70% #2012 - 70% #36 Дмитро Байкєніч, 20 X 2012
Еп. 2012

70% #2012 - 70% #36 Дмитро Байкєніч, 20 X 2012

•

Опис епізоду

Odcinek dotyczy badań nad powojennymi wysiedleniami Łemków i innych Ukraińców z pogranicza bojkowsko-łemkowskiego do Ukraińskiej SRR oraz na ziemie zachodnie. W audycji pojawia się wystąpienie i rozmowa z historykiem Dmytrem Bajkienieczem, który przygotowuje doktorat o tych przesiedleniach, oraz fragment referatu o liczbie i miejscach osiedlenia deportowanych.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте <unk> процент лем Нескрокого а зо Станиславова Для вас будут глядати
ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян слухайте сем <unk> процент
а будете маты цілых <unk> Видам Вас моі слухаче при мікрофоні Анны
Кырпан Тыжден тому слухали сте інтервю з украіньскым істориком Романом Кабеційом котрий
ся фаховой цікавит депортацийныма процесами в <unk> роках а тиж депортацийом Лемків
Припоминам же в варшавскій выдавництві Тырса можно купити його книжку выгнаны на
степы в польскым языку а днес як і обіцялам представлю вам іщы
єдного молодого історика котрий провадит досліджыня депортациі Лемків Украіну і гловнів східню
Украіну Назывет ся Дмитро Байкєніч жыє в луганьскій области Його родина тіж
была выселена з бойківско лемківского пограниця Тепер пан Дмитрой ся рыхтує обороняти
свою дисертацию про выселіня в східню Украіну в Луганьскій Університеті Будете чути
дві доповіди і інтервю з паном Дмитром Є свідома того же доповіди
а особливо перше з них выкладены кус сухо науково Може даякым Лемкам
нешыткы слова будут зрозуміли бо ту ся бесідує лем по украіньскы Але
щыро запрашам вшыткых а найбільше тотых кого направду цікавит істория рідного народу
послухати вшытку аж до самого кінця А тепер лем даякы заувагы украіньскы
історикы часто хоснуют термін закірзоння закірзо То власні Лемковины на Холмщы на
Надсяня і так дале а ліпше повісти вшыткы землі з якых пак
депортували люди Спочатку в Украіну а пак на німецкы землі в Польщы
Власні Депортували не в Украіну а Украіньску Радяньску Социялистичну Республику то не
гвариме тотых штырі слова а лем скоро чено УС Вартат зауважыти тыж
же в тексті доповіди може звучати ворошылографска област ґнеска она сазове Луганьска
ци Сталіньска област дотепер област Донецка То юж будете розуміти же кєд
гварят Украінці з Закірзоня то ходит о тотых котры жыли в Польщі
і Лемкы медже нима тыж А тепер прошу Вас послухати доповід історика
з Луганьска на науковій конференциі во Львові котра ся одбыла <unk> вересня
Конференция гейбы была посвячена як было написано сядень акциі Візла Але чого
се запросили переважні тотых котры ся цікавлят Депортацию в рідяньску Украіну <unk>
роках Но і медже нима доповід Дмитра Бейкініча была єдна з найліпшых
Мед сподівали ся што ника велика зацікавит спонували меншым вызалі за меншым
здоло Але дякую же вышли і другый стіл буде такому більсу в
Хорваті А зараз быво хоцу надати молодому активну Науковци Пуцюпільци кій активно
входит тему і приігат за кілометрів до нашо Львова Метро<unk>І а з
ґрант Луганьско Нацийонально Петелеґічны Університет Єтарослав Семченка розкаже нам про кількіст і
про кількіс місця розселеня депортуваных Украінців на териториі Украіны Зібли ґваратскли А
мам <unk> Компензаций за тешы не выступил на Іц Одзым Єталь присутных
де ся зміна тема депортувань Украінци пульці на териториі Рікіст та місце
розселеня по східніх областях Я думаю же не буде нихто проти про
західно Украіной ціли на посхідніх сілі Державна незалежнос Украіны та якносит до
нацийонально культурне выроджыня выявили ниску білых прям у Радяньскому періоді Істориі Украіньского
Народу Одным з прикладів історичных проговин был процес розселинь украіньскых етноґрафічных ґрупы
в період становлень украіньску польску бурдуму в <unk> роках ХХ столітя Актуальным
цестоло після хвилі створеня громадскых орґанізаций обєднань і тогорист Лемківщына Нацийоня Любоцівщына
та інчых унепритоманых для цих етноґрафічных ґруп ґеоґрафічных місцевысти Середбасу Крыму Підиных
области Украіны і так дале Угуде між Комітетом Нацийонального Вызволня Пульшы та
Урядом УС прузыйну евакуац украіньского населяня з теритуриі Пульшы ДУС і польского
населяня з теритуриі Украіны до Пульсі вересня з руку зміли ареал прожываня
понад <unk> мілийона Украінців Найпершым документом якій безпосередньо стосувал ся геоґрафіі розселиня
можно назвати останову <unk> ры Народных Комісарів УС і ЦБy про реализацию
вы яка была підписана <unk> верес <unk> руку тото за <unk> дів
після самой Гуды З окремого ступів нр <unk> документа зазначало си створити
при РыНко РС напр евакуациі управліня а при убывыконкумах західніх области УС
відділи з евакуациі розселиня украіньску польску населиня Ци было закомірным кроком до
вырішыня богатьох проблем повязаных із розселиньом та влаштуваньом депортуваных Жытливе питаня рішыло
ся шляхом выселеня польскых семей і вселиня на іхнім місце Украінців лише
в західноукраіньскых областях што было так уж при <unk> зазначеной постановы Прото
вже в вересні р выявила ся тенденция затягуваня выселиня Польску населиня з
УС до Польщы яка сутєво вплынула на пляны розташуваня депортуваных Переселаня до
кульгустів пілденных области Р стало нормом першых місяців і однозначно поломало перспективні
пляны розселеня в Західному ріжу Згідно з новым розподілом розміщыньом переселенців мал
займати ся НАЗМы якій <unk> жолтня <unk> р вніз до Цбыл одповідні
пропозициі Згідно з ними орєнтомна кількіст населеня якє треба было приняти становила
<unk> тислів Ци ті люди які были на той час обликуваны в
звільненній пульсі з пілно східніх пові З них <unk> сут понувало ся
поселити в західніх областях <unk> тис сутків усхідніх Останніх плунувало ся розселити
вколишніх німецкых грецкых болгарскых та інчых колоній што лежали після війны в
руінах тобто уж у першый місяц роботы переселенскій комісиі підбыли ся зміны
в ґеоґрафіі на правленя на розселиня украіньскых переселенців і з Пульсів З
