70% #2012 - 70% #43 Музей різбы (1 част), 08 XII 2012
•
Опис епізоду
Odcinek poświęcony jest domowemu muzeum łemkowskiej rzeźby i pisanek (podkasty.lem.fm). Rozmowa dotyczy drewnianych rzeźb, pisanek i innych przedmiotów zgromadzonych w tym muzeum.
Автоматычна транскрипция
Слухайте <unk> процент лем не Скракова а зо Станиславова Для вас будут
глядати ріжного цікавого ся леякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем
<unk> процент а будете мати цілых <unk> Ви том вас мили моі
слухаче при мікрофоні Анна Кырпан Повідают же журналіста так само як волка
ногы кормят кєд літат докола то дашто мож зімати а кєд сідит
в своій норі то не барз дуже найде цікавого А даякы гварят
же тепер не треба навіт піднимати ґудзицу з мякого фотеля і мож
нашытко грядати лем в інтернеті Но правдивы журналісты і гнескы ходят вандруют
літают і то не лем на кінофестівалів олімпіады ци конкурсы красы але
і тади де горят лісы заливат землю тсунамі ци Тырват війна Але
я не о тім Я лем хочу повісти же репортер подібний до
вука лем товды коли глядат даякой інформациі а кєд ю знайде то
припоминат інчых звірів наприк вівірку котра за літо припасла сой в дуплі
дуже вшыткого жебы тотым смакувати цілу зиму Так і в мене як
в той білиці єст на складаны ціли дупло оріхів грибів ягід Тепер
буду покус вытігати тоты зимовы запасы і з того робиты едициі То
без мого інформацийного дупля перше ліпше преці підлогу ту неєм О О
што думаме Єст оріг і ягода Так то будеме гнас капесідувати о
славній родині Зойвола о Терезі і Штефані Кыстяках То учытели Правды уж
тепер в поважнім віці то уж не выкладают Пані Тереза Кыстяк з
думу Русиник зо села Розстайне то ідеальна жена Зна не лем смачне
зрыхтувати але єй написала книжочку про лемківску кухню і описала як прирыхтувати
вшыткы стравы Зна лемківскы звыкы традициі влоны львівскы Лемкы захтіли зорґанізувати правдиве
лемківскы вісіля і сценарий до того ім написала пані Тереза Кыстяк вшыткы
знают пані Терезу яко єдну з найліпшых лемківскых писанкарок Мусиме повісти же
пані Тереза долгы рокы співат в хорі Лемковины привела до хвору свою
дівку і внуків зато будеме внеска слухати співанкы котры буде выконувати хвор
Лемковины да в тотім творі буде звучати і голос панія ґаца вызак
Яцьокля літя Ванда Не буде пляну за треба до <unk> Пан Штефан
Кыщяк зо села Болутянка а то уж дашто значыт Кєд дахто ся
вродил в селі Болутянка ци Вілька то певне мусіл прібувати різбити бо
то різбярскы села Пан Штефан тото не лем прібувал але досконалі ся
научыл різьбити і зробил правдивы шедевры з дерева а тыж зорґанізувал колиси
і інчых Лемків депортуваных в Украіну в Арті В тім гурті нашли
ся різбяре з болютянкы вількы і інчых сел вырізували з дерева палиці
тереликы тацы а тиж ріжных звірів птахів а люде радо купували тоты
мистецкы річы Родина Кыщаків мал дома маленькый музей в котрым зобраны тоты
шедевры з дерева і не лем творы ґазды але ріжных лемківскых різбярів
а тиж писанкы Добудме до того музею доокола ту вісят стоят лежат
шелеякы цікавы різьбы О кутыку експонуваны писанкы Ґаздыня радо мі вказує Зачынат
о писанках а пак оповідат покус покус ціле своє жытяме певне раз
мушу ся довідати Она тут завела писанкы а перше не было писано
Не было май Ага ні нє тамузею Музею не было Ні лем
різба як він каж має на увазі голові бысили бырзмода нармода гуцульскы
писанкы а мене ос тото розыслило то такы лемківскы писанкы І я
мусіла тото зробити жебы были теж на Выситі лемківскы писанкы А з
чого вырали зоры Я од мамы Я памятам я была маленька мама
писала і я памятам вшытко як мама писала той мами не взоры
Але Юзім потім там почала дашто придумувати трошко бой мі пою тота
не лемківска Тота нелемківска а власніла хтіла ся звідати з откам мамы
ЛЕМАсельскій повіт з село Розстайны Розпаля Крампт на село Ростайны внові мою
мусилих на роди Юлиян Тернонь а ваш тато тиш того села Тато
