70% #2012 - 70% #9 Когут (3 част), 31 ІIІ 2012
Еп. 2012

70% #2012 - 70% #9 Когут (3 част), 31 ІIІ 2012

Опис епізоду

Odcinek jest rozmową z Piotrem Kogutem o jego życiu we Lwowie oraz o powstaniu i działalności Lwowskiego Towarzystwa Łemkowskiego. Pojawiają się też wątki jego pracy zawodowej i kontaktów z Łemkami z zagranicy, które stały się impulsem do organizowania tego środowiska.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте це процент лем не Скракова а зо Станиславова Для вас будут
глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сет процент
а будете мати цілых <unk> Видом вас моі слухаче днес зас ту
Ана Кырпан будеме іщы раз бесідувати з Петром Кугутом Днешня Бесіда не
о войні а о жытю пана Петра во Львові і о Лемківскым
Товаристві во Львові котре постало як уж єм споминало в <unk> році
і власні Кут был тым чловеком котрий тото зачол І котрий достал
позволіня же было іщы товды в Совітскым Союзі тото могло ся зорґанізувати
і істніти Тота част бесіды котру будеме слухати днес была награна перша
а пак тоты котры сте юж чули было мі кус тяжко бесідувати
паном Петром з початку звідала го о тім товаристві як тото постало
але не было такой прямой одповіди і одходил То направо то наліво
од мого звіданя і так будете чути як оно было Нотете вшытко
розуміти мам надію І не знам чом так одходил од темы бесіды
Знам же то старий Шпыгун ряньскій розвідник але не знам ци зато
так крутил верків же так ся выкручал же розвідник ци ж старий
ну але уж старий бо уж давно девятдесят минуло Зачынаме бесідувати о
тім же глядал роботы в своім селі в Петровій Волі і през
якійсий час працу в кооперативі Але так то роботы не было і
пішол до Жыда в гуртівню бо хотіл ся вціти а не было
як та мусіл ето робити но а зас більше о товаристві о
зорґанізуваню Хору Хору Лемковина то тиж барз дуже зробил при кім Петро
Когут тот хор будете чути Повім лем же мы бесідуєме о ріжных
тыжполітичных річах то я подаю тото лем так як хотіл повісти Сам
пан Петро нич не додам нич не заберу Ма таке якєси чарівне
слово антифашызм і што я не звідам ся то все єдна одповід
Антифашызм был і Лемкы были антифашысты Навет колиж ходит о інчых річах
або інакшых часах новійшых то все о антифашызмі то тиж не знам
ци так го навціли в К же лем о антифашызмі треба родити
Ци направду так сой тото представлят того Вам не повім Юж памятате
же в селі Петрова Воля была чытальня Качковского і в селі люде
были зорієнтуваны так на Росию же то Росия то нашы братя Но
а социялізм то для нас найліпше так было в Петровій волі ци
Петрусій волі А докола были села ріжны колокоросны більше проукраіньскы де діяли
присвіты а были тыж такой проросийской орієнтациі Гвариме о тім же в
селі Петрова Воля были дві части і в єдній части села была
єдна школа а в другій части друга школа І власні в єдній
части была тота школа де директором Школы уцітельом был Станіслав Граф та
другій части школа де уцітельком была Юлия Оперівска Єй дівка ся оддала
за Стефана Бандеру То такій коментар бо буде дале о тім два
слова жебы было зрозуміле Но і прошу слухати нашу бесіду Вартот припомнути
же Петро Кугуд в часі войны был радяньскым шпигуном розвідником аґєнтом а
по войні дали му мешканя во Львові і мешкат во Львові доднес
дали роботу продавал деси у книгарні залочно ся вціл школі десятирічці і
залочно пак в Львівскім Університеті студиювал праву значы Юридичный факультет дали му
барз добру роботу готелі <unk>em ту в бесіді нашій нараз Гвориме не
інтурист а як тепер то ся называт тот готиль то жорш так
як было до війны Жорж то може частійше будете чути слово жорш
