70% #2013 - 70% #81 X Світовий Конґрес Українців, Львів (2 част), 31 VIII 2013
Еп. 2013

70% #2013 - 70% #81 X Світовий Конґрес Українців, Львів (2 част), 31 VIII 2013

•

Опис епізоду

Odcinek jest poświęcony drugiej części relacji z konferencji we Lwowie, związanej ze Światowym Kongresem Ukraińców i wydarzeniami towarzyszącymi w czasie tygodnia spotkań diaspory ukraińskiej. Szczególny nacisk pada na lemkowski aspekt: omawiana jest osobna sekcja poświęcona Łemkom oraz spór o ich miejsce wobec ukraińskiej diaspory. W tle pojawia się też komentarz o ograniczonym politycznym wpływie diaspory na sprawy Ukrainy.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте <unk> процент лем Нескава а зо Станиславова Для вас будут глядати
ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент
а будете мати цілых <unk> Вы тым вас милы моі слухаче при
мікрофоніі Анна Кырпан Тыжден тому а конкретні серпця во Львовій львівской Політехніці
ся одбыла конференция яка мала і лемківску секцию І уж звучала перша
част той конференциі гнеска будеме слухати част другу Але найперше треба припомнути
што то за подія і в якій контексті вшытко ся одбывало Од
понеділька од <unk> серпця през цілый тыжден тырвали ріжны стрічы конференциі посіджыня
звязаны з украіньском діаспором акурат на саме преображыня ся зобрали Украінкы з
цілого світа Мают свою орґанізацию з Фужо Світова Федерация Украіньскых Жіночых Обєднань
<unk> серпця віторок зачал ся вітовый Конґрес Украінців муту уж пришли і
бабы і хлопы <unk> представників украіньской діаспоры котры представляли <unk> держав Тепер
в тотых краях жыє <unk> млийонів Украінців медже нима сут люде із
<unk> ци навет <unk> поколіня еміґрантів і такы же выіхали з Украіны
<unk> ци десят років тому так званя IV хвиля еміґрациі В проґрамі
конґреса запльонувано три сесиі чытам так як написано в проґрамі Євроінтеґрация запорука
незалежности Украіны та сприянє єй демократизациі Світове украіньство у просуванні спільных інтересів
і Головномур років правда перемагає Пришли на цеты Світовый конґрес і представникы
од украіньской влады і од опозициі а президент не пришол хоц го
і запрашали Як щыро повісти то голос Діаспоры не єст такий важний
політичний вплыв дяспоры на подіі в Украіні мінімальний хоц цілий тыжден вшыткы
удавали же так не єст Орґанізатором того вшыткого был Мєджнародный Інститут Освіты
Культуры та Звязків з Діаспорю Нацийонального Університету Львівска Політехніка А што было
в пятницю і суботу То ся звало Міжнародный Конґрес Світове Украіньство як
чынник утверджіня державы Украіны о міжнародній спільноті Землякам ім в Украіні і
не в Украіні то цитата Шевченка з нагоды столітя Тараса Шевченка а
пак Южны во Львові авторнополи был тиж якій сы конґрес то уж
для молодых Украінців з цілого світа То фактичні тоты самы люди могли
брати участ вшыткій проґрамі през цілий тыжден од посіджыня Украінок з цілого
світа в понедільок і до стрічы молодых Украінців неділю Нос найбільше цікавит
лемківскій аспект Отже тот конґрес котрий мали сме в пятницю і суботу
І ту мусиме повісти о тотых абсурдных річах котры нияк не годнам
зрозуміти як бы хто не трактувал Лемків Руснаків Русинів ци яко щырих
Украінців ций східньословяньскій народ але во Львові был конґрес украіньской діаспоры а
Лемкы до украіньской діаспоры нияк не могли бы належати Зато коли бесідуєме
о проблемах ци перспективах Лемків то єст цалком окрема тема Добрі же
Лемкам принаймні приділили окрему лемківску секцию то было іщы якєсы розумліня специфікы
Лемків Лемкы брали участ вшыткых подіях єдны были од самого початку на
конференциі Світовой Федерациі Украіньскых Жіночых Обєднань інчы ци і тоты самы на
<unk> Світовим Конґресі Украінців пак на науковых конференциях в пятницю і суботу
Дахто з Лемків навед ся барз загнівал бо не повіли му наперед
о науковій конференциі а конкретні о лемківскій секциі а бієты на самольот
до Америкы уж были в Кышены то Лемкы брали участ сядий Але
тота лемківска секция мала бы быти уж чысто лемківска Но ясне на
украіньскій мові Не знам ци вшыткы Лемкы знали о кім же мают
право свобідні на тото прити Бо як на таку подію то могло
і більше нас ся зыти Принаймні в інтернеті о тім было повіджено
уж давно може піл рока уж минуло Піл <unk> ся зачала панельна
дискусия історичні причыны депортациі Украінців з етнічных земель та іх наслідкы для
сучасных поколінь Лемківскій аспект Хто з вас слухал тыжден тому <unk> процент
тот цю початок той дискусиі а конкретні выступы Володимира Вятровича може знати
го з того же уложыл книжку ІІ польско украіньска війна <unk> рокы
і николи Мушынкы того чловека уж не треба представляти Фактичні лем доповіди
Вятровича і Галины Щербы котра выступала пополудни можеме приняти яку науковы Но
арешта то были той такы просто коментарі звіданя Цікаве же в проґрамі
было заплянувано дост дуже доповідий але тоты люде переважні не пришли або
не выступали То іщы єдна абсурдна річ яка ня зділувала А так
бы ся хотіло почути наприклад доповід на тему Етнічні ідентифікацийні процесы у
