70% #2013 - 70% #51 Іван Красовскій (1 част), 02 II 2013
Еп. 2013

70% #2013 - 70% #51 Іван Красовскій (1 част), 02 II 2013

Опис епізоду

To rozmowa z Iwanem Krasowskim, znanym badaczem historii i kultury Łemków, który opowiada o swoim życiu i drodze naukowej. W odcinku pojawiają się jego dzieciństwo, deportacja rodziny, studia i praca w muzeach we Lwowie oraz wieloletnie badania nad Łemkowszczyzną i jej dziedzictwem.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте це процент лем не з Кракова а зо Станиславова Для вас
будут глядати ріжного цікавого ся леякого Анна Кырпан і Наталя Асатурян Слухайте
сет процент а будете мати цілых <unk> Видам вас мили моі слухаче
при мікрофоні Анна Кырпан низко будеме бесідувати з найбільше знаным в Украіні
вченым котрий провадил досліджыня істориі і культуры Лемків з Іваном Красовскым Може
вымати його книжкы може чытали дашто з того што долгы рокы писал
о Лемках Іван Красовскій в ґазеті Наше слово на лемківскій сторінці Народил
ся лемківскій вчений в <unk> році сидіт дошно недалеко Рымова а тепер
жыє во Львові Власні в його львівскым мешканю проводиме тоту бесіду Од
малой дітины Маня ся вшыткым цікавил любил чытати а навет писал вершы
і барз добрі ся учыл в достняньскій школі і хотіл далі ся
учыти Зато скоро уж пішол до школы до Рымова а пак аж
до Крениці учытельску семінарию Вшыткы знаме што было далей депортация Родину Красовскых
завезли до Торнопільской Области де они замешкали в селі Мала Пловуча Треба
было зачынати вшытко з самого початку звыкати в новых умовах Іван пішол
до місточка Тыребовля де в культурно освітнім технікумі ся вывчыл на бібліотекаря
Далей дост дивны Іван Красовскій вступил до львівской Школы міліциі а уж
потім до Львівского Університету на Історичный Факультет Диплом роботу написал о збірництві
на Лемковині ХХ столітю Вліял написати і дисертацию на тему материяльно культуры
Лемківщыны властиві написал тоту наукову працу Але ся не повело тото оборонити
Ціле жытя досліджувал історию і культуру Лемків Рубил в історичній музею во
Львові а пак долгы рокы во львівскым Скансені Довласні отім зараз будеме
бесідувати з Іваном Красовскым Правда не лем отім был в тотій бесіді
мы скакали од єдного до другого ци як то повідала колиси моя
учытелька од Баха до Файербаха В нашым припадку од князя Володимира до
Тарновича од Пряшова до Львова од закарпатскых Лемків до Білорусів зато пан
Іван повіл же хотіл бы іщы раз ся стріти жебы зробити кєс
нормальне інтервю жебы вшытко ішло по порядку То скоро мы зробиме для
Вас тото нормальне а на разі слухайте ненормальне Думам сой же тиж
буде Вам цікаве Жаль же не взяла м зо собом ани палюнкы
ани вина коли ішла до пана Івана бо може товды бы ся
повело го просити бесідувати по лемківскы но а такєм на сухо нагваряла
просила але ові же буде родити по украіньскы А жебы сте знали
же то прайці найстарш і найсловнійший лемківскій дієц в Украіні До кому
можут ся подабати ци не подабати його погляды але вшыткы признай же
Красовскій дуже зробил для Лемків Хоц му ся сполнило <unk> робит дашто
і гнеск Найприкрійше же уж од <unk> р видит так злі же
не годен свобідні чытати і писати як перше Ци Книгу бібліотекы не
можу выкористовувати ним не можу пресувати Але все одно роблю материял до
ХХ літя церкви буде книжка выходити ме зрубил більшу половину Ну і
цей слувнич енциклопедичні жены не помагаю не можу трохи і му помагаю
дал материяли ті якій я зібрал два серед років є зберал Но
дайс што зроблю першо А тепер слухайте нашу бесіду Буде найбільше інтересуіня
тот час коли вы зачали робити в музею Скансені Музей Архітектуры і
побуду і коли вы зачали там робити перше выбыли в історичнім музею
і пришли выкансен Як ся так стало же вы захотіли з того
музею прийти в Скалтун ци просто было цікаве же цалком новий музей
зорґанізували Як то было В історичным музеі мене примал директор Гошку І
коли я рішол з історичных музею той же Гошку Был директор етноґрафічны
музею І він мині представил пшы робим новий музей головным ціном треба
зробити лемківску зону цьому музеі а мы не маєм жодного специялісты по
лемківщыні Він так м не внушыл што выяна браго великой охоты створити
цю лемківску зону При тому той же сам цяс є трошкы так
