70% #2012 - 70% #25 Кострино ватра, 21 VII 2012 v2
Еп. 2012

70% #2012 - 70% #25 Кострино ватра, 21 VII 2012 v2

•

Опис епізоду

Odcinek dotyczy trzeciego Obwodowego Festiwalu Łemkowska Watra, który odbył się w Kostrynie na Zakarpaciu przy granicy z Polską i Słowacją. Autorka opisuje charakter imprezy, jej lokalizację oraz podróż pociągiem przez Karpaty, z widokami na góry, tunele, rzekę i przygraniczny krajobraz.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте сем <unk> процент лем Нескалькова а зо Станиславова Для вас будут
глядати ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Наталя Асатурян Слухайте <unk> процент
а будете макы цілых <unk> Видам вас дорогы слухач при мікрофоні Анны
Кырпан Днес хочу Вам оповісти о Лемківскій Ватрі на Закарпаті ци кєд
хочете на Підкарпатской Руси Тота ватра ся одбыла <unk> липця в селі
Кострыну то великоберезняньскій район котрий ма границю з Польщом і зо Словацийом
Перша Закарпатска Ватра ся одбыла ближе до Великого Березного селі Забрід на
прекрасній шырокій ляні медже горами Тепер уж другій раз ватру запалили тиж
медже Горами але в Узкій дворі базы одпочынку Кресія Ту єст вшытка
інфраструктура але за мало місця для такого фестівалю Ци то направду лемківскій
фестіваль Того не знам хоц Я ту уж третій раз Люде котры
выходят на сцену представляют фольклор того реґіону а на мапі Лемківщыны выдрукуваній
в Украіні великоберезняньскій район замалювали таком самом зеленом фарбом як Лемковина і
Пряшівщына но то значыт же ту жыют Лемкы Доброго дня шановні друзє
мира дівята вас на <unk> областному Фестівалі Лемківска Ватра Доброго дня дорогій
гості та запроси сьогодні ся розвітаймо вас на Березняньсні Сам Бог веліл
такому прекрасному мальовничому куточку Закарпатя проводити фестіваль Лемківска Ватра Дорогі друзі дозвольте
третій Областный Фестіваль Лемківска Ватра оголосити Відкрытым Право напалити третю Лемківску Ватру
на Закарпаті на Маєйцях Від Лемків березіского району Євгену Судакову Від Лемків
великоберезнецького району Людмилі Лемґаниц а від Лемків іваном Франківскій Оленті Ігорю Варні
лявля З якых двадцет метрів од фестівальной сцены тече словна ріка Уж
А над ріком помилюваный на біло очывидні до фестівалю Міст то тым
мостом што найменьше <unk> разы в часі фестівального концерту гырмотали потягы іхали
ци до Ужгорода ци до Головного Карпатского Хербета до Просмика або і
далей до самого Львова Ту хочу одыти од темы фестівалю і повісти
Вам же тота Вандиюка Колийом през Карпатскій гербат мі ся страшенні сподабала
Потяг высоко в горах ся звыват як змия бо штрека ту іде
убоцями І зато потяг не може скоро летіти понад глубокы пропасти то
тягне ся помали як трамбай Но то спокійні потрафите сфотоґрафувати прекрасны панорамы
гір Все люблю пити колейом през горы А кєд на тотій дорозі
єст з десят тунелів но то атракция супер Здає ся же вшытко
докола нереальне а бойкове Ци здає ся же сідиш в заболковім выґоні
но бы не може такого быти же тото вшытко істнує доправды Похыбаль
тоты меціцькы хыжочкы там глубоку в долині незаболковы Не може быти жебы
в них мешкали люде хыба ліпути А яка туніцка дорога там в
долині Річка як срібна нитоцька Кєд бы сте ішли колейом Закарпатя Галичыну
попри ужоцкій просм то о ґалицкій стороні будете близко видіти річку ся
навет не річку бо при печатку Кыіщы дітины маленькій петійчок тихо черчыт
в траві при самій желізниці аж ся не вірит ци ж то
то то то то то то то то то тот сам ся
вера тот Сміте по двох берегах покійка стоют приграничны столпкы на тім
украіньскы а на тамтім польскы Дивне тоу цютьо принаймні перший раз видіте
так близко гейбы просто під ногами з вікна ваґона в траві тот
невинний покійчок тот символ тоту границю Власні ту направду розумієш Русинковы Моя
отчызна Лемковины зараз зо соном єд зо плотом През якійси час Сант
буде Вашым товаришом в вандрівці Але нараз Ваш камарат поверне в ліву
а куди іде іщы дальшы і питає ся медже горами Бескідами уж
не видний Ту гори на трикутне як на Закарпаті радіньше округы за
яку выдили они в Меліі пак ся ост ступлят чы зміц ся
выпрос і байковій трубын розженс полядит до параду вкорше і смійше і
буде зас звыклым жытьом Чуде ся скінчы Але його мож нашто і
повторити і іщы не раз выстарціт для того вкупити в казні Вандрівка
автом ци автобусом не буде така приємна ци романтична принаймні кєд ходит
о голицку час дорогы а конкретні о шосе самбір тука Жлацкій Круж
Тракт То навет і днес по тім славнім Євро <unk> барз подібний
на дружы лем неокруглий а долгий без кінця без краю асфальтовий дужяк
гіра на діру Ліпше выглядат тота дорога по закарпатскій стороні Там знают
принаймні латати гіры засыпати ями Може і тота дружлюкова дорога была причыном
того же на фестівалі в селі Кострыно не было за дуже люди
Был то фестіваль цалком локальний аж за дуже локальний самы для себе
самы для своіх а може навет не для своіх а не знатя
для кого Але то уж інча тема Ліпше послухайме Кавальчык того фестівалю
Ну а зараз сме раді запросити на сцену Сулістку Закарпатской Областной Філармоніі
лавреата Батьовси украіньскых та міжнародных конкурсів співачку Мирославу Шлах пекар зустрічає му
оплесками Вету в ньом бід конесе без солце доленого доленого лемкы лем
мовідо Як бы без солом не буде льодом о якого не симво
можеш прийти сві Одяк было можеш прити слів до лем но лем
но лем до тілько ся ним бояли дія цілу боголодлим ся о
же ня серцет будит Зо нешовиком Цьо до мене холодит зо нешовиком
цьо до мене хлодит є до лем оленого но лем до неде
ся лем моє веліньо дай пыти лонку Скєдал мой ялецкого кого полицмо
коли полим то лем цю виділю шыно лишыл вол Оласньома лоськы солі
сотну сньомуско солі сотну Жебы не ходила до Рановости Жебы м не
годило жебы м не водила до отяму гостин мамусь койон толо то
кого Дало сньо мало што ся оддала з он бельку яслиновито А
я лісты до Солеґолоґ я ліству быду сколеком матьком тому слипу матню
Новостиву Дало А зараз ціра зом тиха вода тіха бода тиха бода
а тай лем на Бескі давно до мной я не було аслим
на Бесі рада пия рада пия пити Рада пия рада тія Ас
лем боди Радо пия радой ту прида рада піля свій гори Кампіка
