70% #2014 - 70% #129 Югаска Хутко (з д. Забавска) зо Шквіртного, 16 VIII 2014
•
Опис епізоду
To archiwalna rozmowa z Юgaską Hutko z domu Zabawską o jej pochodzeniu i życiu na wsi. Wspomina dzieciństwo, liczne rodzeństwo oraz codzienne obowiązki, takie jak pasanie gęsi i krów.
Автоматычна транскрипция
Слухайте сим <unk> процент лем Нескрокого а зо Станиславова Для вас будут
глядати ріжного цікавого шелеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян Слухайте сем <unk>
процент а будете мати цілых <unk> Видам вас мили моі слухаче при
мікрофоні Анна Кырпан днескы особливий выпадок днеска такий трафунок же я перший
раз в жытю буду дашто нагрывати тайно Тайно бы повілим же тота
пані з котром будеме бесідувати як видит деси мікрофон то не повіст
ани слова Но пополнила лам такій гріх проти журналістской еты певне першый
раз в жытю а до того гріха призвели Владик Максимович і його
жена Марися хутко бо Владек Максимович повіл же його тисова а мама
пані Марисі може цікаво дашто оповісти але інтервю ниґда жытю давати не
буде Но жебы єй награти зробили сме кус Нечестно то вшытко пан
Владик і пані Марися выдумали то они двоє сугрішыли а не я
то опокусили на таку справу зато моє сумліня чысте Сідиме в монастырисках
Хто іщы не зна тото такє невеликє місточко в Тернопільской области славне
тым же долкола і в самим монастыриску мешкат барз дуже Лемків І
власні в монастыриску одбыват ся найбільшый лемківск фестіваль звони Лемківщыны в тім
році го не было бо війна війна і вшыткы фестівалі скасуваны то
сідиме в хыжі вытків чым хутків бо пані Югаска такє імено пані
Югавка Сабалска оддала ся за Хутка хыж Лемка Сідиме в хыжы пані
Ґладкы сідиме ту троє при столі крім старшой ґаздлині сідит молодця єй
дівка пані Марися єй голос тыж будете чути і добрі же сідила
з нами то цалком выглядало на таку просту бесіду не жадне інтервю
до лем фм То просиме слухати што з того вышо То вызо
Сміртного Прекрасну церков я деси переізджала Прекрасну церков тота святых Козмы і
Даміана то што си надзвычайна моя хата церква на дорогам моя хата
під дорогом протів церкви На протів церкви мара хата А цікаве же
стоіщы з то і онимали нову хату вы поставили лем хыжу і
треба было іхати пару років жыли але Мама здуму як моє мама
были імено Мария аж з дому писала ся ґлюз Мама была тижы
з доспірнута так і тато і тато Як на то был зжабавскій
лукач Лукач так лукач то як Лука та ін так так так
як Лука І тиж зо шкірного тиш О кількос было в Рудині
нас было досить богато нас было дітей шестер Стефан Антонієна Меланія Анна
Павло Емілияне і я то было семеро але братєден помер то нас
шестеро жыло той Стефан помер А як Вас дома як вас кликали
Явыслому Яся Гася Но я пихала ся Іванна а называли чый мене
малом Гася Нє выказали же выбыли не ів Тотувый Іваного з Запла
Адамагы до Йоанны Як Іванно то Лемкы повідали Югаска цигайска та то
Югасе то коротко было Гася так та так сте колиси повідали же
того маленька те кликали Гася Югася а як велика до таша бы
баба чы чыю жена тузали Югас гугафка як ендоросла та Ваш муж
як бы вас повідал Югачка Юваска є Коли было не так были
діти а як мали та вже давали роботу ціпята пильнувати гуси пасти
а підросло до коровы пасти А в якій віці деси уж посли
коровы Да вже десят років мам то же м ходила пасти коровы
кожде мал поле своє против свойой хаты Но іх і в тым
полю собі паско кани на своім полю на своім полі А не
было де такого місця де си куло лісоні де ходили пасти но
там то было кололе а потім ішол ліс і там мы і
коровы пасли по лісі была трава Вы омалите велику ґаздівку Новили три
чытри коровы там телята шбаконі вы ся рахували ґазды якы середні но
най буде середні Померли вже всі тыкыя ся лишыли Одна сестра тоту
жыла франківскым же з чоловіком та одна была зо священником То вына
же мали парафілю на селя та жели ту монастырске і ту походжыне
За священником тую жту ся оддало в Украіні Нє шеф в Польщы
В Польщы яка бы она была щы того року А тоты священник
был де з вашого села Так нашого села Тош Квіртне перешло на
православія але не ціле село і лечыли А пару родин і якыксы
лишыли ся грекокатолицанка і ходили до церкви церкви грекашаца А тоты што
перешли на Прославію то си поставили называли часовня Довали буде была там
колись школа а побудували нову школу а там зробили чысовны совіш Е
не ангя не памя не м Але ся не люде далеко од
Церкви была Але Але ся не водили медже собом православній гракокатуличы правдо
Ні А потам підкнестов же все правили в тій церкви унияткі Пучерзі
ци Ята не по черзі ту до той уняткы церкви приходил священник
жыври дітьови на другім селі Він мал службу боржу і приівця уніяцкій
тата а наш а той православникы жыл в нас в селі селі
