70% #2013 - 70% #94 Мирон Амбіцкій (1 част), 30 XI 2013
Еп. 2013

70% #2013 - 70% #94 Мирон Амбіцкій (1 част), 30 XI 2013

•

Опис епізоду

Odcinek poświęcono wystawie rzeźby Mirona Ambickiego i samej specyfice rzeźby, którą trudno oddać w radiu bez zdjęć i bez bezpośredniego kontaktu z materiałem. Prowadząca opowiada też o Muzeum Etnografii i Przemysłu Artystycznego we Lwowie, jego wystawach oraz o tym, jak w czasach radzieckich działały tam osoby związane z podziemnym Kościołem greckokatolickim.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте сим <unk> процент лем Нескрокого а зо Станиславова Для вас будут
глядати ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Наталя Асатурян Слухайте сем <unk>
процент а будете мати цілых <unk> Витам вас мили моі слухаче при
мікрофоні Анна Кырпан Тыжден тому обіцяли сме же оповіме о выставі різьбара
Мирона Амбіцкого но і тепер тоту обіцянку треба сполнити В радию легше
представити дашто такє што можеме чути хоц бы і напр театральне представліня
Уж не гварю о концертах І дост тяжко представити Вам моі слухаче
малярству ци різбу Щастя же ту можеме замістити принагідні і знимкы ци
навіт відео зато всеколи мам таку можливіст дулуцям і знимкы Правда коли
ходит о різбу то знимка не все може вказати тот твір такым
якым він єст а лем як він выглядат при якымси світлі і
з якыси єдной стороны а преці напр фиґурку чловека на выставі Обзераме
з ріжных сторін і з каждой стороны з інчого ракурсу видиме дашто
інче свою красу інчы цікавы деталі а вшытко становит єдну ціліст Іщы
єдна річ котру не може досконало передати фотоґрафія то материл дерево камін
метал найліпше можеме сприняти каждий твір коли видиме го безпосередньо пред собом
а навет можеме ся діткнути провести пальцьом по поверхні бо каждий майстер
не просто робит якуси обємну річ але робит тото в конкретнім материялі
Успіх той роботы залежыт і од того ци автор потрафил опанувати тот
материял а тыж ци материял пасує до конкретной ідеі тото єст нероздільне
нерозрывне Коли бесідуєме о монументальных річах і пляскых і обємных то товды
барз важне значыня ма і середовиско архітектурне природне того тиж не може
досконало передати фотоґрафія і тото можна одчути лем самому в тім конкретнім
місци А власні тото барз важне ци наприклад памятник орґанічні зріс ся
з цілым середовиском якє єст докола ци остал чужым елементом Навет з
того што тепер повілям видити яка специфічна то праца і творчіст Кілько
ріжных нюансів єст в тім котрым може і не годны одраз зауважыти
Коли єдного з найславнійшых італийскых творців епохы ренесанса Мікель Анджело было на
роді хтоси звідувал як робит своі геніяльны творы з мармуру Мікелянджело повіл
же тото барз просте Бере тоту огромну груду каменя і одшмарят оды
нат од ней непотрібне Іж Я вам щыро повім же не годна
єм сой представити як то ся робит коли треба высікати дашто з
каменя бо выливати якуси форму тото мі ся здає же то гей
бы леґше Але як з огромной груди каменя зробити Мойсея ци Давида
ци інчы шедевры того не годны єм уявити Зато так шаную як
бы повісти по украіньскы скульпторів і різьбарів По лемківскы здає ся неє
ріжниці бо і тот же різьбит тарелі з дерева і тот хто
робит величавы монументы то все різьбар в украіньскій мові то ся ріжнит
Наприклад про Мікелянджело не може ємен ниґда повісти різьбар лем скульптур а
о цілім тотім напрямі скульптура Но а тепер ідеме до Музею Етноґрафіі
і художнього промыслу Тот музей стоіт в самім центрі Львова Маст цікаву
архітектуру а в горі на тім будинку навет можеме видіти статую Свободы
То знайте же Свобода стоіт не лем там за вельком молаком але
і во Львові То сам по собі дост цікавий музей Окрім сталой
експозициі ту все орґанізувуют цікавы выставы і то дзи три нараз ту
ся одбывают ріжны ріжны мистецкы і культурны подіі навет презентациі книжок Цікаве
же в часі ряньской влады в тім музею робило дуже священників і
монахінь підземной грекокатолицкой церкви Монахыні переважні сідили в музейных саях і коли
не было никого могли спокійні ся помолити а священникы то были і
науковці і фотоґрафы і реставраторе ясне же нихто того не знал лем
они самы вшытко было тайне Мушу повісти же і быти Лемком тогды
не было легко то тиж было тайне о тім ся не бесідувало
хыбаль медже своіма родині Може і зато такы приємны были стрічы в
