70% #2013 - 70% #93 1150 літя християнства на Лемковині, 23 XI 2013
Еп. 2013

70% #2013 - 70% #93 1150 літя християнства на Лемковині, 23 XI 2013

•

Опис епізоду

Odcinek poświęcono 1150-leciu chrześcijaństwa na Łemkowszczyźnie i roli św. Cyryla oraz Metodego, z odniesieniem do ich misji w Morawach i na ziemiach łemkowskich. W audycji przypomniano też o Hołodomorze i jego skutkach dla Ukrainy oraz wysiedlonych Łemków, a na końcu wspomniano o wystawie rzeźb Łemka Mirona Ambickiego we Lwowie.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте сет процент лем не Скракова а зо Станиславова Для вас будут
глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Сатыран слухайте сем <unk>
процент а будете мати цілых <unk> Пытаме Вас мили слухаче ту при
мікрофоні Анна Кырпан і Наталия Сатиян внеско мы в Івану Франківску колю
лемківской церкви святых Кырила і Методия І днешня наша тема уласні Кырилу
і методий іх місия в моравской державі ну і тыж на лемківской
земли Но покыль іщы не глушли сме церкву хотяме повісти коротко о
інчых важных річахнеско в Украіні ден Смутку Вшыткы споминаме страшны подіі котры
ся одбыли <unk> років тому Голодомор <unk> років Смерт од голода то
была найстрашнійша кара котру выдумал комуністичний уряд для украіньского Народа який нияк
не міг сприняти радяньской влады комуністичной ідеолоґіі атеізму демаґогіі брехні не хотіл
быти Рабом І товды кажду хыжу вошли солдаты і одобрали вшытко што
можна было єсти Выносили міхы зерном выводили зо стайні корову брали і
хліб котрий лежал на столі коли на шперґєті стоял горнец з борщом
выливали і тоту зоставили людей гмероти І найбільше правдиве чысло люди котре
гнеско называют вчены то <unk> мілийоны штырі мілийоны люди вмерло в час
Голодомору В памят про страшну траґедию днесках вечер Украінці не влучают електрыкы
На каждім темнім вікні стоіт свічко В каждій дусі смуток і молитвы
Здає ся же Лемкы не мают прямого стосунку до той траґедиі але
вартало бы припомнути же кєд од Володомура вмерло <unk> мілийоны Украінців Два
раз більше в часі ІІ Світовой війны то повіні украіньскы села были
вылюднены Переважали жены діти старшы люде хлопів было барз мало окіт был
якій чловік то такий же вернул в фронта каліпом На кін три
переселеня Лемків товды выглядало як ратунок Найбільше ся тішыли головы колгоспів коли
виділи здоровых міцных хлопів котры были привыкнены робити хоц яку роботу а
іщы пришли скудом в кінні Цалком інакше выглядало то для депортуваных Лемків
Пришли в голодны повоєнны села до бідных вымученых застрашеных люди од них
чули страшны оповіди о війні о тім як нищыли церкви як выселяли
в Сибір найліпшых ґаздів як гнали вшыткых доколгоспів і вшытко одберали Але
найстрашнійшы оповіди котрім ся вірило і не вірило о голодморі Бо неможливе
жебы на такых чорноземах люде вмерали од голода бо не може такого
быти жебы іщы жывых люди везли на цмунтір і метали до ямы
Бо ниґда не може мама істи свою дітину ци діти віця Уж
чули даси уті такотры навет чытали в ґазетах то лем тепер повірили
коли виділи жывых свідків І товды кус меншын болілы серце легший ся
робил свій крас Повиділи якій тяжкый краст насли іх новы сусіды в
Совітскім раю просиме і Вас о молитву зо вшыткых хто вмер в
час голудмору в <unk> і <unk> роках а тиж і о тых
хто вмер в часі двох інчых сплянуваных голудів в Украіні в <unk>
роках і по війні <unk> Власні тот остатній голод діткнул ся і
депортуваных в ряньску Украіну Лемків А тепер очымси кусен <unk> листопада во
Львові Музею Етноґрафіі і Художных Промыслів отворено выставу різьбы Лемка зо села
Прусік Мирона Амбітского а за два дни до того йому ся сполнило
<unk> Мусиме зауважыти же на выставі експонуют ся і творы котры Майстер
вырізбил в <unk> році І то не каждий різбер <unk> років творит
так легко радісно ориґінально ци цалком не творит а спочыват на лаврах
Бесідувано там дуже і про Юрка амбітского брата Мирона котрый одышол ліпший
світ в <unk> році прекрасного різбара Братя творили все разом і то
