70% #2012 - 70% #35 Роман Кабачій, 13 X 2012
Еп. 2012

70% #2012 - 70% #35 Роман Кабачій, 13 X 2012

•

Опис епізоду

Odcinek jest poświęcony powojennym wysiedleniom Ukraińców z Polski na południe Ukrainy, ze szczególnym uwzględnieniem losów Łemków. W rozmowie z Romanem Kabaczijem omawiane są jego badania i książka o tym przymusowym przesiedleniu oraz szerszym kontekście tych migracji.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте <unk> процент лем Нескрокого а зо Станиславова Для вас будут глядати
ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент
а будете мати цілых <unk> Видом вас мили моі слухачы при мікрофоні
Анны Кырпан Недавно слухали сте уповід Анны Дониляк мешканкы воліциклиньской О своім
жытю о выселіню в Украіну ворошыло градску а днес луганьску област пак
єй родины як і інчы лемківскы родины переіхала на захід Украіны То
не был поєдинчий якійси выпадок тото втіканя было масове і пак на
сході і полудни Украіны лишыло ся дос мало Лемків Але они сут
там доднес Лемкы в Польщы переважні не знают докладні о тым што
ся діяло з Лемками украіньскых повоєнных колгоспах Як звыкали они до радяньского
жытя то ми тепер будеме в ріжний спосіб оповідати Вам о тім
В нашій програмі будеме чути і оповіди самых Лемків свідків той драмы
тотых котрых уласні депортували і ученых котры провадят над тым науковы досліджыня
І днес Будеме бесідувати з Романом Кабаційом молодым вченым і журналістом молодым
бы ся вродил <unk> році Може дахто з вас уж ма його
книжку выґнаній на степы котра в Квітню ци маю выдана в Польщы
і єст адаптуваном для шыршого кола чытачів його докторском моноґрафійом Наукова праца
была написана науково сухо а ту написано также кус легше чытати простым
людям такым як я Роман Кабецій оборонил тоту працу в Університеті Мариі
з Клодовской Кюріі в Люблині А зроблене тото досліджыня в <unk> роках
Очывидно дахто з вас знаюш добрі пана Романа як у журналісты напр
чытал його статіі в нашім слові Ци украіньскым журналі а може і
в групцім часописі же ся зове Нова Европа Сходня Я знам пана
Романа З ріжных публикаций в украіньскых часописах одразу звернула м увагу на
журналіста котрий Дуже пише о депортациі о Лемках і не єст аж
так заанґажуваний як деякы інчы дост обєктивні писе і барз мі ся
подабали його статі в журналі Украіньскій тыжден Треба повісти і тото же
Роман Кабецій як і інчы украіньскы історикы ма Лемків за част украіньского
народа но то звычайне правда Все підкрислює же то част дост окрема
і специфічна Но то так і пише так і клясифікує Ту будеме
знати же медже тыма депортуваныма Украінцями о котрых днес бесідуєме сут і
Лемкы Но а тепер а тепер так кус шырше о книжці Бо
може дахто уж ма тоту книжку а дахто єй ани не виділ
но то уж повілям же она піл рока тому была выдано в
Польщы в польскым языку а будиісті украіньскым называт ся выгнаны на степы
но а нижей написано переселіня украіньского населіня з Польщы на полудне Украіны
в <unk> роках Книжка выдана в варшавскым Выдавництві Тырса през Обєднаня Украінців
в Польщы Помоглил тім Фінансово Міністерство Закордонных справ Украіны і Канадийскій Інститут
Украіньскых Студий а тіж Розалія і Йосип Коваликы Перший розділ концепция выселіня
Украінців з Польщы в контексті інчых масовых депортай Каждий розділ поділений на
част в тім першім розділі Перша част то концепция выселень Украінців з
Польщы друга част депортация Украінців в контексті загальноевропейскых міґрацийных змін Мушу підкрислити
же вшыткы тоты проблемы в першым розділі опрацуваны дост шыроко і глубоко
напр автор пише і о выселеньох Білорусів з Білосточыны і о так
званых Оптантах руснаках з Пряшівщыны котры заґітували іхати Украін волиньскій край Другій
розділ описує власні сам перебіг переселіня Його перша част то окрисліня добровільных
выіздів Украінців з Польщы міфы і реальніст Друга част оповідат о другім
етапі пересиліня в січню серпцю <unk> рока Третя част ся называт примусове
высиліня і ту можеме прочытати о депортациі до кінця <unk> рока А
в четвертій части автор ся застанавлят над тым якій стосунок до акций
выселіня мала місцева адміністрация а тыж місцевы мешканці Полякы Як місцях одкай
выселяли так і там кади депортували Для до кого може буде дост
цікавым і розділ Третій Стосунок о УН і УПА до выселенчых акций
Не буду туж шырше о тім повім лем тото же автор украіньскій
патріот і украіньскій історик хотіл обєктивно описати ріжны драстичны епізоды і як
найшырше представити тоту тему в контексті депортацийных акций Процес розселеня Украінців з
Польщы В раняньскым Союзі єст темом четвертого розділу Ту описано як было
орґанізувано вывезеня людий як реаґувала місцева раняньска адміністрация як она принимала присланых
люди В тотім розділі тиж вказано чым ся ріжнило розселеня выгнаных на
заході Украіны і на полудни Думам сой жей розділ буде барз цікавым
для Лемків в Польщы котры добрі знают перебіг Акциі Вісла і дальше
поневіряня Лемків на чужыні але переважні не знают докладні што были з
іх братами котрых потягы повезли на схід Тот <unk> розділ ся называт
Адаптация в полудньово украіньскых реалиях то конкретні повіджено і о тім як
вывезены на схід і полудни Украіны люде з ґаздів нараз стали рабами
в колгоспах чом не годны были звыкнути в новых умовах і як
дуже люди прібували втікати назад на рідну землю Але то ся не
повело то принаймні ся лишали на заході Украіны де было жыти кус
легше Розділ <unk> повіст о тім яка была роль нацийональной свідомости в
процесі депортациі В першой части того розділу яка ся называт проблема нацийональной
ідентифікациі дузі місця оддано Лемкам На початку Роман Кабецій пише о нацийональной
свідомости Лемків перед выселіньом паканалізує якій стосунок мали Лемкы до переселіня Далей
описує як Лемкы депортуваны Украіну в тяжкых умовах нераз барз тяжкых критичных
тримали ся свого покыль іщы могли ся тримати В другій части автор
пише о Украінцих выселеных з Польщы якы были в структурах УН ІРадяньскым
Союзі а тиж коротко о вкладі выселеных з Польщы Украінців в борбі
за незалежніст Украіны як до <unk> рока так і по тым році
Остатній семий розділ короткый але тиж цікавий переселеня з Польщы в збірной
памяти Украінців В першій части автор пише о тім як переселіня представлене
в фольклорі і в літературі а в другій в украіньскій днешній публицистиці
Як то все єст в науковых книжках єст ту бібліоґрафія но і
спочатку выписаны архівны джерела вынятком єст лем Державный Архів в Люблині арешта
