70% #2012 - 70% #12 Валерий Падяк (1 част), 21 IV 2012
Еп. 2012

70% #2012 - 70% #12 Валерий Падяк (1 част), 21 IV 2012

•

Опис епізоду

To odcinek rozmowy z Walerym Padyakiem z Użhorodu o języku i kulturze rusińskiej oraz o tym, jak nazywać i rozumieć region zakarpacki. Gość opowiada też o rusińskich klasach szkolnych, swojej pracy filologa i działalności wydawniczej wspierającej nauczanie języka rusińskiego.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте сем <unk> процент лем Нескрокого азо Станиславова Для вас будут глядати
ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталя Асатурян Слухайте сем <unk> процент
а будете мати цілых <unk> Витом Вас дорогы слухаче Днес витом Вас
не зустне словова Ци як то тепер ся назывут Іваном Франківском А
з Ужгорода І будеме ту бесідувати з Валерийом Педяком Жебы витати Вас
з Ужгорода треба было перше ту прити А од нас з Іванофранківска
треба іти цілу ніч колийом ци цілий ден автобусом Мам правда коляґу
котрий барз любит тоту місту ци як ту з Мадярска гварят варож
і на своім авті потрафит долекіти навет зо три годины Але я
ся бою сідати до його автак глядит страшні на його фраз возме
Чом тот уж город на мапі так выглядит близко а іхати так
далеко Но Богоры Бо Карпат выєдеме през головний карпатскій гербат гырбат котрий
тисяці років был природном границьом і державном тиж Днес то лем граница
медже областями ту за Просмиком за Хырбатом зачынит ся Закарпатска Облест Закарпатска
бо кєд смотриме з Івано Франківска то она за Карпатами Но кєд
дахто тамаль смотрит то выглядат же я Івано Франківску в Галичыні жыю
за Карпатами Друге мено того краю Підкарпатска Русь А повім щыро мі
ся не подабат ани перша ани друга назва Бо Закарпатя як за
Карпатами так і в Карпатах так і перед нима А Підкарпатска Русь
тиж не знам чом она під Карпатами І чом лем ту бо
і Лемковина і Пряшівщына тиж може ся звати і Підкарпатска і Карпатска
Русь Ей видите я не барз ся розумію в русиньскій істориі і
ґеоґрафіі тиж Але тото вшытко зна Валерий Падяк і не лем сам
зна але може і другых навчыти і з другыма мудрыма людми зорґанізували
на Закарпатю русиньскы клясы і діти скасявчат не лем русиньской бесіды але
і геоґрафіі істориі русиньской тыж вчат ся <unk> років Ідут до першой
клясы русиньской школы в десят років коли уж скінціли як ту Украіні
называют початкову школу Дуже о тотых русиньскых клясах уж писано бесідувано Але
направду то до першой клясы в цілим Закарпатю іде хыба сто дітий
не більше Неприязны до падяка і до русиньскых шкіль люде гварят же
кєд бы не помагал гамерицкій професор Маґоці оно бы не істніло Але
преці родичы самы вписуют своіх діти до русиньскых клясів Коли бесідувалам з
учытелями єдной закарпатской школы повідали мі же хотіли бы мати в своій
школі доброго учытеля котрий был вчіл русиньского языка Бо перше мали тоты
лекциі а тепер неє хотіли бы заасчыти діти свого То преці тыж
проблемы який фаховий рівен кваліфікация того учытеля Валерий Падяк направду дуже робит
вшыткого для русиньскых шкіл а він єст головом правліня закарпатского областного благодійного
фонда або інакше закарпатской областной надациі русиньска школа В своім выдавництві оно
так ся і называт выдавательство Валерия Падяка медже інчыма книжками выдає і
літературу для шкіл Пан Валерий єст фаховым філологом кандидатом наук і не
лем директором выдавництва а і лектором Інститута Русиньского Языка і Культуры Пряшівского
Університета і членом Світовой Академіі Русиньской Культуры Але для радия Лем фм
радо ділил свого часу хоц і мал пильну роботу рыхтувал до друку
нову книжку і ся понаглял жебы начас скінчыти Але тепер наю собі
повіст сам Валерий Паняк Добрий дікує Красню Тайлос Вітаю вшыткых слушателів радио
лем у Польщы Вітаю і з Ужгорода Знам же ви кте фаховым
філологом мате закінчену росийску філолоґію і пак Вашы заінтересуваня фаховишны ся до
праврусиньскых до русиньской філолоґіі і мате тиж дисертацию в якій тиж бы
ся хотіло побесідувати яка то была тема і што вам то дало
ци было вам то цікаве Кєд кус особы то сказал бы м
так же мы тепер той находиме ся но моєму выдавательстві котрый уж
робит веце як десят років Ясно і діло же пришол єм до
того не нараз учылим ся в шкулі жывим кус уж руді кус
усилі то значыт же усилі і з бабов луж уруді і з
батьками Учілім ся на Філолоґічному Факультеті і мушу повісти же уж ем
ся хотіл учыти на Філолоґічному Факультеті так то вышло же то был
Ужгорудскій університет уж якым мал го скончыти фактичну уж мал веце <unk>
років Пришло дашто такоє я ся зачал інтересувати русиньску культуру Яснує діло
