70% #2014 - 70% #117 Лютеньскы Будища, Фестіваль «Барвы Лемківщыны», 10 V 2014
Еп. 2014

70% #2014 - 70% #117 Лютеньскы Будища, Фестіваль «Барвы Лемківщыны», 10 V 2014

•

Опис епізоду

Odcinek jest relacją z festiwalu „Barwy Łemkowszczyzny“ w Łutenskich Budyszczach, poświęconego pamięci Łemków deportowanych na teren obwodu połtawskiego. Opisuje występy, śpiewy, tańce i inne elementy łemkowskiej kultury, a we wstępie pojawia się też odniesienie do trudnej sytuacji na Ukrainie.

Видам вазму моі слухайці при мікрофоні Анна Кырпан Такыма ци подібныма словами звертам ся до Вас од початку <unk> року Кілька разів юж мі выглядало же проґраму <unk> процент буде закрыто Коли зачала ся пандемія пак коли зачали ся полномасштабны русийско украіньскы війны але продолжували єм дале глядала єм ріжных способів і форм жебы продолжувати Хоц было то легко але не заперли єм проґраму Назву проґрамы <unk> процент выдумал Богдан Ґамбаль якого уж неє знал <unk> процент то мала быти оповід о Лемках в Украіні был приблизно <unk> процент Лемків выгнано з рідной землі на схід В проґрамі <unk> процент мают звучати все голосы нашых респондентів Мают промовляти жывы люде од самы передачы гыдут не на жыво Налетят до вас в прямім ефірі а прирыхтуваны наперед І леж не тоту особливіст в проґрамі <unk> процент бесіды жывыма людми для ній єст важна Не хтіли ся бы того формату зміняти але змінили ся обставины Зато не годны єм далей тримати ся вызначаных од початку принципів Єден з них лемківска бесіда процент то проґрама в якій окрем даякых манятків ма звучати лемківска мова При тій самій єм зачала робити тоту проґраму по части задля того жебы научыти ся в такый спосіб лемківской бесіды І тепер мі барз трудно тримати ся того принципу якій запроваджано од початку был респондентів штораз то меньше і меньче Зато тоту проґраму очывидні час заперти Може не навікы може до ліпшых часів а може і на все В каждым разі кєд буде колонять словис достойний трафите до ефіру нашого радия цут буде ся даяка подія і о якой кунця знате нашым слухам то зас пуцюєте <unk> процент А тепер послухаме другу част бесіды яка зачала ся тыжден тому Припоминам же з Івано Франківском пішла єм на полудньовый захід до Придгіря Ґорґанів а конкретні в селище Солотвин Нараз оповідали сме де Украіні особливо в Голичыні Компаті замешкали по выселіню Лемкы Но власніщысо Лотвин не належыт до такых місц Цілком не належыт цілком не належыт Бо не было в той околиці сел перше заселеных Німцями ци Поляками якых переважні і Росиян выгнаных з Польщы Но то можна было ту Лемків стріти хыбай припадкову то власній был такий рафунок Пані Мария Дямба з є покєба замешкала ту бо мала ту роботу І она і єй муж выбрала свой єден фах геолоґію Лем же по технікумі пан Миколай Золочно вчыл ся пак і в Інституті Марияніт бы вродила ся єдна дівоцька Ґалина а пак друга Світляна то власні она Світляна стріля ня в Солотвині Но але о той роботі ното власні в Солотвині і в околицях было дос роботы для ахеолоґів бо як і всядит в придвірю Карпат так і в той околиці вядали і знаходили долу Ґаз і інчы підземны богатства якы залігали в ту посісідство Нагтова ропа ґаз є добивают іх і з них скорыстают ту і днес Нові для люди якы при тім робили поставленых дім і власні ту родина Миколи і Мариі достала скромны мешканя В нім власні і Бесідуєме а і обзераме стары знимкы тоты іщы з Вышоваткы власні з того невеликого села з Вышовадкы в Ясельскым Повіті походят родиче пані Мариі а і она тиж в ним ся вродила в <unk> році дзямбы родина Війця і Маслеі родина єй мамы то гейбы модий Лемковины Іх доля то направду доля пересічной лемківской родины Єдных біда гнола в Пілнічну Америку другых Полудньову хтоси втікал од депортациі іщы През чехословацку границю хтоси іщы скорше перед <unk> віхал на захід Польщы а інчы такой не могли уникнути выселіня выселіня і на схід і на захід Розлетіли ся на вшыткы стороны світа як тоты пташкы Але не вшыткы пак ся стріли Но то послухайте кус нашу бесіду Вы ся писали з дому Дзямба таку Мама была з Маслейк Так Так уж знам Вашы родиче то мама тату з якого року мама з <unk> року <unk> І тато і мама з Вышеваткы Вы повіли же тотого родина была більше як ту наз ним пак Ту видиме трьох братів І двох бісестры А были іщы Діти як был Йосиф де поіхал на заробіткы в Америку вернул ци ніт а Василь і сестра Вулька в Арґентину Тыж на все Нє Василь потім ся приіхал сюди на Украіну сюди Власті Так зовсім А Улько што лишыла ся так го вне дітей не мали на тят вшыткых было вісем Так плокнул А ту мамени родиче а ту Ту Моменос сестро і Марина єй доцівка О дві сестры было дві сестры і хлопец браты было іх четверо было мама дві сестры і і брат Мыслеі Кус родина менша то я так розумію же зато же тотова родина была дос великой мусіли давати сой рады і дітям повіли же мусити яклоси думати де іхати зробляти так де муси де Йосиф же поіхал што был старший і так Він был з <unk> р Але найстаршый найстаршый Як листы писали якоси екосы переписували сякы з язнам я знамши як уже він приізджал сюди з Марякы до Львова бо дальше ниде му не можно было іхати дотоды приізджали моі і з Чехів Тета отого тета наймолодця тотаж в середині Ту она в Чехах то же приізжала з дітьми до Львова Новідзеня Как родила ся тіла в якым то могло быти році в шістдесятых роках Але якій самый рік я не памятам А тата жыла деси близ буду границі ци Но она як сказати Як же хотіли нас на східляти выганяти то стрик Дмитро він тік і жонатий был дітей не малы і він і тота з малым і з чоловіком деси поіхали дальше близю до німецкой граници в Польці А тота тата Словаків Чехословакію там через ліс близо близко том близку були тре студа поіхал пішла І ся аресла якоси грони а мы ся лишыли тату переходили бо то як Добре тото шыткали дома в хаті тото болотно тото такє грубы то все тоткє для роботы тото все было а якше ліпше штре было то ітишли собі ту до Словаків ти скупували та уж ли том свобідны собі ходили і там купували а дома шыли опіця та якысы капаты ґорсеты запаскы осім такєвы так Е то з той родины як бы тот брат і сестра зо своіма родинами они не Но тота оли ся повіми таку тота а Ганна тота наіщы дівкы была як пішла зо грани туда до Словаків Ога она дівком пішля та самы ну сама перешла ну сама може істи колиси там мала яєчку затримал там і перешла і уж там зо мишко там вышли завіша ся тоже за нашо Ти там же сме туда єздили го а дато Жатец Чехословачына Жатец был такє місто Жатец она там добрі ся мала двоє діти мала там хату куквартиха І то власні была така стріча родины коли і она пришла до Львова і пришолнак брат старший Юасиф Ей приіхал приіхал зо Маєкы а там уже приіхал Андрий Андрий на Тропольщыні бу і там так Е ушыткы ся стріли де маєте ой до кольоровы додому із кольоровой знимкы не было так Осип то мама то бато угм а тото Татеха з Чехів тота м ой а видно праці хто з заграницю Василь той Андрий О то сын з Чехів тоне і Мілюшка тоже з Чехів ма то Андрийовий Сынти наш наштут В самым центрі Куломінскєвиця памятникы Но то історична історична знимка же так вшюткы ся стрілим Але не знам ци Мали можливіст спокійні побесідувати бо знам же слідили так ма коли хтоси пришол напр з Америкы то Хыба деси по парку бы ходили то може та ходили были ся по місті бо так дослідили Із приіду є провезу машыну дак комуси лешыт машыну ти так більше і не приізджал Ну та він уж тиж был кустарший той жолтал малыс як то тепер кажут бар а як тото было там якто ся называл нехтам такє осусвємал быжы лам продавали ден Піл ресторан Дай бы то кажут маленькє тикє ресторана Но штоси та вы в <unk> выіхали так з Вышоваткы Ного Осифа то іщы долше не виділи Таз я зовсім не гм іх мама напевно не виділа Тото не знате уж кільку років Ай то він уж давно помер уж давно помер Но я гварю же він мі іхал до Америкы і іщы давно так так то не знате уж кільку років выіхал молодым а уж старшым был повісти в повалі до сві повісти уж макыі то та так То то была історична сільця ціле жытя там прожыл што оповідали тоты заграничны заграничны руды дале добрі ім ся жыли там тир Выповіли же брат метро выіхал на захід Польщы Мы сут до німецкых граници абы не єхати сюда до Украі з родином родином тай бы сам себе вигнал бо пак