70% #2014 - 70% #113 Фестиваль Писанкы (1 част), 12 IV 2014
Еп. 2014

70% #2014 - 70% #113 Фестиваль Писанкы (1 част), 12 IV 2014

•

Опис епізоду

Odcinek opisuje Festiwal Łemkowskiej Pisanki we Lwowie, organizowany przez Fundację Badań nad Łemkowszczyzną i szkołę sztuk ludowych. W audycji omówiono warsztaty pisankarskie, konkurs dla dzieci, wystawę prac uczestników oraz towarzyszące wydarzeniom spotkania i nabożeństwo.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте сет процент лем не Зкакова а зо Станиславова Для вас будут
глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Сатирян слухайте семка <unk>
процент а будете мати цілых <unk> Витам вас мили слухаче при мікрофоні
Анна Кырпан гнеска Підеме на фестіваль Лемківска писанка Він одбыл ся <unk>
квітня во Львові Тыжден тому мали сме іщы мати едицию про Колониці
Але так є вандрували же не было той едициі то іщы не
женеме А неска до Львова Орґанізаторы фестівалю то Фундация Досліджыня Лемківщыны і
дітяча Школа Народных Мистецт Якоси так ся стало в якій школі ся
зобрало кількоро Лемкы і не просто Лемкынь а Писанкарок а то Мария
Янко Ойга Барна Юлия Класниця а інчы выкладачы радо пристали на іх
ідею зорґанізувати фестіваль лемківской писанкы Властиві ідея пришла в Буця місточка Терноківской
области де мешкат до дуже Лемків І такый фестіваль зорґанізувал ту в
<unk> році місцевый вчытель малюваня за новый Піньонжык Здає ся же ма
себе за Лемка але його родича депортуваны знецяны а реці там писали
писанкы подібны до лемківскых то власні з новый піньончык першый зобрал лемківскых
і нелемківскых писанкарів на дводенный фестіваль лемківской писанкы Найважнійша част ся одбывала
в першый ден В суботу то писанкарскы варштаты Каждий майстер писал писанкы
і вшыткы охочы тото опонувати могли однего ся навчыти тыж писанкары вчыли
ся до чого єден в другого бо каждий ма свій в спосіб
свою методу Писали писанкы не лем доросли но і діти котры чысленно
пришли з учытелями писанкарями Был і конкурс для діти де вызначали чыя
писанка найкраща По варштатах ци в Украіні то ся зове майстер класах
майстер писанкаре ся зберали на свою бесіду де звучали і якысы доповіды
рефераты про писанкарство і каждий одповідал не лем о писанках но дакускій
особі Але уж культурна проґрама лемківскій концерт выстава писанок участників фестівалю ясне
же в неділю ішли сме на службу Божу яку служыл лемківскій священник
Так выглядала проґрама двох фестівалів буцяці котры зорґанізуют зыновій піньонзик і докладні
таку саму проґраму ма і львівскій фестіваль Ріжниця лем така же піньончык
приходит до Львова не як ґалта а якіст приходит шторока і вязы
зо собом цілу купу школярів і то перевагні дівчата Так было і
в тім році Но все фестіваль тырват два дни а в тім
році хтіли кус продолжыти зато фестіваль зачал ся полудни в пятницю в
Украіньскым Католицкым Університеті де тиж были варштаты писанок А порядок суботу і
неділю был такій як звыкло Як і перше урочыстий початок выступы орґанізаторів
якій семіній концерт пак писаня писанок а пополудни округлый стіл бесіды о
писанках оповіди о собі но ам неділю якій мала быти рана літургія
в лемківскій церкві во львівскій Скансені О третьой пополудни отворила ся выстава
писанок в Львівскім Музею Етноґрафіі і худошнього Промыслу Крім того діти котры
в суботу брали участ в конкурсі значыт писали писанкы власні на конкурс
то достали вшыткы дипломы но а за найкрасшы писанкы і кысыного роды
Фестіваль тот єст барз демократичний а найважнійше же каждий чловек може прити
сам ци з дітьми в суботу рано і ся навчыти писати лемківску
писанку При вході каждому приділяют його майстра і вказуют де малити в
якій клясі він єст Наприклад я сідила разом з Марийом Хомик В
клясі Но і донос пришло учытелька зо школы того рейона і привели
дівойчок же мали яку опанувати лемківску писанку За яку годину дві вшыткови
ся навчыли Ясне жыны мусите цілый час сідити в клясі де Вас
приділили і приєднім майстрі і вшыткы ходят по клясах єден до другого
як был в гості і вчат ся шелеякых способів шелеякых технік писаня
писанкы Луны запросили єм на тот фестіваль писанкарів зо Словациі зоснили маму
і дівку же мали єднакє мено і назвиско кажда ся звала Здена
Тітрякова Они вказали новы способы батканя яєц котрых ту не знали І
был з того хусен бо тепер виділи єм же і діти і
дорослы писанкар хоснували тоту техніку з Пряшівщыны же ся бере до писаня
не віск але кольоровы восковы крейды і не лем знали добрі тоту
техніку але барз Красны писанкы в такый спосіб написали Тепер розумієте чом
