70% #2012 - 70% #28 Монастириска (1 част), 11 VIII 2012
Еп. 2012

70% #2012 - 70% #28 Монастириска (1 част), 11 VIII 2012

•

Опис епізоду

Odcinek jest relacją z VI Watry w Monasterzyskach, czyli wszechukraińskiego festiwalu kultury łemkowskiej w obwodzie tarnopolskim. Opowiada o spotkaniu Łemków z różnych stron, wspólnej modlitwie, śpiewach, tańcach i potrzebie zachowania języka oraz tożsamości.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте сет процент лем не Скропова а зо Станиславова Для вас будут
глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Сатыран слухайте семка <unk>
процент а будете мати цілых <unk> Видам вас дорогы слухаче при мікрофоні
Анна Кырпан Днес мы з вами підеме на VI вату в монастыриску
то місточко Тирнопільской области Монастыриска выбрали на всеукраіньскій лемківскій фестіваль буду коля
і на загал в Тырнопільскій области жыє найбільше чысло Лемків Можно повісти
же то найбільше лемківска област в Украіні В тым році ватра ся
одбыла <unk> серпця Фестіваль зачынет ся рано суботу в центрі місточка Бо
треба понести квітя допомника Тараса Шевченка треба іти при стіли місту бо
така традиция А далі то уж вшытк ся одбыват недалеко за містом
на ветрянім пули То шыроко поляна в лісі де одраня уж кыпит
жытя де ідут єдут люде де єдно за другым ся тягнут помале
авта у іх так дуже де выростают всяди і усто на меди
Але плоды плодны боюж ся зачынат лони летят Дзвонит дзвонят дзвони повідают
днескы Лемкы ватру мают вшыткы тото знают ту монастыриска до свойой родины
Лемкы ся зізджают на лемківскы хвистины Серпен місяц монастыриск ту ся ми
збераме Бо фестіваль вселемківскій на рідніший маме На фестіваль прийдут Лемкы ту
до Украіны з земляками ся звидіти Одкай З Лемківщыны Будут стары і
молоды будут автохтоны Слава Боґу юж не стоят медже них кордоны Будут
танці і співанкы вшытко буде гідне буде радіст буде сміх І славечко
рідне Най ся люде повеселят як колиси дома Покля іх не звалит
долів од радости втома Най си они пригадают ци церковці стоят і
ци Лемкы Там в цирковцях до Бога ся молят Най си люди
пригадают серцю мы гори Бо не вшыткых Лемківщына до себе пригорне уж
богато Лемків лежыт о чужій сторонці і не зогріє уж іх ніґда
іх нерідне сонце Ідеме ідеме на ватру ідеме своім родаків Лемків там
стрілеме Будеме співати будеме райдіти а сонце то вшытко буде видіти Засвідит
засвідит навіть буде гріде Бо барз є руснаків і з цілого світа
і з цілого світа З рідной лемківщыны барз тоє людности навит з
Бойківщыны І барз є ту жартив І барз і з співанок достає
і танців достай забавелянок дакому жалости слезы ту ся точат а дакому
радост зазерат в очы Монастерещына радо вітає на <unk>раіньскым Фестівалю Лемківской Культуры
Дзвони Лемківщыны І так приходит час жебы голосити женцеукраіньскій фестіваль лемківской культуры
вважаєт ся відкрытым І гей зо ждіщы року то збераєт ся Лемків
нацисує свято і хей восбудит все більше і більше і більше Гей
васі діти мукі прапра правнукы завжды памятают хто воны є і з
ґовны роду іхай блоственя смучува отця і сына і святого Духа з
єднас вамисима завжды нині і по всекчас і невікєвічні Амін Слава Ісусу
Христу Слава Ісусу Христу преосяшенійшы владыко всесвітлійші всечестнійші очы духовни дрогє паньство
дрогы Лемкы не Лемкы дорогобратя єсести во Христі Складаме Господевій подяку же
мы могли приіхати прити днес та здає ся недавно то было тамтого
року бо днес маме Лемківску Ватру монастырсках дця Витам я витам ме
заімно єден другого і най пампі нам допоможе ще суло днес розпочати
а заран другій ден десят є служба Божа і так до вечера
закінчыти Лемківску Ватру На Лемківску Ватру приізджаме приходиме жебы чути свойой мовы
жебы быти собом жебы одродити жебы збагатити загальноукраіньску культуру і де бы
Лемко не жыл де бы Лемко не был При якы бы праця
не был ма быти собо Я Вас прошу сердечшо найперше будме християнами
жебы б не было по тым ґаданя бесіды же за дуже може