было дост рідкым тандемом у мистецкій світі Але о тій подіі о
братях амбітскых о сестрах байку о тім як ся переплела лемківска різьба
і лемківска співанка оповіме Вам за тыжден а тепер підеме до лемківской
церкви Шымолиме ся господвы нашому жебысу головны на річны і помиорога в
своі за вшыткы ту присутню Божому Храмі за тых хто служыт при
війску є научоню Заты што далеко від єдного дому припраця за вшыткы
жертводавців нає племена каждого якю опіру і складаю на будову храга мгу
за родины цімі зо боже было сує наміріня каждого го І тут
писане в списко єме на наміріня да шы Хвори о здоровленя подружуюче
сой подружуваня казомліню і охороне о всякой скорби буде ні нужды всякой
боды женці лесной і да ім здравля зо літя промоншы скоро выслухай
і милости опомилу го еге не ся го за готу присутны люде
што очікуюте великы богаты милогости за отворены Молостиню і зо вшыткых православ
Христийо Востий циклю з Бог єси довіславу одсламе Очы сы Святому духовині
Повісово і навікы вічны Вшыткы знаме же християнство на лемківску землю а
она товды належала до моравской державы Принесли солоньскы братя Кірил і Метудий
Они не лем обстили народы великоморавской державы но і уложыли словянскы алфавіт
притлумачыли пославянскы церковны книгы Днеска навет тяжко сой представити як бы то
было кєд бы братя з Фесолонік зіґнорували запрошыня моравского князя Рустислава листопада
Лемкы Івано Франківска і інчых міст нашой области зобрали ся в храмі
святых славяньскых Апостолів Кірила і Методия жебы спомянути о них а тиж
жебы припомнути важну історичну дату <unk> років хрещыня Лемковины То не церков
а властиві велика каплица деревляна в лемківскым стилю Правда на разі она
огороджена і іщы ся будує то того не видно Але в середині
уж ся одправляют службы Божы В тым тыжни дах церкви уж покрыли
зеленом бляхом Ясне кєд церков з дерева то посувало бы покрыти вархы
ґонтом але то є за долго і за дорого Церков будує ся
лем за грошы жертводавців Лемків з Іванофранківской области дакотры з них дост
щедры дахто дає <unk> гривен дахто тис а дахто <unk> тис Дахто
дає єден раз а дахто уж пару разів Часто перед тым як
зачне ся літургія його мус провадит обряд освячыня церковных річый купленых за
офіры і в тоту неділю тиж отец Анатолий Дуда освятил дорогє Євангелия
Крестна Тетрапот мойтру і патериці Люди пришло дост дуже аж бракувало місця
для вшыткых Спілслужыли на літургіі три священикы знаный яко лемківскій отец Анатолий
Дудак Квасняк з монастыри Іщы єден Лемко нуж з Івано Франківска отец
митрат Іван Рыпела і третій Олег Червак По літургіі вышол наперед знаний
учений зо Львова Іван Красовскій же вродил ся в селі Душну Він
прирыхтувал коротку оповід про хыщыня Лемковины В Лем фмыли сте інтервю з
Іваном Красовскым Припоминаме же він єст автором стати і книжок о лемківскій
істориі і культурі Все тым ся цікавил отім писал а по своій
доповіді вказал вшыткым грубезний том енциклопедичный словник Лемківщыны твір цілого свого жытя
Поміг выдати уложыл і дополнил статє словника Іван Чевак Іван Красовскій єст
єдным з орґанізаторів і першым головом Фундациі Досліджыня Лемківщыны во Львові А
тепер запрошуємо Вас шановны слухаче Лем фм послухати як науковец оповіл о
славяньскых Апостолах і істориі християнства на лемківской земли Хотіл вам сказати все
штоб нихто не допускал такой думкы што мы звяткуєм одноцясно і з
<unk>літя посяків християнства на землях Лемківщыны і <unk> літя Християня Руси це
ж єдиний народ Русины тепершні Украінці цьому ріжний час ріжну епоху них
были Ты такі великі історичні подіі ці не допущена якась історична помылка
в цьому відношыні Я вас запемняю шне Все відбували ся самостійні великі
відомі історичні подіі але відбували ся в ріжний час В ріжну епоху
і головным цільом шумідбували ся в середовисти одного і того ж народу
але в ріжных зовсім державах і тому ці подій мают свою історию
своє минуве і своє право на істнуваня і на память про ці
