70% #2014 - 70% #114 Фестиваль Писанкы (2 част), 19 IV 2014
Еп. 2014

70% #2014 - 70% #114 Фестиваль Писанкы (2 част), 19 IV 2014

•

Опис епізоду

Odcinek jest drugą częścią opowieści o lwowskim festiwalu „Lemkowska pisanka“ i rozmów z jego uczestniczkami. W audycji pojawiają się wspomnienia o tradycji pisania pisanek, wielkanocnych zwyczajach oraz losach rodzin przesiedlonych, a także wzmianka o mniejszej frekwencji na festiwalu z powodu sytuacji w Ukrainie.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте це процент лем Нескрокого азо Станиславова Для вас будут глядати ріжного
цікавого шелеякого Анна Кырпан і Натали Асатурян Слухайте сем <unk> процент а
будете мати цілых <unk> Видам вас мили слухаче при мікрофоні Анна Кырпан
гнеска друга част оповіди о львівскым фестівалю Лемківска писанка же ся одбыл
<unk> квітня в дітячій Школі народных мистецтв Юзєм повіла же в радию
трудно представити фестіваль писанкы бо не можеме видіти того што ся діяло
і як ся писали тоты писанкы Можете сой представити тоту подію хыбай
при помочы знимок Фотоґрафіі сут заміщаны Фейсбу і не лем В тім
році пришло меньше люди як звыкло і на тото єст причына Украіні
неспокійно в Украіні фактичні війна і неє охоти іхати на фестіваль хоц
власні во Львові неє жадных проблем Тыжден тому кус оповіли єм про
тот фестіваль а тепер не буду оповідати про саму подію а побесідую
з людми і якых там стрільом А то Емілия Гвоздюк зо села
Сокільникы Кыло Львова тото село фактичні село но належыт уж до міста
і Рейса Левдик з місточка Шостка то на пілночі Украіны і на
пілночы Сумской области Бесідуєме про Піст Великден Писанкы і не лем зачнеме
од пані Еміліі бо она каждий рік приходит на тот фестіваль а
пані Рейса ту перший раз Допросиме слухати Называл ся так як на
Лемківщыні Казали Білька з родины Романів но тепер я почул єґуздюк з
село Сєнічык Сянокского повіту се В теперішніх часы єх дес было семдесятых
роках Ябуде потівячый свіже єзды была буда нас Та чого ні наша
хыже стоітва нова дота в <unk> році наснали А то было зовсім
нова Не быіхали бы наші люди выіхали якє в Січню А я
захворіла на тыф в лютым і бы не могли выіхати то ци
мы выіхыли аж на сам великди <unk> році бы выізджали як заспівали
Христослу з Кресты буду так плака же то страшне бо нихто не
знал ді єде <unk> лік на самы ся Так так яжкаж як
заспівали люди Христосу з Кресту то были выш надзвычайны Лакали кричали де
мы єдим не знаєм де єды были Але потім деякій люди же
од нас буде выіхали з Курішы в Сукільниках і Стапы Слав Я
не памятаю як уж хтось до нас на Скнилів вышол на склик
подінил ся мы так вышли приіхли сюди кійцві і корова була приіхал
до села же сокільник сусідів а потім бы сістыл Поляк із то
перехватя до мою каждий великден припоминали сте Як мы іха то было
<unk> квітня припол На <unk> квітнях <unk> ры так ме поселили ся
на тій польскій хаті Ну і так жывем то сестра там жыве
а я по сисі служыл через хату із ріжных сел там єсто
<unk> стіл декіз з Лемківщыны там є віт Перемыща з Холомщыны від
Ярославщыны богаты з багатых тых майже з всіх територий якы выселяли в
сукіках Богаду і трафею до сукільок сукіликі дуже великы сувы А як
же ж писали писали писалюкы Іщым ся дома навчыли Коли дівчата зачынали
писати писом А хто як хто як хто коли міг Нє може
пят років не писали до хоча бы пробували хоц крашенкы зробити писанкы
з цибулі а потім з якой тревы рубили зелену фарбу з цибулі
рубили Ну ішы як были якістикі барвникі до тканин то то выкорыстовували
так Але то жы Тале рідко було але часом дехто малы Сы
повыкорыстовували то кушу до праня такы было і такє было буракі червоні
А траву я іж не памятам яка трава але робили травы зелену
фарму Найшы найбішы бабця писали Мамена мама Антоніна Добровска Богату писанок писали
цілый кошык несни до Пасп свято Были верены яйця не видували тоды
не вміли видувати Ботів зіли ты писанкы де другы ріж другы не
писали То тоты парібкыли но тоты прекрасны писанкы і вшытку єли там
му ся зісти жебы ся не зіпсул Такым А якше ж Чым
Може ріжним ся од того котрий тепер єст мой Ріжнил ся тым
што тепер то так два кошычкы поскладают і єдут святити єден кошычок