контексті діяльности лікарів выхідців з Лемківщыны Ци таку Лемківскі дієці в культурно
історичному просторі Львова Яка причына же заплянуваны доповіды не прозвучали Напевно дос
банальны Коли науковці ся дознали же можут брати участ лем товды кєд
заплатят <unk> гривен уж не мали великой охоты выступати Не тішыло іх
навет тото же достанут збірник де включат іх до повід і іщы
цілу торбу шелеякого папіряжні дашто не ясуче і задармо колу Нє Для
когоси <unk> гривен то лем <unk> евро Але для пересічного украіньского науковця
то кус за дуже ну а за полудено треба было окремо заплатити
кєд хотіли сте сісти до стола з участниками конґреса То тото щастя
коштувало бы вам <unk> гривен но лем <unk> евро але як на
просто гунця то тиш кус дорогу А не мало бы так быти
бо преці дашто дали і якысы спонсоры То конґрес як видите то
тиж чийси бізнес Але то не єст наша тема Пришла єм до
львівской політехнікы на конференцию лем зато же прочытала єм в проґрамі тото
о ці барз єм хотіла ся дознати Был тарьом тему дискусиі історичні
причыны депортациі Украінців з етнічных земель та іх наслідкі для сучасных поколінь
Лемківскій аспект Ту для ня важне было власні тото наслідкє для сучасных
поколінь Пополудны наша стріча уж ся звала інакше круглий стіл світова лемківска
спільнота істория та сучасний контекст І ту для ня страшні важным был
тот сучасний контекст І што Вера нихто нич не повіл о тым
што єст неске і што з Лемками буде зары Нич ани слово
Бесідувано про депортацию про ріжны аспекты про деталі бесідувано о тім што
уж про минуло што перебесідувано уж не єден не два ани не
тразы і абсолютні не было того пункта наслідків для сучасных поколінь і
того сучасний контекст А я Для того лем для того іхала до
Львова Не можу повісти же на конференциі мі было Не тікал хоц
і вышло вшытко не так як было заплянувано але мі цікаво было
слухати інчых і самій брати участ в бесіді одраз было видно же
вшыткых хто сідил в тотій авдиториі Щыро ся цікавлят лемківскыма справами історийом
культуром і барз потрібуют такых стріч Іщы раз ся вказало же потреба
в такых стрічах єст величезна але іх барз мало а і тоты
дост короткы і не вшыткы навет потрафлят дати своі звіданя і почути
одповід І тота стріча тиж ся скінчыла товды коли вшыткы мали охоту
іщы долго ґадати бо верга было оцін сой побесідувати но але на
тім был конец А тепер можете глуйти до середины сісти разом з
нами і послухати як потекла бесіда по выступах Вятровича і Мушынкы Европы
і з початку коли было розподіл Європ там бы там Польщы старили
державый Руси Свідомы вам акшы Лужкы апослітній стмашый Украіны написало штовда на
літкы часу світлой вны Тюдиш Антонто на жаль не підтримал Украінців А
я думу што це повязан з окремо з тым што в персі
сві в тій війні більшіст Украінців в своім союзникым вожаістого Союзу з
початку вышла про спілпрацу Кринцо Гуршыны потім про спілпрацу Украінців з Німанчыну
Украінці на жаль в ся тій війні звязали свою долю з тым
державны ті програли цю війну і туєдно переможці коли диктували своі умовы
не вважали за потрібне враховувати інтересы Украінців це перше Другы шум назвычайно
важливы На той час на час І світовой війны на жаль украіньскы
питаня были доволи мало відомы в світі Не відмінуют Поляків Польску Польскє
повстаня <unk> років призвали до того што про Польщу почали говорити в
світі як пропонувало нонаци Ці повстаня призвали до того што дуже богато
Полякі уникаючы репресий еміґрували в світ ци то в Західню Европы чы
то в Сполучнім штати Америкы і там они творили праполітичну еміґрацию яка
розповідала про поневоленя польского народу про тежу потрібну выновлю Польсю і тым
чыном врили дешо сьогодного называє польского питаня Украінці Украінці ся будут воратично
готовы украіньской політичной еміґрациі зявлятсти тычына ціп світовой вны то Украінці в
даным выпадку відставали від Поляків через все для багатьох людей як є
тій ліґінациі яка вырішыла питаня якым буде світ украіньскє питаня практично не
істнувало для них вони не знали што такє Украінчысе назвычайно є заслуга
Тых людей якы бороли ся вже після ІІ світовой війны як особливо
в р світовой війны ту мушу в результаті цього масового руху і
ізбройного і незбройного якій был і в сороковых десятых роках і <unk>
вісемдесятых роках коли же в дівности році выринула можливіст на руінах радяньской
імпериі збудувати власну державу питаня про украіньскє питань же было відомым і
підтримка украіньскы питань же было набагато більше зокрема За рахунок того што
тут пусіна боротба была зокрема Прошу Росоюзу было ся передумовую як бы
не было відому як бы не было зорнізувану украіньску руху як бы
не было Украінців в світі кє любівали украіньскы питаня очывидно Шыросоюз не
закінчыл собі створньом Украіньской державы было переформатувану бесіюз якій СНД і відпродолжыл
своє істнуваня і Украіны як державы могло бы не істнувати Через серед
одні з найбільшых заслуг власти Украінством в світі є теж шту выни
до насти інформацию про тым украіньскы питанці і украіньскы проход незалежности і