своім лемківскым колі Очывидні же выж чули інтервю з Різбаром Штефаном Кыстяком
чули сте інтервю і з істориком Іваном Красовскым дашто было повіджено і
в іщы давнійшым інтервю з Петром Кугутом Мыж Вам оповідали о тім
же во Львові было неформальне лемківскє товариство до якого належали ріжны лемківскы
різьбаре а іх во Львові мешкало барз дуже і сестры байкы всюдив
Лупити весною прашаю найрашы найкраше же буде такій вырволи Ішлемо ся водні
сердечний наш приві альмутя і люби Выставі ольпоти і соси друзымо пятиця
Нішо Весели завзято Єж майкы цурливий вас милой Єбачы екісню село спиво
файс о Лобей мояка Кого ци Богдає Нехай Богдає робот воєзи єстра
Ліпо <unk> і сосе ви друзія голімовляти два липам дівчат сели Скінчыло
ся тым же товды дві сестры ся оддали за різьбарів Марию Зял
Василь Одрихівскій а Даниілу Юрий Амбіцкій Юрій то старший брат Мирона о
выставі якого гнеска бесідуєме Властиві не можеме бесідувати про Мирона і не
спомнути про Юрка ци зачати про Юрка і ани слова не повісти
про Мирона І хоц гнеска Юрка уж не є знами вшыткы споминали
про двох братів амбітскых Все были разом все робили разом творили разом
а тото дос велика рідкіст Но і не можеме тиж бесідувати про
амбітскых і не повісти о сестрах байку Зато буде о тім вшыткым
а на разі просиме до музею просиме до салі бо уж пришли
тільку люди певне більше як то жебы они на нас не чекали
подме подме скорсі Подме гелы Соноре товариство з приємністю вітаєме о Вас
Музея етноґрафію та художнього промыслу сьогоднє на такій прикрасній подіі на ювілейній
выставці пана Марона Амбіцкого Мусимо сказати што це вже третя выставка яка
одбыває ся в нашых залах Його перша выставка была до йоголітя ци
було <unk> році друга выставка до <unk>літя Но і слава Богу до
<unk> літя як мож взятій крок за лише пятнадцет літ Но то
хіба соту річницю зробил наступну зробил наступну выстовку Але як штось буде
цікавого то і за пяслід можем уце робити Дуже дякує м што
пришло такє чысельны хроно приятелів родины завітале митці скульптуры і напевно доцільно
просити до слова осворідно побратима Ровесника Голову Лігы Мистецкій спілог Вівчыны лавреата
Сєвченківской преміі профес Івана Самотоса Просим о пане Іване Темпача што пан
Іван недавно свою выстивку відкрывал іспонувал Та каждо свого літя Ти шановний
Ювіляре Дорогыны друзя Народи Шановне товариство гості мені надзвычайно можна богато розказати
про народа амбітского можно богато говорити дуже богато І навіт можна говорити
дуже богато і дуже богато добро най сумніває ся ци Навіт ворогові
Мыроному бы вдало ся штось найти штобы сказати штось дошкульне і штос
недобре для Думерох Мирона і його брата Юрка я знаю дуже дуже
давно Здає ся што я родил ся жыв з ними і з
Юрком Клис Неронул і працювал і з ним або но так і
буду Найбільше і найблизше найтіснійше я познайомил ся із Мероном і Юрком
коли вони вчыли ся в інституті Прикладного мистецтво на свому Інституті тепер
Академія на вечірному відділі чылися Я тоді дивувал ся дуже дивувал ся
як ці люде можут так енергійно так працювати тож треба было вден
працувати на роботі а вечером дігти уже на занятя на вулицю лемонтувати
пер дудайва і вызнаєте як Мерон так і Юрко Ці митці два
тоді вчыли ся а вони вже відомы были митці уже відомы в
Кыєві і в Москві были іхні творы уже выставляли ся у найпрестыжнійшых
музеях того часу різба дереві карбуваня поміді гайваніка і ці люди вже
были відомы ниці здає ся ну шо ж може і інче Для
чого єм было там вчыти ся і так дальше Ні Ци люде
такій были і мером Вымогли відосе вымогли відосвойой праці і вони вечером
входили в Інститут на занятя вчыти ся навіт віл уроків у них
там по скульптурі То є влас не думал ся не та сила
і енергія і такаю волду мистец цых людей што вони невтомно цілий
ден працювали іщы до одинец той <unk> годины вечер працювати трав было
там у майстернях інститу Вже в цей час і мыром у цій
час же він так мож надати таку характеристику будему ся художных сформуваний
был але у скульптурі теж было уже видно його таку наполегливіст і
надзвычайно велику прецизийніст выконавской і студийной роботы по плястиці натура особливо од
До такых дрібниц він докопувал ся од чобы пізнати натуру і пізнати
композициі так дальш Но потім бо дал так пане Мироне неразом працювали
творальны роботы і памятникы робили спільно і садово парку і скульту туры