якы Югумены якій описал ся Той православник священник Попович А він был
лоткый Він те звідці был зо східньой голоченка А грекокатолицкій А не
я не знаю звідкє він повинжыл на другому селі тикы приізджал кожну
неділю в своім фір приізджал до сусіды там з Отаря Леконі і
туфіру і як вышол сцерти то ім там заходи і сніну Має
мол нібы з дому амы так Рынялец Рынялец так Писал ся но
казало ся рынялец приіл Ваша родина ходила даякой церкви до православным До
той чысловній так а потем кажу під кєнешто же ся правило в
церкви всє нібы там як православны всі перешло Жы той священник не
доізджал а в церкви ся правило і там пасты святили вшыткы люде
разом Де підкєнез як мали выізджати Правил і грекокатолицкій православі як грекокатолицкє
вже не приходил Ага лем православный Арк о тот што в тюкы
в часі війны ци як є знам Не памятати не певна Ну
а Лійну добрі памятати Та памятам Што памятати запамятам як самольоты літали
якы як чути было по тым як ся вже війна кінчала і
Німці втікали через село Єс і фронт переходил през село Но нє
на фронту не было фронт од нас дальс Пошто вас было штаб
Так нас были нас вдома было двох Німців такы што до фронту
довозили То мали коні в нас фіру і двох вуло і выни
довозили до фронту што треба было там най ся продукты чышовани там
довозили Но то у Вас была більше хыжа же змістили ся В
єднім покою Вы были так а в ріднім тоты Німці За ньо
мали своі продукты але мамы шоварили давали місце ім дуже смакувало А
они продукты мамі давали чекулядбу се мі давали цукоркы такє было ден
мало винна діти Бо вечер так сядит тай дивит ся на змимкы
а мене нераз так бы цілувал бо мимо так винно зо своіма
дітьми шкодувал а потам як был фронт і як втікали то через
нас ще всело втікал жывый был і зашо ся му мала дале
істи і казали же може ся схоче лишыти так як заховати він
казал што ні пішол А як они бесідували до вас по якому
Німці тоты Но та і єм памятам они такого бо та по
німецкы але якоси такто на майках якшы росибо як коли та порозуміли
Я то памятам што в сусідстві была така дівчына він там была
як то такого молода є там зачыпал А онам опиты свиня а
він пришол з думами каже Матка Ясвіня Ясліня діял мою книжку а
там было є Но як ся называт по німецкы і половник так
словник І він зрозуміл што тот за свиня Я пришол была Матка
Єсвіня А як навзагол од наприкы як якы стосункы были наприклад до
Німців в часі окупациі од як люде сприймали Німців Я не знаю
в нас тіж шо были двох то ден был дуже добрий а
другій был такы винно строгый але він в нас гарно ся обходил
Николи не во не обідил то як брали до копів люди то
я мала брата старшого то они як знали што приходят роблят засідку
на хлопців до копів хочут брати то німе драз два давну перебрати
ся І понят чыстити же то з нима бо з нима были
і Украінці хлопці і украіньскы і так через село перешли так што
не заврали го видишы они были так такы Лавіл гей бы а
пойто они поіхали а Чехы тощы з Чехів до нас приізджал в
неділю приіхал так той Німец одвідало просто одвідати А они по тем
ся вернули то де найде они ночували як со дужу шымали Мамат
них все прали варили а своє ім дале передягнути ся А як
назагал од люде до Німців Но як бы там ним было пришли
і завели новы порядкы і тоты континґєнты треба было думати што за
мене треба было здавати тамы сільла но і брали молодых до Німечыны
Ну то як до нихо ставили до них Так дудынівців люди як
люде были люде ся іх бояли та ся ставили добре До них
бы ся іх бояли Но были у вас в селі наприклад Жыды
Циґаны Не было Циґане были так низче нашого ще латамали Е дві
хаты то вони в кужни робили грати по весілях ходили ті циґане
а Цыґанкы ходили по хатах та гофлі люди давали то бараболі то
мали то не крали то такы же они все жыли в селі
непригня такы же жыли а потом як Як Німці пришли іх забрали
вся іх уласні вынищыли по власні ото я хтіла зато я од
циґанов та же Німці іх забрали позначыня забрали вынищыльникы іх більше не
виділ До вас жыв не было Вас власны не было нє На
другым селі то єст спамятам же казали же Жыдівка в склепі продавала
мала мали винно сві склебы продавали То може там де єдна родина
жыла то смереків мал ся опулякы в вашым селі мешкали Ні сосвояны
зволи язык Але село было не барз великє не барз великє нє
Я не знам ци десят номер мало тькайте вы повіли же тот
священник приходил з Рыґєтува а він там правил в церкви тиж в
Рыґєтові ци просто правил комєшка виправил в церкви но то так а
то парафія де была то його парафія была Там в реґітьови і
до скрытного доізджа правити нібы його паралигы то доцірня церку Він кажду
неділю одправил і в єднім селі в Бульдань Він мал свою господарку
мал корову мал коні мал слугів і слуга го вшеп приводит Боже