выганяли тади а він єса сам себе выгнал там і сам собі Господар і то же ме туди єздили з чловіком Лем там господарку мал то же так само як і вдома ґзурал бур тантосину сіял кысадил кормил ся гом три доцькы мал три дочкы дві щыли ся всюдистом а молодця в школу ходила казала Я тіж хочу ся іти вчєти я не хы быт здугноів Вы підтримуєте тепер родина тото тепер медже собом діти тых повіны так выґа слабо контактуют як тепер Мили слухаче припомином ся днас бесідуєме з Марийом Кєбом з домом Дзябом родом з Выселадкы Запроводила ня до ней єй дівкы Світляны яка з родином на початку полномасштабной війны выіхала якоси чудом выіхала з Марию Поля і пришла до Іванофранківской области де з родином жыє в безпеці Зас другє дівка голины мешкат небарз далеко і тиж близко гір в Селиці Розняків Думам сий же тепер зробиме кус музичну перерву в минулой передачы чули сте якій співат пані Мария Але повім Вам же не лем она а ціла родина Дзямбів любили співати напр дівка пані Мариі Галина уж богато років певні іщы з тых часів коли постала соспільна орґанізация Бескєдскє Зиблядство яка входит вытовариство Лемківщына співат в ансамблі Бескєдянка Як милют ся то тот ансамбль діє власні в Селисті Рознятів Чули єм іх выступы но то може і Вам дам тото послухати же за к сво што такой моє рі завжды завжди є гынівыше чок Останя сызло Лезго свойы c лем дружы гый сой То мекусть побесідували про родину няня про родину мамы да В мене брат той на два рокы швид мене молодший то він принімал участ в калості в тій капелі співал Мушыте бы што там є пелай єздів скму та Хоріта так ольківскы тавий ся студенко та І він выни єздили в Ждыню ци де там ватру єздили То віншыватку іщы вдивити ся то што не машы дивити ся бо то же нема погоріло чышло томже понестянок згорено згоріло І він там зустрічал ся бывстыма Сестрыме темешу в Польщі там не одна приіздила сюда до нас було а так тепер Но они по якому бесідуют Но по драгу Бо недва може може і спольщыли ся може як де але они по польскы самособы а лежы они іщы і міли говорити по свому говорити то там стрічали ся а Бо то як бы рідні медже собом контактували а тепер як бы двою рідны То якы ци товды кыз дулепер з інтернатом то можна през цілый світ бесідувати Та як єст інтернет то можна бесідувати та з Чехів таку фотоґрафію тета Веслава О там єй шыкы середина се бесідят чышвятом Ціло того тє показати тутого брата свого такого теперішній Коли видіш політаштеперішній гінже Помер в <unk> році а наймолодші браты будівельникы были Вціли ся майті вціли ся там ґде будівельникым стали цінне тото вшытко цінне было то ціле жытя ту не так як тепер знимкы робили кажду секунду Ога гото як бы в Чехах были оту брат Як бы всяках были ты сфотоґрафували єй чловикы і я і моі дівчата І то якій рік песю тут ніт О єс свята як выходила заміж о ся Бо не там маліу Я кажу не было бы щастя але нещастя помогло было Тепер то війна під час війны в той морілу воє взяли москальота і у ней ледве звідти ся вырвали І тепер ту Чекают по перемогы До то мы кус побесідували про родину тата мамы мы кус побесідували але я хочу знати то вашы родиче такой з того были села така той кыта і они поженили си поженили ся коли В <unk> році <unk> році І шлюб брали такой вышывальці Вышыватці але брали шлюб у грабі Гротам грекокатолицка а в нас же том переходили на Православі ну і там не хотіли навіт шлюб дати вян роду Кілько годины вышываці не перешли на православну конфесию і в грабі была церков рекоменту лезка же ходили тадне хрестили тоже в грабі Гм гмм ту церков ту ходили в граб є они істі ходили такой вышываці Але вышува ішли там уж православна ци равы Але они до печатках іщы там змовляли ся бы том свічку якыси татові не дати А мамо моя батькє мамені були православніж православні о Ти а мама ся татови передавала істи як забыла замужня Овшы о том протів тебе там в церкви хочуты з тамы якыси світскы давали тішо о тато собі взял якуси свічку тику шыбісю зрубил то мі дес і взял і тут коли світскы позасвічыли а він собі а йому не дают він собі свою одягу найбільш світску зосвітил то было так же колиси давно в церкві Были такы напереді стояли же тримали такы великы свідскы было так тепер може так неє тримали такы великы і то Лем такы могли но не знам поважны ґазды тоты великы свіджкы тримати напереді Штоси такє было буд хто не міг тото може хлодит о тоты може ходил зопозы так гм врадиме лоці на подругій світ а я єзджы жыют Вы найстаршы Вы народили ся в <unk> земі і по вас хто брат <unk> Ваню Тах і Мизьо Михальо <unk> мали сте двох молодшых братів так гейбы вас троє так троє не слісті была сестра <unk> році Але то Померла ся маленька о тот ся слобувало на тиф То сестра вродила ся уж ту сестра то <unk> році І померла цілком маленько Та муленька то тато захворіл на тиф сусідовичых лежал на тиф лікарні потім мама Потім я і потім брат а бабця лишыла ся сама в хаті Маме нам а това мама Она з нами приіхала на Украіну Но і потім мамо в лікарні народили Но і там яку наслобати там дитину не тримали чого Сиддали додому Ти бабце коло того ходила ти Я знам як она там ходило тяжко Та ти померла дитина Потім тату як же выздоровю ти пішыл вєдати сой роб роботу дес Ти нашол там сусіднім селі Букова называло ся был колгосний млин О і там два коні мали і тоту же конюхому як казали струіл ся Де добрі мы не голодували бураз при млині тато робил было нашый дахто і приходившый кому здавали там мукы ото <unk> рік то тяжкый был О так Но <unk> вродил ся іщы Ну то його Дак <unk> ся жадил він Я ходила то <unk> клясы Ду вели Так А потім уж тато найшли Овців мали звязок і з калушом бы тому же в калушы жыли е сестры мамени бо і тудаме переіхали Но і там по квартирах Ходили ту до сюда бо то купити хотіли ус хыжы то не было як за што дуже по квартирах а потім же з двоюриного брата од того барни жінка робила госпі до Ярку єй дали пляц казали пла і тоді мы хату будували на двох Вы мі вкус оповідьте што вы памятате такой з дітячых років што вы памятате яка тото вышыватка якє оно было невеликє но але є великє село было З Хаты близко стояли і были од навіт другый так што до сусідів з зими навіть бусіком по снігу могла перебігти Нема в Высокы Гори Ны ни та ну але там ґаздувати тяжко было бы то землі была тяжко камяниста таково От але робили ліяздували сте што мали мали мали в ся мале худобу коровы коні вівці свині гусин общым птицю Но і так робили но то не бідны бы єсти бушы файну бы Но земля не была аж така добра але выкусмали той землі То бы землі землі была Ліз был мали бы потім якы уже нас выселяли нібы то нам давали таку кубатуру і там писало кілько там морґів поля кілько морґів лісу Шо було Ну то люде робили ти Тым ти мали От Тепер каже ліпше альбом бо тепер дуже робит фотоґрафіі дале а ту може видіти в телефонах а тами пропасти можент Оду моє видіну товту можно видітка добры пукату праправду кісує показати Мама богата на правды О го тоті два браты старшы і молодці Вас ся так моі Ті подівальникі той артист співал в Польщы єст рік Вы повіли же вашы братя єден і другій так В <unk> році помер і <unk> Ой так біда Зас пришол час на музичну перерву Тым разом подаю фраґменты з нашой передачы о ансамблі Студенка з Калуша з <unk> року Бо братя пані Мариі Кєбы з дому Дзямбы з яком днес бесідуєме тыж мают стосунок до студенткы Іваню і Михал і дівка Михала Світляна Петрустяк яка на початках діяльности студенкы была музичным кєрівником ансамблю Видите то як бы фраґмент той передачы выдостали сме з нашого архіву Най же тот фраґмент з концерту якій зараз прозвучыт буде красным спомином о них Тепер вышли на сцену лем двоє сам кєрівник Беяну Ган Магловскій і Іван Дзямба жебыли співати туетом світ місячку світ A выходы A ЛАПІ A Пон Іван Дянба добрий майтер ціле жытя будувал тоту місто коли Але гнецто бесідуєме неуйтім о студенті і о лемківскій співанці Дзямба Іван Михайловіч Мітати моя мама і вся моя родина із Польщы переселиці Одпадємо гышываткы ястлечку оповіду бо ти так пішло породу Я то люблю співати Мы іш тенцюєме але так не змогли сме зробити кус прову А і як фестівал куте найбільше Тот уж умы зводяно ловскым співами світ місяцку світ є купы такы Берти ся рекруты тіж люблю І выновино червененькых тотя буде пити і