70% #16 - Лемкы на чужыні, Полтавщына (2 част), 19 V 2012
•
Опис епізоду
70% #16 - Лемкы на чужыні, Полтавщына (2 част), 19 V 2012
Автоматычна транскрипция
Слухайте сим <unk> процент лем Нескрокого а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете макы цілых <unk> Видом Вас дорогы слухаче Туанна Кырпан переважні рублю для ЛЕМ Фм інтервю Але днес будут ту такы моі ріжны рефлексиі І далей будете чути тиж інтервю ци репортажы дакых фестівалів ци інчых лемківскых акций а днес якысы такюж мі ся уклало якысы такы ріжны ріжны ковальцікы Бесідували сме з вами кєд памятате о Лемках на Польтовщыні другім юсь фестівалі в гінківскым реґіоні селі Лютаньскі Будища котрий одбил ся <unk> мая Днес в лінківскому реґіоні Лемків хыбаль кількоро розлетіли ся по світу зато лемківскій фестіваль переважні робили не Лемкы вчыли з інтернета лемківскы співанкы писали вершы о Лемках і ся старали барз старали вшытко зробити як найліпше Жебы дашто зробити не треба дужі люди Ініцияторами фестівалю Барвы Лемківщыны были лем два мудрых і твердых Лемкы і то з єдной родины двоюрідны братя Микола Ткачік і Володимір Присловскій Тых двох Лемків то тых зінківскых інтеліґєнтів За мало то я уж до Вас моілы слухаці Вартат прийти на тот маленькій фестіваль жебы гынця зобрало більше наше і жебы то был направду еґзотичний унікальний для Полдавщыны Але Фестівель лемківской культуры Найбільше переселенців приняли єм тіж реґіон де были жытелі села Камяна Новосаньского побіду Краківского воєводства Улешне Анна Деменківна Мірже додає наступ но памятаюш сей тота памят ме не є Пройшли Нілец А класны до нас дойшли а ошол назвыл голова Согу І прямо сказал так Вони нашы а ни єй тва Іразу перепис робил людей в скій поселі Кажне Переписало ся і тоді давай выселяти А коли знаєте скількє там платву Скількє там Боже милосердний каждому не хотіло ся іхлати І кажде поіхало а шо мы натовпли ся постатя Воножнаєте тоді пришля война нема ніде ніч Выд позавірили єсти а хыва ти єстимеш секоровчыну привезли Ікали задяч Сидили ні в три Никому мы не нужны Коли Марко Михайлович Пришык каже деєкы якы деєдным Майстры а мене чоловіку Золся Онукрий Брешневич і брат Йосиф Бранцкій Крыли хаты дуже гарны дуже гарны хаты крыли Михайлові Кажетат Є такых придай трайдатіло то там достали ся сюди а тише остали ся не схотіли єхати Однако забрали іх на бурный Шльоз туди до Німеччыны воно там нім тіж дома бо відят порідны ґультогы матері браты Та вписали розказу мы отуж добрали ся Нема ніде ністиш Ніде нічого нічоісенку поприглазили аже в долозі його обєкляли о іх підлочыкы што нас везли Нема ніде нічого нічоісенкы Порох жыну привезли Льомло А та кого Марко Михайльові ві якы лосінь пришла дам лем фарпушечкы укоплатий шумку фарпушечка выла і так до назвитя запомятаю <unk>or Тришыні цирку цирку говарит Миколат Коцьк Ану маю ту писмі Ярба зуєм Мож же опогадаю Я ся в одну секунду продумали про дне сказав ш якыношы Лемкы Сувовис І я саме це я хотілы розшырити кєдріжків В нас шылівці была церкву коли здомну была церква Різвона Храм на Рожєству і завжды прижоли Спід гоєц З Бержон носіной старший від зноє бо вуз нашых семи родин якы приіхали з Ліґіскерайону Сідівюку Зінтіву Власівку Грубіі та Ютароси з єй цвіту і слізбы То через рік через рік захінули покірили наші села біси <unk> родин внимали ся мужут повернути си назадли ся назад але в них вже жы границю пересіти не могли і осідали товде мужу де де были якій