гарбаты ме выпили дашто ме злого зробили Лемкы будме прикладом на цілым
світ бо не по своій волі Лемків выгнали Не добровільна примусово Я
щыросердечно іщы запрашам бо то року буде вересни вересни місяці четверта неділя
в місяці нашы лемківскій церкви во Львові буде <unk> років Сердечно просили
двадцет років як ме посвятили буде на <unk> годину як ся не
помылям то на <unk> вересня так і франківску є початок будовы лемківской
церкви В тернополі я мышлю же найблизшый час розпочне ся дорогы моі
Мі ся здає же за два дни свята нашого лемківского мы маме
быти собом і маме мати свято Яси мышлю вшытко осшмариме на віт
вшытко лем веселиме ся забавляме ся честуєме ся співаме молиме ся а
вшытко на вірай тому нам поможе Господь Бог За хвилю буде запаліня
огниско Нихто Вам не повіст же ідеме на всеукраіньскій фестіваль лемківской культуры
дзвоны Лемківщыны Вшыткы гварят просто Ідеме на ватру Якоси так уж вшыткы
звыкли же хоц яка лемківска імпреза то ватра преці і ватру тыж
пає Але тота ватра в монастыриску і на інчых лемківскых фестівалях в
Украіні барз символічна Запалят єй поліют дырва нафтом жебы одразу ся розгоріло
товды вшыткы сфотоґрафуют як ту урочысту запалили Но і на тім конец
за якых пілотора годины лежат на тотім місци лем кубка угля і
попелу Але ватра мусит быти Це співале лаґрий совітрі сой оперы зрест
термопис той філармоніі оранжуваня воде раз сазкы теопи де вас вітальмо цуля
Боді книгами Ясисі рітає перед нам сьогодні від громады Гуросла всє рітай
вісці вчытеліси Амраз річає і в лемків Куросла дераз памітає від роді
з Сісів Мохнарша Сяфлова Яшлова ґомаре Бельцарова лада мой сой ти од
Еглова зоріти рока і поці на сі сінає найбожым суромі непожного шакса
бо зала не примужуся і не по сім фурти зовесва єсого здоровя
Де може ся зіти зустрічати ся найбога своі А тепер дорогі Лемкі
будеме ся бавити През Лагідню горы і зелены долины летят тут співанти
над зломи лемківскы на сцені народний аматорскій Хор лемківска студента місто Борислав
Ліской Облис Де добре мам дорогы краяме Качале нас видаленківскыма співанками вшыткы
новы прирыхтували сме того року на селі Народы гор лемкіса Стурантава Ековажный
Ґрилек цидаме ся на яке А достала сівефы Народом Стюваном Ей гордом
поірком Ей Кросла поікы слово Ци цертарю варити Бі насимобацмо Рецятают парі
ци цятают парі ци насимоватсмой кот бы степали котре стеркали не виду
я бу не виду мо ядруна простоні прочло коні прочлоцло парі черкают
парі наше моплятвой три парі ци черпают наше мопатво Отакы то сут
два лемкіскы зелень Але е хлопце насут гірше Язы Хлопец Яда лемкіса
на месляна Язой хлопец єда мам трає ротер Єдну манеділю а сідма
каждий де Єдну мадільу асідма каждий да Моя фаі видиме пары завертя
рада мося розйдеме залежа Мо ся роздеме Моя фраідка Болі гоне Моя
фраідского недаване Але обіця ва червено рузо буде проґнітова Як цервеного розот
проклитова выдне ружа видне А віту не має Кода за бой за
люде знає котры за бо Чоле за поганий той жаль не має
Але я то знают даколе два людачы серця ся не можут найти
А для того сут доріжаче серце Высифане лем до коротше было найме
своі мило Там дазелом для ся Высефаном за селом вода не пилоси
засил то ти прове зосем років роківы быловци Зеліцуря Як то часто
єст на Лемківскых ватрах стрічаме кажды пят минут родину знаємых ци тотых
милых люди котрых знаме од <unk> <unk> ци од <unk> ци <unk>
ватры І то ся называт тяжку Бо лем зачнеш дашто нагрывати ци
дакы інтервю з кымси робити а ту еде тот ци тамтот а
преціл тім році ту было більше як <unk> тисяч люди А товаришы
інтернетови то властиві аж на ватрі мож видіти якы они направду сут
пізнати близше ліпше діткнути ся того віртуального чловека І вшытко може ту
ся притрафити Я так соєду потиху помале а ту ряв нецілувату люде
Та тото даня тота звізды Фейсбу і летит доня яка це незнана
мі пані в червеній кушульці Но пак уж знала хто так і
так цілий час А пак стрілам іщы єдну пані котру виділи єм