тако я люблю Не были торочыкля знаєте сумнавды такє знатсити богатых та єку дуже богаты співанукє знам темкільку руків ансамблі <unk>ene Яка вісіна Джы жытя прошло хоче лем Вам іщы так само Бодай іщы А то я Вар дякую абы вашы слова до Бога дошли Але мі та доповідал што в нього было <unk> років для народжыня темым одповідаль на дня роджыня тат ми той бажаме іщы прожыти <unk> років А він повідал а Бог тя не послухат Але так помер на девнос на <unk> рыці Святливою Вам тіж дякує А тепер буду просити іщы суденю сівати Іщы наро буде сівали Іван Дзамба а на сі протиме треба о A не Анля права нары роды Длявого І вы повіли іщы же што ваш брат же выступал єздил до Ждынівату Ваню был такій вышыванці А вы не были для дея не была Не охіли ся на тото треба было вык выробляти ты документы заграничны паспорт Отдея якыс такше не приш не могла О а брат дуже там як бы было в колусі жыло весь час Я бы тоже том принімала участ так бы я любила співати любила Но так пропало свойом роботом І што тот Ваню повіл як він пришол до Вышоваткы што йому дам Та што він том виділ бы нич не виділ былоку бо нич не было уж Не было мич такого што він бы міг іщы з давных часів торошто дихатниякых ся погы погоріло том понесю нове А што він більше міг видіти Але был был на тым місци тих Вы може памятали дашто а він шато може запамяташ як ічого не лапусте будуш памятати А вым памятате дасти Йовал тарку Намятам Я знам што брали мене до церкви єщы є в дитинстві дуже мліла надвір ментили Церкве церкви того диалеку то лез лестє од нас низдє Нижнім кінци Знате я посмотріла на тоты знимкы но цікаво видіти наприклад якы люди ся зберали Виджу же хлопы уж такы гоноровы же они уж по тых костюмах А я виджу наприклад ваша мама навет ту уж як пришла она не зрікала ся свого струю з дому она так позберана ну неділю повіме так позберано такєм домам ну то барз згарді выглядат ба згарді выгляда Іщы хоцю знати хлопы вшыткы были уж так по европейскы Ци были може старшы люде то такє на свята так о так А на каждий дан якы президенте такы собі кєсе на гавеці том было такє з такого полотна тканого сло о такы А той же іх ралих скупляли такы і а лишыли дома шыли там были кравцені шышыли опільцяте ґурсаты лыже часто купували по словацкым блоті та словака на тоты кабаты а на материю на на тото вшытко дак так Тотами быше рішыли же то м собі самы шыли Нота на приклад гуртате што каж всешыло суйци был краве Ні то кравец был Кравец бы може кравцені были Цішыли шыко то може кус тяжко горцит добрывшыну тото прав є кравцені А вышывали самы острыту то вышывали запаску а тото є там зуму тым басунанка баса базункы прашы дракы декоративны удас може і высиде то гы Ну а Тю памятит ся то ден коли юж высиляли Тот дес так же може травень так што уж тепліше тепліше з толгу де місяц напевно в дорозі были То іще добрі же іщы на <unk> році шо нам дозволили істє брати Што хочеш берати з субом Вы ме взяли машынку швейну єс ся вино оно мене є ножану жых в Словаках обміняли на дві вівці о машынка І мамино придане было такє вада Жы маю тоже тоту скриню ваду єст єдла ту та о Це основне шымаю Ну так переєны брали тоты заголовкы ну є так в тым товарняках можна было взяти корову Ґарову так і корову брали Там разом в товарняках там от застелено том видно соломом было атакувати собі застеляле там перенимали тото ся єй корова том Овсю долвы єхали люде по дорозі вмерали вот багато было ся помрали Ти так веслек жому вмерали по дорозі Чом вмерали по дорозі то я знуса но ци то были просто хворы ци стары Цо были маленькы діды Яколя за діти не казали з за дорослых того дорослых тар Може може страс того всяку было так достанці Сталиньска областя по моім карань ци якусь том карань называєте чыя тотну си так Но сонцедіньсконасконатко так ну то є видно мнетам місцеві ті головы кул голоспут ци тото мало видно завданя такє Абы ішли собі брати кого хочут то не вязно шом бы выберали робоцю силу давно што Кого лишыли тамты поіхали решту дальше дальше Водвуйку мій Лишыл ся в чуріні його лишыли там то там село великє было і школа і церква то все там было А нас уже вкінецы пару хат был може стріти таде кє там третіє пару хыжі было і то ми тата з дочкою і бабою мамою ніби ну і мы і татова мама бо то татова мама была з нами а мамина мама з сестром о А потім уже приіхал з Німечыны боєі іщі в Польці были то сын тен поіхал в Німеччыну абы шробити гыдно А потім як мы вже были там в Климушы він нас найшол і туда же і туда приіхал з Німечны От він собі том Він ходил там з якою з дівчыною місцевою ходил а потім же сестра померла Така привидска была ужы вночы На двір выходили І вітер єй обдутал ж напри зашля до хаты і голова заболіла ти голова быти головати головати пару днів голова шолже і не вставала з ліжка там казали або взятим якій з них такы дідо Видно жебы с покликати покликали а він подивил ся каже Як жыє до девяты днів То буде жыти А она вмерла дожыла Ну і товды уже на похорон то приізджали приходили такы родину якы знайомы на похорон от і там Ванял мі то брат мідвіний собі там єдну сподобал гаврилячку от і потім ся на ній женил А він собі з дівчыном якысимтом хладил Ты Ты і ясно ся напевнує так дале а така файна дівчына была оно продавало маґазині Дикы су як казали манку зробила так не достачыт шо манкы ні судили єй Боже даколи судили ні за што Но він тоді женил ся і так поіхал а потім уже узнали то же полатім його дочко оця што така кучеряла Надя Тоже кілько років мала сиже ту в кавушы і узнала якоси бы там вашы лемкы є якосивно узнала же є братний Значыт тойде ледіти так што была в тюрмі тота в маґазині продава Такій красин казала він приіздил туда вкаус денаді тосіма але яне бы я так все спочатку хтіл з домя женити Но і што быти і так она она была што єй заарештували оно было в тюрмі і товды вродило таю напевно Одкал такы красы він батька вдал вся често батька і тимадя батька а ті двоє же є на маму Бона четверо дітей мала мал Іван Братко овдалс Певну маму видите якє то в жытю і не треба і кіно якє то в жытю было і то імятам племусі мы жыли там Той нам добрі было єсти мали што корова было то ся І тато мыслобойкы том навчыл ся робити людям Бо коли сы вас бы дели бо такы мыслобойкы так ну ти до школы далеко быловати тато каже Я тут не буду жыти тут не ма чым наіт полити Єден до брата брат Андрий был в іншым реґіоні там уже і угльом полили А тым ту поіхали туде до брата Андрия до брата Андрия І там в нього были троха а потім пришли такы флейкы ктепер кажут брыкє зробили што будут назад домів до пості пустяти такы зродустил паст татарку ва І давай хто хто хотіл і давай доберати близче до границі Те мы так люди повірили так і мы так попали До гірова До коли грани самонито Ну і там на тоту лісницівку попали бо дуде підеш скрил хто над даленом там жытных там святу Далем Да хату нам дале хату таку на штырі кімнаты і там по каждій хаті по одній сібі каждій квартирі по кімнаті были А там похворіли ся Батькы мылів і меді обыдвоє зла званьом похворіли диф От і тату думали шуже все шымре так тяжко хворий был хворий был мама там народила шытину то а потім же і баба померла ти мы же батькы і нас двоє з Іваном же тотато нашол собі роботу там в Букові ото Яючка зала конюхом там робил ти нас єст було шо потім же там сестры мамы і сестры то дві были в калушы і мы давай туда до них поіхали Близю бы там никого де не были там никого не были з нашых З Лемків николи в місце витамо та і поіхали туда І там бы м же оселили ся Декяту бы Я Вам дякую Моі наймилейшы слухайці На тім завершыєме нашу бесіду у нас в гостях уж другій раз была Мария Дзямба помужю Кєба яка вродила ся в <unk> році в селі Вышоватка Запровадило вас до ней селистє солодын Івано Франківской области Анна Кырпан І на тім пращам ся з вами і не знам коли іщы ся стріли тримайте ся оставайте травы жыцю Вам вшыткого найліпшого З вами была Анна Кырпан вывано Франківскы Майте ся красні

Автоматычна транскрипция

Слухайте <unk> процент лем Нескрокого а зо Станиславова Для вас будут глядати
ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk> процент
а будете мати цілых <unk> Христос Воскрес витам вас мили слухачы при
мікрофоні Анна Кырпан Думам же вы вшыткы З телівізора з радия з