робили спільно ще там на доколишнє дзержыньску а тепер літовского ваша майстерня
там дальше залишыла ся не разом працювали так што можете собі друзі
уявити што як то кажут багато десятилітя працюємо разом і ни якось
так не мали ні о дни до другого претензий нічого О а
то буває часом особливо між художниками Але якось нас бог милом не
знают певне тому што і Юрко і Нирон дуже порядні честні люди
особливо пан Нирон дуже порядна і така спокійна інтеліґентна рівноважна люди Што
до творчых робіт пана Мироны теж можно богато говорити особливо мене завжды
зачарували праці пана Мироны по різбів дереви то з культурно плястика малых
фор Гайваніка переводили в гайваніку карбуваня поміді од карбуваня поміді отце такій
інтерєрну характер роботы декоративну роботы такого пляну но а в дереві хоц
я завжды казал што мене все барило ся як то кажут При
моій участи ось то завжди ставил уприклад одрихівского од Василя як майстра
лемківской різбы і двох амбітскых о амерон особливо він знову такій як
він сам казал прецизийна така робота мусит быти Він дуже самы головнеш
він свій почерк Выробил у різьбі у дереві буде деревой як то
кажут у нього было на ты і з ним на Тывин собі
дерево єй і то майстер той скульптуры малых фор у дереві не
перевершыл Крем того я як говорил тілько што не мале я мам
можливіст разом працювати і з мероном ряд такых робіт великого масштабу по
розмірах і по оґєму од візды оформляли скульптура муля одсадово паркува скульптура
так што я згадую ті часы коли мы были спілавторами разом паликі
навіт великі рєфні роботы та дальшы од Ну а так час летить
дуже скоро і кажут што мероно вже перевалило за вісімдесятку та в
мене вже мироне А не були молиді хлопці Разом працювали енергіі так
дальше але чомусь раз ми роль наш колега відважыл ся зробити персональну
выставку то значыт єщы выставити і є енергія зберегла ся так што
я від щырого серця хотіл бы мерона привітати і з його великым
святом і нашым святом бо то є для нас теж великє свято
коли люде ма іря си не так мают поважну мувіті і орґанізовує
свою выставку то значыт єщы порох порохівницях хот єщы запас так шы
я не роне Тебе друже від щырого серця Вітаю як хішу ся
ім Молю Бога што бы Господь Бог тобі дарувал міцне міцне здоровя
богато років мукы і праці От як казал пан Норман директор ну
через пятнадцет років выставити ся так шы бажают найкрашы другы што Пане
Іван Самотос односит до патріархів скульптуры во Львові в Украіні то серед
нас є патріарх писемного слова пан Микола Петренко колега Морона Амбійской просим
о до слово Шанове Товариство нашу бралите ватри досытна пропона творчых особистых
і почужых творцях добистий Єдиных в любові до мистецтва єдиных любові до
Украіны єдиных і убові до іх творчых добогань державництвых домагань творчым особистостям
Соспільство дозволяє быти і епетажныма і ріжныма але вше ж такы ліпше
коли людина яку мы знаєм яку мицинуєму поводит себе так на цвір
освячений рукою невидимого для нас англа осправді коли зустрічаєш борода то так
выдає ся наші вюродна плехістни птошка і не боіт ся того і
не спішыт утекти звіти Мы зустріли ся з ним і подружыли ся
у тій майстерні на тій самій вулиці на тоді было ся трошкы
чыслійша же більше пятсот років тому І з того часу як бы
не было раз місцец на два місиці але але ябуваю там у
тій бестерні і мож гордити ся тым жебы не примают там горду
што маю кілько робіт зробленых там у тых бестернях і подарованых мені
І одна з тых робіт был мій портрет роблений мілюбиском і разом
з бероном рон робил дерево Ен робил такій редактний портрет якоіс пластматы
якай досі Жыдиціль розбиває тым Міні вы полознати його зрати його дружыну
нежывяной долі людины і нежывяной якой вірности і підтримкы в його творцю
жыті любому жыті бо трафило ся так што я побувал о тых
місцях де минуле детицтво його была наша така поіздка по тых горах
Засядкєм А потім міло ся бути на тых на тій лініі по
обі від Тубойтке де нашолграбоцкы поет похованый до Юроска звідківка Кармелюк і
там де де юнаків ся вытычно оцьонювал творчый колектив дерворобний бы він
вышол із Свого свогорідного краю і з такым добутком одвічного етничного і
мистецкого запасу союз неможливо было приховати і відвержал ся там А як
на мене оте творче закодовне у нашому зрым невидому але кодексі мистецкы
в етнічному моральному уварає у себе нормы наше жытя То як бы