навет барз мудры і премудры писанкаре сходят ся до Львова же каждий
од каждого може дашто нове і цікаве ся научыти Но і двізденкы
пізнали ріжны способы і технікы котры тепер хоснуют сой собі дома в
Словациі Але што там Пряшівскы Русины В <unk> році ту на фестівалі
были навет студенты з Таджыґістану а в <unk> році пришла писати писанкы
Муримка студентка Зімбабве Теса Мударікі і тота тесса барз скоро научыла ся
лемківской писанкы і вышли у ней направду шедевры Но і ясна річ
же приходят ту з цілой Украіны но в тома таку інформацию хто
хоче прити приходят майстры писанкаре приходят учытелі з дітьми Но і праві
каждий чловек може прити до Львова на фестіваль писанкы Но а мы
з вами в радию а не в телевізорі сідиме то не годна
єм Вам вказати цілого фестівалю хыбаль дати якысы знимкы і зато не
можу Вам вказати саму дію як то цікаво ся одбывало то зробила
єм так в тім році хтіли єм побесідувати з найстаршыма найбільше поважныма
участниками котры приходят шторока найстаршы лемківскы писанкаркы Но то зачну од той
пані з котром мы разом всили діти як то треба робити лемківску
писанку А то пані Мария Хомик то прошу покыль діти ся навчыли
і уж самы пишут писанкы а мы вышли ту з клясы і
при дверях клясы бесідуєме просиме слухати Тепер мы на фестівалі Лемківска писанка
бесідуєме з ріжныма писанкарями і найбільше ня цікавлят старшы люди котры памятают
як было дома як святкувал ся великден Маме ту власні єдну версікову
особу написалом написала тепер для ня прекрасну писанку Хомик Мария з дому
Одрихівска Мария Павильна з дому Селю Вілька недалеко был Івоніч з Друй
де була вода на втуся Курортны мали місточку так мале село Наше
село было перше від Поляків Віздрою і Выніця потім ішла Балутянка там
дошно кролик і так Великдень то было такє чудесне свято хоц в
нашым селі церкви не было але недалеко од нашой хаты Святили писанкы
і самы найвеніше я памятам як хлопці великі паскы брали на плечі
і там все і хто скорше пришол додому То был такій звычаль
га ге Скорше пришол то тому буде ся вести буде ся вести
і тоді хлопці ся по тым сходили знайте то йому презенты кєз
робили то такє ся здавало видиш якій то добрий Спортсмен летит скоро
і нич не розібя всє ціле бо паскы были великы Токляли в
пляхту на плечы великє ма великы велико мама в пєцу великы такы
бляну бляжанкы великє спеця для паскы якы може даси кілько мало Но
я не знам но велика о така параметр як <unk> центиметрів но
може троха меньше є більше і меньше І о туту паску на
плечом та высока яка выросла ся нераз не раз не раз не
могла вылізти з пєца так як выросла то треба было добре вміти
наложыти тіста шыб не завелика была шо ну я змалк ся занимала
писанками з якого вырок <unk> так што тепер мені вже дуже багато
же домашніх нікого нема з моіх рідных тыкі я лишыла ся з
писанками І пи пи пи пи пи писали писанкы уж в якым
віці Змалку з маром Змалку буд я сама менша дома і всі
мале сестра ся вціли в Крениці друга сестра більше господарку они были
старшы од мене на десят років А моя справа писанкы хто буде
самы меншы якась робота мала быти значыт выбрати яйця весь час Білі
такє ся бы честы были як ты хочеш меньше роботи мама білі
яйця окремо я собі складала все Но бутим звычано такым писачком Не
так як тепер писачок шуможну лінію рівну а єст патичок патичок і
булявко булавка ліпше будкавко Найліпше першы были уж булавы о скількє я
памятаю Булавка Бо цвяшок треба было дуже малий і з рівном головком
Кілько писаных в родині ся писало до велику дня <unk>o<unk>e скількє мама
скєкє може скількє пис Тому же дівчата моі дві сестры дарували писанкы
хлопцям Но то найєдну не дві а треба было бы ся дарувати
Но то як я зато кажу неєдну і не дві а багато
котры хлопці ві там мінімально о вісемдесят писано я мала написати для
єдной для другой сестры Ну бо я было мало А потім як
ішли на выціркы ну то там теж Ганя моя сестра неслов в
тым в терелі великів бо тато і браты різьбили были різьбяры і
на тарілі великым і там хлопці выберали ну то треба повісти же
в тім селі Были традициі різбярскы а того села барз дуже вышла
майстрів різбы славных маєстрів різьбы паконы были переселены на Украіну так і
уж ту різбыли але прекрасны річы робили Тасили Одрихівской культуры коло мене
і тепер же вендрий Сухольскій То мій сусід з дому і тепер
мы сусіди Так же богато орисикы красівскы вшто з нашого села Но
бабы робили писанкы а топы різбили робили тарелі яйцы такій тані різблений
а на нім іщы кольоровы писанкы на тота час І коли мы