завдили ся веде на волі як наворідшени Бір попросил мі покоси осіли
на ає ліся літ перед што і попросил віже осіли на ає
Бо дайте ведій медий босі саков сьо тако є вірне серце меца
без лабувя увяли сы безкобою без собою не затуя не забуяли сыду
маю не з собою без собою говорити маю Не виділ лі не
видилі слово в імоли тай не любит на і нею зґразы три
дівці три дівціли три дів ціли о велика стра Одна плаче друга
скаче река до буры Три дів ціни три дівціни о велика страда
Одна плаці друга скаче третя до му прийди цілий цілика срога Одна
платє друга скаче третя комура Триді приділи бо велика зрога Одна пла
друга кому Дера співали Отана Ленар акомпонувал над ним балак заклуженой Пративной
Культуры Украіны Леонді Лемк За якых двадцет метрів од фестівальной сцены тече
словна ріка Уж А над ріком помалюваний на біло очывидні до фестівалю
Міст То тым мостом што найменьше <unk> разы в часі фестівального концерту
гырмотали потягы іхали ци до Ужгорода ци до Головного Карпатского Хербета до
Просмика або і далей до самого Львова Ту хочу одыйти од темы
фестівалю і повісти Вам же тота Вандиюка колийом през Карпатскій гербат мі
ся страшенні сподабала Потяг высоко в горах ся звыват як змия бо
штрека ту іде убоцями І зато потяг не може скоро лекіти понад
глубокы пропасти то тягне ся помали Як трамбай Но то спокійні потрафите
сфотоґрафувати прекрасны панорамы гір Все люблю пити колейом през горы А кєд
на тотій дорозі єст десят тунелів но то атракция супер Здає ся
же вшытко докола нереальне абойкове Ци здає ся же сідиш в заболковім
ваґоні но бы не може такого быти же тото вшытко істнує доправды
Похыбаль тоты маціцькы хыжочкы там глубоку в долині незаболковы Не може быти
жебы в них мешкали люде хыба ліпути А яка туніцка дорога там
в долині Річкы як срібна нитоцька Кєд бы сте ішли колейом Закарпатя
Галичыну попри ужоцкій просм то по глицкій стороні будете близко видіти річку
Сям Навет не річку бо при печатку в тисці дітины маленькій пикійчок
тихо черчыт в траві при самій желізниці аж ся не вірит ци
ж то то то то то то то то то то тот
сам ся вера тот Смітте по двох берегах покійка стоют приграничны столпкы
на тім украіньскы а на тамтім польскы Дивны то учутя принаймні перший
раз видіте так близко гей бы просто під ногами з вікна ваґона
в траві тот невинний покійчык Тот символ тоту границю Власні ту направду
розуміш русинковы Моя отчызна з Лемковины зараз за соном єд за плотом
През якійси час Сант буде Вашым товаришом в вандрівці Але нараз Ваш
камарат поверне влі а куди іщы дальше і потає ся медже горами
Бескідами уж не видний вон Ту горы на трикутне як на Закарпаті
а більшы округы За яку выдівно они в Млідят чый зміце ся
выпростат і байковій трузенс полядит до параді в Корсі і смі і
буде засвыклым питьом Чуде ся скін але його мож нас і порити
і іщы нераз вдачів для того вкупити ка Вандрівка автом ци автобусом
не буде така приємна ци романтична принаймні кєд ходит о голицку час
дорогы а конкретні о шосе Самбір турка Лжецкій про Тракт то навет
і днес по тім славнім євро <unk> Барз подібний на друж лем
неокруглий а долгий без кінця без краю асфальтовий дуж як гіра на
гірі Ліпше выглядат тота дорога по закарпатскій стороні Там знают принаймні латати
гіры засыпати ями Може і тота дружлюкова дорога была причыном того же
на фестівалі в селі Кострыну не было за дуже люди Был то
фестіваль цалком локальний аж за дуже локальний самы для себе самы для
своіх А може навет не для своіх а не знатя для кого
Але уж інча тема Ліпше послухайме Кавальчык того фестівалю <unk>ra<unk> співаю співа
ноц співа село Васело ди моє співа ноць тын тритє єст село
ди моє співа ноць на тритє село Де заусляє я співати люблю
Ажнистю да Любкани і Ясаны зажнистю да Любкани і Ясаны засидит ва
Сильґло Ясильґло кыва Дай му Боже здоро глядсь тай як файны Дай
му Боже здоро гляд як файны філи аяй му Боже здорог лять
ся після ным заньо якы тотой рафайний після вызайню А я собі
здоспівала дякума Істеньо попросили себе заспівалстеньом попросили ся бым бала муі гроваріднє
поломни Яс Врацла Кєд буду жыти Буду я ваславля Я горой твою
вона Чогоси сой подумала м же кєд бы міл момент той ватры
лемківской было пят років ты може то <unk> липця то был бы
найліпший ден можы Бо світило сонце было так тепло близко текла ріка
де можна ся бавити на березі метати до воды камені і даст
ся так близко підыйти до величезного желізного мосту І кєд ним иде
путя таку страшну бо так гырмит Але як цікаво смытріти А головне
сут аж три карузелі котры акурат перед самым фестівальом привезли і змонтували
і цалком ріжны єдна зо звірами а дві просты то лем кріселкы
але тиж добрі Єст батут і як то весело на нім гопкати
гоп гоп гопкал бы аж до рана І єст превелика кольорова гора
надута і поставлена ту тыж для діти як добрі фурт лізти догоре
і зас ся Пущати додолу ту неє што зашмарити бо для тотых
глядачів котрым три ци пят ци <unk> років тот фестіваль то просто
рай на земли Думам сой же ім ся подабал і тот концерт
і дивны хыжочкы наметы де неє фіранок а сут высіваны ручникы в
каждій хыжці чым си частуют гостят сядинь медже людми ходят два клоны
а з нима третій Змий дракон Ну не направду смук Але барз
подібний і добрий а не злий Они ходят і ся бавлят так
мило з дітьми і можна ся з нима сфотоґрафувати Но што іщы
треба А іщы выставы доколо сут цікавы І дивны річы зроблены з
дерева і намалюваны і вышыты ручниками обрусами прибраны і крякы і дерева
Незвыкле байкове вшытко докола Черівний світ А коли мамы ци тато будут
слухнячы і куплят дітині солодку воду цукрову вату ци іщы даяку недоругу
річ так страшні в тот момент потрібну для полнути щаст Но то
оцін іщы мріяти ге яка бы я была щастлива кєд бы мі
тепер было <unk> років Але я уж нияк не сяду на лева
ци верблюда на каруселі ани не буду гопкати на батуті тиж я
не шоленію од цукрьовой ваты Я така прикра вмі назагал вшытку єдну
Ци буде на лемківскій фестівалі Солодка вата ци ніт Я лем смутрю
ци буде фольклор ци буде автентична співанка ци будут народны строі і
інчы річы котры цалком ся не надают до ідінь І повім правду