то Державны Архівы Украіны Автор глядал материялів до свойой моноґрафіі в Кыйові
Львові Людску Миколаєві Хірсоні А по архівных документах видиме далей статіі ріжных
часописів і книжкы Бібліоґрафія дос шырокы і вірю же до кому ся
придаст При кінци книжкы сут ілюстрациі знимкы до темы депортациі знимкы і
днешны і довны Остатня сторінка книжкы друга Мало бракувало до <unk> Навет
тото єст арґументом же книжка серйозна і людям котры направду хотят знати
ліпшы історию Лемковины вартат єй купити Мі все ся хотіло стріти деси
Романа Кабеція і побесідувати на Жыву Но і стріли сме ся тепер
в Кыйові бо він мешкат в місточку Буця коло самого Кыйова Наперед
повіла м же буду брати інтервю для радия і докола ма быти
тихідко бо награня пак мож на вышмарити То пан Роман запросил ня
до Купідуна до кафе в центрі Кыйова де Якубіців буде тихо Але
як ся указало моє розумліня што то єст тихо і його розумліня
барз ся ріжнило зато перша част Нашій бесіды награна неідеальні за тото
прошу выбочыням слухачів Пак я повіла же тото неможливе вышли сме з
кавярні сіли сой на лавку і тото награны уж ліпше З украіньскым
істориком і журналістом бесідували сме по украіньскы мам надію же вшытку ци
переважні вшытко будете розуміти Як жебы выдставляли то вым представили си як
Роман Кыбыці Це Хто Історик публицисты журналисты Я за освіту історик але
так стало ся вшы Но мені хотіло ся завжды історию популяризувати Можливо
інспірацию до цього была поява журналю Пік Політика культура в якій были
закухань Я был в тому періоді коли самы одмулить валшы нарешті украіньскє
нарешті цікаветно і Я подумал што як шу быти істориком то такым
істориком шобы шырити певне знаня і што воно было більш цікаве А
потім вышло на тисю но просто передавати певні факты ци за мало
а тес треба якыс іх і пояснювати і звідси це вже публицистика
докто коли сідаєш понад певною проґрамою обдумує ся пишеш свій авторскій погляд
такє речы Вы належы до молудого поколіня істориків і мене такє запитаня
выникло Вы вважаєте як мулоді власне бы спілкуєте зо своіма власниками приблизно
Дес на конференциі вщы дес молодіі більш Заанґажовані як історикє ци молодиі
як раз більше відкрыті на ріжні концепциі ріжні думкы корыстуют ся ріжныма
джерелом і обєктивніше досліджуют скажімо і роблят высновкы Дуты залежыт од скулы
выхованя такого історика тому што Украіна дала Незалежніст Украіны дала можливіст в
принципі більш менш свільно вывзяти і розвивати санатоміс для мене было великым
здивуваням коли я надісля другого курсу уж на третьому курсы прихал на
студентску конференци Дудні Попустовску Університету і там по протесю цей університет орґанізувал
все украіньску конференци науковых робіт дуж відсували сеК Акцептация і навіт мож
неулезливіст передімперску історию всю до Русиі ту Одкат Катернославы у нього велике
майбутнє і минуле внові заснов некатерной другой ци в найбільше місто на
пілдні Украіны тут ми маємо зробити павзу як што мы говоримо Не
для украіньского слухача напевно треба сказати што Катерынослав це сьогоднішній Дніпропетровск іщы
місто начепто назване на чест Катерины ІІ і тут ішло ся як
раз про кажем так русийску частину нібы украіньску історию як навязує ся
як навязувало ся ранійше І ту мені здало ся тоді здали ся
сю Мені навіт дуже поталанило тому што Явцівса Більш далекє Украіні в
Хыслоню на історичным факультеті у нас як бы бы бы бы бы
было більш украіньскє выхованя на історичным факультеті Путім коли є приіхал уже
вцітити ся до Люблина в Люблиньскій Університет Мерикы Рудовской на докторам туры
по наш по украіньскому аспірантуру ту зменик пивяны деякі тыкі кі і
кым нацийональный пункт бачіня вже просто напросту был остогыдым за якій там
<unk> і початоктичных оскількы це вже перетворило певний мовитун на тесю быти
нацийонально просунутым це або недостатньо або занадто От треба пошукати якусь там
золту середину і так дале Цель вівяны кіно вчали ся в Любіні
і Cor<unk>o A Львівского Університету і у ним же присетили ся Нацийональным
поглядом де підкрислює ся якіст нацийональні цінникы на ці творці так ім
же Ім было занадто Ім было занадто це Выявляє ся так што
хірсуньскій університет якому мы навчали си выявил ся більше патріотичным заходом ніжні
Ніжній Пропетровсти Ніжньопетровска Лів тут іншы проблема просто напросту мі це оддини
з моіхо власне знайомтя пояснили сказал Як быти вцівсел Львові тип нас
розуміла так ты быти в цівсе в Хырсуню скількы тамтобі того не
выстецяло тобто мы вціли си в тыкому Ну не сказати выружу мотуціня
але украіньска мова в середині девностих в Хырсуні це ся была така
досит еґзотыка Лота лем мені почастилю завжды в мене де не працувал
де в цілса ну як мінімум половина мого отученя ци были украіномовні
лю зараз як можна сказати ну зараз просто в ситуациі війны в
якій находит ся украіньска істориоґрафія а війны з постсовітскым дискурсом якій презентує
Влада Януковича Ту дуже богато реці історикы які сповідуют власны украіньскій погляды
вни намагают ся більшы вытягувати більше як бы выпучувати так дале і
так дале і выну выходит на тесю перебільшувати выходит на тесу обєктивніст
на де втрацяє ся поміж нкавыскым і бандерівскым пунктом бачінь Саду дня
важлива і цікава річ і Ци тен што бы я хотіла звернути
увагу на питаня ци журналіст або ж історик має наприклад пишучы книжку
чыстикю казати правду про свій народ всю правду Всі має казати ту
прав яка послужыт патріотичному выхованю молоді наприк ту правду яка неприємна не
оказати з патріотичных міркувань Бо я стыкаю ся часто навіт в інтернеті
в купую цій кіс реці Іде ся про тещу і кіс факты
непотрібну пошырювати Тому жы напритягнови украіньску народу скажімо так ну ці для
якого інчы значіть іх не треба Часто як раз так чынят русиньскій
історикы Є неприємны факты і вони просто або подіют ся інакше А
было в заході так на ці бы іх не істнувало От яка
ваша думка Одже чыслому народу треба промовляти якшо Ты знаєш які справді
были історичні факты ци знаєш такі реці потрібно це шырокому загалю народу
Ци це треба тілько поворити на кухні моім друзям кєд си зрозуміют
арешт ні выінакше ти не патріюват Я думаю проблема лежыт поміс власны
серйозною правдою і правдою для выхованя выхованя мы може выкористовувати в підручниках
для школы але там теж не быходи Там це мож більш мень
ся квысти та недрастично та ну є є коли мы говорим напр
про якій там геноциды т необовязково показувати там фотоґрафіі ранети псих та
ранети психіку дитины і т памні реці можна говорити інчыма словами натоміст
