70% #2012 - 70% #34 Ватра в Нагірным, 06 X 2012
Еп. 2012

70% #2012 - 70% #34 Ватра в Нагірным, 06 X 2012

•

Опис епізоду

Odcinek poświęcony jest lemkowskiemu festiwalowi Watra w Nahirnem koło Sambora, który odbył się 6 października 2012 roku. Materiał mówi o znaczeniu tego święta dla podtrzymywania pamięci o historii Łemków, ich tradycji, gwary i kultury.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте <unk> процент лем Нескрокого а зо Станиславова Для вас будут глядати
ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Натали Асатурян Слухайте сем <unk> процент
а будете мати цілых <unk> Ви тым вас мили моі слухаче при
мікрофоні Анна Кырпан гнеска ся вернеме назад на цілий місяц і підеме
на лемківскій фестіваль котрый ся одбыл <unk> вересня в селі Нагірне коло
Сомбора місточка Львівскій области Тот фестіваль ся зове До Тебе лину моя
рідна земля так попросту то вшыткы гварят ватрам Нагірны То был уж
<unk> фестіваль од кыжы докыл одроту часом На смут та сыт то
сымотыцу дворы орцо і уляк Коли збігло чорной вул Одроту Лету файку
і спубцо газі символ товды за середнецтво за середство Боса ансарком ірко
зо слід з А тераз до вітального слова запрошамо єщы раз Голово
Самбірской Районной Рады пана Генадя Диниченка Сучастнівці друзі Шановні Лемкы та гості
нашого свята Примітно щырійше витаня зноводи проведеня <unk> фестівалю Лемківскуй Культуру ды
лину моя рідна земле Силіна Гірному Своднє з великым задоволеньом Запалюю разом
з вами Лемківску Ватру Істория Лемків Істория богатьох малых етнічных спільнот якых
протягом століть утыскали могутнійшы сусіди Але сорокові рокы ХХ столітя Взагалі заледве
не поставили в жыті цього етносу велику крапку В <unk> році по
тис Лемків не просто депортували з рідной землі а дрібками розкєдали розсіяли
по всій Украіні шуб як найшвыдше асимілювати Проте вы не забули свій
оці Край якій доси теплом гріє зболену душу зберігає не лише ностальгію
за рідныма просторами а і традициі які жывут у пісні слові обрядах
Бажаючу вся ватра зігріла всіх присутніх шуб николи в майбутньому ім не
зазнавати гнінь Адже украіньскому народу народові довело ся пережыти в Лодомори ІІ
світову війну і богато інчых важкых выпробувань Але такі свята доводят штуша
народу його памят його віра незнищені Лемкє сильний духом народ што несе
серед своіх поколінь безмежну віру передає славні лемківскі традициі щоб промножувати культуру
Сьоднє всі Лемків обєднуют ся для спілпрацы збережыня зникаючой умови культуры видновленя
памяток істориі культуры і архітектуры Богато чого ж я відновити неможливо але
вы збераєте вцілілі крыхты скорбів народной культуры фиксуйте та консервуйте все для
прийдешніх поколінь Тому нинішня ватра не просто розвагат зустріч з давніми піснями
та обрядами Сьогоднішнє свято повертає У розпорошеных на чытры сторны світу Лемків
відчутя єдиной родины туж бажаю Вам усиміц того здоровя віры і незламности
духу примножыня вашой творчости до культуры поважайте то любіті один одного бережіте
рідну гувірку памятайте про своє походжыня В Украіні сут ріжны лемківскы фестівалі
кермешы ци інчы лемківскы імпрезы лем закарпатскы фестівалі ся одбывают на своій
земли а інчы на чужыні Вшыткы знат же на чужыні тяжко зробити
правдиве лемківскє свято але легше то ся поведе коли в місци де
плянуют зробити якуси подібну імпрезу компактні жыют Лемкы а найліпше кєд они
депортуваны з єдного села ци двох трьох сусідніх сел Власні так єст
ту в Негірнім де жыє дужє Лемків і інчых селах докола Самбуара
Тыш найбільше ту Бостян значыт депортуваных зо села Босько і Бостяни міцно
ся тримают свого і єден другого То власне они властиві і зорґанізували
фестіваль Хоц ясне дачым помогла місцева влада місцевы бізнесмены Бустяне зорґанізуваны в