А товды не был кошычок то было обруз сконопляной єй до мотканой
ткни то була тыкєт куриту буду деревями де накладали купу яєц і
мясо тамшынка і елекы Днесли в пляхті звязаны буде блу в кошыку
ся не влазило Таку велику паску в пляхті а решта в курыту
то то же в цім ся несли буяй А деревяны курыту де
такєли Та в такым порыті яйця подали подали ся потім понес Но
єсли завязали в якусь обрузці якусь блехтину та і так месу Прикрасили
трошка такыма як єм є згілочка медже з зеленыма Ото як то
ся называє зелений весь час тес Бушман Буш Ікресили де сут До
звида Якчыш А ме до церкви не носили Як Ні В нас
будут в цілі павны хаты з жути были шых <unk> хат але
село сянічок сяновского повіту Лежыт хто мал велику другу хату то запрошувал
всіх сусідів позносили і священник пришол і посвітил нє до хаты до
хаты Дыхаты досередины і І так было може четры може з пят
хат не сел люди ся сходили в якуси єдну другу такжу і
так ся дили Што може найприємнійше памятати звеликодны в дітячых руках Найприємній
ся буде то были писати І паскы Но писункоми ся бавили ся
котуляли з горы бы скотуляли як товды бы внос терен был гористий
ляпали міняли ся як бы по всякому было Были Гаівкы буливы Співали
для інчых Но співали томы Як чыкати бы я вже позувалы Гаівкі
гаівкі гаівкы То дівчата за чы так брали ся з рук такыма
великыми коли ме танцювали і співали Были церкви То коли церкви были
Та хыба є памятам єж было Были А єди іде зельбын єди
іде гыд пат зельбен іх єдны ідут другым на стрічу Так так
А іщы якысы были а якы в колі то як співали якыс
той свиним не має кінця таньс пай так нема кєд ся є
де дей деме так тото співали тоты платів ся розкручыли ха вылита
дівчата ци були парібкє парібкє часом нам заваджали там де давали або
зберали за рукы і танцювали разом з нами або в середині танцювали
по сякови так были Надай Боже жебы те ся трошкы відновили шбы
не пропалити нашій всі традициі Я вам скажу я дуже завдячую ну
і так як говорили і тут што все такі были цішу підтримує
тій традициі наші Бушто пропали нічы Вите саморишу з відходом людей відходят
і памят відходит і т але єй треба все такы зберігати Была
ріжниця як тепер люде ся заховуют в плусті А як было колиси
Тепер інакшій харці ніж были домы Шо мы доме єди молоко картоплю
ну капуста там якій мама макарани робила з маком з перогы і
такот буде єда але в Польці ти я памяташ шмы все єли
пісну картоплю і сы варом то в тот квас з капусты то
была єда В Пості Дітям давали мулоко а дастаршій люди так а
старші людий не вжывали музы Но тепер тот така кількіст продуктів што
ци Але вызнайте мі є дуже сподоб ся Выслів гузер патріархы грекокатолицкой
церков єм задали журналісты питаня што мож єсти великій піст Так вызернете
як відповіл каждій єсти мож на всю тихіше бы вы не зіли
один другы Я вважаюшы в великому пості треба дотримувати ся молитвы і
скромнійшого жытя Харчуваня то такє влас на тоту няты ковит Як было
Най співали ся де співали ся де танцювали ся ды нічого такого
не было Вых В великым пості то в зло н співали Страдальна
маладик єрковні пісні жаліб є церковні пісні Інакше люди ся зберали ци
в пласті і нев плості люди выглядали єднако ся Осіня Такє самы
ци в быдні дні ходили простійше але то вже свято сто взяли
тож люди всі так мали што мали одяг той што до церкви
ходити і той одяг якій колыхаты ходили Мусіло быти шойнова схоці єдно
што Так на Великди Но так но і в основным це треба
были ся порядкы порубити кругом в хаті і на стрыху і де
в стодолі стаі всюди треба было порядкы порубити штобы ноги днінь были
чысты і гар З нас кождый тыждень підділювали кухню все то так
було А на великі то навед всю хату білили і на білы
і на кольори білили потім же найшле ікіс і волочкі так воєкы
рубили Рубили мы всякых пташків товішешты кєрубили робили А дозы на полицях
облинала до верху під дахом де были місци новысновы дерівяні улиці і
на полицях там складали пєсу до верху такы <unk> так орнаментальны і
по ню тоту тым люди своновы брали лем білий папір віри біли
ті Я вам скажу в каждому селі буду своє в каждым селі
по своєму спримали то все і робили по різному чыта Но в
нашым селі я вам скажу буде чытаня Был Народный Дін драматичный фурток