Цікулив же люди берут ся розміркувти про історию не на рівні трамвайных
ци кухонных розмов Ду ну Я теж не заперечую про такых розмов
ни популяризуют думку думаня популяризуют тілько ся нерідко це звудит ся до
банальной сваркы на тому все закінчуют ся Украіна мусит протиє ґрунтовну внутрі
украіньску дискусию як це та самопольща зробила ціру бы дуси пшодо певных
реці бо у нас на разі якшу повтрювати си то ми покысю
вымушені борути ся проти зовнішніх цінників а зовнішні цінникы це Власне постсовітскый
дискурс істориі і текуж покы тишы змушені не пришовшы внутрі украіньску дискусию
одгавкувати ся в нану певных претензий зовнішніх істориоґрафіі той самой польской В
принципі Полякы в декых титях підкрислюют што Украінци там недозріли і так
дале Ну вже ну я наприкладку слідкуючы же фактично більше <unk> років
за польску пресю інуді це зрозумліня в якой сомно спримали ся а
зараз і выни вж змучені однудном указати проте што Украінці не дозріли
як вони не дозріли Чому вони не дозріли ці в них самі
ґлубкы на вулицях ну і т Ідете про тесю бы так ци
інакше лица ну правда Неприємні реці для кожного народу были як факт
а від них уже відштовхувати ся і робити ту дискусию Натоміст заперечіня
факту або його анулюваня інчыми фактами як церублец Ну навіт моі певні
друзі з Центру Досліджынь Вызвольного Руху УПну це просто вде певны тупіковы
ситуациі які выникатимут з глу Замомцювати не можно треба говорити те што
було і того жыти што хот Ну і треба очывидно говорити што
як не было Англів в УПА так в Нведаны всі были чурты
ну і взагалі світни чорно білий а взагалі Дуже дуже різноманітний дуже
різноманітний і дуже І дуже все може быти по різному правда Ну
як сю тут говорити конкретні ситу в моій книжці выгнаня наступы яка
выдана в Польщы зараз про переселеня Украінців з Польщы в Украіну є
розділ присвяченый рулі УНсю до выселеню в стосунку до выселеня так дале
Му і там знайде ся як багато приємных для останку арміі такы
неприємных моментів тому сю Украінці за Кризуня на моє глибокы переконаня были
еґзручником власне од самоідиі трансферу обміну населиньом коли Сталину треба было выгнати
Поляків з Львово і Галиціны Таволині це обміном а не депорта коли
треба было тіж выгнати кувы сестер дурі Пульс Як тіж заручником Тулесю
украіньскому повстанскому рухові треба были люди поза межами украіньской Рс якій бы
были і годувальцями і власне ж трансляйтами І ци был бы це
с засип каналу на захід ті люди в Закірзуню Я засроблю ся
одну павзу наприклад в нас термін закірзонє єст звычайний але ним часто
не оперюют в кіжы Польщі тобто для нас закірзуваня Ци є землі
за лінію Кырзона бо може хтось не буде знати того слова Ліни
Кырзона це фактично основа теперішнього Кордону між Украіною і Польсію і Польсію
та Білорусю а земли які залишыли ся на захід од ліниі Кырзуна
це Етнічні землі населені украіномовным населеньом Скажым так ну і теж білорускомовным
але ту треба знов тикы тоді вставити ремарку што польска істориоґрафія не
спримає взагалі цого терміну тобто коли під час проведеня семінарів Украіна Бульсот
трудніл питаня вескє питаня якій был в Варшаві од дини семінарів іх
проводили спільно Обєднаня Украінців в Польсі орґанізовували та союз арміі Крайовой і
приіздали Но найкрасів історикы з Украіны Польщы якы займают ся нашыма цима
стосунками І один з професорів Андже Айненкель він запытал так дуже саркастично
От мы знаходиме ся в Рымберту Рымберту ци містецко під Варшавы де
знаходит ся ріскуверхівта архівновых актів польскых він каже це теж закрызуваня то
сут для них люде які выховані на скажмо так державных тых концепциях
а не народницкых а мы навпакы на народницкых выхованьоскікы мы вважали Де
говорит нас і Мувию де ходят до нашой церкви там є наші
люди Полякы навпекывны дивлят ся передувс на кордун і для них ци
є вказівник де є Польше і де была Польша і де є
Украіна де Украіны не было Тобто для них у перемыслі в Креници
ци хольмі Украіны не было нік Ну в хольмі можливо была за
Ґалицко вулиньску князів В Креници в Жыні Ну так і єщы і
частійше Заімают ся питанями уцієй депортациі асиміляциі депортуваных і так Цыма темами
найчастійше займают ся люди якых певной мірю ся туркнули си обтуркнули си
іх родины родиців якымщыном і на богато річ зают ся цим людины
яка не має стосунку пр до західньой Бойківщыны до лемківщыны до інчых
річай звязаных з переселеньом на першый погляд выкликає певне здивуваня типовий мешканец
пілдньой Украіны і тій націп до зовні Несхожій на Лемкы Начебто не
має до Лемків Західніх Бойків якого спрямого стосунку бере собі це за
тему дисертациі бере собі це за тему яку вещастю скрыває мушу сказати
што дуже добрі і удалі всі ваші публикациі якы є чытала в
журналі Украіньскій тыждень І взглі вы є одным з небогатьох журналістів які
пишут ниці темы тому што не кажу што я все маю можливіст
проглядати але те што я проглядаю то я можу на пальцях одноєй
рукы перерахувати людей якій в засібах масу інформаций особливо ґазетах і журналах
про це пишут пишут взагалі хоц трошкы компетентну хоц якой розуміют ся
в темі тому завжди дуже приємно говорити з людиною яка дуже компетентна
і яка намагає ся быти обєктивною ци ще ціннійше бо я выщас
тыкаю ся з ріжныма річами коли як до компетентности так до обєктивности
дуже далеко І мабуть і вы з кєм зтыкали ся Отже як
выйшло так што все такы ци стало Ну од нас важливых тем
і тема Вашой науковой роботы Як так одбули ся ци выпадок ци
былушы просто вы знашли ті документы в архіві свы натрапили ци це
буду невыпадковы ци то было штось більше не Спершым ма быт на
даня звязаны з тым хто займає ся ціо тематиком ну то звістно
в більшости ци насяткы переселянця ом бы самі переселянці у тій мні
навіт в якули знаю ся з кымос я вже навіт звык питати
звідкы Знаю тіж там дебі назвут село дес на Закрызуні звідкы безпосередньо
пан професор цітам Як Наталка Кляштурна єй Батькыі журналістка были переселені вже
дну це знов такы відкрываєте ся один шар для могла так сказати
зацікавленя така людина і єй рідне сило Я вже до його звык
реально звык до того што я з його з заказыня не походжу
Як стало сам но як ім кажу шуманец тыри батьківщын так вышло
дуже выпадково народивсе в Кыєві тобто фізично народил ся в Кыєві Моі
батькы родом Звіниці не в само коріня звіницкой области од Поділя а
выріса на Херсонсині І вцівсе на Херсонсині А натоміст коли заняси цію
темы і побаців Нскількєвна Нож вазє т болюця шна коли я єздил
по селах Переселенці вице за <unk> років была перша людина яка нима