будинкы якій дес были то ци під вайці бережены А потім з руками віднули од розвязків і однеу писали листы дес ту з колиску босів і однос пізжали шілівку прирізжали на рідву І скількы не зберали ся людей В один ден зберали ся Фуськів ІІ служы ІІ Хуфоляків часіків до того дня різали порося в тій родині цікаве рідню А в Лютеньскых буде ся тут де ми зараз находило Хром на спаса способ і завжди сюди обовязкувой всі наші батькы нас ябленкій на плесі несли ішкы А хто було то дусти было вашто ай ты ідиш а треба было іш за той мы противити си і ішли на спласах захром сюди доце до полянскых Хмілів Фуцьків Лышнєвців то же само ден в дні родині ден другій ден третій І свою і співоли співоли я не памятаю тых пісен я не памятаю дали Мария Деркач з дому ткачык высело камяно Як склало жытя Да переселеня і війна це си поміщали на тепер іміні туже так само по тому што батьків на роботу од сестра пішла в школю <unk> Мати і каже на той підешти бо в саді каж не врозіл кульспі тому я ся два годы ІІ сі <unk> ци года а я дожна была нянчых іх І пасти то діче дві коровы пасти пасти каштана ну не повезло також А ты підеш на другій год а на другій сестра вціле супінімате навціла оці наші Лемкы вони тут з мене дочка злотуй медалю чкулю кончыло поступило меди ІІ мыкули двоє дітей в Кыів ціли обоє золоту медалю наші діти В цілистю стемА чого я даже не знала В нас там ходили ну небогато Два три клясы і всю а більше треба было в Креницю же іти уже про ті грошы ци ж на польскы бурсы А так просто вчыли же выміли писати все ну зо да да да а я тоді сестра як кончыла на другій вод Мате кажете хай жеж вона вчыт ся гарно хай жеж вона І так вона окончыла <unk> клас трудно было єй гадяч там медичний технікум туди поступили і вона туди подала документы і принімайте дівчат нашых не поприймали там місных а сестру мою Анну приняли Вона вывціла ся ну нам такы мецистра єз дале тиж напряня давали Ци вже <unk> ну <unk> она жебы на Львові не Львові а сокалі з сокаль а і в Червонограді Ру не так діти сестра част померла там троє дітей так у ничого на раді як туди єздила часто А я мені не было же <unk> год Кгосвы сидіняли <unk> году Од насунаных треба дівцят молодых шраны вставали на пермо іти постійно Ні я пішла ту дімати оддале я вже пішла і пусти десять од насонанты робили Ци блажко было Ну ну ну ну ну ну ну хорошо робили заробляли і батькы я робила ото там а школю всю школя моя пришла Я в Сібірці все навціля все я знаю Коло сестры та коло хлопців А хлопці то же Іван Яшко там покончали потом <unk> десят зінтів лоры Мати квартіру ней мала нелегко было ну покінчали десят клас тоді треба сколгосту вырват ся якос Іупці Лезві коля звисю світі Ясо звисю світу ну Іван Не Дуль А сестра тоже там робила Ото так і так нікуди я а потомнос хлопці робили Зінківскій Я выше замеж за єй вогана най сос біже робло тогарну <unk> минут тікы пису зов та єщы годру на підпису завдя але нелегко так То ді робили Тепер Ной гірпиць Але яка ваша конкретна робота Што вытім робили Шробили Знимали з кунюєєєєєєєєєєєра і складали в стлялязі Но але тя Тяж по дві Карпены по jебы зробити собі но а то небабскє тоділо Тоді тоді робили Тоді якы жінкы рвит Тепер не ідут же нихто не ходит тепер дуже важным Тепер люде з рабіжы Наверно тяжка робота ну я робила ну ніцюгы што на пенси так ми зішол Мы поженили здавай же тут старий Домик был іхній Так давай дум собі строічы Тоді діти породили тоді діти в школю ходли тоді діти