сказати наша негласна конституция деякую мож было жыти недержавницкому народові і тримати
ся і знати што один тебе підтримай один тебе зрозуміє і ти
у тому колективі не останій Недавно кілька років зазад мы раз для
ліс Бороду офорбили книжку разо быдали книжку мій текст а його оздоблиня
дерворити все як бы сказати то што реєфліба крестна дорога ося книжка
называє ся молитвы ця земло Про теж уколифля Камчатці упові Я Хлопсяком
Юраком зустріл отця Зенона якій усі в нас мене не віруют сюди
бы я віри у краюдех першого клацу мені в голову Джубя Бога
не має не буде а буде одпадне жытя з комунізмом і з
батьком Ленібы так дальше А на цілыв той отец Едвон вшытати іходяти
ся друвати і вірити што оціны не згод нашого жытя вынинут ся
Ця книжка в минулобу році десят скоро буде рік рівну якона одержала
перший приз налкурсі Украіньскы православной церкви хоц наробили тымканьско православной церкви роботы
його Але приходят ся абсолютной туди І ця книжка зажела премію і
Пісявковску де хто буде знати такого дія ся в нашій істориі великой
діякія але тотой якій єднал нашу церкву і той якій дам підкажул
што треба і до Бога звертати ся рідною мовою і зберегти вшой
те што в нас є рідне і дорогє Не так ся што
є там буваю але на два три місяці тот тужлю буваю у
тій майстерні і мені там добре Але коли в мене выходе книжка
нова то я зобовязаний робити там презентацию На ту презентажі я вже
знаю што там буде же тоді <unk> твареників Ціткій лотыну шысі сільше
буде Я вчытаю кілька вішів там розказую от і ізвіти цю і
такі словачу Крахо пояте як ян не має на зімлі більше і
мі дуже добре Явых дає В підполях старшого поколіня Тупецульы Пружытьєви університеты
як пана Мирона Амбітского так особистє стосункы ци особистий досвід властиво відомо
з автобіоґрафіі пана Мирона што він приіхал до Львовола сти зыбельселеных з
Лемківщыны і своє студиі розлучал в тотішнім чеучылищі Декоративно Жыдкового Мистецтва пізнійше
была Академія і нам дуже приємно што сьогодны завитал нас директор Коледжо
Віцлом Местру Русины Лоранківскє рухарство Масильюці мал безпосереднє односиня до орґанізациі выступ
якой прибутує выгаду Воспороті на сунуванє <unk>o Не просто з нагоды ювілею
скульптура і побачыти його творчі доробы Не зібрали ся аби шанувати скульптура
Мирона Амбітского памятате про його брата Юрия і взагалі Сказати таке што
брати Амбітскій сестры байку ци така яскрава сторінка духовного культурного мистецкого жытя
нашого міста неповторна думают што і сьогодні нам бракує о той мельодиі
о той пісні о того слова яке они творили у ті часы
коли кожен єхній крок выставка твір пісня підтримували оце нацийональний дух традицию
і знаємо што ця творця майстерня братів Амбітскых це была лаборатория добрых
людскых стосунків Ецебуля Лаборатория давали ся діалоґы на ріжні темы але завжды
мова була зводити ся до одного до чогось рідного близкого Мы знаєм
ушто у творчому доробку Мирона Амбітского є кресна дорога Він дійсно гідну
як сын о той знедольной в історичній ретроспектыві гілкы етноґрафічной гілкы нашого
народу Лемківщыны Лемків він гідну пришол ту храстну дорогу разом зо всіма
гідну достойну Відстоювал оцю традицию яка напевно і закладна в його творчости
ця неперевершена лемківска ікона різьба скульптура ікона на шклі І тому коли
ми сьогодня на плястику Морона Амбітского це плястика його душі цемове його
серце це він різьби тещу пережыл Сам і пережыл народ того краю
де він народил ся де він жыл якій запліднил його власне о
тою великою любовю силю і енерґію яку він зберігає до нинішнього дня
Творы братів Лембітскых знотят ся в богатьох музеях Украіны і думают не
тільків Украіны Мы будемо ще про них писати ігрускудовувати і звычайно што
все така яскрава і дуже самобутня стрінка вписана в історию украіньского мистецтва
братами амбітскыми тому што іхня різьба іхня культура плястика як выце назвали
бына дуже самобутня ориґінальна Она стоіт на граній о того професийного і
народного мистецтва але в ній є велика щыріст і любов до сього
зимного і доброго Пане Мироне я сьогодні пришол тут нашыме дуже богатоє
нашых выкладаців коледжу є студенты Мы пришли від Вашой айматері Вас привітати
де вы приступившы по різд були азє той професийной освіты і хочу
Вам подарувати оту крайку вазє образ кузаків кузака оце видко но нашыма
студентами абы вынадували вам здоровя силы і тхненю а і прав Продолжає