і не было того тілко як ма быти на нормальным фольклорным фестівалі
Было зановы але ташто Евості была Высна пісна ґрам єст вымаскам ґрі
Далець іскриста срібнє намыста мерехтливий зір Безвіз сю кличе нас таємницє вічности
узір А зараз на сцені сулістка будинку культуры зо села Чорноголова Юлия
Бович акомпанятор Іван Ганчєн ізяка носи землю Яка Ой а не табосе
буду заратля землы Ой ся не впала Ой я не казею старой
Ой ляго Ці не жальте ми голишы ци не жальте буде маня
позерати Дякую дякю мо давайте выконайме цілом пісню Будак трошків подивил ся
Але мы Вас дуже любимо і дякуймо Вас аплодисменты на камено другы
меци брудя я ся не болю а другы мецяри сиплю дя я
ся не болі лямкы пелеця туютця лисме сме симо вечора тай як
придута ли спишы це до вечора тая придулюта лишпишы че по вечер
Та я свили кому зрати та карне історию чареця допомє О я
не буду Де то вас на тытла цітального напису На сцені вокальный
ансамбль клубу Селя Беґєндядска Пастіль Зустрічайте вай на собі двома голоса засобі
двома голосом біда бендруги черве аняй каже ай ай не журю замілю
а то мой полюблю аняй каже ай ай не журю з тамылю
а то мой полюблю меда припали припали рату із моя собі дівци
паневро Припализ євроса загыва не выне на роботі амило тепа Люде владе
на роботі атри коло Не брекли аставе до дерева ой осату лоружна
червена про тебе миле посадже Мою саду орожа червена Не про тебе
миле посадже Шкода же было мало реклямы Властиві фестіваль Закарпатско Лемківска Ватра
мало знаный і од першого фестіваля нич ся не змінило Ясне же
пришли гев Лемкы навет наш друг Владик Максимович з Жаном Морисьом котрых
голосно назвали делеґацийом з Америкы Были тиж Лемкы ци Русины зо Словациі
Польщы і Росиі але так лем поєдному по двоє пришли Лемкы і
з Украіны зо Львова з Кыйова а з Янофранківской области приіхали два
хоры Бескєд і Студенка Был ту тиж Валерий Падяк з Ужгорода з
женом і сыном Они ся вертали з надалекой горы Кримінец Ци як
вымавлят падяк кріміниц Вы певні уж чули о тотій акциі і о
тотій горі де ся сходят Русины з ріжных держав жебы потвердити свою
єдніст і міц Не буду тепер о тім оповідати бо дизінформациі єст
в інтернеті Лем повім же людий было мало бо заповідали же буде
страшні ляти і гырміти блискати і так ся і стало Але моі
товаришы ночували на горі нич ся не бояли і были пак барз
задоволены Зустрічайте на сцені самодіяльный Народный фольклорно Етноґрафічный Ансамбль Лемківцянка будинку культуры
села Зріцьов реціньского району Кєрівник Мария Лизорец майме того до статого Знаєте
ходилам у Малий Березний та мам ґуму А там было свято Петра
Павы о той выма гостіли а кума міні каже Джей бы што
найти думу ґазда із сыном на цяхок там мы ся кладе Бо
приміто білокы дуженик на тыра Зотой му собі власти літя з ґазыва
лі Так нам добрі было они з канами не провадят думута думу
раму обява Лемти скалатро в костернах ой будий дуя думай зо супрызну
пугочко лам на жо так приказ Думайте жена така Мома ґазду ріжла
голодному не наварила му неку знич ша прийду єдома не єст Пішлам
до неє на Яна дес ушластівєц Пішлам до неє на Петра ушламну
уберез Кажы ґаздо люде подіяли на люди Але ся не жури Яну
принесла і єст мали бы ся по властили то ви чофло єде
футі Нове яка моя бума Дайома рада ся як ушла бо одзнаю
што вытам дум од моєм родили А як пришла думасі жоны Зварєцьова
то видочно каждый рукій плітату лемкі з ґулату Ой ям біспівати та
як да кумовити ся медже Любны севади дакі разі позраду оріхі Тіпер
будут скоро маленькі тоты Тайте ґадомови там дармя оріху та і чуй
співанці недалеко лісты о то же другє діло на тамло і па
Дефатя позерайте ся людсками добры Мало собі же май ся мотнули та
же сте дотя пашы і міри Но позерайте ся пыселіли но але
з людскє моє не пережывайте хестя пустку конців уже сте нас діли
танців бож до ниць они руда не грали тоты то бур ант
находит тамты той татеро Танде рутательопа тельті тот міту тавота темы альпотвер
Тепер матер той кайы Мо якій бы знали яко нас дюркба Красного
рая на буде дютла ано тайте нам Ледова Люме далі Ано музиканты
заграйте фар маром і кури Дай же любів співаку ныкамей темы Шановне
присутнє не скорыстали ся нагодою привітати нашого дінка Василяну Лесну він і
мій сокласник і наш з нашого села і мы дуже пишаєме ся
він і такій дуже розумник нас удал ся Ватяс мы такы дуже
вітаєме з дне народжыня бажаєме то бісяст ґаздова нехай то бат за
давным здоровю на многій і вагій літа Мажали бо мед успівали туй
домі Танцив а навісі так до муді ґазданя далю ціле них навареного
немалю Такшы буде мобувати ся сонце світу тато діято не Фестіваль Лемківска
Ватра орґанізує всеукраіньскє Товариство Лемківщына Закарпатской Области і Рейонна Влада в великоберезняньскым
реґіоні а конкретні районне управліня Культуры Але в реальным жытю то выглядат
так же Василь Мулеса голова Закарпатской філиі Товариства Лемківщыны запросил на фестіваль
Хоры Студенка і Бескєд з Іванофранківской области а решту значыт праві вшытку
зробил рейонный выділ культуры То тиж не єст цалком злі бо кєд
влада дашто повіст же треба зробити то оно ся зробит наприклад жебы
пришли вшыткы фольклорный ансамблі Ци наприкыло повіджено жебы кажда сільска рада была
даяк представлена на фестівалі Жебы вказали народны ремесла народне мистецтво і выросли
наметы з ручниками творами народного мистецтва докола гарді прибраны а в середині
щыдрыма столями а в середині щыдрыма столями В кажду таку хыжочку можна
было гвойти сой выпити ся почастувати побесідувати ци наветівати з ґаздами і
так сой вандрувати од села до села Томушу дашто повісти о тім
што то такє Сільска Рада Район адміністративні ся ділит на сільскій рады
Переважні єдно село належыт до єдной сельской рады але кєд села маленькы
як то часто може быти в горах то навет штырі села можут
входити до єдной сільской рады А тепер кус побесідуєме і самы будете
видіти хто жыє в великоберезняньскым реґіоні бо даякы гварят же то не
Лемкы но то будете видіти ци Лемкы ци Руснакы ци Марсияне голова
села <unk> сано Семеньом Кєрлик Оксан Семеньом Смиркова Великобризняньскы Рикобризняньскій Мене звати
Юля Фамілия моя Бабич ся працює директором будинку культуры в селі Чорнолова