своє товариство Оно ся такє называт ну і ясна річ берут участ
вшыткым што робит Самбірскій Осередок Товариства Лемківщыны Недалеко Самбура сут іщы два
міста Другобиць і Борислав де днес маме дуже Лемків Они тиж жыют
в даякых селах доокола тотых місточок То можна повісти же Самбір Другобиць
Борислав то бермудзкій е выбачте лемківскій трикутник в бойківскым морі Зато на
ватрі в селі Негірне селы ходят на сцену фольклорны колективы з Дрогобича
і Борослава Ану Стрічайте броголецка Ярила Я на войну знайде товариса Мівя
найвеса того тице найвешыт на того тице селистива воси лем <unk> войну
<unk>ati ет Фестіваль все ся одбыват на сельскым стадийоні Лем част люди
сідит на лавках перед сценом решта гостит ся докола на зеленій траві
Ту ся стрічают лемківскы родины Ту Лемкы глядают люди зо свого села
ци давных товаришів Можна легко хоц з кым зачати бесідувати не і
чудых і своіх Кєд бы ся хотіло якоси розділити тотых люди то
хыба і так тоты што Лемкы і тоты котры люблят Лемків Інчых
там не найдете Хоц бы як глядали сте Правда сут іщы бойкы
бойкы місцевы і західні бойкы тоты найзахіднійшы депортуваны Ту стоіт бус з
буса Внесли стіл розклали вшыткы ся гостят і не хочут гостити ту
при столі сідят власні дві бойкыні Звідам ся ци ім ся подабат
ту на фестівалі Перше тота місцева повіст два слова А ви дец
з далекы чыс близка Санбора земня ту заберу то тым близко і
кажен рікно лемківскій Ватры Хоц особисто я ся двіком не є Лемками
але в нас є сусіды моі колеґі якій є Лемками якых мы
поважаєм і мы єст і Украінці і тому підтримуєм і Лемківску Ватру
і зіхі дуже подобає ся вы цілим бусом приіхали цілым бусом цілыма
роденами А тепер ся долучыла друга бойкыня єй мама была депуртувана з
сяну Она зачынат щебетати до ня весело реґісно але за хвильку єй
оцьох ся вкажут сыз Під моє гарне свято Лемківску ватру моє батькє
переселені в Польщы тізко з селю зотварнит ся І маме скєкы жыля
гіщыну так Скількє маме моє жыля тут є самородом звішали котрє рядом
з село І моя мама навіт не ходила до лісу Внакала на
скількє каже дитино там Польсі в нас де є жыла була малина
рыбы ліс Дідус мі мал свій картак картак то є пильорама І
коли моя мама прихала сюди ми і переселили з Польсі приселили в
комарну комарну нам згоріла хата Дідусь Лише ся нас было мойой мамі
было восмеро дітей і мама моє была самы старшы То дуже тяжко
ґурт Діти лишыли сими Лесинкы самы меньше дитина мала <unk> місяців коли
померла мама Дитины мама померла дитина лишыли си <unk> місяців і моя
мама ту дитину выховувала Дуже долго заміж не выходила м глибегу до
Лесі діти І тудє выйшла заміс ототу выйшла в заміс Вішаник дуже
все плакала коли же можна буде поіхати до Польсі вільно мы з
чоловіком поіхали до Польсі выіхали на єй Батьківщыну і єй село найшли
нас ся казала мама мілят катати сама полутно єм наказали се там
напевно то моє полотно ся яткала ся напевно залишыли ся а там
же того полотна не было там це згенило Образы дідо мал такого
воля што він орал роту дуже великого оля і коли вони не
вертали си з Польщы на Украіну доказали діду ішо Коли він того
ля привезе його тюрму посадит тому він так бы куркуль Ш того
вела велику ся того велами не по дорозі де зідали кумі задарм
і приіхали сюди тут наново почынали зныти дали ім стареньку хату тоту
стареньку хату жебы не залишыли побудали свою хату о так ціле жытя
моя мам плакала А коли за тым шы лишыла Дє будут грати
душа дес была там нажыла тут але з погодами постійно Нажыла што
шумно там залишыла як бы там бы жыли што може тут бы
не треба было так бідувати лишыли сидіти в сі на єй руках
Мамо померла тато хворий был так дідузи неглязны женил ся він сам
зжыв суж жытя Маму ю самы та самы молодці браты Степана то