посварил ся але так так трошкі непорозумліня нас зышли з директором Історичным
Музею букули просыла ся жывагу то мы з нею добре так мы
жыли а по тому пришол Новак героі Радянску Союзу іому дили кулишніх
крестівника гебе І не з ним досит так не до свархы не
доходил але але цюве цюве якусь таку трохы холодок один до одного
і все мі приспішыло надало більше охоты тым більше што директор його
школ каже Явас беру не просто назону а звідуцім цього всього музею
ту іше гышно не было його офіцийну музею Сканцину Народной Архітектуры а
был відділ етноґрафічну музею і я цим відділом кєрувал В <unk> по
<unk> рік <unk> році Затвердили музей боя за багато єзил будувал багато
ме збудували затвердили і це навіт навіт нихто не сумнівал ся в
тому што директор музею будуя Але указало што він нічого не вийду
бо я не пархійний і в партю не зберают выступат І се
і навіт з заступником директора теф об кум не погодил ся Тым
більше голубку мі є мал такых противників Куваль і Маланцюкы так о
коваль сильно залі трахтувал як буржуазный украіньскій нацийоналіз Маланцюк теж Маланцюк міні
запропувал один раз Вы пишыте дисертацию про Лемків Не пишіт про Лемків
а напишіть реферат Проти Шыптицкого на <unk> стрін Я відмовил ся кажу
я не буду воювати з такою великой людины вшыткых схінуту шо є
он пораджу ты Ябую ся шту Вам не вдаст ся і Лемків
захыстий так я не захыстил знас і ци Непорозумліня такій трохі оце
за нацийонализм за украіньскы блязынаселізм тото а цей такій был герой дуже
Новак і це приспішыло му є бажаня перейти Я перешол завізычым віділом
а по тому директор мне же не затвердят выступну тест і тіж
вимні За відці науковым відю створили тихій науково дослідницкій віділь науковый віділ
і яцим віділ до кінця аж до пенси до <unk> року якєрувал
ним і будувал музей то головным ціном Підбір експонатів і оцінка опресуваня
науковых ся належало нині Як же здавал честу роботу в будівельній бригаді
на перевози Вейбудувал Хоц выж вшыткы знате што то єст Скансен В
Украіні то ся зове Музей Просто Неба а тиж Музей Народной Архітектуры
то Побуду о цілім світі скансен То хоц вы вшытко о тім
знате але хотіла бы м ту іщы дашто повісти власні о тотім
першым скансені з якого вшытко ся зацяло Дал ідею зорґанізувати такый музей
швайцарскій вчений Карл фон Вонштедтен іщы в <unk> році і тот музей
мал постати в місті Копенгаґен Але ся не повело Першый раз спрібували
зробити дашто подібне в місті Осло Перенесли тади в <unk> р кілька
хыж Но то іщы не был етноґрафічный музей <unk>em <unk> в днешнім
розуміню Правдивый такый Музей постал лем товды як добі притиснуло і уж
не можна было ся отягати при кінци ХХ столітя Товды уж вшыткых
виділи як скоро зыкат традицийна народна культура і спосіб жытя На місци
традицийных хыж ци храмів выростают модерны будовы тратит ся фольклор заникают давны
народне ремесло Вмерат цілий світ в якым жыли долгы цілы поколіня Промыслова
революция зміняла не лем економічну ци політычну ситуацию в державі не лем
краєвиды міст ци сел але і душу чловека Чысленны зарібковы еміґрациі вырывают
товды люди зо свого середовиска в містах на фабрыках шахтах іх уніфікуют
Вшыткы люде уж як бы єднакы люде з ріжных реґіонів ріжных краів
Таку смутну ситуацию найліпше розуміла патріотична еліта каждого народа інтеліґенция священникы учытеле
Єден з швецкых учытелів філолоґ барз Мудрий чловек котрий зберал ріжны давны
річы ся цікавил народном архітектуром культуром фольклором виділ же мусит дашто робити
покай іщы годен покай іщы не вшытко пропало Ту был Артур Газеліус
котрый ся вродил в <unk> році вмер <unk> Наберал величезну колекцию експонатів
з ріжных реґіонів Швециі і зорґанізувал як найліпший на тот час етноґрафічний
музей І тот музей істнує в Стокгольмі доднес і ся зове Музей
Пілнічных Краів Але посмотріл на чысленны експонаты в шафах за шклом уногарде
але мертве бо кажде вырване зо свого світа свого середовиска товды газелів
зачынат робити новий жывый Музей на Острові Юргордан Гнеска Острів Юргордан то
част міста Стокгольма Коли сту раду полювали шведскы королі пак поставили на
горі невеликій замок по швецкы то ся зове канс жебы молоды принци
ту ся вчыли воювати Од того слова з канс Ціле місце ся