інтернета знати якы драматичны і траґічны подіі ся одбывают в Украіні Штораз
гірше єст в окупуваным Росийом Крымі страшны подіі ся одбывают в Луганьской
і донецкой областях Не єст спокійні і в інчых областях Харківскій Дніпропетровскій
Запорізкій Одескій ан заході пілночы і в центрі Украіны переважні спокій тырват
звыкле жытя Од часу коли ся зачали подіі на Майдані в Кыйові
місяц здає же жыєме в театрі абсурдо дивна війна Такого досвідчыня іщы
не мали сме мы не знали же війна може выглядати власні так
Наприклад не представляли сой же она може быти лем в єднім окремім
місци і там можут стріляти забывати утримувати в тюрмах а навет страшні
мучыти люди застосувати тортуры а доокола тиж мир спокій Мозоґ нияк не
годен того сприняти Но як і інчы річы котры тепер ся діют
в Украіні Зато не дівуйте ся же невска будеме оповідат Вам про
лемківскій фестіваль же ся одбыл цалком недавно <unk> мая Не дивуйте ся
Бо у нас єст так же там де війна Там війна А
де не стріляют там гейбы нормальне жытя Но не цалком нормальне бо
нихто в Украіні не годен спокійні спати як посмотрит теленовины І не
годен як колиси просто тішыти ся жытям Але люде ходят до роботы
діти до школы ну і фестівалі ся одбывают тиж Не вшыткы розуміє
ся нешыткы а лем такы котры не лем для розрывкы не лем
для забавы а мают іщы якуси важну ціль Наприклад фестіваль барвы Лемківщыны
в селі Лютеньскы Будыща то єст зінківскій район Полтовской области то фактичні
фестіваль памяти фестіваль в памят про Лемків котры были депортуваны в Полтавску
област З тотых же ся іщы вродили на рідной землі лишыли ся
іх барз барз мало То запрашам вас в тот прекрасний край доправды
прекрасний На сельскым стадийоні уж стоіт Сцена зобрали ся при ньом глядаче
іщы момент і двоє конференціє зо Зінківского Дома Культуры возмут в рукы
мікрофоны і зачни ся Добрий ден родинє нашій украіньскій Добрий ден Юґлин
вам до землі Мы зібрали себ уденций шанувальний привітати вас в прекрасным
у селі привітати щырым теплым словом запротите вас на фестівалі єд шануєм
лівом выпловым і плахудшым глібом на столі Наш фестіваль не мож відірвати
від істориі Лемків Лемкы найзахіднійша гілка украіньского етносу Це люде гір верховинці
беззумнівно Украінці До <unk> р Лемкы натиляли обидва бокы карпатского Христа якій
розділяє такы сучасны краіны як Польща та Словачына Жорстоко повела ся доля
з Лемками у <unk> роках населеня пілнічной Лемківщыны а також Мадсаня Підляся
та Гунщыны были примусово переселені зі своіх рідных придковічных місц на Украіну
Перша Партия депортувала Лем Украінців фреґувана Полтавщыну в грудні <unk> року З
Найбільше переселенців было переведено з ікіскій район Пройшли рокы розселені по всьому
світі Лемкы не зрекли ся свого стараючыс продолжыти жытя про батьківскых традиций
пісень танців і інчых елементів незабутньой культуры Ястровым свідчыньом вказаного є наш
фестіваль на якому співают лемківскы пісні звучыт музика вечеровы є тано а
розмаіті выставци декоративно приславного мистецтва додают своі неповздорні твердве уяскраве дійство Ган
маіво тыршы рокы лідя Як іду тя додому там ви річка стажа
подивлю ся на полово зелену і подя Тут моя батьля тут моя
рідна тыка Зыкрицяют Матана Чесина Риків Староша Рідна Мати Моря Украіны Рідний
батько Ліктівскій Микрай Зыкричают Мадана Чесина Риків Староі Найчастійше на сцену выходил
ансамбль Барвискій Переливы же діє при районнім Дінківскым Домі культуры Они правда
лем самы хористы без хористок выпонуют і тоту пісню котру чуєте пісню
місцевого автора котра зове ся зінківскій край Співают про рідну землю про
Гінків про річку Тасянь на якій стоіт тото місточко Пак звучало іщы
дуже такых сучасных украіньскых патріотичных пісінь Може они были колиси специяльно написаны
до якысых ювілейных концертів ци свят але тепер вшытко інакше В днешній
ситуациі в Украіні шырит ся не фальшывий а правдивий патріотичний рух і
вшыткы патріотичны пісні звучат цалком інакше Не пафосно а щыро люде хотят
іх слухати люде прагнут іх іх потрібуют а хористы здає ся співают
тепер направду серцем Слова котры гейбы не мали іщы недавно значыня тепер
звучат міцно і глубоко І то добре но але хотіло бы ся
жебы на фестівалі было більшелемківского Вера зробити тото ту не єст легко
є можна повісти же у полтавской области Гнеска мешкат більше як <unk>
тисяч Лемків а в зімківскым реґіоні майже тисяча Але ту вычыслены і
діти і внукы Лемків депортуваных зо сел Камяна Лабула Поляны Угрин і
інчых а тоты діти а особливо внукы переважні юсь дочыста засимілюваны Зато
неє ту лемківскых ансамблів ріжных фольклорных колективів Така реальніст Лемківскых співанок од
Лемків і з інтернета втят ся місцевы мешканці жебы выступити на фестівалі
в селі Дютеньскє Будища Єдну власні те пер заспіват солістка ансамблів Бервисты
Перливы Лемківс ґу пізню пан Овлечка співає Остана Ляшево слухай пияк то
Літа Жыгофскійон же любус добра не годи желю бынцістного бра моє <unk>
бестія не мож бы для ніяк без ся мі ворожка жевка чорного
брі Же не будути Саню Свіроми цитаю ци лем Хоц бы стертів
тому сиш і любий Хоц бы свертів про того ма хоц бы
не промаште і до гладского селе іде Осотрила я дожыви його скорепоне
зна полова Фактычні выдумали і зачали робити фестіваль барвы Лемківщыны дворідны братя
Микола Іладик Микола Ткачык і Володимір Прислоньскій Колиси владык был як і
інчы з його родины Скамяной Присловскым але хтоси змінил припадково єдну літеру
в документах і тепер то прислоньскій Они ходили до лады до журналістів
до вшыткых хто міг бы і Помагати і сприяти но і в
<unk> році в селі Лютеньскы Будища одбыл ся перший і певне на
разі найліпший фестіваль Чом нейліпший о тім пучуєте кус пізнійше Братя зробили
вшытко што можливе но і єст фестіваль стоіт сцена іде концерт доокола
розложыли своі шедевры місцевы майстры народного мистецтва пред сценом сідят мешканці села
Дахто бесідує з родином і частує ся в тіні дерев же роснут
докола Фестіваль єст але Лемків котры бы фурт выходили на сцену неє
Зато так щыро принимают нас гости а мы прібуєме додати дакус лемківского
до проґрамы фестівалю Слово маєр Лавы Головока вскы лісовой орґанізациі ци Украінцу
Товариства Лемківщына Івана Пранківска Област Нє Я іщы повідам же буду по
лемківскы Я прочытам такы ностальічный віж Лемківщына Лемкы братя Лемкы злізна ми
зробили зараз вшыткых Лемків з Карпат выселили З Карпат выселили та по
цілим світі Тепер ся нам трудні з каждым діло Розысли сме ся
як пташечкы з гізда юж ся не зыйдеме до купочкы ниґде Нашо
Лемківщыра лісом заростає нихто о тім не зна єден панник знат Нихто
о тім не зна і не хоче знати докай Лемківщына буде заростала
Заросли лем стежкы густыма лісами кади сме ходили босыма ногами Кади сме
ходили біль ся не будеме До ся Лемківщыну мы ся не вернели
ой мы ся не вернеме А тепер пару жартів з лемківской Кум
прикал до Кауша з Австралиі і ся хвалит за багато де свого
відів Выдаткуме спосебє Вызнате куме найбільше няс здивувал того пак а што
сєс там бідів гєм виділ землю А што то такє є Но
коня дідів Лота відів То такій як кін але має білы пасы
Ісотам віділ єм виділ жыраху А што то такє є Ну а
ты коня виділ Та віділ то такє як кіналь має долгій кар
Ісуж виділ што там єм виді верблюда Но што то такє є
Но віділ Вота видів То такій як кінає горі Ішы же там
є звідів і відів крокодила А што то такє єст Новів Выта
відідів То такій як кін але ниц неподібна на коня Другий жарт
кумеячых же сте бальгіст панів был Норіді сте были Но та был
но та што Но та быг москаля за тото Йой куме но
та якых іст пані Москаль Но то який бисил губ так пертівыґа
ся далем пропору Рано в неділю кум Петро іде до церкви і
ся дивит же кум Андрий хлепче воду з відра коло свойой студі
Підходит кум Петро до Андрия ся з ним витат Слава Ісусу Христу
Слава на вікы На што вы так пєте тоту воду То вызнате
куме я всера перенедопил Но я то куме розуміти перенедопил Ну я
розумію єм выпил більше я і веце як міг але меньше як
хотіл Не сядим заіде Лемко в автобусі а Росиянка му каже Мужчына
подвінтісь і повідат Я не мужчына я самец мужчына тот хто ма
грошів І останні як місяц напридумных мордувал Лемка Василя принимай партию І
секретар парткому ся о звідує Ну Василівскывстю тикы каты односят ся к