Я то памяю бы бі таты і стрийку співали в цим сітскій
Хворі потім в выставы різніставили то і дуж добро памяют Чытальнє была
школа буда ну і паньскій двір ну і каждый мал свою господарку
як там біг та і ґаздувал так Але тож село было досит
такє Бо мы недалеко від міста від Сєнока <unk> кілометрів ся то
властиво люди я сама до школише ходила до Сянока Я скінчы <unk>
класів в Сяноку а потім єда приіхал то я мусіли піти в
<unk> кляс мушыта в сяниці алгебра не вчыли а тут з алгебры
были з <unk> клясу Так шылово было досит такє присвічене і духто
хтілчыл ся хто них хто нихтіл хто нихтіл были досить вырядні люди
потім віці УПА якій загынули нас девят сой села з села пішли
до УП так девят совіх загынуло наш та высуновны Лемківшы Основны Лемківшні
є і такы погынули хто знайде дехто знал де наприкля такій начлезникій
труйрідный мій брат той годисколи Варшавы повісили бы він застрілю якогось ґенерала
пойску котры о такій лемці лекси вписал ся то повісили під Варшавой
те також покы покє нас не выгнали звіт Ну ясна річшут дуже
неприємно єхати зі свійой хаты кєдати все тым віж мі дати в
тридці років хату постави і з <unk> рока в триді ся же
хату поставы і настроі дівчат было і в <unk> хоч не хочеш
бы мусіли выіхати Настроє дівчат тату і мамы Яміря потім Катерина Ідаркы
о мамо а Мама Юля а тато Андрій заку Милы слухаче припоминам
же бесідуєме з участниками фестівалю Лемківска писанка же ся одбыл во Львові
<unk> квітня Тепер чули сте нашу бесіду з Емілийом Гвоздюк зо Сокільник
же ся вродило в селі Сєнінчук на сході Лемковины Вшыткы знате же
днеска барз смутний час велика субота То не може быти весельший музичной
перервы зато дам фраґмент з бесіды котра іщы не звучала в нашым
радию а лем чекат на свою чергу Ту родиме з пані Юлиюм
Булостякєвич а з дому Войсак Єй родина была депортувана зо села Высова
а она найменьше вродила ся юж на Выгнаню в селі Рідколіся коло
монастырскы в Тырнопільской области Пані Юлия не лем любит співати но і
любит писати вершы укладати своі пісні переважні реліґійны Ногнеска прозвучыт тота котру
памятат од свойой бабы Коли су давно в часі посту не співали
ся Были лем такы співанкы котры пасували до посту наприклад співали смутны
співанкы А были такы пісны співанкы Побожны Же Лемкы співали вчас плосту
Ци в васій родині співано власні такы побожны співанкы народны побожны повім
так а навет были і де сы написаны мож Я памятам же
баба моя та Анастасия ты співали якуси пісню і ішла ішла свята
Єлена те глядаючы свойого сына Зустріла она троє жыдовлят ціневы били Христа
мучыли ой неми неми а нашы старшы є найме лодію запамята як
то ішло ішло святає Елено Елено Тай гляда Юці Божого син божого
син зо стріля трово єжы довля трого єжы довля Ойци не геві
біг гели Христом хрістоми Ой не мі не ге ге мі ой
ношы і старші ой ношы старші Як го ви на Страсну гору
на страсну гору а на тій глу горі древасто я три древа
з твого яд А під тыми древа гомі три груби і лежы
три грубі легы ш першій ім гру гобі Син божый і лежый
син божій легежіт а в другій гру гобі розбінил ся з забула
ті слова над першым грум ружатля спій то ой ругужы пташо ґвигы
літа пташок не біль того пта гошок лем лем син блогожій а
лем син блогожій же на цілі лім свій ділю глудей За при
множыв люди при многожыв о такывы ся мені такы запамятало Дівала нам
Юлия Волощыкєвич з монастырск а тепер перенесеме ся цалком інчий край Іщы
мы з Лем фм там не были Мили слухаче Гнеска мы ту
во Львові на фестівалі Лемківска писанка і ту єст барз дуже людий
з ріжных реґіонів Украіны тепер запознали ім ся з писанкарком з другого
кінця Украіны з Сумской области Субска об <unk> Видите же і так
далеко жыют Лемкы і пишут писанкы і приходят ту до Львова жебы
інчых научыти і вшыткы у Вашій родині писали писанкы Моі Руцтвіків Переселінци
і Спыші пережывали матьм як Польтовской области з ніковского району село Лютинскє
Будищє так слало што на всю свою оставшу ся жыз прожыває з
Ніґівской области Ноґрецийского рейона в Сілі Я прожываю в Шускы сумской облиссі
Писало писенкы нас Бабуся пишут енкы Матуся пишу писенкы Я пише <unk>ea<unk>