звало Скансен Власні тот кавалец землі купил Артур Гаселюз в <unk> році
для твого нового музею Пак музей новый музей якого іщы ниґде не
было будут называти Скансен З самого початку пан Артур дал розказ привести
землю з ріжных реґіонів Швециі і насыпати в одповідным місці цілий острів
поділил на части етноґрафічны реґіоны Пак пришол час посадити ісіяти в каждой
части музею котра представлят част Швециі лем тото Што росне в тотым
конкретным реґіоні Флора єст і фауна ма быти Віринец привезли дикых звірів
а в кажду загороду коня корову свиню куры і так далей З
каждого реґіону приіхала ту хыжа а тиж стайня ци інчы прибудовы А
найважнійше же газлівс провадил ту люди Они ся згодили переіхати каждий зо
свого села тот музей і в музейных хыжах провадити такє саме жытя
як домы лем єдна ріжниця Іх обовязком было оповідати вшыткым хто пришол
до музею о своім жытю выясняти вказувати што роблят днескы і як
бесідували такым діалектом якым горили в своім селі гелаґельно Ой ой Михальнойгоґен
Йо Михальной гоґен Юргонті сум сполько лімоґен ой ой сум сполько лімоґен
Йо сум сполько лімоґен ІІІ Ойсом <unk>o<unk>e Йосом <unk>o<unk>e Юфу Яґулі <unk>
бонского етноґрафічного музею было направду гніяльно бо мали сме ту вшытку в
цілости а не лем самы кавальці Скоро великы і маленькы скансены выросли
по цілій Европі і всядит по світі Найбільше іх єст в скандинавскых
краінах і певны в Японіі Нераз і вы певны ходили по скансанах
од хыжы до хыжы в Бордийові Старій Любовні Свиднику а може в
Сяновку ци Зындранові вшыткы скансены подібны але не вшыткы функцийонуют так як
тото зорґанізувал Артор Газелівс Барз бы м хотіло жебы якыйси лемківскій Газелівст
створил направду лемківскій скансин жебы там стояли хыжы ріжных части Лемковины а
доокола росло тото што маснути в каждым реґіоні І жебы в каждой
хыжы доправды жыли Лемкы і пряли і ткали і лемківскы гідло рыхтували
і робили ґонты і бочкы і вязали кычкы і друтували гурці і
писали писанкы і співали і жартували і оповідали ріжны леґєнды іж бы
в каждой хыжы ся бесідувало так як ся бесідує в конкретнім реґіоні
Лемковины До Лемків такий жывий Музій был бы барз важным бо депортация
фактичні знищыла цілий лемківскій світ і маме днес лем ковальцікы Зато припомнуло
м же перший Музей Скансен был створений яко жывый динамічний музей ту
вшытко ма быти жывым і правдивым лем товды чловек котрый гыл приде
усвідомит вприйме зрозуміє полюбит буде шанувати і цінити своє А коли стоят
смутны выстуджаны хыжы і нищ ся не діє пальцу не горит оген
нит ся не рушат то неє правдивый сконсан Было мы в ріжных
великых і маленькых скансанах в Украіні Певны гірший і направду мертвий і
неприпильнуваний як дітина котру не люблят єст <unk> кілометрів од Іванофранківска де
ямешкам в селі Крылос шкода жаль Найбільший величезний Фансен де мож находити
цілий ден де представлена ціло Украіны єст в Кыйові а вшыткы інчы
меньшы ци цалком маленькы Подобал мі ся булиньскій скансен в селі Рукыні
Кулолюцко Лем єдно мі ся не сподабало же там як пала з
клоня то юж тот скансин ниґде не забуду Цікавы скансены сут в
Чернівцях Ужгороді Ясна Річ во Львові Мы юж оповідали кус у львівскім
скансені в едициі о ХХлітю лемківской церкви Володимира і Ульгы то слухали
сте Музей представлят західны реґіоны Украіны єст ту і лемківскы зоны де
сут хыжы закарпатскых Лемків і тота церков святых Володимира і Ольгы В
єдній з хыж зорґанізувано Маленькый Музей Лемківской Культуры То тиж цікава тема
яка то цікава річкансен то місце де бы міг ся як бы
час спинити і де можна было видіти цілу материяльну культуру народы ґруп
етноґрафічных цілости тоты пізнати цілости ци і представити як тото было Перший
з танцом то там і жыли люде тот першый на і перші
то там і жыли люде доправды і мали своі кысы загору адию
той а то юж більше тепер літку єст там же в танцені
жыют переважні то люде роблят там і сідят там по тотых хыжах
Але Скансен значыт Скансен місце де можна указати буйківску хыжу гуцульску хыжу
млин нысло Але сут было там і промыслови обєкты і цикарня і
церква і реліґіні школа і узня наприклад дві селянскы седибы Але видите
яка єст річ гуцули як бы іщы сут лам модерны гуцули Бойкы
теж сут і сут бойківскы хыжы од Лемками на так добрі Бо
в Украіні маме лем тотых закарпатскых мамы Лемків і то іщы дуже