теж з того села мій тато был літом <unk> років в селі
Рустайна Вітом І писанкы я писала О то сеткы ваші тоты Отам
о тоты і тоты ніна о тоты дни моі писары дочка уже
наша Оля пише злата Оля же і внучка писе і правнучка буде
писати уже учала писати То коли то было уж горити же вызвали
молоду на лемківскы писанкы Я писанкы писала і ся як єм уцітилювала
тихо спокійно колежанкам давала учытелькам якым знала же мі можна ім дати
там підсунути писанкы та не то выбыли учытельком Я Працювала в <unk>
школі <unk> років а потім <unk> років учылищі Крую Сітяй Перуків цілим
украіньской мовы літературы Яє майстер майстер декоративно прикладного мистецтва маів посвідчіня бо
ся при радяньскій ряді році була перш Была выстолка у Львові і
я дала писанкє там вышу кє дала бы є люблю і мені
тоді присвоіли званя народный майстер декоративно <unk>eм же ті писанкы почала выставляти
коло церкви нашой лемківской свівченківской Як будували церкву будували я вже просила
ксьонз за нашого жебы він оголосил жебы давали писанкы на выстовку але
першый рік никого не было то яті выставляла другій рік віздала єдна
жінка такы до цікаво подібне як о тото три гы А на
третій вже якій рік там была Мария Ян Коже написала Дуже гарній
з дітьми і мы я вес час почало выставляти писенкы а потім
моі писанкы і в Новатру выставляли ся і в Кыі выставляли ся
дванкі ні бы мы Лемковина єздила выставляли ся то Амери І потім
є написала статю про писанку про лемківску писанку нашы слово єдавій скумові
в журналі Лемківщына і всядиль Вашы писанкы енциклопедиі всядиль є сядиль Вашы
писанкы де не посмотріл сядит пише же то вашы авзорция моя мама
як писала моя мама Щєдома бы іщы она так мала значы до
того хыст бо лина там жінка могла так написати то до неєй
дівчата приходили Нашко напиште мі писанку бы ту хлопцям треба подархувати або
коли церкви треба мати найкращы писанкы на нашко напиште мі писанку Но
але правда же колисы то кажда жінка мало як кысы да народномайстрині
абсолютно кажда мож і хыжы мали писати але писала так як могла
Та і были гіх Но были тіж майстрийні мета были были такы
Але кажда писала і писала дуже Мала кажда написати Велику мтницу десра
та мусі обыдя до пятдесят было і хотіл в кушыку тоту несли
коло церкви святили кождий зазерал деякому кушыку найкраще потім священнику давал На
свинтер носили ті писенкы Вы знате може як форбували бо тоты пофарбуваны
так быти перішньому Ні нія не так фарба а перше форбували ци
найбільше ту цибулю Мама моя зає ся цибулю а леж ся фарбували
З листям вільхы розправляли були тес теж теж такы коричнивы навид зы
проросткы зерна такы натуральны Як варили то варили варили А потім было
такє што папіря о такє были як грей папір то булка бі
така бібулька єй є знайма розмочували тобі бульку і взімали кодорі різні
І вже навіт писали бы то было єден колір наприкат колір цибулі
то был єден а мама і спочали комбінувати інчы такы кольоры тоє
было <unk> яйце мало <unk> а потім ентраментови Юлетовий деволівцем де жы
а явным мож на розпусти розпущали і кляли яйси і будів і
люди мама робили різны кульоры Ваша мама уж была така майстрейня же
тым ся більше інтересувала і любили Ну не любила тото надже мала
Напевне же были люди котры першый раз виділи лемківскы писанкы власні вашы
і як реаґували Ци Было ім тото цікаве цікаво дуже цікаве і
тепер нає цікало бытує натуральна лемківска писанка Ото є мами написанка де
мало быти о ци єсоничко мало быти є сонцы хто люде цікавлят
ся тым чым характерна лемківска писенка Ну о характерна такым о такя
ото теж лемківска писенка теас характерна о то такы нібы лапочкы є
дальше обовыскувакіс такы метеликы моє леє єгулька а тото напрка той лап
А тоты звіздочкы Есонсы сонка голузкы колоскы Єдес колоскы тото просто прекрасне
Можна повісти же тепер в Украіні маме такє одроджыня лемківскых писанок бора
