70% #2013 - 70% #87 Орест Ґыжа, 19 X 2013
Еп. 2013

70% #2013 - 70% #87 Орест Ґыжа, 19 X 2013

•

Опис епізоду

Odcinek poświęcono Orestowi Gyży, lemkowskiemu stomatologowi i działaczowi, który przez całe życie zbierał i zapisywał pieśni łemkowskie. W audycji wspomniano też o książce z jego zbiorem, o problemach z jej obiegiem wśród organizacji łemkowskich oraz o najważniejszych faktach z jego biografii, od pracy w Wysowej po powojenne przesiedlenie rodziny do Berżan.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте семка <unk> процент лем нескаркова а зо Станиславова Для вас будут
глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталя Асатурян Слухайте сем <unk>
процент а будете мати цілых <unk> Витам вас мали моі слухаче при
мікрофоні Анна Кырпан тыжден тому з Лемом Монцяком бесідували сме про село
Лабова і не скінчыли сме нашой бесіды до Лабовы іщы вернеме А
гнеска мы юж в Тырнопільской области в Бережанах Пришли сме гев бо
<unk> жолтня ту ся одбыл вецір памяти Ореста Ґызі а товды минуло
акурат то літ як в родині высовского учытеля Марка Ґызі родил ся
іщы єден сын якого окстили Орестом Може дахто з нашых слухачів не
чул іщы про Орастаґыжу то повім же был то лікар стоматолог но
для Лемків єст барз важне же ся цікавил лемківском культуром і ціле
жытя записувал лемківскы співанкы В <unk> році част зобраных співанок была выдана
в Кыйові і выдана дост грубом книжком з цікавыма графічныма ілюстрациями і
найважнійше з докладном передмовом Софіі Грици В <unk> році тота книжка была
перевидана в Польщы Обєднаням Лемків она зове ся Украіньскє Народні Пісні з
Лемківщыны Кєд єм пішла до Бережын взяла єм тоту книжку зо собом
і з того вышол такий казус Вказало ся же то лем я
мам таку книжку А а ани орґанізаторе вечера памяти ани родины фольклориста
єй не мают і не лем не мают но навет не чули
же тота книжка была перевыдана Аж од мене ся дознали о тім
Были і задоволены і кусзаскочены Як то знают же в Ґорлицях выдана
така книжка Мі было дивне же родина не зна же уж більше
як десят років істнує другє выданя співанок зобраных орестом кыжом бо кєд
жыют в лемківскым світі В світі лемківской культуры то мали бы деси
на ватрі сой купити тоты украіньскы народні пісні з Лемківщыны Ном мі
повіли же не мам рациі бо ініцияторы перевыданя мали бы самы дати
знати близкій родині Яка бы то была товды радіст для жены пана
Ореста а она тиж з Высовы Кєд бы достала тоту книжку А
она уж два рокы як не жыє Тоту книжку захтіла мати і
місцева бібліотека і Музей книгы і лемківскій музей в Бережанах но але
я мала лем єдну і никому не могла м дати Сын пана
Ореста Роман Ґыжа повіл же він чул о тотім перевыданю хотіл купити
книжку написал до Обєднаня Лемків але не достал жадной одповіди Маме ту
типовий приклад того же лемківскы орґанізациі цалком не координуют свою роботу не
контактуют ся не спілпрацуют При ці обєднаня Лемків могло бы систематичні пересылати
своі книжкы в Украіну а одтамай брати книжкы выданы Лемками в Украіні
і котрых неє в Польщы і так само Словациі Дивне чом не
спілпрацуют а при ті гнеска легко можна ся сконтактувати през інтернет хоц
з кым Ну а тепер од книжкы ся вернеме до єй автора
до Ореста Ґызі Юзім повіл же ся вродил <unk> жолтня <unk> рока
в Высовій Вчіл ся перше в Высовій його тато Марко Ґыжо был
учытельом а пак уж вчіл ся в гімназиі в Ґорлицях Ну і
зас ся вернул до Высовы ду зорґанізувал хор і то такый же
концертувал і в сусідніх селах і поіхали навет до Сянока де представляли
лемківскы вісіля і навет достали якысу нагороду зо своім татом і братом
Михалом зорґанізували в Высовій кооперативу Орест Ґыжа провадил не лем хор но
і рядил драматичным гуртком орґанізувувал театральне представліня але знал же тым ся
не доробит Зато в <unk> руйці поіхал до Варшавы де вступил варшавску
Стоматолоґічну Академію а пак робил динтистом в своім селі в Высовій правда