лем в інтернеті но і ся вказало же то барз мила і
цікава особа Послухайте тепер нашу ветряну бесіду Наталка Костяк доктор словяньской філолоґіі
Вы буду на цьому фестівалі де кілько разів цвінів змінюєт ся ци
якым самым як што змінює ситуйок Очывидно што є динаміка бы Орґанізаторы
завжды стали собі за мету кожду року зробити хоча бы маленькій крочок
вперед шуб покращыти умове перебуваня щыб зробити власне біль дружню і таку
атмосферу біж такой домашню біж добрузычны воів дуже великій позитившы ту руку
перше зробити дітячу сцену ци давно было потрібну і богато років же
де світало в повітрым на наресті материялізували ся З каждым роком зріду
дєцин обєків ци ж дес мож лідкувати той ру на цум вітрінному
полідици кіз обєкты капличка звіници криничка будиночкы музей І ци теж творює
таку атмосферу динамікы руху і ци на памят понукає і людей Думате
про те што спільнота є динамічне што вона є жывастю на не
законсервувана і што є потенцияль од єдине чого мені тут бракує але
це претензиі свяченых орґанізаторів од участників щы багато хто трактує дуже формально
участ цьому фестівалі і несправді не вычає глку лемківскій фольклор декули чуєш
пісні розуміючу тамбональну в тексті заміст Украіна поставлю Лемківщына і вже ніби
презентує ся лемківска культура хоча насправді нонимакы одношынь одхотіли сме за цікавню
дуже гарнощо Лемкы одкрывают ся што це фестіваль призватлю декі не мают
прямо відношынь до лемківской спільноты кінци цікаву і Было бы дуже добре
што вше был такій акцент щы ці люде мали можливіст більше дізнати
ся такой правдивой інформациі не на рівніст стереотипів абитків з примітивных і
чучовых речей про лемківску культуру і крамсправді унікальна багата і оце теди
спобажаня на майбутнє што бы мі хотіло си ще ту бачыти Іщы
напевно якій майданчык і для спілкуваня інтелектуалів бо выходит так што наразі
ци спількуваня одбыває ся в кулярах де там під дубом під либу
і тыкі особисто знайомі але бы ци было в формі круты стулів
якылиз такых дискусий якій бы могли прийти всі бажаючы навіт ті котры
не знают особисту якогось там вчаного ци дослідника ци культурного діяча то
было бы цікаво і гарно бо я думаю што зацікавлен є але
наприяд люди єст поза товариства Споза того середовища не просто не знат
вкусы черпнути інформацию запитате вы були на інчых подібных імпрезах зіму Словаці
Ніці в Польщі які теж якым щеном репрезентуют лемківску культуру то ви
маєте в му порівнювати Якы рівнювают інчі культурні акциі чым відрізняєт ся
ту фестіваль Дзвоны Лемківщыны ци він такій самий ци Єщі може кращі
ци гірше ци інче Якщы порівнювати з Польщы треба сказати што Полякы
значыт не Полякы а Лемкы в Польщы были в дещы красым становисці
было Заголом у пості фольклористы етномузиколоґія не були в такому занепалому стані
як то стало ся в нас в Радяньскому Союзі в Радяньскому Союзі
просто не было можливости досліджувати не было створено той культуры не было
створено той базы для розвитку справжніх такых етноґрафічных колективів І тут доводло
смысправді почынати з нуля і відчуваєт ся браку того досвіду брак того
розумліня В Польщі будут рочычкы Крайщын і всеткє в Польщі вечезным плюсом
є тещу Таж деня вона такє находит ся в Лемківщыні тут не
маємо квазі Квазі якусь тику выбудувану реконструювану змоделювану лемківщыну Там маємо автентичну
справжню землю ту енерґетыку ті поточкы тіло де повітря якє неможливо вітворити
в жудному інчому місци хоця ватры поводі проводят ся і в Канаді
і дес на Луганщыні і навіт Та ватра на чужыні в Михалові
Ну цер же не зовсім не зовсім те це вже якась реконструкция
це вже яка умовніст певно умовніст але што обєднує ті всі ватры
ци власне дух Дух зустріч і дуспількуваню коли люди зізджают ся з
ріжных кінців сюр зустріти си раз на рік Побацыти споділити си новинами
о то єдна спільна різка обєднує си в Сі Ватры Цю варто
орґанізаторам тієй імпрезы штось переняти у своіх колях єщычого Бракує вюваєця ани
