70% #2012 - 70% #18 Із Карпатской Руси, Зарічево, Люба Пекар (2 част), 2 VI 2012
Еп. 2012

70% #2012 - 70% #18 Із Карпатской Руси, Зарічево, Люба Пекар (2 част), 2 VI 2012

•

Опис епізоду

Odcinek poświęcono wsi Zariczewo w obwodzie zakarpackim na Ukrainie oraz działającym tam zespołom folklorystycznym. W rozmowie z Lubą Pekar omówiono zespół Lemkiwczanka, jego lokalne zaplecze, repertuar i sposób, w jaki jego członkinie śpiewają oraz występują na scenie.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте сем <unk> процент лем не Скрокова а зо Станиславова Для вас
будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Сатурян Слухайте <unk>
процент а будете мати цілых <unk> Видам Вас моі слухаче тупер мікрофоні
Анна Кырпен Днес мы з вами зас перенесеме ся в село Зарідчево
котре лежыт на березі річкы Усь Близко місточка Перецін Уж знате же
то Закарпатска област Украіны а саме тото село барз близку кордону зо
Словацийом Чым же тото село для нас цікале хоц бы і тым
же ту сут аж три фольклорны ансамблі В єднім ся зобрали діти
в другім дорослы а в третім но тыж доросли але кус старшы
Ту мы з вами бесідували власні о тотым третім ансамблі котрый ся
зове Лемківчанка І днес іщы будеме слухати як они співают А тепер
Люба Пекер Як тоди Вашы фольклорный ансамблі ся называют Фольклорной ся называт
самодіяльний народний фольклорной ансамбль Лемківцянка тотш музейові а самодіяльний народний вокальний то
локальний уклюбів локальный ансамбль Вербицінка якій мал будже як <unk> рук жедутю
лемківцянку А то такій <unk> шкулі а в шкулі є лемківцянуцька малінька
Шо то же моіх там учыме наші співанків Наші тутовшы нашы побуд
наші звыці насі обрадеме іх луці медже быме іх дали потіли уже
брати до себе Но та а тым шо Лемківця та тепер Вчілька
єдна рядит Мария Михаловіч Роніся на і моя сестра Але мы не
так же хтусь рядит там мы а так ся збереме но ану
жоны шобы сме придумали яку програму Но ну но я розкажу якім
хотіла а крумпі сидити так і з фиґлям і я розкажу якій
сме грабали я розкажу якій сме кусилі До того якій сме кусили
де сме співали етыків етику співемку пушу Віван полонину куси і ти
пушло за ним дивя дівок суши і ти Тай по коси девят
валюв єден день Не посушай девят дівок за тыждень А народна співанка
то є побутова співанка Людиш лиш робили тай придумали жебы ім пококіт
співаш та за всяку бідуза будеш Тай всяка робота скорше пійде або
яріджаля гой жаля я я рід друнинькій поріза лям палиц білинькій зелений
листоцьок не гоіть не гоіть поцілю нями А в школі хтух урядит
тым А в школи тым а в школі тым ансамбльом урядит забут
колы тоже у Лемківцянці є она успіват на ту ходит Маґдалина Іванівна
а пішыт ся куцяк Но та она ту ходит а у нас
є дуже файний такій музикант на цілий район такійше музикант од Бога
А вун учытель музикі Та вун тоту ушатку співанку заграє лем раз
уцює і же грає на чому гре На баяні грає І вун
нам на баяні до тотого грає шомы яку співанку кажем яку нам
грає Іван Васильович Станко Перший раз виділем на сцені тоту лемківчонку в
<unk> році на фестівалю монастыриску Місяц товды сподабало не лем тоты як
красні співали але і як свобідні ся чули на сцені якы тоты
заричувскы жоны были природны як сой легко бесідували жартували Барз люблю такы
жывы выступы жывых люди на сцені Но а тепер собі заспівами паде
дось паде дось низенько ся спустят Аде дось адензей коса спу котру
люлюби родом на ґомбоцьві ґуця лицько майдаря чом быяся к ордо не
трима на ґомбачкы ґубця налицкого мальдаря чом бия ся марґо гордо не
на нашу капуру биця юдари же бы до Наскловці Венчы не води
на ґомбацкій кузаля на малеского мальдаря чом быня ся мамко горы нерва
На омбудскы будця мала налеского маляря чом бея ся мамвы гордо не
дрима Я ся роззердила пеця одорва Ходіде до нас хлопці звечы радора
на ґомбодскій ґува нация сам гордо не дримаґом польскы купци майляря чом
быля ся Марко гордо не І од того часу од <unk> рока
я мріяла якоси прити до того заічева Але як то нераз быват
то єдно то другє перешкаджыт І так выбрала м ся тадиль аж
в <unk> році Тогды на початку вересня в селі Забрід близко рейонного
центру Великый Березний был реґіональный Фольклорный Фестіваль Лемківска Ватра но і Лемківчанка
на тым фестівалі была перша Але інчы фольклорны ансамблі тиж были супер
За рік Был тот фестіваль уж в іншім селі селі Кострыны то
далей Горы В кім році Закарпатскє Товариство Лемківщына ма зас зорґанізувати <unk>
липця в селі Віжко або Вышка тоту Закарпатску Лемківску Ватру ту уж
буде третій раз То орґанізує районний відділ культуры а головным орґанізатором єст
Голова Закарпатского Товариства Лемківщына Василь Мулеса Пан Мулеса тыж ся вродил в
славнім селі Зерічеву Днес уж не жыє в ріднім селі але написал
о нім книжку Найдете єй Владка Максимовича на сайті Але вертам до
Закарпатской Лемківской Ватры Кєд уж пришлом товды на тоту ватру то пішлем
і до села Зарічево і до сканцену лемківскы садибы То до той
самой хыжы де мы і тепер сідиме і де бесідуєме Мам на
фейсбуці знимкы з того фестіваля і з той вандрівкы то мож на
тото видіти А тепер зас будеме бесідувати з Любом Пекер Ґаздыньом того
музею Мы ту в музею і в тотій хыжы де мешкали ґазды
повіджте Што то были за люде бо направду тужыли люде то не
просто музейны тужыла маті і тиц і четверо діти Ватуй хыжы Древяну
іс жыє два сыны дівкы уже дві дівкы уже померли жыє єден
сын жыє на Сузерицю а другій сын жыє аде у сусіднім усилі
у Дубріницях мати іх была дівка того коваця шоґазда а ту і
хизі Но та маті была руснацька а коваць был Мадяр бо ковач
то є мадярска фамілия Але вун пришол гев зазятя До нас дозерецю
о но тай тримал ся того вшытку отримувал што ся в нас
узерич люди чого ся дотримували но той вуйце ту зустав жыти Бо
але ди Ґєренда а тота балька основното циплиця Ґєренда несутя тыка балька
а там на ґєрінді є видити хрест вырубаной га з єдного боку
сонце а з другого місяц то такіє оберегі у каждой старой хыжы
на ґєринді то было тото вырубаной Ґєренда тотраґер В Украіні ното гварят
сволок то поперечно така балка же тримат цілу хыжу яка тримат верх