Падиць Попадиць Меляна Семенів на Я працюю за клюбом в селі Смерикова
а то є голова села Смерикова кєрлик Оксана Семеніов і добрі Прушу
оповісти што ту морот што выставили Руска Вышыткы народных умільців нашо села
Чорного Лови Пуківцьовы тыкали в нас кусовий тува палятка готуватше чорноголова смериковыківцьовы
три се лем А чым цікавы вашы села Чым ся одріжняют од
інчых што єст такє або може мінеральні дороды Мінеральні воды да на
Букувци джерело мінеральной воды має Церк своі ада архітектурні памяткы в Букувцові
Чорного Дві церкви В рісі по теперішні час у них ся вызят
корову при галудні Каже як на буґутьову корову музу прігавут і в
озера цінно дрыва як кунь табо не Дуже давно нерлянґоло <unk> о
Най Єй поняли коров але коровы коровы трималі зволувалі выдарема кляли тавы
ко технікы бензин дорогы коровы сутра гм достав дваці кров Ту добро
што робортода то портоґу на дотканому полодані перебераний перебераний різнокотан ляны дале
ци різнокольоровыма нитками В вашім селі вшыткы ж узнаю тото робичы анже
вшытарі номолоґініі Цього ні не знам а моташы казы ты конхресты конферувати
лядю вышывают а так переберанут дато старіка хто вышывав глядів Наш орнамент
наш кольоридне орнамент низы вышывают ци синіма і зеленыма нитками то стародавньой
перебераной лютками перебераной во перетканой наве стата а борток ту Зыляли стіл
стіл та поляды лядичкє та гіршо Тримали краче застеляли м та застиляло
серце Ту виджу же тото уж модарно лишытя Дато веском тіж то
перішні лем так а вашы давне тот давне тотреберане тоткане ткане ткане
на коня і ціпкє переберань ціпкє видитен та цілкыны приділюваня клют як
Погіглюваня то гіґльованя підем і проблемы гіґлюваня а тото гіґльоманя то ребераня
то перебераня видите мережка тато жє гіґльованя бо дуже те звязане а
то спіц мед В біным руками тих тепер тож такє роблят роблят
Хто хот на вернушыв знизу роблят має предку котрасі в я вышывала
допусим моя мати вышывала я вушываву і моі діти буду вышывати кєднета
буде невістка вышывати ай так будут вышывати люди хто має бажаня хто
має до того скло Кум Богдав дар то не просто там Но
і терпіня треба і терме верстати маєме такій спіляльні шытчыме матруці перебераєме
од полотно свой цю в ней мытчыме а як же оджывайме полотнучете
самы Но і а там учни такы Донґан На домоткану ручниґна і
хрестиком на домотканому Хлібулка ручни ана кошара Аде Боже хлібурка стародавна хлібулка
над домотканому полютні А тетыніря Таніря такі шо тавно на стіну ся
вішыли ту на клини є такє таніря ся вішыли на стіны і
рушник на нього кляли І тото вас знают рубити ак тото жебыт
кока колы лак Но тото же спицю ізовіцю Спицю начло Но гадькуваня
Новікы льок чорного лова каже гіґлльовен риколо гльовен ум каждо муселі дара
лектизм різним букуцьови заміст точы горят шыр сєр не сєр а шырно
<unk>oro Якови аврально свому рідному діалек тизмі допустім за місто буквы чы
горят шым сєр нечого ач ся помякше єй Не дуже різнит самова
але так фольклор Допустім Смерикови зовсім другій фольклор чым чорноголюй буцьова тоже
різниця А ці мав своі пісні і леґенды в каждым селі похо
Як заснуваня селя і леґенды єст твойне Можу розказати можу Вам розказати
про Чорноголову чого нас кличе ся село Чорноголова того што у нас
были розбуйників Сеу в Полонині Руной але были приізі тоты розбуйникі з
Мукачівского з виноградівского вутам переселенці переселенці такі были в тікы якій там
і были на вірну затримані тоды тода вічну Тоды были аты Лембіровы
такі были Но та може бу там прислідували іх сімі і не
втікали в горы бо нас село в горах у долині жеы почали
засновувати ся такій гайові допустім гайові то были Лісне господарство то коли
сте кликали гаюві Там была конюшна в них тамы было стрільби ся
там была охорона все там было Жандармерия была на селі на цинтрі
котрі ся ліпше мали тоты строіли в долині а біднякы жебракы си
рохманы строіли ся в горах Зато зайди ся тіпер каносит сіно крум
прі вшыткой ся носит через тото Но і там не ішли до
селя і крали худубу буців бівали козы вбівали крали бочкыі і з
сиром і сметанкову Русі тоды были червені тоди си так кликали дінары
червені то были наші Груші Австроурскі бо мы за Астругурсі не ту
Но і Тоди внияк покрали од людиі худобу інашы ся тотыгаю же
погнівали і зобрали повстаня мінеральні воды были в присіло <unk>rea<unk>i номер і
пошли уночы напали на тых буднику коли ни ся напили на єлі
позасыпляли коло огнями іх там порізали кого побили по голова по Зметали
вогынь згоріли і зустали чорні головы Знесли і улину Усельо знесли де
вже засновало ся після через <unk> року <unk> руку засновало ся соло
і там не вже знесли і на заставы зробили заставу таку в
долині І там на такій друдзкій повіси літы Голові і пушлоп село
Чорноголова бо поворіли ольви названы аура такно <unk> нефайна але люде щыри
в тому селі прожывали Друдящі роботясі розбудовує ся село Молодьож жывут собі
так нормально слава Білушывавут і співавуть і танцют і народжуют дітей до
жы вам поіс А што найбільше співают як співанку найбільше любите Йой
люблю низка і ту буду співати на сатині гмм а мі кус
можу Вам нас в приватных енках як ой на горі Два дубы
зросли ся Ци не жальте милий же мы розышли ся ци не
жальте буде на ня позерати як ня другій буде обнима та Божему
Яка м застара ой як бы м в селі фраєра не мала
ой та Божему і не буду ся старат шум нам жен фраєра
буду Та Боже му яка нічка мала ой ся м не спала
лже ня мат зогна Ой отец каже даюй старапушы лемі білий шугайку
правда же вас ту называю Лемками Нєми такого слова не знате же
Лемкы правда Вас такого но плему вы фактично вым кажли лем сло
Мы слово такой калемняч не полидмы Є походжыня є прына з Лемків
Є є є мы Не говориня по літературным родя прим же приємно
было познаю єй голова села Смирикова Кірлик Оксана Семеньов Кєрлик Оксано Семеньов
цискє голова села Смирикова Велико брезняньскій Рико бризняньскій мене звати Юля Фамілия
моя бабич Я працюю директором будинку культуры в селі Чорного Падиць Меля
Попадич Меляна Семенівна Я працюю за клюбом в селі Смерикова а то
є голова села Смерикова кєрлик Оксана Семеніов Ірушу оповісти што ту морот