інчых фестівалях выбачю єж в Кыє честно кажучым я особисты думкы мні
здає ся варто было бы хотя бы символічну плату за вхід штоб
люди як што выни чуют це членами той спільноты штуб внехот ся
бы ту маленьку вкладку длинішливци тоалет і в толяті така панювса така
вса так робит Петрові Довціх Екоз перепрошу скілько Выс заплатили за вхід
Вымайте це за дармо о то подякуйте хоча што Вымайте це Мізде
ци было бы нормальну Ну орґанізаторы вважают субіда на Украіні швежкє становище
щытщы не варто люде якы знеохочувати ци іхнє право Я теж злідно
з цим як тыкос мают ку саму думку Я вважаю што ве
буде <unk> гривні ци <unk> гривні вноішло бы на розвиток інфраструктуры на
розвиток інчых річен Мені особисто тут бракує што не має якогось конкурсу
при відборі тихто буде выступати Має відповід теплого За репертуаром з о
змістом ту выступу в рівным ну і зимовой єдну Юянла і нібы
захотіло з тиму явспоты я в зловным дашу а проце ідас родіньом
то це першы пропотрувати журлиму фестівалю Підроджыня ци повинны пожны людины робити
в собі прикладны страшен будо ся знимали ся реконструкцию лемківскых строів до
тестю деслежалю вуйны на стрейку шуме ся не догілит ци си си
си си сипе ци підшыває реставрує ся саме де старе Тобто політ
знаходит світлягли писынка парадокзально мне писынкы лемківскы навчыля писати в Ямаме тевзалі
не была Лемкы нию єд до той часу не знаю звідківна навчыли
си іх писати Мад видикло треба реконструювати дес строі ся хтос має
потребу напр навчыти си співати то бужда людина по свому до того
доходит І для такых наприклад декі з цімых навіст соромили спризнавати шунє
выст трудыні Лемко то туди дакых людей же выязнаты і згордіст досказати
што наша бабца Лемкыня ци же почынає з толо відрожніц же якій
маленькій Кроцюк зыкову будове ци ідентичніст так звычану ниташку міг хотіли усе
бачити Але люди зараз діздає ся по тому што я зараз бачу
спостерігаю реакциі люде якы тут присутні Не же звыкли до такого формату
то ци такі великі сімейні книгы де в січы відчуват ся комфортну
діягустийніст де принципы выконавців неділят на красцях і Лемку Момнык і Лемку
Момы то ци якій великій ґрантівозны просто такій выт великій пикні Але
мені прогадує ся тут оник докраз до цьому Як один хлопец каже
ду іншу злухай Я піду там до свойой марідкы але ходи зі
мною Но а той кажю а Чого я піду ти підеш до
маріджкы а я шолну а там не і будружка гая є Ну
ну она другє негарна Ле як выбіш <unk> грам і <unk> грам
то може буде а потім іх він прихладит тай каже Вдивил ся
на дугалю і каже слухай знайш ястікє не вит вот мені здає
ся што іде під стограм то всю це може муляти цілком добре
А от як я ним приґаднині <unk> грам не пила то мні
дає ся што є нейкій скєбы і е приняты ґрудинный пікнік це
добрий узол ту є всостян своі місця і всеупорядку Але в мене
одповідно тоді інчы запитаня дійсну варом прецевідрожыня про це все з чого
выникла думка Вас Занімати ся професийно ємківщыною знанчыків науковною роботою з чого
одце взялистивы дещы є перебывали Руслав тому Середовисці і мене спочатку зацікавило
питаня власне значы як Як тут формувала Лемківска Спільнота на Украіні які
были трудності як ци вседи суформлювали ся Я собі так задавала питаня
Коли сужди в одному силі зміряли дной мовою потім частины понес ся
в Украіні частины вывезли на захід Польщі Що з ним стало ся
за той час де <unk> років осм десят же Як змінила си
іхня мова як змінила ся іхня культура Єс Це варто дослідувати Я
питала такій проєкт Знешла науковы крівника проф Лейсева в Люблині і В
тый момент в Евстищу Пудібны питаня вже собі задала дослідници Мадіна Ліксиєвы
з Москвы яка пише подібну працу в Варшаві проф Ріґра абсолютно <unk>eАле
на той час я вже было досить бізна з польскым середовищом Я
побачу што є теж шмат недослідженого абсолютну материялю якій на Украіні залі
не відоме ци творчіст лемківскых авторів в Польщі Мене насправді захопили цілю
до іхньой особистости та як вони працували над зберажыньом на фіксацию свойой