направленой протягом жолтня листопада <unk> руку і загрня до пілденных области кількістю
переселенців радяньска вода на місцех уроти си змогла Наростали проблемні моменты розташуваня
та господарскому влаштуваню Головным серед інчых было жытлове питаня Від його вырішыня
залежала як ґеоґрафія розташуваня так і кількіст депортуваных у Кужній облисти Русиі
Зважаючы на проблемні моменты імбріюмы переселенців же в <unk> руку было складно
треті план За ним найперспективнійшыма областями розселиня вызначали ся Ворушыло Гродска яка
надавала <unk> міс для семердепортуваных Запорізка <unk> Миколаєвскє <unk> та сталиньскє <unk>
Основной метой розшырыня ґеоґрафіі розселиня в прибулых был усім знаюмы радянскій плановы
резервы Саме нововведені до географіі розселиня Облискє брали на себе плян резерву
на розміщыня <unk> з половины тис родин выпорхованых із загального резерву по
всіх <unk> облестях розміщыня Зелідкой Бруд у <unk> з половиною тисяч тото
левова частя Так до Варшогорадской области панувало си напразити <unk> родині Арезерв
до цієй области Складал <unk> До сталиньской <unk> резерв области Складав і
є близко <unk> місц До харківской направляли <unk> резерв складал є додатково
<unk> тис Станом на перше січня <unk> року до західного реґіону розселеня
было будено а лише <unk> заявы до пілденного ци пілденні облесків <unk>
а до східного лише <unk> заяв Це перш січня <unk> ры <unk>
заєвів Вінсівы все такы як Лінниц Катіівс Катаінці <unk> заєві Такій стан
річник повідал плановым проґрамом внувлинь як відбудовы промысловоскій і погустів центральных і
східніх области Украіны Тому почынаю ся з весны <unk> руху і завершуй
цілідным <unk> ґеоґрафіі Росиланя переселенцім полністю вызначали референты на місцях выходу в
Пульсі Ци підтверджы збільшыня кількости депортуваных прибут на териториі східню реґіону <unk>
руйци Ну до східню реґіону також окрем луганьской дунецкой харківской слід дати
ся сумску полтавску і кіроградску якы теж приєднали ся до геоґрафіі місц
розташуваня в грудні <unk> р на <unk> серня <unk> року вже было
наніслено <unk> сме на <unk> жолтня <unk> Наприкінци пересня <unk> р упідниный
східній реґіон прибудуло по загальній кількости выселеных з пульсі од наци Украінців
і спульсі або <unk> родин Надалі кількіст переселенців ся направляла з руч
у відсудковым одношыню до загальной кількости депортувных постійно зменшыло повязано з операцию
<unk>eвули війска Н Кведенст на західній Украіні выселяют ся Бурлякы Пакстаном на
перше вересня <unk> року у західному реґіоні розселиня знаходилося <unk> ми Кількістю
<unk> тис осіб має же У пілденному <unk> кількістю <unk> тис <unk>
осі а у східному ци области лише <unk> тис родин кількістю <unk>
тис <unk> осін В інчых областях находило ся лише <unk> родин Цікаво
розглянути ґеоґрафію розсыланя та кількіст депортовных усхідніх областях по Руси На цумым
тырні прибулых розмістили у два <unk> районах Орошылоградской <unk> сталиньской та <unk>
хварківской области Частина з них опинила ся уколишніх німецкых колоніях Так переселенці
які потрапили до Вышлоградской области были розміщені ґрупами уплишніх німецкых колонія што
розтошували ся проснодоньскому новояйдарскому новосвітовскому старобідскому товспеньскому рейону Зтрук суд од єй
родины прибулых плянували си створити на той час девят приселенскій кулгуспів а
лише Новослівя думю ся нагадати ся східньой Украіны было приблизно В сковому
руци депортувано близко <unk> тис Німців ци з трьох области Лише <unk>
січня <unk> руку тото через піл руку писоту якы присилинци потрапил до
східньой Украіны ци громады німецкій колоні створили переселенскій кульгусты Заміст <unk> іх
было створены <unk> Успиньскому і подомуску в Новосвітлівскому Сторобільскому і Новоєдарскому реґіону
Усталиньскій области депортов також потрапил до былишніх німецкых колоній Але самостійных переселенскых
Кугустів створены не было Тількы в Кугуспі Червона Поляна Старобишівского рейну евакуваны
родины слали <unk> підсутків від його слинів з <unk> родин <unk> были
депортуваны В Харківскій області не было створено самостійных поглузків із переселенців Такуш
хотя спершу в сі приізді мали бажаня орґанізувати ся самостійных поглузп З
часом плянувало розвантажыти лише лезнюківскій район і перемістити депортуваных у німецкій колоніі
нрсо Лежняньскій нрсандриской Сірокновсяньску району де можна было розмістити лише <unk> проців
Запропонуваный вариянт обєднаня у переселенскє густы было відхилено самым Украінцям через певні
незручністи культурно переселеня Ну цікавым мі факт звідкіж было были депортуваня Украінці
якых розселили в східніх областях Основна кількіст депортовных яка прибыла до східніх
области вС похудили сіл Західной Лемківсины все мобут змовлюют ся тым што
я вже казав што на <unk> січня <unk> руку но руках можно
было порахувати на пальцях скількы родин записала ся до переселиня Західна Лемківсина
як є думал была звільнена від Німців після <unk> січня <unk> року
доктоні В самый останній момент до закінчыня війни Напр з гурлицкого повіту
в рейоніврадскла было направлены <unk> родин переселенців а самы до залізничных станций
розмонтажыня Лісиньск народных нам <unk> старобільскы дві родины Новой Айда од дна
Ровінкі од дна До Сталиньской области выло ся дві родины в Сталино
дна в Добропілі <unk> Ґівку <unk> в Красногоряку <unk> в Гаврилів Одна
до Харківской области в Лизню <unk> родин перед <unk> до Харкова од
на Богодухова <unk> Ну тут згадували за Креницю Креницяли як не дивно
то вони потрапили до Сидску чыну вони потрапили до сільского господарского району
Харківску Харкова карпівского сольскогодарского района якій розышол ся на кулю міста Харкова
З яславского повіту до станциі Роленків Сторобільск Новоєдар Ошлоградской области было направно
<unk> родины переселенців До Димівкы Добропуля і Ловайска Сталенсины <unk> родины до
Змііво Харківсины <unk> родины з Новосуньску повіту до станци Доньска Ново до
Ропинків вшылоґрачы прилуплят <unk> родины до Барвенкува Руін і Ловайс Добропуля Сталенсины