єст авторів же гладят же то не Лемкы то сут ріжны думы
прото не Лемкы але шувен Лемакі бу так з лусялу сусіды Лешакі
а то Лемакыі назвати Лешакі і Лемкы якой уже протизвучне было І
такі залишыл лишы Лешаківы Шакєвы Шакєну але то культура абсолютно лемківскє ято
вівця і одяг і будівництво материяльну культуру і звычаі тото соты ясну
Них є трошкы відмінну стіле то не має дивути бы мы были
сусіды Поляків і Словаків а в ни Мадярів та Анґлизку і Мадяриі
і Румуниі нех є св деякі особливы силе то ословенкы ту Лемкы
то дійсны Не вшыткы авторы мож повісти же наприклад На Закарпатю в
перечыньскым великоберезняньскым реґіоні же тотам жыют Лемкы не лем Лемкы але же
там переважні жыют Лемкы ріжну гварят але ну не вшыткы як бы
то признают Вы нарисували тоту мапу і вказали вшытку де Лемкы жыют
Зато вас уж імнуют жывый імператор Лемковины ци цісар то я у
цісаря сіджю на авдию то я мал дуже великого приятеля на Словачыні
Лемка з лемківскы походжыня Мацинскій Іван поет арний великій поет Він был
головою спількы писменників Словацін украіньскых овідів Багато мы з ним спілприсували він
помагал ме ні материялами помаг ме дуже дуже з ним гарну Один
раз я приіхал до нього до Пряшева а він там проводил нараду
Лис чловік може пятнадцет в нього было писменників А я одкрываю двері
заглядаю він мене побаціл Ану станьте с імператор до нас іх лемківщы
не Я захожу ім єдину кажу при сім тут всього так таквы
ци се штось поганы тишо а він смерци каже Мы тілько шорядали
ваші ці карты шви опубликували в народній творчості етноґрафіі Кыів ну вы
так щедро додали земелю Лемкам від верховинців від Лешыків трохи відібрали додали
Я кажу я ходил по селах де сусільно казали лем то я
його туди реєструвал думся і так вышол мене Ну мы не маєм
ніцього проти не абсолютно до вас лицензиі не маєм але так добродушно
мыважны звали імператором за тешу і так сирайте тоту державу велику лемківску
закарпатс Жубины Я приіхал был Ловата і розказал колеґам і так пішло
імператор імператорківскіни Але померсий мациньскій він хворий был кілька років мы з
ним дружыли по тому він помер з чого можна пізнати же жыют
Лемкы ци не Лемкы Но добрі Лем гварят але доколи так ся
трафляло же Лемко і не гварил Лем якы такы найважнійшы річы же
можна пізнати же кім ци кым місце компатні жыют власні Лемкы Што
такє найважнійше же як бы Лемка видно за дем іхні характер был
не дуже дружелюбні такій справедливій дуже гадно відносили до цых люде якым
треба было допомогти до жебрыків і ты дальше дуже Дусиганів до євреів
селі з Поляками мали деколи з суперецкі а з Лемками не было
такы такій дуже до згоды охоці Ну і сама материяльна культура іщы
Повідте о нотурі од яка то гварит лемківска натура то як Бо
гварит ріжных гварит же Лемко консервативний гварит же упертий Як бы вы
повіли якій Лемко Ні то веде тот тот багато богато є признаків
якій складают натуру Лемків них і Лемків Однакові были были єй і
такійше сердили з більше вылименцє но в цілому в цілому на полі
загальному то Лемкы дуже трудолюбиві дуже повільні в рішынях своіх подумай є
подумай зважыт яр там дуже згідні на компромісы О хоц декули за
якусь межу посварили ся було але вы дуже швидко мирили ся не
гнівали долго ніколи любов до своіх традиций в них теж была дуже
така глибока може не так як высулила але але біль спокійна така
любова Можливо навіт декули можна сказати глупше глибше як і в Гусуві
у них тыкалы скачы під одного понятя до другу від низу горит
ріжні авторы пишут же Лемкы консервативны і нераз тото в літературі видиме
ж Лемкы консервативны ци ток направду ци ток в лозе так выгля
Нє я м як не сказал же о не консервативнійшы Ішли до
Америкы і там сыпували любнє Беззвычайні в фабрика і о неє Памятаюшу
як нас кермош рубили в селі то з другых сіл приходят О
І там має родину і там і там має в селі родину
Но а тут хоче це шуб до нас пришол то навіт навіт
тато окаже ти іди попросивого буйка нашого хай тобі покаже капелюх ти
хоче в капелюсі показати ся як веже дає просто попросий його якось
там покажте ваш капелюхід він тобі даст капелюх другу а ты бери
капелюх і тікай додому Тоді він мусит до нас прийти по капелюх
інакше може не прийти зовсіма таку же прийде до нас Но там
