70% #2013 - 70% #77 Дідо і баба, 3 VIII 3013
Еп. 2013

70% #2013 - 70% #77 Дідо і баба, 3 VIII 3013

•

Опис епізоду

To osobista opowieść o wizycie w domu dziadków w Peresadiwce w obwodzie mikołajowskim i o dziecięcych podróżach z Iwano-Frankiwska na południe Ukrainy. Autorka łączy te wspomnienia z refleksją o łemkowskiej tożsamości, rodzinie, języku oraz bliskim kontakcie z naturą i zwierzętami.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте сим <unk> процент лем Нескрокого а зо Станиславова Для вас будут
глядати ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk>
процент а будете мати цілых <unk> Видам вас мили моі слухаче при
мікрофоні Анна Кырпан Щыро Вам повім же нагнезка прирыхтувала єм для вас
дашто цалком інакше але пак зміни лем свою думку Зато внеска не
буде ани інтервю ани репортажа тот раз хочу сий сама з вами
поґадати чом бо пришла м на такє місце де одраз ся зродили
ріжны мысли і хочу нима з вами ся поділити Пришла єм до
хыжы де долшый час жыли мій діду і баба Іван і Кетерины
Приіхала м до села Переседівка украіньскы тотя зове Пересадівка в Миколаєвской области
Може дивно то чути але то власні ту моя Лемковина Бо першы
і найважнійшы Лемкы для ня то моі діды і баба од них
чулам лемківску мову співанкы приповідкы Унидляня представляли цілий лемківскій світ цілу Лемковину
Правда дідо вмер коли мі ся сполнило лем три рокы на щастя
бабу зо сталом долше після од нас коли мі было ужнадцет Але
і бабы малам за мало лем місяц што літо коли тато привозил
назвыщестром до села Пересудіка А то не было близко Івано Франківскы мусіли
сме іх хати колийом до Львова а уж там де сил полудни
сісти на плотях до Миколаєва Нарано юсь были сме в містю Корабелів
Місто Корабелів так поетычні называли Миколаів Корабели то люди якы роблят кораблів
Миколаів знаний был з того же ту были три величезны огромны корабле
будівельны зводы З Микулеєва треба было пак автобусом доіхати до села Манали
сме села Мішково Поґорєлву Вискрісєнсклинівка Михайло Ларіну якых <unk> кілометрів до той
пересидівкы але коли я была маленька то ся здавало же то дост
долго то дост далеко Коли мы зо сестром были цалком маленькы то
літали літаком зо Львова до Миколеєва Така подорож з західньой до пілденной
Украіны тырвала лем дві годины Тато прекрасні знал оповісти што мы видиме
з горы А коли си навет выдумал казку для мойой сестры Софіі
О тім як льотника заболіл бріх іщы кус із самольот бых пал
Але сміла Суфія сіла на його місце і з такым пилотом літак
щастливо долетіл Юж не памятам кад єм летіл ци додвова ци до
мно колеґєла но а пак сухіі вшыткы дякували і тот льотник тиш
Софія барз любила тоту катку треба было єй нераз повдеряти В реальным
жытю было розуміє ся інакше Біг бо ю хыба і в сестрі
і мене аллі таку нас все так заколисало же мы лем вымітували
То саме было і в автобусі але попри тоты неприємны моменты подорож
до бабы все была певно найважнійшом подійом в році і сам процес
іханя то тыж была подія для нас діти Мы ся переносили в
інчий світ Цалком неподібний до того в якым жыли каждый ден в
Івану Франківску ну по перше з міста до села по другє на
полудне на полудньове сонце на солодкы мореві а після Станиславова Тото село
Переселівка выглядало на Африку По третє розумій ся же іхало до бабы
і до діда і до родины але мы зо сестром іхали тиж
до пса до коровы до нашых котів і кури А тиж до
жабже на річці до вшыткых телят козенят на паствиску дораків і рыб
лестівок жулків тато вчіл нас як зімати і тримати в руках жабу
што робити як буде коза як ся не бояти чужого п і
дуже інчых практичных річ усміхні знов зна доднес мову гірят і знов
знима ся добесідувати Уж тепер коли чытам дашто о Лемках ци давто
мі штоси о кым си оповідат часто зауважую же Лемкы мают тоту
с спільне барз близкый в стосунок до природы до вшыткого жывого місяц