він єй называл мамою Навіт як там маме шытя не скодало си
тішоту він се казал до Тата мовы Ты не врызил свою жінку
ту врымую маму Але спіші як взвати Бурслава Ярослава Ярослава так Вы
зараз ці разом жывете Я з чловеком тут а маме народене Євосу
вмарному думшо там є сестра брат был ся од насестратут вітшану Кужыла
Батькє померли жы Нема нікого А што для вас є Оце свято
оцей фестівы оце фестіваль для мене є Ям хочу сказати то є
та міні здає це так бы знайте якы то не можна передати
Я най можу передати што то для мене то свято є то
нестіль є святе Нас цікі є Адисил входжу дес душемі здає ся
як бы была жыла моя мама то напевно для неє бы то
же было дуже то Я радістне і заодно за тым чому так
стало ся што треба было залишати своі хаты залишати всот своє і
єхати на чужыну і почынати з нуля Од мене напекли мам прижыла
вісаны куракы і сусідка се казала Вы не можете своій мови зыбыти
А мама каже Нуяну Юяну а як я маю і то людям
дивали си шумами цікы рокы она не перечыт ся на іхню мову
не могла Она жыла тым што было там Де прадіде всо похованы
там в Польщы Акшо то є дуже добре шєєдкє свято шоєде знайте
што навіт наші не вже мож діти мету відчуваєм Але хоц наші
діти то відчували звідкє куріня сумны о то де Я заоцінили м
напевно што су мы зараз маєме ту вільну Украіну тай нам може
тяжко Але дас бо може сы Бог над нам з милу єй
буде мати направду Ту украіну ту нежелезніст то шынесе мене чловікы куріный
Лемко Зы бабця мамо мама родила ся в Бойску бабця як паминают
хата дуже долгы Бойчас хата іх не стояла наша хаты згріла там
де моя мамы жыло то хаты згріли Коли іх выселили там кынули
ім записку шы Вы не хотіли выселяти ся взяли ся ти хаты
хати Ім за кєнул записку шло як што вы не заберате си
хаты вас спалят разом з хатами Так ся стало коли наші батькы
выіхали хаты запалили хаты зурів Заєцю же Полякє запалил хто іх запалила
хаты зульом Але вас сой дуж богато вязу і як дыжыню хоцвы
народили сит Я просто памятаю сльози маме Добулиті тобулиті Высит заіслоне Высит
ся на панесос на тонес вывіли смо на панес на панес Грают
во світ не спі зо сотні зо <unk> А тепер ідут єдной
з хористок другобіцкого Хору Яворина Ту ту ту Дворія Хомиць а з
думу ся пише Пішку Підку Теодория Пантелемонів а по чловіку Яхломич а
нас было <unk> семеро діти Я ся родила в Новеци Горецкій повіт
краківска краківскє воєвудство нас в <unk> році выселили мы были рік сумскій
области Там была посуха і мы потім приіхали додрого вечер Сало Рыхтиці
Знам знам тото село І там мы жыли з нашыма што не
скоріше приіхали мали хыжу то мы три рокы з нима жыли разом
єдні хыжы літня родина і наша родина разом жыли А потім нам
Михалеч дали хыжу што выселяли тых што казали ж нібы они з
Бандеримцями звязали І мы приіхали до Михалеч і там я жыю до
тепер Михалечы Выюж не першый раз не перше была потім фестіваль была
Тамтого року мы были выступали тамтого року і того рока выступали добрі
сте выступили мі ся подабало А одкаль берете тоты співанкы всяку попиват
із книжок і же співали Я іщы знам такых богато што голова
казал жебы приіде жебы я дала слова тых тых пісен і што
книжку выпуст бо моє родици дуже богато Знале лемківскых пісень я ся
від них дуже багато навчыла Коц я робила на роботі говорила і
той Адама мы полемківскых гварили я полемківскы знам ґварит Де сте робили
Дроговичну концернів Заводі начальником Цах А памятати іщы дашто з дому Я
памятам дуже смутно помік хіба шіст років як нас выселили бо нас
<unk> році выселили Але я в былах Польщы як приіхала першый раз
на ватру то я не хтіла нич не концерт не нич Хыба
поіхати там до села де я ся родила То Яка ватра в
Ждыни В Ждыні та Ну і я поіхала там по там нашого
єдного сестра іщы жыє в Польщы на юж не жыє похме вмерла