а не інтурист Перше пан Петро был директором ресторациі а послідны рокы
свойой праці уж директором цілого готелю Власні бесідуєме же в Жорзі в
Ресторациі принимал гостів Лемків заграниці і од того як сам повіл ся
зродила така ідея же во Львові зорґанізувати лемківскє товариство Я так розумію
же пан Петро може тепер як уж за девяносто то не працує
тым аґєнтом Але по войні пан Петро тиж мусіл быти аґєнтом І
власні в тотім жорзі думам се же цілий тот готель мусіли підслухувати
і в ресторані очывидні тиж просты люди тади не ходили То был
не просто готель не просто ресторация То было тыж місце роботы Кшыткы
люде котры могли в тым готелю мешкати ци істи пити в ресторациі
были обєктом для Ґнокєд треба было о них дашто знати вывідувати Но
і барз добрі было в тотым місци мати такого чловека як Петро
Кугут Был не лем мудрий хытрий был не лем добрым артистом не
лем мал прекрасну памят але іщі был і высокым гардым еліґантскым паном
такым же не стыдно кєд витит Лемків заграниці Нопер вертаме до нашой
бесіды То в питрусі волі были ебы польскы комуністы ци де были
польскы комуністы В нашым сіді были Лемкы сліды з сусідні силы были
Ґілюньскы Там были такы вашы приятелі котры были симпатиками так были Росиі
социялізму были антифашысты То были вашы товаришы Деси ся сходили так по
сусідскы то Но я знаюте так то вы зберали ся на таку
як бы нараду якы сві тото в лончках еґеляньскых то в нас
то один з другым то так спілкували се було Як тобі то
сказати Не то офіцийне шы так было тыж неофіцийне Был такій час
же было трудно і смытріли на схід ясне же смотріли до своіх
братів троянскых при социялізмі вшыткы могли бы ся вціти А такы не
вшыткы могли Ну мыта по перше в Польщі в Польщы был капітализм
начы вчыти міг той хто має гроші де на селі были гроші
селянина шыл писати сина і платити великій грошы то неможливо А Ваш
тато хотіл жебы вы ся вціли сі вашо хотіл да але нічы
най види Хо він міг бы думат зробити я сам хотіл а
хто буде платил Про мене дійсно говорила што з того говорити а
грошей дома нема што могли зробити нічого Я пішол тым чорноровочым до
Кросна то двай кілометрів єврей мал гучовню я му там Те я
піл року ходил <unk> кілометрів ночувати додому поісти рано знова іти до
нього на роботу і так цілигіту А што што там сте робили
Нога груз Товары переносити провозити відвозити што то было там зато мал
тоты Єврей мал богатый менаше апфель Богати як описал ся Менаше апфель
Значыт ябко поніма то мал якыйси маґазин То был великій маґазин гуртовня
м товарів і він то была тамта ота шыя то і возил
то привозил то відвозив А в вашім селі были Жыды Нє Не
было ани єдного Дес был до нас а пісня нас не был
при нем І што вы каждий ден мусіли ети доколяр так так
ішол через горы там до Крос на дома поіл взял собі на
обід буде р брод поішол До вечера поробил вечером дом до <unk>
кілометрів од Петрушой Волі Та до кросна До крос Не до Кросна
а там до того де Но кросна там де я робил Но
так каждий ден Каждий ден крім неділі Но <unk> кілометрів то Кавалец
дорогы То кавалец так І піше каждый ден та перше пишы Мотови
Супермен А кілько было вам років коли сте так ходили там я
з <unk> рока А то коли было добель тов но <unk> істак
Подабала вам ся тота робота Нє та не то шо подабала ся
я му сю Я хотіл шыси заробити а другой можливости не было
Абсолютно А кілько часу того Жыда робили сте три рокы То перше
были сте в кооперативі а пак в того монахыма ци якы Пізнійше
Што пізнійше Кооперативі Жым скушы зробискы слова собы Во Львові вы може
єден з такых найбівшых і найславнійшых лемківскых діячів Но але не я
