70% #2013 - 71% #70 Ярослава Галик (2 част), 22 VI 2013
Еп. 2013

70% #2013 - 71% #70 Ярослава Галик (2 част), 22 VI 2013

•

Опис епізоду

To druga rozmowa z Jarosławą Halik o jej książkach poświęconych Łemkowszczyźnie, rodzinie i pamięci o dawnych wsiach oraz losach Łemków. W odcinku pojawia się też wątek jej kilkuletniego pobytu i pracy w Paryżu oraz wspominanych z domu pieśni.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте сим <unk> процент лем Нескрокого а зо Станиславова Для вас будут
глядати ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk>
процент а будете мати цілых <unk> Ішвы дівча лучками лучками лучками лучками
несвы фарту з грушками з ружками з ружками з ругушками Стринул єй
паробок паробок паробок пагаробок дай мі дівче заробок заробок заробок загаробок кого
люблю другу шечку Видам вас мили моі слухаче в мікрофоні Анна Кырпанска
Друга бесіда з Лемкыньом з ґуцуньского краю Ярославом Галик апомужу Хомин Перший
раз Коли пані Ярослава пришла доня до Івано Франківска і я і
она ся понагляли бо в тот ден выпали нам іщы якысы справы
мы ся добесідували же тепер юж я прийду до ней до Яремця
і то кусно долше на нагодину І пришлам Яремчы то маленькє але
знане курортне місточко в горах на полудни од Івано Франківскы Для тых
хто не чул першой бесіды повім же в ній мы все ходили
доокола книжкы котру написала пані Ярослава Лемківщына край нашых предків Она выдана
Івано Франківску в <unk> році З самого початку пані Ярослава хотіла по
смерти родиців написати книжку лем для родины і о родині бо то
родина Досвелика і переповісти вшытко што оповідала єй мама Стефанія Галик з
родины Рапелів і тато Іван Галик Но коли ся взяла до писаня
то виділа же мусит не лем оповісти о своім коріню о лемківскых
родинах репелів Голиків Дзюбіньскых і о іх жытю на Лемковині і Юсь
в Украіні но і о селах Кризівка і Рустока велика одкаль они
походят А тиж дашто повісти і о цілій Лемковині Бо писала книжку
найперше для молодых а як ся указало они знают о своій рідній
землі барз мало так родинний альбом ся розрастал і покус покус переріс
в книжку Повіли мі же тепер написало бы тоту книжку докус інакше
Товды не мала такого досвідчыня не знала як то найліпше зробити приці
мала медичну і біолоґічну освіту і книжок ниґда не писала Але за
якій час уж міцно тримала перо в руці писала сміло динамічно кольорово
Утім свідчыт друга книжка котру мі спрезентувала маленька Украінка у великому Парижі
ту описала як поіхала зарабляти грошы до Парижа то короткы оповідкы про
украіньску зарібкову еміґрацию але не лем о тім Шіст років праці в
Парижі як видно з книжкы были для авторкы нагодом вывчыти добре французску
мову пізнати глубшу культуру Франциі і західньой Европы запізнати ся з цікавыма
людми з ріжных народів Она не сідила вдома а в свобідній од
роботы час все вандрувала зато вшыткох виділа і зато книжка така цікава
Але в Парижа мусиме ся вернути тепер на Гуцульщыну до Яремця до
мешканя пані Ярославы Але не лем до Яремця вертаме ся і до
Розтокы і до Кризівкы і до села Тарновийця тисменицкого рейона Іванофранківской области
де замешкали депортуваны От тай Лемкы а медже нима і великы родины
репелів з Ростокы і Галиків з Кризівкы То тепер мы дві соєсідиме
і радиме а Вы будете слухати нашу бесіду Але чом дві Ніт
нас было троє третя то была лемківска пісня Панія Рослава сой спомнула
дуст дуже співанок котры памятат од тата а не півснож а котры
з них звучат нашій едициі Першы Уж мі так не буде я
каміі та каміі добри бывого Од свойой мамы гічкы не ходиів не
ходиів лісами не любити єхавого хлопця з чого городыма Очка мгі не
любите іхса горыма очка мі Зачало ся з того же вы хотіли
зафіксувати тото што оповідала мама Што оповідал тато ну мама більше оповідала
барз хотіла вшытку дітям оповісти і о родині і о коріню тотім
але і о вшыткым што знала што виділа коли жыла дома Але
вышло з того як бы родного гнізда а далей вы захтіли писати
для свойой родины для молодого поколіня більше шырше про Лемківщыну і з
того вышла разом така книжка А кєд бы тепер выбы ся брали
до такой книжкы вы бы так само зробили ци дакус інокше Ци
ліпше сісти і зачати робити дашто нове Но як бы ме тоту
саму книжку іщы перевыдавала як бы м нашла такых спонсорів бы нема
іх А треба бо книжкы уж нема і єдну тримам в дома
як злото А виджу же є така потреба Но але покы іщы
не перевидают ну вшытко єдне Як бы м такы тоту саму книжку
перевыдавала бы мы змінила редуваня в середині бо подалам історию краю і
разом в тій істориі є так нарис робил історичний Разом єм подавай
звычаі традициі і то всю всю докупы Можна бы было тераз тоту
поділити оно бы мы было може легше чытало ся і цікавше бы
было Але я бы не міняла так на серйозно дашто Я в
тій книжці в своі хтіла выбрати такы найінтереснійшы моменты з істориі Лемківщыны
чого я не знала што ся мі подабало ну такы ріжны речы
же мене вражали я бы так серйозно не міняла Але хыба і
в редагуваню Але тераз я цілий час думам над тым же я