Але жела мы поіхали доні а она гвалит хто ваша хыжа там
во стояла але хоте ям покажу там на гору вышла зоном А
там вшытко деревами позаростало бо нас як вывезли на стацию то вшыткы
нашы хаты порозвалювали жебы мы ся не вертали назад А хто тото
робил Та Полякы порозвалювали жебы мы ся не вертали нас і як
я поіхала перший раз то ме там врешли до ній кажут што
зо мном приіхали бо они уж там были а я пізнійше бо
я не знала што то такє товариство є та єден каже чосу
приіхала я кажу то я дорка то Пантелемона Бішка донька дорка Она
умяла як стала плакати ой темы такы колеґы были там разом то
во хоцтека я м покажу де Ваша хыжа стояла а каже на
другій рік приіздайте на ніч рано підете бо там іщы два кілометры
траити пішкы шо неє дорога І потім моя внучка поіхала зо мном
і мы пы там переночували а рано сме пішли єй брат приіхал
то же на ватру І він пішол з нами бо він найстарці
від мене пішол з нами і мы там пришли Пішли сме на
гору а то вшытко деревами позаростало а ми почали розгрыбати мохом і
деревами розгрыбати мох і нашли сме фундамент де хыжа стояла Я ся
розплакала А нучка каже до мене бачопля чы тебе каже то видите
што ту не меньшо Я кажу тебе не плакала я ся ту
родила а кажу вшытко туто заросло і вшытко пропало А кєд бы
было так мож над нас тамтіти і там жыти то бы сте
пішли тоди Та не зном бы я ся лишыла сама адя діти
певно бы не пішли зо мном я бы не протял Я бы
не протял Пані Теодоря радит мі побесідувати тыж з головом Другобіцкого Лемківского
Товариства Володимиром Байсом Не треба го долго глядати бо він стоіт ту
близко Іду до пана Ладка Ян звагу бесідувал Тысову класу по лемківскы
Яховы знала силот сорда з ґорлицкого району то недалекы Віждыні ото Радуцина
Чорне ынездайова крива отє села там дальше граб на наша хыжа стоіт
бы там як втік єден Лемко з Украіны то нелегально перешол границю
і в нашых хыжі жыв то і єй втримал ішы не спалили
то він там жыл ду <unk> року і там вмер а зараз
там Полякы зробили кремницю по кєраміці і там брудают кєраміку таку Моі
сестры і браты всі ту а татова родина є в Польщі І
по мамі є родина в Польщы Єдні жыют в Ґорлицях другы на
заході як были нові убрацы весли і выселили а то не жыют
там <unk> розділили Кєд бы вы хтіли свою родину привита Што бы
хтіли повісти Щастя здравя бы мы хтіл выважати Можете вычте хто там
єсте Мож родина По мамі є моя дворідна сестра Марися ґорлиций шыє
на заході жыє моя дворідна сестра Анця Польщы є моі дворідні сестрі
Бариша і Анця і уже лисила ся моя трудна дабы внуды племінит
ся по моій дворідні сестрі Мілька ансе жыє на заході А Марне
Не памятате Нова Кузням А ту рисо жыє сестром Моям І по
тату Віґдіци жыє татів брат дуже старых же має <unk> років і
має дводґу і сыно ото мам родину там в Польщы Вернате інат
на Пізічіня Борисю як видят суты Я Тя дуже вітам і поздраляю
всю свою родину Янка свого Явса пожалювам ся здоровя Анцю Я тобі
зыцу всого найліпшого Кєд бы не пєднали ту повідни як ванденлаген Вайсат
Гобеса Вайсатрого беса з глодиня Розузеняків Влодимир Коли то невідуєте Шырічно Зоріжну
в Ґорлицях я з ними ся здебаю а тіж з заходу приходят
ну не дуже часто але приходят єси з ними там з два
Як шынець заприде то придут іхні діти Яних зінком приходит дуже часто
там є з ними там здебаю Аду немай на Ватрі дідю дідуні
там не були нидів монастричку підповідуют Вашы дорогы а ваша а ваша
границя не може терпіти того всього Буде ту для весілю як по
моій мамі вучковит Ламіс то попышла вся родина майже з літом То
было пят років назад десят А хтіли бы сте жебы пришли тудешы
Напистева інтитуты до Монастере Я іх запрошам сестра каже я бы зараз
пішла а чловек звязо Я не піду Я был там полизбалювали соли
собі колесо я насилу доіхал і не піду імсю Они попривикали до