зацікавила се і вони просто были нестількы зрушені што там но просто
не могли мене відпустити і тіжыт ці землям Голумсины Лемківщыны оддивля цісниці
Опусіні церкви Цвинтері ноту я сибі вырішыл шта Батьківщына <unk> закразуня буде
А занял ся выпадково так ци інакше выпадково то моіма науковыма зацікавленями
під час Навджаня была як бы вражливіст украіньского селянства всю доталитаризму тобто
як тоталитаризм сталиньскій і гітлерівскі могли змінити його ментальніст як його світогляд
нашого селени Но і фактично дописую ті уже Свою роботу ци сороковы
рокы тзв останній Сталиньскій удар я натрапил на буквально дві папкы документів
в Хрисоньскым Областным архіві всюди переселенців із Польщы Іх было з <unk>
тис це были перду всем Хомсикы і Лемкы Но і мене вразило
Ну не стількы як бы Те Ну вразило так само як бы
віківы вони потрапили зі своіх гір від своіх ботячків і від свойой
землі з своіх лісів они потрапили в степы кєну з сучасных хысунся
нас нас зовсім не так выглядає <unk> років тому Зараз на все
в каналах з водою з Лісополесами має суховієв де покладена вода а
тоді люди пили червону воду з Креници вмывали ся зрувыткою скількы воду
брегли а вразили більше власне стосунок жінкы якы нима займали ся Хресонскій
одділ переселень Лічыл чыри особы Керівник інспекторів якій єздили в територию Облести
Однай з них знают прізвис ся Мандзело а ен єй звали Ну
як бы за ініциялами она буквально буруле саселенців з масовыма силами тобто
вна сварила ся і з голов микуль голоспів І з керівниками районів
они кричали шо в ней не допустят більше жебы єй ногы там
не было але в написала розпадціливі листы в якых умовах люди жывут
што они вмирают што у них вриют і так дале і так
дале Тобто мне вразило дшый славі на фактичну ну перш там <unk>
рік поцятока потім уж закінчыня війны і так дале І вона примала
ся тыма людми котры были ввірні о ций врадяньскій час тыкі нігілистичный
і так дале вна відверто поставила ся до іхньой проблемы Іна намагала
ся захистити іхні інтересы вона намагала ся шбы вони яклиси Ну красів
лаштували си наскількы в тых умовах было можливо Вещыну сказали ту річны
кій є бы хтіло акцентувати ті люди і кі може Не задумуют
ся про це власно що депортация почали си пічас війны коли ся
було дуже далеко до єй закінчыня правда штучну спомин Специяльно наступ війска
але то уже другым питаням Але депортация почала ся в <unk> році
коли щє ішол фронт Але вже рідяньска улады мала в плянах цю
депуртацию і одразу почали ріжным способом аґітувати выселяти людей так было це
страшне ци было важливійше ніж кінчыти війну ніж перемогти це было важливійше
правды Ну так выглядає ся ну ци мало сил было кинуто на
це Но спершу першу покы ішла віна і одмін населеня называл ся
і вважал ся добровільным ту будемо оказати ся небогато можливо сил приділяло
ся натоміст як наприкляд це робили ся ту сам на вражало Тобту
приізджают наприкляд уполноважынь уряду радянской Украіны Луценка выдисты передувс были до гурлицкого
повіту Пульсі де жыли Лемкы Вни кажут ну пишут у доповідній такє
обнаружену Стулько то русиньскы населіні і вони дальше пояснюют в Кыів што
це не втікы ці што це там жыли столітями і тут же
добавляют што всі они підлягают евакуациі Тобто розумліня што це за люди
Ну ель буквально Але ім сказали всіх нашых выселити ут ни цим
займали ся Топту ну на печатках це было дуже дивно Путім це
все дішли выкусти диявольску гру Топту Украінці а ти уж Лемкы не
хотят ці выізджати втікали в лісы там выкупляли ся від голівсиль Радкі
ім выписували довідкы про нацийональністами і віды Ну султы війти ну це
по нашому може по украіньскому указати або від звіст римокатолицкых священників в
богатьох селах цим корыстували ся ведуючы такі довідкы Намагали си відкраскыти севциєй
депортациі але <unk> руку поцінаючы лючаєт ся війску і буду вже видно
ся Радянскій Сой так просто цеділо нен не залишыт І тут ся
все працує на утрію языкуют до реці Мі науковы кєвникы яку гуруют
ся книжка была писана не дуже погоджувал ся протесю так ци інакше
закрызуня столу малым злом такым якє было видно на териториі Пульсі для
то жебы залишыти в складі Украіны східню Воли тобту сю бы старе
не міг сказати Гузвільтові і Цєрцілю сю выздвіца на моій териториі Поляків
немає на польскій териториі немає Украінців мы зробили добровільний обмін населеньом а
тоді можна сказати што це було в рамках політичной поправности Тикій реці
Коли не одностороння депортация а одмін населеня це вже вважало ся што
фактично така народна хірургія яка дозволяла певні етнічны конфлікты вырішувати і з
цим формулюваньом погоджували ся як бы великі світу Але перепрошую тут маю
ставити своі пять копійок насправді не істнувало леґітимного од уряду Польщы якій
бы леґітимно це дозволил уряд был тымчысловый юридичной тоцькы зору ту самы
неправиль На ню вырішыли три людины Сталин Рузвільти Цєрціль Передустим ішли ся
пропозицию Цірціля одкількы Уряд Пульсі Леґітимный знаходил ся в Лондоні Та Оскількы
цей уряд через справу Кытині резервавы з радянскым Союзом відносины одту вышло
на тесю так ци інакше Сталин свою політику провадил через ты тымчасовы
уряд і навіт одна людина з попереднього уряду Миколай до тіжого уряду
потім потрапила тілько ся потім остало ся нові думу Миколай Ціка выгнали
і уряд ся одностал полністю комуністичным якій народил ся о тымчасово комуністичным
урядом Мы говорил загально але вы досліджували глибше це як науковец і
бач більше такых документів бачіли якіс рейці ну і кых я не
бачы і можете глибшу дати оцінку сьому шбули значыт Руман Кыгнані на
степыня людности украіньскій з польскій на полудню Украіны Ци є так само
тема Вашы Вашы докторату така сама Но тут і єдувал Міністерства Економых
Справ Украіны Канадскій Інститут Украінскых Студі і Дві Канадскій родины Но присвята
мойому професор якый ну це дуже цікава людина была Ну з низкой
самый в доктораті вайто розорой то розорвай то розоро Бывайте аздоровы гусува
вайте зроби мой тоборсихо што за сифо Хто з Марси Разо полт
і разом вай то розорой то розорвай то розоро Так стало ся
што вас глубоко Зацікавила ся тема і так што все стало більше
ніж просто цікавістю і результатом цього є ця книжкы Радию слухы ціны
бачат мно досить тоста досить обємна выєднанє на степи і шыроко досить
поданно всі факты все про депортацию з Польскі выряньску Украіну і мені
буду обыяти што не оминайце держливых темых такых проблем якій може жорсткій
невыгідні для когось ле вы проце всыпиште І пишете про стосунок упла