приіхали тут нам было дуже тяжко то моі братя різбили тарели орли
єздили в Крым І тамто звычально была новинка і зарубляли того виділи
там такого не виділи і троха якась купійка була Дашто могли заробити
Так іщы мі повідсте про писанкы Тепер маме ріжны фабричны пло Тепер
тепер технолоґіі єст ріжны фабричны але як было давно чым фарбували Фарбували
тыкє натуральным ту можом конкретне бурак специяльну мама специяльно варило ся была
концентрация што были не так як на блощы А така была жебы
майже чорна фарба а я писанка то же буде така світло гарный
борочковий кольорскій Вораков окрему варили варили долгу долгу жыло концентрацию Выварило зовсім
пару бораків шоб такы трошкы были літрова банька але концентрувано <unk> лубкы
теж варили та долго варили окремы сафарбу так іщы якы кольоры выкропила
Потім жолта буля фарба я не знам што ривы назберали і тиждали
до глойця і протали ареоры долго варили шуб концентра долго Но так
н Но на якю око годину Ци годин одвізалежных якій оген якій
оген тото не годен так точно сказати жебы положыл яйце і жебы
оно не дуже долго там лежало Писали кє писали і значе ціли
з яйцями а потім як уже выйшли технолоґіі пішли што можну купити
фарбы для одежі Тотоді стали видувати бо же ті фарбы були тіміцні
Ну видували звычайно видували рубили діркы видували тоже Дума писали варены писали
і такы і такы то я за покажу варены тількы значыт мусіли
быти бурак ото хрін ото корупива шбы мож было так робили яж
не памятам І бузина бузина теж з бузины жолтый кольор выходил Хыба
Лемкы оповідали бузикы Ну може інакше ся не зывало може інакше ся
называли памят што листя Листя і маленькы прутикы кляли так само панякы
варыли жебы все было концентра Варили долго і пак уж оно як
было уж тудене так і тади давали яйця до того але на
коротку на коротко так само як і тепер вынимашы значыт лишком Іди
ся хочеш долше значыт ся потримай фарбі хочеш начеры даєме кус од
ту як бы дат і перше давали і перше давали осет і
сіль і ціль перше давали так само <unk>or милом абостом шобы і
рукы жы якы буде троха жыт же ся там фарба не візме
А колиси як писали де брали віскылены чылены віскы ся Но кухня
была кухня на краю але якій я беру тото од консервы а
в сім тоты віскы Но так коли стеж были консервы Были консервы
спеця Бляшанка бляшанка маленька або хлопці зробили зігнули зігнули такє з круглой
бляхы зігнули такє хоц більше хос меньше і на кухню ся ставило
досередині Но так з початку на середині чобся бісє загрило потым ся
посунуло до краю найліпше была выго дато сісти шоб лікоть было оперты
тоді ліпше так бы мовите гаднійше ся пише Коли велику пятницю писали
писанкы тым четвер найбівшы коли Я той тиждень оскількы я была <unk>
тыжден той тыждень перед паской коли я мала част то я ся
дала і цілий тыжден я писала бо треба было богато для всой
родины м то была моя робота То кілько треба было для цілой
родины Ноцкій <unk> В нас было шестеро діти направда троє дівчат троє
хлопців ну так што бідома потім я ішла до хрестных до хрестных
воскількы я сама мала то я там паруписонок неслу Кресцедурувало просто так
то не был подарок а так Іти пасочку мама ми не давали
і там шотам што дале кубаскы ци там што дале а я
від себе жы то я уж така велика і єм написала а
діти ся бавили писунками малы діти были специяльны великодны забавы ци просто
ся тішыли ну просто тя сили о той хоровы одводили так і
тепер Были вас забавы коло церкви на Великден Были были такы хороґады
на церкви не было аж в другому селі Балютянка то я так
мало то памгы але кыси были забавы были забалы старшы ходили Старшы
тількы парібкы ци і діти но та старшы кого взяли бо то
было досыт далеко через верх така гора ся называла верх між селом
Вільком і селом Валитянком Гора называла ся в табору Верх а зимою
то ме на санях єхали з То Юры Іщы два слова повідте
як ся уложыло ваше жытя Нуж одтуди як сме переіхали вже мы
были в Тернопильскій облиці потім брат мій Василийо Трихівскій поміг нам і
зобрал нас з Львова Зобрал нас дома жыдлинар тема там Звідтам є
ходила в <unk> школу тодістю была жіноча школа Крему так жіноча школа
Дотепер мы маєм гарні стосункы з тыми всіма дівчатами котры є з
котрыма я ся вчыла Том зустрічаєм ся Ну а потім я закєнчыл
Поліґрафічный Інститут Технолоґічный Факультет Ну дістали є направліня до Львова Але з
роботом было тяжко і я пішла на працю по скількы мінар тема
самы близче был завод кінескопів там в гім лебораторі по технолоґіі Там
робили пляты для кінескопів то безпосередньо мало відношыня до мойой технолоґіі Отам