доброй дорогы а не до нашых Зампора до другописа прихаты страшне а
днеци і то вам Е автобусом насти мали тоты ями А то
не яме а то ямецка то Але попробуйте піхыти через гырів то
є танку дром Я был на Конґресі Лемків в Ґорлицях є бы
сказали пуслу Украіны в Польщы шукай вас прихо через і каже Та
я знам хырів але я том не хочу іти я му кажу
Шебы вы знали як то є ідте хоц раз але не літаком
а пі автобусом проід або лехом мысину Выся повіте якє там яме
бо юроди по куліно і знал Я більш не пойду за я
не ходжу дабу як Вам ду на фестівалі Выж не першый рак
Я раз пропустю Першый рік на нас не запусили а потім мы
запрошали Кользик і мы котрі выступами высули сте сьодны наш выступ Яворы
мы мылями сюди выступати я ся Теж роблят лемківскє заходы я ся
мі дуже подобат Я ся здаю што єд мі сме свою родину
і Лемкы не ся тілько сходят дудже забавы Да было бы добрі
Ну як гіст мі си подоба ту Але я ся бою што
є ту буде дост ту такє што одбы не вытримано Ото бы
тра было може Де будут сцены зробите мотушкє красі місцем А так
як єст така плода як неска то є миле діло Але для
мене найбуде люба погода але су были нас люди ту шобя цулю
свою говірку штоб я бачу своіх люди і зустрічал ся з ниме
Я мам товаришыві в Самворі і в Вреславі і в другых містах
Вівщыны Я ся дуже раду з ними стам другу цяш так бы
повісти лемківскы сало І є в нас в Лихтицях пілселя є лемківского
там було выселено Німців і Поляків заселено Лемками А мы то думаме
зробити осередок лемківской дума І бы там робили може і маленьку ватру
але там розходит ся церква VI липня забору любити што є піст
а Лемкє дес мают <unk> липня завели ватру што для них давно
І о такє є непорозумліням і церков і людям і тому я
несильно хоц той вспалювати туту Але з людми я бы сиду бо
єси не хотіл бы там зробил ся осередок бы там дуже валь
ониходил ся до нас другович приходит то недалеко нам пару кілометрів але
як тіл су було цю рок буде урізувати осередок во верхніх геях
там теж є Лемків дуже богато там Ой із Новиці із Цурного
з Рыдуцины з грабу Я завселе дуже богато бо я мам выписану
собі одкель Я не памятам з дому низ Ямал рікам де ме
не выселили Но я масі і добрі но то же я рада
была еду дале дякую се не охорите вас Зазнайме нас селю І
не тому же они жыют так близко а тото же они ладні
співают і люде забавляют Того року зараз выйдут на сцену нашы дорогы
Приятелі з Борислава Народний хор лемківска студентка кєрівник Сритоляна Шапеля стрічайма Ден
Добрий Вам дорогы Краяны Слава Ісусу Христу Барзнам радісной тішыме ся з
того же знов разом з вами на Вашім фестівалю в Нагірнім Снемі
ся за тобом мій лемківскы краю а нам дорогы прояне ся Вас
цілый рік не за вами Бо тепло вашых сердец зогріват нас і
то як вы гарячо нас підтримуєте своіма облисками тіж нас варстійше Мыслиме
же і ми Ваднезка потішыме і стмотте ся Повідає правды же орґанізаторе
в Нагірню вміют ся договорити з небесным канцелярьом Каждого разу як приізджаме
до вас Завше така погода як треба Як цілый час ліют дощы
то стоіт сонце А як іж нам сонце варс допече то іж
нам возю дає та по породы а ґнес дає тепло але нич
не ліє Ям зычу жебы цілый час в вашым серці світило вам
сонце Воген лемківскій завше єст корпом Тлів вашых душах Номы уж зачынаме
на сцені Народный Хорт з Міста Ворислава Лемківска студента Еґероничка гедереґарта Світана
Шемеля зачынаме на жвездо ЛЕМ Народном Пісньом Ой кроцьком коні Кроцьком Ей
кроцьком коні Крочом <unk> ци чатаю парици мочко епай пари ци цятают
парици нашыморкы цятали высели Ево вам не виду Я ом не виду
зрукова не вийду язрукова Ень моя зруковано Руску Давай <unk>y<unk>y <unk>o<unk>ec наше
моблацко Печари паніця рици ни наше моблачко є прочло котры прочло Юж
одлетіли надат в минула тоты часы коли ся сусід з сусідом везмеджу