деси років може <unk> тому то не было ани бесіды о якых
си писанках Анда то было заборонено тому тайно было скрыто Такты не
можна было выгворити же своім учітелькам котрых вы добрі знали то могли
дати дати так потиху Ей а ей его пунктє было покыль моя
мама жыла і няню моі жыли то мы єздили на Осены Великдин
до них на свято А як мамо вже не стало а мы
не могли быти жебы мы не єли свячены то я писала писанкы
і де жінка виду така сулідна жінка старша виджю ся така довірлива
я беру писанкы пару писанкы хіп хоче плакати воні пару писанок берл
і з нею іду і сяпчу Поміняйте мі Я маю писанку на
свячены яйце жебы сме зіли свячыни Я міняла ті Ті писанкы виділи
сте же дес дасти з церкви Сліз вас з церкви з ложыком
святила а мы не могли бы мы усідай до Нові драґер і
чловікы выкладаці політехнікы Я ошмирили без роботы а абсолютно І я єй
тихо шерчу і вына міній по тім Міняє свячены яйце і мы
тішыме ся жым Є мы свячени такы не могли Так просто мі
не могли терпіти до церкви тому сю най з мойой школы де
я працувала учыліка вес час Єдна друга по тых такы довірливы комуністы
і ціркували они Під церквами ся бы то і я то мы
того не могли зробити Я такым способом мы єли свячыни А выворите
же они поіхали бо юж не было тата і мамы А де
они жыли они жыли в Миколаєві а брат теж учытель Миколаю для
Львова Тарта Миколаі Они там пухова ні Могиля і брат был учытель
братова учытелька але мама як были і тато мы святкували бы там
были батькы тоты писанкы прекрасны і є уж виділа на ріжных тотых
фестівалях і всяків а то але тоє то є теж писенка то
є Ягілкы коло церкви танцює дівчата дівчата Хороводы Але місяц здає же
на Лемковині не было так дуже як ту Голичыні східній такых но
забав од церкви ни бы ся не было для най традиций ас
не было в нас Нас ды было тікій калятали коло церкви діти
потім діти бавили ся пиєсанками кєдали собі ті писанкы о тихы не
было нас гы коло церкви Алотикы гывкы нас ним на Лемківщыні в
нас Но дало поли напіла Дохлопцы єй ся подабал тыми ай ся
моі писенкы єщорічно навиі На выстовках в музеі і ты перше є
двадцет писовы ділась на фотоґрафіі монтеж Выносфим руси приіхал тут з Конґресу
Америкы бізнесмен но присідал в конґреси цікавыт ся ріжнистеством і там она
дала писенкы Ты йому найкраше сподобала списанка і мене просил ниму подарили
і він міку подяку все присылавшу мене навет за просит до Ня
тоді ласой одержала званя Майстер декоративного прикладного мистецтва бо нихто писанкы ся
не дал бы ся боя оддавати на выстивкы а я дала жела
Ці зрозуміли партиня тікали ся Америка Цо такы о такы треба Найголовній
ся теше мене дуже зібрала така якась туга і зліст за тым
што чоту маєт быти найкращы гуцульскы писанкы попід церкву же тоді были
лемківскых дней Ні мусит быти я почала писати писенку і так Ну
і зробили сте шедевры нераз виділам юж Вашы писанкы і мі бальс
ся подабали можу лем ся чудувати як то зроблене Тото робиме тото
нам мода на лемківскы писанкы так стала Топравда паті а не лемківскы
пісні Боже літа А тепер молодь она не хоче тото брати до
се Зного нашы діти занят тым є Оля співає зі мною в
хорі наш внук роман то ото хлопецут то і Юрку Роман грає
в оркєстрі на сопільці в Лемковині нашы діти внуків же гы тягнемо
тамто Бо мы мы такы ємы Зогляй мі глупого на торку струного
чку жебы м вицую Загля мі ґлупочку ма цілу го свиґеко А
я ти заплочу Ей як родамы Зограйте мі бузи зограйте мі богаси
най сой вид танцул ей злугів робичосы Ей жени вбійого ся маміонотового
любу Але вятого Ей ґазого ня боі свою траґедию родину яка в
нас была Мій тато я вам повіла же він был вітом был
пятнадцет років дома на Лемківщыні а як мы приіхали на звызы Сталіньского
област добропольскій рийонт село Бойківка Дальси поізни ішол стал поізд нас вывали
вшытко з ваґонів і і уж дальо шокрабка а там в сельові
села <unk> кілометрів там на Украіні і пішли хлопы глядати деси села