доєтериньской мовы Мене абсолютно захопил покійны вже на жаль Феацю Кузяк несамовиты
людины коня называли лемківскым Остапом в Ешнию бо в найтяжчых умовах так
як якы мали Лемкы по по переселеню по знищыню іхньой той рідной
землі пізнійше знищыню іхньой спільноты <unk> роках У Польсці він писал фантастичні
гуморазкы якы просто скріплювали дух тоты він не желіл ся на жытя
він не плакал а намагал ся збадьорити народ Показати што Лемкы вытрываліст
што Лемкы вынахідливі щы Лемкы свідут раду в будякій ситуациі Я найбільше
люблю його при оповіді на Нашка Тымкы при чому на нашку Тымку
абсолютно іреальна пост яка істнувала і та в якій спосіб нашку Тымку
лемківской гуркой переповідає Бібліюм Найкраще то абсолютно унікальні абсолютно фантастичні реці Коли
я побачыли ці творы коли я побачыли творы дуже цікавой такой поетесы
народной зрештой потесы в нанимає факовой освіти Явом Лек Гыро яка поводит
села Конечна переіхала вже в зрілому віци до Канады і в Канаді
вже почала писати вірші вына памятає всі співанкы свого рідного села і
в надуж часту компонує на мелодию той співанкы она компонує свій текст
Звычайно зврушливі гарні реаці такі дуже автентычні дуже щырі дуже жіноці про
квііти про природу яколи зауважыли што є памят про Лемківщыну в нас
зафіксувала си над том віциклі будутнат років на моменті выселиня І в
надс Лемківщыну сямеци і дівчынкы і все єй дивує дес слоничкы зайцікы
комашкы абсолютно інсумовиті речы І така утворила ся дуже цікава в мене
композиция ріжных авторів чыстина авторів такых народных власна Євомрекыра як і в
Дудре зло ся і вже професийня автор Владислав Грабан Павло Стефанівскій назвычайно
цікавый автор з Яв д Завжди ставлю саму на ту саму плянку
на якій є украіньскій поетыск іню творчіст абсолютно лезлежыт в тому самым
контексті так мене власне цікавили як ці люди мусили тощы писати ниду
часто мусили розвязати пытань своі ідентичности Хто вони і знайти де своі
місц і вказати Лемкам своє місц на культурній мапі і дуже мі
подобатсо власти той розвязок якій запропонували Кузек і Грабан і Стефанівскій коли
і лемківска та локальна ідентичніст лемківска реґіональна культура та лемківска бесіда новписы
на украіньскій контекст Коли Лемкы приходят до Кыєва і вони на сцінах
суфіского собору чытают пізнают свій рід абсолютно не сумбувато метафору стефанівску дуже
мені подобат си підхід Кузяка в його творах ти завжды знаходиш синонім
Єстло во лемківскє єст нов літературне украіньскє то це дуже добре Я
показу летек Украінцям якы не знают лемківскых рокы вниз захлоплют ници легко
чытают ци цікаво ци зохлоплюючы і так само цікову сети Лемкам бо
внеди спізнавали вже і украіньскі слова А яка было темом дисертациі Влас
темі дисертациі звычала выкористаня лемківску головору у функциі мовы художньой літературы Як
было сприйнято ваше досліджіня як было оцінену Вашу роботу ци выкликолов на
зацікавліня ци ся тема була Новад не новадля І зрештою коли ци
буду коли был ти запис <unk> вересня <unk> року девали в Любліні
Університет <unk>em Людовской манґы дуже сильні рецензенты Курифеі проф Януш Ліґр з
Варшавы проф Єже Бартміньскій з Любліна не хочу хвилити ся але я
была здивована дуже высокой дужеслальной оцінкою яку мі дали обыдва професоры Мы
з ними дуже бато дискутували дуже багато будут цікавых такых думок і
была дуже плідна спілпраця Тема насправді была нованіх хто до того не
писал про Лемків Коли є почынала працю в злі мала нищы оперти
все вжыдискули Я підплила до завершыня у франківску была закіщена дисертация про
выкористаня гульскых війруху в художній літературі Як же просто одкрыла ту працу
і подивила ся о мідіше практично дес до тых самых методик до
тых самых яків з поглядів концепциі власно реґіональной літературы украіньску яка збогачат
цит выкорыстаня діалектів як подумаєте ци украіньско мово літературно збогатыла ся творчістю
Дудры або Мурянкы або кузика і здає ся што більшіст украіньскых літератур