дає же неєден Лемко знал бесідувати і з пташком і зо змийом
і з каждым звіром но наприклад такы мудры бесідникы як віус ци
кін но то само з собом ся розуміє же то як колеґы
так і дідо Іван Кырпан барз Любил коню і думал сой же
нераз з нима цалком поважні бесідувал ту уж не мали коня то
єду мусіли ґадати до пса Невеликій білий з чорным веселий пес звал
ся Тузик Може мы задалеку одышли од нашой темы Но то выбачте
нямилы слухаче мі ся хотіло повіти лем тото же іхали сме до
діда і бабы і іхали гемі в іншій і на всій світ
одмінній од нашого жытя і найважнійша ріжниця То не горят полудньовы не
морелі не інчы річы а мова і ментальніст Мали сме в тым
краю три мовы хыжы Губабы і діда в нашій загороді все звучала
мова лемківска Діду і баба гадали лем по лемківскы і не лем
до нас а і до вшыткых люди доукола Мій тато два моі
стрыкы і тета коли приходили до них тиж ґадали по лемківскы Не
памятам жебы колиси ся зачала яка дискусия як маме ту бесідувати То
было самозрозуміле же по лемківскы по смому себе На улиці мы чули
інчу мову украіньску але цалком не таку як в Ґаличыні Інакшу ма
і інтонацию і вымову жальз пересыпану русийскыма словами Але ту на полудни
то не дивне Нас зо сестром в гурті сельскых діти одрізняла власні
наша західньоукраіньска мова і вымова Трета мова котру мы чули доколи в
селі але переважні в місті Миколегєві коли тади ліхали то мова росийска
Тиж нечыста росийска было лем малу част мешканців Миколаєва становили правдивы Росияне
Переважні росийскій язык вывчыли місцевы Украінці і тото зараз можна было пізнати
Товды в десятых осемдесятых роках украіньска мова не была модна престижна перспективна
цінювана Барз пошырил ся такий погляд же по украіньскы ґадают лем в
селі Зато коли дахто поіхал ся вчыти ци робити до міста одраз
зачынул бесідувати даколи калічну даколи смішну але по росийскы Такый был тот
край де ся оселили моі діды і бабы Гварю же ся ріжнила
мова бо мы приходили з Галичыны то зараз мали ту три мовы
лемківску полудньовый діалект украіньской мовы і росийску Так само як ся ріжнила
мова ріжнили ся і ментальніст Місцевы Украінці інакшы як Голичане медже якыма
мы жыли Вшытко лег ся принимают свобіднійшы смільшы лег ся можут приняти
якєси рішыня навет барз важне Выглядат же щирійшы простійшы мож лем навет
повісти більше дітячы наівны Одраз діют а не долго придумуют Як любят
то люблят Як ненавидят то ненавидят І вшытко тото видно оно ся
не скрыват Нозагол люде ту были більше совітскы выхованы ряньском владом Мало
ся лишыло давных традиций то оповідам о тій ментальности котра была ту
долкола Але треба повісти же кєд ходит про ментальніст моіх діда і
бабы інчых родиців ци мешканців Тыльови котры приходили в гості то была
тиж інакша ментальніст Можно о тім писати ци дискутувати Але я повім
лем о тім што одчувалем якой дітины Выховували ня другы мамины таты
і мамы за то більше звыклым до них І мамины і тотовы
родици барз ня любили Але то інакше ся выражало Мамины родиче так
мі выглядало были все погідны і ласкавы пестили ня радо зо мном
ся бавили Татовы родиче своіх емоций так не выражали ся стримували і
выглядало же они строгы же забарз серйозны навет коли самы жартували то
не сміяли ся хыба аж товды коли вшыткы ся пересміют того жарту
Доколи я навет кус ся бояла іх хоц знала же мают добре
серце Виділа м же они ріжнят ся і од Ґаличан і тым
більше од пілденных Украінців медже котрыма жыют Барз часто они оповідали як
было дома А коли приде дахто з родины то все ся споминало
як то было на Лемковині ся переповідало по <unk> разів і знаны
давны епізоды і бородаты анеґдоты з дому і ниґде то ся не
сприкрыло І нихто не повіл а тото уж <unk> разів мы чули
війджте дашто нове Я часто ся прислухала до бесід дорослых і в
моій голові зачал ся з того материялу ся укладати свій образ Лемковины
