70% #2013 - 70% #83 X Світовий Конґрес Українців, Львів (4 част), 21 IX 2013
Еп. 2013

70% #2013 - 70% #83 X Світовий Конґрес Українців, Львів (4 част), 21 IX 2013

•

Опис епізоду

Odcinek poświęcono drugiemu dniowi X Światowego Kongresu Ukraińców we Lwowie, z naciskiem na inicjatywy związane z tematyką łemkowską. Wspomniano o dokumencie o wsi Pętna, ekspedycji dotyczącej odnowy cmentarzy w Wiry oraz wycieczce po łemkowskich miejscach we Lwowie.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте <unk> процент лем Нескропова а зо Станиславова Для вас будут глядати
ріжного цікавого ся леякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян слухайте сем <unk>
процент а будете макы цілых <unk> Ветом вас мили моі слухаче при
мікрофоні Анна Кырпан Днеска хочеме оповісти о тім што фурт обіцюєме о
другім дни конференциі украіньской діаспоры во Львові а конкретні о фільмі О
селі Пантна експедициі з одновліня цьмонтарів Вырі і екскурсиі по лемківскых місцях
Львова Тоты три річы то добрий знак же молоды люде не сут
цалком стречены для лемківской справы як то нараз старшы нарічут і же
они хотят дашто добре зробити і роблят Зачнеме од фільма же ся
зове і УСні і наєву Пантна То документальна кінооповід Андрея Родка з
Канады о селі з якого походит його родина Більша част Фільмы то
спомины мешканців пантной якы тепер мешкают переважні на заході Польщы а дахто
і в Америці Послухаме маленькій фраґмент тотых споминів Чері мали сме мали
сме коператива ся была саля блеб а но громадскых жеката не шло
в нас в пампі то было было таке культуральне орґанізуване і все
в нас было богато Не было одной неділі шого в оперателі не
было Шухор співал ци загала была ци якій было выставы До нас
мінут оселе різны выставы Везочыта єст за мало на такы справж вшытко
ся тым інтересувал але тілько зобже был такій раз гривна Він ся
там займувал тыма справами книжкы якы спроварют цішо то міліса приходила єй
зарала фототекничкы його теж арештувала або пущала але цільчас імол на фунті
полісів Бети даквы повиненде смо наро І тото молоґі супутничы ходили пожычами
Але поліция од часу до часу ходила котрой была На ся бо
тот сє выля до Рескажы гєлер протіжкого вымізджали Паскажы же выняты чытати
єй Але так хто злі все знал Вальори тото знал же буде
поліцик і мусіл якысий быти пшецек звзя Пришол усти же буде контрольной
татом і крижкы орозберал дома якы приходав є міцно высуєду Кришкусільскє Осло
коли ся до ліса так з парату міся люде вертати Нок приходили
до хыжы док мама сіділа за столом та бы сідил то дрізды
што нас днес орізбы вшыткым сіли світали вшытко зглядали посвоні клафіли штуркали
вшытко цілхы вляцяли до великой зєнажы для лондажы татовы добезы было взяли
до передка ґу для тілько того што тамто котрых парті был кус
варити варили шыти вышывами але році котрий доси было прици митами тіж
поліция оданя тіж озаняла Якы ґазеты выходил Ружныта як ґазеты выходила там
народня справа то для старшых Сільскій господар Для зіро жіноча доля А
для діти дзвіночок вы якы діти доступ дзвіночок А і наш Лемко
довз з Львова Не Лемко Украіці божы для Лемко Краінці гіарехіі Ордів
украіньска ґадета наш Лемко з Львова Которы приходили але яка што было
бати важне то было конфіскуване біле было сконфіскувана а де справа што
писала то было сконфістува Але же село не было такє засофали жебы
нич не было Тых находили до тых колядникы котры ряды приходил базади
ходили барз гарді тоты Пресовія ся одбывали Валты жло ся одбывали в
часі війны як зо сходу приходили такі Присвят был такє чловак присляка
він дуже радний форк партів Жы то были такы в селі были
орґанізаны ы всюка дакій было дале нам такій якы сі там вурниках
зроблене тішлось то ды там такій зробили як то вели Театр ні
выступляли а люде науці сідели смотрили на на світлици єстдаве тебы Вершы
не выступали якыси терму выступы не я тему везут єм залю але
выклан тых не памятны А то до <unk> року родом радіо з
лем ся сходила радю в Нимали А потім пришли в <unk> році
Лаґіна Зарани запали на порвайско президентавора Вертеф то не єм ани раз
два ци Не раз і тремборі зі школишом і стай також сіяла
жертвы нашлята рыхтували яку гальну выставу притіл ся хла хвалянок то дащо
Ей як ся кладит то вселю сина высоті Фільм уложений так же
сут ріжны темы і на кажду тему сут спомины мешканців того села
Але приємне же ту ся вказує не лем тото што проминуло При
кінци фільма голос за кадром Нам оповідат же в пятдесятых роках до
села ся вернуло <unk> родин а в остатных роках іщы сім автор
на тім выразні акцентує і вказує нам тотых хто вернул додому Тот
документальний фільм не належыт до світовых шедеврів кіномистецтва Як чловек знал тото
зробити так і зробил а тепер праві каждий може взяти до рук
камеру а тиж каждий може пак в компютері змонтувати відеоматериял Але для
нас барз важний тот фільм яко патріотична справа Лемка з Канады В
такий спосіб Андрий Родко зобрал інформацию про село Пантна зафіксувал впомины і