вціли а вашый чловік децу Він вельотят не має был комусь субстроітель діти Повічте о дітях діти то же люде старшына цілес дуже гарна Віни це була з першого і до <unk> клясу ци єй зараз <unk> она була Вінит сий на кончылоскулю золоту медалю поступила зразу здала фізыку на <unk> в порталі Медины Ічылос пят год а оно штоси треба было а там переслали і з Сомара надинеци єдины і старшы він пересылали його там єны поязны выкладат Після він турно є на інтературу а він старшы лучыс так Ну вони поженились Забрала він тудиі іщы она там год доцяла ся в самуарі і тепер там діти оцеру же оце <unk>eaєт ґазеті свонагальний написут др Рымалева феня Рымалева Діти Зрости Оля Кончы ІІ Серьожа Кончаєсміскій Університе <unk>em кончає зылут оснювости аді од на Юля То кілько мати діти Дві дочкы і тру І так ото но я скажу што нелегко бульови желат дуже ну з Сероновы гляне тікы булошы Нам люде помали Єды з люде в рені там за польталой там є машыскій район то книжка єй описали так обіжали і людей нас нас не обіжали Словами да казали Полякы Ні тепер же нихту не каже нічу Ото такоє діло нас мало остало нас у районі уже мало дуже остало могти <unk> душ моти су В том же стеріжме райт в тру Нашых Лемків тут уже доле мале то вызнате більше ж половина буде коли Ци остали с небогато с тому вернуло полівану в лемківску Отут і Павлору най тарасль Всі всі всі там дапу коли <unk> годыцу А тому жели вшылі си в селі там всі Лемкы О до што памятате з думу Шу памяты столос як я кажу як скількі я себе поміл <unk> году же Уже треба было невірно пласти трохы як уже перестроіли я є поміл тікы роботу Сусіда була там Ганця і Гостинця носили вже в <unk> Криницю ягады зберали ті суниці ягады вынай мене підбиля ци мені было <unk> молодців Каже давай іти грошы на торґує Грошы до буже магазін вели куператів приймали і малину примали І приймали грибы Харусі можно было гриби грибіжыну же богато І там былко Клим коваль приймал усе оци діти діти не сиділи Діти не сиділи діти робили Да імнета ганцим юбіля мати за те ся я пішла Понесли в Креницю такє жором А чом маты было Ну ні зяв же в полісах Нім <unk> же німецкы куні стояли по лісах Німци не займали нас Нас Німці фотоґрафірували покы не было ся війни понімати тамташым токті Ходили все Нм такі кнешно права нарушали Ябли неде руси горі они коней привязували коні гризли саду переводили Ну а нічого люде молчали якось ну а то ніхто не высо такє єсте Я поню батько Я помню так Батько оце я вже пасти жену сім од невяно батько міні дає батіх і каже ну нас не батіз вельо а бы Набит сьогодні бо сьогодні свято Не здумай брат каменю завертат корову понімат Лешыш наже каменя позяй каменю покыну тошком на што кы вернеся не бігти з батогом І я понімаю Знаю ж не можна батько ж не дивит ся можно ж было і не слухати так же можна было і не послуха не слухали оце понімайте у горах у лісах у горах культура была більше ніж тут Так понімали рідных понімали старых От шовыно було як не мабатька жывого никого не спитає До нас приходил част мужчын такій зборід рам у Польсю Поль Часту нас коня заберал Маєрскій лісник Поляк Ну він у нас брал часту коня Ну шову ну брал ім потрібні його не было Я б сказала што він не был з партизаными зядний А я кажу пришол до наш чловік Найому такый кожушок якы нас носили вызыпови чорний бриже такый цюбыты якы назвали скієніц кожынь і цюбыты і там двіркы і там лавочка він сиділ а мыси тоді богато ходило людей Тоді тікали богаты