70% #2012 - 70% #13 Валерий Падяк (2 част). 28 IV 2012
Еп. 2012

70% #2012 - 70% #13 Валерий Падяк (2 част). 28 IV 2012

•

Опис епізоду

To druga część rozmowy z Walerijem Padiakiem, nagrana w jego wydawnictwie w Użhorodzie, poświęcona działalności rusyńskiego wydawnictwa i jego pracy na rzecz edukacji. W odcinku omawiane są rusyńskie szkoły na Zakarpaciu, ich bardzo ograniczona liczba, brak państwowych szkół rusyńskich w Ukrainie oraz to, że takie inicjatywy utrzymują się głównie dzięki sponsorom.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте <unk> процент лем наскракого азо Станиславова Для вас будут глядати ріжного
цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент а
будете мати цілых <unk> Дорогы слухаче видам вас зас ту при мікрофоні
Анна Кырпан Ви чуєте же зачынаме все разом Наталка Стурян і я
же разом рыхтуєме інформацию для вас а ту чуєте же при мікрофоні
Анна Кырпан Но а де тота наталка Наталка єст Наталка єст но
она ма дуже роботы в нашым областнім радию де мушу повісти дост
часто робит передачы о Лемках і добры передаці Але скоро даст ся
чути і ноталка а днес іщы я з вами буду бесідувати но
і не так я як наш гіст котрого сме чули Минулый раз
Валерий Падяк Дорогы слухаче може вы слухате тотых <unk> процент і мате
даякы мысли дашто ся подабат дашто ся не подабат а дашто бы
ся здало ліпше зробити то прошу глядати ня на фейсбуку і смілю
мі писати Лем не можу обіцяти же одпишу без омилок то уж
мібачте бо є ся не вчіли лемківского языка так ня взяли зімали
зопхали до того лемківского радия то мушу якоси до Вас гадати Хоц
не знам языка перфект Мам надію же слухают ня і Лемкы в
Украіні то прошу мі писати тиж кєд знате когоси з кым цікаво
бы было побесідувати і не лем старшых люди Кєд напишете же дахто
єст такій цікавий же можна зробити даяку передачу цікаву ну то прошу
раду придеме до вас То такы ріжны справы орґанізацийны а тепер вертаме
зас до Закарпатя ци то до Підкарпатской Руси до Ужгороду Сідиме в
выдавництві Валерия Педяка і далі проводиме нашу бесіду То друга част нашой
стрічы Першой части гіст нашого радия оповідал вшытко о выдавательстві Валерия Падяка
то уж не буду більше о тым ґадати бо можете слухати з
архіву першу част нашой бесіды а і найти в інтернеті сайт Сторону
того выдавництва Тото русиньскє выдавництво выдає уж сме горили о тім і
книжкы для русиньскых шкіл Русиньскы школы на Підкарпатю то іщы єдна справа
пана Падяка Він єст головом правліня Закарпатского Областного благодійного Фонда Русиньска Школа
В Украіні неє державных русиньскых шкіл державны школы сут украіньскы но там
де мешкают більше напр Росияне Мадяре Словакы ци Полякы то сут і
росийскы мадярскы словацкы ци польскы школы ноправда чуле єм і нераз то
чулем же наприклад в тоты словацкы ци польскы школыт не лем Словакы
ци Полякы бо тотых діти єст мало ведут до тотых шкіль своіх
діти Украінці Росияне тоты же хотят жебы іх діти знали ріжны языкы
і може пак выіхали студиювати або і жыти до Уніі Европейской То
державных русиньскых шкіл неє просто в даякых державных школах діти ся вчат
русиньского языка і інчых предметів по русиньскы факультативні Такых шкіл єст барз
мало В тотім році як повіл мі Валерий Падяк в них вчыт
ся разом лем <unk> учеників Каждый рік в червцю од <unk> до
<unk> учеників достают атистаты де написано же скінціли русиньску школу Правда тот
документарачы символічний бо Украіні хуснуєме лем атистаты выданы в державных школах Пан
Падяк повіл же на Закарпатю єст <unk> тис діти шкільного віку котры
сут його зданьом етнічныма руснаками а з них як видиме ся вчат
по русиньскы лем <unk> тисяч Но і навет тото істнує лем на
грошы спонсорів В незалежній уж <unk> років Украіні влада ниґда не гварит
о Русинах яко о о о о о окремім народі Але кєд
посмотриме з другой стороны неє репресий як Радяньскым Союзі Каждий може гадати
што му стрілит до головы ци вписати свою дітину до русиньской школы
Істория з єгумостьом Сидором його арештом сто раз переповідана в інтернеті всяди
не єст типова А отец Димитрий Сидор при цін не єст типовий
пересічний чловек і священник Єст барз активний не лем яко отец духовний
парох а яко політичний дієц Але назагал то никого не арештуют зато
же деклярує што єст Русином принаймні лем зато никого не арештуют Тыжден
тому скінціли сме нашу бесіду на тым же вартало бы і в
Ужгородскым Університеті зорґанізувати катедру русиньского языка но на разі іщы то неможливе
А перед тым горили сме о тім же Валерий Падяк мал выклады