што ся основы Буже Боже што сяво же не є поволи же
не я поволи я бывы же на ямони же на ям воли
Ябык мало ци не было ци його ли не было ци оли
Ей ци флопти Ей ци флопті побрывали ци фло діє ти флопти
побрывали Были были не охали были гыли не охали і ной хлопти
ной хлопти пообрывали ной лоти ной глотибрывали Были были але квасны были
были але ковасны пообрывали пообрывали іх хлопці дросли пообрывали побрывали хлопці дросны
што віс з того Буже буже што мі єстого Ейже я пішло
ей же я пішло за стя пішло ей же я пішло за
старому Будивдоня цілу зиму Будиня зиму Ей пустя мам го гей пустя
мам го підпер Ей пустя мам го гей пуща мам го підпер
Были слухаці фестіваля для вас Леся Ґорлицка а тепер вертаме ся до
нашой бесіды до мешканкы Монастыриск родом зо Шкірного Югаскы Забалскый а по
мужу хутко Тыж при столі сідит єй дівка Марися то єй голос
тиж можете чути Вертаме зас до нашой бесіды Барз добры цукоркы тоты
барз добры прекрасны Ну а якы были тоты цукваркы же Німці давали
вам дідям Чекуляны А такы были плыткы чекуляны плеккы А што памятате
з іщы з тамтых часів То што памятам памятам як лем голку
курят од паса выцята коровы До школы як лем ходила Тебєш опомят
коли вам было бездоровні Етоже вайше яка было школо Выходили в школу
Цвинівця сівліни та то який был учытель яка была школа было в
ріжных лемківскых селах В часі війны пришли учытеле з Украіны То дале
нам з Украіны тоси добре памятам такій был горбатий маленькій певно мал
як мали был хоту хворову а жінку мал таку высоку В школі
жыл тото памятал і нас вчыла такє был строгій Хто не знат
здіти шо такє выта мал такы лінійку і дай рукы єй ру
патц по руці А до того был нас учытель такій файний Юрковскій
Миколай Юрий Юрковскій Чого в <unk> році го заарештували забрали в ґурлиці
Юрковского было такє было Він мал было братів то они далеко нас
жыли А знати чом я звідую ся же якыси юрковскій Павло Автамуй
вовітан зорґанізувал хло Лемковины так в Рулянів За того юрковского я знам
же він зорґанізувал ну был при зорґанізуваню того хору але його не
виділа його не знала особисто Але коли я бесідувала з людми і
оповідали мі про тот хор ци про львівскых Лемків то все спомнули
же был такый Юрковскій До іркоскы того што был брадучытелем то він
лишыл ся в Полтаві то він по тому го забрал і він
го смерти до Ковиту похороне чекайте яси в голові вшытку поскладом вшыткых
переселили такту на Украіну і іх тиш Так мы были на Полтаві
але то з Полтавы бы ся не подабало то люде втікали хто
де міг цю на захід І они тиж были деси в полтовской
обли так мам ся хто был в кєроградскій власти татопиш і тато
был так і Фраґер Венділь а они были кєро так втікали я
памятам в ночы мы з того села выіхали о якыс з братом
і поіздом на Товарнюку мы ся везли і мама позберали таку всього
од одежду і братві з імене Тавской Одари такєн было Ператен Перятеньскє
район а село Выла Ту Вас выселили пряму Полтавску Област нах заверничка
А коли то было Но не в <unk> році но але в
<unk> місяці три тыжні мы єхали знаю в Польтовскобє памя місяц был
дай бы може липень был бы бы я памятам што посадили Барабулю
то б мы підгартали з мамом Ша Вас боли Гворили вас Барабу
Компері Ну додали Ну тот одповідайте бо я хочу од вас кусця
навчыти лемківской бесіди а назвали Комперім то вы деси в середині єд
<unk> рока Вас повезли і мы там передримували а на весні од
тамі повтіка Ну а як утіколи Но така жы мы з братом
поіхали в Перятин і сіли на поіздий і на Теробіль А тато
з мамом і більше такых родин ся скомпанували і коровами коровы шумали
своі позапрягали і на фіру шумали взяли та гіхали Но мали фіру
До мали фіру шест дом нашы дві коровы і віт такє был
великій драбняк поскладали ся могли то іхало але як ішли пішыци іхали
на тім возі вшыткы а іхали на вызі на возі было што
вести а они пішкы ішли шаде треба было то шепхали в іру
Доіхали три тыжни з Польталы на Тарнопіль і приіхали в Тарнопильску област
а там моя сестра з Кервограду скорійше вже приіхала там там жыла
Полька єй сусіда і мала хату і нас до той хаты дали
тотах Полька не взяла до своіх хат Том там были певны рік
то было села Юзефівка а миколимецкій рейон А по тому там было
багато злосі і они такы были більше такы світовы і єздили і
они кажут же можна додому повернути ся І они єхали шол додому
і мы з нима І брат покупил коні коровы мы вже продали
покупил коні на фіру што міг взяти тай мы єхали додому і
заіхали в Дрогович а там мамина сестра в Дрович жыла І вони
нам вказали што люди ся вертаюты з того вже Сам Борам жы
не мож переіхат яю мы мали адрес ту До монастырі зо сватового
священника сестра ту в монастырискы жыла то мы ту приіхали Душе в
