70% #2012 - 70% #17 Із Карпатской Руси, Зарічево (1 част), 26 V 2012
Еп. 2012

70% #2012 - 70% #17 Із Карпатской Руси, Зарічево (1 част), 26 V 2012

•

Опис епізоду

Odcinek opowiada o wsi Zariczewo w obwodzie zakarpackim na Ukrainie, przedstawiając jej położenie, dojazd i lokalną tożsamość mieszkańców określanych jako Rusini i Łemkowie. W fragmencie pojawia się też wizyta w muzeum-skansenie „Łemkowska Zagroda“ oraz występ miejscowego zespołu folklorystycznego Łemkiwczan, który śpiewa tradycyjne pieśni.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте сем <unk> процент лем не Скрокова а зо Станиславова Для вас
будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталя Сатыян слухайте <unk>
процент а будете мати цілых <unk> Витам вас мили моі слухаче зас
при мікрофоні Анна Кырпан Видите як то єст Здає ся же недавно
іщы снігом курило і думали сме коли уж яр коли тото літо
А то і яр ся кінчат і уж літо на порозі Знам
ся медже вами сут такы котры уж плянуют дебыто піти кадель повандрувати
То для такых вендрівных Лемків днес будеме оповідати о селі Зарічеву в
Украіні Закарпатскій области то Перечыньскій район Може будете деси близко то можете
ту прити Тепер мам проблему і то не лем тепер в тім
моменті а і назагал Кєд мам Вам повісти доякого реґіону бы м
однесла тото село На мапі котру выдрукували в Украіні тоту част великоберезняньского
і перечыньского реґіонів як і цілу Пряшівщыну з котром они злучаны історичні
Называно як і пілнічну лемківску част єдным словом Лемківщына Памятам як єден
з журналістів ґазете Наше Слово тото высмівал бо одкай на Закарпаті Лемкы
Но і в тім єст якаси правда бо ту слова Лемко не
хоснуют і не знают але люде барз подібны до Лемків Пані Люба
Пекар з котром зараз будеме бесідувати твердо Вам повіст же мешканці села
Зарічево то Лемкы хоц ся до того не признают Споминат як была
Зындронові бесідувала з Теодором Гоцьом і гварит То то такы самы люде
як мы тота сама бесіда вшытко подібне Коли єм зауважыла при тім
же ту не гварят люде же они Лемкы а лем Русины Пані
Люба одповіла же Русины то вшыткы а медже Русинами сут ріжны етноґрупы
то власні они не лем Русины але конкретні Лемкы То мы тепер
в селі Зарічево правда ту вымовляют кус інакше Зарийчево А на украіньскых
мампах можете найти написаны іщы інакше Зарічеве Ну так ци інакше Але
в назві села чуєме же плины рікы за річевло значыт село з
ріком І направду тото село лежыт за ріком За славном ріком Уж
До село можна прити коленьом ци автобусом як зо Львова так з
Ужгорода было през село іде дорога Лів Ужгород близко в Польщы а
іщы легше прити зо Словациі Од того місця де тепер стою добре
вийджу Словацию о властиві горы котры сут за словацкым кордоном Но тепер
ідеме до музею з консену Лемківска Садиба то значыт загорода ту ма
свій штаб Фольклорный ансамбль Лемківчан То уж старшы пані але ниґде не
бракне ім радости жытя і оптимізму Но ле послухайте самы Слава Сусу
Христу Вас пришла привітати Лемківцянка заспівати вам веселі красні співанкы жебы ваше
серце си радувало жебы всі выту были щестливі і веселі Алю жол
заспівайме тоту нашю на голици стара хата На голни зі стана а
земно воюста Лемківця і <unk>Úй зайбосінай нагоди Ой закувайозу Лемко сідай на
кали з лемківцянкі жолны заспівав ся о на дреслі Уцкій розлива на
дверсі учы розлива Сі ся не роздила лем єднали бо ся сой
Моя фраірой задила Моя фраіро співаму співаму де бы не збівала бо
найба раній ся Жунцюка зваля бо найпа ранійшы Жунцю казвала Яка я
така соткому до того такій воці магу Шо згеду хоцій воці малы
Мы в Музею Лемківскы Судибы Музей Лемківска садиба якій ся находит на
Закарпаті уз Лізарицьово Переціньского району Тота гора на якій тут музей стоіт
называт ся Голіця кличіт ся в наголиця Я люба Пекар моя фамилия