і пишете про інчі реці якій про якій напевно історик завжды має
говорити а якій хтось може хоче змолчувати перекручувати іт дале І мені
дуже приємно што вы так як я Бачу всіх цых тем торкаєте
ся Я не можу говорити про всю книжку але в накых моментах
я зупиню ся книжка є написана на основі той науковой роботы і
єфектично моноґрафію тобто Вунару звернуте більше тут більше ніж в дисертациі є
сього плодом ци такє сам <unk>eтациі тілько здроздахувано в літературному пляні тому
што я писал украіньску муву і до польской дисертациі ци кілько рази
Перекладало ся редагувало ся нацию мовной роботу працувало члові <unk> напевно никшы
не більше Але Вам довело ся вывчыти польску мустю бы є вчыти
ся в Польщіщю бы займати тыма питаньом Так Звістно польску муву треба
было вивчыти але польска мова до писаня цінит самы шум польска мова
до мувленя або дого ся бы купити смоток масла в супермаркеті Добт
вы писали украіньску ся тикіцю роботу і в нам перекладали Яписал украіньску
з мету шту мні рідной мовы выкладати певні реці можна буде на
багато шырше ніж бы то выходило муву якує вівці От в тому
сенсі І ту діє з рідной мовы переклад был бы красім точнійшым
ніж бы Це был бы любе написаня на чужій музика Однозначно полністю
згідно з кым підходом ле книжко зараз вышло в Польщі на высні
вышло В Польщі І мож єм всюди в Польщі купити Нице ся
не судит тому што вдевцем є Обєднаня Украінци в Польщы трас є
не дуже великым десят ся еґземплярів і як на моє переконаня Обєднены
Украінці в Польщы намагає це цю книжку розповсюдити серед люди якым вона
буде потрібна тобто по презентациях єднак далі єй не має в шырокых
мережах ну ні з одного боку це і дивно а з іншого
боку я іх розумію тобто як ся окупит ся продашций книжкы розповсюджыня
то можливо не ведут єй і сєраз Натоміст зараз єм хіба што
можливо замовити через сайт выдавництва Сирса якє істнує в Варшаві Тобто вільному
продижу шыроко цієй книжкы Немає зараз не має Книжка вперше выйшла польскую
мовою але плянує ся выхід украіньскою мовою А як вы собі уявляєте
вашу авдиторию яка буде чытати польскій вариянт Хто передусім зацікавит ся ци
уже зацікавил ся ци єл же відгукє чы є вже можливо якій
яка реакция на цю книжку ци єй впомітили ци це настікє Невеликій
наклад шту може не буду так помічено Ну Украіньскы плянуєте звісно я
хоцу це зробити навіт красшым вариянтом Но Як мы розвиваєм ся того
хочем гваціти в ліпшым вариянті але сюди польской книжкы ци про яку
мы говорим о вернаню на степы то В натрапила ду люди якій
тыкают тему і цікавлят ся і є певні відгукы ну може на
жаль покы в украіномовній пресі пульсі яка істнує і розвиває ся нещастя
Питаня про тесю но книжка контроверсийна і мені дуже будут цікавы коли
ґазета Обєднаны Украінців в Польсі нашы слово замовила тику рецензию всєдному досліднику
депортациі Украінців до Польсі Януві Підписульскому жыству Тряшева по нашому з ІНП
Польщі якій анализувавшы мою книжку вызна ся певні влады і цыма вываны
было власне тесю Я мало дослідив самы процес выселень Ну Можливо си
черестисі в професорскій моноґрафіі Пісуліньской ішли ся про те як самы выселяли
якыма меднами і практично описану выселяня з кожного села Мішли ся по
інше мішли ся про те шобы окрислити памті тенденциі якыми медном выселяли
Украінці в Спульсі а потім ішли ся про де шобы показати Як
жлу ся ім на радяньскій Украіні в інчых кліматичных социяльных мовных культурных
умовах політичных так само цілу ЯнПі Сувінскій дослідити не міг В принципі
мене на цю тему спрымувал мій уж покійный професор і кєрівник цій
роботы Тадеуш Радзік Він говорил мы Знаєме про те шо стали ся
з Украінцями після акциі Вісла тупульсі томіс мы не знаєме што стало
ся з тыми самыма Украінцями якы поіхали на схід але це были
ті самі родины ті самы люди ті той самой культуры якы ходили
до тых самых церков тілько розіхали с просто в ріжні бокы на
тисячі кілометрів ті стали дуже чужым так насправді Бо ну під вплывом
<unk> років прозуваня в інчых державах Вы кажете што Ваша книга контроверсийна
Чому Вы так кажете ци Вам хтось так казал хто зробил такій
выясновок што конкретно сказано такє што Мож выкликати дискусиі може буде кємс
приняте а кємс несприняте Ну по перше можливо буде несприняте польску сторону
в тому сенси што занадто богато реціів розказує ся про ту якыма
силами якыма засобами одбывала з депортация Украінців з Польщы А відбула з
дуже порізно і підпілля польскы якє было антикомуністичне а так само комуністична
влада были за те сюбы Украінци выселити ну в більшости своій Цефактично
по всій териториі Закрзоня было засвічено окрем певных кєрівників районів ці султисів
якій більш менш были прихыльны до Украінців якы скосіх борнили Пардлисиньом Украінцям
може не сподобати ся свідомым Украінцям те якыли Но звісно як носила
украіньска повстанска Армія доптозны з турны вона бурнула перед высилинями агітациі так
і так Але были выпадкы по перше еґзекуциі Украінців якій перси написали
заяву на переселеня были выпадкы тусю з ціли села залякували были ну
полністю была принята ту уряду тусю коли Украінци выізджают зі села ту
силу спалюют ся за вынятком церкви і коли наприклады тусі з Украіны
радянской перебрав чрес Курдуль він не мал де навед замешкати після тыку
Сповен што до УПіН істнуют ріжні міфы і вне істнуют як в
Украіні так і в Польщі так скызіму украіньскому лемківскому сирідовісті і вы
доречі теж тут звертайте на це увагу Один з міфів це што
поштовхом до депуртациі было основне це як раз діяльніст УПА на землях
теперішньой Польщі Два тижні тому є было на конференциі во Львові де
ішло ся про депортацию і ял перше почуло ну може ве не
уперше є уперше почула выразно сказано было науковцям што не було перебуваня
і діяльніст УПА тою причыною Депортация была сплянована і тільдесь честково можіс
ци буде честково ци не было основна причына тобто ну депортация была
сплянована урядами є інчі міфы є міфы ЩАП якым чыном допомагало людям
тых сіл і боронили іх перед выслиньом Але в результатів не были
выяселені і навпак были тілько поляризация людей з тых місц за діяльністну
тых збройных фурбувань уплали хоц ни Не были причатні то ріжні є
такі ріжні міфы І мені здає ся дес часто роль упа ци
перебільшує ся свідому ци там применчує ци добре що в вашій книжці
це розглядає ся Очывидно вы мали перед собою кісі документы і намагали
ся обєктивно розглядати це питаня До якых вышли выснуків і цієміфі треба
руйнувати Ну сюди міфу того ціпер бывала УПА на землях відкы выселяли