на цілуй хыжы звязує і тримат Ай тота балка мала такє значыня
не лем конструктивне а мала іщы символічне значыня Такы ріжны одсулярны знакы
видимы крест сонци і місяц то сонце такы тиж символічны в колі
такых як квітка на сі сонцеязычні і місяц і тото вшыткоязычницкі знакы
І ту маме написану на ґіг А там написаной Петро Коваць <unk>
рок хыжа справлена у <unk> році <unk> октобра люди перешли жыти до
хижі <unk> октобра До хижі ся має іти тых ды коли уже
ушыткой і зобраной урожай у осені вшыток зобраной коли уже полний пут
Коли уж полна комора сусід і полні одыгды люди ішли жыти до
хізі люде зберали урожай до Покровы <unk> октобра была покрова а <unk>
октобра уже вшытко было в порядку і товды ішли жыти до хізі
до новой хыжы до новойтів то Глошул міг товды гвойти думовый Хы
І так ся робили ствальбы і так ся робили Кристины у пусті
ниґде нихто не робил ни Кристин нихто не робил ани свальбу нихто
ниґда не робил лем поза <unk> октобра мона тото бо то был
Пуст <unk> марі А дале сме робили а дале поза <unk> октобра
сме гуляли свадьбували веселили сме ся слі сме сватати так было То
маме ту хыжы Може найголовнійшы тотот пец пец на половину кур на
пет дым і дым і ціны а цін і шум на пут
А на подітрі мали солонину у насіня всякой зерно фасулю а тото
насіня было обкурило ся там на подіх о не гризлі мыші пец
дос великій был істі бівший але зробили вы так жебы могла на
курсі прити жебы было місце ся з місцями бівшы люди тай бы
то был такій кус долгый была так болюаж Бо там і з
буку спали з доли діти Видите такі лежакі і зывны были в
увєздені такій покруці і там ся стелили і тамто тому спали діточкірко
люпе опец был теплий до рана Но Але по тому му уже
мало зробили так бо то Ту люди і Людю уднука Духізі то
не так желем ся позерати і з осіни Духізі бо міста было
бульше бы видіти мы діти гевеме своіх тай дітям указуйме як ци
пєсенку писати ци як вышывати хрестіком ци як в глядю ушывати указуйме
як люде насі ушывали шо робили Ушыткой вуці ми іх і кошары
плесті приходит ям ґазда із селя та іх луці жебы діти знали
бо треба муж і крумплі седимеу мутыку а нам треба кошарбо крумплю
треба копати тай метаті до кошара А де буде метати Лемкы то
в по пініснім лоці горили о полкы то вы робите ту такы
майстер класы варштаты ту ся діє дуже вшыткого Бо так як укажеш
дітиніта дітина сама будне тото робити А тото што я на уруці
повім дітлокови дітвак не буде відіта не буде розуміти што є То
ту маме пец коло песа сут вшыткы річы што треба жебы зрыхтувати
єсты Поповідште што маме до коло ш начетю стоят Шарпінків то Шарпінка
то такой ул То такє як бы баняк але ма такый хвіст
і три ногы То хлуст за тот глуз треба брати де клясти
до пеца оно ся в пецу там єсти варило тушыло то піносла
кляла ся до пеца правда А тото вшытко і долженкє кєду рекє
должанка ту має долгу шыю ату то ґілетка просто малінка Ґелетка то
такий кругліший Ай і бігле сю стоіт біглясто праска Тасувати там є
старий старий желізний у якій ся краде вугля од вугле ся вун
нагріват і тыгди біґлюват Ади стоіт ложічні тусякі сут кімаліви лікі адя
ложка з дірками то ся кликала шумулка сяка як друзняк як бы
але айка зберали го велика яка зберат піну з горы колиця веретісти
тує і сито ту єлок і Кулюцюка Ту кулешу мішали з етикєму
нас кулешу мішали ага цір нас кулешы не було нас цір цір
так а повіджти што то цір то є кулеша або бану цір
ся як варит Кіпіть вода берите уу муку кукурудзяну і так сыпліте
і тым мішайте так І то ся варит ту гусне Коли маленько
річой такой было то был цір а коли такой густой ся наварило
то был токан А дале по тому як ся зварила густата камаса
стоют інґірицяной і мукє Нидде брала ся атака ложка брало ся гурнятко
воды ложка ся мацяла у воду Тывды замоцяли сте в воду ложку
кляли сте на танір кляли сте на там не кляли сте на
танір рів А мацяли ложку в воду жебы непаля слабыни приліпало бы
ся красноклялом на танір Тывды наклали сте на танір тиґды ся квашы
на капусты ся натушыля но пражыли пяли напражыли і капусту квашыну а
товды з горы тото пуляли і з солюнину пражыну окрему солонину пражыну
а окрему тото пуляри пражнул соронину бесіду з доли ся сяден шорік
сыра капуста сыр і з горы туто такой ся робило но а
до тото ся кличе талаш тала што така шафа лем на тіжны
ухлонну утверта купно то ся кличе тутотанкы горці чытку ту та а
на стінах видите танір То прикрашали ся таніры тоты таніры не до
єй діня Ні они лекоративны но як расы для жлебы выглядала тота
хыжы усе на передньому на атуй стіні спереду усе стояли таніры стояли
образы Бо унас ся образ не кля так на вугол у нас
ся образ а так стары як перед переднім облаком кругом ся кляли
а дитили ся ті образы Мож повісти же тота стіна як бы
тота урочыста свата стіна была напроти двери вери прямо просто напроти была
тота стіна На котрій видиме образы образы і тоты теніры а теніры
такы декоративны і они ся привозили одкль тоту по мадярскы но пасаты
таніры тує таніры і словацкій і мадярскій Нашых танір є наці люде
Моє баба брала з думу яйця брала сыр брала сметанку брала молоко
ішла на Словакі А буд там принесла танір коли шол великій дакій
празник то треба было танір ся і по ламал перед Паску перед
ся тым вицюром те ся на Словакі тамту тото продала а за
тоты Русі взяла та купила таніры красні та купила дакі топанкі краснє
та дакій красний шляфрок та дакой красной хустя наголуву деленуця або тернуця
або картануця такі были густя тажаны Малі або дакой обліця паранной та
принесла тоты паніры гарды і ріжны вшыткы сут квіточкы кугу детальні решобушенных
відоч октойословацкій А ады тань рішеных кугут а тот мадярскій танір шыкут
на ногу на нього Аде на Танірві напишеной мікша та мікша то
є по мадярскій Міхайло тато сын а тот отиц купівскому сынові такій
танір заказал жебы му написали Міхайло на Танірві Рутай Мадєр му написал
мікша то отіц подарвал сынови такій танір то подарал такій был І
то было такє лем декоративны а такы теніры з котрых ся іло
были барз просты прості глиняні таніры в умолені не по фарблині прості
были глиняні такій танєр але ан такій а такі были лем же
