70% #169 - Конференция, Івано-Франківск (2 част), 13 VI 2015
Ц04:Е169

70% #169 - Конференция, Івано-Франківск (2 част), 13 VI 2015

•

Опис епізоду

Друга част конференциі в Івано-Франківску. Назва єй така: «Депортації етнічних українців з Польщі в 1944-1946 роках», но і о Лемках тіж бесідуют. Конференция невелика, локальна, зато легко ся змістила в дві едициі.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте сем <unk> процент лем наскракова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk> Ви тым вас милы слухачы при мікрофоні Анна Кырпан нызас Івану Франківску на конференциі Для тых хто не слухал першой части припоміл же она ся зове депортациі етнічных Украінців з Польщы в <unk> роках Тоту конференцию зініциювали дві орґанізациі Суспільно Культурне Товариство Надсяня а тиж Суспільно Культурне Товариство Лемківщына а конкретні іх осередкы в Івано Франківской области Одбыла ся она <unk> червня в Прикарпатскым Нацийональным Університеті імени Василя Стефаника Не была то велика клясична наукова конференция з науковцями зо штырьох студин світа зато і звала ся Реґіональна конференция Фактичні як і было записано в проґрамі она была посвячена <unk> річниці депортациі етнічных Украінців з Польщы но а бесідувано там тыж і о Лемках Крім фаховых істориків мали своі доповіди і інчы особы котры хтіли ся выповісти в тій темі Припоминам же неска будеме слухати другу част она зачынат ся од доповіди Штефана Криницкого першым головом Товариства Лемківщыны в Івану Франківску был автор лемківской граматикы і лемківского словника лемківскы і патріота Петро Пыртей і рядил тотым Товариством Івану Франківску дост коротко А пак долгы рокы і доднес головом Областного Осередку Товариства Лемківщына в Івано Франківску єст Штефан Криницкій в Крениці Не єст істориком а лікарьом але ту доповідал не яко дохтор а як голова лемківской орґанізациі Ну то просиме слухати надиє кандидато Медичных наук до Цент Івано Франківского Медины Університету в голові Суспільной Культуры Лемківскы Стефану Семанчу Крымску Тему Выступу Польску Укринкє вносно закрызу <unk> рока ґенезы Славицю Сухристу я корыстуючі з нагоду і хотіл бы подякувати Ірю Рейківскому і адміністрациі університету за змову провести ту конференцию за єй підычовку і сяді проведня І як кажут мене змішені відчутя зараз коли дивлюсь на авдиторию тішу ся тым што тут є молодь ті якій повинні вывести якіс урокы і іти в майбутнє і сумну міні што тых депортованых жертв єй дітей тут нема або є і дуже мало выс І тему яку мы піднімаєме хотіло ся бы іх розглядати не так вузкому розуміню як саму траґедию депортациі а повязати єс з ся одденьом сучасністю І так готуючысь до цієй конференциі Як переглядал богато раз тому шы напису богато літературы і про лемківщыну прадсяня хомщыну і ці подіі як історичний давности сімдесятрічний і здавало ся бы а чы варто сьогодні в ден час коли іде так так так так так так так так так так так звана гібридна війна там на сході осі Ворушыти ці питаня Але ситуация кажут істория повторюют ся хоч она іде по спіралі і кажут ся вона ничого не вчыт але вона дає бато дечы зрозуміти протиків пізно ось і такій є Лемківскій анекдот дай мені вложы тот розум тераз як моій жені потім І так вночі мы також жыли собі так як і сьогодні тамтис ідейна на Лемківщыні На щастя бо і богів не было війны не было Были континґенты были поставкы была біда не было нафты солі і так дале так далі Зберали континґенты працювали на війну фірманкій і так дальше Тепер мы тут дали ціні такы ж лібы жывеме святкуємо зробимо конференциі нема війны І не знаєме а што буде дальше так мы і чекали перемогы Сподівали ся настане мир і все буде добре Але не тур было люди великодержавні політикы шовіністы думали про свій край і плянували це наперед осі Націт В чому то полягала це іх політика Націц як кажут Русины Украінці ци рускі люди які жыли тут же горіли ся столітями на тых теренах але експансия против них почала ся шывіт коря Казимира Великого Іх выселяли в горы гнобили не давали можлис вчыти ся і так дальше Передвоєнны рокы пацифікация якла была і на Галиціні а особливо там на Лемківщыні над сані нищой школы забороняли ся украіньскій свята і так вчытелям забороняли выглядати заставляли єхати деси на периферию там де не было можливости выкладати слівчати начати дітей Пійна трошкы ці тю експансию зменшыла почала ся тияка вітлига для Украінців тим більше што звідси з Галечыны від радяньской арміі тікали свідомі Украінці приберали ситу на захід через Польщю через Словацию выіздяли до Америкы і тых три чыты рокі відкрыле си гімназия в Крениці підновилеси Бурса в Ремзлі і трошкы Украінцям в Сталович Але і це не было долго начы Полякы плянували што особливо є історичні Данє такій Татеозів бієцкій член рады політичной в Лондні бо уряд тоді был в еміґрациі пиже што Польща це вызначно бо мусит быти велика од Балдійского до Чорного Моря інакше згыне медже Німеччною і Росийом Што стосує ся східніх кордонів то необхідно думати про максимальний плян від Твіны на сході аж поза Смоленск талі Верхті Дніпра рікой Тетрев залишаючы Кыів при Украіні росийскій нарешті Бугом до Чорного Моря Порты На Дністровє і Одяси мусят належати нам як выхід на південь І така же і згідно ци плани почала спіртока до відвориня границ хоцбы в межах <unk> ролині почали орґанізувати польскы ґміны там де тіків пару родин было польскых польскых ґміны с З метою як тікі в Заходянскы Війска буде піднимают прапор оголошут што єст ґміна польска і уж вшытко без і пожынку Але НВС також зрозуміло цю політыку і де хотіли і почали під видом загонів пседо Платова переберати арештантів ріжных первертів Ватеривці в войні УПА якій нападали на Поляків пам почала діяти армія Крайовольска і почала ся міжкусобит ся як Поляків называют Ризенина І ось на сьогоднішній дені прошло <unk> років