Украінці сюди Лемків як шкворити то УПА діяла на східній Лемків Сіні
натоміст на середній і західній Лемкы сіні не діяла Коли з документом
звернули ся Польскы Внутрішні орґаны до Академіі Наукы Катоді назвала Академія Мистецтв
якы і знахоли ся в Кракы відносят ся Лемкы до Украінців туя
Академія сказала што враз відносит ся до Украінців і сам з цим
документом Лемків буду протуваны всіх В тому чыслі і з повіту Новытург
де будут чытри лемківскы села якій были выділені уж татром від решты
лемківской териториі в Бурсі Шляхтова Русь ся называла Там ну в загелі
Ніхтун міг туды трапити і іх так кужде протовано Докто з Упам
нікого не было <unk> Пане Бульніку Інче питаня того як односили УП
до выселень Звістно з ю коли УП зявило ся на териториі Заґрызоня
але было досит пізно то методыка арміі была така ся мы захысаєме
власти выселень І вона такым ціном дуже збільшыли Коли запытали одного із
хлопців із ґалицкой частины томашызкого повіту Цьому типішову Павін він сказал траґедия
Хуншыны а траґедия Хуншыны полягала тому што в <unk> р Пумці з
Завулиньскє а подіі Было спалено <unk> сіл кунчыни і ну більшіст або
втиклю на волиня было было переселеной під добровільным выселеньом тобто вже люди
тікали і хунчна в моменты осем <unk> початку <unk> руку быстіла Ци
была така дірка в Зыкырзуні фактично вже етнічна І тут В такому
сенсі люди ішли до упа і вірили туж богато підтримувало Звістно коли
в тій же ж арміі на териториі заґерзуня в якомусь моменті склали
більше заґерзунці то вневірили в те шони допомагают єй не выселяти Украінці
Але коли ця армія істнує коли вона контролює ціли теритуриі Як наприклад
богато хтухвали ца з украіньскых істориків шю снувала на териториі заґрозуня Перемыска
Республика яка охоплювала три повіты де на сільрадах висіли жолтосинні пропоріци вже
підчас людовой пульсі тзв Нер і пульс ся як держава могла си
мирити ся Ні вона ним могла си мирити ся В нас звістно
присила більше війска для того шоб депортувати Украінців якы підтримували си партизантскє
війско Я тілько несюдавно был на Любецівсині за серце Заґрзуня ци серце
УП на Заґрзуні і посон апостой на скількы Там будутце драматично выглядало
коли польскі і украіньскы села были натравлены од дне на одного ну
просто на просто не можна зрозуміти чому самы так си відбували Одколи
провели кордун за <unk> кілометрів од Любоцева різко все поміняли се Томушу
цестав Ґордун і мы стали бороти ся задержавніст а забывают ся про
тешу нас є тут мы тижы мыжыли тисолітя і давайте при тому
шу в якомусь моменті тактика ону пам змінила стисю Мы толеруємо польску
державніст мы хоцімо бути украіньском меншыном на польскій теритурі бо спершу жодного
выізду тут є Украіна так Докуливны помаці лешыни не можут стримати выселеня
і депортациі то вни поцілюю самы такым ціном селеня агітувати і казати
ся можливо хоц так залишыти самы разом з вами тому што коли
не має населеня в селах то війску в лісі не може жыти
не може істнувати тілько коли є місцеве населі інакше не по партизаниш
Лодже мы трохі говорили про міфы і так само вы окремо розглядаєте
ріжні міфы І от што стосує ся початку депортациі теж тут тут
нема окремого розділу што властиво почало ся в році Шыначе Німцям было
дозволено выіхати з Радяньску Союзу і дозволи так і дозволено было і
зокрема і з Лемківщыны теж деякі питали ся та <unk> тисяч і
ци То власне оце была штукы цілком добровільна А дальше же або
были маніпуляциі або такє был явний проймус Зі мною был такій выєпадок
Яноприкыт было Целіі латань зашла до церкви і там были місцеві мешканці
Ну і мы там приіхали зайшли там помолили ся в церкву а
потім говорили од нас жінок яка говорила польску юказю Шо сме тут
так молити ся клякайте што сме тут так плачыти вы смі хотіли
ци все покінути вы смі хотіли звідси выіхати што сме тепер желіти
Ніби як вы смієте Я вперше тоді стикнула ся од ци міфу
і для мене ци было дуже дивно мені здавало ся што то
загально відомо што то была акция тоталитарной державы радяньску союзу Тыка были
якіс маніпуляциі в жыті і примус В свідомости од той жінкы як
потім я зєсувала свідомости і багатьох інчых людей выізд вяньскій Союз был
<unk> важным добровільным переселіньом Я была зоскочена цым выстикали ся теж з
подібным бачіньом подібным міфом Єм не сказав шыміф Ци фактикы є Цыткого
моє місце зісну Коли бы вмін м Радянскым Союзом і фасицку Німецю
то скурс за все поіхали активісты Ліву Гуру Я так собі це
уявляю Пізніше так само це проявляли Коли підписала Польща і з Радянскым
Украіны в руци ци угуду проб населеньом Ту в першым етапі як
выявили першый етап якій вони хотіли закінчыти вже до кінця <unk> руку
а він розтяг ся на два рукы то в тому першым етапі
віхали добровільно передувс Тіі люди якы вжалишу вони привязан є до лівой
комуністичной едиі або вірили в Велику Русию втес ся она захыстит што
они єй єдут до великого народу Я досліджувал після написаня свойой книжкы
вже пня докторату Питаня выселеня раці переселеня ґрадша тис прясів ци Русинів
з Словаці на Воли об танців ґсе такій термін істнує І в
цілю доіхали Дубовільно радувскым через тесю Словацина же была навчена Дусидом сусідньой
Пульсі і не дала провадити полністю депортацию як це стало ся на
польскій териториі Всуперіч вуліпагы є тілько недавно дізнал ся чому ци стало
ся тому шыпрага на той момент была полністю комуністична в уряді а
Словаць ся на той час была демократична в уряді і могла собі
ся дозволити І ці люди якы прихли зі Словаці нивни Так само
єхали ті першы в першу етапу лемківской депортациі Скажім так півдніпольской да
пілнічной Лемківщыны зараз мы націпто говорим опроданну Лемківщыну хоц такій термін рідко
вжывают принаймні в Словаці ні його не вжывают і в Польщі теж
але ідат ся про Пряшівщыну от іде ся про переселиня на Волинь
де были Чехы так жебы в обмін населеням так стало там так
Чехі вертают ся до себе додому а Русины ідут невідомо куди Невідомо
куди але на Украіну нібы на місця де жыли чого як себеців
Русины єхали до Добру і Русия прихали в погану Украіну Але щы
дуже смішно што з Лемками была Смішна така річ дні выселяли ся
якій тямно ходили уприсвіту і в ріжні такі там присвітяньскы гурткє бібліотекы
в ний єхали в Украіну і тіж што ходили до товариства Кацювского
выруасиі выізджали в результатів в ни потрапили рыдяньскій кульгос ПС і не
потрапили ні до Украіны ні до Росиі Такій якій ну анеґдот історичний
тільки дуже сумний так Но а ци Пресідкы Русины то <unk> м
руси ся потрапили в цілком бандерску Воли де ся не було коли