в Пряшівскім Університеті То звідам ся гученикы тотых русиньскых шкіл на Закарпатю
мают даяку русиньску перспективу Ци може даякы з них ідут штудіювати до
Пряшова до Університету Інститут Русиньского Языка і Культуры в то преці не
так далеко Добридінь Красновітайва Вітаю і з Ужгорода Перше што повіл бы
м за русиньскы школы Чысло тых школ усе ся мінят бо держава
нияк не фінансує тоты школы іх утримуют русиньска громада Фактично через світ
меценатів і спонсорів мы удержувати І на другій рік уж мы будеме
мати десят років як на Подкарпатцю суть русиньскій школы і система русиньску
ошколованя Інтерес русиньской освіты по селах є доста великій Прошу повісти в
якых то пунктах ци де найбільше діти і родиця хотят жебы были
русиньскы класы Я бы повіл так де учытель має активний там усе
більше шкіл Бо учытель заведе школу до свого села уж тото відєц
другому селі вони тоже хочут завести шву шкуль Фактично жебы рішыти ту
проблему нам днис треба жебы функцийонувало мінімально <unk> школ на Подкарпатю лем
на Подкарпатю мы не маєме такых гру мы можеме удержумати од <unk>
до <unk> школ На днижній ден в най місяц <unk> р мы
маєме <unk> русиньскы школы котры функцийонуют то значыт же тут такы нормальны
школы і в діти можут факультативні учыти русиньскій язык Ай но є
напису іщы даякы предметы на русиньскым языку Перше што мы вызначіли для
себе же то є <unk> рочна школы не даст ся за єден
рік вылучыти тоті сім дисциплін котры ся учат у русиньскій школі Главноє
то є русиньска бесіда русиньскій язык другє то є Істория карпатскых русинів
Дале карпаторусиньска література зачынат ся з майпростых форм уроків чытаня де діти
з чытанкы чыталтів скончат ся тым што діти уж системно лучат творчіст
даякых вызначных русиньскых поетів і писателі Яснує діло четверта така дисциплина то
є ґеоґрафія Карпатской Руси Діти мусят ся урєнтувати в тому світі де
жыют Карпатскы Русины Дальшы три предметы вони єст главні але вони то
же є у нашому пляні то є етыка русиньска естетика і християньска
мораль То значыт же діти доставут о світу комплекси І до нашой
школы є інтерес кід мы просиме жебы до кляса записували ся <unk>
діточок тода коли мы маєме проблемы бо до кляса запише ся <unk>
діточок і мы не знаєме што робити бо фактично мы не може
мі одказати тым діточкам берем вшыткых але єснує діло што з той
самой главной Русиньскє общестны орґанізациі не мужут з собу свою роботу свойом
енерґію подмінити цілу державу Украіны мы лем даєме імпульс державі Украіны же
на Подкарпатю можут быти русиньскы школы бо туй жыют карпатскє русникы Русины
то значыт держава має обернути ся ліцями до нашых русиньскых проблем в
Усвіті Мы не просто декляруєме же мы одкрываєме русиньскы школы мы хоціме
доказати же діти котры ідут русиньской школы мают Дає ку перспективу в
свому жытю Через што Перше што система освіты то і сі і
многы другі акциі мы маєме своі футболови чемпіонаты по русиньскій мы маєме
конкурс деклямациі ім Александра Духновича Мы маєме раз на рік фестіваль русиньской
співанкы Червена Ружочка Наконец мы маєме і таку туристичную акцию як криміниц
де мы сходиме ся на граници в сям році уж буде пят
років як мы ходиме на креміниц Ясноє діло што то што мы
дає мєдни то лем капка у морю мы не годні дати ужыткым
русиньскым дітям освіту Але то што мы уж даєме і даєме атестат
і не лем тото важне же мы одкрываєме дітям низка перспективу Нашы
діти можут дальше іти учыти ся до русиньской ґімназиі У Сиві циту
уж варож Рускій Кєристур у Воєводині і лже даякі з них схоснували
У Сербіі Гайно і нашы дідочкы котры туй учат ся русиньскому класі
в пятнадцет років можут записати ся до русиньской ґімназиі у рускому кєристурі
то не так далеко одновісацкого університеты Дале у них ся одкрыє перспектыва
Учыти ся в Новісадскому Університеті дає ціле одділіня русиньского языка і культуры
а і сут тепер такы дітижы авсяйнує на першому курсі ґімназиі і
на другому курсі ґімназіі і на третому курсі ґімназіі дальшый етап выпускникы
русиньской школы можут іти ся учыти в університет До Пряшы то значыт
там де я чытаю лекциі уж прийдут студенты з Подкарпатя ат не
проблема тяжка бы днис учыти ся в Европскому університеті то значыт за
рік треба поплатити Приблизно <unk> тис евро то є про выпускників з
Украіны велика проблема Але у нас уж є договореноє што буде специяльна
проґрама про тых дітей котры будут платити од той сумы скоро лем
<unk> проценты то фактично уж є реальна сума жебы діти ішли учыти