бы повіла же ріжны сут діячы котры аж тепер дашто роблят а
в Рудяньскым Союзі товды іщы то не знам Хто так Хыбаль Вы
і Красовскій же писали дашто о Лемках дашто дакы досліджыня ріжны до
нашого слова до амрицкых часописів то такых і не знам Хыба хыбаль
Красовскій і Більше і не знам Властиві вызы ся лем деси деси
в шедесятых роках так писати в Лемках сяди в ріжны часописы так
так систематичні єм Выникли тому што я был підчас війны радяньскым розвідником
між Німеччыном і Радяньскым Союзом Я переходил границю переходил в фронты і
зберал ті материялы А коли же то все закінчылось хотіли показати наші
были це цікавні в тому што Лемкы сприяли нефашызму Росиі сходу тому
оте і в нас пішло шы і в Америці Лемкосиюстея має і
тамі пограмотит ся Карпатска Русь газета там мен є высподіг за кілька
років сінумери Сьой я дописувал цю такше я там пят раз был
мене запрошыл але я был на зіздах выступал Е Лемко Союз Лемко
Союці так Лемку Союз Лемко Союз тота Бо там єй другы орґанізациі
но ті другі орґанізациі нацийоналістычы шовіністычны тамты одни вандерівці другі там вшеякусь
холеру выдумали а Лемко Союз то така загальна народна од орґанізация яка
за дружбу з Украіны і Росиі з всім словяньскым народам та шы
дес піл року назад єшы газеты отримувал а тепер як раз влодія
зберал ся написати листы Выізці до войны дашто писали в ріжны часописы
якы то были темы о чім писали сте товды Но видіте нашы
темы вели коли мы писали антифашызму проти німецкій то все то што
до войны іщы не было войны то была наша дружны звязкы наша
культура нашы пісні наша віра то што нас єднає Але до войны
мали сме таку ситуацию же єдны часописы на Лемковині то были як
говорили русифільскы москофільскы другы такы барз проукраіньскы нацийоналістичны медже нима были такы
барз остры і небарз гарды небарз культурны дискусиі А я вам скажу
то по перше так Види всі ті питаня треба як кажут розібрати
детально бо дутам є выдуманом то што росуфійскы загально сказали русифійскы чому
полягы русофільскє тому што они были проти Бандерівцю Тому суфіскы тому шо
они чытали радяньску літературу Ті казали што ті значыт бандерівці но бандерівці
так само як він Украінец то Но бандера Бандера женати был на
моі на моі подрузі Власні а єй маму учытельку замучыли в вашым
селі Так наші селі они вчыли Нащу бандере так тестю Нас в
селі бы вчытельку і вчытель Ой Госпой зараз прізвищы вже граф та
інслав ґраф Вчытелька була на заладі ту булата Май присілок та само
мало два присілкы та є О загадай Петрівка вот Я підчас вины
віна коли была окупация ясне я не был по стороні фашызму і
по стороні украіньскых нацийоналістів є не был Я был по стороні тых
лілых і тых східніх друзів Тому мене знайшли радяньскій представник запропонувал быти
розвідником я бстал розвідником дале фальшыві документы як же жывни в Силі
Так а в Ґорлицях жыв же там в гіздів кырдон переходил і
так дальше і так дальше но Але вертаме до журналіской як бывіме
не праці може а то таке было хлобі же кільку років сте
писали всяди о Лемках ус бы было може дивне же такы свобідні
сте то опубликували В Америці деси в Арґентині є Так свобідні совітскы
тоты часы Так думш Я о Лемках писал правду Пишал о Лемках
бы Лемкы были по сторині Совітского Союзу Як іх там не называй
але вони были під чысойни антинімецкы Антифашысткы тому они як могли так
сприяли партизантскым руху бы в нас помагали Тот то ішли пізнійше в
совітску армію так шыля епоха ціля епопея жебы показати ті куріня про
див як го не появили як гони ішли як то війна перешла