<unk> а до Дубово Манецурковы Краснопавлівкы і Краснограду Харківсины <unk> родин Закризонці
з інчых повітів Польщы был досит несільным загальній кількосты Напк з выдавского
Подіту до східніх Области УНС было направлено лишы <unk> родин <unk> родин
до Сталиньской та <unk> до Харківской З <unk> родин <unk> особы з
Білгоройского повіту выіхали до Сталиньской области до розвантажы лист на станци Гвартеєвску
<unk> господарств Мариу Полі і старино <unk> господарств До ізюмского району Харківской
<unk> прибыло лише <unk> родин бы <unk> переселенців з білостопского поділ з
інчых повітів лише <unk> родин або <unk> значыня дуликів робіти місцевой влады
серед воштуваня депортуных проблемы з климатичной та культурно реліґійной адаптацийой призвели до
масового выізду прибулых Дехто з них зміг перетнути радяньско польскій кордон і
потрапити на своі колишнє місце прожываня і більшіст з них потрапило пут
під акцию Вісла і были депортувані до земель відысканых Приселенци якій тримали
ся на місцях были мало згуртуваны та досит швидко асимілювали ся в
радяньскым соспільстві Просусвичыт іх внутрішні областна трудовам Граци Останя значно змінила ґеоґрафію
прожываня депортуваных родин розпорошывшы іх по всіх районах східніх области Тобто як
ся на початку переселеня водны были хотя і розкідано по селах але
прожывали в одному рейоні мали можливіст спілкувати ся за <unk> з <unk>
кілом подивим Густів А лем же з часом коли іх вони выіхали
то така можливіст у них пропала І залишыли ся лемківскій громады якій
більш менш столятя зараз істнуют вони прожывают напр Луганьскій области ци колишні
німецкі колоніі Дехто звал же там Ры ци Лотугіньскій район цило перемужны
Карлолінных та Новайдарскій район ци Былижніманьскій Колоніі Перемужны Трудо і такым ціном
з сосила східніх Области Украіны депортуваным населинями з Польщы было споновно і
відповідала польско украіньскым міждержавным піднусином республиканьскым реґіональном потребом Хоця це была незначна
кількіст насылиня лише <unk> родин Украінців Заґерзуня але вона закрыла відчутну демоґрафічну
проголону в колишніх німецкых колоніях і місцевос як вынесеновну емісиву насылиня більш
ніжнішніх Украінців принесло <unk> районы реґіону значній робітниці культурный і духуный внесок
якій відчутний і сигульный Ну на жаль вже в <unk> році на
перше єстатистика з таном на <unk> січня <unk> р в тринаді районах
Ворошоврадской Облисті прожывало лише <unk> родин переселенці в <unk> районах і міста
Сталиньской Облисти <unk> родин сми районах Харківской области <unk> родин Загалом ци
по трьох східнім областям це становила <unk> господарств <unk> переселенце На жаль
по дальше зясуваня кількости депортуваных на териториі східньой Украіны оно не може
быти провидне Справа в тым што потім поцінали зовсім інчі процесы процесы
відбудовы жадын басу процесы заселеня сільскогоспударскых районів східньой та пілденной Украіны населеня
змішували си і так дале На разі мы знахудимо переселенців і в
тых районах буди вони навіт і не потрапляли при переселен Найбільше частина
переселенців ну на прикладі луганьской области зосереджена в Людугіньскому Новоідарскому Біловудскому і
о місті Ровинькох Для тотых хто лем тепер донес ся долучыл повім
же слухали сте доповід історика з луганьска Дмитра Байкініця о депортациі на
схід Украіны Тота доповід была выголошена <unk> вересня на науковій конференциі во
Львові в Думі ученых А тепер хочу послухати разом з вами співанку
о депортациі Лемків не на схід а на захід Але кєд бы
сте замінили два три слова кєд бы заміст західнього дали сте там
східній кєрунок тото співанка выразило бы драму депортуваных на полудне і схід
Украіны Бо тота траґедия было єднокы і на сході і на заході
звони дзвонит Боже Мас як буде сыр насы Воры нашы горы Не
ва не забуде можыть покля жытя наше впоминатых ры сытя А тепер
вертаме зас до конференцийной салі Доповід Дмитра Байкініча вшыткы выслухали уважні і
видно было же задоволены глибокым выкладом темы Хто має бажаня запрошуй ме
на наступну суботу на лемківскій фестіваль о село переможно гутугіньску району же
тлум забезпечыл ям низкы Запады подили про выселеня ціна Чывуныма Анну на
полтавску і дві сестры з родинами высолокы розгадаю так расы опісків Я
Вам скажу так я займаю ся більше трьома областями але я был
на Полтавсі а туди были переселено понад <unk> Але залишыло си як
ся на <unk> рік там залишыло з близко трьох сут родин Тот
тым разі ну вызнаєте што Миколат Каців очолює Полтарску Лемківщыну все нечысленны
орґанізация такє як і в нею вхудят кілька сів лише А в
Сінці розкідано я зустрічал Лемків і в Ґубиляках я зустрічал іх і
в Криманчуйці і так Міні знаємы кажут шо і там і там
але поодиноко і нухорали Днегнеш ми Лемкы Так шановні для інформаций навіт
товариство не формує Товариство формує делеґацию склад дес <unk> яка поіде повинна
поіхати ШП сестра на Новатру Переможному Вікітрьо Так Новачів Аж о просбы
на ся дзвоніт на через возо Кружла ґраницю проізд туды назад не
фінансує а же харчуваня внутрили бы сте зо свіх фурмаритів браты суботы
шы За тыжден стріли сме ся уж в Луваньску і так ся
перенесли з самого сходу Украіны на схід Украіна шырока добу іхали сме
колейом зо Львова до Донецка Ополудны мы сіли в іщы єден потяг
електричку Донец Луганьс і гвечер юч были сме в найсхіднійшым обласнім центрі
Украіны Так іхали мы Лемкы зо Львова но і я ся долучыла
з Івано Франківскым а Лемком з Кова было з близі інвестирціло переспати
в Потязі Лем Ніч <unk> жолтня в селі Переможнів лутуіньского реґіона мал
ся одбыти локальный фестіваль стежками Лемківщыны Но і ся одбыл Красні а
на другій ден <unk> жолтня луганьску мали сме конференцию Шкода же было
лем кількоро люди але якы люди і направду то была цікава стріча
А тепер вартат послухати што повіл на тотій конференциі Дмитро Байкініч тористо
продолжыло нашу роботу приціны заселеня Украінцями фульшы східніх области Украіны в <unk>
роках Асперант Катедры Істуриі Украіны Луганьска Нацийонального Університету Імі Тараса Сєвченка ТрупА