я завідую ся а тым з канцисом маленьку хыжу будут крытым небом
Скансен може быти великій такый якій єст в Кыйові а може быти
лем єдна хыжа але то тыж скансен так го Музей был зорґанізований
у <unk> році До нас пришли жыти у наше село на нашый
Закарпатя пришли жыти Голова Тдыкал Гузу і вчытелька руского языка сухоліт такій
был Борис Васильович і Жанна Александрина І унич пришли до нас робити
ім ся дуже ту нас полюбило люди іх почали кликати на свадьбу
на крестины на уродины люди насі дуже коли яка густина люди насі
співавут танцюют выселят ся ім ся наші люде влюбили бо не дуже
гости приємні і уни рішыли Так собі подумали же внесобі ту збудувут
хыжу і лишыт ся жыти на Закарпаті та такій зробили А вни
до нас пришли і з пілноці Украіны і з Чернігольской области Ім
ся ту як выгорити полюбило Ін ся полюбило і вни так сой
подумали жени ся ту зостанут жыти І так ся стало же не
си ту лишли жыти А же долгій час быльшы якыці руку прожыли
знали вже нашу мову нашу культуру наш пубут як мы ся як
мышому робиме даякого праздника они ся старали так тоже робити До велику
не такточно пораяли хыжу мастилі білили і вшыткы упорядкували на округ хыжі
грабалі сутины землю грабалі До стого вечера такточно Крайцюны учыли моє мамо
учыля Жанну Александривну Крайцюн пиціє розказували як то має быти якій звыча
і якій традициі І в ніту то вшытку робіли єм ся тото
полюбило і вниз ся нас мишы А по тому як прожылис <unk>
року тає вын былвывал колгузу нас а потому пошол начальником управліня Усільскоє
Господарство і у Заречыві і сєся лишыли четри а такій хызі лемківскій
такій ґаздудства Но тай они рішыли же тото треба для нашых діти
зберегти бо на них ішли всякі люди шли до них всякі густі
з Кійова Сєрнігова Родиці ходили і не ім указували ж як то
было колись коли внишли в Зырецюво а як люди жывут тепер они
імсе хотіли тото вказати І они рішыли же кольго скупит атыку хыжу
і з той хыжі зроби мы музей жебы тото лежыти про нашых
діти про нашых внуку Кольго скупил хыжу і Жанна Александрівна закликала жун
тых што ходили улянку што вкалузі рубили Улянці Закликала жебыхімастилі білили хлопу
закликала та хлопе жоны жыто жалі хно повязали хлопыхіжу покрыли таках же
красна стала гісанка і тых ды у септембру коли уза пристойний праздник
друга причыста ся та маря по нашому сєклици Тыгды мы одкрыли уроцисто
был одкрытый а тот музей І Жанна Александривна ту проробила тому музею
сім року покы ся не розпал Радянскій Союз Но через рук музей
стоял а через ру до нього пришла я та я вже низків
омнадці року має же я уже ту кырублю Та старалу ся жебы
кєд ся полямли дає кітанір іду глядати жебы мі дахто ци куплю
ці мі дахто подарує жебы м го на місци покляла Бо адта
хыжа як ту внюй жыли люде так они єй і продали І
тым што ту хыжі є бо ґазда а той хыжі был столяр
і вун ушытко зробил ту хыжі своіма руками ту вшыткой го зробленой
і таляш і шіфлонер і столы і тяйкы і ґєлеткы І ложкі
ложычник ложкє тавє шумулкы колотюкі ушыткой ся треба ґаздыні до рук жебы
могла опец єсти вырити то вшыткой зробленой його руками по стелі деревяні
Колыска така што ся кличе гайдка она і з горы по наґєренді
завіше на жыбы та дітвака кляли маленьку горівту ту колиску на ґєранду
жебы дітвакові было тепло бо здоле было століно бо а тота хыжа
так ся і лішыла автентична ту лем глина хыжа стоіт на глині
І вшытко ушоду іти в хыжы і сєй лавка коло пеца тоташо
на яку насі люде принимали жебрака Тыл тот час жебракє ходили по
хыжах і наші люди были дуже гости приємні жебрака пусяли до хыжі
але не кляли гу за стот стуль де гіля ціля родина а
го кляли на лявку коло пеца З лівого боку у каждой хыжі
была така лявка на тоту лявку кляли жебрака там го ґаздыря накормила
а сє му нашу ряндучку завіля та ся му дола стріну із
субу На такой хыжы николи не было замку Лем кітіш на ґаздыня