тоту книжку не написала так бы полністю бо не написала м як
я див ся інчы авторы якы пишут про своі села лемківскы Спискы
люди якы там жыли по дворах і ота як были репелы Га
репеля Петро Іванович было іх кілько то осіб в тым селі выселили
Полтавску област або таме інче другі ґазды і так спискы тых люди
Я виджу же є такы книжкы і тоты люди де си глядают
певно в архівах або памятали іщы хто хто давно писал то іщы
може памятали по дворах своі селы Я тото глядам юж іміздивый до
Львова там нема того в архівах є стары даны про тото село
іщы з ХХ столітя в єньскых тых юсифіньскых метрыках а того нема
То зараз я бым хтіла так написати про розтолку велику окремо ну
і разом як бы і Крижівку але окремо про кажде село описати
іх хто там жыл і де они ся поділи Я тераз взглядом
ґадали мі в <unk> Львові Архіві же такы даны мож прюбувати глядати
в перемышлю архі Я не знам як то доступ мати найти до
тых архівів і як бы дахто знал мі порадити то бы м
была за то щыро вдячна то бы мі дуже поміг Ном флоні
іщы раз вым може ся приможе мі іщы дашто додава Мож б
іщы раз ся перешло про власну історию того села Юж мам веце
материялів про церкву може дашто іщы про криницю як тотам близку был
Але тото мене мучыт і іщы єдна моя ідея яку покы на
днешній ден Іщы м не нашла такого підтримкы ни в кого жебы
м хтіла абы было книга така памяти Як по нашым селі по
нашых селах так разом по цілій Лемківщыні Уписати в тій книжці назвати
єй ци книга памяті ци ци книга памяткова ци яка там інакша
Але описати вшыткы села як я так чытала і дівом ся карту
же тых селів такых компактных было деси коло <unk> до <unk> Но
то не аж так страшні дуже же не мож зобрати Дуже селів
є описаных Я знам же єописаный і ву Красовску і бы тут
вопросил Перегримка Як видите тоту книжку То мала бы быти інформация про
кажде село яка подана Назва села так то є сухо то без
всякых описовых да сама інформация корота коротка То в та выгляді такой
може схємы чы чыякты чы таблиці чы чого але то має быти
сево назва Села Ну може там є того повіту Та село Спискы
люди якы там жыли і де іх выселили де они ся діли
чы ту выіхали в Америку чы они ся опинили в Франці і
ци си си си си си опинили в Австралиі чы в інчым
Куті чы в Рардянскым Союзі Чи може выселены там є під тоту
шльонску границю на тоты землі одзыскане Чи ся вернули може як бы
ся такє дане вдало зробити аж ци ся вернули може на Задну
Лемківщыну але ту уж і тяжче Але тото хтовды <unk> рік же
были тоты люди Были в такых то селах і і же іх
справді выселили і де они ся мали опинити на тот ден на
тот час Хто был в Явожно потрафил же його там жмарили і
чы він вижыл чы він вмерт тіж є дуже важне для мене
якы для людины як для Лемкыні і я си думам же таку
книгу мож бы было зробити І то є дуже важливе то є
важливійший од того материяльного же нераз ґадаютже а може там бы нам
дашто вернули ющы нам дашто вернут чы не вернут Але як мы
маме в серцю тото же мы є Лемкы то мы бы мали
тоту памят зробити І ону бы ся лишыло на цілы поколіня і
для цілого світу цілому світу показати бо мы так во ґадаме а
єдны гадают же выселили там мілийон люди другы ґадают же піл мілийона
третє ґадают тато вшыткого там <unk> тис ч то іх там дуже
было шотвы то з того робити хто за што На тых фактах
мы бы влас не могли веце встановити статистичну скільку то люди было
выселены якы шосправді тоты люди были выселены то ся дуже ґадат а
практично ся не дуже аж так про штоси ся робит не мож
повісти Але тото зробити як на мою думку є зараз може і
не так складно лиш найти де то є в котрых архівах і
найти люди якы бы я бы сама ся то уча ну і
треба знати польску мову бо то як є в архівах то треба
то є на польскій мові написано і записано тоту вшытку Іты еевакуацийны
листы то уж ту то в областнім Архіві во Львові Але якы
думате тота книжка Яка ціль того Новыдате такє але для чого Мы
маме мати абы добити ся допустим вызнаня перед світом депортациі або навіт
не для того но мы маме мати памят тота памят не може
быти така з повітря тота памят має быти материяльна задокументувана і для
того тото зробити Як мы даде хцеме ґадати о тым выселеню же
кілько кій котам переселяли выселяли мы мусиме мати тоту в документі В
конкретным документі якым мож опирувати перед всякым передчы орґанізацийом єдных назі чы
перед кым шум так дійсно такє было такій злочын был Проти такой
певной частины народу і товды ним можеме про дажд гадати Днеска там
пишеме якыси може зверненя листы то ни є документ мы не маме
ниякого доказу такого твердого деси оно є але оно не зобране Ни
історикы ни ентузиясты ни нихто з ся тым покы што так серйозно
не занял є по селах диякых там трошка ты в тым селі
написали там в тым селі в тым селі а тераз тото же
уж зрубено мож зобрати докупы А тото же незрублено найти і зробити
І тото при нинішній техніци при компютерах при інтернеті при тым всім
Я си думам же є така справа неможлива Є університеты може бы
ся заінтересували роблят тоты науковы роботы захыщают диплом роботы А чого не
дати студентам чы в Львові чы в Тернополю ци Івану Франківску не
