх розвідників може мати так двати Добре І вернули ся щестливы священник і дяк до Бонарівкы і што і зас тот священник правил в церкви так правдо в церкви та мені жы мене хыхтил вейде року Ту інвидлючы выштив тым а вже іван од <unk> р должын шытил же помер де в <unk> році він помер я знаю же але може на початку <unk> помер бо тому же я памятаю Як якы тато мене мале на руках а ту ішли богато люде і якыс панів ішлы в кыпелюхых і всю ішли пані в кыпив ні я тото выкажу ци так буду як тато же дає тебе на руках мам Але же ти теж запамятал може тоді похоронбу Бо владі вайте року зарпнів дивайте того сартня до його же Хылдуй священник якій приіздій священник най же ще не буду священника бонадівцю ще не буду же не буду дано ено якій Пиіжній священник судил з сусіднього села певно А тетде парт але ей так антиязер пар так де Бож плішы іх али коли вінме до тебе ся были спітати іх єдных вони там най Добре Но зас чытам тото з того місця написано же коли ся вернули отец Іван Мудрий і Як Петро Зебійскій то они поділили село написано же поділили правда я того не писа Русинів і Украінців о так написано ту я того не писало Я то не писал бо не дам фурт Была Украі была себе нотура зваля то они они не ділили буду написано же пришли і поділили сель на дві части Ево священник не міг робити і дай дяк не міг любися Я здаю же по тому был священник был Хор Хазіз был хоцподник Теодор Хоцхалі да Тым часом як помер той же хто ді заложыл колпативу заложыв те товариство тыківы Сільско Господарскє Товариства теперьох хлопців взяло цютийох хлопців зі села такых більшых Єст такых цихозгляданых хлопців чого ліпшы школы шкідчы школы школи до школы хоц ліпці ся вчыли і чотири хлопців выслал Милюваню до школы дешебти сільскогосподарской школы де шебтиткы побудувал милуваню То вони вчыли там была школа агроном вытена школа чы Чехы выкладали ту в тій школі то вони на дмитуля і был новий Юрко Добяньскій я думал а там його зы не кажу тато не були нучы Я не знаю є я зі себе але меты і пітула бли були коткы пітулидны то сурчы бы не були вході Не знай бы мі зушы зеле то де школа было Милюваню вшытко одвода з Мословеня Смилювань ти дменичкыме порайонів Дменичкы рео недалеко арталоми то гархаючы іх бы позаче орґанізувати та посвіту орґанізувати і там Ят товариства Хархай зряд А одкай пришол хархай А то ядка То не знате до яд добре То значыт тот священник же писал ся мудрий він не ділил село ничде ділил них то село Ту так дописано же оту бы так написали правда Навет архаі не буду вділеніх недомку маю ту десь знимка Сільского Лемка Двайте <unk> року теба шукате там і годяне і доляне разум на тых курсах были цьоты вляд Званівкы были паручы вал люди вшы были на корце року Значыт село Не было якоси поділеных ци як выділят разом ходила по тому бо тому вызначало ся я дознаю што самі Полякы то пенут збыли бетя доч бы жебы то медже собом бали таклиню чінной Полякы не было Сел Село было дружне Тарно было тем ся по десь довеціню дівчат было ходили а ті ходили додолу дівчата ті горы вышні кінця держав блудайця таке але не політичне Ниякы політичны зда не буду Але бли де десь зачіпали дешо буде были приватні таківы то бы ся дотали ся ділити не знаю што тут зробил не знаю бо священникы то Не воло зробити немудий то не зробил бо они не дочекали того єстя як мудий был старий тові жебы в <unk> році на початку <unk> р помер То як він мог ділити тоту важні священик того не робил якій він бы не был і того не міг робити чы бы стало ділите То товды так ясне значыт видити я просто прочытала і хочу выяснити як ту же выповіли же вас текст Тоє то є і той штуб бададе я також не признаю а там такы дивлі бы я там дуязы позабувал так Добре