них тай сестры жыли три тыжні покє нам хату дали Сестра Ваша
якій Мола так того шляґраш был священником Ягмену Йосафата Остарчак фамілия была
То де він был священником Но він был в тернопискє пладали Але
перше перше выповіли сте но Йома до вину вчыл ся а на
Полтави го высвятили несвященник Ага він іщы вчыл ся то так так
так так так так так так так так так так єсє был
так як Дияконом чыян даван ток угу но а потом в Полтаві
высвятили то онижыли і мали село Катлинця то они там правели там
мали парафію А як мы поіхали на захід то помали они за
нами то же приіхали тото село Полтавской области лиці Валсо і Тамба
полтавской Атарнопільской области то было село Єльдефівка і они там в Єдяківці
провели А такы вже по тому переіхали в монастыриска они хотіли близше
нас і якось так што приізджала до них старша сестриця До іх
забрали дотує село заставці дни ту привели так Значыт він вчыл ся
деси а был высвячений аж о Полтаві але же приняли бы ріжне
могло быти же высвятили на якы там малы домене ся окел Ну
і вы де замешкали ту замешкали мы ту Але самі монастыриску га
так хотіли ціти кільсы там мали хату там є выразаме в сумоту
на тім плячу де є тако купили стару хату і мы тужыли
а потам вже побудували хату А в якій році якым році меків
тота тото а тоту в <unk> побудували <unk> вісемдесят <unk> напевно бо
в вісемдесятым мы з толем ся поженили тож в новій хаті было
бесіда Іщы повідж бо не знамы нич про вашого мужа то витут
ся оддале монастыри так мій муж на Было на будутку Был з
дому село Ганчова то наше сусіднє село было а тут жели тепер
Крениця коли сказали коростяти як на франкіль як на франківскій фатингу то
він в тім в селі жыл ту з для сой то зо
свой своіх а тато робил разом з єм Моім братом так мы
были знакомы то інчы не робил інчы ся вчыл на шофре а
ту люди окосы своі ся схудили одбіхали Лемкы они ту ся як
бы тримали купа Ходили якоси зберали ся так но Но наприклад весіля
то до якого рока іщы по свому вісіля Окєд кєд дарше желита
по свому справляли так ся дуже гарно забавляли такы были Дуже м
ті весільны пісні належ співали зараз на весільля піти то як не
весілья Є не могы памятати докы весільны пісню Е я там памятам
Не памятам Катати як є лемківскы спі пісні Дес осімдесятых років были
іщы бісіля лемківскы так но так домы справляли Уас было такє бісілє
як домы Такє было як дома але як вам сказати мы розписали
ся бо моя мама аж хвора была і хотіла знати І брат
сказал тому што мама хочу знати ці ся же не маєте то
кажда мама зо своіх діти пережыла і мы ся розписали літом а
весіля мало быти восілню вересню чы там жолтню а моя мама померла
од <unk> вересня Де вже весіля по тому было аж в лютому
то не було ні музикы ни ничого на тому бесідю бы я
не хотіла я дуже малажаль за свою маму бо я дуже мамолюю
Моя мама лежала два і пів рока спараліжувана Уй Юй Ю а
спараліжувало з мі было <unk> років Та я від шмадцет років же
все мусіли і хліпечы і господарка была все робити Я так дивлю
ся тепер дівчата была же собі холодят Ян а так зо своім
ся познаюли на весіллю Я В колежанці своіх друщыла а він дружбы
выйола та як дворідны брат ся женили там ме ся познаюмили І
так по том же два рокы так мы а потом ся позяли
То вы такого вісіня не мали як бы сте хтіли бож была
жалоба такє о Сіреници то было і в него весіля але І
было в клубі забава то молодіж выляла бы Але мы не были
зовсім там То як вы зробили забаву Але для молодых для хлопців
для дівчат так як Акулисы робили як бы вечер забаву правдви сі
называли на добраніц Ту забаву робили для хлопців для дівчет так робили
робили на ту же того не робили дикы весіля як было тото
єк думал тота забава яко новы глядала Разом ся зберали хлопці Ны
та ци як такі І забавляли І тоты же молодий і молода
ну тоты наречены ци його З нимы Так Но і што они
робили танцювали што робили Танцювали лем але не гостили ся Нє ні
лем танцювали танцювали То было за ден до весіля Я не знам
ци заденчий ци скоріше може два до нейо Аго Але пред бесідом
так при вісь то вы не робили такого висіля уж як мало
бы быти ціле же не было такє пишне погями там як же
лоботу Быстте так же та як вечоринка была така тифо А на
вецірках як ся робили на селі то тіж і танцювали чы нічым
співали нота як был ламанчак тота танцювали была музика хлопці Могорич ставили
я а дівчата за куску зрыхтували властили ся а што то такє
леманчык Тота як вечыркы ся скінчыли там назвали ламанча а гостину робили
а потом а потом танцювали Для тых слухачів хто лем тепер до
нас ся долучыл і не чул од самого початку Повім же в
днесках у нас в гостях Югаска Забавска помужю хутко зо спірного а
тиж єй дівка Марися але пані Югаска не зна же нагрываме вшытку
бесіду а інтервю то не хтіла бы мдавати за то мусіли сме