отам значыт В гім лебораторі Михальвані кой занимали ся выготовляли сіткы для
кінескопів а потім ті екраны давали на телевізийный заводы і звідтам же
ішло далі выпуск А што легше писанкы ци тоты платы певну писанкы
нейлегше писанкы не легше бо то змалку а того тяжко была такє
такє такєвны Рівне треба было дуже акуратно бо знайте ви девети ся
телевізор ота сітка шо перед вами до тепер вы є не бачте
колись была сітка де руцкє круглі а потім ся були полоскы тото
ся робила як треба было ти де рудкі ся всі были однаковы
бо є буде єдна велика друга мала То коли Вас буде не
буде такє якій ходжышы то была скрупульозна робота дуже акуратна делікатна і
дуже так уважна Тепер ви цілый час писали писанкы якы Васдепортували цілый
час Прищы писали писанкы але для себе для Думал так себе то
было як бы секретне секретне забуду Нє кошых был закрытый Кошых был
закрытый і на тому кінец Видна си ходило до церкви выряньскій як
мы жыли тоді коли знартема і там была та маленька церковця Тепер
знал так Нє тепер той заховцям Вас в селі была православна церкрекокатолицкє
чыпазиня по мето была грекокатолицка болитонка то Но і тепер вас все
просят як ту фестіваль писанкы Но відколи почал ся той фастильос Занка
то є моє змалку розмітит я іду і на тым конец і
вчыти інчых Но так як хто ся питат або шошну тупенуш я
вшытко оповідам Навет внескав я навчыли тиж даякы і Троха шви што
я і такы смы такы вымовити удосконалюєм писаня по стародавньому але трошкы
легше ш облешыти собі труд Одну а тепер вшытко є Тепер вшытко
є і писанкы уже технолоґіі такі ге же не треба ся так
трудити як мы колись ну але знаєте што сам зробиш то сам
то оно тобі рівне приємно подалюєш кому што ся здає о то
є добром Мыли слухачы припоминам же має во Львові на фестівалі Лемківска
писанка же ся одбыл <unk> квітня і бесідували сме з єдном з
найстаршых майстринь той прекрасной справы а то была Мария Хомик но а
тепер може зробиме кус музичну перерву да На фестівалі лемківска писанка были
такы люде котрых выж добрі знате а то Тереза і Штефан Кыщакы
бо мы уж были у них у музеі в приватнім іх музеі
лемківской різьбы і писанок Але на фестівалі не было коли бесідувати бо
пані Тереза знана писанкарка цілый час писала писанкы і вчыла діти як
то ся робит То так не было коли же хтіли сме побесідувати
то мусіла прити до них в неділю <unk> квітня Бесідували сме і
зо Штефаном Кыщяком То послухайте нашу бесіду Мы Паньства Кысяків Треба повісти
перше же то Штефан Кыщяк Так Село Балутянка коло Лыманова зрую тыє
Льманив здрий ґміна Лыманив Мі цікавый єси памятате з дому Великден Ношли
я вам повім Е Великден Великден же было для Лемків великє свято
Великє свято Перед тым му великій піст пустили Як пустили Пустили ну
так як вкаже новому Біблі мясо не єли єли кіслицю варили борщ
молочны продукты але такы ніяк по неділю в середа пятництве хто барш
пустили навет было такє же не єли нич цалком нивалком не єли
То є по перше відданец Лемкю блуду люпусту Коли ся наближал піс
Церков была в Болтянці в Тусловіі а парафія была в Душні і
ксьонд приізджал до насю третю неділю Но перед великодньом тото было гы
великы стараня пеклы паскы а паскы якы печы не кажда жена знала
добрі печы але старали ся як найбільше на песі Такы паскы пекли
же як ішли святити нали ся до кушыка не поміщали Кажда жена
кажда пекла по свойому паскы якы якой величыны <unk> дакы гы святло
дак і пеклы маленькы пасочкы Пекли дуже пасо дуже пасо більше і
меньше Але кажда жінка по свойому пекла пізніше тоты паскы прізок шум
злошна і посвячували церкви косерклю чам кажды стояли свома пасками і кажды
выставлял яка його патка найгарша і дві калда рекламували там было і
писанкы обовязково в куждых хаті писали писанкы што дівчатка в лісє давали
хлопцям молодым Но вам яка сидівка дарувала писанка Дурувало Памятам Памятате Моя
сестра писала писен кє мала таку колижанку Марусю Уришык од Дукарака сулоны
Я ся дуже цікавил писали і нині дарували Я іх пізніше не
полило на другій ден ага другій ден чы был ве інчых дівоцьок
ты можна было плывати а тота а то віддал писен <unk>o<unk>e Так
ся парадзували тыма пасками і священином чы кожды хотіл похвалити ся там
і сыжы і масли і колбаса і писанкы і вше все в
кушыках было Але што я пригадую остатній рік то был <unk> рік
З церкви люди ішли і хомячка така велика богачка то бо ласка
єблиціла і полиціла двох дорогом од чколы Внес так людмутвом нездобре Зойти
знак недобрі знак ной в <unk> Руці Фруці нас выгноли нас выгнали
Але на великден в нашым селі значе Після службы божой каждый лишыл