в формі фільма передає тоту інформацию молодій ґенерациі і нам вшыткым Но
і дає не лем інформацию но і добрий приклад робте так як
і я Андрий Родко хоче пошырити свій фільм на дій дій жебы
він был доступным для вшыткых То мам надію же дужі люди якы
будут тото видіти тиж возмут до рук камеру і ноточат подібний фільм
о своім селі Ну а мы тепер ідеме далей і хочеме оповісти
што было по фільмі Другым пунктом в роботі лемківской секциі того дня
<unk> серпця была заплянувана презентация проєкта ВІ Не знам хто нас слухат
не знам ци вшыткы слухаця нас добрі розуміют бо радийо Лем фм
слухают люде в ріжных краях Зато выясню што значыт слово вырій ци
інакше ирій ірі Здавна так зови ся місце яке си міфічне місце
кади на зиму летят птахы Тото місце нашы предіды сой представляли яко
казковий полудньовый край де все тепло де вшыткым добрі і де по
смерти придут вшыткы люде Можеме повісти же то такє дохристияньскє понятя раю
Андрий Котлярчук єден з ініцияторів той справы тотым словом Вырій назвал експедицию
для одновленя цмонтарів в Польщы Вшытко выглядат так ґрупі єст фаховий реставратор
і кількоро студентів того фаху ци тиж тоты хто штудиює архітектуру мистецтво
а до них ся долучают молоды люде котры ниґда того не прібували
робити але мают охоту спрібувати Мают уж в Украіні вшытко прирыхтуване жебы
наприклад і пити докупы кавальці розбитых крестів чыстити памятникы ци косити травна
фонтарі сідают до автобуса ідут до того місця якє сой выбрали О
тім вшыткым нам оповіла пані Олена Стасюк доцент Інститута Археолоґіі Львівской Політехнікы
яка рядит том експедицийом На великым екрані єдно по другій зміняли ся
знимкы на них виділи сме як выглядат робота на цмонтарях было дуже
такых знимок же зафіксували як выглядал якій секрест ци памятник до реставрациі
і уж одновлений А тепер послухайте што оповідит Олена Стасюк Експодиция в
нос відбыває ся і почынає ся як чыстина выназє навчально освітньом просвітницку
і велику чыстиною циі Експедиций є також реставрацийна частино циє выдновленьы упущеных
з мавых зышеных украіньскых цвентирів За вседна зробило ся в <unk> руцишы
і це была ініциятива Товариство Украінців в Польщі Од оно пришло звіто
они звернули си відсповідно до політехніків в кінцевому результаті як політехніка бо
Інституту Архітектуры є до Катедры Реставрациі одповінно наз як реставраторів сказало жуце
често наше наше питаня і такым чыном ме потрафили першый раз на
територию сучасну закери Тото перша ця експедиция набыла дуже невелика і така
ознайомчо можна сказати побачыли з чым мы маємо справу уявили зрозуміле і
в <unk> році нотже народисы цей прокт і капроґраму Выні <unk>eo<unk>e з
того часу ма Функцийонує так якы Як ми працуют Ценгівкой Політахнік Цежно
Молодіжньоріжны орґанізациі <unk>Úда Лемківскна спадщына і Богато е молодіжных орґанізаций Окрем того
є чыстема украіньскых молодіжных орґанізаций якы є в Польщі Вни то кож
долучают ся спілпрацюют тому експедиция называє ся міжнародну структуру дотримуют ся такого
плустового табуру і плостовой орґанізациі Шут дуже помагає Я так думаю в
роботі Є декілька частин експедиций в неє різні але в ней рівно
змажні і рівно важливі Є ся така освітня просвітницка і інформациісторична Краєзнавча
чыстина яка дуже важливо безікує неможливо собі уявити цей тавір і но
і є чыстина той фізичной працы того вкладу той реставрацийной <unk>e і
такой науковой роботы Ну це тож о ме побачили коли приіхали в
першый раз ци чыслена твойой брусівской каменяркє в Лустиву ці цвентері то
материяльна спадщына яку ты мож побачыти яку ти мож порухати ци Хрестым
гылы де написано керлицию до поставлены даты де ти мож Ци помацате
побачте ескі такі першы неймовірні ну дуже гарні з мистецкой точкы зору
не тілько історично важливі а це також і є справжнє мистецтво ци
є дуже гарні речі якы мы першый раз побачыли оцінило ци перше
перше наша поіздка перше фотоґрафіі Ци є брусняньска каменярска школа яка то
куж зникла після выселиня після операциі Віслом на розвивала се вона була
такою дуже потужною дуже цікавою мистецкым явищем і після ІІ світовой війны
коли были выселені Украінці оны просто зникли свій більше не май не
істнує выєхали люде з дну і зникли зо школи ци властиво то
з чого почынала сица материяльна спадщына ци камінь якій выдобували ци в
музеі в Нуекс понує т затуж шумы побачыли скульптура і плястика яку
вже тепер зберают тількы в музеях яка є кулюкційною Еце є краєзнавчый
музей в Любачыві коли нам вели екскурсию директор музею розказал Е выставому
не Займают ся краєзнавством і в не орґанізовуют такій сканзен з хочут
орґанізувати з представленьом ріжных наций якы там жыли і з представленьом тых
речом хто займал ся Всказали што Полякы займали ся деревом Німці жыли
на тых теренах вне займали ся металом переважно топту є цікувань реці
ковань хысти задачы це были німецкым Было ше богато Жыдів якій займали