што выставили Руска Шпра Вешыткы народных умінців нашого села Чорного Ловы Пуківцьовы
тыкал нас кусовый ґущова палятка Вытува чорноголова смериковыківцьовы Три се лем А
чым цікавы вашы села Чым ся одріжняют од інчых што єст такє
або може мінеральні воды Мінеральні воды Дана Буківцьо є джерело мінеральной воды
архітектурні памяти Буґу Чорноголови Дві церкви В рішій по теперішні час у
ней ся возятя корову пригавут Ні карту як на буку корову вузу
пригавут і вызятят ціну дрыва як Но та бы не дулеж давно
не пране портане волю короли ся єс Є єй клуняли коро боровы
тримань буду Дарема кляли тавы До технікы бензин дорогы коровызы пряваці роту
што робото портода то портоґу на радо тканому полода є перебераний Перебераний
рівно котан для ци різнокольоровыма нитками В вашім селі вшыткы жы однаю
тото робичы а найшы старі номолоґіі не знам а мотарі юлоґівычы вели
ти комкресты конґреваты лядюшаю А так перебераной дато старіша то вышывавы глядів
Наш орнамент наш кольоритне орнамент низы вышывали циніма і зеленыма нитками то
стародавньо перебереной нитками перебераной во перетканой новеста а портук ту зыстиляли стілька
О ляды лядичкєте гіршо Тримали орачы застріляли гм та застіляли ся со
виджу же тото уж модерно рішытя што теперішні е так а ваше
давне тот давне тотране тоткане канкро і ціпкє переберань ціпкє видителя так
місця пригідлюваня то на світлю Яв досягываня Погідлюваня то гіґлюваня іде міроблеми
гідрюваня тот А тото гіґльованя то перебереня то перебереня видите мережкы та
а тото ж є гіґльованя бо дужы вязане а то спіц мец
Бы руками такі Тепер теж такє роблят роблят на вернували мате оды
предку котра сім я вышывала допусим моя мати вышывала я вышывалу і
моі діти буду вышывати кєта буде невістка вышывати ай так будут вышывати
люди Хто має бажаня хто має до того скло Кум Богдав дар
то не просто там Но і терпіня треба мутер наверта маєме такій
співальні шытчы мед руці переберайме Але полотно свой цю в ней мытці
ме А як же оджывайме полотнучете самы Но і а там ручни
такій До монкан На томо тканом ручниґна і влушытей хрестиком на домотканому
хлібулка ручникар Аде Боже хлібулька стародавна хлібулка над домотканому полютні А тытыря
Танірят такі што давно на стіну ся вішыли ту на клині є
такє таніря ся вішыли на стіны і руж як на нього кляли
І тоту вас знают рубити а тото же іт кокали Ноже спицю
Спицю начкло Но гадькуваня гай яй аскажыдльовен Новікы Йо акноголова каже гіґлльовен
арекола Ґльовен ум аж до муселіда мова Візняй ся лектизм різнил докусим
куцьови заміст точы горят шыр сєр не сєр а шырно сірку аврально
свому рідному діалек тизмі допус ім за місто буквы чы горят см
сєр нечого аж сього мяко помякше єй Не дуже різнит ся мова
але так фольклор Допустім смерикови зовсім другій фольклор чым чорноголюй буцьова тоже
різниця А ці мав своі пісні і леґенды в каждым селі похо
Як заснуваня села і леґенды єст створене Можу розказати можу Вам розказати
про Чорноголову цього в кличе ся село Чорноголова того што у нас
были розбуйників С в Боронині Рунуй але были приізді тоты розбуйникы з
Мукачівского з виноградівского вутам переселенці переселенці такі были в тікы якій там
і были на вірну затримані тоды тода вічну Тоды были ат Лембюровы
такі были Но та може бу там прислідували іх сімі і не
втікали в горы бо нас село в горах у долині жеы почали
засновувати ся такій гайові допустім гайові то были Лісне господарство то коли
сте кликали гаюві Там была конюшна в них тамы было стрільби ся
там была охорона все там было Жандармерия была на селі на центрі
котры ся ліпше мали тоты строіли в долині а біднякы жебракє си
рохманы строіли ся в горах Зато зайди ся тіпер каносит сіно крум
плів вшыткой ся носит через тото Но і там не ішли до
селя і крали худубу буців бівали козы вбівали крали бочкыі і з
сиром і сметанкову Русі тоды были червені тоди си так кликали дінары
червені то были наші Груші Австроурскі бо мы за Австроурсі не ту
Ноі Тодивни як покрали од людиі худобу інашы ся тотыгаю же погнівали
і зобрали повстаня мінеральні воды были в присіло <unk>rea<unk>i номер ішли унучы
напали на тых розбуднику коли ся напили на єлі позасыпляли коло огнями
іх там порізали кобили по головако Зметали вогынь згоріли і зустали чорні
головы Знесли іх у долину Усельо знесли де вже засновало ся пісне
через <unk> року <unk> руку засновало ся село і там не вже
знесли і на заставы зробили заставу таку в долині І там на
такій друдзкій повіси літы Голові і пушло село Чорноголова во поворіли ольви
названДуже аура такно <unk> нефайна Але люде щыри в тому селі прожывали
Друдящі роботясі розбудовує ся село Молодьож жывут собі так нормально славы Білушывавут
і співавуть і танцюют і народжуют дітей Дожо ся Вам поіс А
што найбільше співают яку співанку найбільше любите Йой люблю низка і ту
буду співати на тені а мі кус можу Вам на в приватных
енкуй на горі Два дубы зросли ся Ці не жальте милий же
мы розышли ся ци не жальте буде на ня позерати як ня
другій буде обнимати та Божем якам застарана Ой як бы м селі
фраєра не маля ой та Божему і не буду ся старат шум
нам же маєра будума та Божем яка нічка мала ой ся м
не спала лже ня мат зогна Ой отец каже даю стара пукушы
леміты Білишу айшу Юправда же Васту не называют Лемками ницями такого слава
не гнати же Лемкы правда Вас такого лем ефактично вымкажне Лем в
ломыс Слово той патернянич не полидме Є походжыня є нас Лемківск Є
є є м не говорене по літературному щыродя уже приямно было познаю
Михальом Михалон вязок ґлубом села Рускій Муцяр Віра Михайловнавка на голова концентрувана
села Сільска Рада Розтоцко Пастільска Наш голова Василь Петрой з Жупіна На
ці чотырі села На вігінд пасід за клюбом Коваць Мария Василь Василівна
А великы села Є великє Наші села Висилі маленькє але Висилі Маленькій
кількує На <unk> селах <unk> жытелів До <unk> села Да <unk> жытель
Тоточно ци цифра надби Но што майме мінеральны джерела маємо селі рускоцка
пасіль мінеральне джерело є кустів о пасі То же мінеральне джерело яка
колишна в нас квас нас квас на вода а нароздок яколена А
яку більше любите Хто яку любіт А наша вода купати ся будучы