це з мусульно і ті державы якы не збарали ся підтримувати украіньску
незалежніст і ж змінити свою думку нагадаю влітку донус р перед перед
путьом в Украіну приіздили Джорж Буш Старший Марґарет Тетер Гельмут Куль всі
мали собі тодішній канцляр Республик Німеч всі мали за завданя вмовити Украінку
політичны ріту не проголошу незалежніст Пригадайте ци єй выступ сумнозвістний буша в
Верховній Раді дзв Кіівці кін як його назвали Коли він знову такє
закликал Украінців не проголошу незалежніст вони вважали за потрібны підтримувати Михала Горбоцьова
і єді з Радянского Союзу Тобто ак <unk> серпня ХХ р проголошений
в Новзково могти підтриманый світом Як бы не діяльніст Украінців то очывидно
што це як міг быти просто проіґноруваний і мыг не мати назад
Украіны Зенон Гарковац голова орґанізация врана Лемківщыны Нєдня тоті час єщу Акци
ВІСкнована Польскым урядом ВЗІ польскій уряд Елі Мал Єнералом Армі Кройовий Умриньскє
рускій ЯКА І ячу документы не бачу але чытал што в архівах
є протоколы засіданя польского уряду вицилі або в Фордоні або зарже Варшаві
і там є цітко написано што польскій уряд увідзилі плянувал цю акцию
Кули же она была здістна то польскій комуністичні уня все взяла на
сере почыткє того было выфані Тепер А Я не знаю чытар ківщы
маршій є Лондоніч його перевезли до Варшавы туєм жы як буде професор
В архіві в Варшаві враві записал багато тисяч нов Я буду записа
його жыву і апіза доторко же я не бачу рішынь уряду што
до депортациі всіх Украінців майсан польской Емерсийны уряду натоміс я бач документы
різного роду проєкты вырісня тзв проекты вырісня украіньского питаня деякі так передбачали
депортациі Украінців Взагалі польскій уряд як в довійны якій был державным ци
потім еміґрацийны насправді Не мал уявы як справити ся з Украінцем шо
робити чер се было безі суперечок што мы маємо робити з цыма
Украінцями В <unk> році коли вже почал ся польско украіньскій конфлікт один
з присильників польского підпіля был в ґладисла Сікортко телішньой кєвка уряду І
поставили питаня чому будемо робити з Украінцями тепачы што Украінци на той
момент украіньскій підпілі мого зти на переговоры з польскым Підпілом На што
Сікорскій є одповіл што Украінців відам Сталину На питаня што він має
на увазі він не підповід то тілько можливо што справді істнувал такій
проєкты якшы Украінці відам Сталіну якій предбачал бы ш запляновано што было
ся вша в рокі війны і предбачал депортациі Украінців з теренів якы
подім стали называти ся закрызуваня шоду документів Більшіст з документів польскомерцийного Уряду
місий зберегає ся в Інституті Сікорско Владислава Сікорскы якій досі є в
Лондоні Нас як я знаю покіль што тривают переговоры польской державы з
цим інститутом якій є громадску орґанізацию і покіх документів не передали Але
што важливо ішы дуже цікаве што значна частина документів польскоінверсийного уряду містит
ся так само в Сучных Штатах Америкы в Інституті Гура Станфорс Університету
Минулого року я мам нагоду працувати циыма документами і по суці копіювати
кількатися цих цих документів ци материяле Матрішніх справ Польскым ресіного материяли Міністерства
Закордонных Справ материяли Міністерства Обороны і власне зараз в єдным з проєктів
в якій ми обговоримо і будеме очывидно готувати з паном Йаном Миселици
є публикация цих документів якых дутковидно што намагали ся робити з украіньскым
насельом ні шуплянували зробити з украіньскым населеньом Польскій аґресийный уряд і єдномане
ж цітковидно шо власне ті пляны ті баціня польскы уряди были одным
з важливых джерел того конфлікту якій вылил ся внуд Украінцями і Поляком
Пак вышол выступати Александер Венґринович голова Сиукраіньского Товариства Лемківщына Перзосе я хочу
привітати всіх вас присутніх тут під сиукраіньско Товариство Лемківщына з єй нагодою
што мы зібрали си тут не так часто збераєм ся Сьогодні дісном
на свято Вітає Васій зычыл Вам і смого здоровля і плідной праці
на войны нашой Лемківщыны Пан Пєтрович тут розказал може не все і
я хочу дещо всказати йому в адресу і дещо хочу сказати то
правити а може дещо і склати інче Перзо все выговорите про добровільніст
што в <unk> році там десяткы тис было высунено добрівню <unk> новказали
цифру <unk> тис в <unk> році на початку <unk> зыває Русик Хочу
Вам сказати про це што згідно з погодів згідно листів згідно інчых
документів <unk> рік дісно очыткы Были можливы і добровільні Чому Мы видно
звали грубешів де было спавно <unk> села люди залисили ся без нічого
єм не было куди дівати була Тоді обставны такі были І так
само люди з Лемківщыны Ци близні села біля Дутлі де проходила маєшытківрічна
віна за перехід через Дуплю Села были знищені і люди не мали
куди дівати ся які выходили з лісів як і ховали ся Тут
є правда можливо правда А все інше говорит про те што ци
было на сіть уже насильно Не буде говорити евакуация а депортация украіньского
населеня Я ся розгов ци єст з свідкым і цього є спогадин
і другє Навіт указ президента від номер <unk> від <unk> вересня тис