выкрича А тепер зробиме музичну перерву милы братя і вертаме зас до бесіды з Адамом Голодиньскым Ольжа грай мі мужыка нака а я більжа оплачу я продам ґлоника Выйграйте жем іграйте емо і музик канте а я ван заплатю вы ся не старайте выграют музик канте грают і басуют а у моі водка шлежы ся катуют Заграй мі музика заграйте мі бошы найчой вы танчую своіма ды часы Найчой вы танчую свого гімашы Зас о І світовій війні чытал тот Ковальцік для жытелів Бунарівкы ІІ світова війна почала ся не нападом Німеччыны на Польщу в вересні <unk> ры а значно ранійше з Берзня року коли мадярскі фашысты взяли ся воювати із закарпатской Украіною з того часу почали ся в нашым Украі воєнні конфлікты Полякы як відумо активно допомагали Мадярам душыти карпатску Украіну у війскові конфлікты з Поляками вступили загоны УН Створеній на базі воєнізуваных орґанізаций Лух у бы нагівці такых конфліктів не было але в сусідніх селах были і зничні та стратую людей Брали участ у них і люди з Уун нашого села То як то было і пастяк утім пише же были якысы протесты проти політикы Польщы в карпатскій Украіні Підкарпатской Руси То як з бы нарівкы пішул дахто на тоту карпатску Украіну Де не пишу Нич не більшу лем мудме бесідували Може не было і приказу такого на тебе вымізатя має свій пика Але може не было бы ся такы свідомы бляли так были не знали же то Муды люде знали же то єй не завоюют І не втымайт Ото бесідували тамто бы тоднали медже там де бій за хуст был велико бій бій был за Лемхачево та є украіньскы газеты писали было украіньскы газет што такы писали Хоцправда Польща багато квальнифіскувала Але було десит гадкы були Зате были гадкы Але якоси з бонерівкы нихто не пішол так Отепер песю за тіти пішли жебы Пет той алкопащык там пишут Но пише пащак Полякы домагали ся передачі всієй карпатской Украіны Мадярам і выступали зо спільний польско угорскій кордон Та він може знає більше бы то бы пилу те был члену ящы не быє бы пелюзі Явил єбы кандидат до того гний більше знає І студент інстидент не дальше прикликаный был Від пілрока дальше прикликаный был Союзный заций Може добре же вы не были в тотій орґанізациі бо не знатя якы Не знате як бы вам іщы пішло може Вас бы деси забрали деси до Сибіру ци де і може іщы Добре же выщы были кандидатом інакше вшытко ся уклало Делю был товды тым вшы были Майже тякє єбы не было але было Спортивне Товариство під поводом Спортивного Товариства Але дебачыте історию Лусів коли не мы мали так знати як странну мулиту і хлопці же были в Лузі даякы вступали в УНтода не вступали на не вшы Старшы переважно тия Я бы наймолодшы Я бы найло тым Коли вы вступили в тот лухту кілько вам было років Як <unk> році Якіл сільску школу тай втупи років ходют зо школы <unk> році ту мі ся подобало то твічы Ята кєво тай ся подобало Волейбол сітківка то ся товды звала Грали так футбол Але не повідали товды футбол якы копаний мяць Баскєтбол тото звали ся же то косіківка бо до кошыка метати мяты сітку Але мять ти слова не было Ебе веженкы звали Файон Дайло Але раз по тому пішло на бяцувателя А якій был тодбаюн Деякій ґы о такы як де має выкопані вязва Але был легшый як несвы был легшый Але такый як тепер ци інакше Такы такє тепе шкіру мовчыті А треба было го напумпувати напумпувати А ты звязку шкіром автыі было выма значыт такій як тепер так як є тепер є річы тых кільку вдадуют далеко летю бы мытых Вам подобало ся сплати подобами дуже ся мі подоба цкакате біче катате высоту катате вжыну так А што а якы напр при тім в футболі то кым вы были на поли найчастійше будут коли нас мало занимали ся майже не за мени мали ли слідківску на ете футбол Я вкажу чым Футбол також был але не всі мали в футбол Я також