концентрация велика мінеральных там компонентів Но і што помагат Помагат на сулобу
а на кустів паскус Радянскых Сюз розливала ся од фляшків тык була
як лікувальну струбувала так є называла ся пастівска Але цікавым мето фнову
пастів нас є різні версиі версиі є наприклад костів нахнасу костів і
пастелі На селя не там тепер ка село є в ямі не
было по горбах село Тепер называт ся лем уроцівцякі Были цімакі тот
єдні называли ся тівцякі другі цімакі треті сі там дальше жыли і
цирков там была І пуп там жыл ушыткой горі на Бєрежках Але
у яму кляли пасті на зві звірі ємати гості пас пастя Паст
пастка є мати звірі Был такій ґусть якій клал пасті так зато
называло ся село Костьова Пастіль бо кост фамилия дід на звірів А
там у ямі зберали ся кустя Бо звірі ловили тамта і кустя
було Но тай кустьова пастіль пастіль то тако лабко на звірі ци
як пастка пастка пастка звідной а вже А вже в вігіндя та
былу кажут Пастеляк фамілия Пастеляк Як похили ся у нас Ногате наша
териториі друга версия Пастелятат змінило ся тоты од його прізвистя много версий
о Ясли Моци його Руска То у нас волотя неста мокра і
зато моц зато Моцир Але не заслухайте цього Бо кажут коли стам
но были бідні і такі Пришол колиси і з Русиі з Руской
так му даликличку люде жытелі были не тутешні та пришол там робити
но пришол робити до ґазды І там робил а дуже бідной там
вдовиці была дуже красна дівка он ся влюбил тоту дівку А того
ґазды были то же дівка богата Хотіли іх поженити І такой ворожка
там жыла недалеко і хотіла жебы приложыти ґазду дівку до нього Ном
ся любил бідну бо в сям ниця обруціли ушли поженили ся і
раз йому з уряду Збережного пришла повістка ж бышол урядшол уряд уже
ся з тим нього там го долго затримали вертал ся і втопил
ся Млаци і того рускій А втопил ся Млаци та рускій муцяр
од того сла На Мыцярях такых не мляка лем Моцярі коли сказано
то Моцеріде там коли ся т Так было в Маці Ялено чытоша
Млака та і од того хлопец з Рускій топил ся в Маці
так його кохана ся не доцякала зберезно як не вернул ся з
уряда Но і того же то назва кажут рускій Муджер Татскій выту
бунду з Русиі сам кликали го Рускій нашо мало малой по останю
перепису но тепер не знал то што было перепис та было <unk>
може мало <unk> лемкы так села Малой село гірскела гірской село яку
мают роботу яку має ся но єру нас вусяю до хто доберезно
ходит на роботу селі такой роботы не єст Селідашы школы на чомутеліня
закриню школу буде тымало Леди діти мают ходити Ну березни школ Полівати
шкіный автобус Неє шкільного автобуса як діти доберают ся котры в інтернаті
котры в середню школу Рейсы а маршрутка ходит два раз в ден
так ся доберали ді тяжко аж тяж і конечно тяжко но аж
робити молодой поколіня носі діс берут на роботу старшы же до роботы
не берут То часні підприємства частны молодого здорово А в селі неє
ничого де мож наробити селі неє ницього де мож робити Нич абсолютно
не є На якє них удят А як єну зберали пірка збералу
Ягоды поківали зберали Муцяр Яворник вораблинь дамте ся розбірти п замалі од
што <unk>є воєнный то на Моцяри А так заробит кєв Рыбы плут
то грибы зберали дівєны зберали дяды зберали і знам є популдеци Зато
же сме говорили мусите зна ми што вас такє давнє якы стравы
Вшыткой голубкі крумплі з мясом баникі піцінія баникі струглів Но такє а
такє зайдинця якєслой кісто і ватрушкі пол так по по тому а
по нашым сиром а по нашому баникі а штругля то закрутю вам
катака кромкыні кромпляні триіт кромпляні триі пірогіру лем Ïрекі такі повереників Нє
ні <unk>eo<unk>e ме бульбо Ну але не будаме медзють ґрунты даве медзюцю
там де ме єйце будому робиме мукы цю лем цю і пері
робиме такы трині ци лука зразалі доводит до Файно фалом помастити копценым
з металю нас нацийональны люды Ну є лиш сме не вбрали тепер
бо тым минулого року мали а прошли румали А того рук ми
брали бы дуже темны Тато єрогє трені цяклиця трені перегету нас На
фінансі цілком Ном каждому цяткє обрядым А я такє тіл в вашых
селах традициях чы котры обряда ну та є він сякі вют традициі
то такій язвыці звады взяди є такого нас Єй пораю нієвся Но
як вас высіля то такы є давно роблят чы гарде Нє ріжню
але перегласю ся такє ладка Н Аргвя ладка ті вам Ану Ану
ціле жона Клекайте же не пойте ближе мало поля поят і пойте
не о Коли він цят давайте або барвіной ваша барвино <unk> ідеме
сой айдеме влияны гонезіля зарчок молоди на і верні сонворі сон є
сам Щастливы серевых і зыйди Боже з не зыйди Боже з неба
Волбер Єде заіде Бой А другій рік же бы сте памят ваюх
сіл дарда насилянци на што нашол є помыти нішто як вате просто
слова помієм на што не так ся затігат Еску єм кажю Ліджы
а то єн селяр А сут такы одґанкы же інавці в каждім
сцені Прош до мелодию інакшу на слова тіж самы мельодиі мали вони
таку слово не словає діли маленькы недаху дівчата дівцята Або ой декарнаж
у березку кєд знаєте титула посладже Но но не пудвай дав же
дорожа позанядуж до пити якых чов майте варти за же я не
червей не жырю ся тому я не журю ся комуй полюблю не
кладу на листоре мене пали Прихвали ло страна до ізбоку а я
сові дівчы на єй року Привали ло спрана до ізбоку а я
собі дівчы на його леґійню важу огваля себе правдо забывай Люде в
полі люде на роботі а ти роби жаба боло Люде волі люде
на роботі а тых ропи жы балой а я робітлива тым правдывы
а я справедлив Ой зарвена не про те бе милей посаджен ой
роза червена не про те бе миле посадже а зараз від Лемків
міста Калуш Івано Франківской области до слова запрошує ся голова міцкого Товариства
Калушской місской громадской орґанізациі з Украіньского Товариства Лемкы Федір Іванович Лави Шановні
Пані і панове Вас гнецка вита Лемківскій Народный Фольклорно Етноґрафічный Ансамбль Пісні
і Танцу Студенка Місто тауш художній кєрівник Нагорскій Володимір Петовин Тот колектив
был створеный в <unk> році тім році му ся сполнює <unk> років
Студенка ориґінальний колектив Перса ориґінальніст як в тім Што тота зіроча одіж
кабаты запаскы топлічата ґорсаты ґальоны мацюркы чепці баршанкы кущапа мают великє значыня
і вартіст вони сут іх мам і бабу якоты тоты речы мают
близко <unk> років і веце Зєрляча Одіж нам нагадує рідну і другу