Зібы нас хтоси забрал бы ся з нам нихто не цікавил Приходят
на другій ден каже за нами приідут за отрыж Як приіхали тыма
гарбами тыма быками коровами за нами а мы приіхали з кінми коня
сме мали вівці зымали коровы сме мали дві коровы і три вівці
з деся і коня як нашы мамы жінкы почали аж качали ся
Де мы приіхали свят за нами быками приіхали Ну мы там были
рік і назад ідеме додому Ідеме додому і поіхали сме додому бо
же почали приізджати люде з нас мо села з Розстайн до тата
до Русиника Моє прізвисє Русиник ділочых бо тато был віто і мал
авторитет і все Русины ґідеме Русины ґідеме назад ідеме домів а за
Русины коміж почали як аґітатор аґітатор женґаітатор юж почали його там тотоло
І мы так тихо в ночы втікли і деси тато ся думовил
з тыми З провідниками поізда і нас на таку плятформу посадили і
мы так і втік же о таме сме втекли были і бы
татат забрали Доіхали сме піл року сме єхали туди ту до Львова
і словом опинили ся в селі такє під самом границьом Старосамбірскы рынціл
Сусідовиці А тепер был десь там свято Босусідовоцях Хрест І <unk>I тата
там знову почали орґанізувати з же коли госпой был <unk> рік <unk>
рік <unk> і тата знову обрали головою сільской Рады бы зізнали же
дома был кєрувал та і ту знову обрали Пришол тато до міл
і каже до мамо Оля мамо Олько та ня обрали Стефан та
хтід одтиль Іди до сестры назад до Донбас бы ти не был
тым ну то каже а та я так памятам бы так чую
як таты повіли та я буду добрі служыти то де буду назад
іх вертал ся втікал І тато был там головою Сільской Рады І
так я доґаздувал же його засудили як врага народа на <unk> років
Мій тато был <unk> років воркутиву судже посиділ десят років Але Хрущов
выпуст пришол до влады Хрущов і він выпустил Украінців з тюрмы Хрущов
говорят на Хрущов але Хрущов Украінці повені золотий памятник поставит Зате шін
выпустил іх з тюрмы Отіта Караша доля а мы тата як брали
посадили навіс під Карабіном І тат останнє слово памятам Дорогєнькы діточкы оставайте
здорови Яс Вам нич не передам лем ся в стіх Але щестливо
вернул вернул вернул на зате щастя рад ся вернул Іщы з нами
жыл девят років і похований тут кулолювала коло Миколайо мама там похований
Тато там похований брат Михайло буже помер ів брат Василь там є
мугили тут в Микола біля Миколає Вернул щестливо і яка доля наша
была а мы ся бы нас не вывезли в Сибір Мыховали мама
з нами в лісі ноцувала В лісі Тому ся кождый день вывозили
вывозил же нас вывезут же нас вели Але нас не вывозили тому
бы тато ся не был суджений Аж як його засудили аж тоді
нас мали вывести лже Коли нас той ноці нас мали вывести до
нас приходит стрипкы були тоді А той стрибко знал нас і знал
мого брата старшого колеґа він його был был в Німечцині старший мій
брат і приходит до нас Тікайте лас той ночы вывезут І мы
з того села втікли так жебы нас про нас нихто не знал
І мы коли дрговиця тут зупинили ся коло дровиця але там де
як мы были переселенці Лемкы ну переселенці нас называли ту Полякы нас
называли західнякы нас нашы місцевы люди называли Але мы тихо як мышкы
троє нас мы ся тікє вчыли є то мы то памятали што
нам ся тато казал чыти і Василь закінчыл Інститут і я закінчыла
Інститут і Михайло закінціл Торговый Інститут і мы такты і про нас
нихто не знал Я оціли ся в Бориславскє педучылищы Потім я закінчыла
Другобицкій Педінститут і нихто з того з коли жалю коли не знал
знали шыя сирота я не маю никого І така была наша страшна
тяжка доля вещастіка тів ротив вам было коли То ся стало <unk>
було мені <unk> рук Коли татак так так такия брат был думал
<unk> друй мол <unk> а Іван был жыти Оты мали іти мали
іти з нами мама а і мы єсти не мали шо мы
Я не знаю як з нами мама выжыла як знами мама могла
Я памятам як ім ся вшыла Брисловскому при дучылисті то єм пішла
додому до мамы на неділю і як єм ся вертала назад а