такій глубокі лем же прусті Уже не мам Анди єден был тотя
поломал а же лем єм тот стародавний зу Жото іх танір то
мы унич не взяли з хізі То они ту вшыткой так і
лишыли і такту вшытко єяку нихту було то так мы і тала
ся іх і стулию і шофарні іх і пустіл іх то ушытко
іх шотує в хыжы стульция туту лавкє то вшытко іх А коло
пеца ту єст вшытко лопата така делияна же ліп давати до пецай
ай ай же тыка лопаты так а то утець як увас тоць
на стєкли жебы загортати грань в пецу ай Не жели насі люди
так дуже жебы мали усяку току такой приспособлиня лем такой було знайти
жебы мала ґаздыня в рукі А придумувала як тото ушытко і там
зробити не так тепер усякой є жыблісті варити А тыхде як могли
люди так ці обходили ай такій сти не наварювали тыхде лем треба
было єн великій гурцік Шо варили фасулю із капусту такой варили окрему
фасулю в тому коли ся фасуля варила додолі капусты а малим котам
маленько пувля єли коли пуст было лем із города коляю то вже
пізнійше люди пуціли тут осіяти усякі приправы усяку всяціну тай верітісти Але
насі ся ґаздні скоро не учіли мому жем близко коло Словаку коло
Мадяр то мы ся з них не лучыли і коляці пиці і
єзді всякой уварів оті такой як голубкі то не нашой то мадярской
Но штоден якы были і ді каждий ден звычайне Звычайне на каждый
ден рано єліцір з молоком туту затерку і з мукы зы кукурудзяной
стендерици а як бы така рідся каша і рідка каша з молоком
то было на фрышті Бо тому гісти ся наварило гурці в фасулі
і тотворці в фасулі і за три дны каждой полю ня єлі
ту фесулю А на вечір уже могли крумплю в люпіні зварити та
мало помостити з молоком а хто мал солонину та солонину по пражів
там до той солонину уллял молока та вже мало ці булькі там
дал там як молокавлял тота крумплі по паляті тай туто кляли заілі
А по тому же пізнійше же на цілі смукєшусь робіти котрі на
Словакі там виділи на Мадяритам іділи та вже на цілі дітям піругіі
лядити то мал молоко та сирадий зробил діточкам та піругіі сиром наліпів
та такой кєслой закручуваня дітям на пеклі упецові та діти тот циілі
поза три дны як Кєсло і тісту закручуваня ток із кєслого тіста
а там у середині давали націнку або какава або мак або яблика
І ся закручувало і то як булицька Іту тоді тіли І не
вдумували собі Бог знає што бо потя різало лем раз на руці
жувдер лішалі же бы єден жебы мали на великдень го посятити до
церкви удыл то рок Бы мали ден до церкви понести посятити а
другій по продалі будіти требуло брати убути требуло біль купити бы треба
напрясти покы стіялі єкунуплі табуло а дале коли уже пішы рускій то
іміли з екунуплі людиі гониті За куноплі было чудо де крузкє гео
пришли той ся люди перестали куноплі сіяти та не мали з чого
ткати но та мусиліти молоко назберат яйце назберат соломину возьме пудє продас
купі на словаках на Чехах купіт нитку та принес лму та полотно
прясти жебы Была суручка тыка дулга яка у дівучкі тыкав глупці катай
так діти бігали то так іли каждий ден а на святу неділю
было дашто ліпше до іхіян а на святу неділю істыкуінґєріцяны і крупы
робили вже голубкі Бо же виділи же мадяре рублят голубкы але мадярі
голюбкі робили зрід кашу А насі робили люде із тінґєрицяной крупы такі
голубкі Робили голубці голубкі Але а так тоту інґєрицяну крупу помыті перемыті
маленьку і такі повариті там єй мало помастити закручувалів капусту в листок
І так варили голубкі Такі были тинґєріцяні голубкы Ноперкі стары люди котрійсє
тай ся і тепер хотя Тинґєрицяні з Тынґєріцяной мукє бы то дуже
крупы і з Тынґєрицями круп а Тинґірицяни крупы дуже файні бо тинґєриця
домас ся тінґєриця треба єй файно посушыти в пецу Так же быш
пахла бы был запах там на тых де ся файно помили на
м Лемкові ся файно помили ту та тінґєриця І дак красно пахне
і то такі смецні гулюб як зваріте бадір надобріте бы тіртинґєрицяну крупу
і з мясом Наладите а надобріте всякым а приправі там де сте
ецибулькі і мали збордва тісно ку і підобріте і голубкі томатом заляти
там є сме ці А якы іщы крупы были Не лем тинґериц
Тынґєрицю у основному тинґєрицю і пшеницю Пшениця турсла брі Дубрі у нас
пшениця Русла Дубріт і жыто сіяли найболь сіяли жыта бо жытом закрывали
хыжі жытньом суло Жыдньом суда правда Жыдню сулюму закрывали вязали кычкы а
ви горите не кычкы а я жупы жупы тото мусили сіяти бо
то кажда хыжа мала быти так закрыта а над кухы жы а
тота треба <unk> тис жупы Бо ату нотуля кла а туми ту
в віку і сідиме Туту треба <unk> тис жупы А так ся
жупа кляде єдна до другой а третя з горы А так выдали
мы до того жебы покрыти цілу хыжу жывы сіяли жы жы то
мало быти не ярньой а зимньой якой діяли у септемброві і жыдо
туто жыто мало пу два метры жыто было дуже высокой бы было
неселекцийонуваной бо людям не тре было туто з горы людям треба было
файне было солома муцна Жебы хыжы ся закрыла жебы і каждий рук
не перекрывати дес там мало мож пут плятати але кажды рукі не
перекрывали Тагды ціли такой высокой жыто лемі з за того жебы была
файна жупа Жето посіяли путому уручну серпа мі тото жону пожали По
тому звязали у снопы тоты снопы скляли етку копицю такі то ся
кликало кулюпопкы снопы скляли кулюпопкы те як туты клупобкі вусокли як файно
тото вусокло тыгди обмолотили а коли уж обмолочені были снопы іх моціли
у воді соленой воді Жебы ся файно крутило требуло скрутити а ся
окремо з того зробити перевесло такой повересло Ой тем повереслом Яйні А
чом соляні воді Она мятка ставала жупа тота солома ставала мятка вна
ся легко скруцювала бо така ся кришыла як вусух лота ся кришыла
коли єй треба скруцювати А так она така ставала еластична така ставала
по типісню мурзмі а де му цілил ці У великых деревяных кортах
у поту ці загатили але в кульку було буду солі треба то
су розва пушля то в лікій деревяні корта в гордовах деревляных гукоратах
деревлянах Воды там не лляли там дали солі там моціли туту сулму
і далі крутили з неі жупу Іта жупа была дуже муцна І
коли я пришла робити до музею есі были там з городкі старій
хижі што жупа там стояла по двадцет руку на тых хіжах есі
была муцна А по тому тоту жупу як покрылі А клялі огнята