Было то подібне на прекрасний зачаруваний край сказок же пішол нараз під
землю ци під воду А моі дідо і баба і інчы Лемкы
мі выглядали же то незвыклы люде же то якысы особливы може они
тиж зачаруваны бо штоси такє мают зачаруване в своім серцю носят в
середині якуси велику велику тайну Зато они такы поважны і честійше смутны
ани веселы вай то розорой то розорой то розорой Бывайте аздоровы мусува
слишы возоро Бывайте моіш то за сиходи Што за сифоди Што з
Марси оды Разо полт і разом Вай то розорой то розорой то
розоро Село Параседівка Пересічне село Пілдню Украіны Правда треба повісти же переселенців
ту мешкало барз дуже з Бойківщыны Зесянь а тіж приіхало ту дос
Росиян Молдаван і інчых в тым краю жыют і Булгары і Грекы
Направду Пересадівка Пересадівка Так гійбы каждого як дерево пересадили з його рідной
землі на нове місце Коли депортували мешканців села Тыйова то якуси іх
част якуси рату завезли в сам центр Украіны в Кірлоградску област село
Охтова Была зима <unk> років Не знам як інчы родины але моі
діды і баба вытримали в тотій Ахтовій меньше рока і як то
традицийні як уж знаме зо вшыткых споминів Скоровом пішы пішли до Тырнопільской
области де коло Терибовлі уж замешкала бабина родина Доднес доокола давного місточка
Терибовля мешкат дуже дуже Лемків Природа тота кус припоминат Лемковину гарві там
зелену єст якійси рельєф не горы но але якысы горбкы долины Дідо
і баба прожыли там кілька років там в селі плебенівка ся вродил
ім наймолодший сын Ладик Але чогоси в <unk> р приіхали власні в
тото село Переседівка Де Я Гнеска з котрого русилам тоту едицию Як
то было По західных областях ходили аґітаторе і аґітували переізджати в Пілденны
области бо бракне там робітників любочых рук як повідали А умови жытя
добры Переселеных радо примут на нові місци вшытко дадут І так заухучували
Ну і не знам кілько але кілька лемківскых родин зобрали ся разом
і вкупі поіхали а медже нима дос люди із нашой родины Але
покус покус переселенці пішли глядати новы ліпше місця покус покус ся порозлітали
і в селі пересадівка ся лишыла настали лем єдна лемківска родины Ваню
Кырпан його жена Казька і іх діти Петро то мій тоту Гілько
Михал Іладик Ясне же мій дідо Ваню ци Іван ту ся звал
тепер Ваня На улиці Казку Кырпанку нихто інакше не кликал лем баба
Катя Традицийні в тым селі навет дост молоды жены ся звали на
улиці бабы баба Настя Бабалієна Бабера баба то был наветвік а рад
ся статус Петра ту кликали Пєтя гілька Юсь ся звала Лієна Михала
кликали Міша а Владик Юсь мусіл ся звати Володя вола ци навет
волка Змінило ся не лем мено Змінило ся дашто більше В новім
краю треба было не лем приняти нове мено але і новы умовы
звыкы нову мову спосіб жытя ся влити в нове середовиско і знати
давати сой раду в ній Ідавали Діти вылчыли ся і хыбаль Михал
Боло то хотіл то не хотіл не мал высшой освіты інчы скінчыли
высшы школы а вшыткы четверо были добры специялісты каждий в своім фаху
Побрали ся Єден сын замешкал Миколеєві другій іщы близше в сусіднім селі
а старшый сын мій тату Івану Франківску куздоляку а Ґілка моя тета
Іщы дальше аж в Росиі Но і они коли лем могли все
приходили в літі і не лем в літі до родиців Так ци
подібно были вшыткых лемківскых родинах депортуваных в Украіну Лемківскы діти Тоты же
ся вродили на Лемковині і тоты же пришли на слід одраз по
депортациі росли в тяжкых умовах але барз хотіли ся вчыти і родиця
до того заохочували І барз великой процент Лемків пішли в інституты мают
кінцяну высшу світу Ну але і тотых вывченых і тотых же не
мали высшых шкіл за собом всядинь хвалят яко добрых специялістів і честных
люди То уж з мого досвідчыня же можу на пальцях єдной рукы
порахувати такых Лемців о котрых повідали же то паскуда То лем выняткы
Власні мому дідови не так залежало кым будут його діти якій фах
сой выберут але жебы то была честна робота Наприклад коли си повіл