же од самого дідства Я бесіду по русиньскій у нас ся ту
не запріщало у слі іншак і не мож говорити то значыт же
ушыткє говорят а нашой село та як другє села на Подкарпатю є
іх веце як <unk> русиньскых сел в нашому селові тоє село Ставне
Коло тисяці люди може маленько меньше тепір то значыт же не было
проблемы і з бесіду была проблема і з тым же фактично коли
я мал скончыти університет я порозуміл же єдаяка друга за котру ниц
це не говорит культура цілий етнос Русины і зато не мож было
дозвідати ся прочытати даґде бо зато не писало ся і фактично ніц
си не говорило І коли єм мал скончыти університета я скончыл університет
і так тоты казали з одзнаку значы же У то был <unk>
рік Коли я уж скончыл університет і такой нараз першый што мені
прийшло же дале учыти ся іти до аспірантуры скончыти аспірантуру мати по
собі дисертацию пак быти професором університетя т то значы же научний путь
Уж тоди в міні виділ ся як дашто перспективне але жытя воно
вшытко поставило на своі моє місто Ни про яку аспірантуру я не
міг думати бо перше я не был партийным В свому жытю я
ниґде не был ани єден ден партийным то значыт же уж тото
ламало многі моі пляны Але тот інтерес до Русинства він ня просто
гнал я ішол до Академіі Наук Інститута Украіньской Літературы ім Тараса Шывченко
Академіі наук жебы просто лем зафіксувати даяку научну тему над котром я
буду робити сам без аспірантур без вшытко Тота тема кіл означыти термінолоґію
днишнього часу То є русиньска література ХХ столітя у літературных контактах у
даякых традициях із культуром і літературу аналоґічном культуром і літературонолоґічного періода русиньской
літературы То значыт Пушкін і Карпатскій Русины Достоєвскій толстой Чехов і карпаторусиньска
література Я сам без аспіранту за сім років написал дисертацию самым з
гатижаком на плечю пішол до Академіі наукы заявил што я хочу засітити
дисертацию І в <unk> р фактычно уж розпадувал ся СС бо всяди
были мітинґы демонстрациі я бурнил свою тему русиньской культуры XIX ст котра
і стала фактычно основу дальшого мого жытя бо вона вызначыла многоє в
мом жытю Коли я зачал серйозну Робити в русиньстві я маю можност
низко походити обєктивно до тых проблем бо персі десят років то было
сидіня в архівах де я мал можност чытати русиньскы ґазеты XIX стлітя
русиньску пресу ци книжкы ХХ столітя або І половкы XX столітя до
ІІ Світовой Войны то значыт я увиділ як розвивала ся русиньска культура
в еволюциі яснує діло што робота в архівах вна має і тот
плюз же вы находите даякы рукописы за котры є може вони в
архівах а може по приватных архівах Але за котрі многі не знают
ци не здогадуют ся што вони є і так на світ Божый
я почал вытягувати рукописи Анатолия Кралицкого вызначного русиньского писателя Александра Духновича Не
так давно я опубликувал роботу котру я робил пятнадцет років рукописна спадщына
нашого вызначного єпископа Андрия Баціньского І поступну десяткы другых маленькых ци великых
вопросів язеных із русиньску культуру і з русиньскым языком і з русиньску
літературу і з етноґрафів поступну поступну формували моє віджыня той проблемы Хто
такє Карпатскє Русины ци то окремий народ ци то може даяка ґрупа
етнічна субетнос атле а так дале Низ фактично у мене є друга
проблемы тото што я <unk> років од <unk> років зберал треба передати
Другім жебы другє через книжкы через публикациі через лекциі в університеті то
значыт через перобічні даякє рок діятельство дойшло до молодых Русинів Зато то
што я несроблю оно повязано з тым же як тото што я
уж знаю донести до другых Чом сте выбрали власне росийску філолоґію Чом
не якуси інчу першу є што може не было то повязано з
даякыми москофільскыма ідеолоґіями нияк в уж роді дея жыл Поблизу была русиньска
школа однозначно з цілого района діти ходили до русийской школы то значыт
же я міг ся добрів орієнтувати іщы слом у русиньскій літературі і
культурі І то были єдным із тых стимулів чом я выбрал приміром
русиньску філолоґію філолоґічний Курс факультет а не украіньскій украіньску літературу ци язык
Хоц школі мосідували і по русиньскы і по украіньскы яснує діло што
русиньска бесіда на дакільку місиціва главно є в ліці бо три чри
місиці я жыл выключно в селі В одномоетнічному селі то значыт бесідувало
ся лем по русиньскій і нияк ємша я фактично одключал ся од
тых вшыткых другых языків і говорил лем по нашому по свому так
і зумнул бабка Ци дідик приказували говирили та якы з цимборами то
значыт же я пройшол тото сільскоє жытя я добрі знаю што такоє
заяти корову Я знаю што такоє косити траву ци там отаву Я