ся одповідно торгівльою трошкє краватством трошкєткым ну і Украінце займали ся камен
Цо означає што всі всі всі фиґуры ці хрысты придорожнє капличкы фиґуры
якы оздоблюют ну церкви також не тікє цмонтері В неє зроблені руками
од украіньскых майстрів незалежно від того де вони стоят чы не стоят
на украіньскых цвинтарях ци на польскых чы навит на жыдівскых Чым Властивы
ци так не зовсім ділили се цвинтар был християньскій і был поряд
жюдайскій І ци Цвинтарів неє дуже часто наприклад в Любачові як в
великому місті він є мішений там можна побачыти і кіриличні написы і
лотенкую написы всі всі разом Абсолютно закынути циклы до весця в лісі
Є ліс є можливо якіс руіны або як правило решткы фундаменты церкви
але є цвенты Ну і він залі выг глядає дуже жывописно але
якшо його не доглядати він зникає він є єдиным свідосомшу тут колишшу
збуду люде Люде себе шукают люди знаходят і він мы вымагає піклюваня
Він вымагає ткуш тож реально мы зараз можем зробити ци мы можем
цес задокументувати Тому почала ся така робота з документациі з фіксациі з
<unk> такых обєктів цілого цвентаря як комплексу і першый обєкт на якому
працували ци был цвентар в Жукові Ци была розроблена методиком еция студенте
<unk> першого нашого зізду якій одміряют фотоґрафуют розчыщают впорядкуют так выглядал ций
цвентар Це вже праца на обєктя ци є інвентаризация одміры фіксация ци
было запроваджена така інвентарна картка на якій кожен хрест фіксувал ся фотоґрафувал
ся і записувал З цых такых інвентарных карток також мож є зроблены
спискы захороненых на даному цвентер в неє поділенє по квадратах і потім
як люди приізджают мы може му зробити список тілько того што мы
можем знайти на цвентерю тобто розчытати всі імена і всі Но прізвищы
бате ті якій реально сьогодні є На жаль не все є збережено
Це власне плянцмент рас складный і з ним зроблено порохованой оціно надгробкє
по фотоґрафувану зафіксувано Ну і складно ці спескє в такій спосіб це
є чыстина документациі обовязково будем публикувати цого року на Ґмісла <unk>em На
такому цвентері на будякому цвентері Нема такого чого не можна бы було
зробити Ци все дає направити склеєти скласти абсолютно все можна зробити Але
це залежыт од часу ну на жаль од фінансуваня і від майстерности
того хто це робит На таку експедицию максимум з кім маєм цену
тыждень чыстой роботы на цвентар Тому мы може му выбрати і зробити
тілько тошо мы можем мы може му максимум З дакількох кусків за
той час скляти жебы це было зроблено якєсно і шобы ся хыдше
<unk> років дожыли до красцях цін стає другій приклад цей од храств
якого были обломлені обедва рамена і він был склеєний тыкуш і поставлений
на місце там де він стоял це вже готовий готовий готовий склеєний
обєкт Ци наш наступний обєкт в селі Подамщына ну можу додати што
село Подамщына потрапили трошкє Цо был наш першый обєкт якій мы выбрали
сміт Мушу дожу ковы нас запросили Подамщына нам так уж порадил отец
Іван Тарапатскій з якым мы спілпрацюємо якій є в перемышлі і має
свій ряд парафій На Закерзоні і він порадил цей обєкт як дуже
цікавый Ци цвинтарів не нищыли спіцияльні тобто вони просто занепадают самі по
собі через тошу іх нихто не доглядає останній наш обєкт це Любиця
Князі там крім цментар є руіны Рускішной і величезной церкви На жаль
тілько руіны Церкви є дуже велика Хто є зі Львова є так
скажу шобы вы собі уявляли вона є розміром приблизно преоброжаньской церкви на
краківскій вулици Ну не меньше На скількым мало быти сильны путужны заможны
селу шбы могли собі позволити ся в стувати таку спуру Ману напевно
была страшенно гальна тому штамше є сліды розписів Фраскє в націй церкви
звычайно был і іконостаз і всю решто но але зараз залишыли си
тікі руіны Ці руєны теж были взяті в роботу были проведені уміреци
руієн і гутуют реконструкция покєшыкеґрафічна Я не думаю шну не знаю чы
буде коли небудь можливі штос практично зробити але принаймні зафіксувати і ну
Роботы по розчещыню навколо церкви ліс просто лізно была розчещено і доступ
до неє зроблений і выгляд ци впорядкуваня якым на кожным цвентері проводим
розчестка просто звычайно нормально розчыстка цього каменю таку як кожен робит Ну
напевно кожен доглядає своі могели приходит перед дикыма святами і це робит
і цаному выпадку за тых хто не може розумати Нам дуже помагают
і Товариство Украінців в Польщы і в Львові і Товариство Лемківщыны і
всі люди до якых я бы не звертала ся в даному выпадку
Це є колеґе з Польской з Варшавской Академіі Мистецтв якы допомагают і
спілпрацюют в галузі реставрациі якы приізджают Были також і зо студентами з
молоддю якой зоказийно які допомагают материялам якы допомагают порадам якы допомагают в
спілкуваню з власнию Консерватором кому даколи належыт ці обєкты і цветері ну
я то каж єм страшенно вдячном Хрестів є богато фігур зє значно
меньше вне трошкы пізнійше іх выробляли вне дуже цінят ся в неє
чыстиною музейных колякций і в неє чыстиною напевно чорного рынку бы я
такій істориішы наприклад Там де зродила си школа в Брусні сторому є