же ниґде бы не позволил синови остати міліцийонером бо то робота нечестна
непорядна Такы погляды мала і баба Хотіла жебы єй діти были все
честны вырядны справедливы жебы никого жытю не скривдили Можна повісти же в
новых умовах ліпше бы было змінити своі тверды моральны принципы і може
было бы ім легше жыти Бо переважні люде докола жыли інакше красти
в колыспі нихто не мал за гріх але і вкрасти в сусіда
то не было аж такє дашто страшне Ту цято муж зо женом
ся розходили влаз ся женили і ся оддавали а часто і тілка
разів Нихто не мал обіцянку при шлюбі все жыти разом за дашто
за барз серіозне Християньска Морель мала якєс значыня хыбаль для найстаршого поколіня
і то не для вшыткых Молоды проводили цалком свобідний од християньства радяньскій
спосіб жытя Власні тепер коли є уж доросла можу зрозуміти як тяжко
было сідови і бабі ту селі переседівка быти собом Днеска гедало м
ту старых фотоґрафій але наш лом дашто інче Реліґійну літературу навет стару
друкы і дідови зышыты барз цікаво было тото переглядати груба любезна може
з <unk> ци <unk> книжка <unk>o<unk>ta з <unk> рока Ту єст і
така сама грубезна Але кєд вірити титулу Добре старша три одын з
<unk> рока Дивне то тримати тото в руках цідити ту і мати
то в руках А туюч Новша і КусТОнся Книжкы і зборник благопотребных
церковных чынув і служб <unk> выданя Вложыл зредаґувал прирыхтувал до друку священник
і доктор Тит Мышковскій Видал тот і зборник Ставропігійскій Інститут во Львові
в <unk> р Очывидні іщы до І світовой війны Видно же і
тоты і інчы книжкы не лем лежали в кутику іх чытали і
то часто Діду і баба ходили ту до церкви аж село Калинівка
за <unk> кілометрів і ходили все піше Не было товдиківку автобусів А
коли не могли піти до церкви то чытали вдома євангелиів і інчу
богослужбову і духовну літературу Даякы книжкы очывидні в цілости ци по частях
переписаны руком наприк Єден грубезний зошыт то церковний співаник Традицийні зачынат ся
з колят іх тут єст <unk> Днескы в час компютерів навет дивне
хтоси захотіл переписати руком цілу книжку і то не просто переписати вшыткы
буквы неписаны а як бы друкуваны але найважнійше на тото зышыт акуратний
іщы раз для міцности перешыти а властиві зытий скілько зо Шыків і
як видно барз часто корыстуваний Цікавы же прикінци сут приватны родинны записы
наприклад Дідо занотувал же <unk> січня <unk> рока Гелька приіхала на тыжден
додому Може бесідувано і о весіллю бо нише написано же <unk> жолтня
вышла заміж <unk> липця <unk> р Петра мого тата взяли до війска
А пришол домів за три рокы <unk> жолтня Добрі памятам знимку з
той подіі як тата провают до арміі Ту тото ся так зове
Провды Не знам як тепер але товды в середині пятдесятых років переселівці
то был цілий обряд Як приписувала місцева традиция парібка котрого одрядяли до
війска обвязували в кілька рядів хустками Кажду хустку привязували лем єдным кінцьом
а три вісіли як то фано в костюрі Хлопец прибраний в такый
спосіб а іщы з оголеном головом выглядал як якій еґзотычний фтах з
дзюнґлів Амазонкы Но што што мам повісти Лемкы в родинным християньскым жытю
тримали ся своіх традиций але провадяня парібка на війскову службу то не
была лем родинна подія зато мусіли вшытку урядити так як хотіли і
як знали місцевы Украінці Дідо Зонувал же в <unk> р Михал нашол
роботу в реґіонным центрі близко Миколеєва в октябрску Певне робил електрыком як
ся не мию Низче записано же листопада <unk> р поіхал до війска
а вернул <unk> грудня <unk> р Товды служба в війску іщы тырвала
три рокы Цікаве же того самого дня як Михал пришол з арміі
продали корову бо і тото ту записане <unk> лютого р барз коротко
лем на три дни приіхал до родиців зо Львова Петро Мітато Певно
был товды барз занятий дальший запис Свідчыт же <unk> червця Петро отримал