такі жарты жарты робили Зеленым посі ял зелене зышлы Зеленым посі ялс
зелене зышлы Котрем дівча люби ізза мене не епішло Котрем дівча люби
і за мене не епішло Фреі рецькы штырі про што сте ся
били треі редкыштырі про што сте ся габили про тебе фреере же
сме тя любили про тебе фреере же сме тя любили Іст м
не танцувал аж буду при ібува Збучка на яличку буду прескакува збучка
на яличку буду презкаку вари сют тети наме собі родина Ани ани
я не мам ефреіры ани ти ани я не мам ефреіра Не
мам го не мам го ани сильне жычу Як мі буде треба
то сой го поожычу Як мі буде треба то сой го поожычу
Божыча нифрер такій до любіня Як стара корова зимі до догоіня Бо
стара корова не хце ся доіти Божычаний фреі не хце ся любити
Божычаний фрегій не хце ся любити Палюнко шалюнко добре Тебе еепити Ой
пию я пию до самого рана Што за паалюнка а жея не
єпіяна Што за паалюнка жея не єпіяна Ой пяна ой пяна треба
мене вести А наперед мене е паюночку нести А наперед мене е
паюночку нести Ну были в гостині з я знаю навіт памятаю дубрі
як мамы наша ідут Вповет двері на замок жоден не закрывают іхі
на клямку на стулі ставлят там в горці трохи молока половынку хліба
може піде якій подорожний дід голодный зайде в хату хай перекусит і
піде дальше Тажы дуже мирно жыли з Поляками Коли польскы свята то
великє свята то не робили ні в Полі де Полякы теж шанували
нас пер Циганів мали дві родины Циганы нас николи ні вкого нічого
не вкрали Навпакы як єхали через селы словацкі Циганы был нас был
шлях з Ґерману а на Словацину Словацкій уни рубили табір і крали
то наші сбыва як надійна поліция не давали ім цого робити і
борни Боже бігали за ними і забороняли то селяны ім завжды картоплі
даю і інчы там і там помагают выл кайм дазі там зернайм
дедут Шуциганы же коло нас субі жыли нормальну З євреями з Жыдыми
теж мирно жыли дуже гарно дуже бом шкода было коли Німци знестіли
євреів і Циганів Ну Лемкы направду были дуже дуже такі і терпеливі
на як же єм хтось злюбил такє неприємне Він навіт часом і
не показувал шту він діває це авшынинього ся погануває і такій компроміс
ні дуже были Чуду впертусти то выни відтоювали свою выґу не были
нин занадто богаті шубы дозволяти розхапувати То же тошу моє то моє
а тошо твоє то твоє Тиж можна прочытати же Лемкы традицийні ся
ціковили церковныма арцями церковныма справами же были скорше близкы до церкви як
далекы же была традицийні дост высока тото моральы була і повагу і
відносили зо священків до церкви не буде фанатиками Полякі більші фанатиків Римукатоликів
ніж Лемків так більш демократичний до цих понят же Бог не такій
же злий не такій безпустядний шум зо все карал як што навіт
погано себе сюю не мож піти до церкви што Богы си карали
Дуже добрым признаком было тешу Лемків менше інчых ґруп менці Поляків якы
з нами жыли меньше оте по тому я переконал ся менше Ґалицян
войківни ішли на такій факты як там выди звывати до молока і
продавати комуз молоко з водою ци підогрівали Было одна жінка ж підуврювала
сметану ж більше масль зробити но але в ней уже выходило маслу
біж біле тому унудешевшы было на тому богато не заробляла бо як
што жінка з добрі сметаны зробила маслу было жолты такє як віз
грошы і в дорося так штю были люди як люди Но а
наприклад дост рідко было такє же ся вродило такє купельця такы Е
дуже різкы дуже Тото было дійсне уже як трафунок такій шый священник
крисял на проповіді єй селяны інакше відносили ся О не схвалювали такы
гри ся абсолютно І рідко было такє же дахто дашту крал Рідку
было ня за сімнадцет років небатів Бурісає в Сиві нихто никому не
вкрал на забаві не били ся не Не крали і взай і
в полі я не чушу в хто зде з комусь том переніст
нопы в крав ци шоток николи такого не было В чому выдношні
це был діси высокоморальні тип людиі ты етноґрафічна ґрупа Тепер они зіпсували
си тепер шо тепер уже умішали ся уже навчыли ся і красти
і вманювати І можеме повісти же тиж кєд бы бесідували сме про
Лолковий то было такє весіля то лем так символічні тото Лемкє Микешків
не такы маленькы а та ну в селі Було оде ци два
господарі такы ж любили выпивати ту івштуку купляли цийде натурат зводили водою
і такым запаленым цукром оно здвініло свою краску і ставало такє біж