подію А тепер прийдеме до цых подій Нас головным сином цікавит питаня
про походжыня про початкы християнства в західніх Карпатах на землях теперішньой Лемківсины
Я не буду далеко хлодити історию бо не маєм часу на се
скажу лише што в століті мы ужы маєм в полні достовірні дані
про те што в землях Західніх Карпат прожывало словяньскє племя Русины процешу
се были Русины Писал в своіх творах відомий угорскій літописец Петро анонім
або інакше кажучы архієпископ Петро він писал што цілекарпатскы перевалы нас переводили
допомагале нам місцеве населеня Русины оже Русины жыли в сых краінах з
давных часів безперешну ХХ столітя Русины ті звідкіл они там взяли ся
Ну прекрасну знам і не має жодных в цьому сумнів Протестю ці
Русины якій жыли на той час в західніх Карпатах і нащадкі іх
прожывают зараз трудно при Карпатів і в Карпатах це є Русины якій
прибыли з Ківскій Руси В ріжний час рапуюч єс перед нападами ріжных
воювничых племен выселяют ся в Карпатах Но знаєм што на Русь дуже
часто нападали ріжны пуцівникы ріжні воєвниці племена і тому частина Русинів Рятувала
в Карпатах частина і з них через деякій час повертали знарідні землі
а частина залишала ся в Карпатах Через Карпаты проходили і інчі словянскі
і несловяньскі племена в тым чыслі білы так звані білы Хорваты про
якій мова в літописі але они не надолго затримували західных Карпата і
переважно еміґрували дальше на Балканы Русины західных Карпат шанували реліґію своіх предків
В це языці з курліґіів з божествами сонця місця ци світови і
інці о зокрема дуже популярне было Божество Перун ци Бог вогню Бог
близка в тій груму І навіт на Лемківщыні на час цього Божества
до останніх часів прожываня Лемків на Лемківщыні до <unk> років молодь в
дні в літні дні Івана Христикля вываны Купали як горили Спальвала і
в русєскій вогні на сес Божества Перуна Дуже популярною богиною серед Словян
серед Русинів была також лада богыня красы щастя добробуту Але Русины Карпат
прожывали м близко Риму близко Західньой Европы де уже розвивало ся християнство
і безперечно вони дуже тяжіли до новоі реліґіі яка забезпечывала ім єднаня
словян розвиток культуры мистецтва літературы і безперечно надавала ім великі перевагы великій
розвиток науці і культурі Тому вони штораз близче зацікавили сесиєю новой реліґіів
своіх сусідів Належали Русины до велику муравской державы держава ся Доволі добре
кєрівникы державы підносили ся до них сприяли наскількі могли розвитку іхньой культуры
ну і в <unk> році <unk> році державу велику Моравію прибыли великі
місийонеры два браты Кырило і Нефолі зо християньскую місию Ну Кырило і
Нефолі ци рідні браты батьку якій был грех лев а мати Словянка
Мария очывидно все была болгарка была тому чо в них были великі
симпатіі до болгард болгарского народу Завдякі матері ци браты зблизили ся з
церковным вценям східнього візантійского напрямку Вни не лише вивціли словян церковнословяньску мову
склали нову азбуку кірилицю але і переклали на церковнословяньску мову церковні книгы
і прибули на місию велику Муравів Можу запевнити вас шу місяця была
дуже успішна і уже через скілька років а в цені вважают сцен
руху в <unk> рік місяця не было великого успіху І на земля
в Західніх Карпат і Мураві все цілы выникали всіль місцевост як выникали
християньскій ухіны зарудилы з християнством Отже ж мы можем цілком сміло Вважати
што <unk> рік або <unk> років тому на землях теперішньой Лемківщыны західніх
Карпатах Західні Руси выникло створило ся християнство візантійску напрямку Медже найважнійшыма джерелами
де можеме найти інформацию про початкы християньства на Лемковині Іван Красовскій назвал
двох поважных вченых Маю на увазі Антін Пецимшевич і телеш Юлиян Пецимшевич
той саму ченний історик якій был главю великого обєднаня то влажно обєднаня
галицко руской матісі він был выкладацьом університету він был великым писменником і
вченым по істориі і другій вчений це велиш Юлиян Лемку із села