ся люхаты зідали і свячынину дівсе страшно тішыли бы то колбаса была
колбасо было рідкы спасткы і то а після того дзвонити цілый ден
мы дзвонили діля церкви Каждий міг епіте надзві дзвіницю так і рібуватей
дзвуни той мы дзвонили і стріляли стріляли жоло діти робили такы і
в пороху і тулу тоты было трохо може небезпечно але стріляли стріляли
На другій ден то был пунділю любливаний Хлопцы обывали дівчат Мусіла му
дівці надбати писанкы ани то і більше облял Так писанкы писали ся
кожні хаті але ни всі гарно писали были такы хаты і жінкы
си писали двосят прекрасну Він си меншале неважны писанкы были згально признаны
Третій ден свят великы гостина приходили на гостину до нас звількы зошна
ну і густили ся а потім в шкули в салі была забава
пісня з кінців мож было забавляти ся гуляти і длякы прикы были
такы лемківскы нагущам на бубне ны Бафла зумит дурифікало Зограй мі ґлупорку
з прочку жебы ви зводю провіску Зограй мігуч на цілу го свыгику
А я ти заплочу Ей я про Зограйте мі бузи зограйте мі
богаси най сой вид то цурбит то Ей же не вбійо маміонотового
лю Ей ґазлова поі Хтож як буксюнд приізджал з Воршна коло з
церкви люди ся сходили до церкви і там коркви продавали розмаіты кармеликы
то меси діти барз тішыли выглянут было цурду такы кармеликы купувати і
бавити Але цікало же мы після сніданя на велиґен Філиґеня дзвонил на
маленькым дзвоні бо над великым дзвоном ниг дзвинити І тоты дзвоны Руж
сяк такій нас был дзвонарты перевезли тудно Украіну бельжаньскє рейон по туры
де іх ся де они ся поділи я не знам Позарили де
якє село Палопе тройованы Три дзвону прекрасны дзвоны а дзвіниця з вепущеных
ся не відремонтували В нашым филі было <unk> хыж Поляків ту як
они святкували ту ми чыжни ме святкували Як наше свято чоловны чест
прияли мы такы Впілзюли ся разом і зато они впасли нашу церкву
та церква ся лишыла і тепер одновили місце Полякы мій знакомий якій
працує в коросні великым начальником мілийонів злотых выкінули підновили церкву і макет
той церкви Ми подарили і приіздили ту до мого музею бурмі з
міста Рыманова Фарбанес і Крукер Ришард Приіхали запросили Звізали мі музей ім
выці цікало бы в нашым сели село было різбарскє в кожым хаті
різьби імсікало тепер бы не подарили ни макєр в церкви і запросили
нас <unk> Чоловік смы там поіхали Прекрасно нас принимали розумійте Полякы Вони
тепер відсувают яку кривду Бо той крукар його бабця поводило з Лемків
розуміте відсувают кривду яку зробили для Лемків і Лемкы тепер там жывы
Уміли Поляків Ще до Рыманова привозили бы великій творг по нею ґото
чудо было І тепер то жебців выбыли в серпню <unk> мы были
болутянці церкву одбыла ся служба Божа Службу Божу провадил гріхал єпископ польскій
З Перемысля але провадил наш Лемкох священых з Королика і все одины
одбыла ся Хузла Божа Хор был з Куманци Лемківскы Хор Но был
запрошеный горш был запрошеный і всі хто походил з Балутянкы з Вышна
з Волтушов з Волтушовы был Максимовичы Берба Меси по Был я маю
выєст в інтернеті і вшыткы могли бы видіти тоты відео якы то
Яло і я вшытко виділа тото і каждий міг бы най то
Лемку Орк на сайті Лемко Орк здає ся каждий бы міг то
найти і посмыти наг є міг вількома балтянком такы приміркы і они
на тых примірках поставили поеты субітку І та субітка голіла до піл
два насли ночы видно было коросло і чут словацку струну та малий
бы представник з Ізраілю З Ізраілю боб дочні были Жыды были зик
той родины приіхал так нас і сяка гостина была што завдякы тому
бурмісцю барбаньсу і круколю двіш што што єм ту пише ну на
польскій мові єст ме Под велькым вражыньом Пане шановне пане професоркым вражыньом
спутканы пан ора з паном Рузіном з професором Яном Крословскым Сєншто о
Лемках Валынкы і Улькы Десна оповідал ним муй тата Мувіл мі о
о той спільній еґзистенциі Поляку ЮЛемку В тым было зроблене бір Конґшевде
в нашым терени і слафали Польскы Поляци Лемкове винны быти собі приятельны
теж як нашы предкове Польщы разом з Украіном были В Розділі Европейскій
леґо Лам жывла серства з указі спотканя Найлемшым спомненым Войці Харбанец Бульмі
з Ґміны Рыманом Мария Вайсклимкувкы і Люкаль Ришард Кросна директор Фонду Районового
Але як ся звала церква Успыня Пресесовой Богородици Не знаю Як ся
зможу шы хочу ся поіхат я не знаю як здоровя дозволит Але
здоровя позволило в літі Тадель поіхати Жем то руком поіхал Бог поможе
хотіл бы м жебы Терефа поіхала теж на досло Рустайны Вєсенкы якы
тут мене є музей то все єй робота через Но зараз хочу
жебы і пані Тересамі та што оповіло сивіл А тепер послухайте што