Щераз добродня тема мого выступу приціны заселеня Украінцями Польщы східніх области Ур
о <unk> роках За два рокы <unk> з Польщы до УрС було
депортувано близко пілийона Украінців Іх розселиня одбыло ся в <unk> областях радяньской
Украіны хотя спершу все обумовлювало ся розташуваньом іх на західньоукраіньскому терні якіж
приціны вплыли на заселиня Украінцями Польщы східніх области Верси Ну одну з
головных прицін яку выділяю особисто я ци те што затягуваня процесу выселіня
польско населены західноукраіньскых области змусило владу в Кыєві вже на <unk> місяц
після підписаня ційой угуды Пляну розміщыня <unk> сутків од загальной кількости населіня
Закєрзуня в пілденных областях З ріжных обставин це відбувало ся експрунтем Влада
на місцях была поставлена перед фактом обовязковой опікы над прибулыми вже тоді
коли остані направляли ся туди Я скажу так што областна Влада Південных
областея згодом Східніх <unk> знала про те што до них направляют ся
якіс переселенци з Польщы а якыси евакуюваны населіня ну можливо за два
за три дні і підготувати ся вона не малет часу Ну і
бажаня ма быти також Розмістившы протягом жолтня листопада <unk> р в тиденных
областях значну частину депортуваных які заняли всевільны жытло ци взагалі розрахували ся
на пружні німецкі болгарскі гіврейскі цільскі та інчі колоніі ци особливо запорска
облиздніропетрувска Одейска выникло густре жытлове питаня До нього згодом додали ся і
інчі проблемы Такым чыном пілденный реґіон як такій він вже не відігравал
ну той той резервной базы куди можно было направляти переселенці Диякі з
переселенців ну корыстают ся з тым хаосом якій відбувал ся в <unk>
на початку <unk> років а ци війскові діє ся ішла ІІ світова
війна Вони мали можливіст з Пілденных области повернути ся назад на Закерзунє
Там на Закерзуні вони потрапляли до своіх сіл і розповідали куди вони
потрапили які умувы якій негаразды спіткали тых ци інчых Ці цюткы досит
швидко розповсюджували ся по терену і такым ціном вони были антирекламою самоевакуациі
і зупиняли людей ті якы вже записали ся вони відмовляли си выіздіти
Такым ціном Східні Облисти потрапили до переліку місц розселеня Закерзунців як резервні
а вони были доданы в грудні в середині грудня <unk> року І
хотя офіцийно по документом це было <unk> грудня то офіцийне попереджыня влады
на місцях тупту в облесні выконавці комітейти вно дойшло аж через два
тыжня Лише наприкінці року десме Х грудня вно потрапило до місцевой влады
яка мала якій заходы вже створити для того шыбыбыбыб приняти переселенців Паралельну
цюму вже тоді ся до того якы ці східні области долучыли до
переліку міс розселиня розташуваня переселенців аґітаторы на місцях рейонів полноважынь на місцях
выходу здепортуваных ци на Закерзунні вже почали агітацию до переселиня в східні
области перше шотіл выділити Ци позиция Влады як складова прицін чому єхали
самы на Східнє ублизкє Позиция Владици неправильно інформуваня переселенці Ну тут власне
варто сказати про те што сказал Дмитро Кородченко якій кєрувал цим цим
процесом своім рай уполноваженым якє агітували переселенці выізджати Не треба быти страшно
обережным Увага звычайно потрібна але все ж таки наполягайте невідправлені Рахути цю
особливіст З ним злишає місце де жыв його діти проєкт значыт треба
так поставити справу Зберай ся і выізджай Тобто выкористову ся такій принцип
результаты правдовы засобы Засобы были різні Почынаючы від неправильно інформуваня переселенців тобто
єм розказували про сешу завугунну і про колбасує каросты на деревах і
про те што робочых міст дуже богато а яксо забіти трошкы наперед
то напр відбудова шахдын басу розпочала стількы нуже такі досит малі шахты
почали працувати більш менш стабільну у <unk> муцю Тільк за кілька років
після того як переселенці сюди прибыли розказували зате што землі дуже богато
розказували за те што люди туту тримают ту кількіст землі яку вони
здали в Пульсі ті гектары Ніхто ім не казал бы навіт выпадкы
коли переселенці приізджали сюди і вымагали у голівціль рад шыб ім не
дали в корыстуваня землю але ім казали што тут є колгуспи і
приватновласницкой садибі якой вы не маєте право мати ось выдносно східных области
ци розповідали што Вас посилят в шахтарскє містецкы вы будете працувати на
шахті увас не буде жодных проблем також Наполягали на тому што не
треба выселяти ся навіт на західню Украіну частинам же тоді хотіли выіхати
на західню Украіну але так як Полякы не выіхали то не было
куди розміщати Розказували што само у Спілдинні а також східні области ци
найбагатші чорноземы на Украіні тобто вы ним мали такых врожань у себе
незакерзуні як быти мати іх там на Украіні особливо це ци чутка
корыстали ся попитом на Лемківщыні ци більшгірскій реґіон де і урожайніст была
досыт маленькою Також была така цютка што ци тымчасовый захід тобто переселенци
гідут на схід бо західня Украіна была тілько што звільнена і была
зруйнована і казали жіжайте до східньой Украіны Бо там же все відбудувано
там все працює там більше є можливіст влас влаштувати А такуж казали
за те што Сталин всеодно збере всі украіньскы землі докупы створит украіньску
державу і Закерзуня так само буде в складі Украіньской Радяньской Республикі вызнову
поверне си в нього але треба трошкы почікати ос Після того як
си не подіяло то влада почала выкористувати інчы методы вони выкористували си
як прямо так і посередкувану Це были і шантаж і погрузы і
навіт є было побытя побытя люде якій агітували проти выізду коли це
не получало ся у районных уполноваженых украіньской радяньской влады якы агітували на
выізд то отут задіяли польску владу што до ційой приціны польска влада
польска влада ну в ріжных повітах было по ріжному Але так як
встановлювал всерадяньскій режім у Польсі комуністичний то польска влада підігравала радяньскій владі
з тому Полякы всыми силами намагали ся вытулити Украінців Воны ну і
застосували вже більше в другій половині в другій частині переселеня це дес