стварили єж никому тоты медже тепер непотрібны Але як заходит мова до
межу то дяко хтоде як том росне Черешенька ектим Черешеньком штоси ся
в парібка з парібчылом робила Там на лезі росне Черешенька Спесибу мясы
кєрівникі дириґента Світана Шымеля Співаме дальше Лемківску народну Пісню там за селом
Дражка Высыпана за самослом запамю Де не вимо зваймо зла Де не
было Засі противскій Де было за через років за село нормальнецю Гворили
мі місцевы Лемкы же они рады же ту уж <unk> свято але
найліпше ім ся подабал тот перший фестіваль бо коли они тото зорґанізували
то выглядало направду на лемківскє твято А пак ріжны політикы представникы влады
взяли сой за моду тиж выходити на сцену но і най выходят
але хотят за дуже там ґадати і рядити Ном році коли в
Украіні всядиль докола аґітуют перед выборами до Верховной Рады політикуваня і аґітуваня
вера было аж за дуже на фестівалі Кєд бы не тото был
бы крас фестіваль они може не цалком зупсули проґраму але вкрали дуже
часу призначеного на лемківску культуру А мі того шкода Бо кєд фестіваль
тырват лем пару годин од полудня до вечера а не тыжден То
неє коли слухати ріжны нелемківскы промовы котры і так ся дічуєме тыж
не мали бы быти на лемківскым фестівалі такы річы котры нияк ся
не стосуют лемківской темы І іщы єдна річ котре мі якаси неприємна
і фальшыва чысленны выступы ріжных діячів на тему Лемкы То правдивы Украінці
жебы сте вшыткы тото все памятали Хоц я і сама Украінка но
тоты выступы за кілько років же ходжу на лемківскы фестівалі трас і
міся сприкыли Фраз бы го взял То о кім не треба ст
разів гварити Хочете вказати ту лемківску мову культуру то вкажте хочете представити
на сцені лемківску співанку поезию танці обряды прошу дуже Днес на фестівалі
важнійше тото указати як о тым бесідувати бо заран може уж не
буде нам што указати ани не буде в Украіні Лемка жебы дашто
повіл по лемківскы рыжы мой ми лава азі аватра То неє ватра
така як была девят років тому ци сім років тому си ріжни
а тріжнит же была ватра жо зробили Лемкя а тераз ватра же
робят депутаты і тоты што хцут бите депутатами а ме того не
х Хцему не хцему жебы ватра было ватра І жебы самы Лемкы
си зробили і жебы си співали і жебы ник никому не платили
за топту ватру і жебы никого не величали А жебы ле величали
Лемків якій бесіл якій пережыли тоты часы страшне Бо наше село Войско
єм выповіджано же <unk> липця відіжджают і люде вшыткой лишыли в земли
бандуркы буракє моркву і шытвой привезли іх ту і іх лишыли Є
тоты же неска такы великы демократы то они до того ниц не
приклали А они тераз енох сут быти жебы были там дехоній раді
Верхові місцеве рада бо там мож на пінязі взяти А миє Лемкы
такє аню повіш да што ся раткы єст ґоска в рєты рай
сест ралял а то дублизку ана єст ду блезко ден кажду добру
але равы Псує політика Еле поді як Вас звати бо не Мария
Козак і Ганя Тепла Алему не мовим як не з тому бо
я ме по мужах немовим та і хтіла бы м повісти же
найліпша ватра была перша Бо ми на першу не треба нам было
головы адміністрациі головы районной рады а мыс в великым цорі в мышыткы
своіма руками і ногами голов зробили і спілом а зараз родины а
зараз роблят Ено зато жебы перейти до верховной рады до місцевых рад
і жебы красти цілой жытя А мы того не хцем но та
може зробити соє засну ватру таку лемківску провдиву А ми си зробимо
Радовича як ся вшыткє орґанізуємо на зрадовичах є дуже люде і мы
і робили як захцему роб до хцему то зробимо Як захцему то
зробимо выспівате гміємо Зібрати ся міємо і пінязі як треба то дамо
остатні своі спенсиі але не будемо залежати від тых реґіоналів бо ми
іх в допімо Але я вас ся звідам о тотій ватрі як
вам ся здає ведут Жыды єй одяной і вшыткой проданой мы си