ся і з Подкарпатя і не лем з Подкарпатятя Бу добрібы было
жебы такі інституты ішли діти із Воєводины і з Сербіі учыти ся
же може бы Лемкы і з Польщы ішли учыти ся є шанс
Быворити же в русиньскых класах програма єст на пят років З якого
віку точ будеме говорити же система освіты є така закладна школа Дальше
неполна середня школа то значыт же од <unk> до <unk> класу то
што мы говориме в Украіні діти учат ся в русиньскій школі на
тот час они по селах Добрі говорыт по русиньскы же можут чытати
писати на державному языкові украіньскым мы даєме єм учебникі ясно і діло
же мы мусиме подготовити тоту систему учебників Жебы вчыти то учытеле мали
бы знати як тото робити і мати з чого выкладати тото і
мали бы быти вшытко прирыхтуване і нормальні і мало бы быти ліпше
як державна школа жебы конкурувати нормальні мы не маєме професийных учытелів котры
мали бы зо собов діплом выпускника русиньского університету жебы мали специялізацию але
ушыткы нашы выкладаці то є учытелі учытелі тых школ у тых селах
то значіт каждой з них має діплом за высшу сві ци філолоґ
ци історик ци з конців ґеоґрафічнує ци даяку другу світу котра фактично
є требну у середні школі Тепер професийональна база учытелів Перше што мы
зробили то система одкрытых уроків Каждый рік три вет двад <unk> учытелі
давут одкрыті урокы уж свому класу на котрі прийдут ушыткы учытелі у
тому чыслі молоді робиме нестандардно наші урокы діти зачынают з того што
вони скончат урокы приміром у державній школі Другі діти ідут домів єсти
обідати а наші нітвони лишалут ся і сі на ды І для
того жебы діти діти могли ся учыти мы придумали для них таку
систему як чай То значыт діти доставут кексы кватпіня якоє чай де
вони собі ладят тот чай в клясі І так маленько ся коли
вже мало там заіли вони можут уже учыти ся і переходят до
самых учебных предметів На днешній день мы розробили першыє Мы выпустили ґраматику
русиньского языка про русиньскі діти то значыт учебник русиньского языка Мы выпустили
чытынку русиньского языка мы выпустили учебникы з істориі каждому класі мы робиме
так называну русиньску бібліотеку вшытка література котра выдає ся і в нашым
выдавательстві і в цілому русиньскому світі мытог глядиєме і в каждій клясды
іме Такі клясы стали центрами де можут люди в силові прийти і
почытати русиньскі книжычкы Наконец ме порозуміли же то може написати учебникы русиньскій
самі вчытелі бо вони знают вони уже тым дітям выкладают тоті предметы
русиньскы Зато мы пришли до того жебы наші учытелі писали і мы
тепер маєме мытеп выпускаєме персі учебників же написані нашыми учытелями практиками тепер
мы выпускаєме учебник для першого для другой і для третого класу русиньскій
язык Выпускаєме дальшу уже другу чытанку для другого і третого класу русиньской
школы Но з чого ся зачало бо тепер юж єст Але з
чого ся зачало Як уцітелька наприк З ґеоґрафіі стала стала уцітельком русиньского
языка з чуло ся за чало якы мала перейти шкуліня якы мала
якысы тиж мали быти якысы выклады жебы она знала як ма выкладати
русиньскій язык Бо тиж як оно так з ничого то з ничого
і ничы Хыба єй вей не розумію мушу сказати же скоро <unk>
процентів нашых учытелів то є професийональный філолоґ то значыт лінґвісты літературы Котры
до того Жыт в тому селі многі з них ся родили все
в тому селі і кажде з них добрі говорит по русиньскы Але
выкладати то дашто інакше Зачынали сме школу вызначыли сме си же треба
нам хыт лем першы три чыри учевникы ціли написали то выйшло выдавательстві
як методичні пусівникы дали сме для учытелів і дали сме каждому ученикови
То значыт же з самого зачатку фактично є з <unk> <unk> року
мы мали уже персі якій неідеальні учен Але мы то мали Коли
в державі мы чуєме же неє Русинів мы доказуєме же є русиньска
школа А про кого русиньска школа Русиньска школа хоціме то ци не
хоцім мусив вызнати є бідна школа мы не маєме тілько грошы кілько
треба Для того обы як то в державах звыкли ли вытрачати з
жета на державні школы на державні університеты Но але в Украіні я
бы м повіла же ціла освіта до збідна мы не можеме конкурувати
днис і з державном школом хоц і в Украіні і на фоні
державной школы в Украіні Русиньска школа є бідна школа робиме мы на
ентузиязмі Но так але штоси ся платит учытелям бо як бы робили
Вы знаєте то смішно казати бо коли мы кажеме же да мы
збераєме од спонсорів гросі знач тоты гроші ідут на систему освіты то
значыт мы маєме выдати учебникы а вець зошыти альбомы то значыт для