там коло Кракова де то іх там пали всеты люде тікали лісач кругом і часто приходи просили єсти Мы вышли суди дядько мы сеструю навязым нушом ме хліба тоды маслоп лем сиру вытри коровы було хватали Вы єм несым а він каже Ви Ні Ні є не для то Міні треба вашого няня назвали няньом треба Вашого няня А де ж він де він А де баш кінка штан Та примы не знаєм і дівчата мы не знаєм ци в обідлю не вернут поля робили Но полькру не наша хата як перестроіли то цитут наш мати казала ж дуже гарна земля моло пришол батько Ци чловик сідає пише в бумажычку батько згорну від Давмін Біжы до Маленяка Доты доця думаня Язнам ци серед короткы такы біжы однеси Не чытай по дорозі не займай ні з кым іди і є Тут аби тітианы будут ци ани недалеко жыли Мы іх бояли выне нас не види просто поніма Хлопці голівых не водили в станы хлопці <unk>Аерє Отостили Я однесла туди оце це цю записку шотам Батько запріг каштана нашого посідали выни з цым чловіком і поіхали І не было батька тоже три дні Я знаю як мати казала і батько казал же єздили вони аж Устя Устя село де не Район не тей Ну хас Устю Рускє Устя поіхали там ото каже Поруцідлы был у нас Він дяку Устю Поруціды його сины помагают рускым даже такє як розвідник як його одновже Німци Німців были винны а внутрі партизаны были оці Венделиці пойме Хто запол хто зна жы но сина вбили його Ітько поіхал туди і батько был там на похоні шумнише рішали што це лісниці маєльскій Михал його тож не было А тоді як Микола Привіз з Любова календар такий Там написну што деколи робили усе все як уже атра буляча Юсну написано Устю выставили памятник Лемкам якій воювали во ремы війны з Німцями выставили палатны казали чыталя кажу было же кажу каже выбать нажывый Цажка же воно зязне што з було А тоє батько сявий был был хто єму прислал може си самы поруціло прислалши його сына Ну він мабы ці горлицях чы ден ну они не в дрібы зіздяли це це це це це це це не Новый Сонч район Што його сына вбили за вугля вони вже собрали свизджат наверно Полякы были проти не верне якій такы а мож своі што вбили його сына Ну а ці як вылем нас просил о оціц Я єй кажу ім што боно таке але не кажут а поруцідло він каже робил так на розвідку Його сины кажут і вниз даю погано односиль Він прожыл небогато він умер пят <unk>скіз родіву Оце в книжы ці вцішы оци нашу портала выпустила так там писут ся шу Оце партизане Лоце там як здале нашы выіздят люде так як наше соловы єзджало ци правда Нас нихто не ну не примусили не выгони все брали все і нічого тут приіг такыш здали три годы на ловни платили мы три годы шты полозыкы не брали з нас людей трухы ж такы жаліли ну невозможно было цых пісеві не пожаліти То славне село Камяны Із того села вышли славны люде отец Іван Присловскій парох камяний вродил ся деси <unk> в <unk> році вмер <unk> то был вчений знаний през свою поетычну творчіст переклады і єден з першых не лем спрібувал але зачал писати по лемківскы Перетлумачів польского збірника то были товды такы збірникы ріжных прикладів священикы жебы знали што найліпше повісти наказаню то был такій збірник великє дзеркало был по польскы а він перетлумачыл на народний язык Цікаве же його правнук был тыж священником і ся называл так як преґіду Іван Крисловскій был тиж не лем єгумостьом але істориком журналістом то автор праці Сондацка Русь Жыл <unk> столітю родил ся в <unk> році в Камяні а вмер похований в Фльоринці в <unk> році під псевдонімом Камянин писал іщы єден словный