пишут <unk>yміня о нашій русинікі браті пишут пісенкы тюті Моі покойны писелі
<unk>eokю І вот кода мы зыбераєм си на Полтоні то конечно вспоминаєм
як писалі писункі нашы тьотя нашы бабушка і мамы писалі писункы збераєм
си і пишем ґіо <unk>a А тепер послухайме што нам оповіст Ілоны
Лемцік і Лоана Артеєміц давчором што выділи з началь писали <unk> писали
писенку Апетоме Музей А послі музея мы пошли домой а потом <unk>ort<unk>
Дам ді дали пєсенкы там рядом был музей а музея были Іконы
нарисованы там настікли акамінникы одна ікона была зділана з тконь Мы пришли
там уж діті были ани там а дід дядя писал а діті
зматили а потам самі прообывали І я то же ріставали адно пісенку
а потом пошли в музей посматриль а по тому же в гатель
а послі гателя пошли в горад мы прогуляли ся по том зо
слін шоколядну фабрыку за вчерашній єй і за сьогоднішній Ну быше в
сявня ос як сядны пісенкы Я написала сьогодня шест пісен ты уж
уміла писати дань ся много равдів дам я многа раз єсти Я
уже науціли міня науціли тьотя Рая Іма пишеш і ты Ну Я
кыда на конкур ци я пишу кы на денкы а по то
ми на поскубли пишу адна котры писенкы Іх надаваріть только Ну ні
выдуват іх не надовой участва в якых то конкурса є надо было
Я ділила пісенкы на конкурс вод сьогодня Я писала раньше мы тоже
принесли на конкурс і там міня на писанковы розмай І мені поклали
на выставку а поцят притунковый розмов ЕСкє я много Яс і вывражывкє
была многоряды сєверскє ну і в первы раз Тетель Воєк Кє такы
были конкурсы єла і посыла писанкы писанкы а несіє на конкур Ну
дай другєці діляли писанкє а єщы давно ка не помню год назад
Я получыла діплом За конкурс Писанковы розмой полеціли первем єсти тамным выдавали
діплом А скажы ты діла такі писункы якій лемковскє Ну Я там
діла не тілько лемковскє таро Разне писенкі там крапанку і другє пісенкы
ну там єс ділила ну не только а там закрашывала там і
всє такє закрашывала і од топой булавы ти ту уміша до булавка
то была моя перва пісынка О сколько юбіліт <unk>eo<unk>e Моймішы ровны розны
способы да класі у <unk> І третім класі вот чловек уж в
суміш ся спероймі і ся даже в саді в саділо прикрасно В
другій дєді удівлят ся што ты так можеш красіво написати пізм Ну
а ні Удівляли што ты такой специялисты ся умєш і они самі
пробывали Да Тому одсеваня на конкурсі Там дівочко выз Леміня сяділа такына
ну єй помагали показала єй ана Ну цю чучуть на оці лест
А дівич ґадкудо было Анас Львова была дана пришла просто так Ну
пєсенкє же обєрігают там хоты разы там шобы єдной не снісло кришы
Ну і все питают науці це шобы в них такого хворі нія
было А Чым ты занімаш ся вріс Яжу на ну на свой
там гурток Ну я там паю там ну нас много там разных
там унесе молодкы танцы пісні жолты што ты із твойого репертуара што
бы ти хотіло Я тылько веснянку осін осін Види види І співой
новы веснянку Сну до Жыдо снавыснон шысны з Сєштыном принес старым Бобом
по Кієчку а дівцятам по Віночку Звилажьові Недчера Звычор Звецьор Зеленого Барвиноцьку
та пові Силяна Васна Васна з сяном при В <unk> году давали
сні з взиском содіків ґрупі Давали МАП стерка <unk>rtiс были і ана
і я Вітаты же нас было тамкідві стыя в ґазєті Васпитателі оцін
довольный бы єм так сказати при учали дітій Писанкарство і дідкі так
сказат злушылі пробували писат Ничыт то што на вытпіли піснів зничыт занімаєт
це Наше і Луна єст на скурді такой ансамбль Хорову одділін ді
діті занімают си танциваль <unk>eo<unk> і <unk>rature <unk>eorЗ Рукаведіт і тім коліктівомяна
Анатульєвна до уцін такує умілий Руковидітель і том направлін на всу народных
фольклорціє традиций і пісны кроє Нам учітель Тетяна Анатольєвна дают пісню мы
там повтаряме там єст пісны там маляры там теся воду нас много
пісны мы на нас Узерка пєсня котру ты спіла січасти што поділийте
когдаю поюты раз хлопці Ґланя так остат там по середині вы самой
лучшой орґіі єні в середині лотка вид вид зо співайном як бы
на дудачкє отакра нуда а по тому нас єст така ділецькарвезюкшыст Саша
А она заводят змійку і мы змій там просто ходім і все
так заканчыт ся пісня Будя бяло ся бралі і інтервю Журналісты Да
Нає в конкурсах Ну тылько на конкурсах емне діплом выдают грамот тамто