Смериковця якій был єписком помперемискєм Він теж был доктором благословя великым науковцем
і автором багатьох науковых і науково популярных прац з істориі загальной і
з істориі церкви Ольці в цені найбільше спричынили сецушевич І пелеш як
і найбільшу принесли порис вивціню цьой епохі і вивціню первіснух першу християнства
в західных Карпата Ну і до реці цей факт посятків християнство в
західных Карпат Відображний в такій праці відомій колективній праці як шыматизм грекокатолицкой
церкві в львів <unk> року Там як раз стверджує це сей факт
початку християнства в західніх Карпатах в <unk> році Отже місия Кірила і
Методия была успішна Християньство ся шырило барз скоро продолжує Іван Красовскій Хотіл
вам сказати што християнство дуже свитко пошырювало і настількі швидко што незабаром
через кілька років християньскы общыны Східного Обряду заняли Цінил всю Муравію аж
до Кракова і навіт єпископ східнього обряду перебувал деякій час у Кракові
Вце настийкі пошырило християнство східнього обряду што дуже збентежыло дуже схвилювало німецкє
духовенство німецкых рыцарів католицкых якій почали борутьму за латинізацию Муравіі і християнсо
східню Погрыну Але на щастя римскі папы а тоді не было ся
ділиня церкви і церква Як візантийскы в ряду тагі римского належали до
одного папы римского і тому римскій папа підтримувал братів Кырила і Мефодя
допомагал він і голосил што для бога полністю зрозуміла церковнословяньска мова і
тому папа римскій благословляє відправе на ціі церковнословяньскій мови мові для місцевы
населень Але папы минали ся одні папы красців відносили другій гірше становищє
было штораз гірше і в <unk> році римскій рыцарі Піймали і заарештували
Нефодя в тюрму посадили папа римскій вызвули в його Тоді в <unk>
році В <unk> році умер Кыіло становище Все бігу глубилось ускладнило але
християнскі обшыны повільно розвивали ся Коли Іван Красовскій оповідал о хрещыню лемківской
земли то описувал тото в шыршым історичным контексті тиж в стосунку до
Кыівской Руси Вченый тиж проаналізувал вплыв кыівскых князів на розвиток лемківского краю
І в той же сам час поселила ся роль християнства його активніст
в Ківскій Русині Но были вже ранійш християньскій общыны в рудині Аскольда
князя ківского зокрема в рудині Бабси Влодимира Великого княгыні Ольгы Але ци
были індивідуальні родинні общыны і не мали державного характеру Наближал ся <unk>
рік <unk> років тому коли з ініциятивы князя Володимира званого Великым Володимира
Святославиця у Руси відбуло ся державне масове хрещыня Руси ци доловновый поштовх
до розвитку культуры доєднаня Словян до розвитку наукы і мистецтва архітектуры тостьо
Але становище на західніх землях на якых прожывали Русины ціж люди як
і в Кыівскій Руси турбувало Володимира Велику І він одразу після хрестіня
Через пят років вырушыл своім війском прибул Західні Карпаты но війско він
невыпадково взял з собою справа в тому што невідомо было якы зустрінут
його В <unk> муроси упала велику муравска держава і землі перешли до
Чешского Князівства і невідомо было як цей факткы прибутя кіівску князя на
західній землі сприйме західня европейска держава Але все обішло ся миром Як
ми знаєм жодной битвы жодной сутичкі не было медже Русами і Чехами
і зовсім мирно Было здійснено догувір про те што землі ці західні
Карпаты на якых прожывают Русины будут приєднані приєднуют ся до Кыівской Русі
Оже це вперше наші предкы были приєднані до рідной державы Кыівской Руси
під владу якоі вони перебыли цілых <unk> років до <unk> р Но
мушу сказати што ця спинуваня ківскых князів до західнікарпаты дуже позитивно вызначыл
ся на загальній істориі і культурі населеня Я вже казал што было
заліз ближено інтересы Західнів і Европы з Риму потял ся колосальний розвиток
культуры розвиток наукы і розвиток самой реліґіі Кінскій князь Влудмир Привєз з
собою священників дяків заснувал новы школы почало ж будівництво церков тому ж
до того часу на нашых землях храмы величні окремі не будували за