<unk> р якійносі готовил указ про вызначыня <unk> річниці він писал Называє
це текст про заходы в звязку <unk> річниці примусово выселіня етнічні Украінців
з териториі Польщі Це Будем говорити цей указ є вызнаня про це
што ця акция яка проводила одна і друга сторона была насильницкой депортация
Інче я бы хотіл зазначыти што мы не говоримо про наслідкы причыны
Были сказаны што і прови відносины на той час хочу вказати Вам
што вшу розглядати прові відносины між двома сторонами ті підписали угоду від
<unk> вересня ту з польской стороны підписує громадска орґанізация яка была створена
в Радяньскому Союзі на териториі Радяньского Союзу є на багнетах принесено в
Любли за декілька місців після переходу польско укриньского кордону І тут же
через декілька місяців <unk> вересня она підписує яка не мала права підписувати
тому што она не была наділена конституцийныма правами громадскоризация і підписує цілу
году яка была будем ся о ньогорити незакону З другой стороны Радяньскій
Союз Сховал ся під УС направил туди для підписаня якій не мала
права підписувати міждержавный не міжурядови а міждержавні угоды Це было наділено правом
Радяньского союзу добто Украіна не мала права і це є правовий аспект
як значыт в заключіню процес чы сама Угода являєт ся неправомірною і
вона ноці нелеґітимной Тым більше вона не была підписана главою державы на
той част і не была ратифікуваной Так што правовы аспекты будем говорити
тій як є думю шо вашій доповіди оцього не было а нам
дуже корисно оце І хочу сказати што всі наукові конференциі а іх
проходили десяткы під нашыми і під егидой світовой федерациі під гыдымсеукраіньского товариства
і ріжныма орґанізациями якым проводили было абсолютно вызнаня оціою годины закону навік
при нашыго державну комітету відбуде ся нарада З участю істориків з участю
громадской орґанізациі представників Міністерств Украіны на тім начыт він кожду опитал Ці
ця угода Є насильницкою ці ця угода добровільна Тількі Міністерство Фінансів сказало
што угода было добровільною всі інчі преставникы іх до <unk> представників сказали
што ця угода была неправомірною і насильно Хочу сказати інче питаня Хто
скорыстал ся цілю насі депортацию З одной столи скористала ся польска держава
тошу пан Пєтрович говил што вони створили почали будувати социялизм зразку тип
родяньского союзу не моно нацийональну державу а одну нацийональну державу позбавли ся
Украінців Як наций то мушони розсіли іх по всій Польщі А такуж
Радянскій Союз він отримал польскых громадян якій він іх зразу тынул рапство
в ту госны развун якій працували майже безкошловно задурно працювали Роками оці
наші польскы громадяны в СіІґы одповід на попередньо попередній выступ власне вся
моя доповідь была присвячена тому што ті так звані переселены были недобровільныма
а были примусовыма депортациями Є за невеликыма вынятками прикє <unk> р всіх
інчых выпадках мова ішла про примусовы высылиня Украінців з І Пополудни при
округлим стулі притерфила ся іщы єдна прикра річ ци припадкове непорозумліня ци
заплянувана нетактовніст По выступі головы Всеукраіньского Товариства Лемківщыны Александра Венгриновича дуже нашло
ся такых же хотіли мнего дашто ся змінати Але нараз прозвучала команда
же вшыткы члены сфуло світовой Федерациі Украіньскых Лемківскых Обєднань мусят встати і
выйти Іван Гринович тиж бо зараз в іншій салі зачне ся посіджыня
Сфулу Люде были заскочены Бо ту был слушний момент же выдати важны
свіданя ради а може і якысы претенсиі до головы лемківского товариства но
ту гей бы поліли каждому тульписк З Вынгриновичем рады ци на рады
вышли і інчы члены цвулу з ріжных держав і было то достатоктовне
Стефан Кранецкій Ослівскій цілий коміркы Нісило Акциісла тота з детальны підвідны документы
літні металі Подаметі наше слово тепер останнім часом актала якій гротят меджетань
по економічных і культурных і етнічных чытанів є материял <unk>o Мы тішымо
ся <unk> років же істнує цилуканьску Лесту і орґанізу свідвох красневертів два
фестівалів і пишу апеляциі призначы што мож нас зробити жоб нарешті выставити
край Акциі Вісла твожы бо я говорю бля положы о сьогодні Чові
ґеноцидці грецислу каждові про геноци і заходит в Покараня за Нюк вказал
што геноцидци не є тілько прямне знищыня людей фізычных А створіня такіх
умов стріл іх народ може простувати Ціло віз <unk> тис моловино Акциі
смертями горы в Украіні За <unk> років скількі мало быти Украінців в
Польщы Форчы <unk> тисячів Сьогодні записало си <unk> тисяч ажом Русином оцеє
прямий героци і вым забыли і говорят то прошу спевати што мож
наслужыти бо останнє зверненя до сейму было авто прокуратора і повіла Чы
ма підставы розделяти діі того часного бурту як злоцінят а междых чемпру
зочы діют єй правові чы труі А што был в чынрі героси
хто буде за нього одкрытат якы зроби Володиме професоре на товідате Ні
Знаєте мы оцікуємо правовой оцінкы з цієй ганебной Акциі Вісла від Польского
Сайму ци польского парляменту Це правильно і дуже добро што Украінці в
Польціны піднімают це питаня зорґанізуваны і намагают ся тиснути на польскій політику