лемківщыну то є наша краса гонір і втіха Длоринальніст є в тым
што мы співаме на цисті лемківскій бесіді як тепер повідают на лемківскій
діалекті пецкомпозитор скоі одробкы а даяк співал лемківскій нарід на Лемківщыні Пет
жлізне буду Вам повідат за студенту ле вас щыі красні прошу доброжычливо
і справедливо нас выслухати выцінити якой си нього слухали і в дімі
того колектіву низко ся треба митлянів Перця співанка Дай нам Боже в
добрій части асподіла Не ани моя пла Засіяны поля юзазлинів чывертьо потічок
веселых пісен і дыхали горы покрыты туманом і співали пташкы настал новый
ден Але што то такє же ниґде не видно жебы з комина
ішол білий дим зыстатне ґаздыє нараз так заспало же не розхвалюєш ся
лпеци в своіх Неє там никого в селі Підмарежку вшыткых выселили у
далекый світ Двері отворели вітер нима рыхот тілько по обісю ходит чорний
кіт Боже Боже милий што ся такє стало Чым ся так провинил
наш лемківскій люд Же зелены свята красны уж настали замаєх товарняка деси
іх везут Дякувати было же м сой сусід вывіз казали так діло
в тот барз тяжкій час сусід ся не змістил двери Товарняка зостал
ворлицях як памятний знот Поля лісы горы вшытко там лишыли деревяну хыжу
церкву і цвинтар лем взяли зо собом велику надію же ся іщы
вернут даколи назад Не вернули назад хоц плакали очы краю серце ножом
не вылом ні жалю Лютом позыстало вшытко то співанка в словах і
указках южнавічний час І вертаме мыж каждый рік до тебе рідна Лемківщыно
Як памят о вас ланяме ся низко крестам і могылам і глядаме
місце де жыл дідо Маш де соє вахы там росне поприва де
было студенты там лем ямы зна остаткы камінной дідовой пивници як на
святе місце ід ящва Там єде мило там є так радісно Знам
є вшыткы села зайдує до них стежкы і потічку з другым чыстым
водам Вылікуют завше одворят ся в ни І придвічны лісы букы і
явины радо няветаны зостань ту нас та мені уж стала рідном Украіном
і вертам я домів як перелітний тах Лемківска співанка горіла липком раз
дівы быносили несварде насварде на Na брешені той вы де єст Ева
Боде єст неба рема Павляфім Хадів Єван Дяба Коли велього де волного
еза полина єст А такы адноты гады парадниці вам заспівают дораз хлопці
доном рець анде быжа стане без Aо нас поспори не може Мотри
не маже ниже божа воє нашы селі Мо нашы селі чане брали
селі Мо нашы селі Ічатне брату є червена рожа бартанта о де
два <unk> де два можа О тым гризі при дорозі занете мойдами
перва на занете мойдами приваты мойда Співанка Світрізятку Солісты Еван Дзямба і
Володимир Нагловскій Світ місце з вечерого немонство має Іщы разы своєцмости мойоміско
Іщы раз примут воєвичло Луше двоцину воєчло родя рушают в дорогу льому
служы з милом горомило позирлейте Ло свойо реґли своім опису повижы мой
роду мила ся злома ся видолом доводри другю записово І тот про
мене было старо Тремой головові Дякуюла за писно дієдо бруне было стары
Ой верше мій верше Воя дыну Лемкы братя Лемкы знам є зробил
Не нас вшыткых Лемків ах высели Славых высели а по чым свірся
вам трудил сказ лютешы спеча якыша слізы зайдеме дочкы никто На Солемківщына
лісом зарозтвари нихто тім не зна нихто отім не зна і не
хоче знати бо ремінщына буде заруста Заросла вешы устыма ліпцами тади з
Леходилю устыма ногами таби з мехыли більше не будеме хотя лем пімщыну
мы ся не вернеме ой мы ся не вернеме Від іміня головы
Івано Франківской областной громадской орґанізациі Лемківчына запрошыймо професора Нацийонального Технічного Університету Нафты
і газу Лева Павловича Монцяка пакли котры сме на Лемківщыні Яксипа на
Креницко горит обласной орґанізациі Лемківщына прибила вам вертаня З добрым поважаньом жеб
вам вшытку добру дале со здійснило ся чывы задумали і жебы надалю
ромули всыткы добрі І Ни наша орґализация Пережыла жебы был вшытко добрі
Бо вы єдины Лемкы котры жыєте на своіх териториях неяк пропадеме то
Лемкы сели ся тут і буде колиси приіхати до ніх А одсающы
повістю же десят років ісве выселены з Західньой Лемківщыны від ледакых од
Криниці І так ся стало што через десят років мене доля студентархеолоґа
привела атур на Берецінсу дер і велику бездянство Я был такій радый
дацю свою малу лемківску каброн маі вшыткы студенты Каталец ни ся догада
шытко быти ріхту они тебе розуміт і ти іх розові Мі так
было приємно то было через десят років видити а тераз тіж кресли
два рокы і зновна доля прады єй старого силого кривого так дальше
привела Але моя душа я вам ґадам правду така як было в
<unk> році така она і зараз Я вам бачам з вшыткого доброго
найлепшого што можна поважати віз шырым серце велижыле здравы нам были і
раз час од часу запрашали так бы вас триха Прізджайте до вас
Дуже дякую Співає пісню Лемкы з серцем у серці пісню зберігают выступає
Лемківска Народно Аматорска Корова Капела Бескід кєрівник заслужений предцільник культуры Украіны Петро
Цьовскій світ світ до природы Бо Осі о смых а ся ціла
трацу жебли го Выставы дома це выставы до імонды яди Земодли родоры
горосы скоми до роду Вольты воле до роту валкуры фольку істу вал
за сой на Ходил родар од таголо до Сагала горціт роту го
ти Голит оця під пар ролды дівчотны позер Крицьов горціт роду часом
собі з ґом горці рапчам собі свідворці і вагы і поли горці
дроту вы На смутне ся дівчом дачут гордого то годротар гортіст дротує
ісей пожартує рота гортіст дроту Водил дродар вогоротте схоми Горці дроту уносил
торбинку зывиток до роту мердут на ногаху тікерці дуган в табакерці водил
родар вогоды білой до чорной вогоды Горці дроту воти Велькій голе дроту
волкурил файку і сплювал за роботу підазіт казол сой доводи лаґури файку
рісну за роботу пита зліта за всойдама дробу рисплю за роботу пизріка
за всойба груша Возна груша зазрівы Моличе панечы єстло вода шляпа друга
ци вода шляпа друга твари Вы просите просити ним вас просите спласити
ми свого сеслоси просити просити Зибы до вас просити спросити Мыкало свого
сыпис Весмы в <unk> мозено дів то бур залучено зелено зелено дивка
уже залученой заусе І знову на сцені гості і з міста Куж
зустрічайте Шорове товариство другій віділ на свысту Лемківска співанка де зозулинком зате
