70% #2013 - 70% #85 Петро Мурянка в Украіні (1 част), 28 IX 2013
Еп. 2013

70% #2013 - 70% #85 Петро Мурянка в Украіні (1 част), 28 IX 2013

•

Опис епізоду

Odcinek jest rozmową z Petrem Muryanką o wyjeździe do Kijowa i wystawie poświęconej Nikiforowi, w której pokazano jego obrazy oraz elementy kultury łemkowskiej. Rozmowa dotyczy też tego, jak przybliżyć Ukraińcom i Łemkom świat Nikifora oraz jego związki z Łemkowyną.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте <unk> процент лем не Скракова а зо Станиславова Для вас будут
глядати ріжного цікавого ся леякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем
<unk> процент а будете мати цілых <unk> Ви том вас мали моі
слухаче при мікрофоні Анна Кырпан зараз повім о чім буде днеска наша
бесіда але спочатку хочу прочытати Вам верш Никыфор Дровняк Автор Єжый Гарасимович
але хочу прочытати переклад переклад по украіньскы то Никыфор Дровняк колись обірват
ся Барвистий іконостас никєфорвых днів Колись зайде ци руськє сонечко ца горбок
пелехатий увійдут до хаты туркнут ся плеча скажут спит а його вже
на вогнистім возі до себе завіз пантократор Та покы криницькую вуличку юны
кєфор іде поры року нуртуют між його лахніть він кієм відганяє від
свойоі свободы як пса наіжачыний світ На щастливому дереві світу почаплено будку
йому смарагдову Там він собі намостил гніздо сам у золотій короні Выстромлює
звідти голову мов одуд позерає на глупий криницкій народец і образок за
образком спокійно малює Сподобляючысь в Бога Лемків штораз більшоі нагороды То было
тлумачыня поезиі Єжы Гаросимовича по украіньскы но і наша днешня тема то
тлумачыня Никыфора по украіньскы або можна повісти Никыфор в Кыйові Видите я
не барз оперативна бо о тім одповідам што было іщы в маю
але знате даколи барз приємні глусены сісти сой деси в теплій хыжі
взяти соі гарбаты ци кавы і в приємнім товаристві Споминати што было
маю червців ци липцю ци в сербцю як то было добрі властиві
осін і зима на то єст жебы сой приємні тото вшытко вспоминати
Но а пак У літі можна споминати што было узимі Принаймні японці
все так роблят уж єм повідали же токонома такій нісі дают такий
образ нарисуваний на єдвабі на шолку же представлят штоси протилежне як Літо
то зиму як яр то там ма быти нарисувана осінь но то
і я так даколи роблю то тепер сіджю в гостях чловека котрий
найліпше зна о тім як Никыфор пришол до Кыйова То просиме слухати
нашу бесіду Днескы в <unk> процент маме несподіваного гостя бо бесідуєме все
про Лемків Украіні а то такый Лемко же вшыткы знают же жыє
в Польщы на Лемковині Жыє у Криници Выж нераз в тім Радию
бесідували в ріжных формах в ріжных едициях было чути Ваш голос Дай
Боже добріден слухаче радия ЛЕМ фм Пришла до мя пані аж з
Украіны пані редактор пані кореспондент радия ЛЕМ фм Анна Кырпан Ной має
дяку побесідувати зо мном жебы вам повіл дашто на хоц якы темы
Іщы не знам о што ня бы пані редактор звідувала так же
ведте мя пані редактор а я буду бесідувал што што мі прийде
до головы Но і я буду ся звідала што мі прийде до
головы то вись певне же Вшыткы познали же то бесідує до вас
Петро Мурянка сідиме в такым особливим місци ту барз мале поміщыня де
сут лем книжкы часописы Компютер і Петро Мурянка котрий зо вшыткым тым
робит і і барз дуже курит Гей то моя крематория прота Маленькє
поміщыня куріня дуже Але з того куріня єст дуже тиж доброго Дашто
ся трафит Так наприклад выходит бесіда выходят ріжны тлумачыня і музыка і
поезия і барз дуже доброго Але тепер стоі хыжлочкы в Крениці перелетиме