выступ пан Василя Над цикавых може вдати сьогоднів Власничого року ну <unk>
до коледжу пришол пан Верон <unk> році пан Верон вступил до учылища
Тот ж є павна Знакова дата для самого коледжу І очывидно што
в панборонах участных активны участных багатьок выставокы як Украіны так і закордоном
почал выставлят ся щы в десятых роках <unk> рікы дали был перенятый
до стількє будожників і сьогодні голова Люйской стількы Од <unk> ступів фудожників
панокєта пришол привітати телеґрам Телеграма єст Кыєва про Пандоровы памятаєш шановен Вороне
Іванович Носеля о спільку художньой Украіны сердешно Вітаєвас з Вашым ювілейом быжає
здоровя щастя творчых успіхів і Всього всього што вы собі бажаєте чыперек
особисто від серед вкажу Ідучы сюди обдумувал і бачыл пана Мирона і
в неділю і напрошыл Вам ся і муду помагати він каже ні
я то все сам зроблю і скажу Вам што пан Мирон він
діє сильний думу што він любит людей він робит Громадску роботу сьогодні
він не є вже депутатом вселишньой рады Сукільник але на себе взяти
обовз врішувати долі людей Йому довірили люди за це што вышануют Йому
довірили спілька З повагою до нього відносит ся через сешо він дуже
симпатычно відносит ся до всіх хто приходит в спільку і до кєрівників
Він завжды милу усміхає ся розпитує сме неякы дус справы чы у
пані Нелі чы у інчых нашых друзів я кажу все в порядку
і запрошу його Я Вас пан Мирон запрошую і в близшій част
выспіл І хочу сказати што пан Мирони Мстецкій Е плуга як што
символічно його назвати ку нем можливу татіє В Звязку з тым я
хочу чыстину свойого щастя передати Вам на щастя і побожат вал здоровя
і шви дальше перли того плуга і шви васте хто дархы За
кілька хвилин мы будеме мати змогу ознайомити ся з самою выступкою відомо
што сам художник ци тілько піл справы Велика справа мистецтво знавец якій
надаст певного вербального оформліня цим символам ідеям Думками яку докладає своє творе
і нацийоноприємно списа до того каталоґу якій буклятый і видений хто вез
одкє дописал суднустив професор Лівской Академіі мистецтв депутаты Лівской Областной Рады За
што людина як повідає півы зділаня за євроінтеґрацийны наші процес буде актуальноі
Шановний рациянізанте Шановне Паньство вызнаєте мені дуже приємно быти в сьогоднішньому зібрані
сяднішній громаді Власне тым што з одной стороны навіть од выйшу выйшло
в нас ціла низкы спогадів І дес мені бы так само хотіло
ся власне почати з того што завдякы моім такым коліжанскым відношыням відношыням
з Орестом і Юрком Мысками шыдес від початку десятых років я мал
можливіст досит часто бывати власни в майстерні на улиці Літовского быти в
майстерні і Емануіла Петровича быти в майстерні і братів Бідскых І вызнаєте
і о те культурно мистецкє середовищы мдесятых і семдесятых років як є
Было там ци дійсно было таку оазю в середовищі мытців Львова Там
зберали ся літераторы там зберали ся музыканты там зберали ся художникы дуже
багато было спілкуваня і нам молодым ци было дуже цікаво мы всотували
як глупка в себе те што мы бачыли довкола І вызнаєте дуже
часто было од мені особисто хотіло ся часаме через двір зайти з
дверей майстерні МСка в майстерню до Амбітскых І власным в майстерні Амбітскых
завжды можно было спокійно постояти подивити ся на деревяну плястику де срукую
прикласти ся до тоє плястикы відчути тепло дерева відчути фактуру того дерева
і побачыти як дійсно з якого кусня дерева творит ся турс Як
з кусня дерева з того што творила природа людскі рукы рукы майстра
вытворюют дійсно фіґуративну річ дійсну річ яка вже спримала ся на мену
як ідеальний вытвір мистецтва Я з приємністю собі згадую і пана Юрка
і пана Мирона в тій часы і власне можу сказати што як
раз Вашу до <unk>літя до Вашой тоді ювілейной выставкы я тоді молодий
мистецтвознавец робил перші публикациі в журналі Іскуство журналі образу Творче мистецтво і
якос так стало ся што я мал можливіст від тых часів спостерігати
за творчістю братів амбітскых за творчістю Пана Мырона І хочу сказати власне
што його плястичні вытворы вони дійсно є высокопрофесийні і в той же
час в кождому з них є душа цієй людины є тепло рук
є чутя того што він робил І Навіт словами того не передаси
што мы можем побачыти зримо што мы побачым в верхньому залі і
што кожен з нас відсує А Вас пане Мороне хочу Вас привітати
