70% #2013 - 70% #69 Ганна Карась, 8 VI 2013
Еп. 2013

70% #2013 - 70% #69 Ганна Карась, 8 VI 2013

•

Опис епізоду

Odcinek to rozmowa z Hanną Karaś z Iwano-Frankiwska, badaczką i wykładowczynią zajmującą się kulturą muzyczną Ukraińców w diasporze oraz łemkowskim folklorem muzycznym. W audycji pojawia się też temat Rusinów z Polski i Słowacji oraz jej zainteresowania kulturą tego regionu, które skłoniły ją do wizyty w Svidniku.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте сим <unk> процент лем Нескрокого а зо Станиславова Для вас будут
глядати ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Наталя Асатурян Слухайте сем <unk>
процент а будете мати цілых <unk> Видам вас моі милы слухаче при
мікрофоні Анна Кырпан днеска у нас в гостях пані Ганна Карась Івана
Франківска котру барз зацікавил лемківскій музичний фольклор Ви уж знате же мы
ся не ограничаме до того жебы бесідувати лем з Лемками бо часто
стрічаме люди котрых цікавит лемківска істория культура мова котры провадят своі досліджыня
а навет обороняют дисертациі на лемківскы темы і часто то не сут
Лемкы а навет і неславяне а Ганна Карась Украінка Галицянка Спукутя мешкат
в Івано Франківску зато бесідуєме з ньом по украіньскы Пані Ганна Карась
належыт до такых люди же вшыткы в нашым місті єй знают і
о на вшыткых тиш Она заслужений працівник культуры през долгій час она
рядила управліньом культуры івано Франківской области а пак была і заступником головы
міста Івано Франківска гуманітарной части всяди єй было полно Ганна Карась сідила
на каждій премєрі в театрі здає ся на каждім концерті здалека єй
было видно на фестівалях на фольклорных святах маярскых выставах праві сядиль Повідают
же она была добрым адміністратором менеджером од культуры Але не лем Она
і сама творило культуру жыла музиком дириґує Хором Первий Світ села Микєтинці
же неска тото село юж належыт до Івано Франківска То барз славный
хор Маюч рокы як ся не милю Ганна Карась барз любит тот
свій хвор за рокы же ним рядит первий цвіт за співал <unk>
співанок і барз часто концертує выступат ясне не лем в своім селі
і не лем в Івано Франківску Уж шіст років Ганна Карась провадит
іщы єден хор церковний в церкви Архістротига Михаіла в Івано Франківску Но
але для нас гнеска найважнійше же пані Ганна єст професором на катедрі
хорового дириґуваня Івано Франківскым в Інституті мистецтв і она кандидат педаґоґічных наук
То треба пояснити же тот Інститут Мистецтв належыт до Прикарпатского Нацийонального Університета
ім Василя Стефаника Перше він был Педаґоґічным Інститутом Юж давно пані Ганну
цікавит музична культура Украінців котры розсіяны по цілім світі Отім написала більше
як <unk> ріжных статій а тепер выдала величезну і грубезну книжку Музична
культура украіньской діаспры у світовому часопросторі ХХ столітя Така книжка же тяжко
єй підняти Важыт зо три кілоґрамы а така за груба же можна
і забыти ньом чловека То фактичні єй докторска дисертация Тота книжка могла
і не быти аж така грубезна на штырі пальді але Ганна Карась
долучыла до культуры діаспоры значыт Украінців еміґрантів ріжных ґенераций і автохтонів котры
жыли ци жыют за границями днешньой Украіны Долучыла тиж і Лемків Русинів
в Польщы і Словациі Власні о тім днеска і бесідуєме Для ня
было несподіванком кєд рік тому стрілом пані Ганну вы Свиднику на святі
Культуры Русинів Украінців пан Микола Мушынка провадил єй по скансені де фольклорны
колективы представляли ріжны народны обряды Пан Микула провадил так паніганну і виділ
старого знаємого історика Павла Роберта Маґуці з Канады і представил густю з
Украіны Пам Маґоців власні товды в сяден в Украіні презентувал другє выданя
свойой істориі Украіны Коли повіл тото пані Ганні она одраз запросила го
до Івана Франківска І в вересню одбыла ся тота презентация Івано Франківску
в Науковій бібліотеці Але мы не о тім бы о тім уж
было інтервю з паном Маґоці мы гнезка о Свиднику Пані Ганна специяльні
приіхала до Свидника жебы більше ся дознати о культурі Русинів того реґіону
Розуміє ся яко украіньскій вчений пише о Русинах яко о украіньскій етноґрупі
Минул рік З великом приємностюм споминат она тепер Русинів зо Словациі свою
працу в Свидницкым Музею фестіваль і цілий тот край Бо ани ся
не сподівала найти тілько нового цікавого была заскочена якій богатий і кольоровий
фольклор Русинів пряшівской земли ну і не лем фольклор а і ціла
культура в цілости Нопер слухайте нашу бесіду Добрі ден мне звате Ганна
Карась я професор катедры Хорового Дергуваня ім Василя Єжыка Інституту Мистецтв Прикарпатского
Нацийонального Університету ім Василия Стефаника Заслужный Прецівник культуры Украіны Мы зустріли шо
мы дмно знаємо одне одного Я завжды з вами вітаю ся але
мы зустріли шік тому в Черні в Свиднику на фестівалі Русинів Украінців
В Скансині і я дуже здивували си што моя давня знайома є
саме там і не просто пришла на фестіваль а цікавит ся конкретно
культурю цього реґіону конкретну культурую особливо музичную Лемків Словацини більше того науково
опрацьовує шукає якіс материялы і з того выникла ідея што згодом мы
зустріли си для цього інтервю Отже выіхали до Свидника За чым приіхали
што вы сподівали ся там знайти чого немає в Украіні Все справа
в тому што впродовжы десяти останніх років я професийно займаю ся досліджыньом
музичной культуры украіньской діаспоры І самы минулого року я навесні завершыла свою
моноґрафію яка досит обємна і одным із рецензентів єй праці был академік
із Словацины Микола Мушынка дуже відомий не тілько в діаспорі але і
шыроко відомий в Украіні І коли я не дісла пану академіку свою
роботу для рецензуваня він мні сказал што вы дуже гарно написали про
Украінці в Америці в Канаді в краінах Европы але вы трошкы за
мало написали про Украінців Східньой Словачыны На што ж я і одповіл
пану академіку я бы написала більше але на жаль мене не было
можливости пубувати Словаци як бы я мала таку можливіст то звычайно я
написала більше І Микола Мушенко настількі был ґрачний што він запросил дал
запрошыня офіцийне і запросил мене до Словачыны і власти я на його