Але я думу же результату не буде до тых пір Покы не
буде якой справой оцінкы цієй ганадной операциі украіньскым парляментом І як што
буде нормальна цітка позициі украіньской державы в цьому питаню то діця позиция
змусит і заняти якусь позицию украіньску державы Шы мали цього року в
цих ціх польско краіньскых дискусиях з одно боку з польского боку повной
Підтримка державы і на державному рівні высували ся ріжні концепциі оцінкы т
З другого боку цьому намагали ся якось протистояти намагали ся якось зубынити
ці правові оцінкы в якости ґеноциду абсолюто окремі люди ци громадскій ініцити
з Украіны на жаль сучасна украіньска влада Абсолютно не проявила себе зацікавленой
бодай якой се прокоментувати таш в голосом Польщы дати будає кусь оцінку
тых подійків волос минулому І це очывидно по перше є поганом для
Украінців тому што не має жодной оцінкы і з другы куса поганом
є і для Поляків тому што відсутніст будякой украіньской позициі в тому
можливым питаню провокує крайні силы в Польщы до того абы вымагати яку
бога більш Підуми отримали теж же в <unk> році вымогы і в
залі політичных ґрадус цых дискусій был на багато більшым ніж в <unk>
р Може в <unk> р попри Далеко на нацийональну владу під кірцом
Лем до Кучме тым не меньше з боку Державной влады были буде
якіс маленькы спробы захістити певну нацийональну позицию в цьому питаню В <unk>
році мы так і не отримали жодной заявы жодной державной інституциі повязаны
з ци питаньом Хочу припомнути для тых хто лем тепер зачал слухати
же мы во Львові на конференциі на круглим стулі же зове Світова
лемківска спільнота істория та сучасный контекст в І Слухали сме доповід Володимира
Вятровича пак выступ Миколи Мушынкы а тепер слухаме ріжных выступів коментарів звучат
звіданя а зараз буде коментар гостя зо Словациі Миколи Мушынкы Я лише
хочу оце потвердити те што тут говорил Ленґринович Істнуют в Словациі документы
<unk> року восени <unk> року понад <unk> тис Лемків з Польщы перетло
кордон і стримували ся в лісак Словацины Словацкы орґаны державны не знали
соробити з такою великой кількістю людей проце істнує книжка Шміґєль і Кружко
публикували окрему книжку Оце Відповід была така што треба передати іх Польщы
але вони сказали або нас тут Розстріляйте а мы в Польщу не
хочемо єхати Я публикувал листа священника Саболя якій пише моєму професор Панькевич
каже Я мене запросили до палаты села сповідати якого з християнина а
я был свідком того як тисячі тисячы людей вылозили назад до Польщы
так што тут дісно было в Польщы деякы гонот то всіх арештували
або вявожно або так говорити про яку здобровільніст коли десят тисяч Лемків
з Польщы шукає прибіжіще на чужій краіни Це дісно якос неетично переходит
два сіні пресизахідніукраіньскій Муситло mok<unk>євы дыкала В праци місто як мой найєдно
діж єскравіша в Кормы депутают дискутую правну геро політичной політкы выкладеной чем
душы з ялтиньской конференциі складнім лицяю прац істо нешы страва з тых
техынів а не треба збувати Уж інту І депутац власных Уляків Цір
Цы від власти ци депутаци Уляків примусово є право інчых нацийональных ділу
з які взончыли пожывати в териториі перекомуністичных посіливу ци тых осіб быціляли
тіж зо соло самых Украінців і встані питані смерка свіка была дів
а було як Отже утучнют трохи што переселеня Поляків з Украіны одбувало
ся не піся з акциі Вісла а протим <unk> років то ци
трошкы інчый періодж паралену <unk> рікы была депортация Украінців з терены Кіса
як і Кісели під насхідным тераном по Польщы Натоміст акциі быва остулитів
універсальне припинили ся коли же не было Поляків на териториі закін Украіны
і одповідно не было можливости Украінців по переселяти на територию Раґяньску Союзу
через се Украінців русили по тых тзв зємях одзысканых Што до того
чы не вылті проктували ситі страці Думу же такі в Ялті то
коли світові кєрівникы В <unk> році вызначали як вглядати мы Європа і
круіли курдоны а перетым ся очывидно внебляла з процеса в Тегерані в
<unk> році Вочывидно розуміли што Ці кордоны є доволі штучныма якій тіх
тіків не номулювали што ці кордоны перейдут через конкретні нацийональны спільноты і
найстрашнійше што Ті кєрівникы нібы то демократичных держав такы як Черсіль такы
як Рузуль такы представляли Слушній Штат Америкы ци Велику Британію фактично позамочню
погоды з тым шуметодом вырішыня циклю проблем нацийональных якій постанут пізкройом Новых
кордонів мож накористовоти тешырсово Сталин <unk> років депортациі Дум што совластисталиньскій вынехід
вырісил нацийонального питаня через перемісне велицязных мас населеня Він це робил ся
в <unk> роках він це робил ся масштабном в <unk> році якы
приходила Раджяньска Влада відомі депортациі кримскых тотар народів в Пілінічным Кавказу і
так і справді потім така самодоля спіткала і Німців з теранів якы
вішли до Польщы така самодоля спіткала і Німців які жыли нам на
териториі Чехословацины і близко мілийоны іх было дуже брутально абсолютно депортовано Ісі
ті подіі треба досправді такому шыршому контексті цих траґедій і того як