роботы в клясі ци тото перо вшытко мы дайме дітям Єсноє діло
кєд урокы музыкы мы старайме ся жебы каждий клас мал музычний центр
Што можеме дати то ми Мы мусиме даяк презентувати і нашых учытелів
То може быти вшелеякі формы презентів Мают яку оплату Так мают то
добрі На період коли мы робиме в школі учытель має даяку фіксовану
оплату котру він може выхоснувати про себе а може час тых русий
передати на свій клас а може орґанізувати туристичну даяку екскурсию на додаякого
замку ци досу екскурсию там до мукач воду Ужгорода жебы діти виділи
У нас уж было такой же наш єден автобус нашых дітучок ходил
по русиньскых селах Словакі і Польщ жебы діти виділи же руснакы жыют
не лем ту і же вони жыют же Руснаків є мінімально <unk>
мілийон туй на Подкарпаті в Словакі знать ми маєме іти діти были
зацюдувані коли мы пришли до Пряшыла а діти з том ішли сме
до театр Театр ді кажу діти там буде выстава по русиньскій Як
то може быти по русиньскій то не може быти Діти знают же
выстава може быти лем по украіньскы но ісі по русийскій І коли
зацінит ся выстава перші минуты я си жу коло тых дітичок і
я вижу же тот шок діти чуют і сцены перші реплікы по
русиньскій і ден хлопцік повертає ся до мене і гуйка зайто на
цілий зал Пане Подяк ба то по русиньскій Сис Дідвак одкрыл про
себе Америку в тот момент выходит же Шекспір може быти по русиньскій
Дустоєвскій Тепір в театрі Александра Духновича є красні выставы по русиньскій але
выстава за твором Федора Дустоєвской є унікатна І каждий сезон театральной Театр
має нові і нові красні выставы є смысл вести там дітучок то
значыт же наші діти а вони ідут на такі екскурсиі вєдну з
учытелями а коли мы просиме жебы ішли і старші то значыт отец
авот мамы нашых учітників Інформує мя даякій суців де мы можеме легко
бесідувати за наші русиньскы проблемы Видіти дальшы і дальшы образчыкы русиньской культуры
і може мы не можеме марципаны дати Але мы дайме то што
мы м моглодні дати Приміром уж третій рік робит літня Школа Карпаторусиністикы
при Пряшівскому Університеті Лемо при Інституті Русиньского Языка і Літературы Пряшівского Університета
де каждый рік на ту школу мы одряджаєме нашых учытельок поєдну подвій
де они можут видіти што такоє русиньскій світ учіти русиньскій язык контактувати
з русиньскыми активістами ци студентами котры заверают ся тыми русиньскыми проблемами З
цілого світа на ту школу днес приходили студенты і з Америкы і
з Канады із Австриі і Мексикы і з Польсі Украіны школа остає
добрым центром на в котрому нашы учытелькі учытелі можут уж повышати свій
професийональний рувін Русиньска школа робит десят років на фоні тых політичных заяв
котры ідут даколи од представників влады котры ідут од дакых общестных орґанізаций
од парцій в Украіні же Русины то є сепаратисты же Русины то
є выдумка Будапешта а веть Москвы а вет іщы даякой державы же
такого народний а так дале так дале попри тото ушыткоє русиньска школа
функцийонує функцийонує не лем русиньска школа функцийонує цілий русиньскій світ мы добрі
знаєме Кєд у нас будут молоді русиньскій світ має велику перспективу Кєд
ми будеме сперати ся лем на тых старшых люди треба каждому з
них подякувати бо даколи в русиньскій орґанізациі записуют ся і вісемдесят ручні
котры іщы ходили даколи до русиньской ґімназиі мусим ім подякувати за іх
активност Але все мусиме позерати перспектыва русиньства то є діти котрых мыс
маєме взяти до русиньской школы котрым мы маєме дати знаня по русиньскы
і котры мают выйти ж із той школы з Мыслю котру даколи
і зрік Александер Духнович Я Русин был єсм і буду То главноє
што низка треба робити в русиньскым Наша бесіда барз серйозна О такых
важных річах бесідуєме але треба зробити перерву бо може хочете дале і
слухати а треба іти сой зробити гербаты ци кавы ци даку канапку
взяти бо неє уж силы тото слухати то даме Вам кус музыкы
будут то гудекє з закарпатского села Нижнє Селищє і скоро зас вертаме
до нашой бесіды родати Твоя рода дві двора о А ва воло
ла бала лиць го румяновы Хто єст днес русиньскє ту на Закарпатю
ци Підкарпатской Руси якы сут медия часописы то єст русиньскы втевізиі в
радию якы ґазеты і як давно тото єст Украіньска держава не списує
не щытує карпатскых русинів окремо од Украінців Мы робиме своі як бы
аналіз того подля того што русників все на Подкарпатю было не меньше
як даколи <unk> процентів од ушыткых жытелів дніс на Подкарпаті є коло
<unk> тис етнічных Русинів То є добра громада то є <unk> процентів