знаю што такоє роботы із сіном я знаю што такоє сюлб ліз
Што такоє іти на єфины ушытка робота ци накласти угінь гупец ци
принести дрива іти до дриваркы ци іти дустайню почыстити гній Я пройшол
тут і вшыткы роботы Я тото все знаю на практиці Од самого
самого я не знаю тых першых три рочкы коли я себе першый
раз зачал самоосмыслювати а дуже добрі тямлю то было на Різдво Різдво
в селові то дашто красноє То такоє красноє сято у Карпатах якоє
не мают другі народы котры уж пройшли тот етап котрі уж є
атиізувані Знайте было то так же ам того року нападал лице з
великій сніг І туту путь прокопали тако як бы сме ходили по
дикунках о копы кажут дикунків Ішли сме видіти як бетлеґемы пришли до
сусідів і там Ціливі фли єм а мы натягали ся до обуків
попозерати як вони там красно тоту выставу давут і раз отваряют ся
дві і беклегемы выходят што співают і выходят на ґрадиці той хыжы
деревяной хыжы а помедже них і чорт Е такого дзвоника тумал Он
виділ на самых маленькых діточок і мил се в бійці за нами
я позерал тікаючі позерал же он біжыт зо мну а я біжу
по тому снігу ни вправо ни в ліво не мож зблочыти А
сам собі кажу не дай ся не дай ся і такєм утік
оцьорта І што і думате же так уж втікли і то юж
на долго Знаєте хоцю повісти же каждый чловек самоосмыслює б своє жытя
Я думаю же є чул іх щастливый Бо многє што я в
свому жытю любил є робил із душу і ниґдем не чекал за
тото даякі награды Я просто хотіл тото зробити і рубил Хоті тяжко
мені было як каждому чловікови Главно в девяности років было тяжко коли
не было ниякой скоро ниякой роботы і треба думати захлібно сусной Але
поступно поступно многі проблемы у свому жытю я рішыл главно є я
ся не одступил той главной цілі у свому жытю І думаю же
то было правильно рішыня коли я заклал своє приватне выдавательство в ужурді
Яку літературу ви даєте Як книжкы котры може найліпше вам ся оддали
або може такы найважнійшы Ци такы же репрезентуют тото выдавництво Яка специялізация
яку літературу выдає кілько уж єст за тоты рокы выданой книжок За
тоты <unk> років мы выдали коло <unk> титулів То є добрий результат
Чытателю доста буде набрати падяком выйти на сайт Выдавательство жебы увидіти ушыткы
тітулы якы выдані за тоті посліднє <unk>літя в нашым выдавательстві Вызнаєте кажда
книжка она натілько індивідуальна што не мож нах казати но будеме выдавати
лем книжкы з русиньской літературы але книжкы з русиньской етноґрафіі Шыроко обозначыли
сме для себе же мы будеме русиньскым выдавательством То значыт же книжкы
з істориі карпатскых Русинів але то може быти лем книжка із істориі
грекокатолицкой церкви в карпатскому реґіоні то же є наша тематика а вец
це буде популярна істория карпатскых русинів В ушыткых реґіонах де жыют Карпатскы
Русины для нас доста важны і для того мы зробили і так
называний Дослідный Центр Карпатознательства при выдаватильстві Аґітувати і втягувати в наш процес
кликати до собі капцятий собі ученых поетів писателів котры нарабляют сю тематику
Так же так поступно мы можеме сказати бы были щастливі бо в
нашым выдавательстві были выдані книжкы і русиньскых поетів мушу повісти не лем
русиньскых поетів Подкарпатя хоц тых є більше але мы маєме контакты і
з Русинами авторами книжок котры жыют в пряшівскому реґіоні А вець у
Сербіі Русинівой Водины Ай што і батьваньскій діалект тіж хоснуєте ци то
переклады Приміром тепер мы пробуєме выдати книжочку Виджю ту Гаврііл Костельник найду
це на бібліотекы же писал Гавріл Костельник перше на батьваньскым діалекті аба
ся навціл і украіньского тоголицкого языка Мушу повісти што для мене войводы
на тырі доста близкій реґіон По перше што мы зробили таку ініциятиву
то была моя ініциятива стрічати ся з общєственныма діятелями і з русиньскыми
общєстными діятелями Войводны жебы мати можност одправляти до Войводны учыти ся од
русиньскых дітий Дніска мы маєме там уже студентів із Ужроды Мукачівы і
з нашых русиньскых сел котры уж учят сел в Воєводині то значы
же каждый рік я хож новой до Воєводны Єсной діло што тоты
стрічі в Воєводині то все стрічы з писателем єст поетом Я люблю
русиньску воєводиньску літературу ци то буде Дюра Папарґаі ци буде Гаврил Костельник
ци то буде Володимір Бесерміні ци то буде Наталия Канюх ци Наталия
Дудыч Ци многі многі многі другі імена типір єд ся Квоман Николя
Шанти котрий типір лем написал і тыми днями была промоция того нового
романа то значыт для мене і тота тематика доста близка В якійс
час то так мало бы быти Люди котрі роблят уєдному якомусь русинь
Они стрічают ся закладают творці асоцияциі корпоративы творці ґрупы Выйшло так што