побудували дуже рідко і мулетовні до обряды бо служыня відбували сперважно в
храмах хатнього типу на якых был поставленый хресты І лише з прибутям
ківского князя Володимира почали збудувати храмы великі деревяні храмы східньоукраіньского типу дуже
пропорцийной формы Коли баня над захрыстію была над низкою баня над навою
в значну выстя а баня над бабенцем была знова низя зовсім рівна
і збаний над захрыстів не называєм церкви дуже такого пропорцийного типу скіст
суворую пропорцию Але уж в століті в західніх Карпатах почал складати зновий
тип храму так званий давно карпатскій храм або як пізнійше його назвали
Храм лемківского типу де было порушено всю симетрю верхів храму і низка
вежа над бабенцем перетворила на высоку вежу звіницю і хран набрал дужым
мальовниці формы коли низі масы з над захысі Через нау стреміли с
до высокой дзвіниці пряму і стремліням довесути Дуже такій мальовниці образ нового
західньокарпатского храму якій мы доси маєм і він у нас розвиває ся
Но мушу сказати што часы провліня Влодимира Великого позначіли с на земля
в тепер в Лемківсини великым розвитком наукы і культуры В сяну ці
была створена велика школа перепису церковных книг В ріжных місцях з Окрема
в Бордіві была створена велика малярска школа де малювали сцюдові іконы церковні
навчали улучеників якы пізнійше продолжували свою працю в інці селах Розвивали школы
зокрема дякількы Князь Влодимир намітил што треба нам в Західных землях Західных
Карпатах збудувати оборонну фуртецю і ця фуртеция почала ся інтенсывно будувати в
століті кінці ХХ столітя было завершено єй будівництво Так выникло нове місто
якє отримало назву сянік Безперечно ж усе найбільш щастливі найбіж як кажут
вружайні літа на колишній лемківщыні Потім як земли Лемковины были долучены до
польской державы штораз міцнійше латинізувал ся Східній уряд зауважує вчений В <unk>
році Польска ляхевска Польща заняла захопила ну і так Західні Карпаты Почала
ся тото іще більж інтенсивна латинізация східнього обряду і мало того <unk>
століті почала ся улюнізация західніх земель зокрема прикарпатскых земель польско німецкыма комуністами
Такым цином было не ті латинізовано християньску віру східнього обряду в Ораві
крім Лемків сіны яку одрядувала Кыівска Русь але і было від тісного
Русинів гыб Карпаты а в найкрасті землі долины Новозанцівскій Сяніцкій были захоплені
німецкыми і польскыми комуністами там выникли нові села якы Рихвальд від Райхвальд
Заршын від Зершен Гурли си Вітґерли інці што звісят про те што
бы до нас поселили з новій сусіди Німці якій звыку полонізували сістали
Поляками а мойому рідному селі Дожну Досі є багато родин Крукер Вайс
Лоренс німецкого походжыня які походят від оцих імецкых клоністів Но окрем того
як не знаєм Польща завела дуже трудні економічні відносины панщыну яку вызмушені
были нести на своіх плецях Селяны зокрема Русины Вчений зо Львова выяснил
окремо чом хоснує термін Русины а не Лемкы Хотіл вам відзнати з
тю я называю Русины а не вываю гамкы мусульменкы Вы назва як
для людей етноґрафічна назва так і для місцевости выникла <unk> століті Оже
історикы в праві называти це населеня Лемками поціняют ся розповідати про історию
від столітя Іван Красовскій як і каждий вчений дає свою версию подій
свій анализ своі высновкы по свойому він проаналізувал і причыны політычного розкола
медже Лемками Можна Зокрема дуже історичной подію характерной был перехід росийскых війск
в <unk> році до Угорсіны для того што побороти революцию в Угорсі
І угольскє війска зокрема весті командуваня якє перебывало деякій час Карпата серед
Русинів принесло нам досит богато політичных як кажут неприємности справо з тому
ж о подібні змови І гостинніст Русинів подібніст реліґій сприяла тому што
русиньскє командуваня вырішыло створити в Карпатах свій опорний пункт свою велику політичну
аґентуру Было выділено досыт величезну суму рушей в Москві і оплачено інтеліґенциі
кєрівникам за службу для Москвы Такым ціном при допомозі русиньску командуваня была