послів ти і там з одного боку вони отримали ту землю яку
хотіли т Але <unk> руч руку поцілис колективізациі Ну це вже інче
питаня Пытаня про тецю мы поіхали в першым етапі Шы <unk>r<unk>кы з
Пульсі Перше Ліві і днеє другє московсільствы і третє це зруйнуваніст сіл
час війны і істыкує власне як шу в цілому взяти Кількости люди
приіхало дуже небогато Якш по обміну Гітлера з Таля в <unk> році
прихало дес <unk> тис Лемків ну тут зараз пихала та сама приблизне
чысло то дуже небогато не вернули Вертали ся вже по можливости посвясили
тому што туди приртнути радяньскій курдон было легко на зато же зовсім
лезлу якшу забігают на перед говиці то Лемкам це вдавало ся дуже
добро тому шу завдякы говірці купленым польскым документам в еукацінных установах твуве
ци Людзкам Це было легше довести тесю Полякы пане Украінци Івернути Но
істнує цифра полудному повіту по гурлицкому повіту што вернуло сімей <unk> рад
Нє нзагалі Взагалі з радяньской Украіны вернуло ся <unk> сімей але Мы
можеме собою уявити што выни потім были депортуваны по акциі Вісла знов
Не знаю як далі маєм уговорити бо то тема дуже шырока і
глибока і мы могли пять бы інтервю зробити а зробити не молажі
мыс ним в центрі Кыєва Треба всім єхати додому і мені треба
єхати досит далеко від центр ну і напевно Вам треба єхати і
ще такых кілька може коротчых запитань і коротцих одповіди Я так зрозуміла
што вы працювали і в архівах І сы жывеми свідками істориі тобто
опрацьовували архівы то были переважно украіньскы архівы То были переважно украіньскы архівы
тому сю робота писала ся для польского університету Польскы університет цікавил ся
переважно тым шю написано в украіньскых архівах тесю написано в польскых архівах
Ні Я просто тут покєрую до працы Яны Пісулінкой яка теж вышла
паруків тому назвеце персоны Украінців в Польщы до <unk> Він описал самы
выселиня а в мене робота А в мене рад ся по тим
остало ся выселеня і ся остало ся після выселеня од Шытак І
мні подобає ся скажу в тому контексті жы вышы року берати ту
тему Бо там іде ся і про Білусточну як выселяли Білорусів і
ну уж такє про тых Оптантів топто тых Руснаків Словачцінынькых выселяли Новолинь
Шыроко на тлі епохы на тліє ся єй медженародной ситуациі тото є
шырокій контакт мені дуже подобає ся тому же часто дуже вузко розглядают
ці рейці і тоді не видно то є шырины глибны А якій
были так бы мовит пульві досліджіня і яка тя узна істория з
кєм Вам доводило спрацювати як іде Юм вона на жаль дуже низшырока
це усной істориі Але можу сказати так на Герсонсіня в Хысоньскій области
Я был в двох селах це село Турпицкій Район лескєвскій історично єс
підвести цю назву Повернут Йому і знувтикы селу Вградв а історичны озвит
Лбасы татарска назва Там жывут выселенці з там з двома Сінками а
поспілковасом з Лемківсины Східньой Лемківсины то назват Новици а інше з Выслока
Ці Сінкыі дуже так емоцийно розповідали про те як то Сталеса і
другы село хысуєсі цислу буйківс руку в <unk> рікни потрапил в титул
мойо книжкы Але розглядайте то мушу выглядайте всі етапы переселіня і все
всеразом выходи так всю од <unk> рік це вже <unk> років після
остаточных выселень А потім гуп і знов депортация іде тілько з териториі
вж тодішньой Украіны яка відішла до пыші бєсядскы повіди Тепер і ті
самі люди приізджают ті самы землі і ты самы пережыват тількы ріжниця
была в тому што ті Украінці якы приіхали пяс од нашого обміну
населя То внисы мали можливістю втік <unk> рік То внисе мали можливіст
втікти о скількы системы при поверненні не на тікого укріпля атакы натоміст
Імру не мали можливістю тікти іх всіх залишыли на місци це західні
буркы І це сило Змієвка якє дуже відоме на Хрисонсі як шведскє
село Тілько питаня шушведів зараз там нуй чловік <unk> а село має
населеня <unk> тис чловік і з них <unk> тис це бойкы з
Західньой Бойкы в сні Це величезне село це дуже відоме село на
Хрисосі і плюс Шырыколянивка на Миколаєвсині Ци колишня німецка колонія Ландау і
там булиє в сороковых роках по при першій хвилі власне населеня Украінци
з Польщы Хонщыкы а потім же были любецівці і самы там жывут
і тут я можу сказати чому чому жы Украінци з Польщі на
півдні Тепер оскількы втікли в більшости Бо в десятых роках была акция
вербувкы Вырбуваня люди з Західньой Украіны до працив культуру по Украіный Так
в Південной Украіны І богато тых які не знали сімі Південной Украіны
тых якій цікали звідти в соруковых руках погодили ся на те што
бы туди поі І о тоци были тішовы крукы зараз выдате молову
то нє ци ті сами люди які были переселені в <unk> гоци
в Украіну Але не буде на західні дав не буде на західній
Украіні але не знали цім є пілдень Украіны іх хто може на
пілдень в Пулгоспем треба было робочых рук так просто так скажем так
і ефектично підіхали туди ті люди які не цілили від такых самых
переселенців в Польщі цім є півден Украіны Ітуди поіхали там залишыли ся
оскількы система была зовсім інша што втікати Коровами ноцями як то было
З початку не было можливо І вони вже були робити кульгу докріплені
і тут треба сказати што нас будут слухати люди не з Украіны
і не знают тых реалий што з до <unk> років в Украіні
кульгостникы не мали паспортів В них років в ны працували за труды
дні не зарплату значыт просто паличкы підзначали ся пророблений ден ден на
роботі Це была абсолютно робовласницка система тобто фактично Кульгоскник был робом куця
ци Мешканеци Глоцник фактично был робом На західній Украіні пізній ся орґанізували
Кульгоспи ніж на ну на сході Пілдні центрі і тепер внип были
вносно кращых умовах вільнійшых чуть трошків вільнійшых на загній Украіні І тут
вербуваня імни візджают на пілдень і все і закрыли си уроты дописат
туговни фактично там злишыли ся і єднисю лишаєт ся ци тешу на
кладовисях можна прочытати там догомоняню нашци і так писут ся а так
то в селах в основному єдный позитив Так насправді це певна цивілізация
села і церкви То люди які не мали си ну до того
комунізму а прихали з певною реліґію в незмогливы відродити реліґію выточуючых І
в більшости сіл де жывут переселенці є церкви околишніх сіл де місцеві
жывут або переселянці тыкі з інчых Республик Ридняньского Союзу Ні це про
то наприклад выґу В околишніх селах можут быти московскы патрірхату церкви або
Такій ся і цікавий є розділ што як відобразило ся все депортациі
в памяті свідомості фольклорі літературі і в сучасных засобах масы інформациі Я
думала што оце стане тыкующы важливу тему ім інтервю але мы говорили