діс близко та мітлю покляла з єдного вугля в другій а кітішля
дарде далеко та кляля тыч кутокушу мусит імеку фасулю што по тыці
кличіт ся тычна фасуля велику тычку кляла Такі сте пришли до Ґаздыні
а сте виділи же стоєт мітля Та сте знали же ґаздыня лемдицку
шляблизко до сусіды або на плоду шатя по полокаті Але кєд она
ішла діс далеко на базар або де та тых див же стояла
тычка Вже сте знали же в нас скоро Дому не прийде Але
были люде честны І не ішли красти могли быти двері отворены і
люде знали же ґаздиня ци скорше верне ци пізнійшы кус але нишли
нич не брали замкє на дверях николи ниякі не были аж поза
<unk> року Тыхды Уже у нас хотіли люде як лясти на двері
Замкы Цього то было вы може і самі розумійте же цього то
з єм то повязаной Но але так было та я так і
кажу Моя мати вытакує ся хыжі роді а моя маті мі розказувала
же так было Повіджте што єст тій єдній хыжы Мы сідиме то
як ся назывут де мешкали люди А де мешкалют то ся так
як велика хыжа То велика хыжа то значыт мы сідиме ту де
тоты ґазды жыли жыли так І будеме пак Вам оповідати што ту
єст бо вы в радию не будете видіти Влошли до хыжы в
сіни заходиме в сіни уж на сінях неє обляку там усебо лю
студино в сінях а там стоял стуль в тому столі тримали сыр
сметанку молоко то жыбины кєс лоботу усиняв себе студино Ци гід оці
зима а ту студино Стоід мліниц жорна по вашому мліничо о молоті
Тинґєрицю Тинґєрицю піці высушыти по тому з тым каменьом а так там
якій політ палицка людмули лем тинґєрицю ци і пшеницю вшытко а сє
зерну товкли ат до тотуцька Бо так брала учка така ступы ай
ступа по нашучка так брали є такту в клисі зерно А є
вату Там ся стоял гурду де тримали квашену капусту бо капусту нас
было з лавных девена зсадили капусту і квашена капуста Там є стояли
ян Гурду у якому пралі шатя замучува лішатя так оповідте што то
гурду може не знают такє слово Но боцька такы то є деревяна
боцька Віде деревяный гурду для ту а ту бо тот гурду брали
ряндуцьку тыкуду муткану утуту ряндучку клялі пупіль зулю Завязували кляли таму середину
а і засыпали окропом ряців выду а тыгды уту замуцювали полны єт
од гурту шат як наклядували полн од кого думутканого а попіль дуже
одбілювал І подуму же лем я тутопу стояль Лозенуць рано ґаздыня брала
корыту деревяной склада тотов суткою корыту ішла на путук полок брала прайника
тот буду му біля на камінь кляла біля полокала біля по локаля
І так борушатя вуройба А жебы не выкручувати кажды раз замутіш а
жебы кажы раз не выкручувати та білі по юму і воды стікала
то за то білі потребу люка а на тоті біле біле біле
перевертала в воду так пополокала поклала на камін біле біле біля выкручуваті
тетяжко а вже лем на самому кунцьові ся выкрутіло же на кунец
крывжы цістой Выд выкрутіла ізы віс А на атуто на крутю вырішате
склали краснокулися по райболо та накрутили на атуто А я ся называло
Біґлювали біґлювали накрутили а по атуму видітена Атым з горы і внося
розпрямяло прямяло потуму так То маґлівниця ай а як вас то ґлівниця
Біґля віґлівниця на вірювниця білогниця гай тото А по тому же пізнійше
был вам такій біґлец желізным якій кляли вугля нагрівало р арк кляли
нарівали ся і же бы то вже легше было з инфым біґлювати
а пізнійше такій же до електрыкы ся лучыт гай Єдна боцка дубова
тів дубовій боці квасили капусту а тоташо для праня бодка то не
мусила быти дубовом намогла быти і букова Але тугды ліс был здоровий
бо ліс наші предаткі лем рубали тыгды коли дереву не потягло воду
скоро на яріє А ціло літо не мож было рубати дерево А
тепер рубалут і зиму і літо і семі не зналут ся одру
як рубали як было Дерево тых ды муцной было і здоровой коли
оно не потягло собі воды і сє І так мы рубайме на
фосулю тыцькє мы не рубайме тычку тутушу фосулю тыціти хуть кульє мы
мі рубайме скоро в ярє Покы ся земля не ожыла уже сніг