брутальна сталиньскы методы політикы товерували ся на демокричным державами Чодо смарті Карля
Свирцевского Офіцийна пропаґанда говорила так же смерт Карля Спирцевского стала тым спускувым
гачком якій запустил акцию Вісло Насправді акци Вісла готувала ся заздогу перед
тым і смерт Карле Смирчевского ставала ся привидом для того штоб є
провести запустити вже в квітні <unk> року Засідка повстанців на <unk>ску буде
рацию выпадковым выпадкову акцию в якій є в дос досягнути осот такого
результату Далей вышол выступати Мирослав Сополига зо Словациі Оповіл о тім же
тепер рыхтує до друку історию Лемківщыны і подякувал Вындриновичу же з кінців
писати свій розділ бо каждий мог написати окусий част а пак мало
быти то злучене в єдну ціліст і повіл тиж же уж скінчена
тота част котру писал Богдан Гальцяк зо Зельоной Ґуры і она перетлумачена
з польского языка І скоро вшытко тото буде выдано в єдній книжці
Проблематика дуже важлива видно то і з доповіди а так само і
з дискусиі яку треба дослідити у нас пан Мушынка вже говорил як
хотіл є допомита він допоминал сам себе Він згадувал там Кружка Кружкол
багато материялів зібрал переважна кількіст тых материялів находит ся зараз в нашому
Фонда нашого Музею Украіньской Культуры в Свиднику але набагато фундуванійше це питаня
досліджує Михайлош Міґель якій выдал понад <unk> стрінковых знавіт очного але деста
Оптация або оптанти ци солідне выданя є я маю певні претензиі до
нього як він там Русины Украінці він там не дуже розберає ся
в тому або Лутеєтом але што це фактожы дуже цінна цінна моноґрафія
Зауважыня до пана Мушынкы што ріжниця медже Акциі Вісла і оптацию є
поляє в тому што та была одна была примусова а наша была
надровінна цілях Ябниц цілом погоджыла ся і з тым туже было все
сказал І так выплыла і з дискусиі Я переконаный в тому што
це была координувана акция так польскы як іх чехословацкій органів і навіт
в шыршому контексті тут згадуєт ся і Ялта так што але підхід
был трохи ріжний а це было з причыны в рамках чества і
тым што Чехословацина має два державнотворны народы Чехы были тоді прості Чехы
і Словакы Значыт там погляд Чехів міг быти цілком інчы як хотіли
приступати Того Словакы і підєбрали якраз такій метод але він не был
і так цілком добровільний оскількы люди были обмануті іх обманя оліны сказали
правду ім казали што там буде рай там буде просто великє благополучня
отримайте землі тыка дебата была бы я не хоцю а потім іх
лякали навіть Лякали што Вы не підете добровільно тзв добровільно Так зробил
вас з вами так як зробили Полякы Але я не буду більше
хочу коротку інформацию проце проблематика яка буде і в моноґрафіі про яку
же переважна більшіст з вас проце знає заручыням Президиі Світовой Федерациі Украіньско
Лемкых Орґанізаций Я вже декілька років мучю ся як підотувати моноґрафію істория
Лемківщыны Мні вдало ся вже зібрати майже всі розділы В цьому році
я рішыл так што невидомо материялы в рамках нашого наукого збірника Музею
Кориньской Культуры Значыт видомо все шыбло написано ціті розділи на багато більшы
як мы предбацяли а потім буде видно потім буде не видно як
выдати наукову популярну публикацию шыршому більшым теражем а треба буде потім допомнити
мож ілюстрацию і так дале А це буде такє бізменьше наукове выданя
в рамках наукового Збірника Музею Украіньской Культуры там буде розділ про історию
там буде материяльна духовна культура там буде Реліґія там буде музнавство мова
Лемків фольклор просто все Я вам дякую за увагу дякую всім за
спілпрацю і віру што в цьому році буде Науковый Звірный Музей Украіньской
Культуры моноґрафія Лемкы істория Лемків Відте од пана Петра выходити до паніва
Яже на третій такій зустрічі вперше была перемышли другу посуте Другу орґанізували
в Львови в Львові пан Стефан дуже інтересні ці округлі столи а
для нас Словаків якій тоже як говорит ся потерпіли цею депортацию воно
в трошку війшому аспекті проявило си у вас Є добре а выгода
ваша што вы маєте молодых істориків якій дуже сумлінно а глубоко цепетаня
вывчают У нас Загальном як было сказано і паном директором доктором софолоґіі
паном академіком не є в цьому питаню багато людей які цим питаньом
занимают ся є правда Василь в Банскій Вистріці взял то за своє
Але я думаю што цім скорійше буде што такє як было сказано
деякыми уцілене написане што можна было прочытати познайомити ся тому што воно
все ж такій говорим о польща Словацина або Чехословацина то воно <unk>
років не было такых проблемів мы были один народ Тепер є правда
я відношлю ся до тых Лемків тому што у нас на Старобувансні
говорят лем хото я думаю што Лемко Русин то це саме А
для нашого Союзу вже оддавно ясне питаня з чом є всі Украінці
а ціскодови частины гуцулів Войків Галицяни і так так же це в
нашій орґанізациі з тым питаньом неє проблемів Але все ж такы мают
Вас пан доценте два питаня они може трошку розбігают ся з цілым
питаньом по перше В загальному вы дуже богато говорили про Украінців выселеня
депортациі а то выглядало як це питаня за керзоньскы <unk> тисяч якых