шо на ЛЕС Оцім найчастійше выписали в своіх публикациях бо было іх
тілько што найбільше Вас інтересувало з того О цім найбільше вам ся
подобало писати в тій лемківскій темі шыршій што більше ся подобало По
перше значыт я мене дуже захоплю наша культура наші пісні наші традициі
Но они такы были горячі такы были щырі такы были добрі взяти
дашы Навіт як різдло Христовы Як ходили повиче як співали пісні татож
така красота тож такій патріотизм то така любов рідній землі і пізнійше
Лемкы ты основна маса было там в окремі могли быти ріжні то
они сприяли партизантскому руху они не спринімали німецкого фашызму они як могли
так берегли себе культуру і дружбу з тым народом Украіны Русиі то
Дєшевіцкій Союзбу Так ше я посылал в ґазетах ше за Польсі так
і зато ше в тюрмі сиділ за Польщі всього два тыжни але
сиділ мене рыщували што Я мій брат старшій был в селі Листуношым
Він почта Булавончкы і гляньскы то сусіднє село Пізнійше він то і
я стал є на його місци Я ходил До нас наче в
селі были і вони приходили ім вони листы выписували і присылали замерити
сьо як приходили газеты то я ніж принести єм додому Ты я
прочытал А што я робил а були такы ше мені дуже подобали
Я писал редакцию від іхньой гімніі шы я не отримал такой газеты
Юни присылали І за тоты я пішол в тюрмі был два тыжні
што я о так неправду писал шыб мени були ти ґазеты Бо
я теж ту мусіл выдати аж вони шыодну прислали Якы ту ґазеты
чытали в вашім селі ґазеты Лемко ґазета Вісти львівскы по мойому но
я любил чытал Єдоречі я в добрых відносинах был з Поляками сусідне
польскы сы Лугончкы і ґільоньскы Там были они до речы они теж
до нас відносили Як нас был кермаш то они приходили до церкви
Як в них был кермаш то мы приходили до костела Тоє така
дружна была знаєте а там в них каждій неділі была торгівля книжками
пізнійше цукорками сьому Но і мы там ішли і купували тота дружба
так нас обєднувала Чого ся зачало во Львові Лемківскє Товарис чого ся
зачало Явто Но был уж давно хвор Лемковины Є то пізнійше хвор
Зачало ся то під Ловом в тым там ве найбільше переселили з
Лемків Будучы будучы в туристів до нас приіздили делеґациі з Америкы з
тым і приіздили делеґаци лемківскы Я з ними вішол в контакт відразу
А якы то дегациі Лемко Союз Там і молодіжна і такаі все
були А кым сте працували в Уталіті Директор Директором так Ресторану а
пізнійше был директор выл головою орґанізациі Ех А якы то были делеґациі
і якій то был рік же они приіздя Но приблизы Ту были
делеґациі ту пришол Лемко Сой Так делеґациі были приіздили на Украіну і
приіздили і ту Іразы стрічали урови так на чало з того же
были такы делеґациі і вы Юж з ниме бесідували і якы они
зініциювали ци Вы ций подумали ж добрі як бы ся Лемкы зберали
ци як то было Аче так по перше тоді почала ся борба
медже нацийонализмом і комунізмом Лемкы не были полі фашызму Они тримали ся
свого А тоді Я ж был як розвідник як на роботі мене
были контакты з Обкомом з когебезів зімили радили ся вся як ожыдавайте
іх запросим всюди туди но о так то все ішло На Яжя
і мене запрошує аж <unk> раз был в Америці В якых роках
<unk> тіп был на зізді Лемко Союзу два разы на музеях там
Жыли сте в Радяньскым Союзі і простому чловеку было дост тяжко на
то До Америкы а і до Польщы выіхати А вы мали такы
своі права том права том уж і я бывший як розвідник то
бы вданы были і в мене об компарті приняли в партю тоді
в сі ті розмовы ішли Пархія была заінтересувана жерезав пішол там Лемко
Союз так каждый вони іх запрошу але вони приіздили і гарно приймали
Всє то было мы від нас В концерты давали по підняты кни