єдного разу мы ся познакомили з професором академіком Павлом Робертом Маґучі академіком
Тороньску Університету і намітили про себе десяткы проєктів котры бы сме хотіли
реализувати у тематиці тематично і деся лем закарпатскых русинів І єден з
такых проєктів то є популярне выданя котре мы означыли як народний вид
книжка дотепір выдержала уж коло <unk> тис фалятків Русины є народ ци
етнос котрий в Европі уж нико не знає бо была епоха тоталітаризма
і кєд не позерати на Югославію бывшу де Русникы Русины воєводиньскє мали
права зачынаючы од костельника котрий мал можніст зробити ґраматику в році іншыкі
Руснакы ци то была Польща ци то была Чехія ци Словакія єдно
Чехословакія ци Румунія ци Мадяршін главной Украіны была заказана нацийональніст Русин То
значыт же світ нас уж рокы і рокы скоро пстолітя атрибутувал як
Украінці Мы хотіли зробити проєкт бо книжка Народ не виткєла на закарпатскых
Русинів але то проєкт не про нас Русників бо каждый з нас
прочыт возмету книжочку друг каже Йой та я у десят раз былше
міг бы м сказати закарпатскых Русинів чомі ся так так лем на
курто зробили І де є то єй книжкы в тому жебы цілий
світ гой Европа обернула ся до тоє проблемы же мы Руснакі Русины
русинькі руснацкє русицькє мы твій Жыєм якій жыли сме тис років тому
в Центральній в Европі Мы є туй мы ся не стратили мы
маєме своі лиця То значыт тоту книжку му видили зробили сме першы
два вариянты анґлийска і украіньска і такой нараз русиньска про подкарпатску дале
ясно і діло мы робили для про нашых сусідів Про Словакію на
словацкому по словацкій прорумуньскій світ по румуньскій єсной діло анґлийска версия іде
на цілий анґлоязычний світ так што звыпустили сме аж дві версиі єдна
котра вышла в Европі другу котра была пічатала ся в Америці в
Канаді єсноє діло прийшол частном треба зробити По хорватскій жебы Хорваты знали
же карпатскі русины історичны білі Хорваты то значыт много єй капцяє карпатскых
русинів до днешніх Хорват жебы в Хорваті май толерантно позерали на карпатскых
русинів котры жыют низко в реґіоні срем то як сусіды реґіона Воєводы
неісторичны реґіону Ай яй Яснує діло што нам треба было і дати
воєводиньскій вариянт той книжкы то значыт мы выдали і народны выдкє котра
выпущена на воєводиньскому русиньскому языкові Але то ся не конец Бо уж
готові єден з вариянтів по мадярскій а другій вариянт той книжкы ціскій
цільскоязычны книгы котры мы надііме ся же літім уж будеме презентувати як
туй в Украіні де помедже нашы Мадяры мыту маєме кород <unk> процентів
населеня Подкарпатя є Мадяры Так будеме презентувати єй і у Будапешті а
ціску версию будеме презентувати у Празі і єснує діло што будут выбереме
собі і другі даякі реґіоны в Чехіі може то буде бырно де
сут добрі громады де є інтерес докарпатскых Русинів Мы мусиме дякувати бо
є то унікально Приміром у Чехіі є Общество цимбурів карпатскых Русинів общество
Пшател Подкарпатской Руси то значыт же єст толкы істолкы інтеліґентных люди котрі
інтересуют русиньску культуру приходят туй на Подкарпатця Інвестуют гроші в туристичний бізнес
Подкарпатя проводят туй свій час но так бы м сказал што по
момому выдавательству по нашому выдавательству то є книжка котра продає ся найліпше
Обєктивно є толерантно є выданя котре пояснює што помедже другій народы Центральной
Европы сут Русины котры мают своі традициі там ся пописує якій Свою
культуру яку свою силу історию яку свою бесіду яку своі діалекты які
і фактично там вызначає си главні цілі карпатскых русинів Мы были бы
з вами фантастами або авантуристами кєд бы сме говорили но найбільша ціль
томати свою державу Яв з каждому я чытаю лекциі в університеті Я
даву ґлобус студентам і кажу Кілько на ньому держава бо не рахуют
кажут коло <unk> ціла земля то є лем двасто держав А кілько
етносів днис є на Землі Многі студенты ани не замыслювали ся што
на днишній ден є веце як <unk> тис етносів Мати свою державу
Не є пріоритет не лем прокарпатскых русинів про любий II етнос ХХ
століті дні народы были в другій половині Май успішні Они утворили своі
державы Зачали процесы кончыли ся процесы І світову войну Карпатскі русникы тоже
были успішні Бо куст териториі Европы был вызначений на южных схылах Карпат
як територия де Карпатскы Русины можут мати свою державу а можут не
мати Ци є то пріоритетом ужыткой культурной роботы Ніт пріоритет в тому
жебы Карпатскі Русины як писал Духнович Были вони тепер є і вони
мают быти іщы наймене тисяч років они мают быти вони мают мати
свой язык своі школы своі музеі своі театры Я не знаю што