на Украіну і хочеме побесідувати на СК про подорож в Украіну з
Никыфором То было маю Гей маю <unk> мая <unk> мая вы і
не лем вы то была така групка люди котры везли до Кыйова
образы Никыфора і везли і якійси кавальчык Лемковины з тым так музыку
спів Везли якысы якійси образ Лемковины котрий хотіли представити в Кыйові зшыткым
хто приде на тоту выставу і хотіли якыси представити і Украінцям і
Лемкам і но вшыткым хто бы Хотіл ліпше пізнати Никыфора і світ
Никыфора Землю Никыфора Гей кєди м ся довідал о тым же буде
выстава Никыфора його робіт його прац його малюнків в Кыєві Дакус єм
ся може застановил бо то Лемка така перша думка такє судариня Лемковины
і Кыєва то м все якоси провокує до таякы з сых хоц
якых такых мысли на тій леніі Лемкы Украінці Але одраз єм сой
подумал же при ці Никыфор ходил Предошыткым же ходил по цілым світі
Його малюнку выставляно в вельох краях світа в великых митрополиях Чом Чом
бы не кыіл так як цілый світ Никыфор повинен быти і вказуваный
всяди Так єм сой думал але на добру справу жытя одраз на
початку Спростило тоты моі думкы же гей Никіфор ходит по цілым світі
Але тота його подорож є дакус інча дакус інча зато єм ся
і так подумал кєд єм виділ першы материялы бо Окружный Музей в
Новым Санчы ся звернул До Стоваришыня Лемків в тым припадку ту до
мене уж бы ся знаме сме близко але офіцийні тіс ся звернул
пак до Заряду Головного Стоваришыня Лемків жебы Стоваришыня было так бы партнером
в тій цілій выправі в тым цілій акциі І в тых материялах
єм ізріл такє штоси што ня Кусіцка з початку легко закололо А
то же гей бесідує ся Никыфор належыт і польскій культури і лемківскій
належыт як артиста цілому світу Але там было так тото скомпонуване же
міні так артиста польскій як і украіньскій Не до кінця то правда
кєд бы сме ся кєд бы сме входили так глубше в тему
бо нобопо польскій і лемківскій гей Але в нашій позициі як мыдиме
тот світ дакус то інакше выглядат Я не буду входил в глубину
тых проблемів на разі бодай Але точа мысель мя акуратні уж як
бы наставила Якій я ігам до того Кыєва з тым Никыфором о
Стары Лемкы він старий вжнижыючый а старий ходячий іщы по тым світі
І Тото партнерство Стоваришыня Лемків з Окружным Музейом в Санчы мало полігати
медже інчым на тым же в нашым періодику в нашым двомісячнику часописі
Бесіда тре было публикувати даякы материялы такы перед выіздом як і пак
по выізді Но і выізджаючы кєд сме мали выізджати до Кыйова з
Тыгєм з Бесідом і з такым короткым дописом З Никыфором на Кыів
І так єм ту записал в остатнім екапіті же позволил єм сой
осмотрити допис провокацийным можем даку з наголовком і такым же малюнком Никіфора
з Никіфором на Кыіву Та ничого не будеме щербити о кыівску злату
брану Ідеме з мирном місийом Но і сме пізли з мирном місийом
Я так розумію же хтіли сте вказати кым єст Никыфор і чым
єст тот світ з якого вышол якым жыл Никыфор і вказати в
Кыйові тото І очывидні в Кыйові пришли Лемкы Лемків тиж дос єст
в Кыйові і пришли тоту видіти Як то было може од початку
зачнеме як было кус написано в бесіді написано як прилетіли бо летіли
так летіли летіли не ішли не ге несли ся несли ся на
коні на ниволами Хоц ту Хоц ту мож в якій мірі поізд
з ле ся несли На на Літаку самоті Но но а летіли
летіли над Лемковином над Польщом над Украіном так і прилетіли до Кыйова
вечер прилетіли Ей вечер вечер Кыів Світіл дойну уж сіла ніч на
Кыів Великій Магапулаліс і дужы тых вогнів так Гей вчера іхали сме