і вот перед такыми датами як то были ті выходы де в традным році річ тых подій на Вылині вони особливо активно выступают і говорит ся Ці ця різанина це єст провокувана і зрозона украіньскыми нацийоналістами і ніхто Ні Німці ні Росияне не зробили ім такой великой шкоды як украіньскы нацийоналісты і всяпина на них і геци заведено понад <unk> справ в судах польскых якій хочут выкрыти тых бандеровскых злочінців і так далі іт Але Вертайме ся до сьогоднішніх днів <unk> тому році розпалсердяньскій Союз давали сбы нарешті оскресла і остане самостійна Украіна і што ж почыло ся так як тоді ділили Русинів на Титі Русинів на Москвофілів і Украінофілів почали ся різноманітны партиі почали ся просвіта воювати з чытальным Іґначковскы і так і так што ж робит ся на Украіні після розпаду Радянскых Союзу нібы проголошены самостійны державы І знову розпочынаєт ся ті сами розбрат створня колосальний кількос ті партий якій мают кажді своі інтересы Поцірає ся питаня мовы были выношыны на часі розвалюєт ся армія буду руйнуєт ся фльот і што мы отримали появляют ся реґіонали Ноці же зародків бытого сепаратизму якій был і до війны і там Польщы і так І це нас ничого не навціло на жаль А акт депортациі тож прошымрілили Полякі столітями ім вдало ся під прикрытям воєнно лихолітя поваці лише не вдаст ся відстояти державу В границях <unk> р в них хотіли зберегти хыта полінію Кєрзону яку щы в <unk> році запропонувал поділ о цих територий і на тых териториях в той час прожывало більше <unk> мілийона признаных Украінців Русинів і це все треба было існі підва І тошы вдавало ся зробити столітями під час війны вышло Уряд Польскій Бул в Лондні а Комітет Нацийонально вызнаня Польсі вытеркат про комуністичні начліску мую оддумал а як же підтворити свою державу І <unk> вересни Шлавій Нашы відомо з чымивно закінчыт ся підписали оцю угоду про евакуацию і звучыт про евакуацию украіньско русиньско росийско циґаньско населеня Населеня як літами было громадяно в Польщы і УС і польскых громадян якій прожывают на Украіні якы были до <unk> років Поляками повернуты на рідні землі Іщы як горіли ся не было ешевонів што іщы треба было пораненых возити треба Амуніциі вести на фронт і так Але знайшли ся выгони высиляли і обір был величазний Мали выселити закінчыти в <unk> році квітті місяці а затягнуло ся до кінця <unk> рока І ос піл мілийона людей залишыли ся влиприселні на Украіну оселені по цілій Украіні Але це на цим уж не все здавалось бы вмер пришло два рокы після війны Під видом боротьбы з бандами Урґанізували Акц Вісло іщы привязали хоц она готувала ся давной были постановы Лосит Боровскій Мал Команґло ціли дві земли плізкєк і были забезпечены нацию Акц Вісло коли під Болигородом З Били свичевскы тіговоричы УП ітают ци сама іхтя Армія Крайова знищыла Свирчевскы але нібы під приводом і вже на другій ден після <unk> квітнє систало ся почала ся ся простоках Акция Вісла Ще <unk> тис Украінців які зберегли ся на своіх теренах были выслині на тзв понімецкі землі без права поверненя до дому розселяли по дві три родины То для чого ци было Тато жебы выівкы не мали підтримкы і чысто однозначно да на синіялізациі І як шы говорит ся в тій конвенциі про геноцид і покараня за діо сказну што геноцид ци не тілько пряме знищі для фізичных ідеі а ци створіня умов при якых народ ци якась ґрупа людей не може розвивати І ось переселено <unk> тис За <unk> років мало бы народити ся хоц три <unk> поколіня то Украінців скількі бы мало быти там царс тис перепис з <unk> морку Аж <unk> тис Украінців то куди діл ся цілий народ От і про це треба думати а не шукати оправдань Бо на сьогоднішній ден мы тіжі оправдовуєм ся і шукайме высых такых Арґументів шы давайте дай буде справдивістю встановити выни рахує тіс своі жертвы а украіньскых жертв нібы не было Горит про тикій цифры што на вылині десяткы тис Поляків было знищено малых дітей ся розпинали так як тепер Росияне пачы Бандеробци фашысты якій зробили переворот Украіні Розпинают дітей так питаня так погороду не повинні забывати про політику будовы нацийональной державы про захист свого народу Про становленя справедливости в світі і дажалі такі была істория украіньско польскы якіс были трудности то бы говорит під гаслом За нашу і вашу свободу воювали разом Вызволяли бороли ся з Турками з Росиянами і так Кли ставало трошкы легше з хызматами не мачы говорити то є битвы то єз што ми і маєм сьогодні на сході Тому істория повторит си і не повинніст того робити выставкі і шукати правды Мы На жаль маєм такій уряд што стало си што змінили си ви же яка через край ця неправда брехня злодійство в державі перекрочло всі як кажут Межі молодь вышла на площы до Майдану розстріляли ішол до чого це при гошыма Двадцет років не можна покарати тых злоцінців не може зайти правды шукайт оправданя шукайты судів справедливости законів а воды роблят своє і поряд Тому я бы хотіл што сьогодні мы задумали ся над Проблемами украіньской державы і окремо над довою депортовных яквізував Мучы памати в тім фесутнім всю поперсут є Базекали факни туды там бы моде тудати і подивити ся потримати увагу цінку нео є бібліотеты декі з них де тіном не были пак всі участникы конференциі якы выступали Дайте сой публикаци бы друкым журнали Але ся на тіє нашым баківскым журналом не будут доступні шыршым особам А сьогодні зараз по ся оддате невеликій част тому што нас обмежений бажате матыкают выступы Кріз призму очівитів подіі подій шыкают очівидці тых подій Ну перше не очівидит ся розкаже жына яка на така катріяничной скуроґло вытіє готы цільны невытія родины отержло высила такы розкаже крізь призму злогадів тош муло ся зібрати тема называєте депорцийны процесы етнічных Украінців в Пульсі Услога направиників чеґіст Думазів Выступає ничого дехідскых новы там капе історию Крий Доброго дня Шановну участнкій