і сестры байку были в Гомериці так коли без <unk> років выступали
все чогоси о тім ся не гварит чого си о тім Не
пишут тепер Были такы ріжны делеґациі і вы з ними уж мали
контакты і то они Они самы горили же зробте дашто якыйси Лемко
Союз во Львові Ци як то было з чого то пішло Было
не там Америці там інакше жытя інакше реальны справы ату В заалі
ішла мова про контакты між Радянскым Союзом і Америкою і для того
выкорыстовувати хотіли все шытити єму жыво Лемкы Поскількы то была еміґрация з
Стара Лемкы іхні діти внукы были на великых посадах І це же
начы сприялы тым контактам і чому пустим як я єхал туди мене
принимал митрополит православной Церкви в Америкы Принимали там в ґубернаторстві все мы
говорили всі про бєдніст про дружбу про то про антифашызм і они
і Лемкы тіжы там были орґанізациі них в них тых приізджыли до
нас Я не знаю скільк раз Делеґацвы пішли там выгворили же выступали
сестры байку а хто іщы з вами ішол тадель до Америкы на
тоты ріжны акциі на тоты зізды не зізды то были з Кыєва
а тудя был дин Чого зачали ся во Львові лемківскы товариство бо
хор то іщы в <unk> роках тот хор Лемковины был так ся
люде зобрали і такы якысы Нок товды ся зачали цілий той то
яву в тым в орґанізациі ту Тому шя як бывшый розвідник мал
контакты ЛіГ а тіж не мали то я ходил і а тові
вони давали Добро і мы робили Ну і Кросовскій тиж малы кус
контакты Може не там як не мал контакты але нічого зробил іх
іх Польщу посылали ґазеты статів все теж теж цінили ту роботу бы
він зробил тиж до Зограй мі ґлупови матур кус другочку жебы мі
то цую краювачком Заграй мі гут ма цілу го свыгику А ти
зоплоты Ей як рода Зограйте мі гуси зограйте мі богаси най сой
вид то цудо Ей злугів новы чосы Ей женив бійого ся маміонатового
лю Ей ґаздовы ня поді Зачал ся тот хор і якоси так
і в лубкомі тиж благословили Але тото саме то то то то
то то то то то то товариство Лемківщына оно зачало ся кус
пізнійше то о осемдесяты рокы юсь так оно пізнійше зачало ся А
з чого ся оно зачало бо оно было такє перше в Украіні
во Львові перше ся а пак вычало ся лей то все зачынало
ся ту в тым клубів села рудно Там вызачали кружок то і
так ішло дальше і дальше просто так ся зберали як своі як
родина ция Зберали ся дійсне як родина співали танцювали все Робили і
ся зберали і пак Думали же як бы тото было здокументуване статут
якыйси <unk>Ж А зачало ся то ту там було Тыяґіон Павло Юрковскій
Федір Нацик Мишол Котырга Стефан Стефан Куліньскій а Михал Доньскій подал ідею
жебы створити хурт все всєвс на тот час жыл в Польщі а
товды приіхал до Рудна і дал таку ідею Іпак Юрківскій зорґанізувал такых
люди Роман Соболевскій Петро Когут Федір Нацик Стефан Куліньскій Михал Котырга і
Михал Доньскій Любомир Олеснович тота бесіда была у ґазды Михала Котырґы а
потім пішли пробы тзв репетициі ґазды Кулика і там была може два
разы дале в клубів села Рудно Та хот То хвор А товариство
ся саме Лотове хоресо і хвор ту было і товариство Но але
офіцийні Офіцийно зареґістрували Нодбач Таж є то треба книжкы взяти пынайти бо
є не памятаючы Но але я то можна сой найти його якє
то чысло в якым році але Хто был при початку того хто
повіл же мусиме мати своє товариство таке офіцийне Нова товариств та ґрупа
яку втичыта выто всо і были говорили трудно схати хто перший сказал
але всі разом говорили всі всі было по душы і всі ставили
питаня Але хормо то такє то деси выступают Но то народны пісні
а уж товариство тосинале патріоты то одразу было одно і то саме
А як реаґували паркій на тото кєрівництво што Лемкы такє хотят от
вышли з ними бесідувати мали сте ріжны контакты як реаґували на тото