же кучерналістов прямо злітайце і всі Бє Ну вс ціх дах да
три камеры Прекрасно Спасибо за інтервю То была Ілона Левдик маленька писанкарка
з міста Шостка а тепер продолжыт поважна писанкарка Раіса Левдик Як уж
сме повіли мешкат в Шосці Сумской области вчыт діти писати писанкы в
селах коло Шосткы а тиж в сусіднім місті сусідній области Новгород Сіверску
То недалеко якых <unk> кілометрів од шосткы То давне історичне місто знане
іщы з часів Кыівской Руси Оно было центром Новогород Сіверского Князівства Жыло
ту колиси таке племя Сіверяне і тото місто лежыт на річці Десні
То послухайме пані Реісу вело з <unk> пісмой в <unk> году давали
сній з взиском содіків ґрупы давали Масты <unk>rea<unk> были і ана і
я і таты же нас было тамті дві были тия в ґазєті
Выспитаті оцін довольный б єм так сказати привцялі діті Писанкарство і дідкі
так сказат слушылі пробували писат Ничыт то што на вытпіли піснів зничыт
занімаєт си Наше і Луна Єст на скурді такой ансамбль Хорову одділіня
ді діті занімают ся танциваль <unk>ea<unk>на Анатолієвна уцінтикує умілий Рукавидітель і там
направлін на всю народных фольклорыцініє традиций і пісены крає Як в селах
Чорнігульской Сумской области ци лемківскы традициі ся злучыли з традициями того краю
в східній Украіні тото барз часто єст же Великуднют но цмунтір не
сут тоды якысы писанкы крашанкы Ци тепер єст така традиция Моі пискы
і писмкы мойой мамі писалі Насіє оціню оцінте мной діло в тым
што кода мама в сіді жыла писала писенкы і Сібaм і в
сій Округі Ґурбава Юхнова Путівск надписала никому ни одказували сітали на тот
сітат што писат писен кєд казат Ето бальшуй гріх Но написать пісенку
подаріть і штобы на праздник пасы у каждого в селі стаді была
пісенка ет уцін з дуры на никому ні одказы была Прусили люде
то все написали і людям дала мала бы тоту за гріх так
як бы не дало да да да Ана покрасіт і оддавала якы
писынкы крашены люди принесіли Ту были люди місцевы не Лемкы Нєт были
іх місні жытелі Ніселы місцевы Чірнігуской области з того села де мешкали
сте вшыткы разом так і Ім так ся подабало же просили жебы
ім написати до Великойдня так Ет же так місцевы ся было ціт
ся з Маіжы ну па другє єдна класні пописілу не споминают А
місцевы люди В чынівуской области писали якысы писанкы была жыла тота традиция
ци в тім часі Юж не писали Я знаю што у нас
в слі была одна женсина котры писали писункы но і ты дійстильны
писункы были традицийонна писенка Япумів і вид грабількі Япумів і Юлі Суцкє
дублицкє Ногы цістны ґаверяню фесте скажут што матірины писынкы ані новились быльше
по тому што мож быти же такой што нисті якойто нувшысты Тотє
уж надаєлі а ето были нувшысты товы Джюдиній Віді і поетому Ето
были дурины писынкы учсі так гыріли Дурны Фєдоры Дмитрівны Мамо мешкат іщы
тепер в дутім селі Моя мат з єй глуд де она прожывет
в Ціліґівскым Село Путівскыльского рейона Як мамі было зачынати жытя так далеку
од лемківской земли Цалком інакшым краю цалком інакшы умовах де был цалком
інакший совітскій порядок Ци споминала мама як то было дума Когда мама
вышла за позамуж жебы то вшыткє тода приіхали виты сло ажіть і
одявшы будучі рібюнком а бы то мою маті называли палтав по тому
што ана з Полтовс А тым што ана Лемкы пересылинка обы тым
никту не говорили Хатят того штом вот розговарювали і як розговарювали і
ту нас тым усуржыкам ту маті Ну но хотіли сы што кривлялі
Буд ім так видіт пірігаварі веліс і так смішне было же бесідувала
якусы інакше як місцевы люди і до кому ту выглядало барз смішне
же Но не так як бы чловек мал родити нормаль Ваша родина
переіхала до Полтавской области там вшыткых дали до полтовской области А пак
мама переіхала в Черніговску коде єй были <unk> літ мама выєхла в
Кривой руґ там нароботу настройкы стрейтій орґанізациі Кєв поміл каз было дна
І тоґда струсы Ґорд был Ґорхіміка ну насинаючый перспективны іпы тому малодюж
Мы присілили і будем говорити завербывалі сюда і вот она приєхала дім
ґаду Лем мож <unk> сом прожывало в обсіжыті Молоток должы образували снове
сімя образували симых Ваша мама з якого руко Моя мама раділа в
<unk> ґаду в селі Камяна да селі Камяна єйше Іх когдаяли дія