жубы ся укурила та зато она долго стояла чупа розумійте она тогди
была муцна обкурена така яке туто дерево то дерево і буше як
сторуковной ся стоіт Зато жывно дерево з різаной тых де коли ся
мало ріжыт ємо здорово дерево ано ся обкурило і когі консервация того
дерева Ти зато ся стоіт хіжа І не псували ся ниякы не
візли хробакы кумахы та яй то не іронижы Но было добрі А
таку хєжу зробили без безциркуля без линій кібезницю Но ногам і помірял
крокам і помірял дужіну дерева і клавго на вірік крокам і помірял
і лавго на вір Не мал ани метра ани ничого не мам
фису мал гоблик фису тошто рубанок А тепер буде давно прадавно лемківска
співанка о моій миленькоі євровы двері А в моій миленькоі євровы двері
Самы мы ся отворяют коли іду до неі То певне миленькой такы
двері котры часто сут в супермаркєтах Же датчык реаґує кєд дахто іде
і двері правданы євровы а шкляны нараз ся розсувают Бо далі в
співанці чуєме же двері самы ми ся отворяют самы ми ся заперают
Ну то то то то то то то то то то тота
фраірка вшытко ма хыжы модернізуване лем єст єдна технічна проблема О котрій
співат єй фраєр а у моій миленькоі ниє ниє телефона жебы на
ни подзвонила коли коли сама вдома Мам надію же єй фраєр якоси
залатвит тото уж купит даякый айфон ци што А тепер будеме слухати
тоту барз давну співанку з якой видиме же Іщы давно Лемкы мали
вшытко досконале видиме як далеко них пішол технічний прогрес А тепер вы
сме заспівали а в мой миленькой яворовій дві тота спіонка така стара
як світ Ану заграй нам Самі ліса вытварям поли коли до не
Сами ся вытвали Сами ся вытваря сами горі твоя міла бо зорі
зоря Сай горі моя міла вызорі зоря неє моя буде моя выстівоцка
сте лестрена дора Люде моя поділит на сте безелена доза і неє
буде неє телефо Жебы на не позвони мале были сама до Цербуване
подвони лабони сама Неє моє не є моі дві Бусла мым газера
діда не та не знаю зві Озерати Та не знаймо А з
чого ся зачынало закладаня хыжы были даякы обряды при тім ци хоц
якій час можно было то робити ци тиж был якій си час
на ту всяку роботу Треба поцінати робіти у пятницю бы сте знали
Коли хоці тишусь поцінати робити поцінайти робити в пятницю По пятниця тото
ден з якого ся поцінит велика робота м так мож повісти Но
татыку хыжу самий перед брали ту та хыжа тоже мала ґуры той
фундамент і там было закладеный камінь камін зглинул по цітрьох влямоту і
хыжі вкляли ся а чырі ужы сицяна суль сичена вода і сицяний
мак Ну то мак певно жебы ничыста сила не брала нич што
єст хыжы так і суль тоже і сичена вода І тыгды вже
дале Кляли в камінь а камін перекладал волиглину бо то болят кацукіль
такій был А на тот цукіль же ся кляло дерево Упуру сперу
перед пуру кляли грусі жбы ся в хыжі выдили Русі Однукал фундамент
клялі копійкєтам ці кіс дукаты ци дулярі тішы там клярін там ґєснал
уж так ся все робіло бо так і тепер нас і тепер
так ісі правлят По цітрьох вуглях ведут суль мак і сицяну воду
а буды ґарадиця мі кляли ту По тому коли вже хыже ся
справіла коли вже хыже была готова товды кликали і попа товды вже
пуп помолил ся у хыжі пося ти в хыжу тай тых дешли
тай жыли в хыжы А был такій звычай же тоту квітку закладали
то фурґовы клялі коли вже был покладений вірх із горы та тыхды
на фурґу ісі не было покрыта жупом і лем дерево было та
тыхды на дерево клякы кроквици як рок выкрокло по вашым ваю а
порогі рогі дорогі Як покляли як жерогій были вшыткой булю з горы
вір был готовий та тыхды кляли тото дерево дуб дубовой дерево нас
дуба кляли дуба гілку гілку дубову гільку а на неі привязували ручникы
бо ручникы ся давали майстрам За тотошом не робили Твори два майстры
два ручникы три майстры тричникы і привязували такі пантликі стрічкы червені стрічкі
айткі і вшытко ся привязувало доту та дубову гілку привязало тото і
ся в рінясло на зото капцяло ся І покым уже не почали
крыти сулму Нє тоты ручникє і зняли є Хто ся кликоло фурґу
то ся называло фурґу Конец рубуті клицікал ся фурґу мыволя гостина А
што то слово значыт Бо так вымаярскы тую погалиткым Aазыват квітка Але
квітка тиж ся называт кланец роботы значыт власне на будові то называт
ся і не лем на будові то назывет ся квітка дашто зробили
і уж прикінци То говарят уж квіткы То Вас такє самы але
так ся называт То чом так ся называло сокіра бо тоты сак
якій мы рубали не было тугды ни пильніякы ґнині така специяльна сокіра
мадярска яка ся называла фара ґу Но а же то был зруб
зрубували тоні ж то был зруб Од того мадярского слова же то
фурґу фараґуж до фурґу жекуниці зрубали і куниц кунец і туже туто
є любова тота гілка Номому коли вже кунціле ся густиєна тых ды
молже виціря була кунціли ся тавыці редыма і стрыма лети гурі самій
іти зо тыма своіма ручниками ми поднимали горі і з того дерева
дубово знимали розвязол тоты ручникє і брали собі І тоту тото дерево
там стояло покій до авґуста не жали жыти Коли вже в авґусті
поціли жати жыты коли почали робити жупу тоты зняли ди зняли туто
фур ґу тоті зняли і покрыли жупу А стіны стіны округ были
стіны стіны то є а тота хыжа зроблена із буковой зруб буковой
дерево І накладиной дерево єдно на другой Восередині медже деревами набівали мох
а путу мурубила ся брала ся в вид є осяду у нас
жолта глина копала ся тота жолта глина Доглини ся давал пісок Пусі
на Пусі на жытя жы солома і жыта і додавал ся куньскій
послід І з того ся робіла така однорідна маса Робіли ся той
місило і з того місилі ногами місили місилі жебы было масной залівали
лішали внояли дострідны і то было такой масной такой рідкой мало быти
не дуже густой такой Такой же бы ся в буфаню было мастити
І так ся мастила ціла хыжа мастила ся і вон і нука
а выдуму як ся помастила хыжа товды і фарбили чогось усиню фарбу
нас усе усиню фарбу мастили То коли з ному синку ту до
вокна давали синку і так ся біліло Не так як од убойківскій
хізітом ни звонка білі лемуднука сині а на синях єжа і на
дворі і в мука Нотоновірно же мене ся знают просити же чого
усиню фарбу Но зато бы небо синьой я собі думал то світлой
шіст такой світльой так люде собі думали руно ліс же то небо
Зато в ювілею Усині Лемкы жыли як в небі ай Но то