было высенно Не говорили вы загальному лемківску лемківскє питаня я б хотіл
почути скількы тисяч людей є выселеных З сеій частины Біля Словаччыны скількі
вернуло ся до вас додому Бо нас тут кождный говоримо я можу
проголосити нас вернуло ся тому уж я один з представників якій бы
в <unk> році выіхали нашы батькі до роіны было сказано а вернули
ся мы додому нас вернуло ся <unk> відсот Покішо відсотків людей якій
были вывезені в Стаміци покішо я зустрічаю ся десят років увас на
Обєднані Лемків увас на Лемківщыні А це питаня не є ясне скількі
Вас вернуло Чому вы не вернули ся Хочете вернути ся то дальше
питаня а дальше Ці робит ся Вашому напрямку што з тому што
мы сьогодні вчора закінчыли засіданя святого Конґресу Украінців де зустріл ся я
з паном Романом з Обєднаня Украінців а вони приправляют В спосіб обєднаня
нас нашого руского народу тепер неділю вже як то Хотіл бы я
в цьому напрямку ціхцей президиі а головне нашой головы запетати ся ци
што зробит ся щеб мы вже не ділили ся На Русинів Украінців
Лемків шыб мы не мали проблемы з Американцями як говоримо в Ґорлицях
по скайті а там питаєт нас што не може быти преамбу ліце
а це питаня До цього треба тому што старе воно болить але
треба завжды поставити перед собою питаня што треба зробити для того штоб
мы обєднали ся што мы разом были а вже не ділили ся
на все тількій я хотіл до цього питаня штоб мал якій інформациі
Дякы Вамтой стількы высові то <unk> в рамках акциі Вісла ту того
треба ся додати высо <unk> мілийоны вас не были выс <unk> милорму
дес про <unk> тис можливо біль більше якій были высны скількіз з
них Лемків на жаль такого підрахунку нихто не проводил покышу принаймі я
не зустрічал чому муж чы по документах обєкт за Лемків на Лемку
не проводил ся очывидно што іх не ристрували як Лемків хоча місце
підрахунок можливый За рахунок врахуваня приблизных шовытый населены пунты были депортованы і
кількы люде жыли в тых насельных пунтів пок на жаль такого підкумів
то не проводи Як што дозволите коротка одповід в ці публикациях якы
были про оптацию реоптацию у нас в Словациі є точні підрахункы Было
выселенот наводит точный список <unk> людей в <unk> році Повернуло ся <unk>
люде треба што за <unk> років оце там багато померло багато оци
звязало ся і так дале Дальша акция о <unk> людей повернули ся
але ци цифры не мусят быти точными тому сю поверненя після <unk>
р было змовлено приватным запрошыням тобто хто хотіл повернути ся мусіл від
рідного сестры брата батків одержати запрошыня ілишына ци запорошыня варятскій уряд дозволил
выселити ся реоптувати чехословацкє громадянство Зглаків ничі не можна впорідню навіт угоді
<unk> версти <unk> року напису выселіня одрідне населиня украіньскы русиньскє циґаньскє рускє
а украінскы і громадян Польсті які были до <unk> ры прасі выпортали
ся на Берківців і вони выціли ті ґрафы оцінили як місяц ват
євро і вже <unk> разы гідный компенсациі Це момент друг момент думці
<unk> Іс до <unk> року на ці Ґольсі всі были Русины не
было Украінців нихто не писал пасп цілу Украіню і мы выізджали з
Польщы як Русинів І всіх хто на досяг на ся окшы Тевруси
і сталыми Лемкы тідкі стут в Украіні і то аж врости рока
Тому такі штучны підрахункы скій Лемків з тіж Русинів Украінців бывде протоних
сір Лесивсоскій А тепер Послухаме іщы єден выступ то Глина Щерба Она
єст доцентом Львівского Нацийонального Університета ім Івана Франка і єй тема Депортация
Украінців з етнічных земель <unk> роках у спогадах переселенців Знову моя тема
звучыт знову про депортациі траґічні насидкы депортациі Я хотіла сказати што выцінаючы
з <unk> р і Щеба Івану Милянович і навіт была Комісия Та
при обласній орґанізациі Мемиял і облесні адміністрациі яка замала ся збаганьом спогадів
і депортациі і поцінаючы з <unk> р мы проводим усоцияльні досліджыня Перше
досліджыня дісно перша анкєта была опубликувана ся <unk> молоци в ґазеті Молода
Галиціна і Завдякы анкєті молода жыли і листы і спогады переселити Лут
же удержано <unk> анкєт мы удержали Зо методом пресувы упытуваня што люди
самі на той час відіслали ці анкєты Від переселеня з Лемківщыны недішло
<unk> анкєт з насаня <unk> а з хлопчыны <unk> на той час
ци были люди упытані В основному середнього істашу віку <unk> і поза
<unk> але найбільш актевным были <unk> річні Ной Куритеньку я зупиню ся
на цій таблиці яка з результатаме нашу упытуваня з результатами переселеня З
найвыщу апогею насильницків выселіня досегли в <unk> молоци сказали ванкєтак <unk> відсотка
переселенців і в <unk> молоци прус сказали <unk> соткы переселенців Як показуют
результаты суцийным досліджыня лися <unk> відсутків з переселенцях які надіслали нам анкєты
це добровільно переселили ся З них сім відсутків це добровільно переселені з
Лемківщыны Ну нелегко буду залишати людям своі предідівскій уселі майно просяди ся
з рідным краєм і доси выничуют плач і крикы з якыми покідали
люде своі села Деякы жінок чловіківы носи на руках на дорогу насильно
відрывают ся іх від рідных порогів пижут в іх спогадах переселенці і