недолго Кінчыт ся війна в <unk> році высовяне депортуваны в Украіну Родина
Ґыжів переселена Бережаны давны історичне місточко в Тернопільской области ту Орест Ґыжа
проробил ціле жытя стоматологом але не был лем простым зубным лікарьом был
то чловек высокой культуры дуже чытал вшыткым ся цікавил зобрал богату бібліотеку
По депортациі часто контактувал з Лемками выселеными в радяньску Украіну іщы гімназистом
зачал записувати народно лемківскы співанкы тепер продолжыл свою працу уж в Бержанах
а в Тирнопільской области як уж знате єст найбільше Лемків Можна тепер
сой представити як тяжко было выдати в Кыйові при початку сімдесятых років
лемківскы співанкы Приці товды о Лемках навет не бесідувано хыбель деси спомнули
в науковых выданях Зато так ціниме тоту книжку і працу Ореста Ґызі
Може дашто там не так Може до лемківскых долучены інчы співанкы може
сут якысы блуды в текстах Але в <unk> році то была велика
подія і мусиме пошанувати чловека якій тілько зробил для Лемків Но тепер
будете чути якє то пошануваня было в неділю <unk> жолтня в Бережанах
де в будинку народной творчости одбыл ся вечер памяти реста Ґыжі Ясне
ціла проґрама ту ся не змістила она до радия кус скорочена Але
найважнійше буде вбучати на сім ефірі Просиме слухати <unk> жолтня рівно<unk> років
назад народил ся ораз Махович хыжы Сьогодні у цеєфаляй вечер мы запалимо
памятну свічку што мі до свого Шырокый дівцього одштодя штворі докуску вспішы
Нашы соли його вір посыче З тим од нонів тошы слуха словой
як то шут тят ся же свекойлю Мудитьосапшу вы Што віз др
куслоцкого дому з тогоского голочы субі што віз добустого скуло цісу бі
Йо топу з того што правымиснаш не былосна бывносна молотисиного гей молоду
недіску гей молоду недіс доженею До лем дорого гу гей молоду невісту
гей молоту невізму доля дольоба рашлього Йоґне бы барш льоду Йогнебы перешльоду
Не придаш до того ночува гей на своім поли на своім поли
зо сто пригіхоси мочого Долепой дорогы і питає центи і питає центи
де моє ми леґенько Озити симочку осрусокы роску ідви рубайто полю і
літвы рубайто полю што на нашым болю сору бовін Єйрос Еґві зору
во другій раз Евізору о другій раз добру двар вышат воя другого
Сьогодні на вечері памяті є присутній ци Лористо Малаховича Романе мы вас
запрошуємо до слова Шановне туристи шановні панів дуже сходы дуже зожны Всім
хто пришол на вечер памяті муху батька туже ради за пару скілько
років пришло не забуде купаных по нього ряє ся в місці якє
стало другым рідным дум Напевно крутинку мож знают Батько Ґумін родил си
весловы Мальничым селі на хловацко в польскій границі де жыли нашы предкы
з давных дорел сим высні учытеля батько його учытелем в світі Школи
ци выкрытя школы в селі <unk> Учытель Батько был наймолодшый в Родині
в сел было <unk> протів наймолодшый загынул в вічестествой вліны в <unk>
році друг загынул в вічотруйствой війны в Прозитудішній чыслоці І четвертів были
депуртувані в <unk> році судину Украі <unk>eor до початку жытьовы шляху нас
шыл ся він початковы слово він закінчыл выслові і в <unk> В
<unk> році в татчат році він поіхал в горлицку ґімназию косу типу
ґімназиі де він вчыл ся до <unk> друг рукінчыня ґімназиі зупинил ся
перед жытом своім выбору потрібно было одержыти специяльны з Леклові він міг
ну дальше снувати кормити свою майбутю сію Выврувал в той час непогодок
Його мрія было щы почынаючы з початку <unk> ротівше в ґімназийні рокы
його мрия ци было Міністерство Музик і Піс Він же проти потрошкы
почынало здероти писмі записувати вышевы <unk> рокыну але це была безцеркыльна в
тій чысло це не бывано під час писалянь з Любову він бы
міг пополнити свою майбутню силу Івірсо Шыбуло мишала ся медицина Він выступил
ведичну вышальску Соматолоґічну Академію Там воркы начально зустрічало си з двом досыт
великы украіньскы культурны єші Міністерствы культуры кіли в териториі Польщы і еміґрували