так кус циґелити А тепер жылоничераду доспіват нам лем чыє то болачко
не вороны Чыє то полацько не ороны чыє етывчот вы стороны чыє
етвы дівчоты зо стороны Чыя то дівчоты зо стороны чыє то дівчаты
зо стороны выличко полечко чомовичко полачко чом народы дівчы од выдівчого двочонток
дівчого тводів тво чым так молодыш дівчох тывчок тво чом так модыш
дівчока тычо твом так молодыш Виходжу иходжы щы буду иходжю екжу щы
буду Бо кого ти сыстроны не забуду кого ти сыстроны не забуду
Кохого ты сестрого ны зобуду котрого ти сестрого ны зобуду Люби вам
єдного а він маны Люби вам єдного він мане Тай про помнові
дыной томгыны тай про помновій дыной дондыны тай про полновікы ной томы
тай про помновітым дітчату не жовы жа уйдіт ся того Даремно не
рай то серцесвого даремно ни рай то серцесвого даремно не ро антизерцестного
даремно нор антизерцествого же перший будродный знайте буды же перший буд згодны
знайте ґуде а друговий вернійший повіт буды а друговий вернійший повіт ґуде
а другый вірнійший повіт муды а другый вернійший повіт ґлуды Лемти сой
дівчат мой памяты лем тис той дівчат мой памяты до во ти
што ся від нашытко до во ти што ся світ тов то
што ся світ ношыт тов тошто ся світит Як мудак лемкы паф
неучдали я з початку лемкы хтіли лам своіх брати зо своіма ся
жены і ащы думали же ся вернут Навет зато не хтіли брати
ну за жену за мужоку авто місцевы ся з Лемків дуже сміяли
підсміхували ся так заниджмали Не о чом но та чом бо ім
ся здавало же Лемкы єднам як А тепер як по тому же
підышли як в клубі як выступали як то аж іх трясло такы
были злосны і о них дотепер недобре же Лемкы ватру мают Лемкы
то А чом такы злотны смуты Но то высий робте і мы
сой робиме я того не годну зрозуміти Тотого нихто не знає Ні
ні нє но Але але не як думати Знате наприклад може заздрустили
мож може заздрозлили они насміювали ся як Лемкы говорят Но пришли люде
з інчого краю де іночы воют Но та но але але то
люде я люди я Но як бы пришли люде Пришли вшытко лишыли
На своій землі або вшытко лишыли де си там на сході Украіны
пришли без ничого вышмарили єх зо свойой землі бідны ниць не мают
ту уу як бы мало бы быти даякы спілчутя ци даякы милосердя
ци як А я чую то не лем од вас не знам
кілько разів уж тото чуло Жыду місцевы но най бы бы было
же якосы криву посмотріли Але я чула же досі прикластеру были высмівали
а по тому ся женили Том ся прижыли жыли ся трохи даюшы
до багатовы бруґерци жели узял місцеву Стефан той ліды тато Бруґєргай нєпер
Семен Лаврек та вантоже місцева была подся вжыли а з початку де
ся насміяли з іх Розговорили тако сякє было А тепер же не
мариниці по тому же багато так было шо місцевых з нашыма женили
нашы силыма дівчат же жыли Може были недобре же чужы люде ту
пришли на іх землю Може такы чосиди были такы они несвідомы тай
бо што інче так Єден мі оповідал Орст турук він мешкат Івану
франківску а він з монастыри а він з монастыризну і він оповідал
же його тато был гудаком та єскрипці грала та яз на О
і зобрал і іщы такых гудаків і они зробили як бы таку
лукопею же грали по весілях по весілях лемківскых Памятате тоту та ча
на памя Памятате в єй весілю грали Так так до нас сусіда
на бубни грал з нимах гулядек А тамал Суханич Ладек грал з
тым турком зорефтовым стартом на скримаці гра Но і был іщы єден
місцевым місі дає жедный награл Забыл м ся як його фамілия была
Ну і они грали десут іщы в вісемдесятых роках так так ка
То ваше весіл было куль вісемдесяты рік Іщы они іх запрошували на
весіл Та Они ходили помедже столи скербками грали а люде весільны співали
але што люди выспівали они по тым тото выгравали Повідали скрипка ци
гусі казали же мужли То і вшыткы традициі весільным были іщы такы
як дома ци кан Они такы грали як дома Они ту приіхали
были молоды хлопці давшы добры памятали добры знали і співати і грати
і забавляли люди І было весілю в лемківскым стилю кен такта Але
што цікаве єси припомнул бы ся звідувало о то же ту жету
люди місцево не любили Лемків а на сході як сте оповідали хай
были цілком інакше так там і были жычливы люде были чылято ліпшы
але бы ділили ся што мали Нераз там психіда на печа періжків
принесе тіли на вариткі цілю принесе Та выли вызнате же не ви
лем мі то оповідати Я тоту чую не першый раз там было
страшно біда повіні Вы да они бы они бідны такы были бідны
ліжка ниґда не мали тыкы назвали поль так четверту час хаты дошкы
были так і там спали мали подушкы і такы роблены як мыга
коли ставали та такє мали роблены Кыхідні абсагата мали чысто бы побілеяно
біло файно Але бідны были такы і одягнути та такы ходили як
то Німці были шымали палаткы та з того спіниці пошырили та так
до роботы ходили реаґіся та єх далека было чути і на поли