запрошыня пубувала в тярні минулого року <unk> у Словациі і зыщы єму
щеро вдячна Адже це наукове відряджыня а я была більше двох тижнів
на Пряшівщыні было векористономною для того щебы опрацювати архівы Музею Украіньской Культуры
у Свиднику Щобы побувати на фестівалі на якому власны ме зустріли ся
і шобы опрацувати архівы і документы якій є в особистому величезному фонді
академіка Миколы Мушєнків Одласны і це мене привело до Словацины і власника
мы з вами єдиницьом святі зустріли ся То было приємно несподіванка вы
мене якыс не асоциювали ся з прязів ціною Я якы завжды бачу
вас в Івано Франківску на багатьох культурных заходах як чыновникы і як
кєрівника хору і в інчых якостях чыновникы від культуры і в такому
доброму значіні Тому што вы богато зробили і в нецінниві І тут
раптом Свидник оце все свято фестіваль і мені было дуже цікаво Вас
зустріти і цікаво што Вы штось власны робити в цьому напрямку Мені
здає ся што в Украіні дуже мало знают про тінопрацюваня якій є
во Словаціі над чым працює богато років зокрема музеі в Свиднику властиво
там є три музеі разом тужє Ґалерея Дезидерія Милого є власне той
великій скансен при чому дуже добре зроблений скансен музей просто неба І
што вызнали ся што вы побачыли на чым конкретно вы працювали і
Що стане тепер надбаньом украіньской наукы Хочу сказати што це відряджіня можу
так поправу сказати перевернуло мою моє уявліня про Украінців Східньой Словачыны а
настількі была вражена тым багатством культурного надбаня якє має цей реґіон што
я призупинила навіть была выпуск свойой моноґрафіі коже была практично гутова до
выпуску і більше місяц іщы додавала материяли якій я опрацювала в Східній
Словациі і власны основні такі моменты які я хотіла відобразити вони ввійшли
у мою докторску моноґрафію яка присвячена в музичній культурі украіньской діаспоры якє
вже сказала Після того також я на основі опрацюваня цых материялів підготувала
статю прописанників Украінців Східньой Словаччыны як джерело вевчыня бытя фольклору сучасну епоху
яка вже надрукувана на журналі Дукля І номері уж цього <unk> р
А також результатом цієй поіздкы стала тема магістритской роботы яку выконує маґістрант
під моім кєрівництвом і яка буде захищена в черні цього року про
Юрия Костюка якого топож постит я відкрыля самы у Свиднику Тобто максимально
є выкорыстала вес материял якій я зібрала з тым што бы донести
до Украінців в Украіні про те чом маємо своіх братів за межами
Украіны східні Словаци дає унікальный пласт традицийной культуры і на жаль мы
його недостатньо і науково вывціли і недостатньо знаєм о шырокому загалі хотя
це дуже близенько кленут через кордон мы маєму своіх братів але мы
про них дуже мало знаєм Лемківска культура хоча я не займала ся
і не займаю ся особливо поглиблену мене завжды приваблювала і є ряд
лемківскых пісень і кій мені подобыт особливо ей вершым і вершы це
Для мене пісня пісень і я спостерігаю дуже трапитно якій выконуют ріжні
выконавці хворе і в свій час маючы хор на злочному виділі в
нашым Інституті Местецтвя най выконува Лециі Двір Але якщы мы говорим усе
ж такє про те што ж я побачила на Східній Словациі будучы
відряджені То в першу чергу мене зацікавили писенникы ці браня творів нашого
фольклору украіньского фольклору якій зберегли ся як є вже сказала і в
фондах Музею Украіньской Культуры в Свиднику і в пана академіка Мушынкы і
теж власне мні потрапило до рук І в першу чергу коли я
была на святі на якому мы з Вами зустрічали ся до мене
підішол же після выступу на конференциі дуже такій відомий на Пряшівщыні дослідник
Чіжмар і він подрувал мні свою збірку Це збірка його досліджынь та
Іван Чышмар присвятил своє досліджыня народным пісням музици танцям Русинів і він
подрувал мені цю дуже ґрунтовну збірку з авдийозаписами де власний є той
автентичний фольклор цього реґіону коли я його оглянула То я наштукнули саму
думку што варто бы было подивити ся глибше Саме один із аспектів
цієй музичной культуры самы писенникы Частково я опрацювала в архівах як є
вже сказали частково мі пан академік Мушенка Подаровавці писенникі про інчі я
уже досліджувала і маючы інчі джерела і власне цемно наштухнуло шуб подивити
ся все штакы Таку выразну лінію відколи ж почали писенникы друкувати ся
на Східній Словаці ніхто ж іх досліджувал і якій власне ми маємо
ареал цієй культуры саме на Пряшівщыні Увага до фольклору до народной творчісти
была зумовлена в середині ХХ столітя той высновой народів яка была характерна
Для всіх европейскых народів мы це бачимо і унас на Галичыні це
было характерно для всіх словяньскых народів і власне осудця хвиля увагы до
народной творчости была своірідной ферментацию нацийональной ідеі в дубу романтизму вона зреалізовували
ся у зберані цих етноґрафічных материялів іх публикацию вевціням і ці процесну
минулий Пряшівщыну І ными з першых дослідників фольклору Карпаторусинів были дякуючетрі фольклорист
Іван Ріпа з Пряшівщыны якій зберал в селах земляньского Комітету Бгатосвітскых Церковных
Пісені підгучов <unk> Пісеннык є і ведені выни были ся в <unk>
і <unk> роках В ним містит одповідно <unk> тексты пісень але што
важливо з нотами бо іноді фольклористы і сьогодні выдают творы тілько фіксуючы
літературний текст безнотного тексту што звычайно не дає можливости пізнати глибинну циі
пласт культуры Так уж до тых першых дослідників належыт і фольклорист священник
Яків Гуловацкій якій выпустил чытртомник ну відомый дослідникам Народной Пєсні Галицкой Угорской
Руси і в <unk> році і фактично він был першым дослідником якій
справді по науковому поставил ся до запису фольклору цього реґіону Адже тут
є богатый материял він выкористовувал записы Духновича Павловича Кралицкого Сухого Бескіда та
інчых і з цих записів він опубликувал близко <unk> пісень ріжных жанрів
ци балады ракскі війскові пісні ліричні жертів леві і власне в результаті
спілпрацы з Духновичем інчыма культурныма діячами Пряшівщыны у третьому томі свого веденя
Ловацкій вмістил окремі цикли записів народных пісень і це дуже важливо што