з Орґаньску Союзу так ішло його навчаня до <unk> року дальшым сталым
термом і в <unk> році війна выстала у Варшавы Міст за початку
війны <unk> інстик памятає він розказал <unk> ден після о початку війны
згідно сел єд з частином покынул територию Варшавы і почали побератися тыма
щехами шукупасти туму Дес через місяці він Пуповы вернул си назад писову
Пже выжовіткы майже майже похоронили душу ничому не было відому ну і
він же залишыл си в Выслові і вам же займал ся вікуваньом
разом з своім протом бротом Михайлом І разом з тым батько займал
сил же зро опису писмі ципису гноты зипал хор ци башківєні рокы
до <unk> року він перебувал высловину і же під вчас закінчыня війны
як і більшіст практично все населеня нашых Кыів Спіткала гоща доля депортация
на Украіну был одным з старшых Першы хвилі депортациі поіхы были выправлены
в на териториі Украіны по чому останні місициі были надзвычайно выщі быны
збортами Навіт не жыє по мостаню місиціву ни не жыли дома выраховували
силы сусідів знайомых по ріжных селах мушу практично всій дєсі культуры люкорі
священникы в будых сцисках ліквідациі місцевых ботистів угрупуваных іх той час то
діялист злагословленя родянскы влады яка підчытала в кінці <unk> року того потычном
депуртациі в Соуківскы населены з териториі Польщы Юртвы серку в Ниіхови з
Четверо в ротів ды залишыли ся вжыв не поіхали і дес до
ново року попале заглітаючы шустилу обставин ту мож можливо бы він не
был в державах якін Русказвы не мали єхати в залищы Нов сам
З певных причыны іх полонили в четвере заліщыках вытіл зупиниє посеред подар
і єй пришло ся шукати місци де был ним новы усисти Но
і такым выбором стали вержыны Но іспертовым роком вниж четверо братів приіхали
в Вержаны батьку державніст систематоличні Пудині ціну і там выпрацувал думайже до
устаня рупису Жытя Нуі верси трів ци єм мрія быва він збросмічыну
цибровщы Вислови все втічас вини выселе поблизу Вислови Ногорещу він здоров тут
жебы быжа візджали до нього приізджали до нього ци был часто вечерный
Выхідці з рідных краів співали пісні і си все запису вырубляв ци
был надзвычайно долгый дулий процес водний дуже процес досту так інкулективну што
людина могла зібрати таку велику кільків стемі диску суд загальных <unk> пробити
записувати нотици все відрыды вотых в надіі выдати особливой не было звірник
а потім в ці років де с будут істирючы принципы і де
среальна была кіісти фы Друзі запропонували можливіст видати чаду частину пісень Знов
це затянуло ся тям років три чыты уж це было наж надзвычайно
сторону Поперше си все треба дотувати і найбільше займало си всі пісні
треба записати в чотырьох примірниках посвоіти Кототично Крислярскы шыр кожду пісню мож
выписувати тексты записати в чытрых примірниках підоводи в седу выдовну інстонуций мудо
со зробити нихто кытци поміщыками собі не знашол і но В <unk>
сіпер році працил його кубачы Рос його книжечку яку він одержал бесиґнальний
еґземпляры тутіш дідный брат працувал в Кыєві купил першу книжечку якы появили
і трасбули Дохідно першы травня він привіз в Кыржоны <unk>o<unk>ero<unk> мріє напевной
по його жытя Дідку потім зосмалю звычану за смерт його свого брата
старшу Сут уж то был дорак і звычано він уже николи не
ну не был такым як памятали Можливо Стороні не дуже помічовы але
ци в принциі Бочы дуже ощува це траґедиюшыти єршу цього не было
шты в долоси з бурі наступну частины кучав частину видати писо і
дальше же ту якы в обосі частины богато памятаючы лю памітают выжевищы
знул товду він так і до кінця майже зо стану днівництвы працувал
і в демосну році батьку же на сусуму руси пішол з жытьом
Номтуж є так хотіл нагодати нагодати такій основні моменты ну і шырз
хочу дуже подякувати всім присутнім якій цитрали ся тут і шыр хочу
представити родину хто шы зноситы рідны батькови якій шы є якій гейкі