може дісі зішол але земля ся не ожыла і тивды рубає метицьку
жыбы тота лізка не потягла собі воды Тыгды тота тучка може постояти
і два рокы І а туту обгородзяна хыжа тин забіті коликі Колькі
по плитині ліскову мацями Але уж а по тому пізнійше люди були
наші дуже розумні розміти лісковий копач лем постоял два рокы на тому
плюті а та ішли та скоро на яры коло рікєру бали вербіну
таку грубшу вербіну копаці з вербіны Та вербіня могло постояти і четвері
рокы што не треба было каждий рук плют плести леґун раз у
<unk> рокы мы плют плили але хыжу хыжу саму хыжу мастили сме
і білили сме по два раз на руці Кажде ґаздыня мастила і
хыжу і вон і внука перед Паскул і перед ся ту марю
то два раз на руці а така хыжа має ся мастити і
має ся білити А тепер зас дашто заспіват фольклорный ансамбль Лемківчонка А
тепер вам буду казати про свою куму Но то таку куму малу
што мі уз саму борозду набіла колику А вы ся попросите жоны
цього я юй коликє набіла знайде тітьо Юй усе лем мало землі
є мила переораляла мі борозду воєн ну а я знайте товды ім
міля колику набіла вербовых А тото колих ся попринимат А на тепер
мі і вдячна бо пойде своім Петром там копати та собі посідав
холодоцьок пива собі наберут а тамту собі помаленькы пют даколи і ядним
пуйду Ді сме ся єй помірили Нока тіти за співами стоіт верба
над водою гідме юпер ом зелена Свідмо Явіле баз засмучена з червоныма
озера ємо в раді озера краді рама ІІ треба рысна дівка треба
єй ода выдає скає То дівця люця люби Заманя Ани мы заспівайме
тоту Хоц бам косил хоть бы м жал лем бым тото дівця
взял лем бы осім лем был осимыл лем бы тото взял додяти
боматриця до мадриця рокы смоломи додяти бо мадриця бомарицях рокы кєй бым
зна кій бым зна о три молі Стели мам стели мам та
пасв але пата микам панцінка сти ами фраєр ами фраєр бар настый
а пацінка стория ми фраєрами фраєр бар нас ды упаленя моя мамка
в дубині Запена соты лоцик Ой бо земл Со я буду робити
Як я буду сотых лопцию види Ой бозем со я буду робити
Як я буду собі лобцилів Кєд дахто аж тепер влучыл радийо то
мушу повісти же мы на Закарпатю перечыньскым реґіоні в селі Зарічево і
Музею Лемківска Садиба і нам тото вшытко цікаве што вы чуєте оповідат
пані Люба Пекер Но ці што мами в сінюх Што они в
сінюх якы річы важны в господарстві фуль ето анто сары Сары то
о Сара нато панкі воякам гетры то до арміі то гетры то
до арміі воякам Коли был сніг давоякій лем были в тупанках мадярскє
малеткі тупанкі дукускє кірні не моли зничыт ціжмы не моли мали ці
смы а на зиму брали а ту ты Сары Сара буду куліна
жебы сніг не подалу тупанку А тоту пута а такєма желізныма путом
і путолі ґазда путал куні Попутовік увюсіх на поле і дам кунь
на полю пас а за попутений был то далеко не втіх Но
гази кумора ади кумора і маю куморі а в куму ушыткой ґазды
был столяр де тутошо ся ту ресіло аге на атуй стіні його
гобликі усякій пилкі то вшытко і ту його Ту ярмо ани ярмо
малу но ани тото аж то бычкоры товдже вам учора вказувала бычко
і цінит і ціп тує ціп Та робити як вас называли масльобойка
так ци масльобойка Соправду то было ріжны господарскы річы того ґазды якій
треба мати для того жы том кумурі люди котрой ім не треба
было нараз друк брати тавішелі до куморо той кумурі тотойціло Але сіма
тоту велику скрыню доцяклит ся сусік по нашому у тому сусіку витримали
зерно зберігали зерно тото якой уже зняли спода обкуреной тугусыпалі А другой
свіжой клярі на пут бо додожыл же ся там обкурило же го
ту мышы не єли не грызли му мыші та із рока на
рук і з рока на рук єдной з нима кляли ту а
другой свіжой клялі оріна на пут А там мало такі міркі аж
тото міркі то тыма мірка мі міряли зерно Де міркы ту Да
а туты великі глецікі тусильків лікі то міркы тот Іматерлицу ту а
терлици ґулярмана не має середины ади туто є вляді ра треба бы