якщы знают навіт імнайчы іх куди ся чули то навряд ці чытали
єхні творы І мені здає ся што нема контактів такє всталых і
не ма такого впливу Бо наприклад як на початку ХХ столітя в
Русиі было модно чытати всефранцузьскє говорити в паньскых домах по французьскє то
в Кыєві не модно говорити по лемківскій чтати лемківскых культурів Іх просто
не знаю Навіт в Кывіх Ютернополь знаю проблемы в принципі дуже стараюм
натягнути ще Радяньску Союзу Скількы Польща была підозрілым доволі сусідом контакты не
вітали ся і Полякі были так само з заізулюваньом не мали доступу
до сучасну украіньску літературы ґлаздово на коли робили інтектуальны аналіз тексті лемківскых
автрів Євачля там згадкы про глового лепы Шевченка дуже багато алюзиі цитат
Шевченка дес згаду Слеси Украінка але жодный згадкы про сучасну украіньску автора
про літературу про шістдесятників і ты Тоді контакты невіталим польскі авторы не
мали доступу до текстів украіньскых Відповідно украіньскі авторы не дотепер майже не
мают доступу до тых текстів польскых хося выняткы є дуже гарный приказ
спілпрацы медже Владиславом Ґрабоном і Владимром Барною і досить цікавый досвід як
на мене Владислав Грабен пише свій текстыль літературно бродным лемківскым діалектом а
для публикациі в Украіні Жеволдимир Барне здійснювал редакцию літературну редакцию украіньской літературно
мовы він навіт є члену спількы писменників мріяня Но проблема ци загалом
проблемы украіньской літературы щы все щы дуже слабенько бурсуває ся о та
ідея реґіоналізму Є певні зручні цого руку Петро Мідянко отримал шепченківску премію
ци вже величезный плюзбы нарешті доцінили уту реґіональну реґіональный закарпатскій елемент в
украіньскы є переповідут єдум з часом напевно дес звернут увагу на Лемків
тіє питаня в думці лемківскій автор до товут бо проблема є таж
што це всебыли люди літнього віку і вони по одному відхолодят а
серед молоді на жаль не має прикладів коли молоді люди якы мают
добру освіту той проблема бо в Польщы молоді то лоновиті лемкі здобуваютю
світу польску мову одповідно є розвинена літературна мова і рідный діалект не
може конкурувати Бути кін незвычайно толновитый автор кєджераны загынул Мірко Нагач писал
польскую хотя направ не міг бы щы створити лемківску але вже імун
выстало тых выдержальных засобів то така проблема Іщыс подібны буде на Украіні
будут які становитя автор лемківско походжыня Кісну Кємайди Стамбобусу і дідусаща Якос
Лемка але просто украіньскы мов сеткы літературно нарозвенна найзручнійша для створиня художніх
текстів Можливу де стилизациі было брезріваю Ци не пану дес зявит ся
вкурс то дикіс краплинь якіс діалектизмы і кіс реці якій бы все
такы вказувал на ту лемківску ідентичніст А тепер зас вийдеме з ліса
і підеме до сцены А танцару ІІ запалу лиси ма олдівци І
салдівци і заспіа Котеме напланыт ночого програму подарувато од психого нашого серця
іщы ярно свято котра буде так завше добрі як неска і ватля
каждого року проходите і так як днеска ярмак проходит там де видиме
цілого прохраму ладного мож на ций выдбате то зато ярма зо сліваме
сіванкы І хотя вам жете доброго здоровя на такых ярмарках мали тоже
влиялі стосий купетера Як буде дорогы продом буде зас бо знеприсли мало
Ой дужесто про доплатал анді буде моци Комнародный лем Ґєсна епоражый ґарине
Ґеран Ємера Будте здараве до стрічаня над А тепер вертаме ся до
нашой бесіды ноталко Кыстьок провадит далей Выбрали обєктум дозліджыня авторів якій жыли
або жывут в Польсці Ци цікавили вас авторы якій жыли ці жывуть
в Украіні а чы є і дикі авторы якій або писали по
лемківскы або як же лем або писали Власны тым стилізуваным вариянтом маєм
іх так богато але мені здає ся што ще они не стали
взагалі обєктом досліджіня здає ся што цільнійше не занята Так цеправда Я
зосереджу лес на Польщы тому што мі тра было выбрати один контекст
одну ситуацию а маєм дуж велика чыстина дисертаций была присвячена міжмовному контакту