од населеня Закарпатской области Украіны а карпатскі русникы в Украіні жыют лем
узакарпатскій обли Як видиме <unk> процентів то значыт же Руснакы є домінанту
туй они вызначают Субу та як вони голусуют та як вони видят
цей світ они вызначавут ушытку політику яка робит ся туй на Подкарпаті
Русникы етнічні Кєд говорити за обществені орґанізациі то я бы доста скептично
односил ся до общественного двіганя на Подкарпаті Міні стер видит же тот
час коли общестні орґанізациі мали даяку силу він уже пройшол мину Общестні
орґанізациі розділені на три ґрупы Каждай з тых ґруп амбітно заявляє же
она буде удержувати свою русиньску пресу Даколи мыдиме же дакотры ґрупы тоты
мали своі ґазеты новинкы але уж не мают другы мают іх Але
выйде єд єдно чысло раз на три <unk> місиці што говорит скоро
зато же не є такой пресы Триті лем заявляют амбітно же будут
што смати але дотепер нич не выпусти Одповідно спірати ся на общественні
орґанізациі як на даякій орґанізациі котры вызначают русиньскоє жытя не мож Зато
може мы говорити за даякі другі ознакы жытя русиньской громады на Подкарпатю
Перша із тых ознак уж сме говорили за школы може мі говорити
за то же на Подкарпатю хоц ся владат це не хоче днис
Коло <unk> писателів себе самоосмыслюют як русиньскій писателі і пишут або полністю
по русиньскы або по русиньскій і украіньскій то значыт вони час од
часу прубуют выпусти своі творы То значыт же кєд говорити за русиньскоє
культурноє жытя може мы говорити за тых <unk> писателів писательниц котрі ци
вони капчают ся до даякой громады русиньскых писателів ци стоят окреме але
вони выпущают давут свою русиньску продукцию Другє за што бы сме могли
говорити то є русиньска телевізия Як такой русиньской телевізиі не є але
Мы знаєме же Подкарпатя то є мультінацийональный крой А прошу вычыслити якыісті
народы сут так бы м подібно Подкарпатсю або то што низка называє
ся Закарпатска област Украіны то май западна част котра є Закарпатами знаходит
ся і кєд позерати і з Кыєва она ся находит Закарпатами жыє
од мілийон <unk> <unk> ци <unk> млийон <unk> тис люди Докі не
буде списуваня не може мя знати тольчну цифру Але тремлиме ся же
то є <unk> мільон <unk> тис Отіпі рахуйте <unk> процентів то є
Карпатскы Русины То є приблизно <unk> тис Вєдно з другыми Украінцями котры
ту пришли главно і з восточной і западной Украіны Русинів є <unk>
мілийон Ту є громада мадярска історична громада бо мы были частю веце
як <unk> років мы были частю Угорского Крулівство угры Угорскоє Корулівство скоро
до <unk> процентів населеня чыслят себе атрибутуют себе днис як Мадяры То
значыт мы маєме то же така позадкарпатскых Русинів тоє друга етнічна ґрупа
котра днис на Подкарпатцю много є значыт і многоє рішає Іщы в
запослідні рокы радяньской влады орґанізация ОбНА ци єден з єй одділів вызнавал
же медженацийональні медженародну сніодношыня на Подкарпатю є образ чыком про цілу Европу
главно про то же ту є <unk> процентів то є домінанта карпатскі
русникы русины котры є доста толерантні котры розуміют же приміром католицка віра
то не є дашто або церква што на што треба неґативно реаґувати
як то мы видиме приміром у Православному Сві Карпатскій Русины жыют в
Европы зато вони можут розуміти і проблемы европскі і проблемы в Восточной
Европы То значыт тоті традициі туй ся зберігают уж коло тис років
Офіцийно ся вызнає што тисячу років на сій териториі не было ани
єдного конфлікта на нацийональній основі на медженацийональній основі А попри то ті
народы котры мы тепер говорили може ме сказати же ту жыє коло
<unk> тисна громада румуньскы ту є словацка може не така велика тисна
громада словацка котра історично ту є то неєднако прийшол туй жыти то
є Села котры закладали ся як словацкы селы мы маєме румску румско
циґаньску громаду то може быти до <unk> тис бо є всяка статистика
Яснує діло мы маєме жыдівску громаду мы маєме історично за часів коли
мы были частю австро австро Мадярщыны Мы маєме німецкі колоніі котры пришли
в нас укарпаты і туй обставут австрийскій Німці мы маєме і німецку
громаду По I світовій войні той прийшла і русийска громада уж є
меньше іх але і так коло <unk> тис люди себе атрибутуют як
Русияне То значіт же у тому світі вы не можете остро деклярувати
даякі радикально деклярувати своі нацийональні принципы вы все мусите позерати У тому
одношыню основу є карпатскі руснакы котры научіли ся за тоті посліднє тисяч
років Быти мягкыми мініса видит дякуючы Карпатскым Русинам сес реґіон і надале