найцікавійший найрозкішнійший може тепер і дуже запущений цвентер але це вже дуж
офіцийной істориі він з є абсолютною памяткою то він є в списку
консерватор консерватор нібы зо ним слідкує Але ну в приватній весіт кажен
што можу зробити но то є ліс Но я його не угороджу
я його муром не внесуну ну дуже тяжко слідкувати дуже відома така
істори ж был вкрадний з товы цвентара фіґурка ангела Тобто ци фігуры
з ними якось пулюют шыз з ними ломлят куде з іх і
вне іх є меньше напевно мне дорожче куштували были дуже жыткыма коштовным
і з ними пулюют тому нещы зай Той такій рудий хлопеци власне
є З Польщы борес называє це был з нами кілька раз дуже
добре працувал є Кінец роботы завжды засвічує си свідскє і кому здало
си зробити таку гарну знимку оце так завжды закінчує ся робота на
цвентері такєм приблезну картенку такуют кєм ємыцим Коли говорят шну проводим му
на цвентері то всі так ну не все є так похмура частина
є все такы ци молоді люде ім І подорожі зустрічі екскурсиі До
пані Олены долучыла ся іщы єдна пані Ольга Свідзиньска з орґанізациі Пляст
она ся занимала дальшым культурном проґрамом той експедициі Коли в нас закінчує
ся оця власнареставрацийна частина мы веземо участників подивити ся на Західню Бойківщыну
піти в горы Жебы з одного боку побачыти шуснове до другє розрядити
якыс внутрішню атмосферу та мушы колити постіну працуєш з тым материялом по
стіну бачеш і думаєш про те жы це од люди якых не
стало це зеле які были які могли далі вырозвивати стан дале це
є дуже великє намонтажне всихолоґізмі Ти тому мы выдам людей в гори
шыбы они просто помріли подивили ся на краєвиды даємо можливіст скупати ся
в Водусхови сину знов це говорите шыдосхлові ся не прос водослови ся
тут села затоплинь і тодіме єдино на Лемківщыну жебы м не могли
поспілкувати ся з ся з жывыма людми якє там Лишыли се ці
повернули ся в <unk> року нас был такій експерименты кє нам дуже
вдавс зіхали в суло розділ просто зупинили ся під церкви сказали всім
што вы можете походити по селі Вам зажданя знейти украіньску родину довідати
си і іхню історию жыс розпитати та дале От в ни Были
дуже здвойны тым што власне они могли походити і побачыти поспілпацы з
людми саму стіну О смысе то тыкала друга така практично пізнавальна така
частина того табуру Зного боку можна бы было більше присвятити часу праці
на конкретным обєкті але справді просто молозок людины це не вытримує треба
ім міняти встановку якусь Кожен участник вносит якусь вкладку мы цю кладку
вызничаєме перед табором залежне від того што мы можеме Нам цього року
ци здає це буду <unk> гривень Далі мы шукаємо фінансуваня нам зараз
дуже помагают дос нарады де є проґрама власне выновленя украіньскых місц на
териториі закордоном Власт допомагає скєкє можливо і тым подібне себе то мы
шукаєме ся добытковы якіс фінанс Третым Хто нам оповідал про вырій был
участник той експедициі а тиж член Обєднаня Молода Лемківщына Назар Радь Дуже
активно нам допомагає і структуры церковні якій завжды нас зустрічают домовляют ся
з поселиням зхарчуваньом і так Цо так само тіж самі Украінці на
місцях особливо си стосуют ся коли ми мандруєм Лемківщыною а мы Лемківщыною
мандрували наприклад цього рока пят днів і віздили єй вздовж зо сходу
на захід і заіхали навіт на одын ден до Свидника в Музею
Украіньской Культуры і в Скансен то кули мы мали <unk> ноцівы на
Лемківщыні том іщы разу в інчому місци то мы фактично мали можливіст
заіхати меньш більш по можливости в меньш більше активні такі осередкє щебы
ознайомити молодых людей з Украінцями Закерзоня і власне безпосередньо в цімандрівні состинным
молодь має можливіст поспількувати ся жывыма свідками цых подій і побачыти в
нам власні оці ті двері які просто стоят на місци села якого
не істнує чы побачыти людину яка В сорок років творила музей і
продолжує ся робити поговорити простот з людьми якы вернули ся якых є
небогато але вы не вернули си і можут розказати свою особисту історию
Зас до бесіды ся долучат Ольга Срідзиньска Пробаціте неймовірну церкви яка внесена
в Список <unk>r<unk>e<unk> яку отримає чоты родины родины старшых людей якы дбают
про ту церкву реставруют збрарают уж звідків них вони є просто в
головне вкладают це Але це все тримає Коли орґанізаторы табору почынают наберати
участників перед табором то В нас є така політика з чом мы
намагаєме ся шторазу брати новых людей шми не брали постійну од них
і тых Бо просвітницка мета табору полягає в тому шоб донести інформацию
і знаня про закерзлоня якумога більшому загалу молодых людей які як правило
ну не знают або мают якусь дуже мізерну інформацию про долю цых
земель і власне при Надворє Участників мы намагаєм ся певной мірою відібрати
цых людей в силы іхніх зацікавлінь Істо мы даєму перевагу тым людям
молодым людям які мают куріня На цых землях в ускікі для них
ци особливо трепетно коли ти заізджаєш в іхнє село а ця людина