до Вас з Богданом Ґамбальом і повіл же коли мали тото кіно
огньом і міцем то Климківка тото была Дніпром то я так ся
сміяла Не знам як не выпало з того авта што Клемків аж
што Дніпры Новиділи сте Дніпро ци такый якы Климківка ци кусінак Але
я думам же ето залежыт од варштату того фільмового же оно днеска
вшытко даст ся зробити бо горы може ачий кус за великы як
тоты розро сут горы Кыівскы і тандесиканівскы над Дніпром Але тоты горы
Клемківскы кусза певно выканів то там де похованый <unk> Совченко така высока
гора над над Дніпром то барз высока і правый берег Дніпра там
направду высокы горы але они цалком неподібны жы тоты лемківці Но так
дум Так ду а м но а як Ем нідале в Кыйові
Но гей но та повідам не даст ся не видіти старчет быти
старчет быти ы лем ы кыйовычерскы кыйопечерскій лаврий індесина Кузюк а підны
піти поза Кыіву печерску лавру туж видно з тых з тых гір
кыівскых Дні про довину Новіка Но і якій то Дніпро ріжнит ся
од клемківкы ня но ріжнит ся ріжнит ся ачий тым баже же
по другій стороні особливо сяк ся на Дарницю візрит там рівнітко рівновка
Троханівка Острів Трохановскій то Троханівска Троханівка Острів Оты гелы Може бы с
томі якуси хыжу поставили тей жывль Но мусіл бы м ся добре
глубоко застановити А тепер послухайме єдну з найбільше знаных найбільше популярных піс
про квіі тынь до горым і дым стіни дні колишыт собі Йо
не робе я і рыблю буду мрійоти Йокыпы не люби гел Спіть
мыст мирным лаґідным сно Йопын Милы слухаче припоминам же бесідуєме з Петром
Урянком а для того пришлам до Крениці бесідуєме о тім як в
середині мая він был в Кыйові Што была за подія то была
выстава творів Никыфора было експонувано Сто його творів а іщы фотоґрафіі якы
представляли Никыфора і його річы то вшытко привезли з музею в Новім
Санчы до Кыйова і было експонувано в Нацийональным Музею Украіньского Народного Декоративного
Мистецтва А тот музей єст в Кыйово Печерскій лаврі Може дахто ниґда
не был в Кыйові а може не зна што такє Лавра то
такий Чоловічий монастыр барз великій маленькій то не зові ся Лавра то
барз Давний монастыр історичний і то єст заповідник але там єст і
тот монастыр і дуже церков і тыж ріжны музеі маленькы більшы но
і єст тыж Музей Украіньского Народного Мистецтва То тота уроцийскіст коли ся
отворила тота выстава одбыла ся <unk> мая можна было прити на другій
ден <unk> мая Хто хотіл посмотріти фільм Мій Никыфор і тиж вказували
товды і документальны фільмы два фільмы про Никыфора То была барз Важна
культурна подія для офіцийных представників Польщы і Украіны і для тотых двох
музеів Ясна річ пришло дуже Лемків в Кыйові тепер мешкат дост дуже
Лемків ну і Бесідувано товды і писано в ріжных анонсах же то
перша в Украіні выстава Никыфора То не єст цалком правда бо знам
же Іщы до війны во Львові творы Никыфора были експонуваны а в
Кыйові выстава Никыфора ся одбыла в жолтню <unk> рока і власні в
тым часі коли Сам автор одышол од нас власні в кім часі
Никыфор вмер но а тепер вертаме зас до нашой бесіды Я думам
же вертаючы до того до той выставы на Лемків Никыфора він был
орґанізуваний ой там я єм ся розогнал а докладні не поім в
Музеі Нацийональным Музеі Украіньской Культуры гыбаль так то ся тото зла ся
находит в обшыри кыйовычерской лавры в давній церкви в бывшій церкви там
кыйовычерска лавра заповідник музеі Але як існійшу церков єдну нійшу церкву призначено
но тут музей і медже інчыма в такым головний даний церковной части
таку як бы комплексі тых церковных тыхнійшых зобудувань єст і там і