біж люде натурат был не такій як тепер тепер де піл рехтовы
пєнутурату переважно вмерают після того А там є польскій уряд знавшу селяне
люблят пити де натураты шевшы то вже давали тоту вказівку собовісні державний
монополь шуб давати цістым де натурат шум його розводити водою і цукру
шуб він был принагідний до питя і не было выпадку шум людина
померла від выпивкы ци усліпле від выпивкы Не будуне было же не
знал з чого то ся зачало зачали пити тоту кропку нас не
знали сього і не пили і не знали было абсолютно не было
не знали так як леґенда хтось хтось же знал ходили на Словакыту
а тамтам де штось такє пют Шу краплями але не пробул нихто
і не пил і в дошніс його не знал Дивне з чого
были кілька разів намовляли што бы я попробул Я сказал ні разы
не буде я не нюхал на Можно повісти же ус ріжнит ся
Ментальніст тото натура Же коли Лемкы пришли ту виділи же доокола жыют
люди як бы близкы але кус інакше і ментальні ся є та
Можеме так повісти ся як особливо гусулы бойкы тыше так і є
подібны До Лемків так більше якусулы то лже такє дісне Моі Галицяни
східні то ясну што зовсім інчый характер Інці спосибы думкы о розвит
внеси Моі респонденты не єден раз і не два а дуже оповідали
мі же навет были конфлікты може і на тотым ґрунті же ментальні
было дашто інче Де пришли в величыні то кєд не было ціле
село Лемків А кєд были так розшмарены по пару родин то были
навет конфлікты же місцевы не сприймали якых си повіми чудых люди доколи
так не сприймали же видили ся ображали сміяли ся насміхали ся также
што пертий Лемку глупий Лемку Лемку Думалой в Лусі там де музи
змолосила приіхло <unk> родин Ну а село великы де з <unk> родин
Ну Поляків то поіхали Лемкы приіхали то першы дні делином хати оце
опреділи ні вікна ні дверей ні шып Ну ну ну все таке
то так кілька днів А по тому одна там голесянка молока приносит
так што б ніхто дуже не баціл в утестах шусет чужій такій
Другі картоплі принесли треті двері приніс нам шыбы і так што протягом
то якого там місяци двох все направили всє нам дали всо нам
помули відремонтувати ся зробили і по тому надалі жыли дуже дуже гарно
жыли не было жодных кутрів Але мы зо Доляку зачали ся з
ту жывы Косеніст Можете дашту представити в лемківскє жы мож наглядати даякых
експона ім дуже багато експонатів привізл з сьой ти всьой лемківску зону
і опублювал в <unk> році є пішол на пенсию але залишыл ся
там Безплатно пресувати на громадскых засадах не створили товариство Лемківщына створили фундацию
Я был кєрівником будівництва Церкви головою ци о будівельну комітету багато є
писал там стациі багато книжок Вышли в консан і мож было тырбити
такий кутык лемківска міне дали дали територию сказали уж да на цій
териториі Лемкы і тами закарпатскы хаты побудували зберали ся з Польщы привезти
дві хаты але по тому не выйшло в нас Церкви не тут
не знайшли то нам дозволи Міністерству Культуры з Нового Дерева лемківску церкви
і так ме зону цю збудували зробили Лемківскы зоны Коли ся зачала
робота владя прийшол я прийшол в станци в <unk> році І зразу
посяло си лемківскє В <unk> році мы створили перше Товариство Лемківсины Дирекция
нам дала згоду шумы жведен фестіваль концерт великій Видили же плакат Дішло
си до кому ся заборунили товариство зоборунили Фестіваль забрунили Ну тото было
перше а потому вірю же было векше в <unk> році же нам
дозволили товариству створити Зоросло ми монтова то масло сло руси Ничымом нич
немом ничом ничнам товрамы слу Свомнисислом ниси спомысиспом ниси мойоми свомиси Сполни
си спомниси Юж малам єж ма Вартам до Дурконсена Мали вы такє
позволіня і мали вы як бы і по роботі творити лемківску зону
З чого вы зачали як вы сой сплянували што перше чом выберали
тоту хыжу а не кусы і нага мы загальный плян сперше Я
ж я сам конкретно ницього не зну чыю хыжу яку хыж то
я просто понувал а східно лемківска хыжа ту долга хыжа де під
єдным дахом тамтых ся тудова і комора і стайня і так дальше
Єдна хыжа де з района Команці друго хыжы з рейона тамтуклі дві
хыжы бы нам давали скійхы тамтого дві хыжы З Західньой Лемківщыны там
ужыхы короткы хыжы хата сіны хата а стайня і студовы лыже там
них же окрема Нутий замкнутий тип замкнутый типту выцувіл раждат балку замці
А тут такы О ну в Західній Лемківщыні были тикі пову замкнейшы