диплом Додам од себе же скінчыл Політехнічный Інститут во Львові і то
был диплом архітекта Занотувану ту тыж коли приіхали і поіхали родина ци
давных знаєме зо села Тыльова напр родина Сваглів <unk> січня приіхала на
два тыжні уцілиніст Новоросийска Пілнічного Кавказу де замешкала Гылька <unk> січня <unk>
рока Владик наймолодший сын Зачал ся вчыти на шофера а <unk> мая
забрали го до війска Шофером не буде остане пак лікарьом Але кєд
лікар добре знає хаты на авті то тиж важне бо скорше приде
і може вратує жытя чловека Зафіксували ту руком хроністы і смутны подіі
напр лютого <unk> р померли мама Сяфранка бабина мама <unk> березня <unk>
р на штр помер гойдиців сын Ваню в Зындрановій Сут ту записы
і уйкім коли померли не Лемкы а місцевы люде зо села очывидні
лем тоты котры для мого діда были барз близкы Мал ту кілька
добрых колеґів дашто выписаны кірлицьом а дашто латинком але вшытко по лемківскы
Певный мій дідо Іван был мудрий чловек знал што то єст жытя
што то час і што то памят зато акуратні точно дописувал найважнійшы
в його жытю подіі В іншым Ґшыті записал по порядку вшытку близшу
родину занотувал хто коли ся вродил і вмер і кєд бы не
тота дідова мудра думка вшытко занотувати його діти і внукы дачого бы
ниґда не знали і уж никого бы ся не дознали А ничого
бы не могли припомнути навет зо свого жытя зелене лем босі ялс
зелене не зышло зелен лем босі ялс зелене не зышло Котрем дівча
алюби і за мене неепішло Котрем дівча Алюби і за мене не
епішло Вреі рецькы штырі про што сте ся агабили реі речкы штырі
про што сте ся агабили Про тебе фреіре же сме тя любили
Про тебе фреіре же сме тя любили Іст м не танцувал аж
буду прі і була Збучка на яличку буду презкакува збучка на яличку
буду прескакува Мари сют тети наме собі родина Ани ты ани я
не маме фреіры Ани ты ани я не маме фреера Не мам
го не мам го ани сильне жычу Як мі буде ет треба
то сой го поожычул Як мі буде етреба то сой го поожычу
Божыт ся нифрер такій до любіня Як стара когорова зимі до доогоіня
Бо стара корова не хце ся доліти Божычаний фрегір не хце ся
любити Божычаний фрагір не хце ся любити палюнко шалюнко добре Тебе епити
Ой пию я пию до самого рана Што за паалюнка аж жеє
не є епіяна Што за паалюнка жея не єпіяна ой пяна ой
пяна треба мене вести а на пеле тме не баюночку нести а
на пеле тме не паюночку нести Тепер коли з вами ту бесідую
коли тото вшытко наново передумую пю каву з молоком Выпила бы м
рад ся гарбати але гарбата ту цалком несмачна Сама себе мушу нагваряти
жебы выпити То ліпше ци кава з молоком ци класным молоко барз
ту добре ци просте молоко скыпєне ци дашто інче но не гарбата
Гарбата така несмачна така недобра бо недобра ту вода То вам не
Лемковина то вам не Карпаты де на каждім кройці студенка де всяди
смачна студена вода а сут часто і мінеральны джерела А ту степ
такий степ як посмотріти аж силий І брак воды а і тота
яка єст барз недобра на смак Ту в дворі єст студня гейбы
студня Але направду то не студня а як повідала баба басейна З
горы то выглядат як студня але то басейн Тади заливают за єден
раз воды І пак покус наберают відром Сут ту і правдивы студні
не дуже іх і барз глубокы а більше такых як тота же
заливают воды Памятам же коли бы лем іщы маленька нанято робило вырегіня
коли приізджала велика машына з цистерном і од тамай до басены наливали
гуру воду Воды ту все бракне Дуст ту нечастий гіст Добре як
раз місяц кропит землю Зато вшытко што росне треба штоден поливати Для
того каждий ґаз сой приспособил якыйси моторы руры шлянґы і пумпує воду
і на бандуркы і на оґуркы нолостиві і на цвіты на крякы
на дерева нашытко што ма Бо земля ту прекрасна але без воды
вшытко одраз бы всохло на сонці А як є ту сонце Монта
таке такє як сядиль Але в полудне ліпше з хыжы не выходити
вшыткы хто лем може роблят сой в полудне в літі долший одпочынок