совітской власти А він му повіда Вызнате як до свойой жены Нокай
а таціст як свойой женє вызнате кус люблю кус ся бою а
кус ся мі хотя другой То был Федор Лабик голова міньского Товариства
Лемківщына в місті Калусь Іванофранківской области а тепер на сцену выходит Штефан
Креницкій голова Іванофранківского Областного Товариства Лемківщыны Так я З початку выступал і
розсувил ся завыл Пердати вам привітаня сім жытелям Одавстины Йовыхідцям з Лемківщыны
І Нащадкам вітаня вітых Лемків з західньой Украіны і обєднаній гыропільскі жвівскій
Івано Франківскы товариств Від світовой Федерациі Лемків від жытелів Камяной Ботамє на
Іванофранківщыні і інчых сіл было высывных з солотвеных біля Криниці на полтавщы
любогатых людей так су вітаня і найщырійше побажаня миру злагоды і достатку
А про ту депортацию склала ся така пісня Лемко яси Лемку Лемко
огоси гы Лемку Крылиці ся ру Лемко огоси гы Лемку крылиці О
я сыниси што я ся находил Ей што я ся находил што
я ся находил горами лісами Што я ся го находил горами лісами
Карпаты бескіды барзміжаль завылі барзів зами В <unk> році мываскови шали мыр
році мы вас спыли сали Як нас при мусово одталі выганяли Гей
одталі выганяли Операция Вывісла вшытко до вершывы Операция Вісла вшытко довершыла недно
го ґазду з торбами пустила гей з торбами пустила Нас порозселяли од
одрыдо долу На спорого селя додому же ся іщы варру до свойого
дому гый до свойого ногому Лемко ягоси Лемко зо самой Крениці Лемко
Йоси Лемко зо самой Крениці іщы бы м ся напил студеной Щавиці
гыйс студенкыща в вийці з дненьовой а там в книці мінеральны воды
різных гатунків Такі якы Гляна Квасова як моршынска але природно газована не
штучно і ту вницю Дюдина як мила пропадала вся біда всякы горы
і хотіло ся співати лемківскій пісні є на всю темату Єбато стрілецкій
бато еміґрантскій Богатых про коханя І они всі мают пелний зміст хо
фабу і тому розповідают про лемківскє жытя А єс вам заспілом єдну
співанку гей уж єм ся ожению і уж єм ся потішыл Ей
уж єм ся ожениют юж єм ся вытішыл Юж єм сивійка пелюсь
на клинок повісил Южєм сивійка пелюсь на клинок повісил Еклину наклинол на
найвысого Жебы дівкы знали же є не паровы жебы дівкы знали же
єм не паровы Ей парібчыня моє Як єс мі выгасло Ей парібцы
ня моє як єс мі выгасло Як того то осонечкого што за
гору зашыл Як того то осонецкого што за гору зашыл Еван тото
сонечко і зайде ізыйде Еван тото зонечко і зайде ізыйде мого є
порібчыня южник для него є порібчыня Як щыро повісти орґанізаторы просили більше
гостий але они не могли ци не хотіли прити Чекали і на
Софію Федину головы Світовой Федерациі Украіньскых Лемківскых Обєднань надіяли ся же прийдут
може якысы лемківскы ансамблі ци Хоры не пришол нихто Было нас лем
четверо крім Лабыка і Креницкого іщы Іван Челак з Кыйова Але мы
не могли замінити артистів А того ту найбільше бракувало Є орґанізаторе не
богаты Районна влада не годна оплатити артистам дорогу заплатити файны гонорары но
принаймні забезпечыли нам полний комфорт поселили в Санаторі Сосновый бір де нас
так ще другостили же долго іщы будеме памятати Ласні ж бы зробити
доправды лемківску проґраму то треба Лемків деси здалека но бодай з Кыйовы
а неє І не было того рока навет єдного на цілу полтавску
област дуета з лемківскым репертуаром поіхали выступати до Польщы Спочатку то было
лемківскє вокальне тріло Яворины то не Лемкы то просто лемківскє трілы значыт
же співали лемківскы співанкы і добрі співали А пак дві співачкы одышли
лишыла ся лем єдна і далей співат зо своім мужом акомпаніятором то
зови ся дует ільіных Ільіны не Лемкы як уж єм повіло лем
в репертуарі мают дуже лемківс кого Іж кілько років співают по лемківскы
но і по польскы мают і польскій репертуар бо барз часто концертуют
в Польщы Шкода же в тім році ту іх не было Може
І не знали же буде тот фестіваль бо його скасували але пришла
тепер в Польтову нова демократична Влада представник нацийоналістичной Партиі Свобода оглядал пляны
культурных подій на рік і здивувал ся же фестіваль барвы Лемківщыны выкрислений
зо списку Він повіл же то несправедливо і обіцял хоц додати фестівалю
лишыло ся мало часу тото обовязково провести Кєд бы не нацийоналісты в
Полтаві то лемківского фестівалю в Зінкові в <unk> році бы не было
Но а тепер Лемкам обіцяли же і на тот рік і все
фестіваль мусит быти віриме Треба оповісти іщы єдну важну річ першый раз
фестіваль ся одбыл <unk> мая <unk> рока Орґанізаторе гінківска районна державна адміністрация
і всеукраіньскє Товариство Лемківщыны діяли разом но але ясне же більше зробила
районна влада Кєд бы не гінківска влада того фестіваля бы попросту не
было но але влада і дає і помагат І диктує тиж так
то єст наприклад як ся одбыло тото першый раз <unk> мая то
так і вписали в своі пляны <unk> мая на вікы вічны І
тепер барвы Лемківщыны позволено робити лем перш має но а то єст
попросту фатальне бо єст лем єден ден в році коли ту ся
зберают вшыткы Лемкы Сходят ся з ріжных міст і сел жебы місцевым
звычайом прити на гробы своіх віців і дідів Тот ден так і
зове ся гробикє А то єст тыжден по великодню томина неділя ци
Привідна неділя Власні в тот ден зорґанізувано фестіваль в <unk> році а
то припало на перше травня Ясне же в <unk> роках тота неділя
припадала на інчы дни Але влада дала розказ робити фестіваль <unk> мая
Был то свобідний ден бо іщы з Радяньского Союзу <unk> мая все
было свято но і якій выслід того барз смутний На лемківскым фестівалі
было барз мало Лемків бо як дахто пришол з далека автобусом колейом
а може деси летіл літаками навет Пришол здалека На гробикє як ту
повідают то за тыжден ци два не буде іхати зас на фестіваль
от до такого абсурду нераз доходят бюрократы Але тепер влада ся змінила
і нам обіцяли же вшытко поліпшат і тото тиш І фестіваль буде
товды коли захотят Лемкы Но а мі мі было злі же не
годен было шырше бесідувати з Лемками Зато пучуєте тепер што мі оповідают
о Лемках полтавкы мама і єй дівка Але зачнеме од дівкы же
власні тепер кінчат школу і написала недавно о Лемках невелику наукову роботу
Шапаля Аня оцінит ся <unk> класу ґімназиі нр <unk> В Украіні є
так практико стю Старшокласникы пишут наукові роботы так то є ман система
ман мала академіі наук і учні часто долучают ся до того і
інкули роблят просто Роботы якій помагают робити вчытелі ци бытькє і в
они не зроблені самыма дітьми Ниє тыкі пушукові дослідницкій Але інколи ставшокласник
єст правді піднімают дуже цікаві темы іхні кєрівникы іх спрямуют і тоді
выходит штось ориґінальне цікаве І інколи навік якіс великє відкрытя Буд ласка
розкажы што ты взяла в собі на наукову роботу і як звучала
тему Тема звучала так до питаня збережыня реґіональной ідентичности в Украіні на
прикляді лемківской громады Зінківщыны А чому самы Зінківщы Тому ся Зінківсина є
найбільшым осередком лемківской культуры і тому я вырішыла самы в цым реґіоні
так Зінківсины само оддослідити самы зінківскій реґіон Ты уже знала є Лемкы
ты уже знала про цернійше так є знала што тут є Лемкы
безпосередньо завдякы фестівалю якій проводил ся в <unk> році Першый раз барвы
Лемківщыны і за допомогу того фестівалю я дізнала ся про Лемків якій
прожывают на Зінківщыні і є дуже зацікавила ся цым приняла ся і
мені было дуже цікаво досидити в якій спосіб ты провадила своі досліджыня
Мы є зберали фотоматерияли опитували респондентів ну сімі Лемків приіздили од самы
зінківскій реґіон Лютеньскій буди ся безпосередньо в Санзінь кє ну де Лемкы
прожывают зараз в Шылів Кутагдак в Шылівці были ся Новых Санджарах ми
опитували Лемків якы нам інформацию всю розповідали про культуру іхню про улодяг
про єжу ну про все так уж ся там в архівах мы
знаходили материялы сторічні більш От і такы поступово поступовы ну і такы
робота всклядале складале ся і так власне кажете мы це так правильно
науковій роботікы за тале то была суто ваша робота індивідуальна Но так
я не великай темы так при науковій роботі треба казати мы дослідили
мы вызначыли мі підсумували мы дізнали ся а тут можна казати Я
мушу іде ся суто про тебе Бо інколи наукова робота може быти
щы три учні досліджували так але в тому выпадку робила Ты Що
ты безпосередньо дізнала си были якіс для тебе Може навіт сюрпризы Мні