самы заплатиме як треба І самы сробимо а не треба нам головы
адміністрациі головы районной рады такоє честы реально Вийте головіє держадміністрациі із папірця
вказати те што той реґіонал выступови швелег пары не сказати від душы
кілька слів Не привітате людей щыро і говорите Після того закону якій
вы не приняли про зберажыня мови культуры то є попсячом Яме так
вашой мрыть пече ота фа <unk> з якой вым не підходят до
такой прекрасной справы зміте Бо выйти туд горите о дне а під
столом робите другє то є гыдко брыдко і не по людскы То
можна повісти же выся чуєте не дома не на своім а на
чузів то не ся чуємо дома Але ми не віремо то што
роблят воны добре А вы співали ту таку прекрасну співанку кєд я
пришла А вы так сиі дома співате памятате до той пісні же
родичы співали з двом памятаме митаме для долголи маєті пісні мы спамятаме
і маль заспівами Яку найбільше любите яко зараз а зараз бера віра
яку найбільше лемчы нашу быщальску кюрту а же добра То Анє же
на вельо то зыж Добра тому в гамериці гойжа Є на краю
призвычаю а друга Добре єй ся води До роботи Бецу палисти варит
і в ріжку Добра єйсавы Песу палисти вари і вы а тамтая
В старим краю гірко визно ліно стає діряй го реше листы приідь
можы Машут діти ся Пише лифт о дому Платят ґірди хтят дві
ґірти тату ся А він єй так водпису єбри Не май кодра
нашшефкарту біжків Водиця Цітка ламя гірка дора Блодорога а повідте вшыткы як
вас звате Ганя Тепла фіґура Ганя тепла Коза Любомира Вірати сіхіна А
віра тепля Явіра те Мария Коза Може вам єще буде цікаве то
же мышыті нашы родиче з села Босько коло Самока І ту на
Самбірщыні мы зорґанізували такє Товариство Лемківскє назеве ся Бощане Каждого року на
другу матку Божу єздеме в рідне село там одправлямо кєрмаш одправа в
церкви мама свого бощаньского священника двох мамо та тляґа І з із
Войска і там кажды католицкій священы а і так каждого року спримаму
купи тоты пісні вшыткі сплювамо єм наже Лемків барз ся шануют Выєст
весел Лемків весели наро І далі єст же єдне другі не залежат
ниґде і завше ся сходят барз мычылос барз часто нуча ебо Но
нашы Лемкі то такіх треба іщы найти Лемкы мыту вшыткє зєдны прав
зєдно села Ядну школу зло ходили Наші родиці наша родиля і мы
вродковичы дати важливы ба ге важливы якій єст там бате гы помишыти
ся здебуємо і разом то одміцямо ся лем той зиме По святыхянах
то сме одмітили Великє лемківскє вечернице дымає мато ся называла бустяньскаря дворця
вицеря Бладемо на Госку Нашы родиці але робили бнес <unk> того сіцня
мы робили таку видистинґечерів Так як на понаш арже на Присвячы на
нашым староденным традициям лем на золоту вранці мыхі брали вшыткы бущами Выхід
ті і села Бог берегом де были выхідті нашы батьків мыті вже
родили ту але мы тоты традициі гнаме і мы тото відмічали мы
як робили ту святу Вычарів То што было надзвычайне то было шото
брали ся і зо Льова і з Комарна і Шамбірскій і зо
Слів і Ваволі Барнаткой і гет і з Дублян гет дужо шалятыва
Од маґічный адва зване Моя єс зродена теплых цінно теплых блакы за
мове те Полякы ціплякі те была фамя <unk>eaєм фамілі Елімал семеро братця
іх было роденє сем братів і улице як на якій вынизили там
веску чуна ся называла влиця фамьох братів бо іх было фамит є
на земях а мы то єство рідны сестры Кришелькє вона рідна зо
мном А то яйме дуране Меле Ярослава Стрекаюскаюска Я Мария Мария Лем
Пиначыв оспанє Єренам не боя ємы твари маты і мі та тот
были рідны а і мама і моя мама были рідны О Є
рідний той был татор з рідной алідой і той і той то
нашых семьох стрыків Юж не жеє юж не же де мале єдна
для Лемка стрейкє не же Магли м перевети ме ін же і
ся шануємо медже нами нема того жебы якій были непорозміным якіс споры
або якіс Як мож досяниємо Лемкы Они чым ся ріжнят ци такы