така не цалком синя А такы світлійше ангаборнуване тільо так ансинювати давати
гоантринювати то іщы ту видиме в хыжы ту пластів гарде Вшытку ту
вышыте і а ту колиска така колиска на грубім мотузі і тот
мотузк до привязаний до ревязаний і же мож на колисати дост высоко
до высокопривязаний бо такой хыжы видите уж Яугняний Глядимен нараз студяно Ба
а там ся з горы найти пліщы Відівыями з горы топували секлиця
атутовна естер ся приціпувала але з горы на подіпувала на месяна атульку
глины з горы вшыткой за месяной глином жебы было тепло в кєжы
бы інчых було в кєжы студяно такы были ізоліцийны мытріно теплоліцийны але
надар правда но Ну і ту было тепло і тепло і зато
же пустіль то дост высоко такы зроблены так же дост высокы агапус
і столи высокій пустилі высоків вшыткой буро на лапках высокой та шафарня
та кашы на лапках высока так і ту на пустелі што видиме
На пустилі у нас николи не были заголукі Та лу николи нас
не були накладані з горы нас усе была пустір застелена рано устає
ґаздыня там каци фамілия устає ґаздыня нараз ушыткой застелят Закрыват пляхту прус
ту не в ушыту на каждый ден а на неділю або на
великє декіруці тісята та пляхта была красна ушывана І так ся порток
клял на каждый день порток портка не было а каждый ден так
одповіджта тер поєднак порток єст єн або Уска ґрус на стулі не
было портка на казіґленця на ся прустили ва неділю в порток із
шофарді ся нимал і зо стилів То тепер маме днес як бы
неділя хоц маме до Явор як мале але але так в музеі
як бы все неділя Да уже так мало кізнал же дахто прийде
дак і густі малут прийти там же мало крашый зо стилю жебы
мало красі были між А ту на постели на голося залу ця
Отоже як ідеяк мало прикрасити і припорадити тоту хєжу то же глушыло
най пізнійше тото заловця і ном нас так стояло на пустилях пустлі
Зыстрині і на Прицюлькові там де голова та стояло такой заловця Ну
то я повім што то такє то така то тиж як бы
заголок але такій як корона над тым набите солє спали на Соломі
і спали тиж на лист дружляків з Соломы але за алоґі і
спіря Антля тот залоктожі в Солому бо на такых залоках не спали
оно лем на параду дам стоял То такій заголовок але такій о
там в середині Соломы і багар Красні вишыти так асиметрична Квіткы басанункы
направду прикраса той постелі Я іщы такого не виділи А ту што
лежыт то я переперадила до хлібулка Хлібулка то накрытя на хлібуцлова хліб
то ся закрывала атаку хлібуку кошар і спаску Бо утовды люди носили
не такій маленькій кошарі кі баску сяти як типір а великі кошары
з двома рудками та кошар был великій треба было велику хлібулку редку
маленьку як типір а велику жебы закрыті тото то вишыте тото заголовця
А тоту ткане орнамент тканий тканий так на верстаті так перебором ткане
перебором Ідеме дале і ту така шырока дука Лавка Яка ся называ
называт шафарня Шафарня Шафарня она ма таку гарду В спинку така глиґаньска
лавка можна повісти так в середині там є шатя В середині в
сяфарні шатя така як лада значыт скриня скриня Не тримали такой шатя
што до церкви што в неділю бы давно люди не было тулько
шатє як тепер діти ходили на каждый ден удумутка ному хто шомал
А узимі на пецу сиділи цілинь бу не мали шол на ся
одіти але в неділю до церкви ішли вшыткы та тутошатя лем буду
в неділю до церкви бо мала дітина в цьому путі до церкви
мы іщы другу току там утуй шафармі тримали гурці мі з Ґє
што там зє А тота шафарня не на гурці на міскє бо
аде за атым стольом ту был такій сум меньший і была шофарня
ґазда а той хизі был столяр і вум ушыток майстыршак шогом там
робил то складувал собі таму шофарню жебы діти не кєвали Бо ади
коло атого букового облака вын майструвал бо майстерні не мал як тепер
люди малут юцякій майстерні Лем ту такы і в хыжі і різал
і тысаві робил дешок то узімі а в літі робіл у пилевні
над столом вісит лямпа тара давно ты лямпош Так лампуш гасу вый
на нафы выривали нафту запалю ліґнот і тото такту світіло І оно
ма тиш такый як бы танір то такий дашом з квіточками сины
червены квіточкы а такій лямбу што лямпу суту хыжы а такій андилямпуш
шо висит на стіні то з тым лямпушом до стані ґазнишна Такый
же можно брати в руку Ту іщы маме шафу тігу шіфонер то
же бунтыкій был майстер што пізнійше он уже собі зробил вішіфонер уже
як были діти велікі та вже се ліпше думали Бо <unk> році
уваталтуй хыжі минуло стрітя <unk> р тусі і сіжыла баба невіста а
того ковацьова Она ся тужыла а по тому і забрала до себе
дівка та юна пушля до дівкі та тых де аж купили хижу
на музей А тепер заспіваме співала бы м декому ано сестро зацінай
Співала бы неє Не амісуял ді рові Як милому фраді рові Не
амісуял ді прові як милому фраді рові цьотери воли ой не ходит
поцілювало як біле литмо Ой не ходит поцілувал моє біле рицьмо дерево
лем па зеленому фодку Майшто мели другу лишы мене діти мотьку Айсобіли
другу лишы мене діо слухай слухай мили Біда бы те побила Зато
же ти найшол другу зато же тебе люби Затоже тейшол другу зато
же тебе люби рає Ледко Моєв не моє грозів моі грозівы Што
мушу прочытати ту вісит почестна грамота за участ в другім святі лемківской
традициі Русаля Яна для Лемківчанкы Зырічева Зындронова <unk> серпця певно <unk> рік
о І ту написано што Музей Лемківской Культуры в Зындронові і то
така грамота то тиж історичне Правда вісит ту і ту на стіні
тиж єст фото лемківцянкы чыткы участникы ансамбля Сідят сідят ту оту повіджте
натує Фотоґраґрафіі то перша лемківцянка тоты ты жоны якій ту мастили якій
біліли якій то вшыткой поробили ту кат дали до порядку тоту хыжу
тай тоты жоны почали співати унимали свідома тыты стародавні виді костюмы Во
пліці тетыты стародавні а ты кабаты такій гімнас быть скора такій гімнасну
стили видіте ушыткых майже єднакых устята на головах но і мниту як
зробили а туту хыжу привелий до порядку выйти з кудилям а то
тото є кудиля м о такы высокы великі но і они ге
ту сіли співают співали і ты дыяли І пряли і ни то
ати ты ати ты жоны іщы і за тых было пару у
Зындранові а тета была в Зындранові а тата была в Зындранові а
тота были в Зындранулі Дві і за тых уже лем дві жылут