закладена Гойціні політична партия Ґалецкімів яка також продолжыла після І світовой війны
активну діяльніст на Лемківсині Але тут вона мала інці характер Тут не
называйму іх Русив вільны і вынирізнили з тым сю муску філи політичні
ґалицкій рішуче заперечыли істнуваня украіньску народу уневважали серед лемків тиків противну ґумбу
Василь Маццюх ватіканскій адміністратор Они рішуче выступали проти Украіньску народу не признавали
його не важали ся Украінців нима взагалі а єдількі Малорусы частина Росиянів
На Лемківщыні інакы ставили ся частина Лемків до сых проблем Вы хозы
были обєднаній в цітальні Качковского але мали інчый політичний характер вони бы
знавали украіньскє народ Але жали ся в ни належат цього народу Це
была велика помка Я веду ся до того што в <unk> році
кувы Розпалац Австрогорска монархія і русийска монархія на териториі Лемківщны створили ся
дві республикі ци східно лемківска тзва Команецка Республика і Західно Лемківска у
Сюринці тзвана Народна Руска Лемківска Республика Но ясно што обидвы Республикы были
ліквідовані Поляками саму Потягну Куваневска пізнійше Захід до Лемківска Республика тому што
ясно шу Полякы не могли собі терпіти створня якой новой орґанізациі на
своій новоствореній териториі Ольци Республикі припинили своі істнуваня Я про них згадую
ту мусю як бы не оцей розглям політичний на русофіли і Украінців
то безперечно як бы выникла одна республика і добре себе забезпечіла безпекую
не стала окремой державою в Польщы Але она все таки могла бы
добити ся культурной автономіі для себе для освіты для наукы для реліґіі
Але цього не стало ся В сісі місці через пілтера місяця від
заснуваня пала Східнього Лемківска Республика а сісні <unk> року західньолемківск Преці Лемкы
переважні мирно жыли з польскым народом аж до І світовой войны коли
дорі цілых народів залежали од волі кількох диктаторів Знайшли досить то спільну
мову із польскым народом Шанували себе взаємну дуже были рідкісні выпадкы такых
збройных вездут вєводні против од них аж війну ставили ся о цей
перелом в вік такой ворожнезі куры почали знизювати інтеліґенцию зокрема грекокатолицкых священників
в Карпатах на Підкарпаті Галиціні і передовых людей Також створили найбільшу історичну
траґедию до Лемків серед депуртацию <unk> років Кови Насильно было выселено выгнано
Лемків з іх прадіівскых земель і поселено на сході Нову особливо зупиняти
знатый проблемі як прожывают Лемкі сут на Сході Вы прекрасно знайте поцяткы
были дуже трудні не мали змогы Розвивати свою культуру нас завжды підузрювали
в нацийоналізмі ворожых діях до радянской влады завжды забороняли навіт сходити ся
де в якій хаті або нову зі ґрупами розганяли іх в дуже
увытрудні часы Але лемківскы етакі были як кажут врожні в культуру свою
народну пісню своі звытягі реліґію і тому поступову поступово вдало ся одроджувати
крок за кроком культурні надбаня В <unk> році зявил ся в Львові
Хор Лемковины великій славный пізнійше Хор Вшел того часу зявили Лемківскі Хоры
на Тырнутильсині в <unk> році у Львові было створено Товариство Лемківщына через
три Фундацию сліджыня Лемківщыны яка і була ініциятором побудовы лемківской церкви Ушівченко
в скомугаю у Львові Хоцю Вам нагадати хоц вы про це прекрасно
самі знайте што справжнім великым господарем нашій церкві І першых днів єй
існуваня від того моменту як відбула ся перше відбуло з богослужыня він
Надійным господарем духівником парохом працує в нас отец Анатолі се середовців всіх
Лемків цент осередом не тілько духовного відроджыня але і нацийонального народного відроджя
Велика йому подяка за цілу роботу Врів того хочу вызначыти чого наш
отец Анатолий як і тепер він завжды є першым ініциятором проведенят свят
як цісту християньскых якы мают на увазі тисячів <unk> років кресня Русиі
<unk> років выникня християнства зародня християнства на Лемківщыні він також є ініциятором
історичных свят як створеня Лемківскій Республик як весюри вызначных усіб не тілько