музей і єст така выставова част і там зорґанізувану тоту выставу прац
Никіворга Но і зышли ся люде зышли ся люде было м застанавлям
ся чы то так зроблено же было з запрошынями было кустів такых
люди же деси здальше приіхали не мали запрушыня то і не годны
были гоети но Но но а місця было Місця было но може
для орґанізаторів з якысых інчых взглядив райме на то такых ґаздівскых же
тем може было окрислену кількіст люди ци там по тым якоси погостити
ци як не знам з якых взглядил в кажду міґразі не Не
были такы же як єм чул перше бо я не мал тото
на тоту коли позерати же не гошли Але вертаючы до того до
такой головной темы был ся деситам баленками по боках не можеме гыти
на головну тему Зачал єм бесідувати о тых тых тых справах назвиме
іх політычных І я тіж так думал ріхаме до Кыйова з мірном
мисийом і о вельох справах можеме си бесідувати на якійсых медженародных конґресах
конференциях симпозиях А ту не было на тото місце жебы занимати ся
тыма справами достоменности і так і так Але в якійсий спосіб Хтіл
єм тото вказати хтіли сме тото вказати хтіли сме тото вказати небесідуючы
офіцийні Отже і і підся зачало Но але не мы сме зачали
поім як ся як ся зачало был проґрам цілый гей тамтых кых
промов і в тым проґрамі тых промов было на годину бо тых
офіциялів было барз дуже так з польской стороны як і з украіньской
так же проґрам ся зачынал од тых тот головный проґрам ренісаж од
тых промов офіциялів Но але ни одтале ни одтале явил ся іґомост
якій з кількома людми то час воскресны был недалико по великодны Но
і так єм чул дес єм приходил попри тым священнику такым достойным
гардым поставным бородатым І він говарит Но то хоц то хоч хоч
зберайте ся бо будемо співати Но і заспівали Христос Лоскрес Христос Лоскрес
але смерт єю смерт будувал было бы так написали по пробы геге
гей і на тым ся такє завісила якіса така нотка зорієнтувал єм
ся з якой опциі то священник той той нацийональной на народовой кєд
є так ной покропою свяченом воном тоту выставку Никыфора на кны Дніпровом
лодом окреслил Никыгора на ново гей Но і потім зачали ся дот
Бесіды такой ім кінця не было відомо бесіды найкрасше лем як долго
тырвают но то Але были інтересуючы промовы Направду мож было хоц чого
інтересного послухати часом ся наслухати І так повідом кєд пришол наш час
то чловек май бы хтіл штоси повісти хтіл штоси повісти але так
же постановили ся бесідувати не просто непрямо А своім бытьом своім проґрамом
способом його переданя Ено і чак перше акуратні было тото наше Христос
воскрезі смертвых смертів смерт поправ і чудні нам было з того же
же кєд приходил там священник І было тото зорґанізуване не было в
проґрамі але кєд пішол священник з людми в великій спілчій Украіні так
кустьок марніцко ім тоту шло А тото наше Христос в Оскресе но
кєд ся чловек приготовлює до того ното ужы якоси хце тото зробити
добрі Думам же то было такє бы перше ся сударіня той нашой
лемківской інчости дакой чы інчости того давного при котрым остаєме все іщы
Повіме так же коли жыл Никыфор то Христос Воскрыс звучало власні так
як вы тото выспівали Гей і так звучыт і до внеска Хоц
я не против тому же сме співали Христослоскы з поукраіньскы ци по
лемківскым Я зробил до того такій вступ але акуратні міг бы м
ся силити гын прібувати по украіньскы бесідувати але думали по чом Але
по што Але по што Отже бесідувал єм бесіда не все іде
Але якоси да так ся мі видит до мі Бог туды кусцюк
крыл і Бог і никывор мя натхнули до дотой бесіды нашой лемківской