ішли до шо кукурузы вареной і і бараболю зварену І такє обід
мала нава на поли Люде бідно жыли ну повідали поядькы на Лемків
але барз щыро ся односили там та называли Поляджкы так Там так
называли познали же походили на рей так Но видиш і я того
видиш то є загадка то є загадка же до є чом то
краіна Там такы люди а то інакшы видиш Єсту жаріт характер гіршы
такыло він ту бы ся рыли єд там так кандже Галичаны сут
такы прикрищы людны не такы добры і лючливы но Я не кажуже
вшыткы але чом си таке ходит така характеристика волгалицкого новали я незнам
То не першый і не другій і не третій раз я то
чую та Мі оповідали Кілько Лемків мі повіли же десце были там
на східній Украіні і же ім было барз тяжко але люди были
барз добры Та ім было тяжко і они поіхали чом Голичыну Бо
думали же іщы вернут ся довіл там то люде том надійом жыли
же ся вернут назад домів Том надійом жыли Но вашы тато мама
думали іщы же вернут ся домів думали Вірили в тото вірили І
єси памятам єм ме на потаві жели то пришол той учытель Юрковскій
то як ся побнимали з моіма татом то оба плакали і тато
там машы мы своіх діти вывели Але як аґітували выізджати то говорили
же мусити выіхати то так казали же же ся мусит выіхати але
Але ту барз схвалили барз добрі буде люде вірили нашы люде такы
были же циґаньства ниякого не знали А дикі правды та они думали
же то так і буде были такы воднеци казали не трасіб старати
ни плугом ни бороном ни ничым бо там буде когос декє будеме
робити і все будеме мати уды ток а оно вышло не так
А як люде то приіхали та виділи Боже Хоты ме такы невеликы
были шафа на дворі стає або до хате не занюс бы мыдвері
были мали памы в Полтавской области был навскій так назвали Но так
як стодо низ дощок є было така плетена Там по тым поставили
тоту шафу але такы были што они не вкрали бы а так
ся дивували на посуду бы такого не виділи там не было такы
лишкы деревями мали місочкы такы воня та А мы привезли так якы
як ту і терівкы єй і посуду то ходили ся смотрили Якы
выма пришли деси там в Полтавской области то там было деси церкви
Там не было церкви бо церкви то была але в нейой зробили
скос склад І не было священниками а на другым селі там де
дале парафіі мовы шлаґрота там была церков одкрыта то бы там все
кодили То я в ту другу селу си звало Каплинці І ту
выходили як бы до словий священика і і до церкви так Угу
далекы далеота може три кілометры мато іщы той общы іщы нормально І
ходили і місцевы люди в Лаґіли І він ся лишыл през якійси
час іщы там в кім калелі а пак пришол до Тырнопільской области
то дес в якій часі він пришол Та ту до <unk> році
певно ту же пришли на заставці а виду в монастысках в якым
році оы Семе матурий сели так Але кустанчок за вами так даль
Так мыты приіхала спису вязували Ну а ту ом близку до церкви
Близко А дефы личыте для деякы і там марно в середині тер
вшытко вновку зробили Іверха єй помалювали мі новы вікна поставляли такый евро
дотой церкви Ату церков давно ци отонто церква стара тото же было
як колиз бы то так робили склад зерно в ні было грекокатолицка
ци православна грекокатолоцкокатолицко Але єден час было так православне кєм правияли ну
та бы всяди белю лем православне не могло быти грекокатолицкы нич То
вы в дома ходили до православной церкви а ту уж до грекокатолицкы
а тут до такой яка была ся ходила уг Но ту была
православна то доходили сте як до православной то пак пак она зробила
ся грекокатолицка я добре зрозуміло лем то Но а за тото Лемків
не бесідували же ходили до церкви на руці деси ци ци як
то перше было были до партиі люди притіхали та партийме ішли до
церкви бы ся выяли выслідкували діти ді до церкви жы тамы ходили
учытелі і пильнували жебы діти не пішли до церкви як паскы святят
Ово Марися пішла той учытелька такой свята вызла єй по святок три
раз і она пришла третій ден плоджы маму хоти бы бы Катарина
Трохина ґатабс обовязков пришли ти я пішла І она мені каже Но
чужу дитину брали до церкви Каже єй не брала Яна не знай
коли она пішол ск А кажу але я думаю што о і
там ничого поганого ся не стало што она ся подивила як паскы
святє Кажу по перше я ся не мішам як вы діти выховуєте
але ся не мішайте як мы діти выховає Так як знаме і
на тім конях більше нічого Ні о мені сказал мі єй А
по тому же была на роботі як приіхала на Паску но тає
хтіла на Паску Бути ноє тури нова лікар Кава на Лемчыха і
казала єй каже хоц на ден в лікарню лечы ше і дас
больничне бо так ся тіж бояла да була в лікарни пришла додому
і ішла до лікарні ночувати І каже мамо Катарина Трохимівна належыт в
лікарні про себе єй паскы примєсла ха Я ся смію і кажу
хоче тепер паскы ма она ся она не была винувата бо Але