вперше в цьому селі вона фактично майже ничого не знає про це
село знає што Дес там был дідусь бабуся і дужыю назву ногами
Того року напригоду нас была людина з Донецка як якой дідусь і
бабуся загынули на хломсіня дідусьбу свястяник іх вбили <unk> році Дмы заіхали
в те се се се се село правда мы не знайшли ниякых
ні похованя нічого ле принаймні мы походили центром до села на Холошы
За <unk> років істнуваня табору через Табір прошло приблизно <unk> осіб молодых
осіб якым отримали можливіст дізнати си історию земель Закерзоня на разі За
цей період роботы табору мы робили ставку на пілденну частину Закерзваня тобто
це нацяня західня Бойківщына Лемківщына Часткову холмщына Оскій табір двіці побувал в
хольмі і дореці цього рока мы побували завдякы зусилям і пані Лу
Андрия Котляльчыка побували на ухольмі на Спільні украіньско польскій експедициі архелоґічній де
проводит ся розклопкы на хломскому пагорбі але є в плянах розшырювати геоґрафію
<unk>eor можливо нам даст ся поіхати більше пілнічніше Хломщына Підляся і взагалі
коли почынал ся ций проєкт проєкт Фундациі громадскій ініциятивы рідбачає не тіль
землі Закерзоні але Усі етнічні украіньскы землі які сьогодні поза межами сучасной
териториі Украіны можливу мы спробуємо выйти якой на більшы геоґрафію але нас
подібного досвіду што не має все попереду будеме сподівати ся што з
за підтримкы небайдужых людей нам даст ся розшырити нашу геоґрафію експедициі на
значно більшы терем Власне зараз почали ся активна підготовця роботы в Чернівцях
они хочут си так само зробити таку частину і відвідати марморостів А
тепер зас хотіла дашто додати Олены Стасюк Цей цвинтар в Жукові был
вновлений коли было така товариство Охороны церковных памяток <unk>надцет років тому він
был полністю полністю відновлений але з того часу ніхто ту до нас
заходил і мы бачымо як выглядає незважаючы на тото якшот выіхали і
один раз што зробили вы не можете сподівати ся што це назавжды
Це ну треба розвивати і орґанізовувати якось інакше І то што говорят
про нащадків то шу оля говорила про нащадкы в якій жывут Мы
також сподіваємем ся шумници будут пильнувати шумници будут ну косити траву гру
бо кажут ся мети честити цей камінь і якось за цым доглядати
шубы мушу быт все долшы долше протрывало Сподіваю ся што люде якы
брали участ в тых проґрамах не лишают ся задоволені зацікавлені што в
них одкрыває ся нова дыхня нішум них Судят ся з того якє
мы маєму Бажаючых поіхати не бракує шой тішыт Е мы Сподіваю ся
перспектывы Хочу му подякувати усім хто всіляко допомагає орґанізациі нашого табору хочу
поважати нам і вам успіхів цій роботі надіє ся што ся справа
яку мы пучали буде вытримана по дальцому Інчыми молодыми небайдучыма людми едію
сыщыт ся справа яку власне єст нас основных основноє м ціли циго
табор ца просто популяризувати цю тему щыбы не замолчували ціло і щебы
мыце насли умасы Щы можливо пересылянці і выходці з цих сіл з
цих етноґрафічных украіньскых земель за такє Орґанізуют ся і по можливости також
буде підтримувати своі родині гніздачка а мы з радістю на запрошыня і
підтримку і підтримкы будемо навідувати ся і по можливости допомагати о ся
оці роботі Кєд дакого зацікавила наша оповід може глядати інформацию в інтернеті
за словом вырій Можна тиж ся описувати до той експедициі на другій
рік Правда орґанізаторе берут не вшыткых але як они повідали перевагу мают
тоты хто ма тій земли своє коріня А тепер іщы о єднім
важнім аспекті Як чули сте ґрупа одновляла цмонтарі в тім році на
Любецівщыні але на екскурсиі они іхали в Карпаты на західню Бойківщыну і
Лемківщыну Были Музею Бойківской Культуры в Мычкові Музею Скансені Лемківской Культуры в
Зындранові Музею Мазярства в Лосів а тіж музеях во Свиднику обіхали тоты
штырі місцевости де сут перлины архітектуры недавно долучены до культурного богатства якє
ма охороняти ЮНЕСКО Были в Хотинці Радружы Туриньскій і Квятони То на
Байківщыні і Лемківщыні была лем культурна проґрама але не робота Но участникы
повіли мі же могли бы поіхати одновляти якыйси цмункір і на Лемковині
кєд бы іх дахто запросил але на разі не мали такого запрошыня
то Маме інформацию до передуманя А може вы хотіли жебы така експедиция
приіхала власні до вашого села на Лемковині а може знати місце де
уж село не істніє но старий цмунтір єст А може вы і
самы хотіли бы в тім брати участ перейці то свята справа і
барз добре же до того долучают ся власні молоды люде Єдно мі
было незрозуміле Дале єм звіданя ци експедиция вырі Спілпрацує з давно знаном
в Польщы ґрупом Моґурич в справі одновленя цмонтарів Повіли же на разі
неє спілпраці і не знам чом Мі ся здає же в тотій
справі не може мі ся ділити На польскых лемківскых ци украіньскых патріотів
для участників експедициі в Рырі тоты землі Польщы де они были то
украіньскы етнічны землі А для днешніх мешканців то може лем польскы терены
Але ту бесідуєме о справі яка важнійша за політичны ци ідеолоґічны дискусиі