такой ся мі здавало гардой чыстой старой лемківской котра одраз зробила вражыня
одраз зробила вражыня Бо то было видиме штоси інче ту не треба
бесідувати было же то є інче Оно было видно і чути же
то є інче Но і пак сме співали покус мали сме якій
сого другого проґраму о проґрамі мали сме пару пісень штой на добру
справу Хбаль не повторю вшыткого медже ін там співала но о мым
не пою же сме были там кєд ходит до туто наше лемківскє
выступліня Юлия Дошна я і сын мій Ігор Трохановскій як акомпаніятор акордеоніста
Окнувал і Вам і так мы сме співали она сама я сам
разом сме співали тіж в дуеті і медже інчыма бесідувал єм тіж
верш Епифанія посвяченый памяти Никыфора Епифана Дровняка в дни одкрытя памятника <unk>
вересня <unk> рока написаны коли одкрывано Памятник в Креници Думал єм Жытайте
можы тепер тот верше Гей ей оно было в пляні одтам прочытати
по лемківскы і по польскы бо приіхали з місцьовом делеґацийом польском Але
коси так вышло же єм пою лем по лемківскы ся мі здавало
же неє сенсу повтаряти Аж мі потым было на одкусцях жаль той
нашой делеґациі польской не знам як гони тото на тото смотрили Але
од той стороны як бы назвати высоколетні артистичной оно ся мі так
нараз звиділо же неє потребы повторювати тото по польскы Но так на
маґінесі до такій О обходжений верін є вміщений в сталу експозицию Музею
Никывора то двержы Повіл єс світу што хтіл єс хоц світ повідал
же не знаш бесідувати Такым єс намалювал світ якого світ не знал
І познал тя світ хоц не хтіл знати За вшыткы твоі дни
зогнены на земли до неба тя взяли твій ангелий І товды світ
при собі забагнул тямати Жебы ся світ малюваний од него не стратил
і в німій бронзі з велькым рідным словом на креницкым мурку будеш
Апостолом На вшыткы дни зогнены на зимы і літа цвіту єдному і
другому до кінця світа Пак были пісні Пак были пісні Медже інчыма
сме співали і Олька співала Там на Лемковині Там на Лемковині Лемковині
по медже горы мно Лемкови ні по Меджегорами сой селечко зване Поляны
Чом того то селечкого поля На мизы Чом того то селечкого поля
Нализвали Чом тото зелечко ми зваличе лісами поля кальычува Лі карчували полявли
карчували поля управли Лісы карчували поля управляли поточками леґ пристеря ленк пристаряли
гвачер до місичкы лем пристаряли гвачер до місичкы Ленек пристаряли гва чардомісячкы
головенькы хлопці шварны дівчык пристаряли красні сой співы пристеряли красні сой слівых
пристеряли красні сой співали кола горыгы Як пристаряли Красні сой співали Аж
ся доколо горы розліґы Памятам же бачу співал напевно співали сме до
слів Романа Варгола пісню мнум написану Даколи прийду до Дунаю што си
там было іщы мішон але то не конкреты не такы важне народне
фолькло і народне І су як бы речы сучасно творчіст лемківскы представили
значы і тото і тото жебы люде мали понятя Гей же было
і давно і же є днеска Кєд сме кєд сме лем зачали
том Христо з Воскы і по тым том бесідом деси ся люде
тоты розстрачены по тій великій сали зі моментальні ся зобрали до купочкы
гарді Красні слухали я по сценах толчу ся уж парудесят років і
потрафлю видіти люди бы потрафлю видіти іх очы і ся мі здає
же даст ся одчути што о них думати То были реакциі напевно
м загальні реакция позитывна хоц так повідам хоц може не все до
кінця в єдных могло бы одразу ся видно было такє зачудуваня же
уступуют Лемкы але фактичні тоты Лемкы для тых Люди з Кыйова Но
напевно іх годно было вдаріти тоту тота ріжниця бесіды тота ріжниця бесіды
котрой не знали на нажыво Можут чути деси в піснях аж і