сын села Камяна учений дієць церковний філософ отец доктор Миколей Молиняк Вродил ся <unk> тиж Камяні <unk> р а згынул В Талергофі <unk> Найбільше знана його річ то зерна Горушычни де оповідат о вендрівці своій Дориму до Єрусалиму а тиж о своім селі о Лемковині і о своім жытю Видиме же оддавна мешканці села Камяна барз ся тягнули до наукы были дошытково здібны коли іх депортували вшыткы хто лем міг пішли ся вчыти І то мі оповідали тиж в зінківскым рейоні зараз ся вказал же Лемкы ліпше ся вчат од місцевых Украінців Дуже іх пішло зараз в Інститут і што бы не штудиювали всяди Лемкы были першы По кім фестівалю тепер я знам уж більше Лемків зо села Камяна а перше зналам лем єдного то Анатолий Ядловскій Його родиче были депортуваны з Камяной а тепер пан Анатолий мешкат в Івано Франківску тиж здібний як і інчы мешканці Камяний написал книжку Істория села Камяна і оддавно пише поезиі А то єдна з них Сумно ми Сумно ми на серци сумно не весело Высоюз не верну ниґде в своє село ся не верну ниґде до свойой камяной де колиси дружно жыли своі Горяне Сници мікы мяна і цирковце древляны Знам же диву виджу бо єм зашол в хыжы Цмутр заруснений днебо сосноми і не видко навіт же від могылами З них діды і предіды нас помоци просят В емчузі не чує як они голосят І на останок представлям іщы єдного поета то Володимір Прислоньскій Мало бы быти присловскій але му в паспорті якыси змінили єдну букву Отже Володимір Прислоньскій верш Залиште добрий слід в жыті В тым світі безслідно нищо не зникає Так розумно природа створила сама літо спати в осінніх листочках лягає А струмочком весняным дюркоця зима Тати і мама у дітях себе залишают Хмары падают снігом і лют сидущєм Композитор жве у піснях все співают А поет залишаєт ся жыти віршем Хтось глибокі сліди після себе лишає Інчій стежку вузеньку втоптати зуміл Хоцю я то на жаль так же ті не буває щебы пішли в небутя злой біда без слідів Мойо вандрівка на Польсовщыну мало в програмі іщы Кыів В Кыйові знати вшыткы же більше як три мілийоны люди ясне же сут і Лемкы Лемків єст дуже і дуже єст такой лемківской інтеліґенциі кільом власні до котрыма бесідувати і стріли сме ся з єдном поважном Лемкыньом ту Євгенія Турчын родом зо села Дивич з заходу Лемковины Кєд бы так ся стало жебы мала я мешкати в Кыйові і могла бы сой выберати то бы выбрала лем єдно міс То такый район міста же зве ся Русанівка лівый берег Дніпра одкаль Барз добрі видно Берег Правий і Києво Пичерску Лавру І ся вказало же власні ту мешкат пані Євгенія Турчын Пані Євгенія ціле своє жытя присвятила справі котру так любит діалектулоґій не знам кілько але дуже років присвятила жебы зобрати лексику свого села рідного села Тилич і недавно выдала тото яко словник села Тилич То барз цінна книжка Власні о тотій книжці бесідували сме бесідували сме назагал о лемківскым языку ріжных діалектах і наша бесіда была дост цікава але то была бесіда наша більше приватна Але днес мам намір дати ту дашто з той бесіды Я як пришла до Інституту я одразу повіла же я Лемкыня Я хцу заняти ся лемківскым головом але лемківском тоді займати ся не рекомендували голосы радяньской влады тото ся скрывало Коли уж пришол тот час жерках юж бесідувано такы Дивно стері коли Я дочуло адой то што я знаю тошо мі оповіл мі тату моя мама што я виділа з сусідів Це то чом бы я ти не увікувічнила Од того уж нихто не зробит бо тых люди уж неє з кым я писала там і з кым я од кого я вшытко чула уж