Бо участникы експедициі роблят барз важны важнійше як гнешны ідеолоґічны якысы конфлікты
роблят дашто для вічности Для душ котры давно од нас одышли творят
в такій особливий спосіб молитву за них Для тых хто лем тепер
ся долучыл до нашой едициі припоминам же мы во Львові а конкретні
львівской політи хніці ту серпця одбывал ся Світовый Конґрес Украіньской Діаспоры а
мы ясна річ пришли на лемківску секцию О перші дни Той конференциі
мы уж Вам докладні уповіли а гнеска бесідуєме про ден другій про
фільм о селі Пантна про експедицию в вірі де молоды активісты провадят
на цмонтарях реставрацийны консервацийны роботы а тиж косят чыстят прячут Но а
тепер поповіме о третім пункті програмы того дня То была екскурсия по
лемківскых місцях Львова Каждому дали мапу были означены <unk> міс котры звязаны
з Лемками Выдумали зробити таку мапу молоды активны Лемкы Львівского Товариства Лемківщыны
і Стовариства Молода Лемківщыны то Олесь Куйбіда Назаррад і Богдан Сиванич а
львівска міска Рада дала ім грошы на друкуваня той мапы Мі ся
здає же то прекрасна ініциятива Властиві робота в тотым кєрунку лем ся
зачала як повіли мій авторы того проєкта Тепер требало бы навчыти кількох
гардых дівочок ци красных парібків жебы они могли провадити таку екскурсию по
місті но і вшытко мало бы выглядати так же люде телефонуют в
конкретну туристичну фірму де гіды можут проводити таку екскурсию уж офіцийні З
фірмом уж добесідувано але гіды іщы внеска не готовы Зато нас провадил
по лемківскых місцях сам автор ідеі Богдан Сиванич Было бы лоґічне жебы
гід ся позберал по лемківскы і по лемківскы вшытко оповідал але чогоси
Богдан Сиванич провадил вшытко по украіньскы і был позбераний так звыкло Ясне
же мы не могли видіти вшыткы місця означены на мапі бо то
бы затягло дост долго зато наша вандрівка была дост дуже скорочена але
тиж цікава Зачали сме од політехнікы пішли од тамаль до церкви святого
Юрия ци як лівяне коротко повідают святого Юра Зараз В суборы святого
Юра одна з найбільшых памятокого є в списку ЮНЕСКО разом зі старою
частиною міста до недавного часу ци була архієпископска столица Глява котры Католицкой
церкви до переізду в Кыів пожывали тут власне самы з тым собором
повязана доля двох выгідців з Лемківщыны Они были медже собою спорідны і
циє Йосиф та Сильвастер Симбротович Сильвастер Симбротович был племінником Йосиф Хасимбратовича они
почергово почолювали грекокатолицку церков у I полт Были они надзвычайно активныма церковныма
діячами Як што говорима про Йосиф Осимбратовича то він передувсім прославил ся
такым чынком што выдал тот указ про з борббу з алкоголізмом пияцтвом
І самовласно так говорят же через всю боротьбу він поплотил ся тому
што дуже це збурили одповідно выробників алкоголю якій был тицяс популярный і
власне за його старанями при церквах орґанізовували такі антиалкогольні товариства і це
сприяло такому зменшыню цього рівня І другє што він зробил ци была
реформа василияньского ордну василияньского чыну власне в цей час він был в
даякому занепаді і після цієй реформы він выйшол на новый высокій рівень
Ур го было выкликано до Рыму і після того він такє там
залишыл ся намісник але ци не сказавшы го присутніст тут небажны Але
же в цій час Свою карєру зробил Сіль Симбрович і так стали
сишонаступником Йосефу Симбровича стал його племінник Сільвастер Він також был активный был
сприяв тому што освіту могли отримувати неті Человікє заснувал жіночу бурсу І
також можливый цікавый факт што він його о <unk> р папа іменувал
кардиналом ци был в третій істориі кардинал ци Украінців також він заснувал
єпархію у Станіслав сучасні Іван Франківскій Сильвастер Себротович є похований у крыпті
собору святого Юра його могіла є най най най най най найстарішую
в цій крипті і якшы є можливіст я хотіл быш ме зышли
туди і глянул Одже Антоныч пружувал у свій львівскій період коли він
навчал ся в університеті а потім коли він працувал він пружувал у
будинку Городоцка там де є Меморияльна табличка де маґазин зараз Ґалерея смаку
Він прожывал у свого дядька Володиміра Волошыновича і попадкыня Володиміра Волошыновича знаходили
си на другому поверсі Антониц мал свою окрему кімноту де міг зосерадити
на своій писменницкій Ос початку на начальні потім і на писменницкій творчос
І власне його кімната мала выхід у цей з дверима по середині
тіж выходят на балконы Це балкон ца середня кімната це была кімната
Антонича Так Антонич дійсно згадувал ш нього є в споглядах хто зафіксувано
што был гарний воєк на собор св Юра Антонич взагалі брал активну
участ у громадскому жыці Львово у нього тако бывали гості До поетычного
процесу він підходил дуже скрупульозно він дуже долго підшукувал в Римы Ускількій
він был з Лемківщыны але в нього был твердий принцип же він
буде писати тікы выключно украіньской літературною мовою Але Оце шуканя його поетичне
в нас причынило до того што його вірші такій на дуже такій
вырафінувані такы досконалі тото він фактичном прагнул до досконалости формы Окрем того