конференциі Шановні власны акци негірку зучыц Депортувані Украінці кєд находят ся в цій авдитуриі можливо діти ци депортуваных бо серед них і якрас выступают якы што пришло і власно підтриму нас студентство тому сут сы дуже потрібні реці Мы говормо выступамо зрозуміти можливіст збережня насамперед як це не парадоксально сойлучыт нашой державности Придвидстпом я лише зверну увагу на такы дві цікаві думкы якы мне наштовхнули ще по іншому просмысленнійше десну власно выстути сві міркуваня з тых зібных материялів львых материялів якій єс існил в цому напрямку Вимоволі коли переглядаєш украіньску тогочасну газетну періоду австрийску і періоду зунур польскому мізвоєну придут надбаєш на цікаві публикациі І якыс минулого року працюючы у Віділі Украіні Кідлівской Нацийональной Науковы Бібліотекі і Новістя Стефаника у Дво надтрапил на одну цікаву статю Газат Покутскій Вісник за грудин <unk> р де говорили су про подорожуваня по Іванофраківщыні при Карпаті по Стамисловівщыні ловного отамана Війск директорі УН Симона Петюрі І чытаючы стетю і там дінформатикы первивают люмы на залізничным вокзалі як то ті казали на залізничному дворці выступуют з цікавой промовой што сме та Украіна мы тій землі якій єднає нетікі та Скажмо галицкы але і буковиньскій і закарпатсків Украінці знат з бручаньскым знадіпаньскым Украінци а це період пригадают нацийональну возму змагань період украіньскы нацийональны революциі і вінскы заткі Слова частина вличевной тритуріа становит вісу під <unk> тис квадратных кілометрів <unk> тис Чому є ци піднял питаня тому су бачу і студенты сидяті мычыли со школі і в радяньскій школі учыли ся нам зінугаду територию Украіны цилых і <unk> тисятых тис квадратных кілометрів Потім дя чысто выпадково беручы праці прокраньскій тнійшій землі ведены Володимиром Кудийовичом в <unk> році Юнку а і сотнійшый землі украіньскій етнічный землі но є <unk> тис квадратні клом то вымогут прекрасно зараз розуміти з тіків же трачно як це не парадоксально звучыт украіньской етнічной тертуры Ад першу ту блишыт ту тему выступу Респондентскє впитуваня є здіснил трьох людей мого рідного батька супровже покійного він терпу пересыланцым мітато в Зінові родным села кулейці Томашівского повіту <unk> року народжыня його упытувал в <unk> році і двох влас двоєрідного брата його дворідного брата і двоіридну сеструйку зараз вицю Кульмы Загелена Петрівна Кіщак і Іван Петроч Кіщак Кіх є опытал Мнулого року так мнуло рук в лютому <unk> року і певні світ кім сві а іхні міркуваня вытяг я хочу выкласти Вам насамперед шпіняти Краше питаня оддили ся зараз выставку і миму волю мушу дес пояснити дві важливи одповідальні дефініциі кісуют можливо переселяньскых рухів в рід свого в більшій мірі науково літературы присвячено лемківскій Але ж вы правно розуміли тот молоде поколи неш ви де зрозуміли што це пересельні одбуло си не тількі скажум з історетноґрафічного реґіону як мы кажем лемківщыну але церытурия також підляз ся натяня і хумчно хумчы ци терытуриі в західній волині Ні частнокальце як в дитинстві не слуха як інколи моя мама опраздыло называло мого тато дилем розуміти це оправну выдавал нас проді єдному судійсно із лемківс А выявляє ся мі тато не з Лемківщны а все такы на кордоні його масовный пунктордоні східньой Голичны і Гули Жыдіс Західній Внин выдіз розуміло што переселенскы рухі не сут ож Лемківны бо выбачте карта Лемківсны але Лемкіш на це териториі пілданой вшы частина Словачы і власти закарпатской Украіны Цеж выдизрозуміну і тут студенты найтри етноґрафічній ґрупы західні украіньску реґіону особливой ци Бойкы Лемкі і Гуцу Ци першы момант і другій моменты це коли буде вже Ігор Слав ти сепцентувати з ожды на цьому увагу кажем Голичыном Глична австрийску періоду ци не тілька украіньска ґалична бы украньска геличына східна Галична а плизка дійсно плывка етнічно плывка ци є західня Ґалична драж центром у місці Краків Я ся хочу довести таку думку што частина східній гыличный крас зараз перебуває в складі пульсів Яка східня частина я не говорил про закно власти тій Землі якым розвают східнючной частины Ґєйко в Своце чуду пояснінь од двох можливых відповідальных дефініций якій потрібно ключыти в лобіж бы дес правно ци теж зрозуміли хто дес можливо неправно маніпулюют цими терміном Та коты коли спілкувал ся я з родиною Кішыків Вони акцетували увагу на тому што цесило Кулийці а це <unk> кілометрів від міста Любиця королівска ци было суто украіньскє село на том і сусіднє слово хлівійска або мыказ мунцих лівиска Вноє польскє суло і нихто не думал якы зазначали семі ці респонданты мні ци украіньскы словы каже тут было <unk> нумерів і всі были Украінцями прото ходили до церкви не в чыслі не было в сусіднім світі Называло це книзі До речы тут бы дуже добро было підняти розуміня понятя місцевой топонімікы мікротопонімкы антропонімкы всі назвы з якыми є зустрічал ся тым колоси носит украіномовных храм подві Кісела отови власний Томасю Любича Корогівска Ружок Князі Власных кулийці ци чысту украіньскы назы так само як і прізвиш тых люде якы там прожывали Я власне хочу звернути увагу про то што там діло украіньска шклула Там досит мирно жытелі жыли і сказати шу были Полякі в Никызолені тік і Голина Петрима мні взначали Хіпож жыло пясі Поляків У цьому силі переважно це були Украінці Що стало ся в Руківін і што нус причынило цей дикійны неприємний зворот мушу підходят ся же до подій <unk> року парадоксальна ситуация выглядає якась така злобоінців коли власні де Власне вызвели як тоді называли цых земелів німецко нацийскых загадників вказували власны Украінці цого не знали што робити і десно Модлині Поляку так ним пояснят Іван Петрович і Галена Петрівна пояснят про то што ним мусили цікати слабо проходят радяньскій совіты і зараз іх розстріляют Ідес за якусь ну підказую треба кажут цикати сила тым