перевозили переселенці в рідных місцях в антисанітарных умовах процес стверджыл <unk> відсотків
опытуваня Но я не буду зацитувати спогадів хоц я більшіст я цитую
з погады і детально зупиняти ся на кождому з погляді затиш вже
за материялами цілыня і переселеня вышла книжка яка называє целскій траґедия Лемківщыны
І тут зібрані з погады людей опубликувані спогады людей які надіслали нам
листы якы надіслали нам листы своіми своіми спогадами Я думаю што богато
вже звычайно нашых активных членів ту вереснолемківщы познайомили ся з книжком прочытали
ну але може ся хтос просто не познайомил ся ту побожаня такєсюпы
Сю познайомили ся з книжкій з цими спогадами Такщу просто я не
буду цитувати спогадів а прошу мошу далі Христину далі таблицка дуга наступне
досліджыня було ся наступне досліджыня з мытую зіснуваня деякых аспектів украіньско польскых
стосунків і також перспекты спілобідництва медже Украіном і Польсю буду проведены ся
одне Такє суціличны досліджыня здобумує затым Галицина Образ Краін Сусідів в Украіні
і Польщі і от на це досліджыня люди відповіли <unk> анкєт прислали
нам відповіди на ці анкєты От же наскількє вони бажают займати ся
зберажыньом памяту украіньской культуры на териториі Польщі Чыпувано опитаня вважают же спілробідництво
медже Украіном та Польщою може быти біль дісным <unk> відсотків вважают щы
вной звыває ся нормально <unk> відсоткы вважают же не має необхідности поглиблювати
в ней так занадто інтенсывны Утже більші з Украінців бажают што взаємовідносины
між Украіном і Польсю надалі складали ся добре Відносно можливу поверніня Украінців
переселенці знову на лемківцину нацияня Холомціну і Підлярся то <unk> жытелів Галиці
неважают што потрібну надати ім таку можливіст Якщо они того захочут <unk>
відсотків не бачат буде бы повертати си ім назад ісотків не задумували
снадци николи Як проводили ся і наступні суцийні досліджыня так уж мы
упитували членів ту вес Лемківщыны Хлопци на Надцяня З метой выоціня етнічной
самосвідомости Украінців і можливости поверненя іх на батьківщыну Отже відповіли упытаньстю потрібну
надати ім таку можливіст поверненя На батьківщыну як шого не захочу <unk>
ден від соту не бачу пута бы Повертати си ім назад <unk>
бідсутків і не знаю не думам про це бідсутків Но роззялему ся
наступны досліджыня якыми проводи це в <unk> молоці проводило такы експертні упоєтуваня
у Львові мы залучали активных членів товариства Львівска Тернобільска та Івано Тренківска
области Були уж деняты пізнійше зібы уж більшіст уплатаных цих експертів <unk>
відсотків підтримают выплату компенсациі депортуваным Украінцем в <unk> руками <unk> Лемковинци нацяня
не підтримуют <unk> і важко відповісти <unk> Отже можна сказати што появляє
ся толерантніст і пошана в шануваня памяті што держат украіньско польскых конфліктів
Розумліня того што обыдві стороны были взятыми обставин так вважают <unk> відсутків
і чоре відсуткы просто не одповіли На думку Пета Нигерской ты пісад
<unk>кі вважают што одбули з устанім часу позитивні зміны соспільній свідомости жытелів
Польщі та Украіны што доставиня до похувань Украінців які загынули під час
бойовых дій а такы жертв украіньско польскых конфліктів Той ци ты відсуткы
вважают што не відбыло лес позитивных змін і нодсутків будуважку одповісти на
це питаня Не хочу сказати што дуже баелодні материялы зараз опубликувані в
цьому збірнику материялів конференциі і так уж я з материялами досліджынь выступали
в ріжных містах і Польсі і Німеци і Украіны а також і
Умскій в Русиі выступала На цьому просто я хочу завершыти декуротеньку свій
виступ мусія кажу материяли опубликуваны і в Збільнику і же єй ціла
книжка і до рецілдує ся в мене ся і наступно з погоды
надалі подолжы зберати так што Я думаю што веде ся можливо другій
том З погадів і цих материялі докшы дяку і за увагу я
не цьому хочу заберал ся тосві Котанців Милы слухаче чули сте другу
част пролюциі в науковой конференциі во Львові котра ся одбыло <unk> серпця
а конкретні повісти на Ден украіньского прапора і на Ден Незалежности Украіны
Оповіли сме о роботі лемківской секциі серпця Але то была іщы не
вшытка лемківска проґрама в тот ден вечір мали сме велику уручыньскіст в
театрі ім Лемковецкой Святкуваня ХХ літя Товариства Лемківщыны во Львові Потім оповім
Вам на другій раз А на другій ден в суботу зас пришли
сме до львівской Політехнікы лемківску секцию По што жебы бы смотріти документальный
фільм Андрия Родка з Канады І Усні і Неєву Пантна Фільм о
селі Пантна як выж зрозуміли Но пришли тиж жебы ся дознати як
молоды Лемкы ся долучыли до справы одновленя і реставрациі цвинтарів в Польщы
І пришли сме тиж жебы піти разом на екскурсию по лемківскых місцях
Львова На кім вартало бы внеска скінчыти нашу оповід жебы си стріти
за тыжден До Львова на конференцию вас запровадила Анна Кырпан Оставайте здоравы
Слухайте <unk> процент лем на Скракова а зо Станиславова Для вас будут
глядати ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте <unk> процент
а будете мати цілых <unk>