своє ісі популярна музыка своі шоу што Своє жебы вони ся не
стратили помедже другі народы се і є сама главна проблемы І знаєте
што ниякыми політычными лозунгами тото рішыти не даст ся Кмы хоціме жебы
были школы а треба мати школы Кмы хоціме жебы діти в школах
ся учыли то треба написати про них учабників Кєд мы хоціме жебы
діти учыли ся по учемниках то треба кодифікувати ґраматику кєд мы хоціме
мати кодифікувану ґраматику мы маєме мати <unk> поетів писателів драматурґів котры будут
як тота знаєте вода у потоси камін тоці да каждий поет воточує
русиньскоє слово то значыт то што мы маємі робити Выдавательство якраз не
цілене на тоту гой спада до серед по царса тройопі нам по
лем буса пеця тю дали по нас поті ся не подилия вылюбы
тияны любити Я розарвила зірва погоді то на слоці звеся на дорама
залея ми любит пересія розпадат осереды паса бусат при котры роби кодом
кусаты а моє рамыя Кы є мотия Змілим ся варити парафопасия То
были гудакы гудакы з закарпатского села Нижнє Селище А тепер на тым
місци мі бы ся хотіло перервати нашу мудру офіцийну бесіду спомином пана
Валерия Падяка Оповіл мі тото коли інтервю гы ся скінчыло Том Я
дуж доста дубрія зостал той період <unk> года коли я полна Вроцлав
Познань Зелены Ґуры Схова Лешну Одар по тых вшыткых териториях де я
міг видіти тых людей котры были в выселені То мам народина деси
тых реґіонав ге Зелена Ґура І тепер жыют уж Бо мамін брат
хотіл жебы я ішол жыти там он мали был ґутнік у тому
у ґутник є такій варож лоґул то тепер воєводство Льнові І хотіл
жебы я ішол там жыти ной бо я повіл же я там
не піду жыти хоц мов ци хыжу і никому было передати ту
хыжы ну як старшы же двоє О так же они уж практично
вшыткы поумерли але о тоты <unk> році коли я ся был в
школі ся учіл я ся виділ тото я виділ тото психолоґічний портрет
як тото было фактично мы три рокы робили візу лем на четвертый
рік нам дали візу зробили вшыткы каеба входили і рейонне і лем
не тылькнет лем так тот список вшыткы хто дакого в тюрму давали
ци ніте так то є перше наконец подавали ся документы дворі і
все вертали ся на <unk> <unk> місяц назад і казали ном же
дванадцет місяців прошло то же неактуально назад пишіте же чыты рокы зберали
си Ну а як ішли сме тамтам же отиц казав же ідеме
на ціле літо Взяли сме за три рокы тому ти одтутину як
серплицю просоюзні одпускати як ты серплицы але як ішли сме до родиців
то все приішла даяка друга родина родина ци просто даякі іх сусіды
до нас стрічали ся му там сиділи гостили ся дале вони выдумували
же они хочут повести нас до своі сестры до своі братках же
сме зо три місяці ходили сме по тых і было што єсти
пити бо каждый раз тем нас брали везли туди Там уж была
гостина і з цілого села пятшест родин схладили ся Співали там вшытко
о тото говорили і лягали там спати на другє рано же приходили
дальші то же брали разы дальше то не была родины на <unk>
процентів то были просто чужі люде Але у каждому селі жыло лем
три родины котры могли себе ідентифікувати як Украінці ци як Лемкы не
могло быти веце як штыри родины То значыт же у тому великому
селі они были лем така мали маленька то а і не мали
си шанс ходити до нас дакі мали бо даколи мы ся стрічали
з Поляками уже туди Полякы ходили на тых своіх автах аж пробували
ту і на льво ходили на бізнес такоє всяко Но но то
інтересной што я тото все виділ у тоты часы Ур так было
інтересном бо знаєте Но то было пройти цілу Пульсю атуди ся знаєте
як пришли сме до Перемышня О Перемышлю рано пришли сме сидиме на
вокзалі аж до Сім вечра буде лем єден поізд іде аж на
Вроцлав Кракою треба выступити з єдного поізда по тот што іде на
Вроцлав то комплікувано є то было вшытко Я памяталу Перемышль в <unk>
році то было што страшноє тоты як по войні было ся забите
Перемышлю то красний варож поціщений такє пофорблены Як то маме родина была
То тиж они підпали під акцию Вісла одкаль была тота родена Бо
тото село де вы ся родили то ту на Закарпайтю А як
они там трафили то не мало нич обшого Ісла Бо мене по
віцьовій ліниі вшыткы куріня ту діду один дідо друг протопрадіду другій прадіду
А у мамы фактично мішаноє куріня І дакой з родиців был мы
ниц не знаєме бо мати моя у два рокы лишыла ся сирото
округу псио значы нич не знаєм Першый раз я виділ фотоґрафів свого
свого діда уж десу <unk> років коли я уже мал двац років
я десу дакых да далекых родиців найшол то Но але по маміні
лініі знесід кєд дако был у родині як шляхта шляхтиць польскій шляхтиць
то вшыткы хлопцікы мусили ся записати Поляками так влада записувала а вшыткы