це были і <unk>ra<unk>o<unk>e Весільні обряды пісні Краснобродскій Пісні лабы тых хто
жыве Маковицкій а так пісня <unk>o<unk>e округы Лоборского округ Лоборского томі Збірника
зазначал што весільні пісні лемківского пілнічно західного погіря двояків однімают рускій місцевый
вят другій запозиченя або перероблені зі словацкых ци польскых пісень Одже бачмо
што уже в середині ще столітя якєв Головацкій відрізнял што цей фольклор
має такі дві відкі тобто одна абсолютно місцева руська то маєм розуміти
Русинів Украінців і друга з вплывами словацкых ци польскых Народных пісень ци
той реґіо пограниця де завжды є вплыв ріжных культур будум так казати
попросту номішану всього всього всього але цим ці культуры є і унікальні
і выне приваблюют дослідників діє започаткуваня Якова Головацкого продолжыл єй відомий нам
історик літературознавец Михайло Дрогоману Цікаво што він включає фольклорный материял з Підкарпатской
Руси у свою збірку Малоруского Украіньско політично фольклору яка называєт історичкы пєсні
Малоруского народа якій ведены <unk> році таку ж увагу на вивцін фольклору
Русинів звертал Іван Варградзкій відомый украіньскій філолоґ писменник громадскій діяч бо він
подоружувал в цьому реґіоні в <unk> роках і першы працы присвячена фольклору
Лемків пілденных східів Карпатыка называли Гоя Дюндя і Субідкє на Угорскій Русі
было опубликовано ділю <unk> рік де він подає опис основных календарных звычаів
Але цікаво што основну частяну записів было надрукувано в додатку до його
моноґрафіі з надобы до пізнаня угорскых говорів і це багатый материяликій охоплювал
майже всі фольклорні жанры і в тым чыслі <unk> пісень од початку
влас ХХ ст до середины Цівщыні пубували дуже відомі навіт вызначні дослідників
фольклору і в першу чергу се Володимір Гнатюк якого вважают справжнім піонером
збраня досліджыня народной творчости Украінців цього реґіону Адже він здійснювал туди експедициі
неодноразово він записувал ці творы упубликовувал в іх на столінках записук науково
товариство ім Шывченка і фактичной ці материял і досі є непершеным джерелом
пізнаня фульклору і Закарпаті Пряшівщыні Бадзкій Банату і інчых Треба вызначыти што
вликій несук збраня фальк Украінців в Закарпатя і Східньой Словаци вніс украіньскій
фолькуристіван Панкєвич тому што самы йому належыт Справа фонозапису мы вже почынаєм
говорити про технічні засобы в звычайнощу <unk> модерне столітя принесло ций модернізм
і появу новых засобів інформациі і в першу чергу це звукозапис і
першым і з цим стикає ся або выкористовує у своій діяльности вызначный
дослідник фольклорист музикознавец композитор Філярат Колеса бо він також зберат народні пісні
Спілдану Підкарпатя Рускі Народні пісні з Підкарпатской Руси величазны збір на ним
было зібрано понад <unk> мельодий І што дуже важливо він робил порівняня
з інчыма славяньскыма мелодиями бо це величына перша в фольклористи ци філярятку
Лес і він особисто відвідал територию Пряшівщыны він был першым хто зацікавил
ся мелодиями на народных них цих пісень І він не тілько опубликувал
іх а вони його вразили дуже богатством мельодий вплывами сусідніх народів своєрідным
карпатскым колоретом якій береся початок далекому минулому і власне і він участково
іх фіксує на валиках А пізнійше же у <unk> роках повертає ся
знову ж такє вызначный украіньскій фолькурист Іван Панкєвич він проводит фонозаписы вже
студийны фонозаписы і в ним было запису но на фоноґраф веду <unk>
грамофонных плетівок фольклорных зразків в тому чыслі писаных зокрема фірмы <unk>r<unk> в
Парижі і ці плятівкы были введены в Празі в жолтні <unk> року
для Чешской Академіі наук та праской фірмы Ради <unk>em і записів здійсненых
<unk> листопада <unk> р в Ужгороді штоважливо што нотный запис з цих
фонозаписів здійснювали в ріжный час Плотунещуровской Русинович Ольга Дудко а всю збірку
записал кыстюк осімдесятых роках і завдякує академікшынці о ці записы не тілько
розшыфруваны і опубликувані вже сьогодні але є і сідіск де можно ці
записы уже сьогодні послухати і ци дуже єжливым здобутком В початку ци
I половины ХХ столітя В ций час ще хочу повернути си до
цього міжвоємного періоду было выдрукувано ряд спинників зокрема чешскым музикантом фольклористом академіком
Чехской Академіі наукы Мест Людвіком Кубую він веде упразы Фольклорні збірникы з
украіньскыми народныма піснями і у <unk>ній збірці словяньску фольклору словянство у своіх
співах є записы писану фольклору Украінців Русинів Пряшівщыны великій плястці єй культуры
фактично зафіксуваный і веденый у той меджевоєнный період Сами у цей час
і почынає своі фольклористичны досліджыня Юрий Косюк Сому фольклористу належыт кілька тисяч
фольклорных записів і власници другій феномены кє одкрыла для себе пубшы в
Свиднику тому што сьогодні його ся майже вся спадщына передана ци нійше
закуплена Музеєм Украіньской Культуры в Свиднику від його родины Я мала можливіст
оглянути цей архів він дуже великій і цей є материял не для
одной навіт кандидатской докторской дисертациі в Украіні што быє ці записы які
дуже цітко гарно написані описані запаспортизувані але вниз зберігают ся в рукописным
фонді бо на жаль тілько дещыця з того што зібрал Юрий Косюк
было опубликовано решто все щы знаходит ся в архіві Юрий Костюк здійснювал
десяткы експедиций в ріжні села Пряшівщыны і ці материялы были зібрані певныма
тыкєми циклями і це бы было дуже важливо Навіт порівняти як бутує
той самий фольклор в ріжных селах той жы Прясів з щын євженикажу
прирівняти його з закарпатскыми народными піснями ци і з піснями Лемків Польскій
якій тут же поряд сусідуют отже це бы был дуже цікавый материял
Чолозти трохі про особу самого Коцука Юрий Костюк народил ся на Закарпаті
в <unk> році фактично минулого року столітя піднял його народжыня і од
нією із склодовых частин свята Русинів Украінців дем з вами зустрічали ся
Была науковы конференция присвячена саме особистості цього вызначного діяча музичной культурі Пряшівщыны
він здобувал у світу на Закарпаті навчал ся в навчальных затледах Закарпаті
ще у довоєнный період А коли розпочала ся II Світова війна він