кінец <unk> початок <unk> вже была задіяна армія Так позиция Позиция церкви
значыдо східніх области то ту значну роль відігравала православна церков Православні священникы
приходы якых розташували в хольмскій єпархіі та в єпархіі варшавскій єпархіі на
західній Лемківщыні выни агітували так уж выіздити не на західну Украіну або
на пілдінь або на схід Украіны Сказали бы там же є церква
православна церква там є приходы Вас приймут Вы будете переселены такыма ж
громадами якыми жыєте незакрззунні Розказувалось про те што змінили ся відношыня самой
центральной влады в Москві до православной церкви Ну всім відомо што після
війны православна церква вже діяла але діяла московска православна Церкви Тому люде
особливо скє му тішы были віддані свойому священнику о цілой приходы о
цілой церковні громады Вони вірили си і вони переселяли ся Слід вказати
за те што є на Лемківсині найзахіднійшы села Ціла Вода Чорна Вода
Шляхтова Явіркы всі вони переселенци на памятнику Выбачыли всі ци села всі
переселенці вони тут є І ну на зразок того я бач сам
документ се і цитав його він опубликуваний умісили репатрияция ци депортация там
опубликуваный ци документ ци одкрытый лист Мешканців цих цієй громады тырьох сіл
до радяньской влады шоб іх переселили Іщы один довід до того што
вони хотіли єхати і сам на східню Украіну а це было богослужіня
богослужіня Надчест Юсефа Сталина тарадяньску уряду тарадяньску народу в церквах цих сіл
Дале це позиция УПзиция УП З початку <unk> рік позиция однозначна была
шоб не переселяти ся Ця позиция деся змінила ся Справа в тым
што Західня Лемківщына вона была звільнена лише в січні в січні лютому
<unk> р після того як было прорвано дукляньскій фронт Туди армія упащ
ся не дішла а переселеня вже одразу після відходу солдат ну вже
поцілю ся І тому аґітациі зі стороны Упа на цьому терені не
буду На інчых воно було сяноку в Ліску в Перемышльсині ци найбільше
такій терен де відбувало ся оплы вплыв упас ся до переселіня тому
ці терены выселяли ся в саму останню чергу коли вже упа было
ну скажімо на половину знисіны і воно не могло вплывате на ситуацию
Це весна літо <unk> р такой што допозициі упа Спочатку вони протидіяли
Ци были і підрываня комунікациі ци телефонні дроты і мости Ци были
вбивства о цихос референтів Це была аґітация коли наклиювали голошыня в селах
коли ходили по вулицях і розповідали селянам што Вас чекає Ус але
в <unk> році одбуває ся така річ што УП знаходит спільну мову
з армію крайовой нацийона польскою што до спільной протидіі Але коли ци
не дає бажаных результатів то в поцінаючі з вересня <unk> р коли
была розпочата операция Жешув той польскій войсковій увішы на територию в Закерзуня
і почали силою выганяти Украінців тоді упоказало ті села якым не можеме
застерегти від переселиня мы бажаємо Вам зробити наступным ціном На західній Украіні
сітка УПыла досить розповсюджною Мы Вам бажаємо крає писати ся і выізджати
до пілденных центральных та східніх области Украіны і там згодом коли вы
вже там більш мень пристосуєте ся до жытя то кожен з вас
має орґанізувати таку саму сітку і з часом з часом вся Украіна
буде покрыта мрежою УП Тобто змінила ся опозициі і она також была
Я не знаю вона майже не вплыла на выбір переселенців тому што
кінец <unk> по <unk> року перша половина всі переселенци ци основна маса
переіхала до західньой Украіны Позиция арміі Крайовой Позиция арміі Крайовой однозначна была
і нацийоналистична шовіністична польска верства яка хотіла цістой пульсі цістой від Украінців
і чым більше териториі Західньой Украіны залишылося бы в складі Пульсі тым
крайсі Але зважаючы не теше єм же казал попередньо на пат <unk>
р відбуває ся спільный діалоґ з УП тому што поціняют ся утискы
арміі Крайовой комуністичным урядом Варшавы вони поцінают війсковій діі і проти УПА
і проти арміі Крайовой Але надалі вони не мали змогы якось агітувати
Якіми методами вони спілкували ся через польскє населеня яке прожывало по украіньскым
селом Всім знаєме прекрасно што в куждым украіньскому селі было кілька родин
але были Полякы Внич з них казали што вы аґітуйте што Украінці
лишали ся тут што переробляли паспорты переходили з грекокатолицкой або православной віры
в католицку Такым ціном была змога залишытись на териториі Зыкырзунь там змішені
родины там по реліґійной знаці і так а так само і щє
Украінці якы мешкали на Закердзоні але мали американьскє громадянство якы выіздили на
заробіткы вертали назад і так дале были і такі І останню приціну
чому єхали на східню Краіну я хотіл бы назвати ся позициі самых
переселенців Дес в <unk> р та почынают ся вже піс ІІ світовой
войны Сер досить активно агітувал за ідею створіня словяньской конфедерациі такой штоб
долучали ся всі доС і товариство Кацькувску якє дуже агітувало за такы
москвофільскы погляды ой ци такуж і православна церква яка ну наче была
варшавской але вона агітувала і за перехід на православя з рекокатолицтву і
на перехід до католицтва ци досит складне питаня але і через церкву
православну І через товариство Качковского ішла о така осмоскофільска орієнтация Досит сказати
того што коли депортували все населеня Закерзуня то остаточний документ коли ішло
ся про те кількіст депортуваных і іхня нацийональна самасвідоміст то там десяткы
тисяц Десяткы тисяць были написаны Русинами десяткы тисяч там были написаны рускыми
хося на Закірзоні рускых ну я можу повірити лише што вони промешкли
тількы в торгівальных місцях як торгівці якій і не більше Але десятками
тисяц было написано Ций документ є у Серґіцюка траґедиі Украінців в Польсі
там розписану Хто як написал си Лес ци москофільскы тиці коли радяньска
влада коли Червона Армія звільнила Закерзуня війт Німців ну вона принесла так
бы сказати спокій і надію таку оманливу але надію на крайсє жытя
то люди ще більше оця москофільска тице укріпили с І по ці
москофітскій теці люди сюди єхали Як казали деякі з переселенців і як
дес є записано што люде самы просили ся Переселит нас до Росиі
не до Украіны а до Росиі ім казало што Росия не має