дівочкы записували ся за маму то знач мамы на нацийоналіст Коли ся
было по ІІ світовій войні то ушыткых люди котры ани не мали
нич до польской ани по польскы говорити скоро не знали вшытко мусили
выіхати гет для того жебы як Поляків Іх примала Польщы вони мусили
хотіли выіхати ци не хотіли вони мусили выіхати а на іх місто
мали приймати выселеных Лемків тых што были в переселені То значыт не
операция Вісла а <unk> рік І хлопци молоді хлопци котры мали <unk>
років може меньше просто як дітей мусили выіхати і жыти у пульсі
Ясно і діло што в <unk> році ім было по <unk> років
по <unk> років всякє были єден был О тым робоці другій мал
свой бізнес уже мал свою ферму што для нас было чудно бо
мы тут лем колгоспы были а він уже мал свою ферму третій
был зробил карєру у міліциі то значыт был уже якым з полковником
Не мушу повісти же у файті все в нас были люди як
правило або мінімально то были учытелі у школі А як правило то
были люди інтеліґентні то значыт така файта же даякых такых у нас
ну як то кажут всі были і то кажды каждому поколіню то
было так Файта ту на Закарпаті так называют рід родину Но так
же по маміній ліні то мене така о траґедия што мы Практично
ани ниґде сме не виділи я не виділ свого діда Я не
виділ свою бабку Я понятя не маю я просто знаю же ім
было приписано же у неє же мій дідо є польскій шляхтиць Автоматично
як польскій шляхтиць вшыткы діды то з мойой мамы вшыткы браты мусили
быти в Польщы тобто міняли іх насельни Так же отака траґедия Но
сме як ішли видіти своіх браців то мы попали як раз туры
тот реґіон де як раз были выселені Лемкы То спілпала але вони
тримали ся всі вєдно я мушу сказати же і мы пройшли через
тото фактично той власти не была заінтересувана жебы мы ішли в Польщы
видіти тото Такых ся як кугут міг ходити бы він бал даякє
там своі тоты офіцийні інтересы да влада дозволяла такє А мы што
мы прості люди власни хотіло то значы <unk> років мы не могли
іти туди Но коли сме уже першы раз пішли я пак ходил
дас <unk> або пят разів Виділ тотой соміса то так любило Але
я виділ тоту ностальґію Я виділ тоту ностальґію же як тоты люди
выт выни допосліднього вничали лем зо столом першы раз познакомите так сак
а дале вже знаєте як маленько випили уже маленько руславли ся і
почынали і плакати і співанкы співати і розказувати же яка ту несправедливіст
же іх там уж присти же я вернул ся з того І
з пульсі цалком інчы кым чловіком то я почал з мі было
шінадцет років посял здумат Боже сут такі проблемы за якы я ся
ани здогаду ни на радию ни в телевізиі прото нико не говорил
Вы ци розумієте же як то може быти же якій проблемы скрывают
ся мы же все знали кулько Американци доставут гроші Іщы такой холодны
вывойны все ідеолоґія А тото што мене брало за жывоє зато не
мож было говорити І так якшнат років є ся познакомил із проблему
операциі Вісла але практично ся познакомил бо три місяци жытя помедже Лемків
Якразу там в тых реґіонах главно то было коло Зеленой Гуры во
не цалком інчык Я почал позорати на тоті проблемы а повернул єм
ся туи а ту цалком інчыкє проблемы знаєте ну Прадідо был муй
Американцьом Американдуч То значыт руснак котрий выіхал жыти в Америку зарубляти гроші
зарубил гроші і вернул ся ту Был вызначным такым важным чловеком <unk>
років был старосто нашого села Село мало свою сольницю Можете представити же
од нас на першый жебы іти в нашому селі было сольниц Была
культурный центер была желізна дорога была асфальтова дорога через село то село
величезной великє село домінанта на другє села котрий ся сім сел А
вон пришол з Америкы ну што купил землю поставил хыжу На схіжы
такой на річці уж стояли Купил вшытко <unk> років был старосто села
єден з май такыхну авторитетных людей в селові Ма тут приходит радяньска
власт і не знаєт што з ним робити бо у нього тілько
землі же он підпадає по куляк І фактично вся дальше його жытя
то фактично же його выдавлювали з землі пак заберали тоту землю пак
до тюрмы пак выпусцяли пак другій раз до тюрмы пак выпусяли пак
третє разовы і у нас была така традиция у родині же за
тоту нику не говорил Нам дітям медже собом може говорили но нам
дітям нику не гру Але куфри дід знайтеш куфры з котрым Америкы
пришол де были вшыткы його облиґациі позичкє банківскє переписка з банками переписка
з Америку переписка з родицями котры пішли в Америку тому селі вшытко
тото было на подіі Я як хлопцю котрому никудсь не говорили але
в літі є любіл тото баба ня все пустила я ішол напід
Постелили м недалеку пляхту я собі там чытал позарал книжкы і одкрываю
тоты куфры і ціла істория нашого рода фактично через тоты куфры Я