Нич дивного преті так само роблят Іспанці Португальці Італийці ци Грекы Не
знам як ту звыкали жыти діды і баба бо в придукляньскых селах
вшытко цалком інакше Аж тепер коли пару разів поіхала м на Лемківску
землю можу зрозуміти як неподібна до ней тота пересадівка Ту саді сут
яблоны і сливкы А найбільше бо і найліпше ту роснут і родят
то морелі як то повідают абрикосы то ту перше дерево А єдно
дерево котре росне сяди в поли при улицях то акация росне без
поливаня нескы ім кавун Они ту ся родят прекрасны Кавун червенний стиглий
правдива насолода Ідумам а як по лемківскы кавун Но тото што по
росийскы арбуз може і неє такого слова лемківского бо на Лемковині росне
хыбальдиє А кавунів колиси не знали Ну а виноград ясна річ знали
Але виноградна Лоза на пілнічній части Карпат не родила так щедро як
ту Не такы солодкы тоты виногрона як ту в степах Украіны ту
коло бабиной і дідовой хыжы малем дам малемы сомычны монтна лом Ничлемом
ничом ничнемо нич нам спомы си спомниси спомыси спомниси Юж малам юж
малыж малы примысломи лобли Юляню маляню смавы при Діде мій Іван Кырпан
вродил ся в <unk> р в селі Тилюва Повідам так як вымовляют
самы мешканці бо на мапах сядиль написано інакше Тиляла Не знам про
діда барз дуже Знам же хоц і хотіл і ся старал добре
ґаздувати а был стараний любил робити але не мал такого таланту до
того як даякы інчы ґазды в Тыльові Все тягнул ся більше до
книжкы до наукы Цікавил ся вшыткым докола любил чытати Коли уж мій
тато вчыл ся в школі ходил до бібліотекы то дідуса радил му
як узяти книжку Перечытал дуже вшыткого іщы з тотых часів стилівского Товариства
Михала Кацьковского любил росийску класику любил толтого найбільше выскрісенє але чытал покус
вшытку ту в пересыдівці ся лишыла од него барз груба книжка астрономія
Тото тиж цікавило мого діда І то не дивне бо коли выйти
ту вечер з хыжы то видиме ту мірияды звізд На Лемковині певне
кілько ниґде не виділ А ту небо чысте повітря чысте і звізд
єст тілько же аж тяжко сой представити же може кілько іх быти
а і не вшыткы видиме лем знаме же они сут Все діду
хотіл ся вчыти і барз дуже навціл ся в свого уйко Властивий
специяльні до него ходил жебы гучыл брал лекциі Може хотіл деси вступати
бо з сельской школы йому было цалком за мало То был не
тот чловек же хотіл ся ограничыти лем своім селом мал шырокы і
глубокы погляды вшыткым ся цікавил но якысы не повело ся йому тя
вывчыти Виділ ку світа коли пішыл заробляти грошы до Канады і Америкы
правда был там недолго Взял сой жену зо сусіднього села Стерстяну на
мапі тото написане як Терстяна Моя баба Катерина Шафран вродила ся в
<unk> році Птыщани Выглядат так же побрали ся они з любові Єдно
до другого пасували єдно другого розуміли і шанували І ту на чужій
землі на чужыні єден за другого ся міцно тримали і певне так
вытримали В жытю моіх діды і бабы было дост дуже драматичных і
траґічных моментів Єдна з найсмутнійшых подій то смерт першых двох діти Траґічна
нагла єдно пішло по другій то уж потім скоро потім в р
мій тато Юж він мусіл быти старшым Ясне же великом траґедийом была
депортация она не лем одяла одобрала рідну землю не лем з ґаздів
зробила дзядів зо свобідных невільників не лем з мудрых зробила дураків а
з патріотів буртаків Депортация означала тиж неможливіст зреалізувати ани потенциял цілого народа
ани каждого чловека в новых радяньскых умовах Хоц было дуже і доброго
наприклад каждий Лемко міг ся вчыти в Інституті перше такого не было
Але в дужій річі зреалізувати было неможливым принаймні в першы рокы по
депортациі Лемкы думали лем єдно як не вмерти з голоду Тепер коли
я пришла моя тата мі повіла же по бабі ся лишыла яка
пряжа напрядены линяны ниткы і вказала мі іх і повіла же кєд
хочу то можу сой тото взяти І тепер ту коло мене лежат
тоты темны тверды як то лен ниткы а при дверях Стоіт прядка