мал охоту на футбол Але там обула бо собі кы выграл а зубу тяжко было по тому што была дорога А це ся псувал бу хе Дайте же як Єд кажды копійка была запишти явол золота Як же казал до коло што стратит кєдувати дюди яйця носили працувати вы там на піл копій та піл грошы до рот Начыт як бы грал футбол то бы скорой кысекєрці подат котры вылетіли бы коплю коплю джона Давзувал ся тым казати тато абы недже піднимал ноге Б як бы злате подорту то споді бы з сядлате ти піднимайно еколи Такы та сірник на дві частины цілий сєдник абы економити но пляза свидникы будою бым монополь <unk> ґрошів короб свидників а яйце ты грошы літом стояли А до котрого роста не стояли ты грошы з половину яйця то до кого што люде опазат не дві ти яйця а діти то <unk>вайте яєд копу но копа то двайте яй <unk> двайте яєд копу церых не <unk> так люде зробили Такы дорогы были розі Добре Значыт як метати мяць деси в косік то можна было на блосо робити так а як копати копаний мяць то уж на блосо не буде што неекономно то не мусіли осєдити убутя ге ге і І зато дітківка втоду мож набыти базу ага а то екноветы дівут о Тебе зато з бонарівкы не вышло якого си чемпіона з футболу так ге га ге то не вотбали не было здітківкы были кыківкы были то кочык то кошыківка гу мате Дай был той Мяті на ти што в тыма о натільний мячы теніс теніс теніс до так зграли теніс Шахы мал каждий оден мал грати добры шахы бога як шахы грає што кажут ся музык выробляє товди Добре І мали сте іщы якысы лекциі наприклад з істориі Украіны Та істориі Украіны природу Украіны Што покыниті буде за княжых часів покы границі были за гетманскых часів і так войшло Та ся занитє як туло за княжы часі ту вытадлю границі Ясно туло геты під новый сход і птаю ты были до Кыівской Русыны лежал коли кы кажут же з Кракова Полякы казали же з Кракова на кыівску сніданя ходили Але помалу повали де свою державу тепер тискали запритискали те єй зуз а дальше во чос зробили з нами выгнали зо всім течо і тепер бідуй по чужых державах Добре А тепер вернеме ся то был щастливий іщы час же были тоты орґанізациі был лух але люде виділи же такы якысы подіі в світі же може быти війна і якысы чули ся тото Як пред доздьом чули ся же якысы такий в Європі што си такє ся діє же то на пригоде яка ся маля буде буде што то буде війно обовязково та звідсєд люди відчували же то буде ци незгода буде то буде війна обовязково буде Але коли буде де выникли То нихто не Но і зачали ся тоты подіі судати Гітлер су і взял і при кім же Анґлия Франция як бы на тото позволили бо як бы там Німці но і так дальше зачали ся розвивати подіі но і і зачынат Гітлір як бы вымагати жебы Полякы зробили перехід як бы до Німцівы Лефоді до Прусібы дали ім тоту перезробили коли додал ся тевід відрубаны від Балтыкы так но і уж было видно же Німці задуже хочут же очывидно то так просто не буде і Зачала ся мобілізация в кінци серпня <unk> р із Бонарівкы тиж забрали писаты д парібків і ґаздів і выту вшыткых вычыслили кого забрали Олекса Беднарчык Микола Буйцьо Штефан Куснір Іван Ланяк Микола Падух Іван Кацьмарскій Теодор Кацьмарскій Іван Султийсік Прокіп Голодиньскій То ваш тато Юрко Хомяк Семен Султийсік Антон Шуплят Василь Орсяк два браты Петро і Максим Куснір Петро Пастяк Андрий Султийсік Павло Кацьмарскій Андрий Кецьмарскій Василь Добряньскій Теодор Пастяк і Дмитро Чорнорідзкій і вшыткых забрали але фактичні они не воювали во не буде вже оточаню даже бы попали плен дазе котій пащако пето пащак тепер вас добряньскій і той мето коцмарскій помєм писете далей пишете так В вересні Німеччына напала на Польщу через два тыжні гонорова Польща была розбыта На щастя бо нарівскі фронтовикєвці повернули ся додому