то власни цікавіст лемківскых авторів в Польщы было в тому што выни
мали дуже тісны контакты і з польской мовы і зі словацкой мовы
і мі на тых прикладах Лесны вдало ся показати як літературня діалект
одбыває ся в <unk> контакті у спілпраці з літературныма мовами На Украіні
будут тружкє Ващы зробити бы фактично лемківскій діалект належыт до украіньской згальнородной
мовы і тут роскі іншы специфі тут мож было тілько вворити про
реґіоналізм а мені буду цікаві між мовні контакты тмыі тілько дес там
згадали што на Украіні теж є авторы але мы Залишаєм поза меджемы
слово досліджыня было праца в намає свій мезі в най так мен
вышла досить така обшыр солідный фоліантик і долгу і тяжко цітаєтце але
на майбутню безперечно це потрібну досліджувати І Не выключаючы теж десу з
іщы поверности доцых авторів які были в Украіні там інчы умовы ци
треба слід порівнювати Описувати чому было так якым чыном ци выглядало ці
єдуковці кі серйозно займают ся літературою я знаю што є мовознавці Я
знаю што захыстили ся з уд Марослава Ничы як знаю з політехнічного
а што до літературі я не знаю ци будут ся Украіні такє
досліджыня Ну ну уж не маємо насі жорсткы реалиі што З часів
Радянского Союзу залишыло дуже баты недосліджных першорядных авторів Є такій свіный стереотип
середовищы з літературознавства чы треба почынати з тых першырядных недослідженых а все
такы тареґіональны літературы натрущычкы ну авторы другу пляну в осі інчы ситуациі
в Польщы через тешый вычасны традиция тым вседосліджено опрацувано для них абсолютно
нормально досліджувати і творчіст кыжів не першурядных авторів і творчіст заріс самодіяльных
авторів чого на Украіні не практикує собітетузнавенщы не варто марнувати часу заданых
обставин За тых сіх білых плямікі треба зараз перекрыти щыкі стам тридні
авторы вне заслуговуют на увагу Ос така правда Мімознавці трошкінальше бо мимознавці
не ділят мову на кращу на гіршу можна досліджувати мову кудожніх текстів
можна досліджувати слегы можна досліджувати лайкы зовсе нормально А така специфика думаш
часу выну змінит захід по дисертаці Після такого заглибну в цю тему
чы выє штось продолжыл і в тому напіміц зовсім інчы ци це
зацікавленя на подальшый часну цежы жытя Ну очывидно што воно продолжыт ци
і дає дудяс публикациі бо поза дисертацию залишыли щы дуже багату материялу
Было дуже богато рече при кє треба написати але фізычну дисертацию ци
не поміщали ся і зараз є публикую сте ті про певні раці
певні аспекты іщы дуже мают обый списту што треба опубликувати Бо насправді
недосліджыні досліджынь раці зявляє ся весчас што снува як існуві публикациі Нові
підходы так што Тама продолжают ся звычайно Як выдумате тому в Украіні
є ситуация Наприкед відмінно від той ся ситуациі в Польщы коли там
в середовисті молодых Лемків для богатьох є престежного броды по лемківскій Янеска
Але є зацікавліня в Украіні Не культивує сий інтерес не культивує це
інтерес може до той автентикы навіть фестіваль на якому мы зараз перебываєме
має тілько якусь частину Автентичну фольклору при чому переважно у выгляді пісні
Чому є така ситуация і як думаєте ці вона може змінити ся
ци ци так же має быти Ситуация в принципі досыт природня тым
мусутє це в Польщі Лемкы є білінґвами принаймні так тот в них
є рідна мова лемківска ци є одна мова так Ці діакт украіньскяня
просто клясифікациі темінуло <unk>I малопольска ци дві окремі мовы В Украіні фактично
для молодых Лемків є лемківскій діалект як додаток своідницкій апендикс до украіньской
мовы і не кожен відчуває выдракут <unk> апендикс тут на жаль ну
людина в найстото праґматична лінива Якщо не має выстроє необхідности Якщы не
має якой фактурів бодна ситуация на приґатку солоды компактны всі жыли Лемкы
є природнє середовище люди спілкуют ся медже собой дві потрібны ци для
спілкуваня Тідеш місцу де там розмовляєш украіньску силі по свойому зо своіми
людьми А як шы такой потребы немає відповідно людина не має мотивациі