оповіла Тереза Кыстяк Питалк ріжня ціковит Чым ріжнит ся писаня писанок тепер
як мы то робиме і як то робили вдома Наприкляд в бене
різниці неє Як писала моя мама я так тепер пишу Як напр
берати фарбы Фарб іншы справа в фарбах бо перше тых фарб не
было але жебы тоды писали рослинны робили рослинны фарбы наприкат жолты робили
коричнівы звільхы варили зварили варили Кідали на горячу воду вільху куруй дальше
о гора зо же любка тота гора з лубкы з вільхы о
жолту наприкікат брали фарбу з вілса Замочували зварювали овес і фарба было
цілу стеблю стеблю Золили горячом водом так Перше то майже были всі
з Цибулі бо ту Цибуля була і з цибулю цибулю варили Так
так так так так так так так так так так так варили
Ігорячы то і ґляли так ся візг не шыбы візґ не пустил
І там тихенько собі были і были коричні майже были всі а
місицім о там то лемкыня то наві о тамшыє писанка то є
На Цибулі цибульові е а іщы з чого можна было зробити якысы
фарбы якы з чого колиси робили Такажы з вівса зробили з соломы
вівсяной але значыт брали солому Варили ся то вгорці так горці заварили
в горці зробили си тоте і там кляли до тепли до тепло
до теплу так жебы візнили є оно там собі стояло на і
нецілу ніч ставили Но ва ся мама наприклад робило Єзнай ся не
памятай як моя мама інчі такы кольорино знайшы з цибулі робили і
звів звірса робили іщы з курис Вільхы коли вільхы те зварют А
потім як были вже олівці хімічны то з хімічныма олівцями як Серединку
розмішали а потім был такій ся гафрований папір ріжных кольорів рожевий то
і ты гафрований папір купували намучыли його в теплій выді і він
пускал кольорів малювали Різні кольорі были зелені жыі якій был папіры і
жолті були і рожеві были гафрованый папір такій кольорові Пускал фарбу і
так же робили Якій Філковий кольор былы нутеро філоковий то робили хімічного
лівця а потім потім кажут з тых гафруваных паперів кольоровых мамо то
робили єсні в нас жулю на початку такых фарб не было то
я згафроного паперу і робила теж тут родяньскы збівулькы тота є збіка
мож того робити мож мож даякы роблят але але тепер є фарбы
ті хімічні аніліны то і прикрасны Якы елементы были Увас в селі
Ци вы іх узоры майте да узоры ци ви іх тепер полтяте
Абсолютно я поптурю і маме ни взоры Мам ті елементы а особливо
має быти сонечку мусіт быти сонечку Отоє мамина натуральных писанка сонечко і
потім тіжо сосонка тото така сосоночка гм А колиси не думали о
тім як бы писанка долше ся лишыла Якы зберігали першы писанкы дома
не зберігали але з писанок робили прикрасы на образы робили такы пташкы
Зписанок робили пташкы одямаютше пташок Де тоты пташкы гріше можна было завісити
завісяли коло образів А то власні такый папір так Ватр єй парутак
даль горы мож робити з того І такы Яскы значыт на крыла
на голого гіст гвіз з середины вшыткых сябыр выдырали ся выдували вісяли
гы над образами о такы прикрасны Пташкы нуды такы пташкы могли дост
долго висі Потім до другого великодня бы потім робили нас дуже было
модно на святый Ветір на різдвы робити получкы такы зо соломы то
потім же прикрашували образы тыме получками образы то не по середині Нє
ні ні Бо нас на лемкішній было сіда в кімнаті стіл был
посвяченый образы были потім вісили так Прикрашували ті образы песанками нарізлополучками такыми
Але ручників не было такых Не было нас ну нас традиций ручників
не было были іщы якысы прикрасы в хыжы Ци прикрашали якысы шы
до Великойдня Ци просто там підбілили білили не тілько підбілювали ава а
білили цілу хыжу до Великодня білили обовязково хыжы білили до Великодня Были
якысы звалы діточы з писанками што си робили Были діти після як
лем посвятили поснідали свяченину поснідали і діти Летіли на загороду і ся
было холоднувати о ней жывосых кожний мал писанкы писанкы были варены і
кожды собі там катуляли ция ся деся ция ся розбила на міцніст
випробували ція міцнійша писанка котры ся розбіле то вже зіли Але было
така забава были дитя І підкідували до горы і ловили і катуляли
і стукали то было обовязково на Босяка вже студін было але Як
то писанкы то ся вшыткым дарувало ци дарували родині товаришам товаришам дівчата
обовязковы дарували своі писанкы нареченым хлопцям Лем слов Ци ріжным фло ріжным
а свому хотіли як найкращы і писали писанкы вшыткы в силі такого
такой хыжы не было жебы не писали писанкы але є але писати
писанкы теж має якій мал быти дар такій містец Єдных писали кращы
другійшы а кожда дівчына хотіла подарувати свойому нареченому такому кухалю якому гіх
ся тамты подобал барз хотіло як найкращу І я памятам же дуд