буде обставати реґіоном у нацийональному або медженацийональному одношыні доста успішным і мирным
Але як може быти така бесіда о якійси ту цілій окремій державі
Я розумію же може ся розвивати культура освіта і так дальше але
же тоту же то може быти окреме но може быти кєд бы
то было но кєд бы ту жыли лем самы Русины розумілы треба
лем знати Історию Центральной Европы По ІІ світовій войні як ся розпадала
австо угорска Перя каждий народ котрий был частю той імперіі остал право
на даяків териториі мати свою державу Три державы рішыли же вони утворят
державу із Чехів Словаків і карпатскых Русинів од часу Сен Жермана нико
не одмінял право карпатскых русинів на ті териториі котра днес практично на
<unk> процентів кіт повзерати на карту є територий Закарпатской области Мати свою
державу то є право котре Європа вызначыла прокарпатскых русників Хочут карпатскє руснакы
мати свою державу Мают право Не хоцют можут карчати ся до даякой
другой державы Ур як ся розпадувал Совітскій Союз Радяньскій Союз Мы знаєме
же Украіна мала ся выйти із Су тых границях у якых вона
ся капчала до Со <unk> році то значыт без Подкарпатя Зато на
Подкарпаті был проведений референдум <unk> процентів вызначыло мы хоче не жыти туй
у складі незалежной Украіны як автономна подкарпатска територия област край як хочете
можыти але подкарпатска Ся територия на котрій карпатскі русникы мают право мати
а вет не мати свою державу В Украіні днис є лем єден
референдум <unk> року Украіна не має Ниякых другых документів на основі якых
бы сися територия не мала право быти автономном Кєбы Русникы у <unk>
році голосували за окрему державу то были бы результаты інчы кі А
показали бы не хоцімы нияку автономію хоціме быти лем класичном облестю в
Украіні то был бы треті результат Мы не можеме ани спекулювати ани
закрывати очы на тоту проблему Є референдум є рішыня того референдума і
подля украіньскых законів результаты референдума Не треба затверджувати в Верховній в Раді
Автоматично уже дниз подля законів Украіны ціся територия мала бы мати статус
автономной облисці або автономного края так як то мыдиме в Крыму де
є Кримска автономна Знате самы же ріжны на тім спекулюют і варят
же такый вариянт барз бы выслабил Украіну як унітарну державу тиж дуже
ся бесідувало же тот вариянт крымскій был недобрий же достали автономію же
то не было розумне так зробити Як можете то нас скоментувати тіж
мали сме досренонсу коли выроді в областній Раді проголосували за то же
Русины сут за нацийональны са як окрема нацийональніст на териториі Закарпатя І
были такый прецедент же голосували і о тім товды найбільше гворили тота
фракция комуністів в обласній Раді і власні як бы ідеє добра Але
комуністы не сут такы в Украіні популярны і часто гварят у комуністах
же то не нашы заран а то нашы вчера Ниєдна областна Рада
може ме єй означыти як місний парлямент голосувала за русиньств Русинів Уж
скоро три рады Перша Друга Третя на своіх засіданях пробуют рішати проблемы
карпатскых русинів Кєд даяку проблему законсервувати Вы думаєте што мы єй рішыли
Ні треба єден раз рішыти ту проблему Русинів вызнаня Ряк ся рішає
позерийте у Европы котра вычыстила Тоталітаризм Всі молоді державы молоді демокраці такі
як Польщы такі як Словакія Чехє бони вызнавут одкрыто нацийональніст Русин мимо
того што вызнавут у себе і украіньску нацийональніст і фіксуют же у
Словакі жыє І украіньска громада і русиньска громада у Польщі жыє украіньска
громада і лемківска громада і так по вшыткых державы Обстає днис єдна
держава де ся не вызнає Проблемы вызнаня карпатскых русинів то вона ся
крыє не в самых карпатскых русинах она ся крыє в страхуві украіньскых
політиків што з вызнаня карпатскых русинів зачне розпадувати украіньска держава Атле то
є ілюзия і то є спекуляция котру уж <unk> скоро два <unk>
років хоснуют украіньскы політикы для того жебы не вызнавати карпатскых русинів В
Украіні мимо Украінців є іщы два державообразуючы народы кримскі Татары котры пришли
в Украіну і свою землю карпатскі руснакы котры пришли Украіна формує ся
не мимо територий карпатскых русинів Вона інкорпорує у себе територию карпатскых русинів
Одповідно Карпатскі Русины є народ або етнос державу фурмуючы або по украіньскы
украіньскє в термінолоґіях державоутворюючій народ У цьому одношыню карпатскє русинкы обділені бо
територия ареал Бытованя жытя тисячолітнього прожываня карпатскых Руснаків то Нижня Закарпатска Област
інкорпорована у териториі етнішньой Украіны але права народа не вызнаті Мы уж