хлопцим бо нібы іх звинувачыну причат смо буд до нацийональновидну рупру украньской повстаньской арміі серед них был мій дідо мого тато тато і розказат як його стріляло Коли выбігали через поля влас на Моли вылят си пыстми Ну два агантом Нкці уже чекали в лісі нашых хлопців всіх якым кулематом розстріляли <unk> хлопців Це было остало си в лютому якы не зазначают лютому <unk> р На них це на нашых мог нам моіх родиців ци справу в личерны ніцючы вражны Мойму татові тоді было <unk> років мало быти Та і плотям власном ці депортацийні процесы якы розпочали си якы вывозили іх не буду зараз то деталях переоповідати дів єм дале халупне а присылили мого батька на Снятишну і власник якых страшных умовах жыли Моя мама прошу Моя баба помрає доси свитко і мій тато полни сирота У кінці вісемдесятых років батько мі тато два разы єхал на рідну Любенківшыну Польсю і я тот бріг деякій з поводи і свого тото як хоцу прочытати Выклал кілька слів Ну і вінка він приіхал Сесилойці Там його зустрі власну сусіднім сліду Улеці зустріл його двоюрідний брат Пудалько Ґжеґоч Пуляк слафєвійска клона Народы недалеко Томаш Віт Томашов недалеко від Томашы недалеко від кулийців Тамті вісти жыт діло як раз цей дід стрік якому было більше <unk> років в <unk> років то він З моім татом і же уж сем пішли до кулийців показал де была хата мого діда і бабы Там нічого не залишыло ся бо Полякы спылили майже все село Залишыло ся пуле а те місци де была фата тату мі бригаду і впізнал тікій Криниці яка та і залишыли ся той полякскы завтаві цілуй цю землю бы ти тут народил ся а потім пішли на цвинтер де похованый дід Михайло власно розстріляный НВС і брат Роман ци то уж мій Мого тот найстаршый рідный брат Роман был признавы Червоной Арміі Быявляти зєдно таємного до ґрупат Мости Рюбентропа оті землі по взгляді обныли ся вкрусер в <unk> р пісу Чон там і загін А В дідом власным был розстріляный <unk>e хочу завершыти тым Шыцьовы села зараз на карт має Слакулиці якы не вдивлял си в інтернеті якы не брали кіс ци карты пуск і цевославны маю ци была скурдоном політика пульского гродяньского уряду знищы все теше было і вызначала украіньскє етнонім украіньства Протоклиян же не раз іх опусів працова архівів Кратовік лип про архівны документы тзвкі Шнайдер Відомы австрийскій дослідник якіс барометркі масовных пунктів східньой гличыны власти кінця <unk> кінця <unk> років XIX стя знайшол дуже богато материю краз Не процесило выявлят св австрийскій період і плыск між воєнны прислуг лици дуже гарно іх функцийонувало тобто богато зниклых сіл при чому свідомо знишных цо власне зараз о тых цесилом выргно посаджено лісом деревами нічого не маю Я думаю што подібні долі можливый діє окрему тых люде якій зараз находят ся в цій едитуриі можут шасом в своі думкы выкласти паро повістрі Вписни цьому я буду завершы тему нашой выствы якшы будут выдавати си материялы конференциі то думу сим лют через поводы я тот невыпадково Взял дві книгы о совласны цинівельскы досідкы зберали материялу з окрема Юрий Івановіч Макар якій теж як відомый досідник чыневескіз на університи теж был проселенцем і право ним дуже богато материялів по цій проблемі від депортациі до депортациі соспільнополітичны жытя фолмско підлядскых Украінців досліджо поведе док А на спроді ці документы треба зберати і треба дійсно пересмыслити іх штоб зрозуміти што не мы Поляків скажу дізрозстрілю люди досліджуючы скажем ці проблемым гулиньской різні а треба замыслити сым а чы Полякы для ме такого не робили што не знишли нас Дякую Мыли слухаче припомином зі сідит Івану Франківску на реґіональной науковой конференциі посвяченой <unk> річниці депортациі етнічных Украінців з Польщы Но бесідує ся там і о Лемках Назва конференциі звучыт так Депортациі етнічных Украінців з Польщі в <unk> роках Вшытко ся одбыват в Прикарпатскым Нацийональным Університеті великой лекцийной авдитуриі Єст ту тыж і выстава тематичной літературы Мало ту пришли люди споза університета але зато вшыткы лавкы заполнили аж до самой горы студенты історичного факультета То выйдеме зас до той авдиториі <unk> і будеме слухати доповідаців Як дни декаркы є пара не буде жодных проблем в тій Жыкыцями не буде жодных проблями думам тркы здібнуло ся конференцит выступівників без посередньом же пережыли буде іной одповідал про згоде злого варт і ци теж трапа памятали што яком буде робити жен буде передавати внуку і ты памят історична памят буде жы Бо покыва памято жыва люди словом даєце Васильків так депортувано якій розказ як рецевітували Ло лемківского осередку ІЗУПысницкого району якє входит Меджереґіональне Лемкскє Товариство Селе Сіброшню жнятівского рейону <unk> серня <unk> року смуза на суботу батько запрягає коні бере мене з собою і мы поіхали в полю по тому ж як раз по сіну коси Лем поіхат долпы вернути <unk> цеблю приблизну дез Любіваємо ций ся на подвіря заходят дво озброєны музикы Горношкой і Пояк і підходят до мами Корых Я хызяін росийскій Мові Мот і дивит ся нов на такого слова николи не чуло хазяів Запромусьоло і тоді ще раз із мотом до неє му плоць єці польсків солдат кажду маме так Легонько іде важ ґаздо на тов поли зізни оно прибігло поли і кореду водка рікоды нос выгонят з ходы Як выгонят нуто прирай батько на подвіря обхотіл же роблят порядок шуртуют што можно зброти што мож лисєти Дают нам піл годины часу і зато шу мі зіброли ся Ну што мож было кєнути невіс самі знаєте што зволит звойоли ся не бо то такы і строй буду про то зібрали ся тільки выіхали При сям ся тікурові послід з похоти тото не з долшут усю припынают вылозы выіхал на другу Мамо обертає ся і коже грий Хото наш горит оцько вертат ся як горит Ото в звичайну хоту підподили Цій музкою ты кожут і до польскы прикладным по плечы оно одсюдило Дозяют до містечка тісном блок пост зупиняют кажде сім тобі от Зберают ту году І