дати такє завданя таку дипломну роботу або іщы што небудь Не знам
чом нихто ся до того не бере але може тепер мео кім
повіли і може люди будут тиж о кім думати А тепер кус
побесідуєме о співанках всядите раз тота пісня Горы Нашы Карпаты співат Горы
Машы Но нашы мамы хыси все співат горы моі Чы они так
си любили горы моі Ци ци чого я тоту пісню вывчыла і
все ся пута бо як почынаю співати Горы Машы а я ной
жем трохи тераз привыкла А я все хтіла співати же горы моі
Не знам ґали же Жы дідо так співали но може може то
горы нашы а може зато же гім уж тераз робили Але все
співали мама нашы голори моі Горы моі карпого не дал бы м
вас геє бы м не дал О низа якы виду кого ты
Горы моі горы моі горы моі безыды люби віли могос гей любили
гейы нашы діды продіі гіды Голоі гологоры моі Горы моі карпоготы Нихто
не зна нихто не зна кілько ви для носватого Нихто не зна
Нихто не зна кілько ви в нас вартого а той штырастатют як
Вас мама што ви для нас вартого што вы для нас вартате
Ни кілько а што ви для нас Не знам чоси а што
то вартує Неєдно рікод наґадали же кілько вартує але што ли што
то вартує што ви для нас вартате Ноюш є така тонкіст як
бы дула же што вас дати не казали то нас такы ниґда
мамам любили вас ну одказ мали знати як туту пісню сє співали
же мают колиси дати Тота як придуманы тота як придуманы Маме співали
же любили Вас гей любили гей нашы діды праді Значыт мама вынесла
з думу власні в такым вариян такым вариянті та коли собі ходили
сони часту єй співали Але николи не співат горы нашы чугоси а
потім я чую горынашы Мы аж з братом з початку думали а
потім сме Зышли ся на тым же горы моі бо тут є
такы слово дету є як ім першы співаны тут так нема Гори
нышы моі горы моі Горы моі карпаты Не дал бы м вас
Гей бы м не дал чого маі не дал бы м вас
ани за якы едука а потым любили вас гей любили нашы діды
прадіды а по тым нихто не зна нихто не зна што вы
для нас вартате В такій інтерпретациі співали мама Ну але я не
можу так нати претендувати же власне так оно мало быти Они си
так співали Чыталам Вашу книжку і не знам то тых люди же
они для ня чуджы і не мало бы мі быти тото цікаве
бы то оповідат ся о якыхси чужых людях і о каждій родині
бо оно ся поголузило же о каждім єст оповід як пришли в
Украіну як сой давали раду де ся вчыли де пішли робити і
так дальше Але кєд честно так повісти тато бы мож набыло добре
кімо з того зробити Бо сюжеты з жытя істория жытя каждого чловека
а можна з того кєд бы дакій добрий режысер тото прочытал таку
книжку і Долю каждого Лемка каждой лемківской родины я не гварю же
вшыткы епізоды ся надают Але сут такы епізоды же цалком ся надают
жебы зробити напр добрий фільм же не треба выдумувати того сюжета лем
скомпонувати наприк така річ то хыба тета Софія але зо ся повідали
ґадаленькы Зонька Но то она три рокы была на роботі бо знаме
же в часі війны заберали молодых до Німеччыны на роботу і она
три рокы тяжко робила і мала лем єдну думку як она ся
верне додому коли уж буде тот ден же она ся верне до
дому же она глидит своіх найріднійшых люди же она приде до рідной
хыжы же она верне ся до мамы до няня і тот ден
был страшний коли она ся вернула она пришла акурат в тот ден
коли повіли вшыткым ся выберати з села і она пришла Виділа вшыткых
але ани ся не сподівала же в тот ден вшыткы мают лишыти
тото оцім она три рокы мрияла як ся верне Я бы м
была режысером я бы такий епізод я бы м взяла до фільму
дала бы м в мій сценарий Як дівця приходит додому летит додому
думат як тото там дома цілий час о якым ся думало і
ту приходит і в тот сам ден вшыткы ся выберают і застала
дома нерадіст А таку таку траґедию страшну о вшыткым могла бы думати
правда Могла подумати же може іщы дашто ся стало але о такім
певне не могло подумати Бо то был час воєнний ріжны могли быти
річы Але о такім певне не подумала пришла і в тот момент
вшыткы мусіли ыти Невідоме деси в невідоміст не знатя каділь бо хоц
і казали як бы де высиляют і в якє село яку област
Але нихто не знал як то буде доправды вшыткы ся зберают Но
і добрі же в тот момент пришла бо часто было так же
дахто пришол з Німечыны а тоту родину і тото село уж выселили
і было так же не нашол юж никого уж село было пусте
І пак не знал як глядати і так дальше то тиж тиж
было траґічне Але то такий момент же мала быти радіст Жыдівка іх
ся вернула жыва здорова од Німців і ту нараз чекат на ню
не знате што і на нашытку родину нашыткы село і нашыткых Лемків
Тото є та товаридна сестры Софіі Ягалик но єй назвали в дома
Зонька Но і якы Німці зашли нут єй в <unk> році забрали
до Німечына на тоты примусовы роботы Но і она там была бідна
нута <unk> років мала як єй забрали Но як ся вернула за
три рокы то єй было <unk> Но і она іщы жыє то
не так же І она ся як як ся вернула Ну ту
тато нашы ґыдали так же щестя же пришла в тоту годину бо
як бы за годину пізнійше то уж хыба іх потем дакде глядали
Так же уж были спакуваны влозы уж были спакуваны іхаты на стацию