я была з початку на квартирі де в господинім жыла Бо я
свят гуртужытку але я не могла жыти в гуртужытку бо я ся
хотіла вчыти я мусіла ся вчыти бо я мусіла мати стипендию Я
бы не бо я бы не виж бы першу стипендию яку я
дістала то сму до наворку ту тато є послали Чызни і і
сухарі за мою першу стипендию І як я приізджала з дому тота
моя господиня пані каже што то вы маєте за маму што оно
вам нічого не даст Інчі дівцята ті місцеві якій зіли колодговича той
і вареників і голубці в і яєц і колбазім бы не давали
а ми мама ніч они дала бы она сама не мала ми
ніч они маль І я так памятаю я так сильно розплакала ся
і вызнає а я єй повірила бы она дуже была богомільно она
так сильно молила ся она єм нізде ся она була ходила дис
до грекокатоликів тілько о так тайно бо она лягала так хрестом і
молила ся Я спала з нейвына коло ліжком шырокє ліжкою на мени
коло себе кляла Івына єй потім то все розповіла А вына як
бідненька сама не мала а як я вже приходила з занять Старала
ся міні все дати бубаців мою дулю Де вы жыли в якым
селі коло другы Михайловиці Але в Михалецях были теж было нас по
моім сім родин Лемків бо там была мамина рідна сестра і мы
за тотам пішли І тоты Лемкы знали про нашу долю Сю тату
в Сибірі шымы то мы так то Але нихто мы там взяли
сіст років то моі батькы бо яже після гедя вчыла ся потім
ял же пішла учытелювати і нихто не повіл єм наш батько в
тюрмі І нихто не пула він не донюс і не доніс і
лем я зна як я після до церкви приішлам з Борислава як
ім ся вчыло пришлам і пішлам до церкви Тихо спокійно пішом до
церкви А не могла бы я страшно зо няньом за татом плакала
то єм сой там пришла на самый там коло престола і сильно
плакала Но цілу службу Божу плакала за бать Товды як забрала як
забрали в <unk> році Як забрали як ся тоді было в тым
глетів <unk> руці то сусідка потім пришла до мойой мамы і каже
Сусідко а што то такє што ваша дочка цілу службу плакала важ
люде тоты свиткували а потім як іх тато мали іх приіхати то
такы были плачта трикутникы знате якы были ви не знате ґде як
зраздат котры трикутникы листы то пуштарка чытала тоту листы і же тато
як мы мали прийти то лже написали листа то знову сусідка приходит
Думій мамы сусідко вы маєте чловіка І потім же тато мій приіх
хрущов хрущыл він стежет куди вужы в стальну танцювал перед ними дуже
богату то а пізнійшым інвідцю што він дуже багато злюбил выпустил выпустил
вінців з тюрмы і увыжено было в Ламщыны лаґіна він звертал ся
зо Сталина шуб не высиляти депортувати людей а принати хунсину і лемківщыну
а Сталин там дал што цюджы ондня з роботы Взі він успокійнат
ся він то він відсувона з єму то вповідала бо то жінка
была яка наша доля была о тато Казали мені зробити то ту
є робота моя як є на моій книжці то є кінец даліньской
імпериі Таты повіли Зроб што мам таку роботу же іх шлях трафил
ту народна села біоруского медведя Ту є на тій книжці што я
там написал Якоси то несправедливо же кєд дахто гварит о лемківскій культурі
то найперше о співанках принаймні о музычній культурі пакопоезиі Але Лемкы здібны
до вшыткого они не лем грают співают ци пишут вершы але здібны
до малярства графікы різбы Я бы м повіла же Лемкы тоты што
по пілнічнім боці Карпат більше ся надают рисувати різьбити а руснакы по
пілденнім ліпше одчувают кольоры вальоры кольорів більше ся надают до малярства І
на тото єст причына природа котру виділи докола Бо Лемко не жыл
колиси мега по лісах а был барз тісно звязаний з природом а
природа Лемковины кус ся ріжнит Пряшівщына Підкарпатска Русь полудньова теплійша част Карпат
ма більше сонця більше радістных фарб зато і в народных строях тыж
хоснуют більше кольорів а пісні простійшы і весельшы Пілнічны лемківскы краєвиды скромнійшы
не такы кольоровы більшы строгы зато в співанках в народній архітектурі в
строях ту так важний ритм учутя міры Меньше кольорів то мож наглядати