так ме доіхали в Джыгіря станці тако был На ті станці фурму ся солон Тута зложыли всіх нас Украінців ну опрілили нас один вогон коню ню штурну лжы зверхно го Іде перепис Нихто ж паспортів не мал ниякых документів но і насинают Хто голова сімі з якого року народжы є члены сімі діти якій є і тут пішлето комово розуміти ся што діти мают од <unk> років заберают окрінут на дын Божым шохт Но ішо роблят нашы люде начынає зменшыти рукы тому уж <unk> років говорит десять <unk> тому то докуснів пятнадцет дванадцет років Поружыли нас вогоны ну і роблят засуміровку Ці вогоны з кіньми з возми Окраму поіхали нас відправили всі документы новысну тернопісковы Але торопы коли ішлот при Ґутернопільскы област нас не приняли не буду міс нас відправляют анислов Штаніславы шух з нами не цермонитись Відправляют візупіль Бо дальшы торой не будут можу через діжку ністербу перебити міст і высиляют нос выгружают вернісу згодів Новозолі Дві неділі мі сиділи на Волі докє нагни розселили похато Охоты якы были утамты зіл пудок його йому доволи всю швидхутіл Має чут ниж музику його відповіли розуміти О нам даюту Хоту половина стайни полнит на кімноты <unk> Мій батько сімєю його блідный брат єн і брат другій нас по двадцет світа свястро діти Не має ні вікон ні дверей навед зрозуміти зобровін вори той бляд до кухни чым было на чому звирити єст сплатеныма ноцьому Дорудистол хто з сусідів дал трохо соломи і тап мисяли прожывати буду червень вісітжыв ну там поступово ішли як то короплію Ну і Не раз розумійте післю то выслинь та як нас ослом в моім селі приблизно было було <unk> хат І майже всі были приселены до візупы а вісупу лету розсумірували чыстину людей Берноків чыстину в сілец О олен раз в неділю ці свято якыс люди зберали докупи і завжды згодыли писвій рідный край єдном прекрасну жытю буду Зміти і див на людей них выниковы сльозы а сонце коли жы скоро страшенны більше не мож было ту принести Ну і батько мі при смертю скло сину як што ту біглютнеци ждолы і ты побуваєш в нашым рідному краю На нашій священній землі стань на коліно і Прусини пробосню зато шмі зо сівайны вродляю Ястливіш я выконул слово батьку Зроку мы прижаю Польщы ці містоны а і темы ротом моєму єд три будинкы До подяків поселили од решты што было спалено церкви сполено На светы минули ідеальны порядок і там де буду церкви мы преставили хрест Хрест высутує <unk> метрів і першы зо <unk> років відправили спонахіды Мушы з ни з Украіны завжды приізли з Долины Ґєтуд Лискій ріжажноми священник Михало Священый Кім має Профію в верхным гринові І богато нам допомогал Мирон Михайовися якій уж воіл пульсі має в Жешві свою парофію І такы хрестины ставили смерку струбовиску должыці і Люзі Відкрыли мы розум ветрі створно туриство ветрівскє туриство ветрной околици якє одсолює по акца войцих і Вартсям Дубровоцкій Не дуже велику докумозу робили нотували вернішы пристонульністых Хрисів бо завжды перед насмі людьми богато іхніслию товариство выступолокы знамю ІІ Христи Постолю ці село шоны В <unk> році ся Ґрендик ставс <unk> р сілі струбовску травны місі всіх дітей і учытелів загнали один кльос закідали граном і споли Всітеркы гірского повіту то же саме зробили з сели в селі якій будут люди старші старі музі жінкы діти занали студину ту велику хыжом кєд орноту мі сполили В Сілімгово недалеку від Болигурды бісє коло <unk> Украінців нашых розстріляли І це зробили Поляків розум і Мускольоми Змій і на тому місци де буду розстріліны наші Украінці Де буде выстрічено нашу кризу там побудовно коплиці Вот і кожду руку мы приізджаєм тотато відпродай ся подахіды за зыб ся такій одден вып як послам розказати батькы ви браты чыты дну як будут чытыри ся браты залисили в Пульсі І дві шысты Ту нипу поле під Упараці Вісло і них <unk> русі буду выслені в німецкы териториі без право поверніня на Но одного разу я єхал Дух в Лосі ци было діж <unk> рік і так выпадково на ету електрычку польской сім ліх зінкы ном вшылякіли Ним медже собою не говорит а я смі шыблю сижюк ту територику якій приізджає Ну і цій Польок вертає ся до мешы понді зміт яка щыє в другы А ту пон з Украіны кото О куда іде є паіду до цібєтово то моя двоюна сестра прожыває Новно Украіні о сестровці Бєтови Но я не знал ту якого на поле під Упородці Вісло через То но польса єдно коріня Но а жінкы звертают ся до неоду слой цілюкы і коры О што такє о пораці вішло обертає ся в неє то пособників бындорусив змит Мы ся дві годины єхал до Сєцінал Тому купа де Ясидів нихто слова не промовил Всі мусьоли Кли є приіхал тоту до ціґотово там ся Рідный брат мого батька є му ся розповіл і в міском найти бе блок бороны абитиву на териториі в Польщы скал слово раці Вісли Ти дякы Бож нидны выклю свого накотні устну з Рутя до цієй выдуму што до сьогоднійшого дня Як раз тоді коли в <unk> році было оця близко траґедия взначали Поляків Я той раз был віл в Польщі Ну ям не можу передати іх автобусом до Варшавы шыт вродили ся в автобусі як молодыкы зоходили Якы там плікы будували О ся мус путу траґедию знаєт опуцю од траґедию нашу ніхто не знає вміт Люсі болит ся за тошы тот <unk> Ото шмы ставокы ми Золото кресты выготулят на Украіні во дубові ми Зберали взібну выглів рыву зыпульсу Це я позю сю требуду сказати што є велико зо слуго нашого марконич Юрия Кібу в Св Пукілі абую Нашу медженально олимпійску туристу він дуже богато зробил джерети для нас Украінці для нас тых людий якы буду пристали бы обыть кєтуры звіти то мы кожду руку єздил на своі землі не водим переднец ментер І мы стараєм ся з собою брати тых людий якы си залисіли ся дуже малы люди є якій тамт народили і знає де хто жыл І ми ся і молит з собою берем ім розказати де де тві батьку жыл мот де сусіди тот деякі жыли вод І це перед нами слід усу на задосю абы молить николи не збувало сели свій рідный Бытків выступ людины котра одрайньо пережыла