уже был вчытелем до реці в одный з навчальных заклядів о вчытівскій
семінарі выховал вызначного діяча украіньской культуры відомого дириґента Михайла Кричка кєрівника Закарпатского
хору а потім кєрівника Капелы Думкы професора Киівской Державной Консерваториі ім Петра
Чайковского і мы в архіві побачили я гутую може до веденя листуваня
якє відбывали ся між Вчытелем Юриєм Костюком і його учним Михайлом Кричком
якій здубувшы в Украіні Выслат Мистецкых николи не забывал зо свого вчытеля
Юрий Костюк підчас війны был призваний ІІ світовой війны был призваний до
арміі він воювал і перешол на сторону радяньской арміі пішол радяньску армію
Ну це была мадярска туждица Ну так так так так так так
так так так так так так так так так так так так
так так так Він пішол мадярску мобілізацию потім перешол під час війны
пришол на сторону радяньской арміі і попал у корпус ґенерала Свободы Е
він был сугласны в цілій арміі І змінил своє прізвисе перешол до
арміі радяньской і змінил своє прізвищы бо його справнє прізвискы блу костю
він прішол на костюк тому што він боял ся што можут то
зясувати його походжыня і він буде мати буде засланий Після закінчыня війны
він опинил ся же в Празі здобул ґрунтовну освіту в Консерваториі Празкій
пізнійше він захыщал доктораты і осіл на Словачній Ряшівщыні долгы рокы він
выкладал в ріжных навчальных заклядах был доцентом Пряшівского Університету на катедрі Музичного
выхованя Він підготувал дві дисертациі якій успішно захистил штоправда з труднощами великыми
тому што також тодішній социялістычный выклад не давал йому вільно написати все
те што він бы был хотіли той шлейф все такій го такій
нацийонально настроєности його до Украінців не давал єму також в полній мірі
себе реалізувати Але найбільшою заслугою Юрия Костюка є дві речы перше ци
створіня піддукляньского ансамблю Пісні і Танцю Професийну колективу якій істнує сьогодні під
назвою Пульс початку цбы <unk>o<unk>ta піддукляньскій Народный ансамбль а зараз цеє він
істнує під назвою Пульс Але тавдин той же колектив професийный ме з
вами мали можливіст бачати на сцені свята Так уж найбільшой ся заслугою
є власна величазна працы по збору фольклору чому присвятил Юрий Костюх своє
жытя частково ци спадсня наведено а частково на як я вже підкрислил
залишаєт ся ще в архівах Музею Украіньской Культуры у Свиднику В післявоєнный
період на Словачыні утворюют ся як і в багатьох краінах тзв социялістичного
табуру почынают утворювати ся такы орґанізациі якій мали підтримувати культуру спримувати єю
одповідне русло і ідеолоґічне русло Такємы бачимо і в Польщы а на
Словаці Ніце был Культурный Союз украіньскых Трудящых так званий суд Аналізуючы діяльніст
тійой орґанізациі у своій моноґрафіі мы говорим про те што незважаючы звычайно
на певний ідеолоґічн всіткє спрямуваня комуністичне Ця орґанізация робила дуже богато позитивного
і як шо мы говоримо про досліджыня фольклору про підтримку музичной культуры
то суд основну увагу звертал на аматорску творчіст на професийный украіньскій театр
на ансамбль Пісні і Танцю на выдавництва на створеніня кафедры при університеті
музею выпуск ґазет і журналів тото це была різнобічна діяльніст його товариства
і можливо серед выдань цієй орґанізациі це была серіє што квартальных брошур
іх ведено більше <unk> выпусків З фольклорныма текстами і інформацию для аматорскых
фольклорных колективів тзв репертуарні збірникы водывали си з <unk> року тобто це
величезный масив фольклорного материялу зібраного зафіксуваного і якій токожно уж може быти
основой для досліджынь Основна чыстина цых выданця фольклорні репертуарні збірникє Також під
кєрівництвом суд были здійснены записы музичного фольклору в ріжных місцевостях і всі
веденя выдавали ся під упорядкуваньом Юрия Миленаровича Андрия Каршка Андрия Дулебы Юрия
Цимборе Михайля Геряка Івана Михалича Івана Русинка Юрия Харитуна ци кілька десятків
выдань як у репертуарных збірниках так і окремых выдань Уновітній час же
після того як Чехословацина была розділена на дві державы самостійні Чехію і
Словачыну Почынає ся новый період у досліджыні фольклору сьогодні такой державной підтримкы
Украінці Русины Не можут сподівати ся підтримку має певным членом тзв русиньска
оброда русиньскє відроджыня яку фінансуют ріжні орґанізациі І також є сьогодні Союз
Русинів Украінців тоты дві орґанізациі різного спрямуваня але вони також обыдвіє долучают
ся до збору фольклору і зокрема науковці такій збераці фольклоры сте ряд
зокрема упорядковы двотомну бібліоґрафію народных пісень якій складеный з репертуаром окремых співаків
і другій за жанрами Тут же ведено пісня народной співачкы Анны Маци
Блобовоі фольклорна збірка під упорядкуваня Мілана Гарбер молодый дослідник Любослав Каленяк свою
роботу при свячій студиі музичну фольклору Русинів Украінців і такым останнім здобудком
як вже называла сьогодні це досліджыня етноґрафа фольклориста Івана Чєжмара Но а
я бы хотіла повернути си все ж такє ще до Словачыны і
хотіла бы взначыти особливу роль у зберажыні фольклору власне збережні украіньской ідентичности
академіка доктор філолоґічных наук Миколы Мушенкє бо він тісно спілпрацювал з тым
же Юрийом Косцюком Саме він розшыфровувал магнетофонны записы якій робил Мушенка тобто
розшыфров робил нотні записы а Мушенка в ті рокы як людина яку
відсторонили всякой діяльности заборонили йому і выкладатску діяльніст і за те што
він был причатний друху шестидесятників в Украіні за його свідому таку нацийональну
позицию він был відстореный од всякой науковой і выкладацкой діяльности найбільше што
єму доручали це обопасти худобу або платьовдів в селі курів в рідному
селі Дреці Дреці я побувала в цьому рідному селі академіка дуже мальовниче
гарне село або потім быти кочегаром на кочегарці Але академік нутодішены академік
тоді просто дослідник не зупинял ся і він проводил записы фольклору на
маґнетофон розшыфрувал ці записы поетичні робил єх характеристику а власти од Юрий
Костюк розшыфрувал нулатні записы Микола Мушенка вылчал фольклористичну діяльніст НТЮ на Закарпатці