зрозіти то а так жебы была ціла тута то жебы вітерлицю я
так принесла жывоту бо Нолоґічник де тулісі то вшыткой його анґ є
маленькій лоріжник дамку Лютівка Малінька у ньому ціле дітиєка Тоту нихту тото
було так было ади з горы было наладзяной ту корото з горы
норыто так по вішені в кумурі Выкорито всякой і шышатє райба тіж
солонину клясти А тота колиска то така як паньска і Кысы Зналу
мноіх люди доже пізнійше колиска Ном набыло квидів гупити нас із Рузы
А вас плели Было вас в селі же вас нали плеєра ну
а нас єден друга такєй шло Мун і з руду до руду
Мо діду ходил по селієн вышол ойці кужагу присити діпут зоплести до
вас сут своі специялісты Ай ай та окликали люде та ґунту людям
рудил Як покладе на адта хыжа А тата хыжа поклади на уєдному
рядові цього єдному рядові Для того же люде лем жыли із того
што обробляли землю А коли пришли жыти у горы а в горах
жебы бывше землі мали обробляти такє никлали окрему хыжу окрему стайню окрему
пилівню Лем хыжу поклали єдному рядові та ся кругом хіжі бульше землі
лішыло та мали там і огородину коло хыжі мали кромплі посадити фасолю
тинґєрицю сидили жебы ся лішло землі тинґєриця то кукуруза єджа ай хыжа
сін і комора то де люди жыли А дале ішла пиливня тестодоля
по вашому пиливня А дале ішла стайня а дале шол ся деревляний
то підкла прибудова до хыжі ся такє деревяний клівіц наокруг того деревяного
клівця і на круг стайні Ці ішла і ся газуба а туту
газубу набівали або мохом або цолому набівали або всякым якєму одходамі то
зато рубили газубу жебы было ти плідше худобів стайні бы было ти
простіня му тому клінцьові бутолим із дерева было Ай бы коровом было
тепло коровы вла а то од ґазда а така хыжа і моню
сідиме то хыже середняка тото кугу ґазды жены барз богаты і не
іновакый бідний І небідний бо вун мал і коровы і волы і
свіні то был небідний чоловік Бонкі тутома то в мал шо єсті
Його діті мали што істи і Вунці муг іст того і сіди
по Нести або на Словакі продати або на Мадяри дашо продати говорити
же ґазда міг іти деси на Мадяри ци до Словациі а треба
повісти же ту до Словациі кілько кілометрів дванадцет прямо то кілько кілометрів
буде до Словациі до Кордону медже Украіном і Словацийом Бо нашой село
і з двох боку має з єдного боку <unk> кілометрів а з
другого дванадце Того рашу видме перед соботу єст товже за ту першу
грунту ужы Словакія за ту першу тото близко цілком дливы Но то
якых двадцет км со близше Но але напросто до них але як
бы напросто А век на было то <unk> Од того місця де
сідиме то <unk> уже Словакі Так як направду повісти то не Словакы
а такы самы Лемкы Русины як вы такі точны як мы і
такочно говорят як мы І співам кєдикі співамут як мы і бісита
в них така як у нас і уберают ся так як мы
Кули удівайме нацийональной шатє якоі такой стародавньой Як они ся оберают кабат
малу такы як мы то банкі такій як мы кустя такой як
мы уберут на ся обліця то сор упліця то єст рудзка Опліці
такой точно яку наш жоны берут так точно і в неубрані Такы
самы люде лем тепер єлит тота граници лем они за гриницьом І
они служы за другого боку гры Так ба з другого боку така
выту Так і точно так точно Мы од них ходиме они і
колядувают тотошы мы і співавут тотошымы і танці тако танцюют як мы
што ужыткой мышоны рутой мы знаєм І ходите до них на дакы
фестівалі свята кермешы Ходиме до них на фестівалі бо у них так
як у нас дні селя ся рублят і то же так мы
робиме коли день селя в якомусь літотому селі пристольный праздник І так
точно Словакі роблят у якому селіє пристольний праздник та такі они точны
свята татагды і мы до них они нас кличут та мыйдиме Ну
горите Словакы але направду не Словакы а тіж Лемкы они ся там
такы кличут Они і по паспорту мамут написаной жыру снак Русин а
нам в паспорті того написаной не майме пишыме же му вшыткы Украінці