тіж подіі Голова правліня Копратиных піл Голова Спільнотаня ограничным тема вытво траґедию <unk> режым Шановні присутні шановні студенты Я є голова Івана Франківского Товариства Переселенців з Польсті Товариства Надсяня Тобто тых переселенців якы переселили ся з териториі Польсті з териториі Надсяном Мене тут написано богато але я бачу што ви вде всі втомили ся і слухати всього цього не захочут Так вы не сохочете слухати так Я просто хочу сказати Вам своіми словами Той край в якому мы народили ся споконвіку был украіньскым Я походжу із Маленького селища Бушковичкы Коло Перемышля місто Перемышль подібне до Львова мно засноване ще в століті кыівскыма князями в свій час підносило ся до Кыівской Руси Власне в століт на На На На На На На На На На На На Надсяні місто Ярослав было заснована Киівскым князєм Ярославом Мудрым сыном Влодимира Великого Ізцых земель походят великы знаменитости украіньской нациі це Михайо Грушевскій першый президент Украіны походит із холму Станіслав Дюткєвич композитор походит із Ярослава Михайло Вербицкій походит із селища народил ся селищы Явірник Руській коло Перемышля і власне Михайло Вербицкій є автором музикы автором мельодиі гімну Украіны Нещыдавно відбывали ся відзначіня двохсотлітьо шануваня памяті двохсотлітя здате народжіня Михала Вербицкого і наше товариство разом і з представниками адміністрациі Іванофранківской областной Адміністрациі і самы начальник выділю культуры пан Федорак будеме разом на шануваня памяти Михая Вербицкого Што я хочу сказати Хочу сказати што на цю тему про примусове переселіня депортациі Украінців з Польщы за радяньскых часів відколи мы переселили ся і до <unk> року нихто на цю тему не гворил Це была так бы сказати заборонена тема Я ціле ся в класі в одному класі сиділа поряд з дівчыною яка была також переселена Мы кінціли школу <unk> клас я взнала тілько про це тоді коли было творене Товариство Надсяня Тобто після <unk> року Рядом зі мною працювала жінка багато років <unk> років мы працювали разом в одній орґанізациі я тілько в Тористві надсяня взнала шо вона також переселенка Власне цю тему шырше почали обговорювати на Украіні після того як была проголошена в році незалежніст В <unk> році вже было внофранківску творене Товариства Надсяня зарай може <unk> років очыли його Григорий Кірниця Григорий Кырниця світли йому зараз памят і є дуже богато роботы він зробил для того щебы вистоювати права Украінців переселеных в Польщы Тількы в <unk> році дякуючы роботі всіх переселеньскых товариств громадскых орґанізаций ріжных і Лемківщына і Голмщына і Надцяня Члены Ториства Нацяня власны переселенці отримали статус участника війны і ма власне одержали такым чыном деякє нематерияльне підкріплиня пільгы деякі отримали товды мают можливіст користувати ся транспортом мают можливіст деякі пільгы на оплаты клональных послуг Але Але все одно кожного року члены Товариства Нацияня і всіх інчых громадскых орґанізаций пишут своє зверненя і до Президента Украіны і до Верховной Рады і до Уряду Украінец з тым што бы депортуваным Украінцям надали дійсно статус депортуваных для того штобы Украінцям дали безвізовый режым для переізду на свою батьківщыну для того штобы якій скомпенсували втраты материяльні і моральні тых людей якы приіхали Ну декілька разів же плянувало ся верхомні раді щебы Пинні были быти слуханя на цю тему але кожен раз ці слуханя віддаляют ся тому што не наберає ся в Верховній Раді памям на кількіст голосів за ці питаня Ну і вже перед оцима выборами останніми Верховну Раду за ініциятивою депутата Верховной Рады віт свободы Олега Панкєвича Были все такы підкомітетскє депутатскє слуханя в Верховній Раді в Кыєві за участю науковых прадцівників професорів Університету ім Шевченка з Кыєва за участю громадскых орґанізаций і депутатів депутаты Лех Панкєвич Богдан Бенюкбу і провели ся такы підкомітетскє слуханя Ци было <unk> вересня <unk> р На жаль Лех Панкєвич не попал в Верховну раду зараз він не обраний і ципитаня заглохло А також на цих слуханях была приняти резолюция в якых были принятя рішыня про те жебы вымагати від влады від президента Верховной Рады щебы признати надати статус депортуваным Украінцям депортуваных штобы одержат не безвязовый режім штобы ввести один ден нацийональной памяті з святом такым відзначыням для всіх депортуваных Украінців і також в Кыєві шуб збудувати памятник всім Украінцям якій загынули на памят депортуваным Украінцям Ну што я хочу сказати дещо про спогады про моє переселіня Я народила ся в селі Бушковичкє Коли Перемышля ци быквально девят кілометрів Наше слово все было украіньскє І коли мені мама сказала што мы мусимо переізджати на Украіну мені шетилітній дівчі было це дуже дивно на яку Украіну а хыма бы на Украіні не на Украіні нас стілько дві три сімі было Поляків і жыли дружно відвідували од дні другых на свята і ниякых ниякых причын для сварок не было власны сваркы прийшли тоді коли была коли утворила ся комуністична польска влада коли прийшли помічникы із сходу Было дуже важко переселяти ся людям особливо із сільской териториі тому што важко было залишати господарство в селі Населеню з міста це было простійше робити бо в них не было стілько богато ріжного виду господарствы якы селяне мали Ну ци коротко не буде Вас більше затримувати Я залишаю своі доповід і хочу також щыро подякувати Університету Стефаника за ініциятиву проведеня такых такой конференциі науковы особливо пану Іврю Райківскому доктор історичны наукы якій особисто дуже богато зробил для проведеня цієй конференциі Ящыродякой якой всім назово мы подумали же мішолітичні выступы выслухали тіж бузіків підпер жыти влады юдей і підвершыт біда підсумок Стефана Свійску Будым Церды Рукликій выступит на таку цікаву тему політи поправій оцінкі проблемы депортациі украіньской польско населиня в сучасній