цікавшой композициі Думати як получыти творчо ріжны ритмы фактуры материялы лесні тото
видимы і в різбі майстрів з вількы і болутянкы Але наша бесіда
ся зачала не з того а з Емануіла Миська Долгы рокы він
уж тепер покійний был ректором львівской Академіі мистецтв В Миско был автором
ріжных знаных помників во Львові і не лем во Львові о нім
і о інчых здібных Лемках Штефан Кыщяк написал своі книжці Клоні лемківской
різьбы была майстерня ту італю майцю майстерню різбарску брат і тепер зарішыл
што лемківскы різбарі відходят вымерают за Лесуву Любицівку Сухорскій Андрий Тойосини злюбили
Шівценка Шыбін Різбар Ну і я але я вже не різблю більше
нема Різблю то было дуже цікаво або як вціли ся в академіі
бы знали ся Миско Лемку Но Я бы повіла же він той
границі Ми бойкы можно повісти же то пограниця юж але він ся
дуже тягнул до Лемків і він сибе вважал і батько його приходил
до нас до чловіка до нас дохати і вони тягнули ся до
Лемків Імануіл Петрович вважал себе Лемко Або він дуже любил такій побудовы
культуру співанкы Він познайомил ся здехівскымым братом змажу свою байку што они
в нас все сут гуляли розуміти зляску вагу рогу были путь равны
Ета інци відтаты дівчат гордо дівча Ловатым поєствой мояслой зо свило царадотель
Тойоґ Ясой зоспівал царас Бора єдно фердо єдно фердо Еполяциєдна сво церков
хор церков Отумайте ті всі портретых хто цікавил ся лемківскій урыхівскій Василь
якого яспровадил на тых зали розвиту лемківску різбувой Так тато де сякує
різбяньскій ансам Яту на порая Сило Болутянка і Вілька біля ґміны Рыман
світскій повіт то были найбільш такы художні різбарскі села А як со
стало ся В <unk> стве копія цаскы вурід Мозыла в ХХ столітя
Люде різбили Хлото о тото ота копія люйте ото копія празниче оту
вола сули гменє мручає Лемів за фурних Ярмых місяця літер і то
значыт то были такы села де якыкосы більше си тым занимали яку
у нас были два курорты рыманів з Дрі І моніздрій Рыману Здрійце
был кєрівник і властитель грап Поточкій і ту водниця графия Поточка вона
побачыла шлюде хлопці прекрасну різблят Пасут куль і су приносят своі речі
там на той кульорт в нас провадила майстрів лона тудє на тому
люмало туді ся графія Потоцка і створила таку шкільку люббальску шкільку што
ш Скількы вышло звількы трьох шыляш і Бенш аж болтянкы Шалайда і
пізнійше тві майстрыжы Почали культурно навчати різборів інструменты задальше і все было
цікаво для Для курорту ріжници і різба почала сильно розвивати ся в
нашым селі отумайте різбалі балотянка ту мій тато тато бляно я треба
значыт повісти же Кысчак Іван Кысяк Василь і Кысяк Зна туд є
робота тата робота яку він зробил Вона было в мудреалі в Канаді
на Высливци То є оця робота жебы ом показувал Кы з роктаку
рішля І тата робота як была перша социялізм реалізм з Ліци Бурасянку
ік <unk> рік то є моя робота То є робота Дуже я
хотіл шым на шур Два разы был імеці язровы падіня близку муру
є Верфурті в Берлини Тепер же яту зробил якому році тут Лепис
Та ту мій тату закопаному рік писа Туже ту помилка і <unk>
рік не цитату был представник лемківской різбы зємя Саноцка закопаному і президент
Польщы Іґна Мусцівскы підходит до того Мене з Ям Маленьку І я
дивил ся взял тогомайстер Шыця ка він там є хто балерину він
зробил хто робил а тенто з лем ся них ся учы в
Академіі ступных в Пініси його посадили бо інчы на рускых наголорил Сиділ
вваям о послал бы Любі ту был найсильнійшый різбаль Тут є Я
робил в Канив роботу бона є музею в Каниф Любіным Шымаком Ну
тут є а тут різбелісо лабілька ту майтер роботы Сухорского Ту найбільше
різба на більш был рисик Він ся бачыл тото робил розуміти а
ту його сини ту єудсівскій то же є сухорскій Василь Васі сухоцкій
Андрий той сухоцкій Андрий ту Зробил переселиня депортацийоны в Кывім Музеі То
є робота того штыцяка маму він зробил то є робота лих <unk>
року Тоє штысяка Михала його брата то є бенся олі павиця він