він был дуже добрым символістом нього є дуже цікавы символы На жаль
жытя Антонича передчасну зупинили си він помер у році почало ся все
з того што він захворів на апендицит мал операцию і після операциі
стали ся ускладным на суд як заражыня І Антонец помер у зовсім
людому віці мают ся <unk> років Похованый він ниянівскому клодовищі кєд знаходит
ся в цьому реґіоні є кого цікавит більше оце про жытя Антонич
Єгар на книжках Ігоря Калинця знаный незнаны про Антонич Чатной Антонич окрем
того што він є найбільшым напевно Лемком тут Львовови це також постат
великой в украіньскій літературі Але на жаль отеже він помер перед І
світовой війною і ці подіі війны і потім радяньска влада і дешто
він был призобутий товто його не толерували ся Але у Львові были
<unk> шідесятых років Середовища якій намагали ся повернути іх Антониця ци был
Ігор Кылнес Мотро Павличко і богато інчых активных Ірына Кыленес богато інчых
активных молодых люде <unk>ників кі одшукали цумугілу яка вже половністю пропавали Мы
також вносили сюди в карту лемківскій міст цвитарі і на Янівскому цвинтарі
туди ми не підем буде окрем хованю такій лемківскій єці як Боданій
Горантович і Дметро Облажыйовскій Сьодні буде мати можливіше побачыти львівскій Університеты Богданій
Горантонич навчалса тому давайте туди і тримуємо охы лем Папа папа у
Авды дво фальґын воропльомти Віст Ожы Анрє перше привидой архітектуры Публиі Візитівку
то найбільш признаваный діякту дво І милосну напарту тому што у ньому
певный час співали працувал модест менциньскій співа Світовой Славы Опорный Танор і
Він же не народил ся на Лемківщыні але його прадкі Беткєд де
походили з місцевості Менцина або Моцина як говорит сучы украіньскій вариянт Ільску
Опорному він власны співал о Театральным мусезові <unk> році Але більше свойой
карєры він провіл в Німечні і в Швециі його дружыну была шведкою
він потім тоди переіхал на постійне місце прожываня Там є закінчыл свою
співоцючу карєру Там і помер там і є похованый А власне тут
мы його згадуйм што він співал о нас Це є помимо театр
Машльскій ім Сумій Крушільницкій це найбільше такє жіноче імя опирному співі украіньскє
модестно менциньско може вважати найбільш вызначным украіньскым оперным спілоком чоловіку Давайте до
Музея Блажыовской Дамочы Дам же до Дровника Я пропоную іти до Дровника
Одразу з опорном на проспекті Тараса Чорны <unk> є Музей вештых іконца
доктора Блажыйовского Но отец доктор Блажайовскій ци той Лемкы якій дужыл ґу
років <unk> років він почал вышывати вышывані іконы І фактично він вважає
ся основоположником такого жанру тому што якшо наприклад церкви были пошырені вышыті
хоругви то іконы не вышывали си іконы писали си то він започаткувал
зараз якшой бачыл на конґресі выставкіли представлені вышыті іконы Його доробок складає
більше <unk> высы тиг ікон можне сий в Музею відвідати безкуштовно На
жаль тес Ложыйовскій помер у <unk> році Але також того передсмертю приізджал
в суды він тут похованый на янівскому кладовищы там дей похованый Антонич
Також він працувал над шематизмом шематизмом украіньскых священників о Америці в Канаді
і також автор багатьох книжок на тематику нитікы на реліґійну тематику на
тематику Украіньску єй свідомост і ідентифікациі кой бы кінця жытя він фактично
продолжал працу вышывал навіт відправлял шеф службы Божі Так Казавшы відпучывати буде
мо гробі а тут ми маєм працувати Окли модину спит козавшо єй
буду ґбити коли постаю І за головні будкой людины присвитой і є
дуже скрупульозной утійометизмы чыстиннозик азаківів А чыстина ся мутысбурґ якій продавал ся
на формі доставиш нова книжку В часы коли не было компютера інтернету
він до всіх священків світі гректулицкых писал листы Декы Выславенкет деякы не
відповідали він писал шыраз тіжо <unk> разім писал што такій то невідповідни
хай буде том го совісти Тобто це вс буду одну величазну ецепацию
він был у саміцлітю один з трьох найстаршых католицкых священникы світу кєд
жыли до пережыли <unk> років він іщы дво Львові <unk> тут была
заснована перша жіноча орґанізация Голицині заснували єй выходит з Лемківщыны Клавдия Алексович
Называли ся воно Товариство Рускых Дам або в ориґіналі Обсеству Руси дам
справа в тому штут мы згадаєме про тешы і в Лемків також
були ці дві теці мускофільска і украіньска і народовска украіньска так І
також маємо Лемків якій были переконаныма мускофілами І тут неподалік може не
будеме проходити але на вулици Вальові знаходит ся будинок Товариства ім Качковского
якє також мало наприклад на Лемківщыні своі чытальні до якых ходили люди
І це товариство Руськых дав воно было зо своє сутю Мускуфільскє Основным
його завданьом было оберігати ці домашні традициі туди входили переважно жінкє членів
ставропігійского братства ставропігійскє братство має на багато давнійшу історию тут не буде
ліпше згадували шє успеньска церква Ібрициі успаньскій церкви было засноване щы в