іх неє тых уж погмерали І тото што я зробило безцінне Тата слово То я уж так змучыла што він бідняк Але він над надиву він был дуже великучий Овін любил говорити Маму ся мама а те од тато тот дар Ну я не знам можна повісти же веце од мамы чом мам це веце ся культуром займала Манци наша з самого дитинства Яше была малесенька як она так в єдній хыжы было як уж ме ту переіхали тото памятам ліпше значыт діти спят з дной з єдного боку тато з манут з другого А на столі гора подушок одгороджены жебы дітьом лямпа не заваджала А з того боку тато спит а мам ся чытат Чытат в ориґіналі польскых писменників чытат вшытко мам це нам чытала вітя сут тігывій шкурі мы вшыткы сідили такы маленькы колоній мам це нас выховала більше я б так сказала Мам ця была коли треба было в Польщы кажда родина могла собі дозволити єдного вывчыти то была проблема было там кого дати вчыти уйка Олеса ци мою мамусю Згідна была розмите О то я бы так повіла же веце од мамци я тоту мам о але тато был дуже добре был трошкы такій як сказати консервативний і найвеце лішыл той лексик іщы до смерти ґадали моя мамце і татум по лемківскы тому в них не была попсута мова Рузмите одколи о і Ганна Демянівна і єй чловікы то же были Лемкы і з єдного села От я і од Михала того писала од ганяного чловіка мойой сестры чловіка Часто в нашій бесіді Кєт я хтіла ся звідати о дітинстві пані Євгеніі о ріднім селі о споминах з дітинства з дому з Лемковины Она споминала о старшій сестрі Анні она ліпше то зна чом єй не звідате Она жыє в Івану Франківску там де вы єй знате чом Чом до ня пришли сте ліпше з Анном бесідувати А чом ме ся не звідали Моя сестра Там Ганя є могли я пришлак біду до Вашой сестры Та така было наша бесіда і обіцяла же приду домів до Івану Франківского І одразу піду до єй сестры котру добрі знам і будеме і з ньом бесідувати і она оповіст тиж дуже вшыткого бо зна вшытко оповісти і так цікаво оповідит Анна Капец по мужу Какалец то поважна Лемкыня ціле жытя была лікарком дітячу і єй хвалили яка то добра яка то уважна лікарка і вшыткы в ни повідали лем добре Я єй знала як добру порядну все было на лемківскій службі Божій Клонце мушу колиси побесідувати з Анном сестром пані Евгеніі На другій ден по нашій бесіді пані Евгеніі достала страшну вісту же єй сестра навло вмер же уж не жыє То было направду яко грім з єсного неба Стріли сме ся паньом Євгеньом Юсь Івану Франківску на Похороні І было мі жаль і было мі шкоды Не зато же не зроблю іщы з єдном цікавом особом нового інтервю Але зато же одходят Лемкы тоты Лемкы правдивы котры ся вродили в Лемковині котры мали в собі лемківску мову лемківску культуру лемківску традицию тиш лемківску чест справедливіст лемківску натуру лемківску порядніст І тоты люде одходят Тиж бы мі ся хотіло моі милы слухачы жебы вы Цінили тотых старшых люди котры жыют при вас близку од вас а може і не барз близку але можете іщы до них піти приіхати дашто ся звідати дашто записати Бо може быти так же заран Іх може не быти І стане ся тота несподівано припадково і з ними одходит цілий світ бо каждий чловек то цілий світ Тыж в минулым тыжні стало ся так же одышол в ліпший світ містрыку тиж думала нараз же будеме іщы бесідувати о ріжных річах Тыж ся так стало же вшытко моя родина лемківска была в ріднім селі на Лемковині в Тыльові а тот трыко не был і все гварил же буде час іщы піде до рідного села де ся вродил Але так ся стало же ани не думал же так несподівано