был прекрасный різбан і його палицю подарили карты розуміти а ту бенся
Василя Ту пише Іляш Михайло а ту бенч Григорі Но Іляш Михал
ту є та палицага альбеота Бенч Григорі ту єст Фзка Михайла то
є за хальберку з Сижыни ту є Бенча Василя Філіпа Вытянка І
Вілька Різбарі дужы были звідні бы были два курорты і они з
Лемни вони пасли курорвы і так дальше і прозвали своі дикыгарні реці
Але та грабіна орґанізувала ту шкільку в <unk> році за два рокы
Фльамайстрів і хлопців же мали інструменты Різба в болцянци розвивала така орнаментальна
різба отут є різба моя Кищека Івана Кищека Василя Красівского і Урисика
Долиньского Болтянці робили ориґантально таку пустку різбу Ни тато також різби але
робили різбу таку як Бачыли на нонкышній тоту выгоры Декыслины і чагля
Гі таку різбу робили пізнійше на війці теж робили різбовыні серны медведя
і чаґдальше В <unk> році нас выгнали депортували На болтянці кот В
каждій хаті різьби та як на гуцульці рід і т Коли мы
ту приіхали пересылили насело Лучыцьку Ту є біля бежаньскій район Там переселили
всі тых в <unk> році Коли пришла до нас Комісия переселенця почали
нас сме єхали нихто не хотіл поіхати Але не бо я вчыл
ся в Крениці Он мудрый по Полякы люмал мудрый і Орисика Івана
якій вчыл ся по збрадах і Шалайду хотіли выти Мы зразом мусіли
втікти Я там приіхали мы до Відьополя єхали мы два місяці Боже
та як Тереза розказува плач і так дальше Але стрина моя тижци
тяжка теж пришла і з коровою понад ній стер пришла аж до
дому до Балутянкы Через границю ту ніч Пуляка а пришла пришла спалили
іх хату Я написал листа Я я не зрозуміла значыт як то
было Вы мусіли тікати вас кілько ропців мусіли тікати то коли то
было было в <unk> році <unk> році <unk> хтіли вас імати бо
Полякы пришли довед такых люди якы вчылите бо в музийскы різници Но
так але вчыли ся то єдны але другы Вы дашто може аґітували
ци штоси робили ци просто ся вчыли Нє ны мы гайздували жебы
не єхати ся жебы різну різну ся не лишати Як так Лишати
рідны горы рідны такы розуміти прекрасны місця де є тото єхати дегде
нело а то была агітация Але Нас переслідували а Полякы были звязаны
з руском і єм мусіли скоріше выіхати Я тото ви написал выства
І выіхали як скоріше З них <unk> році в січным місяці Ціле
село Ні не ціле се а ціле село бы іхало аж в
Липні Я тотовы написали сам не гідти нигде на Украіну бо тут
люде дуже добрі але ніцю не мают крім сємочків Вы скорий были
в Украіні яку не значыт вы перше при там было пару родин
поіхал о такых нібы бідняків Бы там горили на Украіні прекрасно прекрасно
прекрасно ам а я мусіл єхати боляк мене переслідували його Рысика і
так дальше Але я написал за тотове лице не ідте Дальше як
Карнопольсклобы приіхли по туторы по туторы три тыжні сідили там а потім
перестулили ся до гутиску і підгаєц Гутиско заполнило самы різбарі самы різбарину
і <unk> беранит сю біда Я поступил в <unk> році во університет
у Львів І думаю Гуцули вже зробили ствальну розуміти ціли кількы мата
хвалят ся хвалят ся а мы такы майстриі так вальше і я
гутиску орґанізуйку гос я <unk> хлопців орґанізувал з Гутицка Ульгу Я у
Львовина на вулици Кусцюшка был такій артилійный леси Украінкы там высілка была
Заходжу до того директор Андрюк кажу мыє приселен ті мыі різбарі різбаліл
ме такій прекрасным Принесіт покажі своі роботы я приню свою роботу брата
тата вшо і пільнійше беру здвутит десятьох хлопців Кож дістає документ працює
надником і всо але Ятут бу в університеті з студентум приходит панок
вырозут же прерасну діти вас лучыт ся такых тис єст Вызовіте його
Він бы мене пошли куди На Зижыньску Оу на Зиньску А што
такоє Вы протів колходжу Мен посадили розуміти але по дорозі бо очий
вости мій трульний брат чловік Марусі байку побачів шмене ведут і Він
был знакомил з тым директором Палькном кы был директор музею розуміте де