А тота і еты та вже вшыткы вумерли Отаке наше жытя Но
але то історичне флото і можеме видіти з чого то ся зачыно
Коти ты жона налучыли мене співати ты вшыткі співанкє шо я знаву
то а ты ты жоны то а такі співанкы знали што міні
ся видіт же і не є узрицьові легко і сі тепіркі найдут
ос пять жун што знавут тілько много співанок як они знали Бо
то дуде єдна знала по сто і былше співанок співати усякых приказок
усякых такых старых віршу ші стародавных шысі Жут дуже много знали Но
дали сме може нам і вуда Дуть не зналу як тото буде
бы сме просили люди жебы нам помогли жебы сме тото зберегли жебы
то нашым ся дітям лишыло бо інчых не мож Нопер якій бы
сме співали Чорний ворон типку курит Муй самили твердо журі княй ся
журі так му треба минула го моя кєдва Чорний ворон піп ку
курі муй самили твердо Чорли гороль кури мій ся милий твердо Сей
гой так му треба минула гоярк Серой так му треба Минула го
моя не тая то нерила жебы любох батько ди Нида я то
не віри Важе моцколи нє раз же гой саму скодий бо муй
милий іде огорі нє шерой самучы кодит Бо муй миле єльде ходит
інде ходит ам ня розбудне ся умєсер не ходит там нєм де
розбудне ся гадале його Але моє через же гой але його ани
моє через нього Іди іди жел бы знес а шумнутыня праґір Іди
іди же высне ста шумну тоня фраірну шемене лем таку Не будеш
мат веце Селе не даку Не буде смац веце Тепер ту одбывают
ся не лем екскурсиі але ріжны майстер класы значыт варштаты ту ся
зберают артисты з лемківчанкы на своі репетициі Но і не лем пробы
ту сут а і выступают они ту для туристів Нараз представляют ім
тиж ріжны давны обряды од власні пані Люба вказує мі в великым
грубім альбомі знимкы де лемківчанка бере участ весільнім обряді А конкретні в
плекіню вінців Вшытко ся одбывало власні ту в музейній хыжы і вшытко
было так як давно і было представлено не для туристів а то
доправды было весіля Але послухайте самы як она оповідат То мы аде
плитиме вінці ім з барвінку вінці ани си в тых вінцях вінцяли
Вінчали ся в грекокатолицкой церкви Елітеяту вшыткой порозкладувала ту мед ту чеснок
ту кєтічкє тикі червині там копійкіє вода сина А ту жоны облюкы
сме ткій зробили з Дубового бося вінці притут дубовой <unk>or а по
тому кругві ся вяжут а такій а такій барвінок Кото бор борлінок
яй декєшы на свальбу і декєшы на похорон токій як чым ріжнит
ся барвінок та о борвінок цвіте єден цвіте білым а єден цвіте
голюбым сут два виды два виды но тото мы посадили сме білий
та білий улюдий шой та маєме на свальбы А тот што синіма
квіточками так хто хуче та бере на похоронк уже браний на похорон
на свадьбу уже не мож давати А коли было то вісілє Тото
вісілє было два рокі тому в октурніциі а то вшыткы ту так
ся позберали в народных троях можна повісти а титы жоны шу тепер
ту співамут Ніх кличут на свальбы виді вінці Я з нима кудзю
в мого свальбы в селі тот нас кличут му му были вінці
За нашым обрядом Співаєме так як я Ож зайди Боже з неба
бо нам тебе дуже треба Не жалібер він барвін ковий він Ой
зийди Боже з неба ой зийди Боже з неба бо нам тебе
тепи треба будеме по цінати будеме поцінати віноцьоку нас ладкы буде дикій
вісільний обряд А што то за молоды повіды А молода а тота
за мієлікі як ся назывут Шейля чы ага то виділо на знимці
были Шайле і Мак зписалы Ага Я думала што з Шейлеля Стемпль
Она пришла до нас по ліні а тота она Она тужыло нас
у переціні два рокы то нас якій Центрмацих Ініциятив і напрішля до
нас увідіти як ту жыют люде на Украіні Ярожый од Закарпалона має
кеси куріня з того краю не має куріня з того краю але
між нима то было на Закарпаті было <unk> вік Але были і
такійше малті коріня нашой закарпатской Але знайти Американці так точно і мы
хотят увідіти як другі люди жывут І не пришли до нас бона
має зязок і з тым Соросом його фондом Ґорж через Джорджа <unk>
напішла на Украіну і тепер у <unk> році бурж Сорос проводит у
себе в Вашынґтоні Такій фестіваль нацийональных меншын Таю і ся тоже полюбило
як мы співаєме шому ту робиме шому ту вказуєме а сороц проводит
такій фестіваль вшыткых культур проводит кажді три рокы та єґнадси тому руці
уже были наші діті з Періціна А у <unk> літі мы маєм
іти А в літі пойдіме мы Лемківцянка <unk> нас Лемківцянку запросил до
Вашінґтона на тот фестіваль Бо она коли была ту жыла у переціні
та была ту у лемківскуй селібі та вцюльо як мы співаєме вцюльо
шому робиме а сі сме записали як мы Мы єй зробили ту
сварбу нашу за нашыма традициями а юй ся ту тот уже полюбило
она нас записала зняла кіно і понесла до Америкы указала там ку
Сорусу і в фонді <unk> і они указали же нам заплатят путь
і єден бук і другій бук І нас бо до себе мы
будіме до них на тот фестіваль Співаті нашу співанку а молодий то
хто А молодий кунців шкулю інтернат наш приціна Ну то зна по
анґлицкым бесідувати Знаучым ся але она ся за два рокы научыла по
украіньскій перфект говорити але украіньску м літературну мову Але тото шо мы
бесідуєме тата якона в нас уже долго дуже жыла Она в мене
была много раз дома Виділа як корову диєті як свиню поєті як
курі курміті она уже тото вшытко і знає і она уже нас
розумі як мгормяна нас розумі і усе вите Хто не приде до
нас ужыткім ся ту любіт і вшыткі ся ту вертают є ся
собі ґазду вузеват Тепер де А тепер она робит там УНол Тыпільків
она у Молдавіі у Білорусиі і Украіні нає у трьох державах Інако
ішла коли типися кунця в єй срокы уже кончыли ся тото єй
прибываня в переціні і найшла і внав газыті написала таку статю но
дуже такой розписала якій люди принимали якій в уціли гіртів нас Она
ниґде не знала як то треба вугук покласти в банку передицку поклястів
на тото ниґде не робила Но передичка то може с не знати
тишоны словоры ціле ся вариті голубкі не знала што то такоє нас
на Закарпатє залів настука на заході та гулубкі субота неділя нас голубків
Голубкі полівка по голбкі пусні голубкі Масні пусні з грибами масні уже
там сєм хлуціте але мают быти гулькі І вшытко ся ноціло і
найпер зна як то має быти Но і в сме власинию зробили
свальбу <unk> октобра мала свальбу І такой через два місяці уже пушла