Яґємисла сяра вечер з Паньского ипоне вроці склят хору якысла систами єде
своіла зоря міле за якы добро Нема ни на добро Не позволят
тоє мама такы не мам поля ани Не дозволят тоє мама такы
прийме тебе моя майба десябодам безобри лем без добрі <unk>eaме Лемкы лем
без Не быйте самі на мента робите водобре силя ЛАмбсмана амбысмане родає
роды рамбудсмана амбыс родне учка Зелена выпонує слові зі взгляд на шолсомок
высокого высокого Одного на <unk> нова на даку жадайте ней голе на
высело уложы не высело загай мі готатку на тону труночку най вытанцую
свою хроніолоґічну <unk>BB во шыпла черяво <unk>ea<unk> котра запо года чу як
масне зороби звезом як ороби Робле гола земля голово єст патраі октомбра
октобра ты сей і на закінчаня віночок лемківскых шпіванов землі совіта міш
тово землі сивыма полямицями і самі Задал не вас немай не разте
Матерена Моркатери Лемка обокатери є масятери дія до Катери Ємася отерині на
ся владальского Выкрас єкрасу тыром на Ваздавня за <unk> Як сама женакана
женам ґершаной осана же манте Як сама же нам держаной Лаша Не
вшытко в проґрамі было так як заплянували і то ту орґанізаторы невинны
бо власні в тот сам ден <unk> липця выпала несподівана і барз
смутна подія похорон Мы юж повіли же <unk> липця нагло вмер Юрий
Марканич голова Бескєдского земляцтва орґанізатор Лемківской Ватры в селі Рівня в рушниківскым
реґіоні ванофранківской области орґанізатор ріжных культурных лемківскых акций чловек барз активний і
діяльний На тот похорон в Брошневій Осаді Іванофранківской области пришло дуже Лемків
і місцевых бойків пришли з близка і з далекы пришли і з
Польщы Были і тоты котры перше плянували іхати на Закарпатску Лемківску Ватру
а пішли на похороны на похороні было много більше люди як на
фестівалі Дужы люди знали і шанували Марка Ничця Самых похоронных вінців принесли
може зо сто Голова Всеукраіньского Товариства Лемківщыны Александер Венгринович повіл в своій
короткій промові же Юрий Марканич зробил більше як вшыткы лемківскы діяче Украіні
і повіл правду І каждий просил слова бо каждий хотіл повісти про
марканиця дашто добре І вшыткы люде гварили медже собом І што тепер
буде Неє медже нами такого активного чловека котрий міг бы стати на
Марканиця місц Неє такого жебы робил тото што Марканич Несподівана смерт гейбы
здорового <unk>літнього чловека поразила вшыткых не лем найблизчых Зато як уж єм
повіло не пришли того дня на закарпатскій фестіваль ани тоты што мали
выступати ани тоты што мали іх слухати чогоси не пришли тыж вписаны
іщы першы в проґраму ансамблі зо Словациі і Польщы а ту треба
повісти же то цалком недалеко од села Кострину бо Словация єст за
Сусідньом Гором А Польща ся зачынат праві за кілька кілометрів Може і
тото тиж было том причыном же фестіваль ся зачол годину пізнійше А
скінчыл ся хыбыль скорше Але того докладні вам не повім А было
так де согласні ся зачала вічірня естрадна част фестівалю Зачало тоту част
тоніньскым голосочком якє сы мали дівча в біленькій суконці в такы якы
ідут до першого причастя Пак было соло на саксофоні приємна несподіванка на
сельскым фестівалі од Михайла Цифры А товды вышли на сцену добрі знаны
на Закарпатю і не лем мукачівскы хлопці котры ся зовут рокаш ци
як хочете рокаш земле серед Я думам близє леся мізва постуляме постилойку
да сама чуєш постераме постилойку Ей мила ци цюєш си цуєш Іду
собі по володинці тамі тій діті Таду собі дома вылуці пету видку
стрічу Позилює свисто могли твори тай будеме ци Любыме костило цилеме костило
цида буде звати дай голе профале рофале можецком Попевеме о село краса
цудеш попевеме о село Высла Триславра Моля Постилевы постилы лан сы цю
фа як люде сваты сваты красна моя ана Фарде слабы славы Красным
морова Волона забыла села Трезены Фар было слабы славы Красным Болона за
позера Рокась мал бы грати і співати в пятницю <unk> липця в
ждыні на Латі Думам сой же красні выступили В Кострині тиж было
не злі але з пятьох переібків пришли лем два Но бо не
такы ту умови технічны не така сцена і так дали Але выступили
гарді Костриньска молодіж і гості были задоволены І не знам як было
дале бо нараз в <unk> годині вшыткы діры в небі ся отворили
і пішол такый дожджы же ваша кореспондентка летіла до автобуса і поіхала
до Іванофранківска За якых піл годины вшытко стихло лем сядень по дорозі
можна было видіти зорване листя конарикы а в єдным місци другу перегородила
велика тополя котру звалила бурю Щастя же ту уж пришли одповідны службы
скоро розпиляли дерево і звільнили шлос Тепер повім Вам може навет дашто
юритич Повім же мі вшытко єдно ци тот фестіваль ся называт лемківскій
ци русиньскій ци іщы даяк кєд направду популяризує народну культуру того реґіону
популяризує тото правдиве а не фальшыве тот автентичний фольклор то найжыє Але
днес хоц тіж мамен фестіваль Ани Управліню Культуры ани Товариства Лемківщыны в
Закарпаті неє полного глубокого розумліня яка цінна культура того реґіону Зато проґрамом
фестівалю была скомпонувана в такый спосіб же медже цікавыма фольклорныма гуртами гірскых
сіл выходили на сцену учытелькы і співали прекрасны але чуджы ту украіньскы
романсы ріжны естрадны украіньскы пісні а інчы фольклорны ансамблі котры ту сут
не были запрошены На Закарпаті єст дужы фестівалів але переважні унесконцентруваний не
в біднійшых верховиньскых а в богатшых долиняньскых реґіоні в гірскым великоберезняньскым реґіоні
тиж мало фестівалів Власні тота Лемківска Ватра могла бы быти прекрасным фольклорным
фестівалім днес фестіваль гейбы єст гыбы і сні лишытку ся робит гыбы
Йолос ани для себе Неє патріотів ентузиястів котры бы любили своіны Шанували
і хотіли презентувати тоты вшыткы як найніч Фестіваль ма перспективу Але лем
товды коли прийдут новы свіжы люды і зроблят вшытку фаховы лем творчы
щыры мудры і прудкы і автопові на тым слові Пращам ся з
вами боят ся на фестівалях Підкарпатску Руси в Селі Квастрыну Ютім оповідала
лам Ання Кырпа до новой стрічы в ефірі Слухайте <unk> процент лем
на Скаркова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шылеякого
Анна Кырпан і Наталия Асатирян слухайте <unk> процент а будете мати цілых
<unk>