як вшыткы іншы такє як ся тінці они ся не тя люде
Яна традициями єк перша мова На ся ся різнит від мове Е
тутешных людей по другє звеці є огы на ся одежа на дво
на ся на Уміяна на має ова одежа незілюбы бавити мі любим
кулятувати мі любим співати за усі традициі які хводе зєдны Лемкі то
підтримют нашы быткє тотримую і лю тепер іх під лем але то
вела с співам є співами жартам і жарты жартом співами тим мияку
яру япер Хор лемківска студенка да ся співа для вас лемківску народну
співанку язый хлопец єден Ясой хлопеци видийме зелене церыйдеме Я не мамяс
дала дерева але Як церы буде проз Виднеру зор видне а світу
не має То на такой той зорю не знає Хто незакоханий дозалю
не знає но так То уж знают тоты хто ся хоцраз закохували
А што робите тотій фраірезці котра іщы лем сий думат сама ся
закохати і до себе привернути увагу ісвы дівча ішло дія оче мослушыти
само пишло можкы быти опишло можы Но і злітат час нашого выступу
і перед кінцьом хотцяме вам жычете жебы завше ся зберали сте з
такым добрым настройом і добрым гумором В міцнім здоровю каждого роботу на
тій добрій поляні жебы сте мали што каждий другым до бесіды до
лемківской бесіды і жебы завше одбывал ся ваш фестіваль так як в
тій пісні што вам зараз заспіваме буде ярмак маму дар прац за
свою зароб дане Бога за то не ласти Не буде за дорогы
небо Не буде за тоньости єйо Масло рознапразде його селем Будяну Детя
до тя трац поплю собі лицар продом заш на працу былиц то
плацы Зыну ям продом оплатал буде моі до знов на ярмакы мор
бурда за тонь за дорогой до снокы та Народных лемкіста студента міста
Борислава Кыльник і дириґента Світана Семеля гевы коцьо бодиси Ліры коцьо зовая
слу годину смі чужым кроютым родия родия выкрутницю гы быгрудницю зарацула зарцуля
ли котчок моя мас масло Мото пана Мото панами на поль діято
дівцято с своєслосло єґаюш мі єй не дар Маю свойого западу лайдар
бі свойого западу вайдар ми то да конеш Мой ядко май ядьмо
даючыме параяками іс Лювас придуманю не будуют тогорроцку ся Ой ти коню
ойти коню Амя тебе одковати Андівоса Андіосаіс орны Юси Новоньом Альты ґрада
арта циґанови ти циґаняєме сан міняєме сантистору антистару с І капусты рі
капусты сы лопо хлопо хлоп Лиздена до того низе непора Браво Народну
хору Лемковина ті легенді лемківской пісні Же нас пакі розбавили же там
здалека до нас приліпали Фестіваль в Нагірнім самбірского реґіона все ся одбывет
при початку вересні і зато выглядат іщы на літню імпрезу В тотім
році тыж было літнє свято Хоцрано засмутил ня туман і навет легкый
дощ Али в полудне якє было добесідувано з небесном канцелярьом вышло сонечко
і як пригріло но а дальшы імпрезы уж будут доправды усінны напр
Лемківскій Кєрмиш в Бориславі і <unk>літя лемківской церкви во Львові котры ся
одбыли <unk> вересня Лемківскый Фестіваль <unk> жолтня луганьску Здає ся власні на
покру буде лемківска імпрезой місточку Зулоці в Львівской Области так през цілий
рік можна ся стрічати з лемківском культуром В листопаді будеме мати тиж
кілька лемківскых забав а то вже якови чуркы пущаня а пак уж
приде кольодуваня і в ріжний спосіб в ріжных товариствах будеме обходити лемківску
велию і різдво Але отім повім кус пізні І зас ся зачне
лемківскій рік і вшытко з початку А на разі мусиме ся пращати
І было приємне же пішли сте зо мном зо села Негірне коло
Самбура же ся бавили на ватрі же вам было весело а тепер
юж вечер юж тем мусиме ся вертати домів З вами была при
стіли і тот час Анны Кырпан Оставайте здоравы до стрічы за тыжден
Слухайте <unk> процент лем не скаркого а зо Станиславова Для вас будут
глядати ріжного цікавого сялеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян слухайте сем <unk>
процент а будете мати цілых <unk>