приде смерт І власні того літа плянували сме зустрику же уж підеме разом до Тыльови Не чекайте же дашто буде колиси же іщы підете колиси на лемківскій фестіваль ци до свого села ци до своій бабці до Уйко же іщы буде на вшытку час Може і не буде Лемковина то тыж і тоты люде котрых можу назвати Лемками бо Ят Лемків я уж жыю не в лемківскым світі Лемковина то тоты люде В них она сконцентрувана же лем Вам ниґде не шкодувал о тім же за мало были сте зо своім дідом бабом своіма родичами же не пішли іщы раз до того села одкаль ся выводит Ваш рід Не звідали ся дашто важне свойой родины Вшытко треба робити товды кєд ясно знате же треба то робити Мі найменьше бы ся хотіло жебы днес выглядалом ту перед вами дакым ментором даком учітельком Гварю лем о тім што не днес были Хтіли бы жебы вшыткы добріня розуміли Гварю з вами щыро Другы слухаче Знам же мало ту слухачів з Украіны але гварю не лем до них а до вшыткых Знам же <unk> мая Тарнопільскій области В селі Ягільниця то якых <unk> кілометрів од Чорткова то чортківскій район буде реґіональне свято лемківской співанкы Ягільниця то село де компактні жыют Лемкы і в сусіднім селі тыж Лемків єст дуже в цілім чортківскым реґіоні ну і цілій области Фестіваль маленькый компактний але гардий приємний Запрашам вшыткых запрашам і Думам же скоро буде даяка точнійша інформация в інтернеті писала мотым фестівалі то Думам же будете глядати в інтернеті лем за єдным словом Єдниця чортківского реґіону то тиж найдете дашто даяку інформацию на Русаля на самы Русаля <unk> <unk> червця в Івано Франківскій области буде уж бівшый фестіваль ну і бівшый єй дводенний кличе зелена неділя значыт на Русаля на самы зелены свята Неділя і понедільок то близко Рожнятова село рівня Такє село рівня бо то рівне рівно докола аж де си на полудне дали то ся зачынают горы а в селі рівня то іщы рівно Но і буде Фестіваль Лемківской Культуры офіцияльні Прикарпатскій Фестіваль Кличе Зелены Ниґіль І рожняківскій район Село Рівня тиж буде більше в інтернеті інформациі Зачынат ся фестіваль в самім Рузнятові в центрі того місточка офіцияльна част А пак ся переносит на ветряне поле в село Рівня гын <unk> уж єст така стацийонарна велика сцена лавкы перед сценом но треба брати зо собом наметы буде місце но поты наметы і буде вшытко прирыхтуване як на такых фестівалях Вшыткых запрашым Зачынат ся проґрамы В <unk> годині в центрі Рожнятова вшыткы будут быти урочысто здає ся В минулым році то квітя клали до Сємченка в другій пополудни <unk> годині то уж на ветрянім полі зачынат ся по Буде даяка Спортивна проґрама даяка проґрама для діти для молодых Думам же буде цікаво рано в понедільюк на ветрянім полі на сцені <unk> годині буде служба божа панхєда на чест депуртуваных в <unk> зас буде тырвати Концерт нуі пополудні вшытко ся скінчыт но хто буде іщы мал охоту то буде іщы святкувати гуляти Значыты хто такы в Іванофранківскій области і то другій раз на тім місци буд фестіваль В інтернеті буде більше інформациі уж єст інформация треба глядати за тотыма словами Кличе Зелена Неділья і село Рівня рожняківскій район Така днес было наша бесіды може дакус дивна Але кєд ся нич не сподабало та напишт більше такого робити не буду А на разі мушу ся пращати желом вам Доброго тыжня до новой стрічы З вами была Анна Кырпан Слухайте <unk> процент лем на Скаркова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян слухайте семкат процент а будете мати цілых <unk>