змогли приіхати туд Знаходит ся розом з номи взори На жаль в
рівны в є єдины син моє померы два тіно тому в нашыво
присутны нозначали вытеж дуже приємны дужы родих через ін дві хыл дяд
рокы тому де наступити річ одєци в музеі нам не дзвонили розказу
Было доций до рота послідных головы Ном сьогодню сюдных змогли приіхати вычы
браты Івана Людочко Софія приіхала з Кыноды заходит си тут розум осором
чловіку Єй браты Не зміг приіхати Хыва його Дучко ЛЕ Моя дворідна
сестра Пуману Мария і колясовой господаркы Смого дядя Івана теж уже дітей
не залишыло симі дворідных дворіды сестри уж не мал жытовы піхы гіє
вмучкі Марта і Рума ну і моі діти на жаль змоли внуты
приіхатинци спуд роботою дочка Хворо але приіхал єчу Микола Никуйка Дякую з
Маженку Дякую пане Роману а мен для вас в несподівынках І тію
несподіванку для Вас прогутувала персональна і з надцяня вона сконтактувала і з
хуєжанку і подрушу і вашого тата вна співала з ним разом в
хори і написала з словом Від Юлиі Гуйсик з сломи <unk> жолтня
направила нам Ганна Семеня із Лемксяня до того штобы Вы монотіл цей
арпож себе в своєму думашому архіві Там напису на те Як увалю
відносит ся Орест Маркович Приблизно того самого ділу кєрівник того ансамблю Хору
до своіх хорестів дівчаты хлопц якій орґанізувал силі Выслова Дуже дякує мом
Дуже дякує тім хто міг приіхати в сім родицям дуже дяку соди
сем Чыло мя мало і было мало жебы зниму Все памятано Красний
кархофскій нашы люде бо жытю жу безни буде Не за одмогу дес
не было Яком ґадати Тебе ямчыло Яхом Радите нашы ґадале котре оддавно
волегы жыли Дасме кым бы снесла жебы спротовицлі омяла ты люде котры
вот хлопами шумают другы все судами Не подажы ачи лурковы час на
щыры добры ласкала Коли не зможеш добро зробити то хоц старай ся
зла не чынити Тот соповід памятуме І другы маме вчыли так само
своі діти край рідне любити і свій літ часну жыти Моя порада
то слово мало досколо будте патріотам єден другому допомагайте вмер у серці
оберігайте Чысте сосбручы час гарго Жете у зводі як з брахом брат
мамен тестамен Не забувайте Він добре нас чы в то памятайте Пишы
Стислом єсорочко з спису єсоч осоме стислом єсочко з спису єсоч просутя
правого просут ся правого роді рама три моросу тя правого просут ся
правого роді рами три мо Йо то не будо дримо фра Йо
то не буду тримо фрезы лем лам <unk> модосы лем Для тых
хто тепер ся долучыл до нас повім же мы бережанах Пришли сме
на вечір памяти лемківского фольклориста Ореста Ґызі Бережаны то славны і барз
давны місто в Тернопільской области Хто іщы не был ту то ту
просиме прити видіти бережаньскій замок старовинны храмы Вєден з них зашла єм
коли ту приіхалам то грекокатолицка церков святых Петра і Павла Там власні
товды ся одправляла Літургія зробила єм дуже знимок можете тото видіти на
Фейсбу Посередині Бережан як ся і належыт каждому місту де было впроваджене
маґдебурскє право стоіт ратуша Ту і тепер сідит місцева Влада Але тиж
ся змістило дуже вшыткого Єст в тым будинку наприк і Музей книгы
і краєзнавчий музей єст і маленькій Музей як ту написано депортуваных з
Польщы Украінців але ту сут переважні лемківскы експонаты В тот ден і
предцівникы Музею Книгы і того Лемківского Музею представили маленькы выставы на пошануваня
ореста Ґыжі а о музею перед його портретом запалили свічку Але то
было уж вечер а зачало ся вшытко в другій пополудни коло памятного
знака депортуваным з Польщы Украінцям поставили го центральной части міста до <unk>літя
депортациі Ту ся зышли в невеликім товаристві орґанізаторе вечера памяти гості і
родины лікаря і фольклориста ореста Ґызі Зложыли квітя до памятного знака запалили
свічку в памят славного Лемка мешканця Бережан і сын Роман Ґыжа представил
вшытку родину Дахто приіхал з місточка Хорозків Чернобільской области дахто з міста
Стрий Лівской области і зо Львова а дахто аж з Завелькой Млакы
а сам Роман Ґыжа з Ужгорода Друга і найважнійша част шануваня вечер