не такы а корны пильнувал свойой роботыка Де все Та тіж час
был А были такы часы што навет до учытелів пухатах ходили провірати
чы образів має та сід был робил та в школі працю вчыл
діти зна То деси якы хтоси му повіл же ідут провіряти ци
з райкому хтоси тішыто так летів дому домі образок поздимал а подива
зо образал пошала ци ся подібно самы люди сміяли так жартували уж
на сміт той же питат ся чого Стефама королевичка як было партинно
яка была Деказали што мама так планкувано образы познимала вынесла на стріч
по партийма а теревы находит до церкви кожну неділю до святе Пречестє
принимат досповіди часто пледже так ся бірно відмолює від того што вона
так согрішыла Найблагі я не вам простит бо кіхы так было якы
были час дар зараз ся собили і декотры разі до той партиі
вступали видно мож хтіли як то кажда поліпшу роботу або што і
ся тото рішали Хоч в духу в по духу они як кажу
і в Бога вірили діти хрестили тайну там і самы шлюб брали
тальны ци женили чы надавали Але такій был часо як было Лемкы
вшыткы кстили діти ту тую сю на Має Ну а де церкви
ходили ци дасти просили жебы священник пришол там доду і як єли
такы што по роботах же ся бояли то такых вечер хрестили так
жебы нихто не виділ То до того мого швагра як жыли на
селі до Старнова для приізджали дітей хрестит вечер Мили слухаче зробиме сой
зас музичну перерву і зас хоцю дати ту пісню Лесі Ґорлицкой з
Буця Тыштернопільской области припоминам же мы гнеска в Густях В Югаскы Забавской
по мужю хутко зо свіртного сідит ту і тиж бере участ в
нашій бесіді єй дівка Марися Худко то просиме на музичну перерву бывшым
мі зылиш мі то кна буде юж мі то кна блуде як
мі пиво пиршы мі бівор мі добрів єй мамичкы Єй мамичкы не
ходити не ходити льох Губити биво Не любити биво кого є любив
Не ходити лістоми Не любити хлоптів не лю губити хлоптів з чорным
молочой Вдали сме з ни єдноси з домівоцькы Нодресы з домы з
дом Жадничны мы То іщы што хотіли єм тот Юрковскій Як він
нашол ся во Львові Бідували сме же він был при заснуваню при
орґанізуваню Хору Лемковины в Руднім такє як і всі был тоже на
Польтави телюде втікали з полтавых та як міг І де ся при
і вцюк до лю Но зошквіртного люди выкоси єдны з другыма ся
контактували ци якы знали дахто отот там єст тутом Та чого є
Але люде всякы дехтоси містили на шобы то хане было та люде
тяжко было Кілько єй по челах люди было так дехата яка была
та ішли єй Як кому ся доля склада Гы ну а пришли
сте ту Ваша ціла родина пришли сте ту Но і што робили
тато мала деси пішли докол голос пуци до цара <unk> гослин кол
завязали Но та Ходили не голи горы і дали якусы хыжу і
ковалиц землі так самого буде та ниякый кавалок землі не давали бы
мы приіхали літом то находил ся тілько бы тіха ті полегшыл гу
і він ся вынести не хотіл думал што то мидре буде його
два хата вардна на дві половины так Двісімі жыл єдного боку єдного
лякы а другого місцевы жыля І мій того місцевого сенця ожени перешол
на тоту писку хату і сідаль думал же буде там жыл но
а потом пришол голова міской рады і сказал єй мы ся вынести
бо хату лже далені бы нам то і його тато ся так
З тил што брамку забыл ціваками же бы не могли выйти бо
треба іти через його подвіря бо так як його половина з того
боку была на <unk> ма ту внизи шла уличка бо оно не
была так при дорозі а так трошкы далі тахата То было багато
клопы оків Брат ходил по тому міхку раду і шказал выправили там
когось зо суду і сказали му брамві бити і што такого не
може быти двинка жебы робили си Через свій город вниз а все
рівно через його треба в тоту уличку выходити то не єдно як
від хаты выходите якы вниз але така мтлива людина была же не
там му Бога риха не памята То мама мы мали дві городы
мама всей мімолоґ а і сыра і тикы бы якось добре было
зо то і по тому трошкы мє так А як тато захворіл
лежал а брат кормил а ту польску хату дале то не было
там стайні ні ничого а протів того місцевого была так коло уличкы
хата польска але была така розвалена Што кімната єнна была а така
ціла а то такє было розвалений вони дали нам заміст стайні жебы
мы мали декоровы тримати то в іншо тато што дві неділи лежали
а вуйком годувал коровы Тато як вышли подивили ся кажы діти ташовы
зробили худоба коровы попленіли А він так дал сі на те пішол
до хаты а тот што робил Лішол сіной до мінівы ішол сіно
коровам забрал а таю пришол коровы вже зєле та напалати треба Ном
же міг пакрати не подумал нато ви єво леґше гайте То тот
місцевый же жыл же то його як бы бы было на хыжы
радил такы приґати ах так ну І тато дали корова бісти а
самы ся заховали там было шол такыло всякы ящыка такє шмы як
приіхали тамали І они там де заховали ся смотрят ся міріде до