з одного боку і з другого там была горожа і тіж навіз
так Ну і церков обовязкового школа Якшы буде можливі стосю ну і
з Закарпатя то ме бійж конкретно знали Думи же я вже сплянувал
за ріціву хату там шсе звідкіс памятаю то більш конкретно Ту першый
плян робил я сам по тому на вченій раді зі мною не
сперечали сбы вни меньше знали ніж я І почал я єздити почал
зберати дані вилцю Закарпатя добро же по Закарпаті же мают охі планшы
як Яґу Цу ну і добрі Але на вашій мапі нарисувано же
лем <unk> процент лемківской цілой землі є в державі Украіны Решта то
єст в Польщы і в Словациі лас так нарисувано Вы могли лем
тоты з Украіны Закарпатя брати експонаты і хыжы а тоты котры награницьом
были товды ну та і тепер заграндым вы як бы не мали
такой можливости брати значіт Для вас было товды лем Закарпатя Закарпатя Тарта
шмы головну увагу звернули на Закарпаты і Закарпатя пішло оце удосконалиня пляну
Але в той же самы плянували іх в Польсті Як бы не
оце розпад Союзу то в цьом не були уже мали можливіст двіхати
перевести Церкву не бо церкви нам врахували шу треба Поіздум вести на
вагоні то дуже дорого куштувало як што там церкву в них взяти
Дуже дорого то це відпадало Потому нам дали згоду збудувати знову дерева
але копів конкретны церкви точну копівны хлопецам Я думам же вы выбрали
найліпшу церкву так як єд місяц дає в добре іка ну може
лем єдно жел котане оно так на горбку тоіт высоко і бартану
в нас трохівна Єсталенці І форма легка таке угез цых загыблых ріжных
людов декоративных Є то барз велика справа же Вы і люде котры
Вас розуміли же ся взяли за тото і тоты грошы зобрали І
зробили і зробили Яі языл Канада Америку привіз Рошы і написали о
тім в васій книжці то вшытко описаны як вызберали як были ріжны
проблемы можна повіли люди які были проти Цікаве А чом были проти
деєдну незнаю зло церкву Ну добра справа поставити церков Мій колега Зыкємівців
це то і то кілька разів зі мною сурил си чого я
такій дурний церков будую вкаже та тукрадут си материялы не дадут збудувати
не треба нам церкви купі автобус буде мізыти на екскурсиі в Карпаты
то яка з ним не можна та раз уже вырішыли і я
вырішы там все такы були шо были проти церкви Але дивницьом здає
ся же церков то норматы персі перехынали шуце Дуже добре хос обєднало
це нас зєднало привело Лемків з ріжных закутків до нас до Львово
єдины місце всі тепер зрозуміли і тепер всі охвалят прикрасны прекрасны ідеі
а тоді было доси трудно І пришло ся відбывати трохи вид них
Бобре приємны але дивне чом люде не розуміли же то важне Ци
думали же то церков буде просто декоративно та же в тотій церкви
ся правит службо Божей Лемкы ся зберают она не декоративно Оно нормальну
церкву ам відразу дирекция музею сказала што збудуєте церкву Ос то не
дамо ваше розпоряджыня і буде собі бічно докы жывете віце підправляти в
ній Сюл так і є і так є А такы річ Як
было же выдумали жебы тота церков была Володимира і Ольгы товды од
того пішло ся о <unk> дроті о того пішло <unk> другій і
році безбуду збудували церкву А далі вы як раз ци в <unk>
році было <unk> літях ресіня Володим і в <unk> році як разку
выцеркву збудували <unk> років як Володимір приіхал в Лемківсіну як приєднал Лемківціну
до Кыівской Руси ци році то ладні зато дале За товно через
<unk> років збудували церкви і вливлийори Ян так сой думам якоси так
написано так і коротко як тот Володимир хладил на білых Хорватів якоси
так неясно і хлодил і на ріжных там наприклад якысы тампицінігы ци
інчы народы но хлодил підбил і долуціл до свойой державы Але білы
Хорваты Ци они зновіли білы Горваты ци назвали так умовны Вни Русиными
называли себеций Великій угорскій літопис Петро архієпископ Петро якій писал про Русинів
в <unk> століті всіх называє Русинами Русины а білихо рувати ци была
така ґрупа яка по тому нам мабуть переіхала в Болканы і там
зберегли своє імя цьому Вір Великій приіхал і так легко приєднал Карпаты
справу тому што звідкі походят Русины Карпаты Так непрекрасну знаєм шу на
Русь нападали Пецініі всякі інціти і Татары і Туркы хто зна хто
нападал аня літі Русины тікали в Карде тікати в Карпаты Тікали деякі
по тому вертали з деякі залишыли так на протязі VI столітя му
заселили перед тым зовсім незаселені Карпаты заселили іх Русины із Кыівской Руси