наділили што пересіляли іх оні єхали скулька што до около двох місици
єхали в Таверні Кієм і перевіде слі іх доґладіт ся а так
да уж там розбірали приізджали там люди село забірали і старали ся
збіра іх штобы бороцтву З тім были бальшыє і породству збірали што
там браткі всю стріну што бы в едну і сиді жыли Ту
маме стару стару знимку Хто єст на той Кізнинці Єты фотоґрафія Уж
фотоґрафія на Полтовщыні Хто село Ютаньскы люде у Сіродися то треба повісти
же то село де тепер єст тыжден по Великудню Єст лемківскый фестіваль
не знам ци буде в кім руці але уж три такы фестівалі
уж ся одбыли і то єдно село робит фестіваль і переважні там
сут Лемкы зо села Камяна І знимка уж в селі Лютаньскє будыщы
Да знімок в лютенскым будусі ита то в імя когда невірны іх
тулько посіліли Помушто здійсвут моя мама ана мама гот мама інка велику
малейна циі самий міньшый брат на <unk> ґля брат <unk> ґля вытета
тьоты Петріна дядька Іван был самый старшый тьотка Марина тьотка Состефа і
тьотка Туня і то баба Нюна Баба далична є віце фамілиі Єйо
Хыхаляк Хохлок То єй діти то єй діти то вшыткы єй діти
да сівку мала діти сім Олениці выткы мі папа з кіжечкы Ні
од прислункы там были діві Оказутса нашы бабушкы Люна вышли замуж за
вдавца у нього были двоє діті і повім што то слушыли што
ні умерли ту уна оддала ся В якій році не знате і
оддала ся не за парі ка а залґівця І мал уж двоє
діти а то од него решта уж тоты іти вшыткы од него
Як його мено як писал ся митро Жылич митро да І то
уж діти вшыткы од дна да Вот когдай пересіли сто дядьк Іваны
конечно достали сы всі документы ну кок перевезли на барушку люну типу
як хазяйку а было написаны што он так ставшый <unk> ґрупы ЕС
дійстительно розказали пересілі слітыньскы буде он был як бы ґлава єс в
імінім конечного жнил ся ташу текда бабушкыну столину і множу текстетну ніту
Мушы Што знате про вашого діда Вы знаєте дідушку я не знаю
діє в тым што Німац споминат што кнадні приіхали Спишы і ож
не было жывых Она просто розказули коні дітьми там жыли Бєдна была
молга і в одкаріти Яла Пабіля ударіла брата Яшу Сливу Ну і
мама мі хотіла наказати мігы літам в дві сяді а уж дідшы
Лім дідшка а єй о Дмитро Ліжель Будєн был і найвоновсій по
хысі бісю Суленаш хотіли наказат менка же Олена нитруг єй непотрібна за
діти Деша на іщы розказувал такых случый ко время войны Польщы Нємци
были і выт ґаверіт а таж соткый тото мусту ся там што
токує а над сясты баділи бабушка а на каже нікам ні розрішали
дітям одкрыват дві так бы єй плохо не было ана всігда вставала
і шла сама І вут ґаверіт вступ двірі хотіл быти сестра сібрат
з діті тото ана пошла одкрыват двірі одкрыла заходят Німцы Виділи што
діті многы там ползит лазыт то Німец о матка матка діті діті
діті так каж даль мусе іщы нам хліба принюс там до што
была уж і сказал што везмі мо діті єст хотят Одет такых
два такых флисіны на розказ І Маме іщы знимку юж деси в
<unk> руках да бо видиме же ту дівкы так позбераны як то
было в пядесятых роках млодно мают білышка мама другай ета дєто нас
том вшыткє Як то мамо дівком было да А коли мама ся
оддала і якы нашло вышло тата де ся здвіли де де де
то было Но мароботилишысткы наструйкы та прожывал всіжыті тіс мой роботу доміндантом
в псіжыті ну і так сиділі свою судбу А він был з
якого села Колошусткы Думай то было нам Дві области і граници прийшы
всю то близко єс мы єз вшытку єдім на роботу додал Ци
Черніговской сумской области сут іщы якысы Лемкы о котрых вызнате ци были
якысы стрічы в жытю жывы стрічали выясны же мати родину полтавской области
А ци вы стрічали жы дес сут Лемкы сумской в Чернігубской областях
Вызнаєте є встрічали і вот даже кы платную буде говорит заняли лемковскы
писанкы і весі писанкарство CІС Я віду писковый роботу по писанкам Всю
я ні етых людей не нашла Хотя хотят од такой были случі
конечно нікай не случі Полисяю є Ноґсілского район ґазєту районну івут на
третій селіци діжынь стіны кресів украіньскых рубашках дієти солідно вызыста і ліжат
пісенкы не пісны дочне так як пишу Я і моя мама Цітаю
там Дігтєрюлка там Мария Галину там і написаный редактором о тым што
вытыні пишут писенкы писенкы украіньскы Думлю но є теж моі писенкы Поімайте