дуже было так несподівано што вони дуже реліґійні люди вірят дуже в
Бога в церкву постійно ходят і навіт коли ну іх тілько переселили
в церкви не было Пуруць де вони жыли і выни ходіл <unk>
кілометрів пішкы ходили і ци для мене будут дуже неспільны отже Ну
зараз люди ни так не відносят ся там до реліґіі А од
вни навіт зараз в ни все відкладают ся справы неділю ідут до
церкви Лемкы з Лемківщыны привезли сюди дзвін якій зараз знаходит ся в
святомакарівскому соборі місце Польтава Він важыл <unk> кілограм так ну топто він
дуже важкій выни там не брали в свій кісреці а од самы
од Дзвінций вони привезли для них Реліґія была дуже цінною тому вони
о такых зберегли ций дзвін також і клон вони дуже богатым попривозили
Для них самы святе ци родина сімя то в них батько є
завжды прикладом і для мене было ся дуже такым вражыням в великым
тому што в них Дуже міцні родины і не было ну як
бы такых розлучінь та якы зараз дуже богато розлучінь тілько одружыли ся
і все зразу через місяц розвели а вони намагают ся там держати
цю родину зміцнювати батько зажды приклад і вони николи ну як бы
так не сварят ся як ся треба ся знавціти вони николи не
кричат вони завжды прикладом показуют Ну то ну дуже такі люди дружелюбні
Внихарчуваня ся зберегло ся од такє як было на Лемків сині також
свята вони святкуют так само як на Лемків сині Пісні в них
також вони співают од пісні лемківскій якій залишыли ся там якым они
співали Однавітів мы лемківскій словникы уклали в нашій роботі під час роблі
під час його досліджыня довело ся укласти лемківскій словный рок лемківской ресловной
мови бо вы подаєте очывидно розповіді вашых респонденців іщы бы найбыли зрозумілыме
ту дес вкінці єст єсідницьо так так так так так так так
так так так так які ся злова найбільшы выразы найбільш вжівень які
зараз навіт Лемкы вжывают оты при своій молові якы вважливо што такє
было зроблено то бы це было справню дослідницко і справны серйозна Навіт
єну знаю декілька такых Приповідок цікаво будут це все взагалі робити от
ци це оты робили ся тому што зараз є так што хто
робит наукові роботы в невідзначі може це што ся допоможе при вступі
у высті навчальні заклады і богато є учнів што роблят такы роботы
лише заради цього то была яка всетакы цікавіст тому што вы є
всетакы далекі в лемківского середовища від того всього вы з інчого боку
на все дивите ся інчій кутзору ци буду цікавит це для себе
відкрывати зглиблювати ся уж ос Ну зовсім інакше скількі часу вдалі робили
ся роботом Мы поцінали писати і Я поцінала писати і влітку того
року І так мы досліджыли досліджували ось же на груди місяц <unk>
р в нас уже была готова робота но облесний Моан потім ся
мы допрацовли ся при єз дили на Зінківщыну і ся там докладали
і приповідкы і материялы новід ну докладали блогады Лемків мі дуже было
цікаво досліджувати це тому Якому не скажу там Лемкы на Зінківсині взюр
як Лемкы на Зінківсині та іх не може быти тут там В
Польщы там от все а я розповіда ім так в ни єс
на Зінкі в сіні і вони ну дійсно зважают себе Лемками люди
дуже дивуют си такі вражні і говорят дякуют Тові ся ты нам
розповіла насамперед навіт моя вцітелька ну не знала по істориі єс ся
выни в нас тут є Лоті коли я розповіла вона была дуже
вражена і горі Дякуй Тобі ся од самы Лемків ты почала досліджувати
Ну дуже цікаве было співали тобі Лемкы якіс пісні Ну ни всі
Лемкы міні співали ну зда якы не соромили ся І гім так
в них одразу там питаєш іх шось в них одразу з погадив
ці нахлинуют такы якыс хвилию такою і вони не можут все так
хоцют богато розповісти а вони це згадуют в деякых сльозы на отцях
Ну а якій нам пісні там співали там так приспів нас співают
і все ну так соломили ся в основному Так а мама допомагала
в тій роботі Ну так допомагала так як вона є науковый спілробітник
вона історик етноґраф і вона голова в секті Етнолоґія в місті Втава
і цікави лес так питаня і од В так безредньо момагала мені
Чы ос ця перша спроба справжньой науковой роботы Ци вынайкым чыном Плены
на твоє майбуднє ци чым подібным ты хочеш надалі занимати ся Ну
як ся бог дастє Я збераю ся вступити в університеты ім Тараса
Григоровича Шевченка в місті Кыів на Історичный Факультет і пляную займати ся
науковыма Роботом хоціце ще більше яку могат дізнавати ся в науковым світі
як кажут Ну я бозяю успіхів было навітыце напевно є для тебе
першым успіхом дякую дуже це була <unk>rea<unk> Анна з Польтавы так добре
дякую ШПариса Іванівна Я кандидат історичных наук доцент Полтавского Нацийонального Педиічного Університету
ім Володимра Галактівночы Короленка Я також є Спілголовою Полтавско Областного Віділиня Товариства
Закордонным Украінством Два рокы тому це товариство называло си Громадскє Украіны на
світ Оцюлины Іваном Драцюм Етекус є влес в Полтавскій Області Кєникум уж
сім років в секциі Етнолоґія по захысту науководослідницкых робіт Малой Академіі Наук
Украіны Полтавскє Територияльны Вділіня Вы маєте прямий стосунок до цього фестівалю мож
сказати што мают Берш за все я выкладаці етноґрафіі Украіны і выкладаю
яций курс За студентів історичного Факультету наш університету жым років <unk>Эґіцный <unk>yPю
Загальносоюзну Вычцітелів Лицес Макарены Звідцилясу Хомлиньскій топто <unk>eo<unk>t Да аксекали пердиічной наукы
можна так сказати ветеране Ясно ся коли в етноґрафіі украіници курс почала
поглиблено самови вчати і в нас народознавство трішкы чытало ся як спец
кульс коли я была студенткою то я знала што є нас пят
етноґрафічных ґруп всю тыноґрафічных ґрупы і звістно што я покыла на студентскій
текмытеляві то я не знала што насінкуйскому реґіоні В залі на Лівыбережі
на західній Украіні мож бути Лемкы а потрем просту батькы він голова
як староста был ветеран глів сільской рады зінківского рейону а самін голова
попівской сільской рады ци буквально <unk> кіломет не пят кілометрів но зараз
уж села Опісня і попілка зєднали ся Да да Він весястут депутат
районной рады у Зінкуві в Си і звістно ся коли уж в
середині девяностых років можна было говорити відкрыто то він є ціло поговарювал
всю Тут люди приіхали у нас у Зіньків такы працовиті выни ся
ренійше были заселені ну іх называли Поляками а зараз вони называют символемками
Етнізм ці Західньой Украіны ці звідкряці спульці там приіхали незрозумілы а і
потім Віна Грунум Микула Стефанович дежа Грунум в ні радміністрациі спілкували си
специялисты так зазнаюли сте затоваришували ся І коли є уже на початку
двохтисячных років я уже выкладач я запрошую такых цікавых людий і з
области з адміністрациі на зустріч до студентів На тыжню факультету завждыну і
уж я пят років як в Товаристві ци Украі на Світ нас
в залі того Віра Михаловна Кошова уталена зараз в поважным віці поздорові
она не може выконувати Мутів нам не гутує передати цю посаду ци
товариство все і я в <unk> році кули єй запросили до пульсі
на лемківску ватру ту вона не поіхала а мене як му те
рекоментувала Тоди я туди поіхала то в якому році был перше поіхал
<unk> рік Да <unk> рік вы вперше поіхали на фестіваль <unk> да
А тоді я приізджаю до Дому і міні говорит мій татусь Іван
Алексиєч Сюнеш звонил Микуля Стефаночка Цік они орґанізуют першы фестіваль в Лютинскій
од Лемківскій А чому Тіли є дізнала ся самы найбільше кількіст Двадцет
родин было переселено самы лютеньскій буде ся был центр Кульгос буду Куз
часто обєднул кількіс Дален кунтура ци все і од ту найбільше было
поселено згодя ся зіх розселяли округом поді і звістно што приізджайте то
Вам тут буде цікаво си і о <unk> руси тудюди приіхли з
Яс взяла свою Дуньку о занаюма Лас ся з Венгровичом паном Александром
Серословом Козакулом Богдан По ту хто ді приізджала Богданом Пастухом є ся
в Ждыні там мы познаюм лися і ясно што дитина моя вже
підросла до старшой шкулы звістно што треба пропрацувати все і так шус
новинка ци тешу нас є Лемкы теш нас в зінківскым районі Туркы
мекхетиньці топто остекі Етнічні ґрупы як і нацийональны меншыны про якых мы
взагалі навітну мало знаня коли розпочынали ся процесы в Радянскым Союзі і
Луцівскій Кризиві перебудова коли сладак бути до слугу такого занеподу спаду і
звістно сюркы москытинці вони і зырменистану З Казахстану де вны там малици
вони приселили ся сюди Але люди як Лемкы так і Туркы дуже