му пишы в паспорті там напису межывун Русин треба бы жебы му
написали собі в тому паспорті тут ці митрі бы дітям писали жывунє
Руснак треба бы жывунє Лемок Жы было тота дітина діс у шкулі
хоц быти тогоды на якій з буді жебы тота дітина ся уцілят
тоту лемківску муву Туту бесіду бы знала бесідувати та як оні дама
бесідуют А у школі мусиме до я розмілу же в школі мусиме
уріти на державной мові Але хоц бы сме знали свой кєд ми
ся влучыме у школі і анґліцку і німецку і словацку і ційску
в нас іш гімназиі влучат і польску А цього лемківску не учат
што бы треба же буде світова орґанізация тута то до когось треба
апелювати жебы не про влады до президента та жебы ім дозволили бо
такі люде гіяшо мают вышет руку та ся мало шлиз будут бесідувати
на тоту бесіду А молоці люди якы мают тридцять року молоді люде
уже не знали той бесіды Закарпатків сут школы де ся вчат руснацкой
той ци русиньской бесіды Ци были вы такых школах ци вы чули
ци были вы такых лекциях уроках Ци єст такє направду ци більше
ся о тім бесідує як єст Но то бы треба так же
быти до рузнацкій школы єм нас такій школы Але в вашім реґіоні
слугу не была нас уся орґанізувала тота школа і не было комусі
за тото взяти Але такє як я товариство лемківской та могло бы
Лемківской Товариство тоту шкуру зорґанізувати Тайте деситы копікєтому цульві ковід а може
і никопійкє я не зналу як бы там може дахто бы тото
і без Без гроші получыл дітей раз у неділю по дві годины
з посіділ та бы дітям порозказувал та бы діті почытал бы дітям
тебы поприписал та бы ім наголос поклял там же як тото має
ся в тбу де ся вести то може бы дактой тото робил
але то то якусь таку нас выходит же видіте люде якій Які
ту жывут та туто меншы цінят може то і ганьбы так казати
але я так кажу бы так є А тоты люди які ту
куріня мают а діс Бог знає де жывут де іх тута іх
Як іх де пут занесло та тоты люде розуміли же то бы
треба туточ жы бы то было У нас найбульше тыхы в школі
лемківскій руслядскіх ах лемк лемківскых і ямукацівскому районі уберезняньскому і Лужроді і
в Сваляві Ци тырі районы де де ціли танка точно діти ся
занимают кажду неділю де орґанізуют ся де орґанізуют ся всякі фестівалі усякі
танка зберают ци люде могуря ділят ся своім вшыткым тым Та є
тото у тых ці трьох районах але нас лем нас зато там
кличут нас і з нашого района лем заричыло лем лемківску садибу бо
у нас ту є такій фольклорний колектив што мы знаєме дуже много
співанок лемківскых Словацкых руснацкых та нас зато кличут бо мой дімета бо
нас дуже много того фольклору та моі дімета ім співайме тоту стародавню
лемківску співанку бо тото ся мы знаєме Нопер бы сме ся заспівали
ґубанів А мой міликує ся лем ґубанів потряс мій бідний лесе лянку
баню отрясе вшыткє люде на нього закупаня нейо закубаня заґубаня нейо вшыткы
люде на нього закубаня нейо Зекуваня закуманя нейо за нього сія йому
Руску дам бо на нього дяку ма нього бо на нього дяку
сіяй йому Руску дам бо на нього дяку мам Бо на нього
бо на нього дяку А муй милий такій был Гонята на оня
рада Сивого а здо рана біло А здорана Аздорана біло Гыня радо
Сивого аздо рана білого аж до рана аздо рана біло А муі
миленеко хоць бой я знаю шаты гых выділ бы сня істла мать
выня Бірля моя мать выня Білля выня Білля моя мат воділ бы
сня істла мать выня Біля моя мать выня Бірлявы Біля моя Бо
я іду пусти літа зайдю до єдноі бабкы Тодаш мірос з ню
поговю до другой заю додаку бесіду зачниме тай начынали з ню горити
та тутамі Мало дашы новой повіс друга мі мало дашы новой повіс
Забылам співанку слова співанкі бо тым комного співанок што вшыткых не будеш
памятати Та пуйду доєдну і та уры нагадайте мі якій што ся
знайте з той співинкы тай ся міден куплят зоспівать антотай ся мі
дашто зоспівать тато ся і передає Но а мото мы як передаєме