Украіні Добродня шумувал участник конференци Розмішу же в тыма час але хотіло бы вызначыти ті основні моменты якы зачыпали смо і но попередникы моз ґрмают был Грини з приву до того а што в Украіні знают про депортацию На <unk> уроци украіньской незалежности Держава Украіны не спрогнула приняти ні одного законодавчого акту якій бы хоча частково реґулювал питаня повязаны із депортаций Украінців <unk> гором <unk> насправді депортаци тривали до <unk> ру Не знам про депортацию крымскых Татар з кримску пілоство закон про Поверненя кримскых в тотарно історичну Батківщыну приняты іщы в радяньскій Украіні Цей закон фактично знімає тавро осібників фашыізму і т але мола іде про те щы Украіньскій державі же яка нібы то незалежна проблема Украінців насильно депортуваных і своіх етнічных земель на етнічну Украіну так і не знашно на найвысшому законодавчому і політычному рівны свого поцинуваня і це першы найганебнійшы высновык якій мы зробити з приводу Оцінкы сучасной політычной еліты Украіны якшу мож назвати цых люди елітую щуду свого наса Аже піл мілийона людей які зо скромным підрахункоми были переселені были просто напрост змушені покінути своі батьківскы хаты Так они прибули нібы ту Украіну де одновірці одноплемінникє але по сьогоднішній ден достатньо побувати на будякому фольклорному фестівалі людей якій мают коріня з Польщыны не сині штобчути што Та земля залишыла у іхній памяти не тілько у іхній памяті а лже у свідомости іхніх дітей онуків і так Тому хотіло бы значыти кілька основных моментів з приводу того якым чыном украіньска держава може іщы це зробити Безперечно што на часі уже непринятя постановы яка была зареґіструвана минулого року од розказу з ініциятивы Свободів Ци Понькєвича та інчых Адже сама по собі постанова ничого не вырішує ци декляративный актикій тілько загострує проблем Мова повинны іти тілько про дне про принятя одповідного закону Так на сьогоднішній ден окремі катеґориі переселенців дис мают якіс мінімальні я не кажу пільгы а увагу по інчых законах пропенцийне забезпечыня закон про статус вытераня великой вічізняно війны Хоча з мож такє якшы взати цей закон про статус вытерані великой вічызняной війны то переселенци підпадают під нього тількі тому што вони дис народили си в межах м <unk> і роками І не більше натоміст цей закон по святішній ден Тых карателів якій здійснювали ци операциі забезпечує полным державным пенсийону з блоку Украін Людей якій всежытя воювали проти Украіны і безпосередніх же пізнійшы в часы комуністичного рішыня Третій момент якій слід зачепити це спитаня реґулюваня польско украіньскых відносин Зноштыкы мы говорим про те што депортациі здійснювали се Першу чергу правлячым комуністичным режымом радяньскым неукраіньскым радяньскым як бы говорили совітскым режімом якій не мал нацийональности як такой і фактично це был росийскій імпериялистичний комуністичний режім і польскым комуністичным режім якій знушто кє Не бы вули выявліньом усіх тоочасных Поляків але в першу чергу остраждали від цього пересічні люди і Украінці і Полякы тому частково ся прогала на збоку науковців і украіньскых і польскых поступово заполняє це правда про депортацию з обох сторін Але што залишаєт ся робити судні державі в особі єй оцінників в особі єй депутатів особі і міністрів цітко означувати што Украіна і Украінці за цю траґедию моральны відповідальности нести не можут бывни є жертвами ани участниками ци ініцияторами цих проце Якщо зараз складні ситуациі на сході Украіны мы відчуваєм десно політичному та і ментальному рівні підтримку державы Польщы ци підтримку Поляків які усвідомлюют зараз значыня украіньской боротьбы то і для них потрібно відкрывати очі на наше непросте спільны минулы Тому це знову кєв один і з важливых аспектів якым повинні займати си і державні інституциі і насамперед ті люди якій репрезентуют себе на політичным рівні тобто лідеры політичных пар Мы знову такє буквально не прошло місици коли врешті решт один із першых блоків антикомуністичных законів был принятий Але што дальше після принятя цых законів ничого ж не змінило бо він стосує ся власне символів комунізму але не суті і змісту комуністичной ідеолоґіі і єй практикы Якшо Полякы дозволяют собі порушувати кримінальны справы навет через років што до умовных злодіянь і звірств бандерицим на териториі Волинячы на териториі Галичыны то чому держава Украіна не може порушыти кримінальні справы проти ініциятив провединя депортациі Не тілько Украінців але і Поляків Єж конкретні документы і конкретні прізвищы Більше того напевно щы дожывают свожы і ті безпосередні выконавци якій били людей прикладат або вбивали розстрілювали спалювали хыти Так можливому незаслуженю пенсийонер Навіт Украінен ім ципенсиі плати то можливо теж пора переглянути цей процес Чый аспект ци те што я знаю што робит це по крайній мірі на рівні реґіональных фло меджевам на заході Украіны для нас суміжні і з Польщой землі не є чужыма Тому після девятностого року коли тут в першы Воличні одбулися демократичні выборы і комуністична влада Втратила основний свій владний ресурс питаня депортованых хоча б на нацийональну культурну рувнє вышло на соспільну поверхню самы в диноскому році были заєструвані і нинідіючы соспільно культурні товариство і Голщын Надцяня вони отримали всеукраіньскій статус і це теж є можливіст говорити про дану проблему і на реґіональному наси украіньскому рівню Але не даст мі мі мі мі ні неправды сказати шановний пан Степан Криницкій што як правило ос такі заходы відбувают си тіж тоді коли дес в Кыєві хтус на рівні канцеляриі президента напише відповідний указ і тоді по Що блях такоє собі адміністративной драбинкы іде відповідний циркулярне місця провести орґанізувати шанувати і так дале це останній раз У першый раз будем так говорити на всеукраіньскому рівні це было зроблено