хотіл подумати же штусьту не то зрозумієте но як ту такый в
гый бывызначний чловік руси мал землю заробил вшыткой а вмірал як жебрак
тому вшытку позаберали фактично Двоє дітей умерли з голуду подцяс ІІ Світовой
войны бо не было шы єсти Рускы забрали вшытку землю по ІІ
світовій войні Забрали і малі свойой землі не мавіст ниякой державной пенсиі
Кід не маліст державной пенсиі не малі землі Што было оцінити умерати
Істория Я так і написал книжку я тепер ся буду єй выдавати
вона выйшла журнальный вариянт назывет ся Америка мого прадіда де я описал
цілоє жытя мого діда дід был близкій нину близкій ци не близкій
но вєдно жыл і з звідцьом Енді Варголя В Гомстей VТo<unk> то
низка тує пригород Варша Пітсбурґ у Пенсильваніі І они вєдно там як
то кажут людины тот самый час робили на тых вшыткых на Шахтах
то вшыткы можна сказати же я то вшытко тоту історию я тото
знаєте раз воно пришло до мене теоретично лем через родину Через такы
даякы артефакты а в селі Боже заварил жебы тото говорило ся одкрыто
Бо тоты писма што приходили з Америкы ту нам приносили вже такє
потерті же нам казали то писмо пришло з Америкы одкрыто Ясно і
ділу што міліциі же чытали вшытко і позерали тото а пак давали
знати же мы чытаєме вашы пісня Я б не пришла словоня Да
люде мой лядуче вольну призора насут мой даю то мой даю оче
дереволь мой безона ту вой Як бы пришларта рукова Совіт <unk> іщы
ємра Як почали хлопці Спали месо з роты роди на поливате лем
за па А деса заплац моє лібры А друга заплас моря єс
а третя запласти запа А тепер вертаме до перерваной Бесіды до днешніх
часів Може бы м сказал іщы главноє за єдну з найважных книг
якы были зроблены выдавательстві за послідній час То є енциклопедия Карпатскых Русинів
котра має специфічну назву То не просто енциклопедия Карпатскых Русинів бо кєд
люд чловік возме і увидит титул той книжкы на писмо Енциклопедиі Істориі
і культуры карпатскых Русинів то главной і можна дякувати тым нашым Авторам
котры пришли в выдавательство і котрі зробили мы вєдну зробили енциклопедию главне
під редакцию професора Маґучы хоц є коло <unk> авторів котры писали своі
тексты до той енциклопедиі І выдавательство взяло ся за тот тяжкій проєкт
тяжкій бо малі народы не мают своіх енциклопедий Русины унікатні в тому
одношыню мы на пальцях помеже тых <unk> тис етносів може ме назвати
на пальцах єдной рукы може дві рукы максимально Назвати мелі народы котры
мают свою енциклопедистику Русины успішні Вони мают свою енциклопедию І тепер наша
ціль Мыі видали уж же енциклопедия вышла ясна річ Дякуючы тороньскому університету
і академіку маґу ці вона выйшла по анґлійскій вона выйшла тепер на
єдному з славяньскых языків В кірили мы вызначыли же то буде украіньскій
язык така вышла по украіньскій тепер мы маєме ідию зробити єй на
єдному з славяньскых языків але тоты языкы котры хоснуют латиньскій язык то
значыт буде то або польскій або ціскій і на конец она має
выйти на кодифікуваному карпаторусиньскому языку і то буде Послідня четверта част того
ґрандийозного проєкта той Енциклопедиі Істориі і Культуры Карпатскых Русинів Головне не забыти
ани за одного маленьку ци велику русиньску діяти яку робил на історию
і на культуру карпатскых Русинів Згадати за нього в тій енциклопедиі дати
му характеристику і вызначыти його місто у тому пантеоні карпаторусиньской істориі і
культуры Ну а ясноє діло што я не знаю кілько бы ся
сунам треба было з вами стуй бесідувати жебы за кажду книжку сказати
Але мушу повісти же кажда книжка в выдавательстві то є окрема бесіда
то є окрема істория Але выдавательство успішно бо до нас ідут люди
І коли мы зацінали з вами бесіду выказали же найважну є ісі
продати книжку Вы знайте выдавательство Зачало робити тоди коли забыл період ренесансво
русиньству Зато фактично книжечкі якій мы зачали выпускати мы скоро не мали
проблемы і з іх шыріньом люде самі деклярували інтерес дусиньство і брали
тоты книжочкы А днис выдавательство котре уже має колосальний опыт роботы Бы
знаєте музынали на языкові котрий не был кодифікуваний ан не знали сме
як бы ліпше написати сяк сяк ци сяк бы мы могли орієнтувати
ся на даякі ґраматикы <unk> років сороковых років атле Днес мы уже
маєме даякы конкретні наробкы у тому одношыню выдавательство може робити і мы
декляруєме себе як русиньскє выдавательство зато мы клічеме і чекаєме в наше
выдавательство новых і новых дальшых і дальшых авторів жебы вєдно робити на
історию культуры Бо то є главна ціль наше выдавательство як є фактично
Мені ся видит же робит своє діло тото што думали робити в