в даякых передачах авдициях Але тота бесіда николи не є она єст
лем така піллемківска переважніст А ту была така як як была Але
повім виділ єм нашых Лемків бог од котрых знам близше ліпше слабше
з тых орґанізаций лемківскых котры діют на Украіні так Козітка виділ єм
таку в єдных радіст другых констернацию Констернацию такє то значат такє Заскочыня
але може не назвал бы мум неґативным Але Е не сподівали ся
же то так выглядат Выповідам не бесідували сме того офіцийні але штоси
повісти треба было То была як бы єдна єдна сторона одчуть тых
котрым єм виділ А здавало ся мі же муйдів Тіж серед Лемків
інчых так бы повісти но были там і такы і такы і
такы і такы было кущюк Лемків і было Лемко колисий Семан Мадзалян
написал же добрі было абы Лемкы были такы як циґаны бо бы
іх видно было котры Лемко Так же чловек Лемка акуратні не познат
котры Лемко але по учутях зрештом декотрых єм знал Я ся Я
ся не згаджам я ся не згаджом так добры бы бы бы
бы бы бы были кусінкы были такы як Циґанеци як Мурини товды
бы ся не выверекы то аґде бы ся не верекли Але я
так повім же наприклад была м на фестівалю в рожняківскым реґіоні іманофранківской
области той фестіваль декляруваной яко лемківскій але Лемків там было мало я
памятам же ходила так в смытрілах і зараз было видно де стоят
Лемкы а де не Лемкы Я уж Лемко познам доколи єст такий
Лемко же на Лемка неподібний Але більша част має якій такій выгляд
же я познам же то Лемко но просто інчі люде не могли
бы познати зато Лемкы ся ховают медже інчыма народами Але я бы
познам жар видно Гей можна і так смотріти кєд губше на тото
пізрід ачий так Думам ті але але ґенеральні сут подібны до люди
Но так зы Зыго так аж аж не видно Але была тота
реакция щыра Так видно было радіст радіст о адем а де ту
мы Лемкы уж мы Лемкы не Вы Лемкы і мы Лемкы а
мы Лемкы Раз ту сме штоси представляме тішыме ся разом зато же
ників з нами і репрезентує нас свойом штуком свойом штуком ціненом в
цілым світі вказує іщы раз припоминат о Ло І чуд было тото
видно было тоту автентичну радіст тых Лемків Кыєвляне загальні місцевы і як
лем сме пришли і пак односили ся до нас прекрасні барз добрі
тото Выглядало чудно міло інтеліґентно прекрасно так повісти Што было по тім
як скінчыли сте співати як ціла проґрама была скінчена і што ся
одбывало бы доколи товды І найціков ся може быти Гей гей то
правда гей то правда Бо акуратні хто вас чловек познат як тото
чувают як тото як тото прияли бур щыре Но очывидні нараз вшыткыма
людми не будеш бесідувал бо то ся не даст лем евентуальні в
польскых телевізийных авдициях то так є же нараз вшыткы бесідуют як політикы
бесідуют то вшыткы нараз Але так ся бесідувати нараз не раз зо
вшыткыма підходили і высловляли свою радіст же добрі ся стало же сме
пришли же сме подабало ся ім як сме запрезентували тоту нашу культуру
Вельосиб приходило не шыткым мало чловек знал імена назвиска але підышла тіж
з таком великом радістю пані Євгеня Чурчын авторка словника Села Тылич на
Лемківщыні і пані Ено пані десій В тых роках паням ся не
рахує років Оледайме на то ся мі здає в моіх роках то
таж минуло од <unk> кільку <unk> років то як Лемкы в Украіні
Отже можна повісти же уж такой вшыткы жылий так ціле жытя в
Украіні Але она бесідувала по лемківскы так честіцко так красетні же як
бы николи ниґде не ішла до світа так красні бесідувала бесідувала кому
Бесіду для мене істы тым барже як єси тако найблизшом західньолемківском так