єден референдум мали мы вызниціли ся чітко статус Подкарпатя в складі той
державы може быти або автономі край або ниякій То значыт або земля
інкорпорує ся в склад Украіны а народ котрий жыє на сій териториі
іде ся лем за подкарпатскых русників іде ся за Мадярів іде ся
за Словаків за Ромів за Румунів мультінацийональний край але ци ся територия
достає права автономіі Чом то доставажно За тис років мы навціли ся
на сіл териториі ґаздувати Ментальніст наша уміня примати політичні економічні рішыня рішати
меджеетнічні проблемы і конфлікты є унікальне Для того нам і треба тот
автономний статус жебы туй і надале тис років не было ниякых меджец
нацийональных конфліктів жебы сес реґіон не был все даяку периферию де ни
є жытя де низкій економічний потенцияль так дале так дале Не є
тото проблемы дестабілізациі ци проблемы Розпада Украіны то є комплексы страхы якій
є в украіньскому політычному бумонті вони мают позбыти ся тых страхів Але
той при чому карпатскі русникы того ми лем двадцет років чує мі
з Кыєва знаєте тоты дискусиі же той же і сепаратисты же они
хочут одділити ся Мы не хоціме одділяти си то ніє проблему в
номер <unk> прокарпатскі русникы проблемы номер <unk> то обставати жыти на сі
в териториі як Карпатскі Русины мати свій язык свою культуру свою літературу
своі школы свой театр вот то є основа основ для карпатскых русляків
Кєд то єден народ тоты Лемкы потім влаці Карпат і Русины руснакы
по Тамкім Ну то чом якоси так Закарпаті Карпатскы Русины повіме так
так так так так так так так так так так мало так
рідко контактуют з Лемками украіньскыма повіме якых єст дуже чом неє такых
сталых і культурных контактів і даякых інчых Якоси так выглядат же карпатскій
хырбит ділит так же ріжны лемківскы орґанізациі украіньскы тоты в ріжных областях
тото Товариство Лемківщына то деси як бы в єдній державі а ту
вшытко ся діє як бы в другій державі Місяц здає же разом
бы дало ся дашто може більше зробити тоты контакты были бы хосенны
тіж Для вшыткых но і ясно же мало бы быти може більше
контактів з Русинами в Словациі но і в Польщы бо якосы так
тото поділены а уж не тот час жебы ся ділити уж не
іколи така асиміляция іде чомы поділині Бо так хотіла влада тых держав
котры нас ділили Но днес можеме якоси робити так жебы мы ся
не ділили дальше Фактично мы можеме гурити же свою нову історию мы
пишеме і з <unk> року То значыт коли скрахувала тоталітарна системы За
<unk> років Мы зробили доста многой перше є у каждому реґіоні де
жыют карпатскій русинкы му за себе заявили де бы мы ниск не
повіли ци то Польщы ци то Словакія ци то Воєводина ци то
Украіна ци то в Мадячні ци в Румуніі мы вся де видиме
О общественні орґанізациі котры гідні кличут у гості другій Мы видиме писателів
котры пічатают своі творы і одправляют ю другі реґіоны ми видиме выданя
новинок журналів котры тыж розходят ся по цілому карпатскому світі ідут до
діаспоры Повісти же дніс не є ниякых інтеґрацийных процесів у карпаторусиньскому світі
значыло бы обманути чытателя або слушытеля на тотых ріжных вблагах лемківского Товариства
а якыси ниґде ся не гварит О Закарпатів А кєд гварит то
як куси так потиху лем недавно тоты были фестівалі котры власне орґанізуют
му Леса і ну не Лем він то было в великоберезняньскым реґіоні
і они были позицийонуваны як улемківскы ватры Але то были властивы фестівалі
культуры тотых сіл же долкола сут до тых реґіонів Але якосины неє
власні такых контактів як може більше контактуєте зо Словацийом як бы такій
культурний обмін більше більше може вашы тоты колективы ідут до Словациі А
такы прискарпатскый хырбы не де ге інтеґрация так активні як вартат збежы
Проблемы Лемків котры были выселені в Украіну то є проблемы інтеліґенциі тых
реґіонів де жыют низкокарпатскє Лемкы в Украіні Мы знаєме што Русиньска література
лемківска повыселенчна вона фурмує ся і з многых фамілий тых літературів і
поетів котры были в выселіні Приміром Іван Русанко вызначний лемківскій поеты писати
То значыт же де тоты днишня лемківска інтеліґенция у Тернопольскій области Іванофранківскій
области в дакых другых реґіонах львівскій области вона бы мала быти більш
активно А чом на такыв ниє бо мы іщы фактично не дали
єй то што бы см єм мали дати обыло на уней зацял
ся процес роздумуваня розмы самоосмысліня бо многі молоділы знаєте внет низ за
тоты проблемы за якій мусит думати чловік треба нагодувати свою фамілию Своі
діти дати іму світу они не думают за проблемы свого етноса бо