своім дітям Мы ту аде старсі співаєме у музеі малому руці співавут
у клюбі Бай сім році в школі а вшыткы співают єдной А
сі маєме дуже файного учытеля музикы у школі шун грає і в
клюбі і в лемківцянці і в школі діти вуціт та вун зостан
діти попросит каже напишне мі по пят співанок нову рок принести Най
вам баба продіктує Най вам дідо оповіст же тоту співанку авон таку
співонку і так мы тото збераєме бы інчых бы сміят мали Майме
много співанок ного материялу но треба бы іх дис вудати но думал
утже як бы тотов культуру я тото вшытко й мы дали Не
знал чым то ся кунці ціниє тото зрубли Так з музею фактичні
ся зацяло і не лем музей ся зачюл а зачюл і тоты
колектив Фільклорны <unk>r<unk>Е <unk>e<unk>eMonu І так же вы мі оповідали же тоты
жоны приходили ту они чытко рыхтували ту білили они при тім співали
они при тім споминали такы і давны співанкы І тоту слухали тоты
пані жонны і на каже Давайте жоны зробиме таку хорлянку так як
коли сбыли хорлянкы Но жоны ся зобрали але начали сме співати бале
то треба было і по тым поруководити даяк но тай кажеме же
треба нам дакого і музиканта і гудакаже бы нам заграл Но занешли
сме вже собі і УДА Ну той же сме націлив же то
та вже має куюцю світу антакуцю світу то вже націли сме з
нима співати але мы не лем співайме бо мы і приказкі такой
кажеме на сцені Мелем просто з лише на село то заспівали співанку
А про ту співанку дашто повіме хоц коли або але такой же
єдна розказує же так любит співати коли Так як Коли галюшкє ы
хоче варити кромплі ні Іде до півниці єдну співанку співат і співнику
кромплі уберат другу співанку співать і співниці де тритю дале кромплібрізує четверту
А коли екрумплі ресидує та так як і бо юй каже гудаків
гули Будому такі галюшкєву ійдут што через кєжы метати та покы крам
з ліку напиця або галюшок крумпляних покы наварит тай десят співанок зоспіват
Но тай то ся запомятит не забыват ся Ходили мы з Петром
до ліса на грибы та грибы сме не нас барали лем і
сме ся любовали Ануту сестру заграй недалеко ліскы дліскі ріску не найскали
капасия Занкофньом за <unk> Застя тримле боями ей но <unk> А сут
такы співанкы же найбільше любите іх співати же все в програмі Сут
такі співанкє Сут такій співайме співанкє та якє наші співанкє Та про
якы забылу за задівку Як дівка любила хлупця наші співанкє лем такі
ліричні мож повісти в основному но прохлопу пяниц якій вы діти не
або хотіли помагати выдувати лем ся в курсмі сиділи тапіли але така
ой же ниже ни пора теже мі Недоброго мужа мам цілюнуть нас
плю лем собі мыслю шойому єсти дам Цілюнуть нас плю лем собі
мыслю шойму єсти дам Пуйду я на ріня на куплю коріня та
так йому єсти дам На чем расу кусит умерати мусит Я буду
просто вульнай выхід добрий выгід Де уж были сте з лемківцьонком бо
знам же Вы не лем дома сідите сой і кромплів берати і
співати а іщы єда Йойте мы з Лемківцянком были майже по вшыткой
Украіні на вшыткых фестівалях словяньскых были сме на славяньскым мукулі Были сме
в камєницпу дівску у монастырийску на фестівалі Лемківской Культуры Были вже цітый
разі сме были того сме руку не были бо сме не мали
опільской области Ай ай монастырску а того сме руку не пушли бо
то треба каждий раз руси та маленько собі зо збере іми ты
грошы тай пуйдіме мы лем жебы сме мали на транспорт жебы сме
мали заплатити за автобус а самі собі набериме єсти Пиді нам треба
ничоми треба жебы нас повезли і привезли Ай поза границю ся де
ходиме бо на ублю а ты на Словакых шол коло нас близко
Шруснаків Осадной То такой руснайской сольошы Мікажут то руснакі Лемкі На Словациі
ні А то близко уся сме были уплоці сме были ур были
сме в Зындранові на фестівалі лемківскому там і сме спалі в пульсі
на Пуді Там декій был у цитока гузька стайня ци шо там