з тым што вытвасі не зобуваєте за дулото не зобуваєте за Тефло
і дальше працуєте в дереві Здоров і собі Різбы лемківской культуры лемківского
краю і пришли примітате Стовариства Лемківсно з найписати в них Товаристві ідеі
Воділе панові Товариство Еромакяны буду оцінювати Вашу роботу в Ромитеті я оціню
шы Лемку ардва лемківшыньскы традиция І мы Лемкы дуже вам вдячні за
вашу процю за вашы успіхы шыли сьогодні в такій ден ювілей і
выставы ювілейну Бы хоцім Вам побажати штобы і дальше тримали якы з
авто значыма лем цю блуго мистецку Лемкы можут муж не вперти на
рот ти ощастя для ріжніх То дуже велика заслуга в тому щы
ця весто в Занкєр такой як вона є зараз вважаємо што вона
є доброю гарной належыт до Лемкєр пана Ворона Амбітсполиґласници котра такаж має
безпосереднє выдношыня до мистецтва Не тількы як Норона Амбітско але стала ся
як будожник як особисті ци допошмала персональні выступкы в нашому музею то
чы дуже така певна традиция запросим Дуже дякую Найперше як хоці подякувати
свому тату просто за те што він є і за те ш
він любит він справді він вміє любити жытя і найкраще місце на
землі для нього це його майстерня І коли тата была выступа до
<unk> ріця він тут ся на другій ден і сказал Я гутуй
си до выступі на <unk> років Ци є приклад як треба ставити
перед собою мету і єй досягати приклад для нас всіх Я ще
раз хочу подякувати за тешу татшу ци є Я тебы дуже люблю
хоцю сказати єм дуже рада што пришло так богато людей особливо рада
што пришло багато татовых уднолівків трошкє молодшых трошкі старшых Міні приємно што
тут є молодь што тут є наші друзі Так уж я хоцю
подякувати пану Роману Цмелику Так само прецівника музею пану Андрию свому коханому
цілювікові без якого бицявыступка теж не відбула ся так уж пані Лесі
Квик яка зробляткій гарний каталог пану Вікту Русту Лемкові якій зробил фотоґрафіі
для цього каталоґу і сім сіл Дуже дякую З законами жалю перед
тыми кыпувачмо весто в попросим до словато пан Мороны Яркога людачы Але
якось так є Што вседит косо нашы листи в моій епеі драта
же косто пішла казка традиция што є дуже приємны што директор слізків
робітників же не тур постійно зробил выс бо так як ліб традициі
Што над них тіжі не примают на што ємо казати о ішло
і добже што стикых людей не спадко лемкы страшно приємна чы ви
тут є Но але дале то всказовы воє На тых кілька років
сказу но то все побачыте што я хотів скым за І оцінте
што но вартакыва До жытя пам шановні колеґы на выступ позапрошым сходами
до горы дякує з олевом А тепер запрошуєме послухати інтервю з Мироном
Амбіцкым Дуже было такых річ мі ся подабали были роботы з ріжных
руків Были роботы видно было тота якаси там леґенда поліся як то
ся звало не памятал но тото якисы видно же такє было модне
в сімдесятых роках стилістичны но но такє істі якысы было модне штоси
подібне в істі кєкси роках але оно вшытко модерне і вшытко актуальне
Оту цікаве Же штоси єст такє же перетирало ріжны часы і актуальне
внескы і цікаве гнескы Хоц было зроблене в якысси часах і хоц
были якысы навет ідеолоґічны якысы вымогы в каждым часі такы были якысы
потребы часу Але цікаве же перетырвало і нормальні внеско В <unk> р
нормальні можна на тоту посмотріти на тоту творчіст його актуальном тото мі
барз цікаве тот мі приємне но значыт вы барз модерний різбер значыт
вы барз такій модерний чловік же Вы потрафите быти над часом над
якымси шты молода ци кысы стиль ци просты якысы но вымогы часу
а вы філософскы можете на вшытку смотріти быти выше того вшыткого і
друга гіч котру котру єм зауважыла же Я не знам як в
якым материялі вы більше любите рубити творити але мі ся здає же
з деревом бо в дереві дерево дає барз цікавы можливости дерево має
Свою структуру мож на тоту структуру ріжны тоты формы цікаво нима ся
скорыстати для свойой ідеі але власні дерево дерево жыве В вашых роботах
і оно жыве і оно не до кінця стало твором мистецтва а
оно іщы кус ся лишыло іщы деревом то мі ся подабат же
оно іщы кус дереву ге не ге якыси знате же то просто
дерева ци то просто уж ікыйси виріб а оно іщы кус деревы
оно має який си рух оно здає ся же іщы тоты конарі
іщы можут ся так порушати здає ся же іщы вітер може вы
так і ото дивне учутя же оно іщы може оддыхати оно іщы
може Якослух рух єст в нім то не мертве Може бы было
зліфуване може бы было якесо так зроблене же оно бы ся зробило