більше про суму книжку про саме досліджыня Як вы думаєте достатню Приділяют
увагы украіньскій ґазеты ну ріжні часописы електронні засбы інформациі цій темі і
ці вона адекватно высвітлюєт ся бо в і смі є автором чысленных
публикаций на цю тему Мені здає ся самы Украінци з ріжных реґіонів
Украіны мало знают один по одного і тому коли темы по Украінці
в Польсі там ци Украінци в Словаці ці Украінци в Румуніі зявляютс
то для Украіны якы в цуму выдают ся дуже маленькыми Ци дуже
погано тому шукраіны ци великый дикій конґломератство ни на радяньскій як бы
основі хоц неє украіньскы етнічный основі Якій ся не уявляє на чому
він бы мал бы тримати си і він не уявляє с силу
тых земель якій були в украіньскым усвідомленю якій цей кунгомрат втратил І
тут питаня в тому ци мы крутиме ся в Выдні Склянці ци
ми жывемо одною політикою ци мы жывемо тілько тым што відбывают ся
в нашых кордунах а не уявляєме што ци кордуны лежат без зневагы
до Африкы але діс посеред Африкы але жывут в безпосередній близкости до
Кордуну Евросоюзу і тоді треба думати ці мы з Вам яку геоґрафію
яку істурию смы дбаєме про свою етноґрафію де мы маємо свою діаспору
Тоді почне ся якій задумуваня Зараз выходит на те всю сама діаспора
перду ся автохтунно то з прикордунных з Украіной Украі держав мусит про
себе нагадувати ани мы самі про неє говоримо Не ми си мі
мешканці Украіны диви му ся долколо де там якы украінічны дунута Ци
ци дуже дуже зневажливо ци дуже зневажливо о повідношыню до тых Люди
якы выжают Украінцями поза межами Украіны передувсим в єй сусідстві І туты
я просто базаю ту шобы мы уявляли собі Украінство яку велику гарну
мозаіку яка пульсує яку треба підтримувати передувсим із пульсуваня передусим державы туту
Кыєві і в Украіні Я по перше хочу Вам дуже подякувати за
нашу зустріч і я дуже задоволеностю выйшла ця книжка я уж давно
знаю што она выйшло нарешті я єй тримаю в руках я дуже
тішу ся што она є і я думаю што ця книжка надзвычайно
важлива наважлива для всіх польскых чытичів ци це громадяне польскій і поякє
ци це Украінці ци інчі може такос меншыны спільноты які можливо мали
Білорусы наприкляд і кі мали якіс подібні проблемы подібну історию то я
думаю все буде важливо для дуж богатьох якішу ся щыце видано польскую
бо маєм о таку ситуацию што є наприкляд богато Украінців в Польщі
якій легше выслуговуют ся польской мовы З іншого боку мені дуже шкода
што є такій малий наклад і што очывидно псіх бажаючых задовольнити сьогоднє
неможливо якікі бы хотіли штобы было повтарено той наклад ще бодай два
разы Я думаю што ця книжка буде важлива для всіх Лемків передусім
тых якы жывут в Польщі бо я думаю што для інчых ну
буде ведено украіньску ці буде ся якусь видано я думу це теж
надзвычайно важливо думу што мені здає ся я так не розумію але
мі здає ся што є дуже мало пра де олемківска істория депортациі
Складає ся не з окремых частин а подає ся як однеціли В
вашій книжці це цільно подану ті всі етапы депортациі і це всеяку
цільну осмыслену тобто у цьому пляні думаю што надзвычайно важлива праця Можна
дискутувати може быти нев принятя але оцей сам факт шту воно плодано
цільну і наприкляд богато Лемків якій жывут В Польщі на сьогодні вони
не знают той частины украіньской істориі што было після депортациі Тут вони
зможут ся прочытати це надзвычайно важливу а тілько бажаю сім што быни
ту книжку знайшли ци купили або і выкажыти шу можно замовити так
В тых самы я думаю што після нашой розмовы всі будут дивити
ся хто такій Руман Кобецій і скоро в інтернеті познаходят інчі ваші
публикациі на ту тему Може маленькі сти покы куплят книжку знайдут де
теж є ті всі питаня де вони в якій смірі обігруют ся
І я думаю што це буде сприяти загальній справі і люди просто
будут більше знати свою історию історию своіх односильцянскых зіму якых розкєнула доля
на багато кілометрів то я дуже такій маю оптимізм то є вам
дякую жы проробили таку роботу А вы самі відчуваєте задоволіня што напису
на цару была дешо це опрацювано вами Якє відчутя після того якы
сы зробили Мане відчутя тілько тіж Но я як історик якый пардувс
хотіл вывцяти XX стлітя якє дуже близка до нас Мал і маю
і буду мати сатисфакцию задоволеня з выходу ціє книжкы і з написаня
цієй роботы тому сю ну це може буде дуже так неґативно спринято
людми якы занимают ся більш давнійшу історию але для мене было важливым
тесю таку істурию спримут жыві люди што це стосуют ся самы них
ци іхня істория Й ну і в тому сенси мені хотіло розпрацувати
цу тему і це теж блудною з інспіраций ту за робота Не
буду лежати лише в бібліотеці як дуже богато Нє ну просто це
факт Це факты утого сю дуже богато кандидатскых в Украіні Не зна
як там св але лежыт на полицях не будут видным І тут
питаня в тому шобы оце выданя вну хоц докулиста было А вже
хоц дукови трапит як шыйде це понакляд і так дальше якому це
буде цікаве то можно можливо це буде більше накла І в тому
сенсім передусым це повага перед тыма людми які пережыли такій страшний біль
вырываня зі свойой хаты і переселеня невідому куди По тому што ті
люди це были мойой землекыскы суншыны біля якых я выріс і в
них там жыли Вод то бло як бы данено скажімо і я
дуже хотіл видати ту книжку шобы воно не залишыла в пому архівах
<unk>ovaли час але <unk> На тім і скінчыли сме нашу бесіду Бесідували
сме покус о вшыткым а може вартало шырше гворити на яку сиконкретну
тему Але тоту мудру думку я повіла аж при кінци То Роман
Кабацій обіцял мі новы стрічы Він єст готовий до новых інтервю длем
фм то дякую не лем за днешню стрічу але і за тоту
обіцянку Тепер при кінци повім лем тоту же тема выселіня Лемків на
схід і полудни Украіны буде продолжена і далей може то буде навет
такый цикль будеме оповідати о Лемківскій Ватрі луганьской области котра ся одбыла
<unk> жолтня в селі Перемложне о науковых досліджынях депортациі Лемків на схід
Украіны котре провадит днес молодий історик Дмитро Вайкінч Приємне знати же наприклад
не лем Павло Роберт Мыґуці пишу в Канаді історию Карпатской Руси Але
і в Украіні молоды історикы провадят своі досліджыня і в тот спосіб
ся долучают до описаня нашой істориі в своій цілости а на разі
мушу ся пращати Щестливо Чытайте Лемкы свою історию будте мудры і оставайте
здоровы То была Анна Кырпан До стрічы за тыжден Слухайте семка <unk>
процент лем на Скаркова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного
цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталя Асатурян Слухайте <unk> процент а будете
мати цілых <unk>