Бо вы тот радяньскій час в Лемках не барз ся бесідували Тому
же то были не тыж не така проблема была номер один в
державі Выли в тотім епіцентрі Вы тот чловек докола котрого вшытко ся
обертало вы власні тот чловек же знате од початку як то было
Вас ся зацяло і вы были Єдным з такых же ся не
бояли то што мы чытали ті призбы то вшытко патріоты То они
не тілько співати але і орґанізациі і все Влада была зацікавлена што
піднімати тому што то было антифашыскій рас і зближало з Польщыю Два
Загальна політка Но але в <unk> році уж о фашыстах не барз
такно ону нов Жыдія выістнували Товды як товариство Лем постало якы мало
ціли од самого початку Нє те ціли были одно значыт культуру своі
пісні своі то по другы контакты з тыма што лишыли на Лемківщыні
Все переізджали оті были пит основны были цілі Товариство було Туристу все
треба было робити з владою разом неокремо чому на мене підхвадили бы
я был в жорші там а до мене ся еліта партийна приходила
ме і лаху были з ними говорити І як сте з ними
говорили Тат просто відкрыто они до мене не могли премати претензий або
узвідных гродяньскій А до когоси мали претензиі в тых лемківскых питанях Значы
ны так не выходило бы мы так не было загальне якось то
трудно тепер то всього розказати Мы сходили во хор зробили хор пізнійше
товариство пізнійше в нашых ґазетах писали статі то все што сприяло антиукрантифашызму
Коли я перешол коли мене писали працювати в жорш коли туди Но
і так почал ся то ґрупа Лемків приходили знали мене одина той
мал колеґу а той мал то І до мене приходили в ресторан
Булю Хорошу І Лемкы ся баювали в Жоржі Так но то люкс
Выли директор того жоржа Та но директор былже старану пізнійше директор Жоржа
цілого готелю і ресторану І вам ся тото подавало Яком тота робота
Та ничо нормально Вертам до того Товариства Лемківщыны Оно ся зачало і
тоты люде то были великы направду патріоты котры тото зачали Ах то
были такы люди же ім то было миле то своє рідне дорогы
они ся зобрали они створили такє товариство Але што товды неофіцийні але
направду што товды хтіли яку мали ціль Вы хотіли бы мы любили
свою свою літературу свою пісню свою історию своі традициі своі звычаі і
то мы берили і при томы писали В Украіні были шансы жебы
тото істніло на нормальній формі жебы оно ся розвивало тота лемківска культура
ци Товариство Лемківскы Ци Фундация досліджыня Лемківщыны же они мали бы спрогукувати
І не лем тоты творіня такых форм же фестівалі концерты а іщы
даякы занимали ся лемківском культуром і бесідом занимали ся розвитком нашого жытя
Як мы жыли під час окупациі Австриі до Австриі то в прото
і ті товриствы стали собі завданя писати ту правдиву історию од самого
початку для свого поколіня жебы поколію передавати ті традициі ту культуру ту
таку любов до рідной землі до рідной віры предків жебы то передавати
молодым поколіням Як бы так можна ікоси окрислити Лемкы Всім ся одріжняли
што было такє же видно же то Лемку ментальніст натура лемківскы яка
характер Но як тобі сказати они притримували ся дійсных традиций своіх не
ішли міняти на ті сучасні католицкій другі Ты наш дух Дух минувшыны
якє в нашым нашій душі в нашым серці І мы то любимо
з тым жывемо і правильно робимо Ци то правда ци то неправда
же вы колиси говорили же хтіли бы сте дати свою бібліотеку до
Руской Бурсы то правда ци ні То не знаю хто шолбєсідувал Я
і до сьогодні говорю і з другыма нашыми друзя мешынам треба або
дідати дозвір від Державной бібліотекы шебы там зробили віділь лемківской літературы або
окрему бібліотеку бо то все пропаде Так шыя шыбуно може было было