Словачыні Він видал ряд досліджынь якых тыркає музичну фольклору зокрема з істориі
закаркарпатской фольклористикы веде антолоґіі оснує народной творчісти Украінців східньой Словацины фольклор Русинів
воєводны Колядкы Русинів Украінців Словацины А його антолоґія украіньску фольклоры Східньой Словаци
під назвой з Лебыневіків охоплює понад <unk> пісень Выданя його фольклору выдавали
ся в Канаді Франциі Югославіі тіж Словаці і в Украіні У ведені
голоси предків надрукува но <unk> народных пісенікы были записаны щы в <unk>
році в Празі і в лужу ріді Іваном Панкєвичом про якого вже
было сказано і ся книжка двомовно словацкой украіньской мовою до якоі додає
ся сіді диск з <unk> звуковыма доріжками і пісенній прозы Сьогодні зберігал
той унікальный звуковый пляст автентично писенного фольклору Це выданя было презентовано в
<unk> році на зборах чешской асоцияциі і Украінів де была присутній дочка
Панкєвич а Марта Мушынці належат цілый ряд цінных фольклорных збірників зокрема і
Лемківскій Народны пісня ЛАП з рукописной спадщыны Івана Франка репертуарні збірникы Присвячені
і свому рідному селу Курову і з репертуару народной співачкы Анці Ябур
із Стащына та багато інчых гдань і треба вызначыти што ці фундаментальны
досліджыня Копітка багаторічна працы академіка Микола Мушенкы на полі фольклористикы і збережыня
культуры Русинів Украінців в них користуют ся вызнаням у богатьох краінах світу
сер Для тотых хто лем тепер ся долучыл до нас повіме же
нашым гостьом гнеска єст Ганна Карась з Івано Франківска професор катадерхорового дириґуваня
Інститута Mранківску Наша тема фольклор його збераня фіксация досліджыня модерне інтерпретуваня а
зачали сме бесіду з нашой несподіваной стрічы на фестівалі во Свиднику в
Черців де пані Ганна проводила в музею своє досліджыня Бесідували сме в
ріжным апокс тым милым бесіді же колиси за ряньскых часів в каждім
більшым місті была книгарня дружба де можна было спокійні сой купити літературу
з ріжных краін польскы словацкы чешскы болгарскы медярскы і то на дорогу
а тепер такого ниня Жебы купити книжку котру выдали в Словациі треба
тади ти Часто навет книжку котру выдали в Ужгороді Черкасах ци Донецку
не найдеш в книгарні в Івано Франківску Часто і знаме же деси
вышла книжка котру так потрібуєме А перше такого не было Ну на
жаль мы маємо таку реальніст сьогодніщу Мы не можеме най купити книжкы
Каведа на дуже близку в Тернополі ци в Другобіці І і імен
знаємо про єй істнуваня раніше были тематичні певні пляны Ты міг бачити
яка книжка буде ведена Ты міг єй замовити ци книга поштуючы в
то в тіж книгарні ты міг замовити Сьогодні абсолютно ми обмежені своім
містом веденям і то наприкляд я видаю свою книжку За своі власні
кошты Євшы я хотіла бы єй продати я не можу єй продати
тому што в маґзин мене не може єй єй купити Нич я
маю продавати єй особисто людям і такым чыном сьогодні в такій умови
поставлені всі науковці і всі дослідникі наприклад выходит книжка мого колегы то
я маю знати не знати в кым чыном швишли ця книжкы списувати
си людины посилає міні Я роблю переказ або єду до цій людины
специяльно за цією книжкою І це є ненормальне становище в державі коли
я памятаю ті часы коли є єздил до Столиці свойой державы до
Кыєва нахищати кубунотный магазин де були ноты нотнівеня ентральный мнотный магазин де
были нотні веденя не тілько украіньскы але і русийскы і інчы веденя
де міг будяку необхідну літературу нотну ци музикознавчы ти міг там придбати
А сьогодні в Кыєві жодного магазину вже жодного магазяну в столици державы
нодного нема І нас бы і нас уже ліквідували тото тото це
є нонсенс шуб державі державі такій в великій европейскій державі як Украіна
не буду нотного магазину специялизуваны Це просто сором для державы По другє
што дійсно Лові был в самому центрі модний маґзин я вже його
там не богат не має жодных выни зникают Тому што сьогодні всепер
зроблені акценты на комерцийну основу ті хто сьогодні друкує і продає книжку
не рахуют што в якій зыску не з цього будут мати тобто
поставлены в умовах выжываня Ці орґанізациі ци ті магазины якій є і
дуже мало єтих власників од яку нас украіньска книга в яку я
дуже люблю цей магазин якій цітко тримают ся лініі самы украіньской книгы
дуже з великой печаной в одношу до процівників цього магазину до власника
Ікы тримают шулініюш мают быти тілько украіньскы книжкы але ім але ім
выжывати надто складно І з другого боку на жаль мы маєму в
цей час глобалізациі компютеризациі комунікациі і так дальше мы маєму інчы явы
што сьодні людем уже перестают чытати осе найстрашнійше Перестают чытати а другє
хто ще чытає не завжди може придбати собі книжку він не завжди
може мати кошты для придбаня тому книжкы што сьогодні стає предметом розкосі
В Украіні в Украіні вона є надзвычайно дорога і сь не кожна
людина може выкінути <unk> гривін з одну книжку бо це є неспілозмірност
тійой заробітной платы яку людина отримує І я думаю што з свого
боку ци є знову ж такє відсутніст політикы нормальной в культурі ци
недолугіст такой політикы Адже порівню ю знову була в Білорусиі і знаю
про справы в Русиі в цьому пляні де давно зрозуміли што через
книжку через культуру загалом мож навести свою нацийональну ідею проводити не тілько
в себе на своій териториі але вести експансию цієй ідеі на інчій
пострадяньскій державы і завдякі тій дешевій книжці русийскій яка іде полонит ся
насі рынків течтиву можна вести цю експансию свойой мовы свойой культуры але
поряд з тым знову штокі є слідкую бо я дуже часто замовляю
книгы по інтернету Росийскє выданя дуже серйозно в Русиі працюєт над науковыма
выданями в ріжных галузях наукы і свідчыньом цього є підтримка державы тому
што выєдно што це є підтримка державы а не ведено зо власні
кошты тобто там є все такы більше розумліня проблемы культуры проблемы мови
проблемы розвитку наукы І дуже гірко спостерігати ці реці Щойно мы поговорили
про ріжні писменникы якій были ведені в ріжні рокы і якщо вони
мают стосунок до украіньского народу то Украіны мали бы іх выдавати і
перевыдавати І мене цікавит што сьогодні выдено з того є в доступі