працовиті на нашых Чорноземах вони опанували свою сільску господарску так бути своі
сізнаня але ясно ся ім бракувало о того лісу о тієй деревини
о тіє гірской місцевости циму як порівняти бы выбачыли лемківску природу з
якого реґіону переселінь джерельна влада все і сюди ме приіхали коли медже
на першым цьому фестівалі поспілкували ся пут ся Генаді Ільін він же
зо пісні і я сама зо пісні то знаєте кулю служыт ци
ци розшыряє ци мені треба сказати што Генаді Ієн Створил колектив заружыци
дует Лемковий тріу Вес і міні было дуже дивно побачыти на фестівалі
монастыриньску лемківскому што выступає Лемківскє тріо деся з Полтавщыны мы ся тоді
спілкували ся міні было дуже дивно Потім я дізнали ся што ці
люде не мают стосунку до Лемків не маєм просто це зайци ций
фольклорый о такій материял якій бы єм бы принюс популярніст культа А
одвіра Михальнека є головує ся жо насважає почестны головаты о полтавскы выділиня
то вона єм неі дядько ци тітка вони переселені были з Лемківскін
то вона має ци лемківскє коріня да выс такій Я заопенила ся
в цьому середовискі такому етнічному лоты і ноетнічному кусуті до місцевых выселінь
Лем почали з чого што Вы выкладаєте ци студентом Вы выкладаєте етноґрафію
Выкладаєте і вы ім штось розказуєте тепер і пур Лемків Обовязково нас
в Квітні одбул ся Захід Лемкы на Полтавсині На прикладі зінківской громады
лемківской університеті Найстрічным факультеті лекцийні авдитуриі мы запросили Володимира Петровича Прислуньского Микулу
Стефановича Ткаціка і выдружньо так любязно поспілкували серед в студентскій аудитурі показали
по першы фільм якій у нас был створеный на полтавскому Областному Телебаціні
Дориці Кошова єст качыком де <unk> руці почали створювати цей фільм документальный
ту була апарациі Вісла Від мы выкорыстыли і з лучціницю <unk>э до
написаня то в один з руків істория переселінь і взагалі місце прожываня
Лемків в усілі Камяна і угрін звідкля найбільше было Лемків переселены сюди
і тоді уж вывцяли традицийну побутову культуру або звычеєву обрядову культуру лемківской
спільноты тобто десю в основах яконо вона была і тоді уж запиту
в спогадах мы записали всю ці люди памятают На жаль уже іх
залишыли ся <unk> чоловік ци тискорінні Шы были переселені народили ся і
переселені А ци вже іхні діти кє родили ся в бятдесятых роках
десятых і внукы діти тос ся вони называют себе Лемками мы выявили
а уже внукы і правникы ну най так тишкы посмішливо сміют ся
де говорил міні там батько дід Але кажут што я Украінці як
вы думаєте реально взагалі зберегти якусь ту ідентичніст в настількі інчому середовискі
за зовсім інчых умов то наскількі взагалі можна сказати што на Збережына
ци не Збережна Зрозуміло што асиміляция є дуже є дужна тужы але
наскількы вы наприк бачили Ну той же фестіваль в Ждені так выбачіли
ту культуру в такій формі і бачли туды спілкували ся што вы
можете сказати з цього привуду на реґіональным рівні выдружнює си лемківска культура
ци видно і з Бесанкарства якє дуже Туально зараз популяризуєт ся о
продолжы цых трьох років Володимром Креслуньскым він наскількы я знаю выкладає тут
місцевій школі десций Курсникій малярскій він стал поетом місцевым і выдає вже
дві збіркы выданой го творі він іх цітає серед учнівской молоді ясно
ся тут мало дітей уже залишыло ся але все ж такы вони
знают ту такі Лемкы і вони вывцяют от на великудні свята дуже
активно чытают ці вірші навціли ся малювати ці писанкы не просто красити
яйце то крашенкы Они знают як великудній обряд провудит ся по лемківскій
пісні розуцює прислунскій особливо свойой родины там третє поколіня рідні Выници все
знают і як разут на грубыкы проводы по місцевому як называє ся
локальна назва деж після Великудня то в серед родины зізджают ся хто
може жыч по здоровю і це активно зараз не бувают си декмути
відкрыту ци все рубитс і місцеве населеня навіт є дуже цікавит си
цим і таку ж Вці топто пізнає у такій культуры Ясно ся
як бы влада наша допомагала так бы мовити материяльному пляну духовно вынисє
Лемкы глибоко Лемкы але материяльному пляні вони не можут робити тугы сю
наприклад на териториі поль Лемкы Вони зараз теж стали приватныма господрями бо
вони тоді были приватныма господар десяткы гектарів а і досутні маєткы а
тіх загнали в Кульгоспи Тепер не мают сю землю але жы не
має транспорту не має кусів за сю купити ты горюці і тому
іхня ся ініциятивніст Підрізає ци підкоріня тому треба єм влажати што ці
поєдину ужыну ці етнічной ци лемківской спільноты традициі і культуры на місцевому
рівні все такы більше популяризували си я думаю што ценинішня влада у
тых раз Свобода до нас пришла і сам областный оцільник зацікавил ся
цим фестівалем Но побачиме што одбуде ся сьогодні Думам што після цього
уже пошырит ся знаня про цей фестіваль уж будут зараншы готувати і
з інчых рейонів облести будут запрошувати орґанізувати приізд Лемків об дітей Лемківщу
Проводити той фестіваль окремо в ютаньскых будищах без контактів без багатьох інчых
колективів багатьох выконавців якій є в Украіні Лемків то просто неможливо бо
з того нічы не буде диск диск не можемо поставити Але тількі
треба в спілпраці тому же тут Лемків настікі мало зусині своіма силами
Полністю то зробити не можут Такос і одного фестівалю рікы одного дня
піл дня є за мало за мале што особисто я три родины
запросило Лемків але іх треба было просто привести бо ци людям уже
по вісем <unk> років по <unk> ці <unk> вони не можут на
рейсовых автобусах прибрати і вони придавали величезны вітаня ци скажу ся зі
сцены і просили зафото документувати записати і привести ім показати сльозами науцьо
Ну і студентска аудитурия пізнала в облесті то я думаю це теж
великы значыня має для того што ся культура відродила ся і тис
ся мы проводимо а спільно членами товариства із Корінныма Лемками депортуваныма сюди
в зінківскій реґіон при зустрічі студентской авдитуриі на сьогодні відіграє досыт сильну
роль в тому ця культура буде пізнана што вона відрудит ся хотя
бы у звичевобрядовій так сфері то мы вивцімо звиці мы вивцімо пісен
і фольклор ну може і шытлю будемо будувати в мушу не всі
дуже вмілі майстры вони до вісемдесятых років зберігали ті при забуті про
умысли ремысле яківже Украінці по суті втратили самы дахіру били покрівлі пічників
ни были дуже вмілі Іван Олешневич залыж в Важкому стані нас якы
я знаю він пеці робил мі розказувал бусті окулиці Доси я буду
дякати бо ям направну же зараз траба треба же іти обрид добре
надію ся все такы на што добре на крася дуже дяку дякую
Слухали сте мешканку Полтавы Ларису Шаповал же приіхала на фестіваль зо свойом
ґілком Анном Як уж єм повіла дост тяжко ту зорґанізувати чысто лемківскій
фестіваль хоц люде і прагнут того а найперше прагнут того мешканці села
лютеньскє будища де ся одбыват фестіваль Жаль же в тым році они
коротко выступали на сцені не знам яка причына того но то послухайте
тепер іх выступ Не дивуйте ся може в лютеньскых будищах дашто звучыт
не так як вы звыкли ну то ту клімат кус інакший До
Вашой увагы лемківска сісня же єй милий до краю рукує выконує ансамбль
Сузіря Лютельско Будесяньско Сільского Будинку Культуры валя Ґразыча водит го нікоди рає
водит водит ся заламує жає вели до краю рухує Водит водитя Мудачырхує
до краю Не бачла не бать гайдама Моє Пришол міран до деряту
ноці за плакали моє сері о єсері Більшы рятали донер як плучі
Заплакали воє себі воє себі оці Ой Боже мій Боже я се
тяжкы стара Я градую жыву на лю нашыр опе не бывают лем
матроси но моря рутают матросы ды моря ру нашы вір о ме
не хывают лем матрозы моря рвают матрозы до моря Ґуд Америці паражыся
буде твоі моряць па Водит води руся залямує вели до краю рукує
Водит води руця залямує же єй вели до краю рукує води ручє
залямує за єй виєдой А маркій Крайк выконує Володимір Флинко директор Лительшого
Бедесятство Сільского Будинку Культуры край америскій лем же лейте о моя хіжо
лем жеремойзя моя хыжы слове маяжа лем же лейтя моя хыжы лем
жеремо із моя хижы Ой же ми оси іх зділи што кликало
безкрины Гей якы Бойна сыбым поіхал бойла оси бы твоі заєдя моя
страда Дезованя Ей а озьме дузім воі сміє кроз бідує о немоі
Коли ти юбиль на граници єда той дар волі лем за любліта