Це жы як раз єли наші предкы з Кыівскій з Киівскій Русині
Володимир і вони всі дуже стреміли з обєднаня в Уне і єздили
туди тоді такы границ не было і служыли в війсках кыівскых князів
І там працували єздили і дриміли з Обєднаня і Влодимир Велик батіл
Шуци дізне Народ наш наші Русины а належали тоді Карпати дуческо князівства
до <unk> столітя до великомравской державы розполаз великомральска держава до чешского князівства
Русины в той час зысиляли не тілько Карпаты але і Муравію аж
до Кракова і коли Владимир Великій приіхал він приіхал з войнами з
Війском Бу дізне трохи боял ся шум якась битва якась непорозумліня буде
Учехів це прекрасно розуміли што це не наша земля і наші люди
што це є Русины і тому не было жодной битвы было дуже
мирне рішыня цій справы і мирне приєднаня західніх Карпат Русин Це было
в <unk> роках Цікава така річ же коли тепер вчені мали ріжны
науковы баданя і генетичны тиш ся вказало же в Лемків такы пени
як в ріжных балканьскых народів же генетичні Лемкы більше мают того елементу
як бы балканьского Не лем тото але антрополоґічні Тыш тип антрополоґічний Тыш
близче до ріжных балканьскых сусідів Як може быти такєт це коли мы
ся вчыли же центром тотым ядром была Кыівска Русь Значыт мали бы
м Лемкы мати такы гены як тоты же жыют коло Кыйова ци
Полтавы Дивне чом генетичны досліджыня кус не кореспондуют з концепциями котры уж
ся усталены всюди што до Балканів то справа в томусі шу Балканы
были тісно звязны з Карпатами і там і Югославіі і всіх цих
Республиках Русины весчас переселяли ся і весчас іх зыселяли і тут ніцьо
дивно Але як шостосує ся подібности Лемків до Генів то абсузавшы найбільше
нех подібности єд Білорусин і в побуті в культурі материяльній культурі і
духовній культурі і в звытяях і в характері найбільше до Білорусів Цому
недо Пудніпровя до ківскых томусю склали стах шу Білоруся была в Лісах
і Карпаты в лісах і там народ як поселил ся ту долше
тырмал ся на нього менше нападали він там тырмал ся а на
Кыівску Русь Вестя з нападали Весяз і місяли Тамт руску втеперішніх Русинів
руску озылишыл дуже мало віст тых тіг перепетій і нападів А Білоруся
была зовсім спокійна і спокійні были Карпаты і тому зараз Дійсно си
ви як бы поіхали до Білоруси выпубасте і вышол кырослиным орнаментом самы
характер одялу і будівництва і звысяі ну надзвычайно я просто был захопли
ниякови Біло Білорусив не єздили в експетицию ятых фубасів і гостинніст особливо
Білорусів Не має піде до сусідків позиціт молока і пренефелям шоб не
поє пу поіли о ани пустит нас водных з хаты дуже такі
хороші хорошы люди Ну але тото справу в тому шу всі ці
проблемы Требо встити не тілько тепер пуцяли ниш з сіця си Радянскому
Союзі Радянскій Украіні не мали можливости науково працувати Я мал величезні Перешкоды
в цьому не забороняли писати шу на Украіні Лемкы шы Лемкі з
Польщы шу Лемкы заграницю же што таке Забороняли зяте мал мал неприємности
багат мне выкликализні світі орґаны я мал клопот губату затислу і сте
тішы я писал на Шому Слові в Чехсловачі і Югославіі то кожный
раз ме выкликали Мы недавно то все потяли І ту дивну ніцьогу
прийде ся млочы покуліня выкорыстає наш досвід і почне дальше глибше тото
ся вывцяти Мусим же ставити крапку директоре крав ІІ того выснувку шусе
повинно быти неостання з успі Нє бардюкую зыкаву зыє завыпе выкал може
бы ґу Нє бардойну дякую то неє за што неє за што
За стрічу зо Ластя не є за што Милы моі слухаче на
тім днескы будеме ся прощати бою ся кінцят наша година в Ронию
Оле так цалком ся попращати лем на короткый час Бо Іван Крастовскій
то такій чловек в котрым хотцяме іщы нераз ся стріти іщы неєдны
звідати Ту направду енциклопедия Лемковины То были сме тепер во Львові в
гостях Івана Красовского а запроводила вас стади Анна Кырпан Мам надію же
іщы не раз підеме в гості до пана Івана А на раді
оставайте здоравы щестливы і робте для Лемковины вшытко як Іван Кыховскій Покыль
іщы можете покаль хочете і кєд будете робити буде жыти Ваша Лемковина
Слухайте сем <unk> процент лем нескрокого а зо Станиславова Для вас будут
глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталя Асатурян Слухайте сем <unk>
процент а будете мати цілых <unk>