в цілости даси была товна лемківска бібліотека тому што она абсолютно не
противрічыт Украіні не противрічыт другым так же отвоє факты істориі культуры Міся
здає же Лемкы нич не шкодят Украіні же можут розвивати свою культуру
бесіду то не значыт же якы розвивают своє зычы комуси шкодят То
вже політычні противрічы ріжні Лемкы не шкодят Лемкы патріоты свого народу свойой
віры своім всім но а тішы хотіли бы одна тих є одна
Є на Украіні бандерів ті котры рахуючы тоє шовінізм нацийонализм ворожнечы вони
Лемків ненавидят Бо Лемкы іх ненавидят вот всю Як думати Чого то
ся зачало такє бо якыси прикре ци то то то то то
то то то то то тоты орґанізациі были То світы же были
по селах робили таке робили же пак водили ся медже собом в
селі кєд было там просвіта там Товариство Кочковского были такы нездоровы конфлікты
по перше не было конфліктів меджеми Я вам скажу тут дісно то
же політичны ты амбіциі то были цілком непотрібны то між про світу
і чыхачковскым но говорили про науку про культуру але ти рахували себе
Русине а ты рахували себе Украінці мы тех ненавидим оті те то
політичны ты противріча якій не сприяли єдности народу Што тепер было артало
зробити жебы было тота єдніст Новєдні звідити зробиті треба шобы держава то
міле оцінити украіньска украіньска на Украіні і то выкреслювати ті фашыстскы ріжні
ци комуністичні там декі зостігы а дати дійшно право народу культурі розвивати
збогачувати одну в другу В <unk> році в Польщі в Словациі были
такы переписы де Лемкы ся описували яко Лемкы но ци яко Русины
Гварили же в Украіні тыж буде Така акция Як думате сой вартот
такє робити і як бы мали ся Лемкы вписувати як Лемкы як
Украінці ци як Лемкі і Украінці кєд бы было там місце так
ся вписати Нє та певно сьогодні мы не можемо Было бы нерозумно
зас сьогодні підняти питаня Лемкым рествориме державу все Тото мы частина Украіны
частина того народу той віры той культуры того всього Нам треба єдны
єдно быти на Украіні на Украіні повинны бути цінити сіті окремі якіс
там розпхы культуры навпакы берегти збогачувати загальну літры культур А ворухувати не
треба Тай не буде Я вам скажу то пройде час рігче чысто
років і ті всі шовіністичні то все буде перекрислене не буде буде
нарід єдиный Оле тото просто пропаде бо така едеасиміляция І мы вшыткы
Украінці Але просто не буде того скажу тото трудно сказати передбачыти сьогодні
трудно Я заєдніст і вірю што она буде што коли знаріт культура
піднімет ся на стількы высоко што ті всі такі найж брудны ті
то все зникне выкыне люде не будут з чым рахувати Добре Тото
што я можу чытати в книжках тото што я можу од когоси
чути а Вы были свідком того вшыткого Я мам перед собом жыву
історию То што я деси чытала чула виділа в деякых кінах а
ту я Сіджю і передо мном Свідук свідок того тото Жыве Е
ну тото можна діткнути два жывой істориі Головне треба дісно шыб дісно
написали ті люди які знают обєктивну правду без всякого швінізму Чи той
того ненавидит той ні пишіт правду обєктивну для майбутніх попові жебы вони
знали як то розвивали які были трудности і якій были вплывы другых
народів як си сили давили як Людей мучыли шебы люди знали за
што іхні предкы одні в Талергуфі Зыкут другі в Сибірі чы дес
там в Катині німецкых ляґрах загынули За што за што они никого
не вбили никого не рабували Никого нічого не однімали тіль мали свою
думку справедливче му я Вам барз дякую же вы посвятили для нятілько
часу Нє та е я я барз рада Я Вам дякую же
были сте з нами то была третя бесіда з Петром Кугутом А
тепер будеме ся прощати і до стрічы через тыжден