памяти Головным орґанізатором його была Галина Проців Она і проводила проґраму і
мушу повісти же вшытко было дост добрі зорґанізувано То вертаме зас до
салі районного будинку народной творчости Окрім того же ту выступил Роман сын
Орастаґызі выступил тыж голова Всиукраіньского Товариства Лемківщына Олександер Вендгринович В його выступі
звучали переважні загальны річы Коли панували тоталитарны режымы коли про переселеня про
акцию Вісло было заборонено споминати дядати нашол ся велькід патріот Орест Гыжа
якій любит свою Лемківщыну якій не міг ся смирити з тым што
пропадат така велькольтурна спадщына як лемківска культуры культура Лемків то нас тій
самопутня жебы хоц забыти хоц частку єй котре бараджувати з ліна І
він был єден з першых єден з першых тіль інтеліґентів якій почал
записувати І знал же она може пропасти тому што депортация яка была
то насидками єй было знищыня Лемків І Лемкы были поставлены на межу
зникненя як і зникне культурны спа в ті першы нашы піонеры Орезгыжа
Красовскій Народні артисты сестры Байко повідомили сі же лем плішы жытю же
лем ты суд і не можеме пропасти Але вінщы а він іше
сам з ціло і створил хоры і він робил все што можливе
неможливе для стверджыня Лемків як частины украіньского народу Інакшым был выступ учытеля
і поета Ігора Гудю Орест Ґыжа справил колиси на негу молодого хлопця
барз великій вплыв Послухаме фраґмент выступу Ігоро Ґуд В першій школі паралельных
клясах з пізнійше выдушы інститутскы рокы Я памятає через панальну зубну біль
батькотуюл мене до Аристоматкові Чыгєжы як епациєнта і ото был тоді одразу
здивом циі людину Мосам прады є ту пунктуальніст єй высоку професийністю доброзычливістю
Мож нам завязали свом Я то дію сюд член літературной і студиі
сончній кланаты Взденків Музей зацікавил напамятившый ятыкош політехнікской літературы і знайомство наше
де спечало си <unk> роців так близо він тоді познайомил нас творчіст
і гри вна Антонич І навіт давны буду тому почытати збірку віршів
і роботы на Антонича тоді з редакциі вечыредны пісня внесні смотелі мі
зопамятало симперну все жытя ци зимові вечуры після зимовых каніпкулів я взял
су книжку до Львова і мінуртожку Снуєме товаришами думцем Любит лем везиі
простоносуводжу озицию незнаной досит до нас поезиі А потім орисмак хоц мікрывати
пзде Хыст Матіі Раці молодого Тыцієну молодого Рельского наєд з погоды про
неспокы Юрия Смолича В якы хоц бы згадал з тіє призвищу присвід
поеты Якы Йосен Плужника і інчы медже были тлиманы одкрытя я з
радістю цікав нагоду зустрічу з Аристомату на спілкувацим завжды был курсы всіх
новеных літературных пізнішых корес марту же повіден і познаємит менами як Влас
Санчуды Софтуряньскій З істориі літературы Якрему Цеце інформувала мій світограт Я знаю
ся не тілько ци Оц Маркоч знаходил шляхы дватьох бежанців замін Суволі
і світогр позеранкы діалектычным материялізму і социялістычны реалізму літературі ци бы людина
з майду Хочнанче зыцвоют одношні до професийной діяльністи В сімальным жыті розвиты
я в нього в домах і дивувал ся тій гармоніі тій спромысциі
якій понувал культ духовост Важко повірити штільти міг одцивати нас браным цого
писаного дорогщы Усты описано од року най незнаючы ци части його вєдити
цілі Але не маємо результат одряд хочу зацитувати причын суста Івана Мациньского
русиньску фольклориста науковци з Пряшів чы стрічы з Янродньом Марко Чыгів Нож
пише в той книж Піскупісти через лемківску фультуру нам дало ся видати
тут у Пряші Вашы цінны книжкы Украіньскы Народны Пісні з Лемківщыны міцно
допомагає міт творити єдину картину лемківску писменного богатства карпатского реґіону вызнає цю
кертину нині не можна собі уявити Су назвиска смерті достали мене в
делефон <unk> раді Я не міг быти по своім гіршым Не знаю
ци повірити ци ні але в захишку а де триска дужі гріла