Молякы зо лем залебліте воя золом залеміта Молякі зо лем зале земле
вірове В місцевій школі єст прекрасний Музей істориі села Лютеньскы Будыща направду
прекрасний як для сельской школы принаймні я была ним барз Зачудувана єст
ту і лемківска част бо част мешканців села то Лемкы Рядит Музейом
Людмила Коваленко єй діду з камяний а баба з кризівкы Ниґдам не
была то для ней лем мрія Послухайте нашу бесіду Мен назвате Ковалянко
Людміла Василівна Я працівцітелем Ліданьско Будесяньской Загальносвітній Шкулы Зінківской району Польтовской Области
є вчытель украіньской мовы та літературы і є кєрівнику Шкільного Музею Наше
село Це дуже великій і цікавый музей як нашкільный музей тобто це
є один клас якій цілком відданий під музей так а може жаль
было волсійскій школі може не маст такє приміщінь а тут віддали ціли
великє приміщыня Той класикі віддали під музей він чогось вчыт буду музеім
Звычайно на школі пройде ся дуже богато екскурсий Шкільны выховні годины свято
Зустрічі выпускників сьогодні выплацити Коли пришли люде якы закінчыли школу і дуже
роді Побацяти своі флуты побацяти своіх рідных медже якых же немає але
ж музею не залишают ся з одкапри них Судячю з того музею
я бачу што в лютаньскых будыстях были дуже цікаві особист і звідси
выйшли дуже цікаві люди якій в ріжных ріжных царнах себе проявили от
наприк є Флото пінґвінів і кісі арктычні пейзажі бу і том пубувал
выпускник нашой школы Свєвєнко Григорий Панослич Він принюс дуже боты материялів з
бувады своі вымпелы нагороды дипломы і звычано футу він был в арктичні
експедициі в дві арктичні експедициі зараз прожыває в нашому селі і інколи
запити єм го хотя він не дуже хотє згодувати при тій часи
просто якы обслуговує цій техніку обслуго ций персонала врожінь залишыли ся на
все жытя Дуж цікову справді Частина музею все є істория зла і
частина ци етноґрафія якшу так можна высловити ся Істория Ну то є
дуже цікаве і тут є навіт три монеты і інчі старовинні рейці
тыкіш свідчат власне про історию є німкы кі ілюструют історию вітряньскій період
найденійше і до перебудувы скажем ток такій пруміж уносм І дуже цікавий
є той виділ етноґрафічний бач о што є і ткатскій верстат і
є прядкы і кєраміка ужытковій реці глиняні різні Того є дуже богато
такій величезний асортимент це славна кєраміка зупішні і прекрасно представлені ткані і
вышывані рушникє цього реґіону прекрасно представлений народний одяг тобто краще не мож
на собі бажати якым чыном ци все зберали си Частина материялів была
із Старогусільского Музею але дуже богато принесли діти єхні батькі вчытелі брали
участ І це з ініциятивы колишню нашого директора Трісінко Александра Миколаць якій
взай стал першым орґанізатором Фестівалю Лемківской Культуры він першій вырішы орґанізувати ци
світу і він самістурик і тому велику вагу звертал самы на зберажя
од такых стародавных реців І мы бачимо што є окремій невеликій відділ
лемківскій і тут правда це більше паперові документы книжкє карта публикациі про
Лемків Зінківщыны і зокрема Лемків якій мешкают в селі Лютиньскє Будища і
і шылівка так і Село Шылівка і тут ся є окремо про
роды лемківскій То діти гутували такій кіс якы реферати ци яци Все
были специяльно люде скажем так які ходили до цих родин і брали
в них інтервю фотоґрафували просили рудиців штобы не передали фотоґрафіі все все
робили ся не оден рік кілька руків і дуже богату дораці з
цих людей якій давали інтервют в минулым році померла уж найстарійша Лемкыня
яка прожывала в залі в Полтовскій области Лешнавець Гонна Дементівна Дупту Оце
та сюд мы зберегли я дум ся більше вже не буде нічого
це добре шумну на Залиш Тут є родины окремі і написано што
тут тут є окремо прородину поляньскых прородину Воленьщаків Олешневейців Горощаків мохнацькых Фуцькых
ків ний єте кійкіс окремі рефераты наукові роботы тактикі старшоклясників то ман
Малой Академіі наук істория поселеня Лемків на шылівскій Землі Шылівка Жытя і
доля Лемків на Лемківщыні тобто такій серйозні выдаєте учням завданя што бы
вони Свою родину досліджували в такій спосіб такы богатоучні взнают што на
селі прожывают Лемкы і богатоучнів дітей насєтків навіт бабусі Дідусі продідусі з
Окремозів Смій ци родина Пыльоньскых ци мій дідусь Помомі тобто діти про
це все знают у нас усилі цен неєдні для куякусь таку незвычную
інформацию ну і звычайно запитуют Хоця цьос втроці ний ць уже втроці
ный не має кругу запитуват Має найстаршу Не моє гум Це вже
з плугады тых люде якы можливо цюли від клугы з Сюзків Тобто
від батьків целже така інформация трішкє І вам як бы легше це
провадити бо і вы мож сказати одным боком з лемківской родины Так
то рускы зіть про свісту сумок до Лемків Ну коли были жывімой
дідусі бабуся звычайно ці мени трішкы одрізняли ся од інчых Це вымува
Звычайно вним році депортували сюди они сюди прихли лютаньскій Будися Дуже горні
люде іх всі любили хвалили працюті Ну бабу ся мая любила дуже
вишы влоты мені передало ся можливы почутя плестигаць кулом за все такій
найбыл вхыз до цю Дідусь был дуже покрівальник такій подарил великій майстер
тупту Славил ся не тілько на Лімківскє рейво навіт на Полтовску област
просили шне дахы перекрывали тому я думаю што о це генетично можливо
передало ся і моім дітям моця працувітіст це батькєчі татачы моме Але
бабуся была і не з села Камяна а село Крижівка це были
сусідні селы вона была сама з годіску в району Туди іх переселили
од дідуса зустріли Зішли ся вже туды не побрали ся Але ж
єхали звідтіляв району дий самы Новосанцівскій ток краківскє воєвудство тілько сусідні села
были тупты З батьох сіл сюди переселювали це скажем так мам народино
лемківскы ток а батьку Єзвідзы Батьку Украінец Звідсы ци Вашым учньом Цікавы
Хто є лемківску уроду в такій спосіб писати і кісти тикіміні досліджыня
ци це они роблят бо ся тілько вказало Я не можу сказати
ся не самій але коли поцінают писати робуту Сирівну Звєнникове вже Путі
такій Дати пушту в голуна дитиня потім оно же сама ціковит ся
намагає ся здізнати ся зараз дуже боту інформаций ци інтернат Це дуже
богаты і книгы і публикациі Відповідно жме жывым в тому селі дажыли
ці люде Тощу безпосередні з погады Лицевиців такшы Я думаю сю діте
Мою чепушту в путім поцінают самі уже творити свою власну історию дякую
Милы слухаче барз дуже вшыткого што хотіла бы м повісти ту ся
нияк не годно змістити То лем барз коротка оповід о тым вшыткым
што єм чула і выділом Полтавской области і на фестівалі барвы Лемківщыны
селі Нютеньскы Будыща Щыро дякую вшыткым хто поміг при прирыхтуваню той передачі
а особливо Миколаю Качыку то голова полтовского Товариства Лемківщыны Бог заплят Бог
заплят вшыткым Лемкам котры хотят так далеко од Лемківщыны быти Лемками і
Володимиру Прислоньскому тиж дякую він пише прикрасны поезиі і прикрасны лемківскы писанкы
вчыт і діти писанкарства Коло него на фестівалі презентувала Своі писанкы і
наша уж добра знаєма з львівского фестівалю Лемківска писанка реісалевдик зо шосткы
місточка сумской области Привезла зо собом не лем писанкы але великій великій
папір такый як бы папірус на якым намалювала деревы свого роду выпи
сала цілу свою родину котра зінківского района ся розлетіла розышла ся по
світу Но єй дякую і вшыткым полтавскым Лемкам а тиж місцевым мешканцям
котры нас барз щыро принимали і гостили Ту люде повім правду барз
щыры і добры І каждий з вас може в кім ся переконати
коли приде гев А при ты треба Подте не будете ниґде шкодувати
Припоминам же на прекрасну полтавску Землю Вас запроводила Гнеска Анна Кырпан Хор
знати де стрінеме ся за тыжден но то влучте наш проґрам будете
чути Ідеме далі До стрічы за тыжден Оставайте здоравы Выєдитаня вам надзылає
ансамбль Вербичынка Зінківского Територияльного Центру Украіньска Народна Пісня О Юнебі Жоравлі высивают
і мою заницю Цию земто высивают і мою сеницю Яку нашому сатовы
спадат цию же то высывают дівною пшеницью ци люзено высывают дивною бженицьом
Ясне одраз заждо нас рободлено сию зредо бы зєвают рібную сяницю і
мают жениц сивают рівнят землі товеты Слухайте сем <unk> процент лем не
з Кракова а зо Станиславова Для вас будут глядати ріжного цікавого шелеякого
Анна Кырпан і Наталя Сатыян слухайте семка <unk> процент а будете мати
цілых <unk>