церковны церковного напрямку церховных дієтів але і культурных дієтів тосов Я закінцю
з вами свою зустріч хочу все такы щыро сіру подякувати Вам што
вышли с його шви так багато багато зробили для свого храму Я
вірю теж же найблизшым часом цей храм буде сяяти велиців і кросовів
Я вірю сю же Господь Бог не позбавит Вас свойой ласкы своіх
щедрот і свойой допомогы і безперечно він допоможе Вам тати на новий
шлях великого розвитку культуры церкви реліґіі і державы Дай вам Боже всим
щастя здоровя щастливого долголітя Слава Ісусу Христва Окрем лекциі о істориі християньства
на Лемковині Іван Красовскій продемонструвал штойно выданый том енциклопедичного словника Лемківщыны Основу
той книжкы вчений заклял дозданно коли зачал систематичні публикувати своі досліджыня з
істориі і культуры Лемків в ґазеті Наше Слово писал о каждым лемківскым
селі Днеска тоты статє зобраны опрацуваны дополнены поглюблены і маме лемківску енциклопедию
Хоцю Вам похвалити ся выйшла з руку перші примірників енциклопедиі Лемківскі вона
мала называти з енциклопедиі Лемківскі не мала друкувати з Варшаві Але там
выйшло тарців помер головный редактор невезды ціло грошей і в Вышаві Цыґєрницву
не выйшло Мы почали нову роботу над Цюрновиками і разом з Лемком
Іваном Цєлаком якій працювал нас попередньо головою Фундациі оцялену роботу і дуже
свытло завершыли опрацюваня енциклопедиі і якій дали назву Енциклопедичний словник в Лемківщыні
Це велика перша і єдина видно ґрафічній ґрупі такого роду книга похістю
ніхто ні Осулині войкі і поіздю Ків Оленя такой енциклопедиі ся не
мают В цій кризі є довідкі не тілько про всі лемківскі села
але і про всі історичні подіі довідкы про всіх відомых великых дієців
лемківщыны І інчых народів якій сприяли ішли на допомогу Лемкам З тій
книзі вы знайдете вычерпні дані про науку серед Лемків про іх культуру
іх архітектуру Яы закликаю Вас Все такій в мір можливости найблизшым часом
цяк буде шырокій чырой продажы придбати єй тому ся направду довідник шырокій
довідник шырокій материял про нашу рідну лемківщыну продолжує Анатолий Дуда знаний яко
лемківскій отец з монастырск зо щырого серця найперше схладам подяку за обовязком
отцю Декану оцю Вітроту Івану Репедінашому Лемкови же пришол і оцю Олегу
Боже заплад же пришол і спільно одправили мезхон жертву суд Божу ту
нашы церковці цокольому приміщыні найсевышні было ослові Боже заплад Єґумостя Пане Іване
Вам велькій велькій велькій Боже заплад як гадали дома на Лемківщыні Дорогы
Я Вам повім бо на двори си може думаю же пай Іван
наш Іван Красовскій наш Лемко наш дослідник істориі і на професор Лемківскій
він чытал ні мой дорогы вшытко з головы вшытко з памяти Так
я вам жычу Блой дорогы жолтня цього року Йому ся выполнило о
<unk> років Так дорого моітайме витайме чытайме В такых роках Він собі
писал бы мы ся рыхтували з тамтого року святкувати Він си писал
Ядувам може ваньо і наш прекрасний Іван Красовскій вытя не буде чытам
Нє Знайте вшытко з головы вшытко з головы другу мою Для нас
то каласка велька благодат Божа Я просил Господа бо мы воє святкували
<unk> жолтня <unk> років християньства Як было дома на Лемківщыні Думам мусиме
свято я заповідам давно франківску лем бы ва просил о такому віці
вік свій повідат Я складам подяку пане Іване Івану за таку вельку
барз праців Пан Іван є ініциятор заснуваня лемківской церкви во Львові і
інчы якы але його задум барз добрий Першый голова заступця в товаристві
о <unk> р першы голов Фундациі досліджыня Лемківщыны бо туж є пан
Петро Адяк тіж голова якій ту приіхал інчы тому пан Іване Найбосоют
вас надалі і мы тераз святкували во Львов <unk> року Лемківску Республикы
пані ван Тіж мал доповід і дай Боже бы пані Ван дожыл
так до округлой даты і неєдно святу мо одсвяткувало і жебы так
мы будували і вымогы приіхати на посвячыня храму а будеме старати ся
то робити Боже велькій заплал Але мы ся не розходиме то іщы
буде Вам повіджено неєдны тепле слова о посвячыні воды о завершыні в