як той же я же знала што ім реґіону лемкы што реґіоном
я уж єля а ну я теніш на вытірпля позвеніла в рідатству
якраз по поли на Авторый сисеті Ярю Я прикляняюсь перед тым што
так раз то были Підпаскій а вут а тым што пишут пісенку
в сказалів а на украіньскы ну ні поцірнули штука ріґіона І там
была ясно написаны што Етой писенкі но уціля є там знакома падруга
котра прожываєт на Полтовщыні на Полтовщыні І вод січас має там непокоіт
ся што роботат і проводим конкурсы районы в Ноґольскым районі писанкы Крашенкы
Рідного Краю Каждий год проводит ся такой конкурс дісв Всі ядскы орґанізациі
школы і вод вызнатя Ета весила дігтюнка од того што там прожывают
такі люди котры є пишут да і маяжматю ціля там югнове гурбовы
бесіді котры прожывают там туже учытеля Буснінкєта хвитают по тому што надонку
показати тулу пісалку там такую пишут Як так ся стало же вы
зачали писати лемківскы писанкы не лем вдума не лем для свойой родины
але вчыти інчых люди вчыти діти то єст ваша робота тиж де
вырвити при тім ци якы вы з дітьма робити прошу оповісти як
то єст Я так цілик тушу красиво мі всю новис Пісенкі писали
уціли ся матірі Яєй осін благодарна а на мі передала найсмятрів сою
перу пісенку Яні Пумю потому што може она была плоха і матяні
сохраніли но посравнію для міна бланіо розбілол Паску Я когда роботала в
школі было в імя што ні учінь показывали ета а вот когдан
показыват рушникі вышывку і пісынку я проведіла тися шкуль підпаскат за дві
три неділі такі выставкли уж было Ну то были допусім <unk> роботила
Но а вы были учытельком Де Я учітель учітель математікы І можете
вшыткы порахувати в тотім соничку вшыткы крескы так як ви писанку робити
сонце так то можете вшыткы порахувати кількутом Да г Конечне я учы
хытіли науці діті выхтіли научыти своіх учеників де школі де а діті
самы інси принесили мі літерату лупты да шоксіры шты снімалі а проста
переписывали лім і будка должы мі возристи Сталь токой што я заполича
законну пенсию а мі уж повыставком зналі насышене абы мі были Я
б пришла в домшкульні коп ґавил а я писанкарств буду хоцю віссін
Лусі а тісликы тому цісте писанкарсти або смі нас Кружок Народного Творчіст
там нада всю іміні какєто получытс діть проблемы єст што єты чісле
писонка но діті судовы з тим ходят ту місті шлостко В місті
шло Я в рейоні роботаю рейонным домі школьник роботу Реґіоны але де
В місті Я выселим Яр гроботыю вы в шостіньскым районі село Абражывка
і село Івуд а так і роботы в Ногородцийскым районі Чільніговской Области
в Новґорі Новгород Сівскій ведут си такыє Кружкы моічня з району што
<unk>ou То тепер Ваша робота то писанкы Значыт писанкы то не лем
такы же хотяте тото робити а то уж Ваша робота гейбы так
да уж Ваша робота і выж знате шыдакы писанкы реаґіу котре єст
проґрамы Міністерства в свясін і котруют яколічстві ці су струґы выполнює Десе
ні тілько як не писат писынку Но што она означаєт тот символ
по реґіоном што такы кой світ і так То тото цікаве то
цікава робота значыт може быти так же чловек Ма писанкы за свій
фах за свою роботу То варз ня тішыт барз ня тішыт а
ваша мама тепер іщы пише писанкы в тым ґадуні писыло В тым
ґаду писыло Коже єстівновині Яле мой приходят дідкєн том знакумых друга навидит
пасмотыт а выт в тым ґаду были тыжы пишли снучкы мі а
дай і я не пишу і сєла і тужы не писала писанкы
мо і писанкы моітліцяют поцірк і вут когда невістка но чутка можут
сказати ґє моя писанка в дімотіві Выж другій ден во Львові на
фестівалі писанкы што было для Вас цікаве што вам ся сподабало што
было нове бы уж давно пишете писанкы ци было дашто же вас
здувало наприклад ци вы дашто нове для ся взяли з того Што
виділи сте нас кату Як тому фестівалю ґотувили сміс сну так наструю
што я уцінь хотіли поіхат м мі была приґлашыня у мі было
приглашыня в Кыєв як выбрали Льву А когдая з своім знакомым о
тым што приґлашыня мю што дутка в Львуі А не было страшно
было Даколи такы гварят же ту якысы страшны люди жыют во Львові
ту ікысы такы бандиты і кысы такы байкы оповідают же такы ту
страшны люди же не знатя ци жывый бы ся вернул домів Але
все я во Львовы раньше были Іраз бы м на западній Украіні