на Пудірам пустелиню Матра ци так нам было весело так нам было
добрі а тамі сме ся наспівали кулько То были у гостьовсє но
або а там ґы были дівучкє з Канады три а співали дуже
красно а такі молоді дівуцкє чом собі запамятала ся туту співанку шов
не співали чужы нонці пре бува юмарно ця сіде За родиє ну
загібаю о де вона де О Боже муй ми лостивий верний ня
до мудзю ня свою рідню Таку дівочкє співанку співали красну шошмі сльозыкли
бо іх они были упоколіню выхідці наші Лемкі і од нас м
Я лем запамятала тот єден куплет бокі лем мала даше писати дакой
перо Та была нараз написала Путцяном А я лем собі тото запамятала
боже не памяталу то Може в радию будут чути тоты і вам
пришлюты высют може будут вожы сідахто знай бы і загнал нам бо
за дуже співанка ты Я уж выткым туристам якій приходят до музею
Хоц бы вутті были ци тоє Лемкі ци тоє не Лемкі а
я ім ушыткым тото розказу уж зато жебы знали як люде памятают
своі коріня тотоже де они ся народили як іх тяне на тоту
свою землю і які внипрекрасні слова написали же У чужынонці прибувало марну
час іде Облаже муй милостивый верніня дому няю виджу няю цілу я
свою рідню Деіщы сте были з Лемківцьонком Выляках у Словаках были сме
у Німецні а дивуй ми у Дармштаті Дармштаті Амколо од французской границі
<unk> кілометрів там є тамто же діти ся влучат руску мову у
початковых клясах ся влучат руску мову І руской мовы Вун уж обшол
на пинзи і приводит до нас екскурсиі Бо вун водит екскурсиі по
цілому світі значыт руску то росийску а руску то росийску Але вун
коли до нас пришол першый раз а мы ту провели йому екскурсию
мы зробили мы заспівали наші співанкы і вже дванадцет років пудрят вун
дванадцет року каждий рок у літі юнію і юлию тоты два місяци
вун водит вуд там мні такых пенсийонерів І ім ся дуже любит
наша культура наша наші співанкє а мы ім переклядуєме ты співанкє так
шо люде даколи є сльозенам уця то вшыткы Вас знают і Німці
Вас знают і Вас всяди дуже рокраіні сяди Коли у якому бы
селі не было о якій праздник бо ни был усе лемківцянка там
і де і перше одкрыват тот фестіваль бо має же найбольше уцілому
ад на ужаньской долині шо Лемкі жывут Руснакі та має же Узарицьові
само былше співанок ся так же люде з поколіня поколіня передавали же
У нас само буше є співанок же мы влуціме і в переціні
нашых співанок бо они тоже Лемкі а тоже хотят співанку нашу співати
і дідоцьоку школі влучіме і в приціньска гімназия дідочкє приходят моіх влуціме
уж всякі співанкы які мы співаєме і по нашому бесідувати Кільку років
тоты ансамбль Тот колектив Лемківчанка Юж співат Уже <unk> рук тепер буде
у септембру Лемківцянка буде мати <unk> рук То тоты же были товды
молодіцкы дівкы молоденькы тоты старі старі умерают та приходят молоді з клюба
приходят котра найстарша в клюбі темы жытя в лемківцянку В лемківцян Цидака
умерла же з клюбу прийде друга а не єй місто прийде і
школы Так што мы колективы наші старі уже ім будше як по
двадцет року Бо в нас такой село у районі такого села як
у нас не є жебы было тульком много колективу жебы тульком много
люде співали На студиі роботі самі видите уже грабовут і ся на
дворі студино а люде вже грабовут порядок роблят накруг хыжі по дворі
у хыжі Хотят жебы был порядок но але хотят і співати і
выселити ся А то є добрі бо не забывают ни свою бесіду
ни свою культуру ни свою співанку А тепер заспівайме ся од Тогорісельоміду
крайна любіля мене <unk>o емон <unk> не занесура село Яґна Мальова А
ти в ньом за Лицю свій е його зайшы евоя войфаль Днес
юж мусиме ся пращати але пані Люба мі оповіла тілько вшыткого цікавого
Же мусиме іщы раз ся стріти жебы і вы то чули то
до стрічы за тыжден Слухайте <unk> процент лем Наскаркова а зо Станиславова
Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатян
слухайте семка <unk> процент а будете мати цілых <unk>