ниякого відношыня до евакуациі а выможете пересути стількы на териториі УНС І
од такых переселенців вони переселяли в Східні області найблизші до Росиі Тото
ци луганьска днецка харківска ну можливо часково сумска Також значный цінник ци
было материяльний цінник о такый знищене майно Спостерігає ся така ситуация што
на териториі східніх области розташувані переселенці відсутків якых походят з західньой Лемківщыны
Як вже казал Західня Лемківщына была звільнена від німецкой окупациі найпізнійше від
всіх інчых особливо ци стосує ся сіл дукляньского перевалу на якому стоял
фронт <unk> місяці Жытла были знищені Частины люде якы прожывали біля Дукли
вони мешкали не в своіх селах там де розташували синімецкі солдаты гарнізуны
вони мешкали в сусідніх селах у своіх знайомых усвоіх родиців І вони
вже ничого не мали Після війны після того як почал ся арт
устріл з середны січня коли почали приходити дукляньскій перевал то від цих
сіл там смуга сіл які были знищені просто знищені війною так уж
были знищені і частина была знищена на Західній Лемківщыні Ці люди які
не мали нічого до якых приходили раю полноважынь і намагали записати што
в них штось є то ім пропонували выіздайте до Кульгуспів В Кульгуспах
все вам дадут Там все спільны там псиі Они теж агітували такым
ціном Ну і ся багато є придцін але я назвал Вам основні
основні придціны Накінец хочу сказати што якыми не были Ці приціны депортациі
ци побажаня самых переселенців потрапити самы сюди до східньой Украіны більші з
них пересвідчыли што все оманливо што це це все казка Я вже
наголошувам на тому што загалом до Вышлаврадской облисти прибыло <unk> родин до
харківской <unk> а до сталиньской <unk> ци близко понад <unk> родин ци
прибыло в <unk> мруйци В <unk> році по документам Там лише прибывали
одноосібно ті люди якы десь загубили ся в Польсі або были в
німецкых тобарах а потім повернули ся на Закерзуня Майже не врахуют ся
тами дуть десятками лише А основне присенет це <unk> рік Такос уже
в <unk> році через <unk> років з цих понад <unk> родин депортуваных
залишає ся залишає си <unk> ну там меньше ніж <unk> родин І
то уже в цих <unk> родин по <unk> областям З цих родин
ци в жытті переселенці які вже почали прибывати з західньой Украіны на
відбудову Шаден басу на сільскогосподарскє заселиня по комсомольскым путівкам і так і
так Ус тому частина з тых шо залишыла ся тут на прикладі
багатьох безпереселенців можно сказати што навіт може і <unk> бівсутків выіхал ани
<unk> але не было змугы або то были багатодібні родины Або якым
ціном просто іх закріпили недали або залякали сказати про те што приціны
были тілько зовні тобто якы зовні вплывали на переселенців неможливы Были і
внутрішні приціны приціны від самых переселенців Іхнього дуже вузкого світогляду іхніх малых
знань неосвічености сказати важко але были і такійше были неосвічені вони не
знали вони довіряли словам людям Ну люди там были трошкы інчой ментальности
не вірили людям Тому што на селі был головных ту священник і
вцітель Ци люди які працували словом выни вірили цим людям і коли
приходили зі стороны теж поважні і з документоми то вони так само
довірю як уй зо Конференция была зорґанізувана выкладачами Луваньского Нацийонального Університету ім
Тараса Шевченк а провадил єй провадил барз добрі єден з них Володимір
Смистяга Він заохочал вшыткых давати звіданя не лем слухати Зато по доповіди
Байкініця першым ся одозвал Федір Лабик Калуша Івано Франківской области Він Смільшій
понім Я пак Мария Янко Зольвова Я дякую за точого выступне чытанє
Жы В желіны кафорка дікроту інформацию ацитує ся бурбы на Лемківців дих
Краян прийду розказу же так тема майбутнізю <unk> цита Дякую за запитаня
На Лемківсині я на жаль не был щы ни разу Материялы ци
зібрані з областных архівів Луганьскы Донец Каркєв Кыівскы архівы центральні також працувал
в полтавскому архіві в Тернопільскому участково ульвівскому Цы материялы які самых переселенців
з погади Ци спогады ну мойой родины ци спогады ну багатьох шлинів
Лемківщыны і інчых орґанізаций Шюди Сергічука так ну ми певна домовленіст є
але ся збіжыти то невідомо казати на певно Сподіваюся што буде буде
він і буде Володимір Миронович Кіца з Чернополь Ні а вже ж
крайше Він знає більше і його книгы были основныма для написаня роботы
поважыня спецлужы Я думаю што з часом все такы потрібно подивити ся
пердийкы материялы ревізіжы безпекы Украіны в архіві службы безпекы Украіны і на
же выогліджене сивутніст є не розкрешні архівы Мнутрішніх Справ служы східніх области
особливо Луганьскій облиці Там єци материялы того потрібно все ж такы якос
здобыти ся Щобы подивити ся на кумрів я не можу Вам сюди
підказати але добити ся єм красі Ні Є ті документы якы ся
він набажыл ци я Вам Які были причыны переселіня якым чыном люди
зголошыли си на то переселіня Але після цього переселіня люди кі якым
чыном його унякнули підпали під акци Вісло тзв коли є спілкувала з
Лемкоми з Польщы Мі доводилось чути і току річ такє уявліня што
іх переселяли в ході акциі Візло дуже жорстку жорстоку люди з вівды
не мусіли зібрати ся выіхати і так дале А переселеня на ряньску
Украіну было лаґным і было цілком добровільным Дякую за запитаня в справ
тімшы євже кажушу Пілденна і східна центральні области Украіны вони заселяли ся
переважно <unk> рік Вже почынаючы після того як была розпочата операция Жешу
повыселиню тото силой війсковой силой на Спульщы паралельно єй почала ся аперация
сільно Украіні по выселіню силой НВ Поляків в Західньой Украіні тоді вже
были місця розселіня І тоді о <unk> з вересня <unk> по ліпінь
<unk> выселяли силою же справжньою силою коли приходили солдаты і так дале
До вересня <unk> р працували дещы мякшы моменты то всіх хто сюди
потрапил вони были выселены дещы мякшыма моментами такій як Омана топто казали
од несправді і інчы люди вірили то я кажу тот і вчытелі
тут і орґанізациі качкувску і так і церква і так Це більше
як обман примусом Маніпулят ся так більше так силы не было примінны