до му Але пришла до того до Вашынґтона но а там і
дали другу роботу Тепер уже она буде кєрувати трьома нашыма державами Білорусия
Молдова і Украіна Так же але хоче купувати уперічнійшу звідс де был
жыла хтіло бы жебы хотіла бы жыти у переціні так і ся
туже любит а там єй родиці і єй няньо в Америці Має
велику ферму має много худобы але худобу не даку має жоров корову
має але не такішы ся ду іх зиєте а такішу мясо На
мясу буду Але на гев коли пришла та нала ж то мы
курову дойме Та я хіля доєти курову на ся позрала і <unk>
два років на першый розсіділи як ту коруву доєти Не знала же
як ту коровы ся доі файна дуже нам помагала компютеры покупувала по
переціні по школах і з дітими хотіла робити переціны там уж всякы
такі То коли сбыли суботникі а антиперяты сыкличы но всякє ды орґанізовувала
порядок уприліціні робили люде Упорядкували стадийон упорядкували дома кєртикі магазоны перед адмінтыма
будинками і ушыткіма то вшыткой она орґанізувала лавочків на правілі Квіток насадили
онад дуже бібліотеку дітям зробила дітяцю вшытко нату то орґанізувувала вшытко і
робила і сема ся вылуціла і дуже красноты в ріку Украінц Так
шок і бы з Вами говорила бо не знали же на Американ
Но та мою таку свайбу робили бы мы хотілі указати там бо
єй родиці не знали не думали же Бог знає де но є
А колим на тото вшытко і повезли до Америкы а коливна вказала
тото а сі нас записаля які смы співали мы і наспівали там
усякі співанкы та она тото понесла до Америк і так понесла там
то того фонда і через ниі мы ідіме в Америку Нобірка оле
заграйте нам кумо тоту красну цьоуменне меле А выжераз заспівайме весело не
меле тьо му мли не меле ку Чом муз не приходил чом
муз не приходил бо ся было темноя ревіяна бело розкрита ся єш
лемєж абе біло розкритала за ляні ся бы ся оддавала Дай ня
мамко дайня дай ля мамко дайня за о я хочу не даєш
боя не даєш маю спочу Розмария на вірос вітала гей наганічка лем
за яніч капы за отама дум найдо дум най хоцю де має
лица вода заєс мам пото панує смам тоти де буде цьора Розмария
на милосвіта Лангель жанішко лем за яніч та бысария Лелія на милосвіта
огельканішко лем я А то вшытко было то пляли тоты вінці ту
музею ушыткой волю вшыткой было знятой на кіно ту є на тых
знимках видіте з тым столом тому вшыткой туторобіль і вшыткы были у
вашых троях А я і вшытко молоды в джінцах Ну але з
горы має вже хоті тото хоц ушыванку має ту соручку о плітє
має тако як у насыло ся як у нас было А она
розуміло то вшытко што ся діє ушытко і розуміла Я єй ушытко
і розказала указала Она виділа якій тотісі были <unk> року тому назад
як люди жывут тепер Шомни малут типерюх і жаху Она было в
мене дома была там у сусіды она всягди была ноприціні была в
люди Моі науціли єсти у насы наші Лемкі на каждый день має
же вряд фасурю з капусту лопаткє заправлені і моі тото науціли вшыткой
робіті на тотою ся вшыткой тутой любилю А виджте як то весіля
як то плетут вінці і што дают до того вінця молоді І
што ма быти Вы горити гількы гварит вас гілкы ци даякы інчы
слово мати Кажут же дубововий копаці то маленько та руда суй всекє
грубсі у суботу скоро рано зберают ся жоны мат і молодуі Дає
хлібулку хлібулка вы вже знаєте шо я мучора толькувала ан таку хлібулку
Ухлібулку кляде фляшку палинків палинку кляде фляшку ай полничку полничка тота таклає
по нашому графін І полниць ку І там кляде бо же цілий
тыжнінь коляці піцуют на смальву то же єй коляці і там кляде
коляці І тых ды перший дружба іде на барвінок першы дружба приносит
барвінок тым жонам а жон го цікавут де тишу будут витіти вінці
А ґаздыня на столі вже прилядиля чеснок русі кітічкє червені ниткє і
зниток пробили декікє малинькы кєтіцькі воду сяну то вшыткой тото вшыткой посетиті
воду то вшыткой на столі уже готувіт титы голю з кєтол же
завязны то зробит першы дружба тото вшыткой звяже тото тоты копаці звяже
зробит такі маленькі вінцікы такі маленькі округі а потом єден меньший ден
більшый Жоны тут осідят цікавут вульнют барвінок і тыгды жоны начынают лядкати
і тото ся вінці придут і співаньом інчых реґіонах єст так же
лядкати можут не хоц якы жоны а лем тоты же добрі жыют
зо своім мужом же порядны та реаліни такы лем же як бы
мают право таку робити рободу як власти А нас тото тіж так
бо у нас не сміє вінок тот вити ани вдувиця ани жона
яка ся розвела і своім ґаздом Там мают лем такі жоны быти
што малут ґазду што з нима ясно жывут што малут діти шо
мают файні порядні сімі а інчы кужыну ани до той хізі не
пустят І на тото вязаня тых вінцю плетеня тых він кумає быти
і староста Тымы лядкаєме співаєме І в летименкє увінок кладиме копійку жебы
молоді были багаті червену ту кєтічку жебы іх ниґде люди не врекли
не зуроціли і чеснок там заплітаєме однука А чеснок жебы были молоді
здорові Ай сіна студия забыла повісти є мед жебы были зорудкі ай
здорові жебы іх люди любили жебы іх уложали бы были кісорудкіт І
мед мацяйте тот чесноцьок і готанков на тот вінок кладите то має
быти <unk> квіточок чесноцьку на тому вінкови копійок і <unk> тих кєтіцьок
То вшыткой ту має быти привязаной тому вінцьови Іды як оно ся
тримут купы якы но кладите такє бы сте віниці з квіток пыльовых
плили так і тот борвінок кледите єдной за другім і я так
мута і ти нитку Но тот копате так і то ся молоток
мотат модмот і коли вже віни з готовой Тогды і з тыма
вінцями староста іде до уколо бере сицяну воду бересицяну воду і кажду
раз ся оберніте і потягнути дає палінкі раз ся обернути і кажда
жона має потягнуті палінку а з той сицяну воду мун посвятити ти
побрыска вінці Вінці ся зайс кладут у тоту хлібулку вінці два два
для молодого і молодого Промолодуй про молодого і тоты вінці ся клядут
у хлібулку і так староста теты вінці і ту хлібу внесе до
церкви Ухлібуку завязує Але вам таку хлібу бо я єй подаровала хлібуку
на понесле до Америкы Леван таку хлібулку хлібулку то хлібука стоіт на
столі веді ади амуют хлібу на столі Но І на твоіх матір
вшытко ся робит На тому ся вшытко робіт Коли тутже готовой старосто
завязує жоны затанцювали закрутили ся старостам І тыхды староста Бересину воду посетит