Ну я знаю што дещо є а што сьогодні выдано што з
того прощовы розповіли я можу знайти і взяти в рукы ци в
книгарні ци в бібліоте Ну з того про што розповідала сьогодні в
Украіні дуже мало можно знайти а леве на христоматі лемківской пісні під
упорядкуваньом Мариі Байкы народной артисткы Украіны а інчы што дуже часто мельодиі
лемківскых пісень стают дзірлом Для обробок різноманітных композиторів ріжных композиторів в Украіні
і такым чыном вони вже в зміненому бо обробкы це вже зміненый
выгляд зміному выгліді вони потрапляют до різноманітных збірників хоровых зокремохоровых або вокальных
творів І мычуємо пісні ци творы на вокальных конкурсах академічных зокремовы си
наводили такій конкурс Нещодавно в Украіньскій четверты Конкурс Молодых Окрісів і міні
Рени Моленюк мичуємо дещо о жытю лемківску пісню Мы чуємо ці пісні
у выконані нашых хоровых колективів зокрема нашой капели Бескід якою кєрує Петро
Цуловскій Ці творы приходят у збірниках і мы выкористовуємо іх у докуменавчальному
материялі при навчаню нашых студентів зокрема я дою своім студентам дригувати такы
творы в обробці для хору з тым што внепізнавали ос докультуру што
Найперше од выбы маленьківшты Наприклад Вас была бы така можливіст што найперше
выдали тых писменників з того всього про што ми говорили што сьогодні
добре што быно было в обігу добре што бы вно было видно
што бы усі мали до тых материялів доступ першы вы бы хотіли
як бы была тота фантастична можливіст надрукувати выдати Украі Ну найперше я
бы звернули си до записів Юрия Костюка якій зберігаєт ся од власти
в Музею Украіньской Культуры у Сведнику я бы зробила выбране із того
огрому якій він зібрал тобто выбрали бы найкрасі творы в його записах
І власно надрукувала бы таку збірку яка б знов вшыткє слугувала і
джерелом для вывчыня цієй пісні для кєвыс науковых досліджынь разом з тым
набы была основу для обробу темы ж сучасныма композиторами для голосу чы
для хору Думу што і сявадні композиторі в Украіні є дуже цікавы
зокрема Александры Яковчуку в Кыєві якій десят років при тым был в
Канаді Але він дуже цікавый сьогодні з дійсні обробкы для хоровых колективів
выкористовуючы вже сучасну мову музичну сучасне бачіня Але він так припідносит цю
пісню што ся пісня стає своєрідным такым хоровемым шляґєром і хорові колективы
з великым бажаньом з увагою выконуют ціє творы то є сяднє в
Украіні композитор якій може здійснити ці обробкы на сучасному такому рівні і
донести цю пісню же трансформувану до сучасного слухача І привернути увагу до
цілого плясту культуры тобто народна пісня може заслугувати такой основы для новых
трансформаций і переконати ци дати зрозуміти сучаснику што народна пісня це не
обовязково што ж такє дуже архаічне старе никому непотрібне А це є
та основа основ яка выражає нашу ментальніст яка выражає нашу душу і
в нам може быти трансформувана і подана сучасною мовою і може показати
народам світу што мы Украінці дійсно маємо таку богатющу культуру якою може
модивувати весь світ Свідчыням чого є той же Щадрик Леонтовича Щядрик наша
відома Щадрівочка в выбробці Миколи Леонтовича завоювало же властицілий сві комунікативному просторі
Адже це це це це цей Щадрик сьогодні звучыт і о кінофільмах
і у мульфільмах і в реклямі різноманітній В інтернеті в Юpту ве
найдати скотні небагато простоді вариянтів слова звычайно інчы же зовсім інчый тексты
<unk>re<unk> то новрічній дзвоник і ми сьогодні можеме чути трансформацию цього твору
і в выконані рок ансамблів і у выконанні різноманітных ґруп інструментів такым
ченом мы можемо говорити щераз про тещы Буд яка пісня єх шона
вынає така унікальна вона може стати такым репрезентантом украіньской культуры во світі
і власти повертаючы до лемківского фольклору Там є дуже богато перлин зрештою
кожна пісня є перлин але є багато такых перлин якій в обробці
ци в сучасным опрацювані або навіт в тым ж такому автентичному выконанні
можут вражати можут привертати увагу і засвічуют што Украінці дійсно дуже богаті
у своєму різноманіті цих етнічных проявів Подібно істория є з пісню о
верш і вершы сьогодні в Украіні зроблено богато пробок цього твору і
богато выконавців берут собі для выконаня цю пісню якій може навіть дуже
далеко є від лемківской культуры і від якой Елементарно понятя про все
але м не просто ім подобає ци мелодия той пісні І я
чула різні обробкы правда більшіст крыдут той вариянт якій співала квіткысика і
крыдут і тікі двіноты міняют і співают решто так само ну то
свідчыт зрештою про популярніст оранжуваня того Але лем адкє право є і
якшо бы мы жыли в Америці всі ті люди і кєды співают
же бы сиділи в тюрмі Але ме має мой приклад не тілько
Е звычайно не тількы того што выконуют ся самы в тій манері
дя це выконувала квітка але од мене зворушыло є ніяк не мож
зобыти выступно на вій хвилі нашой украіньской выконавці з Крыму яка зо
своім походжыньом єджа мале так яка зо своім походжыням є Татаркою нескількі
розумію Але коли вона выконувала цей твір на конкурсі Новой Хвилі в
Юрмаді то власны міністрици Щывуна переняла ся від такє емоциями і на
стількы вона вразила цим выконаня ціль цього твору выназвуювала ризове місце Але
шераз показало што дійсно проте шм говорим што народна пісня взявши єй
зо основу можна єй так трансформувати так мож зворушыти так і єй
припіднести але для цього звычайно потрібеный і талянт і потрібной кісткєнве креативне
мыслиня жебы по новому якось припіднести сий твір Оце як раз мені
здаєся часто бракує людям якій берут ся обробляти сьогодні лемківскій пісні не
мают достатньо той культуры музычной той ерудициі той школы і часто я
чую люди на бере і робит як абсолютно Вариянцию можна в ресторані
співати Але руйнує молоду Тут є два аспекты сут ногу мы говорим
про обробку і обробка а ци опрацюваня народной пісні в A потребує
до себе дуже бражливого ставлиня Для цього звычай буде яка людина котрый
знає дві тремоты Вона може зробити обробку так і буду выжати шумно
зробилу обробку але што то з того буде До цього треба підходити
дуже обережно і дійсно мати великій запас знань знань і фольклорных знань