ну як шы сказати до радяньскых краів полноваженых Выкористовували с також іщы
польскы загоны комуністичной Пульсы ци вже війско польскій і так дале не
нацийоналистичных орґанізаций Вони выкорыстували ся але це было воно не відносили напряму
до як сказати Це не агітували стежо це роборадяньска влада Це просто
як Полякы робили для того штобы підогріти людей для выізду А ос
саме примусове найбільше примусово розпочала ся з вересня <unk> року Тому люде
які сюди приіхали вони зрозуміли шы іх обманули Вони зрозуміли вони підпали
під ту можливо были і погрузы можливо были якій сну побитя можливы
блитыкі але переважна більшіст це як выказали правильно ци маніпуляциі А выни
не можут повірити выни того не бачли вони не бачили того што
одбывала ся операция Вісла Операция Вісла вона была майже такою якую выселяли
лис з вересня по <unk> по липень <unk> Тамты ж сами были
умуві ци війскові заходили в селу штовхали багнетами як хто не хотіл
то стріляли вішали ци ци все баціли ті переселенці якій находят ся
на західніукраіньскых землях всі селы основні Ус Япых докажу протестю істнуєтнів чути
чу переселяли на Украіну чунит дозарів а од Імкє і тых і
якы силу єднали Ядин приклад вам на виду што все покаже Ґорлицкій
повіты Близко <unk> тис украіньскых родин <unk> За два місяци ну там
трошкы більше дале але основні два місяци за два місяци Выіхало <unk>
тис з копійками родины основной частины з тис тис одразу за два
три місяці выіхало потім выізджали ся поєднокі родины які єхали нияк Родинні
звязкы сусідні вони залишали самі ім треба было єхати Але были такі
люди які залишались В документах вони позничают ся як заможні селяны люди
якы ходили до грекокатолицкой церкви освічені люди тото вчытелі лікаріі і так
дале люди які мали ну розум З чого я приходю до думкы
што як ся ті выіхали ті залишыли была змога залишытись была Тото
вони не піддали си о цимосоманіциі вони залишыли ся на місци і
выбесте мні як мож ом тоді казати о сепарациі Вісла Близко <unk>
называют різні цифры пісеці Ци не дві тисяці не три які змогли
з Украіны якыс лісом горами перейти самовільно і вернути ся на своі
земли Вони якій цільом обыграли цей момент то была змуга тото было
легше ніс Моі родиці были переставлені на дідні про Петрошну але чому
вы не поіхали на вітру Петрошны ци так зване добровільно З якым
тай мама розповідала што не приплатили лем приіхали фіслены Один ся віна
так і так каже імперт Іван Кажнайте каж често по доброму казньовым
бразю Тікайте выізджайте вже тоді вже сла аґітайте Бо плотєм якшы ви
зара не выйдете то будете тікате і візьмете тілько то шу буде
на вас Вы не знали процешу ти кєд буде Іласне внита іхли
добровільно а плотєм через пару місяців З засідю розповідали што уступила армія
польска стрілили в церкви церкви загріла ся хата яка соломи назагріли ся
пішол пожарты цілым селі людей одступили і в тышым як залкє і
симіт отали в Я не кажу за всіх честины честины дяж ми
Прекрасны парпа і трасо цузиє кры Я хотіла спытати якій стунок вымаєте
до темы Лемківщыны А справа тым што моє прізвиса Байкініц і по
лемківскій більше як сказал выдми Миколай Ардан Байкіниц та і дідумі так
казал Батьку мане цісти Лемко Його мати та його батько народили ся
в селі Бірішкы Ліску Пувіт Ліску на Лемківсині східній Лемківщыны Багато хто
з сучасных дослідників і недослідників каже што то є західна Буйківщына але
вони самы і діды і бабы і інчы рудиці якы залишыли своі
спомины або на словах кажут же то была Лемківщына Іх было депортувано
в <unk> муроці в червнім місяци Были депортуваны з Бріжків до <unk>
сорокову року там мешкало <unk> родин а з них <unk> єврейскых <unk>
циґаньскых і <unk> польскых і лише <unk> украіньскых Коли Німці пришли то
жыдівскі та циганьскы родины або выіхали або іх было розстріляно В <unk>
році на териториі Беришків знаходил ся Школа Вишкіл воєків УПшучергово тоди пришли
ся <unk> руци ЦУН Мельнику ци УН знаходили ся там знаходили ся
в Устриках Горішніх і Волосатому це по споминам діде Потім пришли вже
Бендерата вони якось порозуміли ся і то было на краю села на
дорога на Устрикі Горішнє Там знаходило ся кілька хат де вони мешкали
і одбувал ся Віжкєл Значы выселили іх в <unk> Муруйці выселили Полякы
Як розповідают під кєрівництвом Ничолі з Енкеведістами было чути булу русиньску муру
Выселили через Устрікі на Закарпаття Через Закарпатя іх было вывезено до Дроговіцкой
области тоді з кулівскых істрийскых районів там было іх высаджено на ріжных
станциях ному іх было высаджено на верхню Синьовицку і вони пішкы шукали
собі жытлю Бабусина родина мешкала у Селі Курчын ци недалеко від Синьовицкы
в Паньскому Думі там іх мешкало кілька родин родина діда потрапила до
Злаурід ци урицкій скели Там вони мешкали дес до <unk> руку потім
дехто з переселенців потрапил на Донбас почал писати листы і всі родины
почали зберати ся докупы з брішків і зустріків горішніх сусіднього села бы
були знаюмі якій си родиці і так і вони <unk> мурутци хто
ранійше хтужс <unk> му року переіхали по першу це было переселенє на
Донечыну а потім переіхали вони і на Луганчыну більшіст іх осіла в
юсульскому рейоні тоді зараз ци Біловудскій рейон луганьской области Село Парньове або
степове значыт єх там тоді нарахувало <unk> душ Це был <unk> рік
З часом молоді почали розіжджати ся і наскількы наразі я знаю є
окрем того што знаходят ся на Львині окрем того што знаходят ся
переселенці села Берішкі на Донеціні на Луганці Тепер іх мож знайти так
уж в Курску в Москві в Казахстані Вы казали проте як были
переселені сюди Васі Бут Ваша родина то батькова родина дкє запытаню Чым
ті люде врізняли си від довколишніх людей малку поміцяли і ус різницю
Ніж Вашу Рудиною і інчыми місцевыма мешканьам Вы дітячю може найпізнійше же
каждым так дуровым розумом це розуміли а оты з початку Ці були
може навіт непорозумліня на тым ґрунті ци не було ніколи Теж є
памятаю з дитинство ци є памятає ся свою Оскількы я єй образ
памятаю то в ней было цент якій свізнял ся од інчых люди