Звіро Я Вам повіл паніма є жыва істория шануйме своіх Лемків котры
творят історию за жытя бо я чула греґрам але был добрий ци
была добра а уж я мре А мы не забывайме за жывох
дорогы котры творят початківчий так Правлят ся службы Божы ту цоконому приміщыні
перша неділя каждого місяця <unk> годині третя неділя каждого місяця <unk> годині
і свята коли я мам вільне так заповідам Внескы для нас барз
великє свято Великій Боже заплат людям якы шануют Лемків мают вырозумліня Я
бы хтіл ту підкрислити Є дуже Лемків франківску якы до нескы я
бы хтіл жебы ходили на одправу войдут до Бога до церкви не
до єґомостя я бы хтіл жебы і поофірували дали Буднамі кєривників і
інчых бо як шоси лемківскє то приходят Розмієте штоси ґіл товариства є
то мойме ся за тых хто ся пізнал Лемків або іщы себе
не хсе выкрывати жебы бо про світил розум дух святий зышол і
мы могли продолжыти ту працу і завершыти коли приде час Ям повім
внескы є най два старшы Лемкы Сенько Іван має рік Ваню ставайте
догоры О Він ходит до церкви майже кождого разу Маме Адама Лемка
<unk> першы рік но він не чує тай ає А тамель горо
ставайте бо я до них мушу знате кускричати Ставайте догоры на раз
О такый вік Ходит до церкви то як молодым не ходити моі
дорогы Але велику ролю робит пані ро тета Рома Бо наґаж бы
вам гадал тета Рома Тета Рома громосячка з монастыриска жыє франківску она
ложме паличку райзує по Станіславі по депутатах по білумгы домі од горы
долину по каждых інститутах по студентах і так далі і она поповоді
Марцінків дале інчы даєт то великій ложы запам што мне за непарал
хор Бескіды попросит присутніх жебы хто може сам приходити і послати своі
діти ци внуків репетициі по вулиці Івана Франка в Проєктному Інституті дні
проміс Віторо ді середу девятнадцет оди я вам повіл без молодых Без
молодьожы нема майбутности ні лемківску розвитку ні в державі Украіні бо дехто
подумат же Лемкы пане Іван Красовскій дуже прекрасно повіл Но може веце
любиме Украіну може як тот же літас прапором і каже я так
Украінец А Лемкы люблят серце душом тілом і чым єст твом і
они збагачуют загальноукраіньску культуру Но не вшыткы Лемків любят дідонешнього дня Ай
мы нормально любиме бог каже каждого любити Зош так хыба така людина
несвідома або дашту уж Може тис майвысшый шоси дада проти Лемків в
нашій недобре в голові сталой дорого моя єґомості Дорогы Лемкы не Лемкы
дорогы церковникы дорогы моі наймилійше то майбутнє нашы діти внукы і правнукы
Днес мы приіхали і пришли днес мыє ту разом нашы церковці де
будує ся і віри може як буде погода на другій тыжден до
закінчыня тыжня буде накрыто Днес мыє ту в храмі же разом святкуєм
за приє година дві порозходиме ся не забудме хто мы є Лемко
жебы все памятал ци родил ся дома ци ту одкли походят родичы
чы самы жебы Не стыял ся неганьби ся свого жебы своє бар
шанувал і передавал своім дітям нукам і прону Бо не по своій
волі не добровільно а примусово рознали Найгнешні ден Бог блаословит каждого і
чым найменьшым Хто спричынил ся і спричынат ся офіром працьом в будовы
нашого храму де пришол колиси мі задум жебы побудувати в церковці франківску
і в тернополі Ласка Божа же то здійснює ся бо каз дупамятний
знад мал быти І Лемкы кажут єбомож на памятни знак не даме
на церкву даме так свідоцтво буде тым зостане ся як Господь закличе
нас што дома были переважно деревяны в церкви тому найбогы нагороды каждого
вас най вшыткыма ласками дарами і Божым благословеням найгоспой благословен матінка Божого
пікучами одхоронят на многы і вого благославены щастливі літа моска Мы оповіли
Вам о тім як Лемкы Івано Франківска святкували <unk> літя хрещыня Лемковины
Про історию християньства почули сме од історика і етноґрафа зо Львова Івана
Красовского З вами были Анна Кырпан і Наталия Асатурян Оставайте здравы До
стрічы за тыжден Слухайте <unk> процент лем не з Кракова а зо
Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Наталия
Асатян слухайте семка <unk> процент а будете мате цілых <unk>