хоц і ріжныма шляхами Петро Пастяк Андрийка Катьмарскій Теодор Пастяк Василь Добряньскій та Павло Катьмарскій попалил по Лондунімців Павло Кьмарскій мал дуже долгу шынель і велику шапку через якій хытро удал з себе неполнолітню якыс выслизнул через ворота і добрал ся додому Коли пришол то розказал силіщы решта знаходят ся в Кракові в німецкому полоні Тоді Олекса Султисік поіхал до Кракова всіх вызволяти але Німці забрали і його Тоді відважіл ся поіхати до Кракова Прокіп лодиньскій якій добре знал німецку мову німецкій комендатурі він довіл што його землякє є Украінцями а не Поляками та што Полякы єй взяли на війну насильно І до того постійно іх гнобили Німці погодили ся всіх одпустити але при умові што на каждого полоненого буде представлено документ чі він дійсно є Украінец з Бенерівкы Славко Пащак з отцем Клюфосом зробили в сім документы і Прокіп Болодиньскій знову поіхал до Краков В Кракові жыл бы нарівянин Юрко Голий і вниразом пішли вызволяти з полону своіх земляків Німці відпустили всіх крім Теодора Пащака котрий назвал ся Русином Його відправили на роботы до Німецчыны Там він просил украіньскій допомоглый Комітет клопотати про його поверніня додому бо сам лишыл Велику господарку опрацювати буду нікому згодом і його такє відпустили додому Но то як доправда неправда так выписали ци переключено зато прошу мі обысете Но якови жыв мамен мамеда Брата сын Юрку Валей Він клев кравцем занимал ся в Кракові жыл є там мала своюзацию мале там якій чытаны мали та в Кракові було ты украіньскій церкви натбуло і там на багату Украінці жыли тай допиша звідут тіж під час ліны то попалил плян о тишыє они были плян Але плени зачали люде по тоху приходите до по дому подвох приходите де звіде тай пихо тоє Павло Коцвальскій отове То він в Боднадівці был як Як швейко знате жвейко знате Чучы такє выложане як то швек швейко Чехы называли дає так вобо як і ходил до робітным убраню такым бы ішол до церкви та візінка його така бы мол яку корувенку та хатя оджыв такы вла б зате і одобрали квате І опали пе попали не знаю най і той Павлово а відже як здавали ся дімцям то офіце поскідали своі пасель нажды звати і кыдали на землю і рукы долоберал той пупаце Попасла себе в тій додову пишу каже А чого Павлик або то я маль то грубі буде золі до чобіт быти мати жінка Я дате зы підзолювати підожвыдла А ме было так я ся опасам міні добре было і тепло міні было Кай і кєду офіцерку ци велику шченею він свою кєду взял офіцалю ци неділю І так ча шак бы наложыл нову де каже і так ходил бы сходил в вересень ночы земни та і так ходил дакуючым дитум будусі тай і помалу помалу дивиш ся каже як ти прийшол то Я дивиш ся якєс ватови тамя то ходиме я попри нього помаляйку піддерало Вроді там посвою по тебо тишо а він і кажджей в ничоди кажу та є собі пішол додому Ішу тек і те всю даль Пішол тіж додому і так каже кажет же там а такій є плені Вадясы Мадя майо Лемпиона Лемпиона Тодарый Мили слухачы припомнує нам же бесідуєме за Адамом Голодиньскым же ся вродил в <unk> році в Понарівці же мешкат в Івану Франківску Бесідуєме уж не першый раз а уж не знатя якій але каждий раз яка нова і цінна інформация Зас бесідуєме о тым же ся діяло в часах І світовой війны но і пак о інчых подіях і власні бесідуєме о тым як фальшыво перемінили тексты споминів редакторы і зато тепер мусиме тото направляти в нашій бесіді то просиме слухати зас Тай тоді тай султек на гоп фоло я піду прото был студент дуже мудий там дає бо єслопцяме там не ходил был богачы син такого богатшого ґалде то хлопцяме з цісткє мам мало ходил а більше ґедцом священы касенами та кыво А тай де я поіду я то і поіхал його нема Оде де нема другу де нема тето де