мертве оно немертве оно кажде жыве і оно іщы кус жыє яко
дерева не лем яко тоты твір І мі ся здає же ту
сут корені той лемківской різьбы і же то іщы оно выросло дес
з лемківского лісу же же так То было такє нормальне занятя же
хлопці пасли худобу брали кісы ножык зо собом так і все вырізали
якысы зоболкы собі Но так з братом сы прібували іщы дома так
што с так же тома до брат мій він діж хотіл бы
біж звано маляст Він был лекіш і хотіл малювати а в мене
было од мене был потягто до того дерева то винека шо Ты
роботы якы робиш оно так якось нібы не докінчены Ні не в
тому суті Ні нє моячы так не в той жыют ай так
А я то а я той різвиянны не люблю я же дішліфува
тым є бо я різ сем роблю шоно має жыти ону етикє
ну онайт подібно деро там дескора така була але ну є руками
я там жы ям то о том так зрізал тот так зробил
і для минуты є закінчено же не до кінця закінчене ні Оно
має жыти надале мы іти Вытешы як были мали то што си
такє робили Так я пробуло но такы Як міні від душы ішло
Ято робил а потім мяже ним коропас ад намкій збрал ти гілячкы
ну не курінці якій тамтый пробурізбит то я то обвил від себе
а потім мяжну школы я пішол нас я не был был той
підпершый владым Русиян Москлів Амися Німці я вчыл ся вже в Солярскій
школі за Німців бо я там якы кєд кінчыл ся ноку была
така шолсянока шо была пося то наднімці нас Росникыл ся в школі
столярскій то была школа така Но як быскати не просу столяр а
тебе то назвати така мебельдка стольо мебель художню художны і там была
і різьба і Там был такій різьбяр інля теж Вчыл бо то
не было кє просто шафа така там там як оздобня ізбоют істокы
єдны елементы ріжны Тарны елементы то такы То было в часі фашыстской
окупациі Але в якій році пішли сте разом з братом тати ся
вчыти Ні Братный працювал маляром ну ін брат не было одкой школы
він взял маляром покоів Але самого початку вы ся вчыли в такій
простій школі в своім селі прога А скінчыли в конці школи та
Скінчыли сте школу і вы товды пішли до Сєнука До Сянокы той
сте школы художні мы художні меблів Кільку тырвало долчыня Но я по
сут діль не закінчыл Віз рік закінчыл тому почала ся війна Двінців
Напише на Русин но на Росию то было три курсы три курсы
І же міна шле Німці пішли на союзта А ваш брат товды
тым ся не цікавил так а біль ся хтіл малювати Так бішыт
є малювати різбє не цікавы синя пишыт є малювати І він теж
ся вчіл того товды іщы в сяноку А він вчыл він был
майстра приватного Ну был такі покойовий майстер покойвый художник розмольовал покоі там
дя тых богатых і мій брат там тым займал ся одраз і
робил не так робил так учнем ньом помагайму автор Лемкы так більше
Любили жебы робити на землі хыба было пару діти в родині то
товды хтоси іщол чогоси ся мчыти наприклад ци на кравця ци на
кола ци іщы на кого то як вас было вас пустили раду
вашы родиче вчыти ся на такых майстрів Або я скажу мій батько
він по суті бы шемшыл ся ноці на шевця Але потім мін
же неземазів Але нас поля не был Мам мала чвертку морґы і
татом очвертку морґы На в суті Поля не было Нас поле залишыло
ся побрати його ліхо до Канады а він оспадкувал все поле бо
старшый брат был маме записала на нього він поіхал і як поіхал
він позвічыл грошы шыбы поіхати своіх том знайомых шіст до Канады і
то Поле відал в оренду тым людям якій му дали грошы Він
там працівал право теж там погано мали а потім помало якы то
дішли заробит грошы і він помало высылал ті грошы тым людям якы
застав залполе і грошы высела потім то поле вже помало помало мым
корыстували Але Мы поля писут є такій і тому тато нас хотіл
десно выштувати шкіс ремысломо Но ме не были такі сільскій робіткы были
мытно і так стали же я пішол ту столярску школа брат того
маляра працівал кажду до початку він доповіні же подібно тата было звати
Іван а маму як было звати мамы ма І они были з
того села і таты і тат з того села так Фактычні тото
село оно было майже перед місця пано як без гору без гору
<unk> кілометрів по дорозі де <unk> кілометрів а до Сянока перешол Стежку
вся Ножеме думати што бы было кєд бы кєд бы вы ся
там лишыли кєд бы вы могли дальше наприклад ци кіст в долярскій
школі ци де быти але вшытко ся змінило бо пришол фронт пришла
депортация і зо села Прусік вшыткых в єдно місце вывозили ци в
ріжны Яшы Солоні наш Словакы переселили тут Сикіли на Сокільник До Ся
нічок то є так по Русі зосій а нас в Тернопильску обла