то так же она лем мала час Зайти до хыжы Выйти і
поіхали Тото є направду летіла домів знати якы з якым душом як
на крылах і она она домю летит а ту приходы а ту
возы стоят і то і од хаты одпроводжают вшыткы плачут но бы
плакали ну та як нашу маму повідали каждый раз я зараз знов
ті хтіла бы плакати тай встрашыла ся ну та знате же ґадают
скоро бігом до хыжы ід ся помольмено та образы заберали забрали то
в обозы спокованы І так же ґадат же же зашла постоява і
скоро скорый уж буто ґвалты то вшытко было по команді то не
было так же ти си може зараз єхати через годину єхати як
повіли выізджаме то і ужовозы мали рушыти Ну і она ґадже так
залетіла до хыжы Пару минут постояла і выскочыла і не зна де
іх і везу нічого везу до наш нич не могла зрозуміти То
они іх хто вдома был ту знали а она нич не знала
Ну і так ну і щестя же єдно же ся втішыли но
і знов іщы раз плакали знати якы ґвалты ся зробили в двори
в хыжы ту Же Добре же на тоту хвилину она пришла Хы
бы молили тото так так Ну і так єй ну так на
стацию і так же разом поіхала ну і так же думала же
вертит ся домів а домом была може якых пару минут і уж
мусіла на ціле жытя на все Місяц дає же она николи веце
і не была Хоц жыє єй Щеслава был юж має за осемдесят
років Але діти єй забрали до Станісла бо не ся туж в
Чорновици оддала то она з дому Галик а по чловіку вымерена є
То тота родина Меренив тиж достевы велька така я іх описавал в
своій книжці ну бо я описувай Репелів і мренив вшыткых То велька
родина добра родины діти добры і діти дбайливы і маму забрали і
мама тераз при них в Станіславі собі то докумен то документальне ту
в тотій книжці ціле тото дерево родуводу цілий рід єдна родина злучена
друга родина переплетене ту документальне то документальне мож і більше цікаве для
вашой родины але для вшыткых люди буде цікаве тыж Тоты епізоды в
котры описаны в книжці дают понятя і дают учутя цілой той драмы
і то єст істория того народа тыж барз цікавы тоты повімы портреты
Предків котры даны в книжці част оповіди єст строго документальна а сут
і такы епізоды де барз добрі выказали та показали портреты портреты діда
і навет предіда другого діда Може найцікавше можно описати же того діда
Петра Петро Репеля же был війтом в Ростойці нотарьом то барз цікаве
описано о нім і о його жені Теодорі Я так думам же
же был авторитатний барз чловек в своім селі Жена така певне му
пасувала така жена мудра была же была учена они якоси так єден
до другого пасували направду барз цікавы власні тоты портреты і власні з
того можна бы было зробити якысы може фільмы може іщы што Зробити
было цікаве по собі самы по собі люде і цікаве як они
в ріжных ситуациях діяли як в ріжных ситуациях было видно іх характер
мудріст спосіб думаня навет такє як то баба І мала так легко
руком се рыбы потім озері Легко і мала баба баба Леодора Теодора
і все так любило Легко раз і уж зімала рыбу а ту
єден раз Така щука єй зімала І оно так запер в Берсіли
мали они мали дідо так підкопал од рийкы од камениця І они
так дідо был такій господар і любил вшытко своє мати тоє і
бжови і він си так підкопал зробил такій стал І в тым
старій любили бити рыбы собі были в ріці і были тамстругы были
пустил там рыбы рыбы Ні Нє побстругы были в каменици в тій
річці І они ся заплывали та бо то чыста вода была така
протікава І баба любили суты а пстругі люблят так собі спати На
воді вони тує в горах тіж што я уж виділа Фореє называют
інакше в нас тіж называли тут місцевы так само Абструю люблят собі
так як патик собі так ляже на воді в воді і так
собі стуіт А баба такы мали бы были ткіценты і такы лиж
тримают руку тиху тримают ди так г і уж тоту рыбу вхопили
І так они си рокы любили бы рыба так ся троха ховат
де близче до каменів близче до то а єден раз так си
руку поклали і так трошка під кущы якысы І тримали в тіні
же не виділи А то така велика щука і зубами она си
думала же то жона што си вапат може рыбу може што тото
шука але а она бабі руку як баба си руку тримала так
долше аби покля того пструга звапат а щука єй руку хап дописка
чупы змала бо бабу А баба як зверещали бы майже в Змій
чы хто там того на загаліця не спамятала І том руком назад
на берег ну так з позад себе Но также щуку вышмарили аж
на берег і ледве єй тоту шуку з рукы зняли Ну і
то така была велич Фест велика была тота щука но але баба
уж веце той рыбини бапали ся бояли такы ану направду то все
мама тоту повидите я была мала мама всякы такы істориі оповідали Но
а міся тоту оддеси лишыло было надяне нераз мі сестра ґадит же
такы тубіше всякы бзюры позапамятували неггану тото было жытя то было справжнє
но а як такє веце серюзне ну то до того же сме
ґадали про Зоньку і з чым си нагадала за вуйка Михайля до
того же забрали іх <unk> хлопців уж ме тоту розказували же го
забрали на Сибір Но і тіж він не знал же іх по
тым приселили бо його забрали на Сибір в першы дні як пришла
радяньска армія першый ден ну другій ну другій чы Тре зараз бо
я припоминам было може дахто не чул нашой оповіди то бесідуєме о