нема Та вже де тыждень кінча ся дма звідкіну Та коли мене жыл Юрко Дубяньскій восия Дубляньского брату Бо він також той власти зублевскій попал той плен і каже Прокіп єбы мі поіхали до Кракова і кажу вы тато кажут та я в якій документ мате Як поіхате такло те заслужыва адмітати показати ви мару храмити і показати Еты такє такє ах до тых дає хто є Те ся злужывальны кол штабі был русильным то я знаю тоты і што ждатит так же Я попаду де плен або што і мене заріщуют та в допит далы здою німецку добру мову бы был русильным русильным был Австи при штабі та і каже Я піду священник рукасом на Псипи зе такы такы такы сте голоса за такы і печатку плебі добріл нуйде І тото і пішол а по тому вечеры теп ансамбльы Каганці бале люде буде мали електрисчы лямпы буде таке мале шкелы коло та і той капецю накладали чымпы лямпы нафтови лямпы такыв каганці були нафту гафы нафы гасы га те при тым світі выходит славко пащык приносит ту справку відсвячены тато подивили по німецкы написано ся добы кажут добре Так то добре тай піщыт зусіда Я лізбу завта рано поідем ати пішли до сусіда сусід Дюрка дубнятского сусід бы надалеко та близ ґміжегата еґы колохаты была тає заґе такы фалкопі сплавку і взалто поідже поід быдва може там тоты де злом підкаже вышто бы не найме так тай цілый дещы яз палщы літом через дятко буду ониздат пісне знайте то незервали ся і пішы до стежы в адатацию бо пісня вільне не знайде кысписаня поіздів Можывалі бы залі поіданиду А діды ідят поі чути звук ідут Але коли деякій політы найт і так поіхали до Стежо на Татю до Яшова і зашло до Кракова таке розпитаня было як за Польщы так є істнувало од коли кажду адміністрациі постевили одного двох Німців або і тыхох дай яка адміністрация і они мусіли так робити так Німці казвали А переважны Німці были певно шлелзакы был бо оддали тогаю і казічыли польску мову хоц буде додналь так І де пойдут тепер че піт до Юрко Юлько знає де дойде то розстрашены племі Де Юрку Юрко Авекса Ґюрку Юлько філь Ґулея де в Кракові як до Клякова та пішыт Юлька Ґулея так бо знали тато Дюрко Ґолейжыня на Кракові де поіхала до Великой Ґулея а в його котриі єст олектак султичік той вышолпата Даєчоту сіж дя з Юрко той дузанскій зо свого чути ту свидиш а деплень Та украіньскій комітет має орґанізувати тя в ничото што А Юлько не дуцьом з Лелові был світли Юрко іх люджы лен Олексо былици то они приіхали а тот олекса сул тисік лектас юсік быг Юрка Тіде ві чекав і знати чого там сім дівци чекав тіж ся сіс дів ци кілько там не місяця дів І деталя дівці сів сідил Спечатку пришол до села Павло Кацьмарскій і сказал І повіл же тоты люде там сутроблены темпляры такови Він пришол оповіл і В селі уж знали А тут Олекса і як там нашол ся в Кракові в того Алекса вкаже Я поіду скоро я поіду єй ви свободжу я знаю де Бо студент мені школи якій має студент студенто был та єд тай поіхал а його нема Ні два дни ні <unk> дни ні чытыри дни А пак они пришли і там го зостали ся він там пішде там а він Юрка сидит Кажды сліді жыє в Юрка А Юркови кажут єд нашіпленій кажде де нашыпленчы не стараєш де дешый люди є А то Юрко был на двові Тыха Ты вдают де там непорозуміня было тыхо а Юрко каже йому Елко кажете а ту звію і він жыют Зі мной не каже ту вєні пленіє Де я знаю Кубийович ся бысу до Кубийови і веце попроси біо Бо жебы ся постарати відпутил бы пленны додому то він жыл него а ничому не повіл ся єст казовдичого Жебы єй пленіє там во неві кєтени Тебы мі зказує бы пішол в Жотку Бійовича і сказал так попросил бы мі пішли разом і може бы постарал ся відпустили плени А Ґорич Кубийович рядил тотым допомоговым комітетом Тафалові Два Кубійович пішол тай тей а тодіоль Кокажыч Ходіт Я покажу