то был колеґа Стефаника і позвонили Стефану позволил до Кыєва а в
Кыів очолювал різбу Мищецтво західній Украіны Црідниченко євреі Прикрасний євреі і в
кломі різбую і вышылкуючы вшымі занимал ся він подзвонил на На Надзіржыньску
начальник Кб Іскуство в Западной Укриди ни такой же самой значынє як
і кохозы бо не мене выпустили Яту діщу впроваджу до Любова Василя
Красовского Дальше у Львові Різди был майчык Різбыс впровачыл іздворит ся во
Львові центрі Лемків Треба творити розумиты і мытленів спілкых у Ложту свою
выйшли тоді з того артілю як очылю <unk>Ì Но і шо Дальше
мы заповім всі музеі выступаєм розуміюты по псіх музеях Украіны за кордоном
нестресыває ся але ся ци мало ріжба Треба створити спіль Лемкы співают
Треба створити хор находим байку лапы жен ся з Морускы байку <unk>
пісня лемківска Гуде по Украіні гуде і за курлоном Дальше створим хору
Лемковина о Терезаниві те яжені ся з Лемкыну Ясні сказал Жыд ся
тілько з Линкынями Не чекав моя традиция І власти вже лис ся
з Лункыну і я Чловік такій Ной мы створили цент За ней
пішло пніс Іоан Франківскій такый Перчей знали сте його новінальний шалховник Явы
не знала простой язы Знам хто але я го не знала А
словник мам Но він коли побачыл што нулююч і створили закій лемківскій
центр тоді всі різбыш з Чеху Лесів Украінкы перешли в художный фунд
там пришол я з Правы і пришол Сухорскій но ефікаво было з
них За нами высікали с такі художникы як батіг якы сяйка отуль
майте портрет в ці грізбарі розуміти такы <unk> амбітскій якы створили в
супільниках братдва браты анґлівскы тухіскій Іван ты Стрицек Федя то є сухольскій
онуф якого било машына то є Стек Іван <unk> Рускы ся До
нас приставало ту сухольскій Андрий той што його сины побудували паненку то
мій брат ту мій фиґє ото зробило то Ісуса Христа Барилеф ту
є фриґратує Ляж Іван ту є улыхівской полова селя олдышівского тато сяйка
голова спілкы художників йому вдало ся коли пришли Рускы він добрі подумал
під пішол на схід з нима в пізніси коли пришол його поставляло
головою спілкы Він дуже підтримал уклину і мистецтво ту є мій тато
той гриф бенч олі бенчы тато якій зробил копію його полиці подарили
кажду о той панків той директу пан Тан є зникли І тут
цьяк не олисит щыт Стефаном што написано Фото лемківскых різбрів <unk> році
То єст дуже ціннах ся а ту є моя книжка я вам
подарю Я про субоцию іскутю <unk> років А потім ниску каже то
Стефанка ходит до нас і Я туж на аґлийскы мовы я сут
на анґлийску мову Каже сухурску Сини ту песух великій художник Лемко В
Польщы теж уж не жыєм Не жы Нил Устю Рускым якы памятник
так дальше той роботы Той Василь Одрихівскій робит скрибляка гуцула велику Лізбарай
она є твою Васильовского люботы він мене ты выліпилу там яку золотило
Дальше Тви звысте твою векса олтаного але не тамівали ся То його
робота ямінів як висю з тюрмиты зробил ся Три роботы Я му
посыла дізгіль бен ся гри ся палиця але Ту є його ото
оцяка любота дріс Ето народна інпетиву ліхбар То робота касетка на касетці
верх Свиток черефі дріс як то прекрасне як то немічне В местері
шептицкого ту реплякай милю о так то нам його ченит же Шыптицкій
умерці подерил різберанкы ситає варштатс майстер шептицького і студиі Я думу тримаю
Шептицкого а рамо любил чарнополя Венць Василь же помер прекрасний різбаль гу
то тут в мене є <unk> різбалів а робіт іх по понад
девяносто Я то злюбил тому Віт Мерай різбалі На тім наразі зробиме
перерву на тыжден милы слухаче і товды зас підеме до Львова до
Музею Лемківской Різбы і Писанок Терезы і Штефана Кыстяків а на разі
будеме ся пращати дякую родині Кыстяків же так щыро ня приняли Івы
дорогы слухаче же были з нами до стрічы за тыжден Оставайте траве
Слухайте <unk> процент лем нас Кракова а зо Станиславова Для вас будут
глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте <unk> процент
а будете мати цілых <unk>