ні раз была Так я з людьми находжу все до обсі язык
ну а то што ні множычкы там нашы ні полоткы мы в
єдной сімі і я сітаю што ета ся буде ту нас нормальне
Было такє же дахто повіл же може е не вартало бы там
іхати было такє же вашы зниєме такє повіли же може там Не
знатя як буде Ты ся не боіш і хаты не было такого
нихто не пойме Нієт таковы не было новиты Я хотіли ся з
дітьми Кружкы Етно скорі Были мірили што тыльты зытвы Ну і не
хтіли да уститы діти і да Значыт єхали є вельомі в стріти
Прі Кроскує пісітлію печліня уцінь уцінь є прибріла новых знакумых друзі інтересных
люде є одвіделя Я ком показували книжечкы в тых бывшых фестівалях я
іх прибріла і сказала што кє писанкы котры пишут здіс нову книжечка
Такє пишы як пишут моя мат моі тьоткы писали Еты ні такі
Выт што што є і зділили сьогодні на фестівалі я не писали
<unk> другє писанкы то нихто іх такіх не писал но я виділи
як люди пишут І такы еґресиды то єст я самоіщыльно уціли си
цімуто і што мож таку лемківску пісенку представит а дальше я виділа
мру в котру лем якы образ сум ной кує цілу подуцілиси Но
може і выдяковици были цікавым прикладом Дакым мказали вызнайте я Вам туже
скажу што я єхала і ці то было вірне што я пірыдкыватель
то єст мінял у цілі я зіс Богрівач увіділа як вуз ой
та сюдає привізла і моі коллеґі участникы фестіваля увиділи што ані пишут
пісенкі на електричкых плитках а є сюде привезло аромы ломпу Оні всеу
якы то хорошой торю думы малы вісті і во в теріг но
пишы діх учіш і так вытіралім пісенкы то тужым по другым тусті
будім повіріти каждай хазяйка ділити тост дзьопо своім гу а мама вдума
як робила ваша мама На цім і ч выло ци як мамосі
моє маті розказували Когда молодысти ани писали писем кіну під польскый ту
дівця сыбіси писали а хлопци бігали ім і танкалі што бы писем
в каміні полисіли ся іх уж нули тыжні дражлят ся собі на
єслі а там за сісні єст дівшка пишут писынку і парін Шыбєм
никто і спортіл писынку а значыт мая мать писала піці моє мать
писаля напликє писанкє і такой самой боґатий што Етен Ґаз Брала ґаршучык
такой розведіла там Ваначка Вуск Ну і те писали мацяла все вод
практіскій я сіс уж змінило румы лямпу як на ґазовый плитє Тілька
румы лямпа помагає дебой ситуациі писынь Так з тобой бєріш плитку бєріш
ґазову плиту і надаєте а то я могу сідя рукі ліжат і
ріснуш ну прекрасно Дя в фестівалях на одпрі на презентациі Фісток было
цінно о многы Вызнає тіі выбы были виту нас проводицивской Сумской облиз
Явса Я буду сказати што нас дуры на высокым уровні любит і
танцуют і пают брамісийонали і в <unk> Дзіс зі смяты В Дахневі
настолька зіс влужыны Душа нашой нациі душа украіньского народа дабрати красаты і
полькіст деніте для каждого ціла віка Іда видиш рібенок йому <unk> года
мама привела І <unk> єт і все ету красоту стят ся передать
через писанку а писмка є та дійстильна наша Украіна є та ну
комаленька мініятюра косенкє те піддают сарок пожеланіє самовы найлучы Мы рукова дітя
ті котры орґанізуют етот фестіваль тє котры приєхали на фестіваль хотят данести
до каждого наше вціле віто нашой страни украіньскы традициі показать любов добротуп
і благополучє Ну і певне же будеме кінчати дякую дюкую красні і
же лем щестливых Свят і щестливой дорогы до думу най легко Вам
ся пишут писанкы на дві области на Черніговску на сумску вы на
дві области пишете писанкы жебы мали дві области прибивали лемківскы писанкы а
можете і привести до полтавской ти жебы там мали Сбесіда сбесіда я
неслідующы раз як прийде постарай ся приякати сістой воєры дякую Мили слухаче
на щаст ся кінцят мусиме завершыти нашу гнешню стрічу днеска были сме
во Львові на фестівалі Лемківска писанка з нами бесідували дві майстрині дві
писанкаркы Емілия Гуздюк Сокільник з Під Львова і Реіса Левдик з міста
Шка сумской области пращам ся бо заходит уж великден Жыцю вам теплых
світлых кольоровых великодных свят При мікрофоні была Анна Кырпан До стрічы за
тыжден світлым тыжни святочный час Оставайте здоры Слухайте <unk> процент лем Не
Скракова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого Анна
Кырпан і Наталя Асатурян слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых
<unk>