тім як в якыс ден Німці ся софали выдходили і за нима
ішли якысы части УПА же утікали од Червеной Арміі і єдна част
влошла до села Ростока І тоты воякы попросту были змучены і не
хтіли нич робити а я так зрозуміла же хтіли сой одпічнути але
дали розказ жебы вшыткы мучены Вшыткы кварібкы бы з села пришли прочытали
ім присягу они вшыткы присігали бы мусіли в тот момент не было
альтернативы Дали ім зброю жебы боронили ся і жебы ну боронили село
і они мали піти стати докола села а тоты УПА пішли суют
пічнути ту а ту уж іде Армія Червена і УПА зараз Зачали
втікати але зачало втікати хлопці деси побігли жебы сховати збрую но сховаты
сховали але хтоси ой тім повіл донюс Не знам хто си хто
си был такій мудрий бо Лемкы не были такы жебы скоро доносити
як якаси даси хыбыль нашла ся паскуда Але хто си так такє
зробил і взял гріх на душу і кєд пришли што тото совітскє
війско то о тім ся дознали віли жебы вдати зброю нихто не
здал то якы парібкы там ся зобрали Ту тых нараз вшыткых арештували
і до совітскых етабурів і медже нима был і Вас вуйко Михал
Михал Но та то він іщы был кавалер він был молодий но
бы то вшыткы парібкы были молоды І єдно же він то быва
война і німецка мова была популярна він хтіл собі мову німецку вывчыти
абы так для себе бызнал І так вого казали маме же так
же сідав си на воли як робил дашто квал книжку а воли
має крижыл такы рукы і клал си словник німецкій і собі вчыл
єм тоту мову німецку І так вывчыл же ґадат мам же так
легко мі з Німцями ґадати як му дашто треба было то і
в тым часі туды як уж тото ся стало вшытко арештуют пятнадцет
хлопців і арештуют в тым чыслі і війтового сына Михала там не
переберали Чый ти єсин або што та як тот тераз бы могло
быти Ну і Михала Репеву тіж забераюты до деси заберают Ну потім
аж взнали же він был в Сибір він не был просто в
Сибір він был в Іркутску потім был на коли мі Потім был
деси в Хабаруску потім іх везли ту я вписую своі книжці потім
іх везли не якымси кораблю же думал же бы дуже берали голодны
были же думал же всю же уж вмре там але дуже іх
потам попомрало а він ся лишыл жывый Но і вратувало його то
ото же знал німецку мулу Но але О них першы дні як
пришла руска были вывезены інтернуваны і они не знали же по тым
Лемків вшыткых з Польщы вывезут І як він уж знаючы німецку мову
за пару років як был в таборах Почали серед тых вязнів глядати
хто знає німецку муву бо уж Німці были в тиш в Сибіру
і треба было з Німцями контактувати з вязнями німецкыма ополоненыма тыма але
не мало хто знал муву німецку і серед Вязнів почали ся взивати
хто знає німецку мову Но і вуйку Михал бояш ся спочатку а
потім ся узвал же я знам німецку Но і потім його што
вротувало бо так бы был певний і згынул бо там тяжко страшні
было в тых таборах Але як він ся обізвал же знає німецку
його дали та як перекладача до німецкых вязнів І його трохи уж
устало леґше і там по тым перекладал іщы паперы якыси там по
німецкій з німецкой на руску і помалу помалы і так через осем
років го пустили То осем років ож сідил Ну і так зразу
навет є бо іщы на якысу на цілину його вкаранду брали досит
толже А то треба повісти же было часто так же перше сідил
в кюрмі а пак на поселіня значыт іщы деси жыти далеко не
вдома деси жыти і де си робити але Так же тя контролюют
втю де што ати якє Ну і він почал глядати ну він
з початку ся звернул та як ніяк польскій громадянин Він же был
все такы на той час громадянин як бы Польщы і він ся
звернул ну же він є з Польщы і той же має там
родину А як бы послав дуку там за такы документы послали руска
влада а там іх нема і почал почал глядати то іщы тре
долшый час треба было долшый час тоты паперы іщы ходили покля нашол
де є родина Ну і нашу помалы нашу Ну ты ся верну
аж певно за через дванадцет років Дулший час го не был Но
так же уж тата не застул уж тато дідо Рыпева Петро Рыпево
іж вмер мама іщы была баба Теодора мама были ну то як
приіхали ну они ся страшні молили то які він уж приіхал домівю
то было такє штоси Зновы ціла драма як з єдного боку радист
з другой боку жытате уж неє же они преселены жыто то была
знов ціла драма тамту так же слухам Вас і думам собі же
той напевно напишу іщы книжку в такым весе літературным стилю художным абы
людям было веселійше приємнійше чытати І сприймати на документальным мы буду материялі
писала Але певны же напишу бо бы си думала же уж выдаю
тоту третю книжку што буду писала далі Може дахто з Вас лем
тепер зачал нас слухати то повім же гнеска я на Гуцульщыні курортім
місточку Яремці выбрала єм ся до пані Ярославы Галик авторкы книжкы Лемківщына
край нашых предків В ній она оповіла о селах Розтока і Кризівка
о своій родині і о цілій Лемківщыні а тепер бесідуєме про тоту
книжку і про нови о котрых мриє пані Ярослава і не лем
бесідуєме Чуєте тиж і співанкы котры мі заспівала авторка книжкы любит співати
співала уж в ріжных хорах а тепер чуєте єй в ефірі лем
фм розкотил ся розкотил ся горошок поль Горошок пополь горошык бугу пулю