де тот комітеті пішол там та то выговодили з Німцями з комадами Тыми офіцерами і дале ту сплавку вони перечытали по голоснику дале знате в голотникы буде знате якы пленул ту тем такє а такы мают русити на команду новы німецкє пост на команду установы Кракова заваячка мязя В Бардійови моі власы стригали Моі власишей га на колі нападал Отец мати і фрика Пылака Моі власишей га на колі нападал Отец мати і фреірка полака Отец мати і фреєрка не плагачте ліпше ви ся пану Богу помульте І як надлетит куля як надлетит кульочка Я ся скочу як на небі звіздого гочка Яґнад летит куля Яґнадлетит кульочка Я ся скочу як на небі звіздого гочка Юж мі грают юж мі грают бубну гуж мі братя куферочок рихту Престанте мі грати престанте мі бубнуват най ся піду зо свой милой пожестанте мі грати престанте мі бубнуват най ся піду зо свой милой поже Іщы піду до Цментара ногого пожегнати свого з няня старого Ставай отце старій з того гробу много Взяли сына за выячка твойого Ставайот чері з того гробу нового Взяли сыны за воячка твойого Милислухаче припоминам же наш гіст на знам уж якій раз ци <unk> ций То Адам Голодиньскій з Бонерівкы а я го так мучу і так все годаю до нашого радия бо каждий раз повіст дашто і цікаве дашто нове і каждий раз гварит правду незалежні од ничого Бо як єст так і оповідит і я тото барз ціню Но зас вертаме до нашой бесіды Поговорили з Німцями з командами тыми офіцерами і дали ту справку вони перечытали по голознику дале знате в голотнику буде знате якы плендул ту темяль такє такє мают русити наль команду не німецкє пост най команду установку і пише а федла занима Каже феды де каже неє не Украінці Яруснин Каже Язрусин є ци не Украінци клечык пащ паш так тот Теводоз Они повіли же кого будут выпущати Украінців буйбы Уклиєнтів там написали же Украінців вмите айбы тверду Темач свого Руси Русин же його не выпускали бы был він Русин най Украінців так ге ге Каже я не піду бы ме єсли Украінців выпускає то не записану з Русинів так він сказал Тай а він не пишу Не пишу з новинком а тот ве повідсти было Вас кілько Пащаків Тот Пастяк Теодор Він має якій стосунок до того Ярослава Пащака же написал книжку Є одна фамія Але не она не родина не выдена Ага той не выде то не родиновник Мложы ди діды діды были абы але не родинны Тепер они розышли ся же то уж не родина І тот пащак повіл же він не выйде был він Русин тата Яру на Украінці выпускай не дум Украінців має ся підявити під команду під німецку команду А Я Русин я не Украін І не пишу бы а той кажут тай буде ты ся бы зробил Як єде пє тай буде Але по тому они пришлют додому тя вті а по тому ся дя украіньскій комітет і через украіньскє комітет знайшли Пащака того Федора в Німечцині в Бавоне А то буду же пізно Лостін і же І баваль выпустил його выпустил выся допоминали єдів господарку домов має ащы до того што мы підзегали під Німців не під Рускы да під Німців під грениця была пощасна мтоди сани Там вони зразу выпустили його але до поховіл він спіл ґатовды выкопати і посіяти што міг бы там люди бе не были русиничы Украінців были дружни люди медже собом А то што были там де же медже хлопцями то были я знаю коли то були хто зробил Доробил што медже хлопцями Любы тя жебы в ником селі нема такого жебы село было без болота Каждім цаді є болото Были в нашім цеді болото было Але чекайте вернум ся до того за того Теодора Пастяка То його забрали деси на роботу до Німечыны Так ту написано в книжці же там він просил украіньскій допомогый комітет жебы якоси го пустили додому болишы велику господарку а вы тепер повіли же він не просил але за него просили за нео та він непрестивникы Комітет Украіньскє был Украіньскій комітет находил тых котры были