дул а моя мама писала дуже гарно і же в кольорах писала
різны не лем єдным кольором то приходили ді дівчата памятаю сусідка прилітала
до мамы Дмой мамы і Кананашко напиште мі писанку Імнена нашка писала
ім писан а потім де дарували коли священник посвячал коло церкви священнику
і дарували писанкы коли посвячене і кошыкі было все то было просто
писанка коло церкви то все было в писанках то не одна была
то было не кілька то дівку ся писало до великой дня Та
писали і <unk> і <unk> І мали полний кошык писанок бо там
дектер мы тепер несеме в кошыку вшытко паска была окрему масло было
о окремо В цім несли в пляхті не паску несли навіт дві
брали чорну і білу на плечы і брали чорний білу чорли были
чорний білий пыли паскы бо в нас не было такого мукы буду
Але мій тато звілсяли му кыпеклипе Мій тато Паску на плечах ниюс
лем духустины мама му звязувала духустины в білой хусти Ґазданю з Паску
мама несла кошык а я все несла масло горнятку прибрали літровому горнятку
такому прибраны были барвіночком гарно і Янесла святый <unk>aрны кошыкы Кошыкы робили
самы мій татом Плів кошыкы Были тоты кошычкы прибраны як кусвінку приберарвінку
Цы было такє же несли наприклад на цвентар писанкы Я того не
памятам жебы тепер нес при моій памяті жебы несли Писенкы на цвинтар
Дя того не памятам Ваші родині Не было то Але было на
Лемківщыні такє було што Несли писенкы особливо як великодну великодный тыждень хтось
померт навіт давали писенку до руків мертвому Таке было колись традиция така
была Великодний тижден По великлодню Великодний тыжден перед великы та перед раз
страшний тыжни так страшний тыжден Туди як што померты А так на
цвинтар нас не ішли і не кляли писынкы Но як тепер традиция
іду на цвинтер та і там і паска єй дума є на
прико Противник того Но то є кысы кус єзый чыскы так так
тото є што Бо Християне знают же приці там нихто не приде
істил же то лем душа душа пляци вінцінніст сило і так Але
так і де сли писали Чорны писенкы были сут імля на Могилу
нас того не было і то ви А я познала сты Вашого
мужа як вы деси ся стріли то вы йому написали писанку Ци
як то было Бо як выповідате же вшыткы дівкы для парібків писали
писанкы а вы ся стріли Мы ся своім мужом стріли бы ся
стрічали пят разів А на <unk> наша зустріч то ми ся вже
розписали в заксі Мы ся розписали в заксі І то было <unk>
років А зараз гнеском нас є <unk> років тому І ся розписали
він пішол він запросил до ябула з свойой колежанкою Значыт такій свідок
треба было мати свідка в заксі теж Він нам запросил нас до
кафе обіднам там дн поставил і вино було ціка горчы єкєтам мы
пообідали мы попрощали ся він пішол на роботу Інститут публицювал політехнісі А
я з свойонкою пішла до свого двоєрідного брата і я там ноцувала
в брата і мы обидві ночували в брата а з мне а
з своім чловіком він тоді через тыжден він приіхал до мене На
роботу я працювала судовісні Учытелькою він приіхал до мене Імы аж тоді
стали подружным жытям жыти Іде з обшколы А то были почали ся
вакациі учытельскій Він ме не забрал долюва але він ми ним не
долювал ним ним Я не могла бы він нимал сам де спати
то я была своіх батьків в Миколаю через канікулы і він ме
не влаштувал Школа на Скнилівок была така початкова школа І там міні
дали мешканя кімнату і кухню Я там учытилювала і мы там два
рокы прожыли а він добудувал хату І мы там жыли в школі
Тремала мешкан явром до ха Ту школа была єй до ха Ту
свою ту хату яку мы зараз жывемо вына як мы поженили ся
она вже была покрыта бляхою але была хата без вікон без звережя
без підлогы ніч отікы была покрыта І він не мал де ме
не повести але вже оженил ся зі мною Но бы по што
чекати так бы по што чекати але не мал нія привести але
Треба такє тепер думати чыти і не быти Він пішол єдну сторону
я друг аж до мене приіхал через тыжден на роботу Єдна Ядам
мала помешканя і мы вже стали але то юж певно чекали сте
тот тыжден Та ся з ним не дурни мож спамятам бы я
не дуже до нього привыкла бы ми іх є пят разів зустрічали
і одраз вызрозуміло же тото сам Ага одба видити ту єд барз
было небезпечно тепер то єси яси так не розум то было дуже
небезпечно але мы не так самій ся без першый о погляд а
первий погляд же Любов Нас познайомил його колеґа а той колеґа был
наш знайомий мене він бачал як я мала десмнадцет років вісімнадцет я
вчыли ся на учытельку він мене бач він знал моіх батьків Відзнал
моіх братів брата старшого знал і родину нашу знал а чловік мі
степан шукал в собі Лемкынів жінку і він значыт туди выніздил сюди
єздил і йому было уже <unk> років А тоді бы той колеґа