повідам сохронила тото аж єм ся чудувал же годна была сохронити тото
так Ґюлтнуды желе то повідают двігну о горі бо ся было для
ня приємне тут же знає мою творчіст же ся тішыт зо стрічы
з нами зо мном Ней было барз так приємно Были інчы Лемкы
котрых знате Там при тім же теж до вас пришли же гей
підходили підходили і тоты з орґанізаций украіньскых котрых знам з тых лемківскых
в Украіні Але я мам слабу памят до назвиск а не хочу
помилити Было накус лютий аж і з родины ся трафила з нашых
селян внучка Семена Возняка якій в Бурщыні жыє Оно студиює в Кыйові
Но тепер милы слухаче припоминам же бесідуєме з Петром Урянком бесідуєме о
тім як він был в Кыйові при тім як была отворена выстава
творів Никыфора но а тепер зробиме сой маленьку музичну перерву і послухаме
співанку Юлиі Дошни Припоминам же Петро Мурянка і Юлия Дошна зорґанізували такій
маленькій концерт і вшыткы могли одчути атмосферу Лемковины землі де ся вродил
де жыл де творил Никыфор Піду я піду Бо кого м любила
то м ся суди Кого не любил Кого м не люби Ком
не люби то му ся лиж піду я піду найду я Буду
лист варити Солоткій Буду зводити Ємой фых зводити Я майо Та піду
я піду Може мы задалеку зашли о тім і хочете дащ ту
іщы повісти може як реаґували може дахто першый раз в жытю виділ
творены кыфло може якы на тото реаґували ци Видите вельо на тоту
тему не повім бо ластів Вернісаж был долину А малюнкы были Никыфора
розміщены на трисолі горі Іпак люде ішли обзерали А ту в тій
головній части де вернісаж был лем при вході было пару малюнків Но
де чловек як бы занятий своіма справами десий гей редактор Аж і
повинен єм был смотріти на тото але м десит не допильнувал так
вам не повім якы як реаґували люби на тото Творенкы Флора і
были знимкы Гей знимкы такы документальны з його жытя За собів музеів
дуже того Значыт были представникы музея в Санчу і од польской стороны
котры властиві привезли тото привезли тото чак они скорше они скорше приіхали
інсталювали тоту уставу так наша делеґация не іхала разом Лем протівникы музеі
поіхали скорше то мусіти скорше звар прорыхтувати офіцияльні і наша лемківска ґрупа
сме пізнійше прилетіли Кєд сме приіхали то сам пан бурміст Креници Здроів
написал такє гарды писмо Шановны Пані прошыню принять може моє огромне подякуваня
за взінці удял в выставі тлучости Нікіфора в Кыйові котра одбыла ся
в дні <unk> мая <unk> року Нікіфоре Півані уж Дровняк Товіркє Амбасадор
Креници Здрою пано удял в выставі єзвыкле з боґатів целебрациі штукі того
незвыкле ґыл никы не ґускали ся товы артисты Ствалям собі выразіт мою
огромну вдячніст за пана вклад можливост промованя той вількій постаті і артистичного
доробку поза границями польскы Ящы раз сердешні дякую за прихыльніст ічлів з
раз за місяцунку Бурміч Дарюш Лежко Но так же было Но і
м добру справу принесло пак мы потім уж єм по тым был
в музею не запорашали Думам же З того видно же ся ґенеральні
не гніваєт жем по польскы не прочытал верше никы але ге Но
думам же добрі вышло Виділом в медиях ріжных тото і телерепортажы о
кім шкодым є сама не моглам быти Але я барз рада же
Никыфор пришол до Кыйова Барз рада же вы пришли до Кыйова Барз
рада же запрезентували лемківску культуру в такій формі і барз ся тішу
і думам же тота выстава для неєдного чловека была чымси барз цікавым
дыхніньом той давной Лемковины А і такой той Лемковины котра жыє акуратні
в мистецтві штуці Не Через тот факт же Никіфора Друвняка Єпфана шанує
світ припоминат і наш Лемків так же зыштумятных Кєд памятам то і