щы в саді знайшол його в Німеччыні так само Івана Солтіх О Іванацє і Іван Солтыс Іван Солтис же з польску армію опинил ся в Румуніі там його знайшол украіньскій комітет нож повернул додому Як Івана знайшли в Румуніі комітет то легше буду знайти і федо в Німеччыні як Ето повіли тім украіньскым допомогу ім комітеті жебы гоглядали десве так вызґазмі жебы Дядале такого такого тым ся занимам Хто то повіл ци ваштату до тепер певне дали обяву між світовыма Червоным Христом і мож быти те буду звязык з Червоным Христом і там честводіх лет води шукали і мали доступта І так само тот Іван Солтис же в Румуніі был бы в Румоді бы з польску армію товды польска армія тікала од Німців І они втікали і уряд тиж втікали аж в Руму знаньой там а там єй Румундивы зблиіли і передали Анґлікам і таздипольскому лепеньскій уряд был в Анґліі і вытоли свою західню Азмію в Анґліі Зымуні передали питому Анґлікам є І там і Іван Солтис было він был межы його Руминів і новскє армі і го вернули і коси му позволили вернути ся ци Червоных Ретав еты комітеты постарал ся бы вернути його тамі там Войковы Полякы з єльпе путкальнят хоте бы Румініту бы Румуны передали доаглі мен А він ся был в Румуні певный што лени передали може аглі як был можливый і тяжко было знайте в Румуні муль лекше было знаєте Не вернули ся благосі додому Лишынь Адніс того храмал на ногу котра же бел нальот а він з мешыны скочыл і вили су ногу Тодаль не был ранений але пившы не скочыл з машыны недобре тай На новый можна оповісти же мешканці бунарівкы щестливо вернули Довязува співета щестливо вернули і нич ім ся не стало І просто вертали хто з Румуниі хто з Німечыны Але щестливо вернули ся і і з Кракова і якоси так меньше більше же якоси ім ся повело тото щеслив І далі зачала ся війна Но як зачала ся війна і уж тырва Ты безнаш окупация окупация же был союз до першого року од свого візду Дед неждана віра так І може гнеска на тім буде конец жебы не было зо дуже Іжы Но може може бо гнеска мы уж якыси ріці побесідували і якій си кавальчык перешли може гнеска уж буде до свята кажу як было земены А то што будут пи як буду з <unk> до <unk> року я можу сказати же передали з Людиці чы чысле з Людиців седит передати і дешто записали до мени до Німечы де де што ся діє то місце з Німечы не писали А то што я писал і то є сам чул своіх очы і своіми очы воба де же мож быти ся выпы А то же было то я точы кажу же так было за ты слова є гарантую Я кажу за тє што што я кажу те гарантую Може нагназка буде дос то я тепер до вас можу частійше приходити чекате щырою щыро бо барз цікаво было Милы слухаче пришол час попращати ся бесідували сме НЕСК зас юж не знам котрый раз з Адамом Голодиньскым з Бонерівкы то чловек іщы з двадцет рока а ма унікальну памят і памятат і найважнійшы річы і деталі і як оно єст так мі оповідат а я тото барз ціню І зато вышол так цілий цикл бесід з Адамом Голодиньскым но і была іщы такы причыны пан Адам написал спомины і то єст в книжочці втрачена земля і тоты спомины были змінены зредаґуваны змінены так же Вышло дашто цалком інче а не тото што пан Адам мал на увазі і мусіли сме гнеска в едициі тото направляти Но і тепер мушу щыро подякувати пану Адаму і думам же будеме чути іщы голос пана Адама Голиньского зо села Бонерівка Колокоросна же нска мешкат в Івано Франківску вернеме ся іщы до него зас за якыйси час але зробиме тиж і перерву од пана Адама было юсь Чекают дуже дуже ріжных респондентів єст іх уж велика черга то гнеска Прасям ся з вами дякую за увагу і терпіня при мікрофоні была Анна Кырпан До стрічы за тыжден Оставайте здоры Слухайте <unk> процент лем Нескаркого а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk>