в <unk> році што тоді уж мі хто підсунул сей паперец варто дослідити Але як пригадуюш о <unk> році коли <unk> річы з початку депортациі шановус першый указ це на <unk> році украіньской незалежности якій хоча бы на публичному рівні цю тему зачепил Тому же завершуючы свій выступ хоче си сказати о днем Для тых людей якы сидят отут на верхніх шаблях Вы судні почули історию яку не завжды захочете прочытати Бо це сумна істориі Але ви студенты майбутня культурна освітня еліта Вы про неі повинні знати Більше того серед нас шыє люди якій безпосередньо пережыли ці ці процесы повязані з переселем Тобто це ся жыва істория яка дає вам можливіст почути Бо через рік чы два нашы уже підручникы і нашу увагу заполонят істориі переселенці з Дунбу істориі переселенців з Крыму і тема украіньскых депортаций знову підійде на другу пля Шоб цього не был ос такій захід і йому подібні не просту потріб але необхідні в наступній в нашій роботі Дякуй зо Ло миты з невеликым анунсом своє книг хотіл вытути др Лемпічны і ХІ Я не займу Вас багато часу шановні слухаці Дякую орґанізаторам шодали мніг в якых дві триж хвилинкы є Ярослава Галик авторка кількох книжок з родины депортуваных Лемків Значыт років скажем о так двадцет тому почала прасывати на тему Лемківщыны написала книжку Лемківщыны край нашых превків Потім писала на інчі темы і нарешті мене мучыло веща з темы Як же доказати дуже гарно розповідали попередні доповідачі процесы як раз як бы вінцем того што мало быти сказане це той закон про депортацию якого до того часу не має Знищено етнічні меншыны знищено допусти народ Лемкы якась частина войків нацяня хумщаків і так тото іхня культура була перекраслена народ был розпорошеный і народы были асимілюваны Все называєте вы студенты виє історикы я думам це называє цет нацийом Ци єдиний народ од єдина ґрупа украіньска яка до того часу не визнал на ниде Я єздячы по ріжных архівах знайшла Львів Державны Архів Лівской Области спискы евакуйовым Якы были до кінця девятностих у Києві я іх долу шукала потім они зявили ся удво зараз вони є в зальному доступ Дорогі студенты перед вами великє мойбутнє я одзробила таку книгу памяти Лемківщыны Ци є тілько перший том ци є майже <unk> студринок Можна як бы я было на вашым місци це вж є тема для дисертациі Я не знаю над чым будете працувати але запишіт собі дес в своій памяті Шык дуже вдячна тема роботы в архівах над цыми як раз не тілько списками там є дуже богато материял власти материялу не підняті Шлоси зо книгы памятю <unk> рокы я підняла спискы евойовин і зробила поіменні спискы Говорят переселену буду бо я мене цікавит та маленьківщы Яз Лемків по обыдвох лініях Материньскы барківскій Зачіт тут є <unk> тис імен Ци тілько чоты повіты Новый Санч Новый торк Розный Ясл працює над Горлици далі Буди Ліску далі буде LiС і Бризик Це буде тількы Лемківщыном Закликаю нацаня закликаю інчы етнічні ґрупы продолжыти це тому што в цих підкомітетскы слуханя про якы выговорили я там цітко скажем для себе выписы і тут воно зазначым треба мати доказы шуб приняти закунт про депортацию І там цірко на писму Треба шубули поіменні списы депортованы Утут є вже <unk> тис В ріжных книжках ріжні історикы пишут Лемків было висены од <unk> тис до <unk> тис Ци не <unk> люди а тисячі ріжници Тому є вырішыла зробити спискы по книгах архівных Тут є цітку казну проти кожной родины стуєнты в архівных книгых номер справы номер опису і так Тут ничого не придумано це є документ Я з кій то мойойси листы ани я буду робити си спискы по Лемківщыні я думаю видити до кінця полністю Лемківщыну Робіт по насані робіт по інчы ці всі документы є в Державным Архіві Лівской Области і там дуже Выбычтали я скажу прямо дуже фальшывінь повіло Міністерству Социяльной Політикы што для того шоб вызнати нас депортуваным наш наврод депортуваным треба працувати в архівы давати доказы досліджувати А мой щы Я было в Польщы студенты роблят такі чудові дисертациі най просто єй зде записуют як похор робили о така книжка І це вже дисертация том це фольклюр ци звычай ци традициі так Тому є дуже рада што як дізнала ся про цю конференцию о так вибы што нахально выпросила ся в пане Івора на цю тривыну і дуже прошу Як раз це тема дуже вдячна Працвіте над нейм і Івано Фонківщына може дістати як бы зробити основу для закону про депортацию шоб цей злочын был вызнаний а тоді выпросимо мы добрі Ни для того шумстити Мы хочем штобы вызнали нашу кривду а потім помрі Як сподівайся што чынішня конференция залишыт слід в серци кложно так подякы тым хто выступували тым хто просто пишол послухати а все што розум буде чытати так вы процитаєте в моі материяла конференци в новых нашых журналів Так ся скінчыла Реґіональна Наукова конференция Депортациі Етнічных Украінців з Польщі в <unk> роках Як написано в проґрамці она была посвячена <unk> річниці депортациі Етнічных Украінців з Польщы і зініциювали єй Соспільно Культурне Товариства Лемківщына і Нацяня Одбыла ся тота подія <unk> черня в Івано Франківску а конкретні в авдитуриі <unk> при Карпатского Університета імени Василя Стефаника Зорґанізувал конференцию Інститут Істориі Політолоґіі і Міжнародных Відносин Університета ну і більша част доповідачів были власні з того Інститута Тоту конференцию поділили сме на дві едициі і власні тепер скінчыла ся част друга Мали сте можливіст оцінити і рівен дискусиі і погляды доповідачів і іх компетентніст І назагаль могли сте быти там кадень може задалеко Вам было іхати ци не мали сте кули а ту при помочы радия Лем фм могли сте вшытко выслухати што прозвучало на конференциі а запровадила вас стадий Анна Кырпан І на тім прощам ся з вами оставайте здоровы до стрічы за тыжден Слухайте <unk> процент лем нез Кракова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталя Асатурян Слухайте <unk> процент а будете мати цілых <unk>