ожени ся ожени ся старий з мостарий з молодого старий з модою
Ішол старий ішол старий До поля Орати До поля гороти До поляти
а молода а молода До корчмы гуляти до корчмы гуляти До корчмы
гуляти Ой ты старий ойты ста старий кілько ты на горо кілько
ты на горо кілько тыны оро Сім загони сім загонил осмине до
ора осминера осмий ней ти мила ой ти мила кілько ты пропила
кількоты пропила Тілько ты прогупила Сім дулярив сім дулярів осмий поозычыла осмий
позычыля осми пожычыля пішол старий пішол старий Од хаты до хаты од
хаты до хаты од хаты долыхаты Пішол старий пішол старий порады шукати
порады шукати Пора ды шугукати они йому нараіли дубового госала дубового сала
дубового госала А як він єй насмарувал Аж скора одстала аж скоро
одстала аж скоро одстала Лемкы такы бальмутны не раз пісні співают Жартивливы
такы а насправді я не знам як то якы Лемкы были бы
я можу лиш з того судити же якы были нас все і
якы в родині Хтіл вам што до того зауважыти же як порівняти
повіме так же тотні як тераз любитдати менталіте Як порівняти манеру поведінкы
в такым соців і в побуті Лемків і порівняти допусти Мусульщыну то
тут на багато як сказати вільнійше Я повім щыро мораль Гудсудів а
мораль Лемків то дві ріжны муже інчы гуцул деси высоко на горі
І ничый з того не робил што його мыст як повіл жыти
мало у собі фрегірку любаску як ту повідали так ци дві любаскы
ци три і то было так розшмарене тоты хыжы деси по горах
же я тото священник не мал вплыву попросту як повіли же гуцули
іщы доднес не християне вшыткы зла ся дуж багато по поганьскій чаруют
правда І ту сут тиж ігнеска Бусоркы і є до того нихто
не ховаты а фары тоты Мойфари лытужі єте ви о такым чули
а як не чувате чулате чы ні же то практика для жнього
жыть Но та так не так давно так зазабили ди зарезали ты
в тым деси там в горах В верховині чы де тут были
кісий кіс і мольфар такій Но то до того мольфарарду то дуже
єздили люде Но і чого они тад єздили да як єздили ну
за чымси іхали начы штоси они там ворожыли што си они там
робили штоси термікіси маґльом ся занімали Подібны умови жытя в горах вкус
подібны но може та засадниця іжниця же гуцули меньше ся занимают рільництвом
а більше они будували худобу бы ту не росне так вшытко просто
горы такы высокы же не росне дале Лемків горе кус низше і
мож на якуснову боці дашто засіяти якыси зораты біды мали зорати єштоси
выросне туты мало што выросне так бы нашы діды сіяли ноты сіяли
навіт троха пшеницю кусы там не дуже але ліпше котре ліпше было
поле то сіяли пшеницю і яраз Ну так же я бы навіт
повіла же з того же я знам за господарку дідову од мамы
но то я знам же поле ґрунт то было дуже важне Дідо
Малліс мал пят гектарів в лісу і то был ліс такій будь
вельний же він тоту клейма ставил в собі і якє небудь там
не рубол не рубало ся то ся рубало Тото дерево же мало
ся рубати такій порядок был діда в тым то Ліс был і
были такы пасовища бо тіжу трохи тримали там і тримали худобу в
дома полунину то не давали на выпас лемвівци А коровы так як
ту женутже єй женут єй і тилята і коровы ту деце женут
такой худобы ло Але я чытам же дуже нераз приписуют Лемкам же
они веце пастухы то я ни не можу повісти же они пастухы
они веце землеробы там на <unk> процентів господаркы было все такы зу
землю Сіяли і ґрулі є садили і хто вшытку ся рубляло то
не так же же лем з полунины і з лісу жыли тотого
не мож повісти Як брати тото социяльне жытя выповіли же видите такы
кусы ріжницю а як в такым чысто ментальным понятю то мі з
початку было ту тяжко Я навит в сімейным жытю не могла дати
си рады бо я не могла зрозуміти як так мож Лемкы веси
встыдливы І Лемкы веце навет може якы кажут зыховают тото же ту
показую нима не принято такы допустиме якы одпака подружня зрада то як
навіт даде мала місце то тоту страшно ся вскыдали ся тым бы
быв ганьбы А то не было же тым ся гонорували А гуцую
може было а тому да ся з того посміти но та ничого
ся страшного тым не стало В тоты моменты як допустим я мала
такы проблемы вжытю і я ся тым гризва є пыкала я ся
тым стидала як мі дахто тото ґадал я не знала де ся
діти бо я так была в такым середовищы я вырусла і я
знала же то є недобре што є не фанту з тым А
потым як я з часом виділа же інча допустим місцева ґуцу Гуцулка
Ґаздыня могла повістинути што ся стало стражного ґнітця не спало Но ти
ти ти ти ти ти тіж там до той ходил як дахто
іх гадал або або твій чловік тіж до другой ходил і нап
і выходило так же якіса не така Я розуміла же є не
така Жы я не так розуміл я не так на то ся
див як дераз си не раз думам же я бы мі і
може єй вруж свою родину інакше вела як бы я мала такы
самы поряды чого Лемкам певно нелегко было на найперше тым же іх
переселити же ту приіхали бо я уж в другым поколіню і томі
нелегку А тым же приіхали незалежыт ци приіхали на Гуцули чы приіхали
на Полтавы де приіхали Они чысты были інакшы Они мали інакше культуру
они мали інакше погляд на такы сімейны проблемы на мацуля і на
жытя як незалежыт на Гуцульщыні вільнійше на Полтарі мож іщы інакше іщы