вы зборы принес як так ся стало Астало ся мету бы ся
нічык ся нічка были ну нас поруч села і ся нічык то
село переселили в Сикільник І тут мешкала наша цьоця Тото цьотя яка
была вона была то была мачуха мойой мамы А то о така
дур мачуха была файна тото і они переселили хту І там може
быти же мачуха ліпше як рідным тата бо та мам тато помер
мамы баламачоха была дуже такой было і мамой мойой мамо І тоді
ме уж листами списали ся і каль прижете до Сикєли што буде
там з боровы руби і туж добро так стало ся не і
то учышы з братом бы поступили А хто подал таку ідею самы
сой подумали же підете ся вчыти І ту як так ся стало
Я казал шу Мій брат хотіл дуже малювати Ітут приіха тека одна
знайома тато а понагых працювала в музеі в Сяноці в музеі на
музеі Тыків і она теж приіха до Львова Тамтикій замок стояла над
сяном тыкій стоіт і єн є і там было якно чы етноґрафія
товну такій музей іде Євна присіла там мисецознавцем але почала депортация не
єй теж высили А татой добре знал І тати ідешол ту Львови
Івна і вказала Є тучыльшы ти Івана Білского давай дітей тужыш Она
помогла она пішла до директора што одє такє хлопці што они охочут
вчыти ся і тоді мы разом поступили но так з братом як
сявскій браты гопесідкы і учы і тоты Як вам было ся учыти
вам было то вшытко нове ци тяжко было привыкати на новым місци
в якій році пришли сте в <unk> депортували так Та коли пришли
сте ту до Соківникы Мы в <unk> році Мыж пришли зразом тамтом
рік пожылим зразу переіхали сюди до Сокєльнику Легко пішло о науком Мы
поступили прода украіньскому теж людно не вызваля до нас было першом о
такы школи єм там а турше ме поступили то же украіньска мова
звычайно І мы по суті вчыли украіньску мову вчыли і по світі
не знали бо я мал такого онт лю там вчыл ся з
наме такій міз з Львова і бустарак най не знайте Теодозі Він
вчыл ся нашым учыли щыл ся І він мі каже рокы ся
як голош ни по клицкы ни по польскы а я тебы навчу
мов і по сутны навчыл тий мовы Він такій бы дужы мов
милий такій бродый Вінчыл ся років два рокы помол а може і
де два піс Але потім но йому то якосінь він пішол університет
Ном і знал добре ніж был потім редактор польской знаєш польскій до
книжків двопольскы цікаво было дорчыти ся але чому цікаво єй было бо
я вчыл ся на Выділі художньой обробкы дерев Але там был такій
нолекодач по різьбі різбями Він нас вчыл різбы і ни то были
цікавы Він был смайстер з різбы і мі дуже было то прімно
і цікаво то было Інали был ся муку і кысы Од тотых
стулярів уж чогоси ся навчыли так удали як туру тримати Так Яхто
знає тривате Ту школу майже закінли каждан с як же піднати же
школа закрыла ся А же піш ме пішли вчыли што но брат
вчіл ся на жывопис я в Художю в рокы дыры ІІскы Яписє
закінчыня был направил мне Юва Фемківскы на роботу А там было такє
очыли ся теж учыли штестолярскє художню меблю і я там пресів ле
то дечену тишколи нурік і вып ся і приіхал на канікулы з
вітом і підіхал на машыну рано годині <unk> в ночі і сиґерайтіс
нас на ту машыну і туди Милы слухаче Наша едиция покус покус
підходит до свого кінця днеска были сме во Львові на выставі творів
славного лемківского Різбара Мирона Амбіцкого Він ся вродил <unk> років тому в
селі Прусік коло Сянока На тотій выставі експонуваны не лем дивнійшы творы
пана Марона а медже ними різбы створены в спілавторстві з братом Юрком
Найважнійше же ту можеме видіти барз цікавы різбы выконаны уж тепер в
<unk> роках Рідко якій майстер міг бы ся похвалити же і в
<unk> років потрафит зробити такы прекрасны річы А то прецінна ґрафіка ту
треба быти не лем свіжым творчым но і достміцным Выстава різбы Мирона
Амбіцкого лем ся зачала <unk> листопада і іщы тырват Зато кєд мате
таку можливіст допросиме до Львівского Музею Етноґрафіі і Народного Промыслу Кінчыт ся
наша едиция але не кінця тема продолжыме єй за тыжден бо іщы
не вшытко повіджено гнеска о братях амбітскых і сестрах Байко і інчых
цікавых лемківскых творцях во Львові Щыро дякую Ювілеі Квасниці Амбіцкій за сприяня
в прирыхтуваню едициі про єй відця При мікрофоні была Анна Кырпан Но
і тепер юж мусиме ся пращати До стрічы за тыжден Оставайте здоровы
Слухайте семка <unk> процент лем на Скрикова а зо Станиславова Для вас
будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталя Асатурян Слухайте сем
<unk> процент а будете мати цілых <unk>