так Ятя познаю з єдной дівці некти ся з ней не ожениш
то і ти ся николи не ожениш Йой то так был І
ос познаюл то был якій ультиматум Еде І так было такє то
І мы ся тоді він нас познайомил і памятаю нього ухо він
был кровец я до нього пришла колеґі він міні нісил костюм як
єл учетілька заробил же собі грошы костюм і я приходжу туди як
до кровця а там є хлопец Якій сий хлопец і сєток ми
познаєми він мене допровадил до поізда Допровадил мене так бы я працювал
судові Вісні І він вже тоді міні сказал же я хочу на
другу неділю до Вас приіхати але я йому ся кажу ся бы
Брал сибі ґумовий цобыти бо в нас было то є сильно І
він приіхол з моім дворідным братом приіхал до мене через тыждень і
зразу міні забрал паспорт як тото оддали то бы яму дві од
ми говорили прото яму повірила По перше побіло по перше ш він
є Лемко значыт одну дум што такого якого я тера не мож
быти бортаком отак дальше працювал в політехні Сіж выкладач другій же має
<unk> девят руків Колеґа знає моіх батьків знає му дворідного брата і
же і яму повірила я повірила йому як братові Я повірила як
брато і як веже він до мене приіхал з братом тым дворідным
то заночувал же там мене в квартирі памятаю і з братом зобрал
мі і паспорт То была де друга зустріч а третя зустріч як
я вже приіхала до Льова бын же мене запросил што Льова приіхал
то мил же на лавоці він заполнял анкєту І ся была потім
<unk> зустріч єйо запросила він поіхал додому зі мною до моіх батьків
до Миколаєва тут Кольорьова а <unk> зустріч мы вже розписали то было
на протізі скоро ним на протізі двох місяців раз два то раз
два так было раз два І было то было перед то был
піст бы то была радяньска влада і мы розписали ся в Пискі
Ота як раз депер дес было через два тині же было зразу
Великден і він был мы поіхали на великні моіх батьків там і
мама писала писанкы і там были в хаті вже писаны бо мама
писала вы не писали Я не писала бо я не зіжыла в
Миколаі я працювала в судоєвисні а же я писала писати як же
вже мы я тут же жы мала дітей же стала сама господиня
зєм гм і як мамы не стало то я почала писати писанк
ся Іщы о такій момент коли наші батькы жыли і мама паску
пикла та то на нагороді побудувал пєц такій печы в ньому не
в братуру ріпечы а песу І там пекли паскы путілаш була ціла
черга цілий той хутір де они жыли пекли паскаш черга була хотіли
жебы там ся паскы добре пекли І все ми ходили дома До
батьків на свята і свячени неіли А як моіх батьків не стало
а мын великы не могли быти без свяченого то я писала писанкы
і святити ми не ішли бо мы ним мали право бо нас
были Учытелі назы там світкували з нас зо усілями і то я
бы виділа же ідут жінкы же ідут жінкы по вулиці Пунашій з
Пасками з церкви старшы жінкы я підходила тихенько до них взяла дві
писанкы до кішені і підходжу до ньой і прошу єй поміняла писанку
на свяченый єй це І так мы потім тым яйцем поділили ся
і мали свячыну Свячыни так Аж як в <unk> роців же можно
было <unk> роців же мож было іти до церкви і мы су
першы наша была церква мы поіхали з дітьми машыною волжым ватю купил
машыну до сокільник і мы там святили Паску і писанкы і Паску
в цер Но і найтім певне буде клона ся вам же лем
жебы вам вшытку ся вело жебы писанкы ся писали жебы мали рівны
писакы і прикрасны фарбы но і жебы щестливо дочекати великодня святкувати но
як вы тепер мате <unk> сім років шлюбу ной уж до осідесяткы
дотягнути якосы щастливе найболь бы дотягнути жебы смо Прожыли ся і Вам
барз красні вам дякую же вымі написали барз красну писанку червену барз
красні дякую дуже гардля писалька щыро дякую вшыткого найліпшого додякати міярны писалий
свани Мили слухатся натім гнеска мусит быти конец были сме гнеска на
фестівалі Лемківска писанка во Львові же ся одбил <unk> квітня одбыл ся
в дітячій школі народных мистецтв Фестіваль тот зорґанізували жебы популяризувати сядень лемківску
писанку і назагал лемківску культуру Того вшытко сме Вам оповіли юж знате
шытко як писати писанкы сідайте пиште жебы до Великодня мали сте тоту
красу в каждім кошыку а пак на каждім святочнім столі За тыжден
оповіме зас о тотім фестівалі і будеме бесідувати не лем о гостях
з близка а і о гостях з далека Желам щастливо посвятити вербу
магніткы щастливо великодня діждати а я пращам ся з вами при мікрофоні
была Анна Кырпан тиж писом карка до стрічы за тыжден Слухайте семка
<unk> процент лем не Скракова а зо Станиславова Для вас будут глядати
ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталя Сатурян слухайте семка процент а
будете мати цілых <unk>