русиньскому світі то велика част нашого жытя выдавати русиньскы книжкы але іщы
тепер єдна част нашого жытя то выкладе в Пряшівскым університеті Так уж
два рокы я люблю як лектор Інститута Русиньского Языка і Культуры Пряшівского
Університету котрий раз одкрыл бакалярскоє одділіня а дале і маґістерской одділіня і
но котрий каждый рік записуют ся дальшый дальшы студенты В інституті вєдной
своіми колегами а мушу повісти же моі колеґы то є все то
професийональы академічні працовникы Я чытаю такы курсы як Істория старшой русиньской літературы
то значы <unk> столітя Е чытаю курс новшой русиньской літературы тото што
повязано і з процесом будительства серед ХХ ст до може <unk> років
Є чытают даякі другі спецкурсы студентами на першому другому третому тепер же
і дальшый курс буде так жед то значыт же я мужу днис
студентам робити і давати ім тоту інформацию ци тоты інформациі котры я
даколи зберал для себе коли робил над свою дисертацию єснує діло же
того материялу нам не выстає його мало так же як выкладач єснує
діло што мусиш каждий день кажду минуту робити над субу Ну єсной
діло мыхоці ми так плануєме роботу жебы студентам было і інтересну і
же было ні Мали даякій практичний інтерес приміром тепір і студентами третього
курсу мы рішыли зробити підготовити Для чытателя роман Марко Шолтес роман котрий
был написаний в <unk> рокы вызначным русиньскым літератором лексикоґрафом паном Кубиком отцьом
Кубику котрий жыл в Америці і выдал го некриличными буквами Але по
латиньскым альфавіті Перше того романа уж практично не є бо він ся
уж розышол а мы рішыли го транслітерувати на Кырилицю І от сьому
ліці ми уже будеме Роман выйшол у трьох книгах то є роман
я бы повіл як за характеристику саґа за єдну русиньску родину або
єден рот русиньскій котрий та істория того роду котра тягне ся од
силы давнины так і можне видіти як становліня до героя Як мы
рішыли студентами же мы в рамках русиньской літературы зробиме транслітерацию то значыт
же тот текст поправиме Перепише ме на тірилицю І в ліці ци
може на зачатку вже в ся році в <unk> р на осінь
плянуєме выпустити першый то тритомного романа Марко Шолтес І то буде Думают
добра така візитка Інститута Русиньского Языка і Культуры Хоц моі колегы тоже
много роблят і єсноє діло што выпускают і думают за кодифікацию русиньского
языка і за укоріниня русиньской бесіды у русиньскых школах Но Словакі думают
за то же бы дати комплекты учебників до каждой одкрыє ся русиньска
школа в єдному селі на Словакі Значы діточкы нараз мают достати цілий
комплект то неєден ученник цілий комплект для першого для другого то так
дале так дале То значыт же В сьому пляні назад мушу повісти
же я майже щестливый чловік бо даколи я коли м ся сконці
університету хотіл іти у науку так мені ся віділо досто серйозну я
все думал же перше є што на што ты ідеш для того
жебы ся научыти і дале учыти другых І тепер я маю тот
шанс котрий не можне лем шанс робити в інституті Русиньского Языка і
Культуры Пряшівского Університета Мушу повісти же то має іщы єдной досто важной
значынь Ужгруді іде борба за одкрытя хоц лем кафедры русиньского языка і
літературы в ужгрудскым університеті Влада бльокує єй многі котры себе тримают як
антирусины кажут А нашто вам кафед русиньского языка Є кафедра украіньского языка
А яка то може быти кафедра русиньского языка Ото што в Словакі
продуктивно функцийонує уж не кафедра а цілий Інститут Русиньского Языка і Культуры
є добрым доказом і добрым образюком про інтеліґенцию Подкарпатця і цілокарпаторусиньску світу
і в Украіні для чыновників од влады же може быти кафедр русиньского
языка і літературы Вона строіт ся на тому на тых основах на
котрых строіт си Любаінскадра ци то буде в Новісадскым університеті ци то
буде в Ніриньгайскому університеті ци в Пряшівскым університеті де уже сут одділіня
а вець катедры русиньского языка і культуры Мы бесідували іщы долго Коли
єм просило про стрічу то пан Валерий гварил же найде для нь
хыбыль годину вільну не більше Але яко каждий чловек котрий зна і
любит свою справу міг бы оповідати о выдавництві о школах о культурнім
жытю Русинів аж до рана нихто бы не годен был гы спинити
Но але мы мусиме спинити бо наш час ся кінцят А обіцюю
Вам же зас придеме в гості до пана Падяка Іне лем до
него ту на Закарпатю дуже єст цікавых люди а на тім мушу
ся пращати з вами до стрічы за тыжден Слухайте сем <unk> процент
лем на Скракова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого
шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете
мати цілых <unk>