там єм повідал о тым же Женикіфор є символом для нас не
лем зато не лем про тот факт же заістнувал в світі же
істнує в світі функцийонує дале але і тото Тоты його епізоды з
його біоґрафіі котры вказали величезну його любов до свойой отчызны Гей як
ся вертал мы выганяли го мыстали нибы він был як бы по
істи такій як є представляний в медиях хоц де Же наштоден такій
нерозгорнений інчый дакус як інчы тым часом аж і неґативным світлі І
мы котры сме на штоден як люде такы презентацийны вельо з нас
виділо ся може векшыма важнійшыма а сме не потрафили вертати до вітчызны
одраз Не потрафили сме ся збунтувати А він ся потрафил збунтувати він
ся не погодил з выгнаньом не пріял го николи і свойом впертістю
Вернул домів вернул одраз Не был на выгнаню такой нич Лемто на
пальцях дни рахувати кілько познатого бо хтіл бы ти в вітчызні І
зато єст тіж символом для нас І хтіла бы м тіж повісти
же світ го не зімал не зімала го Слава Не зімали го
якысы світскы річы і він зостал собом Гей тото вшытко было поза
ним Він дале в своім світі жыл хоц хоц знал бо хоцачий
на свій спосіб тішыл ся жедеси том вказуют його творы але остало
собом тішу ся як знам такє спомины бесідувам іщы зо святой памяти
м Ярославом Поляньскым долголітнім кєрівником журалів то оповідал мі як зышол ся
з ним стрітил ся з ним в Креници Никіфор ся барз тішыл
як ся з нашыма зыжу І як чул лемківску бесідубарс тішыло раду
Вывідомо же товды як нас выгнали то никого поза ним не было
І знам же тиж ціле жытя был такым дзядом повіме не мал
свого кута не мал де голову прихылити як іпакы При кінци жытя
Юж мал Юж мол якуси хыжу Юж мол де і навет была
тота плостіль така як ма быти в чловека Але він не хотіл
пати на постели лем так на земли лем на долинах бо так
робил ціле жытя так само і не хотіл той славы не потігало
го тото А так І кым был самого початку тым і был
не змінил ся і тож важне то тото можеме од нього переняти
Бо декотры діяче барз ся так купают такій славі і того прагнут
і зміняют ся І зміняют ся в тім і Штоси людскє одходит
а на місце того приходит якєси такє не знам якє них інче
дзєн Здає мі ся смерицу ісі Што як віток в лузі травка
із рын ци і што війчно цую в ріжных формы Ци во
вшыткым моі думы моє сы гырцы Здає мі ся смерецульсі што я
квіток в люзі травка ізерын ци історічно сыю в ріжных формы Це
во вшыткым моі думы моє сельцы Здає мі ся же як лаптікы
І што в грудках ґрунту і росичка вдає мій ся зыхоцля зузы
блю ци во вшыткым буду і не вмру никого здає мій ся
зы хоц лезувзыблю зыбу вшыткым куду і не вмру нико Милы моі
слухаче якуси мі все смутно коли приде час кінчыти нашу бесіду і
тепер тиж но але єдно ня тішыт же мы іщы вернеме до
той бесіды бо іщы не о вшыткым побесідувано іщы не вшытко оповіл
нам Петро Мурянка про Кыів што там было іщы цікавого і маме
іщы побесідува ти про вражыня пана Петра з іщы єдной візиты до
Украіны а то юж в липцю на Світовый Конґрес Русинів і то
буде бесіда не о тым што ся діяло на Конґресі а лем
о дотых в вражынях што было цікаве поза Конґресом о Закарпатю Агнеска
мусиме уж скінчыти дякую за бесіду Бог заплат пане Петре же тілько
мі цікавого оповіли мі і нашым слухачам і за тыжден зас вертаме
до нашой бесіды до Кыйова до Мукычева а оповідати о тім будеме
зо славного місточка Крениця При мікрофоні была Анна Карпан До стрічы за
тыжден оставайте здравы Слухайте <unk> процент лем на Скракова а зо Станиславова
Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян
Слухайте <unk> процент а будете мати цілых <unk>