тиж памят по бабі Катерині І лем посмотрі лем на тот лем
і одраз ся припомнуло же з дому не могла баба при депортациі
барз дуже взяти зо собом і взяла власні напряденны ниткы І пак
тоту пряжу Долгу покус покус міняла місцевых Украінців не єдло жебы выжыти
Бабу свою памятам чогоси лем при роботі то доід корову то што
си нам рыхтує єсти то пішло копати бандуркы то колотит масло в
денці Але все якысы при роботі Ясне же были якысы неділі были
свята але чогоси тепер в мойой памяти не годна єм найти того
святочного дня і не памятам што робила моя баба коли сой оддыхала
Но але властиві так в роботі мноли ціли жытя Доколи сой думам
про діда і бабу Кєд бы мали вшыткы можливости як бы товды
потекло іх жытя Бо они были і мудры і здібны до вшыткого
знали вшытко зробити любили робити были барз побожні А може мали більше
ріжных талантів о котрых я не знам і котры в іх тяжкым
жытю не мали коли і не мали як ся проявити Мою бабу
іщы вдома на Лемковині часто кликали на весіля Бо казка найліпше знала
робити паперьовый цвіти з бібулкы а того при весільнім обряді дуже было
треба Цікаве же і я ся до того вернула і роблю композициі
з бібулкы і навет тиж помагала декурувати весільну салю і то нераз
Але вертам до бабы Думам же была здібна до того же мала
смак мистецкій же мала якысы ріжны таланты Уж ту в пересеґівці коли
зостала сама по смерти діда Часто не лем співала давны народны співанкы
але уложыла сой сама пісні о своім жытю Здає ся неє і
іх медже тыма котры награли на маґнетофон сены А жалі тіж мож
Каждий чловек мал в собі дашто од тата і од мамы Од
двох дідів і двох баб Прадідів прабаб Дакотры річы видно одраз з
самого початку Наприклад тото же я дост высока то розтум ся вдала
у маминого тата діда Павла в подія Чернопівской области Можу мати ріжний
настрій але переважыт всепогідний і рідко мі бракне оптимізму а то уж
одмаминой мамы бабусі Софіі яка серед пра прадіґів мала єдного француза Але
дужю мам і од тотовых родийців о котрых днес оповідам діда Кырпана
і бабы Кырпанкы і з часом тото штораз ліпше видно Штораз дальше
они гаснут іх постатю мойой памяти припоминают мі іх лем фотоґрафіі З
іх молодых років мам лем єдну де обыдвоє на весіллю в Трищани
де ся оддає бабина сестра Марися Єдна знимка діда єст маленька як
то роблят на документы а більшы фотоґрафіі бы вшыткы сины любили фотоґрафувати
то уж зжытя в пересадівці Тусь вшытко зафіксуване не лем більшы подіі
але і звыклы моменты жытя І мам дуже фотопортретів діды і бабы
І діды і баба як то переважні Лемкы не были высокы ани
не были грубы набыты бо люди гір мают быти сухы жылявы легко
літати по горах долинах і поуботях Тото мій повідат же з дітячых
років не памятат в селі ани єдной грубой бабы властивій коли груба
то была хыбай в тяжі Діду як бісіст Лемків мал чорны лося
і темны очы Баба представляла лемківскій тип пошырений на Дуклянщыні зо світлым
волоссям і світлыма очами Чым дальше в часі они одходят од дня
тым ліпше хоц то і дивне можу іх розуміти Може колиси іщы
зроблю едицию де більше оповім о них де буде выразні звучати біоґрафічна
нота жытя буде уложене в хронолоґічнім порядку выбраны найцікавшы епізоды але гнескы
мі ся хотіло зробити власні так так сой зімпровізувати Сідячы в хыжы
діда Івана Кырпана Стыльювы і бабы Катерины Кырпан з дому Шафран Стирстяни
Но тепер прасям ся з вами милы моі слухаче Были сте зомном
в селі Переселівка Миколаєвской Области на Плудів Украіны хыжы моіх діда і
бабы І хыжа тота така рідна для мене цалком неподібна до той
котру лишыли на Лемковині Оповідала вам о тім вшыткым так долго Анна
Кырпан Оставайте здравы до стрічы за тыжден Слухайте <unk> процент лем Нескракова
а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого ся леякого Анна
Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте <unk> процент а будете мати цілых <unk>