для виджыня діяленцу на жалы Отже це приречене на знайкніня Бою ся
што так є динаміка Яницко жуплици стане ся але так є і
фактично той діалектіт же дуже сильно трансформувати был щы явити умови кій
насіли прадіды прапрадіды Дес в тамтому быскєді вны взелі не мали практично
наприказ жінкы в низелі не мали контакту з інчыма мовами Жінком моли
ціле жытя прожыти в свому стилів на нікулничу ни польску і ні
словацку і жодну іншу мове тотам бла ізоляция і нормальні ідеальны мовы
для збережні діалек Наш час люди подоржуют створит мішы і родины змінят
в краіны прожываня радию телебачыня тото абсолютной коли на выступем як розмовляют
ці люди зараз ніби по лемківскы а насправді там є вечезні вплывы
украіньской мовы Вым сулем в Польщ як розмовляют молоді Лемкы там є
величезні впливы польску і мовы там нерівні лексикы нерівні понадкы нерівні морфулой
просто на жаль так ци є такій механізм мовный взаємоді Коли людина
є білінвом так ци інакше ці мовы якыма вона володіє почынат медже
собой взаємодіяти і проникати та той межі мы не істнує І така
правда Красі мане всеткі прогноз для Лемків в Польщы чому тому Все
такы для них і це доводят сцичні опытваня основным етноідентифіцийным фактор сеткы
є знаня лемківской мовы той бесіды І ті люди якы мают потребу
выкристи звыти свою лемківску ідентичніст не будут підтримувати Адз же не буде
та автентична Вірка яка была <unk> честого років тому церже буде чысти
кєщы буде дрейфувати дрийфувати упік польской мловы але было все одну в
свідомос тым сівсоновде назвати што є наша бесіда Кощы другє питаня власны
проватру шумут так є власне та сама дес та сама відповід є
дуже малом Єд на справі же в тій Смішыні єде да розпуру
осоня векому же Відлянтів нутеж не сприяє зберажню діялятів в старі поколіт
молоці не мают вклову навціти ся можно што зреконструюватива це теж же
не буде автентичны чым зберає В піснях ци природньом фольклор ци є
тот такій депозитарий де зберают ся найстарші формы де зберают ся слова
дут часто фульфористи стыкают ся з тем щы кобы збытати людей значыня
слів які вынивспівны всі значыня знают народ же навіт забыл значыня тото
слово Але в пісня воно зберігаєт си тот якій свырідні вженебір символів
плодів і в нотах має быти хотя в піснях держа відбувают заміщынь
мы про це розмовляли што в тых терех лемківскых тактах Лужкы через
тештшы незрозумілі слава слова єст змінют на што зрозумішыш Я все чекаю
ся на разі зберігає ся кєд ме пришла карта на рукувац Хоча
запитати ос што означаєте нарукуватство мабуть мало хто скаже іти на віскову
службу ци словацкой мовы Не дужду треба брати кілька вариянтів зрештуйте пісня
вона має словацкій паротекст і коли браш кілька вариянтів фолькору фульколодного самотесту
тіж мож не бати навіт якій змінює залежніст від історичного періоду і
місцевос Хотіли ся бы звычайно взяти дуже мало людей досліджуют лемківску культуру
лемківску му і мені здає ся што тым більш кєд буде людей
і тым більш компетент не будут ци робите Но тым більші буде
з того корысті хотіли си бы щадзвычайно щывы Было якєс пошыріня товто
ви там де ходили дисертацию і про це нихто не знає А
хотіло си щебы было іх мен не проґрати не рекомендували міценты рекомендували
дублікациі Але то всекружкы парад ци пошты дружычкых парад былизкы і особисты
ситуациі ция бума написала си дисертацию суразу на ковы проктырам зрубленым лем
стам певной часу барже і подішыт каштука якого граня то напишеш свободу
Оле мусиш десну хося бы на рікі відвласти шна відлежли якуй Ні
просто будут цікаво зваману Рыні дашого будо цікаву Якуй Дорогы слухаче на
кім наразі зробиме перервы на тыжден І зас ся стренеме на монастырискій
Ватрі обіцює тото Вам Анна Кырпан новой стрічы ефірі Інтернетовы Лемкы Слухайте
<unk> процент лем нескаркова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного
цікавого шылеякого Анна Кырпан і Наталия Асатыян слухайте сем <unk> процент а
будете мати цілых <unk>