інакше Але тым людям а іщы мали діалекты інакше і говірка лемківска
інакше і выходило также або якысы дурны нас так часто так спримали
му што за люди такы і ведут себе а по тым реліґія
што тримало Лемків так трошка вбік оды решта тых етнічных ґруп Лемків
страшно сильна тверда реліґія Но і они з тым ту приіхали но
та нашы дідо Петро чого втікали з Полтавы Бо они си думали
же є єхали о тавелька Украіна Поля украіньска мова приідут ну та
і рігієн то мало быднє най буде православна бо нашы Діды были
веце як до Москуфіли належали вызнат чули ся до того так же
они думали же велько Росия помагат як колиси Кыівска Русь же то
такє подібне а они приіхали на полтаву а так церква заперта воле
то в Кувоспізли і з собом іщы тіж воли пару волив Навіт
воли єм забрали же воли забрали то дідуж повіли всю Якы власні
родины зреаґували коли ви на якымси великым м родиннім зізді вказали же
мате таку книжочку е Я Вам повім тота ідея написати книжку Она
так ся носила в родині од єдного до другу Але знати якы
зберати ся зберают Але все до того якоси не доходил Но а
мі уж мі тот час підышол так дивно Бог мал дати І
як єм тоту історичну частину зробила Тум подумала же треба зробити іщы
такє якы історию роду Ну і як показати тоту што ся стало
з Лемками після депортациі Ну і на прикляді нашым видно нашой родины
абы виділи же Лемкы ни ни ни просто такы субі люде же
они навіт в такых екстремальных тяжкых умовах нашли в собі силы выжыти
І іщы навіт чогоси ся любити в цілым жытю но і по
хтовден почала дзвонити по родині або м зобрала родинний материял там бо
я не можу знати хто так в назві наз є так дуже
репелів галиків разом то є двоюрідных Но то є дост дуже двоюрідных
тераз маме юж Третє поколіня як бы племінникы нашыты тотых діти тотых
дворієнтує нас <unk> Нож тераз в них ся вродило Но в книжці
єм товды написала іщы в <unk> році <unk> но а нагнескы уж
буде <unk> бесі бо дуже ся іщы породили маленькы Юшыны То но
то як ся на зізізджат на свято родины но то є так
в середньому секуло <unk> люди же приіде з близкой родины ани все
вшыткы можут приіхати Но і мусівам тоту вшытку зобрати докупу бы м
ту всіх іх описала Ну і як єм почала дзвонити порудиніти ся
з початку троха так критично знате хто си ся сміял хто си
до того так не дуже серйозно ся односил а потым хтієм трохи
фотоґрафіі позберати бы м такы маленькы хтіла порубити ілюстрациі Але по тым
я зрозуміла м же же почынают якыси більше серйозно тото спримати Ну
і як уж вышла книжка з початку ну тав розхапали кілько хто
был на тым бо то я на першы свыту книжку привезла ну
то розхапали знате ж розхапали то але потым найвеце было мі приємно
як дзвонили Бо як уж прочытают дзвонят плачут вшыткы пвакали І так
плачут і братя і сестры і то кож дому знате як оси
тото серце спало і то слезы потекли од того знате жы єме
і о тым не думаме каждий летит жыкіси материяльне жытя як діти
тамт єдно другє ты а не каждий думат о тым што было
і што є і што з нами буде і чого так ся
стало тота книжка то она так для того абы каждий певне подумал
хто я і одкаль є і чого є такій ани інакший А
што аж як я бы мал жыти абы мі не было встыдно
може быти моім дітьом або або них зовстидати тых предків нажыть А
по тым я вам повім же е Для нас ту на Украіні
бо ты тоты Лемкы же там в Польщы може веце знали а
ту для нас навіт для мене Я нияк не могла зрозуміти кым
они были ну хто хто тоты Лемкы были Чи было было дашто
ч то было просты такє глухє села тами кысы были ци што
А як єм почала глядати по книжках Як єм почала писати о
тым ну то єм зрозуміла же то не были просто но то
там быва і были і тоты нафту выбили якысы промыслы были І
тканины робили і на світ продавали як то дикысий Поляк написал же
то была справжня Европа іщы втовды же то крам ввозил ся і
з єдного краю в другє жыто же они жыли полным жытям Європейскым
Європы І они были не такы не такы глупы не то а
они чытали они штоси знали они мали тоты клубы про світы Я
для себе зрозуміле же Лемківщына це не были кіси богом і людми
якы франкоописал богом і людми зобити край То была частина цивілізациі То
была дійова така частини активна частина цивілізациі Це была така земля такій
край же люди жыли тым жытьом якым жыла ціла Европа Они не
были якыси одставы забиты якыси такы глупы а то были люди мудры
якы Працували якы старали ся якым хто міг ся вчыл хто міг
был господар добрий і ішли в ногу з жытьом І тото мі
помогу мі особисто я тотуже щыро ґадам мі нарешті тераз южы наєд
на старшы рокы Мі помог якоси з себе одчути якы сом полноціннум
певну людином бо як я знам же мій корінь такій сильний такій
е направду розвинутий такій є мій рід был такій є поміркуваний мудрий
ну то я певно мам таку знате уж основу для жытя сутвеком
а тобарз важне бы дуже Лемків мали тоты комплексы бо пришли дуну
Украіну і они выглядали якысы глупы недурікы якысы не знати якы і
тот комплекс все сіділ в середині він навіт іде до другых ідут
до нашых діти я І тепер коли ся дознате чым направду была