ХХ ст Оце <unk>Źрыла Це был по суті навчальный заклад то кож
має му тут табличку што Іван Федор тут працувал Ано в ст
воно вже было в кінци ХХ ст ускофільскых руках Нокрем того Клавдия
Алексович она была шай досит відомой писменници в своі часу писала оповіданя
фейлетоны пєсы то кошну і невеликы такых невеликых жанровых форм Зает переходим
до наступного обєкту дарил нас Два обєкты Поруч редакциі ґазеты На <unk>r<unk>o<unk>Э
і будинок де прожывал Дількєвиц Властивы поява газати Наш Лемко повязна з
цією дискусий медже Мускуфівымами і народовцем правдовзявили сме вже пізнійше але це
было боротьба за вплыв на Лемківщыні і Спроба была донести украіньскє слово
украіньску позицию до Лемків Тому зато наш Лемко вона выходы з <unk>
р вона была полністю проукраіньску і правда мала вона також новины лемківской
мовой але в цілым вона была украіномовною Незмінным єй редактором был Юлиян
Турнович Юлиян Тырнович якій відомий також што был автором ілюструваной істориі Лемківщыны
Газета выходила раз у два разы на місяц і фактично без безперервно
<unk> року В <unk> році з приходом радяньской влады была закрыта До
реці також можно додати до того што мы бачили Товариство Рускых Дам
якє фактычно більшні <unk> років впровадил Москофільску дільніст окож <unk> р закрыто
Іщы можливе нам оцей будинок тому шыв ньому мешкал Оден теж з
вызначных такій дієців ХХ стредакция была в будинку де юний технік Скоріз
остану другому так Це будут выдавництво якє одчулювал і долгій час Іван
антектор то артектор відомый і выдавацикій власне під опіку якого выдавало ся
у Львові близко десяты украіномовных выдань і в тым чыслі наш Лемко
о тім правды Іван Тыхтор за кілька років відішол від выдавництва Нашу
Лемку і внесу газеты перешло інче выдавництво Я ся снукаю ся зараз
не задаю хоц мене єзысаны Борче коли сме сьогодні поглядали фільм про
депуртацию там коли услуга дас жінкы з пантны задвойсона розповідали якій газеты
выкладили вона розповідала Буду в наш Лемку але не той наш Лемкы
в Ґрини не той Лемкы в Кривци а той Су Луві самице
і выдувал ся ту Власну Тумашка оций Йосиф Дількєвич він был што
цікаво не тілько было двох митрополитів якы очали грекотолицку Церкву з Лемківщы
не было також двоє ректорів Оцей Йосиф Дількєвич він за своє долгы
жытя він прожыл <unk> років багаторозово был деканом Теолоґічного Факультету в <unk>
р был ректором ректор тоді зміню вели кождного навчального переважно кождого навчального
року зараз назыкой снимає такой традициі І він поприташыл же во Львові
більше <unk> років як зглядувал його уцінь Кірило Студенскій досі навіт на
Старост ци говорил лемківскій акцентом а ша богато куриві любил пригущати своіх
студентів табаком Ну зараз нам залишыли си выйти на площу рынок там
маєму два обєкты маєме Товариство Просвіта і маємо Товариство Лемківщыны З Лемківщыном
повязаны два будинкы і два повязаных же нас з людми а з
товариствами Ам є будинок Товариства Прусвіта А же перед І світовой війной
было зосновано Власти повязно стойо боротьбою медже москові Народовцями Товариством Прусвіта і
Товарист Кычковского Вни обыдвоє мали чытальні і є стієме той шы популяризувати
пошырювати своі ідеі Была заснована лемківска Комісия незадол перед перштвой війной вона
была заснована лез ті подіі твойой войны не працувала і была нанов
довно што в <unk> році почала ся о то активна діяльніст почала
выходити наш Лемко Было засновано бібліотекы Лемківщыны в якій бы подало богато
цікавых досліджынь про Лемківщыну зокрема ілюструвана Істория Лемківщыны та поішла Но з
тым будинку вже повязано вітня істория Лемків лемківскы книжы як каже Тарас
Вчора были святкуваня ХХ ріця Лемківского Товариства о Львові і фактично воноє
найстарійшой такой громадской соспільной орґанізациі до Новы зразу бы тут оста Візла
Ерыдало місто передало ци будинок для соспільно громадскє Милы слухаче На тім
гнеска Скінчыме нашу едицию припомином же были сме на медженародной науково практичной
конференциі Світове украіньство як чынник утверджыня державы Украіны у міжнародній спільноті Но
і до той діаспоры долучыли і Лемків чогоси зато мы пришли жебы
видіти што ся діє лемківской секциі Гнеско оповідали сме о другім дни
роботы в секциі она мала три части Перша презентация документального фільма Андрея
Родка з Канады о селі Пантна друга оповід о експедициі вырі і
одновленю цвинтарів і третя вандрівка по лемківскых місцях Львова яку орґанізували активісты
з молодой Лемківщыны Мам надію же оповід о тім заохотит і Вас
моі милы слухаче робити дашто подібне ци може навет цалком інакше але
в каждім разі діяти творити реалізувати своі ідеі мрій гнеска а не
заран На тім уж прошам ся з вами до Львова вас запровадила
Анна Кырпан Но то до стрічы за тыжден оставайте здравы Слухайте <unk>
процент лем Нескрокого Азо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого
Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент а будете мати
цілых <unk>