Я памятаюте што вона мешкала в хаті де велика кімната хаты была
зыставлена полністю і кунами Стількій куря не бач нідну до того часу
це было по девяностых і ся в церву так не ходили І
то для мене было цікаве цікаве было для мене роду з Бряшків
А самі моі бабуся то дідусь ну в них теж дуже цікавы
акценци Сылон Біловоцівну взагалі украіньскє всі балакают украіньскым амбу суржыком але є
проспекуют такі слова і тото якій відрізняют ся од інчых слів І
ну насправді мені было то цікаво але не настількі наскількі вже це
стало цікаво коли но я можливо пішол до університу поступил на історичный
факультет діце вже більш такых Христ не было професийных стало цікаво тоді
стал помічати більше антрополоґічні якіс відзнакы переселенців Та іх было винно навіт
так ідеш дивиш ся ос такє обличця такій гойвір Путєм мені стало
цікаве я почал цим займати ся але вже на превеликы жаль дуже
богато пішло від нас і нутружкы не встих З <unk> руку Коли
выступили до університету Д університету є поступил в <unk> роци В <unk>
єй завершыл і одразу ж по перші в ватрі Я про ней
не знал Я про ней поцю по сну родю Через своі звязків
шум на Петра Мукоча Сенчака Познайомили ся з <unk> р спілпрацювали більше
займали ся Но і я як історик змал ся історию самы мы
опрацювали луганьскій архів мы опрацювали ну я потім поступил до аспірантуры У
муруці почал займати си темою переселенців на суході Украіны Дівля ці набераючы
материял я побачывшы є відмінности якым ціном они сюди потрапляли Паралельно з
кандидатску дисертацию я іщы намагаю ся єздити по тых рудицях поновлювати звязкы
з переселенцями Зберіжків з громаду з той колишньой Поновлю Звєзків через Інтернет
через знаюмых з своім рудицьом особливо з такым же прізвисом як умене
бо тако прізвиска по тым даным якій є бачыл в лвійскому архіві
таку прізвисє більше не має в Східній Лемківщыні жодному сусідньому селі Залишає
ся є багато манематериялу про моє сило Але недостатньо і ся треба
працювати ульвівскому архіві у львівскій бібліотеци но і бажено потрапити до пульсі
Але вважаючых ся справа майбутньо і што з такє має выйти добре
Коли вычали тым займати ся як мабут як кужна людина яка пут
ся наєдвет ся ще в архівах шукати всюди потрібну літературу і так
дале і так дале то індільдино так як той архімед раптом кричыт
Еврыко Хі были властикі моменты коли вы штось для себе відкрывали Вы
не задумали спро ци просто не знали і раптом што насправді были
кєд для вас підкрытя так ци было такы на початку отугы якій
розпічено вціти ся в аспірантури то была од нас задумка написати кандидатску
дисертацию Два рокы я писал текст Але потім коли в середні третю
руку навцяня Я потрапил на кілька архівных документів то мене все перевернулось
і текст было полністю змінен полністю Як сьогодні звучыт назва Вашой роботы
яку віл ся завершыти Переселеня Украінців з Польщы до східніх области УНС
У дві половині <unk> років Она в себе включає як придумовы самопереселеня
приціны самопереселеня до східніх области так і процес адаптациі процес влаштуваня переселенців
на териториі східніх области На жаль надале цім <unk> рік документы не
зберегли ся А было просто ім неприділили увагы Приселенцям вни вже з
<unk> р вважали ся якы ну за загальна звыча так і же
до них нихто не приділил увагы лише поєдинокы документы комустам відшкодовували майну
лишыну в Польсі ци одинічні документы Вы так самоли самыма пересылянцями вкладі
досліджыня ты більше ци была праця в архівах і бібліотеках більше ци
была праца в архівах і бібліотеках Але також долучі окрем мене тут
займают ся Люди цілю справют є уж на істория єці записы якы
авдиюзаписы так і друкувані записы переселенців тутугіньского району ци і переможный Карлалібных
та Новойдарску району ци Труды вер Дєніжникове переможны так само переселенців з
вільхово істанично луганьску району переселенців місто луганьскы переселенців білоруску району переселенців з
якыма є позниму ся в украіньскому Товаристві Лемківщына по інчых областях якій
были направлені самі або зо своіма батьками на схід Украіны а потім
вертали ся звідти і на разі мешкают на териториі західньой Украіны міста
Кієві та інчых области Щестливо підбудет ся захід Вашой дисертациі Што будете
робити дає Ну в плянах зробити моноґрафію але додати до луганьской Харківской
Туденицкой области додати інформацию про розселеня та влаштуваня переселенців у Сумскій Полтавскій
та Кєроградскій облеск тым паці што Полтавскій Архів я також мал нагоду
попрацувати там і знесом ся з тым документів я вже маю буд
ласка вызнаєте інчых людей якы тут займают цію тему Самы цію тему
тількі цію темы На сході Як я знаю нихто більше не занимає
ся Ця тема досліджувала ся і можливо досліджує ся в контексті сільскогосударскых
переселен на Донбас Комсумольскых та і інчых переселинь на Донбас досліджу інколи
досліджуют ся як етноґрафічна темы топтоциі пісні ци і нарудні струі ну
досліджуют ся в контексті провединя фестівалю з тишками Лемківщыны Ватра в цілі
Перемуж Мутугіньску реґіону Дякую і я Вам дякую я Вам можу тіж
побажати што бы ні бы дуже хотіли сы щебы тащо робити ви
щыбы ци долучыли си до праци інчых богатьох істориків якы вывчают історию
Лемків досліджуют історию Лемків ну всіх інчых чыстинок лемківского світу це бы
мі єдны Хотіли се тому што я думаю што бы всім про
нас похворит Дякую дуже было приємно з вами спілкладцем мені тото Дмитро
Байкєніч ма свою мрію барз хоче видіти Лемковину Кусе іщы не мал
можливости поіхати на землю своіх дідів а тепер хоче Тиж хотіл бы
працувати і в архівах Польщы бо на разі глядал документів лем в
архівах Украіны Я вірю же млія Дметра скоро буде зреалізувана А на
разі мушу ся пращати дале Будеме бесідувати тиж о Лемках на сході
Украіны А ліпше повісти не о Лемках а з самыма Лемками Думам
же тото буде вам цікаве Але то за тыжден А на разі
оставайте здравы З вами была Ан Кырпан До стрічы за тыжден Слухайте
сем <unk> процент лем Нескалькова а зо Станиславова Для вас будут глядати
ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент
а будете мати цілых <unk>