сейні і не се сільно Сперед корого забрала не встали Сусід так
ся не робит Шолы робите жебы я того більше не виділ І
так было бы доволо вети кажи чого чого ненавиділи одвидиш а в
даным выпадку был злин же хата ся йому не достало Як думал
же як Поляк выіхал то буде ім ціла хата А ту посолили
Лемків Он маш ненавист По што Но то даний выпадок такій єден
был бы бо такого може неєзначне як то кажут не всяди было
бы просто полишали хаты то уж як у каждым товданым выпадку така
істория же піл хаты был Но тото можна зрозуміти же был злий
і ненавиділ Але як і але котже выіхали та цілком хату ожня
поселиків то ніба і жоси по тым єй ся обходили нахчале все
рівно нам выдаме завали студню мали то мы по воду ходили до
Ку цілом уличком на долину аж не дале великых єдных Зо своіх
суні не дало дало ани мали свищын Но знате Но прикруг же
так єст прикруп ботой якысы християны ци якы Но такы люди знате
Нежычливы нежечливы нежычливы але не знате чом чом так Были тяжкы часы
так тяжкы часы были всяди але на східній Украіні остатнім кавальчыком ся
поділили рево было А то а ту видиша Інакше люди были чомси
не знати чого Як то было од як то люде жыли Все
на тотій землі і ту повіли іхати і як вшыткы стали і
поіхали но я тото сприняли як бы нам тепер бы повіли же
мы маме ся выберати та люде людям городили всякы але примушали выізджати
і все были такы што не выіхали то іх на німецкы колоніі
выгнали Як мы поіхали ти і выгнали і в ся А як
пригуляло Ну а як примушали от як пришли аґітували то што оповідали
Но были такы аґенты Шор казали же то добре і бы ся
писали але приходили бы села і Зберали люди ция ния там в
нам руси не памятало не оповідали николи таршы тако жебы дашто такє
памятати А як люде тото сприняли таку віст же они мусят деси
іх хати Моя мама як мого брата зобрали як брали як леіна
хлопців і до него поіхали ся подівли і як вернули ся дві
тома і кажут Я не піду ниґде зо свойой хаты хоц бы
мі шоробили так так ся сказали Але Але пішли бо выішли вшыткы
пеі Добрі Але вертам ся до вашой родины до братів і сестер
якы уложыло ся іх жытя і якы они ци де си ся
вчыли ци деси як они іщы там дома як было вели такы
выяви на якє было вчыня рокы перешли де такто Вже подорыстали та
хто де на яку роботу брат єден был кіномеханіком то ся вчыл
Львові на кєномеханіка другій был шофером Но а сестры як колозы єзали
тата та в колоспі єдна сестер была в Чернівцях то вона на
Фобринофавриці робила Но але он же і монастыриску ту школи вышли деси
выіхали ту сестра єна жыла в монастырисках а потому сын ся вчыл
вывчыл ся до віны жыл франківскы і здабрали они там хату си
побудували франківску ты жыли Но друга таша зо священником тота де парафіі
дале там і жыли Брат жыл ту монастырисках тот шофером хату собі
побудувал а один брат тише кіномеханіком жыл в чергівцях і сестра там
жыло то він робил на фабрыці Та і так А як думате
кєд бы тепер так повіли же но вшыткы сут умовы же Лемкы
можут ся вертати на своє ци до свого села ци на загол
та ден на Лемківщыну ци дахто бы поіхал си не поіхал кєд
бы там дали Евы де бы же поіхал як там гадныма Но
ничого нема а ты люде ся уже встановили Кожный своє жытя якы
штановы і хату має на тым жебы не хтіли іхати напевно Бо
нашотам іхати як не мам на што і тото остарше поколіня туж
ся прави лем пожыдали а ти бороду ся полышали То людям же
вырастали ту як івы то бы бы хотіли іхати Але я так
думам сой Лемкы ціле жытя плакали же они тото вшытко лишыли же
то іх рідна земля жы ту на Украіні так не буде ниґде
як дома Но привыкали але говорили же нигда так не буде Но
зато я даю такі звіданя уж нема бы повымерали повмерали мене вшыткы
Ну недар но аж зо з того же є іщы жыв то
же є быіхати там і човым робила То я Вам дякую то
выбачте за што Може за долгу сме бесідуєме ту Ничого айкє там
мі приємно послухати ся лешы як таком ся не мож што зав
тебы я не маю але муцка чого поспоминали штоси я само задоволена
прислухати добрі Якуюбаль Мили моі слухаче будеме уж ся пращати мы были
в гостяхутків монастырисках тоту стрічу зо свойом Тистьовом Юваском Забавском Помужю Кудко
зорґанізувал Владик Максимович і його жена Марися При мікрофоні была Анна Кырпан
а коло ний сідили пані Юласка і єй дівка Марися пані Юласка
акурат ден перед тым святкувала <unk> рокы Уродины уж минули але жычу
єй многых щестливых літ і барз ім вдячна за таку цікаву бесіду
Но тепер пришол час ся пращати шкода ся пращати лем єдну тішыт
же стрінеме ся з вами зас стрінеме ся за тыжден Но то
оставайте здоровы Слухайте сем <unk> процент лем не скова а зо Станиславова
Для вас будут глядати ріжного цікавого шылеякого Анна Кырпан і Наталия Асатурян
Слухайте сем <unk> процент а будете мати цілых <unk>