і власны специфікы обробкы фольклору Мы маємо богату композиту якій здійснювали обробкі
просто бы будем горити украіньской народной пісні але не всі вони є
вершенныма тількє тоді коли є композитор проникал ся глибенно тою пісню він
творив шедевры Так як це робил Леунтович з будільску пісню Тум він
з Буділья так як це якшого говорим про Закарпатя робил Міг робити
майчы Тадор Ричко якій там відчували такту пісню тобто є ті реці
кєдис треба дійсно на якомус ґенетычному рівні це відчувати другы дійсно мати
майстерніст і брати ся дуже дуже обережно до одробкы народной пісні Звычайно
сучасны трансформациі дозволяют собі якій свойності певні але знову шт в основі
має быти збережено ця основа народной пісні яка не повинна руйнувати руйнувати
основу основ А штодо выконаня звычайно што мы говорим про те што
найкраще выконаня той автентичной пісні ци пісні в убробці выконул є представник
той нациі ци той етнічной ґрупы до якой він належыт і пісню
свою він співає так як він заспіває нихто інчий так це не
заспіває навіт ікшы говорити про диригуваня єст уж деце кажу студентем од
маніпедучыма світлой памяті выдатный дириґент ХХ стлітя украіньскій Стефан Турчакій коли диригувал
увертюру до оперы <unk> то цер што все дригує Украінец до Москву
Косте і коли є бачала диригуваня цієй ж увертюры Дуже від дуже
знаного з поваженого американьского дириґента Хобарта Ерла якій диригувал цілу увертюру кєруючы
о дескым симфонічным оркєстром він дригувал все правильно він диригувал все ідеально
але не было ото відчутя о той сопрочасности до духу свойой нациі
Разом з тым коли він дергувал же Бернстейна оце відчувало ся шыце
Американец другує свою американьску музыку та само і в выконанні лемківской пісні
насамперед це має быти представник лемківской культуры але мы розумію што не
можеме обмежыти выконаня лемківской пісні тількы Лемками Тому коли бруд за выконаня
лемківской пісні представникы інчых етнічных ґруп Украіны Украіне Украінец ци Татаре то
це дуже дуже уважно треба підійти до цього выконаня і так як
я кажу студентам што коли выконуєте твір мовою інчого народу вы повинні
провести консультацию з представником того Народу што до вымовы правильно і правильных
наголосів штоб не было ци все подано выкривлено так само мабу беручысь
за выконаня лемківской пісні треба поконсультувати ся з Лемками справжніми Лемкы як
це має быти ци це добре штобы потім не было такых нонсенсів
і казусів якы выникают Выникают постійно я є одным з адміністраторів ґрупы
Лемковины в Фейсбу і мы дужу часту вмінюєме ся <unk>or<unk>e ци де
лемківскі пісні не тілько інформацию але і пісні обмінюют ся один другому
пошырюют якусь пісню ну і дужу часту циі пісні выконавців Лемківскых пісень
з Украіны і дужы части буріні реплікы Як жіж та співачка співає
лемківску пісню як же жу наспіває в наш не знає справді ні
на оголосу де выставити ні вымову ні і інчы реці і ся
і змінну тек то чого жу на оголошу єщы ци лемківска пісня
І дужу часту є прикро Думу што ну добре Є нове музычне
прочытаня Ну але так тій був вымовы наголосы мали бы залишыти ся
в такому выгляді якщо оций так берецо ту такому выгліді бы мали
лишыти ся І дуже прикру тому што в Украіні можна на пальцях
порахувати выконавців лемківскых пісень які ци роблят по лемківскы Оце дуже прикру
Ну і коли такі выконавці приізджают на лемківскій мутійс фестіваль то то
страшенно чути різницю і видно дуже бы хотіло ся штобы іщы хто
схоче співати лемківску пісню щыбы дійсно так як выкажды дуже уважний підхід
хотя бы приспівати якомусь Лемкови най бы послухал ци то так ци
то зовсім ні бы ми можем выконувати фольклорі африканьскых народів і може
му там і японьску пісню зыспівати Ну і хто його значыт ту
ми дісно оций Ну але тут же близче і можна дійсно коли
найти ци послухати в ріжных вариянтах в інтернеті бодай мы говоримо сьогодні
весь час про фольклор мы говоримо про фіксуваня цього фольклору про різні
способы його фіксуваня про різний підхід В фіксациі в досліджінні проведня писменників
сьогодні є час глобалізациі є час коли середовище в якому народжувал ся
фольклор зникає вникає Не ма того того традицийного середовища тому шми найму
всі як то было што треба было дарти піря і це был
долгій процес і при тім балакали ся і співали ся што треба
было прясти то была страшенно нудна і долга робота і звычайно што
при тім жартували ся і співали ся што треба было ткати што
треба было Ще робити богато робіт не было радию і телевізора і
співали ся і відточували си ті пісні сьогодніше людей перетікают міста є
інша культура і от кожен по улиці іде в Новлучниках іщы с
Слухає своє і більше слуха і експіває І я чула навіт таку
думку што та народна пісня нехай навіт выходит автентичний фольклорний колектив на
сцену велику сцену концерті воно зовсім не так звучыт як дес При
тых сільскых роботах на сільскых святах но вже штучно справді природною народна
пісня може быти тількы тому середовисті де во нас родило си Отже
што вы про це думаєте сьогодні і також мені здає ся што
Щораз частійше наприкляд што до лемківскых пісень выконуют ся обрубкє і штораз
рідше выконуєт ся пісня в автентичному выгляді і штораз меньше можі єнносів
того фольклору осі З такых як ми коли з вами говорили про
ансамбль Студенка в Калусі отже не буде звідкє черпати Ну з одного
боку дісно глобалізация інформатизация наступає на фольклор і дісно ще такыма маленькыме
вогнищым збережынь ціло культуры і цийой культурі є самы села І як
свідчыт знову штыкє наш досвід коли мы пубували на <unk> муж святі
у Свиднику всештє цейше фольклор зберігає ся тому што ще єст украіньскє
село Правдо відбуває ся словакізация більше ци ціли все менше цього фольклору
стає Але все ж такы завдякы будум одношыню Украінців до свойой пісні
все ж такы в інчы жеврі вінщы є і самы зберажыню цього
фольклору іслугуют ці свято якій є у свяднику і треба відзначыти тже
років незважают ся ни на ріжні якій субєктивні обєктивні цінникы ци свято
відбуває ся і вынослугує збережынь цього фольклору Одбуває ся і маковицка струна
такій фестівальо щы цікаво што там має право выконувати ся треці вперше