ту хлібулку з тыма вінцями і несе іх до церкви молоді цидут
в вінцяті бо настерпір так же вінцявут ся скорше а по тому
ся розписуют бо кажут же вінцяті ся треба до полюня Ай ся
вінцяті ся треба Унедільок у луторок і в середу у пусны ден
си треба вінцяті Бо вінця ня то є єдной із тайнст і
то не все люди ся так вінцяли же было цілой сельові діло
бо то є тайнство вінцяти ся мабут муді тайно То по тому
же коли вже были тоты багаці царі коли пришли Мадяры до нас
А мы своіх діти багатці самы были а смы своіх діти цері
ґрафули а мни хотіли жебы вшыткы люди виділи іх дітей тай почали
до товінця робіті уден а свайбу люде наші николи не робили з
суботы на неділю Лем свайбу робили уторок учы тві свайбы все было
Вывід сте іщы як то лоткали якы то іщы были співанкы традицийны
при тім но табулю лядканя николинків так плете ся і при тім
тоты жоны при столі ровлят і співаву тоты вшыткі знают туту до
лядканя то такой і співают до єдна і з тым а по
тому і даяку Латкон кумі е жалий барвіін барвінковий він ой зыйди
сонце ес неба Ой зыйди сонце ез неба або нам тебе тепи
треба то ся поцінят а тото ля лятканя А тому лятканя то
дуже другой А му тому другой ляткавут коли молоду ціпцяву Фаль байде
малу дзвіници подут хустя на голову та нас ціпцять маті молодого давно
зокладали ціпиц буде ай а дифіркы хусь не єм нас ниякого тото
ціпця то уже хустя Но та коли уже свальба іде свальба а
по думу ладка буд коли уже коли знималу двіц же Марко наша
Марко шо тобі ся ста лошо тобі дівоцтво дуже нам новало Не
пляч Марко не пляч добрі тобі буде шо ґазда заробіт вшытко тобі
буде Зуставайте здраві моі пайташецкі шом з вами ходи лавліті на рішецкій
Літі на Вришецкім напряд доцкє Зуставайте здраві моі пайташоцкє Пайтошочкы то як
товаришкышкы цимбуркє цимбуркы Пайташкы но то є цінбурґє то я лем мам
якіснам куплети так бо то долгы но бы то другє І по
тому ули уже і поціпцяму тых дулже таниц моруду і хустковой найциклиці
гу тых дулже наша мляда невеста а на шамляда невеста девна така
всла девна така ву росла Вурослав на Угаю Вурослав на Угаюгаю то
про Тебешугаю Но таколи красных крас в ласелі весілля роблят так як
давно Ци хто хоче хто не хоче як вас теп Тепер уже
поціли был такє час што ани вінці невіли по церкві кляли короны
та дневільця Алепер уже має же кажда свальба на кажду сварбу плетут
він Прито вінці якых хуцеркві пуп поціпцял зароста несе То коли ся
робит ден перед шлюбом тоты вінці ся выє рано і скоро рано
скоро раны ся вінці вют подому молодой іде за молюду бере молюду
молоды свайбы од молодого іде до Молюдуі молодоі берут молоду ідут ся
до церкви вінцяті Деси яка година Но то около <unk> годин Так
рано так рано ловінцяуця а по тому дес через годину ідут новінця
тоє другора бо то в годину дві то молитва конціт ся у
церкві тыгди ідут до ослі ради або до клюбу там іх уже
розписуют по деперішньому Но а ку тому іде сварба а сварба ся
нас поцілят на віцю <unk> годин у <unk> годин но тай сварба
іде до рана до двох до трьох годин аж у трі годины
знималит виниц та кладут хустя на голову та тихды тай тыхды гынали
танцю Засы кличе так кустковий танец по нашому гайнали бо то екістикій
сохташу нас А што то сохташ Порядок сохташ то є порядок Коли
мудал же зняла вінок та повязали хусті на гулю потенцювала генераль но
то свайба мож і сідали в Уляді но то дужы можут розходити
Мірінали танец молодуі По тім якня єнє Ливінец бала іх Устя і
товды Але перед тым коли гайнали ся мам забыла повісти Перед гайналами
молода гайналы танцют усе у молодого А перед гайналами молода є бальці
то бальці то подаркы Молодому а його цілой фамілиі Кідв має мамі
няньовій бабі дідові кід має сестру кід має брата то вшыткым молода
купує подаркі і там деє подаркы а молодию якій єсподарал за тот
молодию якій ісподаровы деє то же так співавут Не жалій бервін бервін
ковий він принесла невіста балиць Принесла невіст балигіть на неохоті на пали
І по тому Дамка унароз дає з Вашкєлятка вуть а нароз дає
подарті кличе няня кличе маму кличе сестру кличе брата дає подарок а
вникій хотят тошлицю і тоже довуть Але так найботіж і не довудні
Но бо такій порядок бо бальців нас то нихто не одміни ся
і то же рокєдут тов нас так невірно од давніх делен бальці
невіст то а не се баліт І говорите же тепер люде зас
хотят робити так в давных звычаях весіля Бо ці розумійти то колис
люде на свальбах співали танцювали веселили ся а тепер люде забыли нашу
співанку молоді ати забыли нас і титы всякі фиґлі та ім кучно
сидіти на тых свальбах по там што там гіст а підєді та
на сварбу не лем зачынеси ни обисе напіл Но то вже поцілишусь
але а ты знаєте не так прості люди як тишы маленькы силівшы
Малуцюжа нас по ціли кликати пойде дівкы лядкати пойте дівкы співати пойте
вінці віти но то я туку музеі повідят нам коли має метиі
до котру насвадбу клиціт уже було тыкали же сме уже І в
другых селах ходили Ниті указувати людям бо люде позабывали ето Но і
на тым слові мусиме кінчыти нашу бесіду дякую На кім днес будеме
ся пресат Буде те недалеко причына Прите зарічело прите в Музей Скансен
Лемківска содиба В кім селі можете і зоночувати бо ту сут ґазды
котры мают хыжы для туристів Мам надію же вас ту стрінут так
щыро як і ня стріли А <unk> липця просиме на закарпатску лемківску
Вату село Віжка то великоберезняньскій район од великого Березного <unk> кілометрів <unk>
км од Ужгорода але лем <unk> кілометры од дорогы од шоса львів
Ужгород Горы докола прекрасна природа Жылам вам днес як найліпшого літ кольорового
веселого дуже приємных стріч вандрівок фестівалів Хотіло бы м тиж стріти Вас
моі слухаче нажыво бо і я мам надію быти на ріжных лемківскых
імпрезах Давайте ся чути пиште а при стрічі уж можете ня сміло
критикувати і родити як зробити ліпше а на разі до стрічы Добыли
сте днес з Любом Пекар в Зарічеві а запроводила вас стадий Анна
Кырпан до новых несподіваных і сподіваных стріч Слухайте <unk> процент лем на
Скаркова а зо Станиславова Дня Вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна
Кырпан і Наталия Асатурян слухайте <unk> процент а будете мате цілых <unk>