втиху світ цижы привітні Іміла свитувати дусі той водны Щыро кожным світил
до нього сме пумужніст і поляску хоц тід бы хто від вітру
зыдли цы приліпил убожну стрі воску Важка дорога і непадний час То
спатой шол хытрійші Спродов крыла нихто уж не шукал дорогы вказ і
зыбували што вына світили Але нараз спітнули си в пітмі порожні проголошуючы
гасы вічна свічка спливы кріп Згоріла зір Але Чысляристо Марковича долишали си
велику бібліоте вылишыл си напевно архів І шкода што сий власт культуры
він посутвил субєти сме зыколя інтересів науковців дослідників а выдави си тілько
што щыє в мене на скількы там цікавы стуваны скіль ска пахым
є тілько назто звычану розмакт можливо єм усілисти з міркувань безпекы міг
зберегти Алей темы з рейскым сполесом з інчыми вєцями тото част все
спілкуваня наше Слово Це дукля ріснострашне все Я думаю были бы дуже
старо і потрібны шыбци заняла шыбци материялы бы звычні і были відповідно
ту ста ва Шановні берижанце шановні власти Нашыміса Я хочу нагадати вашо
в музеі книгы мож наглянути експозицию книг з власной бібліотекы Урта Марковича
выхризначым музеі Єстпозиция <unk> річ Дня Народжыня Оры Самархови Черезі горы горы
Гуі Карпахы низочом Можети Сама вода вешы ім же по новы Воданій
польті Горес Комаркызі брали участ Хоровала по Яну кєрівник Юрій Бысенку кєрівник
Зелові Воловацкій Зродковый дітячі танцивальный ансамбль Розмариі Парижаньской Гімназиі ім Уґданы Дерку
Кєрівник Мария Кузі Рівний Лем Кєрівник локаля Марциюк в складі Іваны Шыюк
Ромис концертмайстер Ліґія Зымклович Сулісе заслуженый процівник культуры Украіны Володимір Верн Олена
Пайду Аліна Цапло Андрий Зимкович Лейта Зараз уза діти внесут у кошыках
лемківскій хліб якій спекла для нас Лемкыє і Спадуша надіє на вновска
шкымба Дякує му такости яка долучыла сут нашы отя Плезі чытала Наді
Іонань Ігур Гудів Біду ряд і надіі будн буде пісня Нехай буде
пісня яку з былідно лос свіжо Нехай буде хліі і до хліба
Щобы ниякы покуліня не знали того будят жды голоду якій засмат гірх
і пополі Прошу гостити ся тым хлібом нехай окралю буде пренесый додому
і тым якій чекают вас у Вашому дому здоровя вам і всякы
гараді Милы слухаче уж кінчат ся проґрам <unk> процент то мушу припомнути
же гнеска были сме на тернопільской земли в давнім місточку Бережанах бо
ту мешкал по депортациі славный сын лемківской земли родом з Высовы Орест
Ґыже Не был фаховым фольклористом цілежытя робил лікарьом стоматологом але Лемкы знают
го не як дентисты а власні як фольклориста і шануют за выданя
іщы в <unk> році лемківскых співанок Даякы з них наска звучали в
концерті ж был посвячений столітю Ореста Ґызі Потім як ся скінчыл вечір
памяти родина Ореста Ґызі і вшыткы хто брал участ в тій проґрамі
пішли до будинку де робил колиси Орест Ґыжя і де тепер єст
памятна таблиця Ту зас спомнули сме про славного мешканця Бережан і зробили
сме знимку на памят коло той таблиці А пак мы пішли до
ратусі до музею в Музею Депортуваных Украінців а фактичні Лемківскым Музею Сын
пана Ореста Роман подарувал до музею копію документа дипльом выданий в Варшаві
же Орест Ґыжа вкінцил студиі во варшавскій Стоматолоґічній Академіі а потім вшыткы
запрошено до столы на почастунок но але глусті не лем ся частували
але вшыткы по черзі споминали про реста Ґыжю і іх оповіди были
барз цікавы Шкода же не могли єм быти до самого кінця і
тото выслухати Мусіли єм уж быти домів до Івано Франківскы Но мам
надію же іщы не раз приду до Лемків славне місто Бережаны Лемків
єст ту дуж дуже а даякы з них барз цікавы і творчы
люде Ну то тепер юж доправды буде конец мусиме ся попращати запроводила
вас до Бережан Анна Кырпан Оставайте здоровы До стрічы за тыжден Слухайте
<unk> процент лем Нескропова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного
цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталя Асатурян Слухайте сем <unk> процент а
будете мати цілых <unk>