никой ім шкулі не дає правдиву історию то значыт ми мусиме до
них донести Але мыніс готові є Ціла система карпаторусиньского світы не маєме
школы Ци то будут недільні школы на Подкарпатю ци державні школы в
тых державах де уже вызнаці руснакы як то Словакія приміром ци Польщы
Мы маєме університеты ци то Сербія ци то Мадяршіна ци то Словакія
Польщу Мы маєме русиньску інтеліґенцию маєме писателів майме союзы писателів маєме так
зван Світові Конґресы Русинів Конґресы Русиньского языка так дале Хто хоче до
них може уж днизка зацінати робити а другым треба зєдати тоту інформацию
Єсмоє діло што може якыс так наші Лемкы Тропольскі облесті вони не
аж так ак Тивні у тому розумліню што вони для себе вызначыли
даякі такі цілоукраіньскы орієнтиры Зато карпаторусиньска проблематика а мы карпаторусиньска проблематика все
подає ся офіцийным Кыйвом як даяка сепаратиска Она може быти для них
нереспектабільно не аж таку котру бы они мило і однозначно прияли Но
єст проблема і тот мусиме кінчати воюшу марскізну Єст проблема в ків
же направду офіцийний Кыів подає Же то сепаратисткы то якєсы неґативне але
неєм Лем хыба в інтернеті неє З другой стороны Видно видно яка
бы подавала обєктивні тоту інформацию Лем в інтернеті хыба м можна тото
глядати А так то неє Ін Так назагал люде так реаґуют же
чуют лем же колотят же хотят же Росия дашто колотит же росийскы
якысы спецслужбы колотят же іщы такы ріжны І такы неґативны неґативны Єдно
по другім тоты бецюркы можно повісти малы Алеоны єдне по другім і
в свідомости Чнувака такій образ постає тюгоси Но б не барз добро
не знати як там доправды але нашто не барз добри Ну перше
што колотят спецслужбы тат вони усе колотили І кі там русийскі спецслужбы
ци украіньскі Што нам із того вони собі колотили най собі дале
колотят бо проси му тому лем ци то треба самій громаді Ци
громада хотіла бы ци громада хоц знати правду так дале так дале
бо я мушу повісти же тоті як мы кажеме мы даколи доста
высоко оцінюєме роботу тых спецслужб вони ниц не годні зробити там де
є активна громада і де є доста активістів котры роблят на тоту
ідею карпаторусиньску Зато ци втудаку буде ся дашто робити Ясно і діло
же Русини можут приміром тігати ся із тов політичну аґітацийну машыну машынерів
Украіны Але русинакє карпатскє за двадцет років набрали ся силы Мы не
такі слебі як дако собі думає <unk> років мы робіме свою роботу
за двадцет років мы не лишыли ся той роботы І никой з
нас активістів не уповил бы но то безперспективноє ніт нарубы Мы всі
видиме же та ідея перспективна і мы тото списуваня населіня в тых
державах де держава Обєктивно хоче знати правду Карпатскіникы перестают себе деклярувати за
тітульнову нацию перестают быти Украінцями перестают хотіти быти Поляками ци Словаками называют
свою істинну материньску нацийональност Ну і напевно то буде найліпше завершыня нашой
бесіды тоте слово Явам дякую дякую такы такы порушали найважнійшы проблемы Мам
надію же тота бесіда не буде остатня же доколи іщы будеме мати
даякы стрічы і будеме бесідувати о ріжных справах о більшу культурі і
желем Вам вшыткого найліпшого в вашій роботі жебы ся книжкы друкували выходили
жебы люди цітали і жебы чули ся Я Вам дякую за то
же вышли силу і час перекрочыти ты карпатскы перевалы і прийти в
наш карпаторусиньскій світ жебы на своі оці увидіти якій то красний карпатскій
світ Яка то красна земля Мушу повісти же другой такой землі є
і туй ся родит вызнаєте земля котра богата на таланты земля котра
богата на вызначных люди Мы підеме в світ в тому світі мы
зробиме много доброго діла І декляруєме ся не як Карпатскіны а як
тоты другі народы треба все покласти на своі основы мы туй мы
карпатскі руснакы мы маєме свою силу історию свою культуру і мы хоцім
єй надале быти карпатскыми руснаками Што ци то є Запріщано Быти Карпатскым
Руснаком Ні то є наше материньскоє природноє право быти Русином Тоты слова
найліпше пасуют на конец вінец нашой бесіды то припоминам же мы з
вами были Ужгороді выдавництві Валерия Педяка Щыро йому дякую і Вам дякую
за увагу і мушу ся понагляти бы скоро одходит послідній днес автобус
Пан Валерий котрый мешкат надалеко вокзалу одпровадят ня Гредні і пращам ся
з ним і з Ужгородом Вандрую далей і далей жебы за тыжден
могли сте слухати ту зас дашто цікаве до стрічы Слухайте <unk> процент
лем на Скракова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого
шылеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте <unk> процент а будете мати
цілых <unk>