тота лемківска земля якы были тоты люде то можна як бы ся
выпростати о і горду і чути ся інакше Но і по тым
як єм почала бо то як дашто пишеш Ну то так як
бы хочеш тото осмыслити в загальному ну для себе зробила такій як
бы высновак таку такє резюме же што нам помогло тым Лемкам хоц
выселеным ту Радянскій Союз Хоч тамтым же были выселены пішльоньску границю або
тамтым же попали в цілый світ де си ся розіхали місяц дає
так наприкляд нашого роду бо м так обдумувала тото же наты Лемкы
мают велику силу духу же они єх перты то є правда бо
в нашій родині вшыткій є страшні хперты Але то не є так
злі то є добре бо єх перти іх хтях хтят хят мати
хят зробити хтят ся дачого добити хтят штоси сотворити хят діти вивчыти
і так дале так дале то певне тота сила духу така внутрішня
така велька генетычна може сила навіт повісти она помогла бы жыти Бо
было дуже тяжко выжыти то прижыти страшны часы навет тоты часы ж
я мала іщы памятам же я памятам а што было як они
лем приіхали же іщы мене не было як то треба было в
тым тяжкым повоєнным часі в чысто інчій державі в чысту інчых умовах
В чыстону новым чысто світі і треба было остати на ногы треба
было повісти собі жый жый бо інакше нич з того не буде
і Лемкы певно том сивым духу вжыли Я тераз як знов мене
може хто слухат то хтіла бы м повісти же хтіла бы м
страшні абы в Лемках тото не пропадало І абы тоты тоты меньш
вартіст в собі не розвивали а на навпакы абы они в собі
тото розвивали тоту силу духу Абы тота вперт жыла абы крові тото
тіпіло же є мам же є мушу же є зроблю же є
піду бо я такій є бо я так мам оту одблога Я
мам од нашой землі я мам в своіх генах своій крові як
віру блага як мам силу розуму мудрости мі бдал і тото розвивати
і іти ну і я сильно є все на свята родины своім
родині гадам тым нашым молодым дітям же єбы м хтіли бы ся
Лемкы пробивали Може тота трошка буде звучати як бы карєристично але власний
і в карєрі За дуже скромно сідиме маме тот запас енерґіі маме
тот запас мудрости мы маме тоты тоту силу же мы мы бы
могли іти бо в Украіні зараз є брак лідерів є брак талантів
Є брак політиків Іти не бояти ся не встыдати ся Але іти
мудро не поглупу але іти мудро І як є така чує в
собі людина тот талант або она його не закупувала як в Євангелію
Ісус Христем Ґаґадат Аби она його розвивала і дашто робила і робила
як найбуде мы є в Украіні мы і Украінці Для Украіны тіж
але і для Лемківщыны Абы сме не лем пропаґували може там пісню
нашу культуру нашу фестівали нашы то є добра справа то велька справа
Але іщы веце аби сме вчыли нашы діти абы змещыли нашы внукы
або они знали што то є мож якы школы робити штоси робити
для того аби так конкретно робити направду робити для того аби не
пропала наша культура Наш тоты напрацований великыма віками тото з Сивины віків
іде наша істория І аби она не пропала тоты ся лишыли для
нащадків Ну на кым барз дя кую геге ге мій мій зыгыл
верше Юж мі так не кібы во перше Юж мі так не
буд як мігыгы во перше міі быв тамывого од свойой мамычкы Егы
быв не ходиів Лісами Не любите Милы слухаці На тім днеска скінчыме
нашу бесіду хоц было повідяну дост дуже цікавого і не шкода было
даякы части бесіды скоротити жебы вшытко ся змістило в годину Нераз єст
так же з чловеком в котрый ся бере інтервю жытя уж не
зводит а нераз ін неє потребы бо єдна стріча была добра цікава
ну і выстарчальна Але нераз єст інакше з чловеком котрого возмеш інтервю
пак Хочеш іщы ся стріти іщы бесідувати контактувати товаришувати ци навет спілпрацувати
Власні такє учутя мам внеска при кінци нашой бесіды з Ярославом Галик
Вірю же іщы будеме ся стрічати а може і в ефірі Лем
фм тиш А тепер прикінци лем треба припомнути же уж другій раз
бесідували сме з Ярославом Галик єй родиче депортуваны з Ростокы і з
Кріжівкы недалеко Криниці а побрали ся уж ту в Украіні в селі
Тарновыйця писменницкого реґіона ту ім ся вродили діти а медже нима в
<unk> році і Ярослава Бесідували сме і про єй книжку Лемківщына край
нашых предків З оповіди пані Ярославы думам вшыткы зрозуміли же каждий простий
Лемко може записати спомины свойой мамы вітця може укласти дерево свого роду
і може внесказ зробити книжочку для себе для діти внуків Бо тепер
єст така техніка же не кунче робити такы тиражы на <unk> тисяч
можна выдрукувати лем <unk> еґземплярів лем для родины і близкых знаємых А
можна і доправды зробити грубшу книжку Але найважнійше покай не пізно задокументувати
записати найважнійшы річы і передати іх новым ґенерациям Бо як повіла Ярослава
Галик памят не може быти розлита в повітрі она ма быти тиж
і материяльна наприк в формі книжкы Бесідували сме і про велику загальну
книгу памяти Лемковины і про історию сел Кризівка і Ростока Велика же
вартало бы о тім написати кого з вас тото зацікавило пиште нам
контактуйте з нами Чыками При мікрофоні была Анна Кырпан До стрічы за
тыжден Оставайте здоравы Слухайте <unk> процент лем наскракова а зо Станиславова Для
вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте
сем <unk> процент а будете мати цілых <unk>