як зрозуміла такій принцип підходу де має выконувати ся пісня і каж
ся раніше николи не выконували ся то зо чым дуже слідкуют то
не мала што На фестівалі повторює си та сама пісня казвучала на
попередньому фестівалі товто весяшу відшукуют ся нові рісні це дуже выжливо Іщы
мнешу в розділю на св Свиднику Щу є заборона фоноґрамы тобто має
быти тілько автентичне выконаня тобто не ниякых немофоноґрам які вже зополнили зокремову
на Асиі Украіні в Украіні все выконаня в дитячы сот і вже
до народного артисту всі співают під фонеру тото під фонограму Ци один
раз в студиі робит ся запис супр вуду і співу ци называт
плюсова фоноґраму І дальше выконавец выходит як і одкрыває рот а за
нього же співає той запис якій здійсненый і з ефектично з одного
боку іде обман слухача а ся гірше шеткє це принижуют того выконавця
якій выконує звычайно ш він зберігає собі звязкы бо він не надрыває
ся але мы маємо представників <unk> шоу бізнес якы не співают під
фоноґрами От ну це інча проблематика Але це дуже сумно просто дуже
популярне так на жаль З іншого боку я бы хотіла сказати што
дуже в тым ракусті якій вы задали оце остані питаня Дуже цітко
высловили ся провідный фольклорист науковец нашой Украіны Стефаня Грица яка дуже добрий
знавец фольклору і мнотрезновет фольклору зновет фольклору саме написала До вступну на
як раз єст цита вона веде ла збірку Будздрава земли ци о
збірка фольклорна якій выновперше выдрукувал ти лемківскій фольклор і от вона зокрема
пише про нові шляхєвы цього розвитку фольклору зокрема процитую єй Сучасну науку
што нагромадила величезний фольклорный материял законсервуваний у багатотомных выданях каталогах цікавит уже
не стількы черговый вариянт якого небудь фольклорного твору скількі механізмы його жытя
в сучасности Динаміка його змін під вплывом новых умов трансформациі в ріжных
областях культуры проблемы його рецепці в звязку з розшыреной сферою його функцийонуваня
А в Центрі социйолоґічных досліджынь стоє не тількі сам твір а і
людина яка відповідно рефлектує на нього а о і психолоґію з принятя
кінец цитати Такым чыном Стефанія Гриц закликає же не стількє зберати цей
може фольклор а його трансформувати доносити його до сьогоднішнього слухача до сьогоднішнього
выконавця до сьогоднішнього студента тобто актуалізовувати той материял што він не припадал
не припадал порохами а же опрацювал Власне на збагачыня духовного світу сучасника
Дуже гарно но певно це буду закінчыньом нашой розмовы я думаю што
буде ведена книжка яка буде включати вашу працю Ну книжка моя моноґрафія
є вже частково ведена ще не полн выданя том што На жаль
вона кошт єй дуже дорого і єщы не зібрала всіх коштів а
мені на жаль крім реактора Прикарпатского Нацийонального Університету Іория Йвановича Ципенди більше
нихто а не допоміг ведені ціль цього Досліджыня а воно дуже обємне
тому шона має <unk> сторін ци дуже великє обємны веденя адже я
десят років працювала в архівах зберала цей материял і мні шкоды было
робити дуж маленьку книжку це мож было кажут зробити маленьку книжку і
сказати што от я написала і выдала цю книжку А мені хотіло
што все це было збережену тому щу Мы входим інчы світы а
пісенно слишают ся на сіділа зокремала ся книжка яку я выжаю книжку
свого жытя і якою я ставлю свій рідний памятник в музичній діаспорі
на тот всім діячам музичной культуры якыі працювали на теренах ріжных континентів
І я досліджували з новушківых кажу в архівах бібліотеках ріжных краін світу
і мі хотіло ся штоб це залишыло ся після мене На жаль
покы што материяльной допомогы від никого не маю а выдати це веденя
дуже дорого І тому ся тераз вес не вышл як назва Музична
культура украіньской західньой діаспоры в часу просторі ХХ ст Іце підсумок вашой
працы рокы то включає огляд і аналіз всієй музичной культуры украіньской діаспоры
з початку еміґрациі з <unk> років по сучасніст у всіх краінах Европы
Америкы Канады Австралиі на віці знешля Украінців в Китаі в Японіі в
Африці вся діаспоры за вынютком Колишніх Республик Радяньску Союзу якій єдн розядаю
і кє належыт до східньой Діаспоры це питаня є залишала поза оглядом
і це досліджыня предбачає огляд і выконавской діяльности як окремых выконавців вокалістів
інструменталістів так і колективів хворів оркєстрів ансамблів це і огляд творчости композиторів
Це і музична освіта це і музыкознавство це і комунікативні проєвы топто
це і друк і фонозаписы ну величазна робота яка здійснит на мною
багато років То частино тержунодруковна чыстинностю буде то і потім буде захід
так надію ся што Господь Бог буде добрый до мене і ця
книга ця моноґрафія ци є основою для захісту докторской дисертациі якій предбачаєт
ся можливо в цьому році як все бы добре одповідно підбуде ся
захід докторской дисертациі А там пише штость против Лемків нашу Словаці ні
античу в Польщі Е так є є Є зокрема я обчастково роблю
огляд діяльности Ярослава Поляньскы і його дисертацию про Лемків в Польці Але
ци розмовля мі з Вами приємно Дякую слухачам і дякую Вам Пенягано
за запрошыня на таку цікаву передачу Дякую А коля поля там сіля
то права ту іра буде рефарати або зілятового нема голові діята має
форшывати ногі части пошывали фал Але нашы місця ґорнозыма діванувати соказию та
мали мати сважы теально Милы слухаці гнеска у нас в гостях была
професор катедры хорового дириґуваня Івана Франківского Інститута миста пані Ганна Гарахі Бесідували
сме про щестливу нагоду котра ся притрафила рік тому Подорож до Свидника
і працу в Свидницкым Музею Украіньско Русиньской Культуры Щестливу нагоду ліпше шырше
глубше пізнати культуру Лемків Пряшівщыны Досліджыня котры перепровадило гын пані Ганна дополнили
єй дисертацию Дожеламе пані Ганні Карась Саренці при обороні докторской дисертациі і
щыро дякуєме за бесіду А тепер прощам ся з вами при мікрофоні
была Анна Кырпан До стрічы за тыжден Оставайте здоровы Слухайте сем <unk>
процент лем на Скрикова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного
цікавого шелеякого Анна Кырпан і Натали Асатурян Слухайте сем <unk> процент а
будете мати цілых <unk>